CC BY
23
УДК 616.5-022.7
Особливосп гормонального статусу хворих на маласезюз шюри
Горбунцов В.В.
Днтропетровська державна медична академ1я
ОСОБЕННОСТИ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСА БОЛЬНЫХ МАЛАССЕЗИОЗОМ КОЖИ
Горбунцов В.В.
Приведены данные исследования показателей обмена стероидов у пациентов с различными формами малассезиоза кожи. У исследуемых больных отмечено наличие особенностей изменений уровней кортизола, тестостерона, эстрадиола и прогестерона, зависящих от клинических проявлений малассезиоза и индивидуальных особенностей пациентов.
PECULIARITIES OF THE HORMONAL STATUS OF PATIENTS WITH SKIN MALASSEZIASIS Gorbuntsov V.V.
The data of investigations of the steroids exchange parameters at patients with various forms of skin malasseziasis are given. The presence at the patients under consideration of peculiarities of changes of the cortisol, testosteron, oestradiol and progesteron levels, depending on clinical manifestations of skin malas-seziasis and specific features of the patients, is marked.
П остановка проблеми у загальному ви-глядi полягае у тому, що попршення екологй довкшля, нерацюнальне використан-ня антисептичних засобiв та антибютиюв у промисловосп, побут та при лжувант хворих призвело до пщвищення захворюваност на мжози, серед яких дерматомшози скла-дають бшьшу частину [4, 6, 9, 13].
Епiдемiчний характер розповсюдження, хрошчний тривалий переб^, патогенетичний зв'язок з порушеннями багатьох систем оргашзму хворого, можливкть розвитку ускладнень - усе це обумовлюе складнiсть лiкування дерматомiкозiв, яка кнуе незва-жаючи на наявшсть сучасних високоефек-тивних засобiв етютропно! терапГ!, i це вимагае подовження дослщжень шляхiв пiдвищення ефективностi лжування хворих з мiтотичними захворюваннями шюри [4, 6].
Серед дерматомiкозiв, проблема лшу-вання маласезiозу шкiри привертае до себе увагу не тшьки через значну розповсю-дженiсть та рiзноманiтнiсть проявiв захворю-вання, але й через те, що у сучасному розумiннi проблеми маласезшно! шфекцГ! шкiри вiдбуваються суттевi змiни. Це е наслiдком с^мкого прогресу в дослiдженнi мжробюлогГ! грибiв роду Malassezia (вирi-шення проблеми 1хнього культивування, визначення роду, вщкриття нових особливих факторiв патогенност тощо), а також сис-темност пiдходу до визначення маласезшно! патологи у хворих [1, 4, 6, 9, 12, 13].
Утворення нового нозолопчного поняття маласез1оз шмри, яке вимагае урахування у хворого вае! рiзноманiтностi одночасно
iснуючих клiнiчних проявiв (форм) маласе-зiйного ураження шшри, поставило перед лiкарями теоретичну та практичну проблему одночасно!" комплексно"! терапГ! проявiв цього дерматомiкозу, рiзних за локаль зацiею, морфологiею та патогенезом. Одно-часне iснування рiзних за видом та характером утворювання проявiв маласезiозу шкiри потребуе перегляду принципiв терапГ! цього дерматомшозу та пошуку нових ефективних методiв його терапГ!. Наявнiсть таких особливостей клшчних проявiв мала-сезiозу шшри обумовило пiдвищення ролi патогенетичного лшування у складi комплексно! терапГ! цього захворювання, а разом з тим - i додаткових дослщжень його патогенезу [1, 4, 6].
Зв'язок дослщження з важливими науко-вими чи практичними завданнями полягае у тому, що дослщження особливостей гормонального стану е одним iз шлж!в, що може бути використаний для пщвищення ефектив-ност лiкування хворих на маласезюз шюри. Розробка комплексно! диференцiйовано"! терапГ! та профшактики маласезiозу шшри е частиною теми НДР Кафедри шшрних та венеричних хвороб ДДМА «Порушення адаптацiйних механiзмiв при дерматозах та шфекщях, що передаються статевим шляхом, та методи !х корекцй», яка е внеском ДДМА у сучасш державнi програми охоро-ни здоров'я населення Укра!ни та роботу МОЗ Укра!ни щодо охорони здоров'я населення Укра!ни та пщвищення ефективност лiкування хворих.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання пробле-
ми вивчення патогенезу та розробки ефек-тивно! терапи маласезiозу шкiри показуе, що порушенням гормонального стану, як ва-гомому чиннику патогенезу мiкозiв взагалi та маласезiйних уражень шкiри зокрема, при-дiлялася певна увага. Роль фiзiологiчних та патологiчних особливостей обмшу гормонiв у розвитку фiзiологiчних та патолопчних змiн шкiри, виникненнi та розвитку 11 захво-рювань (в особливостi - iнфекцiйних та iму-нозалежних) у достатнiй мiрi об'ективно встановлена та вивчена у рiзних аспектах, значення яких пiдтверджено клшчною практикою [2-12, 14-17].
Даш про вiковi та статевi особливост розповсюдження окремих клiнiчних форм маласезюзу шкiри, виникнення та загострен-ня його при лжуванш статевими гормонами обумовили проведення багатопланових до-слщжень, якими було показано наявшсть особливостей стану обмiну статевих гор-монiв у хворих на рiзнокольоровий лишай, простий пiтирiаз та себорейний дерматит i зроблено висновки про значення !'х у пато-генезi цього захворювання [2, 8, 9, 13, 16].
1мунозалежний характер таких запально-алергiчних форм маласезiозу шюри, як:
- себорейний дерматит;
- екзематиди (себорещи або себорейна екзема);
- рiзнокольоровий лишай, -
ефект от лжування !х кортикостерощами та виникнення або загострення !х при нера-цiональнiй терапи цими гормонами - усе це становило пщГрунтя для дослщжень обмшу глюкокортикощдв. Щ дослiдження також показали наявнiсть певних особливостей та значення порушень обмшу цих гормошв у патогенезi маласезюзу шюри [2, 9, 13, 15, 16].
Хоча проведеними дослщженнями вста-новлено багато фактiв, остаточного ршен-ня про характер ендокринологiчних порушень у хворих з маласезюзом шюри немае. Порiвняння результатiв окремих дослщжень показало наявшсть певних розбiжностей у висновках рiзних авторiв щодо того, якi змiни можна вважати за притаманш патогенезу маласезюзу шюри.
Невирiшеною ранiше частиною пробле-
ми е те, що дослщження особливостей гормонального стану хворих на маласезюз шкь ри проводилися вщносно лише яко!-небудь одше!, окремо! його кштчно! форми, без ура-хування iнших його проявiв; можливо це й було пщГрунтям суперечност результатiв цих дослiджень.
Суттевим недолжом дослiджень обмiну статевих гормонiв у рашше проведених до-
слiдженнях також можна вважати й недо-статню коректшсть урахування вiкових та циклГчних коливань !хнього рiвня. Звертае на себе увагу i те, що у проведених досль дженнях не враховувалася взаемодiя i взае-мний зв'язок статевих гормошв i кортико-стерощв. Привертають на себе увагу також i данi дослiджень останшх роюв про на-явнiсть особливостей впливу життедГяль-ностi грибiв на бiохiмiзм стеро!догенезу 1хнього живильного середовища; 1хню за-лежнiсть вiд наявност та концентрацГ! сте-ро!дних гормошв при культивуванш in vitro
[4, 11].
Враховуючи наведене вище, можна вважати дощльним проведення у хворих на маласезюз шири комплексного дослщження особливостей обмшу стеро!дних гормошв (а саме - кортизолу, тестостерону, естрадь олу та прогестерону) для визначення мГсця та ролГ змш його у патогенезi цього дерма-томГКОЗУ.
Метою дослiдження було визначення особливостей показниюв обмГну кортизолу, тестостерону, естрадюлу та прогестерону у хворих з рГзними клГнГчними формами маласезюзу шюри, яке можна було б викорис-тати при розробщ ефективно! комплексно! диференщйовано! терапГ! цього захворювання.
Виклад основного матерiалу. Дослщжен-ня було проведене у клшщ шкГрних та ве-неричних хвороб ДДМА у груш з 216 хворих на маласезюз шюри вГком вГд 17 до 81 роюв. Групу контролю склали 30 осГб без клГшчних проявГв маласезГозу шкГри, якГ були розподшеш за статтю, вГком та супут-ньою патологГею аналогГчно пащентам го-ловно! групи.
Проявами маласезГозу шкГри у дослщже-них хворих були таю його клГнГчнГ форми, як:
- поверхневГ (лускуватГ) незапальш:
1) кероз Дар'е - у 216 пащентГв;
2) простий поширений та обмежений пГтирГаз шкГри тулуба та кшщвок - у 36;
3) простий пГтирГаз волосисто"! части-ни голови (лупа) - у 161 пащента;
- фолГкулярнГ:
1) комедони - у 216 пащентГв;
2) негншний фолГкулГт шкГри тулуба та кшщвок - у 196;
3) фолшулярний екзематид Дар'е - у
71;
4) гншний фолГкулГт (пустульоз) - у 21 пащента;
- запальш (запально-алерпчш):
1) рГзнокольоровий лишай - у 23 пащентГв;
2) екзематиди Дар'е гладенько! шкГри
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
mтирiазиформний та псорiазиформний -
У 65;
3) себорейний дерматит шюри голови,
тулуба та кшщвок - у 82 пащенпв.
Маласезюз шкiри у дослiджених звичай-но проявлялася у виглядi комбшацп двох-чотирьох його окремих клшчних форм; най-частiше вiдмiчалися комбшацп":
- керозу Дар'е;
- комедотв;
- негнiйного фолiкулiту шкiри тулуба та кшщвок;
- простого пiтирiазу волосисто! частини голови;
- себорейного дерматиту волосисто!" час-тини голови;
- фолшулярних екзематидiв та шших клiнiчних форм екзематидiв Дар'е.
Усiм пацiентам проводився комплекс за-гальноклiнiчних методiв дослiдження згщно з нормативами МОЗ Укра!ни.
Встановлення дiагнозу маласезiозу шкiри проводилося з урахуванням даних огляду, мжроскошчного та культурального (яюсно-го та кшьюсного) мiкологiчного дослщжен-ня на гриби роду Malassezia.
Дослщження рiвню гормошв (кортизолу, загального тестостерону, естрадiолу та прогестерону) проводилося iмуноферментним методом (твердофазного конкурентного хе-мiлюмiнесцентного iмуноферментного ана-лiзу) за загальноприйнятою методикою, вщповщно iнструкцiям до тест-наборiв:
- IMMULITE®/IMMULITE 1000 Cortisol;
- IMMULITE®/IMMULITE 1000 Total Testosterone;
- IMMULITE®/IMMULITE 1000 Estradiol;
- IMMULITE®/IMMULITE 1000 Progesterone.
Забiр кровi для дослщження кортизолу проводився зранку.
Дослщження рiвня статевих гормошв у жшок репродуктивного вжу проводилося у лютешовш фазi циклу (на 21 день). При на-явностi патологiчних змш рiвня дослiджених гормонiв за рекомендащями сумiжних фахiв-цiв, дослiдження гормошв проводилося неодноразово.
При дослщженш рiвня тестостерону у чоловiкiв, час дослщження визначався з урахуванням циркадних ршмв (за даними анамнезу, проб з фiзичним навантаженням, швид-кост росту волос на обличчi та показникiв функцп" сальних залоз) та особливостям пе-ребшу маласезiозу шкiри у них.
При дослщженш рiвнiв кортизолу, загального тестостерону, естрадюлу та прогестерону у хворих на маласезюз шюри були от-риманi данi, що варiювали у широких межах. Суть проблеми полягала у тому, що така рiзниця вмюту дослiджених гормошв могла
бути обумовлена як особливостями фiзiоло-пчного стану хворих або наявшстю супут-ньо! патологГ!, так i безпосередньо впливом маласезiйного процесу. Необхщно також було припустити й те, що рiзним клiнiчним формам маласезюзу можливо була прита-манна рiзнiсть вмiсту окремих гормонiв або !хшх комбiнацiй. Неясною була також взае-мна обумовленiсть гормональних змш та кнування маласезiозу, що доречно було б визначити для призначення корегуючо! те-рапп.
Нез'ясованим також було i те, що можна вважати головним при одночасному кну-ванш у хворого декiлькох рiзних за патогенезом клiнiчних форм маласезюзу шюри -ступiнь патогенетичних змш його окремих проявiв (запальних або запально-алергiчних) або !хню поширешсть.
Проведення багатофакторного кореля-цiйного аналiзу показало наявнiсть значимих взаемних зв'язюв мiж:
- показниками рiвнiв дослiджених гор-монiв;
- вжом;
- наявнiстю хронiчних захворювань ен-докринно!, репродуктивно!, серцево-судин-но! системи;
- патолопею органiв травлення, опорно-рухово! системи, -
а також з клшчними проявами (формами) маласезюзу та розповсюджешстю уражен-ня шюри.
Оскiльки у дослiджених хворих маласезь оз шкiри проявлявся декшькома рiзними клiнiчними формами, для визначення харак-теристичностi гормональних змiн був проведений аналiз зв'язку вмкту дослiджених гормонiв послiдовно з кожною з цих форм. При цьому значимкть коефiцiентiв перевiря-лася у дослщжених хворих, якi або мали щ форми без поеднання з шшими, або не мали !х взагалi. Суттево! рiзницi або певно! зако-номiрностi зв'язку будь-яко! окремо! клшч-но! форми маласезiозу зi змiнами вмiсту окремих гормошв при цьому виявлено не було.
Це вщповщало результатам попередшх дослщжень iнших авторiв. Пояснення можна шукати у тому, що змши показникiв гормонального стану е результатом об'еднано-го впливу значно! кiлькостi одночасно (або послiдовно безперервно) дточих екзогенних та ендогенних факторiв. Кореляцiйним ана-лiзом, який враховуе поеднання нечисленних факторiв (за типом синдрому або симптомо-комплексу), виявити характеристичшсть гормональних змiн при подiбнiй складностi процесу не е можливим.
Застосування кластерного багатомiрно-го аналiзу, враховуючого значну кiлькiсть одночасно кнуючих i дiючих факторiв, по-
казало кнування у сукупност дослщжених факторiв значущих кластерiв вiдносно най-бiльш машфестних за проявами форм маласезюзу шкiри (серед одночасно iснуючих у хворих). Окремо можна сказати про хворих з маласезшним пустульозом: щ прояви ма-ласезiйного процесу не були домшуючими за чисельнiстю або поширешстю, але за ди-намшою та ступiнню патологiчних змiн були, безсумшвно, найбiльш манiфестними.
1снування таких кластерiв дало пщГрун-тя для подальшого статистичного аналiзу показникiв рiвнiв дослiджених гормонiв вiдносно найбiльш машфестних (у комбшаци з iснуючих одночасно у дослщжених хворих) форм маласезюзу шюри. Порiвняльний аналiз проводився за загальноприйнятою методикою з використанням критерто Стью-дента. Результати дослiдження показнишв рiвнiв кортизолу, загального тестостерону, естрадюлу та прогестерону дослiджених хворих вщносно найбiльш манiфестних з iснуючих одночасно у хворих в комбшаци кттчних форм маласезiозу шкiри представлен в Табл. 1.
Найбiльш характерним для патогенезу маласезюзу шюри можна вважати пщвищен-ня рiвню загального тестостерону сироват-ки кровi; особливо демонстративно це вияв-лялося у жшок при наявностi хронiчних за-хворювань яечникiв або у постменопаузаль-ному вiцi. Це узгоджуеться з даними шших авторiв i може пояснювати наявнiсть харак-терних особливостей цього захворювання, пов'язаних з вжом та статтю хворих [2, 6, 9, 11, 13, 16]
У дослщжених хворих з будь-якою комбь нащею клiнiчних форм маласезюзу шшри, серед яких за машфестшстю клiнiчних про-явiв (гостротою, поширешстю чи рецидиву-ванням) домiнував пiтирiаз, негнiйний фоль
кулiт або рiзнокольоровий лишай, також визначалося статистично значиме пщвищен-ня рiвню кортизолу сироватки кров^ причо-му у значнш кiлькостi хворих з проявами рiзнокольорового лишаю воно досягало вер-хньо'1 межi норми. Серед хворих з маласезшним пустульозом та себорейним дерматитом показники вмюту кортизолу в середньому не в^^знялися суттево вщ показниюв пащ-ентiв контрольно"! групи, але коливалися в значно бшьших межах.
Привертало до себе увагу також i знижен-ня рiвню естрадiолу у хворих ж1нок з поши-реними формами пiтирiазу та домшуванням себорейного дерматиту. При цьому рiвень естрадiолу був статистично вiрогiдно суттево пiдвищеним у хворих жшок з домшуванням у клшщ маласезюзу таких його про-явiв, як екзематиди Дар'е, у яких це супро-воджувалося також пщвищенням рiвню прогестерону.
Показники рiвню статевих гормонiв кровi дослiджених жшок не мали патолопчного характеру, але певну дискоординащю можна було бачити у сшввщношенш цих показ-никiв. При цьому необхiдно звернути увагу на важливкть урахування наявноси у хворих на маласезюз шкiри таких супутнiх па-тологш, як:
- рiзноманiтнi ендокринопатй (насамперед - хрошчш захворювання щитовидно"! зало-зи, яечникiв, простати та оргашв калитки);
- алергiчнi та псевдоалерпчш захворю-вання, -
з якими суттевi гормональш змiни також пов'язанi; це також було пщтверджено результатами багатофакторного кореляцшно-го аналiзу та не заперечувало взаемному зв'язку маласезюзу шюри з шшими одночасно кнуючими захворюваннями та патологi-ями.
Показники Штир1аз Негтйний фол1кул1т Пустульоз Р1зноко-льоровий лишай Екзематиди Дар'е Себорейний дерматит Група контролю: здоров1 пащенти N = 30)
Кортизол нмоль/л 398,74+40,22* 362,66+38,59* 316,84+48,32* 407,16+38,42* 287,68+30,14 304,55+42,18* 321,37+29,63
Тестостерон (чоловжи) нмоль/л 24,17+2,39* 26,82+2,71* 22,92+2,36* 19,27+2,25* 18,94+1,97 25,23+2,62* 18,52+1,78
Тестостерон (жшки) нмоль/л 1,96+0,22* 2,05+0,24* 1,64+0,18* 2,12+0,22* 1,83+0,18* 2,07+0,20* 1,05+0,08
Естрад1ол пг/мл 138,54+14,35* 174,25+16,49 156,39+11,76 170,48+16,98 192,48+20,44* 113,63+12,56* 165,54+17,12
Прогестерон нг/мл 14,17+1,38 14,28+1,42 12,75+1,16 14,56+1,55 (недост.) 15,22+1,62* 11,16+1,15* 13,98+1,44
Прим1тка: * -р > 0,05 при пор1внянт з групою контролю.
1-4 (10)' 2007 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Таблиця 1 - Показники вм1сту стеро1дних гормон1в кров1 досл1джених хворих
1з наведеного вище можна зробити TaKi Висновки
1. У хворих на маласезюз шшри мають мiсце визнaченi змши покaзникiв BMicTy кортизолу, загального тестостерону, естрадюлу та прогестерону сироватки кровi (насам-перед, загального тестостерону - особливо у жшок), вiрогiдно вибiрково пов'язaнi мiж собою та залежш вiд домшуючо! (у комбь нацп декiлькох одночасно кнуючих у хворого) ктшчно'' форми, особливостей клшч-них проявiв та перебшу дерматозу i мaючi взаемний зв'язок (або обумовленiсть) з су-путнiми ендокринопaтiями, а також з захво-рюваннями aлергiчного та псевдоалерпчно-го Генезу.
2. Дослiдження показнишв вмiсту кортизолу, загального тестостерону, естрадюлу та прогестерону сироватки кровi у хворих на маласезюз шюри можна вважати доцшь-ним у плаш дослiдження головних бiохiмiч-них показниюв кровi. Можливiсть та на-явнiсть змiн покaзникiв гормонального стану таких хворих не можна ^норувати. Л1ТЕРАТУРА
1. Горбунцов В.В. Клинико-эпидемиологи-ческие особенности некоторых форм ма-лассезиоза кожи // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. -№ 2-3 (4). - С. 10-12.
2. Илешина Т.В. Себорейный дерматит // РМЖ. Человек и лекарство. - 2004. -Т. 12, № 5. - С. 324-326.
3. Кадыгроб И.В., Митряева Н.А., Пятикоп И. А. Характеристика гипоталамо-гипо-физарно-тиреоидной и гипоталамо-гипо-физарно-гонадной систем у взрослых больных микроспорией // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. -2006. - № 3-4 (9). - С. 5-10.
4. Новое в систематике и номенклатуре грибов: Под ред. Ю.Т. Дьяконова, Ю.В. Сергеева. - М.: Национальная академия микологии; Медицина для всех, 2003.-496 с.
5. Проценко Т.В., Бондаренко И.Н. Влияние половых гормонов на физиологические процессы в дерме // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. -№ 1 (4). - С. 133-137.
6. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции: Руковод. для врачей. - М.: Би-номпресс, 2003. - 440 с.
7. Шухтин В.В. Уровень половых гормонов у мужчин, больных угревой болезнью // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2004. - № 3-4 (7). - С. 65-68.
8. Angeli A., MaseraR.G., Gatti G. Mycoses and adrenocortical function. New pathogenetic aspects of adrenal hypofunction // Recenti Prog. Med.-1991.-Vol. 82, No 12.- P.652-660.
Перспективами подальших розвщок змш
обмшу стеро'дних гормошв, що мають мкце при мaлaсезiозi шюри, е визначення ''хнього мюця у загальному пaтогенезi цього дерма-томжозу та використання 1х, як об'ективних показниюв, при розробщ, призначент та про-веденш комплексно"! iндивiдуaлiзовaно'i те-рапи хворим.
Урахування цих змш також можна вважати доцшьним та необхщним для обгрун-тування призначення та вибору зaсобiв за-гально!' етютропно! та неспецифiчноi' пато-генетично!' терат!, як можуть коригувати означеш змши гормонального стану. Пер-спективним у цьому плаш е використання вщомого побiчного ефекту антимжотишв групи aзолiв, який обумовлений пригшчу-ючою дiею бюсинтезу ергостеролу через фермент С 14-а-деметилазу [2, 4, 6, 14, 17]
Усе це може суттево пщвищити яюсть лiкувaння хворих на маласезюз шюри та за-побiгти виникненню складних тактичних ситуaцiй при юнуванш у хворих декiлькох рiзних патологш.
9. Ashbee H.R., Evans E.G.V. Immunology of diseases Associated with Malassezia species // Clinical Microbiology Reviews. - 2002. - Vol. 15, No 1. - P. 21-57.
10. Brasch J., Flader S. Human androgenic steroids affect growth of dermatophytes in vitro // Mycoses. - 1996. - Vol. 39, No 9-10. - P. 387-392.
11. Brasch J. In vitro susceptibility of Pityro-sporum ovale (Malassezia furfur) to human androgenic steroids // Mycopathologia. -1993. - Vol. 123(2). - P. 99-104.
12. Caputo R. The role of Malassezia in superficial skin disease // J. EADV. - 2000. -Vol. 14. No 9. - Suppl. 1. - P. 90.
13. Gupta A.K., Bluhm R. Seborrheic dermatitis // J. EADV.- 2004.- Vol. 18, No 1.- P. 13-26.
14. Hashemi S.J., Sarasgani M.R., Zomorodian K. A comparative survey of serum andro-genic hormones levels between male patients with dermatophytosis and normal subjects// Jpn. J. Infect. Dis. - 2004. - Vol. 57, No 2. -P. 60-62.
15. Kass E.H., Finland M. Adrenocortical hormones in infection and immunity// Annual Review of Microbiology. - 1953. - Vol. 7. -P. 361-388.
16. Kumar B., Kaur I., Sialy R., Kaur S., Dash R.J. Elevated levels of plasma cortisol in pityriasis versicolor // Ind. J. Venereol. Leprol. - 1985. - Vol. 51. - Р. 205-207
17. Principles and Practice of Endocrinology and Metabolism: Eds.; K.L. Becker, C.R. Kahn, R.W. Rebar. - Lippincott Williams & Wilkins Publishers, 2002. - 1265 p.
