CC BY
16
EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA
5) пщвищення рюня ¡нновац1йно1 активност пщприемств, частки пщприемств, що займаються дослщно-конструк-торськими розробками та р¡вня ¡нновац¡йноí культури населення;
6) реструктуризацю економ¡ки на користь виробництв 5-го та 6-го технолопчних уклада;
7) зб¡льшити частку ¡нновацмно'|' продукц¡í в прирост¡ валового внутршнього продукту;
8) ¡нтеграц¡ю в^чизняно)' науковоí сфери до св¡тового науково-технолопчного простору;
9) зб¡льшення експорту високотехнолопчно') продукц¡í;
10) ¡нтеграц¡ю наукових кадрю до св^ово') науково-техн¡чноí сп¡льноти.
Однак, для реалюацп положень Kонцепц¡í необхщним е розробка та затвердження на державному рюы Закону з ре-гулювання науково-технолог¡чноí д¡яльност¡ та стимулювання мжнародного науково-технолог¡чного сп¡вроб¡тництва.
Висновки. Вщтворення в¡тчизняного науково-технолог¡чного потенц¡алу можливе за рахунок структурних перетво-рень економки, переор¡eнтац¡í виробництва на користь високотехнолопчних уклад¡в, розвитку сфери науки, технолога. Держава мае бути гарантом реалЬацп Kонцепц¡í та зближенню украíнськоí науки та технолог¡í до свтового р¡вня. Однак, розвиток науково-технолог¡чного потенщалу в нац¡ональному масштаб¡ е дещо звуженим, що потребуе акти-вюацп м¡жнародноí науково-технолог¡чноí кооперац¡í.
Л^ература
1.Федулова Л. I. Концепция ¡нтелектуального капЬалу в системi економ1ки знань / Л.1. Федулова // Проблеми науки. - 2006. - № 3. - С. 34-38.
2.Рой О.М. Кадровые предпосылки развития научно-технического потенциала в России / О.М. Рой // Инициативы XXI века. - 2010. - № 4-5. - С. 20-25.
3. Сиденко В.Р. Т.2: Европейская интеграция и экономическое развитие / В.Р. Сиденко; HAH Украины; Ин-т экон. и прогнозиров. - К., 2011. - 448с.
4.Наукова та iнновацiйна дяльнють в Украmi. Стат. зб. / Держкомстат. - К., 2011. - С. 282.
5.Статистичний щорiчник Украши за 2010 р'ж/ ТОВ "Август Трейд". - К., 2011. - С. 560.
6.Российский инновационный индекс / Под ред. Л.М. Гохберга. - М.: Национальный исследовательский университет "Высшая школа экономики", 2011. - 84 с.
УДК 658
Яненкова 1.Г.,
старший науковий ствроб^ник, ДУ "1нститут економки та прогнозування НАНУ" (м. Кшв)
РОЗВИТОК КЛАСТЕРИЗАЦМ В УКРА1Н1: РОЛЬ ДЕРЖАВИ ТА МЕХАН13МИ
Постановка проблеми. Формування та розвиток кластер^ в Укра[ы вважаеться одним з прюритетних напрямюв ¡нновацмного розвитку економки. Ефективна дыльнють кластерних структур залежить, насамперед, вщ наявного ор-гаызацмно-правового забезпечення. В Укра[ы це питання залишаеться актуальним з початку процесу кластеризации тобто вже бтьше 15 роюв.
Анал1з останых дослщжень i публшацш. Не зважаючи на численну ктькють наукових досл¡джень з питань вико-ристання кластерних механ¡зм¡в для ¡нновацмного розвитку економ¡ки та наявний позитивний досвщ ¡снування кластера в Украíн¡ поки немае затверджених Урядом нормативно-правових акт¡в, як¡ визначають основы напрямки кла-стерноí пол^ики ¡ регулюють формування ¡ функцюнування кластер¡в. Однак про необх¡дн¡сть створення кластер^ часто зазначаеться в урядових документах, наприклад в [1 - 3]. Розроблен вченими НАН Укра[ни сптьно з Держшве-стицм "Рекомендац¡í щодо порядку формування та функцюнування нацюнальних ¡нновац¡йних кластер¡в" [4] та мате-р¡али круглих столю [5], конференц¡й, сем¡нар¡в могли бути покладен в основу кластерноí пол^ики, але залишають-ся поза увагою оргаыв влади. В¡дсутн¡сть правовоí регламентаци д¡яльност¡ кластер¡в перешкоджае забезпеченню стабтьних умов для створення та функцюнування таких об'еднань. Також сл¡д звернути увагу на ¡снування рюних моделей кластер^: шотландськоí, ¡тал¡йськоí, японсько(, ф¡нськоí, американськоí та ¡ндо-китайськоí. Врахування зару-б¡жного досв¡ду кластерноí оргаызаци виробництва дозволить п¡двищити ефективн¡сть функцюнування в^чизняних кластерних структур.
Постановка завдання. Отже, завдання полягае у розробц п¡дход¡в та механ¡зм¡в щодо розвитку кластеризацп в Украíн¡.
Виклад основного матерiалу. Для того, щоб на основ¡ знанневих практик в¡дбувався трансфер технолопй та но-вих технолопчних ршень з одних галузей промислового виробництва в ¡нш^ мають бути пщготовлеы спец¡альн¡ плат-форми, що забезпечують подине перенесення. З побудовою таких платформ пов'язане формування кластер^, ос-к¡льки на основ¡ цих платформ можливе сполучення фундаментально( практико-ор^нтовано( науки, проектно-кон-структорських розробок й нових високотехнолопчних виробництв. Найбтьш узагальнену структуру технолопчного кластера з вщповщним орган¡зац¡йним ресурсом запропоновано автором на рис. 1.
Однюю ¡з форм об'еднання учасник¡в кластера е саморегульована оргаызацы - поширена на Заходг Основний принцип íí формування - добровтьний вступ, що не передбачае перерозпод¡лу прав власност¡ й т.г Нових учасник¡в такоí орган¡зац¡í колеги визнають як професюнал^. Oкр¡м визнання серед колег, вони отримують певн зобов'язання з погляду дтово( етики ведення б¡знесу, дотримання певних вимог, пропонованих до якост вироблених продукта. Така форма особливо корисна в ситуаци, коли держава поступово спрощуе дозв¡льну систему, в¡дмовляeться в¡д ча-стини контрольних ¡ регулюючих функцм. В¡дпов¡дно виникають загальн¡ п¡дходи до цшоутворення, п¡дтримки в пи-таннях постачання, системи управлшня як¡стю, стандартизацп й сертиф¡кац¡í, системи п¡дготовки кадр^ ¡ т.¡.
© Яненкова 1.Г., 2012
Eконом¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2 243
ЕК0Н0М1КА ЗНАНЬ, 1НН0ВАЦ1ЙНА ЕК0Н0М1КА
Бренд та ¡мвдж кластеру
Спостережна рада
Бачення
Стратейя
Кластерна оргашзацк (координащя 1 управлшня)
Стратепчш прюритети
Кооперацш
М1ж ф1рмами та досшдниками
3шшими кластерами та секторами
3 урядом
ГИдприемницгво та створення б1знес1в
ГИдприемництво серед студенпв
ГИдприемницгво серед досл1дниюв
Створення б1знейв та нових продукпв шд вщомим брендом
Спещал1защя та шноваци
Забезпечення розвитку шновацш
Захист штелектуально! власноста
Спещатзоваш людсыа ресурси
Трансфер технологш
Сертифшацш якося
Кластерний портал (комушкацшна та шформащйна платформа)
Рисунок 1. Оргашзацшний ресурс в структур! технолопчного кластера
Роль влади мае полягати не в створены кластер^, тим бтьше, за бюджеты грош1, а у формулюванн завдання й ¡нщюваны появи кластер^; створены спонукальних мотива ¡ мехаызмю; сприянн створенню вщповщного середови-ща на в\дпов\дному ¡ерарх\чному р\вн\ (наприклад, створення мереж приватних п\дприемц\в - б\знес-ангел\в, створення, насамперед, при вузах технолог\чних б\знес-\нкубатор\в); законодавче забезпечення процесу кластеризации
Держава виступае як одна ¡з трьох р\вноправних стор\н, кожна ¡з яких зд\йснюе своТ специф\чн\ функци. Такий п\д-х\д у заруб\жн\й л\тератур\ називають концепц\ею "потр\йноТ сп\рал\". Зм\ст даного п\дходу в т\м, що ¡нновац\йний ро-звиток найб¡льш ефективно може бути забезпеченим за рахунок сптьноТ дтльност держави, б¡знесу й наукового ствтовариства На практиц¡ вщносини при створенн¡ або використанн¡ ¡нновацм часто носять характер '"подв¡йноТ спь рал¡": держава - наука; бюнес - наука; держава - бюнес. 0днак, ¡нтенсиф¡кац¡я й ускладнення ¡нновацмних процес¡в у сусп¡льств¡ привели до того, що двосторонн в¡дносини втрачають свою ефективнють. "Модель "потр¡йноТ стралГ, -зазначають 1.Дежина й В.Кисельова, - оргаызована в¡дпов¡дно до принцип^ перетинання трьох вар¡ант¡в в¡дносин [6]. У даый модел¡ кожний з ¡нститулв забезпечуе систему виробництва знань за рахунок створення пбридних ¡нституцю-нальних форм, що знижують невизначенють.
Завдання держави для розвитку кластера полягае в активному посередництв¡ ¡, як насл¡док, в усуненн¡ ряду про-вал¡в ринку. Проте, провали ринку слщ розум¡ти не в онтолопчному план¡ (традиц¡я А.П¡гу), а як наслщок ¡снування трансакц¡йних витрат, неч^коТ специф¡кац¡Т прав власност¡ й наявност ефекту багатства. В ¡деальних умовах (еконо-м¡ка Роб¡нзона Крузо), що характеризуються вщсутнютю перерахованих вище умов, суб'екти ринку в процес пере-говор¡в досягли б оптимального (з погляду розподту ресурс¡в у сусптьств^ стану [7]. Спочатку як фактори, що пе-решкоджають автоматичному досягненню оптимальноТ структури виробництва видтялися трансакц¡йн¡ витрати й не-ч^ка специф¡кац¡я прав власност¡. Надал¡ була аналопчна роль ефекту багатства [8]. Тому держава, виконуючи роль посередника, допомагае зменшити ¡нформац¡йну асиметр¡ю 0 знизити трансакции витрати) за рахунок формування майданчиюв для взаeмод¡Т, виступаючи в деяких випадках гарантом виконання зобов'язань, приймаючи на себе ча-стину ризиюв, приймаючи участь безпосередньо в проектах, формулюючи й уточнюючи правила гри та ¡н. Дан заходи дозволяють оргаызацтм кластера (як комерцмним, так ¡ некомерцмним) ¡нтенсиф¡кувати взаeмод¡Т один з одним ¡ б¡льш повно використовувати потенца позитивних екстернал¡й [9].
Сл¡д зазначити, що проблема сприяння процесу кластеризаци в полчищ не нова, але вона знайшла популярн¡сть нещодавно, особливо в англо-саксонських краТнах. Наприклад, Мшютерство промисловост¡ НовоТ Зеланд¡Т, Департамент у справах торг^ й промисловост Великобритан¡Т, М¡н¡стерство промисловост¡ Канади розглядають питання сприяння кластерам як ключову функцю уряду, наприклад, розвитку ¡нфраструктури. На практик, державне сприяння кластерам може мати той же ефект, що й ¡нтервенцюнютсью типи кластерноТ стратеги. Кр^ того, можуть виникну-ти схож¡ проблеми з навичками й стимулами. Австрмський економют Киршнер часто наполягав на ¡деТ, що основна
244 Економ¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2
ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА
небезпека державно( пол¡тики (за його терм¡нолог¡eю: державного регулювання) - це придушення процесу пщприем-ницьких в¡дкритт¡в. На його думку, ¡снуе чотири основн¡ причини, з яких на це варто звернути увагу: 1) безграмотнють регулятора в сфер¡ контрфактивного; 2) нездатнють регулятор^ знаходити можливост¡ для координаци вдосконалень п¡д час в¡дсутност¡ м^кувань вигоди; 3) стримуюч¡ насл¡дки регулювання для процесу нових вщкритлв; 4) ймов^нють того, що регулювання може спрямувати ринок у напрямку, що не цкаво споживачам.
Отже, стратеги, що просувають кластеризацю, часто зводяться до вщбору переможцю ¡ пщтримц невдах. Це вщбу-ваеться тому, що влада не може упроваджувати знання, необхщне для того, щоб змусити кластери працювати. Немае причин думати, що в результат оргаызацмних заход¡в, за яких влада приймае активну роль у просуванн¡ кластера, з'явиться адекватне знання. Таким чином, влада не може в повый мр реал¡зувати усп¡шн¡ кластерн¡ стратеги. Огляд за-руб¡жних моделей кластеризаци наведено у табл. 1. Аналюуючи можливост¡ запровадження цих моделей в Украёы, заз-начимо наявн¡сть певних перешкод та обмежень, як слщ враховувати. Так, для запровадження ¡ндо-китайсько( модел¡ орган¡зац¡í промислових кластер¡в необхщно п¡двищити показники ¡нвестиц¡йноí привабливост¡ регюыв. Адже розвиток кластер¡в за рахунок залучення великих мжнародних компан¡й через прям¡ ¡ноземн¡ ¡нвестиц¡í вбачаеться неможливим з огляду на динам¡ку цих показниюв за останн¡ роки. Можливють використання ¡тал¡йськоí модел¡ ускладнюеться через слабкють розвитку малого б¡знеса в Украёы, а також низьку ефективнють мун¡ципального управл¡ння.
Таблиця 1. Зарубiжнi моделi кластеризацй'
Назва моделi Особливостi Кра'ни /сфери застосування
Шотландська Ядро кластера формують велию компан¡í, ¡нод¡ ¡но-земн¡, навколо яких об'еднуються невелик¡ ф¡рми. Б¡льш¡сть кра^н бвропейського Союзу.
Iтал¡йська Велика ктькють малих ф^м об'еднуються в асоць ац¡í. Висока ¡нновац¡йна активнють ф¡рм, гнучк¡сть та швидка реакцт на нов¡ споживч¡ вимоги. Для виготовлення продукци невисокого техноло-г¡чного р¡вня з великим ступенем диференщаци та коливаннями попиту.
Японська Формування навколо ф^ми-лщера з масштабним виробництвом багатьох постачальник¡в на р¡знома-штних стад¡ях виробничого ланцюжка Для виробництва технологнно складноí продукц¡í, що потребуе високих постшних витрат, як¡ покри-ваються лише за умов значних обсяпв продажу.
Ф¡нська Високий рюень ¡нновац¡й, потужний сектор наукових дослщжень ¡ розробок, розвинута система освь ти, ¡нтернац¡онал¡зац¡я б¡знеса. Для невеликих компактних кра1н з вщносним де-ф¡цитом природних ресурсш та ор¡eнтованих на експорт.
Американська Наявнють вираженоí конкуренц¡í м¡ж п¡дприeмства-ми. Для виробничого процесу, який не передбачае налагодження т¡сних взаeмозв'язк¡в.
1ндо-китайська Ключова роль належить держав¡ з основним акцентом на ¡ноземы ¡нвестици, як¡ приносять сучасн¡ технолог¡í та дають вихщ на св¡тов¡ ринки. Наявнють великоí к¡лькост¡ пщтримуючих ¡нститут¡в на р¡зних р¡внях: свтовому, державному, рег¡онально-му та мюцевому. Для економки, яка не волод¡e технолог¡ями, дос-в¡дом ведення д¡яльност¡ на свтовому ринку, кап¡-талом для здшснення початкових ¡нвестиц¡й, однак, мае значний запас дешевих ресурс¡в (дешева робоча сила, виробнич¡ та природы ресурси).
Джерело: складено автором за [10].
ФЫська модель актуальна ттьки для частини рег¡он¡в, як мають високий потенц¡ал для створення ¡нновацмно( продукц¡í. Японська модель мае багато сптьного з ф¡нською моделлю. Украша може усп¡шно використовувати дос-в¡д японських ф¡рм-л¡дер¡в та державно-приватного регулювання економнних процес¡в. Американську модель майже неможливо запровадити в Украшу осктьки вона спираеться на розвиток ринкових ¡нститулв та конкуренц¡í. В Украь н¡ так¡ ¡нститути створеы, але вони не працюють, осктьки не задтний в¡дпов¡дний орган¡зац¡йний ресурс, зокрема, не визначен механ¡зми взаемоди.
Обмеження державних стратег¡й пов'язан¡ не сттьки з природою людини, сктьки з¡ знанням, яке необх¡дно для реалюаци цих стратег¡й [11].
Враховуючи вище зазначене, вважаемо, що найбтьш оптимальною орган¡зац¡йною структурою, яка може замкну-ти на соб¡ кластеры ¡нщативи й активно íх реалюовувати в умовах Украíни може бути 1нновацмно-технолопчний центр - свого роду платформа для розвитку технолопчних кластера (рис. 2.).
Для вщсталих регюыв Украíни особливе значення мае розвиток мжрегюнальних ¡нформац¡йно-технолог¡чних цен-тр¡в, що надають ¡нформац¡ю не т¡льки про прюритеты для даного рег¡ону ¡нвестицмы проекти, напрямки НТП ¡ критично важлив¡ технолог¡í, але й про кредитоспроможнють ¡ платоспроможност¡, науково-технолопчний р¡вень виробництва ¡ як¡сть менеджменту в потенцмних учасниках кластера, (х б¡знес-плани по конкретних технолог¡чних проектах.
Виходом ¡з кризовоí технолог¡чноí ситуаци в Украíн¡ може стати створення центра колективного доступу до нових технолопй. Таю колективн ¡нжин¡рингов¡ центри зможуть надавати нов¡ технолог¡í вщразу дек¡льком п¡дприeмствам. Такий механ¡зм модерызаци е найб¡льш рац¡ональним ¡ економнно виправданим. Ф¡нансуватися под¡бн¡ проекти мо-жуть зац¡кавленими ф¡нансовими групами й бюнес структурами у форм¡ державно-приватного партнерства. Под^ы центри дозволять пщприемствам п¡двищити конкурентоспроможн¡сть своeí продукц¡í за допомогою скорочення строив проектування, скорочення трудозатрат ¡ видатюв при сптьному проектуванн¡.
Висновки. Таким чином, модель взаемоди дючих ос¡б усередиы рег¡ональноí системи набувае усе бтьш нел¡н¡й-ного характеру, у такий споаб реагуючи на пол¡тику втручання. Шлях до розумЫня глобальноí, складноС, динам¡чноí, нел¡н¡йноí ¡нновац¡йноí системи або до здмснення усп¡шноí пол¡тики втручання, розробленое для стимулювання еко-номнного зростання складний ¡ довгий, але на нього доцтьно ставати.
Економнний в¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2 245
EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA
Застосування заруб1жних моделей кластеризаци у чистому вигляд1 в YKpaiHi на цей час е неможливим через на-явнють ряду перешкод та обмежень, зокрема: низькоТ iнвестицiйноí пpивaбливостi, слaбкостi розвитку малого бiзне-са, низькоТ ефективност мунiципaльного упpaвлiння, невизнaченостi мехaнiзмiв взаемоди ринкових iнститутiв та гос-подарських структур.
Подaльшi дослiдження можуть бути спрямован на удосконалення оpгaнiзaцiйних моделей та мехaнiзмiв розвитку клaстеpiв в YкpaТнi.
Л1тература
1. Постанова КМУ в'!д 16 с'ння 2008 р. № 14 Про затвердження Программ д^яльност Кабнету MiHicrpie Укра/ни "Ук-ра/нський прорив: для людей, а не полiтикiв" [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://search.liga-zakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP080014.html
2. Постанова КМУ в'щ 14 травня 2008 р. №447 Про затвердження Державноi u,iльовоi економ'чноi програми "Ство-рення в Укpаlнi iнноваuiйноl нфраструктури на 2009 - 2013 роки" [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/447-2008-%D0%BF
3. Розпорядження КМУ в'!д 11.09.2008 р №1214 "Про затвердження плану заход)в щодо реал'заиН Стратеги на^о-нальноi безпеки Украни на 2008 piк" [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php7pa-ge_id=78
4. Постанова HAH Украни №220 вщ 8 липня 2009 р. "Про формування та фунщюнування iнноваuiйних клаcтеpiв в Укра/н'!" [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.inno.kharkov.ua/wp-content/uploads/2009/07/d0bdd0b0 d0bdd183-d0bdd0b0d186d0bad0bbd0b0d181d182d0b5d180d18b.pdf
5. Соколенко С.1. Правова база розвитку кластеризаиН економiки [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://uc-luster.org/blog/2011/06/kruglijj-stil-v-instituti-zakonodavstva-verkhovno%D1%97-radi-ukra%D1%97ni/
6. Дежина И.. Киселева В. "Тройная спираль" в инноваиионной системе России /И. Дежина, В.Киселева //[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://institutiones.com/innovations/265-q-q-. html.
7. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р.Коуз.- М.: Дело ЛТД при участии издательства Gatallaxy. -1993. - С. 87-141.
8. Скоробогатов А.С. Институииональная экономика. Курс лекиий / А.С. Скоробогатов. - СПб.: ГУ-ВШЭ. 2006. -С. 83-93.
9. Куиенко Е. Кластеры в экономике /Е. Куиенко //Журнал "Обозреватель". - 2009.- № 11.- С. 112-120.
10. Формирование региональных инноваиионных кластеров: отчет о научно-исследовательской работе по теме "Инноваиионные кластеры и структурные изменения в российской экономике, проект № 09-08-0006" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.hse.ru/.../итоговый%20отчет%20по%20пpоекту%2009-08-0006.doc
11. Русский журнал: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.russ.ru/avtory/Frederik-Sote-P-er-Dezrosher-Gert-ZHan-Hosper Очередная Силиконовая долина7 Часть первая. О взаимосвязях между географическими кластерами и государственной политикой Сколково: тропинка в утопию Герт-Жан Хоспер, Фредерик Сотэ, Пьер Дезрошер
12. Анискин Ю.П. Корпоративное управление инноваиионным развитием: монография / Ю.П. Анискин. - М.: Издат-во "Омега-Л", 2007. - 411 с.
246 Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
