CC BY
48
8. Погребняк П.С. Общее лесоведение / П.С. Погребняк. - М. : Сельхозиздат, 1963. - 399 с.
9. Суменкова Н.И. О методах приготовления препаратов нематод для морфотаксономи-ческих исследований / Н.И. Суменкова // Фитогельминтологические исследования. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - С. 127-136.
10. Тулаганов А.Т. Фитонематоды Узбекистана / А.Т. Тулаганов, А.З. Усманова. - Ташкент : Вид-во "Фан", 1978. - Т. 2. - 444 с.
11. Bongers T. The maturity index: an ecological measure of environmental disturbance based on nematode species composition / T. Bongers // Oecologia. - 1990. - Vol. 83. - Pp. 14-19.
12. Dugner W. Methoden der Bodenbiologie / W. Dugner, H.I. Fiedler. - Stuttgart; New York : Fischer, 1989. - 432 s.
13. Yeates G.W. Feeding habits in soil nematode families and genera - an outline for soil eco-logists / G.W. Yeates, Т. Bongers, R.G. M. De Goede, et al. // J. Nematol. - 1993. - Vol. 25. -Pp. 315-331.
14. Ferris H. Population energetics of bacterial-feeding Nematodes: respiration and metabolic rates based on CO2 production / H. Ferris, S. Lau, R. Venette // Soil Biol. Biochem. - 1995. - Vol. 27 (3). - Pp. 319-330.
Козловский М.П., Бондаренко Т.В. Влияние подлеска в грабовых дубравах на формирование группировок почвенных нематод
Приведены результаты исследований видового разнообразия, количественных показателей, массы и потребления энергии трофическими группами почвенных нематод в грабовых дубравах. Установлено соотношение таксономических групп и количественные характеристики нематодных группировок. Показана позитивная роль подлеска в формировании фитонематодных группировок в грабовых дубравах.
Ключевые слова: грабовые дубравы, подлесок, группировки нематод, фито-гельминты, потребление энергии, санитарная ситуация.
KoylovskujM.P., Bondarenko T.V. Undergrowth effect for the formation of soil nematodes groups in hornbeam oak woods
Displaying results of the research of the species diversity, population parameters, mass and energy consumption of the trophy groups of soil nematodes in hornbeam oak woods. Correlation of taxonomical groups and quantitative descriptions of nematodes groups are determined. Shown the positive undergrowth role in the formation of the nematodes groups in hornbeam oak woods.
Keywords: hornbeam oak woods, undergrowth, nematodes groups, fitohelminty, energy consumption, health situation.
УДК632:634.791.937 Проф. В.Ф. Дрозда, д-р с.-г. наук; ст. наук. ствроб.
М.О. Кочерга, канд. с.-г. наук; проф. С.Д. Мельничук, д-р бюл. наук;
проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук; здобувач В.Б. Брайко1 -НУ бюресур^в i природокористування Украти, м. КиИв
ОСОБЛИВОСТ1 БЮЛОГН, ЕКОЛОГН ТА КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТ1 КАШТАНОВО1 МШУЮЧО1 МОЛ1 САМБЯАЯ1А ОНШйБИА ОЕ5СИ. & 01М1С (ЬБРЮОРТБЯА, СЯАСШАШЮАБ) В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено бюлопчш, фiзiолоriчш та еколопчш особливосп розвитку кашта-ново! молi в умовах Полюся Укра!ни. Показано, що ефективна частина популяци мо-лi становить 46,1 % з масою лялечок 1,01-1,5 мг. Встановлено, що складовi елементи технологи контролю чисельност ф™фага Грунтуються на специфщ та характерi розвитку окремих його стадш з врахуванням критичних перiодiв в онтогенеза Впер-
1 Наук. керавник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв
ше для умов Укра1ни показано характер троф1чно1 та еколопчно1 взаемоди яйцеща трихограми та каштаново1 молi. Визначено оптимальш режими, що iндукують 1муш-тет дерев шляхом цшеспрямованого використання в1тчизняного органiчного добрива "Паросток". Експериментально показано роль феромонних пасток з синтетичними диспенсерами, як високошформативного iнструменту мошторингу молi та складово! частини винищувально! стратеги "самцевого вакууму". Показано перспектившсть реал1заци технологи в урбанiзованих мегаполюах з найменшим негативним впливом на комплекс зоофапв та довкiлля загалом.
Ключовi слова: каштанова мiль, феромошторинг, трихограма, особливостi 6i-ологи, ф1зюлоги та екологи, органiчне добриво, контроль чисельност
Вступ. Складовою частиною люопаркових насаджень бшьшосп м1ст i населених пункпв Украши е гiркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L. Комплексна дiя цшо! низки негативних чинниюв, серед яких рiзка змiна клiмату та антропогенш аномалп, стали причиною попршення фiзiологiчного стану зелених насаджень кашташв в садово-паркових зонах.
Подальше юнування насаджень каштанiв поставлене пiд загрозу не тiльки внаслiдок антропогенного навантаження (вщходи транспорту i про-мисловосл), але i вiд тотально1 експансп досить своерiдного шкiдника - каштаново: м^ючо1 молi Cameraria ohridella Desch.& Dimic., яка впродовж ос-таннiх 10 рокiв ставить тд сумнiв подальше вирощування гiркокаштану зви-чайного [1-4, 6, 7, 14-18].
Етмологи вважають, що фiзiологiчно стшю, повноцiннi дерева не ю-тотно потерпають вщ iнтенсивного нападу комах-флофапв. Як правило, ути-лiзацiя вщ 25 до 30 % листково1 фiтомаси мае стимулятивну для дерева фун-кцiю, яка надалi цшком компенсуеться. Масове заселення i пошкодження шюдливими комахами вiд6уваеться тiльки в разi фiзiологiчного !х ослаблен-ня i втрати природно1 функцп стшкосп та iмунiтету.
Поширення каштаново1 молi е своерiдним винятком з ще1 закономiр-ностi маючи на увазi те, що фiтофаг спочатку створюе первинш осередки на фiзiологiчно повноцшних деревах, звiдки згодом розселяеться на решту дерев. Це свщчить про те, що заходи, спрямоваш на шдвищення !х природно1 стшкосп шляхом реалiзацil тривiальних прийомiв: фггосаштарного прочи-щення, поливiв, пiдживлення оргашчними та мiнеральним добривами е мало-ефективнi. Не вирiшують проблеми захисту кашташв вщ фiтофага i таю досить поширеш прийоми, як збiр i утилiзацiя листкового опаду [8] та переко-пування приштамбових кш. Проведення цих заходiв знижуе рiвень штенсив-ностi заселення i поширення першо1 i, частково, друго1 генерацiй фiтофага. Хоча вже протягом розвитку друго1-третьо1 генерацп спостерiгаеться тоталь-не заселення дерев фiтофагом.
Досвщ европейських кра1н показав принципову неможливiсть захисту каштанiв вiд молi шляхом використання вщомих в галузi захисту рослин спо-со6iв та прийомiв. Зокрема, в лiсопаркових насадженнях виключаеться мож-ливiсть наземного обприскування сучасним асортиментом iнсектицидiв, на зразок агроценозiв плодових насаджень. Дослiдження показали принципову можливiсть i певний позитивний результат способу ш'екцп низки шсектицид-них препарапв в штамби дерев з розрахунку на токсикацiю гусениць, яю
живляться всередиш паренхiми листка. показало досить високий позитивний результат [12]. Проте юнують i негативнi наслiдки системного використання iнсектицидiв. Насамперед, реалiзацiя технологiй пов'язана з частковим трав-муванням дерев, а це - джерело для проникнення i розвитку значного запасу шфекцп. Механiчнi травмування призводять до формування ран у зимовий перюд. До того ж, з часом стае очевидним феномен резистентносп популяцш молi вiдносно дiючих речовин препарапв. Це вiдбуваеться шляхом своерщ-но! селекцп та вiдбору найбiльш життездатних популяцш мол^ формування через певний промiжок часу (3-4 рокiв) стшко! раси, яка не реагуе та такий технолопчний прийом. Збiльшення норм витрати препарапв або застосуван-ня iнсектицидiв з iншими дiючими речовинами може призвести до збшьшен-ня токсичного навантаження на дерева. Проте проблема не тшьки не вирь шуеться, а ще бiльше загострюеться внаслiдок iснування певно! частини стшких до дп препаратiв популяцiй молг
Мета досл1джень. Детальне та поглиблене дослщження бюлогп, еко-логл та бюценологп каштаново! молi в швшчному регiонi Укра!ни з метою виявлення критичних перiодiв в онтогенезi фпофага i пiдбору прийомiв спря-мовано! дп щодо зниження його шюдливостп При цьому принципово вщки-дались технолопчш прийоми, якi пов'язанi з використанням хiмiчних шсек-тицидiв.
Методика 1 об'екти досл1джень. Дослiдження проводили з популящ-ями каштаново! молi протягом двох останнiх рокiв у люопаркових зонах Киева та Чершгова. Для встановлення рiвня заселення дерев шюдником проводили вiзуальний огляд каштанiв з одночасним збором бiоматерiалу. У ла-бораторних умовах проводили шдрахунок кiлькостi яець, визначали частку щойно вiдкладених до загально! кшькосп, встановлювали вiкову структуру популяцп. Вщбирали лялечок i iмаго, дослiджували !х фенотипiчнi характеристики, проводили препарування гонад самиць для визначення потенцшно! i реально! плодючостi [9,10]. Мониторинг динамiки популяцп фiтофага проводили за допомогою феромонних пасток типу Атракон (вироб. Польща). Для шдвищення iмунного статусу дерев, контролю чисельносп i шкiдливостi фь тофага застосовували комплекс профшактичних i бiологiчних заходiв: яйце-!да трихограму виду Т.ёепёгоНт1, прийом "самцевого вакууму", органiчне добриво "Паросток".
Результати дослщжень. Важливим для розумшня особливостей життевого циклу каштаново! молi протягом року е реестращя календарних строкiв розвитку кожно! генерацп (табл. 1).
Як показали нашi дослщження, значна частина лялечок (вщ 60 до 80 %) в перюд зимiвлi гине внаслiдок дп рiзноманiтних стресових факторiв. Насамперед це екстремальш гiдротермiчнi умови, рiзкi перепади температу-ри та вологостi повпря, тривале осередкове затоплення, дiя як живуть у rрунтi, зоофагiв, а також рiзноманiтнi механiчнi чинники, що призводять до травмування лялечок. З використанням оригшально! методики [9] дослщже-но потенцшну та реальну плодючють молi та характер овогенезу самиць. Встановлено, що потенцшна плодючiсть самиць становить 20-40 яець.
Табл. 1. Календарт строки фенологiчного розвитку генерацш каштановой мол _впродовж вегетацшного перюду (Чернтв, 2012)_
Геиерацш Стадш розвитку Строки масового льоту iмаго молi, дш Тривалють перюду, дт
Поколшия, що перезимувало Початок весняно! реактивацп мол1 22.04-1.05 10-12
Перше поколшня Масовий л1т 1маго 6.05-23.05 16-18
Масова яйцекладка 1маго 9.05-21.05 11-13
Ембрiоиальиий розвиток ефек-тивио! частиии популяци молi 10.05-20.05 8-10
Гусеиицi першо! геиерацп 23.05-24.06 31-34
Лялечки першо! геиерацп 25.06-5.07 9-10
Друге поколгння Масовий л^г iмаго 2.07-10.07 9-10
Масова яйцекладка iмаго 2.07-13.07 10-12
Ембрiоиальиий розвиток ефек-тивио! частини популяци молi 3.07-15.07 11-13
Гусеиицi друго! генерацй 5.07-8.08 31-33
Лялечки друго! геиерацп 11.08-22.08 11-12
Трете поколгння Масовий ли iмаго 26.08-2.09 5-6
Яйцекладка iмаго 20.08-4.10 34-36
Гусеиицi третьо! геиерацп 25.08-25.09 30-32
Формуваиия дiаиаузиих лялечок ввд 24.09 До кшця вегетацшного перюду
Дослщжения такого еколопчного чинника, як мюця вщкладання яець мшлю, показало, що переважна частина самиць першого та другого поколш-ня розташовували основний запас яець вздовж центральну та жилок 2-го порядку. Фiзiологiчна суть цього явища полягае в тому, що питома вага плас-тичних речовин транспортуеться саме по цих артерiях, а це птимiзуе трофiч-ну дiяльнiсть гусениць, починаючи з моменту !х вiдродження, проникнення в паренхiму i подальшого розвитку в мшах. Що стосуеться третьо1 генерацп, то характер яйцекладки дещо змiнювався i яйця самицi вщкладали вроздрiб, бiльше по периферп, що надат уповiльнювало розвиток гусениць.
Масовий анатз природно1 популяцп лялечок каштаново! молi з рiзних вулиць та паркових зон Чершгова дав змогу встановити рiвень гетерогенностi 11 природних популяцш. Дослiдженнями встановлено також, що кожну гене-рацiю характеризуе певна ефективна частина, яка фактично формуе весь життевий потенцiал молi. Для цього проводилось визначення такого ютотного параметру як маса лялечок, що дало змогу заздалепдь прогнозувати строки весняно! реактивацп, початок льоту, тривалють штенсивного льоту i яйцекладки, а також визначити оптимальш строки розселення трихограми. Крiм того, визначали статевий iндекс популяцп мол^ рiвень заражения ентомофагами та збудниками хвороб, а також загальний рiвень життездатностi популяцп тс-ля завершення онтогенезу. Результати дослiджень представлено у табл. 2.
Як свщчать матерiали табл. 2, незважаючи на високий рiвень чисель-ностi, найбiльшу потенцшну небезпеку становить тiльки та частина популяцп, лялечки яко! знаходяться в межах градацп 1,01-1,5 мг, що становить 46,1 % з загального фонду вибiрки. Не важко помиити, що за усiма тестови-ми характеристиками ця частина популяцп е найбiльш життездатною, тобто е
11 ефективною частиною. Проведенi дослiдження показали, що фiзiологiчно ослабленi популяцп молi, а також п, якi мають надмiрну массу (понад 2,0 мг) та бшьше характеризуються незначним рiвнем життездатностг Це 1 е основна трофiчна база для чисельних популяцiй хижаюв. Значних перепадiв маси ля-лечок, а вщтак i потенцшно! та реально1 плодючостi самиць не спостережено.
Табл. 2. Фтолог1чт параметри каштановой мол1 (на приклад12-1 генераци
шшдника; м. Черншв, 2012 р.)
Градащя лялечок мол1 за показником маси, мг Кшьюсть лялечок, екз Заражено паразитами та збуд-никами хвороб Загинуло лялечок, % Вилетшо 1маго
самищ самщ
екз % екз % екз % екз %
0,10-0,50 130 20 15,4 100 77,0 0,0 0,0 10 7,6
0,51-1,0 160 40 25,0 100 62,5 0,0 0,0 20 12,5
1,01-1,5 360 60 16,6 80 22, 2 58 16,2 162 45,0
1,51-2,0 80 20 25,0 10 12,5 25 25,0 25 25,0
2,01-2,5 50 0,0 0,0 10 20,0 20 40,0 20 40,0
Вщсутшсть мiжвидовоl конкуренцп, необмежена трофiчна база спри-яли максимальнiй реатзацп життевого потенцiалу молi. Прихований споиб життя передiмагiнальних стадiй фiтофага значно швелював негативну дiю полiгенних антропогенних чинниюв, властивих урбанiзованим територiям. Якщо в типових популяцiях лускокрилих фггофапв природний добiр стае причиною елiмiнацil вiд 50 до 80 % популяцп, то для каштаново1 молi при-родна загибель, навiть за ди стресових факторiв не перевищувала 30 %. 1н-дукщю природного iмунiтету дерев пiдсилювали шляхом спрямованого вико-ристання органiчного добрива "Паросток", як складового елементу технологи контролю чисельносп фiтофага.
Складова частина технологи - феромошторинг каштаново1 молi. Нашi дослiдження показали досить високу ефективнють не тiльки монiторингу сезонного розвитку шкiдника, але й використання феромошв з метою створен-ня "самцевого вакууму", хоча iстотних порушень в структурi популяцп молi не спостершалося. Водночас цей елемент е досить важливим у складi запро-поновано1 технологи захисту каштанiв.
Також у складi технологи - прийом масового розселення лабораторно! культури трихограми - паразита яець багатьох лускокрилих та шших комах (понад 200 видiв) [11]. 1стотною особливiстю було те, що ентомофага виро-щували за контрастних гiдротермiчних умов i фотоперiоду. Стартовi популяцп трихограми отримували з використанням специфiчноl вуглеводнево! та бшково! дiети, у складi яко! нативнi та модифiкованi тюфосфамщом РНК та ДНК, 1х аналоги та попередники. Популяцп трихограми характеризувались максимальним рiвнем мотивацшно! активностi самиць.
Брали до уваги i те, що iмаго трихограми пiсля вщродження потребуе як вуглеводнево!, так i бшково! 1жп Подальшi лабораторнi дослщження показали, що самицi трихограми штенсивно обстежують щойно вiдкладенi яйця мол^ проводять 1х ретельний мониторинг i використовують 1х як своерщний трофiчний бiлковий ресурс для поповнення дефщиту бiлка, травмуючи 1х при цьому яйцекладом. Зазвичай, такi яйця молi гинуть.
Вoднoчac aвтopи не cпocтеpiгaли вiдpoдження дoчipнix пoкoлiнь тpи-xoгpaми з яець кaштaнoвoï мoлi. Це пpoблемa е пpинципoвoю. З лiтеpaтypниx джеpел вiдoмo, щo види poдy тpиxoгpaми в pядy лycкoкpилиx пoв'язaнi з ш-фpapядoм Papilionomorpha, в якoмy cпocтеpiгaeтьcя тpи нaйбiльш зoни адап-тивнoï paдiaцiï: нaдpoдини Noctuidea, Tortricoidea. Нaйбiльшa кшькють видiв тpиxoгpaми cвiтoвoï фayни (46 %) та фayни Пaлеapктики (67,2 %) пoв'язaнa з нaдpoдинoю Noctuidea (ювки). Оcвoeння тpиxoгpaмoю гocпoдapiв iз iншиx гpyп pядy лycкoкpилиx i, нacaмпеpед, Pyraloideae i Tortricoidea, вiдбyвaeтьcя на ocнoвi cпopiдненocтi бioтoпiв, нaявнocтi вiльниx екoлoгiчниx нiш та ïx ви-дoвoгo piзнoмaнiття кoмax-гocпoдapiв, мopфoлoгiчнoï i, мoжливo, бioxiмiчнoï cпopiдненocтi яець ocнoвниx i пoтенцiйниx гocпoдapiв [13].
Вoднoчac, oцiнюючи пеpcпективи мoжливoгo викopиcтaння тpиxoгpa-ми для кoнтpoлю чиcельнocтi кaштaнoвoï мoлi, неoбxiднo зазначити i те, щo не icнye пpинципoвoï зaбopoни зapaження яець пpедcтaвникiв poдини Gracil-lariidae, куди належить каштагова мiль. Вoднoчac вiдoмo, щo яйця пpедcтaв-никiв poдини Yponomeutidae дocить aктивнo зapaжae тpиxoгpaмa [5]. Отpимa-нi pезyльтaти cвiдчaть пpo пеpcпективнicть викopиcтaння теxнoлoгiï, щo cклaдaeтьcя з елеменпв opгaнiчнoгo пoxoдження. На вщм^ вiд теxнoлoгiй, якi пoшиpенi в ^arnax Зaxiднoï Gвpoпи, а це пеpевaжнo iн'eкцiï iнcектицидiв в cтoвбypи деpев з yciмa як пoзитивними, так i негативними нacлiдкaми, зап-poпoнoвaнa теxнoлoгiя безyмoвнo мае екoлoгiчнi пеpевaги (табл. 4).
Табл 4. Ефeкmuвнiсmь pearn3a^ï mexнологiï3axucmy кaшmaнiв cid зaсeлeння ma шкiдлuвосmi мтуючою м1ллю в piiHux зонах м. Чврниова, 2012 р.
ПУНКТИ poзcелення xp^orpaHM
Фiзioлoгiч-ний стан де-pев в пеpioд мoнiтopин-товм дocлi-джень
Динaмiкa заеелен-ня деpев мiллю 1-ï генеpaцiï, на oблi-кoвy paмкy
яець
Kpax-шоть poзcе-лення xpnxor-paHH
Piвень ташта-джен-ня лж-тя, бал
Ефектив-нicть TCX-нoлoгiï за-xHCTy каш-тaнiв, %
Пooдинoкi деpевa кaштaнiв в кoмплекci з шшими лиcтяними пopoдaми
Зaдoвiльний
14,8
12,6
3
2-3
74,5
Пapкoвий кoмплекc в межax мicтa
Зaдoвiльний
23,4
18,2
2-3-4
69,1
Сyцiльнi нacaдження кашгашв вздoвж ipm-cпopтниx мaгicтpaлей
Зaдoвiльний
31,8
28,4
3-4
54,3
Кoнгpoль
Зaдoвiльний
48,4
33,1
5-6
3
3
Наведет pезyльтaти дocлiджень piвня ефективнocтi pеaлiзaцiï op^i-нaльнoï теxнoлoгiï за виш^то piвня чиcельнocтi фiтoфaгa сказали ^pcra^ тиву як пoдaльшиx дocлiджень, так i пеpcпективнicть ïï шиpoкoгo впpoвa-дження. Ïï кoнкypентocпpoмoжнicть залежить i вiд екoнoмiчнoï oцiнки. Era-нoмiчнi пoкaзники вapтocтi теxнoлoгiï не пеpевищyвaли icнyючi aнaлoги. Пpoте, ocнoвнa пеpевaгa i пеpcпективa пoдaльшoгo впpoвaдження цieï теxнo-лoгiï rpyнтyeтьcя на ïï ^л^витт безпечнocтi для дoвкiлля.
Висновки:
1. Експериментально встановлено високий piBeHb експансп каштановоï Mi-нуючоï молi в зош Полiсся з iнтенсивним освоенням екологiчних нiш i вираженою адаптащею до синоптичних умов.
2. До^джено бiотичний потенцiал каштановоï молi в умовах регюну. Фгто-фаг розвиваеться у 3-х поколшнях, з поступовим наростанням чисельностi.
3. Встановлено, що вщ 25 до 56 % гусениць, що вiдродилися, гинуть внас-лiдок гiдротермiчних умов, дiяльностi паразипв та хижакiв. Цей комплекс стресових факторiв оцiнюеться як модиф^вальний i iстотно не впливае на потенщал розмноження.
4. Апробованi елементи феромонного мониторингу, "самцевого вакууму". Показано високий рiвень iнформативностi, що стосуеться мошторингу сезонного розвитку молi та встановлено високу ефективнiсть вiдлову самщв.
5. Вперше апробовано прийом масового розселення на каштани лаборатор-них культур трихограми виду T. dendrolimi Mats. Встановлено феномен живлення iмаго гемолiмфою молi, що супроводжуеться загибеллю знач-ноï кiлькостi фгтофага.
6. Експериментально встановлено позитивну роль кореневого тдживлення дерев з використанням вiтчизняного добрива "Паросток", що супрово-джувалось тривалим процесом iндукцiï ïх iмунiтету. Цей прийом у ком-плексi з iншими технологiчними елементами ютотно обмежуе заселення дерев мшлю.
Л1тература
1. Акимов И. А. Первое сообщение о появлении в Украине каштановой минирующей моли Cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) на конском каштане обыкновенном Aesculus hippocastanum (Hippocastanaceae) / И. А. Акимов, М.Д. Зерова, З.С. Гершензон, Н.Б. На-рольский, А.М. Коханец, С.В. Свиридов // Вестник зоологии. - 2003а. - Т. 37, № 1. - С. 3-12.
2. Акимов И.А. / Биология каштановой моли Cameraria ohridella (Lep., Gracillariidae) в Украине. - Сообщ.: 2. Фенология и зимовка / И.А. Акимов, М.Д. Зерова, Н.Б. Нарольский // Вестник зоологии. - 2006. - Т. 40, № 4. - С. 321-332.
3. Зерова М.Д. Каштановая минирующая моль в Украине / М.Д. Зерова, Г.Н. Никитен-ко, Н.Б. Нарольский. - К. : Изд-во "Либра". - 2007. - 88 с.
4. Кремер Б.П. Деревья: Местные и завезённые виды Европы : пер. с нем. / Б.П. Кремер. - М. : Астрель, АСТ, 2002. - 288 с.
5. Кузнецов В.И. Системы высших таксовнов чешуекрылых (Lepidoptera) с учетом дан-шх по сравнительной морфологи гени талий / В.И. Кузнецов, А.А. Стекольников // Труды Всесоюзного энтомологического об-ва, 1986. - Т. 68. - С. 42-46.
6. Нштенко Г.М. Шкщники кшського каштана / Г.М. Нгатенко, С.В. Свиридов // Карантин i захист рослин : журнал. - 2007. - № 10. - С. 22-28.
7. Определитель насекомых Европейской части СССР. - Л. : Изд-во "Наука". - 1978. -Т. IV, ч. I. - 711 с.; 1981. - Ч. 2. - 787 с.
8. Шндрус О.М. Бюлопчш процеси та чинники розкладання листового опаду як основа методики його компостування в зеленому господарств1 мюта / О.М. Шндрус, П.П. Яворовсь-кий, О.В. Лукаш. - К. : Вид-во 'Жра", 2004. - 107 с.
9. Пат. 33722А Украша, А01К 67/00. Споаб препарування гонад самиць перетинчасток-рилих ентомофапв / Кочерга М.О.; заявник i патентовласник НАУ; заяв. 26.02.2008; опубл. 10.07.2008. Бюл. № 8.
10. Пат. 38912 А Украша. Споаб оцшки ф1зюлопчного стану проовшенних перетинчас-токрилих комах (Hymenoptera, Parasitica) / М.О. Кочерга; заявник i патентовласник НАУ, опубл. 10.12.2008. Бюл. № 8.
11. Пат. 59785 А Украша Споаб розселення лабораторних культур ентомофапв / В.Ф. Дрозда, М.О. Кочерга, Ю.Б. Рябов; заявник i патентовласник Нацюнальний ушверситет бюресуршв i природокористування, опубл. 25.05.2011. Бюл. № 10.
12. Сметанин А.Н. Внутрирастительная инъекция для лечения деревьев / А.Н Сметанин, В.В. Грознова // Защита растений. - 1983. - N° 9. - С. 19-20.
13. Сорокина А.П. Определитель видов рода Trichogramma Westw. (Hymenoptera, Tric-hogrammatidae) мировой фауны / А.П. Сорокина. - М. : Изд-во "Колос". - 1993. - 76 с.
14. Трибель С.О. Каштанова м^юча мшь / С.О. Трибель, О.М. Гаманова, Я. Свентос-лавскг - К. : Вид-во "Колобш", 2008. - 69 с.
15. Girardoz D. Factors favoring The development and maintenance fouthreaks in an invasive leaf miner Cameraria ohridella (Lep., Gracillariidae): a life table study Sandrine / D. Girardoz, J. Quicke, M. Kenis // Agriculcural and Forest Entomology (2007) DOL: 10.1111/f.1461-9663. - 2007.
16. Gregor F. Horse chestnut leafminer also found on maple / F. Gregor, Z. Lastuvka, R. Mrkva // Ochrona-Roslin. - 1998. - Vol. 34(2). - Pp. 67-68.
17. Pozhidaev A.E. Pollen Morphology of the genus Aesculus (Hippocastanaceae). Patterns in the variety of morphological characteristics / A.E. Pozhidaev // Grana. - 1995. - Vol. 34. -Pp. 10-20.
18. Skuhzavy V. Zur Kenntnis der Blattminenmotte Cameraria ohridella Deschka&Dimic (Lepidoptera, Gracillariidae) an Aesculus hippocastanum L. in der Tschechichen Republik / V. Skuhzavy // Anzeiger für Schadlingskunde Pflanzenschutz Umweltschutz. - 1998. - Vol. 71. -S. 82-84.
Дрозда В.Ф., Кочерга МА., Мельничук СД., ГойчукА.Ф., Брайко В.Б. Особенности биологии, экологии и контроль численности каштановой минирующей моли Cameraria ohridella Desch. & Dimic (Lepidoptera, Gracillariidae) в условиях Украинского Полесья
Исследованы биологические, физиологические и экологические особенности развития каштановой моли в условиях Полесья Украины. Показано, что эффективная часть популяции моли составляет 46,1 % с массой куколок 1,01-1,5 мг. Установлено, что основные элементы технологии контроля численности фитофага основываются на специфике и характере развития отдельных его стадий с учетом критических периодов в онтогенезе. Впервые для условий Украины показан характер трофического и экологического взаимодействия яйцееда трихограммы и каштановой моли. Определены оптимальные режимы, индуцирующие иммунитет деревьев путем целенаправленного использования отечественного органического удобрения "Паросток". Экспериментально показана роль феромонных ловушек с синтетическими диспенсе-рами как высокоинформативного инструмента мониторинга моли и составляющей части истребительной стратегии "самцового вакуума". Показана перспективность реализации технологии в урбанизированных мегаполисах с наименьшим отрицательным влиянием на комплекс зоофагов и среду в целом.
Drozda V.F., Kocherga M.O., Melnichuk S.D., GoychukA.F., Brayko V.B. Features of biology, ecology and control of number of a chestnut mining moth of Cameraria ohridella Desch. & Dimic (Lepidoptera, Gracillariidae) in the conditions of Ukrainian Polissya
Biological, physiological and ecological processes of chestnut moth population development were investigated in Polissya aria of Ukraine. It is shown that the effective part of moth population formed 46,1 %o with weighing of chrysalis 1,01-1,5 mg. It is established that basic elements of control technology of phytophage number are based on specifics and nature of development of its separate stages taking into account the critical periods in ontogenesis. For the first time character of trophic and ecological interaction trichogramma and chestnut moth for conditions of Ukraine was showed. The optimum regimes inducing tree immunity by using of domestic organic fertilizer Parostok were defined. The role of fero-mon traps with synthetic dispensers as high-informative instrument of monitoring of moth and making part of destructive strategy of "male vacuum" is experimentally showed. Prospect of realization of technology in the urbanized megalopolises with the smallest negative influence on a complex of zoophages and environmental as a whole are showed.
