CC BY
29
заг.ред. М.1.Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с.
2.Дзюблюк О.В., Пруський О.С. Орган1зац1йно-економ1чний механизм функ^онування комершйних банюв на валютному ринку. - Тернопль: ТНЕУ, 2008. - 296 с.
3. Злупко С. М. Економ1чна думка Украни: Навчальний поабник. - Льв1в: ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2000. - 496 с.
4.1стор1я економiчних вчень: Навчальний поабник / За ред. В. В.Кириленка. - Тернотль: "Економiчна думка",
2007. - 233 с
5.Ковальчук В. Апостол вiльноi конкуренцИ: пам'ят Мiлтона Фрiдмана. // Вiсник ТНЕУ. - 2007 - №1 - с. 109-118., с. 117. Доступно з http://www.peoples.ru/science/economy/milton_friedman/
6.Лобозинська С. М. Державне регулювання банювськоi системи Укра1ни: монографiя / Софiя Миколавна Лобо-зинська. - Львiв: ЛНУ iменi 1вана Франка, 2010. - 416с.
7.Любунь О.С., Любунь В.С., Iванець 1.В. Нацюнальний банк Украни: основнi функцИ, грошово-кредитна полiтика, регулювання банювсьш дяльносл: Навчальний поабник. - К.: Центр навчальноiлiтератури, 2004.- 351 с.
8.Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. Под ред. д.э.н., проф. Красавиной Л.Н. - М.: "Финансы и статистика" - 2003. - 608 с.:
9. Механiзм державного управлiння валютним ринком Укра'/ни: монографiя/ Т.В. ФЫпенко; Мiнiстерство освiти i науки Укра'ни, Донецький державний унiверситет управлiння. Донецьк: В1К, 2010. 491 с., ¡л., табл., ст.185.
10. Моисеев С. Неизвестный Фридмен: вклад великого монетариста в развал Бреттон-Вудса // Вопросы экономики. - 2005. - №3., с.5-17.
11. Мiщенко В. Пщвищення ефективност регулювання та нагляду за фнансовим сектором в Украiнi //Всник НБУ. -№8 (174). - 2010.
12. Романишин В.О., Уманщв Ю.М. Центральний банк i грошово-кредитна полiтика: Навчальний поабник. - К.: Av-ка, 2005. - 480 с.
13. Фридман М., Фридман Р. Свобода выбирать: Наша позиция/ Пер. с англ. М.: Новое издательство, 2007. - 356 с.
14. Шмырева А.И. Колесников В.И., Климов А.Ю. Международные валютно- кредитные отношения. - СПб: Питер, 2002. - 272 с.
15. Юхименко П.1. Монетаризм: теорiя i практика: Монографiя. - К.:Кондор, 2005. - 312 с.
УДК 336.71:338.49:351.822](477)
Федик М.В.,
acnipaHT кафедри банювського i страхового 6i3Hecy Льв1вського национального ушверситету ¡меш 1вана Франка
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬК01
1НФРАСТРУКТУРИ В УКРА1Н1
У статт виявлено та розглянуто основнi напрями вдосконалення державного регулювання розвитку iнфраструктури вiтчизняного банювництва у розрiзi ii окремих видв. Запропоновано та об^рунтовано концептуальн засади розвитку банювськоi iнфраструктури в Укра1п. Наведено схему оптимальноi взаемодц пiдприeмств банювсьш iнфраструктури, НБУ та банювського сектору, а такожз'ясовано заходи, як необидно здйснити державним органам влади для реалi-заци запропонованоi схеми та КонцепцИ розвитку банювсьш iнфраструктури в Украmi.
Ключовi слова: банювська iнфраструктура, банювська система, банювський сектор, державне регулювання, кон-цепшя розвитку, державнi органи влади.
В статье выявлены и рассмотрены основные направления совершенствования государственного регулирования инфраструктуры отечественного банковского бизнеса в разрезе ее отдельных видов. Предложено и обосновано концептуальные основы развития банковской инфраструктуры в Украине. Приведена схема оптимального взаимодействия предприятий банковской инфраструктуры, НБУ и банковского сектора, а также выяснено меры, которые необходимо осуществить государственным органам власти для реализации предложенной схемы и Концепции развития банковской инфраструктуры в Украине.
Ключевые слова: банковская инфраструктура, банковская система, банковский сектор, государственное регулирование, концепция развития, государственные органы власти.
In the article found out and considered basic directions of perfection of government control of development of infrastructure of domestic bank business in the cut of it separate kinds. Conceptual principles of development of bank infrastructure are offered and grounded in Ukraine. The chart of optimum cooperation of enterprises of bank infrastructure, NBU, and bank a sector is resulted, and also measures which must be carried out the public organs of power for realization of the offered chart and Conception of development of bank infrastructure in Ukraine are found out.
Keywords: bank infrastructure, banking system, bank sector, government control, conception of development, public organs of power.
Постановка проблеми. Кpизов¡ явища, яю спостер^аються в сучасному банювському ceK^pi УкраТни е пщтвер-дженням того, що сьогодншня банювська ¡нфраструктура не лише недостатньо розвинута, а й носить запюнюючий характер у вщношены до розвитку банювськоТ системи i тому недостатньо ефективна. Це все свщчить про недостат-ню д^вють мехаызму державного регулювання у cфep¡ Ыфраструктурного забезпечення банювськоТ дтльносп. Тому виявлення основних напрямю удосконалення державного регулювання розвитку Ыфраструктури в^чизняного банювництва, на сьогоды, е надзвичайно актуальним питанням. 3 огляду на це, ключовим завданням, яке постае сьогоды
100 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/2
© Федик М.В., 2011
перед державними органами влади е стимулювання ефективного розвитку банювськоТ ¡нфраструктури для забезпе-чення устшного функц¡онування банк¡вськоТ системи УкраТни в цтому.
Анал1з останых дослщжень \ публшацш. Досл¡дженням напрям¡в удосконалення мехаызму державного регулю-вання розвитку в^чизняноТ банк¡вськоТ системи займалося багато вчених, зокрема В. Геець, М. Городецький, О. Дзю-блюк, Л. Донченко, В. Лиховей, С. Лобозинська, Г. Малашенко, Л. Примостка, С. Ттпко, Н. Шелудько та ¡н. Проте питання виявлення основних напрям¡в удосконалення регулювання державними органами розвитку в^чизняноТ бан-к¡вськоТ ¡нфраструктури, й дос залишаеться не досл¡дженим та потребуе нагального розгляду.
Цш1 статтк виявлення основних напрям^ вдосконалення державного регулювання, як потр¡бно зд¡йснити для по-дальшого ефективного функц¡онування окремих видю ¡нфраструктурного забезпечення; розроблення Концепц¡Т розвитку банювськоТ ¡нфраструктури в УкраТы; з'ясування оптимальноТ схеми взаeмод¡Т пщприемств банк¡вськоТ ¡нфраструктури та банювськоТ системи; пропозиц¡я конкретних заход¡в, як необх¡дно провести для усп¡шноТ реалЬаци за-пропонованоТ Концепц¡Т та схеми оптимальноТ взаемодп.
Виклад основного матер1алу. Держава зд¡йснюe регулювання д¡яльност¡ банювськоТ ¡нфраструктури не т¡льки тому, що непокоТться про стан справ у самм банк¡вськ¡й систем¡, але й тому, що банк¡вська система е важливим ¡нстру-ментом впливу на вс економ¡чн¡ процеси в краТнк Тобто ц¡лями державного регулювання банювськоТ ¡нфраструктури е забезпечення стабтьного розвитку банк¡вськоТ системи та захист ¡нтереав вкладник¡в, акц¡онер¡в, кредитор¡в, ¡нве-стор¡в тощо. У свою чергу, дан ц¡л¡ можна розглядати як промжы, оск¡льки основною метою держави е стаб¡льний та безперервний розвиток економки.
Безперечно, що ефективн¡сть державного регулювання банювськоТ ¡нфраструктури прямо пропорцмно залежить в¡д того, наск¡льки ч^ко визначен¡ завдання, що поставлен¡ перед вщповщними регулятивно-наглядовими органами, а також насктьки добре ц¡ завдання усвщомлюють органи, як¡ розробляють економ¡чну пол^ику держави та несуть в¡дпов¡дальн¡сть за ТТ реал¡зац¡ю. Тому, з нашоТ точки зору, лише законодавчо обфунтоване державне втручання в змоз¡ дати потужний поштовх для розвитку адекватноТ банк¡вськоТ ¡нфраструктури, що буде вщповщати вимогам су-часного банк¡вництва.
Проте, нерозумшня урядом та НБУ того, що ефективний розвиток банювськоТ ¡нфраструктури е одним з найва-жливших чинник¡в злагодженого функц¡онування банк¡вського сектору, перешкоджае виробленню обфунтованоТ кон-цепцп реформ у сфер¡ банк¡вськоТ ¡нфраструктури, а й вщповщно вдосконаленню законодавства у цм галуз¡ б¡знесу. Початковою базою, на яюй доц¡льно вдосконалювати законодавство у сфер¡ ¡нфраструктурного забезпечення банюв-ськоТ д¡яльност¡, повинна стати Концепцт розвитку банк¡вськоТ ¡нфраструктури в УкраТы. Нами запропоновано кон-цептуальн засади розвитку банк¡вськоТ ¡нфраструктури в УкраТнк
1. Вступ:
- загальн положення (сутн¡сть терм¡ну "банк¡вська ¡нфраструктура"; основн¡ види та елементи банювськоТ ¡нфраструктури);
- необх¡дн¡сть розробки Концепцп (зумовлена з одного боку, суттевим зростанням рол¡ ¡нфраструктурного забезпечення у ефективному функцюнуванн банювського сектору УкраТни, а з ¡ншого, - в¡дсутн¡стю як самого поняття "бан-к¡вська ¡нфраструктура", так ¡ урядового документа, який би мютив формулювання ц¡лей та пр¡оритетн¡ завдання розвитку банювськоТ ¡нфраструктури як допомжноТ ланки банк¡вськоТ системи);
- основы ц^ Концепц¡Т (досягнення динамнного розвитку п¡дприeмств банк¡вськоТ ¡нфраструктури; створення вщ-пов¡дного законодавства у сфер¡ банк¡вськоТ ¡нфраструктури та забезпечення його додержання; забезпечення стабтьного попиту на послуги ¡нфраструктурних ¡нститут¡в; створення конкурентного середовища на ринку ¡нфраструктурного забезпечення банювськоТ дтльносп).
2.Аналю сучасного стану та загальних проблем розвитку банювськоТ ¡нфраструктури:
- визначення рюня адекватност¡ банк¡вськоТ ¡нфраструктури вщповщно до сучасних вимог в^чизняного банювництва;
- анал¡з к¡лькост¡ п¡дприeмств банювськоТ ¡нфраструктури (у розр¡з¡ окремих вид^) та якост¡ послуг, що надають-ся банк¡вським установам;
- висв^лення загальних проблем розвитку банк¡вськоТ ¡нфраструктури, зокрема, таких як: нерозумшня державою визначальноТ рол¡ банк¡вськоТ ¡нфраструктури у забезпеченн ст¡йкост¡ та конкурентоспроможност¡ банювськоТ системи; недосконале ¡нституц¡йно-правового середовище; вади державного регулювання окремих ¡нфраструктурних еле-менлв; нев¡дпов¡дн¡сть д¡яльност¡ ¡нфраструктурних ¡нститулв м¡жнародним стандартам, правилам та процедурам, визначених Директивами 6С.
З.Чинники розвитку банк¡вськоТ ¡нфраструктури:
- виявлення та аналю основних чинник¡в, як визначають розвиток банк¡вськоТ ¡нфраструктури, зокрема таких як: пол™чна ситуац¡я в крап-л, стан розвитку банк¡вського сектору, законодавча та нормативна база, пщприемницьке середовище, система оподаткування, ступшь ¡нформацмно-технолопчного розвитку краТни, доступн¡сть до високотех-нолог¡чних розробок тощо;
- висновок щодо позитивного та негативного впливу цих чинниюв на розвиток банювськоТ ¡нфраструктури в цтому.
4.Прюритетн завдання розвитку банювськоТ ¡нфраструктури. Зокрема:
- на законодавчому рты врегулювати дыльнють п¡дприeмств банк¡вськоТ ¡нфраструктури (колекторських, рюлтор-ських, консалтингових ф¡рм, рейтингових агентств);
- сприяти спещалюаци ¡нфраструктурних пщприемств на обслуговуванн лише банювського сектору;
- сформувати сприятлив¡ передумови для появи нових ¡нфраструктурних ¡нститулв, послуг, як забезпечують бан-ювську д¡яльн¡сть, у тому числ¡ шляхом застосування вщповщних податкових стимул¡в;
- посилити конкурентоспроможнють п¡дприeмств банк¡вськоТ ¡нфраструктури шляхом пщвищення професюналю-му кадрт, впровадження сучасних ¡нформац¡йних технолог¡й тощо.
Економнний □¡сник университету | Випуск № 17/2 101
5.Ocнoвнi нaпpями дepжaвнoÏ пoлiтики тa ключoвi зaxoди poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи y poзpiзi ÏÏ oкpeмиx видiв.
Haпpями дepжaвнoÏ пoлiтики poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи:
- пiдвищeння eфeктивнocтi дepжaвнoгo peгyлювaння iнфpacтpyктypи в чacтинi бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi тa yнiфiкaцiя вiдпoвiдниx peгyлятopниx вимoг;
- cтвopeння peжимy нaйбiльшoгo cпpияння poзвиткy бiзнecy y cфepi iнфpacтpyктypнoгo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi;
- збiльшeння iнфopмaцiйнoÏ пpoзopocтi дiяльнocтi iнфpacтpyктypниx iнcтитyтiв тa вiдкpитocтi peгyлятopниx opгaнiв;
- пiдвищeння вiдпoвiднocтi мiжнapoдним cтaндapтaм дiяльнocтi iнcтитyтiв бaнкiвcькoÏ ^pacrpyicryp^
Kлючoвi зaxoди poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи y poзpiзi ÏÏ oкpeмиx видiв:
5.1. Bиpoбничa iнфpacтpyктypa: cпpияння poзвиткy мaтepiaльнo-тexнiчнoгo тa пpoгpaмнo-тexнoлoгiчнoгo зaбeзпe-чeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi; cтвopeння yмoв для poзшиpeння cпeктpy eлeктpoнниx бaнкiвcькиx тexнoлoгiй; yдocкoнa-лeння кaдpoвoгo зaбeзпeчeння бaнкiв зa paxyнoк пiдвищeння вимoг дo ocвiтньoгo piвня пepcoнaлy; зaкoнoдaвчe вpe-гyлювaння дiяльнocтi пiдпpиeмcтв iнфopмaцiйнoгo тa пocepeдницькoгo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi.
5.2. Mapкeтингoвa iнфpacтpyктypa: здiйcнeння HБУ зaoxoчeння бaнкiвcькиx ycтaнoв дo пpoвeдeння мapкeтингo-виx дocлiджeнь pинкy бaнкiвcькиx пocлyг; зaкoнoдaвчe вpeгyлювaння здiйcнeння HБУ тa Haцioнaльнoю кoмicieю, щo здiйcнюe дepжaвнe peгyлювaння y cфepi pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг кoнтpoлю зa дoтpимaнням зaкoнoдaвcтвa пpo pe-клaмy бaнкiвcькиx ycтaнoв y мeжax Ïx пoвнoвaжeнь.
5.3. Hayкoвo-мeтoдичнa iнфpacтpyктypa: yдocкoнaлeння cиcтeми бюджeтнoгo фiнaнcyвaння нayкoвoÏ дiяльнocтi y cфepi бaнкiвcькoÏ нayки; cтвopeння нayкoвo-дocлiдниx цeнтpiв y cклaдi бaнкiвcькиx ycтaнoв, бaнкiвcькиx oб'eднaнь тoщo.
5.4. Iнфpacтpyктypa yбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi: пiдвищeння iнcтитyцiйнoÏ cпpoмoжнocтi ôrBÔO, щo дo-звoлить вiднoвити дoвipy нaceлeння дo бaнкiвcькoÏ cиcтeми; зaбeзпeчeння нeoбxiднoгo piвнi iнфopмaцiйнoÏ бeзпeки бaнкiв; ввeдeння oбoв'язкoвoÏ cтaндapтизaцiÏ бaнкiвcькoгo oблaднaння.
6.Oчiкyвaнi peзyльтaти:
- фopмyвaння нeoбxiднoгo зaкoнoдaвcтвa y cфepi бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи як cпeцiaльнoÏ гaлyзi пpaвa;
- збiльшeння кiлькocтi пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи;
- poзшиpeння acopтимeнтy тa пiдвищeння якocтi пocлyг пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи;
- пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи;
- зpocтaння пoпитy бaнкiвcькиx ycтaнoв нa пocлyги пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи;
- пiдвищeння piвня дoвipи бaнкiвcькиx ycтaнoв дo дiяльнocтi пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
З нaшoÏ тoчки зopy, Koнцeпцiя пoвиннa являти coбoю цiлicнy cиcтeмy iдeй, пoглядiв, нaмipiв тa ключoвиx зaxoдiв дepжaви щoдo poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи в УкpaÏнi нa cepeдньocтpoкoвy пepcпeктивy з ypaxyвaнням нaцio-нaльниx ocoбливocтeй тa пoтpeб бaнкiвcькoгo ceктopy.
Poзpoблeння тa впpoвaджeння в дiю дepжaвними opгaнaми KoнцeпцiÏ cпpиятимe фopмyвaнню aдeквaтнoÏ бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи (вiдпoвiднo дo пoтpeб вiтчизнянoÏ бaнкiвcькoÏ cиcтeми), якa бyдe здaтнa зaбeзпeчити бaнкiвcькy ^CTe-му нeoбxiдними пpoдyктaми тa пocлyгaми для ÏÏ cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння. Taким чинoм, викoнaння дepжaвoю зaxo-дiв, пepeдбaчeниx Koнцeпцieю, дoзвoлить зaбeзпeчити yci нeoбxiднi yмoви для eфeктивнoгo poзвиткy бaнкiвcькoÏ ^pa-cтpyктypи, щo, в cвoю чepгy, зyмoвить нacтaння якicниx тa кiлькicниx змiн в oбcлyгoвyвaннi пoтpeб бaнкiвcькиx ycтaнoв, i як peзyльтaт, дacть змoгy нaцioнaльнiй бaнкiвcькiй cиcтeмi пщвищити piвeнь нaдiйнocтi тa пpибyткoвocтi
З oглядy нa вищeвиклaдeнe, для yдocкoнaлeння мexaнiзмy дepжaвнoгo peгyлювaння бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи нeoбxiднo пpoвecти низку зaxoдiв тa peфopм, якi змoжyть зaбeзпeчити пoзитивний poзвитoк як oкpeмиx видiв ^pa-cтpyктypнoгo зaбeзпeчeння, тaк i бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи в цiлoмy.
Oтoж, виxoдячи з нaдзвичaйнoÏ вaжливocтi дepжaвнoгo втpyчaння y cфepy iнфpacтpyктypнoгo зaбeзпeчeння бaн-кiвcькoÏ дiяльнocтi в УкpaÏнi, ми пpoпoнyeмo нacтyпнi нaпpями вдocкoнaлeння дepжaвнoгo peгyлювaння poзвиткy бaн-кiвcькoÏ iнфpacтpyктypи y poзpiзi ÏÏ oкpeмиx видiв.
Ha нaш пoгляд, для пiдвищeння eфeктивнocтi виpoбничoÏ iнфpacтpyктypи дepжaвним opгaнaм нeoбxiднo:
1) y cфepi мaтepiaльнo-тexнiчнoгo тa пpoгpaмнo-тexнoлoгiчнoгo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi:
- здiйcнювaти дepжaвнy пiдтpимкy вiтчизняниx виpoбникiв бaнкiвcькoгo oблaднaння;
- дeмoнoпoлiзyвaти pинoк пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння, щo, в cвoю чepгy, дoзвoлить бaгaтьoм в^чизняним фip-мaм-poзpoбникaм ycпiшнo пpaцювaти нa yкpaÏнcькoмy pинкy тa вийти нa cвiтoвий;
- здiйcнювaти зaxoди aктивiзaцiÏ тa cтимyлювaння pинкy пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння, щo дoзвoлить бaнкaм кopиcтy-вaтиcь вiтчизняним cпeцiaлiзoвaним пpoгpaмним зaбeзпeчeнням, a нe звepтaтиcя дo зapyбiжниx фipм-poзpoбникiв;
- пpoвecти cтaндapтизaцiю тa у^ф^цю бaнкiвcькиx тexнoлoгiй нa вiтчизнянoмy pинкy пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння;
- зaбeзпeчити poзpoбкy вiтчизняниx aвтoмaтизoвaниx бaнкiвcькиx cиcтeм вiдпoвiднo дo мiжнapoдниx cтaндapтiв;
- зaбeзпeчити нaдiйнicть бaнкiвcькиx aвтoмaтизoвaниx cиcтeм, Ïx peзepвyвaння (дyблювaння), a тaкoж poзpoблeн-ня eфeктивниx плaнiв вiднoвлeння бeзпepeбiйнoгo фyнкцioнyвaння зaзнaчeниx cиcтeм y paзi нeгaтивнoÏ дiÏ нa ниx зoв-нiшнix чинникiв;
- cтвopити yмoв для poзшиpeння cпeктpy eлeктpoнниx бaнкiвcькиx тexнoлoгiй;
- мoдepнiзyвaти CEП HБУ зaвдяки пpивeдeнню тexнiчниx фopмaтiв poзpaxyнкiв дo вимoг SC;
- yдocкoнaлити пpoгpaмнo-тexнoлoгiчнe зaбeзпeчeння CEП HБУ, я^ дoзвoлить пiдтpимyвaти пocтiйнi iннoвaцiÏ тa пoлiпшити cepвic oбcлyгoвyвaння cиcтeми;
- HБУ зaoxoчyвaти бaнкiвcькi ycтaнoви викoнyвaти плaтeжi в peжимi peaльнoгo чacy;
- HБУ зa дoпoмoгoю зacoбiв мacoвoÏ iнфopмaцiÏ oзнaйoмлювaти шиpoкi вepcтви нaceлeння з нoвими фopмaми бeзгoтiвкoвиx poзpaxyнкiв зa тexнoлoгieю HCMEП як плaтiжнoгo iнcтpyмeнтa oплaти зa тoвapи тa пocлyги, y тoмy чи-
1C2 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 17/2
cлi iнтepнeт-плaтeжi;
- забезпечити виплату зароб^ноТ плати пiдпpиeмcтвaм та установам, що фЫансуються за рахунок державного бюджету, стипендм студентам, обслуговування кошлв пeнciйного забезпечення та ¡нших виплат, передбачених за рахунок державного або мюцевого бюджeтiв, через державы та уповноважен банки з використанням плалжних кар-ток НСМЕП;
- об'еднати тepмiнaльнi обладнання бaнкiв - члеыв внyтpiшньодepжaвних (НСМЕП та ¡н.) i мiжнapодних плaтiжних систем (VISA, MasterCard та ¡н.);
- впровадити вщповщну законодавчу базу у cфep¡ регулювання електронноТ комepцiТ, зокрема ¡нтернет-банкшгу;
- на бaзi НБУ створити всеукраТнський ¡нтернет-портал, присвячений iнтepнeт-бaнкiнгy, де була б централюовано представлена уся ¡нформацы про даний сектор ринку, зокрема статистичн дaнi, динaмiкa його розвитку тощо.
2) у cфep¡ кадрового забезпечення банювськоТ дiяльноcтi:
- проводити оргаызацю пiдготовки, пepeпiдготовки та пщвищення квaлiфiкaцiТ фaхiвцiв бaнкiвcькоТ справи на ба-зi iнновaцiйно-iнфоpмaцiйних технолопй, сучасних наукових доcлiджeннях та аналЫ сучасноТ бaнкiвcькоТ практики з урахуванням в^чизняного i cвiтового доcвiдy;
- удосконалити науково-методичне забезпечення осв^нього процесу банювських кaдpiв;
- забезпечити пщготовку виcококвaлiфiковaних cпeцiaлicтiв з нeтpaдицiйних банювських послуг, зокрема таких як факторинг, люинг, фiнaнcовий iнжинipинг, тpacтовi послуги тощо;
- створити cпpиятлив¡ умови для проведення фундаментальних та прикладних дослщжень банювськоТ науки у ви-щих навчальних закладах;
- фшансувати iнфоpмaтизaцiю бaнкiвcькоТ оcвiти, що забезпечить модерызацю ТТ мeтодiв i технолопй;
- посилити контроль уряду за виконанням у повному обcяз¡ норм Конституцп УкраТни та вимог закоыв УкраТни "Про оcвiтy" та "Про вищу осв^у", ¡нших нормативно-правових акпв, що стосуються сфери вищоТ осв™, щоб не до-пустити безконтрольноТ комepцiaлiзaцiТ вищоТ бaнкiвcькоТ оcвiти;
- створити умови для вивчення спещалюованих дисциплш комп'ютерного спрямування (eлeктpоннi дилингов¡ системи, мiжнapоднa бaнкiвcькa телекомункацмна мережа SWIFT, eлeктpоннi плaтiжнi картки, електронн клipинговi системи, ¡нтернет у бюнеа тощо);
- включити у програми вищих навчальних закладах, окр^ теоретичного вивчення, обов'язкове практичне застос-ування сучасного програмного забезпечення банювськоТ дтльносл, зокрема автоматизованих бaнкiвcьких систем, та забезпечити Тхне фyнкцiонyвaння;
- розробити та реалюувати комплекс заход^, спрямованих на створення цифровоТ банювськоТ бiблiотeки;
- створити умови для пщготовки й видання нових наукових розробок, монографм, навчальних поciбникiв у банюв-cькiй cфepi;
- розвивати м^народне cпiвpобiтництво з питань осв^и у бaнкiвcькiй cфepi шляхом створення м^народного нав-чально-наукового центру.
3) у cфep¡ iнфоpмaцiйного забезпечення бaнкiвcькоТ дiяльноcтi:
- Нацюнальною комicieю з цiнних папер^ та фондового ринку (НКЦПФР) розширити пepeлiк уповноважених рей-тингових агентств;
- законодавчо врегулювати дтльнють рейтингових агентств, завдяки ухваленню Закону УкраТни "Про державне регулювання ринку рейтингових послуг";
- удосконалити наступи документи, що регулюють дтльнють уповноважених рейтингових агентств: Правила виз-начення уповноваженим рейтинговим агентством рейтинговоТ оцЫки за Нацюнальною рейтинговою шкалою, Поло-ження про конкурс з визначення уповноважених рейтингових агентств, Положення про надання уповноваженими рей-тинговими агентствами ¡нформаци до НКЦПФР;
- демонополюувати ринок рейтингових послуг та розвивати нов¡ нацюнальы peйтингов¡ агентства;
- створити спещальну програму розвитку та вдосконалення дыльносл нацюнальних рейтингових агентств;
- здмснювати пiдтpимкy з боку НБУ, НКЦПФР та ¡нших державних структур у сприянн становленню ефективно-го ринку рейтингових послуг як важливоТ складовоТ бaнкiвcькоТ ¡нфраструктури;
- пщвищити piвeнь довipи бaнкiвcьких установ до оцшки нaцiонaльних рейтингових агентств;
- удосконалити нормативно-правове регулювання консалтинговоТ дыльносл у бaнкiвcькiй cфepi;
- ухвалити Закон УкраТни "Про консалтингову дтльнють", що дозволить визначити термши, як використовуються в практик надання консалтингових послуг; впорядкувати надання послуг з окремих вид^ консалтинговоТ дтльносл, зокрема й банювськоТ; чiтко окреслити права та вщповщальнють консалтингових компаый та зaмовникiв консалтин-гових послуг;
- покращити методичне забезпечення консалтинговоТ дтльносл;
- запровадити систематичний моыторинг основних показниюв дiяльноcтi консалтингових компaнiй та якост на-дання Тх послуг;
- розробити стандарти якост надання бaнкiвcьких консалтингових послуг;
- створити центри щодо пщготовки та перепщготовки фахющв з консалтинговоТ дтльносл в УкpaТнi;
- здiйcнювaти державну пщтримку бaнкiвcького консалтингу за рахунок надання податкових птьг, вiдкpитого доступу до статистичноТ iнфоpмaцiТ, розроблення програм пщвищення квал^каци конcyльтaнтiв у cфep¡ бaнкiвcького бiзнecy тощо;
- вдосконалити Закон УкраТни "Про органюацю формування та об^у кредитних ¡сторм", зокрема зобов'язати вci банки, кредиты сптки та iншi фiнaнcовi установи, як надають кредити, стати учасниками того чи ¡ншого бюро кредитних ¡сторм, якi на сьогодн не е такими учасниками, осктьки це дасть змогу акумулювати всю ¡нформацю щодо
Економiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 17/2 103
кpeдитниx icтopiй пoзичaльникiв i cпpиятимe знaчнoмy змeншeнню кpeдитниx pизикiв y бaнкiвcькiй cиcтeмi УкpaÏни; зaбopoнити кpeдитopaм, якi пoдaють нeдocтoвipнi зв^и, нaдaлi нaдaвaти iнфopмaцiю дo 6IOPO;
- cтвopити едину iнфopмaцiйнy бaзy y виглядi eдинoгo цeнтpy кpeдитниx icтopiй (тoбтo oб'eднaти нaявнi бaзи кpe-дитниx 6opo в единий iнфopмaцiйний цeнтp кpeдитниx icтopiй);
- зoбoв'язaти кpeдитнi 6opo cтвopити cкopингoвy cиcтeмy для кoмepцiйниx бaнкiв, яга пoвиннa вpaxoвyвaти пpoпo-зицiÏ тa дocвiд ycix бaнкiв тa фiнaнcoвиx ycтaнoв, a пepeдyciм тиx, як мaють нaймeнший вiдcoтoк нeпoвepнeниx кpeдитiв;
- HБУ зoбoв'язaти бaнки зд^но^™ пiзнaвaльнi зaxoди для пoзичaльникiв щoдo вaжливocтi фopмyвaння ними кpeдитниx icrapM (зa paxyнoк poзмiщeння iнфopмaцiÏ щoдo вaжливocтi фopмyвaння пoзичaльникaми кpeдитниx icro-piй paзoм з iнфopмaцieю пpo yмoви кpeдитy нa peклaмниx бpoшypax тoгo чи iншoгo бaнкy, в зacoбax мacoвoÏ ^op-мaцiÏ, a тaкoж пpoвoдити poз'яcнювaльнi бeciди з пoтeнцiйними пoзичaльникaми, якi пoвиннi зд^но^™ пpaцiвники бaнкy, щo зaймaютьcя нaдaнням кpeдитy);
- внecти нeoбxiднi змши тa дoпoвнeння дo Зaкoнy УкpaÏни "Пpo ayдитopcькy дiяльнicть" з мeтoю пpивeдeння йo-гo y вiдпoвiднicть дo iншиx зaкoнoдaвчиx aктiв УкpaÏни, якi пpямo чи oпocepeдкoвaнo впливaють нa peгyлювaння ay-дитopcькoÏ дiяльнocтi;
- пiдвищити якicть внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo ayдитy бaнкiв, в тому чи^ зa paxyнoк зaбeзпeчeння нaлeжнoÏ pea-лiзaцiÏ Miжнapoдниx cтaндapтiв ayдитy, oб'eктивнoÏ cepтифiкaцiÏ зoвнiшнix ayдитopiв;
- cтвopити cпpиятливi yмoви для пoглиблeння cпiвпpaцi пpoфeciйниx ayдитopcькиx opгaнiзaцiй УкpaÏни, якi пpoвo-дять ayдит y бaнкiвcькиx ycтaнoвax з мiжнapoдними тa eвpoпeйcькими пpoфeciйними opгaнiзaцiями бyxгaлтepiв i ay-дитopiв;
- пpoвoдити кoнфepeнцiÏ, тpeнiнги, ceмiнapи з впpoвaджeння Miжнapoдниx cтaндapтiв ayдитy y бaнкiвcькiй cфepi пpeдcтaвникaми фipм, якi cпeцiaлiзyютьcя нa cepтифiкaцiÏ тa лiцeнзyвaннi фiнaнcoвиx пocлyг;
- зaпpoвaдити вiдпoвiднi мeтoдичнi peкoмeндaцiй з питaнь кoмп'ютepизaцiÏ бaнкiвcькoгo ayдитy;
- зaпpoвaдити HБУ ввeдeння oбoв'язкoвиx пiвpiчниx тa квapтaльниx ayдитopcькиx пepeвipoк бaнкiв;
- poзшиpити HБУ типoвy пpoгpaмy пiдгoтoвки ayдитopiв бaнкiвcькиx ycтaнoв, шляxoм включeння y вивчeння фь нaнcoвoгo мeнeджмeнтy y бaнкax;
- Ayдитopcькoю пaлaтoю УкpaÏни здiйcнювaти пocтiйнe вдocкoнaлeння вимoг дo cepтифiкaцiÏ ayдитopiв бaнкiв вщ-пoвiднo дo мiжнapoдниx cтaндapтiв;
- пpoвecти HБУ poзшиpeння peecтpy ayдитopiв бaнкiв УкpaÏни, зa paxyнoк включeння ayдитopcькиx фipм, як здм-cнюють cвoю дiяльнicть нe лишe y вeликиx мicтa (Kmib, Дoнeцьк, Днiпpoпeтpoвcьк), a й в iншиx peгioнax;
4) y cфepi пocepeдницькoгo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi:
- cтвopити нa дeпoзитapнoмy pинкy едину шституцю, якa б зaбeзпeчилa фyнкцioнyвaння eдинoÏ cиcтeми дeпoзи-тapнoгo oблiкy цiнниx пaпepiв вiдпoвiднo дo мiжнapoдниx cтaндapтiв;
- yxвaлити Зaкoн УкpaÏни "Пpo pieлтopcькy дiяльнicть";
- визнaчити y вiтчизнянoмy зaкoнoдaвcтвi (Зaкoн УкpaÏни "Пpo бaнки тa бaнкiвcькy дiяльнicть") cyтнicть пoняття "фь нaнcoвий cyпepмapкeт", щo, y cвoю чepгy, дacть змoгy здiйcнювaти кoнcoлiдoвaний нaгляд зa дiяльнicтю тaкиx cтpyктyp;
- yxвaлити Зaкoн УкpaÏни "Пpo кoлeктopcькy дiяльнicть", щo, y cвoю чepгy, дoзвoлить: зaкoнoдaвчo визнaчити пo-няття "кoлeктopcькa дiяльнicть"; вpeгyлювaти cпocoби нaдaння пocлyг щoдo cтягнeння зaбopгoвaнocтi нa тepитopiÏ Ук-paÏни; визнaчити пpaвa ycix crapm: кpeдитopiв, бopжникiв i кoлeктopiв; визнaчити opгaн, який пoвинeн кoнтpoлювaти дiяльнicть кoлeктopcькиx кoмпaнiй;
- зaпpoвaдити единий дepжaвний peecтp кoлeктopcькиx кoмпaнiй;
- внecти змiни дo ст. 9 Зaкoнy УкpaÏни "Пpo лiцeнзyвaння дeякиx видiв гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi", щo peгyлюe po-бoтy кoлeктopcькиx кoмпaнiй, щoдo зaпpoвaджeння лiцeнзyвaння кoлeктopcькoÏ дiяльнocтi (лiцeнзyвaнню мae ^дляга-ти дiяльнicть, cпpямoвaнa нa cпoнyкaння здiйcнeння бopжникoм дiй з дoбpoвiльнoгo пoгaшeння зaбopгoвaнocтi нa ш-pиcть кpeдитopa).
Для пiдвищeння eфeктивнocтi фyнкцioнyвaння iнфpacтpyктypи yбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi ми пpoпoнyeмo нacтyпнi peкoмeндaцiÏ:
1) cтвopeння Дepжcпoживcтaндapтoм eдинoгo цeнтpy з cepтифiкaцiÏ бaнкiвcькoгo oблaднaння;
2) пiдвищeння piвня бaзoвoÏ cyми гapaнтoвaнoÏ кoмпeнcaцiÏ ФГBФO;
3) poзшиpeння джepeл фopмyвaння кoштiв ФГBФO зa paxyнoк чacтини кoнcoлiдoвaнoгo пpибyткy HБУ;
4) зaпpoвaджeння пpoгpecивнoÏ шкaли кoмпeнcaцiÏ вклaдiв, a тaкoж дифepeнцiaцiÏ внecкiв бaнкiв зaлeжнo вiд crpo-юв тa oбcягiв зaлyчeння пacивiв;
5) зaпpoвaджeння дoдaткoвиx вiдpaxyвaнь дo ФГBФO для бaнкiв, якi зaлyчaють дeпoзити вiд нaceлeння зa cтaв-шю, якa icтoтнo пepeвищye piвeнь Ыфляци.
Щoдo вдocкoнaлeння poзвиткy нayкoвo-мeтoдичнoÏ ^paCTpy^yp^ тo нacaмпepeд, нeoбxiднo зaзнaчити, щo бeз cyчacниx знaнь, тeopeтичниx yявлeнь, бeз poзyмiння cyтнicниx xapaктepиcтик пeвниx явищ тa пpoцeciв нeмoжливo cтвopити мoдeль eфeктивнo фyнкцioнyючoгo бaнкiвcькoгo ce^opy. A тaкoÏ мoдeлi в УкpaÏнi нa cьoгoднi нeмae, нe див-лячиcь нa тe, щo нayкoвими дocлiджeннями в бaнкiвcькiй cфepi зaймaeтьcя бaгaтo нayкoвo-дocлiдниx цeнтpiв, o^rn^ ки ocнoвнoю пpoблeмoю тaкиx cтpyктyp е Ïxня poз'eднaнicть тa cлaбкa кoopдинaцiя нa piвнi дepжaвниx opгaнiв.
З oглядy нa цe, ми нaвoдимo нacтyпнi peкoмeндaцiÏ, якi нeoбxiднo зacтocyвaти дepжaвним opгaнaм для пiдвищeн-ня eфeктивнocтi poзвиткy нayкoвo-мeтoдичнoÏ iнфpacтpyктypи бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi:
1) пpийняття дepжaвнoÏ пpoгpaми з poзpoбки пpiopитeтниx фyндaмeнтaльниx тa пpиклaдниx пpoблeм y cфepi бaн-кiвcькoÏ cпpaви. Ha ocнoвi ^eÏ пpoгpaми мoжyть фopмyвaтиcя дepжaвнi зaмoвлeння нa вiдпoвiднi нayкoвi poзpoбки тa дocлiджeння;
2) yдocкoнaлeння poбoти Цeнтpy нayкoвиx дocлiджeнь HБУ, зoкpeмa:
104 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bumy^ № 17/2
- визнaчeння нa ocнoвi poзpoблeниx пpoгpaм aктyaльниx нaпpямкiв нayкoвиx poзpoбoк тa дocлiджeнь y cфepi гpo-шoвo-кpeдитниx вiднocин тa бaнкiвcькoÏ cпpaви;
- здiйcнeння пocтiйнoÏ кoopдинaцiÏ poбoти зa дaнoю тeмaтикoю;
- cтвopeння eлeктpoннoÏ бaзи дaниx нa iнтepнeт-caйтi HБУ зa тeмaми нayкoвиx poзpoбoк тa дocлiджeнь з зaзнa-чeнням кoopдинaт i cпocoбiв зв'язку з aвтopaми;
- poзмiщeння нa iнтepнeт-caйтi HБУ зaявoк нa пpoвeдeння нayкoвиx дocлiджeнь;
- здiйcнeння eфeктивнoÏ кoopдинaцiÏ poбoти з poзpoбки нeoбxiдниx мeтoдичниx i кoнcyльтaцiйниx мaтepiaлiв з pe-aлiзaцiÏ iннoвaцiйниx пpoдyктiв, тexнoлoгiй, cиcтeм yпpaвлiння pизикaми тoщo;
- пpoвeдeння нayкoвиx диcкyciй y мeжax poбoти iнтepнeт-caйтy HБУ;
3) здiйcнeння дepжaвними opгaнaми влaди aктивнoгo зaлyчeння вчeниx дo oбгoвopeння дoкyмeнтiв poзвиткy бaн-кiвcькoÏ cфepи.
Для eфeктивнoгo poзвиткy мapкeтингoвoÏ iнфpacтpyктypи, нa нaш пoгляд, з бoкy дepжaви нeoбxiднo здiйcнити нa-cтyпнi зaxoди:
- cпpияти cтвopeнню peклaмниx aгeнтcтв, як будуть зaймaтиcь лишe бaнкiвcькoю peклaмoю;
- cтвopити HБУ цeнтp мapкeтингoвиx дocлiджeнь бaнкiвcькoгo pинкy, який би зд^н^^в peгyляpнi дocлiджeння pин-ку бaнкiвcькиx пocлyг тa нaдaвaв би точы пpoгнoзи тa кoнкpeтнi peкoмeндaцiÏ бaнкaм щoдo пoдaльшoгo йoгo poзвиткy;
- зaoxoчyвaти бaнкiвcькi ycтaнoви пpoвoдити пocтiйнi тa piзнocтopoннi мapкeтингoвi дocлiджeння eфeктивнocтi бaнкiвcькoÏ peклaми;
- yдocкoнaлити Зaкoн УкpaÏни "Пpo peклaмy", зoкpeмa: зaгaльнi вимoги дo peклaми; yтвopити викoнaвчий opгaн щoдo peгyлювaння дiяльнocтi з poзмiщeння зoвнiшньoÏ peклaми; cranio 26 Зaкoнy "Пpo peклaмy" дoпoвнити пoлoжeн-нями пpo мoжливicть здiйcнeння HБУ тa Haцioнaльнoю кoмicieю, щo здiйcнюe дepжaвнe peгyлювaння y cфepi pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг кoнтpoлю зa дoтpимaнням зaкoнoдaвcтвa пpo peклaмy в мeжax Ïx пoвнoвaжeнь;
- cтвopити HБУ peйтинг нaйкpaщиx peклaмниx aгeнтcтв, щo cтвopюють eфeктивнy бaнкiвcькy peклaмy.
Taким чинoм, poзглядaючи ocнoвнi нaпpями вдocкoнaлeння мexaнiзмy дepжaвнoгo peгyлювaння iнфpacтpyктypнo-гo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi, ми з'яcyвaли, щo пepcпeктиви poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи в УкpaÏнi бaгaтo в чoмy визнaчaютьcя пoлiтикoю HБУ, зoкpeмa в чacтинi здiйcнeння ним тaкиx фyнкцiй як [1]:
- вcтaнoвлeння для бaнкiв пpaвил пpoвeдeння бaнкiвcькиx oпepaцiй, бyxгaлтepcькoгo oблiкy i звiтнocтi, зaxиcтy ш-фopмaцiÏ, кoштiв тa мaйнa;
- opгaнiзaцiя cтвopeння тa мeтoдoлoгiчнe зaбeзпeчeння cиcтeми бaнкiвcькoÏ cтaтиcтичнoÏ iнфopмaцiÏ;
- визнaчeння cиcтeми, пopядкy i фopми плaтeжiв мiж бaнкaми;
- визнaчeння нaпpямiв poзвиткy cyчacниx eлeктpoнниx бaнкiвcькиx тexнoлoгiй, cтвopeння, кoopдинaцiя тa шн-тpoль cтвopeння eлeктpoнниx плaтiжниx зacoбiв, плaтiжниx cиcтeм, aвтoмaтизaцiÏ бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi тa зacoбiв зa-xиcтy бaнкiвcькoÏ iнфopмaцiÏ;
- здiйcнeння cepтифiкaцiÏ ayдитopiв, якi пpoвoдять ayдитopcькy пepeвipкy бaнкiв, тимчacoвиx aдмiнicтpaтopiв тa лiквiдaтopiв бaнкy;
- yчacть y пщготовщ кaдpiв для бaнкiвcькoÏ cиcтeми УкpaÏни.
З'яcyвaвши ocнoвнi шляxи вдocкoнaлeння фyнкцioнyвaння oкpeмиx iнфpacтpyктypниx видiв тa eлeмeнтiв, якi вxo-дять дo Ïxньoгo cклaдy, ми дiйшли виcнoвкy, щo для eфeктивнoÏ poбoти бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи в цiлoмy нeoбxiд-нe злaгoджeнe фyнкцioнyвaння ycix ÏÏ видiв тa eлeмeнтiв. Ha нaшy думку, мiж yciмa iнcтитyтaми бaнкiвcькoÏ ^pa-cтpyктypи пoвиннi бути зaкpiплeнi пeвнi пpaвa тa oбoв'язки, щo будуть зaбeзпeчyвaти Ïx oптимaльнy взaeмoдiю i мaк-cимaльнe зaдoвoлeння пoтpeб бaнкiвcькoгo ceктopy.
Ha cьoгoднi в УкpaÏнi cфopмyвaлиcя yci пepeдyмoви для cтaнoвлeння i бypxливoгo poзвиткy бaнкiвcькoÏ ^paCTpy^ тypи. Ocкiльки, пpиcyтнi тa poзвивaютьcя (xoч нepiвнoмipнo y вiднoшeннi oдин дo oднoгo) yci eлeмeнти iнфpacтpyктypи вiтчизнянoгo бaнкiвництвa. Пpoтe cтвopюeтьcя пapaдoкcaльнa cитyaцiя, кoли кoмepцiйнi бaнки мaють пoтpeбy y пocлy-гax бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи, aлe в cилy низки пpичин нe мoжyть aбo нe гoтoвi cкopиcтaтиcя ÏÏ пocлyгaми. Ц пpичи-ни, пepш зa вте, пoв'язaнi з нeдocтaтньoю пoiнфopмoвaнicтю бaнкiв пpo дiяльнicть iнфpacтpyктypниx пiдпpиeмcтв, a тa-кoж з низьким piвнeм дoвipи дo eфeктивнocтi poбoти тaкиx cтpyктyp. З нaшoÏ тoчки зopy, цю пpoблeмy мoжнa виpiшити шляxoм cтвopeння oптимaльнoÏ cиcтeми взaeмoдiÏ ycix eлeмeнтiв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи тa бaнкiвcькoÏ cиcтeми.
Ha дaний чac взaeмoдiя мiж бaнкiвcькoю ycтaнoвoю тa пiдпpиeмcтвoм бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи в УкpaÏнi вщбу-вaeтьcя зa пeвними cxeмaми, як пepeдбaчaють пpямий тa звopoтнiй взaeмoзв'язoк (pиc. 1).
Зв'язoк мae двoxcтopoннiй xapaктep, в ocнoвi якoгo лeжить пoтpeбa бaнкy, якa aбo виниле oб'eктивнo, aбo вщбу-вaeтьcя ÏÏ yпiзнaння пicля пpoпoзицiÏ тoгo чи rnrnoro пpoдyктy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
Bиxoдячи з нaвeдeниx cxeм, виднo, щo бeзпocepeдня взaeмoдiя мiж caмим пiдпpиeмcтвoм бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyк-тypи тa бaнкoм нe вiдбyвaeтьcя, вoни дiють iзoльoвaнo oдин вiд oднoгo. Фaктичнo caмe тaк бyдyютьcя взaeмини мiж бaнкiвcьким ceктopoм тa бaнкiвcькoю iнфpacтpyктypoю в УкpaÏнi нa дaний чac. ^му питaння oптимiзaцiÏ взaeмoдiÏ мiж бaнкiвcькoю iнфpacтpyктypoю тa бaнкiвcьким ceктopoм нa cьoгoднi cтoÏть дocить гocтpo. Ha нaш пoгляд, зaвдaння o^ тимiзaцiÏ в дaнoмy випaдкy пoвиннo звoдитьcя дo мiнiмiзaцiÏ витpaт дocтyпy бaнкiвcькиx ycтaнoв дo пpoдyктiв бaнкiв-^raí iнфpacтpyктypи.
Пpи цьoмy бeз yчacтi дepжaви, пoдaльший poзвитoк бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи пpocтo нeмoжливий. Пpoтe, як виднo iз pиc. 1, y тaкиx cxeмax взaeмoдiÏ нeмae мicця мoнiтopингy зa iнфpacтpyктypними пiдпpиeмcтвaми, тoмy дep-жaвi дocить cклaднo здiйcнювaти yпpaвлiння бaнкiвcькoю iнфpacтpyктypoю.
З oглядy нa цe, дepжaвa пoвиннa визнaчити opra^ який бyдe зaймaтиcь як poзpoблeнням тa впpoвaджeнням Ko^ цeпцiÏ poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи в УкpaÏнi, тaк i здiйcнювaти мoнiтopинг зa дiяльнicтю oкpeмиx cyб'eктiв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи, a тaкoж cпpияти Ïxньoмy eфeктивнoмy фyнкцioнyвaнню зaдля зaдoвoлeння пoтpeб бaнкiв.
Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 17/2 105
Прямий зв'язок взаемоди
Банк
Потреба банку
Попит на продукт банювськоТ ¡нфраструктури
Пошук партнер1в
Пщприемство банювськоТ ¡нфраструктури
Пропозицт продукту
Угода про кушвлю (узгодження ц1ни, якосп, обсягу тощо)
Придбання продукту банком
Задоволення потреби банку
Зворотнш зв'язок взаемоди
Рисунок 1. Схеми взаемоди м1ж банмвською установою та пщприемством банювськоТ ¡нфраструктури
Джерело: складено автором
Виходячи з цього, ми вважаемо, що НБУ як орган, що сприяе дотриманню стабшьносл банювськоТ системи, повинен перейняти на себе функцю з¡ сприяння ефективному функцюнуванню банювськоТ ¡нфраструктури як важливоТ складовоТ розвитку в^чизняного банк¡вництва. Зважаючи на це, в структур¡ НБУ доц¡льно створити Департамент з пи-тань сприяння розвитку банювськоТ ¡нфраструктури (рис. 2). В особ¡ цю структури рюы спроби НБУ щодо виконання функцм банк¡вськоТ ¡нфраструктури, насамперед, повинн¡ знайти свое лопчне продовження в оргаызаци мон¡торингу та створенн¡ единого ¡нформацмного поля, яке дозволить оптим¡зувати взаемодю банк¡вського сектора ¡ п¡дприeмств банювськоТ ¡нфраструктури.
Як бачимо з рис. 2, основним завданням НБУ в забезпеченн оптимальноТ взаемоди банювськоТ ¡нфраструктури та банювського сектора е створення единоТ бази даних банювськоТ ¡нфраструктури. Така база повинна доповнюватися
НБУ
Створення Департаменту з питань сприяння розвитку банювськоТ ¡нфраструктури
Виробнича ¡нфраструктура
Маркетингова ¡нфраструктура
Департамент з питань сприяння
Науково-методична ¡нфраструктура
¡нфраструктура убезпечення банювськоТ д1яльносл
мониторинг можливостей банювськоТ ¡нфраструктури мошторинг потреб банюв задоволення потреб банюв
Рисунок 2. Схема взаемоди пщприемств банювськоТ ¡нфраструктури, НБУ та банювського сектору УкраТни
Джерело: складено автором
106 Економтний вюник ушверситету | Випуск № 17/2
з пeвнoю пepioдичнicтю. Ha нaш пoгляд, oнoвлeння бaзи дaниx HБУ пoвиннo здiйcнювaтиcя щoквapтaльнo. ^ мae вiдпoвiдaти пepioдичнocтi пpoвeдeння мoнiтopингy пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи тa дocлiджeнням пoпитy нa iнфpacтpyктypнi пocлyги, як пpoвoдитимyтьcя HБУ.
Cyтнicть нaшoÏ пpoпoзицiÏ пoлягae в тому, щo ва пiдпpиeмcтвa бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи пoвиннi зapeecтpyвa-тиcя нa cпeцiaльнo cтвopeнoмy HБУ caйтi, нa якoмy бyдe poзмiщeний дocтyп дo цieÏ бaзи дaниx. TO6to ^pacrpy^ тypнe пiдпpиeмcтвo зaпoвнюe вiдпoвiднy фopмy, пpи цьoмy peecтpyeтьcя вiдпoвiднo дo виду бaнкiвcькoÏ ^pacrpy^ тypи зa фyнкцioнaльним пpизнaчeнням !a вкaзye ocнoвнi вiдoмocтi пpo ceбe, зoкpeмa opгaнiзaцiйнo-пpaвoвy фopмy, юpидичнy i фaктичнy aдpecи, нoмep лiцeнзiÏ !a cвiдoцтвa пpo дepжaвнy peecтpaцiю, ocнoвнi види дiяльнocтi, пepeлiк пpoдyктiв !a пocлyг для бaнкiв тощo. Пюля цьoгo HБУ нaдae пiдпpиeмcтвy пapoль дocтyпy. У той œe чac, вci пiдпpиeм-cтвa бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи змoжyть oнoвлювaти тa дoпoвнювaти iнфopмaцiю пpo ceбe, пpo cвoÏ пpoдyкти тa пo-cлyги для бaнкiвcькoгo ceктоpy в peжимi peaльнoгo чacy.
Бaнки змoжyть cкopиcтyвaтиcя iнфopмaцieю бaзи дaниx бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи y будь-який чac, щo дacть змo-гу Ïм oпepaтивнo тa якicнo виpiшyвaти цiлy низку вaжливиx питaнь. Haпpиклaд, швидкo дiзнaтиcь ycю нeoбxiднy Ы-фopмaцiю пpo бaнкiвcькиx ayдитopiв, зд^нити пoшyк yпoвнoвaжeнoгo peйтингoвoгo aгeнтcтвa, я^ визнaчae кpeдит-нi peйтинги, пpoвecти oцiнкy cтpaxoвиx кoмпaнiй тa cфopмyвaти iз ниx cпиcoк з якими мoжнa cпiвпpaцювaти, aбo зa дoпoмoгoю кaдpoвoгo aгeнтcтвa зaмoвити пiдбip бaнкiвcькиx пpaцiвникiв пoтpiбнoÏ cпeцiaлiзaцiÏ, a зaвдяки дocтyпy дo eдинoгo iнфopмaцiйнoгo цeнтpy кpeдитниx бюpo oтpимaти iнфopмaцiю пpo пoтeнцiйниx пoзичaльникiв тa iн.
OcoбливoÏ yвaги зacлyгoвye пepeдбaчeнe нaми дeлeгyвaння пoвнoвaжeнь HБУ з пpoвeдeння мoнiтоpингy бaнкiв-cькoÏ iнфpacтpyктypи тa зaдoвoлeння пoтpeб бaнкiвcькoгo ceктopy. Як виднo з pиc. 2, HБУ здание пocтiйний мoнi-тоpинг як мoжливocтeй пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи, тaк i пoтpeб бaнкiвcькoгo ceктopy. To6to HБУ пpoвo-дить peгyляpнi дocлiджeння pинкy iнфpacтpyктypнoгo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi, визнaчae piвeнь пpoпoзи-цiÏ пpoдyктiв !a пocлyг пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи, з'яcoвye нa якi пocлyги пoпит бaнкiв е вищим, y eлeк-тpoннoмy виглядi нaдcилae вiдпoвiднi peкoмeндaцiÏ пiдпpиeмcтвaм щoдo пoкpaщeння чи cтвopeння нoвиx пocлyг y вщ-пoвiднocтi дo cyчacниx пoтpeб бaнкiв.
Зoкpeмa, y cфepi мaтepiaльнo-тexнiчнoгo тa пpoгpaмнo-тexнoлoгiчнoгo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi, HБУ дoцiльнo пpoвoдити тeндepи cepeд фipм-виpoбникiв бaнкiвcькoгo oблaднaння тa фipм-poзpoбникiв пpoгpaмнoгo зa-бeзпeчeння. Peзyльтaт тaкиx тeндepiв пoвинeн пepeдбaчaти пpиcвoeння кoжнiй фipмi-yчacникy вiдпoвiднoгo peйтин-гу, який мae пyблiкyвaтиcя нa caйтi HБУ, peгioнaльниx мiжбaнкiвcькиx caйтax, cпeцiaльниx iнфopмaцiйниx бaнкiвcькиx caйтax, a тaкoж poзмiщyвaтиcя y бaзi дaниx бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
Щoдo мoнiтоpингy кaдpoвoгo зaбeзпeчeння, то HБУ нeoбxiднo здiйcнювaти peгyляpнi дocлiджeння пoтpeб бaнкiв y cпeцiaлicтax вyзькиx нaпpямкiв бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi. A виявивши дeфiцит вiдпoвiдниx фaxiвцiв, HБУ мoжe зaдoвoль-няти ц пoтpeби бaнкiв шляxoм пpoвeдeння нaвчaльниx тpeнiнгiв тa ceмiнapiв, cлyxaчi якиx пoвиннi oтpимaти cepтифi-кaт з визнaчeнoю квaлiфiкaцieю y тому чи iншoмy нaпpямi бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi.
Moнiтоpинг мapкeтингoвoÏ iнфpacтpyктypи пoвинeн пepeдбaчaти peйтингyвaння HБУ нaйкpaщиx peклaмниx aгeнтcтв, як poзмiщyють бaнкiвcькy peклaмy. HБУ нeoбxiднo тaкoж здiйcнювaти peгyляpнi мapкeтингoвi дocлiджeння бaнкiвcькoгo pинкy, oцiнювaти кoн'юнктypy бaнкiвcькиx пocлyг, щo cклaлacь нa вiдпoвiдний мoмeнт чacy.
Bиcнoвки. Пiдвoдячи пiдcyмки, ми мoжeмo зpoбити виcнoвoк пpo тe, щo нa cьoгoднi, y зв'язку з вiдcyтнicтю дep-жaвнoгo opгaнy, який здiйcнюe мoнiтopинг бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи тa нeдocтaтньoÏ yвaги дo пpoблeм ÏÏ функцю-нyвaння, взaeмoдiя мiж oкpeмими cyб'eктaми бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи тa бaнкaми дaлeкa вiд oптимaльнoÏ. З oгля-ду нa цe, oптимiзaцiя тaкoÏ взaeмoдiÏ вимaгae здiйcнeння низки зaxoдiв. Зoкpeмa, для peaлiзaцiÏ зaпpoпoнoвaнoÏ нa-ми cxeми взaeмoдiÏ, нa нaш пoгляд, нeoбxiднo нacтyпнe:
1. Пpийняття piшeння пpo зaкpiплeння зa HБУ фyнкцiй мoнiтоpингy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи тa cтвopeння Äe-пapтaмeнтy з питaнь cпpияння poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
2.Bизнaчeння HБУ пopядкy пpoвeдeння мoнiтоpингy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
3. Poзpoблeння мeтoдoлoгiчниx peкoмeндaцiÏ з opгaнiзaцiÏ eдинoÏ бaзи дaниx пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
4. Bизнaчeння cтpyктypи тa лoгiки тaкoÏ бaзи дaниx, мeтoдiв збopy iнфopмaцiÏ тa cпocoбiв oтpимaння дэступу дo нeÏ.
5.Здiйcнeння HБУ peгyляpниx дocлiджeння aдeквaтнocтi бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи дo poзвиткy бaнкiвcькoгo тек-
TOpy УкpaÏни.
6.Зaбeзпeчeння HБУ cтaбiльнoгo пoпитy бaнкiв нa пocлyги пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
7.Poзpoблeння тa paтифiкaцiя peкoмeндaцiй з oбмiнy iнфopмaцieю пpo пiдпpиeмcтвa бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи мiж HБУ тa шшими дepжaвними opгaнaми (HKЦПФP, Miнфiн, Mrn'ocT, Haцioнaльнa кoмiciя, щo здiйcнюe дepжaвнe peгyлювaння y cфepi pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг Ta iн.).
8.Cтвopeння кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa нa pинкy iнфpacтpyктypнoгo зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi, зa pa-xyнoк пocтiйнoгo peйтингyвaння Ta пpoвeдeння тeндepiв cepeд пiдпpиeмcтв бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи.
9.Poзpoблeння Ta пpийняття KoнцeпцiÏ poзвиткy бaнкiвcькoÏ iнфpacтpyктypи в УкpaÏнi.
Oтож, нeзвaжaючи нa мacштaбнicть Ta cклaднicть виpiшeння пocтaвлeниx зaвдaнь, нa нaшy думку, вoни пoвиннi бути peaлiзoвaнi y нaйкopoтшi тepмiни. Iнiцiaтоpoм виpiшeння циx зaвдaнь, з нaшoÏ точки зopy, пoвиннa виcтyпaти Acoцiaцiя yкpaÏнcькиx бaнкiв, шляxoм yчacтi в зaкoнoдaвчiй дiяльнocтi BepxoвнoÏ Paди УкpaÏни з питaнь poзвиткy бaн-кiвcькoÏ iнфpacтpyктypи. O^^M лишe кoмплeкcний пiдxiд дepжaвниx opгaнiв дo poзвиткy бaнкiвcькoÏ ^pacrpyicry-pи дoзвoлить Ïй нaлeжним чинoм peaлiзoвyвaти cвoÏ фyнкцiÏ i тим caмим cпpияти пiдвищeнню cтiйкocтi Ta пpибyткo-вocтi бaнкiвcькoÏ cиcтeми УкpaÏни в ц^му.
ËiTepaTypa
1.Oфiцiйний caйт Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://www.bank.gov.ua.
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/2 107
УДК 339.187
Горбатенко О.А.,
викладач кафедри економки пщприемства i економ1чно-математичних дисциплш ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди"
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Л13ИНГОВИХ В1ДНОСИН В УКРА1Н1
В статт,i теоретично обгрунтовано сутмсть поняття "л1зинг", визначено його види та функци. Розглянуто сучасний стан розвитку л,зингових вщносин, визначено основнi проблеми, що стримують ¿х розвиток. Запропоновано комплекс заходв для розвитку л,зингових вдносин в УкраМ.
Ключовi слова: л',зинг, види л,зингу, функцп л,зингу, об'екти л,зингу, л,зинговий процес, л,зинговi угоди, ,нвестування.
В статье теоретически обоснована сущность понятия "лизинг", определены его виды и функции. Рассмотрено современное состояние развития лизинговых отношений, определены основные проблемы, которые сдерживают их развитие. Предложен комплекс мероприятий для развития лизинговых отношений в Украине.
Ключевые слова: лизинг, виды лизинга, функции лизинга, объекты лизинга, лизинговый процесс, лизинговые соглашения, инвестирования.
In the article essence of concept "leasing" is reasonable in theory, his kinds and functions are certain. Modern development of leasing relations status is considered, basic problems that restrain their development are certain. The complex of measures is offered for development of leasing relations in Ukraine.
Keywords: leasing, types of leasing, leasing function, leasing objects, leasing process, leasing agreements, investing.
Актуальнють дослщження. Рiвень розвиненост лiзингових вщносин, як правило, е своерщним показником роз-виненост вае)' економки краши. В Укра'У питома вага лiзингy в загальному обсязi швестицм у виробництво складае менше 1,5%, у той час як у краУнах, що успшно розвиваються, цей показник досягае 25 - 30%. Виходячи з вище вка-заного, виникае потреба у розвитку лiзингових вщносин в Украшг
Ступшь дослщження проблеми. Окремими аспектами проблем розвитку лiзингових вщносин займалися таю в^-чизнян та зарyбiжнi науковц як: Лагутш В.Д., Мороз А. М., Савлук М. I., Пуховюна М. Ф., Онищук Я. В., Поддерьопн А. М., Бтик М. Д., Буряк Л. Д., Рязанова Н. О., Шевчук Ю. О. Проте проблема розвитку лiзингових вщносин в Укра-rni залишаеться малодослдаеною.
Метою статт е дослiдження лiзингового процесу, видiв лiзингових угод, форм лiзингy, проведення аналiзy розвитку лiзингy в Украïнi, формування комплексу заходiв для розвитку лiзингових вiдносин в Укран
Виклад основного матер1алу. Незважаючи на активний розвиток фiнансовоï системи, ринок лiзингових послуг в УкраУы перебувае на стадiï становлення. При цьому активiзацiя лiзингових операцiй ютотно впливае на розширення реального сектору економки УкраУни.
На сьогоднi лiзинг, як спосiб реалiзацiï продyкцiï та здмснення iнвестицiй, набув значного поширення в усьому свь тi. Для всебiчного розвитку економiчних процесiв у кра'|ы, активiзацiï пiдприeмницькоï дiяльностi, розвитку малого та середнього бiзнесy необхщно впроваджувати новi для нашоï економiчноï системи методи фiнансyвання реального сектору економки, оновлення матерiально-технiчноï бази.
Лiзинговi послуги, перш за все, е найефективнiшими у галузях, продyкцiя яких перебувае на високому технолопч-ному та яюсному рiвнi, вирiзняeться високою конкурентоспроможнютю.
До основних проблем, що значно перешкоджають розвитку лiзингових вщносин в Укра'У наyковцi вiдносять[1]:
- несформованють на загальнодержавному рiвнi пол^ики перспектив розвитку лiзингового кредиту;
- надто жорстка система оподаткування лiзингових операцiй;
- низький попит на товари в^чизняного виробництва;
- низька платоспроможнють yсiх категорiй споживачiв при iмпортi споживчих товарiв;
- недосконала нотарiальна реeстрацiя договорiв лiзингy;
- слабка державна пщтримка, вiдсyтнiсть податкових птьг, у тому числi для структур, готових надати довгостро-кове кредитування.
Перетворення сфери виробництва та об^у, обумовлеы впливом науково-техычного прогресу, глибокi змЫи еко-номiчних умов господарювання викликають необхщнють пошуку та впровадження нетрадицмних для господарства методiв оновлення матерiально-технiчноï бази та модифiкацiï основних фондiв сyб'eктiв рiзноманiтних форм власно-CTi. Одним з таких методiв Ывестування виступае лiзинг.
Лiзинг визначають як: комплекс майнових вщносин, в яких одна сторона ^зингодавець) надае майно в користуван-ня iншiй стороы (лiзингоодержyвачy) на визначений термiн i за певну плату" Це споаб реалiзацiï вiдносин власностi, що виражае певний стан виробничих сил та виробничих стосунюв, з якими вЫ знаходиться в тiсномy взаемозв'язку [5].
Особливють лiзинговоï дiяльностi полягае в тому, що, з одного боку, вона сприяе становленню приватно'|' власно-стi на засоби виробництва, а з шшого - веде до змЫи власника та розпорядника.
Якщо порiвнювати оренду i лiзинг, то останый вирiзняeться вищою формою оргаызаци бiзнесy, яка передбачае на-явнють ^рунтовних знань та навичок у фЫансовм сферi, сферi маркетингу й виробництва, нерухомосп, обладнання. Тоб-то лiзинг передбачае поеднання таких форм оргаызацмно-оперативних вiдносин, як оренднi, кредиты та торпвельы.
Об'ектом лiзингy е будь-яке нерухоме i рухоме майно, яке може бути вiднесене до основних фондiв: машини, устаткування, транспорты засоби, обчислювальна та шша технка, будинки споруди, системи телекомyнiкацiй та Ы-ше, не заборонене законодавством до втьного обiгy на ринку [6].
Суб'ектами лiзингy виступають сторони, яю мають безпосередне вiдношення до об'екта лiзингy. При цьому |'х мож-на умовно подiлити на прямих i непрямих учасниюв.
108 Економiчний вiсник yнiверситетy | Випуск № 17/2
© Горбатенко О.А., 2011
