CC BY
8
УДК 37.G8
DOI: 1G.15587/2313-8416.2G15.5G644
ПIДГОТОBКA УПРABЛIНСЬКОÏ ЕЛ1ТИ В УMОBAХ ФОРMУBAННЯ HOBOÏ ДEMОКРAТИЧНОÏ MОДEЛI УПРABЛIННЯ
© В. В. Олшник
В yмоваx сжтемно'1' крпзы y/краХнського cycпiльcтва ключовою yмовою забезпечення ефектжно'1' дiяль-ноcтi державнux та громадсьтх cтрyктyр e формyвання ново'1'yправлiнcькоï елiтu з вжотм рiвнем ро-звuткy yправлiнcькоï кyльтyрu i дyxовно-моральнux якостей. Обтрyнтовyючu теоретuчнi заcадu ство-рення демократuчноï моделi формyвання yправлiнcькоï елiтu в контекcтi трансформацшнш процеciв в Укра'т, автор cтаттi об^ае за оcновy фiлоcофcько-педагогiчнi ideï академiка I. А. Зязюна щодо yдоc-коналення yправлiння людcькuмu реcyрcамu
Ключовi слова: yправлiнcька елiта, yправлiнcька кyльтyра, дyxовнicть, модель формyвання yправлiнcькоï елiтu
A key condition to ensure state and public structures in terms of the systemic crisis of Ukrainian society is the formation of new administrative elite with high levels of administrative culture and spiritual and moral features. Proving the theoretical principles of a democratic model of administrative elite in the context of the transformation processes in Ukraine, the author chooses the philosophical and pedagogical ideas of Academician I. Zia-ziun about improvement of Human Resource Management as a basis
Keywords: administrative elite, administrative culture, spirituality, administrative elite formation model
ПEДAГОГIЧНI ^УКИ
1. Вступ
Ha cьoгoднi cитyaцiю в y^arni мoжнa cxa-paктepизyвaти як cиcтeмнy ^изу - ^изу бaзoвих в^метн y пoлiтикo-пpaвoвiй тa coцiaльнo-eкoнo-мiчнiй cфepaх, ra яких бyдyвaлacя чинга мoдeль poзвиткy »paí™.
Тeктoнiчний злш, який вiдбyвcя в yкpaïнcькo-му cycпiльcтвi нaпpикiнцi 2013 - га пoчaткy 2014 pp. й пpoдoвжyeтьcя нинi, пoзa cyмнiвoм, cтaв вoдoдiлoм пoчaткy нoвoï дoби. Haдaти швну тa oб'eктивнy xa-paктepиcтикy ще1' дoби мoжнa бyдe лишe в icтopичнiй пepcпeктивi, кoли бyдe зpoзyмiлим peaльний бaлaнc здoбyткiв тa втpaт, pизикiв i шaнciв, визнaчитьcя тpaeктopiя poзвиткy cycпiльcтвa, якe пpoйшлo тa npo-xoдить чepeз випpoбyвaння i тpaнcфopмaцiю Ma^a-нoм 2014 poEy, вoeнними пoдiями нa Сxoдi Укpaïни.
Тpивaлe нexтyвaння пoтpeбoю здiйcнeння cyc-пiльниx пepeтвopeнь, яких вимaгaли виклики cyчac-нocтi, тypбyлeнтний пicлякpизoвий cвiт, пpизвeлo дo дeгpaдaцiï бiльшocтi вaжливиx cycпiльниx iнcтитyтiв в y^arni, пoгipшилo cитyaцiю iз зaбeзпeчeння 6aßo-вих пpaв i cвoбoд людини i гpoмaдянинa, пocтaвилo пiд зaгpoзy cyвepeнiтeт нaшoï дepжaви. Сycпiльcтвo здiйcнилo cnpo6y paдикaльнoгo oнoвлeння - чepeз cиcтeмний злaм, в нaдiï cтaти шшим - cпpaвeдливим, cyчacним, цiлicним, кoнкypeнтocпpoмoжним.
Тpaгiчнicть зpyшeнь, зyмoвлeнa глибинoю пpipви мiж влaдoю й cycпiльcтвoм, гашвш, cтaлa
несподiваною для всiх сторш конфлiкту. Вона, своею чергою, спричинила глибоку цiннiсну, iнформацiйну, полiтичну дезорiентацiю значно! частини населения кра!ни, поставила кра!ну на межу втрати цшсносп, зробила И вразливою щодо зовшшньо! штервенцп. Зрозумiти, що насправдi вщбулося в Украш, - значить уже розпочати шлях до оновленого сустльства, а також запобiгти повторенню подiбних криз у май-бутньому.
2. Постановка проблеми
Саме тому на чаа серйозна розмова про те, що саме яккть управлшсько! елгги е однiею iз клю-чових умов ефективно! дiяльностi державних, еко-номiчних, суспiльно-полiтичних, громадських структур кра!ни, держави, суспiльства, що в цшому визна-чае ефективнiсть само! держави як у внутршньому так i м1жнародному И вимiрi. А тому шдготовка яшсно! управлшсько! елтш стае над актуальним питанням сьогодення.
3. Про розбудову системи принципово новоТ управлшськоТ культури в управлiнських структурах та оргашзащях
«Основне в змгст! культури - неречг, а людина, суспшьство. Ус1 ргзноматтнг види культури - культура виробництва, управлтня, полтична, худож-някультура, мгжособистгсних стосунюв, еколог1чна
mo^o - ymeopmmmb edune ^ne HK^opMu icnyeannn i po3eumxy nmdcbKoinpupodu, a omwe i cycninbcmea.» (iBaH 3a3MH)
KynbTypa npoHH3ye yci HanpaMKH nMgcbKOi ®HTTegianbHocri - Big MaTepianbHoro внрo6ннцтвa i nMgcbKux noTpe6 go HanBenuHHimux BuaBiB nMgcbKOi TBopnocTi. BoHa BnnuBae Ha Bci c^epu cycninbHoi Ta iHgHBigyanbHoi ®HTTegianbHocri - npauM, no6yT, go3Binna,npaKTHHHy gianbHicTb, eTHKy to^o.
KpaiHa, axa He Mae eniTapHoro mapy $axiB^B c$epu ynpaBniHHa, He Mae cra6inbHocTi, xapaKTepu-3yeTbca tbophom Ta TexHiHHOM iHep^HHicTM, He Mae ^HHicHo caMOBH3HaneHoro, BigTBopMBaHoro, gie3gaT-Horo npo^ecinHoro ynpaBniHcbKoro Kopnycy.
ynpaB^rncbKy eniry cnig po3rnagaTH b Tpbox cu-cTeMax cycninbcTBa - nonnuHHin, eKOHOMinmn, Kynb-Typmn. noHaTTa «eniTa» Mae gBa 3HaneHHa. nepme - ^ Kpa^i 3 Kpa^Hx (Big $paH^ elite - Kpa^e, Big6ipHe). fflpgo ynpaBniHcbKoi eniTH, to MoBa nge npo BucoKy npo^ecinmcTb (3HaHHa, BMiHHa Ta ageKBaTHicTb 3an-Mamn nocagi 3a cboImh npo$eciHHo-oco6ucTicHHMH aKocTaMH), a Taxo® BucoKy MopanbHicTb. Taxa eniTa 3rigHo Teopii eniT Ha Banerra (®pa^ia) ^e Mae cyTHicHy iHTepnpeTa^ro aK iiiiiiiiciia [1].
ynpaBniHcbKa eniTa - цe He3HaHHa, ane Han-6inbm BnnuBOBa HacTHHa cycninbcTBa, aKa 3anMae Han-BH^i no3H^i y pi3HHx rany3ax cycninbHO-noniTHHHoro, eKOHOMiHHoro, KynbTypHoro ®HTTa gep®aBH Ta cycninbcTBa. y HopMi, hh b igeani, цe MaMTb 6yTH aBTopu-TeTHi, gocBignem, TanaHOBHTi, cne^anbHO nigroTOB-neHi, HagineHi BH3HaHHHMH ginoBHMH, oco6hctcchhmh aKocTaMH Ta 3gi6HocTaMH nMgu, Big axux 3ane®HTb aKicTb ynpaBniHHa, Ta, 3pemTOM, ycnix gep®aBH i Ha^i b ^noMy.
^k nume BigoMHH aMepuKaHcbKHn $inoco$ i co^onor Kpicro^ep Hem y KHH3i «noBcTaHHa eniT i 3paga geMOKparii», «cborogrnmrnn cBiT e cBigKOM Toro, ^o enoxa Mac 3aKiHHHnaca. CraBKH po6naTbca TinbKH Ha eniTy». Ta cynacm eniTH cTyp6oBaHi He crinbKH KepiBHOM i cnpaMOByMHOM ponnM, cKinbKH BucnroaH-HaM, yxunaHHaM Big 3aranbHoi goni cBoix ®e HapogiB, y HOMy i nonarae cyTb MepuTOKpaTHHHoro ycnixy. flincHO, 3'aBnaMTbca yce HoBi cBigneHHa Toro, ^o 6e3BignoBigantmcTB eniT nume 3pocrae, ^o He Tax y®e n 6araTo o6oB'a3KiB BH3HaMTb eniTH aK nepeg cyc-ninbHHMH eneKToparaMH, Tax i nepeg thmh cniBTOBa-pucTBaMH, y aKux bohh npuBcenMgHo nporonomyMTb cbom KepiBHy ponb» [2].
«Bupo^yeannx enim - npo^c CKnadnuü, KonimKuu i 6aгamорiцнuü. Вaгомe Mi^e y HbOMy 3aü-Mae Mopanbno-emunna пiдгоmоeкa, $opMyeaHHX euco-KOMopambHo'i Kynbmypnoi oco6ucmocmi.» (iBaH 3a3MH)
y co^anbHoMy po3BHTKy Ha eniTy noxnagaMTbca Taxi ynpaBniHcbKi ^yHKqii', aK 3a6e3neneHHa igeHTHH-Hocri Hapogy Ta BignoBigHoro piBHa noro KynbTypHo-ocBiTHboro po3BHTKy; perynaцia aganraqinHux npo-цeciв ^ogo nporpecuBHux iHHoBa^n Ha mnaxy нaцio-HanbHoro Bigpog®eHHa Ta cycninbHoro nocTyny. EniTa BucTynae axTHBHHM ynacHHKoM iнтerpaцil BiTHH3HaHo-ro gocBigy i 3HaHb y cBiToBHH iн$opмaцiнннн Te3aypyc 3 MeToM BH3HaHHa KpaiHu cBiToBoM rpoMagcbKicTM Ta nigBH^eHHa ii Mi®HapogHoro aBTopuTeTy; e oxopoH^M
gyxoBHux цiннocтeн, icTopuHHoi naM'aTi, Tpagu^n to^o 3 MeToM кoнconigaцii' Haqii'; пpogyцeнтoм Ta BignoBiganbHHM 3a npuHHarra pimeHb, TaKTHKy Ta cTpaTeriM ix peani3a^i' y cucTeMi BHyTpimHboi Ta 3oBHimHboi gianbHocTi.
Hama ynpaBniHcbKa eniTa 3HaxoguTbca 3a nopo-roM, 3a Me®eM cBiroBoi nepu^epii. Mo®nuBo ii пoзнцia 3MiHHTbca 3ane®Ho Big Toro, aK po3BHBaTHMeTbca rno-6anbHa Kpu3a, cBigxaMH i onocepegxoBaHHMu ynacHH-KaMH axoi mh 3apa3 e. nigroToBKa axicHoi, ^HHicHo opieHToBaHoi ynpaBniHcbKoi eniTH y Hamin gep^aßi HagBa®nuBe 3aBgaHHa ^e h ToMy, ^o b yxpaiHi geMo-KpaTia aK Taxa nume 3aBonoBye cboi пoзнцii.
npo6neMa cynacHoi yxpaiHu nonarae b ToMy, ^o 6ygb-aKHH yKpaiHcbKHn npoeKT, aKun cTocyeTbca Tinb-kh yxpaiHH, HixoMy y cbM He цiкaвнн. ToMy y®e no-Hag pix aK yxpaiHa TpariHHo ^opMynMe Taxun npoeKT, aKun no3H^oHye gep®aBy i нaцiм aK Mi®HapogHoro rpaßua neBHoro Tuny, y ToMy Hucni, aK ^ht nepeg цн-вiniзaцiнннмн 3arpo3aMH He nume gna GBponu, a h ycboro cBiTy. Ta 3agna 36epe®eHHa gep®aBH, ii Ha^o-HanbHoi igeHTHHHocTi ynpaBniHcbKa eniTa Mae MaTH po3yMiHHa cynacHoro cBiTy. A gna ^oro noTpi6Ha cy-HacHa Hayxa, cynacHa ocBiTa, ageKBaraa cucTeMa nigro-tobkh HaqioHanbHoi ynpaBniHcbKoi eniTH. yxpaiHi BKpan Heo6xigHo MaTH BnacHi HoBi 3HaHHa npo cycninb-ctbo, cBiT i nMguHy. Heo6xigHHM e cTBopeHHa пpннцн-noBo HoBoro 3HaHHa.
OT®e nepmoneproBHMH 3aBgaHHaMH nigroToBKH ynpaBniHcbKoi eniTH nigroToBKa TaKHx KagpiB, aKi 3gaTHi Ha mBHgxe BigHoBneHHa goBipu go gep®aBH, ii coцianbнoi neriTHMHocTi nepeg rpoMagaHaMH, 3go6yTTa goBipu cycninbcTBa go noniTHHHoi cucTeMH Ta ii rpaB-цiв, Hanarog®eHHa napTHepcTBa gep®aBH h cycninbcTBa. noTpi6Hi npaKTHHHi pe3ynbTaTH, geмoнcтpaцia peanbHoro e^eKTy Big mBugxux gin ynpaBniHcbKoi eniTH b exoHoM^i, 6e3neKoBin, ryMaHiTapHin, iHmux c^epax, axi ycyHyTb po3puB Mi® npunHaTTaM crpa-TeriHHHx pimeHb ^ogo nogonaHHa rncTmy^nHoi Kpu3H Ta ix ycBigoMneHHaM y cycninbcTBi, neriTHMi3yMTb iH-cTpyMeHTH h 3aco6u gep®aBHoro ynpaBniHHa.
HgeTbca npo po36ygoBy cucreMH пpннцнпoвo HoBoi ynpaBniHcbKoi KynbTypH B ynpaBniHcbKHx cTpyK-Typax Ta opraнiзaцiax,ge noxigHHM g®epenoM e caMe 3aKnagH ocBiTH, y aKHx Big6yBaeTbca nigroToBKa ynpaBniHcbKoi eniTH.
Memom cmammi e o6rpymyBaHHa geMoxpaTHH-Hoi Mogeni ^opMyBaHHa ynpaBniHcbKoi eniTH b koh-TexcTi тpaнc$opмaцiнннx npo^ciB b yxpaiHi.
4. AHani3 niTepaTypHHx g^epen
y цbOмy KoHTexcTi hh He HanBa®nHBimy ponb BigBogHTb caMe gyxoBHin eniTi cycninbcTBa BHgaTHHn yHeHHn i. A. 3a3MH, nMgHHa BoicTHHy nereHgapHa, bh-gaTHHn yneHHn, npo^ecop, axageMix, aKun nponmoB mnax Big BHxoBarena ripHHHonpoMucnoBoro ynunu^a, 3aBigyBana cinbcbKoro Kny6y go peKTopa nonTaBcbKoro negaroriHHoro iHcTHTyTy iM. B. r. KoponeHKa, MiHicTpa ocBiTH i HayKH yxpaiHH, gupeKTopa axageMiHHoro iHcTHTyTy, ^yHgaTop HOBoro HanpaMy negaroriHHoi HayKH h 3acHOBHHK HayxoBoi mxonu 3 npo6neM negaroriHHoi MancTepHocTi.
y KygbTypogoriHHoMy KOHTeKCTi BeguKHH yne-hhh Ba®guB0M xapaKTepncTHKOM oco6HCTocri BBa®ae gyxoBHicrb, ^o CBigHHTb npo Hage®HicTb 0C06HCT0CTi go gyxoBHoi egiTH cycnigbcrBa [3]. BiH HaBogHTb ^Ka-By xapaKTepHCTHKy ncuxoco^agbHoro Tuny yKpaiHCb-Koro iHregireHra, 30KpeMa H egirapHoro. «nepegyciM, цe BMiHHH ycBigoMHTH ce6e aK oco6ucTicTb, BiHHe HaMaraHHH BigoKpeMHTH «.3» 3 «Mh», HacgigyMHH $opMygy npoTaropa «.HraguHa e Mipora Bcix peneH». no-gpyre, iHregireHTHicTb nepeg6anae HaaBHicTb neB-hhx eTHHHHx пpннцнпiв i cyBope ix goTpuMaHHa, He3a-ge®H0 Big 30BHimHix o6craBHH. no-TpeTe, Heo6xigHa icTHHHa geM0KpaTHHHicTb aK BgacTHBicTb oco6HcrocTi [4]. npoBogaHH TeopeTHHH0-MeTogogoriHHHH aHagi3 Kareropii Kygbrypu, $igoco$ ocMucgrae nepegyciM TaKi Ba®gHBi noHaTra, 3a gonoMorora aKux yM0®guBgraeTb-ca BHBHeHHa peagiH KygbTypHoro npo^cy, aK cy6'eKT KygbTypu, cy6KygbTypa, KygbTypHi цнкgн, KygbTypHHH nocTyn i 3aHenag, KygbTypHHH po3BiH i o6Me®eHHa npu 3MiHi noKogiHb gragcTBa. B KoHTeKCTi aHagi3y nepmoro noHaTTa, to6to cy6'eKTa Kygbrypu, hhm $aKTHHH0 no-gaeTbca KygbrypogoriHHe BH3HaneHHa 0C06HCT0CTi [5].
5. ygocKOHa^eHHH yciei' no.iTMKM ynpaB.iMMH .rogcbKHMH pecypcaMH
«PaduKanbni 3Minu e cycnimcmei, ^o eidöyea-mmbCM y Ham nac, cmeopmmmb nepedyMoeu dm eupoö-nennx cmpameгii oceimu dimeu ma mnaцmea na ocnoei npiopumemie inmepecie ocoöucmocmi, ii enympimnboгo ceimy.» (iBaH 3a3MH «,3yxoBHi hhhhhkh egirapHoi oco-6uCT0CTi»)
,3ga aKicHoi 3MiHH cmya^i b KpaiHi Heo6xigH0 3BepHyTH yBary Ha BgocKoHageHHa yciei nogiTHKH ynpaBgiHHa gragcbKHMH pecypcaMH, BuoKpeMHBmu TaKy Ba®gHBy ii CKgagoBy aK nigroTOBKa ynpaB.iMCtKoi' e.iTM, Ta 3anpoBaguBmu BiciM ochobhhx пpннцнпiв gocKoHagocTi, 3 Merora mgBH^eHHa piBHa e^eKTHB-HocTi ny6giHHoi c$epu:
1. CnpHMOBaHiCTt Ha pe3y.tTaT, aKuH goca-raeTbca 3aBgaKH yciM 3agyneHHM ynacHHKaM пpoцecy: npegcTaBHHKaM BgagHux CTpyKTyp, rpoMagaH/KgieHTiB, napTHepaM Ta npa^BHHKaM opram3a^H.
2. OpieMTa^H Ha iMTepecu rpoMagHM/K.ieMTiB, aK icHyMHux, TaK i noTeH^HHHx, 3agynawHH ix go po3-BHTKy npogyKqii Ta nocgyr, a TaKo® y пpoцec nigBH-^eHHa aKocTi po6oTH.
3. ^igepcTBO Ta CTa.icTt цM, ^o noegHye b co6i nepm 3a Bce HaaBHicTb gageKorgagHoro KepiBHH^ TBa, 3gaTHoro MoTHByBaru CBoix niggergux, Ta He3MiH-hhx ^geH y MiHguB0My cepegoBH^i. ynpaBgiHCbKa egiTa BH3Hanae Miciro, пpннцнпн po6oTH Ta цiннocтi, CTBopMMTb yM0BH gga MaKCHMagbHoro 3agyneHHa пpaцiвннкiв y peagi3a^ro ^geH.
4. npoucciniii nigxig Ta ynpaB.iMMH Ha 0CH0Bi (|);ik"mb, ^o pergaMeHTye po6oTy ycraH0BH 3 пoзнцii Toro, ^o oTpuMaHHa 6a®aHoro pe3ygbTaTy e 6igbm e^eKTHBHHM Togi, Kogu BignoBigHi pecypcu Ta gii po3rgagaMTbca, aK пpoцec, a pa^oHagbHi pimeHHa 6a-3yMTbca Ha aHagi3i gaHux.
5. Po3bmtok Ta 3a.yneMMH nepcoMa.y, cyTb aKoro y CTBopeHHi po6oHoi arnoc^epu 3aragbHux ^h-HocreH, goBipu, BigKpHTocri, gegeryBaHHaM n0BH0Ba-
®eHb Ta BH3HaHHaM, age nepm 3a yce - y noBHoMy 3a-gyneHHi пpaцiвннкiв ycix piBHiB, ^o go3BoguTb bhko-pucTaTH ix noTeH^ag Ha KopucTb opгaнiзaцii.
6. nocTiÖHe HaB^aHHH, inMOBauii Ta BgocKO-Ha.eHHH. 3MiHHTH icHyMHHH CTaH penen, BHecTH Heo6-xigHi KopeKTHBH M0®guB0 gume mgaxoM HaBHaHHa, CTBopeHHaM hobhx M0®guB0CTeH gga iннoвaцiнннx nigxogiB Ta BgocKoHageHHa, aKe Mae CTaTH MeT0M op-гaнiзaцii.
7. Po3bmtok napTMepeTBa. OcKigbKH gga go-carHeHHa nocTaBgeHux 3aBgaHb opraHi3aqiaM ny6giHHoi c^epu Heo6xigHi iHmi ynacHHKu, n0Tpi6H0 po3BHBaTH Ta nigTpuMyBaTH napTHepcTBo. TaKHM hhhom gep®aBHi opraHi3a^i Ta iHmi ynacHHKu, 3agiaHi y ny6giHH0My ceKTopi, noB'a3aHi Mi® co6oM, i ixHi B3aeM0BurigHi BigHocHHH CTBopMMTb M0®guB0CTi gga e$eKTHBHoi po6oTH.
8. Co^a.bHa BignoBigagbMicTt. ynpaBgiHCbKa egiTa ny6giHHoi c^epu Mae B3aTH Ha ce6e BignoBigagb-HicTb nepeg cycnigbCTB0M 3a yci HacgigKH giH oHogM-BaHux ycTaH0B, BignoBigaTH oniKyBaHHaM gMgeH Ta 3agoBogbHaTH noTpe6u rpoMagaHHHa, мicцeвoi rpoMa-gu, cycnigbCTBa Ta CBiToBoro cniBT0BapucTBa.
3acT0cyBaHHa цнx пpннцнпiв ge®HTb b 0CH0Bi ochobhhx BigMiHHocTen Mi® Tpagu^HHHMH 6MpoKpa-thhhhmh MeTogaMH ynpaBgiHHa Ta Kompogw i TaKHMu, ^o 3anpoBag®yMTb geM0KpaTHHHy cucTeMy MeHeg®-MeHTy aKicTM. Bohh TaKo® BignoBigaMTb 3aBgaHHM ^opMyBaHHa hoboI geM0KpaTHHH0i Mogegi ynpaBgiHHa, aKe nepeg6anae Tpu H0Bi gga yKpaiHu пpннцнпн ynpaBgiHHa, ^o neBH0M MipoM CTocyMTbca ycix c$ep: geмoнoпogiзaцiм, ge6wpoKpam3a^w i gepeгygaцiм. TaKHM hhhom ynpaBgiHCbKa egiTa, i, aK HacgigoK, gep-®aBa b цigoмy MaMTb 36igbmHTH BgacHy KoHKypeHToc-npoMo®HicTb.
Heo6xigH0M yM0B0M nigr0T0BKH HoBoro no-KogiHHa, hoboI BepcTBH ynpaBgiHCbKoi egiTH e cepno3He $iHaHC0Be, MaTepiagbHo-TexHiHHe 3a6e3neneHHa. Oco6-guBoro 3HaneHHa цi yM0BH Ha6yBaMTb nig Hac CHCTeM-Hoi cycnigbHo-nogiTHHHoi Kpu3H, TexHoKpaTHHHoi KygbTypu, 6e3 HiTKoro 3BopoTHoro 3B'a3Ky gga Bcix op-гaнiзaцiн ny6giHHoro ceKTopy. CucTeMa nigr0T0BKH ynpaBgiHCbKoi egiTH Mae BpaxoByBaTH yci acneKTH op-гaнiзaцii gocKoHagocTi, MicTHTH e^eKTHBHi iHCTpyMeH-th gga po3BHTKy ny6giHHoro ceKTopy Ta npegcTaBgeHHa iHTepeciB ycix 3agyneHHx y gaH0My cerMeHTi CTopiH, 3oKpeMa, rpoMagaH.
®yHgaMeHTagbH0M ochobom nigr0T0BKH ynpaBgiHCbKoi egiTH b yM0Bax ^opMyBaHHa geM0KpaTHHH0i Mogegi ynpaBgiHHa Mae craTH nocTygaT/npuny^eHHa npo Te, ^o HaHKpa^i pe3ygbTaTH giagbHocri op-гaнiзaцii, pe3ygbTaTH gga rpoMagaH/KgieHTiB, npa^B-HHKiB Ta cycnigbCTBa b цigoмy gocaraMTbca caMe 3aB-gaKH gigupyMHiH pogi кepiвннцтвa Hepe3 ngaHyBaHHa Ta peagiзaцiм CTpaTeriH, nepcoHag, pecypcu Ta пpoцec. ^,eB'aTHK0Mn0HeHTHa Mogegb ^opMye y KepiBHHKa CTiHKHH xogicTHHHHH nigxig go CTpaTerii ynpaBgiHCbKoi giagbHocTi Ta aHagi3y po6oTH ycTaH0BH, to6to 3aKgagae 6aneHHa BgacHoi e$eKTHBH0CTi,a 0T®e, i 0H0gMBaH0i opгaнiзaцü7ycтaнoвн ny6giHHoro ceKTopy 3 pi3HHx to-hok 3opy ogHoHacHo (puc. 1). ToMy ii M0®Ha BHKopu-CToByBaTH i aK 3aragbHy cxeMy 6ygb-aKoro aHagi3y
установи/оргашзацп та ощнювання якосп шляхом самооцшки.
Де кригерй' 1-5 висвплюють управлшсьш практики: можливостi, яш демонструють споаб, у який оргатзащя працюе, та шдходи, як1 вона застосовуе для досягнення поставлених цшей; критерй' 6-9 харак-теризують результата, досягнул для громадян/ктент-Гв, пращвнишв, суспшьства, у ключових сферах дГяль-
носп, та вим1рюються сприйняттям людей i оц1нкою результата роботи. Застосування результата оцшю-вання, iнструменгiв реал1заци та критерив ощнки результату в управлшсьшй практицi е запорукою постiйного вдосконалення та навчання, що е без-умовним i ефективним iнструментом на шляху до вдосконалення управлшсько! елiти в умовахфор-мування ново! демократично! моделi управлiння.
Рис. 1. Модель всеохоплюючого управлiння яшстю
6. Постiйне вдосконалення та навчання, або Запровадження моделi всеохоплюючого управлш-ня якiстю
«Юнцевим тдсумком oceimu е внутрштй стан людини на pieHi потреби ni-знавати нове, здо-бувати знання, виробляти матерiальнi i духовнi цiнностi, допомагати ближньому, бути добро-творцем. Вищий тдсумок освiти - духовний стан нацИ, зростання нацiональноi самосвiдомостi...» (1ван Зязюн)
У процеа системно! тдготовки управлшська елгга мае бути забезпечена ушверсальним шстру-ментом вдосконалення якостi шляхом само-оцiнки,який допоможе використовувати методи та тдходи управлiння як1стю для покращення !х дiяльностi, може застосовуватись як на державному так i на репональному/мюцевому рiвнях, виконува-ти роль каталiзатора у цiлiсному процеа вдосконалення установи/закладу та мае на меп досягнення п'яти основних цшей:
1. Запровадження культури вдосконалення та принцитв загального менеджменту якосп.
2. Сприяння поступовому запровадженню у закладах/оргашзащях публiчно! сфери повноцiнного циклу «плануй-роби-перевiряй-впливай».
3. Забезпечення проведення самостшного ощ-нювання органiзацiями публГчно! сфери iз метою отримання даних дiагностики якостi дiяльностi та визначення заходiв iз удосконалення.
4. Виступати еднальним елементом мiж рГзни-ми моделями, яш використовуються у менеджментi яшстю, як у публiчному, i так i приватному секторах.
5. Забезпечувати обмiн досвгдом та найкращи-ми практиками м1ж органiзацiями публiчного сектору.
Впровадження моделi всеохоплюючого управ-лшня як1стю забезпечуе прагнення управлiнсько! елгга до вдосконалення дiяльностi. Оск1льки таку модернiзацiю повинна розпочинати дiюча управлшська елгга, тому е нагальна необхiднiсть органiзувати масове вивчення нового управлшського курсу для Укра!ни в державних структурах. Воно повинно охо-плювати три головних напрями:
Перший напрям - це ознайомлення з шео-логiею людиноцентризму, !! сутшстю та стрижнем (самореалiзацiею особистостГ).
Другий напрям - це вивчення основних ета-тв формування культури цшьового управлшня (управлiння за к1нцевими результатами) у кожнш органiзацi!, включаючи державнi структури на макро-, мезо- i мжрорГвнях. Кiнцевими результатами дГяльносп цих структур е сукупний рiвень саморе-алiзацi! громадян у всГх сферах життедiяльностi, який виражаеться у показнику якосп життя громадян. Методом визначення якосп життя громадян може бути опитування мешканщв сш, селищ, мГст за допомогою органiв мГсцевого самоврядування.
Третiй напрям - усвгдомлення необхщносп модершзащ! системи освгга шляхом переорГентаци !i
на сприяння самореал1зацй' особистосл упродовж усь-ого життя. Основним шдгрунтям тако! модершзацл стае сприяння кожнш дитит в самотзнант свого «Я». Це стане двигуном i майбутньо! управлшсько! кар'ери тих, хто мае ввдповвдш якостi: лiдерськi, ор-гашзаторсьш, моральнi, комунiкативнi, креативнi, стратегiчне мислення, специфiчнi управлiнськi здаб-ностi, що базуються саме на самореалiзацi! людини, з одного боку, та, з другого боку, умшть реалiзувати мехашзм цiльового управлiння (у тому числ пiсля ввдповвдного систематичного, перюдичного навчання) в органiзацiях, на пiдприемствах, фiрмах, компанiях.
В умовах формування ново! демократично! моделi управлiння особливо актуальним е вдоскона-лення системи тслядипломно! освiти, пiдвищення квалiфiкацi! фахiвцiв управлшсько! сфери усiх напрямiв через надання прiоритету системi освiти, пiдвищення престижу освгти. Впровадження ново! демократично! системи управлшня iз широким залу-чення громадянського суспiльства починаючи ввд дитячого садка та молодшо! школи мае стати прюри-тетним напрямом державно! кадрово! полiтики.
Сучаснi реформи у галузi освiти покликанi не лише своечасно вщстежувати та аналiзувати здГ6-
ностi дитини, спрямовувати !! у необхщне русло, а й тдвищувати !! iнтелектуальний та квалiфiкацiйний рiвень впродовж усього життя в межах безперерв-но! освiти.
7. Про освггу, сiм'ю i виховання, або у чому полягае позачасовий чинник учителя
«Oceima як культурно-юторичний феномен за своею природою екультурно вiдповiдною, культурно дieвою; освта - це та частина культури, щовiдтво-рюе ii у цiлiсностi; системносполучноюланкою освiти i культури елюдина; мета сучасно'1' освiти -людинакультури» (1ван Зязюн «Естетичш засади ро-звитку особистосп»)
Необхщно усвщомити також, що ам'я, гар-монiйна, заснована на взаеморозумшш двох суб'ектiв сiмейних вiдносин та !х найближчого ото-чення, е тим первинним базисом, на якому форму-ються i проростають паростки особистостi, гiдно! представляти управлiнську елiту в кра!нi. У цьому контекстi по-перше на чаа питання збереження тра-дицiйно! ам'!, а потiм уже на стадп !! становлення потрiбно враховувати два фактори гармошзацп сiмейних стосункiв (рис. 2).
Рис. 2. Загальна модель формування управлшсько! елгти в контексл трансформацiйних процесiв в Укра!нi
Висока стутнь сумiсностi забезпечуе стабiль-шсть вiдносин та допомагае збереженню любовi на тривалий час. У такш сiмейнiй атмосферi пiсля в1дпов1дного навчання е уа шанси на формування в дитиш базових якостей цшнюно! елiти. Це моральнi цiнностi: повага до людей та природи, ввдповщаль-
нiсть, вольовi якостi. Саме педагопчним технологiям формування у дiтях цих якостей, а також поглибле-ному самопiзнанню повиннi бути присвяченi спец-курси навчання батьк1в основам формування управлшсько! елгти, про що неодноразово зазначав I. Зязюн [3].
TaKe BHxoBaHHH MopanbHux aKOCTen Ta BigcTe-®eHHa thx hh rnmux puc xapaKTepy Ta 3gi6HocTen y ciM'i npoKnagae MicTOK 3B'a3Ky Mi® 6aTbKaMH Ta bhxo-BaTenaMH gomKinbHux HaBHanbHux 3aKnagiB.
HacTynHHM eTanoM ^opMyBaHHa ynpaBniHcbKoi eniTH e nepe6yBaHHa guTHHH y gomKinbHOMy HaBHanb-HoMy 3aKnagi. TyT, y Me®ax ^nbOBoro ynpaBniHHa, gianbHicTb 3aBigyronoro Ta BuxoBaTeniB opiemoBaHa Ha 3gopoB'a, nigBH^eHHa piBHa 3HaHb, tbophhh, MopanbHHH Ta $i3HHHHH po3BHToK, a TaKO® Ha BigcTe®eHHa puc xapaKTepy Ta 3gi6HOCTen gmuHH (puc. 3). Oco6nuBoi yBaru noTpe6ye cnocTepe®eHHa 3a mBHgKic™ Ta toh6hhom MucneHHa, nigepcbKHMH Ta opraHi3aTopcbKHMH 3gi6HO-CTaMH, ;nd BHHBjunoTbca y cncuia.ibHH.x irpax.
AHanoriHHO пpoцec ^opMyBaHHa ynpaBniHcbKoi eniTH MO®e 6yTH opraHi3OBaHHH y Me®ax ^nbOBoro ynpaBniHHa b 3aranbHOocBiTHix Ta npo^ecinHux HaB-HanbHux 3aKnagax ycix TuniB, a TaKO® y bh^hx HaB-HanbHux 3aKnagax. nacnopT oco6ucTocTi BugaeTbca nicna 3aBepmeHHa KO®Horo cTyneHa ocBiTH. y cucTeMi mKinbHoi ocBiTH oco6nuBy yBary cnig HagaTH BHHTe-neBi noHaTKOBOi mKonu aK negarory «Big Bora» (i3 BignoBigHHM nigBH^eHHaM noro cTaTycy i onnaTH пpaцi), aKHH noBHHeH npu^enuTH yHHeBi 6a®aHHa He Ti^bKH OTpuMyBaTH 3HaHHa, a h nparHyTH go caMO-ni3HaHHa Ta gocarHeHHa BignoBigHoi caMopeani3a^i b cycninbcTBi.
Phc. 3.MaKeT cy6Mogeni ^opMyBaHHa oco6ucTocTi y gomKinbHOMy 3aKnagi Ha ocHOBi BHMipy ii napaMeTpiB
I caMe y цbOмy KOHTeKcri 3HOBy BapTO 3ragaTH HayKOBO-gia^bHicHy cnag^HHy iBaHa AHgpinoBHHa 3a3MHa, b aKin ^arcruHHO MO®Ha BH3HaHHTH HacTynHy napagurMy: enirapHa oco6ucTicTb - gyxoBHicTb - yniHHa -BuxoBaHHa - 3HaHHa - ®inoco$ia, ncuxonoria i nega-rorka ,3,o6pa h KynbTypu. HacaMnepeg, igeTbca npo Kynb-TyponoriHHynapagurMy po3BHTKy cucreMH ocbith. y^e-hhh BH3Hanae, ^o «cyTHicTb BuxoBHoro пpoцecy nonarae y BHyTpimHix 3MiHax, ^o Big6yBaroTbca y po3BHTKy oco-6ucTocTi. Ui 3MiHH 3yMOBnMMTbca BHyTpimHbo ge-TepMiHOBaHHMH пpoцecaмн nocTyny oco6ucTocTi go cBoei iHgHBigyanbHOi caMo6yTHocTi». y3aranbHMMHH gaHi noco^cbKux, negaroriHHux, ncuxonoriHHux gocnig®eHb, yneHun 3a3HanaB, ^o, «3aranoM, yniHHa e npo^coM $op-MyBaHHa cBigoMocTi» [6].
3a I. A. 3a3MHOM, ocBira, 3a KynbTyponoriHHoro napagurnoro, cTaBHTb nepeg ynrneneM HaHMacmTa6-Hime, HancKnagHime, nopiBHaHO 3 iHmHMH c^epaMH gianbHocTi, 3aBgaHHa - c^opMyBara nroguHy KynbTypu, BiggaHy ,3,o6py i Hw6oBi, IcTHHi i Kpaci» [6].
Po3po6neHa aKageMiKOM I. A. 3a3MHOM ®ino-co$ia, ncuxonoria i negaroriKa ^,o6pan KynbTypu gae aKin Ba®nuBy ponb y ^opMyBaHHi eniTH BiH BigBoguTb caMe ocBiTi i negaroraM. 3aBgaKH BuaBneHin MaH®e 40 poKiB TOMy iнiцiaтнвi peKTopa nonTaBcbKoro nega-roriHHoro iHcTHTyTy iM. B. r. KoponeHKa - 3apa3 y ko®-HOMy BH^OMy negaroriHHOMy (i He TinbKH) HaBHanbHOMy 3aKnagi yKpai'HH, a TaKO® y Pocii, Binopyci Ta iHmux KpaiHax пpaцммтb Ka^egpu negaroriHHOi MancTepHocTi, a ii onaHyBaHHa e Heo6xigHOM yMOBOM npo^ecinHoro cTaHOBneHHa cynacHoro BHHTena. Ag®e, aK nigspecnwe I. A. 3a3MH, «BHHTenb, o6'eKTHBHO 3anumaroHHcb HocieM i npoBigHHKOM KynbTypu, Hece b co6i no3anacoBHH hhh-hhk, 6epyHH ynacTb y ^opMyBaHHi oco6ucTocTi aK chh-Te3y Bcix 6araTcTB nrogcbKoi KynbTypu. BHHTenb - цe nwguHa, cKepoBaHa y Man6yTHe, BiH $opMye y Monogux nwgen aKTHBHe i BignoBiganbHe nparaeHHa OHOBneHHa cBiTy, b aKOMy bohh ®HByTb...» [5].
Oco6nuBicTM cynacHoro TpaHc^opMa^ÖHoro nepiogy b gep®aBHOMy ynpaBniHHi e nepexigHHH cTaH,
закладений у тому чист у новому закош «Про дер-жавну службу», масштабнiсть перетворень якого сьогодт до к1нця ще не усвщомлена. Одним iз прiоритетних завдань побудови в Укра!ш сучасно! моделi державного управлшня е реформування сфери надання адмiнiстративних послуг населенню. Ство-рення ефективно! системи надання фiзичним та юри-дичним особам адмiнiстративних послуг е головним напрямом реалiзацi! в Укра!ш принципу «сервюно! держави» - держави для громадян. Утiлення в життя ще! сервюно! держави насамперед вимагае кардинального перегляду вщносин мтж управлiнським апа-ратом i громадянином. Прiоритетом для державного службовця мають стати iнтереси й потреби перейч-ного громадянина.
В усьому свiтi вища освiта перестае бути просто способом шдготовки фахiвцiв для рiзноманiтних сфер д1яльносп, а дедал1 бiльше перетворюеться на обов'яз-ковий етап розвитку особистосп i стае безперервною, а система неперервно! освiти трактуеться в наш час як нова сощально-педагопчна парадигма, «формування яко! об'ективно зумовлене уйм соцiально-економiч-ним i сустльним розвитком пiд впливом глобал> зацшних та iнтеграцiйних процесiв, якими характеризуется сучасний цивiлiзацiйний розвиток. Вона покликана i здатна забезпечити сучасний рiвень професшно! тдготовки фахiвцiв, послiдовнiсть i взаемо-узгоджешсть формування професiйного мислення як основи професшно! культури» [7].
У зв'язку з цим, змют тдготовки майбутньо! управлшсько! елгти мае бути спрямований на формування управлшсько! компетентности а саме на розвиток таких !! компонентiв як:
1) мотивацшного, що сприяе формуванню мо-тивацiйно! сфери, який спонукае особиспсть до управлiнсько! дгяльностТ, спрямовуе !! на усшх, на ефективний результат;
2) когштивного, що спрямований на оволодшня сукупшстю науково-теоретичних та науково-практич-них знань про управлшську даяльшсть взагалi;
3) дгяльшсного, що спрямований на оволодшня сукупшстю управлшських навичок, вмшь, яш за-безпечують процес здiйснення управлiнсько! дгяль-носл й прийняття управлiнських ршень;
4) особистюного, що спрямований на оволодшня сукупшстю особислсних та професшно важ-ливих якостей, як проявляються в iндивiдуальному стил управлшня тощо.
8. Про дiяльнiсний тдхщ до формування управлшськоТ елiти
«Одне з призначень освтнього стандарту -дгагностика досягнення мети.» (1ван Зязюн «Фшо-софГя педагогiчно! ди»)
В умовах формування ново! демократично! мо-дел управлiння нового зм^ту набувають вимоги до тдготовки перетдготовки та тдвищення квалiфiкацi! керiвних кадрiв Тз числа управлiнсько! елiти. Якщо ратше в процесi тако! тдготовки акцент робився на засвоенш управлiнцями певно! системи професiйних знань, то сьогодт на перший план висуваються зав-дання розвитку особистосп працiвника пубтчно! сфе-
ри управлшня у ввдповвдносп з його 1ндив1дуальними якостями, формування гуманних засад профес1онал1з-му, його цшшсно! ор1ентацй', культури прац1,фахово! та сощально-психолопчно! компетентности основни-ми з яких визначет наступш: ор1ентац1я на результат, аналтгичне мислення, управлшня людськими ресурсами, ефективна комушкащя.
Освгга, як достатньо оргашзована система, може i повинна зробити значний внесок у виршенш проблеми як у вщслщковуванш й формуванш «кра-щих iз кращих» ще з дитинства, так i виборi елiтних кадав, особливо управлiнського напряму [7] в ор-ганiзацiï, де цi кадри працюють i вже себе проявили.
Наприклад, для формування моральних, твор-чих якостей елiтноï особистостi потрiбно навчитися вимiрювати цi якостi за допомогою квалiметричного iнструментарiю, щоб налагодити механiзм мотивацiï учнiв до покращення цих якостей.
Але для здшснення системи вiдслiдковування здiбностей i характерних якостей особистостi, а також для використання шструменпв формування цих якостей в дтях, треба навчити, в першу чергу, керiвникiв закладiв освiти, потiм батьк1в, вихова-телiв i вчителiв основам формування мехашзму цiльового управлiння за к1нцевим результатом у закладах освгга.
Попри демонополiзацiю, таке навчання можна ефективно оргашзувати лише в системi тслядиплом-но! освiти.
Для подбору елiтних кадав, у першу чергу, управлiнських, треба також налагодити мехашзм щльового управлшня за шнцевими результатами з використанням квалiметричного iнструментарiю вимь ру моральних та творчих якостей, яш необхвдш для елiтних кадрiв, особливо управлшських. Без навчання керiвникiв основам формування культури цшьового управлiння ильки оргатзацшними заходами тут не обiйтись.
А це можливо органiзувати лише в системi пiслядипломноï освiти.
Потрiбно вадмиити ще одну важливу обстави-ну. Мова йде про дiяльнiсний шдхвд до формування управлiнсько! елiти. Елггаий менеджер, наприклад, повинен умiти найефектившшим шляхом використо-вувати трудовий потенщал, щоб отримати високий к1нцевий результат дiяльностi органiзацiï. Для цього вш мусить не тiльки знати про синергетику i синер-гетичний ефект, але й на практицi вмгга отримати цей ефект. I для цього теж потрiбно навчати тих, хто вже е обдарованим менеджером, основам формуван-ня умов для одержання синергетичного ефекту.
I це можливо здшснити тiльки в системi тсля-дипломноï освiти.
Система шслядипломно].' освгга сьогоднi за-безпечуе тдготовку управлшщв ново].' формацп, яких так гостро потребуе держава, i освггая галузь зокре-ма, в умовах глобалiзацiï та шформатизацп сустль-ства, в умовах формування новоï демократичноï мо-делi управлiння.
З огляду на кардинальну трансформацiю системи генерацп та передачi знань i швидкого зрос-тання темпiв хх оновлення постае потреба запро-
Bag®eHHa gna ynpaBniHcbKOi eniTH nepexogy go ocBiTH ynpogoB® ®HTTa, 3a aKoi 6a3OBa ocBiTa po3rnagaeTbca nume aK ^yHgaMeHT gna noganbmoro gonoBHeHHa iH-muMH nporpaMaMH, ^o BignoBigaroTb guHaMiHHOMy po3BHTKy noTpe6 oco6HcTocri, cycninbcTBa, eKOHOMiKH.
HaBHaHHa npoTaroM ®Hrra BuxoguTb Ha HinbHi M3H^i y cBiTOBux ocBiTHix пpoцecax - цe guKTyeTbca 6a3OBHMH тeнgeнцiaмн cynacHoro po3BHTKy nrogcTBa. ToMy gna nigroTOBKH aKicHoro ynpaBniHcbKoro Kop-nycy BH^oro piBHa Ba®nuBO HaH6nu®HHM HacoM b®h-th HH3Ky gieBux 3axogiB gna nogonaHHa BigcTaBaHHa b ^h c$epi:
- cTBopeHHa yMOB gna Hapo^yBaHHa iHBecTH^n y nragen i 3HaHHa;
- 3a6e3neneHHa Ha6yrra ochobhhx HaBHHOK, y t. h. i3 цн$poвoi rpaMOTHocTi 3agna po3mupeHHa mo®-nuBocTen gna iHHOBa^HHoi, 6inbm rHyHKoi $opMH HaBHaHHa;
- cTBopeHHa KopnopaTHBHux yHiBepcnreTiB, ^o 3a6e3nenyMTb noegHaHHa ogep®aHHa ^yHgaMemanb-hhx 3HaHb i3 npaKTHHHOM gianbHicTM;
- ^opMyBaHHa rHyHKux ocBiTHix TpaeKTopin i BupiBHMBaHHa gocTyny go aKicHOi ocBiTH Ha Bcix piB-Hax ocBiTHboi cucreMH;
- po3po6neHHa TeopeTHHHO o6ipyHroBaHHx, npaKTHHHO 3Hany^ux i nepeKOHnuBux кoнцeптyanbннx nigxogiB go oprarn3a^i cucTeMH HenepepBHOi ocBiTH b yKpaiHi.
^ep®aBHOM cTpaTeriera mgroTOBKH ynpaBniHcbKOi eniTH b yKpaiHi e cTBopeHHa cynacHux ocBiTHbo-HayKOBoi h iHHOBa^HHoi cucTeM,^o nepeg6anae:
- noKnagaHHa b ocHOBy ^opMyBaHHa ocBiTHboi, HayKOBOi Ta bhxobhoi noniTHKH gep®aBH po3yMiHHa, ^o cBiTornag KO®Horo rpoMagaHHHa h cycninbcTBa 3aranoM Mae 6ygyBaTuca Ha M^Hiä HayKOBin ocHOBi, aKa 3aKnagaeTbca b gomKinbHin ocBiTi, ^opMyeTbca b cepegmn Ta BH^in mKonax i b nogantmoMy 3M^HraeTb-ca npoTaroM ycboro ®Hrra;
- nigBH^eHHa yBaru go nponaryBaHHa HayKOBux 3HaHb i HayKOBoro cBiTornagy, o3HanoMneHHa rpoMagaH i3 nepegoBHMH gocaraeHHaMH yKpalHcbKux i 3a-py6i®Hux нayкoвцiв, BH3HaHHa co^antHoi' цiннocтi HayKOBoro 3HaHHa Ta npecTH®y npo^ecil' BHHTena, BHKnagana, gocnigHHKa;
- BHMoru go cynacHOi, ageKBaTHoi BHMoraM cborogeHHa ocBiTH ^ogo ^opMyBaHHa ^nicHoro yaB-neHHa npo cBiT i Mi^e b HbOMy rkthbhoi Ta BignoBiganbHOi oco6ucTocTi, 3gaTHOi цinecпpaмoвaнo BgocKOHanMBaTH пpнpogнe Ta co^anBHe cepegoBH^e i ce6e caMy [8].
nuTaHHa mgroTOBKH yпpaвniнcbкoi eniTH, ii ^yHKqin, 3aBgaHb, ra^noriM, oco6nuBocTi eBonra^i, aK пpaвнno, po3rnaganu y noniтonoгiннoмy, co^ono-riHHOMy KOHTeKcTax. npu цbOмy icHye o6'eKTHBHa ro-Tpe6a BH3HaneHHa poni MopanbHol' KynbTypu y $op-MyBaHHi eniTH, пнтaннa MopanbHO-eTHHHOi KynbTypu eniTHOi oco6ucTocTi. noHarra MopanbHol KynbTypu, ii cKnagoBi, oco6nHBocri y KOHTeKcTi eTHHHux 3HaHb i po3BHTKy co^anBHux пpoцeciв BHBHanuca I. A. 3a3M-HOM. y ^OMy KOHTeKcTi 3ragaeMO cпpaвgi BixoBi пpaцi BigoMoro yneHoro-$inoco$a: «flyxoBHi hhhhhkh eni-TapHOi oco6ucTocTi: Po3bhtok oco6ucTocTi b noni Kynb-
TypHOMy ocBiTHbOMy пpocтopi» Ta «Koнцenтyanbнi 3acagu Teopii ocBiTH b yKpaiHi».
I^e ogrnera 6a3OBOM yMOBOM aKicHOi mgroTOB-kh yпpaвniнcbкoi eniTH y cynacHux yMOBax rno-6aniзaцii, BpaxoByranu тeмnн 3pocTaHHa HayKOBO-TexHiHHoro, iн$opмaцiннoгo nocтyпy Ta ronoBHi пpннцнnн Bxog®eHHa b £вpoпeнcbкнн пpocтip BH^oi ocBiTH e Heo6xigHicTb KepyBaTuca HayKOBHMH bhchob-KaMH aK ryMaHirapiiB, TaK i нayкoвцiв ^yHgaMemanb-нo-пpнpogннннx Ta TexHiHHux gнcцнnniн, ocKinbKH TinbKH b ix egHocTi crae MO®nuBHM ycnix y ^opMyBaH-Hi aK BucoKoro пpo$ecioнana, TaK i BucoKOMopanbHoi, KynbTypHoi, BuxoBaHoi nroguHy.
9. OßroBopeHHH pe3ynbTaTiB gocnig^eHHH npoßneMH nigroTOBKH ynpaBniHCbKo'i eniTH b yKpaiHi
Peanii cborogeHHa noкaзyмтb, ^o 6e3 KynbTyp-Hoi нaцii, 6e3 BucoKoro piBHa BuxoBaHocri eвponeнcbкa cпpaмoвaнicтb yKpaiHH i B3aTun Kypc Ha ^opMyBaHHa geMOKpaTHHHoi Mogeni yпpaвniннa He 3MO®e 3peani-3yBaTucb. I b цbOмy ^o^ci, aK mh 3'acyBanu, KnMHOBy пoзнцiro 3anMae ocBiTa, aKa, aK HiKonu, Hapa3i noтpe6ye cucTeMHoi nigтpнмкн gep®aBH Ha ycix piBHax.
Peanii cborogeHHa, 6e3ropeHHO, cпpaмoвaнi y Man6yTHe i c^opMOBam Ha мiцнoмy ^yHgaMeHTi. 6ygiвннцтвa Hboro ^yHgaMeHry BaroMy HacTKy goKnaB BenuKHH yKpaiHcbKHH yneHun - ^garer, Ha^agoK yKpaiHcbKux KO3aKiB i chh HepHiriBcbKux cenaH, BenuKun $inoco$ IBaH AHgpinoBHH 3a3MH, yneHb iHmoro BenuKO-ro $inoco$a Hamoro Hapogy - rpuropia CKOBopogu, aKHH ^onmoB acKpaBun mnax b нayцi i пegaгoгiннiн ocBiTi: Big cTygeHra go MiHicrpa, Big acnipaнтa go aKa-geMiKa. HoMy Hane®aTb ^yHgaMeHTanBHi po3po6KH y rany3i $inoco$ii ocBiTH, пpo$eciннoi negaгoгiкн, ecTe-THHHoro BuxoBaHHa Monogi. y 1998 poцi AMepuKaHcb-khh 6iorpa$iHHHÖ iHcTHTyT Ha3BaB I. A. 3a3MHa «^Mgu-HOM poKy», a y 1998-2000 pp. BiH o6inMaB nocagy пpe-3ugeHTa Mi®HapogHoi aco^a^i мaкapeнкoзнaвцiв.
nnigHy пpaцм I. A. 3a3MHa Big3HaneHO ypago-bhmh HaropogaMH, noнecннм 3BaHHaM «3acny®eHHH пpaцiвннк BH^oi mKonu YPCP»,opgeHaMH «3a 3acny-ru» Bcix cтyneнiв, «flpy®6u HapogiB»,TpygoBoro ^ep-BOHoro Пpanopa», Megannro «BeTepaH пpaцi», nonec-HOM rpaMOTOM Ka6iHeTy MiHicrpiB yKpaiHH,MegannM «AHTOHa MaKapeHKa».
10. Biiciiobkii
IBaH 3a3MH 6yB BipHHM chhom cBoro Hapogy, pa-3OM i3 hhm Bu6ygoByBaB Kpa^e ®urra i gicTaB mupoKe BH3HaHHa Ha BaTbKiB^HHi Ta 3a KopgoHOM.
negaroriKa go6pa - TaK Mo®Ha BH3HaHHTH $yH-gaMeHranbHHH пpннцнn, aKHH пpн^ennмвaв yKpaiHcb-khm negaгoгaм BugaTHHH BHeHHH. Ha 3aBepmeHHa, ragaro, cuMBoniHHHMH 6ygyrb cnoBa BHeHoro i3 ^«HicnaMO-bh» noro «negaroriKH go6pa»: «Konu b oco6i gep®aBHO-ro nigepa roegHyeTbca MygpicTb i MancTepHicTb yHure-na, My®HicTb i вignoвiganвнicтb BaTbKa, cepgeHHicrb i HecHicTb MaTepi, ^,ep®aBa i ii Hapog gocaraMTb BH3HaH-Ha i po3KBiTy. nepegyciM Hepe3 Te, ^o ocBiTi HagaeTbca nepmoнepгoвoгo 3HaneHHa aK egHHoro 3aco6y BKnMHeH-Ha TBopHux MO®nHBocTen ko®ho1' ^MguHH b Hanarog-
жeння eкoнoмiчнoгo i кyльтypнoгo poзвиткy Дepжaви. З цьoгo пoчинaли ва poзвинeнi кpaïни cвiтy. Дo ^oro пpaгнyли кpaщi уми Укpaïни в piзнi icтopичнi пepioди ïï poзвиткy» [6]. Дoдaмo лишe - пpaгнyли i пpaгнyть.
Лiтература
1. Ашин, Г. К. Кypc элитoлoгии [Тeкcт] / Г. К. Ашин, Е. В. Оxoтcкий. - М.: ЗАО «Cнopтaкaдeм-^ecc», 1999. - 368 c.
2. Лэш, К. Вoccтaниe элит и нpeдaтeльcтвo дeмoкpa-тии [Тeкcт] / К. Лэш; œp. c aнгл. Дж. Cмити, К. Гoлyбo-вич. - М.: Издaтeльcтвo '^oroc", Издaтeльcтвo «^oipecc». 2002. - 224 c.
3. Зязюн, I. А. Дyxoвнa eлiтa у cycпiльcтвi: iнтeлiгeнтнicть i гpoмaдянcькicть [Тeкcт] / I. А Зязюн. -Пpoблeми тa нepcнeктиви фopмyвaння нaцioнaльнoï гу-мaнiтapнo-тexнiчнoï eлiти. - 2003. - Вин. 1 (5). - C. 636.
4. Зязюн, I. А. Дyxoвнi чинники eлiтapнoï oco6h-cтocтi: Рoзвитoк ocoбиcтocтi в пoлi кyльтypнoмy ocвiтнь-oмy нpocтopi [Тeкcт]: зб. мaтepiaлiв / I. А. Зязюн. -Miжнapoдний кoнгpec - IV cлoв'янcькi нeдaгoгiчнi чиган-ня. - Чepкacи: Вид-вo ЧНУ iмeнi Бoгдaнa Хмeльницькoгo, 2005. - C. 15-19.
5. Зязюн, I. А. Тeopeтичнi acпeкти кyльтypи i куль-тypнoгo poзвиткy людини [Тeкcт]: нaвч. нoc. / I. А. Зязюн, H. G. Mиpoпoльcькa, Л. О. Хлeбнiкoвa тa iн. - Виxoвaння ecтeтичнoï кyльтypи шкoляpiв. - К.: BMH, 1998. - 156 c.
6. Зязюн, I. А. Пeдaгoгiкa дoбpa: iдeaли i peaniï [Тeкcт]: нayк.-мeтoд. нoc. / I. А. Зязюн. - К.: MAУП, 2000. - 312 c.
7. Кpeмeнь, В. Г. Ф^^фм людинoцeнтpизмy в cтpaтeгiя ocвiтньoгo нpocтopy [Тeкcт] / В. Г. Кpeмeнь. - К.: Пeдaгoгiчнa дyмкa, 2009. - 520 c.
8. Указ Президента Украши ввд 1 лютого 2012 р. № 45/2012 «Про Стратегта державно! кадрово! полiтики на 2010-2020 роки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/14429.html
References
1. Ashin, G. K., Ohotskij, E. V. (1999). Kurs jelitologii. Moscow: ZAO «Sportakadempress», 368.
2. Ljesh, K., Smiti, Dzh., Golubovich, K. (2002). Voss-tanie jelit i predatel'stvo demokratii. Moscow: Izdatel'stvo "Logos", Izdatel'stvo «Progress», 224.
3. Zjazjun, I. A. (2003). Duhovna elita u suspil'stvi: in-teligentnist' i gromadjans'kist'. Problemy ta perspektyvy formu-vannja nacional'noi' gumanitarno-tehnichnoi' elity. Kharkiv: NTU "KhPI", 1 (5), 636.
4. Zjazjun, I. A. (2005). Duhovni chynnyky elitarnoi' osobystosti: Rozvytok osobystosti v poli kul'turnomu osvitn'o-mu. Mizhnarodnyj kongres - IV slov'jans'ki pedagogichni chytannja. Cherkasy: Vyd-vo ChNU imeni Bogdana Hmel'nyc'-kogo, 15-19.
5. Zjazjun, I. A., Myropol's'ka, N. Je., Hljebnikova, L. O. et. al (1998). Teoretychni aspekty kul'tury i kul'turnogo rozvytku ljudyny. Vyhovannja estetychnoi' kul'tury shkoljariv. Kyiv: IZMN, 156.
6. Zjazjun, I. A. (2000). Pedagogika dobra: idealy i rea-lii'. Kyiv: MAUP, 312.
7. Kremen', V. G. (2009). Filosofija ljudynocentryzmu v strategija osvitn'ogo prostoru. Kyiv: Pedagogichna dum-ka, 520.
8. Ukaz Prezydenta Ukrai'ny vid 1 ljutogo 2012 r. № 45/2012 «Pro Strategiju derzhavnoi' kadrovoi' polityky na 2010-2020 roky» (2012). Available at: http://www.president. gov.ua/documents/14429.html
Дата надходження рукопису 14.08.2015
Олшник Biктор Васильович, дoктop пeдaгoгiчниx нayк, пpoфecop, Дiйcний члeн ^ц^^льте!' aкaдeмiï пeдaгoгiчниx тук Укpaïни, ДВНЗ «Унiвepcитeт мeнeджмeнтy ocвiти» НАПН Укpaïни, вул. Apтeмa, 52-a, м. Кшв, Укpaïнa, 04053
УДК 303.446:371
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50765
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА СУЧАСНИЙ СТАН ОСВ1ТИ: УКРА1НА ТА П1ВДЕННА КОРЕЯ. ОГЛЯД СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОСВ1ТИ
© Н. М. Гончаренко, Ю. I. Завалевський
У cmammi наведено теоретичний анал1з наукових i статистичних Mamepianie щодо тенденцш розвитку систем освти в Укра'т та Швденно'1 Корей У сmammi узагальнюеться досвiд реформування та особли-восmi функщонування пiвдeннокоpeйського менеджменту у сфepi освти, до^джуються освimнi про-грами в конmeксmi евроттеграцшних процеав
Ключовi слова: система освimи, яюсть освти, глобaлiзaцiя, сmpameгiчнi iмпepamиви, дeмокpamизaцiя, iнновaцiйнa парадигма
Theoretical analysis of scientific and statistical trends on education systems in Ukraine and South Korea are given in the article. An experience of reform and peculiarities of the South Korean management in education, educational programs studied in the context of European integration processes are summarized in the article Keywords: education system, quality of education, globalization, strategic imperatives, democratization, innovative paradigm
1. Вступ редавати знання, умшия, навички, готувати наступне
Освгга - найстарший сощальний шститут, що поколшня до життя в рiзних аспектах ввд eKOTOMÍ4-задовольняе потреби суспшьства вщтворювати i пе- них до сощальних. Сучасний стан освгги у держаы -
