CC BY
206
• сощолопя i психолопя менеджменту;
• розробка i реалiзацiя управлiнського рiшення;
• еколопчна експертиза;
• аналiз у прийнятп рiшень, в т.ч. ситуащйний екологiчний;
• прогнозування у прийнятп ршень;
• екологiчний аудит.
При цьому останнш компонент шдлягае якнайшвидшому впроваджен-ню у систему регулювання 1 вщтворення люових ресуршв на еколого-еконо-м1чних засадах зпдно концепщею сталого розвитку.
Таким чином, лише термшове впровадження еколопчних складових у систему менеджменту люогосподарських шдприемств дозволить одержати достатню еколого-економ{чну ефектившсть люогосподарського комплексу Украши.
Лiтература
1. Еколопчний аудит: Поабник з екологiчного менеджменту та еколопчного аудиту/ Шевчук В.Я., Сатомкш Ю.М., Навроцький В.М., Лозанський В.Р., Серенко В.В., Неженцева О.В., Скорик К. Д., Скляр Д.Л., Пилипчук М.О., Давиденко С! - К.: Сикивоя - Т, 1997. - 221 с.
2. Мишенин Э.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе. - Сумы: ИПП "Мрия-1" ЛТД, 1998. - 272 с.
3. Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 447_
УДК 630 Доц. Н.М. Кисть, асист. О.М. Яворська - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ОБЛ1КУ ВИТРАТ У П1ДПРИСМСТБАХ
Л1СОВО1 ГАЛУЗ1
Наведено особливосп облiку витрат операцшно! дiяльностi у пiдприeмствах ль сово! галузi з врахуванням вимог нацюнальних положень (стандартiв) бухгалтерсь-кого облшу.
N.M. Kysil', О.М. Yavors'rn - USUFWT Special feature accounting to activity in the factory of the forest branch
Directed the special feature accounting of the expense operational to activity in the factory of branch to use the demand national position accounting.
Ефективне функцюнування шдприемств люово! галуз1 збшьшуе вимо-ги не тшьки до контролю за використанням наявного ресурсного потенщалу, а й до прийняття правильних управлшських ршень. 1нформацшною базою для формування управлшсько! стратеги служить облшове забезпечення дь яльност шдприемств. Створення ефективно! системи бухгалтерського облжу та приведення li у вщповщшсть до вимог часу i нацюнальних стандарт1в з врахуванням галузевих особливостей е одним iз основних завдань сьогоден-ня. Враховуючи специфiку лiсового господарства, це стосуеться, насамперед, облжу витрат.
Поширення ди Положення (стандарту) бухгалтерського облжу П(С)БО 16 "Витрати" вiдповiдно до наказу Мшфшу Укра1ни №131 вщ
14.06.2000 та нового Плану рахунюв бухгалтерского облiку вимагали фор-мування единих засад щодо ведення облiку з врахуванням галузевих особли-востей [1].
Одшею з особливостей облiку у люовому господарствi е те, що ре-зультати виробничо! дiяльностi його шдприемств i калькулювання собiвар-тост продукци всiх виробництв облiковуються у держлюгосш, а iнформацiя про витрати формуеться у шдроздшах (лiсництвах), де здшснюються вироб-ничi роботи. Оскшьки пiдставою для облiку е документ, тому правильне оформлення робщ розподш витрат за видами виробничо! дiяльностi стають основними завданнями бухгалтерiв та органiзаторiв виробництва.
Первинний облiк у люництвах та iнших виробничих шдроздшах пов'язаний з облiком у держшсгоспах та здiйснюеться за единими типовими та спецiалiзованими формами. Проте, недолжом е те, що iснуючi внутршш форми звiтностi мiстять iнформацiю про витрати (сировина i матерiали, заро-бiтна плата iнших прямих витрат, загальновиробничi витрати) у зведеному вигляд^ оскiльки лiсозаготiвельнi пiдприемства не ведуть аналггичного обль ку затрат за фазами виробничого процесу в розрiзi люництв.
Облiк витрат поставлений у залежшсть вiд встановлено! класифжаци видiв дiяльностi пiдприемства. Вiдповiдно до чинного П(С)БО основна дiяль-нiсть - це операцй, пов,язанi з виробництвом або реалiзацiею продукци (това-рiв, робiт, послуг), що е головною метою створення шдприемства, i забезпе-чують основну частку його доходу.
Основною дiяльнiстю держлiсгоспiв е люогосподарська, хоч найчасть ше основну частку доходiв вони отримують вiд промислово! дiяльностi. Разом з тим, держлюгоспи займаються побiчним користуванням люу, викону-ють iншi роботи. У сукупност всi цi види дiяльностi формують операцiйну дiяльнiсть.
Витрати операцшно! дiяльностi пiдприемств складаються з виробни-чо! собiвартостi продукци (робiт, послуг), адмшстративних витрат, витрат на збут та шших операцiйних витрат.
Витрати на збут та адмшютративш витрати не включаються до собь вартост ще! продукци, тобто витрати, що виходять за межi виробничо! цехо-во!) собiвартостi - не е собiвартiстю продукци. Для цiлей фшансово! звггнос-тi величину собiвартостi, що вщносяться до кожно! одиницi випуску, визна-чають лише за виробничою собiвартiстю.
Особливостi облiку витрат iз заготiвлi люопродукци вiд рубок головного користування вимагають обов'язково! оргашзаци оперативного облiку (за лiсорубними квитками) фактичное' заготiвлi деревини у вщведених люось ках на верхнiх i нижнiх складах у кубiчних метрах за кшцевою операцiею. В актах приймання робгг фiксуеться номер люосши, з яко! доставлена деревина. На наступних стадiях перемiщення та обробки стволiв останнi знеособлю-ються. Тому освоення люоЫчного фонду на кожнш конкретнiй дiльницi ха-рактеризуеться загальною кубатурою заготовлено! лшвщно! маси.
Попнева плата у бухгалтерському облiку списуеться на витрати виробництва щомюячно, за мiрою фактично! вирубки люоЫчного фонду, про-
порцiйно середньорiчнiй вартостi одного кубiчного метра дшово! деревини i дров. При заготiвлi i перевезеннi деревини у хлистах попнева плата визна-чаеться i списуеться на собiвартiсть лiсозаготiвлi за середньорiчною вартiстю знеособленого кубометра.
При виявлених розбiжностях у наявностi люоЫчного фонду проти ль сорубних бше^в бiльше 10 %, пiдприемство проводить перерахунок попне-во! плати. У тих випадках, коли вихщ дшово! деревини збiльшений за раху-нок дров'яно! деревини - перерахунок не проводиться.
У кшщ року може бути залишена несписаною вартiсть попнево! плати за лiсосiчний фонд, за яким одержано дозвш (вiдстрочку) на вирубування у наступному рощ.
Отже, при групуванш витрат виробничо! собiвартостi продукци (ро-бiт, послуг) за статтями калькуляци лiсогосподарськi пiдприемства включа-ють у статтю "Сировина i матерiалим, окрiм витрат, передбачених П(С)БО, також витрати, пов,язанi з використанням ресуршв природно! сировини, включаючи плату за деревину люових порiд, що вiдпускаються на пнi для осмолу та деревостою (попнева плата), як використовуються для тдсочки, вщ-повiдно до видiлених лiсосiчних фондiв, за встановленими таксами. Цi витрати розподшяються на лiсозаготiвлю, добування живищ та заготiвлю осмолу.
Повне i достовiрне визначення фактичних витрат повинно супровод-жуватись аналiзом облжових показникiв щодо складу, класифжаци витрат, об'ек^в та методiв калькулювання.
Розглянемо юнуючу класифiкацiю витрат на виробництво за такими ознаками:
Ознаки Витрати
1. За центрами ввдповвдальносп (мшцем виникнення витрат) Витрати виробництва, цеху, дшьнищ, техноло-пчного передшу, служби
2. За видом продукци, робщ послуг Витрати на вироби, типов1 представники виро-б1в, групи однорвдних вироб1в, одноразов1 за-мовлення, натвфабрикати, валову, товарну, ре-ал1зовану продукцш
3. За едтстю складу (однорвдтс-тю) витрат Одноелемептт, комплексы
4. За видами витрат Витрати за економ1чними елементами, витрати за статтями калькуляци
5. За способами перенесення вар-тост! на продукцию Витрати прям1, непрям1
6. За ступенем впливу обсягу ви-робництва на р1вень витрат Витрати змшт, постшт
7. За календарними перюдами Витрати поточт, довгостроков1, одноразов1
8. За доцшьтстю витрачання Продуктивт, непродуктивт та надзвичайт
9. За визначенням ввднесення до соб1вартост1 продукци Витрати на продукщю, втрати перюду
Серед вщомих методiв облiку витрат i калькулювання собiвартостi, найчастiше пропонуеться нормативний, в основi якого лежать розрахунки на пiдставi нормативних витрат. Застосування цього методу передбачае дотри-мання певно! послiдовностi бухгалтерських дiй [3, ст.21-22]:
• на пiдставi дшчих норм i кошторисiв витрат складаеться попередня калькуляция за виробами;
• протягом визначеного перiоду (мiсяця) нормативна собiвартiсть коригуеться з врахуванням змiн;
• змши, як виникли протягом мюяця, i виявленi вщхилення вiд нормативно! собiвартостi враховують окремо;
• визначаються причини ввдхилень;
• на пiдставi фактичних витрат визначаеться фактична собiвартiсть продукцп. Значна трудомютюсть виконання дш за вказаним методом дозволяе
обмежитись складанням нормативних калькуляцш лише за прямими витрата-ми, але дозволяе вивчити причини в1дхилень та вчасно прийняти управлшсь-ке ршення.
1снуюч1 позамовний та попартшний методи облшу витрат i калькулю-вання соб1вартост1 практично не використовуються. Позамовний метод вра-ховуе виробнич1 витрати за окремими замовленнями на вир1б або роботу, тобто об'ектом облшу i калькулювання е виробниче замовлення. Використан-ня пооперацшного методу дозволяе отримати окрему калькуляцш витрат за кожною проведеною роботою, технолопчною операщею.
Уваги заслуговують також попередшьний та попроцесний методи, та найчастше, на жаль, використовуеться простий, коли соб1варт1сть одинищ продукцп визначаеться дшенням накопичених за перюд витрат на кшьюсть випущено1 продукцп.
При калькулюванш соб1вартост1 застосовуеться поняття, як калькуля-цшна одиниця, що е засобом вим1рювання об'екта калькулювання у визначе-них вим1рниках. На шдприемствах л1сово1 галуз1 використовуються таю калькуляцшш одинищ: шдльний (без пустот м1ж полшами) куб1чний метр -за заготовленою люопродукщею, пиломатер1алах, балансах, тарнш дощечщ, осмолу та ш.; тонна - за живицею, вгтамшному борошш 1з деревно1 зелеш, кор1, деревному вуг1лл1 та ш.; квадратний метр - за деревно-волокнистими плитами, паркетами та ш.; гектар (1000 кв. м.) - за люовими культурами, на-садженнями у ярах, балках, шсках, полезахисних люових смугах, плантащях, люонасшневих дшьницях, люонасадженнях, пройдених доглядових рубань, саштарних рубань, створених люоосушувальних системах, наземних вини-щувальних засоб1в боротьби, проведених у люонасадженнях та ш; кшометр -по дорогах люогосподарського i протипожежного призначення, по розруба-них i розчищених квартальних i граничних квартальних просжах, упорядже-них нових проти пожежних розривах i ш; кшограм - по шишках, люовому насшню та iн.; гривня (тис. грн.) - за обрахунком обсягу валовой товарно1 i реалiзованоï продукцiï, виробничих витрат i собiвартостi.
Виробничi витрати складаються iз прямих витрат на оплату пращ, ш-ших прямих витрат та загальновиробничих витрат (розподшених).
Для вiдображення у бухгалтерському облжу витрат на виробництво держлiсгоспи використовують рахунок 23 "Виробництво" за субрахунками:
• 231 - "Витрати люового господарства за рахунок бюджетних кошт!в";
• 232 - "Витрати люового господарства за рахунок власних кошт!в";
• 233 - "Витрати за вивозкою деревини на кiнцевi склади";
• 234 - "1нше виробництво";
• 235 - "Допом1жне виробиидтво".
Аналiтичний облж ведеться в розрiзi статей витрат за такими об'екта-ми, видами продукци, робгт i послуг: люосши, вiдведенi пiд всi види рубань; молодняки, пройдет доглядом; насадження, пройдет рубаннями, пов'язани-ми з веденням люового господарства; дороги лiсогосподарського призначен-ня, виконанi господарським методом; бютехшчш заходи; послуги державi iз захисту люу вiд шкiдникiв i хвороб; гiдролiсомелiаративнi i лiсоосушувальнi роботи; люовирошування; лiсовi культури; захиснi насадження; природне по-новлення; полезахиснi лiсовi смуги; маточш плантаци i лiсонасiнневi дшьни-цi (закладка та утримання); заходи з охорони люу вiд пожеж; послуги з вияв-лення пожеж; гасшня лiсових пожеж; послуги Державно! люово! охорони; послуги з охорони i вiдтворенню диких тварин; iнша продукцiя i послуги, що надаються.
Необхщнють формування облiку прямих та непрямих витрат за видами продукци дозволяе вщображати основш витрати за подшом:
• прям1 за видами продукци основного та допом1жного виробництва;
• непрям1;
• брак у виробництв1
Специфiка групування витрат, пов'язаних з виробництвом продукци за статтями калькуляци, дае змогу шдприемствам люово! галузi включити стат-тю "витрати на люогосподарсью роботи i послуги, виконаш за власнi кошти" Пов'язано це з тим, що люогосподарсью роботи (вiдновлення лiсiв на вируб-ках, пустирях, чагарях; створення протиерозшних лiсових насаджень на шс-ках i iнших землях, непридатних для ведення сiльського господарства; осу-шення заболочених масивiв; доглядовi рубання за люом i санiтарнi рубання; охорона лiсiв вiд пожеж; захист вщ шкiдникiв i хвороб та ш.). Фiнансуються як за рахунок кош^в державного бюджету (в основному), так i з виручки вiд реалiзацi! продукци лiсового господарства.
До витрат операцшно! дiяльностi, окрiм витрат основно! дiяльностi, включаються iншi операцiйнi витрати. За ддачими П(С)БО, до шших опера-цiйних витрат вiдносять втрати вщ операцiйно! курсово! рiзницi (тобто вщ змiни курсу валюти за операщями, активами i зобов'язаннями, що пов'язаш з операцiйною дiяльнiстю шдприемства), втрати вiд знецiнення запасiв, нестачi i втрати вiд псування цшностей, визнанi штрафи, пенi, неустойки, iншi витрати операцiйно! дiяльностi, як не е витратами звiтного перюду i не включаються до виробничо! собiвартостi продукци.
Iншi операцшш витрати, витрати на збут та адмшютративш витрати е витратами того перюду, в якому вони виникли.
Правильно оргашзований облш витрат, вибiр прогресивних методiв калькулювання дозволить шдприемствам люово! галузi не тiльки знизити со-бiвартiсть продукци, а й сформувати даш для оцiнки та аналiзу виконання планових показникiв, визначення результат дiяльностi структурних шдроз-дшв та пiдприемства в цiлому, фактично! ефективностi оргашзацшно-техшч-них заходiв, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва.
Лггература
1. Положения (стандарт) бухгалтерського обл^ 16 "Витрати"/ Затверджено Наказом Мшф1ну Укра'ши вiд 31.12.99, № 318
2. Зв1т про фiнансовi результати: Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ 3/ Затверджено Наказом Мшф^ Укра'ни вiд 14.06.00. № 131
3. Римма Грачова. Доходи, витрати та фiнансовi результати: бухгалтерський облЫ Спецiальний додаток до тижневика Дебет i кредит. - 129 с.
УДК 634.0.61 Доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
СТАНОВЛЕНИЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В УКРА1Н1
Наведено основи i досвщ становлення еколопчного аудиту в Укра'ш, зокрема в Укра'нсько-Канадськш програмi комплексного проекту "Еколопчний аудит i "зеле-ш" технологи".
S. Lebedevych - USUFWT The beginning of ecology auditing in Ukraine
There are the principles and the experience of ecology auditing in Ukraine in particular in Ukrainian-Canadian project "Ecology auditing and "green" technologies".
Глобальна еколопчна катастрофа висунула на переднш план проблему сталого розвитку свггового сшвтовариства. Особливо актуально це для Укра'ни, вся територ1я яко' е зоною еколопчного лиха.
Зараз йде реформування економжи нашо' кра'ни, трансформащя ii в напрямку до еколопчно' безпеки на засадах сталого розвитку. Настав час наблизити систему еколопчного менеджменту до первинно' виробничо-гос-подарсько' ланки - до шдприемства. Треба провести еколопчну швентариза-цда кожного шдприемства, у першу чергу тих, що приватизуються. У м1жна-роднш практищ така еколопчна швентаризащя, оцшка одержали назву "еколопчний аудит", який став невщ'емною шдсистемою екоменеджменту на макро- i м1крор1внях господарювання.
Еколопчний аудит в ринкових умовах мае сво' особливость Перш за все, така д1яльшсть здшснюеться на меж1 шших напрямюв: еколопчних, при-родоохоронних, швестицшних, господарських. Кр1м того, екоаудит спрямо-ваний на збалансування загальнодержавно' еколопчно' пол1тики з пол1тикою господарюючого суб'екта, що забезпечуе як конкурентоспроможшсть його продукцп, так i захист навколишнього природного середовища, тобто погод-ження макро- i м1крор1вн1в екобезпеки життед1яльност1.
В Украiнi екологiчний аудит е лише у стадп становлення, це при тому, що в розвинутих кра'нах його осво'ли в останнш чвертi ХХ столiття. У мiж-народнiй практицi екоаудит вже мае свою законодавчу, нормативно-методич-ну i навчальну бази, органiзацiйну iнфраструктуру i квалiфiкованих екоауди-торiв. У нашш краiнi тiльки починають розумiти, що еколопчний аудит е не-обхщною передiнвестицiйною стадiею оцiнки ризикiв, обов'язковою процедурою при оцiнцi вартост пiдприемств, що приватизуються, при маркетинго-вих дослiдженнях конкурентоспроможностi продукцii, найбшьш дiевим
