CC BY
14
них виробництв, за цжою можливого використання. Yci види оцшок мають недолги i критикуються в економ1чнш л!тератур1.
У л^озапупвельному виробництв! в даний час найбшьш реально виключа-ти хвою i кору з загапьноУ суми затрат за щною можливого Yx використання. Тех-нолопчну деревинну сировину, яка ¡де в переробку на тр1ску (сучки, вершинки, "нел1квщна" деревина i т.д.), як i стовбурову деревину необхщно калькулювати.
3 огляду на те, що л1сопродукти отримують з единого, технолопчного пронесу, обчислювати Ух соб1варт1сть можна тшьки шляхом розподшу загальних затрат. При цьому важливо правильно вибрати метод розподшу. Показники co6ieap-TOCTi, ям калькулюються, повинн1 як можна точшше вщображати вплив фактор1в, яю fx визначають, та не допускати штучного перенесения затрат на цей об'ект калькуляцп, як1 в flificHocri вщносяться до ¡ншого.
Всякий розподш комплексних затрат умовний. Найбшьш досконал1 спосо-би калькулювання собшартосп продукшУ комплексноУ загот1вл1 деревинноУ сиро-вини тшьки наближують Tieio чи ¡ншою Mipoto до BHMipy реапьних затрат. Тому, перш шж тдцати затрата грошовому розподшу в л1созагот1вельному виробницт-Bi, необхщно видшити ш ¡з них, ям можливо прямо врахувати по окремих капьку-ляцшних об'сктах, не застосовуючи cnoco6iB умовного розподшу. Включения прямих затрат, яю вщносяться до конкретного виду продукцп, до складу цих, ям умовно розподшяються м1ж декшькома видами деревинноУ сировини призведе до зниження достошрносгп обчислювальних показнимв соб1вартост!. Затрата на заготовлю деревини потребують узагапьненого обл1ку до цих nip, поки технолопчний процес Ух виробництва е единим. 1з роздшенням технолопчного процесу з'являеться можлив1сть прямого вщнесення затрат на кожний вид продукцп люозагсгпвель.
УДК674.815 Доц. /О.Г. Грицюк, к.пин. - УкрДЛТУ
ЕК0Н01УПЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ КАШТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ В1Д ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОПЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ МЕБЛЕВИХ ЗАГОТОВОК 3 ПДМ
Пропонуеться авторськнй гпдх1д до вирнисння питания визначення екоиом1чно1 ефе-ктнвносп каштальних вкладень в удосконалеиня ТП виготовлення меблевнх заготовок з ПДМ, в яюй Bci обчислення ведуться, виходячи з Tenepiimiboï вартосп майбутшх чистих надходжень (чистим прибуток + амортизашя) шд Гюго впровадження, а не if темгпв зниження соб1вартост1 виготовлено? продукцп. Також враховуеться чмша вартосп грошей з часом, тобто даеться уточнения на темпи шфляцп, pieeHb ризику та непевшсть у майбут-HÏx грошових надходженнях.
Doc. Yu. Gryciuk, Dr.Sc. -USUFWT
Economic effectiveness of investment due to introduction of technological process for production of furniture blanks
The authorized approach is proposed to solve the determining of economic effectiveness of investment into improvement of technological process of furniture blanks production out of ПДМ, where all calculations are based on present costs of future clear profits (clear profits + amortization) caused by its introduction, but not on the rate of decreasing the production prime cost. Also the dependence of money valve on the time is taken into consideration, i.e. the inflation rate, the risk level and uncertaining of future money incomes are bully regarded.
216 36ipmiK науково-1сх1пч||нх праць
Встун
Для визначення економ1чноУ ефективност1 впровадження у виробництво ТП виготовлення меблевих заготовок з ПДМ, а також придбання того чи ¡ншого розкршного обладнання необхщно, перш за все, знати р1зш методики оцшки дошльносп каштальних вкладень (швестицш) 1 вибрати серед них найб1льш при-датьп для даноТ ситуацм. Також необхщно знати варт1сть початкових швестицш у проект, яю пот1м потр1бно пор]вняти з тепершньою вартштю майбутшх чистих надходжень I внршити, чи варто братися за проект. Якщо ж прийнято р1шення про доцшьшсть швестицш в запропонований проект, то для замовника важливо знати перюд його окупност1, тобто шлыйсть ромв, за як! вщшкодуються каштало-вкладення.
Методика визначення економ1чноТефективносп в1д впровадження розкршного обладнання - необхщний заЫб для економ1чно правильного обгрунтування проекту, а також вибору з-пом1ж множини можливих вартнтт проекту такого, який принесе максимальш грошов1 потоки 1 буде мати достатню прибутков1сть. Для цього якраз I потр1бш надшш засоби оцшки дощльносп кашталовкладень, а також надшш показники для пор1вняння проеютв 1 вибору з-пом1ж них оптимального.
3 шею метою нижче пропонуеться удосконалена методика визначення еко-ном1чно1 ефективносп вщ впровадження будь-якого розкршного обладнання на шдприемств1 за двома показниками: економ'ттш ефектом \ коефщентом окуп-ностг.
1. Оцшка дощльносп кашталовкладень
Оцшка дошльност1 кашталовкладень - це зааб, за допомогою я кого ф!-шшсоеп менеджери можуть вибрати той чи шший проект, який в майбутньому принесе достатш грошов1 потоки 1 матиме пристойну прибутков1сть. Отож, фшан-совий менеджер повинен зробити висновок про дошльшсть вкладання в запропонований проект гроип, чи ш, а також розважливо зд1йснити виб1р з-пом1ж двох чи бшьше вар1ант1в найбшьш прибуткового. Для цього потр1бен надшний зааб оцш-ки, пор1вняння та вщбору проекте. Цей зааб називаеться ощнкою доцыыюспи кашталовкладень.
Однак, каштал, у будь-якш форм1 його юнування - боргу чи акцш, е дуже обмеженим ресурсом. В економ1чнш полтин будь-якоУ держави ¡снуе межа кредите, яю може надати банювська система. Комерцшш банки та шил заклади, що надають кредита, мають обмежеш депозита для надання кредита замовникам: приватним особам, шдприемцям чи урядам До того ж Кабшет Мш1стр!в вимагае, аби кожен банк тримав частину своУх депозшчв у резерва 3 огляду на обмежеш грошов! ресурси, банки мають право самостшно приймати р1шення про те, кому ¡з своТх юпешчв надати кредита \ в якому обсязк Та якби банк 1 м1г надати будь-якому замовнику необхщну суму кредиту, правлшню замовника необхщно самостшно оцшити вплив усе зростаючого приросту вщсотюв за кредита на загальну варт1сть фшансування проекту.
На практиш у кожноТ ф1рми е обмежеш можлнвосп для отримання кредите, тому ш кошти мають бути використаш якнайкраще. Необхщно враховувати й таке: щоб залучити каштал, ф1рма може випустити майже необмежену шльмсть звичайних акцш. Але збшьшення кшькосп акцш ф1рми призведе тшьки до розпо-
Екином|ка, пллнуиаинн I управлшнн ц л^совпробннчому комплекс! 217
рошення акцшного кашталу м1ж бшьшою мльмстю акцюнер1в. 1ншими словами, якщо збшьшуеться мльмсть акцж ф1рми, вщповщно може зменшуватись частка власносп ¡ндив1дуапьних акцюнер1в ф1рми.
Те, що каштал - це обмежений грошовий ресурс, справедливо для будь-якоУ його форми - довгострокових або короткострокових кредит! в, звичайиих ак-цш, нерозподшених прибутмв, заборгованост! тощо. Нав1ть фшансово мщш та найвщом11ш у своему репош чи навггь своУй галуз1 ффми можуть брати банмвсь-м кредита до певноУ меж1. Щойно ця межа перейдена, кредитори або вщмовляють ф1рм1 у наданш чергових кредите, або ж беруть з неУ вищий вщсоток за кредит, що, природно, не заохочуе залучати каштал через кредит.
Коли е тшьки обмежений каштал, правлшня ффми мае ретельно зважити доцшьшсть впровадження того чи ¡ншого проекту. Якщо ж е демлька проект!в, то правлшня мае визначити серед них той, який в майбутньому принесе найбшьш! прибутки та матиме вщпов1дний вплив на фшансовий стан ф1рми. Це, по сут1, \ е основою оцшки доцшьност1 каштаповкладень.
Будь-яка ф1рма може мати два види витрат: поточш та каштальш. Поточш витрати - це короткостроков1, що повшстю списуються того ж року, в якому вони провадились. Прикладом таких витрат може бути заробггна плата, вартють си-ровини, матер1ал1в та нашвфабрикатт, р1зного роду aдмiн¡cтpaтивнi витрати. Каштальш витрати - це довгостроков1 витрати, що амортизуються (Ухня варткть поступово зменшуеться) впродовж млькох ромв зпдно з правилами Податкового Управления. Прикладом каштальних витрат можуть бути асигнування, наприклад, у 100 тис. грн. на буд1вництво нового цеху чи закупку технолопчного обладнання, придбання комп'ютерного оснащения чи програмного продукту, кушвля патенту винахщника чи лщензп виробника, витрати на дослщження тощо. У цьому роздЫ будуть розглядатися тшьки каштальш витрати.
Каштальш витрати подшяються на там види: придбання нових машин та обладнання, замша ¡снуючого обладнання, а також участь в обов'язкових проектах та ¡ниц витрати.
Витрати на нов/ машины та обладнання призначеш для розширення ви-робничоУ д1яльност1 ф1рми. Зпдно з Правилами Податкового Управлпшя, мапо-тоннажш вантажш автомобЫ та шип модел1 автомобш1в, доашдницьке обладнання та ¡нше вшносно недороге виробниче устаткування амортизуеться за три роки. 1нцц машини списуються за 5 ромв. Каштальш витрати на комунальш спо-руди, як правило, списуються за 10 або 15 ромв.
Витрати на замшу ¡снуючого обладнання призначеш для шдвищення ефе-ктивносп виробництва шляхом продажу наявного обладнання 1 замшою його но-вими, сучасними зразками. Оцшка доцшьносп ¡нвестицш у так! проекти пов'язана не тшьки з вартютю нового обладнання, а й з доходом в1д продажу старих машии 1 тим, як це впливае на суму податмв ффми.
Витрати на участь в обов'язкових проектах пов'язаш з вимогою спожива-ч1в 1 законодавчих оргашв вкладати гроци у створення досконалоУ, безпечноУ те високоямсноУ продукщУ, а також в охорону пращ та навколишнього середовища.
1шм каштальш витрати призначеш для довгострокових проегпв: придбання земельноУ дшянки, розширення конторських споруд, кушвля патенте тощо.
3 огляду на сказане вище, ва кашталовкладення у розвиток чи удоскона-лення ТП виготовлення меблевих заготовок призводять до придбання нового роз-кршного обладнання залежно вщ таких виробничих витрат:
218 Збфннк науково-техшчннх пращ
• збшынсння обсягу випуску меблевих заготовок для освоения нових ринмв збуту продукцп;
• замша зношеного або зруйнованого обладнання, яке використовусться для виго-товлення меблевих заготовок;
• замша морально застаршого обладнання для зменшення витрат на виготовлення конкурентоздатних меблевих заготовок.
2. Визначення початкових кашталышх витрат
Для того, щоб вир1шити, чи варто приймати проект, необхщно обчислити його початков1 витрати. Початков} витрати або витрати початкового ¡нвестування, - це звичайш витрати на започаткування ¡нвестишй. Якщо менеджери володшть ¡нформашею про те, скшьки грошей потребуе реашзашя схваленого проекту, то вони зможуть пор1вняти початков! ¡нвестицп з тепершньою вартютю майбутшх чистих прибутюв I вир1шити, чи варто братись за проект.
Для визначення вартоспч початкових каштальних вкладень необхщно знати:
• величину витрат на розробку ТП виготовлення меблевих заготовок (варпсть кон-структорськоУ шдготовки), придбання комплектуючих матер1ашв та ¡п.;
• кушвельну цжу нового розкржного обладнання, вар-псть його пакування, доставки 1 монтажу, подальший техшчний догляд за ним;
• очжунапий доход вщ продажу ¡снуючого розкршного обладнання (при замни но-вим обладнання м);
• величину податку вщ прибутку, отриманого за рахунок продажу наявного облад-нання;
• величину податкових пшьг на отримаш ¡нвестицп у випадку придбання нового обладнання.
Необхщно пам'ятати, що на нов1 активи, як! списуються за 3 роки, можна отримати шестивщсоткову податкову знижку вщ кушвельних цш, тод1 як на активи, що списуються за 5, 10 або 18 рок1в, можна отримати щонайбкпьше десяти вщ-соткову податкову знижку.
Розглянемо два випадки визначення початкових каштальних витрат на придбання розкршного обладнання. Перший-це випадок впровадження нового за призначенням обладнання, а другий - замша ¡снуючого обладнання новим, бшьш продуктивним чи таким, яке забезпечуе виготовлення бкпьш якюноТ продукцп. Результата розрахунку початкових каштальних вкладень, ям передбачають придбання тшьки нового обладнання, подано в табл. 1, а з урахуванням реал1заци ¡снуючого обладнання - в табл. 2.
Табл. 1. Розрахунок початкових капитальных вкладень на придбання нового розкршного обладнання_
Статп розрахунку | Сума Статп розрахунку | Сума
Початков/' витрати Початковий доход
Варпсть проекту 2.50 Реашзашя ¡снуючого обладнання 0.00
Вартть нового обладнання 100.00 Податок з реа/пзацп обладнання 0.00
Додатков1 витрати:
пакування та перевезення 3.20
монтаж та налагодження 12.40
ппш витрати 0.80
Всього початкових витрат 118.90 Всього початкового доходу 0.00
11очаткова варпсть проекту 118.90
Табл. 2. Розрахунок початкових кап1тальних вкладень на придбання нового / ^ реплпащт ¡снуючого розкрпшого обладнання
Стаги розрахунку Сума Статп розрахунку Сума
Початков/ витрати Початковий доход
Варт1сть проекту 2.50 Реашзашя ¡снуючого обладнання 53.00
Варт1сть нового обладнання 100.00 Податок з реал1зацн обладнання 10.60
Додатков1 витрати:
пакування та перевезення 3.20
монтаж та налагодження 12.40
■ним витрати 0.80
Всього початкових витрат 118.90 Всього початкового доходу 42.40
11очагкова варткть просил 76.50
Для правильней' оцшки дощльност1 каштальних вкладень в проект удоско-налення ТП виготовлення меблевих заготовок з ПДМ необхщно визначити так! важлив1 величини: початков1 ¡нвестицп у придбання та встановлення розкршного обладнання та тепершш вартост! майбутшх чистих надходжень (чистий прибуток + амортизашя). Початков1 ¡нвестицП' (кашталовкладення) - це реальна вартють проекту з врахуванням кошт1в вщ реалЬацп ¡снуючого обладнання. Тепер1шня вартють майбутшх чистих надходжень саме 1 мае розглядатися при анал131 та по-ршнянш проекте впровадження нового розкршного обладнання.
3. Економ1чннн сфект кашталовкладень
Економ1чний ефект вщ впровадження розкршного обладнання визнача-еться як р1зниця м1ж тепершньою вартютю приросту майбутшх чистих надходжень (чистий прибуток + амортизашя) 1 початковими кашталовкладеннями:
Е*ф = -Кв, 1 = 1,Т"П , (1)
де: Е'^ — економ1чний ефект вщ впровадження розкршного обладнання в /-му роди тис. грн.; К8 - початков1 кашталовкладення, тис. грн.
Якщо тепершня варт1сть приросту майбутшх чистих надходжень вщ проекту е вищою за його початкову варт1сть (кашталовкладення) в 1-му прийнятному рощ, то його варто впроваджувати у виробництво. 1 навпаки, якщо вона е нижчою за початкову, то проект необхщно вщхилити, бо вщ його впровадження пщприем-ство буде мати значш збитки. Згщно з визначенням, економ1чний ефект схвалено-го проекту мае дор1внювати нулю або повинен мати позитивне значения у зазда-легщь визначеному рош. Основна увага при цьому звертаеться на вибф дисконт-ноТ ставки для визначення економшного ефекту. Загалом, з двох проекте бшьш ризикований дисконтуеться за вищою ставкою. Дисконтш ж ставки схильш до зростання тшьки тоди коли збшьшуються вщеотки за кредити 1 зростають темпи ¡нфляци. 31 збшьшенням вщеотюв за кредити зростають витрати на фшансування проекту, а тому грошов1 потоки вщ його реал1защ1" мають дисконтуватися за ви-щими ставками, а шж тод1, коли вщеотки за кредити падають.
Також величина дисконтних ставок залежать \ вщ тривалоеп реал1зацп проекту. 3 двох проектов з бшьш тривалим строком реалваци, як правило, один е бшьш ризнкованим. Чим на довший час вкладаються гроип, тим бшьше непевнос-т1, що проект буде уешшно завершено. Тому, за решти однакових показникш, до-
220 |б1рннк няуково-техшчннх праць
вгостроков! проекта взагал! необхщно дисконтувати за вищнми ставками, шж ко-роткостроковк
Приклад 1. Нехай шдпригмство розглядае три проекти придбання спещал130ваного розкр1Гшого обладнання шдпошдно до початкових кашталовкладень: 170, 135 1 240 тис. |-рн Вщсоток, який враховус р!чш темни шфляци та ртень ризику ча попередшми розрачу-иками становить 26 %, а норма амортизашйних вщрахувань - 25 %. Необхщно визначити економ1чний ефект вщ впровадження нроекпв 1 вибрати серед них найбшьш придатний.
Результати розрахунку, виконаш зпдно з (1), подано в табл. 3. 3 таблиц! видно, що проекти забезпечують стабшьш числ прибутки з врахуванням темшв ¡нфляцп. 3 розглянутих трьох проеючв придбання спещагизованого розкршного обладнання ефектившшим буде перший вар1ант (К° = 170 тис. грн.), позаяк в цьо-му випадку початков! кашталовкладення вщшкодовуються вже на початку тре-тього року 1 приносять в майбутньому бкпыш чист1 надходження.
Табл. 3. Розрахуиок еконоличноИ ефективност! eid впровадження проекту
1'оки БВО Очжува-ний ЧП гвмчп Pi4lli Л В твмчн Прир1ст ТВМЧН ЕЕ КО 1П
Перший вар'шнт
0 170.00 - - - - - - - -
1 127.50 22.00 17.46 42.50 59.96 59.96 -110.04 2.835 0.353
2 87.66 36.00 22.68 39.84 62.52 122.48 -47.52 1.388 0.720
3 53.42 42.00 21.00 34.24 55.24 177.72 7.72 0.957 1.045
4 23.00 58.00 23.01 26.08 49.09 226.81 56.81 0.750 1.334
5 10.65 62.00 19.52 16.68 36.21 263.02 93.02 0.646 1.547
Др\'гий варшнт
0 135.00 - - - - - - - -
1 101.25 16.00 12.70 33.75 46.45 46.45 -88.55 2.906 0.344
2 69.61 21.00 13.23 31.64 44.87 91.32 -43.68 1.478 0.676
3 42.42 29.00 14.50 27.19 41.69 133.00 -2.00 1.015 0.985
4 21.71 33.00 13.09 20.71 33.80 166.81 31.81 0.809 1.236
5 8.46 41.00 12.91 13.25 26.16 192.97 57.97 0.700 1.429
ТретШ eapiaum
0 240.00 - - - - - - - -
1 180.00 28.00 22.22 60.00 82.22 82.22 -157.78 2.919 0.343
2 123.75 37.00 23.31 56.25 79.56 161.78 -78.22 1.484 0.674
з 75.41 49.00 24.50 48.34 72.84 234.61 -5.39 1.023 0.978
4 38.59 61.00 24.20 36.82 61.02 295.64 55.64 0.812 1.232
5 15.04 68.00 21.41 23.55 44.96 340.60 100.60 0.705 1.419
Прим'тхка: БВО -балансова варпсть обладнання; ЧГ1 -чисгий прибуток; ТВМЧП-теперппня варпсть майбутиього чистого прибутку, АВ - амортизашйш вшрахування; ТВМЧ11 - тепер1шня варпсть майбуппх чистих надходжень; ЕЕ - економ!чнин ефект; КО - коефнцент окупносп; III - 1кдекс прибутковосп
Методика визначення економ1чного ефекту кашталовкладень мае три ос-новн1 переваги.
Перша перевага: Bci розрахунки ведуться, виходячи з тепершньоТ вартост1 манбутшх грошових поток1в, а не з майбутн!х чистих доход1в. Грошов1 потоки (чист! доходи + амортизац1я) враховують амортизац1йн1 вщрахування як джерело KouiTie. Це важливо тому, що амортизац1йн1 вщрахування не е "гот1вковими" ви-тратами того року, в якому нараховуеться зношення обладнання. На в1дм1ну вщ
l'.Ktiiiu№,jl4-]|) цланувания i yiipaujiiiniu ы jiicoBiipuGiui'iuMy комплекс! 22 1
бухгалтерського обл1ку, фшанси мають справу з грошовими потоками, а не з чис-тими доходами. Отож, ця методика вщповщае сучаснш фшансовш теорп.
Друга перевага: методика визначення сконом1чноУ ефективносп кап ¡тал ь-них вкладень враховуе змшу вартосп грошей з часом. Чим бшьше впливае час на вартють грошей, тим вища дисконтна ставка. Просгпше кажучи, якщо грошовий доход проекту з середшм р1внем ризику дисконтусться пщ 10 %, проект з вищим р1внем ризику необхщно дисконтувати за дещо вищою ставкою. Отже, змша вар-тост! грошей з часом для проекту в1ддзеркалюеться в дисконтнш ставш, яку дуже ретельно мае вибрати фшансист. Загалом дисконтна ставка зростае, якщо кредити обмежеш ! оч1куеться шдвищення вщсотюв за кредити.
Трети перевага: ухвалюючи проект тшьки з позитивним значениям еко-ном1чного ефекту, ф1рма буде нарощувати свш каштал за рахунок подальшоТ реа-лпацп цього проекту. А прир1ст кашталу ффми - це шдвищення цш акцш ф1рми, тобто вщбуваеться збагачення акщонер1в. Отже, ця методика оцшки дошльносп ¡нвестицш мае працювати на збагачення власнимв ф1рми. 3 огляду на те, що заеданиям сучасних фшанздв е постшне збагачення акцюнер1в, методику визначення економ1чного ефекту необхщно вважати найсучасшшим засобом оцшки дошльносп ¡нвестицш.
Проте ця методика мае ! певш недолти. Вона передбачае, що менеджери ффми можуть детально прогнозувати грошов1 потоки на наступш роки. Насправд1 ж, що дагн певна дата, то важче оцшити майбутш грошов1 потоки. На них впли-вають обсяги продажу продукци, цша робочоУ сили, матср!ал1в, накладш витрати, вщсотки за кредити, уподобання споживачт, урядова пол1тика, демограф1чш зм1-ни 1 т.ш. Переоцшка або недоощнка майбутшх грошових поток1в може спричини-ти до схвалення проекту, який необхщно було б вщхилити, 1 навпаки. До того ж методика визначення економ!чного ефекту, як правило, передбачае, що дисконтна ставка е незмшною впродовж усього перюду реал1зац1У проекту. У приклад1 7.20 (табл. 1) грошов1 потоки за ва 5 роюв дисконтувалися пщ 10 % р1чних темшв ¡н-флящУ, але ж ця ставка для вс1х п'яти рок1в може бути 1 неточною. Насправд1 дисконтна ставка, як 1 вщсоткова, змшюеться з року в р1к. Можливкть решвестувати майбутш грошов1 потоки, майбутш вщсотков1 ставки, вартють залучення нового капралу - все це може вплинути на дисконт. Можна запропонувати ¡нше вир1-шення шеУ проблеми - прогнозувати р1ч!п вщсотков1 ставки, пот1м за цими ставками дисконтувати грошовий доход за кожен р1к. Непогане р1шення, але ¡мов1р-шсть передбачення вщсоткових ставок на наступш 5 або 10 ромв е такою ж, як I при пщкиданш вгору монета 5 або 10 раз1в! Та, попри ц1 недолги, методика визначення економ1чного ефекту е найкращою для оцшки доцкпьносп ¡нвестицш.
4. Коефщ1ент окупносп та шдекс прнбутковосп кашталовкладень
Загальновщомо, що млыость роюв, за ям вщшкодовуються кашталовкладення, становить перюд окупносп. Якщо перюд окупносп е прийнятним для шд-приемства, то проект буде схвалено. При пор1внянш проеючв придбання розкрш-ного обладнання перевага надаеться тому, який передбачае коротший строк окупносп за умови, що ухвалений проект не повинен перевищувати необхщного перн оду окупносп, який потрШно встановити заздалепдь.
Для визначення дошльносп каштальних вкладень в ринкових умовах з врахуванням чинника часу (р1вня ризику та темшв шфляци \ т.д.) та щор1чних
222 Збфник науково-техжчнмж праиь
амортизащйних вщрахувань використовуеться такий показник як косф'щ'кнт окупноспи, який визначаеться з такого сгпввщношення:
К"
Я"к=-
<1, 1 = 1,Тп
(2)
Проект вважаеться економ!чно ефективним, коли розрахований коефЫент окупносп каттальних вкладень буде меншим або дор1внюватиме одинищ у зазда-легщь визначеному рощ.
Наприклад, розрахуемо коефщ1ент окупносп каттальних вкладень для кожного вар1анту проекту впровадження розкршного обладнання з прикл. 1. Нехай, максимально прийнятний для пщприемства перюд окупносп становить 3 роки. Тод1 значения коефЫента окупносп для кожного вар1анту буде становити:
1700 170°. = 0.957;
першии варшнт:
другии варшнт:
трели варшнт:
Я? =
К
ЯГ =
59.96 + 62.52 + 55.54 177.72 135.0 _ 135.0
46.45 + 44.87 + 41.69 ~ 133.00 240.0 170.0
= 1.015;
= 1.023.
82.22+79.56 + 72.84 234.61
Таким чином, пщприемству дощльно вщхилити другий 1 третш вар1анти проекту, позаяк для них значения коефщ1ента окупносгп каттальних вкладень становить б1льше одинищ, а схвалити (прийняти до впровадження) перший вар1-
¡ндекс прибутковост/ - це показник, що пор!внюс прирют тепер1шньоУ вартост1 майбутшх чистих надходжень з початковими кашталовкладеннями, тоб-то вш е оберненим до коефщ1ента окупностк
¿ЯГ _
->1,1 = 1,Тп". (3)
К"
Залежно вщ значения цього показника, проект з б1льшим ¡ндексом прибутковост! шж однниця приймаеться, а з меншим шж одиниця вщхиляеться. Необ-хщно звернути увагу на те, що методика визначення шдексу прибутковосп тюно пов'язана з методикою визначення економшного ефекту. Фактично, якщо прир1ст тепершшьо'Г вартосгп майбутшх чистих надходжень вщ реатзаци проекту е пози-тивним, то шдекс прибутковост! буде бшьший за одиницю, 1 навпаки. Отже, неза-лежно вщ того, яка методика застосовуеться - економ1чний ефект чи ¡ндекс прибутковост], висновок буде один ! той самий. Ьшшми словами, якщо тепер1шня ва-ртють майбутшх грошових потоюв е вищою за початков1 ¡нвестищУ, то значения чистоУ тепер1шньоУ вартост1 буде позитивним, а ¡ндекс прибутковосп буде бшь-шим за одиницю, показуючи тим самим, що проект прийнятний.
Методика, що використовуе коефииент окупносп або ¡ндекс прибутковост!, мае певш переваги I недолги. Головна перевага щеУ методики - простота у реашза-цп. Не треба багато обчислень, щоб визначити, за смльки роюв окупляться початков! витрати. Що гаке перюд окупносгп, зрозумт1 неважно. Отже, якщо анаштику треба швидко оц!нити р!вень ризику, в!и може використати перюд окупност!, щоб побачити, чи окупиться ¡нвестований кап ¡тал за прийнятний перюд часу.
Ккшшлпка, плануваннм I умравлпши н . I ¡СП п и ]Н>Гш|| чпчи К<|Ми н'кч! 223
Попри свою простоту методика, що використовуе перюд окупност!, може бути корисною навпъ для найбшьших державних деревообробних i меблевих шд-присмств чи приватних ффм. Для таких виробничих об'еючв полггичш поди та економ1чн1 пегаразди с осиовним джерелом ризику. 3 огляду на можпив1 поди та негаразди, проекта з коротшим перюдом окупносп е менш ризикованими. Отже, методика, основою яко'1 е перюд окупносп, може допомогти ф1рмам оцшити ри-зик втратити кап ¡тал в умовах нестабшьносп ситуацп в держава
Головний недол1к uieï методики полягае в тому, що вона зовам не врахо-вуе rpoLUOBi потоки шсля того, як початков! ¡нвестицп вже окупились. Через цей ¡стотний недол^ методика на 6a3i перюду окупносп не може вважатися доскона-лим пщходом для ощнки дощльност1 ¡нвестицш.
Висновки
Запропонована методика визначення економшиоУ ефективност1 кашталь-них вкладень в розвиток i удосконалення ТП виготовлення меблевих заготовок з ПДМ мае ряд переваг пор1вняно з типовою методикою. Перш за все, Bci обчис-лення ведуться, виходячи з тепершшьоТ вартосп майбутшх чистих надходжень (чистий прибуток + амортизащя) вщ впровадження обладнання, а не ¡з темшв зниження собтартосп продукцп. Врахування амортизацшних вщрахувань у со-б]вартост1 виготовлено'1 продукцп призводить до неправильних розрахунмв еко-H0Mi4H0Ï ефективност! за типовою методикою. Це надзвичайно важливо для пщ-приемщв, оскшьки амортизащя в прямому розумшш не е витратами, а джерелом поступового вщшкодування вкладеного кашталу у впровадження нового розкр1й-ного обладнаннях.
Наступна перевага полягае в тому, що, пор^вняно з типовою методикою, враховуеться змша вартост1 грошей з часом, тобто даеться уточнения на темпи ¡нфляцп, pieeHb ризику та непевшетьу майбутшх грошових надходження.
Проте розглянута методика мае i деяю неточность Наприклад, вона перед-бачае, що спещал1сти можуть з достатньою точшетю прогнозувати чист1 прибут-ки на наступш роки. Однак, чим битьший перюд розрахунку, тим важче визначити майбутш чист! прибутки. На них впливають там чинники ринково'1 економти, як обсяги продажу продукцп', варпсть робочоУ сили, MaTepianie, вщеотки за кредити, попит продукцп на ринку п збуту, демографшш змпш, державна пол ¡тика i т.д. Переоцшка або недоощнка TenepiuiHboï вартост1 майбутшх чистих надходжень може призвести до схвалення проекту впровадження розкршного обладнання, який необх1дно було б вщхилити, i навпаки. Попри ui неточносп запропонована методика визначення економ1чно1 ефективност1 е придатною для оцшки доцшь-hoctî каштальних вкладень в розвиток i удосконалення ТП виготовлення меблевих заготовок з ПДМ.
.Штература
1. Гришок ЮЛ. Иове в методнш розв'язання комбшаторних задач гшьнотинного роз-крокУ/ Науковнй bichhk: 36ipnnK науково-техшчних праць. - Львт: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 9.6. -С. 125... 139.
2. Шкбахт е., Гроппслл1 А. Фшанси/ Пер. з англ. В.Ф.Овскнка та В.Я.Муаенка. - К.: Основи,- 1993.-383 с.
3. CjTopMina В.М., Федосов В.М., Рязанова II.C. Фшанси заруб1жних кориорашй. — К.: Либшь, - 1993. - 248 с. _
224 36ipiniK няуково-техшчних праць
