Особливості змін показників ліпідного обміну у хворих на маласезіоз шкіри Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.5-022.7

Особливост змш показниюв лiпiдного обмшу у хворих на маласезюз шюри

Горбунцов В.В.

Днтропетровська державна медична академ1я

ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЛИПИДНОГО ОБМЕНА У БОЛЬНЫХ МАЛАССЕЗИОЗОМ КОЖИ Горбунцов В. В.

Приведены данные исследования показателей ли-пидного обмена у пациентов с различными формами малассезиоза кожи. У исследуемых больных отмечено наличие особенностей изменений уровня общего холестерина, холестерина ЛПВП и ЛПНП, триглице-ридов, зависящих от клинических проявлений малассезиоза и индивидуальных особенностей пациентов.

PECULIARITIES OF CHANGES OF LIPID METABOLISM FACTORS IN PATIENTS WITH SKIN MALASSEZIASIS Gorbuntsov V.V.

Research data on lipid metabolism exchange indices at patients with different forms of skin malasseziasis are presented. Presence of peculiarities of changes of general cholesterol, cholesterol of high-density and low-density lipoproteins, triglycerides level depending on clinical manifestations of skin malasseziasis and specific features of the patients under examination is marked.

Постановка проблеми у загальному виглядi полягае у тому, що вплив ряду сучасних еколопчних та сощальних чинниюв призвiв до значного тдвищення серед населення захворюваносп на мшози, серед яко! переважае захворюватсть на мшози шюри [7, 8]. Прогрес у дослщженнях науково! та практично! мшологи поставив перед охороною здоров'я багато нових питань, серед яких питання маласезюзу шюри займае одне з провщних мюць. Серед вщомих грибкових захворювань, маласезюз шюри - най-новше нозолопчне поняття, дослщження якого с^мко та динамiчно розвиваються. Треба вщмь тити, що у дослщженнях проблеми маласезiозу шюри укра!нська школа дерматологи займае одне з провщних мiсць [1, 6, 8-11].

Надзвичайна висока поширенiсть грибiв роду Malassezia серед населення, значна рiзно-манiтнiсть проявiв ще! шфекци та певнi проблеми дiагностики та лiкування маласезiозу шкiри обумовлюють актуальнiсть дослiдження проблеми цього захворювання. Бiльшiсть дослщ-никiв епщемюлоги маласезшно! шфекци згоднi у тому, що рiзнi види цього збудника присутш на шкiрi бiльш, тж у 90 % всього населення. Клшчш прояви i перебiг маласезюзу шюри ха-рактеризуються численною рiзноманiтнiстю, i

урахування цього е необхщним для рацюналь-но! кураци хворих i вибору методiв лiкування

[1, 3, 6-10].

Незважаючи на певш досягнення сучасно! фармакологи, достатньо ефективно! методики лiкування маласезiозу шкiри немае: лшування цього дерматомiкозу пов'язане з труднощами запобiгання ускладненням терапi! та виникненням його частих рецидивiв. Дослщження з розробки методики лiкування маласезюзу шюри у цей час проводяться практично в усiх кра!нах свггу i визнанi актуальними [1, 3, 9, 11].

Зв'язок дослщження з важливими науковими та практичними завданнями полягае в тому, що дослщження особливостей обмiну лшдав е одним iз шляхiв, що може через уточнення патогенезу маласезiозу шкiри бути використаний для тдвищення ефективносп лiкування хворих на цей дерматомшоз.

Розробка комплексно! диференцшовано! терапi!' та профiлактики маласезюзу шюри е частиною теми НДР Кафедри шюрних та венеричних хвороб ДДМА «Порушення адаптацiйних механiзмiв при дерматозах та шфекщях, що передаються статевим шляхом, та методи !х корекци», яка е внеском ДДМА у сучасш державнi програми охорони здоров'я

населення Укра!ни та роботу МОЗ Укра!ни щодо охорони здоров'я населення Украши та пщвищення ефективносп л^вання хворих.

Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання проблеми

дослщжень патогенезу маласезюзу шюри, пока-зуе, що лшофшьшсть дрiжджiв роду Malassezia була головною пщставою дослiджень обмiну лiпiдiв у хворих з щею iнфекцiею. Набагато рашше увагу було привернено до проблеми по-рушення саловидiлення при дерматозах, роль Malassezia у розвитку яких до того не була пев-но встановлена (у так зв. синдромокомплекс себорея).

Бшьшють авторiв сучасних спецiальних до-слiджень згодш у тому, що спiввiдношення мiж макроорганiзмом i грибамиMalassezia в значно-му ступенi залежать вщ кiлькiсного та якiсного складу лшадв, що продукуються макрооргашз-мом, i деяких iнших пов'язаних з !х обмiном ре-човин [6, 7, 9].

Проведеними дослщженнями показникiв за-гального обмiну лiпiдiв i обмiну лiпiдiв на шкiрi у хворих з деякими клшчними формами маласезюзу ^знокольоровий лишай, себорейний дерматит тощо) були встановленi рiзноманiтнi патогенетичш змiни, характер яких, ступiнь, на-прямок та обумовленiсть до цього часу е предметом дискусш.

Найчаспше у хворих з маласезшною шфек-цiею вiдмiчали пiдвищення рiвня:

- загального холестерину;

- триглiцеридiв;

- лшопротеадв низько! щiльностi (ЛПНЩ), -

та збiльшення iндексу атерогенностi [4, 5-7,

9, 11].

Невирiшеною ранiше частиною проблеми можна вважати те, що дослiдження обмiну лiпiдiв у хворих на маласезюз шкiри проводи-лися вiдносно лише яко!-небудь одше!, окремо! його клшчно! форми, без урахування iнших, одночасно юнуючих його проявiв.

Систематичних дослщжень цього аспекту метаболiзму, якi б ураховували рiзноманiтнiсть проявiв маласезiозу шюри, ранiше не проводилось - у вщомих роботах авторами було розгля-нуто лише поодинокi, окремi клiнiчнi форми цього дерматомiкозу. У деяких дослщженнях, що вивчали таю окремi форми маласезiозу, як себорейний дерматит та себорейна екзема (екзематиди Дар'е), специфiчна етiологiя про-цесу не визначалася [3-5].

1-2 (11)' 2008

Певш розбiжностi результатiв вiдомих дослщжень обмшу лiпiдiв можна пояснити тим, що у хворих враховувалися лише окремi яви-ща маласезюзу i дослiдження не враховували особливост стану лiпiдного обмiну, пов'язанi з особливостями ктшчних проявiв та переб^у цього захворювання, а також з iндивiдуальними особливостями дослiджених хворих (статтю, в> ком, супутньою патологiею тощо).

Наведене вище дае змогу зробити таю вис-новки:

- значення стану обмiну лiпiдiв у патогенезi маласезюзу шюри остаточно не визначене;

- бшьшють дослщниюв вважають змiни об-мiну лiпiдiв одним з провщних факторiв патогенезу цього захворювання;

- юнуе певна неоднозначнiсть даних про на-явнiсть, характер, напрямок, ступiнь i обумов-ленiсть цих змiн метаболiзму.

Це обумовлюе доцшьнють проведення у хворих на маласезюз шюри дослщження особ-ливостей змш обмiну лiпiдiв з урахуванням уше! сукупностi проявiв цього дерматомiкозу. Результати такого дослщження можна вважати необхщними для визначення мiсця та ролi змiн метаболiзму лiпiдiв у патогенезi маласезiозу шкiри i визначення науково обгрунтованих по-казань до призначення спещально! метаболiч-но! терат!, що необхщно ураховувати при И розробщ.

Мета дослiдження - визначення особли-востей показникiв лiпiдного обмiну у хворих з рiзними клiнiчними формами маласезюзу шюри, яке можна б було використати при розробщ ефективно! комплексно! диференцшовано! те-рапи цього захворювання.

Виклад основного матерiалу. Дослщжен-ня було проведене у Ктшщ шкiрних та вене-ричних хвороб ДДМА у групi з 221 хворого на маласезюз шюри (94 чоловши та 127 жшок в> ком вiд 17 до 81 роюв). Групу контролю склали 20 ошб без клiнiчних проявiв маласезiозу шю-ри, якi були розподшеш за статтю, вiком та супутньою патолопею аналогiчно пащентам го-ловно! групи.

Проявами маласезюзу шюри у дослщжених хворих були таю його клшчш форми:

а) поверхневi (лускуватi) незапальш:

- кероз Дар'е - у 221 пащента;

- простий поширений та обмежений

пiтирiаз шюри тулуба та юнщвок - у 36;

- простий пiтирiаз волосисто! частини

голови (лупа) - у 178 пащента;

б) фолiкулярнi:

- комедони - у 221 пащента;

- негншний фолшуит шкiри тулуба та кшщвок - у 120;

- фолшулярний екзематид Дар'е - у 32;

- гншний фол^л^ (пустульоз) - у 21 пащента;

в) запальш (запально-алергiчнi):

- рiзнокольоровий лишай - у 23 пащента;

- екзематид Дар'е гладенько! шюри тти-рiазиформний або псорiазиформний - у 61;

- себорейний дерматит шюри голови, тулуба та кшщвок - у 74 пащента.

При обстежеш дослщжених хворих було встановлено, що маласезiоз шюри у них мав прояви не одше! окремо! клiнiчно! форми, а проявлявся, як комбшащя декiлькох окремих клiнiчних форм.

Число таких рiзних за складом комбша-цiй у дослщжених хворих дорiвнювалося 34. Бшьш, нiж у половини дослiджених (119 особи) вiдмiчалася комбiнацiя трьох-чотирьох, а у 103 осiб одночасно юнувало п'ять та бiльше рiзних клiнiчних форм маласезiозу шкiри. Мен-ше трьох одночасно iснуючих ктшчних форми маласезiозу не було вiдмiчено у жодного з дослщжених; при цьому комбiнацi! 7-8 рiзних одночасно iснуючих клiнiчних форм не були виключенням. Cпiвiснування разом ушх ктшч-них форм також не було вiдмiчено у жодного хворого.

Найчаспше маласезiоз шкiри проявлявся у хворих, як комбшащя:

- керозу, чорних комедошв та пiтирiазу волосисто! частини голови (41 особа з 221);

- керозу, комедошв, mrapia3y волосисто! частини голови та негншного фол^л^ тулуба та кшщвок (28 осiб).

Також не юнувала iзольовано i така форма маласезюзу шкiри, як рiзнокольоровий лишай; частше за все вiн юнував у комбiнацi! з керо-зом, чорними комедонами, негншним фол^л> том тулуба та кшщвок та пiтирiазом волосисто! частини голови.

Упм пацieнтам проводився комплекс загаль-ноклiнiчних методiв дослiдження згщно з нормативами МОЗ Укра!ни.

Встановлення дiагнозy маласезiозy шкi-ри проводилося з урахуванням даних огляду, мшроскошчного та культурального (якiсного та кшьюсного) мiкологiчного дослiдження на гри-би роду Malassezia.

Дослщження лiпiдного обмiнy проводилося yнiфiкованими методами за допомогою тест-наборiв «Human" (Нiмеччина) з визначенням рiвня загального холестерину, холестерину лшопроте!дав високо! щiльностi (ЛПВЩ) та ЛПНЩ, триглiцеридiв та коефiцieнтy атерогенносп - вiдношення кiлькостi загального холестерину до кшькост холестерину ЛПВЩ.

Ощнка статистично! значyщостi вщмш-ностей результата дослщжень, отриманих у пацieнтiв рiзних груп, проводилася за загаль-ноприйнятою методикою з використанням кри-терда Стьюдента. Отриманi результати приведет в таблицi 1, де позначено:

М - середне значення (вибiркове математич-не очiкyвання - МО) результата дослщжень в груш хворих;

m - характеристика розсдавання результата дослщжень вщносно !х середнього значення (середне квадратичне вщхилення - с. к. в.);

Таблиця 1 - Показники лшщного обмшу дослщжених хворих на маласезюз шк1ри

Захворювання Показники (M ± m)

Загальний холестерин Холестерин ЛПВЩ Холестерин ЛПНЩ Триглщериди Коефщент атерогеносп

ммоль/л

Штир1аз 4,37 ± 0,45* 1,42 ± 0,15 2,35 ± 0,22* 1,36 ± 0,14* 3,14 ± 0,31

Негншний фол1кулгг 4,34 ± 0,45* 1,38 ± 0,14 2,43 ± 0,23* 1,22 ± 0,13 3,24 ± 0,30

Пустульоз 4,52 ± 0,44* 1,32 ± 0,14 2,35 ± 0,23* 1,64 ± 0,17 3,40 ± 0,28

Р1знокольоровий лишай 4,95 ± 0,50 1,02 ± 0,11 3,12 ± 0,26 1,78 ± 0,16 4,92 ± 0,42

Екзематиди Дар'е 5,38 ± 0,51 0,93 ± 0,14 3,24 ± 0,33 2,15 ± 0,22 5,77 ± 0,55

Себорейний дерматит 5,24 ± 0,55 0,98 ± 0,12 3,32 ± 0,28 2,22 ± 0,20 5,44 ± 0,52

Група контролю: здоров1 пащенти (N = 20) 4,41 ± 0,39 1,33 ± 0,15 2,38 ± 0,24 1,42 ± 0,38 5,44 ± 0,52

ПРИМ1ТКИ: * - р > 0,05 при пор1внянш з групою контролю.

Р - Bipor^HiCTb 36iry дшсних МО резуль-тапв дослщжень порiвнюваних груп; при цьо-му величина P < 0,05 вважалася за статистично значущу ознаку того, що порiвнювaнi МО pi3Hi, як це прийнято в медико-бюлопчних дослщженнях.

Визначення ктшко-патогенетично1 не-однорщносп резyльтaтiв, отриманих у до-слщжуваних хворих, видiлення ктшко-терапевтичних i клiнiко-диспaнсерних груп проводилося методом кластерного aнaлiзy.

Дослiдження рiвнiв загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНЩ та триглiцеридiв показало наявнють дислiпемiï у бiльшостi з обстежених хворих на мaлaсезiоз шюри, у значнш чaстинi яких окремi показники виходили за межi норми.

Проведення кореляцiйного aнaлiзy показало iснyвaння виражених взаемних зв'язкiв помiж рiвнями дослщжених покaзникiв лiпiдного обмiнy та деякими з шдивщуальних особли-востей хворих (вшом, статурою, статтю, сезоном проведення дослщження, наявнютю сyпyтнiх захворювань ендокринно].', репродyктивноï, серцево-сyдинноï та травно'' систем), значимють яких значно переважала величини кореляцш помiж клiнiчних покaзникiв.

Ц дaнi узгоджуються з даними сучасних дослiджень метaболiзмy лiпiдiв, i, можливо, саме ця перевага знaчимостi наведених вище iндивiдyaльних особливостей обстежених над корелящею мiж показниками лiпiдного обмiнy та особливостями клiнiчних проявiв захворювання i була причиною протирiч результапв попереднiх дослiджень обмiнy лiпiдiв у хворих з дерматозами маласезшно' патологи.

При такому розклaдi характеристик ко-реляци та знaчнiй кiлькостi фaкторiв, якi aнaлiзyються, проведення багатофакторного кореляцшного aнaлiзy практично не можливо; тому для пошуку значимих для маласезюзу шюри особливостей змш покaзникiв лшщного обмiнy було застосовано кластерний aнaлiз, що придатний для одночасного aнaлiзy значно бiльшоï кiлькостi фaкторiв, яю aнaлiзyються, та визначення нaявностi окремих груп у виборцi. Проведення кластерного aнaлiзy показало iснyвaння клaстерiв, пов'язаних з найбшьш мaнiфестними проявами маласезюзу шюри та дослщженими показниками лшщного обмiнy.

Для забезпечення можливостi узгодження резyльтaтiв дослiдження особливостей об-

мiнy лiпiдiв з дослiдженнями iмyнiтетy, гормонального стану та обмiнy мiнерaлiв, було проведено подальший порiвняльний aнaлiз з розподiлом дослiджених хворих у групи за формою найбшьш машфестних проявiв пaтологiчного шкiрного процесу, вщповщно визначеним кластерам.

Результати дослiдження покaзникiв лшщ-ного обмшу, обстежених вiдносно нaйбiльш машфестних з юнуючих одночасно у хворих у комбшаци ктшчних форм маласезюзу шюри, представлен в Табл. 1. Як видно з таблищ, змши дослiджених покaзникiв лiпiдного обмiнy у дослщжених хворих вiдрiзнялися в залежност вiд клiнiчних форм мaлaсезiозy шюри i у загальному виглядi вщображали визначену тенденцiю мaлaсезiозy до стaдiйноï трансформацп.

Дислiпемiя у дослiджених хворих на мала ознак патогномошчносп щодо мaлaсезiозy i за ступенем та напрямком змiн за виникненням скорше була вторинною. Так, у хворих з пiтирiaзом та негнiйним маласезшним фолiкyлiтом - двома клiнiчними формами, з яких починаеться маласезшне ураження шю-ри, - змiни показниюв лiпiдного обмiнy були менш вираженими, нiж у хворих з розвиненим патолопчним процесом, що проявлявся екзематидами, рiзнокольоровим лишаем та себорейним дерматитом.

Змiни дослщжених показниюв лшщного обмiнy у обстежених хворих також суттево залежали вщ нaявностi та форм iнших одночасно юнуючих проявiв мaлaсезiозy, поширеностi уражень шюри та особливостей перебпу дерматозу (загального характеру перебпу та характеру рецидивування). Нaйбiльш характерним для патогенезу маласезюзу шюри можна вважати пщвищення рiвня загального холестерину, ЛПНЩ та триглщерищв, що супроводжувалося пiдвищенням коефщенту aтерогенностi. Цi дaнi узгоджуються з даними шших aвторiв i, нaйвiрогiднiше, можуть бути поясненi особливостями метaболiзмy лiпофiльних грибiв роду Malassezia [4-6, 9, 12].

У дослщжених хворих, у яких за машфестнютю ктшчних проявiв домiнyвaв пiтирiaз або негншний фолiкyлiт, вiдмiчaлося несуттеве зниження рiвнiв загального холестерину та триглiцеридiв (при статистично значимому суттевому зниженню рiвня триглiцеридiв у хворих з негншним фолiкyлiтом) при пiдвищеннi кiлькостi холестерину ЛПВЩ

1-2 (11)' 2008

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

та ЛПНЩ. Коефщент атерогенносп у цих хворих не був збшьшеним, що узгоджувалося з piBHeM дослiджених показникiв. Подiбнi змiни були також B^Mi4eHi у дослiджeннях шших автоpiв [12], якими було вказано на наявшсть зворотного зв'язку обшменшня шкipи грибами роду Malassezia i piвня холестерину сироватки кpовi, що пояснювалося вимогами цих гpибiв до субстрату, в якост якого виступав оpганiзм хворих.

З iншого боку, хотшося б указати на можливiсть пояснення таких змш впливом мeтаболiзму цих лшофшьних дpiжджiв на показники мeтаболiзму макpооpганiзму, кiлькiснi характеристики чого встановлено останшми дослiджeннями [2]. З урахуванням того, що за добу в оpганiзмi людини окислюеться приблизно 500 мг холестерину та 100 мг виводиться сальними залозами шюри, вплив лшофшьно! флори, яка потребуе певно! кшькосп лiпiдiв на мeтаболiзм макрооргашзму, можна вважати досить суттевим.

У хворих з домiнуванням ктшчних пpоявiв piзнокольоpового лишаю, eкзeматидiв Дар'е та себорейного дерматиту вiдмiчалося суттеве пiдвищeння piвня загального холестерину, ЛПНЩ та триглщерищв з одночасним зни-женням кiлькостi ХС ЛПВЩ, бшьш виражене у хворих з явищами себорейного дерматиту та псоpiазифоpмного екзематиду, а саме:

- збшьшення середнього показника кшькосп загального холе стерину у хворих з екзематидами, у поpiвняннi з хворими з себорейним дерматитом, було обумовлено наявшстю виражено! холестеринеми у хворих при наявност поширених явищ псоpiазифоpмного дерматиту;

- вщносне зменшення цього показника у хворих з себорейним дерматитом було обумовлено наявшстю вщносно меншого piвня загального холестерину при обмежених та тдгострих формах себорейного дерматиту.

Наявнiсть подiбних змiн повнiстю узгоджуеться з результатами шших дослщниюв [5, 7, 9, 12]. Вщмшшсть визначених змiн дослщжених показниюв у пацiентiв з piзними формами маласeзiозу можна пояснити вщмшнютю патогенезу цих уражень - роз-витком запалення та компенсаторних peакцiй макpооpганiзму при подальшому прогресування захворювання.

Так, вiдомо, що обмш ЛПНЩ суттево пов'я-заний з активнютю лiмфоцитiв та фагоцитозом. Зважаючи на це, пiдвищeння piвня ЛПНШ у

дослiджeних хворих з запально-алерпчними формами маласeзiозу шкipи може бути роз-цiнeнe, як компенсаторне явище, пов'язане з активацiею iмунноï системи i таке, що вщображае ïï дискооpдинацiю та навантаження iнфeкцiйним процесом.

Пiдвищeння piвня тpиглiцepидiв, на наш погляд, можна пояснити наявшстю пeвноï компeнсатоpноï peакцiï у вiдповiдь на активащю пpоцeсiв лiполiзу, що узгоджуеться з даними дослщжень особливостей обмшу лшщв у хворих з пiтиpiазом та негншним фол^л^ом; особливостями загального переб^у маласeзiозу та вiдомими особливостями патогенезу запальних та iмунозалeжних дермаг^в [4-6].

Пiдвищeння piвня загального холестерину у хворих з запально-алерпчними ураженнями шюри також цiлком певно узгоджуеться з даними попередшх дослiдникiв, як вивчали окpeмi прояви маласeзiозу та шших хрошчних iмунозалeжних дepматозiв [5]. У плаш проводимого дослщження особливостей мeтаболiзму хворих на маласезюз, подiбнi змiни лiпiдного обмiну привертають до себе увагу у плаш зв'язку гшерхолестеринеми та обмiну стерощних гоpмонiв.

Збiльшeння коeфiцiенту атepогeнностi у дослщжених хворих привертае до себе увагу, як несприятлива прогностична ознака розвитку захворювань серцево-судинно1' системи, i обу-мовлюе нeобхiднiсть додаткового проведення лiпокоpигуючоï тepапiï.

У дослiджeних хворих з маласезшним пустульозом змiни показниюв лiпiдного обмiну не були суттевими, за виключенням певного пiдвищeння piвня тpиглiцepидiв, що, поряд з несуттевим збшьшенням piвня загального холестерину та зниженням ЛПВЩ та ЛПНЩ, можна пояснити певною компeнсацiею проце-сiв лiполiзу.

Таким чином, з наведеного вище можна зробити пeвнi висновки про те, що у хворих на маласезюз шюри, головним чином, при запально-алерпчних його проявах, мае мюце вторинна дислiпeмiя, ступiнь та напрямок змш складових яко1' вipогiдно пов'язанi мiж собою та залежать вiд домiнуючоï клiнiчноï форми (у комбiнацiï декшькох одночасно iснуючих у хворого ктшчних форм), особливостей клiнiчних пpоявiв та переб^у дерматозу i маючi взаемний зв'язок (або обумовлешсть) з супутшми захворюваннями та iншими iндивiдуальними особливостями обстежених.

Дослщження показниюв лшщного обмшу у хворих на маласезюз шюри можна вважати до-цiльним у плат дослщження головних 6ioxiMi4-них показникiв кровi; можливiсть та наявшсть 3MiH цих показникiв у хворих не можна инору-вати.

Урахування встановлених особливостей об-мiну лшдав можна вважати доцiльним та не-обxiдним для обгрунтування призначення та вибору засобiв неспецифiчно! патогенетично! корегуючо! терапи.

Перспективами подальших розвiдок змш показникiв лiпiдного обмiну, що мають мiсце при маласезiозi шкiри, е визначення !хнього мiсця у загальному патогенезi цього дерматом> козу, взаемного зв'язку та взаемно! залежностi

Л1ТЕРАТУРА

1. Горбунцов В.В. Клинико-эпидемиологиче-ские особенности некоторых форм малассе-зиоза кожи // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 2-3 (4).

- С. 10-12.

2. Доценко Э.А., Юпатов Г.И., Чиркин А.А. Холестерин и липопротеины низкой плотности как эндогенные иммуномодуляторы // Иммунопатология, аллергология, инфекто-логия. - 2001. - № 3. - С. 6-15.

3. Илешина Т.В. Себорейный дерматит // РМЖ: Человек и лекарство. - 2004. - Т. 12, № 5. -С. 324-326.

4. Калюжна Л.Д., Бардова К.О., Брюзг1на Т.С. Вивчення лшщних показниюв сироватки кровi та поверхш шюри у хворих на себорейний дерматит // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. -2004. - № 4 (15). - С. 22-24.

5. Литинська Т.О. Ращональна терашя хворих на хрошчш дерматози з урахуванням патологи оргашв травлення // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.

- 2007. - № 4 (27). - С. 30-34.

з особливостями шших патогенетичних змш (особливо - змш клггинного iмунiтету, факторiв неспецифiчноl природно! резистентносп та ви-користання !х, як об'ективних показникiв, при розробщ, призначеннi та проведеннi комплексно! iндивiдуалiзованоi терапи хворим.

Урахування цих змш також можна вважати доцшьним та необхщним для обгрунтування призначення та вибору засобiв неспецифiчноi патогенетично! терапii, якi можуть корегувати означеш змiни метаболiзму.

Все наведене вище може суттево пiдвищити яюсть лiкування хворих на маласезiоз шюри та запобiгти виникненню складних тактичних си-туацiй при iснуваннi у хворих декшькох рiзних патологiй.

6. Новое в систематике и номенклатуре грибов / Под ред. Ю.Т. Дьяконова, Ю.В. Сергеева.

- М.: Национальная академия микологии; Медицина для всех, 2003. - 496 с.

7. Новоселов А.Ю. Оценка эффективности комплексного метода терапии больных разноцветным лишаем: Дисс. ... канд. мед наук: (14.00.11). - Москва. - 2001.- 134 с.

8. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции: Руковод. для врачей. - М.: Бином-пресс, 2003. - 440 с.

9. Ashbee H.R., Evans E.G.V. Immunology of Diseases Associated with Malassezia Species // Clinical Microbiology Reviews. - 2002. -Vol. 15, No 1. - P. 21-57.

10. Caputo R. The role of Malassezia in superficial skin disease // J. EADV. - 2000. - Vol. 14, No 9.

- Suppl. 1. - P. 90.

11. Gupta A.K, Bluhm R. Seborrheic dermatitis // J. EADV. - 2004. - Vol. 18, No 1. - P. 13-26.

12. Takahata Y., Sugita T., Hiruma M., Muto M. Quantitative analysis of Malassezia in the scale of patients with psoriasis using a realtime polymerase chain reaction assay // Br. J. Dermatol. - 2007 - Vol. 19. - Р.45-48.

1-2 (11)' 2008

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология