CC BY
18
4. Булыгин Н.Е. Биологические основы дендрофенологии. - Л.: Наука, 1982. - 79 с.
5. Гришко-Богменко Б.К. До питання про явище дихогамл в родi Горiх// Iнтродукцiя та аклiматизацiя рослин на Укра1'т. - К.: Наук. думка. - 1970, вип. 1. - С. 158-164.
6. Каталог деревьев и кустарников ботанических садов Украинской ССР. - К.: Наук. думка, 1987. - 72 с.
7. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
8. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М., 1973. - С. 7-68.
9. Рябчук В.П., Божок В.О., Божок О.П., Золотий П.С. Бюлопя та впровадження кари в лiсовi культури Украши// Люовий та мисливський журнал. - 2001, № 4-5. - С. 30.
10. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А., Р1хтер О.А. Горiхи. - К.: Урожай, 1987. - С. 91-107.
11. Magic D. Hickorya a jej pestovanie v lese. - Lesnicky casopis, 1958, r. 4. - S. 258-314.
УДК 57.01:634.36 Мол. наук. ствроб. В.А. Втенко, канд. бюл. наук -
Нащональний дендрологiчний парк ''Софивка''НАН Украти
ПРОГНОЗ МОЖЛИВОСТ1 МАСОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ ТУТОВОЮ ЩИТ1ВКОЮ {PSEUDAULACASPIS PENTAGONA TARGIONITOZZETTI) РОСЛИН РОДИНИ MORASEAE L. НА ТЕРИТОРП УКРА1НИ
Дано опис тутово'1 щипвки, характер пошкодження нею рослин i методи бо-ротьби. Встановлено, що 3i змшою ^матичних умов на землi юнуе загроза широкого розповсюдження цього шкщника на територп Украши.
Ключов1 слова: тутова щшивка, шовковиця бша, систематика тутово'1 щшивки, шкодочиншсть, пошкодження рослин, методи боротьби.
Junior research officer V.A. Vitenko - National Dendrological Park
"Sofiyivka " of NAS of Ukraine
Prognosis of possibility of massive damage of Moraceae family plants by Pseudaulacaspis Pentagona Targioni Tozzetti over the territory of Ukraine
Pseudaulacaspis Pentagona Targioni Tozzetti, the mode of damage of mulberry-trees caused by this insect and methods of pest control are described. Threat of wide spread of this pest over the territory of Ukraine connected with the change of climate conditions on the Earth is asserted.
Keywords: Pseudaulacaspis Pentagona, Morus alba L., systematization Pseudaulacaspis Pentagona, injury, plants injuries, control methods.
Останшм часом людство з1ткнулося з проблемою змши кшмату на планет Земля. Ц змши несуть з собою багато небажаних наслщюв (напр., переселення р1зних шюдниюв у нов1 м1сцевост1). Одним 1з найбшьш небез-печних шюдниюв е тутова щит1вка (Pseudaulacaspis pentagona), котра поши-рена практично на вЫх континентах (Свропа; Аз1я; Африка; Швденна, Шв-шчна, Центральна Америка). В Сврош вщ цього шюдника найбшьше потер-пають деревш та кущов1 рослини Болгари, Греци, Шмеччини, Польщд, Португалии Франци, Югослави.
На територда колишнього СРСР тутова (бша сливова) щит1вка (ТЩ) потрапила 1з Япони в юнщ 20-х - початку 30-х роюв ХХ ст. Перший спалах було зафжсовано в 1933 р. у Сухум1 на японськш вишш [1]. Вважалося, що в
1934 р. спалах було знищено, але через 5 роюв цього шкiдника виявили на плодових (алич^ у райош Батумi [2]. Однак тутешнi кшматичш умови вияви-лися несприятливими для ТЩ, тому подальшого поширення не вщбулося. У 1959 р. знову вщзначено !! появу в Абхази. Вогнища ТЩ спостерiгались на територи Грузи (в Аджари i Абхази).
Еколопчна пластичнiсть, висока плодовитiсть ТЩ дае змогу !й легко адаптуватись в нових умовах iснування. Враховуючи сприятливi клiматичнi умови Укра!ни, цей шкiдник за короткий час може поширюватись по всiй територи.
Мета роботи - дослщити насадження рослин родини Moraseae L. в Укра!т на предмет пошкодження !х Pseudaulacaspis pentagona. Методи дос-лщжень - вiзуальнi спостереження.
Обговорення результат дослiдження. Pseudaulacaspis pentagona на-лежить до класу Insecta, вщдшу Homoptera, родини Diaspididae. Тутова шдпв-ка мае яскраво виражений половий диморфiзм. Розвиток самки вщбуваеться пiд щитком, аналогiчно всiм диасшдовим шитiвкам. Щиток доросло! самки округло! форми, 2-2,5 мм в дiаметрi, бшого чи сiруватого кольору.
Доросла самка довжиною 1,0-1,55 мм - безкрила, нерухома; шг i очей немае; форма тiла широкоокругла, грушоподiбна, рiдше кругла, колiр тша зазвичай жовтий, iнодi блiдо-лимонний, свпло- чи жовто-помаранчевий.
Брюшко складаеться з передньо! чiтко сегментовано! частини i коричневого чи темно-жовтого пiгидiя, утвореного злитими останнiми сегментами. Молода самка мае широкоовальний, грушоподiбний чи круглий, плоский щиток. Будова щитка продовжуеться разом з ростом самки. Статевозрша самка збер^ае щиток молодо! самки, але тршки випуклий, щшьний, сiруватий.
У незаплiднено! самки - бший, рихлий, ватоподiбний, широко видов-жений щиток. Тiло видовжене, роздуте, часто бшьш свiтлого кольору, шж у заплiднено! самки. Стара чи мертва самка мае зморшкувате темно-жовте чи коричневе тшо. Щитки темно-Ыр^ зливаються з корою рослини. Паразитна самка, за наявност ектопаразита (колоподiбних i дiжкоподiбних личинок i !х екскрементiв), мае трiшки випуклий щиток, бшьш округло! форми. За наяв-ност ендопаразита (коричневих щшьних пупарив з личинками всерединi) щиток грушоподiбний.
Нiмфа самця - з бшим, видовженим, з двома поздовжшми жолобками щитком i коконом, в якому вщбуваеться розвиток чоловiчо! особини до стадп iмаго. Дорослий самець - крилатий, видовжено! форми, з одшею парою крил, з чгткою розчленованiстю тiла на голову, груди i брюшко, з добре розвинени-ми очами, вусиками i ногами, зазвичай яскраво-жовтого кольору. Довжина ть ла 0,5-1,0 мм. Яйця овальш бiлого, кремово-бiлого, блiдо-жовтого, яскраво-жовтого чи помаранчевого кольору.
"Бродяжки" чи рухливi личинки, як щойно вилупились iз яець мають добре розвинеш ноги i вусики. 1хнш тшр, залежно вiд статi, бiлий або пома-ранчевий. Личинки дуже рухливц активнi впродовж кiлькох годин (у цей пе-рiод !х i називають "бродяжками", пiсля чого прикршлюються до рослин i здiйснюють благоустрш щитка. У самки - це перюд едино! рухливо! стади, а у самщв активнi, здатнi до перельо^в i дорослi особини.
Личинки свпло-кремового, свiтло-жовтого i помаранчевого кольору. Шсля прикрiплення до рослин починають видшяти iз залоз бiлi восковi нитки i будувати щиток. Шсля линьки втрачають ноги, очi i вусики [3].
Pseudaulacaspis pentagona полiфаг. Оселяеться на молодш корi, листках i плодах багатьох видiв плодових i декоративних рослин, за винятком хвойних. Своерщшсть цього виду полягае в наявност географiчних рас, котрi надають перевагу рiзним кормовим рослинам. На швдш Свропи тутова щи-тiвку розвиваеться в 2-3 поколшнях. Зимують заплiдненi самки [4]. В рiзних екологiчних зонах тутова шдлвка розвиваеться в 2 чи 3 генеращях. Перiоди весняного вщкладання яець, виходу "бродяжок", розвитку личинок, самок, появи самщв варiюють i залежать вiд погодних умов року.
У субтрошчнш зонi Грузи Pseudaulacaspis pentagona мае 3 поколшня. За настання низьких температур у вересш в субтрошчнш зош Чорноморсько-го узбережжя Кавказу може розвиватися лише 2 поколшня i частково 3.
У Франци тутова щипвка утворюе вщ 2 до 3 поколшь на рiк. У Середзем-номорських районах цiе! кра!ни розвиваеться 3 поколшня, а в швшчних - 2 пов-них i перюдично 3. У всiх випадках на зимiвлю iдуть тальки заплiдненнi самки.
У швшчних районах 1тали Pseudaulacaspis pentagona утворюе 2 поколшня. У центральнш i пiвденнiй Гтали та рiвнинних i менш прохолодних мю-цевостях на пiвночi кра!ни розвиваеться 3 поколiння.
У Югослави i Хорвати тутова шитiвка розвиваеться в 2 поколшнях, у Греци - в 3, в США - в 2-4 (розвиток в 4 поколшнях виявлено в швденних штатах. У Кита! Pseudaulacaspis pentagona в основних районах розповсю-дження мае вщ 2 генерацш на рж.
Метеоролопчш умови е одними iз головних чинниюв, що заважають роз-повсюдженню тутово! шитiвки. Великий вплив на термiни появи "бродяжок" мають низьк температури i сильна спека, впри i дощъ Несприятливi погоднi умови рiзко знижують !! чисельнiсть. Сприятлива весняна погода, навпаки, сприяе швидкому розвитковi, що супроводжуеться високою шкодочиннiстю.
Чисельнiсть шкiдника (щшьшсть популяци), окрiм погодних умов, ре-гулюеться ентомофагами (природними ворогами). На тутовш шитiвцi розвиваеться близько 30 видiв паразитiв, нею живиться бшьше 20 видiв хижакiв. Також пошкоджуеться вона декшькома видами ентомопатогенних грибiв. Найбiльш ефективними ентомофагами тутово! шдлвки е паразит Encarsia berlesei i хижак Lindorus lophanthae [5].
На стади яйця i бродяжки характерний статевий диморфiзм, який про-являеться в рiзному кольоровi: самки 1 i 2 генерац^! вщкладають яйця, якi за кольором роздшяються, в основному, на двi групи: помаранчевi i бiлi (дихро-iзм), але можуть мати i рiзнi вiдтiнки (плеохроiзм). Пiд час вщкладання яець спостерiгаеться вiдповiдна закономiрнiсть: самки спочатку вщкладають яйця яскравого кольору, а по^м свiтлого. 1нтенсивно забарвлеш яйця розташову-ються по перифери щитка, а бiлi - ближче до тша самки. Вщповщно, визрь вання групи помаранчевих яець вщбуваеться швидше. 1з помаранчевих яець забарвленню розвиваються самки, а з бших - самщ. Вiдмiннiсть за кольором збершаеться у бродяжок i личинок першого поколшня.
Належшсть особин ^е! чи iншо! статi у тутово! щш!вки можна вста-новити на будь-якш стад^! розвитку - вщ яйця до iмаго. Проте слщ врахову-вати, що спiввiдношення яець рiзного кольору може залежати вщ кормово!
рослини щи^вки, часу вiдкладання яець та температури в перюд розвитку самок. K^bopoBi вiдхилення у самок часто залежать вiд кормово! породи, мю-ця харчування (частини рослини, на якш харчуеться), умов мicцезpocтання рослини. Плодючють самок Pseudaulacaspis pentagona варше i становить: в умовах Грузи - 36-140, Франци - 120-280, в Гтали - 120-300, у США - 27-131 [4]. Своечасне виявлення тутово! щи^вки здшснюють piзними методами: вь зуальним (пiд час огляду рослини) i за допомогою атрактивних речовин (об-cтежувальнi заходи). Найбшьш ретельно пеpевipяють пoтенцiйнo пошкоджу-ванi oблюбoванi Pseudaulacaspis pentagona породи: персик, абрикос, шовко-вицю, сливу, бузок, катальпу, ясен, смородину.
В обов'язковому порядку щopiчнo обстежують уci розсадники, що зай-маються вирощуванням плодових, люових i декоративних культур. Обсте-ження закiнчують до пеpioду загoтiвлi живцiв, а на полях розсадника - до початку pеалiзацi! посадкового матеpiалу. Виявлення тутово! щипвки у мicцях !х можливого проникнення i акшматизаци може здiйcнюватиcь за допомогою фе-ромонних пасток. Цей метод найбшьш надшний, тому що дае змогу знешкодити його за невелико! кшькост!
Самки i личинки заселяють пагони, гiлки i стовбури дерев. За високо! щiльнocтi популяци стовбури i гiлки, особливо товст^ у веpхнiй чаcтинi пок-риваються cуцiльним шаром щиткiв самок, а в нижнш чаcтинi - самщв. На молодих пагонах заселяються тшьки cамцi, самки вiддають перевагу стовбу-рам i товстим гiлкам. Шмфи cамцiв мають бiлi, видoвженi, з двома поздов-жнiми жолобками щитки, з одшею бiлoю прозорою личинковою шкуркою, розташованою в головному кшщ щитка. Дуже заcеленi дерева з бшьшою кiлькicтю cамцiв бувають покрит таким щiльним шаром бiлих кокошв, що стають пoдiбними до cтoвбуpiв беpiз.
Визначити видову належнicть Pseudaulacaspis pentagona тшьки за зов-шшшми ознаками: формою, poзмipoм, кольором тша i щитком - не завжди легко. Для уточнення такcoнoмiчних ознак виду готують постшно oкpашенi мжропрепарати, якi дають змогу визначити структуру piзних залоз, виявити деталi шгадя, будови нiг, вуcикiв тощо.
Тутова шдлвка дуже пошкоджуе персик, сливу й iншi кicтoчкoвi пло-дoвi в Аpгентинi, Уругва!; шовковицю - в Гтали, Франци i Югослави; чайш плантаци - в Япони. У Туреччиш вона належить до найнебезпечшших шюд-никiв плодових культур. На Чорноморському узбеpежжi Кавказу (у райош Сухумi i Батумi) пошкоджуе бузок, шовковицю.
Пошкодження наносяться рослинам у процес харчування личинками i самками щдпвок. За допомогою довгого колючого хобота вони висмоктують кштинний ciк. Це спричинюе вiдмиpання судин флоеми i порушуе низхiдний сокорух, що веде до патoлoгiчних змш в тканинах i призводить до послаблення рослин, появи некpoзiв. Гшки заселених рослин завчасно втрачають пластич-нicть; у них порушуеться природний процес утворення тканин. Унаcлiдoк росту нових тканин збiльшуетьcя внутршнш тиск, що призводить спочатку до по-здовжнього, а пoтiм - до поперечного розтрюкування мертво! кори. Поява ба-гатьох тpiщин шдсилюе тpанcпipацiю i вiдкpивае шлях для проникнення пато-
генних MÎKpoopram3MiB. Пошкоджеш плоди не розвиваються до звичайних роз-MÏpÏB i вкриваються плямами. При цьому знижуеться товарна щншсть i врожай.
Шкодочиннiсть Pseudaulacaspis pentagona залежить вiд багатьох фак-торiв (напр., вiд спiввiдношення самцiв та самок i т. ш.). Коли в популяци пе-реважають самщ, то шкода рослинам - вщносно невелика, навiть у разi су-цiльного покриття гiлок i стовбурiв шаром коконiв. У випадку переважання в популяци самок стушнь пошкодження дуже iстотний - спостершаеться вси-хання гiлок i цiлих рослин [3].
У районах, сприятливих для розвитку Encarsia berlesei, паразит нас-тшьки ефективно знижуе чисельшсть тутово! щитiвки, що вона не проявляе свое! шкiдливостi. За невисоко! чисельностi ентомофага, щiльнiсть популяци шипвки тримаеться на високому рiвнi i рослини дуже пошкоджуються вiд нанесених щи^вкою пошкоджень (гiлки i дерева поступово всихають). Зав-дяки активнш дiяльностi Encarsia berlesei шiльнiсть популяци Pseudaulacaspis pentagona в зош першого високого зараження в приморськш смузi багатьох пiвденно-европейських краш настiльки зменшилась, що вид перестав завдавати вщчутно! шкоди. Поступово зони з високим ступенем прояву шко-дочинност шитiвки почали перемiшуватися на швшч, у райони з помiрним клiматом. Умови для тутово! щи^вки в цих районах виявилися сприятливи-ми, а для ïï паразита - не сприятливими [5].
Маючи широку полiфагiю, тутова шитiвка завдае вели^ шкоди пло-довим i япдним культурам: яблунi, грушi, персику, абрикосу, слив^ смороди-нi, винограду, черешш, вишнi, шовковицi. Пошкоджуе багато люових i деко-ративних культур iз 70 родин: ясен, платан, вербу, софору, кшський каштан, тополю, горiх грецький, клен, катальпу, березу, бузок, бшу акацiю, шипшину, шовковицю, айву японську, кизил i ш. В Сврот i США вщома, насамперед, як шкiдник шовковицi.
Шд час експедицiйних дослiджень у ботатчних садах та парках Укра-'ни, здiйснених упродовж 2006-2008 рр. пошкоджень рослин родини Mora-ceae Linn. (Morus alba та Maclurapomifera) тутовою шдлвкою не виявлено. В Нащональному дендролопчному парку мСофiïвкам НАН Укра'ни влiтку 2007 р. представник родини Caesalpinaceae L. - Cercis Canadensis (церщс канадсь-кий), котрий зростае в райош "Китайсько'' альтанки" був уражений Pseudaulacaspis pentagona. Завдяки вчасно виконанш хiмiчнiй обробщ пошкоджено'' рослини працiвниками лабораторiï хiмiчного захисту парку вогнище розпов-сюдження шюдника було локалiзовано i впродовж 2008 р. на територи парку цього шюдника не було помiчено. Можливо, Pseudaulacaspis pentagona ви-падково потрапила до парку шд час поповнення колекци рослин з iншоï кра-ïни чи регiону Украши.
У боротьбi з Pseudaulacaspis pentagona слщ використовувати оброблення пошкоджених рослин одним iз пестицидiв. Застосовують також i бiологiчнi мето-ди (розмноження i заселення ентомофагiв на дшянки, де поширилась ТЩ [5-6]).
Висновки
1. Пошкоджень тутовою щи^вкою представниюв родини Moraceae не виявлено, хоча на деяких видах рослин з шших родин (напр., Cercis canaden-
sis L. у Нацюнальному дендропарку "Софивка" НАН Укра!ни в 2007 р. було пошкоджено рослини на дослщно-виробничш дшянщ "Бердега";
2. В основному, на територи нашо! кра!ни в нашвздичавшому cтанi зростають масиви шoвкoвицi, як було висаджено в 50-х роках ХХ ст. як по-лезахисш смуги та плантаци пiд вiдгoдiвлю тутового шовкопряду. На цих ма-сивах тутова щитiвка не поширилась з причини !хнього вiддалення вщ iнших рослин. Маючи широку пoлiфагiю, Pseudaulacaspis pentagona завдае значно! шкоди плодовим i ягiдним культурам: яблуш, гpушi, персику, абрикосу, сли-в^ cмopoдинi, винограду, чеpешнi, вишнi, шовковицц
3. У мicтах та населених пунктах piзнi види та форми шовковищ трап-ляються, зазвичай, у виглядi невеликих бioгpуп або сол^ерами, що, своею чергою, перешкоджае швидкому розповсюдженню Pseudaulacaspis pentagona;
4. Враховуючи змшу кшматичних умов й той чинник, що тутова шдпв-ка мае широку пoлiфагiю i завдае велико! шкоди плодовим i ягщним культурам, то cлiд очжувати масового розповсюдження !! на територи нашо! кра!ни;
5. Виявлення тутово! щитiвки у мicцях !х можливого проникнення i аклiматизацi! може здшснюватись за допомогою феромонних пасток, що дае змогу знешкодити !! за невелико! кшькостц
6. У бopoтьбi з Pseudaulacaspis pentagona cлiд обробляти пошкоджеш рослини одним iз пеcтицидiв, що дoзвoленi в Укpа!нi;
7. Застосування ентомофапв у нашiй кра!т пoтpiбнo ретельно досль дити з причини !хньо! слабко! пеpезимiвлi, особливо - в швшчних, централь-них, схщних та захiдних pегioнах.
Лггература
1. Васильев И.В. Биологический метод борьбы с тутовой щитовкой// Тр. ВИЗР. - М.-Л.: ВИЗР. - 1949, вып. 2. - С. 84-88.
2. Скалова А.Г. Обнаружение тутовой щитовки (Pseudaulacaspis pentagona Targ.) в Аджарии// Справочн. по вопросам карантина раст. - 1941, № 2. - С. 12.
3. Константинова Г.М., Козаржевская Э.Ф. Щитовки - вредители плодовых и декоративных растений. - М.: ВО "Агропромиздат", 1990. - 158 с.
4. Гура Н.А. Методологические указания по предотвращению заноса и распространения тутовой щитовки: Сб. инструктивных и методологических материалов по карантину раст. - Барнаул, 2000. - С. 31-49.
5. Ижевский С.С. Интродукция и применение энтомофагов. - М.: ВО "Агропромиздат", 1990. - 223 с.
6. Gurkan S. Recherches sur la bio-ecologie de Pseudaulacaspis pentagona Targ. Ravageur des pechers et muriers dans la Region de Marmara// Bikki koruma bul. Plant. prot. bull. - 1982/ V. 22. P4. - P. 179-197.
УДК 630* 15 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; доц. М.Б. Шптьчак, канд. с.-г. наук - Природний заnовiдник "Горгани"
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ПОЛЬЩ1
На основi порiвняльного аналiзу дiяльностi польського товариства мисливщв, а також ствставлення даних чисельносп i обсяпв добування основних видiв мисливсь-ких тварин показано особливосп ведення мисливського господарства в Польщу Ключов1 слова: мисливське господарство, чисельшсть, добування.
