CC BY
24
ний досвщ пщприемства повинн творити впорядковану базу знань; база знань повинна мютити ¡нструментарм розв'яз-ку проблем нового етапу розвитку економ¡ки. Проблемна частина м¡стить сукупн¡сть нетрив¡альниx проблем управлЫня та виконання управл¡нськиx р¡шень. Така концепц¡я побудови менеджменту п¡дприeмства передбачае зб¡р та структури-зац¡ю знань про його внутршне та зовышне середовище для реал¡зац¡ï функц¡й економнно)' безпеки.
Л^ература
1.Гадзало А.Я. Значения ¡нтелектуального потенциалу в умовах поглиблення евро1нтеграшйних процессе / А.Я. Гад-зало // Економка АПК. - 2006. - №8. - 139 - 145с.
2.Дахонский О.В. 1нтелектуальний капЬал: економ1чний змст i особливост формування в транзитивному сусп1ль-ctbí/O.B. Дахонский//Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01, 2010. - 22 с.
3.Лукачева Л.И. Управления интеллектуальним капиталом / Л.И.Лукачева// Учеб.пособие. Высшая школа менеджмента. - 2-е изд., М.: Омега-Л., 2008. - 551с.
4. Knowledge Assessment Methodology [Электронный ресурс] / Knowledge for Development. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/kam.
5. Мойсеенко I. П. Управлння iнтелектуальним потен^алом /I. П. Мойсеенко: монографiя. - Львiв, Аверс, 2007. - 304 с.
6.Системы управления знаниями [Электронный ресурс]/ Knowlidge Management.- Режим доступу: http: //x.cms. n
7.Минаев Г. А. Безопаность организации/Г. А.Минаев //Учебник. - К.: КНТ, 2009. - 440 с.
8.Лпкан В.А. Безпекознавство/В.А. Лiпкан //Навч. пос'бник - К.: Вид-во бвропейського унверситету, 2003. - 208 с.
9. Мойсеенко 1.П. Управлiння фiнансово-економiчною безпекою пiдприeмства / 1.П.Мойсеенко, О.М. Марченко // навч. поабник з грифом МВС Украши. - Льв'в: ЛьвДУВС, 2011. - 380 с.
10. Шкарлет С. М. Економiчна безпека пщприемства: нновацйний аспект: монографiя/ С. М. Шкарлет. - К.: Книж-кове видавництво Нацюнального авiацiйного ун-ту, 2007. - 436с.
11. Кравчук П.Я. Нейтралiзацiя загроз як передумова забезпечення корпоративно¿ безпеки пщприемства/П.Я.Крав-чук//Всник на^онального унiверситету "Менеджмент та пщприемництво в Украmi: етапи становлення та розвитку", №517. - м.Львiв: Вид-но НУ "ЛП", 2004. - С.222- 228.
12. Поташева Г.А. Синергетический поход к управлению/Г.А. Поташева //Монография.- М.: ИНФРА-М, 2011.-160с.
13. Интеллектуальный анализ динамики бизнес-систем/Под науч. ред. Н.М. Абдикеева, Л.Ф. Петрова, Н.Т.Тихомирова.- М.: ИНФРА-М, 2010.-320с.
УДК 658.27
Морозов Т.О.,
добувач наукового ступеня кандидат економнних наук, за спец^альнютю "Економка та управлЫня нацюнальним
господарством" ДУ "1нститут економки та прогнозування НАНУ" (м. Кшв)
П1ДХОДИ ДО ОЦ1НКИ ТЕХНОЛОГ1ЧНО1' 1НФРАСТРУКТУРИ В yKPAÏHI
Постановка проблеми. Реальну загрозу нацюнальним ¡нтересам Украпни у галуз¡ економки несе тенденцт швид-кого руйнування науково-технолопчного потенщалу крапни, згортання наукових дослдаень ¡ розробок ново'|' технки, рюкого зниження ¡нновацмно'|' активност в секторах економки. Про це свщчить те, що за останн двадцять роюв вщ-булося бтьш ыж п'ятикратне зниження витрат держави на науков¡ дослдаення, двократне зменшення ктькосл наукових пращвниюв, визд кращих з них за кордон та остаточне руйнування технолопчно'|' ¡нфраструктури, що була створена за радянських чаав. Скорочення та знецшення власного науково-технолопчного та ¡нтелектуального потенца лу, вщсутнють процеав вщновлення технолопчно'|' ¡нфраструктури в умовах м^народно'|' конкуренцп означае втрату основного внутршнього джерела економнного зростання, що в свою чергу формуе умови постмного вимивання ук-рапнського нацюнального багатства при неекв^алентному зовншньоекономнному обмшп
Разом з тим, сучасне свтеве економнне зростання характеризуемся провщним значенням науково-технолопчного прогресу ¡ ¡нтелектуалюаци основних фактора виробництва. Так, частка нових знань, що вттюються у технологах, устат-куваны, освт кадрю, оргаызаци виробництва у розвинутих кражах складае в¡д 70 до 90% приросту ВВП. За наявними даними, нав^ь в умовах св^ово'|' кризи швидко продовжуе п¡двищуватись внесок ¡нновацмно'|' складовоï у прир¡ст ВВП. Розвиток та формування технологино)' ¡нфраструктури для впровадження нововведень стае ключовим чинником свте-воï ринково) конкуренцп, що дозволяе передовим компан¡ям отримувати надприбутки за рахунок привласнення ¡нтелек-туально) ренти, яка виникае при монопольному використанн найнов¡тн¡шиx теxнолог¡й ¡ продукт¡в виробництва. Тому, досл¡дження питань ¡дентифкаци теxнолог¡чноï ¡нфраструктури як ключового процесу зростання р¡вня виробничих нововведень (частки ¡нтелектуально) ренти) та як головного чинника розвитку економки Укра'ни е актуальним.
Анал1з останых досл1джень i публшацш. Питання теxнолог¡чного розвитку нац¡ональноï економ¡ки знаходять вь дображення у роботах украïнськиx учених [1], державних документах [2]. Сутнють та значення теxнолог¡чноï ¡нфраструктури знаходимо в ¡ноземних джерелах [3-4]. Ми також спробували визначитись з даним питанням [5]. Однак, у в^чизняый науковм думц¡ теоретико-методичн¡ питання щодо сутносл, особливостей та рол¡ TI й до цього часу не знайшли в¡дпов¡дного м¡сця, що обумовлено як вщсутнютю теxнолог¡чноï пол^ики держави й в¡дпов¡дного попиту на науково-практичн розробки в дан¡й сфер^ так ¡ нехтуванням досл¡дниками технолопчного фактору в методолог¡ï со-щально-економнного розвитку.
Мета статт - здмснити ¡дентиф¡кац¡ю параметр¡в теxнолог¡чноï ¡нфраструктури на основ¡ вибору та застосування методичних тдход^ до оц¡нки ïï параметра.
Виклад основного матерiалу. З позицм теxнолог¡чного розвитку нац¡ональноï економ¡ки нас бтьше всього цка-
© Морозов Т.О., 2012
Економтний □¡сник университету | Випуск № 18/2 117
вить сутнють та значения технолог1чно1 ¡нфраструктури (Т1) як сукупност оргаызацмно-техннних систем, що забез-печують безпереб¡йне й безпечне функцюнування науково-досл¡дноí й ¡нженерноТ ¡нфраструктури (у тому чи^ ро-звиток систем метролопчного забезпечення, стандартизац¡í, сертифкацп) в пр¡оритетних напрямах економ¡ки. Слщ зазначити, що саме поняття "технолопчна ¡нфраструктура" виникло у 1990-т¡ роки у промислово розвинених кражах на етап виокремлення та спещалюацп ланок ¡нновацмно'[ ¡нфраструктури. Незважаючи на неоднозначнють у визна-ченнях технолог¡чноí ¡нфраструктури, у пщходах р¡зних автор¡в е сп¡льне щодо íí основноí функци - забезпечувати зв'язок м¡ж фундаментальними науковими дослдаеннями та íх комерцмним вт¡ленням у виробничих технолог¡ях.
Для того щоб визначити рюень розвитку технолопчно'[ ¡нфраструктури в нац¡ональних масштабах, необхщно отри-мати пор¡вняльну характеристику. Слщ зазначити, що практика порюняльного аналюу спираеться на м¡жнародн¡ стан-дарти в галуз¡ статистики дослдаень ¡ розробок, а також ¡нновацмно)' д¡яльност¡. Так, eдин¡ стандарти, реалюоваы в европейських краíнах п¡д егщою бвростата, спираються на два основних документи, що регламентують облкову практику в науково-шновацмый сфер¡: це Керюництво Фраскат¡ та Кер¡вництво 0сло.
Мжнароды орган¡зац¡í, що використовують у сво(х допов¡дях ¡нформац¡ю про р¡вень розвитку окремих кра'[н, широко використовують композиты ¡ндекси, як¡ представляють собою зважен агрегован¡ ¡ндикатори, побудован¡ на ос-нов¡ широкого перел¡ку рюномаытних показник¡в. Система показник¡в будуеться вщповщно до завдань кожного дос-лдаення. Зокрема, серед композитних ¡ндекс¡в, що мають вщношення до технолог¡чноí сфери, можна вщзначити: ¡н-декс технолопчного розвитку, розроблений Програмою 00Н у рамках проекту "Доповщь про розвиток людини"; ¡н-декс Св¡тового банку; ¡ндекс новоí економ¡ки (розроблений у США); ¡ндикатор вкладень в економку знань (бвро-пейська ком¡с¡я).
Проте, на нашу думку, змют технолопчно)' ¡нфраструктури можна визначити, розглядаючи показники и оц¡нки у свь товм статистиц¡ та в¡дпов¡дних м¡жнародних рейтингах. Так, у щорнному огляд¡ св^ово'[ конкурентоспроможност¡ 1МО - ¡нституту (Швейцары, Лозанна) представлено агрегований ¡ндекс Т1, що складаеться з двох змютовних блок¡в по-казник¡в, перший з яких характеризуе стан та перспективи розвитку ¡нформацмно-технолопчно'[ ¡нфраструктури (показники № 1-13), ¡нший - виробничо-технолопчно)' ¡нфраструктури та íí вплив на технолопчний розвиток виробництва, його ¡нституцмне та ф¡нансове забезпечення (показники № 14-19).
I.1нвестици у телекомун¡кац¡í;
2.Ктькють стац¡онарних телефонних л¡н¡й;
3. Вартють абонентськоí плати за телефон
4. Ктькють абонент¡в моб¡льного зв'язку
5. Вартють мобтьних телефон¡в
6. Стан комункацмних технолог¡й (експертна оц¡нка)
7. Ктьюсть комп'ютер¡в у використанн¡
8. Ктьюсть комп'ютер¡в на душу населення
9. Ктьюсть користувач¡в 1нтернету
10. Вартють 1нтернету
II. К¡льк¡сть користувач^ системи широкосмугового ф¡ксованого безпров¡дного доступу (високошвидкюного 1н-тернету )
12. Варт¡сть високошвидкюного 1нтернету
13. Навички до використання ¡нформацмних технолог¡й (експертн¡ оц¡нки)
14. Технолопчна кооперацт
15.Розвиток ¡ застосування технолопй
16. Р¡вень ф¡нансування технолопчного розвитку
17. Технолопчна регламентацт
18. Високотехнолопчний експорт
19. Частка високотехнолопчного експорту
20. К¡бер - безпека (експерты оц¡нки)
На жаль, не ва зазначен¡ показники можна ¡дентифкувати за даними оф¡ц¡йноí статистики Украши, проте спро-буемо залучити деяю ¡з них для анал¡тичноí оцЫки стану розвитку технолог¡чноí ¡нфраструктури.
Розвиток ¡нформацмно-технолопчно'[ ¡нфраструктури Украíни протягом 2002-2008 рр. мав тенденцю до зростання (табл. 1). Проте наслщки глобально!' ф¡нансово-економ¡чноí кризи дещо зупинили цей процес в 2009 ро^ й не дали мо-жливост¡ вщтворити його поступ у 2010 роц^ за виключенням к¡лькост¡ абонент¡в 1нтернету, що зростае пост¡йно.
Ще одним ¡з п¡дход¡в до оц¡нки Т1 може бути вивчення 1ндексу мережево( готовност¡ (МР!) - комплексного показ-ника, що характеризуе р¡вень розвитку ¡нформацмно-комункацмних технолог¡й (1КТ) у кражах св^у. Так, автори дос-лдаення виходять ¡з положення, зг¡дно якого ¡снуе т¡сний зв'язок м¡ж розвитком 1КТ ¡ економ¡чним добробутом, тому що 1КТ в¡д¡грають сьогодн¡ провщну роль у розвитку ¡нновац¡й, пщвищены продуктивност¡ й конкурентоспроможност¡, диверсиф¡кують економку й стимулюють д¡лову активн¡сть, тим самим сприяючи пщвищенню р¡вня життя людей.
За 1ндексом готовност¡ до мережного сусптьства 2010-2011 рр. наша краша займае лише 90 мюце з 138 (¡ндекс дор¡внюe 3.53). Починаючи з 2004 року Украша повтьно п¡дн¡малася по щаблю в значеннях показника, проте в роки кризи цей напрям було зупинено, а в 2010 рощ пороняно з 2008 роком, втратила вгам позицм. Зокрема, за рейтингом показниюв субшдексу Инфраструктура" N1^1 в 2010 р. Украина займае середы позицп в св¡т¡ в частиы доступност¡ цифрового контенту, наявност¡ телефонних лшм, однак низьк¡ показники за поширенютю 1нтернету, захищен¡стю 1н-тернет-сервер^ (рис. 1), що звичайно впливае на як¡сть формування вс¡eí системи технолопчно( ¡нфраструктури.
Як ¡ попередня група показниюв, рейтинги показник¡в субЫдексу "Використання" мають вкрай строкату картину: вщ задов¡льного щодо абонент¡в мобтьних телефона до досить низьких в частиы використання в¡ртуальних соц¡аль-
Таблиця 1. Динамка розвитку ¡нформацшно-технолопчноУ ¡нфраструктури Украши
Показники 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Ывестици в основний кап!тал га-луз! зв'язку, млн.грн. 2403 3635 5609 8486 9808 12407 10791 9466 5885
Автоматичн! телефонн! станц!''', од. 14433 15082 15448 нд 16655 17501 17157 17668 нд
Юльюсть основних телефонних апарат!в телефонно''' мереж! за-гального користування та в!дом-чих, як! мають на не''' вих!д, тис. 10443 10880 11270 11872 12341 12859 13135 12995 нд
Основн! телефоны апарати мереж!, тис. 9272,0 9683,3 10398,3 10991,7 11520,4 12122,2 12489,6 12362,5 нд
Забезпечен!сть населення теле-фонними апаратами (основы домашн! телефонн! апарати на 100 с!мей), од. 45 50 51 54 57 60 61 61 нд
К!льк!сть абонент!в моб!льного зв'язку, тис. нд нд нд нд нд 55240,4 55694,5 55333,2 53928,8
К!льк!сть абонент!в 1нтернету, тис. нд нд нд нд нд 1374,6 1905,1 2797,1 3661,2
Джерело: розраховано за даними: Статистичний щорчник Укра)'ни за 2009 р. - К.: 2010; Транспорт i зв'язок Укра)'ни 2009. Стат. зб1рник. - К.: 2010; Держкомстат Украши: http://www.ukrstat.gov.ua/
Доступнють цифрового контенту
навчання ^^ PieeHb охоплення вищрю освггою 1 8
Наявшстъ науковцш та ¡нженерш ~ Виробництво електроенерги ~ 153
Телефонн1 л i н iï ~ 145 ■ 73
0 20 40 60 80 100 рейтинг
Рисунок 1. Рейтинг показниюв субшдексу 'Инфраструктура" в 2010-2011 рр.
Джерело: The Global Information Technology Report 2010-2011
Таблиця 2. Структура субшдекс1в показника "Використання" Украши в 2010 р.
Субшдекси Складники Рейтинг Значення
1ндивщуальне Абоненти моб!льних телефон!в 37 121,1
Ст!льниковий зв'язок 80 3,1
Персональн! комп'ютери 76 21,2
Широкосмуговий 1нтернет 69 4,2
Користувач! !нтернету 92 17,0
Доступ до !нтернету у школах 68 3,8
Використання в!ртуальних соц!альних мереж 119 4,0
Вплив IKT на доступ до основних послуг 105 3,9
Б1знесу Освоення технолог!й на р!вн! ф!рми 97 4,4
Здатн!сть до !нновац!й 37 3,5
Р!вень використання в б!знес! !нтернету 75 4,7
Заявки на патент в нацюнальному в!домств! 38 52,9
Заявки на патент по процедур! PCT 53 2,1
Експорт високотехнолопчно'! продукци 56 3,7
Вплив IKT на нов! послуги та продукти 96 4,1
Вплив IKT на нов! орган!зац!йн! модел! 98 3,6
Уряду Усп!шн!сть уряду в смитулванн! IKT 103 3,8
!ндекс он-лайн обслуговування уряду 60 0,35
Використання IKT ! ефективн!сть уряду 112 3,6
Iндекс е-сп!вучаст! 47 0,26
Джерело: The Global Information Technology Report 2010-2011
них мереж та впливу 1КТ на доступ до основних послуг (табл. 2).
0дним ¡з ключових компонелв технолопчного базису краУни е створення й використання передових виробничих технолопй (ПВТ). У 2010 роц¡ в УкраТы було проведено перше статистичне спостереження в даый галуз¡, що дозволило, зокрема, встановити наступне: серед загальноУ ктькосл створених передових виробничих технолопй (376) найб¡льшу частку склади технологи проектування та ¡нжиырингу. Проте принципо новими Ух було лише 8 (табл. 3), що пщтверджуе низький технолопчний р^ень розвитку економки, в¡дсутн¡сть попиту на в¡тчизнян¡ розробки.
Таблиця 3. Розподш створених ПВТ у 2010р. за видами технолопй
К1льк1сть створених передових виробничих технолопй
Усього з них за державним контрактом
нов1 для УкраУни принципово нов1
Всього 376 330 46 90
Проектування та ¡нжиыринг 105 97 8 24
Виробництво, обробка та складання 80 71 9 6
Автоматизоване транспортування матер^лю ¡ деталей, а також здшснення автоматизованих вантажно-розвантажуваль-них операцм 11 11 - 1
Апаратура автоматизованого спостереження ¡/чи контролю 43 40 3 10
Зв'язок та управл¡ння 42 38 4 8
Виробнича ¡нформацмна система 16 12 4 2
1нтегроване управл¡ння та контроль 33 21 12 17
Нанотехнологп 46 40 6 22
Джерело: дан! Дерстату Укра)'ни
Цтком лопчно та законом¡рно, що за таких умов показники експорту в^чизняних технолопй високотехнолопчно-го виробництва будуть мюерними, що й в¡дображаe табл. 4. Як бачимо, лише група товара "виробництво канцеляр-ських, бухгалтерських та електронно-розрахункових машин" займае в експорт в останн¡ роки близько 5%.
Таблиця 4. Висок технологи (експорт)
Групи товар1в 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Всього товара 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100
Виробництво пов^ряних ¡ космнних летальних апаралв 0,8 0,6 0,8 0,4 0,4 0,6 0,5 0,3 0,5 0,2
Виробництво канцелярських, бухгалтерських та електронно-розрахункових машин 2,9 2,7 3,9 3,8 2,7 3,3 4,5 4,2 5,6 4,9
Виробництво фармацевтичних препарата 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,3 0,2 0,4 0,4
Виробництво приладь для радю, телебачення та зв'язку 0,5 1,1 1,4 1,8 0,4 0,4 0,4 0,4 0,7 0,5
Джерело: Зовн/шня торпвля Украни. Статистичний зб:рник. К., 2001-2010, http://www.ukrstat.gov.ua/.
Важливим показником, що характеризуе розвиток технолопчноУ ¡нфраструктури е ф¡нансування технолопчного розвитку. Найбтьш показовим сл¡д вважати стан ф¡нансування технолог¡чних ¡нновац¡й (табл. 5) за вщповщними дже-релами, що може характеризувати вщношення держави, бюнесу та ¡нвестор¡в до процесу формування сучасноУ Т1. Як бачимо, процес цей неоднорщний й непостмний в динам¡ц¡. В якост¡ намнених тенденц¡й сл¡д назвати посилення ро-л¡ ¡ноземних ¡нвестор¡в в 2009-2010 рр. й вщповщно зниження частки фшансування власними силами в цей же перюд, а також суттеве зниження суми асигнувань з державного бюджету у 2010 роцг
Таблиця 5. Джерела фшансування технолопчних ¡нновацш, млн.грн.
Власних Державного бюджету 1ноземних ¡нвестор1в 1нш1 джерела
2000 1399,3 7,7 133,1 217
2001 1654,0 55,8 58,5 203,1
2002 2141,8 45,5 264,1 562,4
2003 2148,4 93 130 688,4
2004 3501,5 63,4 112,4 857,3
2005 5045,4 28,1 157,9 520,2
2006 5211,4 114,4 176,2 658
2007 7999,6 144,8 321,8 2384,7
2008 7264,0 336,9 115,4 4277,9
2009 5169,4 127,0 1512,9 1140,6
2010 4775,2 87,0 2411,4 771,9
Джерело: дан! Держкомстату Укра'1'ни: http://www.ukrstat.gov.ua/
Таким чином, вибран¡ тдходи до оц¡нки деяких аспект¡в розвитку технолопчноУ ¡нфраструктури, дозволяють кон-статувати, що процес цей в УкраУы вщбуваеться стих¡йно й непередбачувано, так як ы в одному ¡з програмних доку-мент¡в уряду не знайшлося м¡сця для передбачення напрямю УУ розвитку як складовоУ сучасноУ ¡нновацмноУ системи.
Технолопчну ¡нфраструктуру необхщно розбудовувати у двох напрямках: змютовному й оргаызацмному: у змь стовному план¡ забезпечити доступн¡сть одержання й трансферу (обм¡ну) знаннями й ¡нформацюю; реал¡зувати ком-плексну ¡нформацмно-методичну п¡дтримку осв¡тнього процесу, наукових дослдаень, ¡нновац¡йноí д¡яльност¡ в рамках центра колективного користування осв¡тн¡ми, науковими, ¡нновацмними ресурсами, в¡дкритого доступу до них, послйного мон¡торингу якост¡ ¡нформаци, що поставляеться, необх¡дних заход¡в щодо захисту ¡нформац¡йних ресур-с¡в; забезпечити розвиток геоЫформацмних систем. У оргаызацмному план¡ TI повинна розвиватися на двох рюнях: створення мережевоí ¡нновацмно'|' ¡нфраструктури, що поеднуе локальн¡ мереж¡ в межах м¡ста або регюну; оргаыза-ц¡я дистанц¡йного доступу до високопродуктивних ¡нформацмно-обчислювальних ресурс¡в, освоення мережевих технолога нового покол¡ння.
Стратепчним напрямом зд¡йснення зазначеноí розбудови може бути застосування методологи технолопчних платформ (ТП) - механ¡зму державно-приватного партнерства в сфер¡ науково-технолог¡чного й промислового ро-звитку, що реал¡зуeться за участю рюних зац¡кавлених стор¡н й спрямований вш на пол¡пшення взаемодп й розвиток кооперац¡í м¡ж державними й мунщипальними органами, господарюючими суб'ектами - орган¡зац¡ями науки, осв¡ти, реального сектора економки, соц¡альноí сфери, оргаызацыми й об'еднаннями громадянського сусп¡льства по най-б¡льш перспективним напрямкам дослдаень ¡ розробок, пов'язаних технолог¡чно й/або як такими, що мають едину галузь застосування результат^ ¡/або мають едине функц¡ональне призначення.
У цьому контекст показовим е досв¡д реалЬаци ¡н¡ц¡ативи Sвропейськоí ком¡с¡í з¡ створення технолопчних платформ (ТП). Вщповщна практика нараховуе вже близько 10 роюв. Перша европейська ТП (Advisory Council for Aeronautics Research in Europe) була створена в 2001 рощ; за станом на жовтень 2009 року в SC дтло 36 ТП [6]. Зокре-ма, в ¡нновацмый сферу европейсью ТП вщносяться до партнерств за участю уыверсителв та державних дослщниць-ких ¡нститут¡в, ¡ ор¡eнтован¡ на полтшення взаeмод¡í науки й промисловостк Головне íхнe призначення полягае в тому, щоб: а) створити площадку для взаемодп учасниюв певного сектора економки з метою визначення прюритетних напрямюв досл¡джень ¡ розробок, тимчасових рамок ¡ плану дм у тих стратег¡чно важливих сферах, де майбутне зро-стання, конкурентоспроможнють ¡ ст¡йкий розвиток залежать вщ науково-технолог¡чних досягнень у середньо- ¡ дов-гостроковому пер¡од¡; б) сконцентрувати фшансування досл¡джень ¡ розробок у тих галузях, як е найбтьш значими-ми для розвитку стратепчно важливих сектор¡в економ¡ки; при цьому ТП повинн охоплювати увесь виробничий лан-цюжок ¡ залучати до виршення завдань розвитку органи влади держав SC ¡ окремих (хых рег¡он¡в; 3) формувати вщ-повщ на стратег¡чн¡ технолог¡чн¡ виклики, як можуть внести вклад у досягнення основних цтей пол¡тики в контекст майбутньоí конкурентоспроможност¡.
Hевир¡шеними протягом тривалого часу залишаються проблеми ¡нституц¡йного характеру, зокрема, низький рь вень розвитку мехаызмю залучення ф¡нансування: нерозвинен¡сть венчурного фшансування стримуе появу та розвиток нових 1Т-компаый, впровадження ¡ комерц¡ал¡зац¡ю нових IT-продукт¡в; недостатн¡й р^ень доступност¡ телекому-н¡кац¡йноí ¡нфраструктури гальмуе розвиток малих ¡ середн¡х пщприемств галуз¡, перешкоджае íхньому виходу на свь товий ринок та розвитку вщносин ¡з заруб¡жними партнерами; вщсутнють ефективних механ¡зм¡в застосування зако-нодавства про захист ¡нтелектуально)' власност¡ приводить до витрати дохода украíнських виробниюв, ¡ е важливою перешкодою для створення в Укра'У великими мжнародними компан¡ями власних центр¡в досл¡джень ¡ розробок. У цьому напрям¡ в якост кращоí практики може бути активний процес розбудови ¡нновацмна система в Казахстану за-початкованоí за принципами сшгапурсько( й ¡зраíльськоí систем. Зараз його венчурний каттал оцЫюеться в 150 млн. долар¡в. В 2003-м уряд цю'[ краíни прийняв Програму формування й розвитку нацюнально!' ¡нновацмно'[ системи на 2005-2015 роки. У рамках цього проекту створеы державы венчуры фонди: Фонд стмкого розвитку "Казина" ¡ Hац¡о-нальний ¡нновацмний фонд (Н1Ф). Oстанн¡й фшансуе НДДКР, створюе мережу технопарк¡в ¡ технолог¡чних б¡знес-¡н-кубатор¡в, ¡нвестуе в стартапи. За його допомоги були створеы п'ять казахстанських венчурних фонд^: "Сентрас", "Арекет", "Адвант", Almaty Venture Capital, Glotur Technology Fund. Вони працюють за принципом вщкрито'[ ¡нновацм-ноí системи. Зокрема, Н1Ф е акц¡онером п'яти ¡ноземних венчурних фонд^ з¡ США, H¡меччини, Aз¡í, 1зратю. У його сп¡вроб¡тник¡в е доступ до бази даних винаход^ кожного з них, що забезпечуе ¡нтеграцю економ¡ки Казахстану у св¡-тову ¡нновацмну систему. Kомерц¡йним прикладом дтльносл фонд¡в слугуе виробництво ун¡кального теплоюоляцм-ного матер¡алу на основ¡ розробок казахстанських учених.
Висновки. Tехнолог¡чна ¡нфраструктура розглядаеться як фактор конкурентоспроможност¡ у сукупносл з такими складовими як нацюнальна спрямован¡сть, сусп¡льно-економ¡чна ¡нфраструктура, виробнич¡ потужност¡.
На жаль, в Укра'У проблема на шляху розбудови ¡нноващйно'[ модел¡ економ¡ки полягае в тому, що за наявносп величезного науково-технолопчного потенц¡алу (особливо в рег¡ональному вимр) через брак в¡дпов¡дного орган¡за-цмного ресурсу технолог¡чн¡ зм¡ни, особливо в промисловому комплексу в¡дбуваються вкрай повтьно. В повн¡й м¡р¡ зазначене стосуеться й упровадження в практику кластерно!' пол¡тики розвитку економ¡ки рег¡он¡в. особливо технолопчних кластера, як¡ б були каталюатором формування та розвитку технолопчно( ¡нфраструктури.
В¡дсутн¡сть як¡сних ринкових мехаызм^ упровадження у виробництво технолопчних ¡нновацм та íх дифуз¡ю серед пщприемств рюних галузей економ¡ки, вимагае державного втручання в процес створення технолопчних майданчи-к¡в як основи для формування системи технолопчно( ¡нфраструктури та вщтворення за íí допомоги сучасного формату нац¡ональноí ¡нновац¡йноí системи, прискорення створення виробництв нов^нього технолог¡чного укладу.
У контекст¡ розбудови регюнальних ¡нновац¡йних систем як ¡нституци для створення й забезпечення виробництв нов^нього технолог¡чного укладу необх¡дно здмснювати системн¡ досл¡дження рол¡ та мехаызм^ формування техно-лог¡чноí ¡нфраструктури, що в умовах послндустр^льного сусп¡льства набувае ключового значення в якост¡ ¡нформа-ц¡йно-комун¡кац¡йного середовища для упровадження наукових розробок у виробництво. Oсобливоí уваги потребу-ють питання розробки методолопчних засад й конкретизац¡í складових Т1 на рег¡ональному р¡вн¡, де зосереджено ва-гомий науково-технолог¡чний потенц¡ал розвитку нац¡ональноí економ¡ки.
EKOHOMIKA 3HAHb, IHHOBAUIMHA EKOHOMIKA
^¡TepaTypa
1.0eaynoBa fl.l. TexHonorinHiti iMnepaTiB crparerinHoro ynpaBniHHn HauioHanbHoo eK0H0MiK0i0//BicHMK HauioHanbHoi opiai^Hoi aKaaeMi'i YKpaiHi iM. ApocnaBa Myaporo. Cepin: EKoHoMiwa Teopin Ta npaBo. - XapKiB.: npaBo. - 2010. - № 2. -492 c. - C. 13-24.
2.flepxaBHa uinboBa eKoHoMiwa nporpaMa "CrBopeHHn b YKpaiHi iHHoBauitiHoi iHtypacTpyKTypu" Ha 2009-2013 poKii // OQiuiMHMM BicHMK YKpaiHi. - 2008. - № 36. - C. 40-42.
3.Report on European Technology Platforms and Joint Technology Initiatives: Fostering Public-Private R&D Partnerships to Boost Europe's Industrial Competitiveness, 2005.
4.Technology platforms, from Definition to Implementation of a Common Research Agenda, November 2004; Third Status Report: At the Launch of FP7, March 2007.
5.Mopo3oB T.O. CyrHicrb rexHonoriHHoi iHtypacrpyKTypw eKoHoMiKi aepxaB / T.O.Mopo3oB. "EKoHoMinHi iHHoBauii". Bi-nycK 43: 36ipHiK HayKoBix npaub YKpaiHcbKe npmopHoMop'n b HauioHanbHix i MixHapoflHiix KoopaiHaTaxpo3BiTKy: perio-HanbHwti BiMip. -Oaeca: iHcTijyT npo6neM piHKy Ta eKoHoMiKo-eKonoriHHix aocniffxeHb HAH YKpaiHi, 2011. - 359 c.
6..0opMipoBaHie TexHonormecwx nnarfopM c ynacneM HMY B03 [EneKTpoHHiiti pecypc]. - PexiM aocTyny: //http://www.hse.ru/org/hse/texnpl
УДК 811.161.2'373'38
Навальна M.I.,
кандидат фтолопчних наук, доцент, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григорт Сковороди"
Д1еСЛОВА ЕКОНОМ1ЧНО1 СФЕРИ: ПРЯМ1 ТА ПЕРЕНОСЫ ВЖИВАННЯ В СУЧАСН1Й
УКРА'ШСЬКШ ПУБЛ1ЦИСТИЦ1
У crarri проанал1зовано найуживанш1 д/еслова на позначення економ1чних процеав у Moei сучасно/ укра'тсько! пре-си, виокремлено ¿хн гемагичн групи, описано лексеми з прямими га переносними значеннями, визначено crилicrич-ну роль д}ешв екoнoмiчнol сфери.
Ключовi слова: д/еслова екoнoмiчнol сфери, пряме значення, переносне значення, мова преси, crилicrичнa роль.
В сгагье проанализированы наиболее упогребляемые глаголы для обозначения экономических процессов в языке современной украинской прессы, выделены их гемагические группы, описано лексемы с прямыми и переносными значениями, определены сгилисгическую роль глаголов экономической сферы.
Ключевые слова: глаголы экономической сферы, прямое значение, переносное значение, язык прессы, сгилисги-ческая роль.
The article analyzes the most commonly used verbs to describe economic processes in Contemporary Ukrainian press, determines their thematic groups described tokens with direct and figurative sense, defined stylistic role verbs economic sphere.
Keywords: verb economic sphere, the direct value, indirect value language media, stylistic role.
Актуальнють теми. Повсякденна увага украТнських засобю масовоТ ¡нформацп до економнних процеав ¡стотно сприяе популяризацп дм з гршми, а деслты лексеми, що Тх означають, стають широковживаними. Активне викори-стання деслв економнноТ сфери на початку ХХ1 ст. в мов¡ газетноТ перюдики зумовлене дюю позамовних чинниюв: пожвавилися торпвельы вщносини як у державу так ¡ на мжнародному рюы, в об^у з'явилася ¡ноземна валюта. Про актуальнють теми "грошГ свщчать сучасн розвщки дослщниюв мови украТнськоТ преси, як виокремлюють слова на позначення незаконних торпвельних операцм, незаконних або сумывних операцм ¡з гршми та лексико семантичну групу ¡з загальним значенням "витрачати грошГ [2, с. 40; 1], наголошують на утворенн великоТ шькосл назв профе-ай, що мають справу з гршми, та рюних установ, зокрема банк¡в [5, с. 65-66].
Основу деслю економ¡чноТ сфери становлять стилютично нейтральн¡ лексеми на позначення процеав торпвл^ ку-п^ продажу: торгувати, купувати, продавати, платити, виплачувати, оплачувати, сплачувати та ¡н. Напр.: "Найбть-шому обласному центров¡ - Дн¡пропетровську - заборонили торгувати м'ясом" ("УкраТна молода", 6.06.2008); "Безви-х¡дь примусила стару вчительку продавати книги" ("Газета по украТнськи", 12.06.2008); "Ктькють автомоб¡л¡в зросла. УкраТнц¡ здебтьшого платили не гот¡вкою, а брали кредити" ("День", 10.08.2007); "Банк "Надра" оплачуватиме голв-кою чеки Держказначейства" ("День", 3.08.2007); "Населення сплачуе непрям¡ податки з¡ своТх власних дохода" ("Газета по украТнськи", 2.08.2007).
Найбтьшу за обсягом групу деслв економ¡чноТ сфери становлять лексеми, як означають витрачання чи втрату кошлв: тратити, витрачати, розтрачати, гайнувати, губити, марнотратити, марнувати та ¡н. Напр.: "Вмськова кафедра - це те, на що варто тратити грошГ ("День", 8.10.2007); "На що витрачае грош¡ украТнський уряд? (заг.). Антонь на Бажан в¡дзв¡тувала про те, на що саме в 2006 рощ витрачатиме бюджеты грошк.." ("УкраТна молода", 17.02.2007); "Хтось може дати гарантю, що нов¡ керюники не будуть розтрачувати державн¡ кошти?" ("С¡льськ¡ в¡ст¡", 10.11.2008); "...процеси виявляються в обл^ацых державних позик, коли держава непродуктивно розтрачуе отриман¡ кошти" ("День", 8.10.2007); "У сел¡ бачили, як Василь гайнуе свое багатство, не тверезючи"... ("УкраТна молода", 21.10.2006); "Чи губить, чи крадуть грош^ - бщкалася мати про поведЫку сина студента" ("С¡льськ¡ в¡ст¡", 11.10.2006); ".до 18 ро-к¡в УТлл вмудрився не т¡льки марнотратити зароблен м¡льйони, але й наробити нових борпв" ("УкраТна молода", 8.11.2007); "Не марнуйте часу, бо марнуватимете й грошГ ("Сшьсью вютГ, 25.05.2006) та ¡н.
Постановка проблеми. Окреслюючи меж¡ ц¡eТ групи д¡eсл¡в економ¡чноТ сфери, ми не обмежувалися одиницями ттьки з основним значенням, осктьки така класиф¡кац¡я була б неповною [3, с. 11]. Цтком погоджуемося з дослщ-
122 Eконом¡чний в¡сник университету | Випуск № 18/2
© Навальна M.I., 2012
