CC BY
121
УДК 338.24: 65.012.8
БАЗОВ1 УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГIОНАЛЬНОÏ EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ
В.1. Захарченко, д.е.н., професор Л.В. Ширяева, д.е.н., професор
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Захарченко В.1., Ширяева Л.В. Базовг умови забезпе-чення реггонально1 економгчно1 безпеки.
У статл визначет основш стратепчш напрямки забезпечення економiчноï безпеки розвитку украшських регiонiв з урахуванням свiтових тенденций i сучасноï ситуацп в краïнi. Представлене обгрунтування викорис-тання методiв оцiнки iнвестицiйних проекттв в межах запропонованого механiзму забезпечення екожмчно" безпеки регiону.
Ключовi слова: стратепчний напрямок, економiчна безпека, репони, свiтовi тенденци, методи оцшки швестицшних проектiв
Захарченко В.И., Ширяева Л.В. Базовые условия обеспечения региональной экономической безопасности.
В статье определены основные стратегические направления обеспечения экономической безопасности развития украинских регионов с учетом мировых тенденций и современной ситуации в стране. Представлено обоснование использования методов оценки инвестиционных проектов в рамках предлагаемого механизма обеспечения экономической безопасности региона.
Ключевые слова: стратегическое направление, еко-номическая безопасность, регионы, мировые тенденции, методы оценки инвестиционных проектов
Zakharchenko V.I., ShiryaevаL.V. Basic terms of providing regional economic security.
The article defines the main strategic directions of economic security of Ukrainian regions, taking into account global trends and the current situation in the country. Presented justification for the use of methods of evaluation of investment projects in the proposed mechanism for ensuring economic security of the region.
Keywords: strategic direction, economic security, regions, global trends, and methods of evaluation of investment projects
При всьому рiзноманiттi причин i факторiв виникнення i розвитку загроз юнують загальш умови, наявшсть яких шльшсно i яшсно тдсилюе деяш мюця напруги. Умовами посилення небезпеки розвитку репошв Украша взагалi i Одеська область зокрема е процес трансформацп вичизняно1 сустльно економiчноï системи та ïï переходу на розвинеш ринковi принципи ведення господарства.
Ця обставина, що виявляеться у вiдсутностi сформованого мехашзму управлiння небезпеками, що носять системний характер i е загрозливими економщ в цiлому, призвело до загострення стану справ в рядi секторiв господарства i, насамперед, базових галузей, представлених шфраструктур-ними галузями, охороною здоров'я, освiтою, правоохоронною системою, що становить сто-годнi найважливiшу внутрiшню причину генезису загроз економiчнiй безпецi [3].
Глобальна нестабiльнiсть у виробничш, продовольчiй, енергетичнiй, фiнансовiй та шших сферах, особливо остання фшансова криза, виявили низку системних недолЫв, що обме-жують можливостi стабшьного соцiально-економiчного розвитку. Крiм того, для Украши бiльш нагальними залишаються внутрiшнi викли-ки нацiональнiй безпещ, зокрема неефективнiсть державноï влади та стримування ïï кадрового оновлення, викривлення демократичних процедур, неспроможнiсть держави виконувати своï функцiï, особливо в сферi захисту прав i свобод людини та громадянина, що сприяе зростанню недовiри до держави з боку сустльства.
Використання витратноï економiчноï моделi, вiдсутнiсть стимулiв до шновацшних процесiв i динамiчного розвитку нових технолопчних укладiв обумовлюють неконкурентоспроможнiсть украшсь^' економiки. Все це дозволяе стверджу-вати, що стратегiя нацiональноï безпеки Украши 2007 року не набула практичноï реалiзацiï', внаслiдок чого посилилися загрози нацiональнiй безпецi. Тому, оцшка рiвня та впливу загроз життево важливим iнтересам Украïни на сучас-ному етапi посткризового вiдновлення зумовило необхщшсть оновлення стратегiï нацiональноï безпеки, визначення стратегiчних прiоритетiв i вдосконалення механiзмiв ï^ реалiзацiï [1].
В цьому контексп потребують нових пiдходiв положення чинноï Державноï стратегiï
perioHanbHoro po3BHTKy Ha nepiog go 2015 p., ^o TaKo® He noBHoro Miporo BignoBigaroTb HoBrraiM BHKnuKaM, He BpaxoByroTb 3pocTaroHy BigMiHHicTb y piBHHx co^anbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy perioHiB, HacnigKH bhk^hkIb, noTeH^an cynacHux MexaHi3MiB Ta iHCTpyMeffriB nogonaHHH perioHanbHux gucnpo-nop^H, He BH3HanaroTb goBrocrpoKoBi TeHgeH^i' po3BHTKy perioHiB go 2020 p. [2].
ochobhhm crpaTeriHHHM HanpaMoM 3a6e3neneH-hh eKoHoMinHoi 6e3neKH po3BHTKy yKpalHcbKHx perioHiB 3a eKcnepTHHMH oцiнкaмн e 36epe®eHHH i po3BHTOK nrogcbKoro KaniTany. Ee3yMoBHo, ^o CTocyeTbca 6a3oBHx yMoB 3a6e3neneHHH eKoHoMiH-hoi 6e3neKH perioHH yKpaiHH noKH ^e He BTpaTunu bhcokhh noTeH^an b ^h rany3i, ane, hk i Bci gHHaMinHo po3BHBaroTbcH cncreMH (a nrogcbKHH KaniTan BigHocHTbca caMe go TaKHx), nrogcbKHH KaniTan noTpe6ye nocrinHoro po3BHTKy, b iHmoMy ® BHnagKy Big6yBaeTbca Horo gerpaga^a i BTpaTa hk «^hhoto» 6a3Hcy po3BHTKy eKoHoMiKH.
AHani3 6araTCTBa HapogiB, npoBegeHun CBiToBHM 6aHKoM (World Bank, CfflA), noKa3aB, ^o 3anacu BHpo6neHHx aKTHBiB (KaniTany, CTBopeHoro nrogu-Horo) Ta npupogHHx pecypciB - Ba®nuBi CKnagoBi Ha^oHanbHoro 6araTCTBa, npu pa^oHanbHoMy Ta e^eKTHBHoMy BHKopucTaHHi hkhx eKoHoMiHHy 6e3neKy perioHiB i KpaiHH b ^noMy Mo®Ha 3a6e3nenHTH Ha BHcoKoMy piBHi. OgHaK nrogcbKi pecypcH i cnoci6 opram3a^i iHguBigyyMiB i ToBapucTB HBnaroTb co6oro HaH6inbm Ba®nuBi noKa3HHKH noTeH^any 3a6e3neneHHH eKoHoMiHHoi 6e3neKH, ^o nigTBepg^yeTbca pe3ynbTaTaMH npoBegeHHx Mi®HapogHHx gocnig®eHb. Ha ocHoBi po6iT «MoHHTopHHr eKonorunecKoro nporpecca» (World Bank, 1995) Ta «ycTOHHHBocTb h 6araTCTBo HapogoB» (Serageldin, 1996) Mo®Ha 3po6mu BHCHoBoK, ^o oCHoBHHMH KoMnoHeHTaMH, BH3Ha-nanbHHMH eKoHoMiHHy 6e3neKy KpaiHH Ta ii TepHTopianbHHx oguHH^ (perioHiB) e BHpo6neHi aKTHBH, npupogHHH KaniTan i nrogcbKi pecypcu. OcTaHHin KoMnoHeHT BKnronae HucTy npauro, nrogcbKHH KaniTan i HeBnoBHMun, ane gy®e Ba^nuBHH eneMeHT, BigoMuH hk co^anbHHH KaniTan (pe3ynbTaT KynbTypHux Tpagu^H Ta KoHKpeTHoro icropuHHoro gocBigy).
3a pe3ynbTaTaMH gocnig®eHHH HaKonuneHoro «nrogcbKoro, npupogHoro Ta $i3HHHoro» KaniTany no 192 KpalHaM, npoBegeHoro CBiToBHM 6aHKoM (World Bank, 1994), Mo®Ha 3po6uTH HacTynHi bhchobkh. «®i3HHHHH KaniTan», hkhh Tpagu^HHo po3rnagaBcH hk «нaцioнanbнe 6araTcTBo», cKnaB 16% Big o6cary 6araTcTBa y cBiri. npupogHun KaniTan cKnaB 20%, a «nrogcbKHH» - 64% [11]. TaKHM hhhom, «nrogcbKHH hhhhhk» b KaTeropii «6araTcTBo» oTpuMaB hkicho hobhh BHMip hk nigcyMoK HaKonuHehhx 3HaHb, HaBHHoK $i3HHHoi, ncuxonoriHHoi, MopanbHoi roTOBHocri go пpaцi («ocBiTHboro i KBani^iKa^HHoro пoтeнцiany», «$oHgy 3gopoB'a» to^o).
y goBrocTpoKoBiH nepcneKTHBi peanbHa e$eK-THBHicTb nrogcbKux pecypciB Bupa®aeTbca He TinbKH b npaMiH KopucHocTi nocnyr gna c$ep ocBiTH, KynbTypu, oxopoHH 3gopoB'a, any 3pocTaHHi
продуктивностi працi в ycix галузях народного господарства. Це знаходить зрештою свое вира-ження i в зростаннi фшансово1 ефективносп галузей, в яких скоено швестицшш витрати (освiта, культура, охорона здоров'я), а також шших галузей господарства. Головним джерелом вiдтворення робочо! сили е заробггна плата, отже, фонд заробино! плати - найважливiше фшансове джерело iнвестицiй в людський каттал [7]. AHani3 останшх дослiджень та публжацш
Питанням вивчення основних аспекпв функ-цiонyвання репонально1 економiчноl безпеки присвяченi працi таких вiтчизняних науковщв, як: В.М. Геець, В.1. Мунпян, Ю.Г. Лисенко, С.Г. Мищенко, Р.А. Руденський, В.О. Шуршин, А.А. Ст-рiдонов, та iн., в яких увага бшьш зосе-реджена на глобальному, мiжнародномy, нацiональномy рiвнях економiчноl безпеки.
Результати дослiджень проблем управлшня економiчноl безпеки окремих регiонiв знайшли вiдображення в роботах В.1. Захарченко, О.А. Магомедов, В.1. Мyнтiян, В.С. Пономаренко, Т.С. Клебанова, Н.Л. Чернова, С.М. Ткач та багатьох ш.
Характерною рисою аналiзy проблеми економiчноl безпеки, здiйснюваного економiстами 70-х рошв минулого сторiччя, став перехiд ввд концепц^' економiчноl безпеки, яка базувалась на вшськовому чиннику, до концепцп, в як1й еконо-мiчна безпека е наслщком незалежностi держави вщ зовнiшньоекономiчноl полiтики iнших кра1н, а незалежшсть базуеться на сyкyпностi умов i чинник1в внyтрiшнього середовища, з'ясуванню яких i присвяченi роботи цього перюду [10].
Проте питання дослщження рiзних методiв оцiнки для оптимального вибору напрямшв (i оцiнки ефективносп вкладених коштiв) з метою досягнення найбiльшого рiвня економiчноl безпеки репону досi дослiджено не повною мiрою.
Метою cmammi е обгрунтування використання iнвестицiйного механiзмy забезпечення еконо-мiчноl безпеки на регiональномy рiвнi для ефективно1 лiквiдацil дiючих загроз стшкому соцiально-економiчномy розвитку територ^'.
Виклад основного мaтерiaлу
Таким чином, можна зробити основоположний для нашого дослiдження висновок, що в мiрy розвитку економiки, питання забезпечення еконо-мiчноl безпеки набувають все бiльшого значения, що тдтверджуеться урядовими документами [1, 2].
Особливо важливим е даний висновок для нашо1 кра1ни. Це пов'язано з пею обставиною, що ^м загально1 закономiрностi росту значyщостi загроз для стабшьносп економiчноl дiяльностi, Украша на сучасному етапi свого розвитку зазнае впливу ще одного фактора. Динамiчний аналiз розвитку систем сввдчить, що вони розвиваються нерiвномiрно: перюди порiвняно плавного, еволюцiйного, iнерцiйного розвитку змiнюються проходженням так званих «точок бiфyркацil». У
цнх TOHKax criHKicrb CHCTeMH pi3KO 3Hu®yeTbca, TaK aK caMe TyT noHuHaMTbca nepexigHi npo^cu, cnpaMOBaHi Ha ^opMyBaHHa Ta 3aKpinneHHa aKicHux 3MiH b CHCTeMi. CucreMa nicna npoxog®eHHa tohku 6i$ypKa^l MO®e, aK 36eperm npuraMaHHe 1'h agpo ochobhhx eneMeHTiB i nig^creM, TaK i aKicHO OHOBHTHca, a® go pyHHyBaHHa 11 aK eguHOl CHCTeMHoi' ^nicHocri.
rOBOpHTH npo yKpaiHy, TOHKa 11 eKOHOMiKH b cynacHHH MOMeHT 3HaxoguTbca b toh^ «norpiftHoI 6i$ypKa^l». To6to ogHOHacHO cnocrepiraMTbca cyTTeBi 3MiHH 11 6a3OBux nigcucTeM, eneMeHTiB Ta 3B'a3KiB 3a TpbOMa HanpaMKaMu: TexHonoriHHOMy, co^anbHO-eKOHOMiHHOMy, ynpaBniHcbKOMy.
TexHonoriHHi 3Mrnu noB'a3aHi 3 npoxog®eHHaM eKOHOMiHHOl CTCTeMOM Hu®HbOl TOHKu KOHgpaTb-
eBcbKOrO цнкny, ^o cTaBHTb nepeg eKOHOMiKOM Kpai'HH 3aBgaHHa nepexOgy gO hobhx TexHonorift, 3MiHH naHyMHoro TexHonoriHHoro yKnagy.
Co^anbHO-eKOHOMiHHi 3Mrnu yB'a3yMTbca HaMH i3 3aranbHocBiTOBOM TeHgeH^eM nocriHgycrpia-ni3a^eM, 3HaHeHHa aKOl gna yKpamu oco6nuBO 3pOcnO nig BnnHBOM 3OBHimHbO- i BHyTpimHbO-eKOHOMiHHOi' ni6epani3a^l, B6ygoByBaHHa Hamol Kpai'HH b rno6anbHy eKOHOMiHHy cucTeMy.
ynpaBniHcbKi nepeTBOpeHHa o6yMOBneHi po3no-HaTOM нaпpнкiнцi 1980-X pOKiB nOnimKOM 3Mffiu ocHOBonono®Hux cyTHicHux puc oprarn3a^l Ha^o-HanbHOl rocnogapcbKoI cucTeMu: nepexig Big KOMaHgHO-agMiHicTpaTuBHOl Mogeni ynpaBniHHa gO nepeBa®HO puHKOBOl. Mu He 6ygeMO o6roBopMBaTu b garnft cTaTTi aKicrb npOBegeHHa 3axOgiB nO po3gep®aBneHHM eKOHOMiKu, TaK aK ^ - TeMa OKpeMOrO cepfto3Horo aHani3y, Big3HaHuMO nume 6e3cyMHiBHy gecTa6ini3a^M eKOHOMiKu BHacnigoK 1x peani3a^l [15].
Ha cbOrOgHi Ha^OHanbHift eKOHOMiHHift 6eзпeцi 3arpo®ye HeBupimemcrb HacrynHux npo6neM [1]:
— 3ane®Hicrb BHyTpimHbOrO puHKy Big 3OBHimHbO-eKOHOMiHHOl KOH'MHKTypu, HegOcTaTHa e^eKTuB-HicTb po6oTu ^ogo ftoro 3axucry Big HecyMniHHOl KOHKypeH^l 3 6OKy yKpamcbKux MOHOnOnicTiB Ta iMnOpTepiB, a TaKO® ctocobho 6opoTb6u 3 KOHTpa6aHgOM;
— HegOcTaTHa e^eKraBHicTb BuKopucraHHa MaTe-pianbHux pecypciB, nepeBa®aHHa b crpyKTypi npoMucnoBocri rany3eft 3 HeBenuKOM HacrKOM gogaHOl BapTOcTi, HrobKuft TexHonoriHHuH piBeHb BiTHroHaHOl eKOHOMiKu;
— HaaBHi BanMTHi prouKu, Hee^eKTuBHe buko-pucraHHa KOmTiB ,3,ep®aBHoro i мicцeвнx 6Mg®eTiB;
— HegOcKOHanicTb 3aKOHOgaBcTBa gna npucKOpeHHa pO3BuTKy Ha^OHanbHOl eKOHOMiKu Ha iHHOBa-^hhux 3acagax, BigHOcHO bucokuh piBeHb TiHi3a^l eKOHOMiKu, BigcyTHicTb gOcTaTHix crn-MyniB gna nerani3a^l gOXOgiB HaceneHHa Ta 3MeHmeHHa TiHbOBOl 3aHHaTocri;
— HagMipHuH BnnuB iHO3eMHOrO KaniTany Ha po3Bu-tok OKpeMux crpaTeriHHO Ba®nuBux rany3eft Ha^OHanbHOl eKOHOMiKu, He6e3neHHe gna eKOHO-MiHHOl He3ane®Hocri yKpalHu 3pOcTaHHa HacTKu iHO3eMHOrO KaniTany B TaKux rany3ax.
Пpoцec 3a6e3neneHHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu e HeBig'eMHOM ^yHKqieM KO®HOrO periOHy Ta ochobhom c^epOM gianbHOcTi lx rncmTyTiB. Bohu MaMTb peani3OByBaTu ®uTTeBO Ba®nuBi iHTepecu nMguHu, cycninbcTBa, gep®aBu, po3po6naTu Ta 3gincHMBaTu KOMnneKc 3axogiB ^ogo 3axucTy lx Big BnnuBy 3OBHimHix i BHyTpimHix 3arpo3, rapaHTyBaTu cnpuaTnuBi yMOBu ®uTTa i npogyKTuBHOl npa^ rpOMagaH.
Po3rnaHeMO ocHOBHi 6a3OBi yMOBu 3a6e3neneHHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu perioHy:
— ^opMyBaHHa cucTeMu BHyTpimHix i 3OBHimHix 3arpO3 eKOHOMiHHOl 6e3neKu periOHiB;
— Bu3HaHeHHa пpннцнпiв, KpuTepilB, iHguKaTopiB Ta nOKa3HuKiB, aKi xapaKTepu3yMTb periOHanbHi iHTepecu ^ogo 3a6e3neHeHHa eKOHOMiHHOl 6e3ne-Ku periOHy;
— ^opMyBaHHa cucTeMu MOHiTopuHry ^aKTopiB, aKi 3MeHmyMTb cTiHKicTb eKOHOMiKu perioHy go BHyTpimHix Ta 3OBHimHix 3arpo3 nopymeHHa ftoro eKOHOMiHHOl 6e3neKu;
— po3po6Ky HayKOBO o6rpyHTOBaHOl eKOHOMiHHOl noniTuKu Ta BignoBigHoro MexaHi3My, skuh MiHiMi3yBaB 6u BnnuB HeraTuBHux ^aKTopiB, ^o 3aBa®aMTb 3a6e3neHeHHM eKOHOMiHHOl 6e3neKu periOHy;
— Bu3HaHeHHa ochobhux mnaxiB, 3aco6iB Ta cnopo-6iB 3a6e3neHeHHa npuHHaToro piBHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu periOHy;
— cTBopeHHa hobux Ta BgocKOHaneHHa icHyMHux cTpyKTyp opraHiB ynpaBniHHa 3a6e3neHeHHaM eKOHOMiHHOl 6e3neKu periOHy.
OcHOBHi пpннцнпн $yнкцioнyвaннa cucTeM ^nKOM KopeKTHO MO®Ha BigHecTu i go perioHy aK coцianbнo-eкoнoмiннol cucTeMu. hux BigHocaTb-ca HacTynHi пpннцнпн.
Пpннцнп e^eKTuBHoro цine$opмyвaннa, cyTb aKoro nonarae b TOMy, ^o ^nb e^eKTuBHOl nOBegiHKu cucTeMu 3agaeTbca HagcucTeMOM.
Пpннцнп цinicнocтi, aKuft cTBepg®ye, ^o цine e 6inbmuM Big cyMu cKnagaHHa ftoro eneMeHTiB, to6to cucTeMa Mae BnacTuBOcTi, aKi He BuBOgaTbca i3 BnacTuBocTeft 11 eneMeHTiB Ta cnoco6iB lx noegHaHHa.
Пpннцнп geTepMiHi3My: npunuHa 3MiHu cTaHy cucTeMu 3aB®gu 3HaxoguTbca no3a cucTeMOM.
Пpннцнп onTuManbHocTi: cucreMa noBuHHa pyxaTuca go MeTu 3a onruManbHOM TpaeKTopieM.
Пpннцнп cпeцianiзaцil i KOonepyBaHHa, aKuft nonarae b TOMy, ^o pyxaMHucb go cBoel MeTu, cucTeMa Mae тeнgeнцiм cпeцianiзyвaтнcb Ha BuKOHaHHi cBoel $yнкцil Ta KOonepyBaTuca 3 iHmuMu cucTeMaMu.
Пpннцнn iepapxiHHocTi, aKuft crBepg®ye, ^o po3BuTOK cucTeMu cynpoBog®yeTbca iepapxieM [13].
3aranbHOBigoMO, ^o cucTeMa 3a6e3neHeHHa нaцioнanbнol eKOHOMiHHOl 6e3neKu 3ane®uTb Big npннцнniв, aKi e 11 ^yHgaMemoM i ronoBHOM nigcTaBOM gna BnpoBag®eHHa Ta po3BuTKy.
Цe o6yMOBnMe BKnMHeHHa b cucTeMy 3a6e3ne-HeHHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu perioHy npннцнny iнтerpaцil 3 Ha^OHanbHOM eKOHOMiHHOM 6e3neKOM.
Peani3auiH BRa3aHHx прннцнпiв Mo®nuBa 3a paxyHOK CTBopeHHH CHCTeMH 6e3neRH, ochobhhmh ^yHKuiHMH HKOï MaMTb CTaTH: BHHBneHHH i nporHO3yBaHHH BHyTpimHix i 3OBHimHix 3arpo3 ^HTTEBO Ba®nuBHM iHTepecaM o6'eKTiB 6e3neKH; 3gincHeHHa KOMnneKcy onepaTHBHHx i goBro-CTpoKOBHx 3axogiB ^ogo nonepeg^eHHH i Hempan-ni3auiï 3arpo3; CTBopeHHH i mgTpuMKa b roTOBHOCTi Cun i 3aco6iB 3a6e3neneHHa HauioHanbHoï 6e3neKH y noBcaKgeHHHx yMOBax a6o 3a Hag3BHHanHHx CHTya-uin; 3gincHeHHH CHCTeMH 3axogiB ^ogo HopManb-Horo ^yHKuioHyBaHHH o6'eKTiB 6e3neKH b perioHax, HKi nocTpa^ganu b pe3ynbTaTi BHHUKHeHHH Hag3BHHaHHOÏ CHTyauiï; ynacTb y 3axogax i3 3a6e3neneHHH 6e3neKH 3a Me®aMH gep®aBH 3rigHO 3 Mi^HapogHHMH goroBopaMH i yrogaMH, ^o yKnageHi uiero gep^aBOM [14].
Ao Kona OCHOBHHX пpннцнпiв 3a6e3neneHHH eKOHOMinHOÏ 6eзпeкн perioHy TaKO® Hane®aTb пpннцнпн, HKi o6yMOBneHi Heo6xigHiCTO BpaxyBaH-hh perioHanbHHx oCo6nHBOCren. TaKHMH ^uHuum-mh e: gogep®aHHH 6anaHcy perioHanbHHx iHTepeciB; niTKe po3Me®yBaHHH 3MicTy gianbHOcri, roBHOBa-®eHb Ta вigпoвiganbнocтi opraHiB gep®aBHoï Bnagu Ha gep^aBHOMy Ta perioHanbHOMy piBHHx; niTKe po3Me®yBaHHH roBHOBa^eHb i вigпoвiganbнoстi opraHiB gep^aBHOÏ Bnagu Ta мicцeвoro CaMOBpHgHy-BaHHH; ^ar^HH» go ^umm^hh» нaцioнanbнoro 6araTCTBa KpaïHH mnaxoM e^eKTHBHoro BHKopuCTaH-hh ^upogHO-pecypcroro, HayKOBO-TexrnnHoro, ^iHaHCOBoro, iHTeneKTyanbHoro TpygoBoro roTeH-цiany perioHy. TaKHM hhhom, eKOHOMiHHa 6eзпeкa perioHy Mae ipyHTyBaTHCH Ha пpннцнпoвнx rono-^eHHHx ïï зa6eзпeнeннн.
Ane b pi3HHx gocnig^eHHHx cynacHux нayкoвцiв ^HCyraH pi3HOMaHiTHicTb пpннцнпiв зa6eзпeнeннн eKOHOMinHOÏ 6eзпeкн hk BigHOCHO go mg^ueMCTBa a6o perioHy TaK i B 3arani.
Ha gyMKy B.O. fflypmuHa ^opMyBaHHH CHCTeMH eKOHOMinHOÏ 6eзпeкн perioHy, зa6eзпeнeннн Heo6xigHoro piBHH HayKOBOÏ o6rpyHTOBaHOCTi oцiнкн 3arpo3 6e3reHHOMy perioHanbHOMy po3BHTKy i ïx HaCnigKiB, пoвнннe 6a3yBaTHC» Ha CHCreMi 3aranbHHx (кoмпneкcнocтi, CHCTeMHOCTi, BapiaHT-HOCTi (anbTepHaTHBHOCTi), ^unE^i'Horo pu3HKy) Ta CTeuu^inHux rono^eHb, goпoвнeннx пpннцнпaмн oптнмiзaцiï eKOHOMiHHOï 6eзпeкн, ^o 3a6e3renye mgBH^eHHH piBHH ®htth i COuianbHHH пporpec, to6to пpiopнтeтнocтi BupimeHHH 3aBgaHb i 3ginCHeHHH 3axogiB, C^HMOBaHux Ha 36epe®eHHH 3gopoB'H i ®htth nroguHH, пigтpнмкy HopManbHux yMOB ïï iCHyBaHHH Ta CyMiCHOCTi TexHinHoï h COuianbHoï CKnagoBHx eKOHOMiHHoï 6eзпeкн пpн 6e3yMOBHOMy пpiopнтeтi oCTaHHboï [14].
EKOHOMinHi 3arpo3H П0cнnroroтbcн HepauioHanb-hhm BHKopuCTaHHHM peCypCiB. HegoCKOHaniCTb
ПpaBOBHX i eKOHOMiHHHX ПHTaHb, ^O CTOCyMTbCH po3Me®yBaHHH C$ep BegeHHH i MBHOBa^eHb Mi® gep^aBHHM i perioHanbHHMu piBHHMH y^aBniHH» BigHOCHO BnaCHOCTi Ha пpнpogнi peCypCH i ïx g®epena (pogoBH^a i iH.), garoTb MO®nuBiCTb 6e3KOHTpOnbHOrO ïx BHKOpHCTaHHH:
— пpннцнп uupKynHuiï iH^opMauiï. YCi eneMemu пpoннзaнi ronHMH pi3Hoï пpнpogн, nepe3 HKi repegaeTbCH нaкoпннeннн goCBig i iHma iH^op-MauiH пpo CTaH BHyTpimHboro i 3OBHimHboro CepegoBH^a hk perioHy b цinoмy TaK i OKpeMux CKnagoBux eKOHOMiHHoï 6eзпeкн.
— пpннцнп 6anaHCy iHTepeCiB - зa6eзпeнyeтbcн rapMOHiHHe i e^eKTHBHe y3rog®eHHH iHTepeCiB Cy6'eKTiB hk noKanbHoro TaK i 3aranbHoro CepegoBH^a perioHy. 3a3HanuMO, ^o Ha CborogHi 6a3OBOM KOHConigyronoM yMOBoro iCHyBaHHH i po3BHTKy coцianbнoro CHCTeMHoro o6'eKTa e iHTepeCH. B eKOHOMinrnn, COuionorinrnH, CO-цianbнo-$inoco$Cbкiн niTepaTypi 3HanHa yBara пpнginнeтbcн eKOHOMinHUM iHTepeCaM, ïx reHe3i, тнпonoriï, cпoco6aм Ta MexaHi3MaM peaniзaцiï. 3HanHO MeHmoM MipoM goCnig®eHa пpo6ne-MaTHKa iHTepeCiB, cпpнмoвaннx Ha зa6eзпeнeннн eKOHOMinHoï 6eзпeкн. Зa6eзпeнeннн eKOHo-MinHoï 6eзпeкн perioHy MO®nuBe TinbKu Togi, Konu BpaxoByroTbCH iHTepeCH BCix ynaCHHKÎB пpoцecy perioHanbHoro po3BHTKy - mg^ueMCTB, rany3en, MiCT, HaCeneHHH to^o.
— пpннцнп «eKBaTopy». npu po3po6^ yпpaвniнb-CbKux pimeHb ^ogo зa6eзпeнeннн eKOHOMinHoï 6eзпeкн BpaxoByeTbCH ïx b^hb Ha goBKinnH i perioHanbHHx CrenKxongepiB. EKBaTopianbHi пpннцнпн b HamoMy goCnig®eHHi
e 6a3OBHMH opieHTupaMH, ^o BHKopuCTOByroTbCH gnH BH3HaneHHH coцianbннx Ta eKonorinHux pu3HKiB пpн poзpo6цi 3axogiB ^ogo зa6eзпeнeннн eKOHo-MinHoï 6eзпeкн perioHy.
Beзпeкa 6ygb-HKoro o6'eKTy, a b HamoMy goCnig®eHHi perioHy пpoнвnнeтbCн 3a goMMororo 3MiHH Horo $yHKqin. 3oBHimHe CepegoBH^e perioHy MO®Ha yMOBHO ^ginum Ha 3 piBHH: MaKpopiBeHb, Me3opiBeHb Ta MiKpopiBeHb. Ao $aKTopiB, HKi BrauBaroTb Ha CTaH eKOHOMinHoï 6eзпeкн perioHy Ha MaKpopiBHi BigHeCeHo: CBiTOBy rno6aniзaцiм eKOHO-MiKH, CBiTOBy тeнgeнцiм go perioнaniзaцiï, CBiTOBy ^iHaHCOBy Kpu3y. Ao $aKTopiB, HKi впnнвaroтb Ha CTaH eKOHOMinHoï 6eзпeкн perioHy Ha Me3opiBHi MO®Ha BigHeCTH нacтyпнi: gepMBHO-^aBOBe, iнвecтнцiннe, iннoвaцiннe, eKOHOMinHe, coцianbнo-^upogHe, пpнpogнo-pecypcнe CepegoBH^e. Ao ^aKTopiB, HKi BrauBaroTb Ha CTaH eKOHOMinHoï 6eзпeкн perioHy Ha MiKpopiBHi MO®Ha BigHeCTH нacтyпнi: piBeHb po3BHTKy rocпogapcтвa perioHy, iCTopuKO-reorpa^inHi Ta KynbTypHO-eTHinHi oco6h-BOCTi perioHy, iнвecтнцiннy пpнвa6nнвicтb Ta iHHOBa^HHi MO®nuBOCTi perioHy [12].
B yMOBax 3MiHH coцianbнo-eкoнoмiннoro Cepe-goBH^a CmBBigHomeHHH BKa3aHux BH^e пpoцeciв Mo®e 3HanHo 3MiHMBaTHCH i uh o6CTaBHHa 3gaTHa впnннyтн Ha пopнgoк BHKopuCTaHHH CTeuianbHux пpннцнпiв зa6eзпeнeннн eKOHOMinHoï 6eзпeкн perioHy.
3HanHHM goCHrHeHHHM gep®aBHoro yпpaвniннн b YKpaïHi e Кoнцeпцiн gep®aBHoï perioHanbHoï Y pe3ynbTaTi ïï пpннннттн 6inbm niTKO BH3HanunHCH o6ob'h3kh gep®aBH BigHOCHO po3BHTKy perioHiB i b toh ®e naC BigoKpeMunaCH Ta
KOHKpeTu3yBanaca BignOBiganbHicTb caMux periOHiB 3a lx co^anbHO-eKOHOMiHHuft po3butok [3].
y KOH^n^l no3HaHeHO TaKi cKnagoBi eKOHO-MiHHOl 6e3neKu periOHy:
— eKOHOMiHHa caMocriHHicrb, ^o y nepmy Hepry Mae BuaBnaTuca y 3giftcHeHHi KOHTponM 3a pecypcaMu perioHy i MO®nuBocTi Haft6inbm nOBHOrO BuKOpucTaHHa KOHKypeHTHux nepeBar periOHy;
— cra6inbHicrb perioHanbHOl eKOHOMiKu, ^o nepeg6aHae HagiHHicrb ycix eneMeHTiB eKOHO-MiHHOl cucTeMu, 3axucr ycix $opM BnacHocTi, cTBopeHHa rapaHTift gna e^eKTuBHOl nignpueM-Hu^KOl gianbHocri, crpuMyBaHHa BnnuBy gecra-6ini3yMHux ^aKTopiB;
— 3gaTHicTb go po3BuTKy i nporpecy, to6to MO®nuBicTb caMocriHHO peani3yBaTu i 3axu^aTu perioHanbHi eKOHOMiHHi iHTepecu, 3giftcHMBaTu nocriHHy мogepнiзaцiм внpo6ннцтвa, e^eKTuB-Hy iHBecm^HHy h iHHOBa^HHy noniraKy, po3BuBaTu iHTeneKTyanbHun i rpygoBuft noTeH-цian perioHy [12].
npoaHani3yBaBmu cniBBigHomeHHa piBHa cKna-naca gu^epeH^a^l piBHiB 3apo6iTHOl nnaTu no rany3ax Ha^OHanbHOl eKOHOMiKu MO®Ha BuginuTu HacrynHi 3arpo3u eKOHOMiHHift 6eзneцi perioHiB yKpalHu, npunuHOM aKux e Hee^eKTuBHe buko puc-TaHHa nMgcbKoro KaniTany - ^yHgaMeHTanbHOl ochobu po3BuTKy perioHiB yKparnu (oco6nuBO aKi e goTa^ftHuMu) i npiopureTHuM, b кiнцeвoмy paxyHKy, o6'eKTOM 3a6e3neHeHHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu perioHanbHoro po3BuTKy [6].
HaHMeHmoM MipoM TpygoBi pecypcu 3anyHa-MTbca b rany3i, Big aKux 3ane®urb eKOHOMiHHe (a TaKO® gyxoBHe i KynbTypHe) npoцвiтaннa perioHiB KpalHu b Maft6yTHbOMy - HayKa, ocBiTa, KynbTypa, MamuHO6ygyBaHHa.
3agiaHi noTy®Hi aHTucTuMynu, ^o cTocyMTbca OTpuMaHHa BucoKoro piBHa ocBira Ta KBani^iKa^l. ЦbOмy cnpuae «rpagu^ftHa» ycTaHOBKa (3HaHHO nocununaca 3a nepiog 1990-x pp.) Ha Hu3bKy onnaTy cKnagHOl, KBani^iKOBaHOl npaцi ^ogo npocrol, ManoKBani^iKOBaHOl.
nocuneHHa TeHgeH^l b yKpalHcbKOMy cycninb-cTBi B HanpaMKy npecTu®HOrO cnO®uBaHHa; ^opMyBaHHa b Monogi®HOMy cepegoBu^i oco6ucTOl 3HaHy^ocTi o6pa3y, ^o Bu3HaHaeTbca piBHeM cno®uBaHHa (pe3ynbTaT HegocraTHboro $rnaHcy-BaHHa ocBira i KynbTypu b 1990-x pp.). nigpocraMHe nOKOniHHa Bce HacTime BigMOBnaeTbca Big Bu6Opy npo^ecift, noB'a3aHux 3i cKnagHOM bucoko-KBani^iKOBaHOM npaцeм, onnaHyBaHOM b pe3ynbTaTi HeraTuBHux TeHgeH^ft b coцianbнo-eкoнoмiннoмy ycrpol KpalHu 3HaHHO Hu®He npaцi HeKBoni-^iKOBaHOl. OcTaHHa onnaHyeTbca Ha nopagoK Bu^e i 3a6e3neHye 6inbm npuftHaTHuft piBeHb cno®uBaHHa.
O6 'eKTuBHO b cycninbcTBi 3aoxoHyeTbca po3no-gin TpygoBux pecypciB, BignoBigHe $opMyBaHHM rany3eBOl cTpyKTypu KpalHu - «cupOBuHHOrO npu-gaTKa». Ctocobho go yKparnu цe Bupa®aeTbca b 3ropTaHHi HayKu, ocBira, KynbTypu, MamuHO-6ygyBaHHa, OcO6nuBO HayKOMicTKOrO, npu HapO-
craMHift cne^ani3a^l HapogHoro rocnogapcTBa Ha nEK Ta rnmux cupoBuHHux rany3ax, 3 aBHO nepeBa®aMHOM lx opieнтaцieм Ha 3OBHimHift puHOK i 36epe®eHHaM Bcepegum Kparnu rnmux rany3eH b paMKax, ^o 3a6e3neHyMTb ^yHK^OHyBaHHa eKcnopTHoro KOMnneKcy (cTpyKTypa eKcnopTy Ta iMnopTy yKpalHu npegcTaBneHi b Ta6n. 1).
ycyHeHHa 3arpo3u eKOHOMiHHift 6eзneцi perioHiB yKpalHu, Bupa®eHOM b gerpaga^l ochobhoI' ^yHgaMeHTanbHOl ochobu po3BuTKy eKOHOMiKu periOHiB - nMgcbKOrO KaniTany, Heo6xigHO 3a6e3neHura 3axucr нaцioнanbннx iHTepeciB b rany3i HayKu, ocBira Ta oxopoHu 3gopoB'a. npuHOMy cnpuftMara цм 3arpo3y Heo6xigHO ageKBaTHo: цa 3arpo3a - «Bopor 6ina BopiT gep®aBu», npuHOMy 3 BHyrpimHbOl Horo cropoHu [11].
BuKopucraHHa iHBecru^ftHoro MexaHi3My 3a6e3neHeHHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu Ha gep®aBHOMy Ta perioHanbHOMy piBHax gna e^eKTuBHOl niKBiga^l icHyMHux 3arpo3 npegcraBnaeTbca goцinbннм 3a HacTynHuMu HanpaMKaMu:
— BigHOBneHHa Ta pO3BuTOK B HOBux nOniTuHHux i coцianbнo-eкoнoмiнннx yMOBax buxobhux ^yH^ift ocBiTHix ycTaHOB i cucreMu ocBira b цinoмy;
— BnpOBag®eHHa MexaHi3MiB B3aeMOgil ycTaHOB npo^eciHHoI ocBiTu i po6oтogaвцiв, ^o 3a 6e3-neHyMTb 3anyHeHHa b c$epy ocBira gogaTKOBux MaTepianbHux, iHTeneKTyanbHux Ta rnmux pecypciB;
— peaniзaцia KOMnneKcy 3axogiB ^ogo nigBu^eHHa iнвecтнцiннol npuBa6nuBocTi ocBiru, ^o cnpuaMTb npunnuBy iнвecтнцiн, ^rnaHcoBux, MaTepianbHux, iHTeneKTyanbHux Ta iHmux pecypciB B cucTeMy OcBiTu Ta nOcnigOBHOrO nepexogy 11 po3BuTKy Ha npннцнnн po3po6Ku i peaniзaцil iнвecтнцiнннx npoeKTiB [16]. OHeBugHO, ^o peaniзaцia нeкoмepцiнннx
ffiBecm^HHux npoeKTiB b 6a3OBux rany3ax (iH^pacrpyKTypm rany3i: oxopoHa 3gopoB'a, ocBiTa, npaBOoxopoHHa cucTeMa) MO®e MaTu noзнтнвннн eKOHOMiHHuft e$eKT 3a paxyHOK MO®nuBoro BnnuBy Ha iHmux yHacHuKiB eKOHOMiHHOl gianbHocri perioHy i, OT®e, nigBu^eHHa lx go6po6yTy. 3a6e3neHeHHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu 3 BuKOpucTaHHaM iHBecTu-цiннoro MexaHi3My b perioHanbHift eкoнoмiцi 6inbmocTi perioHiB b gaHuft Hac nepeg6aHae He TinbKu pO3pO6Ky cucTeMu MOHiTOpuHry 3arpO3 eKOHOMiHHOl 6e3neKu Ta e^eKTuBHoro MexaHi3My lx niквigaцil, ane i Bu6ip npiopureTHux HanpaMiB iнвecтнцiннol nigTpuMKu (niквigaцil eKOHOMiHHux 3arpo3). Цe o6yMOBneHO, HacaMnepeg, tum, ^o 6inbmicTb cy6'eKTiB yKpalHu e goTa^HHuMu.
noKu Big6yBaeTbca cTaHOBneHHa iHBecTu^HHoro MexaHi3My 3a6e3neHeHHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu i HegocTaTHbO KomTiB gna niквigaцil Bcix i b noBHOMy o6ca3i 3arpo3 perioHanbHoro piBHa, goцinbннм npegcTaBnaeTbca BuKopucraHHa 3 Haft6inbmoM e^eKTuBHicTM icHyMHux iнвecтнцiнннx pecypciB, Konu Ha BKnageHy oguHuuM iнвecтнцiн gocaraeTbca BenuKa BiggaHa [4].
Таблиця 1. Товарна структура зовшшньо! торпвл1 Украши (млн. дол. США)
Показник Експорт 1мпорт
усього частка в загальному обсяз^ ввдсотюв усього частка в загальному обсяз^ ввдсотюв
Усього 68809,8 100 84658,1 100
»^i тварини, продукти тваринного походження 961,3 1,4 1718,4 2
продукти рослинного походження 9213,9 13,4 2429,7 2,9
жири та олп тваринного або рослинного походження 4211,5 6,1 406,3 0,5
roTCœi хаpчoвi продукти 3493,9 5,1 2965,4 3,5
мiнepальнi продукти 7650,4 11,1 27542,3 32,5
продукщя хiмiчнoï та пов'язаних з нею галузей пpoмислoвoстi 5058,9 7,4 8586,4 10,1
пoлiмepнi матepiали, пластмаси та вироби з них 999,6 1,5 4467,1 5,3
шкури нeoбpoблeнi, шк1ра вичищена деревина i вироби з деревини 135,6 1060,6 0,2 1,5 247,2 369,6 0,3 0,4
маса з деревини або з шших волокнистих целюлозних матepiалiв 1132,1 1,6 1812,6 2,1
тeкстильнi матepiали та тeкстильнi вироби 783,3 1,1 2663,7 3
взуття, головш убори, парасольки 175,9 0,3 793,7 0,9
вироби з каменю, гiпсу, цементу 582,8 0,8 1106,9 1,3
перлини пpиpoднi або культивоваш, дopoгoцiннe або напiвдopoгoцiннe камшня 139,8 0,2 493,4 0,6
нeдopoгoцiннi метали та вироби з них 18889,8 27,5 5238,9 6,2
машини, обладнання та мехашзми; элeктpoтeхнiчнe обладнання 7026,7 10,2 13178,7 15,5
засоби наземного транспорту, лгтальш апарати, плавучi засоби 5963,5 8,7 8067 9,5
прилади i апарати oптичнi, фoтoгpафiчнi 296,5 0,4 1218,9 1,4
piзнi пpoмислoвi товари 609 0,9 1015 1,2
товари мистецтва 0,3 0 8,1 0
товари, придбант в портах 29,09 0 374,4 0,4
piзнe 394 0,6 54,3 0,1
Джерело: Украта в цифрах 2012. Статистичний 36ipHUK. - К .: Державна служба статистики Украти, 2013. - С. 136.
Розподш державних швестицш м1ж ключо-вими бюджетними галузями (освгта, охорона здоров'я, ЖКГ та ш.) пщдаеться формал1зац11 досить важко. В економ1чнш теорп описаш процедури прийняття ршень на основ1 громад-ських уподобань. Тобто ршення про розподш швестицш для освгти, охорони здоров'я та ш приймаються на основ1 суспшьного вибору. Саме для цього створюються демократичш шститути представницько1 влади. Таким чином, ршення представницького органу влади в тш чи шшш м1р1 вшображають уподобання суспшьства з приводу ввдносно1 значимосп сощальних благ.
Однак прийняття под1бних ршень представницьким органом влади схильне деяким суб'ективним впливам, що може становити загрозу економ1чн1й безпещ репону. Для усунення ще1 загрози та п1двищення ефективносп 1нвестиц1йного механ1зму забезпечення економ1чно1 безпеки репонального розвитку
можна скористатися додатковими
формал1зованими процедурами оцшки структури державних 1нвестиц1й. Пр1оритетним напрямком в цьому випадку е оцшка результативност1 1нвестиц1йних проект1в для суспшьства [10].
Виб1р того чи шшого п1дходу до анал1зу результативност1 та ефективносп 1нвестиц1йних проект1в i програм для забезпечення сталого рег1онального розвитку (а також перелшу вiдпoвiдних показнишв) залежатиме вiд спeцифiки розглянутого швестицшного проекту, його масштабiв, а також приналежносп до тiеï чи шшо1 галузi пpoмислoвoстi або сектору eкoнoмiки. Унiкальнiсть значного числа сoцiальних проекпв не дозволяе заздалeгiдь визначити перелш показник1в, як1 могли б використовуватися для оцшки 1х eфeктивнoстi та peзультативнoстi.
В умовах oбмeжeнoстi бюджетних peсуpсiв бiльшoстi peгioнiв Укpаï'ни oсoбливoï' актуальнoстi набувае проведення аналiзу витрат i peзультатiв
Big peani3aqil npoeKTiB (e^eKTuBHOCTi), ^o go3Bonae npu rnmux piBHux yMOBax y Bu6opi Haft6inbm e^eKTuBHux npoeKTiB Ha yMOBHy oguHuuM 6Mg®eTHux KomTiB orpuMaTu 6inbmun e$eKT i tum caMuM 3a6e3neHura Haft6inbmy cTiHKicTb (eKOHOMiHHy 6e3neKy) perioHanbHOl eKOHOMiKu. nig e^eKraBHicrM iHBecmqiHHoro npoeKTy HaHHacrime po3yMiMTb BignoBigHicTb pe3ynbTaTiB Ta BurpaT npoeKTy qinaM Ta 3aBgaHHaM Horo yHacHuKiB, BKnMHaMHu b OKpeMux BunagKax HaceneHHa i gep®aBy.
BnnuB iHBecm^HHoro npoeKTy Ha eKOHOMiHHy 6e3neKy perioHy b цinoмy MO®Ha внзнaннтн 3a gonoMoroM eKOHOMiHHoro aHani3y. TyT Heo6xigHO oco6nuBy yBary npuginuTu BapTicrnft oqiHqi BurpaT iнвecтнцiнннx pecypciB. Pe3ynbTaTu aHani3y go3BonaMTb oцiннтн BmpaTu i Burogu gna cycninbcTBa b цinoмy Big peani3aqil KOHKpeTHux npoeKTiB, To6To BKnMHeHHa Bcix Mo®nuBux BuTpaT i Burog. Mo®nuBO TaKO®, ^o peani3aqia npoeKTy npuHocuTb gogaTKoBi BuTpaTu a6o Burogu (eKcTepHanil) rnmuM cTopoHaM, He noB'a3aHuM 3 peani3aqieM npoeKTy. HanpuKnag, 3a6pygHeHHa HaBKonumHboro cepegoBu^a npuHocuTb BigHyTHi BuTpaTu gna cycninbcTBa, xoHa i He BKnMHeHo y ^rnaHcoBi BuTpaTu no npoeKTy.
Oco6nuBicrb npoBegeHHa eKOHOMiHHoro aHani3y nonarae b TOMy, ^o peanbHi Burpa™ a6o Burogu HecyTb KiH^Bi cno®uBaHi perioHanbHoro npoeKTy. Bohu Bigo6pa®aMTb HucT goxogu a6o Burpa™ cycninbcTBa Big peani3aqil npoeKTy. rpomoBi BuTpaTu a6o Burogu noB'a3aHi 3 MO®nuBOM 3MiHOM BigHocHux цiн b pe3ynbTaTi peani3aqil npoeKTy (HanpuKnag, npu peani3aqil npoeKTy nigrpuMKu cinbcbKoro rocnogapcTBa MO®yTb nigHaTuca цiнн Ha cinbcbKorocnogapcbKe o6nagHaHHa BHacnigoK 36inb-meHHa nonury). rpomoBi BuTpaTu He Bigo6pa®aMTb Hucroro e^eKTy gna cycninbcTBa Big peani3aqil npoeKTy, ocKinbKu o6yMOBneHi e^eKTaMu nepepo3-noginy pecypciB Big peani3aqil npoeKTy. ToMy npu po3rnagi HucTol Burogu gna cycninbcTBa Big
peani3aqil npoeKTy rpomoBi Burpa™ i Burogu BpaxoByBaTuca He noBuHHi.
Heo6xigHO Big3HaHura oco6nuBicrb oqiHKu pe3ynbTaTiB peani3aqil iнвecтнцiнннx npoeKTiB b rany3i 3a6e3neHeHHa eKoHoMiHHol 6e3neKu perioHy -6inbmicTb Burog He 3aB®gu Mae puHKoBy BapTicTb. HanpuKnag, oxopoHa 3gopoB'a, ocBiTa. ^eaKi BuTpaTu i Burogu b npннцнni Ba®KO oцiннтн b rpomoBift $opMi. KpiM Toro, b yMOBax HegocKO-HanocTi puHKOBOl cucTeMu цiнoвa crpyKTypa cunbHO cnoTBopeHa, ^o BuMarae BBegeHHa geaKux Kopu-ryBaHb npu oqiHqi BurpaT i Burog. BmpaTu i Burogu Big peani3aqil iHBecmqiHHoro npoeKTy MO®yTb BuaBnaTuca He TinbKu B ToMy perioHi, B aKoMy 6yB peani3OBaHun iнвecтнцiнннн npoeKT, a h 3a Horo Me®aMu, B pe3ynbTaTi noninmeHHa (noripmeHHa) coqianbHOl 3axu^eHocri rpoMagaH b ogHOMy perioHi (npu peani3aqil «coqianbHoro» npoeKTy), 3 rnmux (b iHmi) perioHiB (u) MO®e Big6yBaTucb nepepo3nogin nonury b rany3i oxopoHu 3gopoB'a, мirpaцia TpygoBux pecypciB Ta iH.
y BunagKax, Konu HeMO®nuBO (a6o Konu npoцec oцiнкн noB'a3aHun 3 HegocTaTHbOM gocTOBipHicTM) BuMipaTu BuTpaTu i pe3ynbTaTu npoeKTy b rpomoBift $opMi 3 BuKopucTaHHaM puhkobux qiH, MO®Ha 3acTocyBaTu npннцнnoвo iHmi MeTogu oqiHKu. E^eKTuBHicTb b цbOмy BunagKy po3yMieTbca aK cTyniHb gocarHeHHa MeTu, nocraBneHOl nepeg npoeKTOM. npu qbOMy b aKocTi KpmepilB Big6opy MO®Ha 3anponoHyBaTu gBa napaMeTpa (b npннцнni BoHu B3aeMonoB'a3aHi): a6o gocarHeHHa neBHoro e^eKTy 3 MiHiManbHuMu BurpaTaMu, hu gocarHeHHa MaKcuManbHoro e^eKTy npu ^iKcoBaHux BurpaTax.
BlICIIOBK'll
npu peani3aqil ffiBecm^HHux npoeKTiB 3 MeTOM niKBigaqil 3arpo3 eKOHOMiHHOl 6e3neKu b yMOBax o6Me®eHocri 6Mg®eTHux pecypciB, b iнвecтнцiнннн MexaHi3M Mo®nuBe BKnMHeHHa pi3Hux MeTogiB oqiHKu gna onruManbHoro Bu6opy HanpaMKiB (i oqiHKu e^eKTuBHocTi BKnageHux KomTiB) 3 MeTOM gocarHeHHa Haft6inbmoro piBHa eKOHOMiHHOl 6e3neKu perioHy.
CnucoK niTepaTypu:
1. yKa3 npe3ugeHTa yKpalHu. npo pimeHHa Pagu Ha^OHanbHOl 6e3neKu i o6opoHu yKpalHu Big 8 HepBHa 2012 p. «npo HOBy pegaкцiм CTpaTeril нaцioнanbнol 6e3neKu yKpalHu» [EneKmponnuu pecypc]. - Pe®uM gocTyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389/2012.
2. nocTaHOBa Ka6iHeTy MiHicTpiB yKpalHu Big 21 nunHa 2006 p. № 1001. npo 3aTBepg®eHHa ^ep®aBHOl cTpaTeril perioHanbHoro po3BuTKy Ha nepiog go 2015 poKy [EneKmponnuu pecypc]. -Pe®uM gocTyny: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1001-2006-%D0%BF.
3. KoH^n^a eKOHOMiHHOl 6e3neKu yKpalHu ; Kep. npoeKTy Tee^ B. M. - K.: Horoc, 1999. - 56 c.
4. 3axapHeHKO B. I. ^,ep®aBHe perynMBaHHa perioHanbHOl eKOHOMiKu / B. I. 3axapHeHKO. - XapKiB: Ogicceft, 2003. - 592 c.
5. 3axapHeHKO B. I. O6rpyHTyBaHHa TepuTopianbHOl KOH^n^l eKOHOMiHHOl 6e3neKu / B. I. 3axapHeHKO // PerioHanbHa eKOHOMiKa. - 2000. - №2. - C. 120 - 127.
6. 3axapHeHKO B. I. EKOHOMiHHa 6e3neKa perioHy (KOHcneKT neKqift) / B. I. 3axapHeHKO. - Ogeca: AcTponpuHT, 2002. - 64 c.
7. .HbiceHKO ro. T. MexaHu3MM ynpaBneHua экoнoмннecкoн 6e3onacHocTbM / [^MceHKO M. T., Mu^eHKO C. r., PygeHcKuH P. A., CnupugoHOB A. A.]. - ^OHeqK : ^OHHy, 2002. - 178 c.
8. Магомедов О. А. Стратепчш напрями забезпечення eкoнoмiчнoï безпеки розвитку peгioну / О. А. Магомедов // Вкник Акадeмiï eкoнoмiчнoï безпеки МВС Рoсiï, 2008. - №4. - С. 18 -22.
9. Мунпян В. I. Екoнoмiчна безпека Украши / В. I. Мунпян. - К.: Вид-во КВШ, 1999. - 462 с.
10. Пономаренко В. С. Екoнoмiчна безпека репону: аналiз, oцiнка, прогнозування / Пономаренко В. С., Клебанова Т. С., Чернова Н. Л. - Харшв: ВД ШЖЕК, 2004. - 144 с.
11. Пpoдiус I. П. Екoнoмiчна безпека репону / I. П. Пpoдiус, В. I. Захарченко // Одесьш вгсп вiд 08.10.1997 г.
12. Ткач С. М. Система eкoнoмiчнoï безпеки: репональний аспект [Електронний ресурс] / С. М. Ткач. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4_SND_2012/Economics.
13. Шнипко О. С. Екoнoмiчна безпека багатopiвнeвих систем: репональний аспект / О. С. Шнипко. - К.: Генеза, 2006. - 288 с.
14. Шуршин В. О. Принципи формування системи iндикатopiв i показнишв eкoнoмiчнoï безпеки Украши / В. О. Шуршин // Збipник наукових праць Юровоградського нацioнальнoгo тeхнiчнoгo унiвepситeту. - Вип. 12. - Ч. 2. - Юровоград: КНТУ, 2007. -С. 376 - 380.
15. Expanding the Measure of Wealth. - Washington: World Bank, 1997.
16. Formation of an industrial enterprise innovation strategy based on technology audit [Електронний ресурс] /V.I. Zakharchenko, V.V. Kandeeva // Економша: реали часу. Науковий журнал. -2014. - №3(13). - С. 129-133. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/ archive/2014/n3.html
Надано до редакцп 08.01.2015
Захарченко Вгталш Ьанович / Vitaliy I. Zakharchenko
Ширяева Людмила Вoлoдимиpiвна / Lydmila V. Shiryaevа
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Базовi умови забезпечення регюналъно! eKOHOMiHHOi безпеки. [Електронний ресурс] / В.1. Захарченко, Л.В. Ширяева // Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 1 (17). — С. 35-42. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n1. html
