CC BY
38
УДК 363.3 Acnip. А.В. Кий1 - НЛТУ Украти, м. nbsis
З ДОСВ1ДУ Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬ ШВЕЦ11
Приведено OKpeMi аспекти виконання лiсосiчних po6iT у Швеци, з яким автор оз-найомився пiд час вiдрядження, та порiвняно ix i3 ,тсорозро6ками в Украшських Карпатах.
Post-graduate A.V. Kyj - NUFWT of Ukraine, L'viv From the lumbering experience of Sweden
Certain aspects of the lumbering in Sweden, studied by the author during his business trip, have been presented and compared with the lumbering in the Ukrainian Carpathians.
Люозаго^вельна галузь займае важливе мюце у суспшьному житл кожно! краши i особливо у крашах 1з великими люосировинними запасами. I незважаючи на те, що в останнi десятирiччя створено ряд матерiалiв, якi в 6а-гатьох випадках виступають замiнниками деревини, на сучасному еташ деревина використовуеться майже в уЫх галузях промисловость З не! виготовля-ють понад 20 тис. рiзних виро6iв [1].
Швещя, з ii значними запасами люу, посiдае передове мiсце в галузi лiсозаготiвлi та переробки деревини у свт. Це краша з незвичайною ком6i-
нацiею титв природного середовища. 450 000 км i'i' територи охоплюють
22 90 000 км озер (9 %), 60 000
км уз6ережжя. Тодi ж як швдень краши насо-лоджуеться м'яким захiдноевропейським клiматом, 6iльше шж 60 000 км на пiвночi знаходиться вище лши гiр з хвойними люами, а ще 60 000 км (10 %) знаходиться за полярним колом.
Краша географiчно розташована на Скандинавському пiвостровi. Скандинавськ гори - хре6ет Скандинавського швострова - формують при-роднiй кордон Швеци з Норвепею. Порiвняно з Украшою мае досить суворi природш умови. Загальна площа зайнята люами становить 226425,42 км2, що становить при6лизно 57 % територil краши.
Люи переважають у центральнiй i пiвнiчнiй частинах Швецil, а швдень характеризуе 6шьш вiдкритий ландшафт, створений сшьськими посе-леннями. Бшьшють мiських населених пунктiв сконцентрованi на швдш, вздовж уз6ережжя, часто в мюцях, де природнi архiпелаги створили най6шьш прива6ливi умови для проживання. Незважаючи на низьку густоту населення, ефективний сшьськогосподарський i великий люовий сектори, Швецiя е високо iндустрiальною i ур6анiзованою кра!ною з до6ре розвину-тою iнфраструктурою i досв^еним виро6ничим сектором.
На сьогодш у краlнi заготовлять 6лизько 98,7 млн. м (2005 р.) деревини в рж. Розмщений у свош переважнiй 6iльшостi в прськш мiсцевостi лiсо-вий фонд Швеци дещо нагадуе Украlнськi Карпати, але на вiдмiну вiд Укра-шських Карпат, де лiсофонд переважно розмщений на стрiмких (21^30°) i дуже стрiмких схилах (понад 30°) 6лизько 54 % [2], лiси Швеци розташоваш зде6iльшого на спадистих i пологих схилах i 6iля 5 % - на дуже зволожених та 6олотистих мюцях.
1 Наук. кер1вник: проф. М.Г. Ддамовський, канд. техн. наук - НЛТУ Укра1ни
За продуктивною лiси Швеци поступаються насадженням Укра!ни, що пояснюеться суворiшими природними умовами та бщними кам'янистими грунтами. Але, незважаючи на все це, Швещя належить до передових, з точки зору технологи лiсозаготiвлi та переробки деревини.
3i слiв представника люозаго^вельно! фiрми Timra AB Ásele п. Tomasa Karlsona (швшчна частина Швеци, округ Норрботтен) основну частину ль созаготiвельних робiт виконуеться великими спецiалiзованими фiрмами, якi у своему розпорядженш мають вiдповiдну люозаго^вельну та транспортну технiку. Враховуючи, що в Швеци iснують паралельно державна i приватна форми власност на люи, до того ж державш лiси становлять приблизно 44 %, фiрми працюють iз рiзними замовниками - як державними структурами, так i приватними власниками.
Одшею з особливостей технологи люозаго^вельних робгг е викорис-тання лiсозаготiвельних машин винятково на вЫх операцiях (фото 1), охоп-люючи i звалювання.
Власне тут використовуються сучаснi багатооперацiйнi машини - хар-вестери (лiсовi комбайни) вщомих свiтових фiрм: Valmet, Timberjack та iншi. Необхiдно вiдмiтити, що нашть на схилах, для виконання циклу лiсосiчних опе-рацiй використовують спецiальнi лiсозаготiвельнi машини. Бензиномоторнi шструменти для звалювальних робiт при веденш промислових рубань практично не використовуються, хiба що на доглядових рубаннях i то раннього перь оду - освiтлення, прочистка. У випадку наявностi лiсових дiлянок iз дуже складними рельефними умовами, де не можуть працювати навiть сучасш спещ-алiзованi лiсозаготiвельнi машини, люорозробки не ведуться - лiс залишаеться на коренi до свого природного вимирання За даними п. Томаса Карлсона це становить приблизно до 1 % вщ загально! плошд лiсового фонду краши.
Фото 1. Люорозробки Швеци: а - харвестер у po6omi; б - пакети сортимент1в на
л1сосщ1 тсля роботи харвестера
Другою особливютю можна вважати на нашу думку, винятково сорти-ментну заготалю (фото 2), до того ж, здебшьшого здшснюеться заготаля пiд "замовлення". Тобто заготовлюють сортименти певних розмiрiв (3...6 м), як iз лiсосiки без посередникiв доставляють споживачу. Це говорить про добре нала-годжену службу менеджменту на фiрмах, що займаються лiсозаготiвлями. Адже
доставка деревини iз лiсосiки просто у двiр споживача, обминаючи нижнi скла-ди, значно здешевлюе собiвартiсть вивезеного кубiчного метра деревини.
Оскiльки на звалювальних роботах використовують харвестери (лiсовi комбайни), якi здатнi виконувати ряд операцш: звалювання, обрiзування п-лок, вiдмiр довжин та рацiональне розкряжування, укладання сортиментiв у пакети то, враховуючи, що машиною керуе один оператор, на цих перерахо-ваних операщях по суп зайнята одна людина.
Фото 2. Шдготовлеш для вивезення сортименти
Якщо проаналiзувати виконання подiбних операцiй на лiсозаготiвлях Украши то насамперед варто вiдмiтити, що звалювальш роботи виконують ви-нятково моторним iнструментом - бензиномоторними пилками як втизняно-го, так i зарубiжного виробництва. При цьому на звалюваннi зайнято двi люди-ни, звалювальник i помiчник (беремо прський рельеф) i мiнiмум одна людина на обрубщ гiлок. Тобто зайнято три роб^ники i, крiм цього, не проводиться укладання деревини у пакети, що у подальшому значно збшьшуе час виконання трелювальних робгг, як при такiй технологи виконують трелювальними тракторами iз чокерним технолопчним приспосiбленням. На 1х обслуговуван-нi задiяно ще три робггники. Таким чином, на промiжку виконання люошчних робiт: звалювання.... трелювання, при проведеннi суцiльних рубань i наявнос-тi вiдповiдних об,емiв люозаго^вель зайнято, як мiнiмум шiсть чоловж.
В умовах Швеци збiр паке^в сортиментiв i доставка 1х на верхш скла-ди здiйснюють сортиментовозами - форвардерами, як обслуговують один оператор i у кiнцевому результат для того, щоб деревина (сортименти) були доставлеш на верхнiй склад задшться два робiтники i вщповщна технiка.
Вiдвантаження та вивезення деревини виконуеться самонавантажу-вальними автомобiлями - люовозними автомобiлями, обладнаними пдрома-ншуляторами. 1нших механiзмiв на вiдвантаженнi деревини в умовах люосжи у Швеци не застосовують. При цьому необхщно вiдмiтити, що дедалi бiльше застосування отримують гiдроманiпулятори, якi можна швидко знiмати i встановлювати. Таким чином пдроманшулятор залишаеться у зручному мю-
цi бшя люовозно! дороги i його встановлюють на авташсовоз тiльки для його завантаження, шсля чого знову зшмають i стоггь вiн там до того часу, коли знову виникае необхщшсть завантажувати автолiсовоза (фото 3).
Фото 3. Пдромантулятор, який швидко зшмають i встановлюють на автол^овоз
Зшмання пдроманшулятора iз автолiсовоза шсля його завантаження дае змогу зменшити загальну масу автопо!зда, що позитивно впливае цшко-вито на роботу люовозного автомобiля.
На лiсорозробках Украши для завантаження деревини на автолюовоз-ний транспорт використовують досить широку гаму механiзмiв та приспоЫб-лень: щелепш навантажувачi, автокрани, самонавантажувальнi автомобш, завантажувальнi естакади, завантажувальнi стрiли тощо. Однак, всi вони пот-ребують, за винятком самонавантажувальних автолiсовозiв, додатково певну кшьюсть робiтникiв, а школи i деяких витрат на пiдготовчi роботи. Крiм цьо-го, пдроманшулятори встановлюються на автолiсовози тiльки стацюнарно.
Отже, якщо пiдсумувати сказане вище, то особливостi виконання люо-Ычних робiт Швеци порiвняно iз Украшою (гiрськi лiсорозробки) можуть бути зведеш до наступного:
• використання л1созагот1вельних багатооперацшних машин винятково на вс1х операциях;
• ведення сортиментно! загот1вт деревини;
• використання самонавантажувальних автол1совоз1в на як пдро матпулято-ри встановлюють тшьки на момент завантаження тсля чого !х зтмають.
Для наглядностi приведемо порiвняльний аналiз виконання лiсосiчних робiт, табл. 1.
1з наведеного в табл. 1 аналiзу видно, що Укра!на поступаеться щодо виконання лiсосiчних робiт Швеци. I одна з головних причин криеться у вщ-сутностi сучасних багатооперацшних лiсозаготiвельних машин. Однак, !х придбання пiд силу тiльки великим лiсозаготiвельним пiдприемствам, якi фь нансово спроможш придбати таку дорогу техшку, а також забезпечити й ква-лiфiковану експлуатацiю та обслуговування. В УкраАт, з И середнiми обсяга-
3 •
ми заготiвлi, приблизно 15,2 млн. м в рж, е всi передумови для оргашзацй великих спецiалiзованих лiсозаготiвельних фiрм, придбання вщповщно! технiки та виконання люозаготаельних робiт за сучасними новггшми технологiями.
Табл. 1. Порiвняльний аналп виконання л'шос'чнихpo6im
Л1сос1чт операци Мехатзми та приспошблення
Швещя Украша
Звалювання Багатооперацшт лшозагспвельт машини (харвесте-ри) - 1 оператор Бензопила - 2 роб.
Обр1зування гшок Бензопила, сокира -1 роб.
Розкряжування -
Укладання у пакети -
Первинне транспортування (трелювання) Форвардер - 1 роб. Трактор, канатна установка - 3.4 роб.
Ввдвантаження та вивезення Самонавантажувальний автомобшь
Мшмальна кшьшсть зайнятих робггнишв 2 роб. 6 ... 7 роб.
Лггература
1. Мартинщв М.П. Проблеми первинного транспортування деревини в прських умовах i шляхи 1х вирiшення// Науковi працi: Зб. наук. робiт Лювничо1 АН Укра1ни. - Львiв: НЛТУ Укра1ни. - 2005, вип. 3. - С. 114.. .117.
2. Библюк Н.1. Еколопчна сумiснiсть наявних технологiй лiсозаготiвлi з природшм се-редовищем: Свропейський досвщ i Украiнськi реалп// Науковi пращ: Зб. наук. роб^ Лювни-чо1 АН Укра1ни. - Львiв: НЛТУ Укра1ни, 2005, вип. 3. - С. 118.132.
3. Генсирук С.А. Люи Укра1ни. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
УДК 534.111 Проф. Б.1. СокЫ, д-р техн. наук; тж. Х.1. Лщинська -
НУ "Льв1вська полтехтка"; проф. Б.Р. Щж, д-р техн. наук - ЛНАВМ M. С.З. Тжицького
РЕЗОНАНСН1 ЯВИЩА В СИЛЬНО НЕЛ1Н1ЙНИХ СИСТЕМАХ, ЯК1 ХАРАКТЕРИЗУЮТСЯ ПОЗДОВЖН1М РУХОМ
Дослщжуемо резонанснi явища, якi мають мiсце в сильно нелшшних однови-мiрних пружних системах, що характеризуются поздовжнiм рухом. В основi дослщ-жень лежать: а) принцип одночастотносп коливань у нелшшних системах з зосеред-женими масами i розподiленими параметрами; б) щея застосування перiодичних Ateb-функцiй для побудови розв'язюв звичайних диференцiальних рiвнянь iз степе-невою нелiнiйнiстю; в) узагальнення, на основi перiодичних Ateb-функцiй, методу Ван-дер-Поля на новi класи нелшшних динамiчних систем.
Prof. B.I. Sokil; eng. K.I. Lishchinska - L'viv commercial academy;
prof. B.R. Tsizh -LNAVM
The resonant phenomenon in strongly nonlinear systems, which are characterized by longitudinal motion
The resonant phenomenon, which occur in strongly nonlinear one-dimensional resilient systems which are characterized by longitudinal motion, are explored. In a basis of researches it is necessary: a) a principle of one-rate of oscillations in nonlinear systems with the concentrated masses and the distributed parameters; b) an idea of application of periodic Ateb-functions for construction of solutions of the usual differential equations with degree nonlinearity; c) generalization, on the basis of periodic Ateb-functions, to the Wander-Pol method on new classes of nonlinear dynamic systems.
