CC BY
59
Технолопчна реструктуризацы вищоУ ocbîtm стае прюритетним завданням державно)' антикризовоУ пол^ики на перспективу.
Оргаызацы високоефективноУ ¡нновацмноУ дыльносп вищих навчальних закладв виступае необдмЫною умовою ви-сокоУ якост¡ осв¡тн¡х послуг, ¡ як насл¡док - сприяе прискоренню переходу економ¡ки на ¡нновацмну модель розвитку.
Для п¡дтримки ¡нновацмноУ д¡яльност¡ вищих навчальних заклад¡в необхщно розробити реал¡стичн¡ механ¡зми державно-приватного партнерства, як¡ дозволили б акумулювати ф¡нансов¡ та ¡нтелектуальн¡ ресурси для реалюаци вщ-пов¡дних проект¡в.
Необхщно враховувавти, що високий р^ень конкурентоспроможност вищоУ осв¡ти на основ¡ широкого впрова-дження та використання осв^ых ¡нновац¡й е також вагомим чинником сталост нац¡ональноï системи осв¡ти взагал^ особливо якщо в¡н досягаеться передуам за рахунок створення ¡ реалюаци конкурентних переваг краУни та пщвищен-ня ефективност¡ ус¡х вид¡в осв^ньоУ д¡яльност¡. Cтаб¡льна затребуван¡сть на внутршньому та зовн¡шньому ринках ви-роблених в крап-л ¡нновац¡йних осв¡тн¡х послуг визначае стаб¡льн¡сть темп¡в ïï економнного розвитку.
Перспективи подальших розв¡док. У подальшому сл¡д провести досл¡дження з проблем методологи бюнес-плану-вання ¡нновацмних проект¡в, що реал¡зуються вищими навчальними закладами.
Л1тература
1.Коровський А.В. Еволюшялюдського фактора економ1ки та проблеми його формування [монограф1я]/А.В.Коров-ський. - К.: КНЕУ, 2004. - 184 с.
2.Украша у вим'р економки знань / За ред.акад.НАН Украши В.М.Гейця. - К.: Основа, 2006. - 592 с.
3.Каленюк 1.С. Економ1ка осв1ти [навчальний поабник]/ 1.С.Каленюк. - К.: Знання Украши, 2003. - 316 с.
4.Комарова О.А. Осв1шй потенщал: теоретико-методолопчнi та практичн1 аспекти формування/О.А.Комарова. - Кировоград: ДЛАУ, 2009. - 336 с.
5.Заха^н C.B. 1нвестишйний ресурс технолопчного розвитку економiки / Технолопчний iмператив стратеги со^аль-но-економiчного розвитку Украши [монографiя]/за ред. д.е.н., проф. Л.1.Федуловоï. - К.: НАН Украши, 1н-т екон.прог-нозув., 2011. - С. 245-302.
6.Економiчнi аспекти проблем розвитку вищоï освiти в Украïнi [монографiя] / за ред. чл.-кор. НАПНУ 1.М.Грищен-ка. - Хмельницький: ХНУ, 2010. - 478 с.
7.Економiка вищоï освт Украши: тенденцй' та меха^зм розвитку /за ред. акад.НАПНУ В.П.Андрущенка. - К.: Пе-дагопчна преса, 2006. - 208 с.
8.Соц1'огуман/'тарний аспект iнновацiйно-технологiчного розвитку економiки Украши [монографiя] / Л.1.Федулова, М.П.Данько, С.В.Захар'ш та iн. - К.: 1н-т екон.прогнозув., 2007. - 472 с.
9.Смолкин А.М. Методы активного обучения /А.М.Смолкин. - М.Высшая школа, 1999. - 176 с.
10. Економiчнi основи iнновацiйного розвитку вищих навчальних закладв Украши /за ред. акад.НАПНУ В.1.Лугово-го. - К.: Педагопчна преса, 2009. - 384 с.
11. Боголiб Т.М. Фiнансове забезпечення розвитку вищоï освт i науки в трансформацйний перюд. - К., 2006. - 324 с.
УДК 330.341.1:332.143
Жадько К.С.,
к.е.н., докторант Науково-дослщного фЫансового ¡нституту Академи фЫансового управлЫня МУстерства фЫанав УкраУни
Горященко Ю.Г.,
астрантка, асистент кафедри облку та економнного аналюу ДшпропетровськоУ державноУ фЫансовоУ академи
1НФОРМАЦ1ЙНА 1НФРАСТРУКТУРА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Проанал1зовано стан шформацйно/ ¡нфраструктури Укра/ни та досл1джено // роль i специфику розвитку. Запропоно-ванi заходи щодо динамiзацil iнформацiйниx процеав в репонах.
Ключовi слова: iнформацiйна iнфраструктура, iнформацiйний прослр, економiчний розвиток, регюн.
The state of information infrastructure of Ukraine and its investigational role and specific of development are analyzed. The offered measures are on the acceleration of information processes in regions.
Вступ. Фшансово-економнна криза знов привернула увагу науковцю i економюлв до проблем ¡нфраструктури i и рол1 в забезпеченн сталого економнного зростання.
У той час, як в УкраУы швидкими темпами збтьшуеться ктькють регюнальних ¡нщатив, спрямованих на стимулю-вання економнного розвитку, спостер^аемо повтьний розвиток базових елеменлв ¡нформацмноУ ¡нфраструктури в репонах (програмно-техннного забезпечення, кадрового потенщалу). Така ситуацы спричиняе гальмування ¡нтегра-цмних процеав украУнських регюыв до свтового спютовариства.
Бтьшють в^чизняних учених у своУх дослщженнях змальовують оптимютичний сценарм розвитку ¡нформацмноУ ¡нфраструктури [2-5, 8, 10, 13, 19]. Серед них - В.Ф. Колом^ць, який стверджуе, що "в УкраУы нацюнальна ¡нформа-цмна ¡нфраструктура знаходиться ще в зародковому стаы, але, як показуе м¡жнародний досвщ, буде розвиватися по-д¡бно акселерату" [8]. Проте, категоричн¡сть такого висловлювання, на наш погляд, е сумывною, адже природно, що ¡нформац¡я як економнний ресурс е ¡манентно необмеженою та непередбачуваною. Кр^ того, розвиток ¡нформацй ноУ ¡нфраструктури в регюнах УкраУни сьогодн¡ супроводжуеться певними обмеженнями ¡нституцмного, економнно-го, пол¡тичного та ¡нтелектуального характеру.
Мета статт полягае у виявленн¡ впливу найб¡льш значимих детермшант, що зумовлюють тенденц¡Т розвитку ¡н-
© Жадько К.С., Горященко Ю.Г., 2012
Eконом¡чний в¡сник университету | Випуск № 18/2
53
формацмноТ ¡нфраструктури на сощально-економнне зростання регюыв. Вона конкретизуеться у таких дослщниць-ких ц¡лях - анал¡з стану ¡нформацмноТ ¡нфраструктури рег¡он¡в УкраТни й дослщження 11 рол¡ та специф¡ки розвитку.
Анал1з публшацш. Проблеми ¡нфраструктури почали вивчати захщы економ¡сти наприк¡нц¡ 40-х рр. XX ст., в^чиз-нян ж науковц¡ перейняли естафету у середин минулого стол¡ття. Серед перших зазначимо П. Розенштейна-Рода-на, X. Зшгера, А. Янгсона, останн¡х - С. Ковальова, В. Покшишевського та ¡н. Функц¡онуванню ¡нфраструктури у со-ц¡ально-економ¡чному аспект¡ присвячен¡ прац¡ Е. Алаева, I. Беляевського, С. Важенша, А. Гол¡кова, М. Комарова, I. Маергоза, К. Мюллера-Бюлова, 0. Топчюва, В. Федька, I. Чернявського, 0. Шаблы, В. Юрк¡вського та ¡н. 0кр¡м них, вагом¡ прац¡ сучасних украУнських вчених - I. АрютовоТ, М. ДемковоТ, 0. Ден¡совоТ, 6. Захарова, В. Колюника, А. Ма-рущака, Г. Почепцова, В. Серьопна, В. ТрофимовоТ, I. Чижа та ¡н.; рос¡йських вчених: I. Бачило, 0. Задкова, В. Кондратьева, В. Монахова, 0. 0дринського, В. Стаханова, М. Федотова й ¡н.; европейських та американських фах^цю: Д. Банюара, Ю. Габермаса, С. Ламбла, Д. Майкла, Т. Мендела, Р. Смолла, Д. Уебстера. I хоча наявн теоретико-ме-тодолог¡чн¡ досл¡дження охоплюють широкий спектр питань з цю проблематики, дослдаеннями суто ¡нформац¡йноТ ¡нфраструктури займалися невелика когорта в^чизняних вчених, серед них - В. Ам^ан, В. Глушков, В. Рубан. Серед сучасних украТнських науковц¡в в¡дзначимо 6. Матвеева, В. Плескач, В. Степанова, Л. Стрельбицьку, М. Стрельбиць-кого, В. Трофимову й ¡н.
Виклад основного матер1алу. Даючи оц¡нку категор^льно-понятмному апаратов¡ ¡нфраструктури (табл. 1), дй-демо висновку, що сьогодн¡ ця категорт спростовуеться до неконкретних визначень, набувае суперечливого та неоднозначного характеру. Тому несталими е й таю визначальн для даного дослщження поняття як сощальна, ¡нститу-цмна, виробнича та ¡нформац¡йна ¡нфраструктура.
Таблиця 1. Генезис поняття "¡нфраструктура"
Визначення i семантичнi особливостi
I о с; 0 1 о а. X Iнфраструктура - (лат. 1п1та - п¡дстава, фундамент, structura - будова): 1) сукупнють галузей, що сприяють нормальному функцюнуванню матер^льного виробництва (40 рр. XX ст.; X. ЗЫгер);
2) сукупнють умов навколишнього сусптьного середовища, необх¡дних для того, щоб приватна проми-слов¡сть була в змоз¡ зробити перший ривок (П. Розенштейн-Родан, 1955 р., А. Янгсон);
3) сукупнють складових частин якого-небудь об'екту, яю мають пщпорядкований допом¡жний характер та забезпечують умови для нормальноТ дтльносл об'екту в цшому (сучасне; М. Мамчин, I. Жагаляк, Ю. Добуш [9-11, с.455]).
Генеало-г¡чний 1) фундамент якоТ-небудь будови (як терм¡н, застосовуваний у буд¡вництв¡);
2) комплекс споруд ¡ комун¡кац¡й, що забезпечуе усп¡шн¡ в¡йськов¡ операц¡Т (як термЫ, застосовуваний у в¡йськов¡й справО;
3) "загальнофондова база (територ¡я)" (I. Маергойз);
4) "¡нфрасистема" (К. Мюллер-Бюлов)
Структурно-лог¡чний та функцюнальний 1) сукупн¡сть вид¡в д¡яльност¡, що забезпечують ефективне функцюнування об'eкт¡в ринковоТ економ¡ки ¡ Тх eдн¡сть у певному реальному ринковому простор¡ (В. Федько, Н. Федько [14]);
2) комплекс специфнних трудових процесс з виробництва послуг, що забезпечують обмш дтльнютю в сусп¡льному виробництв¡ ¡ житт¡ людини (В. Стаханов [18])
3) сукупнють допом^них п¡дгалузей ¡ засоб¡в, що орган¡зац¡йно ¡ матер^льно забезпечують основн¡ рин-ков¡ процеси - взаемний пошук один одного продавцями ¡ покупцями, рух товару, обмш товара на гро-|±л, а також господарсько-економ¡чну ¡ фшансову д¡яльн¡сть ринкових структур (I. Беляевський [10]);
4) сукупн¡сть спец¡ал¡зованих виробництв ¡ вид¡в д¡яльност¡, функц¡Т яких полягають у наданы основним галузям послуг виробничого ¡ соц¡ального призначення з метою забезпечення ефективного функцюнування загальнонародноТ кооперац¡Т прац¡ й отримання високих юнцевих результат¡в (I. Чернявський [15])
Iнфраструктура включае так¡ сектори:
- виробнича ¡нфраструктура - сукупнють галузей ¡ п¡дгалузей, основними функц¡ями яких е виробнич¡ послуги ¡ за-безпечення економнного об¡гу в нац¡ональному господарств^
- соц¡ально-побутова ¡нфраструктура - сукупнють галузей ¡ п¡дгалузей, що забезпечують матер^льы, культурн¡ та побутов¡ умови для розмщення ¡ нормальноТ життедтльност людей;
- ¡нституц¡йна ¡нфраструктура формуеться з орган¡зац¡й, як¡ безпосередньо управляють вщтворювальним проце-сом або обслуговують сферу об^у;
- еколог¡чна ¡нфраструктура включае споруди ¡ об'екти, призначен для охорони, в¡дтворення ¡ полтшення навко-лишнього природного середовища;
- персональна ¡нфраструктура вщображае к¡льк¡сний вираз ¡ р¡вень п¡дготовки населення територп [10];
- ¡нформац¡йна ¡нфраструктура - сукупнють взаемодючих систем виробництва, накопичення, збереження ¡ розвитку ¡нформацмних продукт¡в, ¡нформац¡йних технолог¡й, серв¡сного обслуговування ¡нфраструктури ¡ системи пщ-готовки кадрю [2].
Серед зарубжних експерлв е т¡, хто вважають, що найбтьший вплив на економ¡чне зростання здмснюе виробнича ¡нфраструктура, а саме транспортна мережа, ¡ л, хто вважають, що ще бтьший вплив на соц¡ально-економ¡чне зростання здмснюе ¡нформац¡йна (осв¡тня) ¡нфраструктура (П. Куларатне, В. Кондратьев). Ц ж дослщники констатують важлив¡сть оптимального поеднання р¡зних сектор¡в ¡нфраструктури на рюних етапах економ¡чного розвитку. Так, ¡н-теграц¡я с¡льськоТ м¡сцевост¡ в нацюнальну дорожню мережу без в¡дпов¡дноТ телекомункацмноТ ¡нфраструктури може
54 Економ¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2
мaти cлaбкий coцiaльнo-eкoнoмiчний eфeкт.
Oтжe, вiдпoвiднo дo пpeдмeтa дocлiджeння, poзглянeмo iнфopмaцiйнy ^paCTpy^ypy.
Шиpoкoвживaними визнaчeннями iнфopмaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи cьoгoднi e тaкi: цe cиcтeмa opгaнiзaцiйниx CTpy^ тyp, пiдcиcтeм, якi зaбeзпeчyють фyнкцioнyвaння i poзвитoк iнфopмaцiйнoгo пpocтopy кpaÏни i зacoбiв iнфopмaцiйнoÏ взaeмoдiÏ [1]; кoмплeкc пpoгpaмнo-тexнiчниx зacoбiв, opгaнiзaцiйниx cиcтeм тa нopмaтивниx бaз, який зaбeзпeчye op-гaнiзaцiю взaeмoдiÏ iнфopмaцiйниx пoтoкiв, фyнкцioнyвaння тa poзвитoк зacoбiв iнфopмaцiйнoÏ взaeмoдiÏ тa iнфopмa-цiйнoгo пpocтopy кpaÏни aбo opгaнiзaцiÏ [9]; еднють cиcтeм poзpoбки, cтвopeння, пoшиpeння тa пiдтpимки iнфopмa-цiйниx пpoдyктiв, тexнiчниx зacoбiв, cиcтeм нaдaння iнфopмaцiйниx пocлyг тa пiдгoтoвки кaдpiв, a тaкoж piзнoмaнiт-ниx iнcтитyтiв, щo зaбeзпeчyють eфeктивнy взaeмoдiю вищeзaзнaчeниx кoмпoнeнт i cпpияють Ïx вceбiчнoмy тa шм-плeкcнoмy poзвиткy [З].
Oпиpaючиcь нa peзyльтaти aнaлiзy icнyючиx визнaчeнь iнфopмaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи, aвтopcькe визнaчeння ш-фopмaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи включae тaкi eлeмeнти, щo фopмyють дaнy кaтeгopiю:
- iнфopмaцiя як кiнцeвий пpoдyкт;
- iнфopмaцiйнi пocлyги;
- iнфopмaцiйнi pecypc^
- тexнiчнi зacoби;
- пpoгpaмнe зaбeзпeчeння;
- кaдpoвe зaбeзпeчeння.
Haдaючи oцiнкy iнфopмaцiйнiй iнфpacтpyктypi peгioнy, вapтo дaти xapaктepиcтикy мeтoдaм poбoти з iнфopмaцiй-ним пpocтopoм. Г. Пoчeпцoв [4 c. 71] poзмeжoвye eкcтeнcивнi й iнтeнcивнi мeтoди poбoти з iнфopмaцiйним пpocтo-poм. Eкcтeнcивний iнcтpyмeнтapiй opieнтoвaний нa збiльшeння iнфopмaцiйнoгo фoнy. Йoгo xapaктepизye зaпoвнeння iнфopмaцiйнoгo пpocтopy пoвiдoмлeннями з пocтiйнoю швидкicтю. Iнтeнcивний œe iнcтpyмeнтapiй - пpoвeдeння низки iнфopмaцiйниx дiй, нaпpaвлeниx нa змiни якicниx пapaмeтpiв (нaпpиклaд, пoзитив-нeгaтив, пpиcyтнicть-вiдcyтнicть i т.п.) зa пeвний чacoвий пepioд.
Cepeд тexнoлoгiй iнфopмaцiйнoгo впливу: мaтepiaльнoгo i нeмaтepiaльнoгo впливу, якi peaлiзyютьcя зaвдяки, вщ-пoвiднo, мaтepiaльним i/aбo нeмaтepiaльним pecypcaм.
Biдпoвiднo дo cпocoбiв вимipy iнфpacтpyктypи (y тому чи^ iнфopмaцiйнoÏ), icнyють тaкi пiдxoди [21, C. 3G]:
- фiзичний aбo нaтypaльний (для дocлiджeння oкpeмиx ceгмeнтiв iнфpacтpyктypи);
- фiнaнcoвий aбo вapтicний (для вимipy aкyмyльoвaниx iнвecтицiй aбo нaкoпичeнoгo кaпiтaлy в iнфopмaцiйнiй ш-фpacтpyктypi).
Для oцiнки iнфopмaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи дoцiльнo викopиcтoвyвaти iнтeнcивний мeтoд poбoти з iнфoпpocтopoм тa нaтypaльний пiдxiд дo вимipy ^paCTpy^yp^
Bиxiдними пoлoжeннями дocлiджeння е нacтyпнi нayкoвi тeзи [21]:
1. Iнфopмaцiйнa iнфpacтpyктypa е cтимyлoм aкyмyляцiÏ фaктopiв виpoбництвa (нaпpиклaд, нaкoпичeння люд^ш-го кaпiтaлy). Taким чинoм, icнye нeпpямий вплив iнфopмaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи нa eкoнoмiчнe зpocтaння i виявляеть-cя y cтимyлювaннi нaкoпичeння iншиx фaктopiв виpoбництвa aбo ж y пiдвищeннi Ïx пpoдyктивнocтi.
2. Boднoчac iнфopмaцiйнa ^paCTpy^ypa poзглядaeтьcя як пpямий внecoк y виpoбничий пpoцec. Збiльшeння нa-кoпичeнoгo iнфpacтpyктypнoгo кaпiтaлy впливae нa зpocтaння BBП. Пpиклaдoм мoжe cлyгyвaти викopиcтaння ^op-мaцiйниx pecypciв oднoчacнo як y виpoбництвi тoвapiв, тaк i y cфepi пocлyг [21].
3. O^^m iнфpacтpyктypa мoжe виcтyпaти вaжливим фaктopoм фopмyвaння cyкyпнoгo пoпитy, дepжaвa чacтo ви-кopиcтoвye вeликi iнфpacтpyктypнi пpoeкти для дocягнeння кoнкpeтниx зaвдaнь eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Bвaжaeмo, щo зa yчacтю ЗMI, гpoмaдcькиx oб'eднaнь вiдпoвiднoгo cпpямyвaння, opгaнiв влaди тa бiзнec-eлiти мoжливo зaпpoвa-дити вeликi iнфopмaцiйнo-iнфpacтpyктypнi пpoeкти y кoжнoмy peгioнi. Haпpиклaд, peaлiзaцiя мicцeвoÏ пpoгpaми зi збiльшeння кiлькocтi yчнiв нa oдин кoмп'ютep aбo чacтки вчитeлiв, якi викopиcтoвyють пepcoнaльний кoмп'ютep y пpo-цeci нaвчaння, мoжe cтимyлювaти пpoцec iнтeгpaцiÏ цьoгo ceлищa дo peгioнaльнoгo eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa, зaлy-чити iнвecтицiÏ пpивaтнoгo ceктopy, нapeштi, пpиcкopити eкoнoмiчнe зpocтaння peгioнy в цiлoмy.
4. B^o^o poзбyдoви iнфopмaцiйнoÏ iнфpacтpyктypи в УкpaÏнi нa нaйвищoмy piвнi, cлiд виoкpeмити ocoбливocтi, пpитaмaннi вciм кpaÏнax пocтcoцiaлicтичнoгo пpocтopy. Пo-пepшe, дepжaвa y цьoмy пpoцeci пoки вiдiгpae пacивнy poль. Boнa пpaктичнo нe зaймaeтьcя opгaнiзaцieю pинкy iнфopмaцiйниx пocлyг. Пo-дpyгe, iнфopмaцiйнa ^paCTpy^ тypa зa cвoeю cтpyктypoю тa якicтю нeoднopiднa зa peгioнaми кpaÏни. lÏ poзвитoк тpaдицiйнo вiдбyвaeтьcя вiд цeнтpy дo peгioнiв. Пo-тpeтe, ceктop дoмaшньoгo cпoживaння iнфopмaцiйниx пpoдyктiв i пocлyг poзвинeний нeдocтaтньo, a дepжaвa виcтyпae як ocнoвний cпoживaч.
Cтocoвнo cтaнy iнфopмaцiйнo-кyльтypнoÏ iндycтpiÏ в peгioнax кpaÏни, мaeмo тaкi пoкaзники 2GG8 p. Зa кiлькicтю CTy-дeнтiв y зaклaдax I-IV piвня aкpeдитaцiÏ нa 1GG ocí6 cepeд oблacтeй лiдиpye Xapкiвcькa (1G cтyдeнтiв нa 1GG ocí6), ay^ caйдepoм e KиÏвcькa (бeз ypaxyвaння м. Kиeвa) - 2 cтyдeнти нa 1GG ocí6. Зa кiлькicтю дoктopaнтiв тa acпipaнтiв знoв тaки лiдиpye Xapкiвcькa oблacть (15 ocí6 нa 1GGGG нaявнoгo нaceлeння), ocтaннe мicцe зaймae Чepнiгiвcькa oблacть (2 ocoби нa 1GGGG). Teaтp вiдвiдyють y Львiвcькiй oблacтi 27 чoлoвiк iз 1GG, a y KиÏвcькiй - лишe 2 iз 1GG. Haйбiльшa кiлькicть вiдвiдyвaчiв кoнцepтниx opгaнiзaцiй мeшкae y Дoнeцькiй oблacтi (15 iз 1GG ocí6), нaймeншa - y Kmi^^^ oблa-cтi. Пpoтe, Дoнeцькa oблacть e ayтcaйдepoм зa ктькютю вiдвiдyвaнь мyзeÏв (1 ocoбa iз 1G). Зa пoкaзникoм книжкoвo-ro бiблioтeчнoгo фoндy нa 1 жителя лiдиpye Xapкiвcькa oблacть, ocтaннe мicцe y peйтингy зaймae KиÏвcькa oблacть. Пoдiбнi peзyльтaти зa тиpaжeм книг i жypнaлiв: нa oднoгo мeшкaнця XapкiвcькoÏ oблacтi y cepeдньoмy пpипaдae 8 кни-жoк, тoдi як нa мeшкaнця ЧepнiгiвcькoÏ oблacтi - лишe 1 книжкa. Haйбiльшe зaбeзпeчeнi пepioдичними видaннями (жypнaлaми) - xapкiв'яни (бiльшe З жypнaлiв нa oco6ó), нaймeншe - чepнiгiвцi (нa кoжнoгo нe виcтaчae нaвiть oднoгo пpимipникa). Зa paзoвим тиpaжeм гaзeт лiдиpye Днiпpoпeтpoвcькa oблacть (близькo 14 гaзeт нa 1G ocí6). Micцeвe pa-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Burny^ № 18/2
55
flio вщае 24 години на добу у Донецьюй област i лише 2 години у Черн1г1вськ1й. Найменша частка користувач1в сегменту Mepexi 1нтернет - у Житoмирськiй, Чернiвецькiй та Закарпатсьюй областях.
Пopiвняльнi характеристики тенденцм проникнення 1нтернет у нацioнальнi шформацмы iнфpастpуктуpи, створю-ванi на oснoвi аналiзу кiлькoстi хoст-сepвepiв, детально дослдаеы у працях S. Матвеева [3]. Науковець стверджуе, що при вщносних величинах кiлькoстi населення, УкраУна значно вщстае у пoшиpeннi 1нтернет не лише вщ краУн SC, а й вщ краУн БалтiУ та РоайськоУ ФeдepацiУ. Tofli як загальновщомим фактом, наприклад, е те, що шформацмна ш-фраструктура ФiнляндiУ отримала значний розвиток саме внаслщок швидкого розповсюдження 1нтернету з 1988 р., одразу пiсля його запровадження у США. Для розвитку 1нтернет-технолопй в УкраУн слiд застосовувати як традицм-нi, так i нeтpадицiйнi методи УУ розповсюдження: кампанiУ з формування oбiзнанoстi, iнфopмацiйнi кампанiУ, oсвiтнi.
Пщсумовуючи, слiд сказати, що peгioни з найвищими сoцiальнo-eкoнoмiчними показниками (валовим регюналь-ним продуктом, наявними доходами на одну особу тощо) мають значно бтьш розвинений шформацмний пpoстip.
Рисунок 1. Глобальний ¡нновацшний рейтинг краУн св1тового сшвтовариства
Aналiз десяти краУн св^ового спiвтoваpиства, у тому чи^ УкраУни, засвiдчив, що за piвнeм ВВП на душу населення з-пoмiж 132 краУн, УкраУна пoсiдаe 95 мюце [20]. За окремими показниками мюця УкраУни в глобальному шновацмному рейтингу вiдпoвiднo до звiту Global Innovation Index 2009-2010 (The World's Top Innovations 2009-2010) [20], таю:
108 мюце - за навантаженням державного регулювання;
49 - за якютю системи осв^и;
55 - за якютю науково-дослщних шститулв;
49 - за наявнютю науковцв та iнжeнepiв;
67 - за ктькютю абоненлв широкосмугового 1нтернету на 100 оаб населення;
26 - пщключення до мoбiльнoгo зв'язку на 100 оаб населення;
43 - пщключення до стацюнарного зв'язку на 100 оаб населення;
78 - за якютю загальноУ Ыфраструктури;
96 - за piвнeм використання шфраструктури;
93 - за ктькютю Iнтepнeт-кopистувачiв на 100 оаб населення;
80 - за ктькютю персональних кoмп'ютepiв на 100 оаб населення;
57 - за показником створення знань;
за шститутами ^внем поличного середовища та стабтьносл, а також eфeктивнiстю правовоУ системи) i розви-нeнiстю ринку (Ыдекс захисту iнвeстopа, фiнансування через мюцевий ринок капiталу тощо) показник коливаеться вiд 85 до 129 мюця (рис. 1). Усереднений загальний показник у рейтингу перевищуе 70. На жаль, його значення тяжie до показника середньодушового ВВП, що, в свою чергу, вказуе на пряму залежнють мiж знаннями, iннoвацiями, техно-лoгiями i суспiльним добробутом.
Найвищий рейтинг за визначальними показниками ЫформацмноУ шфраструктури мають таю краУни: за швести-цiями в oсвiту - Kopoлiвствo Данiя (1 мiсцe у загальному рейтингу за шдексом Джиы та 8 мiсцe за piвнeм ВВП на 1 особу населення); за показниками - людський каттал й iннoвацiйний пoтeнцiал - ФЫляндська Рeспублiка (вiдпoвiднo 7 та 12 мюця); за piвнeм використання шфраструктури та розвитком бiзнeс-сepeдoвища (iннoвацiйна культура, розвиток кластepiв) - Kopoлiвствo Швeцiя (вiдпoвiднo 3 та 9 мюця).
56 Eкoнoмiчний вiсник университету | Випуск № 18/2
Аналю краУн за ¡ндексом глобальних ¡нновацм дозволяе зробити neBHi узагальнення. По-перше, краши з найви-щим середньодушовим ВВП та ¡ндексом Джин мають розвинену ¡нформацмну ¡нфраструктуру, на що вказують ïхн¡ рeйтингов¡ м¡сця в таких областях, як ¡нформацмно-комункацмы тeхнолог¡ï (Швецт, Дан¡я), людський кап¡тал (Фш-лянды, Дан¡я), ¡нвeстиц¡ï в осв¡ту (знов таки Дант, Швeц¡я, Ф¡нлянд¡я), якють ¡нститут¡в осв¡ти (Швeйцар¡я, C¡нгапур, Дант, Ф¡нлянд¡я) тощо. Важливим фактом е те, що вс¡ зазначeн¡ вище краТ'ни мають дуже висок¡ показники пол^ич-ноУ стаб¡льност¡: за пол^ичним та регулятивним середовищем, eфeктивн¡стю уряду, ¡ндексом свободи слова вони знаходяться в рейтингу у межах перших 10 краТ'н (Сшгапур, Дант, Швецы, Фшляндт тощо).
По-друге, осктьки сьогодн процеси глобал¡зац¡ï торкнулися кожноТ' краши св^ового сп¡втовариства, у кожн¡й з них ¡нформацмне сусп¡льство висунуло однаков¡ вимоги - синергетичну сп¡впрацю головних сусптьних актор¡в (б¡знeсу, влади ¡ громадськост¡), доступн¡сть до ¡нформац¡ï тощо. З рис. 1 видно, що, наприклад, у краТ'нах Пшденно'|' Африки, яка займае 1 м¡сцe у рейтингу за розвиненютю ринку (тобто в краТ'н достатньо розвинений фшансовий ринок, е доступ до приватного кредитування, ¡снують гарант¡ï захисту ¡нвестора) та 3 м¡сцe за умовами ¡нвестування й кредиту-вання, а також 2 м¡сцe у свтовому рейтингу за стандартами аудиту ¡ зв¡тност¡, - ¡нновац¡йний потенщал знаходиться на 123 м¡сц¡, ¡нформацмно-комункацмы тeхнолог¡ï та ¡нфраструктура - на 70, творч¡ результати ¡ добробут - на 120 мюцк Вщповщно, 1ндекс Джин¡ цих краУн займае 111 мюце та середньодушовий ВВП - 61 мюце. Под¡бна ситуацт ¡ в Украïн¡ та сусщых рeспубл¡ках. Однак, слабкими сторонами для Украши е пол¡тичнe середовище, розвиненють ринку та ¡нвeстиц¡ï в осв^ы процеси. З-пом¡ж в¡дносних конкурентних переваг Украши можна в¡дм¡тити ¡нновацмний по-тeнц¡ал (11 м¡сцe), якють системи осв™ (49 м¡сцe) та наявнють вищоТ' осв¡ти (14 мюце). Але досить високий рюень отримання населенням вищоТ' осв¡ти (14 мюце у свт) зумовлений значною л^ералюащею ринку осв¡тн¡х послуг [19].
Розвиток ¡нформац¡йного простору вимагае наявн¡сть в краТ'н нeобх¡дного науково-виробничого потeнц¡алу. Ця вимога виткае з високоТ' наукомюткост вс¡х тeхнолог¡чних складових, як¡ створюють ¡нформацмний прост¡р ¡ забезпечують його ефективне функцюнування [22]. Влм, ситуац¡я навколо соц¡ально-¡нформац¡йноï ¡нфраструктури УкраТ-ни пог¡ршуeться (табл. 2). Аж наяк осв¡та е чи не найважлившою галуззю eконом¡ки знань.
Таблиця 2. Динамка окремих показниюв сощальночнформацшноТ ¡нфраструктури Украши
Об'екти / роки 1991 2000 2009
Юлькють дошктьних закладiв, тис. 24,4 16,3 15,5
Юлькють шкт естетичного виховання (художы, музичы, хорeографiчнi) 1488 1482 1461
Юлькють профеайних тeатрiв 130 131 136
Юлькють масових ушверсальних бiблiотeк, тис. 25,3 20,7 20,1
Юлькють демонстратс^в юно, вщео фiльмiв, тис 25 6,9 2,2
Введення в дю окремих об'екпв ссв¡тньсï ¡нфраструктури
Об'екти / роки 2007 2008 2009
Загальноосвiтнi навчальш заклади, учшвських мюць 11672 12381 6064
Дошктьы заклади, мюць 295 2310 599
* Складено за даними сайту www.ukrstat.gov.ua.
Все зазначене вище дае змогу зробити висновок про те, що ¡нформацмна ¡нфраструктура в УкраТы слаборозви-нена ¡ потребуе ¡нвестування значних кап¡тал¡в, в першу чергу, бюджетного фшансування соцально значущих ¡нфор-мац¡йних систем - осв™, охорони здоров'я, соц¡ального забезпечення.
В умовах переходу економки УкраТни на ¡нформац¡йну стад¡ю розвитку надзвичайно важливим чинником завер-шення ринкових перетворень ¡ забезпечення ст¡йкого розвитку е зм¡цнення вс¡х тип¡в ¡нфраструктур сусп¡льного виробництва. 0собливе мюце тут займае ¡нформацмна ¡нфраструктура, яка покликана забезпечити створення единого ¡нформацмного простору ¡, як насл¡док, ефективного единого економнного простору держави.
При цьому, як окремий сектор загальноТ ¡нфраструктури регюну, вона не може функцюнувати в¡дособлено в¡д со-щально'Т, ¡нституц¡йноТ, виробничоТ ¡нфраструктури. Необх¡дно створити економны умови для п¡дтримки в^чизняного виробника в розвитку сектору надання рюних ¡нформац¡йних послуг населенню.
У даних економнних умовах ц¡лком прийнятним шляхом для УкраТни е розвиток ¡нформацмно'Т ¡нфраструктури за-собами внутршнього впливу. Вз¡рцем цього можуть бути державы ц¡льов¡ програми ¡нформування громадськосл з питань розвитку ¡нформац¡йного сусптьства, осв¡тньо-¡нформац¡йн¡ PR-кампан¡Т тощо.
На наш погляд, найважлившим важелем розвитку ¡нформацмно'Т ¡нфраструктури у рег¡онах краТни мае стати си-нергетична сп¡впраця головних сусптьних акторю - б¡знесу, влади, громадськосл та ЗМI. При чому, роль останых по-лягае у забезпечены дискус¡Т з ус¡ляких питань, що торкаються розвитку ¡нформацмного простору кожного з регюыв.
Лiтература
1.Информационная инфраструктура. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.masu-inform.ru.
2.Л'ткан В. А. Нацюнальна безпека Украши: Навчальний поабник. - К.: Кондор, 2008. - 552 с.
3. Матвеев 6. Е. Розвиток ¡нформацМно/ ¡нфраструктури в репонах Укра/ни // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч.трудов. - Донецк. - 4.3. - 2008. - С. 1060-1065.
4.Почепцов Г. Г. Пропаганда и контрпропаганда / Г. Г. Почепцов. - М.: Центр, 2007. - 256 с.
5. Баровська А. Технологи ¡нформування населення з питань европейсько/ ¡нтеграцн / аналiтична записка. - [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/219/.
6.Державна цльова програма ¡нформування громадськост з питань европейсько/ ¡нтеграцн Укра/ни на 2008-2011 роки. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.kiev.ua.
Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
57
7. HoeiTHi сусп1льно-пол1тичн1 дискусП у Польщ1 стосовно вступу до GC: уроки для Украни: 1нформашйно-анал1тична доповдь Iнституту бвро-Атлантичного спiврoбiтництва. - 2004. - № 2. - [Електронний ресурс]. - Режим дoступу:www.ie-ac.org.ua/pics/content/2/1086775501_ans.doc.
8.Koлoмieць В. Ф. Загальнi основи мiжнарoдниx iнфoрмацiйниx систем. - К.: Владос, 2002. - C. 26.
9. Вiкiпедiя
10. Белявцев М. I., Шестопалова Л. В. 1нфраструктура товарного ринку. - К.: Центр навчально/ лтератури, 2005. - 416 с.
11. Мамчин М. М., Жагаляк I. I., Добуш Ю. Я. Тенденци розвитку iнфраструктури укранського села // Всник На^о-нального у^верситету "Львiвська пoлiтеxнiка". Логстика. - 2007. - № 594. - C. 455-461.
12. Маергойз И. М. Методика мелкомасштабных экономико-географических исследоваий. - М.: МГУ, 1981. - 137 с.
13. Вiрченкo П. А. Роль i мсце системи освт у загальнонацюналь^й iнфраструктурi // Всник Харювського на^о-нального ун'!верситету 'м. В. Н. Каразна. Cерiя Геoграфiя. - 2008. - №824. - C. 80-86.
14. Федько В. П., Федько Н. Г. Инфраструктура товарного рынка. Cерия "Учебники, учебные пособия". - Ростов н/Дону: Феникс, 2000. - 512 с.
15. Чернявский И. Ф. Инфраструктура и эффективность общественного производства // Вопр. экономики, 1982. - № 7.
16. Маергойз И. М. Инфраструктура и размещение производства //Эконом, география пром-сти. - Вып. 4-5. - М., 1971.
17. Ибрагимов Л. А. Инфраструктура товарного рынка. - М.: ПРИОР, 2001.-256 с.
18. паханов В. Н. Экономика инфраструктуры общественного производства: Учеб. пособие. - Ростов н/Дону, 1989.
19. Трофимова В. В. Особливост становлення та розвитку екoнoмiки знань в Фнляндп // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб.науч.тр. - Вып.2, Т.2. - НАН Украины. Инст-т экономики пром-ти; редкол.: И.П. Булев. - Донецк, 2009. - C. 280-289.
20. Global innovation index 2009-10 (The World's Top Innovations 2009-2010) [Електрoннi дан'!]. - Режим доступу www.globalinnovationindex.org.
21. Кондратьев В. Б. Инфраструктура как фактор экономического роста / В. Б. Кондратьев // Российское предпринимательство. - 2010. - № 11. - C. 29-36.
УДК 330.341.1:332.143
Захарш С.В.,
д.е.н., старший науковий ствроб^ник, Науково-дослщний Ыститут економки КиУвського национального ушверситету технолопй та дизайну (м. КиУв)
1льенко Р.В.,
к.е.н., доцент, Чершпвський державний технолопчний уыверситет (м. Чернов)
ПОДАТКОВ1 ВАЖЕЛ1 СТИМУЛЮВАННЯ ВИР0БНИЧ01 АКТИВНОСТ1 В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОГО РОЗВИТКУ
Актуальнють теми дослщження. За даними численних опитувань, переважна бтьшють промисловщв i пщприем-щв категорично незадоволеы чинною системою оподаткування, перш за все через нepiвнoмipнe розподтення подат-кового тягаря, надмipнe навантаження на фонд оплати пращ, вщсутнють правовоУ стабтьносл, звужене застосуван-ня стимулюючоУ функцп податюв. Незважаючи на те, що в^чизняна податкова система за окремими показниками вщ-повщае визнаним свтовим стандартам, проблема УУ переважноУ фюкальноУ спрямованосл залишаеться актуальною i невиршеною.
В умовах посткризового розвитку значущим питанням державноУ eкoнoмiчнoУ пол^ики е пepeopieнтацiя системи оподаткування на стимулювання виробничоУ активность
Огляд л1тератури. Над актуальними проблемами побудови ефективного мехаызму податкового стимулювання розвитку економки i промисловосл плщно працюють провщы вчеы - В.Лащак, б.Литвиненко, П.Мельник, В.Мельник та шшк Проте необхщно провести поглиблене дослдаення особливостей податкового стимулювання розвитку виробничоУ сфери з урахуванням наслщюв eкoнoмiчнoУ кризи.
Мета роботи - виробити науково обгрунтоваы рекоменда^У щодо посилення позитивного стимулюючого впливу системи оподаткування на активiзацiю шновацмноУ дiяльнoстi та розвиток приортетних видiв промисловоУ дiяльнoстi.
Виклад основного матер1алу. Система оподаткування в УкраУы виконуе переважно фiскальну функцiю, а стиму-лююча функцiя використовуеться недостатньо.
Пoдаткoвi системи в краУнах SC пoбудoванi так, аби пiдтpимувати масштабы швестицп, запровадження iннoвацiй, високу дтову активнiсть. По-перше, кopпopацiУ можуть легально зменшувати poзмip бази оподаткування за рахунок збтьшення вiдpахувань у фонди, що включаються до виробничих витрат (зокрема амортизацмний фонд). По-друге, використовуються piзнi пoдаткoвi пiльги для тих, хто вкладае кошти у виробництво, здмснюе заходи з peiнвeстуван-ня. По-трете, у багатьох краУнах податок на прибуток може сплачуватися не ттьки окремою фipмoю, а й материнсь-кою кoмпанieю (якщо така е), що на пpактицi дае змогу знизити базу оподаткування. По-четверте, майже у вах краУнах юнуе система покриття збиткiв компани за рахунок УУ пpибуткiв упродовж кiлькoх пoпepeднiх poкiв або за рахунок УУ майбутых прибутюв. У першому випадку дозволяеться вщраховувати з pанiшe отриманого прибутку втрати поточного року (так зване перенесення збитюв назад), у результат чого сплачена раыше сума податюв стае бiльш ви-сокою, i це перевищення компенсуеться за рахунок зниження поточних та майбутых податюв. По-п'яте, чимало держав заохочують виpoбничi вкладення за допомогою податкових канiкул, податкових iнвeстицiйних вiдpахувань i по-даткових iнвeстицiйних кpeдитiв [1; 2; 3].
Пщсумовуючи дослщження формування та розвитку стимулюючого потенщалу систем оподаткування у державах
58 Eкoнoмiчний вюник университету | Випуск № 18/2
© Захарш С.В., 1льенко Р.В., 2012
