CC BY
4ДИДАКТИЧН1 ОСНОВИ АКТИВ1ЗАЦП НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В ПРИ НАВЧАНН1 МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
М.Л. Бакланова,
Черкаський нащональний умверситет м.Б.Хмельницького,
м. Черкаси, УКРА1НА
В дашй статтi згiдно основних iдей проаналiзованих педагогiчних концепцт формулюються дидактичш основи кожног методичног системи навчання математичних дисциплт, реалiзацiя яког спрямована на активiзацiю навчально-тзнавальног дiяльностi студентiв.
Стратепчним напрямом модершзаци вищо! освгги Укра!ни сьогодш залишасться шдвищення рiвня пiдготовки студешгв, виховання самостiйностi, вiдповiдальностi, розвиток штелектуальних здiбностей та формування !хньо! активно! життево! позици. Це вимагае пошуку нових пiдходiв до подальшого вдосконалення змiсту, форм та методiв навчання у вищш школi взагалi i математичних дисциплiн зокрема. Одним з найважливших таких пiдходiв е визначення шляхiв, дидактичних умов i системи засобiв бiльш повно! реалiзацil активiзацil навчально-шзнавально! дiяльностi студен-тiв, оскшьки як учiння, так i розвиток носять дiяльнiсний характер i, ^м того вiд якостi учiння як дiяльностi залежить результат навчання i розвитку.
Педагогiчною наукою накопичено достатньо матерiалу щодо питань активiзацil навчання студенев, хоча вiдомi педагоги, психологи, дидакти й дос трактують поняття активностi, шзнавально! дiяльностi, активiзацil навчально! дiяль-ностi по-рiзному. Зокрема, одш автори розглядають пiзнавальну активнiсть як дiяльнiсть, iншi - як рису особистосп. Нам ближчою е думка Т. I. Шамово!, яка вважае, що «використання обох пiдходiв в дiалектичнiй едностi дозволяе сформувати едину точку зору на поняття сутносп шзнавально! активностi, яку необхiдно розглядати i як мету дiяльностi, i як засiб И досягнення, i як результат» [7, с.47].
Хоча загальш закономiрностi мотивацiйно-спонукальних факторiв були
розглянуп при дослiдженнi навчально! дiяльностi школярiв (Л.1.Божович, А.К.Маркова, М. В. Матюхша та iн.) i студенев (С.П.Крягже, В.Т.Лисовський, П.В.Симонов, Ю.М.Орлов та ш); хоча теорiя iнтерiоризацi!, яка розглядае навчан-ня як процес засвоення та поетапного формування розумових дш (Л.С.Вигот-ський, П.Я.Гальперiн, Н.Ф.Тализiна), набу-ла певного поширення серед викладачiв вищо! школи - питання про зв'язок компо-нентiв навчання, мотиваци навчання та навчально-пiзнавально! дiяльностi студен-тiв залишаеться актуальним, оскiльки знаходиться на межi психологi! мотивацi!, психологи дiяльностi та психологi! навчання.
Можна видшити два сучасних шдхо-ди до активiзацi! навчально-пiзнавально! дiяльностi студенев. Один з них розглядае активiзацiю пiзнавальних iнтересiв студен-тiв на окремих етапах навчального процесу за умов використання рiзноманiтних форм i методiв навчання (А. А. Вербицький, Е. Ф. Зеер, А. Ф. Есаулов). 1нший передба-чае створення необхiдних i достатнiх умов, яю сприятимуть пiдтримцi активностi студентiв протягом всього осв^нього процесу, коли штерес набувае стiйкого характеру i стае особистюною якiстю студента як суб'екта навчально-шзнаваль-но! дiяльностi (1.1.1льясов, В.Я.Лдщус, Р.А.Нiзамов). На нашу думку, найкраще висвiтлюе це поняття З.1.Слепкань, розумдачи пiд активiзацiею навчально-пiзнавально! дiяльностi студентiв «цiле-
©
спрямовану дiяльнiсть викладача, спрямовану на розробку i використання такого змюту, форм, методiв, прийомiв i засобiв навчання, якi сприяють тдвищенню пiзнавального iнтересу, активностi, творчо! самостшносп студентiв у засвоeннi знань, формуванш навичок i вмiнь застосовувати !х на практищ», i вважаючи активiзацiю шзнавально1 дiяльностi кожного студента зокрема i активiзацiю всього навчально-виховного процесу взагалi основним завданням дидактики вищо! школи [5, с.46].
Кожна iз вказаних точок зору е доцiльною i важливою, але хотшося б мати таку дидактичну основу, яка б слугувала теоретичним пiдrрунтям для вшх дослщ-жень, пов'язаних з проблемами активiзацil навчальний процесу. Тому з уие1 множини сучасних дидактичних концепцiй видiлимо тi, основнi ще1 яких, на нашу думку, сприятимуть активiзацil навчально-шзна-вально! дiяльностi студенев при навчаннi всiх дисциплiн, зокрема i математичних. Наш аналiз та вибiр пiдтверджуватиме анкетування, проведене серед студенев комп'ютерних спецiальностей (100 респондент), якi навчаються у Черкаському державному бiзнес-коледжi i вивчали або вивчають вищу математику.
Суб'ектно^яльтсна теорiя навчан-ня дозволяе спрямувати весь навчальний процес на особистють студента, створити максимально сприятливi умови для
розвитку та розкриття його здiбностей, врахувавши всi психофiзiологiчнi особли-востi. Даний дидактичний шдхщ реалiзу-еться шляхом послщовно1 iндивiдуалiзацil всього педагогiчного процесу, врахуванням iндивiдуальних особливостей як особис-тостi студента, так i особистостi викладача. На нашу думку, основою ще1 теори можна вважати означення дiяльностi В. В. Давидова: <^яльшсть - це специфiчна форма суспiльно-iсторичного буття людей, яка полягае у цшеспрямованому перетвореннi ними природно1 i сощально1 дiйсностi. Будь-яка дiяльнiсть, що здшснюе суб'ект, мiстить мету, засiб, процес перетворення i результат. Пiд час виконання дiяльностi суттево змiнюеться i розвиваеться сам суб'ект» [1,с.3-4]. 1ндивщуально-психологiчнi особливостi студента як суб'екта навчання вщграють велику роль в детермшацп успiшностi його навчання, оскшьки студентський вiк можна трактувати i як пiдлiтковий, i як перюд ранньо1 юностi, i, навiть, як перюд дорослосп - в залежносп вiд психофiзiологiчних особливостей кожного студента. Як вщомо, цей перiод характери-зуеться зниженням мотиваци навчання. Зокрема, проаналiзувавши вiдповiдi на питання, з яких причин студенти навчаються зараз, ми одержали таю результати (рис. 1).
Соцально-цшшсш Навчально- Професшно-цшшсш КомуНкативН Утштарш мотиви Ситуативн мотиви мотиви пiзнавальнi мотиви мотиви мотиви
Рис. 1. Структура мотиваци навчально'1 дiяльностi студентiв
В зв'язку з цим повинш бути вивчеш та продиференцшоваш стимули iндивiдуальноi навчально'х' д1яльносп студенпв, серед яких найбiльш ефек-тивними е задоволення вiд самовдоско-налення та пiдвищення професiйноi компетенци, особистiсна значущiсть та iндивiдуальна защкавлешсть в предметi вивчення. Неможливим е аналiз дiяль-ностi з вщривом вiд самого дiяча, оскiльки в дiяльностi формуеться та виражаеться особиспсть. Тому увага викладачiв повинна бути спрямованою на суб'ект навчання, на переорiентацiю з процесу навчання на саму особиспсть студента та його мотивацшну сферу. Таким чином, суб'ектно^яльшсна теорiя передбачае знання установок та шдивщуальних особливостей студента, вмiння !х дiагностування та прогнозування х'хнього впливу на активну навчальну дiяльнiсть.
Теорiя едностх мотивацп та навчальног дiяльностi розглядаеться нами як результат роб^ провщних психолопв Д.Б.Ельконiна, В.В. Давидова, С.Д.Максименка та ш., яю серед структурних елементiв дiяльностi взага-лi i навчально-пiзнавальноi зокрема видшяють такi, як потреби, мотиви, цш
та ди. За думкою А.Н.Леонтьева, дiяльнiсть, мотиви та особистiсний змют «виступають як дiйсно твiрнi особистосп» [3,с.182]. Поняття «мотив» i «мотиващя» й досi не е строго визначеними, оскшьки нараховуеться бiльше п'ятидесяти теорш мотивацii. Близьким до нашого дослiдження е таке трактування: «Якщо поняття мотив вiдображае стан потреби, то поняття мотиваци в психологи використовуеться в декшькох значеннях: 1) як наявшсть визначено'х' системи факторiв, якi спонукають до вiдповiдноi активносп, сукупнiсть причин, що спонукають людину до ди чи бездiяльностi в рiзних ситуацiях; 2) як усвщомлене вико-ристання системи збудникiв, яю сприяють активiзацii певних дiй; 3) як процес розгортання визначено'х' системи збудниюв в структурi вiдповiдноi дiяльностi» [5, с.34]. Важливим е i вивчення системи мотивiв в мотивацшнш сферi студента i формування спонукаль-них дiй щодо юнуючих у цiеi особис-тостi мотивiв дiяльностi. На питання нашого анкетування: «Що з нижче вказаного допомогло б вам вчитися краще?», студенти вщповши наступним чином (рис. 2).
4
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
Постановка Наявнсть Розвиток Формування Якiсть занять цлей заохочень студентських установок на
традицй досягнення успiху
Особистiсть викладача
Рис. 2. Шляхи мотивацп студенев у навчальному процеа -®
Для забезпечення ефективносп навчання необхщно, щоб особливосп побудови та оргашзацп навчального процесу на рiзних етапах вiдповiдали мотивацiйнiй сферi студенев. Моти-вацiя повинна розглядатися як процес, який спрямовуе, регулюе i активiзуe дiяльнiсть суб'екта навчання. Отже, теорiя едностi мотиваци та навчально! дiяльностi мае важливе значення, оскшьки е тiсно пов'язаною з питаннями активiзацii навчального процесу.
Теорiя комушкативног дидактики спираеться на тюний зв'язок пси-холопчно! оптимiзацii навчання з ефектившстю спiлкування, яке харак-теризуеться орiентацiею на мотивацiйну
сферу студента, можливютю прогнозу-вання його реакцш. Як вiдзначае М.Г.Каспарова, «... педагогична щн-нiсть викладача ... визначаеться переду-сiм комунiкативними якостями, тобто умшнями налагодити i зберегти правильш стосунки зi студентами, при яких останнi стимулюються до активно! навчально'1' дiяльностi» [2, с.132]. Як показало анкетування (див. рис. 2), для студенев коледжу особистють викладача е найважлившим чинником, що позитивно впливае на мотиващю навчання, причому якост особистостi педагога були розподiленi таким чином (рис. 3), де враховано середнш бал за п'ятибальною шкалою.
Зовншнш вигляд Наявнiсть наукових досягнень Оптимизм, почуття гумору Високий piBeHb культури Загальна ерудованють Захопленiсть своТм предметом Вимогливо-поважливе ставлення Вiра в позитивне в студентах Готовнють прийти на допомогу УмЫня зрозумiти студента УмЫня спiлкуватися i3 студентами
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1 1 1 1 1 1
0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4 5
Рис. 3. Особист якостi викладача
Формування видiв адекватно'' усгашно! взаемоди за рiзноманiтних соцiальних установок, умшь, навичок, об'емi шформацп, рiвнiв компетенцп в процесi розв'язання навчальних, тзна-вальних задач займае важливе мюце в процесi навчання, базуеться на взаемоди стратегш викладача i студента в процес здшснювано! ними дiяльностi, на
координацп 1'хшх позицiй, узгодженосп 1'хшх зусиль, на рiвноправному ств-робiтництвi пiд час планування та реалiзацii навчального процесу.
Теорiя цшепокладання базуеться на тому, що важливим спонукальним фактором, який безпосередньо впливае на дiяльнiсть i поведшку людини, е мета, причому маеться на увазi «той
безпосереднш, обов'язково усвщомле-ний результат, на який в даний момент спрямована активнiсть людини. Цiль е саме той мотивацшно-спонукальний змiст свщомосп, який конкретизуе, чого хоче i до чого прагне суб'ект дiяльностi. Саме цiль е основним об'ектом уваги, заповнюе короткотривалу та оперативну пам'ять, складае змют мислення та визначае значну частину емоцшних переживань» [5, с.65]. Як показало анкетування (див. рис. 2), студенти вважають правильну постановку цшей другим чинником тдвищення мотивацп навчання, причому постановка вщдале-них цiлей (у виглядi ^офе^йно^ пер-спективи) е найважлившою, на другому мiсцi - постановка перспективних цiлей (протягом року), на третьому - робочих (на занята). У навчальному процес важливим е стввщношення цiлей викладача та студенпв, спiввiдношення цiлей за змютом та за видами дiяльностi. Конкретизащя цiлi дае можливiсть в процес навчання досягти моментiв прогресу в навчальнш дiяль-ностi, показати конкретний результат, образ якого повинен бути основою в процес цiлеутворення. Виявлення в активност студента наявностi усвщом-леноi цiлi мае велике значення в процес актуалiзацii його мотивацiйних ресур-сiв, оскiльки iснуе певна залежшсть результатiв дiяльностi вiд найближчих до вщдалених цiлей особистостi. Таким чином, цшеутворення, цiлепокладання -важливi компоненти навчання в рiзних його формах i видах, якi сприяють активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi.
Теорiя задоволення прагматич-них i тзнавальних ттереЫв та потреб грунтуеться на тому, що рiзнi рiвнi iнтересiв та потреб впливають на характер дiяльностi студента, його актившсть. 1нтерес стимулюе дiяльнiсть включенням емо^йно^ сторони особис-тосп, загострюе процеси мислення, керуе сприйняттям, фокусуе увагу на найбiльш значущих для студента
об'ектах, стимулюе самостшний пошук кола предмепв чи аспекпв, що задовольняють його пiзнавальнi нав-чальнi потреби, набуваючи функцiй змютоутворюючого мотиву дiяльностi i мотивуючи ва етапи дiяльнiсного акту. Задоволення потреб (навчальних, кому-нiкативних, пiзнавальних) - важливий резерв мотивацшних ресурсiв у процеа навчання, оскiльки потреби розгляд-даються як стимулятори та джерела активноi дiяльностi. Якщо потреба сформована i мае iнтенсивний характер, то суб'ект буде активним, якщо ж потреби вщсутш - шдиферентним до будь-якого зовшшнього впливу, зокрема викладача [4, с.522-531]. Пiдви-щення рiвнiв iнтересiв та задоволення потреб реалiзуеться згiдно анкетуванню (див. рис. 2) за допомогою:
• тдвищення якост1 занять: про-ведення щкавих змютовних лекцiй, використання активних форм роботи iз студентами на заняттях, можливють проявити себе i висказувати власну точку зору, проведення лабораторних i практичних роб^ з використанням експерименпв, можливiсть апробацii сво'х знань в науковш роботi, проблемнiсть викладання;
• наявшсть заохочень: практика у престижнш фiрмi, грошова премiя, стажування за кордоном, нагородження путiвкою, стажування в украшському ВНЗ, лист-подяка батькам, нагороджен-ня почесною грамотою, комфортне мiсце в гуртожитку;
• розвиток студентських тради-цгй: активна робота спортивних секцш, туристичш походи, вечори вiдпочинку, проведення рiзних заходiв у групi, робота наукових гуртюв, наявнiсть художньо! самодiяльностi;
• формування установок на досяг-нення устху: розвиток бажання стати кращим у навчанш, розвиток здорового честолюбства, потреби бути першим, тдвищення сощального статусу (вибо-ри в актив групи, коледжу), висв^лення
®
досягнень в студентськш преа, по радю, телебаченню.
Використання основних iдей цих педагогiчних теорiй при побудовi методично! системи навчання дозволить активiзувати навчально-пiзнавальну дiяльнiсть студентiв взагаль Але нас цiкавить проблема активiзацii при вивченнi математичних дисциплiн i,
зокрема, вищо'1 математики. Тому студентам було дано ще одне запитання: «Що з нижче вказаного допомогло б Вам досягти кращих успiхiв при вивченнi вищо'1 математики?», результати вщповщей на яке у вщсотковому спiввiдношеннi подано на рисунку 4.
□ 1 □ 2
□ 3 04
□ 5
100% п
90%-80%-70%-60%-50%-40% 30% 20% 10% 0%
т-г
Курс Змши у змiстi Збшьшення Змiни у Методичнi Змiни щодо елементарноi курсi вищо! кiлькостi лекцшному змiни щодо змiсту задач математики математики годин матерiалi органiзацii
занять
Рис. 4. Фактори активiзацii навчально-тзнавально! дiяльностi студентiв при вивченнi вищо'1 математики
Як видно з рисунку 4, перше мюце iз вказаних факторiв активiзацii навчально-тзнавально! дiяльностi
студентiв при вивченш вищо'1 математики обiйняв такий фактор, як наявшсть перед вивченням вищо'1 математики пiдготовчого курсу з елементарнох (шкiльноi) математики; друге мюце - методичнi змiни щодо оргашзацп занять за допомогою використання нових педагогiчних та iнформацiйно-комунiкативних технолог1й навчання (проведення роботи в малих групах, створення проектiв, пов'язаних iз застосуванням вищо! математики, використання дiлових ^ор, застосування рейтинговоi системи оцiнювання, використання
пакетв систем комп ютерног математики для спрощення серйозних обчислень та вiзуалiзацii геометричних побудов); трете - змши щодо змюту задач (розв'язання нестандартних задач, розгляд реальних ситуацш з життя, вирiшення задач, пов'язаних з Вашою майбутньою профеаею); на четверте -змiни у лекцшному матерiалi щодо зменшення теоретичноi частини та збiльшення кiлькостi прикладiв i пояснень; п'яте - збшьшення кшькосп годин, вiдведених як на практичш заняття, так i на лекцп.
Згiдно основних iдей проаналiзо-ваних педагогiчних концепцiй та шших теорiй можна сформулювати такi дидактичш основи кожно'! методичноi
системи навчання математичних дисциплш, реалiзацiя яко! спрямована на активiзацiю навчально-тзнавально! дiяльностi студентiв.
1. Студента потрiбно розглядати як активно д^чого рiвноправного суб'екта процесу навчання.
2. Викладачам потрiбно постiйно збшьшувати комунiкативний потенцiал та розширювати комушкативну ком-петенцiю.
3. Перед читанням курсу потрiб-но аналiзувати психофiзiологiчнi особ-ливостi студентiв для:
• вивчення цшей навчально! дiяльностi студенпв для постановки нових цiлей та усунення юнуючого дисонансу мiж цшями студентiв та викладачiв;
• аналiзу системи мотивiв в мотивацiйнiй сферi студента i форму-вання спонукальних дш щодо iснуючих у ще! особистостi мотивiв дiяльностi;
• дослщження i задоволення ix пiзнавальниx штереав та потреб i3 застосування систему стимулiв та вiдповiдниx установок.
4. Крiм традицiйниx засобiв навчання, використовувати активш
методи навчання i педагопчш та iнформацiйно-комунiкативнi технологи навчання.
1. Давыдов В.В. Нерешенные проблемы деятельности // Психологический журнал. - 1992. - №2.
2. Каспарова М.Г. Совпадение взаимооценки преподавателя и студента как условие эффективности педагогического общения // Сборник научных трудов. -МГИИЯ им. М. Тореза. - Вып. 162. -1980.
3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. // А.Н.Леонтьев. Избранные психологические произведения. В 2-х т. - М.: Педагогика, 1983. - Т 2, 152 с.
4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2004. - 713 с.
5. Семиченко В. А. Проблемы Мотивации поведения и деятельности человека. Модульный курс психологи. Модуль «Направленность». (Лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы). - К.: Миллениум, 2004. - 521 с.
6. Слепкань З.1. Науков1 засади педагог1чного процесу у вищт школ1. Конспект лекцт. - К.: НПУ ¡м. М.П.Драгоманова, 1999. - 150 с.
7. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - М. : Педагогика, 1982. - 208 с.
Резюме. Бакланова М.Л. ДИДАКТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АКТИВИЗАЦИИ УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ ПРИ ОБУЧЕНИИ МАТЕМАТИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН. В данной статье согласно основным идеям проанализированных педагогических концепций формулируются дидактические основы каждой методической системы обучения математических дисциплин, реализация которой направлена на активизацию учебно-познавательной деятельности студентов.
Summary. Baklanova M. DIDACTICAL FUNDAMENTALS OF STIMULATION OF COGNITIVE STUDENTS' ACTIVITY IN THE PROCESS OF TEACHING OF MATHEMATICAL DISCIPLINES. In this article in accordance with main idea analyses pedagogical concept of capsulation didactic fundamentals every methodical system of teaching mathematical discipline, which embedding direct on activation scientific students' activity. Issue of the day proved by students form some college.
Надшшла до редакцп 14.11.2005р.
®
