Комплексная таргетная терапия малассезиоза кожи Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.5-022.7/.9:616.992]-02-036.22-07-08

Комплексна таргетна терашя маласезюзу шюри

Горбунцов В. В.

Днтропетровська державна медична академ1я

КОМПЛЕКСНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ МАЛАССЕЗИОЗА КОЖИ Горбунцов В.В.

Работа посвящена проблеме лечения больных ма-лассезиозом кожи (МК). На основании результатов собственных исследований 221 больного МК установлено, что МК проявляется исключительно как комбинация нескольких его отдельных клинических форм, которые существуют одновременно и совместно, комбинируются, характеризуются хроническим течением с последовательной трансформацией проявлений, распространением, развитием осложнений, сложных и стойких поражений. Установлено, что у больных МК имеют место особенности изменений: иммунологических показателей, показателей содержания стероидных гормонов, минерального обмена и обмена липидов, - связанные между собой и зависимые от особенностей клинических проявлений МК. Определено, что больные МК объективно распределяются на 4 клинико-терапевтические группы, которые различаются по особенностям клинических проявлений, изменений иммунных показателей, показателей обмена стероидных гормонов, липидов и минералов. Показано, что проведение больным предложенной комплексной терапии, учитывающей все одновременно существующие проявления МК, особенности его течения и патогенетических изменений, является более эффективным по сравнению с традиционной терапией отдельных его клинических форм, существенно повышает качество лечения больных, нормализует состояние иммунитета, обмена электролитов, половых и кортикостероидных гормонов, липидов; предотвращает возникновение рецидивов.

COMPLEX TARGETS THERAPY OF SKIN

MALASSEZIOSIS

Gorbuntsov V. V.

The study is devoted to the problem of treatment of patients with skin malasseziasis (SM). Based on results of examining 221 patients with SM it has been found that SM exists only as a combination of some different clinical forms of it, which exist simultaneously and jointly, amalgamate and is characterized by the chronic course with successive transformation of its manifestations, dissemination, development of complications, combined and persistent lesions. It has been found that patients with SM have the peculiarities of the immunological changes, changes of indices of steroids content, mineral and lipids metabolism, which are interrelated and depended upon the features of SM clinical manifestations. It has been specified that patients with SM can be objectively distributed to four different therapeutic groups, which differ by the features of clinical manifestations, immunological changes, changes of indices of steroids content, mineral and lipids metabolism. It has been shown that carrying out the offered complex therapy, which takes into account all simultaneously existed manifestations of SM, the features of SM course and pathogenetic changes, provides better results as compared with the traditional therapy of its single clinical forms, substantially promotes the quality of treatment, normalizes the state of immunity, exchange of electrolytes, sex and corticosteroid hormones, lipids; prevents the relapses.

Постановка проблеми у загальному ви-глядь Вивчення грибкових захворювань людини на цей час е одшею з актуальних проблем сучасно! медицини та, зокрема, науково! та практично! дерматологи. Головне мюце у CTpyKiypi захворюваност ниш посщають мшо-зи з ураженням шюри, !! придатюв та слизових оболонок [8, 12, 14, ].

Численш дослщження особливостей етюло-ги, ешдемюлоги, патогенезу та клшки мiкозiв дозволили розробити та впровадити ефективш

1-2 (12)' 2009

методи комплексно! терапи цих хворих. Поряд з цим, сучаснш дерматологи бракуе ефективних метсдов комплексного л^вання такого досить розповсюдженого мшозу, як маласезюз шюри (МШ) [4, 6, 9, 12, 15, 27, 30].

Надзвичайна висока поширешсть грибiв роду Malassezia серед населення, значна рiзноманiт-шсть проявiв ще! шфекци та певш проблеми дiагностики та лшування МШ обумовлюють актуальшсть дослщження проблематики цього захворювання.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання проблеми.

Сучасш данi про значну розповсюдженiсть захво-рювань, що спричинеш грибами роду Malassezia, численнi спостереження вюцеральних форм маласезiозу та летальних випадкiв, пов'язаних з цieю шфекщею, а також вирiшення проблеми етюлопчно! дiагностики цих грибiв при захво-рюваннях людини стали пiдставою для с^мкого розвитку дослiджень у цьому напрямi [5, 8, 10, 14, 15, 17-30]. При цьому, дерматовенероло-пя, - зокрема, укра!нська школа дерматовенерологи, - е лщером серед iнших медичних спецiальностей у цих дослщженнях [2-4, 7, 13-15]. Проблему маласезюзу можна вважати одшею з чiльних проблем сучасно! науково! та практично! медицини, що найбшьш динамiчно розвиваеться .

Багато робiт присвячено дослщженню еш-демюлоги, патогенезу, лiкуванню та профшак-тицi захворювань, що обумовлеш грибами роду Malassezia. Але треба зазначити, що до нашого часу дослщження проводилися лише для окре-мих локальних клiнiчних форм, без урахування !х розвитку та поеднання [1, 5, 20, 24, 27, 28, 30].

Певне значення для розвитку сучасно! дерматологи мало з'ясування того факту, що у хворих маласезiйна iнфекцiя зазвичай проявляеться не одшею, а декшькома окремими ктшчними формами, що значно в^^зняються помiж собою за проявами, характером перебиу та механiзмами розвитку [3, 6, 7, 12, 14, 20, 27, 30]. Таке одно-часне юнування рiзних за видом та характером утворювання проявiв МШ потребувало перегляду принципiв терапи цього дермашшкозу та пошуку нових ефективних методiв його терапи.

Новим для клшчно! дерматологи було ви-значення МШ, як процесу, що об'еднуе декшька окремих клiнiчних форм маласезiйних уражень, одночасно iснуючих у хворого i потребуючих рiзних пiдходiв та методик лшування [2-4, 6, 7,

9, 12].

МШ - це вщносно нове поняття медично! мшологи, яке об'еднуе ряд захворювань шюри та !! придаткiв, спричинених дрiжджеподiбними лшофшьними грибами роду Malassezia, акценту-ючи при цьому увагу на рiзноманiтнiсть проявiв одночасно iснуючих у хворого вшх клiнiчних форм цього дерматомшозу.

Визначення поняття маласезгоз шкгри поставило перед лшарями теоретичну та практичну проблему одночасно! комплексно! терапи проявiв цього дерматомiкозу, рiзних за локалiзацiею, морфологiею та патогенезом.

До цього часу загальноприйнятим, стосовно маласезшно! iнфекцi!' шкiри, був пiдхiд, при якому визначалися !! окремi локальш клiнiчнi форми. Лiкування маласезiйно! шфекци у хворих

також проводилося лише вщносно таких окремих !! ктшчних форм [1, 5, 24, 27, 30]. Нехтування при цьому шшими проявами МШ призводило до скоро! появи рецидивiв та подальшого про-гресування iнфекцiйного процесу у хворих; ускладнювало !х подальше лiкування.

Незважаючи на певнi досягнення сучасно! фармакологи, достатньо ефективно! методики лiкування МШ поки що немае. Л^вання цього дерматомшозу пов'язане з труднощами запоб> гання появи ускладнень терапi! та виникнен-ням його частих рецидивiв. Роботи з розробки ефективно! методики лшування МШ у наш час проводяться практично в ушх кра!нах свiту i визнанi актуальними.

В останш роки докорiнно змiнюеться вщно-шення до грибiв роду Malassezia, як до нормально! та умовно патогенно! мшрофлори макроор-гашзму, що пiдвищуе значимiсть i необхщшсть лiкування спричинених ними захворювань. Вщносно патогенносп грибiв роду Malassezia зараз вщомо, що !х життедiяльнiсть в органiзмi людини су-проводжуеться серйозними пролiферативни-ми, iмунологiчними та обмшними порушеннями [3, 4, 6, 8, 11, 12, 14, 17, 19, 29].

Клшчне та медико-соцiальне значення МШ не вичерпуеться його роллю, як окремого дерматозу. Певне значення мае його роль у патологи шших захворювань шюри (атопiчний дерматит, вугрова хвороба, екзема, псорiаз та ш.), захворювань внутрiшнiх органiв, доброякюних та злоякiсних неоплазiй [3, 6, 15, 16, 21, 24-26].

Поява нових методiв дослщження, нових даних про бюлопю грибiв та про !х взаемовщ-носини з макрооргашзмом, а також поява нових антимшотичних лiкарських засобiв (беручи до уваги !х використання практичною медициною) визначають потребу в нових стандартах дiагнос-тики та л^вання хворих на мшози.

Невирiшеною ранiше частиною загальнот проблеми лiкування МШ е узгодження сучасних знань про особливостi перебиу та клiнiчних про-явiв МШ з методикою лшування, яка б включала етютропну протигрибкову, патогенетичну кори-гуючу та протирецидивну терапiю. Безсумшвний практичний iнтерес мае той факт, що рiзнi (до того ж таю, що найбшьш часто трапляються) форми МШ, як зазвичай одночасно юнують у хворих, значно вiдрiзняються у своему патогенезi (часто мають взаемно протилежний характер у рiзних форм). Наявшсть таких особливостей клiнiчних проявiв МШ обумовило пiдвищення ролi патогенетичного лшування у складi комплексно! терапи цього захворювання, а разом з тим, - i необхщност додаткових дослiджень його патогенезу.

Зв'язок дослiдження з важливими науко-вими та практичними завданнями. Робота е

фрагментом теми НДР Кафедри шюрних та ве-неричних хвороб Дншропетровсько! державно! медично! академи - 1Н 0600 «Порушення адапта-цiйних механiзмiв при дерматозах та шфекщях, що передаються статевим шляхом, та методи !х корекци»; щент. № 02010681; № держрепстра-

цп 0100и000395 (1999-2004 та 2005-2009 рр.).

Мета дослiдження - пiдвищити ефектившсть лiкування хворих на МШ шляхом розробки методики комплексно! таргетно! терапи цього де-рматомiкозу з урахуванням особливостей клiнiки, iмунних змш та змiн метаболiзму.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ

Матерiал i методи дослщження. Дослщження базусться на аналiзi результатiв обстеження та лiкування 221 хворих на МШ (94 чоловшв та 127 жшок). При визначенш клiнiчних форм МШ використано втизняну клшко-патогене-тичну класифiкацiю [2, 3]:

I. Поверхневi (лускатi) незапальнi:

- простий пiтирiаз волосисто! частини голови дорослих (лупа) та новонароджених (гнейс);

- кероз (Дар'е);

- простий поширений i обмежений тти-рiаз шюри тулуба i кiнцiвок.

II. Фолшулярш:

- комедони (чорнi комедони);

- негншний фолiкулiт шкiри тулуба i кш-цiвок дорослих;

- фол^лярний екзематид Дар'е;

- гнiйний фолшулгг (пустульоз).

III. Запальнi (запально-алергiчнi):

- рiзнокольоровий (висiвковоподiбний) лишай;

- екзематиди Дар'е пiтирiазиформний i псорiазиформний;

- себорейний дерматит шюри голови, тулуба i кiнцiвок дорослих.

IV. Непластичш: папiломатоз папульозний, що зливаеться (Гужеро-Карто хвороба, злив-на ретикулярна еритрокератодермiя Гужеро-Карто).

V. Гранульоматозний МШ. Дiагноз МШ встановлювався на пщставк

- наявностi у хворих характерних ктшчних проявiв дерматозу;

- виявлення мiкроскопiчно в лусочках ура-жено! шкiри i в гною пустул нянин дрiждже-подiбних грибiв;

- результапв верифiкацi! роду через заав на середовище Сабуро пiд шар маслиново! олi!;

- результатiв кшьюсного культурального до-слiдження на гриби роду Malassezia (не менш за 8105 на см2 числа КУО).

Групу контролю склали 20 практично здо-рових осiб (9 чоловiкiв та 11 жшок), у яких не було машфестних проявiв МШ та число КУО грибiв Malassezia у кшьюсних посiвах не перевищувало 5-105 на см2.

Усiм пацiентам проводилися

- фiзикальнi та загальнi кшшко-лабораторш

дослщження, передбачеш чинними норматив-ними актами МОЗ Укра!ни;

- мшроскошчне i культуральне мшоло-гiчне дослiдження на гриби роду Malassezia зiскобiв, поверхневих зрiзiв нативних, про-свiтлених лугами, та пофарбованих препаратiв уражено! шкiри;

- комплекс загальноприйнятих стандартних унiфiкованих iмунологiчних тестiв з визна-ченням:

1) абсолютно! та вщносно! кiлькостi iмунокомпетентних клнин рiзного типу з iмунофенотипуванням клггин кровi за дифе-ренцюючими антигенами (С^-рецепторами) за допомогою моноклональних антитш через реакцiю непрямо! поверхнево! iмунофлюорес-ценцi! кровi уражено! та неуражено! шкiри;

2) функцiональних властивостей 5^мфо-цитiв через визначення вмiсту iмуноглобулiнiв класiв А, М та О у сироватщ кровi методом прямо! радiально! iмунодифузi! за допомогою моноспецифiчних сироваток до iмуногло-булiнiв цих клашв за методом Манчинi;

3) функцюнально! активностi фагоциту-ючих клнин через оцiнку фагоцитарно! ак-тивност ПМЯЛ кровi;

4) бактерицидно! активност фагоциту-ючих клiтин через вщновлювання в них безкольорового тетразолiя ннросинього у формазан за допомогою НСТ-тесту кровi уражено! шкiри та кровi неуражено! шкiри пальцiв рук;

- комплекс загальноприйнятих ушфшо-ваних бiохiмiчних дослiджень, зокрема, до-слiдження:

1) рiвня стеро!дних гормонiв (кортизо-лу, загального тестостерону, естрадюлу та прогестерону) iмуноферментним методом (твердофазного конкурентного хемшюмь несцентного iмуноферментного аналiзу) за загальноприйнятою методикою вiдповiдно iнструкцiям до тест-наборiв IMMULITE®;

2) вмiсту iонiв натрт, калiю, кальцiю та магнiю в кровi унiфiкованими методами за допомогою тест-наборiв DAC.Lq фАС-Spectromed S.R.L.) та «DiaSys» (ФРН);

3) головних показниюв лiпiдного обмiну унiфiкованими методами за допомогою тест-наборiв «DiaSys» (ФРН) з визначенням рiвня загального холестерину, холестерину ЛПВЩ та ЛПНЩ триглiцеридiв та коефiцiенту ате-рогеностi.

Одержат результати дослщжень оброблено методами математично! статистики:

- оцшка статистично! значущостi вщмш-ностей результата дослщжень пацieнтiв рiзних груп проводилася за загальноприйнятою методикою з використанням критерда Стьюдента;

- для множинного порiвняння та оцiнки взаемозв'язюв дослiджених показникiв вико-ристано методи дисперсшного аналiзу;

- для бшьш детально! класифiкацiï дослщже-них показниюв застосовано метод порiвняльно-го статистичного аналiзу окремих характеристик дослщжених показникiв, який заснований на множинному ранговому критерда Дункана;

- визначення клiнiко-патогенетичноï не-однорiдностi результатiв, яю були одержанi у дослiджених хворих, та видшення клiнiко-терапевтичних груп проводилося методом кластерного аналiзу.

Результати роботи та ïx обговорення. Було встановлено, що МШ у хворих зазвичай прояв-лясться не одшею окремою клiнiчною формою, а комбшащею декiлькох його рiзних окремих клшчних форм, що залежить вщ шдивщуаль-них особливостей хворих (стал, вiку, умов жит-тя та роду занять). Усього нараховано 34 рiзних за складом комбшаци:

- трьох-чотирьох рiзних клiнiчних форм МШ - у 119 хворих;

- одночасно п'ять i бшьше (до 7-8) рiзних клiнiчних форм - у 103 хворих (при цьому мен-ше трьох одночасно юнуючих клiнiчних форм цього дерматомiкозу не було вiдмiчено у жодно-го з дослщжених).

Найчастiше МШ проявлявся, як комбшащя:

- керозу, чорних комедонiв та пiтирiазу волосисто частини голови (41 особа з 221);

- керозу, комедошв, пiтирiазу волосистоï частини голови та негншного фолiкулiту тулуба та кiнцiвок (28 оаб);

рiзнокольоровий лишай iснував у комбшаци з керозом, чорними комедонами, негншним фол^л^ом тулуба i кшщвок та пiтирiазом волосисто частини голови.

Було встановлено, що окремi клiнiчнi форми МШ виникають у хворих не одночасно i мають характер «хвороб в^». Патологiчний процес за динамшою мае визначенi риси стадiйноï трансформаций тенденцiю до поширення та розвитку складних та стiйких форм ураження.

Аналiз особливостей загального перебиу МШ визначив у дослщжених хворих юнуван-ня 55 рiзних шляхiв еволюци клiнiчних про-явiв окремих форм МШ. Найбшьша варiабель-нiсть шляхiв еволюцiï властива себорейному дерматиту шюри тулуба та кiнцiвок (15 рiзних шляхiв); фолiкулярний, псорiазиформний та ш-тирiазиформний екзематиди Дар'е виникають

частше 7, 8 та 9 рiзними шляхами.

При дослiдженнi особливостей перебиу МШ також було вiдмiчено, що прояви рiзних клiнiчних форм цього захворювання мають рiз-ну динам^ виникнення висипних елементiв та поширення уражень. Аналiз умов та причин трансформацш окремих клiнiчних форм МШ у загальному перебиу захворювання показав вiрогiднiсть значущосп статi, певних вшових перiодiв життя хворих та ди визначених екзо-генних та ендогенних факторiв на напрямок трансформацiй та темпи розвитку патолопчно-го процесу.

Було встановлено, що окремi клiнiчнi форми цього дерматомшозу пов'язанi помiж собою можливостями визначених трансформацiй, серед яких однi е iнiцiальнi (або первинш), а iншi - похщш; при цьому для деяких з них ю-нуе можливiсть зворотно1' трансформацiй, для деяких вона опосередкована, а для деяких мож-ливостей взаемних трансформацш не юнуе. На пiдставi отриманих даних було зроблено ви-сновок, що рiзноманiття комбiнацiй окремих ктшчних форм МШ та загальних шляхiв його еволюцiï, скорiш за все, обумовлено саме такими особливостями можливостей трансформаци його окремих проявiв i шдпорядковуеться пев-ним алгоритмам, що вщображають механiзми патогенезу цього захворювання. Дослщження особливостей перебiгу МШ наявно показали, що загальний розвиток патолопчного шюрного процесу при МШ шдпорядковуеться визначе-ному алгоритму, переходи окремих ктшчних форм у якому вщображають загальну законо-мiрнiсть формування захисних реакцiй макро-органiзму у динамщ його фiзiологiчних змiн та ди рiзних факторiв середовища (рис. 1).

Дослщження особливостей клiнiчних про-явiв МШ показали, що окремi його клiнiчнi форми мають виражену тенденцiю до локалiзацiï на строго визначених дшянках шкiри. Особливосп локалiзацiï проявiв окремих клiнiчних форм цього дерматозу мають визначений взаемний зв'язок з шдивщуальними та фенотишчними особливостями хворих i суттево залежать вщ вiку, конституцiï, розвитку шдшюрно1' клггко-вини та товщини шюри, ïï оволосiння. На особ-ливосп локалiзацiï окремих форм МШ значний вплив також оказують визначеннi екзогенш ф> зичнi та хiмiчнi фактори; виникненню та розвитку проявiв МШ сприяють:

- дiя антисептичних гiгiенiчних, лiкувальних або виробничих засобiв;

- зволоження та жирнiсть шюри;

- забруднення та змащення ïï жировмютни-ми субстанцiями;

- пере^вання, потiння.

Проведеним дослiдженням було встановле-

1-2 (12)' 2009

Рисунок 1. Алгоритм трансформацп окремих клшчних форм маласезюзу шшри

но, що прояви окремих ктшчних форм МШ частше за все не обмежуються поодинокими дшянками ураження шюри, а, симетрично по-ширюючись, вражають по декшька, р1зних за топограф1ею та морфолопчною структурою, топограф1чних зон шюри. Також було встанов-лено, що на окремих дшянках шюри можливо юнування прояв1в декшькох р1зних за морфо-лопею та патогенезом окремих клшчних форм МШ, - частшими з комбшацш е сшвюнування керозу з комедонами та керозу з негншним фол> кулггом. Характер локальних комбшацш мае причинний зв'язок та обумовлешсть з шдивщу-альними особливостями хворих та впливом ек-зогенних та ендогенних фактор1в. Р1зномашття локально поеднаних ктшчних форм пов'язане з особливостями загального перебпу { тдпо-рядковуеться законом1рностям та алгоритмам еволюци та трансформацп прояв1в МШ.

Було встановлено, що загострення окремих явищ МШ зазвичай провокуються не одним, а декшькома чинниками; при чому значення р1з-них фактор1в е неоднаковим для р1зних дшянок шюри { пов'язане з 1ндивщуальними особливостями (статтю, в1ком, умовами життя та родом занять); при цьому д1я окремих фактор1в при-

1-2 (12)' 2009

зводить до загострення одних ктшчних форм цього дерматомшозу, але не мае жодного впливу на перебп шших.

Серед особливостей ктшчних прояв1в та переб1гу захворювання було встановлено юну-вання взаемного зв'язку МШ та шших супутшх захворювань; при цьому особливу увагу при-вертала до себе кшьюсть алерголопчних захворювань у дослщжених хворих.

У процес дослщження було встановлено, що окрем1 прояви МШ та супутшх дерматоз1в взае-мообумовлеш й пов'язаш пом1ж собою причин-но-наслщковими взаемними зв'язками. Типови-ми ускладненнями, взаемний зв'язок { взаемна обумовлешсть яких з МШ наявна 1 шдтвердже-на динам1чними спостереженнями були:

- 1мпетипшзащя (142 особи);

- екзематизащя (7 ос1б);

- новоутворення шюри (221 особа);

- рання атроф1я шюри (64 особи);

- судинш патологи (35 ос1б).

Елементи ускладнень часто поеднуються локально з явищами МШ { змшюють вид уражень шюри.

Дослщження iмунних змiн та змiн по-казникiв клiтинних фактор1в природноТ ре-

зистентносп кашлярно1 кров1 уражено1 та неураженоТ шк1ри. Послiдовне застосування кластерного багатовимiрного аналiзу показало юнування у сукупностi дослiджених показникiв вмюту головних популяцiй i субпопуляцiй лiм-фоцитiв у кровi визначених кластерiв вiдносно найбiльш манiфестних за проявами, серед одно-часно iснуючих у хворих, форм МШ. 1снування таких кластерiв дало пiдrрунтя для подальшого статистичного аналiзу показникiв кiлькiсного складу головних популяцш i субпопуляцiй лiм-фоцитiв кровi вiдносно найбiльш машфестних у комбшаци, з iснуючих одночасно у дослщже-них хворих, форм МШ.

Було встановлено, що у хворих на МШ змши кшьюсного складу основних популяцiй i субпо-пуляцiй лiмфоцитiв кровi суттево залежали вщ клшчно! форми найбiльш машфестних проявiв маласезшно! шфекцп та вiдрiзнялися у хворих рiзних груп дослщження i групи контролю з ви-сокою мiрою достовiрностi (Р < 0,05).

Проведеним дослщженням було показано

(Табл. 1, 2), що у хворих на МШ мають мюце рiзноспрямованi змiни клiтинного iмунiтету, характер, напрямок та стушнь яких залежать вщ виду найбiльш машфестно! ктшчно! форми МШ та пов'язанi з:

- особливостями клшчних проявiв (наявню-тю iнших клiнiчних форм МШ, ступенем поши-реностi уражень);

- особливостями перебпу (типом перебiгу МШ, значимютю окремих пускових факторiв тощо);

- iндивiдуальними особливостями хворих (вшом, наявнiстю супутньо! патологи).

При аналiзi виявлених кiлькiсних змiн головних популяцш та субпопуляцш iмунокомпе-тентних клггин привертали особливу увагу:

- роль у патогенезi МШ CD 4+ Г-хелперiв;

- визначенi змши кшькосп CD 22+ 5^мфо-ципв, -

що, можливо, свiдчило про бшьш значну роль гуморального iмунiтету у патогенезi цього захворювання.

Таблиця 1 - Кшьюсний склад головних популяцш та субпопуляцш л1мфоцит1в кров1 неуражено! шк1ри

Показники Одинищ вим1ру Головш кишчт прояви Група контролю: здоров1 пащенти N =20)

Штир1аз Негншний фолшулгт Пустульоз Р1зно-кольоровий лишай Екзематиди Дар'е Себорейний дерматит

Кшьшсть хворих з окремими проявами 42 33 21 23 46 56

Лейкоцити кров1 109 /л 6,34±0,08 6,05±0,10 4,16±0,09 6,31±0,13 7,24±0,10 8,52±0,11 6,77±0,14

Л1мфоцити кров1 109 /л 1,61±0,02 1,62±0,03 0,87±0,02 1,85±0,04 1,84±0,03 2,14±0,03 1,73±0,04

% 24,3±0,3 27,1±0,4 18,6±0,4 28,9±0,4 24,9±0,3* 23,7±0,3 25,4±0,4

CD 3+ зрш Т-л1м-фоцити 109/л 1,15±0,02 1,13±0,02 0,54±0,02 1,21±0,02* 1,28±0,02 1,43±0,02 1,22±0,02

% 72,6±1,0 73,2±1,1 61,1±1,4 65,3±1,2 67,2±1,0 64,2±0,9 70,3±0,6

CD 4+ Т-хелпери 109/л 0,63±0,01* 0,58±0,01 0,25±0,01 0,68±0,01 0,58±0,01 0,68±0,01 0,63±0,02

% 40,5±0,5 36,9±0,6 25,3±0,7 34,1±0,7 33,5±0,5 31,3±0,5 38,8±0,7

CD 8+ Т-цито-токсичш клггани 109/л 0,32±0,01* 0,35±0,01 0,14±0,01 0,41±0,01 0,36±0,01 0,36±0,01 0,32±0,01

% 20,7±0,3 22,1±0,4 17,1±0,5 22,9±0,5 18,0±0,3 17,2±0,3 19,1±0,4

CD 22+ 5-л1мфо-цити 109/л 0,20±0,01 0,17±0,01 0,10±0,01 0,21±0,01 0,22±0,01 0,39±0,01 0,25±0,01

% 12,4±0,2 9,7±0,2 6,2±0,2 12,1±0,2 12,1±0,2 19,4±0,3 11,3±0,3

CD 4+ CD 8+ - 1,9±0,03 1,7±0,03 1,9±0,04 2,0±0,04* 1,8±0,03 1,9±0,04 2,1±0,04

Лейко-Т-клгшнний вдекс - 5,4±0,1 5,3±0,1 7,9±0,2 5,2±0,1 5,7±0,1 6,0±0,1 6,6±0,2

Лейко-5-клггинний вдекс - 31,7±0,5 36,6±0,6 38,2±0,9 30,0±0,6 33,5±0,5 21,8±0,3 27,3±0,7

ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю виходить за 5-ввдсотковий р1вень достов1рност1.

Таблиця 2 - Кшьшсний склад головних популяцш та субпопуляцш лiмфоцитiв кровi уражено!' шшри

Показники Одиницi вимiру Г 'оловш ктшчт прояви Група контролю: здоровi пацiенти N =20)

Пiтирiаз Негнiйний фолiкулiт Пустульоз Рiзно-кольоровий лишай Екземати-ди Дар'е Себорейний дерматит

Кiлькiсть хворих з окремими проявами 42 33 21 23 46 56

Лейкоцити кровi 109/л 6,44±0,10 6,83±0,11* 5,95±0,13 7,42±0,15 7,68±0,12 8,77±0,12 6,81±0,16

Лiмфоцити крови 109/л 1,58±0,03 1,71±0,03* 1,27±0,03 1,92±0,04 2,03±0,03 2,60±0,04 1,70±0,04

% 24,5±0,4* 25,2±0,4* 21,1±0,5 26,0±0,5* 26,5±0,4 29,7±0,4 24,9±0,6

CD 3+ зрiлi Т-лiмфоцити 109/л 1,10±0,02 1,15±0,02 0,76±0,02 1,21±0,02* 1,22±0,02* 1,48±0,02 1,24±0,03

% 66,3±0,9* 66,9±1,0* 60,0±1,4 62,6±1,2 62,3±1,0 61,1±0,9 66,5±1,5

CD 4+ Т-хелпери 109/л 0,63±0,01* 0,64±0,01* 0,30±0,01 0,71±0,01 0,81±0,01 1,10±0,02 0,64±0,02

% 37,2±0,5* 37,5±0,6* 24,1±0,6 37,8±0,7* 39,6±0,6 42,5±0,6 36,9±0,8

CD 8+ Т-цито-токсичнi клiтини 109/л 0,33±0,01* 0,36±0,01 0,22±0,01 0,31±0,01* 0,29±0,01 0,32±0,01* 0,32±0,01

% 19,9±0,3 20,0±0,3 16,1±0,4 16,3±0,3 16,3±0,3 16,2±0,2 18,2±0,4

CD 22+ б^мфо-цити 109/л 0,16±0,01* 0,16±0,01* 0,07 ± 0,01 0,20±0,01 0,23±0,01 0,25±0,01 0,17±0,01

% 9,5±0,1* 9,4±0,2* 5,9±0,2 10,3±0,2 11,6±0,2 9,9±0,1* 9,7±0,2

CD 4+ CD 8+ - 1,9±0,02 1,8±0,02 1,5±0,04 2,2±0,04* 2,7±0,04 3,3±0,04 2,1±0,04

Лейко-Т-клiтинний iндекс - 6,0±0,1* 5,9±0,1 7,7±0,2 6,1±0,1* 6,2±0,1* 5,9±0,1 6,2±0,1

Лейко-б-клггинний iндекс - 40,3±0,6* 43,7±0,7 58,0±1,3 39,0±0,7* 33,4±0,5 35,1±0,5 39,4±0,9

ПРИМ1ТКИ: * - рiзниця з групою контролю виходить за 5-ввдсотковий рiвень достовiрностi.

При анал1з1 дослщжених показниюв кттин-ного !муштету було звернуто увагу на наяв-нють певно! тенденцп до стадшност ¡мунних розлад1в, що корелювала !з законом1ршстю за-гального перебшу шфекцшного процесу та в1-дображала послщовшсть виникнення, розвитку та декомпенсаци захисних реакцш клнинного !муштету.

Змши у кшьюсному склад! головних популяцш та субпопуляцш л1мфоцит1в у значнш кшь-кост випадюв вщр!знялися за напрямком та вираженютю у периферичнш кров!, взято! поза межами уражень та у вогнищах уражень дослщжених хворих. Под!бш особливосп доцшьно враховувати при призначенш хворим на МШ загально! ¿мунокоригуючо! терат!; окр1м цього, вони е тдставою для обгрунтування призначен-ня хворим { локально! ¿мунокоригуючо! терапи.

Проведене дослщження також показало (Табл. 3), що у хворих на МШ мають мюце визначеш р!зноспрямоваш змши гуморального ¿муштету (змши кшьюсного складу основних клашв глобулшв та кшькост! пов'язаних з !х-1-2 (12)' 2009 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

ньою продукщею кттин кров!), що залежать як вщ виду найбшьш машфестно! ктшчно! фор-ми МШ, так, значною м1рою, 1 вщ наявност у хворого шших ктшчних форм цього дерматозу, особливостей його ктшчних прояв1в та переб> гу (поширеност!, строюв юнування, частоти ре-цидивування, значення провокуючих фактор1в) та шдивщуальних особливостей (вшу хворого та характеру супутньо! патолог!!).

Даними пор1вняльного анал1зу характеру змш гуморального ¿муштету було показано р1зницю !муногенезу себорейного дерматиту, р1знокольорового лишаю та екзематцщв у пор!внянш з незапальними та фолшулярними формами МШ. Пор1вняльний анал1з з даними про виникнення та розвиток окремих ктшчних форм маласезшних уражень та даними анал1зу показниюв клнинного ¿муштету показав також наявшсть певно! стадшносп { р!знищ змш гуморального ¿муштету, що, можливо, вщображае законом!ршсть { сутшсть !мунопатогенезу ще! грибково! шфекци.

Таблиця 3 - Показники гуморального iмунiтету у дослщжених хворих на маласезюз шкiри

Показник Одинищ вимiру Головш клшчт прояви Група контролю: ЗДоровi пацiенти (М =20)

Пiтирiаз Негнiйний фолiкулiт Пустульоз Рiзно-кольоровий лишай Екзематиди Дар'е Себорей-ний дерматит

Кшьшсть хворих з окремими проявами 42 33 21 23 46 56

^ G г/л 13,47±0,19* 13,97±0,18* 10,17±0,26 15,58±0,26 13,70±0,18* 25,54±0,21 13,62±0,25

^ м г/л 1,25±0,02 1,24±0,02 1,02±0,03 1,83±0,04 1,32±0,01* 2,23±0,03 1,30±0,01

^ А г/л 2,14±0,03 2,08±0,03 1,83±0,04 2,13±0,04 2,17±0,03* 4,18±0,04 2,24±0,03

^ А/В - 9,75±0,14 10,1±0,17 13,7±0,26 9,96±0,20 9,24±0,13* 9,15±0,12* 8,93±0,18

^ G/B - 63,7±0,7 74,8±0,9 98,8±1,6 71,5±1,0 60,3±0,6 65,4±0,6 52,3±0,8

^ М/В - 6,15±0,07 7,19±0,11 9,98±0,16 8,33±0,17 5,86±0,07 5,27±0,05* 5,17±0,08

ПРИМ1ТКИ: * - рiзниця з групою контролю виходить

Дослщженням встановлено (Табл. 4), що у хворих на МШ мають мюце р1зноспрямоваш змши стану кттинних фактор1в природно! резистентности характер спрямованост та стушнь яких залежать вщ особливостей ктшчних про-яв1в та перебиу цього дерматомшозу, шдивщу-Таблиця 4 - Показники стану клггинних факторiв п]

за 5-ввдсотковий рiвень достовiрностi.

альних особливостей хворих (вшу, наявносп супутшх хрошчних запальних або алерпчних захворювань) та суттево вщр1зняються за на-прямком та виражешстю у периферичнш кров1 уражено! та неуражено! шюри.

»иродно! резистентностi хворих на маласезiоз шшри

Показники (Одинищ вимiру) Пiтирiаз (М =42 особи) Негнiйний фолiкулiт (М =33 особи) Пустульоз (М =21 особа) Рiзно-кольоровий лишай (М =23 особи) Екземати-ди Дар'е (М =46 оаб) Себорей-ний дерматит (М =56 оаб) Група контролю: здоровi пащенти (М =20 осiб)

Ф1 (%) Кров пальщв рук 48,4±0,7 47,7±0,9 85,4±2,1 42,1±0,9 44,8±0,7 38,4±0,5 77,4±1,6

Кров уражено! шк1ри 42,4±0,7 43,4±0,8 88,3±2,2 48,2±1,0 41,0±0,6 42,2±0,6 78,6±1,8

ФЧ Кров пальщв рук 4,35±0,06 4,72±0,08 8,34±0,21 4,54±0,09 5,12±0,08 4,48±0,06 6,13±0,13

Кров уражено! шшри 3,15±0,04 3,76±0,07 8,20±0,21 5,16±0,10 4,28±0,06 3,97±0,05 6,34±0,14

НСТ- тест (% нейтро-фiлiв) Кров пальщв рук 17,1±0,3 20,6±0,4 32,2±0,7 14,2±0,3 37,5±0,5 36,2±0,5 22,4±0,5

Кров уражено! шшри 18,2±0,3 17,6±0,3 38,8±0,9 13,0±0,3 41,9±0,6 43,6±0,6 21,0±0,5

Нейтро- фiли (109 / л) Кров пальщв рук 3,75±0,05 3,48±0,06 2,63±0,05 3,55±0,06 4,46±0,06 5,05±0,06* 4,93±0,10

Крс уражс ШШ| в но! ри 3,79±0,06 4,15±0,06 3,75±0,08 4,42±0,09 4,52±0,06 4,66±0,06* 4,85±0,10

CD 16+ Ж^-кль тини Кров паль-цiв рук 109 /л 0,17±0,01 0,18±0,01 0,22±0,01 0,31±0,01 0,29±0,01 0,28±0,01* 0,26±0,01

% 9,9±0,1 10,6±0,2 24,1±0,5 16,7±0,3 15,8±0,2 13,1±0,2 12,4±0,3

Кров ура- жено! шкi-ри 109 /л 0,31±0,01* 0,32±0,01* 0,35±0,01 0,38±0,01 0,44±0,01 0,66±0,01 0,31±0,01

% 19,3±0,3* 19,4±0,3* 27,2±0,6 20,1±0,4* 22,4±0,3 25,9±0,3 19,2±0,4

ПРИМ1ТКИ: * - рiзниця з групою контролю виходить за 5-вщсотковий рiвень достовiрностi.

Найбшьш характерними для МШ можна вва-жати зниження показниюв кттинних фактор1в природно! резистентности ФЧ, Ф1, НСТ-тесту, кшькосп CD 16+ Л^-клгшн.

1нший характер змш ФЧ, Ф1, НСТ-тесту, кшькосп CD 16+ ./УАТ-кттин у хворих з пустуль-озом та кшькосп CD 16+ Л^-кттин при запаль-но-алерпчних формах МШ (р1знокольоровий лишай, екзематиди Дар'е, себорейний дерматит), - враховуючи стадшний метаморфоз про-яв1в цього захворювання, - можна розцшювати, як поступове напруження частини системи кл> тинних фактор1в природно! резистентност! (зок-рема, природн! кшери) ! поступову депресда фагоцитозу у процес! розвитку патолопчного процесу. Под1бш змши можна розцшювати, як прояви не стшьки оргашчних, скшьки функцю-нальних порушень природно! резистентност! оргашзму хворих на МШ, що е характерними для порушень адаптацшного плану.

Пор1вняння показниюв при початкових формах МШ (штир!аз1 та негншному фолшулт) з показниками групи контролю дае можливють припустити, що шдставою для розвитку та фор-мування цього дерматозу у хворих е зниження показниюв кттинних фактор1в природно! резистентност!. Отримаш дан! дослщження та-кож дають змогу вважати, що ¿мунопатогенезом формування тако! форми МШ, як пустульоз, е розвиток гшерерпчно! реакц!! клнинних фак-тор1в природно! резистентност! при недостат-носн шших фактор1в та систем ¿муштету.

Дослiдження обмiну стерощних гормонiв (Табл. 5) показало, що у хворих на МШ мають мюце в1ропдш визначен! змши показниюв вмю-ту:

- кортизолу;

- загального тестостерону;

- естрадюлу та прогестерону сироватки кров!;

- насамперед - загального тестостерону (особливо, у жшок), -

як виб1рково пов'язан! м1ж собою, залежать вщ домшуючо!, у комбшацн декшькох одночас-но юнуючих у хворого, ктшчно! форми, а також вщ особливостей клшчних прояв1в та переб> гу дерматозу та мають взаемний зв'язок (або обумовленють) з супутшми ендокринопанями (хрошчними захворюваннями щитопод1бно! за-лози, яечниюв, простати та оргашв калитки) ! захворюваннями алерпчного та псевдоалерпч-ного генезу.

Найбшьш характерним для патогенезу цього дерматомшозу можна вважати тдвищення р1в-ня загального тестостерону сироватки кров!, що може пояснювати наявнють характерних особливостей цього захворювання, пов'язаних з в> ком та статтю хворих.

У хворих з будь-якою комбшащею клшч-них форм МШ, серед яких за машфестнютю ктшчних прояв1в (гостротою, поширенютю чи рецидивуванням) домшував штир1аз, негншний фол1кул1т або р1знокольоровий лишай, мало мюце тдвищення р1вня кортизолу сироватки кров!, який у значнш кшькосп хворих з проява-ми р1знокольорового лишаю досягав верхньо! меж! норми, - що можна розцшювати, як певш прояви предиспозицп до розвитку такого роду уражень шюри.

Значення ендокринолопчних змш для патогенезу цього дерматозу було також тдтвердже-не наявнютю тдвищення коефщеннв кореля-

Таблиця 5 - Показники вмiсту стеро!дних гормонiв кровi дослвджених хворих на маласезюз шк1ри

Показники (Одинищ вимiру) Пiтирiаз (N =42 особи) Негнiйний фолiкулiт N =33 особи) Пустульоз (N =21 особа) Рiзно-кольоровий лишай (N =23 особи) Екзематиди Дар'е (N =46 оаб) Себорейний дерматит N =56 осiб) Група контролю: здоровi пацiенти (N =20 оаб)

Кортизон (нмоль/л) 398,7±6,2 362,6±6,8 316,8±10,5* 407,2 ± 8,0 287,7 ± 4,5 304,6 ± 5,6 321,4±6,6

Тестостерон (чоловiки) (нмоль/л) 24,2 ± 0,4 26,8 ± 0,5 22,9 ± 0,5 19,3 ± 0,5* 18,9 ± 0,3* 25,2 ± 0,3 18,5 ± 0,4

Тестостерон (жшки) (нмоль/л) 1,96± ,03 2,05±0,04 1,64 ± 0,04 2,12 ± 0,05 1,83 ± 0,03 2,07 ± 0,03 1,05±0,02

Естрадiол (пг/мл) 138,5±2,2 174,2±2,9 156,4 ± 2,6 170,5±3,6* 192,5 ± 3,0 113,6 ± 1,7 165,5±3,9

Прогестерон (нг/мл) 14,2±0,2* 14,3±0,2* 12,8 ± 0,3 14,6 ± 0,3* 15,2 ± 0,2 11,2 ± 0,2 14,0 ± 0,3

ПРИМ1ТКИ: * - рiзниця з групою контролю виходить за 5-в1дсотковий рiвень достовiрностi.

ци мiж рiвнем дослщжених гормонiв та значен-нями факторiв, провокуючих трансформаци та рецидиви МШ, пов'язаних з функцiонуванням ендокринно! системи (стреси, вiковi та фiзюло-пчш гормональнi змiни).

Дослiдження особливостей мшерального обмiну (Табл. 6) показало, що у значно! кiлькостi хворих на МШ мають мiсце пов'язанi мiж со-

Таблиця 6 - Показники мшерального обм

бою змiни показниюв мiнерального обмiну (на-самперед - юшв кальцiю, натрiю та магшю), що залежать вiд домiнуючоl, у комбшаци декiлькох одночасно iснуючих у хворого, ктшчно! форми МШ, особливостей ктшчних проявiв та переб> гу дерматозу i мають взаемний зв'язок (а може й обумовлешсть) з супутшми захворюваннями алергiчного та псевдоалерпчного генезу, ендо-кринопатiями.

дослвджених хворих на маласезюз шк1ри

Показники Одинищ вим1ру Головш кттчт прояви Група контролю: здоров1 пащенти N =20 ос1б)

Штир1аз Негншний фол1кулгг Пустульоз Р1зно-кольоровий лишай Екзематиди Дар'е Себорейний дерматит

Кшьшсть хворих з окремими проявами 42 33 21 23 46 56

Кальцш сироватки ммоль/л 2,4 ± 0,1* 2,3 ± 0,1* 2,1 ± 0,1 2,3 ± 0,1* 2,1± 0,1 2,1± 0,1 2,4 ± 0,1

Калш сироватки ммоль/л 4,4 ± 0,1* 4,2 ± 0,2* 4,9 ± 0,2 4,3 ± 0,2* 4,1± 0,1* 4,5 ± 0,1* 4,3 ± 0,2

Натрш сироватки ммоль/л 147,6 ± 1,8 147,9 ± 1,4 140,8±1,4* 148,4 ± 2,1 147,7 ± 1,6 148,2±1,6 142,5±1,9

Магнш сироватки ммоль/л 0,83±0,03* 0,87±0,03* 0,84±0,04* 0,82±0,04* 0,64 ± 0,03 0,67± 0,03 0,85±0,03

ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю виходить за 5-ввдсотковий р1вень достов1рност1.

У хворих з будь-якою комбшащею клiнiчних форм МШ, серед яких за манiфестнiстю ктшч-них проявiв (гостротою, поширенiстю чи реци-дивуванням) домiнував себорейний дерматит, екзематиди Дар'е або маласезшний пустульоз, визначалося зниження рiвня кальцiю сироватки кровi.

У хворих з домшуванням себорейного дерматиту та екзематидами Дар'е мае мюце взаемний зв'язок мiж зниженням рiвня кальцiю сироватки кров^ зниженням рiвня магнiю сироватки та шдвищенням рiвня натрiю сироватки; у хворих з маласезшним пустульозом встановлено юну-вання зв'язку зниження рiвня кальцiю та шдви-щення рiвня калiю сироватки кровi.

Найбiльш притаманним для МШ можна вва-жати шдвищення рiвня натрiю сироватки кров^ що мало мiсце у бшьшосп обстежених. Врахо-вуючи зв'язок рiвня iонiв натрiю з концентра-щею його хлориду та характером потовидшен-ня, екстремальну галотолерантнiсть грибiв роду Malassezia та спроможнють 1х юнувати при пiдвищенiй концентраци саме натрда хлориду, можна припустити першепричинне значення цих змiн мiнерального обмiну у розвитку МШ.

Дослiдження лшщного обмiну (Табл. 7) показало, що у хворих на МШ, - головним чином, при запально-алерпчних його проявах, - мае мюце вторинна дислiпемiя, ступiнь та напрямок

змiн складових яко! вибiрково пов'язанi мiж собою, залежш вiд:

- домшуючо!, у комбшаци декшькох одночасно iснуючих у хворого, клшчно! форми;

- особливостей клшчних проявiв (наявностi та форм шших одночасно iснуючих проявiв МШ, поширеносп уражень шкiри);

- перебпу дерматозу (загального характеру перебiгу та характеру рецидивування), -

та мають взаемний зв'язок (або обумовлешсть) iз супутшми захворюваннями й окре-мими iндивiдуальними особливостями обстежених. У загальному вигщщ встановленi змши лiпiдного обмiну вiдображали визначену тен-денцiю МШ до стадшно! трансформаци.

У хворих з пiтирiазом та негншним мала-сезiйним фолiкулiтом - формами, з яких почи-наеться маласезшне ураження шкiри, - змши показниюв лiпiдного обмiну були менш вира-женими, нiж у хворих з розвиненим патолопч-ним процесом, що проявлявся екзематидами, рiзнокольоровим лишаем та себорейним дерматитом.

Аналiз даних дослщження особливостей лiпiдного обмшу дозволив визначити, що най-бшьш характерним для патогенезу МШ е шдвищення рiвня загального холестерину, ЛПНЩ та триглiцеридiв, що супроводжуеться збшь-шенням коефiцiенту атерогенностi. Вщмшнють визначених змiн дослiджених показникiв у па-Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (12)' 2009

Таблиця 7 - Показники лгтдного обмшу дослщжених хворих на маласезюз шк1ри

Показники Оди-ницi вимiру Головш клшчш прояви Група контролю: здоровi пащенти (Ы =20 оаб)

Пiтирiаз Негнiйний фолiкулiт Пустульоз Рiзно-кольоровий лишай Екземати-ди Дар'е Себорейний дерматит

Кшьшсть хворих з окремими проявами 42 33 21 23 46 56

Загальний холестерин ммоль/ л 4,37+0,07* 4,34+0,08* 4,52+0,10* 4,95+0,10 5,38+0,08 5,24+0,07 4,41+0,09

Холестерин ЛПВЩ ммоль/ л 1,42+0,02 1,41+0,02 1,32+0,03* 1,02+0,02 0,93+0,02 0,98+0,02 1,33+0,03

Холестерин ЛПНЩ ммоль/ л 2,35+0,03* 2,43+0,04* 2,35+0,05* 3,12+0,05 3,24+0,05 3,32+0,04 2,38+0,05

Триглщериди ммоль/ л 1,36+0,02* 1,22+0,02 1,64+0,04 1,78+0,03 2,15+0,03 2,22+0,03 1,42+0,08

Коефiцiент атерогеностi 1 3,14+0,05 3,24+0,05* 3,40+0,06* 4,92+0,09 5,77+0,08 5,44+0,07 3,32+0,08

ПРИМ1ТКИ: * - рiзниця з групою контролю виходить за 5-в1дсотковий рiвень достовiрностi.

щенпв з р1зними формами МШ можна поясни-ти вщмшшстю патогенезу цих уражень - роз-витком запалення та компенсаторних реакцш макрооргашзму при подальшому прогресуван-ня захворювання.

Визначення об'ективних, науково обгрун-тованих ].мвшв (типiв) виявлених порушень та розподiл хворих на МШ у клшжо-тера-певтичнi групи. Задача розподшу дослщжува-но! сукупност вщповщно до значно! кшькост р1зних показниюв та взаемних зв'язюв цих показниюв була виршена шляхом проведення кластерного анал1зу, результати якого показали, що хвор! на МШ за особливостями клшчних прояв1в, перебшу захворювання та змшами ла-бораторних показниюв розподшилися на чоти-ри групи:

- перша клшжо-терапевтична група мюти-ла 75 хворих, в яких у ктшчнш картиш дерматозу переважали явища ттир1азу шюри волосисто! частини голови або негншного фол!кул!ту тулуба та кшщвок, що поеднувалися з проявами шших поверхневих (лускатих) незапальних форм (керо-зом Дар'е, поширеним та обмеженим штир1азом шк!ри тулуба та кшщвок) та негншних фоль кулярних клшчних форм МШ (комедонами та фол!кулярним екзематидом Дар'е); без суттевих загальних та локальних зм!н ¿мунолопчно! реак-тивност! та неспециф!чних фактор!в захисту, або з незначним зменшенням 1Р1 - до 1,8 ± 0,2 (проти 2,1 ± 0,2 у контрол!) без виражено! вщмшносп показник!в кров! уражено! та неуражено! шк!ри; з незначним зниженням вмюту ^ (переваж-но - ^Мта ^ А); з! зниженням показник!в кт-тинних фактор!в природно! резистентност! (пере-

1-2 (12)' 2009

важно - у кров! уражено! шюри); з тдвищенням р1вшв кортизолу - до 383,7 ± 39,0 нмоль/л (проти 321,4 ± 29,6 нмоль/л у контрол!) та тестостерону (у чоловшв - 25,5 ± 2,6 проти 18,5 ± 1,8 нмоль/л у контрол!; у жшок - 2,0 ± 0,2 проти 1,0 ± 0,1 нмоль/л у контрол!); без суттевих змш показниюв обм!ну л!п!д!в та електролтв кров!;

- друга клшжо-терапевтична група м!стила 71 хворого; у цих хворих у клшчнш картин! дерматозу переважали явища непоширених запальних та запально-алерпчних форм МШ (себорейний дерматит шюри волосисто! частини голови, тулуба та кшщвок; псор!азиформний та штир1азиформний та фол!кулярний екземати-ди Дар'е; р!знокольоровий лишай), що також поеднувалися з керозом Дар'е, комедонами та негншним фолшуттом; з явищами дисоц!ац!! Т- / 5-л!мфоцит!в за рахунок зменшення кшь-кост! Т-л!мфоцит!в при нормальному числ! 5-л!мфоцит1в; зменшенням 1Р1 (з! зменшенням CD 4+ та збшьшенням CD 8+) та зниженням функщональних показник!в кттинних фактор!в природно! резистентност! (ФЧ та Ф1) з! знач-ною вщмшшстю ¿мунолопчних показник!в у кров! уражено! та уражено! шюри; з пом!рним загальним п!двищенням концентрац!! ^ G, ^ М та незначною диспропорщею !х в!дношень; незначним п!двищенням р!вня тестостерону у чолов!к!в (19,0 ± 2,0 проти 18,5 ± 1,8 нмоль/л у контрол!) та у жшок (2,0 ± 0,2 проти 1,0 ± 0,1 нмоль/л у контрол!); без суттевих змш показниюв мшерального обмшу, але з явищами дислшеми з пом!рним п!двищенням р1вшв загального холестерину, ЛПНЩ та триглщерид!в з! зниженням к!лькост! ХС ЛПВЩ;

- третя клшжо-терапевтична група мю-

тила 54 хворих з поширеними, ексудативними чи швидко прогресуючими запальними та запально-алерпчними формами МШ, переваж-но - себорейним дерматитом, псорiазиформним та пiтирiазиформним екзематидами Дар'е, що поеднувалися також з керозом Дар'е, пiтирiазом волосисто! частини голови, тулуба та кшщвок, комедонами, негнiйним фолiкулiтом та фол^-лярними екзематидами; для хворих ще! групи були характернi наявшсть супутнiх алергiчних чи псевдоалергiчних захворювань, а також прояви iмунологiчно! недостатносп з ознаками порушень регуляци, загальними ознаками на-пруження та недостатньо! компенсацп iмунно! вiдповiдi, вiдносною недостатшстю 5-ланки iмунiтету, загальними ознаками iмуносупресi! та локальними ознаками пiдвищення сенсибшзацп та розвитку алерги, що проявлялося:

1) пiдвищенням кiлькостi лейкоцитiв;

2) тдвищенням абсолютного числа лiм-фоципв, CD 3+ зрiлих Т^мфоцшгв (у кровi неуражено! шкiрi - до 1,38 ± 0,15 проти 1,22 ± 0,11 109/л), CD 4+ Г-хелпер*в та CD 22+ 5^мфоцшгв (у кровi неуражено! шкiрi - до 0,35 ± 0,04 проти 0,25 ± 0,03 109/л) та з вира-женою рiзноспрямованiстю абсолютних та вщносних показникiв та iмунних змiн у кровi уражено! та неуражено! шюри;

3) зниженням ФЧ та Ф1 при збiльшеннi абсолютного числа та вщносно! кiлькостi CD 16+ ^К-кл^ин та пiдвищеннi бактерицидно! активност фагоцитуючих клiтин за даними НСТ-тесту;

4) суттевим збшьшенням вмiсту ^ G, ^ М та ^ А (пiдвищенням ^ G - до 22,5 ± 1,9 проти 13,6 ± 1,1 г/л у контроле ^М - до 2,1 ± 0,2 проти 1,3 ± 0,05 г/л у контроле ^А - до 3,6 ± 0,4 проти 2,2 ± 0,2 г/л у конт-ролi), з диспропорцiею !х вiдношень;

5) ознаками абсолютно! чи вщносно! недостатносп надниркових залоз (зниженням рiвня кортизолу - до 295,4 ± 30,2 проти 321,4 ± 29,6 нмоль/л у контрол^;

6) тдвищенням рiвня тестостерону (у чо-ловiкiв 21,4 ± 2,5 проти 18,5 ± 1,8 нмоль/л у контроле у жiнок - до 1,8 ± 0,2 проти 1,0 ± 0,1 нмоль/л у контроле);

7) явищами дислiпемi! з суттевим тдвищенням рiвня загального холестерину (до 5,3 ± 0,5 проти 4,4 ± 0,4 ммоль/л у контрол^, ЛПНЩ та триглiцеридiв i зниженням кшь-костi ХС ЛПВЩ;

8) змiнами показникiв мшерального обм> ну (зниженням рiвня кальщю - до 2,1 ± 0,4 проти 2,4 ± 0,2 ммоль/л у контролi та маг-тю - до 0,6 ± 0,2 проти 0,8 ± 0,2 ммоль/л у контрол^;

- четверта клшжо-терапевтична група

мiстила 21 хворого iз гнiйно-запальними формами МШ (маласезшним пустульозом), що поеднувалися з явищами керозу Дар'е, пiтирiазом волосисто! частини голови, тулуба та кшщвок, а також з негншним фол^л^ом; у хворих ще! групи вiдмiчалися прояви загальних декомпен-саторних iмунорегуляторних порушень iз на-явнiстю ознак депресп Т- та 5-клггинно! ланок iмунiтету та iмуносупресi! зi значним зменшен-ням абсолютного числа та вщносно! кшькосп усiх популяцiй i субпопуляцiй iмуноцитiв:

1) лейкопенiею, лiмфопенiею;

2) зменшенням абсолютно! та вщносно! кшькосп CD 3+ (у кровi неуражено! шю-рi - до 0,54 ± 0,06 проти 1,22 ± 0,11 109/л у контрол^, CD 8+ (у кровi неуражено! шю-рi - до 0,14 ± 0,02 проти 0,32 ± 0,03 109/л у контролi) ^ особливо, CD 4+ лiмфоцитiв (у кровi неуражено! шкiрi - до 0,25 ± 0,04 проти 0,63 ± 0,06 1 09/л у контроле);

3) збiльшенням лейко-В-кттинного ш-дексу, бшьш вираженим у кровi, взято! з неуражено! шюри;

4) значною вщмшшстю показникiв кровi, взято! з пальщв рук та уражено! шюри;

5) зниженням концентраци ^ G, ^ М та ^ А G - до 10,17 ± 1,18 проти 13,62 ± 1,13 г/л у контрол^ ^ М - до 1,02 ± 0,12 проти 1,30 ± 0,05 г/л у контролi та ^ А - до 1,83 ± 0,20 проти 2,24 ± 0,15 г/л у контролi) та диспропорщею !х вiдношень;

6) явищами гшерерпчно! реакци кл> тинних факторiв природно! резистентностi (збiльшенням фагоцитарного числа та фагоцитарного ¡ндексу та показниюв НСТ-тесту), -без суттевих змiн показникiв метаболiзму

стеро!дiв, лшщв та мiнералiв.

Визначення диференц1йованих показань, розробка методики комплексно!" таргетно"! терапп хворих на МШ та оцшка й ефектив-ностi, визначення головних принцишв та пiдходiв до ращональноТ курацн хворих. Для запропоновано! комплексно! патогенетично! терапп хворих на МШ використовувалися пре-парати, дiя яких була спрямована на виявлеш в процесi дослiдження змши i якi призначалися

1-2 (12)' 2009

хворим диференцшовано, залежно вщ характеру { ступеня вираженосп змш.

Дисощащя ¿мунолопчних показниюв кров! неуражено! та уражено! шюри була п!дставою для ц!леспрямованого застосування локально! ¿ммуномодулюючо! терап!!:

- розчином Протефлазщу - на д!лянки з неза-пальними ураженнями;

- тотчних кортикостеро!д!в - на запально-алерг!чн! прояви МШ з урахуванням вщомих рекомендац!й.

Ус1м хворим було призначено:

а) загальну ет!отропну протигрибкову тера-п!ю:

- перорально Флюконазол - 50 мг один раз на добу, 2-4 тижш, чи 150-300 мг один раз на тиждень, 2-8 тижшв;

- або гграконазол - 100 мг один раз на добу, 28 дшв, чи по 200 мг 14 дшв;

- або кетоконазол - 200 мг один раз на добу, один мюяць;

б) мюцеву етютропну терашю:

- нанесення 1- або 2-вщсотково! пасти «Сульсена» на вологу шюру та волосся на 1-8 годин щоденно, 10-14 дшв, а пот1м

- щотижнево;

- або крему чи шампуню ¿з кетоконазо-лом, з шритюном цинку, циклошроксом або октошроксом - под1бно.

Хворим ¿з запально-алерпчними проявами МШ (р1знокольоровим лишаем та екземати-дами) було призначено комбшовану етю-пато-генетичну локальну терашю антимшотиками у поеднанш з кортикостеро!дами (крем «Траво-корт», що мютить антимшотик ¿мщазол - ¿зоко-назолу штрат та кортикостеро!д - дифлукорто-лону валерат).

В якост засобу неспециф1чно! ¿муномодулю-ючо! та стимулюючо! терап!! хворим призна-чали Тютр1азолш - по 2,0 мл 2,5-в1дсоткового розчину внутршньом'язово, протягом 10 дшв, а пот1м - по 1-2 табл. 3-4 рази на добу, протягом 20-30 дшв.

Медикаментозне лшування вс1м дослщже-ним хворим проводилося у комбшацп з:

- ф!зютерашею (загальним УФО у слабо-еритемних чи еритемних дозах) з урахуванням стади, клшчних та локальних особливостей ок-ремих прояв1в МШ;

- призначенням д1ети ¿з зниженням у рацюш жир1в, збшьшенням бшюв, вггамшв, мшроеле-менпв та лшотропних харчових продукпв.

1-2 (12)' 2009

Додатково, у залежност! вщ групи, до яко! вщнесено того чи шшого хворого, було призначено:

- 53 хворим першоТ групи:

1) Протефлазщ усередину по схем!: 5 кра-пель 3 рази на добу, один тиждень, пот1м по 10 крапель 3 рази на добу, 2 тижш та 8 кра-пель 3 рази на добу, один тиждень, з повто-ренням курсу через мюяць за необхщнютю;

2) Протефлазщ локально, у вигляд! при-мочок або зрошень (з розрахунку: 1,5 мл Протефлазщу на 10 мл ф!зюлопчного розчину ЫаСГ) 3 рази на добу, 14 дшв;

- 50 хворим другот групи:

1) Протефлазщ усередину, як наведено вище, або Циклоферон внутршньом'язо-во - по 2 мл 12,5-в1дсоткового розчину один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 19-й день курсу л1кування, чи внутршньо у таблетках - по 2-4 табл. один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20 та 23-й день лшування;

2) Ессенщале Форте Н внутршньо - по 2 капсули 2-3 рази на добу;

3) АУФОК (аутоультрафюлетове опром> нювання кров!) - 2 рази на тиждень, 12-14 процедур;

- 33 хворим третьоТ групи:

1) неспециф1чна гшосенсибшзуюча тера-тя з використанням антигютамших проти-алерпчних засоб1в, кортикостеро!дов - системно та локально за загальноприйнятими схемами;

2) препарати кальщю та магшю - у ком-бшацп з аутогемотерашею (3, 5, 7, 9, 12, 15, 15 мл кров! внутршньом'язово через день);

3) Циклоферон - внутршньом'язово чи внутршньо у таблетках;

4) Ессенщале Форте Н, - як наведено вище;

- 11 хворим четвертот групи:

1) Протефлазщ - усередину або Циклоферон - внутршньом'язово чи внутршньо у таблетках;

2) Протефлазщ - локально;

3) аутогемотерашю або АУФОК, - як наведено вище.

У випадках наявносп у хворих супутшх ш-ших дерматолопчних захворювань, лшування МШ доцшьно проводилося паралельно у комплекс! з препаратами, як традицшно признача-ються з метою терап!! цих дерматоз1в.

Зважаючи на наявнють стадшносп уражень

шюри, лшування дослiджених хворих проводи-лося у три етапи, з урахуванням особливостей ушх одночасно iснуючих форм МШ.

На першому етапi лiкування (який тривав у середньому 7-12 дшв) проводилася активна те-рапiя хворих при загостреннях та манiфестацi! проявiв МШ.

На другому еташ (який тривав у середньому 3-4 тижш, при спостереженш лiкаря 2-3 рази на тиждень) пацiенти продовжували:

- л^вання остаточних явищ дерматозу;

- обстеження та лiкування супутньо! патологи;

- проведення комплексу протирецидивних та протиепiдемiчних заходiв, зокрема визначення та попередження дн провокуючих факторiв.

Оцшка ефективностi розроблено! диферен-цiйовано! комплексно! терапп проводилася шляхом порiвняльного анатзу клшко-лабора-торних даних, отриманих у результат лiкування 147 дослiджуваних пащента за запропонова-ною методикою та 74 пащента, лiкованих зви-чайними методами (за найбшьш манiфестними клшчними формами iснуючого у них МШ):

- 53 хворих першо!, 50 - друго!, 33 - третьо! та 11 - четверто! групи були пролшоваш зап-ропонованим методом комплексно! диференщ-йовано! терапп (з урахуванням усiх одночасно iснуючих у них проявiв МШ);

- 22 хворих першо!, 21 - друго!, 21 - третьо! та 10 - четверто! групи були пролшоваш зви-чайними методами (за найбшьш машфестними клшчними формами ще! iнфекцi!).

При аналiзi ефективностi призначено! терапп було звернуто увагу на термши стабш-зацп, строки регресу висипних елемента та суб'ективних порушень, ступiнь та повноту ко-рекцп порушень iмунiтету, неспецифiчних фак-торiв захисту, дослщжених показникiв обмiну. За даними подальшого спостереження, анал> зувалися частота рецидивiв, !х характер, про-гресування патолопчного шкiрного процесу, стiйкiсть результатiв проведено! рашше терапп. При порiвняльному дослщжеш ефективностi за-пропоновано! комплексно! терапп, хворi групи порiвняння отримували базову комплексну те-рапiю найбiльш машфестних клiнiчних проявiв (клiнiчно! форми) МШ вщповщно до iснуючих вiтчизняних стандарта, без урахування iнших iснуючих проявiв маласезiйно! iнфекцi! шкiри.

У процес лiкування за запропонованою методикою у жодного з 147 дослщжуваних хворих

не було вiдмiчено негативного впливу призна-чених препаратiв i процедур у цiлому на ор-ганiзм i на перебiг МШ. При цьому необхщно вiдзначити, що у пащента пiдгруп порiвняння проведення протигрибково! (особливо - мюце-во! терапп) та лiкування кортикостеро!дами у значнш кiлькостi випадкiв (26 ошб) призвело до розвитку явищ шодермп (фолiкулiтiв та вугро-во! хвороби), а проведення неспецифiчно! гшо-сенсибшзуючо! терапп без призначення етют-ропного засобiв призводило до прогресування явищ незапальних (поверхневих та фолiкуляр-них) клiнiчних форм МШ (керозу, пiтирiазу та негнiйного фолiкулiту), - що потребувало до-даткового лiкування.

При порiвняльному аналiзi найближчих результата проведено! терапп, у пацiентiв першо"! головно"! пiдгрупи (яких було лшовано запро-понованим методом) було вiдмiчено статистич-но вiрогiдне зменшення термшв регресу лу-щiння уражень пiтирiазу (3-4-й день лiкування у пащенпв головно! п1дгрупи проти 10-12 дшв -у пащента шдгрупи порiвняння) та значно кращий результат л^вання iнших проявiв МШ - повний регрес проявiв:

- керозу - на 14-20-й день л^вання;

- негншного фолiкулiту та комедонiв - на 24-29-й день лшування;

- фолшулярних екзематидiв - на 7-10-й день л^вання, -

у той час як у пащента першо! шдгрупи порiвняння повного регресу перелiчених про-явiв патолог^ не вiдмiчалося.

У пацiентiв друго"! головно"! пщгрупи (у порiвняннi з пацiентами друго! шдгрупи порiвняння, яких лiкували за методикою лшу-вання рiзнокольорового лишаю окремо) явища запалення цiе! клшчно! форми МШ регресува-ли статистично вiрогiдно у бiльш короткi строки (у середньому - на 5-8 дшв рашше). При цьому необхщно вщзначити, що призначення локально! протигрибково! терапп шампунями з кетоконазолом протягом 5 дшв (як це було рекомендовано виробником) було, безсумшв-но, недостатшм: запальш явища дерматозу регресували шзшше кшця локально! терапп, i результат лшування визначався проведенням системно! терапп i був суттево гiршим без проведення фiзiотерапi! (ЗУФО). До недолiкiв тра-дицшного лiкування цих хворих також можна додати пiзнiшi строки регресу явищ пiтирiазу та керозу шкiри, а також вщсутшсть повного регресу фолшулярних проявiв МШ (комедонiв та

негншного фол1кул1ту), - у той час як у пащенпв друго! головно! шдгрупи показники регресу цих прояв1в МШ не вщр!знялися вщ показни-юв терапп пащенпв першо! головно! шдгрупи. Результати лшування хворих друго! головно! шдгрупи, як! мали прояви запально-алерпч-них кл!н!чних форм МШ (екзематиди Дар'е та себорейний дерматит), довели, що урахування грибково! ет!олог!! процесу (особливо, завдя-ки л!куванню комбшованими протигрибково-г!посенсиб!л!зуючими засобами локально! тера-п!!) дозволяе значно скоротити строки регресу запальних явищ (у середньому - на 6-8 дшв), запоб!гти загостренням запального процесу та супутньо! патолог!! шк!ри.

У пац!ент!в третьот головнот пiдгрупи (яких було лшовано запропонованим методом, з урахуванням етюлогп дерматозу та р!зномашт-тя його одночасно юнуючих форм) було також вщм!чено статистично в!рог!дне зменшен-ня термшв регресу запальних явищ уражень шк!ри (еритеми, мокнуття) - у середньому, на 7-8 дшв, а також регрес (у строки, аналопчш строкам регресу цих прояв!в патолог!! у пащен-т!в шших головних шдгруп) явищ п!тир!азу, ке-розу та фол!кулярних прояв!в МШ (комедошв та негн!йного фол!кул!ту), - чого не було у хворих, лшованих за загальноприйнятою методикою. До суттевих недол!к!в традиц!йно! терап!! можна також вщнести трансформац!ю запально-алер-г!чних форм МШ у фолшулярш та поверхнев! (лускуват!) незапальн! форми (ксероз, штир!аз), що ман!фестували протягом (або вщразу напри-к!нц!) локально! кортикостеро!дно! терап!!.

У пащенпв четвертот головнот пщгрупи в!дм!чалося суттеве зменшення строк!в регресу явищ запалення при проявах пустульозу (пов-ний регрес гшеремп - на 8-12-й день лшування проти 16-20 дшв у шдгруш пор!вняння) та за-гоення дефект!в шк!ри (на 20-24-й день проти 28-32 дшв у шдгруш пор!вняння). При цьому звертала на себе увагу помина тенденщя у пащенпв головно! шдгрупи до загоення явищ пус-тульозу з мшмальними вторинними (стшкими) явищами, - у жодного з них явища пустульозу не регресували з виникненням гшертроф!чних рубц!в, глибоко! атроф!! шк!ри, стшких пору-шень п!гментац!! або ангюматозу (тод! ж як у вс!х пац!ент!в п!дгрупи пор!вняння так! явища - окремо або в комбшацп - мали мюце). До того ж у пащенпв четверто! шдгрупи пор!вняння не в!дм!чалося повного регресу незапальних фол> кулярних прояв!в МШ (комедошв та негншного

фол!кул!ту), у той час як у пащенпв, пролшо-ваних запропонованим методом комплексно! терапп, ц! прояви регресували у термши, под!б-н! таким для пащенпв перших трьох головних шдгруп. Прояви штир!азу у пащенпв четверто! шдгрупи пор!вняння без додаткового мюцевого л!кування регресували лише на 14-16-й день л> кування (проти 3-4-го дня лшування у пащенпв головно! групи).

Пщсумовуючи дан! пор!вняльного анал!зу найближчих кл!н!чних результат!в лшування пац!ент!в ус!х чотирьох груп, можна зауважи-ти, що в ус!х пац!ент!в головних п!дгруп, яких було лшовано за запропонованою методикою комплексно! терап!!, було досягнуто регресу вшх прояв!в МШ, у той час як неврахування вшх наявних прояв!в цього дерматом!козу у па-щенпв п!дгруп пор!вняння ! л!кування !х лише за формою найб!льш машфестних прояв!в ма-ласез!йно! ¿нфекц!! призводило не ильки до по-довження строюв регресу прояв!в патолог!!, але й характеризувалося вщсутшстю регресу пев-но! !х частини (головним чином, фол!кулярних форм).

При проведенн! л!кування за запропонованою методикою, у дослщжених хворих не було жодного випадку загострення МШ або супут-шх захворювань; не були також зареестрован! поб!чш д!! призначених медикаментозних за-соб!в ! процедур, що вимагало б змши або при-пинення проводимо! терап!!.

Загальна тривалють л!кування (першого ета-пу - етапу активно! терап!!) у дослщжуваних хворих, яким проводилася терашя за запропонованою методикою, не перевищувала терм!н!в, рекомендованих нормативами МОЗ Укра!ни для хворих з такою патолопею.

Необх!дно вщмпити, що значне поширен-ня маласезшно! ¿нфекц!! та значне обс!мен!ння грибами роду Malassezia у довкшл! (серед людей та тварин) та побуп е шдгрунтям для ре!нфекц!! та розвитку рецидив!в захворювання. Сприя-ючим моментом для розвитку рецидив!в, знач-ною м!рою, е ! те, що розвиток МШ у хворих базуеться на ¿ндивщуальних морфолог!чних та ф!зюлопчних особливостях !хнього орган!зму (особливосп структури шк!ри, в!ков! та статев! особливост! обм!ну та резистентност! оргашзму тощо), що не п!длягають корекцп.

Анал!з анамнестичних даних досл!джених хворих показав, що припинення специф!чно! терап!! при регрес! явищ дерматозу - навггь при послщовному проведенн! комплексу гшешчних

заходiв - було у минулому причиною рецидивiв МШ у переважнш бшьшосп дослiджених хво-рих.

Проведене дослiдження особливостей змш iмунiтету, гормонального та бiохiмiчного обм> ну хворих на МШ показало, що тсля регресу явищ дерматозу (двох попередшх етапiв лшу-вання) дослiдженi показники (у сво!й бшьшос-тi - показники iмунiтету та неспецифiчних фак-торiв захисту у мiсцях уражень) вiдрiзнялися вщ показникiв пацiентiв групи контролю; на вщновлення цих змiн потребувався додатковий час.

Наведет вище моменти були шдставою для обгрунтування та призначення третього етапу лiкування - протирецидивно! пiдтримуючо! терапп, яка включала:

- перюдичне (раз на тиждень) локальне на-несення пасти «Сульсена» на шюру тулуба та кшщвок;

- закшчення курсiв iмуномодулюючо! терапп;

- тдтримуючу гiпосенсибiлiзуючу терашю кортикостеро!дами подовжено! дп - в окремих випадках поширених алергiчних форм (себо-рейного дерматиту, псорiазиформного екзема-тиду Дар'е);

- неспецифiчну стимулюючу терашю (вта-мiнотерапiю, прийом адаптогешв);

- фiзiотерапiю (загальне УФО, бальнеотера-пiю).

Проведення комплексу загальних ппешчних та протиепiдемiчних заходiв, лiкування супут-ньо! патологи доповнювали медикаментознi та фiзiотерапевтичнi призначення. Для запобпан-ня рецидивiв та реiнфекцi! захворювання про-водилося виявлення та лiкування контактних осiб, дезiнфекцiя одягу, бiлизни та предменв побуту.

Цей етап лiкування проводився без вщриву хворих вiд !хнього звичайного життя та працi й тривав у середньому 5-6 мюящв. Хворим було рекомендовано регулярно приходити до лшаря для огляду (у середньому - раз на 1-2 мюящ) та звертатися до лшаря у разi виникнення та дп провокуючих факторiв. В останньому випадку хворим необхiдно було призначення та проведення превентивного л^вання, у залежносн вiд характеру, особливостей дп провокуючих факторiв та чутливостi хворого до !х впливу.

Для попередження загострень МШ у насл> док:

- виникнення чи загострення гострозапаль-них захворювань, пацiентам призначалися:

1) нестерощш протизапальнi препарати;

2) в окремих випадках - неспецифiчна тканинна тератя (аутогемотерапiя, стимуля-тори обмiну, вггашни);

3) противiруснi препарати;

4) протигрибковi засоби (у разi необхщ-носн призначення протимiкробних препа-ратiв);

- порушення травлення та виникнення чи за-гострення захворювань оргашв травлення, па-щентам призначалися, за показаннями:

1) ферментш, антигiстамiннi препарати;

2) препарати, коригукта моторику та ю-нетику шлункового тракту та ш.;

- дп емоцiйно-стресових факторiв, пацiентам призначалися, за показаннями:

1) транквiлiзуючi засоби, антидепресанти;

2) курси психокоригуючо! терапИ. Порiвняння частоти та строюв рецидиву-

вання МШ у пащеппв основно! групи та групи порiвняння (що лiкувалися традицiйними методами i яким не призначалися наведеш вище протирецидивнi заходи) дозволило зробити висновок про безсумшвну ефективнiсть таких протирецидивних заходiв у лiкуваннi МШ.

Несвоечасне звернення до лшаря при виник-неннi та дй провокуючих факторiв та непри-значення превентивного лшування можна було, безсумнiвно, вважати причиною розвитку реци-дивiв МШ у дослщжених хворих.

Вивчення особливостей перебиу МШ у дослщжених хворих показало суттевий вплив сезонних факторiв, перiодичних (циклiчних та вшових) змiн органiзму на виникнення та роз-виток загострень та рецидивiв цього дермато-мiкозу. Перiодичнiсть (сезонний характер) ек-зогенних провокуючих факторiв (недостатнiсть УФ-опромiнення шкiри, температурнi умови, ГРЗ тощо), неоднакова штенсившсть !х дй у рiзнi пори року та життя хворих (екзамени, зв№ нють, пере!зди тощо) обумовили необхщшсть та були пiдгрунтям до призначення та проведення куршв планово! протирецидивно! терапп (у бшьшосп - 1-2 рази на рш в осшне-весняний сезон). Цi курси часнше були поеднаннi з про-тирецидивними курсами лшування супутнiх захворювань, санаторно-курортним лшуванням; призначення залежали вщ:

- даних попереднiх проявiв та перебиу МШ та супутньо! патологи;

1-2 (12)' 2009

- даних комплексного клшко-лабораторного обстеження;

- ¿ндивщуальних особливостей, обставин життя та пращ хворих.

У середньому таю курси тривали 2-3 тижш та оргашчно переходили у проведення тдтри-муючо! протирецидивно! терапи.

Для визначення ефективносн запропонова-ного методу комплексно! коригуючо! терап!!, через три мюящ п!сля л!кування дослщженим хворим було проведене контрольне клшшо-лабораторне обстеження. У хворих, яких було л!ковано за запропонованою методикою, при контрольному клшшо-лабораторному досл> джен! шсля л!кування в!дм!чалася б!льш сут-тева (у пор!внянш з хворими, як! л!кувалися за традиц!йною методикою) нормал!защя ¿мунних показник!в кров! ран!ше уражено! шк!ри, але залишалися певн! ознаки ¿мунного дисбалансу за показниками вщносно! к!лькост! ¿мунокомпе-тентних кл!тин; також типовим було зменшення лейко-Т-кл!тинного шдексу.

У пац!ент!в ус!х головних тдгруп хворих, як! л!кувалися запропонованою методикою, вщ-м!чалася б!льш значна нормал!защя показник!в гуморального ¿муштету в!дносно групи контролю, але у них мали мюце ознаки його певного дисбалансу (гшерфункци 5-кттин при змен-шенн! !х абсолютно! к!лькост! та збшьшенш в!дносного числа) за сшввщношеннями ^ А/В, ^ G/B та ^ М/В, що посл!довно збшьшувалися у пац!ент!в друго! та третьо! груп.

Було звернуто увагу на те, що у пащенпв, яких було л!ковано запропонованим методом комплексно! терап!! з урахуванням ус!х одно-часно юнуючих прояв!в МШ, на вщмшу в!д пац!ент!в, л!кування яким проводилося зви-чайними методами (за найбшьш ман!фестними кл!н!чними формами МШ) у найближч! три м> сящ з початку л!кування в!дм!чався:

- бшьш значний в!дсоток корекц!! порушень ¿муштету (у загальному п!драхуванн! - 83 % проти 48 % дослщжених показниюв) та неспе-циф!чних фактор!в захисту (85 % проти 36 %);

- бшьш значний вщсоток корекц!! р!вня ста-тевих та кортикостеро!дних гормон!в кров! (у середньому, 74 % проти 33 % дослщжених показниюв);

- бшьш значний вщсоток корекц!! вмюту юшв натрда, кал!ю, кальц!ю у еритроцитах; вмюту загального кальц!ю сироватки кров!; вмюту магшю у сироватц! кров! та у еритроцитах (у середньому, 68-84 % проти 24-28 %);

- бшьш значний вщсоток корекц!! р!вня лшщ!в (у середньому, 92 % проти 44 % досл> джених показниюв).

Ц! дан! цшком об'ективно св!дчать про бшь-шу ефективн!сть запропонованого методу терапи МШ, що узгоджуеться також з даними дерма-толопчного стану дослщжених хворих, одержа-ними при !х подальшому спостереженн!.

Ефективн!сть запропоновано! методики диспансеризац!! та реабштацп досл!дже-них хворих на МШ також оцшювалася ! через пор!вняння даних подальшого !х кл!н!ко-лабо-раторного спостереження протягом наступних 3-18 мюящв. Перш за все, треба вщмггити, що у пац!ент!в головних груп проведення комплексно! терап!! дозволило досягти повно! ремюп дерматозу з регресом ус!х прояв!в МШ, що ю-нували у них; при цьому, у пащенпв груп пор!в-няння проведення л!кування лише окремих кл!н!чних (найб!льш ман!фестних) форм МШ не дозволило, незважаючи на призначення системно! чи локально! антимшотично! терап!!, досягти повно! ремюп процесу:

- у пащенпв першо! пщгрупи пор!вняння п!с-ля лшування за загальноприйнятою методикою залишалися прояви керозу, негншного фол!кул!-ту, комедошв та фол!кулярних екзематид!в;

- у пащенпв друго! п!дгрупи пор!вняння не було досягнуто повного регресу фол!кулярних прояв!в МШ (комедон!в та негншного фол!кул> ту);

- у пац!ент!в третьо! пщгрупи пор!вняння не регресували остаточно прояви штир!азу, керозу та фолшулярних форм МШ (комедон!в та негншного фолшулггу), а запально-алерг!чн! прояви МШ трансформувалися в бшьшосн у фол!кулярш та поверхнев! (лускуват!) незапаль-н! (ксероз та п!тир!аз) форми, що машфестува-ли протягом (або вщразу наприк!нц!) локально! кортикостеро!дно! терап!!;

- у пащенпв четверто! пщгрупи пор!вняння п!сля проведення л!кування не вщм!чалося повного регресу незапальних фол!кулярних прояв!в МШ - комедошв та негншного фолшушту.

Вищеназван! остаточш прояви МШ у хворих пщгруп пор!вняння прогресували та трансформувалися вщповщно до шлях!в трансформац!!, визначених вище. Прогресування явищ МШ у них суттево прискорювалося д!ею багатьох про-вокуючих сезонних та неперюдичних фактор!в, вплив яких у цих хворих не було попереджено.

Таким чином, за частотою наявносн реци-див!в та випадк!в подальшого прогресування

та трансформаци дерматозу, показники хворих тдгруп порiвняння абсолютно переважали показники хворих головних пiдгруп, лiкування яким проводилося за запропонованою методикою.

Виникнення тих клшчних форм МШ, за яки-ми попередньо проводилося лшування у хворих пiдгруп порiвняння, вiдбулося у середньому через 2,5-4 мюящ пiсля початку контролю. Найбшьш складним за проявами було рецидивуван-ня маласезiйного пустульозу, що потребувало тривалого курсу системно! протигрибково! та iмуномоделюючо! терапп. Необидно вщзначи-ти, що серед пащенпв трьох перших головних пiдгруп також траплялися поодиною випадки рецидивування МШ; але, за проявами, щ реци-диви були значно бiльше обмеженими i прояв-лялися у вшгщщ незапальних поверхневих та негнiйних фол^лярних форм:

- керозу, простого обмеженого пiтирiазу, ко-медонiв, негнiйного фол^л^ у трьох пащен-тiв першо!, чотирьох - друго! та чотирьох - третьо! головно! шдгрупи;

- фол^лярних екзематцщв (у поодиноких випадках) - у трьох пащенпв третьо! головно! шдгрупи.

Ц рецидиви були пов'язанi з недостатньо сумлшним виконуванням рекомендацiй щодо пiдтримуючо! терат! та несвоечасним призна-ченням куршв позапланового протирецидив-ного лiкування шсля дп провокуючих факторiв (ГРВ1 - у шютьох, гострих шлунково-кишкових розладiв - у чотирьох та нерацюнального л^-вання супутньо! патологи - у двох дослщже-них). Прогресування з трансформащею ктшч-них форм МШ не було у жодного з цих пащенпв через проведення позапланових куршв протирецидивно! терат!.

Вщносно випадкiв дп факторiв, провокуючих рецидиви МШ, необхщно вщмггити, що число таких випадкiв у пащенпв головних пщ-груп становило, у середньому, 4-5 разiв на рш. Такi випадки у бшьшосп мали сезонний характер, часнше траплялися в осiнне-весняну пору року, i проведення пов'язаних з !хньою дiею позапланових курсiв протирецидивно! терат! несуттево збiльшувало обсяг лiкування - через скасування найближчих куршв заплановано! протирецидивно! терапп.

Особливостями змiн показниюв питомо! ваги окремих факторiв, провокуючих рецидиви МШ, було зменшення числа випадюв рецидивування цього дерматомiкозу внаслщок нерацiонально!

гiгiени та нерацiонального л^вання супутньо! патологи, що було досягнуто шляхом плануван-ня та впровадження комплексу протирецидив-них заходiв та планомiрного оздоровлення через обов'язкове лшування супутньо! патологи.

За даними контрольного ктшко-лаборатор-ного дослiдження, що було проведено хворим через 12 мюящв шсля лшування, показники:

- кттинного, гуморального iмунiтету;

- кттинних факторiв природно! резистент-ностi;

- рiвня стеро!дних гормонiв (кортизолу, за-гального тестостерону, естрадiолу та прогестерону);

- вмюту iонiв натрiю, калда, кальцiю та маг-нiю в кров^ -

а також головт показники лiпiдного обмiну у хворих головних груп порiвняння в середньому суттево не вiдрiзнялися вщ показникiв групи контролю, або, навт, у дослiдженнях iмунi-тету та лшщного обмiну бiльш вiдповiдали за-гальноприйнятим нормам (що, вiрогiдно, було пов'язано i з проведеним л^ванням супутньо! патологи). При цьому у пащенпв усiх чотирьох груп порiвняння клiнiчнi ознаки рецидивування та розвитку дерматозу супроводжувалися зм> нами дослщжених показникiв, аналогiчними iснуючим до л^вання. (Тут треба зауважити, що прогресуючий перебiг МШ у них, цшком зрозумiло, вiдображався на змiнах дослщжених показниюв вiдповiдно до характеру та особливостей клшчних проявiв цього дерматомшозу, що фактично було пщставою для вiднесення таких хворих до шших, нiж попереднi, груп до-слiдження).

Подiбна тенденцiя у дослщжених показниках iмунiтету та бiохiмiчному гомеост^ спостер> галася i у результатах контрольних дослщжень, якi були проведет через 18-24 мюящ шсля лшу-вання; причому змiни лабораторних показниюв у пацiентiв груп порiвняння цшком вщповщали визначеним попереднiми дослiдженнями особ-ливостям змiн:

- клiтинного, гуморального iмунiтету та фак-торiв природно! резистентносн, лiпiдного обмi-ну;

- вмюту юшв натрiю, калiю, кальцiю та маг-нiю в кровi;

- рiвня стеро!дних гормонiв.

У результат комплексного лiкування досл> джених пащенпв з урахуванням рiзноманiт-ностi та особливостей ушх клiнiчних, одночасно юнуючих у хворих проявiв МШ, - у порiвняннi

з загальноприйнятим методом терапи, - в цшо-му, позитивний ефект запропонованого методу л1кування перевищив загальноприйнятий - за головними клшко-лабораторними показника-ми та абсолютно перевищив - за показниками подальшого спостереження (стшюстю резуль-тапв проведено! терап!! та частотою розвитку рецидив!в, в!дсотком випадюв подальшого про-гресування та трансформацп дерматозу); показ-ники рецидивування у груш пор!вняння склали практично 100 % у строки 1-6 мюящв.

У жодному випадку при проведенш л!куван-ня за запропонованим методом не було вщм!че-но виражених поб!чних або небажаних ефект!в, як! б зробили неможливим подальше проведен-ня терап!!, змшили !! або потребували призна-чення та проведення додаткового л!кування (що спостер!галося у пащенпв групи пор!вняння б!льш, шж у 7 % випадк!в); це можна розцшити, як об'ективний показник ефективносп запропо-нованого методу терап!!.

Лшування МШ за запропонованою методикою у дослщжених хворих було оргашчно поеднано з л!куванням супутньо! патолог!!, диспансеризац!ею, комплексом реаб!л!тац!йних та ппешчних заход!в, формуванням здорового способу життя. При цьому у дослщжених хворих було визначено суттеве зменшення к!лькост! та ступеня вираженосп загострень супутн!х за-хворювань, що (у пор!внянш з к!льк!стю випад-к!в рецидивування у хворих, як! лшувалися тра-диц!йним методом) було показником загального п!двищення ефективност! терап!! ! дало безсум-н!вний клшчний та соц!альний ефект.

З наведеного вище можна зробити висновок, що проведення хворим на МШ запропоновано!

комплексно! диференцшовано! терап!!, що вра-ховувала у них ус! прояви МШ, особливосп його перебпу, патогенетичних змш, характер супутньо! патолог!! та мютила заходи проф!лактики рецидив!в та решфекцп, було б!льш ефектив-ним ! методично обгрунтованим - у пор!внян-н! з традиц!йною тератею, що не передбачала систематичних диспансерних та протиешдем!ч-них заход!в. Суттева в!дм!нн!сть запропоно-вано! терап!! - у строках загальних л!куваль-но-профшактичних заход!в та наявност! ч!тко визначено! етапносп - в!д загальноприйнятих метсдов л!кування хворих на МШ обумовлюе необхщшсть б!льш конкретного нормування !х л!кування (з визначенням результат!в кожного етапу курац!! та використаних метод!в та методик), що повинно суттево шдвищити як!сть л> кування хворих з цим дерматомшозом, запобп-ти виникненню складних тактичних ситуацш та непорозум!нь.

У ц!лому, позитивний ефект запропонова-ного методу лшування перевищив загальноприйнятий на 38 % за головними клшшэ-лабо-раторними показниками та абсолютно переви-щив - за показниками подальшого спостере-ження (ст!йк!стю результат!в проведено! тера-пп та частотою розвитку рецидив!в, вщсотком випадк!в подальшого прогресування та трансформацп дерматозу). У жодному випадку при проведенш л!кування запропонованим методом не було пом!чено виражених поб!чних або небажаних ефекпв, як! б зробили неможливим подальше проведення терап!!, змшили !! або потребували призначення та проведення додат-кового л!кування.

Висновки

1. Маласезюз шири ¿снуе виключно, як комб!нац!я декшькох його взаемопов'язаних та взаемообумовлених окремих, р!зних кл!н!чних форм, як! можуть юнувати одночасно ! сум!сно на визначених дшянках шк!ри, поеднуватися та ускладнюватися шшими дерматозами. Цей дерматомшоз характеризуеться хрон!чним пе-реб!гом з послщовною трансформац!ею прояв!в, тенденц!ею до поширення, розвитку складних та стшких уражень шюри, а також ускладнень з боку шших дерматоз!в, - що залежить в!д ¿н-дивщуальних особливостей хворих та д!! ряду екзогенних та ендогенних фактор!в.

2. У хворих на МШ мають мюце явища функцюнально! дезадаптац!йно! ¿мунно! недо-

статност1, що проявляеться шунорегуляторни-ми порушеннями: з ознаками напруження та функц!онально! недостатност! компенсаторно! функц!! ¿мунно! системи (переважно, локальни-ми - в ураженш шк!р!), головним чином, з боку CD 3+ , CD 4+ та CD 22+ клггин, ^ G, ^М та ^ А (зменшення !х к!лькост! та з тенденц!ею до значного зростання !хнього числа по м!р! розвитку у хворих запальних прояв!в МШ); з озна-ками активно! ¿мунно! в!дпов!д! з недостатшстю Г-ланки ¿мун!тету та розвитком сенсибшзацп у вогнищах уражень запальних форм МШ) та недостатшстю фактор!в природно! резистентност! (зниження, у бшьшосп випадк!в, показник!в кл!тинних фактор!в природно! резистентност!

з тенденщею до розвитку гiперергiчно! реакци клiтинних факторiв природно! резистентностi при недостатност iнших факторiв та систем iмунiтету при маласезiйному пустульозi), - що характеризуються взаемним зв'язком та взаем-ною залежнютю, мають рiзний ступiнь вира-женостi та рiзну спрямованiсть змiн показникiв капiлярно! кровi дiлянок уражено! та неуражено! шюри (залежно вiд домiнуючо! - у комбшацп де-кiлькох одночасно юнуючих у хворого - клiнiчно! форми дерматозу) та пов'язаш з особливостями клшчних проявiв (наявностi, поширеностi та стушш запальних явищ) i перебпу МШ та су-путнiх захворювань. Наявнють тако! рiзницi змiн кшькюного складу головних популяцiй та суб-популяцiй лiмфоцитiв у капiлярнiй кров^ взято! поза межами уражень та у вогнищах уражень, е тдставою для обгрунтування можливостi та необхщносн призначення хворим на МШ локально! iмунокоригуючо! терапп.

3. У хворих на МШ мають мюце певш особливостi змiн показникiв вмюту кортизолу, загального тестостерону, естрадiолу та прогестерону сироватки кров^ насамперед - шдвищення рiвня загального тестостерону (у середньому, до 22,9 ± 2,4 ммоль/л проти 18,5 ± 0,4 в конт-ролi у чоловтв та до 1,95 ± 2,3 ммоль/л проти 1,05 ± 0,02 в контролi у жшок), якi вибiрково пов'язанi мiж собою та залежш вiд домшу-ючо! - у комбiнацi! декiлькох одночасно юнуючих у хворого - ктшчно! форми й особливостей клшчних проявiв та перебiгу дерматозу, а також мають взаемний зв'язок з супутшми ендокрино-патiями та захворюваннями алерпчного i псев-доалергiчного генезу.

4. У хворих на МШ, особливо при наяв-носп поширених та часто рецидивуючих його запально-алерпчних форм, мають мiсце змiни показниюв мiнерального обмiну (насамперед, тенденцiя до зниження рiвня iонiв кальцiю, -у середньому, до 2,2 ± 0,2 ммоль/л проти 2,4 ± 0,1 у контрол^ та шдвищення рiвня натрiю - до 145,1 ± 11,1 ммоль/л проти 142,5 ± 1,9 у контроле, вибiрково пов'язанi мiж собою та залежш вщ особливостей клiнiчних проявiв, перебiгу дерматозу та супутнiх захворювань.

5. У хворих на МШ, - головним чином, при наявносп запально-алерпчних його форм, - мае мюце вторинна дислiпемiя, найбшьш характерними проявами яко! е шдвищення рiвня загального холестерину (у середньому - до

5,19 ± 0,5 ммоль/л проти 4,41 ± 0,09 у контролi), ЛПНЩ (до 3,22 ± 0,3 ммоль/л проти 2,38 ± 0,05 у контролi) та триглiцеридiв (до 1,95 ± 0,2 ммоль/л проти 1,42 ± 0,08 у контрол^, що супроводжуеть-ся збшьшенням коефiцiенту атерогенностi (до 4,9 ± 0,4 проти 3,3 ± 0,1 у контролi); ступiнь i характер змiн цих показниюв залежать вiд особливостей ктшчних проявiв i перебiгу МШ, а також вщ iндивiдуальних особливостей пащенпв (статi, вiку та конституцiональних особливостей).

6. Хворi на МШ об'ективно розподшяються на чотири окремi клшшо-терапевтичш групи, що розрiзняються за особливостями клшчних проявiв, перебiгу МШ, змш кiлькiсного складу основних популяцiй i субпопуляцiй лiмфоцитiв кровi, стану В-ланки iмунiтету, функцiонально! активностi фагоцитуючих клiтин, обмiну стеро!д-них гормошв, лiпiдiв та мiнералiв.

7. Проведення хворим на МШ запропонова-но! комплексно! таргетно! терапп, що враховуе вс одночасно iснуючi у хворого прояви МШ, особливосп його перебiгу, патогенетичних змiн, характер супутньо! патологи та мютить заходи щодо профiлактики рецидивiв та реiнфекцi!, е бiльш ефективним у порiвняннi з традицiйною тератею. Запропонована методика, у порiвняннi iз загальноприйнятими методами терапп окремих ктшчних форм та проявiв МШ, суттево пщви-щуе якiсть лiкування хворих: дозволяе уникнути ускладнень; нормалiзуе стан iмунiтету, обмiну електролiтiв, статевих та кортикостеро!дних гормонiв, лiпiдiв; запобiгае виникненню реци-дивiв. Позитивний ефект запропонованого методу лiкування перевищуе загальноприйнятий за головними клiнiко-лабораторними показниками, у середньому, на 38 %. Запропонований метод в^^зняеться прискоренням регресу запальних явищ, - у середньому, на 5-8 дшв у порiвняннi iз загальноприйнятою терапiею, а також абсолютно перевищуе загальноприйнятий за показниками подальшого спостереження (стiйкiстю резуль-тапв проведено! терапп та частотою розвитку рецидивiв, вiдсотком випадкiв подальшого прогресування, трансформаци та ускладнень дерматозу, яю вiдбуваються практично у 100 % випадюв при традицiйному лiкуваннi).

8. Головними принципами ращонально! курац^ МШ у хворих можна вважати проведення !м фахiвцем з дерматологи комплексно! iндивiдуалiзовано! таргетно! терапп, що враховуе вш одночасно юнуюта у них прояви МШ,

1-2 (12)' 2009

!х динамшу, стадшшсть, особливосп перебшу та характер патогенетичних змш, наявнють та характер супутньо! патологи з обов'язковим планом1рним проведенням комплексу протиеш-дем1чних, ппешчних та диспансерних заход1в, що суттево тдвищуе ефектившсть лшування, запобпае виникненню рецидив1в та подальшому поширенню цього дерматомшозу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Адаскевич В. П. Итраконазол в лечении дерматозов, ассоциированных с Malassezia / В. П. Адаскевич, В. В. Валльес-Козловская // Успехи медицинской микологии: Четвертый всероссийский конгресс по медицинской микологии, 2006, Москва: Материалы. - М.: Национальная академия микологии, 2006.

- Т. 8. - С. 154.

2. Горбунцов В. В. Комплексна диференцшова-на тератя маласезюзу шюри / В. В. Горбунцов, В. П. Федотов, М. I. Ющишин. - 1нфор-мацшний лист про нововведення в систем! охорони здоров'я. - Вип. 1 з проблеми «Дер-матолопя та венеролопя». - № 122-2004.

- К.: Укрмедпатентшформ МОЗ Укра!ни, 2004. - 12 с. - (1нформацшний лист про нововведення в систем! охорони здоров'я )

3. Горбунцов В. В. Маласезюз шюри: сучасш засади визначення та лшування захворюван-ня / В. В. Горбунцов // Практична медицина.

- 2008. - Т. XIV, № 2. - С. 127-134.

4. Горбунцов В. В. Малассезиоз кожи / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 1 (4).

- С. 138-145.

5. Илешина Т. В. Себорейный дерматит / Т. В. Илешина // РМЖ. Человек и лекарство.

- 2004. - Т. 12, № 5. - С. 324-326.

6. Федотов В. П. Малассезиоз кожи. Итоги и дальнейшие перспективы / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Проблемы медицинской микологии: Научн.-практ. конференця по мед. микологии «VI Кашкинские чтения», СПб., 2003: Тез. докладов. - 2003. - Т. 5, № 2. - С. 61.

7. Федотов В. П. Малассезиозы кожи и их значение в косметологии / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Сучасш питання дерма-токосметологп та естетично! медицини: II Нацюнальний конгрес дерматолопв, м. Донецьк, 16-17 лютого 2001 р.: Тези до-повщей. - Донецьк, 2001. - С. 104.

8. Новое в систематике и номенклатуре грибов / Под ред. Ю. Т. Дьяконова, Ю. В. Сергеева.

1-2 (12)' 2009

Перспективами подальших розвщок у напрямку е широке впровадження у практику роботи лшувальних дерматолопчних заклад!в запропоновано! методики комплексно! таргетно! терап!! МШ та подальш! заходи !ндив!дуал!заци терап!! та шдвищення !! комплаенсу.

- М.: Национальная академия микологии; Медицина для всех, 2003.- 496 с.

9. Новоселов А. В. Себорейный дерматит - как малассезиоз / А. В. Новоселов, А. Е. Бога-дельникова, В. С. Новоселов // Успехи медицинской микологии: Второй съезд микологов России, 2008, Москва: Материалы в 2-х т. - М.: Национальная академия микологии, 2008. - Т. 2. - С. 442.

10. От Малассезии к Малассезии через Пити-роспорум / Г. И. Суколин, О. Г. Суколина,

A. Б. Яковлев, В. К. Ремнев // Успехи медицинской микологии: Пятый всероссийский конгресс по медицинской микологии, 2007, Москва: Материалы. - М.: Национальная академия микологии, 2007. - Т. 10. - С. 145.

11. Панина Л. К. Явление диморфизма в свете теории самоорганизации / Л. К. Панина, Е.

B. Богомолова // Успехи медицинской микологии: Первый всеросс. конгр. по мед. микологии, 2003, Москва: Материалы. - М.: Национальная академия микологии, 2003. - Т. 1.

- С. 43-44.

12. СергеевА.Ю. Грибковые инфекции: Руковод. для врачей / А. Ю. Сергеев, Ю. В. Сергеев. 1-е изд., 2003. - 440 с.; 2-е изд.: М.:«Бином-Пресс», 2008. - 480 с.

13. Терапия изолом кандидоза, малассезиоза, дерматомикозов / С. Г. Свирид, А. И. Дов-галь, И. Р. Агапова [и др.] // Укра!нський журнал дерматолог!!, венеролог!!, косметолог!!. - 2003. - № 3 (10). - С. 32-33.

14. Федотов В. П. Грибы - пятое царство живой природы / В. П. Федотов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004.

- № 1-2 (7). - С. 9-26.

15. Федотов В. П. Современные вопросы диагностики и терапии дерматомикозов / В. П. Федотов // Совр. микология в России: I съезд микологов России, 2002, Москва: Тез. докл.

- М., 2002. - С. 317.

16. Юцковский А. Д. Грибы рода Malassezia в этиологии угревой болезни / А. Д. Юц-ковский, С. Н. Рахманова, Л. И. Петрова //

Успехи медицинской микологии: Второй съезд микологов России, 2008, Москва: Материалы в 2-х т. - М.: Национальная академия микологии, 2008. - Т. 2. - С. 472-473.

17. Ashbee H. R. Immunology of Diseases Associated with Malassezia Species / H. R. Ashbee, E. G. V. Evans // Clinical Microbiology Reviews. - 2002. - Vol. 15, No 1. - P. 21-57.

18. Ashbee H. R. Update on the genus Malassezia / H. R. Ashbee // Med. Mycol. - 2007. - Vol. 45, No 4. - Р. 287-303.

19. Cafarchia C. The pathogenesis of Malassezia yeasts / C. Cafarchia, D. Otranto // Parassitologia. - 2008. - Vol. 50, No 1-2. - Р. 65-67.

20. Difonzo E. M. Skin diseases associated with Malassezia species in humans. Clinical features and diagnostic criteria / E. M. Difonzo, E. Faggi // Parassitologia. - 2008. - Vol. 50, No 1-2. -Р. 69-71.

21. Frequency of intravascular catheter colonization by Malassezia spp. in adult patients / N. Curvale-Fauchet, F. Botterel, P. Legrand [et al.] // Mycoses. - 2004. - Vol. 47, No 11-12. -P. 491-494.

22. Giusiano G. E. Malassezia. Current knowledge and study perspectives / G. E. Giusiano // Rev. Argent. Microbiol. - 2006. - Vol. 38, No 1. -Р. 41-48.

23. Guillot J. The genus Malassezia: old facts and new concepts / J. Guillot, S. Hadina, E. Gueho // Parassitologia. - 2008. - Vol. 50, No 1-2. -Р. 77-79.

24. Gupta A. K. Seborrheic dermatitis / A. K. Gupta, R. Bluhm // J. EADV. - 2004. - Vol. 18, No 1. - P. 13-26.

25. Milobratovic D. Importance of the fungus, Malassezia, in human pathology / D. Milobratovic, V. Arsic-Arsenijevic // Srp. Arh. Celok. Lek. - 2003. - Vol. 131, No 3-4. - P. 186188.

26. Rosales C. M. Malassezia furfur meningitis associated with total parenteral nutrition subdural effusion / C. M. Rosales, M. A. Jackson, D. Zwick // Pediatr. Dev. Pathol. - 2004. -Vol. 7, No 1. - P. 86-90.

27. Sei Y Malassezia related diseases / Y. Sei // Nippon Ishinkin Gakkai Zasshi. - 2006. -Vol. 47, No 2. - P. 75-80.

28. Sei Y The 50th Anniversary Educational Symposium of the Japanese Society for Medical Mycology: Dermatomycoses caused by Malassezia / Y. Sei // Nippon Ishinkin Gakkai Zasshi. - 2007. - Vol. 48, No 4. - P. 177-178.

29. Sugita T. The 50th Anniversary Educational Symposium of the Japanese Society for Medical Mycology: Mycological study on Malassezia / T. Sugita // Nippon Ishinkin Gakkai Zasshi. -2007. - Vol. 48, No 4. - P. 179-182.

30. Wozniak M. Rola grybow Malassezia spp. w etiopatogenezie chorob skory / M. Wozniak, R. Nowicki // Mikologia lekarska. - 2007. -T. 14, № 4. - S. 265-269.