CC BY
63
УДК 616.5-022.7/.9:616.992]-02-036.22-07-08
Шдвищення ефективносл л1кування хворих на маласезюз шюри
Горбунцов В.В.
Днтропетровська державна медична академ1я
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ МАЛАССЕЗИОЗОМ КОЖИ
Горбунцов В.В.
Рассмотрена методика комплексной дифференцированной терапии малассезиоза кожи. На основании анализа результатов лечения 216 больных с различными формами малассезиоза кожи показана эффективность предлагаемого метода лечения в сравнении с общепринятым подходом.
INCREASE OF EFFECTIVENESS OF TREATING PATIENTS WITH SKIN MALASSEZIASIS Gorbuntsov V.V.
The method of complex differential therapy of skin malasseziasis has been considered. On the basis of analysis of results of the treatment of 216 patients with various forms of skin malasseziasis, efficiency of the offered method of treatment in comparison with the standard approach to the treatment has been shown.
Постановка проблеми у загальному ви-глядь Проблема мiкозiв е одною з най-актуальшших проблем сучасно! медицини. Серед захворювань грибково! етюлогп провщне мюце займають дерматомшози, поширешсть яких у суспшьсга до цього часу точно не визна-чена, але вщносно самих тшьки онiхомiкозiв скла-дае бшьш, шж 30 % [4, 7, 8].
Маласезюз шюри - вщносно нове поняття медично! мшологи, що об'еднуе захворювання шюри та !! придаткiв, спричиненi дрiжджеподiб-ними грибками роду Malassezia. Дослщження останнiх рокiв визначили етiологiчну роль цих грибюв при таких захворюваннях шкiри, як [1, 7, 8, 12, 13]:
- рiзнокольоровий лишай;
- простий пiтирiаз волосисто! частини голови (лупа);
- простий поширений та обмежений пiтирiаз шкiри тулуба та юнщвок;
- комедони;
- себорейний дерматит шюри голови, тулуба та кшщвок;
- кероз Дар'е та екзематиди Дар'е;
- негшйний фол^лгг шюри тулуба та кшщвок;
- гншний маласезiйний фолiкулiт (пустульоз).
Точних даних вiдносно поширеност маласе-
зiозу шкiри немае, але - з кшшчного досвiду щодо поширеностi таких вiдомих його форм, як лупа, комедони, себорейний дерматит чи рiзнокольо-
ровий лишай, - вона може ощнюватися майже як пандемiя. Ктшчне та медико-соцiальне зна-чення маласезiозу шкiри не вичерпуеться його роллю, як окремого дерматозу. Певне значення мае його роль у патологи шших захворювань шюри (атотчний дерматит, вугрова хвороба, екзема, псорiаз та iн.), захворювань внутршшх органiв, доброяюсних та злояюсних неоплазш [1,2,8,11-13].
Невважаючи на наявнiсть сучасних високое-фективних засобiв лiкування, проблема лшуван-ня маласезiозу шкiри продовжуе юнувати через значну кiлькiсть рецидивiв цього захворювання у хворих. Застосування сучасних засобiв i ме-тодiв лiкування швидко призводить до регресу проявiв маласезiозу шкiри, але проблемою е ви-никнення його рецидивiв, що мае мiсце практично в ушх хворих. Розробка методу лшування маласезiозу шкiри, що був би здатний суттево запобiгти рецидивам ще! хвороби, е актуальною проблемою сучасно! науково! та практично! дерматологи, над виршенням яко! працюють досл> дники багатьох кра!н свггу, серед яких Укра!на займае одне з провщних мiсць [1, 2, 5-8, 11].
Зв'язок дослщження з важливими науко-вими чи практичними завданнями полягае в тому, що дослщження шляхiв шдвищення ефек-тивносп лiкування маласезiозу шкiри е частиною роботи, яка присвячена розробцi комплексно! ди-ференцiйовано! терапi!' та профшактищ маласез>
озу шюри, яка проводиться у Клшщ шкiрних та венеричних хвороб ДДМА i е частиною теми НДР Кафедри шюрних та венеричних хвороб ДДМА «Порушення адаптацiйних механiзмiв при дерматозах та шфекщях, що передаються ста-тевим шляхом, та методи !х корекци», яка е вне-ском ДДМА у сучаснi державш програми охоро-ни здоров'я населення Укра!ни та роботу МОЗ Укра!ни щодо охорони здоров'я населення Укра!-ни та пiдвищення ефективностi лшування хворих.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання пробле-
ми показуе, що головними напрямками запоб> гання рецидивам маласезюзу шкiри було призна-чення тривалих куршв системно! антимшотично! терапи, яю, за рекомендацiями окремих авторiв, досягали 12 мюящв та бiльше, або призначення локально! антимшотично! протирецидивно! терапи (шампунiв, лосьйонiв, кремiв тощо) тривалий строк з перюдами 7-10 дшв [1, 9-13].
Перший метод суттево запобiгав рецидивам маласезiозу певний час, але через значну юль-юсть небажаних та побiчних ефектiв вщ трива-лого внутрiшнього прийому антимшотиюв та значнi матерiальнi витрати не знайшов широкого застосування.
Другий метод у цей час е головним методом запобiгання рецидивам маласезюзу, але вш ефек-тивний лише при окремих його поверхневих формах (лупi, рiзнокольоровому лиша!, обмежених формах себорейного дерматиту) i не враховуе дiйсну поширенiсть та рiзноманiтнiсть клiнiчних проявiв дерматозу у хворого, що е причиною його обмежено!, локально! ефективносп та подальшо-го розвитку у хворих маласезюзу шюри, як за-хворювання, в цшому [9, 10].
Обидва щ методи не враховують загальнi змши, спричиненi грибами роду Malassezia в органiзмi хворих (розвиток сенсибiлiзацi!, запа-лення, порушення пролiферацi! та диференщюван-ня клiтин), особливостi обмiну, реактивносп, характер ускладнень та супутньо! патологi!, що е суттевим недолшом цих методiв лiкування.
Методики комплексно! терапи [4-11], якi були розроблеш також для окремих клiнiчних форм маласезюзу шири ^знокольоровий лишай, себо-рейний дерматит), без урахування дшсно! кл> нiчно! картини маласезiозу в цшому (наявшсть одночасно у хворого деюлькох форм маласезю-зу шюри), не запобiгають подальшому розвитку патолопчного процесу, а деякi з них не враховують етюлопчно! ролi Malassezia.
1снуе також вiдомий шлях запобшання рецидивам маласезiозу шюри через призначення пе-рiодичних куршв комплексно! протирецидивно!
терапi!, що знайшов свое втшення у розробцi де-яких методик лiкування [4, 6]. Цей напрямок найбшьш вiдповiдае принципам диспансеризаци, але цi методики також розроблеш лише для окремих ктшчних форм маласезюзу шюри, не враховують уше! картини захворювання i те, що тривалий час мiж курсами протирецидивного лшу-вання (3-6 та бiльш мюящв) обумовлюе решфек-цiю i розвиток рецидивiв захворювання.
Невирiшеною ранiше частиною пробле-
ми лiкування маласезiозу шюри е узгодження сучасних знань про особливост перебiгу та клiнiчних проявiв маласезiозу шюри з методикою л^вання, яка б включала етiотропну протигриб-кову, патогенетичну, коригуючу та протирецидивну терапiю.
Безсумнiвний практичний iнтерес мае той факт, що рiзнi (до того ж таю, що найбшьш часто трапляються) форми маласезюзу шюри, яю, зви-чайно, iснуюгь у хворих одночасно, значно вщ-рiзняються в своему патогенезi (часто - взаем-но протилежно у рiзних форм маласезiозу) [ 1, 2].
Установлено, що регюнальна або загальна гшереактившсть iмунiтету при запально-алер-гiчних формах може поеднуватися з регюналь-ною або загальною недостатнiстю реактивностi в мюцях поверхневих незапальних та фол^ляр-них форм маласезiозу шкiри. Рiзниця в патомор-фологi! рiзних ктшчних форм маласезiозу шкiри також у значнш мiрi визначае вид, методику та особливосп локально! терапi! таких хворих. Л^-вання поверхневих форм в значнш мiрi вiдрiз-няеться вiд лiкування фолiкулярних, а л^вання запально-алергiчних проявiв потребуе окремо! терапи [1, 2].
Наявшсть сучасних високоефективних засобiв терапi! дозволяе стабiлiзувати та досягти регре-су висипного процесу в коротю термiни. Явища запалення та сенсибiлiзацi!, нагноення у дослщ-жених хворих при призначеннi адекватно! терапи стабшзуються, в середньому, на п'ятий - сьо-мий день лшування, та на 7-10 день лшування визначаеться початок !хнього регресу.
Необхщно вказати на те, що остаточш явища та прояви фол^лярних форм маласезiозу шкiри в таю строки регресувати не можуть i за недо-статнiстю терапi! можуть бути тдгрунтям рецидиву чи навт розвитку ускладнень.
Мета дослщження - розробка такого методу лшування маласезiозу шкiри, який би вщпов> дав принципам комплексно! терапи та диспансеризацп: враховував з найбшьшою повнотою прояви захворювання, патогенетичш змши та шди-вщуальш особливостi хворого (наявнiсть сенси-бiлiзацi!, запалення; особливостi обмiну, реактив-
1-2 (9)' 2006
носп; характер ускладнень, супутньо'' патологи тощо); був доступний; був здатний ефективно запобэти подальшому розвитку дерматозу, рецидивам та решфекцп.
Виклад основного матерiалу. Дослщжен-ня було проведене у Клшщ шкiрних та венерич-них хвороб ДДМА у груш з 216 хворих на маласезюз шюри вшом вщ 17 до 81 роюв. Проявами маласезюзу шюри у дослiджених хворих були таю його кшшчт форми, як:
а) поверхневi ( лускуватi) незапальш:
- кероз Дар'е - у 216 пащенпв;
- простий поширений та обмежений шти-рiаз шюри тулуба та юнщвок - у 36;
- простий пiтирiаз волосисто! частини голови (лупа) - у 161 пащента;
б) фол^лярш:
- комедони - у 216 пащенпв;
- негншний фолшул^ шюри тулуба та юнщвок - у 196;
- фол^лярний екзематид Дар'е - у 71;
- гншний фол^л^ ( пустульоз) - у 21 пащента;
в) запальш ( запально-алерпчш):
- рiзнокольоровий лишай - у 23 пащенпв;
- екзематиди Дар'е гладенько! шюри шти-рiазiформний та псорiазиформний - у 65;
- себорейний дерматит шюри голови, тулуба та юнщвок - у 82 пащенпв. Маласезюз шюри у дослщжених звичайно
проявлялася у виглядi комбшаци двох-чотирьох його окремих клшчних форм; найчастiше вщм> чалися комбiнацiï керозу Дар'е та комедошв з:
- негнiйним фолшул^ом шкiри тулуба та кiнцiвок;
- простим пiтирiазом волосистоï частини го-лови;
- себорейним дерматитом волосисто' части-ни голови;
- фол^лярними екзематидами або з шшими клiнiчними формами екзематидiв Дар'е.
Уим пацiентам проводився комплекс загаль-ноклiнiчних методiв дослiдження згiдно нормативам МОЗ Укра'ни.
Встановлення дiагнозу маласезiозу шюри про-водилося з урахуванням даних огляду, мшроско-шчного та культурального (яюсного та юльюсно-го) мiкологiчного дослiдження на гриби роду Malassezia.
На пiдставi аналiзу сучасного досвiду лшу-вання дерматозiв iнфекцiйноï природи ( мiкозiв) та iмунозалежних дерматозiв; дослiдження особли-востей кшшчних проявiв та перебiгу маласезюзу шюри, стану реактивносп та обмшу бiологiчно активних речовин, було розроблено методику
комплексно! диференцшовано! терапi! хворих на маласезюз шюри, що враховувала у них вс прояви маласезюзу шюри, особливосп патогенетич-них змiн, характер супутньо! патологi! та мюти-ла заходи профiлактики рецидивiв та реiнфекцi! [2, 3]. Особливютю запропоновано! методики було те, що лшування хворих складалося з чотирьох окремих етапiв, що виконували окремi визначенi завдання i були оргашчно пов'язанi один з одним таким чином, щоб можна було досягнути ктшчного одужання, скорегувати визначенi по-рушення обмiну та реактивностi, запоб^ти подальшому розвитку захворювання та решфекцп, провести лшування супутньо! патологи i таким чином досягти загальних цiлей диспансеризацi!:
- 1 етап - етап активно! терапп хворих при загостреннях та машфестаци проявiв маласезю-зу шкiри;
- 2 етап - перюд реконвалесценцi!, на якому в умовах полешки пащенти продовжували лiку-вання остаточних явищ дерматозу;
- 3 етап - етап протирецидивно! шдтриму-ючо! терапi!;
- 4 етап - призначення та проведення курсiв планово! протирецидивно! терапп.
Лшування призначалося вщповщно належност хворих до визначених попередньо клшшо-терапевтичних груп.
Оцiнка ефективностi запропонованого методу терапп проводилася через порiвняльний аналiз результатiв лiкування дослiджених хворих (145 пащенпв) з результатами л^вання хворих гру-пи порiвняння (71 пащент), яким проводилося зви-чайне лiкування вiдповiдно дiючим загальним нормативам МОЗ Укра!ни:
- при наявност рiзнокольорового лишаю, -з використанням загальноприйнятого короткого курсу загально! чи мюцево! антимiкотично! те-рапi! антимикотиками групи азолiв (кетоконазо-лу, iтраконазолу чи флуконазолу);
- при наявносп запально-алерпчних проявiв (себорейного дерматиту, екзематидiв тощо), -комплексну патогенетичну загальну та мюцеву терапiю з використанням неспецифiчних гшосен-сибiлiзуючих засобiв, антигiстамiних препарапв, кортико стеро!дiв;
- при наявносп гнiйно-запальних проявiв, -загальну та мюцеву антимшробну терапiю анти-бiотиками та антисептиками, якi звичайно при-значаються.
Усiм пацiентам групи порiвняння також при-значалися вiтамiни групи В, вгамш А, Б, Е, С, стимулятори тканинного обмiну (екстракт алое, Плазмол тощо).
При аналiзi ефективносп призначено! терапi! було звернуто увагу на:
- термши стабшзаци;
- строки регресу висипних елеменпв та суб'ективних порушень;
- стушнь та повноту корекци порушень iмунi-тету, неспецифiчних факторiв захисту, дослщже-них показникiв обмiну.
За даними подальшого диспансерного нагля-ду, аналiзувалися частота рецидивiв, !х характер, прогресування патологiчного шкiрного процесу, стшюсть результатiв проведено! ранiше терапи.
На першому етапi лiкування, хворим було рекомендовано проводити в умовах стацюнару або амбулаторно (у денному стащонар^, в залеж-ностi вщ клiнiчно! форми та поширеностi проявiв дерматозу. Обов'язковою умовою повноцiнного л^вання було визначення клiнiчних форм ушх проявiв маласезiозу шкiри у кожного конкретного хворого. Попереднш аналiз даних анамнезу щодо лiкування дослщжених хворих показав, що у вшх пацiенгiв у минулому при призначент л^-вання не було визначено вшх проявiв маласезю-зу шюри в !хньому рiзноманiггi. Такi його прояви, як ксероз, пiтирiаз шюри волосисто! частини голови, тулуба або кiнцiвок, комедони, негнiйний фолшутт та бiльш 70 % випадюв екзематидiв шкiри тулуба та кшщвок не були визначенi лша-рями, та лшування цих проявiв маласезюзу шири не проводилося.
Необхiдно зазначити, що практично в ушх ви-падках маласезюз шкiри проявляеться у виглядi комбшацп двох, трьох та бiльше окремих його клшчних форм. Прояви цих форм часпш за все локалiзуються на визначених («улюблених») мiсцях, окремо один вщ одного. Як було вказано вище, деяю прояви маласезюзу шири (фолшулярш його форми та остаточш явища його iнших про-явiв) не можуть регресувати у термши 7-14 дшв, i за недостатнютю терапi! можуть бути шдгрун-тям рецидиву чи навiть розвитку ускладнень.
Попереднiй аналiз проблеми лшування досль джених хворих показав, що саме з фолiкулiв ранiш уражено! шкiри частiш за все й починалися ре-цидиви маласезiозу шюри, а майже 85 % досл> джених хворих указали на те, що прояви фолшу-лярних форм маласезюзу шюри (комедони, не-гншний фолiкулiт) при попередньому лiкуваннi у них зовшм не регресували.
Для попередження цього було рекомендовано перший етап активно! терапи (який тривав, у се-редньому, 7-12 дшв) оргашчно переводити у дру-гий етап лшування, на якому в умовах полташки (при спостереженш лшарем 2-3 рази на тиждень) пащенти продовжували:
- лiкування остаточних явищ дерматозу (прийом антимiкотикiв внутрiшньо та застосуван-
ня !х локально; патогенетична тератя, фiзiоте-рапiя);
- обстеження та лiкування супутньо! патологi!;
- проведення комплексу протирецидивних та протиепiдемiчних заходiв (у тому числi - визначення та попередження ди провокуючих факторiв тощо).
Результатом цього етапу лшування було до-сягнення повно! клiнiчно! ремiсi! маласезiозу шюри та корекцiя функцiональних порушень обмшу та iмунiтету. У середньому, другий етап лшування дослiджених хворих тривав 3-4 тижш.
Однак необхiдно вщзначити, що значне поши-рення маласезшно! iнфекцi! та значна засiяннiсть грибами роду Malassezia у довкiллi (серед людей та тварин) та побуп е тдгрунтям для реш-фекцi! та розвитку рецидивiв захворювання. Саме цi мiркування i були покладеш в основу призна-чення деякими дослiдниками тривалих (до шести мюящв та бiльше) куршв загально! протигриб-ково! терапi! хворим на маласезюз шюри.
Сприяючим моментом до розвитку рецидивiв значною мiрою е i то, що розвиток маласезюзу шюри у хворих базуеться на iндивiдуальних мор-фологiчних та фiзiологiчних особливостях !хньо-го оргашзму (особливостi структури шкiри; вiковi та статевi особливостi обмiну та резистентносп органiзму тощо), що не шдлягають корекцi!.
Проведене дослiдження показало, що припи-нення специфiчно! терапи при регреш явищ дерматозу або замша комплексно! протирецидивно! терапи комплексом гшешчних заходiв було в минулому причиною рецидивiв маласезюзу шири в переважнш бiльшостi дослщжених хворих.
Проведене дослщження особливостей змш iмунiтету, гормонального та бiохiмiчного обмшу у хворих на маласезюз шюри показало, що шсля регресу явищ дерматозу (двох попередшх етапiв лшування) дослiдженi показники (головним чином - показники iмунiтету та неспецифiчних фак-торiв захисту в мюцях уражень) вiдрiзнялися вiд показникiв пащенпв групи контролю; на вiднов-лення цих змiн був ще потрiбний час.
Наведенi вище моменти й були шдставою для обгрунтування та призначення третього етапу лiкування - етапу протирецидивно! шдтримую-чо! терапи, який включав:
- перюдичне (раз на тиждень) локальне нане-сення пасти Сульсена на шк1ру тулуба та кшщвок;
- заюнчення куршв iмуномодулюючо! терапi!;
- пiдтримуючу гшосенсибшзуючу терапiю кортикостеро!дами подовжено! дi! (Дипроспан, Кеналог) - в окремих випадках поширених алер-гiчних форм (себорейного дерматиту, псорiази-формного екзематиду Дар'е);
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-2 (9)' 2006
- неспецифiчну стимулюючу терашю (вгам> нотератю тощо);
- фiзiотерапiю (загальне ОУФП, бальнеотера-пш)
Проведення комплексу загальних гiгiенiчних та протиепiдемiчних заходiв, л^вання супутньо! патологi! доповнювали медикаментознi та фiзiо-терапевтичнi призначення.
Цей етап лшування, як правило, проводився без вщриву хворих вiд !хнього звичайного життя та працi й тривав, у середньому, 5-6 мюящв. Хво-рим було рекомендовано регулярно приходити до лшаря для огляду (у середньому - раз на 1-2 мюящ) та звертатися до лшаря у разi виникнен-ня та ди провокуючих факторiв. В останньому випадку хворим необхiдно було призначення та проведення превентивного лшування, в залеж-ностi вiд характеру, особливостей ди провокуючих факторiв та чутливосп хворого до !хнього впливу. Для попередження загострень маласез> озу шюри внаслiдок виникнення чи загострення гострозапальних захворювань, пацiентам призна-чалися:
- нестеро!дш протизапальнi препарати;
- в окремих випадках, - неспецифiчна ткане-ва терапiя (аутогемотерапiя, стимулятори обмiну, вiтамiни);
- противiруснi препарати.
У разi необхiдностi призначення протимшроб-них препаратiв хворим обов'язково призначали-ся протигрибковi засоби.
Для попередження загострень внаслщок по-рушення травлення та виникнення чи загострен-ня захворювань оргашв травлення, хворим при-значалися, за показаннями, ферментш, анти-гютамшш препарати; препарати, коригуючi моторику та юнетику шлункового тракту та ш.
Для попередження загострень внаслщок дi! емоцiйно стресових факторiв, хворим признача-лися, за показаннями, транквшзукта засоби, ан-тидепресанти, курси психокорегуючо! терапi!.
Порiвняння частоти та строюв рецидування маласезiозу шкiри у пащенпв основно! групи та групи порiвняння (що лiкувалися традицiйними методами i яким не призначалися наведенi вище протирецидивш заходи) дозволило зробити вис-новок про безсумнiвну ефективнiсть таких про-тирецидивних заходiв у лшуванш маласезiозу шюри.
Несвоечасне звернення до лшаря при виник-неннi та ди провокуючих факторiв та непризна-чення превентивного лiкування було причиною розвитку рецидивiв маласезiозу шкiри у досл> джених хворих.
Дослiдження особливостей перебiгу маласе-зiозу шкiри у дослiджених хворих показало сут-
тевий вплив сезонних факторiв, перiодичних (цик-лiчних та вшових) змiн органiзму на виникнення та розвиток загострень та рецидивiв цього дер-матомiкозу. Перiодичнiсть (сезонний характер) екзогенних провокуючих факторiв (недостатнють УФ опромiнення шкiри, температурш умови, ГРЗ тощо), неоднакова штенсивнють !х дi! в рiзнi пори року та життя хворих (екзамени, звггнють, пере-!зди тощо) обумовили необхщшсть та були шдгрунтям до проведення четвертого етапу л^вання - призначення та проведення куршв планово! протирецидивно! терапi! (для бшьшосп хворих - 1-2 рази на рш у осiнне-весняний сезон). Щ курси частiше за все були поеднанш з протирецидивними курсами лшування супутнiх захворювань, санаторно-курортним лшуванням; призначення залежали вiд:
- даних попереднiх проявiв та перебiгу мала-сезiозу шкiри та супутньо! патологи;
- даних комплексного ктшко-лабораторного обстеження;
- iндивiдуальних особливостей, обставин життя та пращ хворих.
У середньому, таю курси тривали 2-3 тижш та оргашчно переходили у проведення тдтриму-ючо! протирецидивно! терапi!.
У результап такого лiкування хворих на ма-ласезiоз шк1ри, у порiвняннi з загальноприйнятим методом терапi!, в цшому, позитивний ефект про-понуемого методу лшування перевищив загаль-ноприйнятий:
- за головними ктшко-лабораторними показ-никами - на 38 %;
- за показниками подальшого спостереження (стшюстю результатiв проведено! терапi! та частотою розвитку рецидивiв, вiдсотком випадюв подальшого прогресування та трансформацi! дерматозу) - абсолютно перевищив загальноприй-нятий: показники рецидування в груш порiвняння складали практично 100 % у строки 1-6 мюящв.
У жодному випадку, при проведенш рекомен-дованого методу лшування не було помiчено ви-ражених побiчних або небажаних ефекпв, якi б зробили неможливим подальше проведення те-рапп, змiнили !! або потребували призначення та проведення додаткового л^вання (що спосте-рiгалося бiльш, нiж у 7 % випадюв у пащенпв групи порiвняння). Це можна розщнити, як об'ективний показник ефективностi запропонова-ного методу терапi!.
Лiкування маласезюзу шкiри за запропонова-ною методикою у дослщжених хворих було оргашчно поеднано з лшуванням супутньо! патологи, диспансеризащею, комплексом реабiлiтацiйних та гшешчних заходiв, формуванням здорового образу життя. У дослщжених хворих при такому
лшуванш було визначено суттеве зменшення кшькосп та ступеню вираженостi загострень супуттх захворювань, що у порiвняннi з юльюстю рецидування у хворих, яю лiкувалися традицш-ним методом, було показником загального шдви-щення ефективносп терапи i дало безсумнiвний ктшчний та соцiальний ефект.
Висновки
1. Проведення хворим на маласезюз шюри запропоновано! комплексно! диференцiйованоi терапii, що враховувала ус прояви у них маласе-зiозу шкiри, особливостi його переб^у, патогене-тичних змiн, характер супутньо! патологи та мiстила заходи профшактики рецидивiв та реш-фекци, було бiльш ефективним i обгрунтованим, у порiвняннi з традицiйною тератею, що не пе-редбачала систематичних диспансерних та про-тиепiдемiчних заходiв.
2. Суттева рiзниця запропоновано! терапи вiд загальноприйнятих методiв лiкування хворих на маласезюз шюри - у строках загальних лшуваль-но-профiлактичних заходiв та наявностi чiтко визначено! етапносп:
Л1ТЕРАТУРА
1. Горбунцов В.В. Малассезиоз кожи // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 1 (4). - С. 138-145.
2. Горбунцов В.В. Рацюнальш тдходи до терапи маласезюзу шюри // Журнал дермато-венеро-логии и косметологии им. Н.А. Торсуева. -2005. - № 1-2 (10). - С. 97-103.
3. Комплексна диференцшована тератя маласезюзу шюри: 1нформацшний лист про ново-введення в систем охорони здоров'я / МОЗ Укра'ни. - Укра'нський центр науково! медич-но! шформацп та патентно-лiцензiйноi роботи; Розр. Дншропетровська державна медична академiя; Скл. Горбунцов В.В., Федотов В.П., Ющишин М.1. - К., 2004. - 12 с.
4. Кожные и венерические болезни: Руковод. для врачей. - В 2-х т. Под ред. Ю.К. Скрип-кина, В.Н. Мордовцева. - М.: Медицина, 1999. - Т. 1. - 880 с.
5. Кунгуров Н.В., Скурихина М.Е., Будумян Т.М., Потапов Л.В., Ивашкевич Г.А. Современные особенности клиники и терапии разноцветного лишая / Мат. Второго всеросс. конгр. по мед. микологии // Успехи медицинской микологии. - 2004. - Т. 4. - С. 107-108.
- 1 етап - етап активно! терапи хворих при загостреннях та машфестаци проявiв маласезюзу шюри;
- 2 етап - перюд реконвалесценци, на якому в умовах потклшки пащенти продовжували лшу-вання остаточних явищ дерматозу;
- 3 етап - етап протирецидивно! тдтриму-ючо! терапи;
- 4 етап - призначення та проведення куршв планово! протирецидивно! терапи.
3. Суттевi вщмши запропоновано! терапи вщ звичайно! обумовлюють необхщшсть бшьш конкретного нормування лшування хворих на маласезюз шюри (з визначенням результапв кожного етапу кураци та використаних методiв та методик), що повинно суттево тдвищити якiсть лшу-вання хворих з цим дерматомшозом, запобiгти виникненню складних тактичних ситуацiй та не-порозумшь; це визначае подальшi перспективи роботи.
Перспективами подальших розвiдок у напрямку дослiдження лiкування хворих на маласезюз шкiри е подальшi заходи iндивiдуалiзацi! терапi! та пiдвищення !! комплаенсу.
6. Новоселов А.Ю. Оценка эффективности комплексного метода терапии больных разноцветным лишаем: Дисс. ... канд. мед. наук: (14.00.11). - Москва. - 2001.- 134 с
7. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции. Руковод. для врачей. - М.: Бином-пресс, 2003. - 440 с.
8. Федотов В.П. Грибы - пятое царство живой природы // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 1-2 (7). -С. 9-26.
9. Andrews' Diseases ofthe Skin: Clinical Dermatology / Odom R.B. et al, 9th ed. - Philadelphia, Pa, W.B. Saunders. - 2000. - 1135 p.
10. Braun-Falko, Plewig W. Dermatologie und Venerologie. - Berlin: Springer-Verlag, 1984. -1066 p.
11. Caputo R. A new era in the treatment of pityriasis versicolor and seborrhoeic dermatitis // J. Europ. Acad. Dermat. Venerol. - 2002. - Vol. 16. - Suppl. 1. - P. 95.
12. Caputo R. The role of Malassezia in superficial skin disease // J. Europ. Acad. Dermat. Venerol.
- 2000. - Vol. 14. - Suppl. 1. - P. 90.
13. Faergemann J. Lipophilic Yeasts in skin diseases // Sem. Dermatol. - 1985. - Vol. 4, No 3. -P. 173-184.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-2 (9)' 2006
