CC BY
17
Шд час розроблення програм необхiдно враховувати особливост на-цiонального менталитету. За перюд становлення ринку страхових послуг та за роки монополп Держстраху у "середньостатистичного" укра'нця склалося в цшому негативне ставлення до страхування. Це вiдрiзняе його вiд громадян економiчно розвинених кра'н, де полю медичного страхування е невщ'емним елементом соцiального статусу в суспiльствi.
Сьогодш медичне страхування iснуе лише в добровшьнш формi, де i3 понад 450 страхових компанш Укра'ни активно на цьому ринку працюють 17 компанш. Зокрема, страховою компашею "Нафтагазстрах" розроблено програму добровiльного медичного страхування, яка впроваджуеться у систе-мi Укрзалiзницi. Страховий платiж становить 10-16 грн. на мюяць вiдповiдно до вибраного варiанта програми добровiльного медичного страхування. Ця програма охоплюе забезпечення кшента компани на стацiонарному лшувант в медичних закладах Укрзалiзницi лжарськими засобами, виробами медичного призначення, харчуванням тощо. У системi медичних закладiв Укрзалiзни-цi використовуються комп'ютерш програми, якi дають змогу з'еднати в одне iнформацiйне поле структурш пiдроздiли залiзниць Укра'ни: фiнансову та кадрову службу з медичними закладами i страховою компашею. При такш системi страхова компанiя налагоджуе персошфшований облiк застрахованих осiб, контроль за надходженням страхових внескiв та 1'х витрачанням.
Перспективи розвитку страхово!' справи в Укра'ш пiдказують, що не-обхiднi радикальнi змiни в системi пiдготовки та забезпечення кадрами страхових компанш. Збшьшення розмiру страхових платежiв потребуе додатко-вого залучення в страхову iндустрiю висококвалiфiкованих спещалю^в (ме-неджерiв, фiнансистiв, юристiв, программ™, експертiв, брокерiв, актуарив), якi добре знають теорiю та передовi технологи страхування. Реформащя сис-теми медичного обслуговування в Укра'ш з подальшим переходом до обо-в'язкового страхування громадян - шлях, який зможе розв'язати бшьшють проблем медично!' галузi держави.
Л1тература
1. Журнал "Сощальне страхування". - К.: ТОВ "Нка-принт". - 2007, № 1. - С. 2-8 i. -С. 61-62.
2. Журнал "Сощальне страхування". - К.: ТОВ "Нка-принт". - 2007, № 8. - С. 9-12.
3. Журнал "Сощальне страхування". - К.: ТОВ "Нка-принт". - 2007, № 9. - С. 11-12.
УДК [630*673.1] Доц. С. С. Дикий, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛ1КУ ЗАТРАТ I КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБ1ВАРТОСТ1 ПРОДУКЦП Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬ З МЕТОЮ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОС1ЧНОГО ФОНДУ
Розглядаеться проблема удосконалення облку затрат i калькулювання продук-ц11 люозагот1вель як фактора пiдвищення ефективностi комплексного використання люоачного фонду.
Assoc. prof. S.S. Dykyj - NUFWT of Ukraine, L'viv
Improving of expenditures accounting and cost calculation for products of timber cutting for the sake of multipurpose forest exploitation
The problem is considered how to improve expenditures accounting and cost calculation for products of timber cutting as a contribution to rising the effectiveness of multipurpose forest exploitation.
Важливою дшянкою облшово1* роботи шдприемств люового господар-ства та люово1 промисловост е забезпечення своечасно1' та достовiрноï ïh-формацiï про затрати виробництва продукцп в потрiбних групуваннях. По-казник собiвартостi продукцп - найбшьш чутливий iнструмент, який вщобра-жае як досягнення, так i прорахунки в системi внутршньовиробничого вщ-шкодування вартостi. Одначе цей показник в даний час на люових шд-приемствах не е достатньо мобшзуючим засобом покращання господарсько1' дiяльностi внутрiшньовиробничих пiдроздiлiв. Це пояснюеться тим, що мето-ди калькулювання собiвартостi продукцiï не враховують галузевоï специфiки. В цих умовах лiсовi пiдприемства не придiляють достатньоï уваги правильному визначенню собiвартостi окремих конкретних видiв продукцiï, обмежу-ючись складанням калькуляцiй по двох-трьох важливих видах виробiв (i на-вггь - одному, як на люозаго^влях), тодi як бiльша частина продукцп не калькулюеться i, таким чином, не охоплена контролем та анашзом.
Укоршився, таким чином, так званий котловий метод облжу затрат. Фактичш видатки при цьому методi (доволi вiдсталому) визначаються на ос-новi даних про витрати в цшому по виробництву.
Наше дослiдження показало, що дшча в даний час у державних лю-госпах система облжу затрат, яка спрямована на отримання вщомостей про затрати в цшому по люозаго^вельному виробництву та поквартальне калькулювання собiвартостi продукцп, не забезпечуе повно1', достовiрноï та своечас-но1' iнформацiï про формування собiвартостi i здiйснення постiйного контролю за рiвнем витрат.
Методика визначення показниюв собiвартостi на основi знеособлено-го та недиференцiйованого вщображення виробничих затрат призводить до того, що затрати шдприемства, якi залежать i не залежать вiд дiяльностi окремих пiдроздiлiв пiдприемства, об'еднанш разом. За даними такого облжу не-можливо визначити собiвартiсть продукцп рiзних пiдроздiлiв пiдприемства, визначити результати роботи на люоЫчних, лiсотранспортних та нижньос-кладських фазах дiяльностi, ефектившсть використання лiсозаготiвельного обладнання, засобiв люовозного транспорту, проаналiзувати вплив факторiв, як визначають рiвень собiвартостi продукцiï.
Вщповщно до дiючоï Iнструкцiï з планування, облжу та калькулювання собiвартостi продукцiï лiсоексплуатацiï [1], у загальнш продукцiï люозаго-тiвель облiковi тдлягае тiльки стовбурна деревина. На ïï собiвартiсть вщно-сяться усi експлуатацшш затрати на освоення лiсосiчного фонду. Решта ком-понентiв лiсосiчного фонду (гшки, сучки, вершини, хвоя, кора i т.д.) не обль ковуються i не ощнюються. Така практика облжу затрат i калькулювання не
вщповщае сучасному рiвню господарювання, повному та рацюнальному ос-военню лiсосiчного фонду ддачих шдприемств лiсового господарства Украши.
Оскшьки заготiвля вЫе! бiомаси люоЫчного фонду не плануеться, а стешнь 11 використання не аналiзуеться, люозаго^вельники змушенi засво-ювати все новi i новi лiсовi площi. При цьому створюеться iлюзiя, що шдприемства не несуть жодних втрат. В дшсносл величезнi збитки облшом не виявляються. Вони залишаються скритими i повнiстю вiдносяться на собiвар-тiсть стовбурно! деревини.
При калькулюванш собiвартостi вся iнша продукщя люозаго^вель (крiм стовбурно! деревини) до уваги не береться. Проте, як вщомо, гшки, сучки, вершини, хвоя, кора, пеньки в сучасних умовах можуть ефективно ви-користовуватися у промислових цшях. Вони володдать високою споживчою вартютю i, оскiльки створюються в процес працi, повиннi одержати еконо-мiчно обгрунтовану вартiсну оцiнку. Списання затрат люоексплуатаци тiльки на стовбурну деревину не вщображае величини дiйсних затрат на виготов-лення одиницi продукцп. Збитки вщ нерацiонального використання люоЫч-ного фонду покриваються, таким чином, за рахунок собiвартостi стовбурно! деревини. Насправдi у собiвартiсть необхiдно включати не лише стовбурну деревину, але й деревину пнiв, коренiв, деревно! зеленi тощо.
Лiсосiчний фонд - це комплексна потенцшна сировина. Тому в облжу повинен вiдображатися весь комплекс продукци, а не лише стовбурна деревина. Повний облж усього фактичного обсягу люозаго^вельно! продукци дасть змогу виявляти втрати вщ нерацiонального використання лiсосiчного фонду та орiентувати пiдприемства на необхiднiсть комплексного його зас-воення. Визначення собiвартостi усiх видiв продукци дасть змогу тдвищити ефективнiсть всього лiсозаготiвельного виробництва.
Вщповщно з дiючими положеннями, до складу продукци люозаготь вельного виробництва включаеться тiльки стовбурна деревина - дiловi сорти-менти i дрова. Решта продукци вважаеться вiдходами. На нашу думку, такий тдхщ е неправильним не лише з практичного боку, оскшьки не стимулюе повне комплексне використання уше! бюмаси, яка фактично добуваеться в ль Ы. Вш е помилковим також з методолопчно!, суто теоретично! точки зору.
В теоретичному сенс у люозаго^вельному виробництвi по сутi не повинно бути такого поняття як "вщходи". Поняття мвiдходим бiльше притаман-не переробним галузям промисловостi та аграрного сектора економжи.
Якщо уважно приглянутися до технолопчного процесу люозаго^вель (як галузi добувно! промисловостi), то неважко помггити, що на вЫх фазах здiйснення цього процесу '^дходами" у коректному розумiннi цього термшу можна вважати лише тирсу, яка утворюеться при спилюванш дерева. Тирса дшсно змiнюе фiзичну форму деревини i повинна вважатися вiдходами так само, як i вiдходи (тирса), якi утворюються у лiсопильному виробництву що ж стосуеться всiх шших компонентiв заготовлювано! в лiсi бюмаси, то вони не змшюють (або мало змшюють) свого фiзичного стану. Таким чином, на-вiть трюки вщ надрубу стовбура дерева залишаються деревиною i можуть стати повноцшною сировиною, наприклад, для виготовлення технолопчно!
трюки для виробництва плит. Адже в сучасних умовах найвищу ефектившсть масового використання люопродукци забезпечуе глибока х1мжо-мехашчна переробка деревини, продуктами яко! е тарний картон, ДСП, ДВП та ш. [2, 3]. Темпи зростання !х виробництва з кожним роком збшьшуються. В зв'язку з цим ресурсам нижчо! якост (сучкам, вершинам, гшкам { т.д.), як викорис-товуються як повноцшш замшники дшово! деревини, недоцшьно надавати шшу економ1чну сутшсть, вщмшну вщ економ1чно! сутност стовбурно! деревини. Всю заготовлювану бюмасу дерева необхщно об'еднати, на нашу думку, шд назвою "Технолопчна деревинна сировина" { включати до складу основно! продукцп л1созагот1вель, оскшьки вся ця сировина може ефективно використовуватися майже так само, як { стовбурна деревина. Включення тех-нолопчно! деревинно! сировини до складу основно! продукцп вщповщае основному завданню сучасного л1созагот1вельного виробництва, яке полягае у забезпеченш потреб народного господарства Укра!ни у дшовш деревиш та сировиш для виробництва !! замшниюв.
Хвою { кору, як е неминучим результатом технолопчного процесу, правом1рно вщносити до поб1чно! продукцп л1созагот1вель. Практично пито-ма вага !х в загальному обсяз1 л1созагот1вель незначна. Найбшьша частина кори вщокремлюеться вщ деревини не в л1созагот1вельному, а в люопильно-му виробництвь Корисш властивост хво! { кори вим1рюються шшими ефек-тами. 1х споживча вартють на вщмшу вщ технолопчно! деревинно! сировини, визначаеться не здатшстю замшювати дшову деревину, а шшими корисними властивостями. Одначе включення хво! { кори до складу поб1чно! продукцп л1созагот1вель ш в якому раз1 не зменшуе !х значення як цшно! сировини по-р1вняно з шшими продуктами л1созагот1вель. Затрати на виготовлення хво! та кори можуть бути виражеш в кшьюсних { вартюних показниках, вони мають споживчу вартють { вартють, а також цшьовий напрямок при використанш.
Потреба повного та рацюнального використання деревинно! сировини викликае необхщшсть перегляду ддачих об'екив облжу затрат та калькулю-вання. Для рацюнального управлшня недостатньо знати соб1вартють загот1в-л1 одно! лише стовбурно! деревини. Щоби правильно визначити прибуток, рентабельшсть, ефектившсть люозагот1вель, облж затрат та калькулювання повинш здшснюватися за вЫею номенклатурою люопродукцн, яка заготов-ляеться. Використання кожного виду деревинно! сировини як об'екпв кальку-ляцш дасть змогу тдвищити достов1ршсть облшу затрат виробництва, пра-вильшсть визначення соб1вартосп уЫх вид1в продукцп, в тому числ1 стовбур-но! деревини.
В даний час за одиницю загального обсягу продукцп { калькуляцшну одиницю в люозагот1вельному виробнищш прийнятий щшьний знеособле-ний кубометр деревини. Одначе об'емний метод обчислення мае ютотш недо-лжи. Вш надто трудомюткий, що не забезпечуе належно! точност вим1ру на-вггь стосовно до стовбурно! деревини. Вим1рювання деревинно! сировини в кубометрах викликае протир1ччя м1ж люозагот1вельниками { споживачами. Об'емний метод задовольняв споживач1в до того часу, поки основна маса деревини використовувалась або у цшому вигляд1, або як пиломатер1али. З роз-
витком рiзних cnoco6iB глибоко! переробки деревини, при якш важливим е не стшьки обсяг сировини, яка переробляеться, скшьки вмiст в нiй деревинно! речовини, об'емний облiк став все бшьше суперечити усiй технологiï глибо-ко1 переробки деревини. На шдприемствах галузей, якi переробляють деревину, бшьшють вимiрiв здiйснюеться у вагових одиницях, в тому чи^ i вихщ готовоï продукцiï. Облiк в кубометрах не дае змогу точно визначити вихщ не стовбурноï деревинноï сировини.
Усунення перерахованих недолiкiв можливе лише при впровадженнi вагового методу, коли люозаго^вельна продукцiя визначаеться в тоннах. Су-часний рiвень розвитку люозаго^вельно1" технiки сповна дае змогу вести об-лiк лiсопродукцiï у вагових одиницях. В цих умовах найбшьш обгрунтованою одиницею калькулювання в люозаго^вельному виробництвi може бути тонна заготовлено!" деревини, а не щшьний кубометр. Застосування дано!" калькуля-цшно1" одиницi дасть змогу вдосконалити систему вимiрiв затрат, обгрунтува-ти методи розподшу затрат на окремi продукти люоЫчного фонду.
Використання лiсосiчного фонду як комплексно:' сировини передбачае отримання в единому технолопчному процесi декшькох видiв лiсопродукцiï: стовбурноï деревини, технологiчноï сировини, хвоï та кори. В зв'язку з тим, що технолопчш особливостi лiсозаготiвельного виробництва не дають змогу вiдокремити в облiку ус затрати на виготовлення кожного конкретного виду люопродукци, частина затрат е загальною для усiх продуктiв комплексу. Включення в собiвартiсть окремих видiв деревинноï сировини загальних затрат можливе лише методом розподшу. Але, перш шж шддавати затрати умовному розподшу в люозаго^вельному виробництвi, необхщно видiлити тi iз них, як можливо прямо вiднести на окремi калькуляцiйнi об'екти, не засто-совуючи способiв умовного розподiлу.
Частина затрат (пов'язана тiльки з окремими видами деревинноï сировини) залежить вщ технологи, яка застосовуеться на шдприемствь
При вивезеннi деревинноï сировини в сортиментах розмежування про-дуктiв люоЫчного фонду за ix видами проводиться на стади лiсосiчних робiт, яка складаеться з таких операцiй: звалювання дерев, трелювання, обрубки сучкiв, розкряжування, штабелювання, навантаження на лiсовозний транспорт. Загальними для усix продукпв комплексу при цьому будуть затрати на основш лiсосiчнi роботи. Але вже i на цш стади затрати на штабелювання та навантаження деревинноï сировини можна вираховувати за прямою ознакою. На фазах вивезення та нижньоскладських робгг ус затрати е прямими.
Перспективна технолопя передбачае вивезення люу на нижнiй склад стовбурами з кроною. При ïï застосуванш значна кiлькiсть операцiй (обрубка сучюв, розкряжування xлистiв, розроблення сортименлв) переноситься на нижнi склади. В цьому випадку можливост прямого вщнесення затрат на конкретнi види деревинноï сировини обмежуються. Прямими будуть лише затрати, пов'язаш з операцiями штабелювання та складування лiсу на ниж-ньому складi пiдприемства. Решта затрат уЫх фаз лiсозаготiвельного процесу залишаються загальними.
Загальш затрати необхщно розподшяти (при будь-якш технологи за-гот1вл1) тшьки м1ж основними видами люопродукци: стовбурною деревиною { технолопчною деревинною сировиною. Поб1чну продукщю (хвою { кору) можна включати за твердою оцшкою або за цшою можливого використання. Оскшьки дана продукщя займае невелику питому вагу у загальному обсяз1 деревинно! сировини, яка заготовляеться, значних змш в соб1вартост1 основ-них вид1в продукци цей прийом не викличе.
Щоби розподшити загальш затрати м1ж основними продуктами люо-загот1вельного процесу, потр1бно привести !х в умовно сшвставний вид, тоб-то яюсно ствставити (пор1вняти).
Залежно вщ напрямку використання деревини, значення окремих з них змшюються. На сучасному еташ, коли основним напрямком використання деревини стало отримання деревинного волокна, найбшьш важливою з них е довжина волокна. Власне вщ цього показника перш за все залежать ус шш1 властивост деревини - ф1зичш, мехашчш та ш.
Довжина волокна вщр1зняеться не тшьки у р1зних порщ дерев, але { в окремих частинах одного { того ж дерева. Найбшьш довге волокно мютиться у стовбуровш частит дерева, що забезпечуе стовбуру найбшьш яюсну деревину. Волокно у вершковш частит дерева та в сучках коротше { яюсть деревини тут вщповщно нижча. Довжина волокна, як основний параметр якост деревини, в сучасних умовах е найбшьш ушверсальним.
Приведення л1созагот1вельно! продукци в умовно сшвставний вид обумовлюе можливють розподшу загальних затрат м1ж !! видами. Для цього необхщно розробити коефщенти розподшу затрат, виходячи з вагових ств-вщношень яюсно ствставно! продукци. Застосування таких коефщенлв розподшу затрат забезпечить принципово правильне вщображення на соб1вар-тост одинищ кожного виду продукци впливу основних фактор1в, яю визна-чають !! р1вень. Недоотримання одного виду продукци не буде вщображатися на соб1вартост1 шшого. Власне за таким принципом { повинен будуватися умовний розподш затрат на види л1созагот1вельно! продукци.
Коефщенти розподшу затрат повинш бути розроблеш окремо для хвойних лшв, листяних та змшаних. На яюсть деревини впливають умови мюцерозташування: водний режим грунпв, вмют в них живильних речовин, висота мюцевост та ш.
В зв'язку з цим необхщно встановити диференцшоваш коефщенти розподшу затрат м1ж видами л1созагот1вельно! продукци та поясах, як це роз-роблено за вщношенням до оптових цш на деревину. Застосування таких ко-ефщ1ент1в для розподшу загальних затрат м1ж видами л1созагот1вельно! продукци в поеднанш з використанням можливостей прямого вщнесення затрат на об'ект, який калькулюеться, дасть змогу найбшьш точно визначити собь вартють продукци. Своею чергою це сприятиме комплексному { бшьш ефек-тивному використанню люоЫчного фонду.
Л1тература
1. Методичш рекомендаци з формування собiвартостi продукци (робiт, послуг) на пщ-приемствах .тсового господарства Укра!ни. - К.: Держком. люов. госп-ва Укра!ни, 2002. - 118 с.
2. Соболев Ю.С. Древесина как конструкционный материал. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - С. 10.
3. Химия древесины/ Под ред. Иванова М. А. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - С. 69-70.
УДК 658 Acnip. Н.Б. БЫоус - НУ "Rbeiecbm полтехтка "
ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИК1В ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ МАШИНОБУД1ВНОГО ШДПРИСМСТВА
Проаналiзовано пiдходи до оцiнювання ефективносп функцiонування штелек-туального капiталу машинобудiвного пiдприeмства. Запропоновано Ha6ip показникiв оцшювання ефективностi функцiонування iнтелектуального капiталу машинобудiв-ного пiдприeмства.
Ключов1 слова: штелектуальний капiтал, оцiнювання, ефективнiсть, машино-будiвне пiдприeмство.
Post-graduateN.B. Bilous-NU "LvivskaPolitekhnika"
Definition of indicators for evaluation of efficiency of functioning machinebuilding enterprise's intellectual capital
Approaches are analyzed according the evaluation of efficiency of functioning machine-building enterprise's intellectual capital. The set of indicators for evaluation of efficiency of functioning machine-building enterprise's intellectual capital is offered.
Keywords: intellectual capital, evaluation, efficiency, machine-building enterprise.
Оцшку ефективносп штелектуальних актив1в шдприемства здшсню-ють одним з чотирьох вщомих метод1в:
• каштал1защею шдприемства;
• рентабельшстю актив1в;
• прямою ощнкою в грошовому виразц
• п1драхунку вартост компонентов штелектуальних актив1в на основ1 непря-
мих показнишв, наприклад - витрат на них.
Застосування будь-якого з цих метод1в пов'язано з1 складностями от-римання достов1рно! економ1чно! шформаци про шдприемство. Тому вс щ методи необхщно сприймати як наближеш, а абсолютш цифри, отримаш з 1х допомогою, зовшшнш споживач повинен сприймати критично i шддавати ю-тотнш, неодноразовiй перевiрцi.
Прямiй оцшщ в грошовому виразi пiддаються тшьки чiтко щентифжо-ванi нематерiальнi активи i ресурси. При непрямiй оцшщ ефективносп та вартостi iнтелектуальних активiв, набiр оцiночних показникiв часто фор-муеться довiльно; зв'язок багатьох з них iз створенням вартостi штелектуаль-них активiв не завжди однозначний.
Метою статт е формування набору обгрунтованих показникiв ощню-вання ефективносп функцiонування iнтелектуального капiталу (1К) шдприемства. Цш статтi полягають у побудовi логiчного пiдходу до ефективносп 1К, розробленнi системи показниюв для оцiнювання ефективностi фун-кщонування 1К машинобудiвного пiдприемства.
