CC BY
26
УДК 616.5-002.158-07:616.34-008.87-078
Особливост супутньо! патологй' оргашв травлення у хворих на маласезюз шюри
Горбунцов В. В., Горбунцова В. I.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
ОСОБЕННОСТИ СОПУТСТВУЮЩЕЙ ПАТОЛОГИИ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ У БОЛЬНЫХ МАЛАССЕЗИОЗОМ КОЖИ Горбунцов В. В., Горбунцова В. И.
Изучены особенности сопутствующей патологии органов пищеварения у 124 больных малассезиозом кожи. Сопутствующие заболевания органов пищеварения были установлены у 81 % обследованных (63 женщин и 37 мужчин). Обращено внимание на значительное количество (42 %) случаев выявления высокого уровня содержания грибов рода Ма1аввех1а в толстом кишечнике обследованных. Отмечено наличие определенной взаимосвязи между особенностями клинических проявлений и течением малассезиоза кожи. Данные, полученные при наблюдении и лечении этих больных, указывают на необходимость учета этих особенностей при лечении малассезиоза кожи и сопутствующей гастроэнтерологической патологии.
THE PECULIARITIES OF CONCOMITANT GASTROENTEROLOGICAL PATHOLOGY IN PATIENTS WITH SKIN MALASSEZIOSIS Gorbuntsov V. V., Gorbuntsova V. I.
The features of the digestive apparatus associated pathology in 124 patients with skin malasseziosis have been investigated. The concomitant pathology of the digestive apparatus has been detected in 81 % of those patients (63 women and 37 men). Attention has been drawn to the fact that a great deal (42 %) of the cases when the high level of fungi of the genus Malassezia has been detected in the bowel of the patients. A certain relationship has been noted between the peculiarities of the clinical manifestations and course of skin malasseziosis. The data obtained during the examination and treatment of those patients are indicative of the need to consider those peculiarities in the treatment of skin malasseziosis and associated gastroenterological pathology.
Актуальшсть проблеми. Надзвичайна висо-ка поширетсть грибiв роду Ма1а88вх1а серед населения, значна рiзноманiтнiсть проявiв ще! ш-фекцн та певш проблеми дiагностики та л^ван-ня маласезюзу шюри обумовлюють актуальшсть до^дження проблематики цього захворювання. Вважаеться, що поширетсть маласезшно! шфек-цп мае пандемiчний характер [2, 3, 6, 11-13].
Маласезюз шюри - це вщносно нове поняття медично! мшологи, яке об'еднуе ряд захворювань шюри та И придатюв, спричинених дрiжджепо-дiбними лшофшьними грибами роду Mаlаsseziа; акцентуючи при цьому увагу на рiзноманiтнiсть проявiв одночасно юнуючих у хворого вах кль шчних форм цього дерматомтозу. Таке одночас-не шнування рiзних за видом та характером утво-рювання проявiв маласезюзу шюри потребувало в сучаснш дерматологи перегляду принцитв те-рапи цього дерматомтозу та пошуку нових ефек-тивних методiв його терапи [2, 3, 10, 11].
Сучасш даш про значну розповсюдже-нiсть захворювань, спричинених грибами роду Malassezia, численш спостереження вюцераль-
них форм маласезюзу та летальних випадкiв, пов'язаних з щею iнфекцieю, вирiшення проблеми етюлопчно! дiагностики цих грибiв при захворюваннях людини стали пiдставою для CTpiMKoro розвитку дослiджень у цьому напрям^ При цьому треба зазначити, що дерматовенеро-логiя, - зокрема, укра!нська школа дерматовенерологи, - е лiдером серед iнших медичних спе-цiальностей у цих дослщженнях [2, 3, 6, 10-14].
Слщ зауважити, що клiнiчне та медико-соцiальне значення маласезшно! шфекци не вичерпуеться !! роллю як окремого дерматозу. Певне значення мае !! роль у патологй шших захворювань шюри (атошчний дерматит, вугрова хвороба, екзема, псорiаз та in), захворювань внутршшх органiв, доброякiсних та злояюсних неоплазiй [9, 14-17, 19-24].
Вщзначаючи актуальнiсть дослiджень проблеми маласезюзу, треба вщм^ити й те, що в останш роки докоршно змiнюеться вiдношення до грибiв роду Malassezia, як до нормально! та умовно патогенно! мшрофлори макрооргашзму, - i це ще бшьше пiдвищуе значимiсть i необхiднiсть л>
1-4 2012
кування спричинених ними захворювань [2, 3, 6, 10, 11, 20, 21].
Проблему маласезюзу можна вважати од-шею з чшьних проблем сучасно! науково! та практично! медицини, що у наш час динамiчно розвиваеться.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що розробка нових метсдов ефективного комплексного диференцшованого лшування ма-ласезiозу, якi були б здатш суттево запобiгти рецидивам, поширенню та розвитку ще! хвороби, е актуальною й нагальною проблемою сучасно! науково! теоретично! та практично! медицини.
Постановка проблеми у загальному ви-глядi полягае у тому, що коморбщш хвороби i стани можуть iстотно впливати на дiагностику i лiкування пацiентiв з дерматозами та вюце-ральною патолопею. Важливо вiдзначити, що поеднана патолопя створюе нову клiнiчну си-туащю, що вимагае урахування !! особливостей при виборi терапевтичних засобiв, призначенш та проведеннi лiкування, - оскшьки часто засiб, ефективний при одному iз захворювань, може привести до значного попршення супутньо! патологи або, навпаки, добре допомагае при обох захворюваннях [1, 4, 7-9, 11].
З аналiзу сучасно! спещально! лiтератури можна зробити висновок про те, що для реаль-них потреб практично! охорони здоров'я проведено вщносно мало дослщжень особливостей дiагностики i л^вання поеднано! патологi!' у хворих на дерматози та захворювання внутрш-шх органiв; це пояснюеться, перш за все, великою кшьюстю та рiзноманiттям можливих поед-нань хвороб i окремих патологiчних або фiзiо-логiчних станiв, а також можливютю порушень адаптацiйних механiзмiв органiзму хворих.
Поеднаш захворювання представляють практично важливий i вiдносно мало вивчений аспект ктшчно! практики, який деякi автори рекомендують розглядати, як окрему область медицини.
Пщвищена частота коморбiдностi не може бути пояснена лише високою поширешстю хвороб. Сучасш дослiдження показують, що висо-ку частоту поеднання захворювань не можна пояснити лише математичним множенням частот !х зус^чальносп.
Треба враховувати, що коморбiднiсть захворювань i окремих станiв оргашзму хворих на дерматози може бути:
- випадкова (коли захворювання не пов'язаш мiж собою);
- етюлопчна або тригерна (у тих випадках, коли стльна причина викликае обидвi хвороби);
- ускладнена (коли одне захворювання обу-мовлюе виникнення або розвиток iншого);
- неуточнена (коли стани пов'язаш мiж собою, але причинш вiдносини точно не визначеш).
Невипадковий характер взаемного зв'язку захворювань у хворих на дерматози може бути обумовлений загальними причинами, факторами ризику, неспецифiчними патофiзiологiч-ними механiзмами i особливостями порушень адаптацiйних механiзмiв оргашзму хворих. При цьому важливо вщзначити, що ушверсальш не-специфiчнi патофiзiологiчнi механiзми i пору-шення адаптацшних механiзмiв вiдiграють важ-ливу роль у розвитку полiморбiдностi.
У хворих на дерматози з коморбщними за-хворюваннями зростае тяжкiсть стану i попр-шуеться прогноз. Лiкування пащенпв з дерматозами в реальних умовах клiнiчно! практики, безсумнiвно, вимагае облшу коморбiдностi. Лiкувати у хворого з дерматозами декшька захворювань можна послщовно або паралельно. В останньому випадку виникае проблема: бшь-шють лiкарських засобiв мае складний мехашзм дi!, пов'язаний з рiзними органами i тканинами, тому лшування декiлькох захворювань вимагае обов'язкового облшу взаемного впливу призна-чення медикаменпв. Проте пiдбiр засобiв для л^вання декiлькох захворювань часто може викликати утруднення в урахуваннi взаемного впливу рiзних лiкарських препаратiв.
Важливо вщзначити, що зазвичай виражена су-путня патолопя або окрем1 ф1зюлопчш та патоло-пчш стани оргашзму хворих входять до критерпв виключення у наукових досл1дженнях лшарських препарапв. Проведення наукових досл1джень двох { бшьш захворювань ютотно складшше 1 методично розроблено слабюше, у пор1внянш з вивченням одного захворювання, - тому надшних даних про особливост д1агности та л1кування пащенпв у випадках коморбщност дуже мало.
Важливо також вщзначити й те, що комор-бщш випадки вимагають значного збшьшення медичних ресурсiв. Коморбщшсть представляе серйозну проблему для практично! охорони здоров'я, оскiльки лiкування декшькох захворювань утруднено в умовах вузько! спецiалiза-цi! лiкувальних установ i пiдроздiлiв, а також вимагае збшьшення витрат.
Бшьшють дослiдникiв i лiкарiв практично! охорони здоров'я згодш у тому, що в наш час не-обхiдно проводити бшьше наукових дослiджень
дiагностики i лiкування поеднаних хвороб та сташв. Для практики лшування хворих важливо виробити оптимальну стратепю ведення поеднаних хвороб. Це, безсумшвно, вiдноситься i до л^вання хворих на дерматози.
Не аби який практичний iнтерес мае i той факт, що рiзнi (до того ж таю, що найбшьш часто трапляються) форми дерматозiв, а також рiзно-манiтнi супутш захворювання при iндивiдуаль-них особливостях оргашзму хворих (стал, вiку тощо) значно вiдрiзняються у своему патогенезi i часто мають взаемно протилежний характер. На-явнiсть таких особливостей проявiв дерматозiв та захворювань внутршшх органiв обумовило пiдвищення ролi патогенетичного лiкування у складi комплексно! терапп цiеï патологи, а разом з тим, - i необхщносн додаткових дослiджень порушень адаптацiйних механiзмiв i метсдов ïx корекцiï в умовах коморбщност [3, 4, 11].
Таким чином, можна зробити висновок про те, що розробка нових метсдов ефективного комплексного диференцшованого лшування хворих на дерматози, яю враховували особли-вост порушень з боку шших органiв та систем в умовах коморбщносп i якi були б здатш сут-тево запобiгти решфекцп, рецидивам, поширен-ню та розвитку цих захворювань, е актуальною й нагальною проблемою сучасноï науковоï тео-ретичноï та практичноï дерматовенерологiï.
Перспективу подальшого розвитку науково-практичних дослщжень маласезюзу можна бачити в тому, що, враховуючи досвщ дослщжень шшо1' грибково1' шфекцп - кандидозу, слiд очiкувати на проведення дослщжень наяв-ностi маласезшно1' iнфекцiï та значення ïï у розвитку патологи шших (о^м шюри) органiв та систем оргашзму людини. I дшсно, дослщжен-нями останшх рокiв установлено наявнiсть ще1' iнфекцiï у внутрiшнix органах i робиться спро-ба [2-6, 9, 11-13, 15-18, 20-24]:
- з'ясувати дшсну роль грибiв роду Malassezia - окремо та у сшвюнуванш з шшими представ-никами мшрофлори - у розвитку вiсцеральноï патологи;
- з'ясувати реальне поширення ще1' патологи серед населення;
- визначити можливостi ïï дiагностики та л> кування.
Не виршеною ранiше частиною пробле-
ми е узгодження сучасних знань про особливост перебiгу та клiнiчниx проявiв маласезiозу шюри з методикою л^вання, яка б враховувала наяв-шсть у хворих супутнix захворювань, особливють ïx етiологiï, патогенезу, клiнiки та л^ваиня.
Безсумнiвний практичний iнтерес мае той факт, що рiзнi (до того ж таю, що найбшьш часто трапляються) форми маласезюзу, яю за-звичай одночасно iснують у хворих, значно вщ-рiзняються у своему патогенезi (часто мають взаемно протилежний характер у рiзниx форм).
Важливо також вщзначити, що до цього часу загальноприйнятим - стосовно маласезiйноï шфекцп шюри - був пщхщ, при якому визна-чалися ïï окремi локальнi клiнiчнi форми. До-слiдження особливостi порушень з боку шших оргашв та систем в умовах коморбщносп i л> кування маласезiйноï iнфекцiï у хворих також проводилося лише вщносно таких окремих ïï ктшчних форм [7, 8, 12, 13, 17, 22]. Нехтування при цьому шшими проявами маласезюзу при-зводило до скороï появи рецидивiв та подальшого прогресування шфекцшного процесу у хворих; ускладнювало ïx подальше лiкування.
Мета дослщження - вивчення особливостей супутньоï патологiï органiв травлення у хворих з малассезюзом шкiри для уточнення характеру взаемного зв'язку цих особливостей та визна-чення можливостей пщвищення ефективностi ïx лiкування.
Зв'язок дослщження з важливими науко-вими та практичними завданнями полягае у тому, що дослщження особливостей ктшчних проявiв супутньоï гостроентестинальноï пато-логiï у хворих на маласезюз може бути викорис-тано для пiдвищення ефективностi лшування цих хворих через розробку методики комплек-сноï диференцiйованоï терапiï, яка б враховувала наявшсть такоï коморбiдностi.
Робота е фрагментом теми НДР Кафедри шюр-них та венеричних хвороб ДЗ «Днiпропетров-ська медична академiя МОЗ Украïни»: 1Н 21.11 «Комплексна диференцiйована терапiя хворих на дерматози та шфекцп, що передаються статевим шляхом, з урахуванням порушень адаптацшних меxанiзмiв в умовах коморбщносп»; державний
реестрацiйний № 0111 U 002791 (2011-2013 рр.). Виклад основного матерiалу Матерiал та методи дослщження. Основну лення, склали 124 пащенти (51 чоловiк та 73 дослщжувану групу хворих, у яких вивчалися жiнки), що проходили в перюд 2009-2012 рр. особливостi супутньоï патологiï органiв трав- обстеження i л^вання в клiнiцi шкiрниx та ве-
неричних хвороб ДЗ «Дшпропетровська медич-на академiя МОЗ Укра!ни».
Групу порiвияиия склали 20 пащенпв, у яких не було клшшо-лабораторних проявiв маласез> озу, що проходили обстеження та лiкуваиия од-ночасно з хворими основно! групи дослщження без додаткових умов вiдбору.
Упм пацiеитам проводилися комплексиi клiиiко-лабораториi обстеження, передбачеш нормативами МОЗ Укра!ни:
- загальноктшчш клiнiко-лабораторнi та ф> зикальш дослiдження;
- комплексне клшко-лабораторне та шструмен-тальне дослщження системи орган1в травлення.
Мiкробiологiчне дослiдження вмiсту товсто! кишки проводилося шляхом визначення видового складу та популяцшного рiвня автохтонних i алохтонних представникiв мшрофлори фека-лiй, застосовуючи загальноприйнятi методики, з подальшим встановленням ступеня кишкового дисбюзу, визначенням iндексу сталостi та показ-ника зустрiчальностi певних груп i видiв мшро-органiзмiв (згщно iснуючим рекомендацiям).
Дiагноз маласезiозу шюри дослiджуваним хворим встановлювався на шдставк
- наявностi у них характерних клшчних про-явiв маласезiозу;
- виявлення мiкроскопiчно в лусочках ура-жено! шкiри, комедонах та матерiалу зi слизово! оболонки клiтин дрiжджеподiбних грибiв;
- результатiв верифiкацi! роду через заав на середовище Сабуро тд шар маслиново! олi!;
- результат кiлькiсного культурального дослщження.
Критерiем для визначення маласезiозу було виявлення не менш за 8х105 на см кв. числа КУО (у контролi у здорових, а також при мала-сезiеносiйствi - 5х105 КУО на см кв.).
Результати дослщження. Було встановле-но, що маласезюз шкiри у хворих проявлявся не у виглядi одше! будь-яко! окремо! клiнiчно! форми, а як комбшащя щонайменш трьох або бшьше рiзних клiнiчних форм; склад тако! ком-бiнацi! певним чином залежав вщ iндивiдуаль-них особливостей хворих (стал, вiку, особистих звича!в та роду занять). У дослщжених хворих спостерiгалися 34 таких рiзних за складом ком-бiнацiй. Бшьш, нiж у половини дослiджених (68 оаб), вiдмiчалася комбiнацiя трьох-чотирьох, а у 52 осiб одночасно юнувало п'ять та бiльше рiзних клiнiчних форм маласезiозу шкiри; при цьому комбшаци з одночасно юну-ючих 7-8 рiзних клiнiчних форм не були виклю-1-4 2012 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ченням. Менше трьох одночасно юнуючих кль шчних форми маласезiозу не було вiдмiчено у жодного з дослiджених; також не було вiдмiчено у жодного хворого сшвюнування разом усiх кль нiчних форм.
Найчастiше маласезiоз шюри проявлявся у хворих, як комбшащя:
- керозу, чорних комедошв та пiтирiазу волосисто! частини голови (23 особи);
- керозу, чорних комедошв, пiтирiазу волосисто! частини голови та негншного фол^л^ тулуба та кiнцiвок (14 осiб).
Також не юнувала iзольовано i така форма маласезюзу шкiри, як рiзнокольоровий лишай; частiше вiн iснував у комбшаци з керозом, чор-ними комедонами, негншним фолiкулiтом тулуба i кiнцiвок та пiтирiазом волосисто! частини голови. Кероз i комедони були в ушх хворих.
За особливютю клiнiчно! картини захворю-вання, дерматоз характеризувався:
- наявшстю одно!-двох провiдних, за поши-ренiстю процесу, клiнiчних форм маласезшно! iнфекцi! шкiри;
- часом !х виникнення;
- манiфестнiстю !х проявiв та значущiстю па-тогенетичних проявiв або патоморфологiчних змiн (себорейний дерматит, екзематиди, рiзно-кольоровий лишай).
Супутнi захворювання шших органiв та систем мали мюце практично в усiх хворих i характеризувалися полiморбiднiстю. Супутня патологiя оргашв травлення була найчастiшою з проявiв манiфестно! супутньо! патологi!, мала мюце у 81 % обстежених (63 жшок i 37 чоловi-юв) i була представлена, переважно:
- хрошчними гастритами;
- дискiнезiями жовчовивщних шляхiв;
- хронiчними холециститами;
- хрошчними захворюваннями товстого кишечника.
Було встановлено, що серед факторiв, яю призводили до iнiцiально! манiфестацi!, трансформаций прогресування та рецидивiв проявiв маласезiйно! iнфекцi! на шкiрi [до того ж, най-бiльш значущих для стану хворого - запаль-них (запально-алергiчних) та неопластичних !! форм], одне з чiльних мюць займали саме виникнення гостро! та загострення хронiчно! патологи органiв травлення (як самостiйнi про-цеси, так i у комплекс з нерацiональною, вiд-носно маласезюзу, терашею - антимiкробними засобами без додаткового призначення антимi-котично! терапи). На значимiсть !х вказували
114 (92 %) обстежених; при цьому 94 (76 %) обстежених також, в якосн провокуючого фактора, визначали нерацюнальне (за режимом або складовими рацюну) харчування, яке призводи-ло до загостреш проявiв маласезюзу шюри, але не супроводжувалося машфестащею патологи органiв травлення.
При обстеженш мiкробiоценозу товсто! кишки було виявлено:
- дисбiоз - у 97 (78 %) обстежених;
- компенсовану форму дисбюзу - переважно I та II ступенiв, яка характеризувалася вираже-ним змiнами видового складу та популяцшного рiвня мшрофлори порожнини товстого кишечника, - у 50 (40 %) обстежених;
- некомпенсовану форму дисбюзу III та IV ступеня, при яюй спостериалися бiльш значнi порушення видового складу та популяцшного рiвня мшрофлори порожнини товстого кишечника, - у 47 (38 %) обстежених.
Найбшьш часто змши складу та популяцшного рiвня мшрофлори порожнини товстого кишечника характеризувалися:
- зменшенням юлькосп:
1) бiфiдобактерiй - до рiвня 5,3 ±0,1 lg КУО/г фекалш;
2) кишково! палички - до 5,4 ± 0,05 lg КУО/г;
3) лактобактерш - до 5,9 ± 0,05 lg КУО/г;
- збшьшенням юлькосп:
1) лактозонегативних кишкових паличок -до 5,2 ± 0,1 lg КУО/г;
2) епщермального стафiлокока - до 5,1 ± 0,05 lg КУО/г.
У меншо! частини пащенпв дизбiотичнi змiни характеризувалися пiдвищенням вмюту умовно-патогенних мiкроорганiзмiв:
- таких, як ентеробактери та клебшели - до 4,5 ± 0,2 lg КУО/г;
- клостридш - до 3,3 ± 0,2 lg КУО/г. Пщвищення вмiсту грибiв роду Candida - до
5,5 ± 0,5 lg КУО/г мали мюце у 11 (8,9 %) об-стежених.
Проведене дослщження мшробюценозу товсто! кишки не дозволило визначити будь-який Л1ТЕРАТУРА
1. Белялов Ф. И. Лечение внутренних болезней в условиях коморбидности / Белялов Ф. И. -Изд. 7. - Иркутск: РИО ИГИУВа, 2011. - 305 с.
2. Богданова Т. В. Морфолого-физиологические
характеристики дрожжевых организмов -Malassezia species (Malassez, 1874) Baillon,
конкретний, з виявлених мiкроорганiзмiв, як провщний чинник дисбюзу; але важливим можна вважати виявлення у 52 (42 %) обстежених у порожниш товстого кишечника високого рiв-ня вмюту грибiв роду Malassezia (бшьше 1000 КУО/г). Значення цих грибiв у розвитку патологи оргашв травлення не можна виключати, зва-жаючи також на даш ряду сучасних дослщжень [4, 7, 8, 12, 13, 16, 18, 23].
Аналiзуючи в цшому даш проведеного клшко-лабораторного обстеження, слiд вщзна-чити, що ктшчш прояви гастроентерологiчноï патологiï у 17 (14 %) обстежених вщповщали синдрому подразненого кишечника, асоцшова-ному з синдромом дисбюзу товстого кишечника, який, зважаючи на результати мшробюлопчного дослщження популяцшного рiвня мшрофлори порожнини товстого кишечника (а саме - високого рiвня вмюту грибiв роду Malassezia), можна визначити, як найбшьш специфiчний для хворих на маласезюз.
Пщсумовуючи викладене вище, можна зроби-ти висновок про наявшсть взаемного зв'язку мiж:
- особливостями клшчних проявiв i переб> гом маласезiозу шкiри;
- особливостями клшчних проявiв i переб> гом супутньо!' патологи товстого кишечника;
- змшами видового складу та популяцшного рiвня мiкрофлори порожнини товсто!' кишки.
Даш, отримаш при спостереженнi i л^ванш цих хворих, вказують на необхщнють врахування цих особливостей при л^ванш маласезiозу шю-ри та супутньоï гастроентерологiчноï патологи.
Перспективами подальших розвiдок у до-слiдженняx супутньоï патологи органiв травлення у хворих з маласезюзом шкiри е уточнен-ня характеру ïx етю-патогенетичного взаемного зв'язку та взаемноï обумовленосн через досл> дження стану та особливостей змш обмiну (особливо - лшщного обмiну), iмунноï системи та неспецифiчниx факторiв захисту, що може дати можливють визначити конкретш науково об-rрунтованi диференцiйованi показання та роз-робити методику комплексноï таргетноï терапп.
1889 (обзор) / Т. В. Богданова, Н. П. Елинов // Проблемы медицинской микологии. - 2011. -Т. 13, № 1. - С. 3-13.
3. Горбунцов В. В. Комплексна таргетна терашя маласезюзу шюри : Дис. д-ра мед. наук за спещальнютю 14.01.20 / Вячеслав Вячесла-
1-4 2012
вович Горбунцов. - К.: Нацюнальний медич-ний ушверситет iм. О. О. Богомольця МОЗ Украши, 2009. - 336 с.
4. Св1тлова О. Б. Комплексна диференцшована терапiя хворих на мiкози шюри та слизових оболонок з супутшми хронiчними запальними захворюваннями кишечнику : Автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.20 / О. Б. Свгглова ; 1н-т дерматологи та венерологи Акад. мед. наук Украши. - Харюв : [б. и.], 2010. - 18 с.
5. Лесовой В. С. Микозы пищеварительного тракта (обзор) / В. С. Лесовой, А. В. Липниц-кий, О. М. Очкурова // Проблемы медицинской микологии. - 2004. - Т. 6, № 2. - С. 19-23.
6. Новое в систематике и номенклатуре грибов /
Под ред. Ю. Т. Дьяконова, Ю. В. Сергеева. -М.: Национальная академия микологии; Медицина для всех, 2003. - 496 с.
7. Полеско И. В. Роль микрофлоры кожи и кишечника у больных себорейным дерматитом / И. В. Полеско, В. В. Малиновская // Детские инфекции. - 2005. - № 1. - С. 39-44.
8. Полеско И. В. Состав кожного сала, микроэкология кожи и кишечника у больных се-борейным дерматитом и акне (исследование методом газовой хроматографии масс-спектрометрии) / И. В. Полеско [и др.] // Рос. журн. кож. вен. бол. - 2007. - № 2. - С. 43-50.
9. Роль грибковой сенсибилизации у детей в формировании бронхиальной астмы и аллергического ринита / А. В. Караулов, И. В. Сидоренко, Н. В. Купцова, Г. Ф. Панко-ва // Успехи медицинской микологии: Пятый всероссийский конгресс по медицинской микологии, 2007, Москва: материалы. - М.: Национальная академия микологии, 2007. -Т. 9. - С. 125.
10. Сергеев А. Ю. Грибковые инфекции. Руководство для врачей / А. Ю. Сергеев, Ю. В. Сергеев. - 1 изд., 2003. - 440 с.; 2 изд. - М.: «Бином-Пресс», 2008. - 480 с.
11. Федотов В. П. Грибы - пятое царство живой природы / В. П. Федотов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2004.-№ 1-2 (7). - С. 9-26.
12. Ashbee H. R. Pathogenic Yeasts (The Yeast Handbook) / H. R. Ashbee, E. M. Bignell. -Springer, 2009. - 365 p.
13. Boekhout T. Malassezia and the Skin - Science and Clincial Practice / T. Boekhout, E. Gueho-Kellermann, P. Mayser, A. Velegraki. - Springer, 2010. - 250 p.
14. Difonzo E. M. Skin diseases associated with Malassezia species in humans. Clinical features and diagnostic criteria / E. M. Difonzo, E. Faggi // Parassitologia. - 2008. - Vol. 50, No 1-2. -P. 69-71.
15. Etiology of fungaemia and catheter colonisation in Argentinean paediatric patients / G. Giusiano, M. Mangiaterra, V.G. Saito [et al.] // Mycoses. -2006. - Vol. 49, No 1. - P. 49-54.
16. Gagneur A. Low rate of Candida parapsilosis-related colonization and infection in hospitalized preterm infants: a one-year prospective study / A. Gagneur, J. Sizun, E. Vernotte, L. de Parscau, D. Quinio, A.M. Le Flohic, R. Baron // J. Hosp. Infect. - 2001. - Vol. 48, No 3. -P. 193-197.
17. Gupta A. K. Seborrheic dermatitis / A. K. Gupta, R. Bluhm // J. EADV. - 2004. Vol. 18, No 1. - P. 13-26.
18. Li H. Molecular characterization of fungal populations on the tongue dorsum of institutionalized elderly adults / H. Li, T. Takeshita, M. Furuta, M. Tomioka, Y. Shibata, Y. Shima-zaki, K. Makimura, Y. Yamashita // Oral Dis. -2012. - Vol. 18, No 8. - P. 771-777.
19. Malassezia and psoriasis: Koebner's phenomenon or direct causation? / T. Narang, S. Dogra, I. Kaur, A. J. Kanwar // J. EADV. - 2007. -Vol. 21, No 8. - P. 1111-1112.
20. Malassezia Baillon, emerging clinical yeasts / R. Batra, T. Boekhout, E. Gueho [et al.] // FEMS Yeast Res. - 2005. - Vol. 5, No 12. -P. 1101-1113.
21. Milobratovic D. Importance of the fungus, Mal-assezia, in human pathology / D. Milobratovic, V. Arsic-Arsenijevic // Srp. Arh. Celok. Lek. -2003. - Vol. 131, No 3-4. - P. 186-188.
22. Seborrhoeic dermatitis and malignancy / D. C. Clift, H. J. Dodd, J. D. T. Kirby [et al.] // Acta Dermatol. Venerol. (Stockholm). - 1988. -Vol. 68, No 1. - P. 48-52.
23. Tateno H. Human ZG16p recognizes pathogenic fungi through non-self polyvalent mannose in the digestive system /H. Tateno, R. Yabe, T. Sato, A. Shibazaki, T. Shikanai, T. Gonoi, H. Narimatsu, J. Hirabayashi // Glycobiology. -2012. - Vol. 22, No 2. - P. 210-220.
24. Wozniak M. Rola grybow Malassezia spp. w etiopatogenezie chorob skory / M. Wozniak, R. Nowicki // Mikologia lekarska. - 2007. -T. 14, № 4. - S. 265-269.
