CC BY
31
УДК 658
Юхновська Т.М.,
Державна установа "1нститут економки та прогнозування Нац1ональноУ академи наук УкраУни" (м. Кшв)
КОНЦЕПЦ1Я РОЗВИТКУ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В УМОВАХ М1ЖНАРОДНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА
Розглянуто сучаш та актуальн1 пдоди щодо формування Концепцн розвитку науково-технолопчного потенциалу в умовах мжнародного сп1вроб1тництва. Видшено та проанал1зовано основн1 принципи, передумови, складовi та на-прямки реалiзацiï Концепцн розвитку науково-технолопчного потен^алу. Запропоновано власну концептуальну модель розвитку науково-технолопчного потеншалу за умов поширення мжнародно'/' кооперацн.
Ключовi слова: концепшя, науково-технолопчний потеншал, науково-технолопчне спiвробiтництво.
Рассмотрены современные и актуальные подходы к формированию Концепции развития научно-технологического потенциала в условиях международного сотрудничества. Выделены и проанализированы основные принципы, предпосылки, составляющие и направления реализации Концепции развития научно-технологического потенциала. Предложено собственную концептуальную модель реализации научно-технологического потенциала в условиях распространения международной кооперации.
Ключевые слова: концепция, научно-технологический потенциал, научно-технологическое сотрудничество.
Current approaches of foundation of scientific&technological potential development in terms of international cooperation were considered. The basic principles, preconditions, components and directions of realization of the Concept of scientific&technological potential development were analyzed. Authors conceptual model of scientific&technological potential realization under conditions of spread of international cooperation was proposed.
Key words: concept, scientific&technological potential, scientific&technological cooperation.
Актуальнють. Науково-технолопчний розвиток являеться основним чинником економнного зростання та каталюа-тором економнних зрушень, а за умов поширення мжнародно) коопераци ключовим фактором сощально-економн-ного розвитку на взаемовигщних умовах. Осктьки i ¡мплементацы результат^ ¡нновац1йноУ дтльност як у практику виробництва, i модерызацы в контекст тенденцм впливу ¡нновацмних чинниюв на конкурентоспроможнють краУни першочергово вимагають наявност наукового та технолопчного потеншалу, то здмснення негайних кроюв, спрямо-ваних на розширене його вщтворення та провадження необхщно)' державно)' пол^ики його реалюаци е важливими кроками в цьому напрямку. РЬноплановий характер технолопчних змЫ актуалюуе проблему стимулювання вщносин у сфер¡ мжнародного ствроб^ництва з метою розвитку науково-технолопчного потеншалу.
В науковому та практично-господарському пол¡ ¡снуе усталена думка, що саме технолог¡чн¡ змЫи е двигуном розвитку, зростання конкурентоспроможносл, добробуту ¡ зайнятост¡. Тому в центр¡ уваги вчених [1,2,3] актуалюуеться проблема досл¡дження розвитку науково-технолопчного потеншалу як ендогенного фактора, так ¡ ¡нтенсивност¡ його залучення в глобалюацмы зв'язки.
Метою досл1дження е розробка Kонцепц¡ï, що визначае основы стратегии ц¡л¡, завдання, принципи та мехаыз-ми державного регулювання розвитку науково-технолопчного потеншалу у сфер¡ науково-технолопчного спюроб^-ництва.
Результати дослщження. Концепцт розкривае зм¡ст модел¡ науково-технолог¡чного потеншалу та визначае ос-новн¡ засади та напрямки державно) пол^ики з метою становлення ¡нновацмно''' модел¡ розвитку економки, еколоп-зац¡ï виробництва, розвитку та реалюаци ¡нновац¡йно-¡нвестиц¡йного потенц¡алу Укра'ни за рахунок актив¡зац¡ï мжна-родного науково-технолопчного спюроб^ництва (МНТС), рис. 1. Державна пол^ика в сфер¡ мжнародного науково-технолог¡чного розвитку повинна здмснюватися в¡дпов¡дно принцип¡в захисту нац¡ональних ¡нтереав, геопол¡тики та можливостей щодо реалюаци нац¡онального науково-технолог¡чного потенц¡алу. Водночас, результатом мжнародно-го сп¡вроб¡тництва мае стати реалюацт сп¡льних науково-технолог¡чних проект¡в, фЫансування експортоор¡eнтованоï виробництва та просування на глобальний ринок ново) ¡нновацмно''' продукци, п¡двищення квал¡ф¡кац¡ï в¡тчизняних прац¡вник¡в науково-досл¡дноï сфери з метою ¡нтеграц¡ï в¡тчизняноï економ¡ки до св¡товоï науковоï сптьноти.
Реал¡зац¡я основних положень Kонцепц¡ï дасть можливють створити так¡ умови, що забезпечать розвиток наукового та технолопчного потенщал^ та надасть можливють його входження в глобальний науково-технолопчний прост^. Однак, внасл¡док "закритих ¡нновац¡й" такий розвиток нараз¡ е м¡н¡мальним, що в¡дпов¡дно додатково актуалюуе проблему актив¡зац¡ï МНТС.
При цьому, МНТС в сучасних умовах здатне забезпечити:
1) реалюацю власного науково-технолопчного потеншалу в межах глобально[ науково-дослщно[ системи, за умов в¡дсутност¡ зв'язку мж осв¡тою-наукою-виробництвом в межах нацюнально[ економ¡ки;
2) ¡нтеграц¡ю в¡тчизняного сектору наукових дослдаень ¡ розробок до глобально) ^новац^но) системи;
3) сприяння розвитку мжнародного партнерства у сфер¡ науково-технолог¡чноï та ¡нновац¡йноï дтльносл;створен-ня единого науково-технолопчного простору наукових дослдаень та прикладних розробок;
4) укладення дво- та багатостороных договор^ з питань мжнародних науково-технолог¡чних розробок та досль джень, сп¡льних проект¡в з ¡мплементаци досягнень науки та технологи у виробництво.
Пол^ика МНТС е складовою науково-технолог¡чноï пол¡тики держави та покликана забезпечити вщповщний рь вень розвитку науки, технки та технологи та впровадження ïх досягнень у виробництво. Основною метою МНТС е ак-тив¡зац¡я модерн¡зац¡ï в¡тчизняного виробництва на користь вищих технолопчних уклада як за рахунок розвитку в^-чизняно) науки та впровадження досягнень технолопй в процес¡ сп¡льних науково-технолопчних проект¡в, так ¡ ¡нте-
238 Eкономiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/2
© Юхновська Т.М., 2012
Рисунок 1. Концептуальна модель розвитку науково-технолопчного потенщалу в умовах МНТС
Джерело: розроблено автором
граци в^чизняного наукового та технолопчного потенщалу до св1тового сгмвтовариства. Тому важливим кроком до розвитку науково-технолопчного потенщалу е його стратепчне планування в умовах МНТС (рис. 2). 0кр1м того поси-лення МНТС покликане збтьшити частку ¡нновацмно-активних пщприемств та пщприемств, що виробляють ¡ннова-цмну продукц¡ю та впроваджують ¡нновац¡í (рис. 3) та пщвищити частку високотехнолог¡чноí продукц¡í у структур¡ ек-спорту товар¡в та послуг.
Протягом 2010 року ¡нновацмною д¡яльн¡стю у промисловост¡ займалися 1462 пщприемства, або 13,8 % загально!' к¡лькост¡ обстежених промислових п¡дприeмств, що лише на 1 % бтьше вщ попереднього року, ¡ на 4,2 % ыж у 2000-му та 2002-му рр. Тод¡ як у високорозвинених кражах даний показник складае бтьше 50 %. Сучасн науково-дослщ-н¡ роботи та розробки е вкрай ризикованими та фшансово затратними, однак усп¡шна реалюацы пр¡оритетних на-прямк¡в та програм науково-технолопчного розвитку приносить набагато бтьший ефект н¡ж ус¡ супутн¡ витрати на ¿х досл¡дження та реалюацю. У цьому контекст¡ вкрай необхщним е оц¡нка пр¡оритетност¡ та очкувано' результативно-ст¡ напрямк¡в науково-технолог¡чного розвитку у фундаментальна та прикладн¡й науцк
Визначення основних напрямк¡в фундаментально' науки повинно мютити в сво'й основ¡ пост¡йну концентрац¡ю науково-технолог¡чного потенц¡алу та його розвиток вщповщно до свтевих тенденц¡й ¡нновац¡йного розвитку, що за-безпечить генерац¡ю власних та запозичення зовышых сучасних знань та розробок. В систем¡ фундаментальних дос-лдаень необх¡дним е використання сучасних досягнень в галуз¡ науки та технки. 0кр¡м того п¡дтримка основних на-прямк¡в фундаментальних досл¡джень потребуе постмного контролю та мон¡торингу, з метою розробки мехаызму ¿х ф¡нансування та коригування ¿х перел¡ку.
Визначення основних напрямюв прикладно' науки повинне базуватися на ¡снуючих можливостях реал¡зац¡í наяв-ного науково-технолог¡чного потенц¡алу та вимог ¡ потреб виробництва. 0сновними умовами прюритетносл приклад-них досл¡джень е:
1) направлен¡сть на виробництво еколопчно чисто' продукц¡í;
2) направлен¡сть на виробництво еспортоор¡eнтованоí та ¡мпортозам¡щуючоí високотехнолог¡чноí продукц¡í.
3) задоволення умов пщвищення р¡вня життя та здоров'я населення;
4) пщтримка технолог¡чноí переоснащеност¡ виробництва;
5) змЫа структури економ¡ки на користь сфери послуг.
Неоднозначною е динамка виконаних наукових та науково-техннних роб¡т за пер¡од 1995-2010 рр. (рис. 4). Так, наприклад у перюд 1995-2005 рр. спостер^аеться вщчутне скорочення частки витрат на приклады дослщження з 29,6 % до 14,7 % (на -14,9 %), тобто бтьш ыжна половину, в той час як частка витрат на фундаментальы дослдаення ста-бтьно зростае за цей пер¡од з 11,5 % до 18,7 % (на +7,2 %). Досить цкава ситуацт, коли за мов практично вщсутно-
Рисунок 2. Цикл стратепчного планування розвитку науково-технолопчного потенщалу в умовах м1жнародного науково-технолопчного сшвроб1тництва
Джерело: розроблено автором
одиниць
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 я Загапьна ктькютъ ¡нновацмно-активних пщприемств Ктькютъ промислових пщприемств, що впроваджували ¡нноваци % частка ¡нновацмно-актавних пщприемств промисловосп —О—% частка пщприемств промисловосп, що впроваджували ¡нноваци
Рисунок 3. Динамка кшькосл ¡нновацшно-активних пщприемств та пщприемств, що впроваджували ¡нновацП' [4,5 за вщповщш роки]
ст¡ зв'язку мж наукою ¡ виробництвом державна пол^ика направлена на посилення цю тенденц¡í, оск¡льки зменшуе ф¡нансування прикладно( науки, натом¡сть зб¡льшуючи фундаментальн¡ видатки, що практично не пов'язана з реальною економкою. 1нший перюд, 2005-2010 рр., характеризуеться стаб¡л¡зац¡eю та певним покращенням р^ня фшан-сування прикладноí науки до 16,4 % у 2010-му рощ, однак така динамка е недостатньою.
709 335 1 ^Цю 8
1995
одиниць 12 ООО ООО 10 ООО ООО 8 ООО ООО 6 ООО ООО 4 ООО ООО 2 ООО ООО
2000 2005 2009 2010 роки
Обсяг виконаних наукових та науково-технпнчих роб1т % частка фундаментальних дослщжень % частка прикладних дослщжень
Рисунок 4. Динамка наукових та науково-техшчних робгг, виконаних власними силами наукових оргашзацш [4, с. 99]
Розвиток в^чизняного науково-технолопчного потенщалу багато в чому визначаеться умовами технолопчного партнерства УкраТни з рештою св^у. В основ! цих умов мае лежати довгострокова партнерська пщтримка у сферах навчання, осв1ти та науки, спюроб^ництво у ¡нновацмый сфер!, що направлен! на впровадження кращоТ св1товоТ практики стосовно ¡нновац!йного процесу, генераци ¡дей та комерц!ал!зац!Т ¡нновац!й. Тому найважлив!шими принципами зд!йснення науково-технолопчноТ пол!тики повинн! бути:
1) ¡нтеграц!я та побудова зв'язку осв!ти-науки-технолог!Т-виробництва;
2) використання власних та залучених в умовах МНТС ¡нвестицм на довгостроков¡ проекти та цт^
3) виокремлення пр¡оритетних програм та напрямюв науково-технолог¡чного спрямування для державноТ пщтрим-ки та фшансування;
4) концентрац¡я ресурс¡в на пщтримку пр¡оритетних напрямк¡в науково-технолог¡чного розвитку економки;
5) об'еднання та координац¡я зусиль державних, мюцевих орган¡в влади та приватного сектору економки в про-цес¡ реал¡зац¡Т науково-технолог¡чного потенц¡алу економки;
6) пр¡оритетн¡сть напрямк¡в науково-технолог¡чного розвитку мае визначатися вщповщно до можливостей реаль зац¡Т та в¡дтворення нацюнального науково-технолог¡чного потенц¡алу та необх¡дност¡ реалЬацп та захисту нацюналь-них ¡нтереав та забезпечення конкурентоспроможност¡;
7) орюнтацы на збереження та забезпечення нацюнальноТ науково-технолог¡чноТ безпеки в умовах МНТС.
Мехаызм розширеного в¡дтворення ¡ реалЬаци нац¡онального науково-технолог¡чного потенц¡алу в умовах МНТС
полягае в достатньому акумулюванн та ефективному використанн¡ системи таких складових:
ФЫансове забезпечення розвитку та вщтворення науково-технолог¡чного потенц¡алу в умовах МНТС будуеться на багатоман¡тност¡ джерел ф¡нансування науково-технолог¡чних проект¡в та розробок. При цьому, нараз¡ найважлив¡-шим джерелом ф¡нансування загальнодержавних та регюнальних проект¡в та програм виступае державний та мюце-в¡ бюджети. Питома вага загального обсягу фЫансування витрат у ВВП складае 0,82 %, тод¡ як державне ф¡нансуван-ня - 0,34 %. Фшансування витрат на виконання наукових та науково-техннних роб^ у 2010 р. за рахунок держбюдже-ту зменшилось на 3,3 % ¡ склало 3704,3 млн. грн. (або 41,5 %), а за рахунок власних кошлв 9,7 % [4, с. 81]. Проти-лежною практикою характеризуються високорозвинеы краТни, де в структур¡ джерел фшансування займають власы кошти пщприемств, а це е гарант¡eю ефективносл та рац¡ональност¡ Тх використання (рис. 5). Тому, на нашу думку, така ситуацы потребуе певного покращення шляхом стимулювання учасл приватного капралу у зд¡йсненн¡ НДДКР. Натом¡сть держава повинна виступати не основним "меценатом" таких роб^, а "арб^ром", встановлюючи ефективы та сприятлив¡ "умови гри" при зд¡йсненн¡ науково-технолог¡чноТ та ¡нновацмно-швестицмноТ д¡яльност¡.
Статистика засв¡дчуe, що кошти ¡ноземних замовник¡в на досл¡дження ¡ розробки в УкраТн¡ складають 25,7 %, то в зазначених високорозвинених краТнах вщ 0,3 % до 4 %. Така ситуацт, на нашу думку показуе, що в^чизняний нау-ково-технолог¡чний потенц¡ал фактично експлуатуеться ¡ноземними краТнами, в¡дтак УкраТна - донор науково-техно-лог¡чних послуг, що не призводить до повноТ реалЬацп власного науково-технолог¡чного потенц¡алу. В той час як ¡н-новац¡йн¡ лщери св¡й потенц¡ал використовують в межах краТни, експортуючи вже готов¡ продукти як результат реа-л¡зац¡Т власного науково-технолопчного потенщалу. В¡дтак, завданням держави мае стати виважена, протекцюнютсь-ко-нацюналютична пол¡тика розвитку та збереження науково-технолопчного потенщалу УкраТни.
Нормативно-правове та ¡нституцмне забезпечення науково-технолог¡чного розвитку потребуе постмного мон¡то-рингу, вдосконалення та актуалюаци в¡дпов¡дно до м¡жнародних норм та стандарт^ з метою п¡двищення рол¡ науки та використання ТТ досягнень у економМ та сусп¡льному жигп краТни. Так, наприклад, потребують розробки та затвер-дження законодавч¡ акти стосовно стимулювання, регулювання та контролю науково-технолопчноТ дыльносл в Укра-Тнк Важливим кроком до п¡двищення технолог¡чноТ та техн¡чноТ озброeност¡ виробництва е пост¡йний контроль амор-тизац¡йноТ пол^ики.
lнформац¡йне забезпечення науково-технолог¡чного розвитку передбачае пост¡йного оновлення центральних та регюнальних ¡нформацмних баз з питань науково-дослщних та досл¡дно-конструкторських розробок, розробки еди-ноТ ¡нформац¡йноТ мереж¡ та единого реестру дослдаень, проект¡в та програм з ч^кою структурою та класифкацюю
%
Украша Росая Китай Корея Япошя ОЕСР ЕС-27
□ кошти державного та мюцевихбюджетпв ■ власш кошти
Рисунок 5. Структура витрат наукових та науково-техжчних роб1т за джерелами фшансування \ краУнам: 2010 р1к, % [4, с. 81; 6, с. 31]
фундаментальних та прикладних досягнень у сферах науки та технки. Вщповщно, необхщною умовою е повна ¡нте-грац¡я державноí системи науково-технолопчно( ¡нформац¡í до глобального ¡нформац¡йного середовища. В контекст цього питання мае бути вдосконалена матер^льно-техннна база та програмне забезпечення, що вщповщають суча-сним св¡товим вимогам та реалтм ¡ можливостям в¡тчизняного науково-технолог¡чного потенщалу.
Кадрове забезпечення науково-технолог¡чного розвитку потребуе:
1) стимулювання процесу п¡двищення квалфкацп прац¡вник¡в осв¡ти та науки, розвиток системи дистанцмного навчання;
2) сприяння реалюаци кадрового потенц¡алу на св¡товому рюы;
3) виокремлення окр¡м науково-досл¡дного персоналу, кадрово( частини прац¡вник¡в управл¡нського складу щодо регулювання ¡нновац¡йноí та науково-технолог¡чноí д¡яльност¡, а в¡дтак, вдосконалення системи (х осв¡ти та пщвищен-ня квалфкацп;
4) формування нац¡ональноí системи ¡нформаци стосовно наявних науково-техн¡чних кадр^;
5) зб¡льшення витрат на фшансування дыльност прац¡вник¡в науково-досл¡дних установ, дослщниюв, рацюналюа-тор¡в та ¡нноватор¡в;
6) пщвищення р¡вня ¡нновац¡йноí культури та науково-технолопчного сприйняття суб'еклв економ¡ки;
7) ¡нтеграци в¡тчизняноí осв¡ти та науки в мжнародну осв¡тньо-наукову сп¡льноту, шляхом створення зв'язюв з ¡но-земними науково-дослщними центрами, ф¡нансування стажування та пщвищення квалфкаци в закордонних осв^ых та наукових закладах;
Практика показуе, що розвиток науково-технолопчного потенщалу не т¡льки забезпечуе ктькюне та як¡сне еконо-м¡чне зростання, а й за умов МНТС посилюе конвергентнють потенц¡ал¡в р¡зних краш, тому одним з пр¡оритет¡в мае стати державна пол^ика нац¡ональноí безпеки науково-технолопчно( сфери. 0сновними завданнями захисту нацю-нальних ¡нтерес¡в мае бути:
1) збереження та нарощування нацюнального науково-технолопчного потенщалу;
2) мон¡торинг руху в¡тчизняноí робочоí сили в умовах МНТС;
3) поступове зменшення ¡мпорту високотехнолог¡чноí продукц¡í за рахунок виробництва аналопчно( ¡мпортозам¡-щуючоí продукц¡í.
Формування Концепцп е комплексною проблемою теоретичного та прикладного значення, що потребуе адекват-них управлЫських р¡шень, розробки мехаызмю реал¡зац¡í науково-технолог¡чного потенц¡алу в умовах МНТС. Тому очкуваы результати вщ впровадження Концепц¡í, а саме реалюацт основних ц¡лей, принцип¡в та засад розвитку нау-ково-технолог¡чноí сфери дозволить забезпечити:
1) збереження та реалюацю нацюнального науково-технолопчного потенщалу;
2) пщвищення квал^кацмного р¡вня прац¡вник¡в наукових та дослщно-конструкторських орган¡зац¡й;
3) створення едино( ¡нформац¡йноí бази даних науково-технолопчних проект¡в в Украíн¡ та и ¡нтеграц¡ю до св¡то-вого ¡нформацмного середовища;
4) розробку системи виокремлення прюритетних напрямк¡в ¡нновац¡йного та науково-технолопчного розвитку еко-ном¡ки;
5) пщвищення рюня ¡нновац1йно1 активност пщприемств, частки пщприемств, що займаються дослщно-конструк-торськими розробками та р¡вня ¡нновац¡йноí культури населення;
6) реструктуризацю економ¡ки на користь виробництв 5-го та 6-го технолопчних уклада;
7) зб¡льшити частку ¡нновацмно'|' продукц¡í в прирост¡ валового внутршнього продукту;
8) ¡нтеграц¡ю в^чизняно)' науковоí сфери до св¡тового науково-технолопчного простору;
9) збтьшення експорту високотехнолопчно') продукц¡í;
10) ¡нтеграц¡ю наукових кадрю до св^ово') науково-техн¡чноí сп¡льноти.
Однак, для реалюацп положень Kонцепц¡í необхщним е розробка та затвердження на державному рюы Закону з ре-гулювання науково-технолог¡чноí д¡яльност¡ та стимулювання мжнародного науково-технолог¡чного сп¡вроб¡тництва.
Висновки. Вщтворення в¡тчизняного науково-технолог¡чного потенц¡алу можливе за рахунок структурних перетво-рень економки, переор¡eнтац¡í виробництва на користь високотехнолопчних уклад¡в, розвитку сфери науки, технолога. Держава мае бути гарантом реалЬацп Kонцепц¡í та зближенню украíнськоí науки та технолог¡í до свтового р¡вня. Однак, розвиток науково-технолог¡чного потенщалу в нац¡ональному масштаб¡ е дещо звуженим, що потребуе акти-вюацп м¡жнародноí науково-технолог¡чноí кооперац¡í.
Л^ература
1.Федулова Л. I. Концепция ¡нтелектуального капЬалу в системi економ1ки знань / Л.1. Федулова // Проблеми науки. - 2006. - № 3. - С. 34-38.
2.Рой О.М. Кадровые предпосылки развития научно-технического потенциала в России / О.М. Рой // Инициативы XXI века. - 2010. - № 4-5. - С. 20-25.
3. Сиденко В.Р. Т.2: Европейская интеграция и экономическое развитие / В.Р. Сиденко; HAH Украины; Ин-т экон. и прогнозиров. - К., 2011. - 448с.
4.Наукова та iнновацiйна дяльнють в Украmi. Стат. зб. / Держкомстат. - К., 2011. - С. 282.
5.Статистичний щорiчник Украши за 2010 р'ж/ ТОВ "Август Трейд". - К., 2011. - С. 560.
6.Российский инновационный индекс / Под ред. Л.М. Гохберга. - М.: Национальный исследовательский университет "Высшая школа экономики", 2011. - 84 с.
УДК 658
Яненкова 1.Г.,
старший науковий ствроб^ник, ДУ "1нститут економки та прогнозування НАНУ' (м. Кшв)
РОЗВИТОК КЛАСТЕРИЗАЦМ В УКРА1Н1: РОЛЬ ДЕРЖАВИ ТА МЕХАН13МИ
Постановка проблеми. Формування та розвиток кластер^ в Укра[ы вважаеться одним з прюритетних напрямюв ¡нновацмного розвитку економки. Ефективна дыльнють кластерних структур залежить, насамперед, вщ наявного ор-гаызацмно-правового забезпечення. В Укра[ы це питання залишаеться актуальним з початку процесу кластеризации тобто вже бтьше 15 роюв.
Анал1з останых дослщжень i публшацш. Не зважаючи на численну ктькють наукових досл¡джень з питань вико-ристання кластерних механ¡зм¡в для ¡нновацмного розвитку економ¡ки та наявний позитивний досвщ ¡снування кластера в Украíн¡ поки немае затверджених Урядом нормативно-правових акт¡в, як¡ визначають основы напрямки кла-стерноí пол^ики ¡ регулюють формування ¡ функцюнування кластер¡в. Однак про необх¡дн¡сть створення кластер^ часто зазначаеться в урядових документах, наприклад в [1 - 3]. Розроблен вченими НАН Укра[ни сптьно з Держшве-стицм "Рекомендац¡í щодо порядку формування та функцюнування нацюнальних ¡нновац¡йних кластер¡в" [4] та мате-р¡али круглих столю [5], конференц¡й, сем¡нар¡в могли бути покладен в основу кластерноí пол^ики, але залишають-ся поза увагою оргаыв влади. В¡дсутн¡сть правовоí регламентаци д¡яльност¡ кластер¡в перешкоджае забезпеченню стабтьних умов для створення та функцюнування таких об'еднань. Також сл¡д звернути увагу на ¡снування рюних моделей кластер^: шотландськоí, ¡тал¡йськоí, японсько(, ф¡нськоí, американськоí та ¡ндо-китайськоí. Врахування зару-б¡жного досв¡ду кластерноí оргаызаци виробництва дозволить п¡двищити ефективн¡сть функцюнування в^чизняних кластерних структур.
Постановка завдання. Отже, завдання полягае у розробц п¡дход¡в та механ¡зм¡в щодо розвитку кластеризацп в Украíн¡.
Виклад основного матерiалу. Для того, щоб на основ¡ знанневих практик в¡дбувався трансфер технолопй та но-вих технолопчних ршень з одних галузей промислового виробництва в ¡нш^ мають бути пщготовлеы спец¡альн¡ плат-форми, що забезпечують подине перенесення. З побудовою таких платформ пов'язане формування кластер^, ос-к¡льки на основ¡ цих платформ можливе сполучення фундаментально( практико-ор^нтовано( науки, проектно-кон-структорських розробок й нових високотехнолопчних виробництв. Найбтьш узагальнену структуру технолопчного кластера з вщповщним орган¡зац¡йним ресурсом запропоновано автором на рис. 1.
Однюю ¡з форм об'еднання учасник¡в кластера е саморегульована оргаызацы - поширена на Заходк Основний принцип íí формування - добровтьний вступ, що не передбачае перерозпод¡лу прав власност¡ й т.к Нових учасник¡в такоí орган¡зац¡í колеги визнають як професюнал^. Oкр¡м визнання серед колег, вони отримують певн зобов'язання з погляду дтово( етики ведення б¡знесу, дотримання певних вимог, пропонованих до якост вироблених продукта. Така форма особливо корисна в ситуаци, коли держава поступово спрощуе дозв¡льну систему, в¡дмовляeться в¡д ча-стини контрольних ¡ регулюючих функцм. В¡дпов¡дно виникають загальн¡ п¡дходи до цшоутворення, п¡дтримки в пи-таннях постачання, системи управлшня як¡стю, стандартизацп й сертиф¡кац¡í, системи п¡дготовки кадр^ ¡ т.¡.
© Яненкова 1.Г., 2012
Eконом¡чний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/2 243
