CC BY
16
сприяе збiльшенню високочастотного шуму, до того ж на частот 4000 Гц рь вень звукового тиску тдвищуеться на 16-22 дБ, а на частой 8000 Гц на 2225 дБ. Встановлено, що домшуюча компонента в спектрi шуму дослщжува-них дискових пил великих дiаметрiв вища, нiж у пил малого дiаметра; бiльш рiвномiрна спрямованiсть i менша iнтенсивнiсть шуму пил малого дiаметра, пояснюеться меншою величиною вщношення дiаметра пили до довжини хви-лi шумовипромiнювання через меншi и розмiри.
Висновок
1. На основ! шструментальних зам1р1в { анал1зу спектрограм встановлено, що перехщ вщ одного д1аметра пили до шшого при постштй частот обертання ютотно вщбиваеться на акустичнш потужност пильних вузл1в.
2. Виникаюч1 при цьому коливання сприяють нестшкш робот дискових пил у р1зних режимах роботи.
3. Для зниження штенсивност коливання, тдвищення стшкосп роботи дискових пил I зниження при цьому шуму, необхщно добиватися вщпо-вщносп частоти обертання { д1аметра пили.
4. Для зниження шуму деревообробних круглопилкових верстатв без потреби не застосовувати пили великого д1аметра.
Лiтература
1. Шидловська Т.В. Шум, слух, здоров'я. - К.: Наук. думка. - 1997. - 228 с.
2. Стахиев Ю.М. Устойчивость и колебания плоских круглых пил. - М.: Лесн. пром-сть. - 1977. - 364 с.
УДК 630*363.3 Доц. В.В. Кий, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
доц. М.М.Жибак, канд. екон. наук -Бережанський агротехмчний тститут
ПЕРСПЕКТИВН1 ТЕХНОЛОГИ Л1СОРОЗРОБОК
На 0CH0Bi ознайомлення i3 передовим досвщом ведения люорозробок у Державному тдприемста "Ужгородське люове господарство", а також Швецп обгрунто-вано переваги сортиментного способу заготiвлi i як найбшьш ефективний - сорти-ментна заготсвля пiд "замовлення"
Assist.prof. V.V. Kyy-NUFWTof Ukraine, L'viv; assist. prof. M.M. Zhybak-
Agrotechnical Institute in Berezhany
Perspective forest exploitation technologies
The work on the basis of advanced experience in forest exploitation achieved at "Uzhgorod Forestry" National Enterprise, as well as on the grounds of Swedish experience, proves the advantages of assortment timber purchasing technology, considering the assortment purchasing by request to be the most effective method in forest exploitation.
Украша - одна з найбшьших европейських держав, володiе значними люовими запасами. Загальна площа люового фонду становить 107822 тис. га, у тому чи^ вкрита люом - 94000,2 тис. га iз загальним запасом деревини 1736,02 млн. м . Водночас, Украша е одшею з найбшьш люодефщитних краш Свропи i потреби в деревиш за рахунок власних ресурЫв задовольняються
всього на 27 %. Щорiчно е потреба у лiсоматерiалах, целюлозi та картонно-паперових виробах, яка еквiвалентна 25...30 млн. м3 круглих лiсоматерiалiв. Забезпечешсть лiсом населення кра!ни всього 0.12 га/жителя, тодi як у сусщ-нiй Польщi - 0.24, Румунп - 0.29, в Болгари - 0.42. Люислсть Укра!ни стано-вить 14,6 %, тодi як середня в Сврот - 16 %. Наявна люистють за останнi 45 роюв збiльшилась тiльки на 15 %. Люистють у 22 % - нижню межу оптимально! - можна досягнути через 40.50 роюв ^з Програми розвитку люоп-ромислового комплексу Укра!ни 08.1993 р. на перюд до 2015 р.).
Використання люу не можна пов'язувати тiльки з певними сировинни-ми ресурсами. Люокористування - важлива складова природо-користування, що передбачае розумне втручання в природу люу. Однак, господарську дiяль-нiсть людини не завжди можна вважати правильною i виправданою. Трива-лий час прiоритетом у користуванш лiсом для людини вважали заготiвлю де-ревно! сировини. При цьому часто нехтувалось питаннями екологй, природного лiсовiдновлення, допустимою величиною розрахунково! лiсосiки тощо. З приходом у люозаго^вельну галузь потужно! техшки мiнялась i технологiя лiсорозробок. А якщо врахувати, що вся техшка, здебiльшого, була спрямо-вана на об'еми промислових рубань, до яких вщносилися простори Сибiру i Далекого Сходу, то приходимо до висновку, що далеко не завжди вона тдхо-дила для наших умов Украши, рiвно, як i технолопя, що застосовувалася. Звичайно, маючи в своему арсеналi таку потужну техшку, як гусеничнi тре-лювальнi машини ТДТ-55, ТТ-4, ЛП-18, ТБ-1, ЛТ-157, навантажувачi ПЛ-1, ПЛ-2, ПЛ-3 i т.д. необхiдно було забезпечити !х ефективне використання. I для цього найбшьше пiдходила так звана стовбурна технолопя, суть яко! по-лягае в тому, що вивезення деревини на нижш склади здшснювалося у стов-бурах, а подекуди, навггь у деревах.
Звичайно, така технолопя люорозробок мае i сво! позитиви. II застосу-вання призводить до зменшення кiлькостi операцiй, що виконують безпосе-редньо на лiсосiцi, дае змогу перенести !х на нижнiй склад. Тим самим е мож-ливiсть механiзувати або навiть i автоматизувати виконання "пе! чи шшо! опе-раци. Крiм цього така технолопя дае змогу значно збшьшити продуктившсть виконання лiсосiчних робiт за рахунок зменшення загально! кiлькостi трудо-витрат. Вона дае сво! позитивш результати при значних об'емах люозаготаель, що е характерним для умов Росй. Лiсозаготiвлi в Укршт, за сво!ми об'емами, е значно меншими. Тому стовбурна технологiя для нашого випадку себе не вип-равдовуе. Оскшьки при малих об'емах заго^вл^ вона не дае змоги покрити витрати, на виправлення "пе! шкоди, що завдаеться довкiллю при И застосуван-нi. Насамперед, найбшьшо! шкоди завдають довкiллю пiд час виконання тре-лювальних робiт. Стовбур, як предмет пращ, порiвняно iз сортиментом, а заз-вичай максимальна довжина сортименту не перевищуе 6.5 м, е в кшька разiв довший, а вiдповiдно i важчий. Внаслщок, для трелювальних робiт необхiдно використовувати потужш, важкi трактори, якi шд час маневрування на лiсосiцi завдають непоправно! шкоди, особливо, верхньому грунтовому шару.
У випадку наявност на люосщ життездатного пiдросту, при застосуван-нi стовбурно! технологи, е бшьша ймовiрнiсть його пошкодження порiвняно iз
сортиментною технолопю. Вщомо, що насадження, як вирошенi iз природного залiснення, е набагато стшюшими до рiзного роду природних катаклiзмiв, нiж штучнi. Тому цей фактор е ютотним недолжом стовбурно! технологи.
Треба вiдзначити, що стовбурна технолопя практично не застосо-вуеться у свгтовш практицi, за винятком пострадянських республiк. Так, в США сортиментний вивiз становить 80.. .85 % вiд уше1 деревини, що заготов-люють, в скандинавських крашах, як i в европейських, майже весь обсяг де-ревини, що заготовлюеться, вивозять в сортиментах.
Водночас необхщно вщзначити широке застосування в цих крашах на заготiвельних роботах харвестерiв, якi управляються одним робiтником i здатнi виконувати цiлий ряд операцш (обмiр дерева, спилювання, очищення вщ гiлок, вiдмiр довжини та кряжування стовбура на задаш сортименти). Зви-чайно, застосування харвестерiв, якi встановлеш на спецiалiзованi форварде-ри, що е на пневматичному ходу, завдають мшмально! шкоди довкiллю i водночас ютотно полегшують виконання лiсосiчних операцш.
Так, у Швецй, крш'ш, яка за сво!ми рельефними умовами, де ведуться люорозробки, досить близька до наших умов Украши, особливо карпатського регюну, стовiдсотково застосовують на люорозробках харвестери, фото 1.
Фото 1. Л^орозробки Швеци: а - харвестер у робот1; б - пакети сортимент1в на
л1сосщ1 тсля роботи харвестера
На перший погляд видаеться, що використання тако! техшки тягне за собою значш катталовкладення, насправдi це не зовЫм так. Найперше, необ-хщно вiдзначити, що машинне звалювання лiсу дае змогу звалювальнику (оператору) знаходитися у захишенiй кабш машини пiд час виконання операцш, що робить процес звалювання дерев набагато безпечшшим порiвняно iз механiзованим звалюванням. Ця особливiсть вже варта того, щоб впрова-джувати вщповщш машини, в умовах Украши зокрема. Адже йдеться про безпеку робгтника, а у пiдсумку про його життя. Якщо зробити навгть найпростiший порiвняльний аналiз, припустивши, що застосовуеться сорти-ментна технологiя, але використовуються рiзнi механiзми, то перевага використання харвестерiв на люорозробках при сортиментнiй технологи е очевидною. Наведемо окремi данi, взят iз стороннього спостереження автором на люорозробках Швеци, та порiвняемо !х iз лiсозаготiвлями у Карпатському ре-гiонi Украши, (табл. 1).
Табл. 1. Порiвняльний аналiз виконання л'шос'чнихробнт
Л1сос1чн1 операцИ Механ1зми та приспос1блення
Швец1я Украша
Звалювання Багатооперацшт л1- созагот1вельн1 ма-шини (харвестери) -1 оператор Бензопила - 2 роб.
Обр1зування г1лок Бензопила, сокира - 1 роб.
Розкряжування -
Укладання в пакети -
Первинне транспортування (трелювання) Форвардер - 1 роб. Трактор, канатна установка -3.4 роб
В1двантаження та вивезення Самонавантажувальний автомобшь
М1н1мальна к1льк1сть зайнятих роб1тник1в 2 роб. 6 ... 7 роб.
1з наведеного в табл. 1 анашзу видно, що Укра!на поступаеться Швеци щодо виконання лiсосiчних робгт. Одна з головних причин криеться у вщсут-ностi сучасних багатооперацшних лiсозаготiвельних машин. Однак, !х прид-бання пiд силу тiльки великим люозаго^вельним пiдприемствам, якi фшан-сово спроможш придбати таку дорогу техшку, а також забезпечити И кваль фiковану експлуатацiю та обслуговування. В Укра!ш, з И середнiми обсягами заго^вл^ приблизно 15,2 млн. м в рж, е всi передумови для оргашзацй круп-них спецiалiзованих лiсозаготiвельних фiрм, придбання вщповщно! техшки та виконання люозаго^вельних робiт за сучасними новптами технологiями.
Не можна не згадати ще один ютотний позитивний чинник сортимен-тно! технологи - збереження життездатного пiдросту. Шдрют найбiльше пошкоджуеться пiд час транспортно-перемщувальних операцiй. 1з зменшення довжини деревини, що трелюеться е менша ймовiрнiсть пошкодження тд-росту, а при рубаннях, пов'язаних iз веденням люового господарства, також i дерев, що залишаються на лiсосiцi. Варто згадати також i те, що при трелю-ваннi сортиментiв, враховуючи !х значно меншi лiнiйнi розмiри, а вiдповiдно i масу, можна використовувати менш потужну, малогабаритну тшсну техт-ку або навiть коней, якщо це е ефективно з точки зору збереження довкшля, життездатного шдросту або ж економiчно випдно.
Хочеться вiдзначити, що не зважаючи на важку економiчну ситуацiю в державi а отже i в люовш галузi, окремi пiдприемства, в межах сво!х можли-востей, стараються йти в ногу iз часом, запроваджуючи самотужки перспективы ще!, докорiнно змiнюючи звичний, застарiлий спошб виробництва. Як приклад, можна навести прогресивний досвiд Державного пiдприемства "Уж-городське лiсове господарство", яке протягом десятирiч очолюе вiдома в своему регюш людина - Костiв 1ван Васильович. Чи то близьк1сть шд-приемства до кордону з европейськими крашами, а насамперед даний йому природою дар бути справжшм господарем люу, дае змогу керованому ним шд-приемству бути мiсцем впровадження ращональних нововведень, передовиком за основними виробничими показниками. На пiдприемствi задавна ведуть-ся лiсозаготiвлi за сортиментною технолопею, а в останнш перiод практично впроваджено сортиментну заготалю на "замовлення", сутнiсть яко! полягае в тому, що деревина iз люосжи надходить прямо у двiр споживача. Тобто на сьогоднi на пiдприемствi вiдсутнiй цикл нижньоскладських робщ водночас як
i нижнiй склад, тiльки OKpeMi нижньоскладськ операци за необхiднiстю вико-нують на верхньому складi. Звичайно, що в цьому випадку довелось налашту-вати на вщповщний рiвень службу менеджменту, вкласти певнi кошти у ïï роз-виток. Але якщо порiвняти цi витрати i3 вкладеннями, необхiдними для прид-бання нових, замiсть морально i фiзично застарших механiзмiв та обладнання, а також кошти на ïx утримання та експлуатащю то ефективнiсть такого запро-вадження видно навiть неозброеним оком. Але це ще не все. При середньому щорiчному об,емi заготiвлi близько 20 тис. м на баланс пiдприемства немае жодноï одиницi теxнiки, окрiм легкових, обслуговуючих автомобiлiв - 3 шт. На виконання вЫх необxiдниx робiт укладаються вiдповiднi взаемовигiднi угоди iз спецiалiзованими пiдприемствами чи фiзичними особами, що мають вщ-повiдну техшку та лiцензiю на виконання певного виду робгг. В угодi обумов-люеться окрiм цiновиx розраxункiв також i термши, порядок виконання робгг та поетапний розрахунок, якiсть виконання та вщповщшсть теxнологiï правилам охорони пращ та збереження навколишнього середовища.
Пiдчас вибору технологи особлива увага придшяеться таким, якi е найбшьш рацiональними, забезпечують максимальне збереження шдросту та навколишнього середовища. Адже деревостани, насаджеш природним шляхом, е надалi бiльш стiйкими i бшьш продуктивними насадженнями, нiж ri, що вирощенi iз штучного залюнення. А це на сьогоднi для насаджень Укра-1'ни е одшею з першочергових задач, особливо, для Карпатського регюну -вiдтворення коршних, стiйкиx, високопродуктивних лiсiв.
Необxiдно вщзначити, що для вирiшення цiеï проблеми прикладаеться багато зусиль, як з боку виробничниюв так i з боку науковщв. Зараз дiе спшь-ний украïнсько-австрiйський проект "Forza", основна мета якого виршення проблеми вщтворення корiнниx насаджень у Карпатах, оскшьки внаслiдок господарсько1' дiяльностi людини деревостани зазнали ютотних змiн i, на жаль, не в кращий бж. Перiодично, учасники проекту збираються на науко-во-практичнi семiнари, де обговорюють результати виконано1' роботи, узго-джують плани на майбутне. Таю заходи вщбуваються, зазвичай, на передо-вих тдприемствах. I звичайно, що ri рацiональнi напрацювання, якi е в ДП "Ужгородське лiсове господарство", не могли залишитися непомiченими ке-рiвниками проекту. Останнiй науково-практичний семiнар учасниюв проекту вiдбувся саме на цьому шдприемствь
Думаеться, що передовий виробничий досвщ ДП "Ужгородське лiсове господарство", а також результати роботи спшьного украшсько-австршсько-го проекту "Forza" будуть оцiненi належним чином iншими тдприемствами галузi i запозиченi для запровадження у власному виробнищш.
Висновки
Одним iз основних напрямiв, що можуть привести до шдвищення еко-номiчноï ефективностi роботи пiдприемств галузi, е впровадження нових тех-нологiй. Найбшьш прогресивною, для умов Украши, е сортиментна технолопя на замовлення - пряме вивезення сортимештв у двiр споживача. З щею метою необхщно значно пiдняти роль маркетингово1' служби пiдприемств га-лузi, розробити ïï структуру i визначити основш напрями дiяльностi.
Доцiльно було б створити спещашзоваш шдприемства, як б мали у своему арсеналi вiдповiдну сучасну лiсозаготiвельну техшку, лщензда на виконання вiдповiдниx робгт i займалися винятково лiсозаготiвлями у певному регюш на договiрнiй основ^ оскiльки придбання та eксплyатацiя сучасних ль созаготiвeльниx машин е не тд силу пeрeважнiй бiльшостi державних люогос-подарських пiдприемств, однак, контроль за виконанням робгг повинен бути обов'язковим з боку шдприемства на територн якого ведуться люорозробки.
Пгдчас вибору технологи розроблення лгсосгки необхгдно вгддавати перевагу питанням збереження довкглля, життездатного шдросту тощо. Це вимагае використання сучасно1 лгсозаготгвельно! технгки на колгсному ходу. Подальше застосування морально застаршо1, гусенично1 технгки на лгсороз-робках Украши, призведе до тдвищення собгвартостг заготовленого 1 м де-ревини, хоч би за рахунок перевитрат паливно-мастильних матергалгв та ix постгйно! тенденци до подорожчання, а основне - до руйнування неповторно! природи Украши.
Лiтература
1. Андрушко Л.В. Еколого-економ1чн1 проблеми люокористування i удосконалення форм оргашзаци лгсогосподарського виробництва// Наук. вгсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львгв: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 8. - С. 175-179.
2. Шкчря Т.М. Технология i машини лгсосгчних робгт. - Львгв: Тргада плюс, 2003. - 352 с.
3. Библюк Н.1. Еколопчна сумюшсть наявних технологий лiсозаготiвлi з природшм се-редовищем: Свропейський досвщ i украшсью реали// Наyковi працi: Зб. наук. роб^ ЛАН Украши. - ЛьвГв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 3. - С. 118-132.
4. Украша у цифрах у 2004 р.: Статистичний довщник/ За ред. В. А. Осауленка. - К.: ТОВ Вид-во "Консультант" , 2004. - 264 с._
УДК 628.511 Доц. В.П. Куц, канд. техн. наук.; доц. В.Б. Каспрук,
канд. техн. наук; тж. О.М. Марщяш, канд. техн. наук -
Терноптьський ДТУ iM. 1вана Пулюя
РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТ1 ПИЛОВЛОВЛЮВАННЯ У ЖАЛЮЗ1ЙНО-ВИХРОВОМУ АПАРАТ1
На основi математично'1 моделi процесу сепарацп пилогазових потоюв у ство-реному авторами пиловловлювачi оцiнюють його роздшьну здатнiсть.
Assist. prof. V.P. Kuts; assist. prof. V.B. Kaspruk; eng. O.M. Martsiyash -Ternopil state technical university named after Ivan Pulyui
The calculating of effectiveness of dustcatching in the Venetian
blind vortex device
Separating property in the authors-created dustcatcher is evaluated on the basis of mathematical model of the separation process of the dustgas flows.
Для будь-якого нового обладнання наявшсть зручно! методики розра-хунку його конструктивних розм1р1в i техшчних показниюв роботи е запору-кою прискореного переходу вщ стади лабораторних дослщжень до промис-лового використання.
