CC BY
23
середини квиня до початку жовтня, 175 дшв. До початку нового вегетацшно-го перюду зберiгаються минулорiчнi великi листки. Ligustrum compactum не цвгге. Зимостшкють виду - низька. Темп росту середнш.
Отже, Ligustrum L. доцшьно широко використовувати для озеленення у простих i мiшаних чагарникових групах, на узлiссях i в поодиноких посадках, у живоплотах рiзноl висоти. Цей вид е довговiчним, високодекоративним, рiзниться за часом i тривалiстю цвтння, кольором листюв, формою плодiв i крони. Декоративна стрижка, iменована ще топiарним мистецтвом, як прийом садiвництва, нiколи не виходить i3 моди. Тому доцiльно використовувати Ligustrum L., який е чудовим матерiалом для фiгурного тдстригання.
Л1тература
1. Визначник рослин Украшських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 431 с.
2. Бородович Т.М. Деревья и кустарники Запада УССР. Атлас / Т.М. Бородович, М.М. Бородович. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1979. - 250 с.
Новосад В.М. Видовое и формовое многообразие рода бирючины (Ligustrum L.)
Исследован видовой и формовой состав представителей рода Ligustrum L. Дана оценка зимостойкости, характер декоративности культиваров и предложения по использованию их в озеленении.
Ключевые слова: бирючина, культивары, цветения, зимостойкость, кустарник.
Novosad V.M. Specific and form variety of sort of privet (Ligustrum L.)
Investigational specific and forms composition of representatives of sort of Ligustrum L. The estimation of resistance to cold, character of decorative forms and suggestion, is given in relation to the use of them in planting of greenery.
Keywords: Ligustrum L., forms, flowering, resistance to cold weather conditions, shrubbery.
УДК 630*232 (477.43) Ст. викл. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук -
Хмельницький нащональний утверситет
ПЕРВИНН1 ЛИСТОГРИЗН1 ШК1ДНИКИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, ПОШИРЕН1 В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОД1ЛЛЯ
Подано коротку характеристику та запропоновано засоби боротьби з найпоши-решшими первинними листогризними шкщниками дуба звичайного в умовах Центрального Подшля
Ключовг слова: дуб звичайний, шкщники, методи i засоби боротьби.
Центральне Подшля належить до малолюних регюшв, де люистють становить близько 13 %, за середньо! по Украш 15,6 %. Оптимальну площу л1ив, як частка загально! територп регюну, за науково обгрунтованими нормативами, визначено в обсяз1 17 %>. Для того, щоб збшьшити на 1 %> люистють регюну, потр1бно виростити нових л1с1в на площ1 бшьше шж 20 тис. га. Люи на територп Центрального Подшля розташоваш дуже нер1вном1рно 1 по-родний склад !х досить р1зномаштний. Найбшьша площа припадае на листяш породи - понад 68 %, з яких дубов1 - близько 48 %.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Листогризнi шюдники е одним з найважливiших чинниюв, що тдси-люе всихання дерев дуба звичайного. Порушення екологiчного балансу дiб-ровних фiтоценозiв, особливо в люових монокультурах дуба, призводить до порушень водного режиму територш, змши свiтлових i температурних умов у насадженш, а всi разом - до формування умов, бiльш сприятливих для роз-витку вторинних шкздниюв стовбура, пагонiв й гiлок, а також хвороб.
Дуб звичайний ушкоджуе величезна кшьюсть шкiдникiв. Далеко не вш види е масовими шюдниками але можуть завдавати значно! шкоди деревам, сiянцям, саджанцям i плодам дуба звичайного. Нашi дослщження показали, що найпоширенiшими первинними шюдниками дуба звичайного в умо-вах Центрального Подшля е: непарний шовкопряд, золотистий шовкопряд, кiльчастий шовкопряд, глодова листовшка, зелена дубова листовшка, жолу-девий довгоносик, сiра дубова плодожерка, захвдний травневий хрущ.
Непарний шовкопряд (Lymantria dispar L.) - найбшьш небезпечний шюдник лiсу, який пошкоджуе близько 300 видiв рослин (як листяш, так i хвойш породи). Генерацiя однорiчна. Яйця вщкладають зазвичай на нижню частину стовбура, стовпчики, камшня, пiдлiсок тощо. Плодовитють самиць, у разi масового розмноження, може сягати до 1500 штук. Детальний нагляд та облш шкiдника найкраще проводити за яйцекладками.
Заходи боротьби. Восени тсля листопаду потрiбно знищувати кладки яець, зш^баючи !х шкребками чи ножем на деревах. Перед цвтнням дерева можна обприскувати 10 % карбофосом, 25 % ровжуртом, 80 % хлорофосом або 10 % суспензiею ентобактерину. Пiсля цвтння рекомендовано об-робляти 10 % трифосом або 10 % бензофосфатом. Можна також використати насто! тютюну, полину та ш. Золотистий шовкопряд або золотогуз (Euproctis chrysorrhoea L.) - метелик iз родини вовнянок. Самка вщкладае приблизно 200 яець. Навесш гусiнь виходять з гшзд, харчуючись бруньками i молодим листям, деколи повшстю позбавляючи дерева дуба звичайного листя.
Заходи боротьби. Восени i взимку можна зшмати зимовi гнiзда i спа-лювати !х. Пiд час розпускання листя дуба звичайного рекомендуеться обприскувати 10 % карбофосом або 10 % трифосом. У перюд виходу гусениць з яець влiтку його можна обробляти одним з препарапв: 1 % суспензiею ентобактерину чи дендробацилшу, 10 % бензофосфатом, 80 % хлорофосом або сумшшю ентобактерину i хлорофосу. Весною рекомендовано струшувати гусениць з дерев на розюлану тдстилку i знищувати !х.
Кшьчастий шовкопряд (Malacosoma neustria L.). Самка вщкладае яйця на пагонах тонких гшок спiрально в кiлька оберпв, утворюючи кiльце. Кладка мютить вiд 100 до 400 шт. Розвиваються в яйщ, вилуплюються навесш, коли починають розпукуватися бруньки на раннш формi дуба. Спочатку пош-коджують бруньки, потiм листя (живиться вноч^. Рекогносцирувальний нагляд здшснюють за пошкодженням крони i наявнютю екскрементiв на кало-мiрних площадках, виявляючи гнiзда шкiдника.
Заходи боротьби. Восени чи весною варто зрiзувати i спалювати ri-лочки з яйцекладками шовкопряда. Весною !х можна помiстити у вiдкритi банки i залишити в саду на вщсташ вiд дерев. Гусеницi, як вийдуть з яець,
без живлення загинуть, а з заражених яець вилетять корисш комахи (ентомо-фаги) - теленомуси (Telenomus), як будуть пошкоджувати новi яйцекладки шкiдника. Перед цвтнням дерева пропонуеться обприскувати на вибiр 10 % карбофосом, 25 % ровжуртом, 80 % хлорофосом 10 % суспензiею ентобакте-рину. Пiсля цвiтiння обробляють 10 % трифосом або 10 % бензофосфатом. Можна також використати насто! тютюну, полину та ш.
Листовiйка глодова (Archips crataegana) належить до полiфагiв. Гене-рацiя однорiчна. Найбiльш активний л^г - увечерi та вночг Самки вщклада-ють яйця в трщини кори у декiлька прийомiв у купки по 40 шт. Плодючють самки становить вiд 150 шт. до 200 шт. Гусшь виходить з яець на початку травня i потрапляе у бруньки, що розпукуються, пошкоджуючи молодi листочки. Живиться 8 тижшв (травень - червень), кормова норма для розвитку личинки - до 2 г. Линяють 4 рази. Стацюнарний нагляд проводять шляхом облiку за яйцекладками, як шукають на стовбурах i грубих гiлках звалених модельних дерев у вересш -жовтнi. Зелена дубова листовiйка (Tortrix virida-na L.). Пошкоджуе дуб звичайний, особливо його ранню форму.
Зимують заплщнеш яйця пiд щитками на корi молодих гiлок. Гусеницi вiдроджуються наприкшщ квiтня - початку травня, в перюд набрякання бруньок раннього дуба. Спочатку вони вгризаються всередину набряклих бруньок i живляться в них до вщокремлення листкiв. З розпусканням листя пошкоджують його, пухко обплгтаючи розетку павутиною. Розвиток гусе-ниць тривае вщ 19 до 25 дiб. Розвиток лялечки тривае вщ 10 до 15 дiб. Перед виходом метелика лялечка висуваеться назовш. Лiт метеликiв популяцп роз-тягнений i тривае близько двох мюящв (червень - липень). Самка вщкладае по 2-3 яйця на потовщеннях мiж рiчними пагонами, на рубчиках бшя основи черешкiв листкiв, у розвилках гшочок, бiля бруньок та в шших мiсцях, де е нерiвностi кори, i прикривае !х бурувато-сiрим щитком iз видiлень придатко-вих статевих залоз.
Метелики вщкладають яйця як на ранню, так i на тзню форми дуба, не надаючи переваги однш iз них. Стiйкiсть тзшх форм дуба пояснюеться пiзнiми строками розвитку бруньок i листя. Гусенищ, що вiдроджуються на пiзнiх формах дуба, не в змозi подолати твердi тканини бруньок i гинуть вщ голоду. Плодючiсть становить вщ 50 яець до 100 яець. За рж розвиваеться одна генеращя.
Заходи боротьби. Пiд час закладання полезахисних лiсонасаджень варто надавати перевагу тзшм формам дуба. Варто приваблювати в наса-дження комахо!дних птахiв. За чисельностi понад 0,5 кладки яець на 1 м ri-лок потрiбно на початку масового вщродження гусениць застосувати бюпре-парати або iнсектициди.
Гусеницями зелено! дубово! листовшки живляться лiсовi мурашки, ту-руни, мертво!ди, хижi клопи - подiзуси, птахи, особливо шпаки. Жолудевий довгоносик (Curculio glandium Marsch.) - один iз найбшьш небезпечних шюдниюв жолудiв дуба, який знищуе iнодi вiд 40 % до 90 % урожаю. Пюля виходу жолудiв з плюски жуки перелиають на дуби i живляться жолудями, вигризаючи в них заглибини i канали. Пошкодженi таким чином жолудi дуже часто заражаються патогенними грибами й опадають.
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
Перiод вщкладання яець тривае 3i середини липня до вересня. У попе-редньо тдготовлеш канали самка вiдкладае вщ 1 до 5 яець. OTBip у жолудi швидко заростае i стае непомiтним. Пошкодженi личинками жолудi перед-часно опадають.
Заходи боротьби. Систематичний збiр i знищення опадаючих зараже-них жолудiв до виходу з них личинок, ретельне сортування зiбраних жолудiв, зберiгаючи 1х обов'язково в примщенш з дерев'яною або кам'яною пiдлогою.
Жолудева, або шра дубова плодожерка (Carpocapsa splendan. Hb.) пошкоджуе плоди дуба, бука i каштана. Пошкодженi жолудi сiрою дубовою плодожеркою зморщуються i передчасно опадають. Iнодi шкiдник знищуе вiд 20 % до 40 % урожаю.
Заходи боротьби. Збiр i знищення передчасно опадаючих жолудiв до виходу з них гусениць, ретельне сортування жолудiв пiд час зберiгання, об-прискування плодоносних дубiв у насшних господарствах пестицидами.
Захiдний травневий хрущ (Melolontha melolontha) пошкоджуе бруньки i листя дуба. Чисельнють хрущiв рiзко знижуеться в холоднi й малосшжш зими внаслiдок вимерзання личинок. Жуюв знищують зозуля, дрiмлюга, сиворакша, одуд, грак, галка, сойка, боривiтер, юбчик, сорока, шпак, iволга, жулан, кажа-ни та iншi птахи. Личинками i лялечками живляться кроти, борсуки, 1жаки.
Заходи боротьби. Приваблення у лю та охорона комахо1дних птахiв. Закладання розсадникiв не ближче шж 200 м вiд насаджень, що е мiсцем зо-середження жуюв. У розсадниках за чисельносп понад п'ять личинок на 1 м2 - внесення в Грунт гранульованих iнсектицидiв. Розпушування Грунту в розсадниках на початку масового льоту жуюв. У льотш роки знищення жуюв на кормових рослинах за допомогою оброблення шсектицидами. На молодих посадках - струшування жуюв на тдстилки в ранковi години з подальшим 1х знищенням.
Найбiльшого ефекту в захист вiд шкiдникiв дерев, плодiв, сiянцiв та саджанцiв дуба звичайного можна оч^вати лише за умови системного тдхо-ду до виршення ще1 проблеми. Правильно органiзований та ретельно викона-ний комплекс захисних заходiв забезпечуе значне збiльшення виходу здорового насшня i дерев та яюсно! деревини. Вирiшальне значення тд час проек-тування захисних заходiв мають данi, отриманi внаслщок нагляду та правильно оргашзованих i здiйснених лiсопатологiчних обстежень та дослщжень.
Л1тература
1. Бшоус В.1. Вирощування високопродуктивних культур дуба в люостепу Украши / В.1. Бшоус. - Вшниця : Вид-во "Книга-Вега", 2007. - 175 с.
2. Воронцов А.И. Биологические основы защиты леса / А.И. Воронцов. - М. : Сельхо-зиздат, 1963. - 236 с.
3. Лосицкий К.Б. Восстановление дубрав / К.Б. Лосицкий. - М. : Изд-во Сельхозлитера-туры, журналов и плакатов, 1963. - 360 с.
4. Надзор, учёт и прогноз массовых размножений хвое- и листогрызущих насекомых в лесах СССР / А.И. Ильинский, И.В. Тропина. - М. : Сельхозиздат, 1965. - 296 с.
5. Падш М.М. Люова ентомолопя / М.М. Падш. - К. : Вид-во УСГА, 1993. - 352 с.
6. Цилюрик А.В. Люова фггопатолопя / А.В. Цилюрик, С.В. Шевченко. - К. : Вид-во КВ1Ц, 2008. - 464 с.
Шевченко С.М. Первичные листоядные вредители дуба обыкновенного, распространенные в условиях Центрального Подолья
Приведена краткая характеристика и предложены средства борьбы с самыми распространенными первичными листоядными вредителями дуба обыкновенного в условиях Центрального Подолья
Ключевые слова: дуб обыкновенный, вредители, методы и средства борьбы
Shevchenko S.M. Primary gnawing vermin oak more prevalent usual in the Central Podillya region
The short description and proposed means to combat the most common primary pests under normal oak the Central Podillya region
Keywords: oak, pests, methods and means of combating.
УДК 712.41 (712.24) Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук; викл. Ю.В. Козак2
ЖИВОПЛОТИ М1СТА ЛУЦЬКА ТА ШЛЯХИ IX ВДОСКОНАЛЕННЯ
Проведено швентаризащю живопло™ м. Луцька на об'ектах рiзного користу-вання та призначення. Проаналiзовано 1х структуру (вж, видовий склад, протяж-шсть, ширину, висоту), способи формування та оцшено ягасний стан. Розроблено та запропоновано шляхи збереження юнуючих живопло^в, шдвищення 1х декоратив-носп та стшкостг
Ключовi слова: живоплоти, структура, життевють, декоратившсть, вдоскона-лення живопло™.
У систем! озеленення м. Луцька живоплоти виконують низку важли-вих архггектурно-планувальних, мютобуд1вельних, естетичних, еколопчних, сощальних та економ1чних функцш. Шзнання особливостей 1х структури у складних урбогенних умовах дають змогу оцшити 1х яюсний стан та розро-бити шляхи 1х збереження, тдвищення декоративносп та стшкосп.
Об'ектом дослщження слугували живоплоти м. Луцька, як зростають на об'ектах р1зного призначення в центральны частит мюта. Луцьк - облас-ний та районний центр. Лежить на твденному сход1 Волинсько1 обласп, на берегах р. Стир. Населення - 204 тис. ошб. Луцьк належить до приполюького люового горбистого району з абсолютними висотами, що перевищують 250 м н.р.м. Кл1мат пом1рний, вологий, з м'якою зимою, нестшкими морозами, час-тими вщлигами, нежарким л1том, значними опадами, затяжними весною та осшню. Середня температура шчня -4,9 °С, липня + 18,6 °С. Опад1в - 550600 мм на рж. Найбшьше опад1в спостер1гаеться в червш, липш та серпш, найменше - у ичш. Взимку переважають захщш 1 твденно-захщш впри, вл1тку - захщш 1 твшчно-захщш. У Луцьку переважають дерново-середньо, сильно-отдзолеш та лучш Грунти. Флора обласп об'еднуе типов! захщ-ноевропейсью 1 схщноевропейсью елементи. Найбшьш поширеш люов1 фор-мацп - соснов1, дубово-соснов1, менше - дубово-грабово-соснов1 та грабово-соснов1, а також сосново-дубов1 люи [1].
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Волинський НУ iм. Лесi Украшки, м. Луцьк
