Научная статья на тему 'Підходи до оцінки втрат у сфері зайнятості України внаслідок військових дій'

Підходи до оцінки втрат у сфері зайнятості України внаслідок військових дій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
3
2
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
сфера зайнятості / робоча сила / стратегія соціально-економічного розвитку / державна політика / оцінка втрат і збитків / війна в Україні / employment sphere / workforce / socio-economic development strategy / state policy / assessment of losses and damages / war in Ukraine

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Л. Г. Богуш

У статті досліджені та узагальнені підходи до оцінки втрат у сфері зайнятості України внаслідок військових дій. Генеровані збройним конфліктом негативи і втрати прямо чи опосередковано здійснюватимуть довготривалий вплив на якість відтворення вітчизняного людського потенціалу, його продуктивної реалізації в господарюванні та позаекономічних сферах життєдіяльності. Опрацювання методологічних і методичних підходів до систематизації збитків і втрат сфери зайнятості України внаслідок військових дій на її території створить передумови для якнайповнішого врахування генерованих ними нагальних і віддалених проблем та ризиків у послідовній стратегії та державній політиці повоєнного відродження, а також прискорення соціально-економічного розвитку. В цьому контексті доцільно виокремлювати суспільні витрати на забезпечення функціонування та підтримання сфери зайнятості в умовах воєнного стану, частина з яких є вимушеними в рамках якнайшвидшого підвищення ефективності функціонування економіки країни за критеріями оптимізації її кризостійкості та обороноздатності. Водночас слід виділяти прямі втрати у сфері зайнятості під час війни, спричинені насамперед: загибеллю, інвалідизацією робочої сили; знищенням, скороченням підприємств, закладів, а також пропозиції робочих місць на територіях ведення бойових дій та в регіонах масової евакуації цивільного населення; видатками на оплату праці, компенсації, адресну допомогу вимушено незайнятим найманим працівникам, підприємцям, самозайнятим. Опосередковані втрати від збройного конфлікту охоплюють: зниження продуктивності та оплати праці, скорочення загального та оплачуваного робочого часу, посилення плинності кадрів, поширення в територіальних громадах проявів структурного безробіття, маргіналізації, декваліфікації робочої сили; збитки від завдання шкоди життю, здоров’ю, відтворенню, психофізіологічному, професійно-кваліфікаційному та іншим складовим продуктивного потенціалу робочої сили у різностроковій перспективі повоєнного періоду; різноманітні генеровані військовим діями прояви погіршення соціально-економічного середовища життєдіяльності та відтворення робочої сили. За впливом на перспективи повоєнного відродження та прискорення соціально-економічного розвитку України найбільшої значущості набувають втрати сфери зайнятості від: загибелі, інвалідизації, скорочення тривалості життя, погіршення якості життєдіяльності, відтворення, професійно-кваліфікаційного потенціалу робочої сили; знищення, скорочення виробничої бази, руйнування схем і механізмів постачання, збуту, логістики підприємств, закладів, окремих видів економічної діяльності та ланок спеціалізації територіальних господарських підсистем і країни в цілому; підвищення страхових та інвестиційних ризиків господарювання.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Л. Г. Богуш

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Approaches to estimating losses in the employment sphere of Ukraine as a result of military actions

The article examines and summarizes approaches to assessing losses in the employment sphere of Ukraine as a result of military actions. The negatives and losses generated by the armed conflict will have a direct or indirect long-term impact on the quality of national human potential reproduction, its productive implementation in business and non-economic spheres of life. The development of methodological and methodical approaches to the systematization of losses in the employment sphere of Ukraine due to military operations on its territory will create the prerequisites for the most complete consideration of the urgent and remote problems and risks generated by them in the consistent strategy and state policy of post-war revival, as well as the acceleration of socio-economic development. In this context, it is appropriate to allocate public costs for ensuring the functioning and maintenance of the employment sphere under martial law conditions, some of which are forced within the framework of the fastest possible increase in the efficiency of the country’s economy functioning according to the criteria of optimizing its crisis resistance and defense capability. At the same time, we should single out direct losses in the employment sphere during the war, caused primarily by: the workforce death or disability; destruction, reduction of enterprises, institutions, as well as job offers in the territories of hostilities and in the regions of the civilian population mass evacuation; expenses for wages, compensations, targeted assistance for employees, entrepreneurs, self-employed who were forced to be unemployed. Indirect losses from the armed conflict include: a decrease in labor productivity and wages, a reduction in total and paid working hours, an increase in personnel turnover, the spread of structural unemployment, workforce marginalization and disqualification in territorial communities; losses from causing damage to life, health, reproduction, psycho-physiological, professional and qualification, as well as other components of the workforce productive potential in the multi-term perspective of the post-war period; various manifestations of the deterioration of the socio-economic environment of the workforce living and reproduction generated by military actions. In terms of the impact on the prospects of post-war revival and socio-economic development acceleration of Ukraine, the most significant are the losses in the employment sphere due to: death, disability, reduction of life expectancy, deterioration of the quality of living, reproduction, professional and qualification potential of the workforce; destruction, reduction of the production base, destruction of schemes and mechanisms of supply, sales, logistics of enterprises, institutions, certain economic activities and specialization branches of territorial economic subsystems and the country as a whole; increase in business insurance and investment risks.

Текст научной работы на тему «Підходи до оцінки втрат у сфері зайнятості України внаслідок військових дій»

УПРАВЛШНЯ ТА АДМ1Н1СТРУВАННЯ

УДК [331.4+331.5+338.2] : [323.2+327.5] https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.10

Л. Г. БОГУШ

1нститут демографй та соцiальних дослiджень iMeHi М. В. Птухи Нацюнально! академи наук Укра1ни

ORCID: 0000-0001-6196-3781

П1ДХОДИ ДО ОЦ1НКИ ВТРАТ У СФЕР1 ЗАЙНЯТОСТ1 УКРА1НИ ВНАСЛ1ДОК В1ЙСЬКОВИХ Д1й

У cmammi до^джен та узагальнен тдходи до оцтки втрат у сферi зайнятостi Украти вна^док вшськових дш. Генерован збройним конфлiктом негативи i втрати прямо чи опосередковано здшснюватимуть довготрива-лий вплив на яюсть вiдтворення втчизняного людського потен^алу, його продуктивно'1 реал1зацИ в господарюваннi та позаекономiчних сферах життeдiяльностi. Опрацювання методологiчних i методичних пiдходiв до система-тизацп збитюв i втрат сфери зайнятостi Украти вна^док вшськових дш на ii територп створить передумови для якнайповншого врахування генерованих ними нагальних i вiддалених проблем таризиюву по^довнш стратеги та державши полтиц повоенного вiдродження, а також прискорення соцiально-економiчного розвитку. В цьо-му контекстi дощльно виокремлювати сустльн витрати на забезпечення функцюнування та тдтримання сфери зайнятостi в умовах военного стану, частина з яких е вимушеними в рамках якнайшвидшого тдвищення ефектив-ностi функцюнування економжи крати за критерiями оптим1заци ii кризостiйкостi та обороноздатностi. Водно-час (miд видшяти прямi втрати у сферi зайнятостi тд час вшни, спричинен насамперед: загибеллю, iнвалiдизацiею робочо'1' сили; знищенням, скороченням пiдприемств, закладiв, а також пропозицп робочих мюць на територiях ведення бойових дш та в регюнах масово '1' евакуацй цившьного населення; видатками на оплату працi, компенсации адресну допомогу вимушено незайнятим найманим пра^вникам, тдприемцям, самозайнятим. Опосередкован втрати вiд збройного конфлiкту охоплюють: зниження продуктивностi та оплати пращ скорочення загального та оплачуваного робочого часу, посилення плинностi кадрiв, поширення в територiальних громадах проявiв структурного безробття, маргiналiзацii, декватфжацпробочо'1' сили; збитки вiд завдання шкоди життю, здоров'ю, вiдтворенню, психофiзiологiчному професiйно-квалiфiкацiйному та тшим складовим продуктивного потенщалу робочо '1' сили у рьзностроковш перспективi повоенного перюду; рiзноманiтнi генерованi вшськовим дiями прояви погiршення соцiально-економiчного середовища життедiяльностi та вiдтворення робочо'1' сили. За впливом на пер-спективи повоенного вiдродження та прискорення соцiально-економiчного розвитку Украти найбiльшоi значущос-тi набувають втрати сфери зайнятостi вiд: загибелi, iнвалiдизацi'i, скорочення тривалостi життя, погiршення якостi життедiяльностi, вiдтворення, професiйно-квалiфiкацiйного потенщалу робочо '1' сили; знищення, скорочення виробничо'1' бази, руйнування схем i механiзмiв постачання, збуту, логютики пiдприемств, закладiв, окремих видiв економiчно'i дiяльностi та ланок спецiалiзацii територiальних господарських пiдсистем i крати в цшому; пiдвищення страхових та твестицтних ризиюв господарювання.

Ключовi слова: сфера зайнятостi, робоча сила, стратегiя соцiально-економiчного розвитку, державна полiтика, оцiнка втрат i збиттв, вшна в Украт.

L. G. BOGUSH

Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine

ORCID: 0000-0001-6196-3781

APPROACHES TO ESTIMATING LOSSES IN THE EMPLOYMENT SPHERE OF UKRAINE

AS A RESULT OF MILITARY ACTIONS

The article examines and summarizes approaches to assessing losses in the employment sphere of Ukraine as a result of military actions. The negatives and losses generated by the armed conflict will have a direct or indirect long-term impact on the quality of national human potential reproduction, its productive implementation in business and non-economic spheres of life. The development of methodological and methodical approaches to the systematization of losses in the employment sphere of Ukraine due to military operations on its territory will create the prerequisites for the most complete consideration of the urgent and remote problems and risks generated by them in the consistent strategy and state policy ofpost-war revival, as well as the acceleration ofsocio-economic development. In this context, it is appropriate to allocate public costs for ensuring the functioning and maintenance of the employment sphere under martial law conditions, some of which are forced within the framework of the fastest possible increase in the efficiency of the country's economy functioning according to the criteria of optimizing its crisis resistance and defense capability. At the same time, we should single out direct losses in the employment sphere during the war, caused primarily by: the workforce death or disability; destruction, reduction of enterprises, institutions, as well as job offers in the territories of hostilities and in the regions of the civilian population mass evacuation;

expenses for wages, compensations, targeted assistance for employees, entrepreneurs, self-employed who were forced to be unemployed. Indirect losses from the armed conflict include: a decrease in labor productivity and wages, a reduction in total and paid working hours, an increase in personnel turnover, the spread ofstructural unemployment, workforce marginalization and disqualification in territorial communities; losses from causing damage to life, health, reproduction, psycho-physiological, professional and qualification, as well as other components of the workforce productive potential in the multi-term perspective of the post-war period; various manifestations of the deterioration of the socio-economic environment of the workforce living and reproduction generated by military actions. In terms of the impact on the prospects of post-war revival and socio-economic development acceleration of Ukraine, the most significant are the losses in the employment sphere due to: death, disability, reduction of life expectancy, deterioration of the quality of living, reproduction, professional and qualification potential of the workforce; destruction, reduction of the production base, destruction of schemes and mechanisms of supply, sales, logistics of enterprises, institutions, certain economic activities and specialization branches of territorial economic subsystems and the country as a whole; increase in business insurance and investment risks.

Key words: employment sphere, workforce, socio-economic development strategy, state policy, assessment of losses and damages, war in Ukraine.

Постановка проблеми

Масштабш BrncbKOBi до на територп Укра!ни продовжують завдавати дедалi болючших збитшв И економдо та стльноп, наслщки яких тривалий час ввдчуватимуться в перюд повоенного вщродження та стабшзацп сощ-ально-економiчно! ситуацп. Прямо чи опосередковано генероваш збройним конфлжтом негативи i втрати впли-вають на яшсть вщтворення вичизняного людського потенщалу, його продуктивно! реатзаци в господарюваннi та позаекономiчних сферах життедiяльностi. Окрiм фiзичного знищення та шватдизаци робочо! сили, руйну-вання виробничо! бази спектру ланок, iнженерноl та сощально! шфраструктури, погiршення !х матерiально-тех-нiчного забезпечення i логiстики, економiка та сфера зайнятосп Укра!ни зазнають збитк1в через:

- посилення диспропорцiй у територiальнiй оргашзаци господарювання;

- розбалансування механiзмiв i схем ресурсного (в т. ч. кадрового) постачання та збуту продукци широкого кола галузей i видiв економiчно! дiяльностi;

- поглиблення проблем з узгодженням попиту i пропозици на регiональних та мюцевих ринках працi (у т. ч. внаслвдок транскордонного витоку квалiфiкованих пращвнишв, поширення структурного безробiття, зни-ження життевого рiвня економiчно активного населення як чинника його маргiналiзацil та деквалiфiкацi!), а також iз гарантуванням соцiально-трудових прав зайнятих.

Конструктивнiсть стратеги повоенного сощально-екожмчного вщродження Укра!ни безпосередньо залежатиме ввд системного врахування збитшв i втрат, завданих робочiй сил та сферi зайнятостi вiйськовими дями. Це дозволить шдвищити як1сть заходав щодо !х пом'якшення, по-можливосп замщення або й лшввдацп, а також вибудовувати i кори-гувати ефективну систему вщповвдних прiоритетiв державно! политики на короткострокову та вщдалену перспективу.

Aналiз останшх досл1джень i публшацш

Засади та результати оцiнки втрат i збитк1в, завданих економiцi та стльноп в ходi збройних протистоянь, на рiзних етапах свiтово! юторп широко висвiтлювалися в наукових джерелах, розробках профiльних державних i громадських iнституцiй. У новiтньому iсторичному перiодi !х основу складають насамперед дослвдження з нащ-онально! безпеки, сталого розвитку, резильентностi спектру сфер життедiяльностi кра!н i територiальних громад, маркетингу i менеджменту шдприемства, ризикологи [1-12].

З початком збройного протистояння та АТО (ООС) у схщних репонах подiбнi дослщження активiзувалися i в Укра!ш. В розробках державних i дорадчих громадських структур висвiтлювалися, передуам, методологiчнi та методичнi подходи, шльшсно-яшсш оцiнки втрат: психофiзiологiчного потенцiалу робочо! сили, частково! / повно! працездатносп зайнятих; робочих мiсць - як для пращвнишв безпосередньо, так i для регiональних тери-торiальних громад та мюцевих стльнот; виробничо! бази, умов господарювання i збуту продукци - для робото-давцiв (крупного, середнього, малого бiзнесу) та самозайнятих [13; 14].

1з суттевим розширенням масштабiв вiйськових дiй у лютому 2022 р. актуалiзувалася проблематика комплексного дослвдження спектру втрат i збитк1в для професiйно-квалiфiкацiйного потенцiалу i сфери зайнятостi з огляду на пришвидшення реагування на потреби внутршньо перемiщених осiб, бiзнесу з перел^ ланок спе-цiалiзацi! та критичного iмпорту, забезпечення вiйськових потреб та шженерно! iнфраструктури, а також обгрун-тування запитiв щодо залучення донорсько! i кредитно! допомоги мiжнародних та шоземних органiзацiй [15-19].

В цьому контекстi метою дослiдження е опрацювання методологiчних пiдходiв до систематизацi! збитшв i втрат сфери зайнятостi Укра!ни внаслвдок вiйськових дiй на !! територп як передумови якнайповнiшого врахування генерованих ними нагальних i вщдалених проблем та ризишв у послщовнш стратеги та державнiй поттищ прискорення соцiально-економiчного розвитку.

Викладення основного матерiалу дослiдження

Визначаючи генезу, проводячи кiлькiсно-якiснi оцiнки втрат у сферi зайнятостi Укра!ни внаслiдок вiйськових дш, окреслюючи перспективи !х пом'якшення / замщення / швелювання в процеа повоенного вщродження, доцiльно сукупнiсть негативiв, проблем i збитк1в подiляти за:

- безповоротними втратами робочо! сили та оаб у вод, молодшому за працездатний (працiвникiв, дiтей i тд-литав, !х психофiзiологiчного, професiйно-квалiфiкацiйного, репродуктивного потенщалу);

- втратами, основа яких була закладена довоенними диспропорцiями у розташуванш виробничо! бази, ресурсiв, особливостями i недолiками господарських практик !х використання, нестабiльнiстю та деградацiею процесiв природного вщтворення (ресурсiв; населения, спiльнот, систем розселення та ресурсно!, в т. ч. кадрово!, складово! !х економж);

- втратами, що сформувалися i загострилися безпосередньо внаслвдок вiйськових дш, а ввдтак щдлягають санацi! бшьш - менш тривалими цiльовими заходами, плином часу, або переглядом пiдходiв до територiально! оргаиiзацi! систем розселення i господарювання.

Низка модерних дослщжень насладив збройних конфлiктiв у кра!нах свiту та в Укра!нi [5-8; 13; 19], ощню-ючи збитки людського потенцiалу територiальних громад, окремих видiв економiчно! дiяльностi та тдприемств (у т. ч. стан i перспективи !х кадрового забезпечення, динам!ку в умовах та оплатi наймано! працi) зазвичай уза-гальнено розглядае такi основнi фактори мультиплiкативного негативного впливу вiйськових дiй:

- обстрши, руйнування: виробничо! бази, iнженерно! та допом1жно! iнфраструктури пiдприемств (мереж електропостачання, газопроводiв, водопроводiв тощо); житлово!, громадсько! забудови, а також виробничо! i соцiально! iнфраструктури територiальних громад i регiонiв (дорiг, мостiв, трубопроводiв, iнженерних систем життезабезпечения, надання суспiльно необхвдних послуг i соцiального захисту населення тощо);

- вимушена зупинка: техногенно небезпечних пiдприемств, технологiчнi цикли яких класифшэваш за загро-зами для довшлля, систем розселення, власних пращвнишв; потерпаючого вiд нестачi енергоносi!в спектру видiв комунально! iнфраструктури житлово!, громадсько!, виробничо! забудови;

- загибель, поранення, iнвалiдизацiя, вимушене переселения або евакуащя населення, що спричиняе втрату робочо! сили (повну / часткову) - квалiфiкованих робiтникiв, допомiжиого персоналу, а також людського потенщалу и поповнення та ввдтворення;

- м!нування, захоплення, привласнення, евакуац1я, утилiзацiя, консервац1я, розкрадання (у т. ч. вивезення обладнання) пвдприемств; втрата контролю за ресурсами виробництва, можливостей !х експлуатацп, логiстичних схем i транзитних шляхiв постачання;

- звуження, вiдсутнiсть можливостей i ринкiв збуту продукцi!; виникнення та зростання додаткових витрат на вщновлення й збереження дiездатностi тдприемств, а також збитшв вiд недоотримання економiчно! вигоди; додатковi державнi витрати на закутвлю на зовнiшнiх ринках втрачених ресурсiв i продукцi! (у т. ч. з перелшу критичного iмпорту) для вiтчизияних виробництв, що дедалi скорочуе перспективи фiнаисуваиня та швестування решти суб'ектiв господарювання i лаиок економiки Укра!ни (а вщтак, стимулюе затримки, знижения рiвня оплати пращ, звшьнення !х штатного i позаштатного персоналу).

Разом з тим, спричинеш вiйськовими дiями негативи, втрати i збитки слугують стимулами для розширення, пожвавления дiяльностi, вдосконаления технолопчного забезпечения як секторiв ВПК, транскордонного транзиту i логiстики, так i решти ланок, залучених до: оборони та шдтримання нацiонально! безпеки (шформацшно!, енергетично!, санiтарно-епiдемiологiчно!, продовольчо!); iмпорту та реалiзацi! паливно-мастильних матерiалiв, виробiв i комплектуючих для систем автономно! електро-, теплогенерацi!, водопостачаиня; надаиия населению послуг зв'язку та iнформацiйного забезпечения, транспортних. Витрати, знищення вiйськово! техшки та озбро-ения стимулюють функщонування пвдприемств, що спецiалiзуються на !х виробництвi, ввезеннi, складуваинi, продаж!, розвитку та обслуговуваинi оборонно! iнфраструктури. Найб!льш стiйкими до впливу военних конфлж-тiв, як засввдчили дослiдження, виявились тдприемства сфери 1Т, найменш стшкими - спектр промислових тд-приемств та торгiвельнi компаиi!, що вели д1яльшсть у макрорегiонах довкола зон збройних конфлжпв [7].

З шшого боку, вимушене перенаправления бюджетних та швестицшних кошпв в оборони ланки замють шно-вацiйних та сощальних, не пов'язаиих безпосередньо з ведениям та обслуговуванням вшськових дш, виступае додатковим фактором дестабiлiзацi! загально! суспiльно-економiчно! ситуацi!, зниження попиту на квал!фжо-ваних i допом!жних працiвникiв, попршення р!вня та належио! перiодичностi оплати !х працi, транскордонно! мiграцi!, маргiналiзацi!, деквалiфiкацi! робочо! сили, поширения структурного безробггтя (як у системах розселення поблизу лшп зiткиення, так i в тилових регiонах).

Узагальнюючи вищесказане (у т. ч. подвшну природу впливу збройних конфлжпв на тенденци i прiоритети господарювання, формування попиту i пропозици робочо! сили на територiальних ринках працi), суспшьт витрати на забезпечення функщонування та шдтримання сфери зайнятосп в умовах военних дш складаються !з:

- гарантованих видатк1в на оплату пращ, виплату спектру допомог ! доплат вшськовослужбовцям, пращвни-кам силових структур ! правоохоронних оргашв, а також зайнятим на пвдприемствах ВПК, оборонно!, транспорт-но!, шшо! критично! шфраструктури загальнодержавного, регюнального, поселенського р!вшв;

- видатшв на оплату пращ та / або адресну допомогу пращвникам (у т. ч. вимушено незайнятим - частково або повшстю - внаслвдок бойових дш) спектру пвдприемств ! оргашзацш довоенно! структури та спещал!заци економ!ки на територ!ях кра!ни, не охоплених вшськовими д!ями;

- видатшв на зaбeзпeчeння пocилeниx peжимiв фyнкцioнyвaння, змiцнeння кaдpoвoгo пoтeнцiaлy, poзгop-тання poбoчиx мicць y дoдaткoвиx пoтyжнocтяx:

• пiдпpиeмcтв та opгaнiзaцiй ВПК, oбopoннoï, тpaнcпopтнoï та iншoï ^m^TOi' iнфpacтpyкгypи загальш-дepжaвнoгo, peгioнaльнoгo, пoceлeнcькoгo piвнiв;

• cтpyкгyp Дepжaвнoï cлyжби зaйнятocтi, щo oпiкyютьcя фopмyвaнням peecтpiв бeзpoбiтниx та пoшyкaчiв пocтiйнoï i тимчacoвoï зaйнятocтi, пocлyг з пepeпiдгoтoвки та пiдвищeння квaлiфiкaцiï з чжла мicцeвиx мeшкaн-цiв, вимyшeниx пepeceлeнцiв та бiжeнцiв, а тaкoж нapaxyвaнням i виплaтoю дoпoмoги пo бeзpoбiттю для вадго-вiдниx кaтeгopiй нaceлeння;

• пiдпpиeмcтв i зaклaдiв coцiaльнo-кyльтypнoгo cпpямyвaння, нacaмпepeд пpoфeciйнo-тexнiчнoï i вищoï ocвiти, зaлyчeниx дo peaлiзaцiï пpoгpaм coцiaльнoгo зaxиcтy мicцeвиx мeшкaнцiв, вимyшeниx пepeceлeнцiв, бiжeнцiв (зoкpeмa, ïx пpoфeciйнoï пiдгoтoвки, пepeпiдгoтoвки, пiдвищeння квaлiфiкaцiï, cпpияння y ^авдвла-штyвaннi), a таюж викoнaння oбopoнниx зaмoвлeнь, y т. ч. в pajwrax цiльoвoгo зaмoвлeння на пiдгoтoвкy кaдpiв, вoлoнтepcькoï cпiвпpaцi iз ВПК та ЗСУ;

- видатшв на лoгicтичнi зaxoди з пepeмiщeння штaтниx пpaцiвникiв пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй i зaклaдiв, щo eвaкyюютьcя з пpифpoнтoвиx тepитopiй i зoни бoйoвиx дiй, та члeнiв ïx ciмeй;

- витpaт y paмкax дepжaвниx зaxoдiв щoдo:

• виплати вcтaнoвлeниx кoмпeнcaцiй пiдпpиeмцям та ïx найманим ^а^никам, як1 втpaтили poбoтy вна^-дoк бoйoвиx дiй;

• cтвopeння, yкoмплeктyвaння штатами, зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння вiйcькoвиx та iншиx oб'eктiв, штуж-TOCTe^ iнфpacтpyкгypи, знaчyщиx для пiдвищeння oбopoнoздaтнocтi кpaïни.

Oтжe, чacтинa пepeлiчeниx видатшв на зaбeзпeчeння та пiдтpимaння cфepи зaйнятocтi e вимyшeними втра-тами в paмкax якнaйшвидшoгo пepexoдy eкoнoмiки ^аши дo фyнкцioнyвaння в yмoвax вoeннoгo cтaнy, щo c^^ яють пiдвищeнню ïï кpизocтiйкocтi (peзильeнтнocтi) та oбopoнoздaтнocтi.

В cвoю чepгy дo пpямиx втpaт y cфepi зaйнятocтi пiд чac вiйcькoвиx дiй, як мoжливo oцiнити кiлькicнo, cлiд вед^сти:

- знaчнe (дo кpитичнoгo включш) cкopoчeння пpoпoзицiï' poбoчиx мicць на тepитopiяx вeдeння бoйoвиx дiй та в peгioнax мacoвoï' eвaкyaцiï цивiльнoгo нaceлeння;

- видатки на oплaтy пpaцi та /a6o aдpecнy дoпoмoгy пpaцiвникaм дepжaвнoгo i кoмyнaльнoгo ceкгopiв eroTO-мiки, вимyшeнo нeзaйнятим y rapkw вoeннoгo cтaнy, a таюж на кoмпeнcaцiï' та /a6o aApec^ дoпoмoгy шд^ием-цям iншиx фopм влacнocтi, ïx найманим пpaцiвникaм, швним кaтeгopiям caмoзaйнятиx, щo в pajwrax вiдпoвiдниx ypядoвиx зaxoдiв звepнyлиcя дo ДСЗ [14; 16-18];

- вшрати на пepeмiщeння пoтyжнocтeй i штапв пiдпpиeмcтв та зaклaдiв piзнoï cпeцiaлiзaцiï iз зoни бoйoвиx дiй та пpифpoнтoвиx peгioнiв y тил.

Зaзнaчeнi пpямi втpaти дoпoвнюютьcя oпocepeдкoвaними, шв'язаними iз:

- знижeнням пpoдyктивнocтi та oraara пpaцi, cкopoчeнням зaгaльнoгo та oплaчyвaнoгo poбoчoгo чacy, шот-лeнням плиннocтi кaдpiв y пepioд вiйcькoвoï' дecтaбiлiзaцiï' coцiaльнo-eкoнoмiчнoï' cитyaцiï i на пoчaткoвoмy eтaпi пoвoeннoгo вiдpoджeння;

- oцiнкaми втpaт poбoчoï' cили, ïï ^o^ra^^ro пoтeнцiaлy (пoтoчнoгo i пepcпeктивнoгo), пpoдyктивнocтi пpaцi y cпeктpi видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi (як щoдo cmyaqiï cтaнoм на пoчaтoк бoйoвиx дш, так i щoдo ^orao-зoвaниx пepcпeктив poзвиткy циx видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi та гocпoдapcькoгo кoмплeкcy ^аши зaгaлoм) вна-cлiдoк зaгибeлi, тpaвмyвaння, iнвaлiдизaцiï, cкopoчeння тpивaлocтi життя, вимyшeнoгo пepeмiщeння нaceлeння пepeдпpaцeздaтнoгo i пpaцeздaтнoгo вiкy;

- oчiкyвaним пoгipшeнням фiзичниx пapaмeтpiв та coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa вiдтвopeння poбoчoï cили i ïï пpoдyктивнoгo пoтeнцiaлy внacлiдoк мacштaбниx гocпoдapcькиx збитшв, ймoвipнoгo знижeння piвня життя y вoeнний i пicлявoeнний пepioд, пoмiтнoгo пiдвищeння cмepтнocтi нaceлeння пepeдпpaцeздaтнoгo, ^авдз-дaтнoгo вiкy, а cepeд циx кaтeгopiй - влacнe oci6 pe^o^ra^ron} вiкy.

Oцiнкa впливiв пepeлiчeниx нeгaтивниx фaктopiв i нacлiдкiв вiйcькoвиx дш мoжe пpoвoдитиcь на мaкpo-, мeзo- i мiкpoeкoнoмiчнoмy piвняx, тoбтo щoдo вcieï eкoнoмiки Укpaïни i ïï тepитopiaльниx пiдcиcтeм, oкpeмиx гaлyзeй i видiв eкoнoмiчнoï' дiяльнocтi, пeвниx cyб'eктiв гocпoдapювaння oднieï', пoдiбнoï i вiдмiннoï cпeцiaлiзaцiï'. Склaдoвi пpямиx та oпocepeдкoвaниx збитк1в i втpaт для poбoчoï cили, cфepи зaйнятocтi, пiдпpиeмcтв на шчатю-вoмy eтaпi oцiнки дoцiльнo визначати в нaтypaльниx oдиницяx, частиц з ниx, пoв'язaнy з oплaтoю пpaцi, iншими виплатами, мaйнoм, нepyxoмicтю, виpoбничими pecypcaми i витpaтними мaтepiaлaми тoщo, - y вapтicнoмy в^а-жeннi. Haдaлi пoшиpeнi в cвiтi мeтoдики зазвичай нopмyють кiлькicнo-якicнi нaтypaльнi oцiнки (зoкpeмa, втpaт пpoдyктивнocтi, пcиxoфiзioлoгiчнoгo тpyдoвoгo пoтeнцiaлy зaйнятиx i пpaцeздaтнoгo нaceлeння) iз викopиcтaн-ням: пoтoчниx i пopiвнянниx цiн на pecypœ та пpoдyкцiю cyб'eктiв гocпoдapювaння y cпiвcтaвлeннi з тамшаль-нoю, фaктичнoю, пopiвняннoю вapтicтю poбoчoï cили, даними щoдo тpивaлocтi тpyдoвoï дiяльнocтi пepeciчнoгo iндивiдy в piзниx лaнкax; дocвiдy cтpaxyвaння майна, нepyxoмocтi, pизикiв cyб'eктiв гocпoдapювaння, а тaкoж

загальнообов'язкового ! добровшьного особистого та корпоративного страхування життя, здоров'я, продуктивного потенщалу, безпеки пращ на виробництвц напрацьованих прецедеипв встаиовления змюту, обсягу ! вартосл втрат через судов! шстанци.

В сучаснш практищ кра!н свггу ощнки втрат ! збитк1в внаслвдок вшськових дш найчаспше застосовуються для: обгрунтувания вартосп та змюту програм донорсько! ! кредитно! (фшансово!, ресурсно!) допомоги шозем-них та м!жнародних структур; визначения вартосп (ринково!, страхово!, заставно!, швестицшно!), кредитоспро-можносп, ризишв господарюваиня тдприемств. Вщтак узагальнено методолопя дослщження втрат охоплюе: шльшсно-яшсну ощнку збитшв ! наслщшв безпосередньо вщ вшськових дш; шльшсно-яшсну ощнку можливих ризик1в та негативних наслщшв завданих втрат ! збитк1в у б!льш-менш ввддаленш перспектив!; к1льк1сну, за низкою параметр!в як1сну ощнку внутршшх ! зовшшшх можливостей (обсягу, джерел, шлях!в) вщшкодування втрат. Так, зокрема, ощнка генерованих вшськовими д1ями втрат ! збитк1в окремого тдприемства передбачае виявлення можливостей ! визначення заход!в !х ттшзацд, компенсаци, швелювання !з використаниям виробничих потуж-ностей, ресурав, решти майна, робочо! сили самого суб'екта господарювання.

Можливють якнайповшшо! ощнки втрат ! збитк1в для робочо! сили та сфери зайнятосп Укра!ни, генерованих вшськовим протистоянням, слщ визнати вщносною. Узагальнений збиток вщ впливу негативних фактор!в вш-ськових дш, а також витрат на л!кв1дащю !х наслвдшв шсля завершения перюду военного стану (тобто сукупшсть ввдповщних прямих та опосередкованих втрат) може отримувати опис та обчислюватись на кожен конкретний момент часу ! переощнюватись у перспектив! з надходженням додатково! шформаци щодо поточних подш ! !х вщ-далених наслщшв для вичизняно! економ!ки, !! демограф!чного, професшно-квал!ф!кацшного потенщалу та про-дуктивносп у масштабах держави в цшому ! територ!альних спшьнот.

Висновки

Опрацювання методолопчних ! методичних тдход!в до оцшки втрат у сфер! зайнятосп Укра!ни внаслщок вшськових дш е необхщною складовою обгрунтувания прюритепв ! заход!в стратег!! повоенного вщродження та прискорення сощально-економ!чного розвитку, в т. ч. завдяки застосуванню шструментарш зовшшшх ! м1ж-народних гранпв, донорсько! допомоги та запозичень, стимулюванню внутршшх ! транскордонних пвдприем-ницьких та швестицшних шщатив, полшшенню якосп та резильентносл мехашзм!в ! процеав вщтворення, використання ! сощального захисту робочо! сили.

Характеризуючи втрати та збитки, завдан сфер! зайнятосп тд час збройного протистояння, що ускладнять проблеми повоенного ввдродження, доцшьно передуам виокремлювати сустльт витрати на забезпечення функ-цюнування та тдтримання сфери зайнятосп в умовах военних дш. Частина таких видатшв (зокрема, на: тдви-щення р!вня оплати пращ, допомогу ! доплати вшськовослужбовцям, пращвникам тдприемств ВПК, оборонно!, транспортно!, шшо! критично! шфраструктури; розширення мереж1 таких об'екпв ! споруд, забезпечення поси-лених режим!в функцюнування спектру щдприемств ! заклад!в, у т. ч. сощального спрямування; перемщення пвдприемств ! пращвнишв з прифронтових територш ! зони бойових дш у тилов! регюни тощо) е вимушеними заходами в рамках якнайшвидшого переходу економ!ки кра!ни до функцюнування в умовах военного стану, що сприяють щдвищенню !! кризостшкосп та обороноздатносп.

Водночас сл!д видшяти прям! втрати у сфер! зайнятосп щд час вшни, спричинет насамперед: загибеллю, шва-лвдизащею робочо! сили; знищенням, скороченням щдприемств, заклад!в, а також пропозици робочих мюць на територ!ях ведения бойових дш та в регюнах масово! евакуаци цив!льного населения; видатками на оплату пращ, компенсаци, адресну допомогу вимушено незайнятим найманим пращвникам, щдприемцям, самозайнятим. В свою чергу опосередкован! втрати в!д збройного конфл!кту охоплюють: зниження продуктивност! та оплати прац!, скоро-чення загального та оплачуваиого робочого часу, посилення плинност! кадр!в, поширення в територ!альних громадах прояв!в структурного безроб!ття, марг!нал!зац!!, деквал!ф!кац!! робочо! сили; збитки вщ завдання шкоди життю, здоров'ю, в!дтворенню, психоф!з!олог!чному, професшно-квал!фшацшному та !ншим складовим продуктивного потенщалу робочо! сили у р!зностроковш перспектив! повоенного перюду; р!зномаштш генерован! вшськовим д1ями прояви пог!ршення соц!ально-економ!чного середовища життед1яльност! та в!дтворення робочо! сили.

В контекст! впливу на перспективи повоенного ввдродження та прискорення сощально-економ!чного розвитку Укра!ни найб!льшо! значущост! набувають втрати сфери зайнятост! в!д: загибел!, !нвал1дизац!!, скорочення три-валост! життя, попршення якост! життед1яльност!, в!дтворення, професшно-квал!ф!кацшного потенц!алу робочо! сили; знищення, скорочення виробничо! бази, руйнування схем ! механ!зм!в постачання, збуту, лог!стики тдприемств, заклад!в, окремих вид!в економ!чно! д!яльност! та ланок спец!ал!зац!! територ!альних господарських п!д-систем ! кра!ни в ц!лому; п1двищення страхових та швестицшних ризишв господарювання.

З шшого боку, доцшьно заважати на подвшну генезу генерованих в!йною збитк1в у сфер! зайнятосп, що про-являеться через виокремлення втрат, як! сформувалися ! загострилися безпосередньо внасл!док вшськових д!й, а також насл!дк!в впливу негативних фактор!в, основа яких була закладена довоенними диспропорц1ями у розта-шуванн! виробничо! бази, ресурс!в, робочо! сили, особливостями ! недол!ками суспшьних ! власне господарських практик !х використання, в!дтворення.

Подолання проблем економ1ки та власне сфери зайнятосл, загроз i ризик1в продуктивного функцюнування та ввдтворення робочо! сили Украши, спричинених вiйськовими дiями, потребуе довготривало! псно! спiвпрацi держави, суб'ектiв господарювання, зовнiшнiх i мiжнародних донорiв та позичальнишв в рамках стратеги при-скорення та пiдвищення резильентностi соцiально-економiчного розвитку на засадах диверсифжацп, вдоскона-лення територiальноl оргашзаци, iнновацiйноi модершзацп вiтчизняного господарства. Добiр, змiстове наповне-ння прiоритетiв i напрямiв тако1 спiвпрацi доцiльно грунтувати передусiм на оцшках прямих та опосередкованих збитшв, втрат, негативних наслiдкiв збройного конфлжту в ближчiй та вiддаленiй перспектива

Список використаноТ лггератури

1. Estimation of population mortality in crisis-affected populations. Guidance for humanitarian coordination mechanisms. World Health Organization, October 2018. 23 p. URL: https://healthcluster.who.int/publications/m/item/ estimation-of-population-mortality-in-crisis-affected-populations (дата звернення: 7.12.2022).

2. Wanted: studies on mortality estimation methods for humanitarian emergencies, suggestions for future research / Working Group for Mortality Estimation in Emergencies. Emerging Themes in Epidemiology. 2007. Vol. 4. URL: http://www.ete-online.com/content/pdf/1742-7622-4-9.pdf (дата звернення: 7.12.2022). DOI 10.1186/1742-7622-4-9.

3. Jawad, M., Hone, T., Vamos, E.P. et al. Estimating indirect mortality impacts of armed conflict in civilian populations: panel regression analyses of 193 countries, 1990-2017. BMC Medicine. 2020. Vol. 18. URL: https://bmcmedicine. biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-020-01708-5 (дата звернення: 7.12.2022). DOI 10.1186/s12916-020-01708-5.

4. Guha-Sapir, D., Panhuis, W.G. Conflict-related mortality: an analysis of 37 datasets. Disasters. 2004. Vol. 28 (4). P. 418-428. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15569382/ (дата звернення: 7.12.2022). DOI 10.1111/j.0361-3666.2004.00267.x.

5. Muggah, R. Measuring the true costs of war: consensus and controversy. PLoSMedicine. 2011. Vol. 8 (2). URL: https://journals.plos.org/plosmedicine/article?id=10.1371/journal.pmed.1000417 (дата звернення: 7.12.2022). DOI 10.1371/journal.pmed.1000417.

6. The Toll of War: The economic and social consequences of the conflict in Syria. World Bank Group, 2017. URL: https://www.worldbank.org/en/country/syria/publication/the-toll-of-war-the-economic-and-social-consequences-of-the-conflict-in-syria (дата звернення: 7.12.2022).

7. 1ванов С.В. Вплив збройного конфлжту (вшни, бойових дш) на варпсть тдприемства. Дшпропетровськ: Вид-во Маковецький, 2015. 175 с.

8. Касперович Ю.В. Фокальна безпека держави в умовах пбридно1 вшни: аналогична доповщь. Кшв: Фешкс, 2019. 128 с.

9. Близнюк В.В., Петрова 1.Л., Гук Л.П. та ш. Украшський ринок пращ: iмперативи та можливосп змш. Кшв: ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши», 2018. 356 с. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf (дата звернення: 7.12.2022).

10. Лупак Р.Л., Васильщв Т.Г. Конкурентоспроможнють пiдприемства. Львiв: Видавництво ЛКА, 2016. 484 с.

11. Лебеденко С.О. Ризиколопя в маркетинговш дiяльностi. Кшв: КП1 iм. 1горя Сiкорського, 2021. 72 с.

12. Вплшський В.В., Великоiваненко Г.1. Ризикологiя в економщ та пiдприемництвi. Кив: КНЕУ 2004. 480 с.

13. Фшпчук В., Октисюк А., Поворозник В., Ярошенко £. Моделi i цiна врегулювання конфлiкту на Донбасi: мiжнародний досввд та украiнськi реалii. МЦПД, 2016. 28 с.

14. Що потрiбно знати, якщо ви втратили роботу i хочете отримувати допомогу ввд держави. Мшктерство економки Украти. 16.04.2020. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=496fe68b-cd87-40b3-b6fa-28cdf4027cc1&title=SCoPotribnoZnati-YakschoViVtratiliRobotuIKhocheteotrimuvatidopomoguvidderzhavi (дата звернення: 7.12.2022).

15. Порядок визначення шкоди та збиткiв, завданих Украi'нi внаслщок з6ройно! агресii Росiйськоi Федерацii: Затверджено Постановою КМУ вiд 20.03.2022 № 326 (в редакцп Постанови КМУ вiд 22.07.2022 № 951). URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 7.12.2022).

16. Укра1нщ продовжуватимуть отримувати допомогу по безробптю попри военний стан. Мтютерство еко-номки Украши. 21.03.2022. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayinci-prodovzhuvatimut-otrimuvati-dopomogu-po-bezrobitt^u-popri-voyennij-stan (дата звернення: 7.12.2022).

17. Безробггаш пiд час вшни: Уряд визначив порядок обслуговування менпв служби зайнятостi. Юри-дична Газета online. 22.03.2022. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/bezrobitniy-pid-chas-viyni-uryad-viznachiv-poryadok-obslugovuvannya-klientiv-sluzhbi-zaynyatosti-.html (дата звернення: 7.12.2022).

18. Особливосп обслуговування клiентiв служби зайнятостi тд час военного стану. Державний центр зайня-тост/'. 21.03.2022. URL: https://www.dcz.gov.ua/novyna/osoblyvosti-obslugovuvannya-kliyentiv-sluzhby-zaynyatosti-pid-chas-voyennogo-stanu (дата звернення: 7.12.2022).

19. Бекер Т., Айхенгрш Б., Городшченко Ю. та iн. Нарис про вщбудову Украiни. London: Centre for Economic Policy Research Press, 2022. 36 с. URL: https://cepr.org/system/files/2022-06/BlueprintReconstructionUkraine_ukr.pdf (дата звернення: 7.12.2022).

References

1. World Health Organization Group (2018) Estimation ofpopulation mortality in crisis-affected populations. Guidance for humanitarian coordination mechanisms. World Health Organization, 23 p. Available at: https://healthcluster.who.int/ publications/m/item/estimation-of-population-mortality-in-crisis-affected-populations (accessed 7 December 2022).

2. Working Group for Mortality Estimation in Emergencies (2007) Wanted: studies on mortality estimation methods for humanitarian emergencies, suggestions for future research. Emerging Themes in Epidemiology, vol. 4. Available at: http://www.ete-online.com/content/pdf/1742-7622-4-9.pdf (accessed 7 December 2022). DOI 10.1186/1742-7622-4-9.

3. Jawad M., Hone T., Vamos E.P. et al. (2020) Estimating indirect mortality impacts of armed conflict in civilian populations: panel regression analyses of 193 countries, 1990-2017. BMC Medicine, vol. 18. Available at: https:// bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-020-01708-5 (accessed 7 December 2022). DOI 10.1186/ s12916-020-01708-5.

4. Guha-Sapir D., Panhuis W.G. (2004) Conflict-related mortality: an analysis of 37 datasets. Disasters, vol. 28 (4), pp. 418-428. Available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15569382/ (accessed 7 December 2022). DOI 10.1111/j.0361-3666.2004.00267.x.

5. Muggah R. (2011) Measuring the true costs ofwar: consensus and controversy. PLoSMedicine, vol. 8 (2). Available at: https://journals.plos.org/plosmedicine/article?id=10.1371/journal.pmed.1000417 (accessed 7 December 2022). DOI 10.1371/journal.pmed.1000417.

6. World Bank Group (2017) The Toll of War: The economic and social consequences of the conflict in Syria. The World Bank. Available at: https://www.worldbank.org/en/country/syria/publication/the-toll-of-war-the-economic-and-social-consequences-of-the-conflict-in-syria (accessed 7 December 2022).

7. Ivanov S.V. (2015) Vplyv zbroinoho konfliktu (viiny, boiovykh dii) na vartistpidpryiemstva [The impact of armed conflict (war, hostilities) on the enterprise value]. Dnipropetrovsk: Publishing house Makovetskyi. (in Ukrainian)

8. Kasperovych Yu.V (2019) Fiskalna bezpeka derzhavy v umovakh hibrydnoi viiny [Fiscal security of the state in the hybrid war conditions]. Kyiv: Feniks. (in Ukrainian)

9. Blyzniuk VV, Petrova I.L., Huk L.P. et al. (2018) Ukrainskyi rynok pratsi: imperatyvy ta mozhlyvosti zmin [Ukrainian labor market: imperatives and opportunities for change]. Kyiv: State institution "Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine". Available at: http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf (accessed 7 December 2022). (in Ukrainian)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10. Lupak R.L., Vasyltsiv T.H. (2016) Konkurentospromozhnist pidpryiemstva [Enterprise competitiveness]. Lviv: Publishing house of the Lviv Commercial Academy. (in Ukrainian)

11. Lebedenko S.O. (2021) Ryzykolohiia v marketynhovii diialnosti [Riskology in marketing]. Kyiv: Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. (in Ukrainian)

12. Vitlinskyi V.V., Velykoivanenko H.I. (2004) Ryzykolohiia v ekonomitsi tapidpryiemnytstvi [Riskology in economics and business]. Kyiv: Kyiv National University of Economics. (in Ukrainian)

13. Filipchuk V, Oktysiuk A., Povoroznyk V., Yaroshenko Ye. (2016) Modeli i tsina vrehuliuvannia konfliktu na Donbasi: mizhnarodnyi dosvid ta ukrainski realii [Models and cost of conflict settlement in Donbas: international experience and Ukrainian realities]. International Center for Prospective Studies. (in Ukrainian)

14. The Ministry of Economy of Ukraine (2020) Shcho potribno znaty, yakshcho vy vtratyly robotu i khochete otrymuvaty dopomohu vid derzhavy [What you need to know if you have lost your job and want to receive assistance from the state]. The Ministry of Economy of Ukraine. Available at: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=496fe68b-cd87-40b3-b6fa-28cdf4027cc1&title=SCoPotribnoZnati-YakschoViVtratiliRobotuIKhocheteotrimuv atidopomoguvidderzhavi (accessed 7 December 2022). (in Ukrainian)

15. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2022) Poriadok vyznachennia shkody ta zbytkiv, zavdanykh Ukraini vnaslidok zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii [The procedure for determining damage and losses caused to Ukraine as a result of the Russian Federation armed aggression]. The Cabinet of Ministers of Ukraine. Available at: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text (accessed 7 December 2022). (in Ukrainian)

16. The Ministry of Economy of Ukraine (2022) Ukraintsi prodovzhuvatymut otrymuvaty dopomohu po bezrobittiu popry voiennyi stan [Ukrainians will continue to receive unemployment benefits despite the martial law]. The Ministry of Economy of Ukraine. Available at: https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayinci-prodovzhuvatimut-otrimuvati-dopomogu-po-bezrobittyu-popri-voyennij-stan (accessed 7 December 2022). (in Ukrainian)

17. Yurydychna Hazeta online (2022) Bezrobitnii pid chas viiny: Uriad vyznachyv poriadok obsluhovuvannia kliientiv sluzhby zainiatosti [Unemployed during the war: The government has defined the procedure for servicing clients of the employment service]. Yurydychna Hazeta online [Legal Gazette online]. Available at: https://yur-gazeta.com/ golovna/bezrobitniy-pid-chas-viyni-uryad-viznachiv-poryadok-obslugovuvannya-klientiv-sluzhbi-zaynyatosti-.html (accessed 7 December 2022). (in Ukrainian)

18. Derzhavnyi tsentr zainiatosti (2022) Osoblyvosti obsluhovuvannia kliientiv sluzhby zainiatosti pid chas voiennoho stanu [Peculiarities of customer service of the employment centers during martial law]. Derzhavnyi tsentr zainiatosti [The State Employment Center]. Available at: https://www.dcz.gov.ua/novyna/osoblyvosti-obslugovuvannya-kliyentiv-sluzhby-zaynyatosti-pid-chas-voyennogo-stanu (accessed 7 December 2022). (in Ukrainian)

19. Beker T., Aikhenhrin B., Horodnichenko Yu. et al. (2022) Naryspro vidbudovu Ukrainy [Essay on the reconstruction of Ukraine]. London: Centre for Economic Policy Research Press. Available at: https://cepr.org/system/files/2022-06/ BlueprintReconstructionUkraine_ukr.pdf (accessed 7 December 2022). (in Ukrainian)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.