CC BY
11
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
• у 2 рази зросли обсяги ексгюрту товар1в (робгг, иослуг); юльюсть шдприемсгв, що виробляють експортну продукцпо або послуги, зросла з 8-и до 11-й;
• питома вага бартерных операцш у загальних обсягах продажу зменшилася з 49,8 % до 38,8 %;
• зменшилася кредиторська та дебггорська заборговашсть, зросли наявш об1гов1 кошти шдприемств;
• полшшився стан зайнятосп працюючих, зросла середня зарплата, зменшилася заборговашсть з и виплаги;
• зросли нарахування податюв I збор1в до бюджет та Ух сплата.
2. Запроваджена проста 1 прозора система оподаткування шдприемств га-лузей промисловост1, як1 дають швидкий об1г коптв. Суттево скоротилися вияв-леш при перев1рках порушення податкового законодавства, суми штраф1в та пеш.
3. Пщприемства деревообробно'У промисловост1 спрацювали прше, шж шдприемства легкоУ промисловосп. Причиною цього е скорочення лкоачного фонду, що видшяеться люопереробним шдпрнемствам, неефективна д1яльшсть власниюв контрольного пакету акцш деяких шдприемств, недостатня квашф1ка-щя деяких кер!вник1в стосовно роботи у ринкових умовах господарювання.
4. Результата проходження економ1чного експерименту були б кращими, якби у 2000 р. виконувалися передбачеш пунктом 6 статп 7 та пунктом 1 стагп 10 Закону про економ!чний експеримент умови щодо звшьнення вщ оподаткування ПДВ ¡мпортного обладнання, яке ввозиться для власних виробничих потреб, та фшансування ¡нновацшних проеттв шдприемств за рахунок збор1в до обласного вщдшення Держшнофонду.
УДК638.8+65.11.44 Доц. С.С. Дикий - УкрДЛТУ
ПИТАНИЯ ОЦ1НКИ П0Б1ЧН01 ПРОДУКЦН Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Висв1тлюються питания, иов'язаш з використанням в промислових шлях нестовбу-рових частин дерев як таких, то задовольняють neeiii суспшьж потреби та волод1ють сиожнвною варпстю. Ос^сшьки вони утворюються в npoueci npani, то повинш отримувати економ1чно обгрунтовану варпсну oniiiKy.
Doc. S.S. Dykiy - USUFWT By-product evaluation of logging production
The problems, concerning the utilization of nontrunk parts of the trees for infustrial purposes that satisfy gome social demands and have consumer value have been shown in the article.
Been formed in the process of work, they have to get economically substantiated cost evaluation.
В результат! единого технолопчного процесу люозаптпвель отримують декшька вид1в поеднаноУ продукцп: стовбурову деревину, технолопчну деревину сировину, кору i деревну зелень (хвою).
Однак вшповщно до Д1ючих положень в л1созагот1вельнш промисловосп обмежуються обчисленням собшартостт кубометра знеособленоУ стовбуровоУ де-ревини, яку визначають за прямою ознакою, тобто фактичш затрати за званий перюд дшять на юльюсть виготовленоУ продукцп.
Кконокпкл, мламумамми i у upaitjiMtHH и лкоинроГншчому комплекс! 2 1 3
Украшський державний лiсотехнiчний унiверситет
Що стосуеться решти компоненте л1соачного фонду (сучюв, вершинок, хвоУ, кори 1 т.д.), в калькуляцн соб1вартосп л1сопродукц1| з загальноУ суми затрат вираховуеться варт1сть цшних вщход1в, як1 ¡дуть на переробку на технолопчну тр1ску безпосередньо в лкгоспах чи продаються споживачам. Однак при кальку-люванш соб1вартосп I технолопчноУ трюки ¡з сучк1в, вершинок та ¡ншоУ нелжвщ-ноУ деревини прийнято оцшювати даш види деревинноУ сировини за нульовою вартюпо (в раз1 вивезення дерев з кронами на нижшй склад). Умовно до-пускаеться, що вони не вимагають для своеУ заготтл1 спешальних затрат.
Така оцшка може бути виправданою лише на раишх стад1ях промислового засвоення низькоямсноУ деревинноУ сировини з метою створення матер1альноУ за-шкавленосп споживачш в Ух переробцк Однак нульова оцшка вартосп технолоп-чноУ деревинноУ сировини, хвоУ 1 кори не защкавлюе люозагчупвелып тдприемст-ва в Ух збиранш та рацюнальному викорнстаннг При цьому занижуеться значения повного 1 рацюнапьного використання люоЫчного фонду, спотворюються величина соб¡вартосп кшцевих продукте лкозаготжель I показники ефективносп л1-созаготтельного виробництва.
Вггки, сучки, кора, деревна зелень, пш, низькосортна "нелжвщна" деревина в сучасних умовах використовуються в промислових шлях. Вони задовольня-ють певш сусшльш потреби, володшть споживчою варлстю та, оскшьки утво-рюються в процеа пращ, повинш отримувати економ1чно обгрунтовану варт1сну ощнку.
Правильна, науково-обгрунтована грошова оцшка таких вид1в деревинних ресурЫв, як1 споживаються як сировина, безумовно, вообразиться на вартосп стовбуровоУ деревини, тому що частина поточних затрат по люоексплуатацп буде вилучена на дану продукшю лкозагчтвель.
Такий розподш затрат при комплексному використанш люоачного фонду, який зменшуе варт1сть круглих л1соматер1ал1в, е теоретично обгрунтованим. По-д1бний тдхщ до ощнки комплексно! сировини знайшов практичне застосування у щлому ряд1 галузей промисловосп, як1 зайнят1 його переробкою: х1м1чнш, нафто-переробнш, газовш, сланцевж та ¡н., а також у альському господарств1.
У даний час розпод1л затрат при комплекснш переробш сировини проводиться з застосуванням таких трьох метод!в: виключенням затрат; розподшу затрат 1 комбшованого методу.
При першому метод! один ¡з продукте, отрнманих в даному виробництв!, вважаеться основним (цшьовим), а решта - поб1чними. 31 загальноУ суми затрат на виробництво виключаеться варт1сть поб1чноТ продукщУ, а величину вартосп, яка залишаеться, приймають за соб1вартють основноУ. Цей метод застосовуеться в цих випадках, коли основний продукт мае чггко виражений характер, а питома вага поб1чноТ продукщУ невелика. При цьому необхщна економ1чно обгрунтована ощ-нка поб1чноУ продукщУ.
У галузях з комплексною переробкою сировини при виробництв1 двох чи бшыие основних продукте \ вщсутносп поб1чноУ продукци застосовуеться метод розподилу: загальш затрата на виробництво розподшяються м1ж одержаними продуктами пропорщйно економтно обгрунтованим коефщкнтам, 31 врахуванням особливостей виробництва щ коефщкнти можуть встановлюватися, виходячи з норм виходу окремих продуючв з одинищ сировини, сшввщношення затрат на оброб1ток, сукупних споживчих властивостей отриманих продукте, стабшьних 1
214 Зб|рник науково-тсхм1чннх праць
Науковий шсник, 2001, вип. 11.4
свп'ових цш, ф1зико-х1м1чних властивостей одержаноУ продукщУ та ¡н. Можливий також розподш затрат пропорщйно соб1вартост1 таких самих чи аналопчних (за-мшних) продукте, отриманих у вщокремлених виробництвах.
У складних комплексних виробництвах використовують комбшований метод калькулювання соб1вартосп поеднаних продукте. Якщо частину цих продукте отримують тшьки в результат! комплексного процесу, тобто показники соб1ва-ртосп ¡з вщокремленого виробництва невщом1, то методом виключення з загальноУ суми затрат вираховують варткть поб1чноУ продукщУ, а решту видатмв, як1 за-лишилися, розподшяють м1ж декшькома видами цшьових продуючв пропорцшно встановленим коефвдентам.
В економ1чнш лггератур1 пропонуеться ошнювати ус1 види деревинних ресурса заниженоУ якост1 (технолопчну деревинну сировину, хвою, кору) методом виключення затрат1. При цьому розповсюджена думка, що економ!чно обгрунтованим повинно бути встановлення твердих вартюних ощнок лише на види низь-косортноУ деревинноУ сировини, яка реал1зуеться. Це, мовляв, створить защкавле-шсть лкозаготшнимв у переробщ Ух на технолопчну трюку.
На наш погляд, реал1зуються нестовбуров1 видн деревинноУ сировини чи ж, вони е продуктами людськоУ пращ, володшть вартютю, а тому повинш мати щну. Необхщно ощнювати не тшьки цю частину люозагот1вельноУ продукцп заниженоУ якостц яка знаходить збут, але 1 взагал! усю масу деревинноУ сировини, одержаноУ в процес1 люозагот1вель. У цьому випадку з'явиться можлив!сть вияви-ти збитки, пов'язаш з неповним та неращональним використанням деревинних ре-сурав, показатиУх втрати на стащУ люозапгпвель, викрити справжш причини зби-тковосп та низькоУ рентабельное^ люозапгпвельних пщприемств, визначити на-явш резерви та ефектившсть Ух використання.
Виключення з загальноУ суми затрат по люоексплуатащУ вартост1 уах видш нестовбуровоУ деревинноУ сировини за твердою ощнкою звужуе значения соб1вар-тосп як ямсного показника, оскшьки значна частина люопродукци фактично не буде калькулюватися. Технолопчна деревинна сировина (сучки, вершинки 1 т.д.) становлять приблизно половину обсягу стовбуровоУ деревини. Кр1м того, в люоза-птвельшй промисловосгп в силу специфщних УУ особливостей, р1вень затрат на продукщю по окремих пщприемствах ¡стотно коливаеться. Але при такж методи-щ калькулювання ус1 змщи загального р1вня цшком будуть вщноситися тшьки на соб1варт1сть круглих л1соматер1ал1в, а варлсть решти вид1в, продукщУ залишаеть-ся беззмшною. Дане положения суперечить принципам та основним вимогам тео-р1Т калькулювання.
Метод виключення затрат за твердою ощнкою може застосовуватися тшьки до побшноУ продукци люозаптвл! (хвоУ I кори), причому, цей метод доцшьно зберегти для поб1чноУ продукци, якщо питома вага п незначна.
Для фактичноУ собтартосп продукцп' люозаготтель важливо встановити, що необхщно прийняти в якоспч ощнки поб1чноУ продукцп - хвоУ I кори. У прак-тищ переробних галузей промисловосгп та у сшьському господарств! при викори-станш методу виключення затрат поб1чна продукщя ощнюеться за д1ючими опто-вими щнами за вирахуванням прибутку та позавиробничих видатмв, за плановою соб1варт1стю, соб1варт1стю анапопчних чи еквшалентних продуючв вщокремле-
1 Петров А.Г1. О ценах на низкосортную древесину и древесные отходы как промышленное сырье. - В кн.: Определение экономической доступности ресурсов низкосортной древесины и древесных отходов лесозаготовок. Научи труды/ ЛТА им. С М. Кирова, вып. 116. - Л , 1988, ст. 94___
£коиом|ка, нланувиння I управлипш в лковнробннчому комплекс! 215
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
них виробництв, за цжою можливого використання. Yci види оцшок мають недолги i критикуються в економ1чнш л!тератур1.
У люозапупвельному виробництв! в даний час найбшьш реально виключа-ти хвою i кору з загапьно'У суми затрат за щною можливого Yx використання. Тех-нолопчну деревинну сировину, яка ¡де в переробку на Tpicny (сучки, вершинки, "нел1квщна" деревина i т.д.), як i стовбурову деревину необхщно калькулювати.
3 огляду на те, що люопродукти отримують з единого, технолопчного пронесу, обчислювати Ух соб1варт1сть можна тшьки шляхом розподшу загальних затрат. При цьому важливо правильно вибрати метод розподшу. Показники co6ieap-TOCTi, яю калькулюються, повинн1 як можна точшше вщображати вплив фактор1в, яю fx визначають, та не допускати штучного перенесения затрат на цей об'ект калькуляцп, як1 в flificHocri вщносяться до ¡ншого.
Всякий розподш комплексних затрат умовний. Найбшьш досконал1 спосо-би калькулювання собшартосп продукшУ комплексноУ запупвл! деревинноУ сиро-вини тшьки наближують Tieio чи ¡ншою Mipoto до BHMipy реапьних затрат. Тому, перш шж тдцати затрата грошовому розподшу в люозагот1вельному виробницт-Bi, необхщно видшити ш ¡з них, ям можливо прямо врахувати по окремих капьку-ляцшних об'ектах, не застосовуючи cnoco6iB умовного розподшу. Включения прямих затрат, яю вщносяться до конкретного виду продукцп, до складу цих, ям умовно розподшяються м1ж декшькома видами деревинноУ сировини призведе до зниження достошрносгп обчислювальних показник[в соб1вартост!. Затрата на заготовлю деревини потребують узагапьненого об;пку до цих nip, поки технолопчний процес Ух виробництва е единим. 1з роздшенням технолопчного процесу з'являеться можлив1сть прямого вщнесення затрат на кожний вид продукцп люозагсгпвель.
УДК674.815 Доц. /О.Г. Грицюк, к.т.н. - УкрДЛТУ
ЕК0Н01УПЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ КАШТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ В1Д ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОПЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ МЕБЛЕВИХ ЗАГОТОВОК 3 ПДМ
Пропонуетьея авторськнй гпдх1д до вирниення питания визначення екоиом1чно1 ефе-KTHBiiocTi каштапьних вкладень в удосконалення ТП виготовлення меблевнх заготовок з ПДМ, в яюй Bci обчислення ведуться, виходячп з Tenepiimiboï вартосп майбутшх чистих надходжепь (чистий прибуток + амортизашя) шд Гюго впровадження, а не if темгпв зниження co6iBapTOCTi виготовлено? продукцп. Також враховуеться змша вартост( грошей з часом, тобто даеться уточнения на темпн шфляцп, pieeHb ризику та непевшсть у майбут-Hix грошових надходженнях.
Doc. Yu. Gryciuk, Dr.Sc. -USUFWT
Economic effectiveness of investment due to introduction of technological process for production of furniture blanks
The authorized approach is proposed to solve the determining of economic effectiveness of investment into improvement of technological process of furniture blanks production out of ПДМ, where all calculations are based on present costs of future clear profits (clear profits + amortization) caused by its introduction, but not on the rate of decreasing the production prime cost. Also the dependence of money valve on the time is taken into consideration, i.e. the inflation rate, the risk level and uncertaining of future money incomes are bully regarded.
216 36ipmiK науково-1сх1пч||нх праць
