CC BY
10
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*3.001.12/18 Доц. О.С. Мачуга, канд. фiз.-мат наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ Л1СОЗАГОТ1ВЛ1 ЗА ВИКОРИСТАННЯ ГЕЛ1КОПТЕР1В
Систематизовано напрямки модершзацп процесiв люозаго'пвль Наведено дос-вiд вживання гелiкоптерiв у трелюваннi за кордоном. Проаналiзовано економiчну до-цiльнiсть використання таких пiдходiв в Укрш'ш.
Ключов1 слова: технологи лiсозаготiвлi, гелiкоптери, лiсовознi автодороги.
Assoc. prof. O.S. Machuha - NUFWT of Ukraine, L'viv Ecological-economic aspects of logging with using of helicopters
Directions of wood processing modernization are systematized. Foreign experience of helicopter using in logging is presented. An economical expediency of utilization of this technology in Ukraine is analysed.
Р1вень економ1чного розвитку суспшьства е виршальним фактором для розроблення стратегш модершзацп технологш, i, як наслщок, можливост досягнення вищих рiвнiв економiчного розвитку. Рушiем поступу е економiч-на доцiльнiсть вдосконалення технологii; стан промисловост зумовлюе гра-дiент можливого поступу. Вiрно вироблена стратегiя визначае величину такого градiенту. Однак протягом останшх десятилiть стало зрозумшим, що вибiр нових технологiй повинен ютотно обмежуватись екологiчними чинниками, нехтування ними може призвести до екологiчноi катастрофи, зокрема глобального потеплшня [1]. Розвиток та модернiзацiя технологш лiсозаготiвлi в Украiнських Карпатах повинш розглядатись iз врахуванням еколого-еконо-мiчних аспектiв.
1сторичну перспективу процесiв лiсозаготiвлi наведену у працi [2]. Гу-жове трелювання у поеднанш з лiсосплавом, якi стосувалися до середини XX ст., залишили нам рештки величних гiдроспоруд минулого - "клявз" (рис. 1). Зростання економiчного рiвня привело до модернiзацiй технологш: з'явилась мережа вузькоколiйних залiзниць, а з розвитком вантажного автотранспорту було збудовано мережу люовозних дор^.
В основi актуальних технологiй лiсозаготiвлi - використання бензино-моторних пил, трелювальноi та лiсовозноi технiки [3-5]. Подальше вдосконалення цих технологш виходячи iз екологiчних та економiчних засад можливе за використання розробленого в [6] методу. Розвиток технологш лiсозаготiвлi у промислово розвинених крашах спонукае до вщповщних змiн i в Украшь Напрямки модернiзацiй систематизовано таким чином.
А. Вдосконалення юнуючих технологш. Можливе за умови будiвниц-тва розгалужено!" мережi лiсовозних дорiг та трелювальних волокiв [7], онов-лення парку трелювально1' та лiсовозноi техшки. Б. Широке впровадження
мобшьних линвових пiдвiсних дорiг [8] та монорейкових систем [9]. В Укра-1т утруднюеться вiдсутнiстю фахiвцiв.
Рис. 1. Залишки клявзи Керничний на р. Чорний Черемош станом на серпень 2007р.
В. Використання високопродуктивних люозаго^вельних комбайтв -харвестерiв. На даний час лише започатковано експлуатащю таких машин у Хрипелiвському люнищш ДП мНадвiрнянське люове господарство". Пред-ставниками корпораци Кота1Би презентувалась робота харвестера i форваде-ра фiрми Уа1тй в грудт 2007 р. (рис. 2). Вартють презентованого харвестера (1991 р. випуску, шсля модертзаци) близько 170 000 €, вартють нового харвестера вщповщно! моделi принаймнi вдвiчi бшьша. Вiдомо також, що вар-тють аналопчно! технiки фiрми РО^ББ перебувае в межах 450 000-500 000 $. Для впровадження таких комплекЫв варто, як i у випадку А, збудувати розвинену мережу люовозних дор^.
а б
Рис. 2. Презентаця роботи харвестера (а) та форвадера (б) ф1рми Уа1те1 в Хриnелiвському лiсництвi ДП "Надвiрянське лкове господарство " 30.11.2007р.
Г. Використання пов1троплавальних апаратiв (зокрема гелiкоптерiв) для л1созагот1вл1. В Укршт розглядаеться лише як теоретичний напрям. Головною перешкодою для використання гелiкоптерiв вважаеться !х висока ва-ртiсть (оцшку подано в [4]), проте надзвичайно привабливою е мiнiмальна шкода для довкшля.
Проаналiзуемо досвiд використання гелiкоптерiв у лiсозаготiвлi за кордоном. В умовах прсько! Словаччини [10] трелювання за допомогою гель коптерiв е доцiльним у районах з утрудненим доступом. У цих випадках кош-ти на використання пов1тряного транспорту е спiвмiрнi з коштами на оргаш-зацiю технологiчного доступу для шших механiзмiв. Вiдзначено, що важливь шим за фiнансовi фактори е збереження прських екосистем. Тому використання гелiкоптерiв е доцшьним, коли:
• рельеф мшцевосп складний: схилястшть, наявтсть перешкод, де використання шших метод1в е небезпечним або неможливим;
• умови на мшцевосп не дають змоги використовувати шш1 технологи (схи-ли, заболочет мшця, ризик ерозп Iруитiв);
• територп з обмеженим доступом, наприклад заповвдники, де виникае необ-хвдтсть проведення невеликих вирубок догляду, а влаштування лiсових до-рiг е неможливим; в цих же регюнах необхвдно передбачати вивезення де-ревини тсля вiтровалiв;
• випадковi вирубки або вирубки для рятування лшонасаджень в надзви-чайних умовах.
Рис. 3. Втровальна трагедiя у Високих Татрах 19.11.2004р.
Умови л1созагот1вл1 в прськш Словаччиш е под1бними для Украшсь-ких Карпат. Вщкидання технологш, пов'язаних з гелжоптерами, може приз-вести до втрати велико! частини деревини, до яко! обмежений доступ з огля-ду на наведет вище фактори. Вгтровальна трагед1я, яка сталася у Словаччиш 19.11.2004 р. (рис. 3) подтвердила необхщшсть володшня технолопями л1со-загот1вл1 гелжоптерами [11]. Пщ час експедицп Високими Татрами у вересш 2007 р. було проведено спостереження за трелюванням гелшоптером типу МИ-8 (рис. 4). Перепад висот становить 300-500 м, вщстань трелювання ~ 2,0-2,5 км. Тривалють циклу ~ 5-7 хв. Як видно з фотографи, трелювання вщ-бувалось цшими стовбурами без гшок. Кшьюсть стовбур1в, трельованих за 1 рейс, 2-5 шт., отже робота гелжоптера вщповщала параметрам ефективнос-
т1, наведеним у [4]. Трелювання вщбувалось з важкодоступного схилу, на якому спостершалися наслщки вгтровалу.
Рис. 4. Трелювання гелкоптером у Високих Татрах поблизу гори Павлова у Павучш долит в околищ с. Подбаньске
Пор1вняння процеЫв л1созагот1вл1 гужовим 1 гелжоптерним способами в умовах неосвоених люових прських масив!в 1рану наведено в [12]. Проводились спостереження на вщсташ трелювання 1-4 км. Вартють транспорту-вання на 1 м3 деревини бшьша на 4 % вщ традицшних спосо61в, але продук-тившсть на 25 % бшьша. Кр!м того, вщзначено, що е можливють транспорту-вати не тшьки цш стовбури або сортаменти, але ! всю деревину, вщходи з яко! могли б використовуватись як паливо, сировини для целюлози - збшь-шення до 36 % вщ об'ему первинно! заготiвлi. Таким чином, маемо ще один вагомий чинник використання гелжоптер!в - бшьш повне використання ! утилiзацiю деревини i, як наслщок, - збiльшення об,емiв люозаго^вль
Розглянемо далi пор1вняльш економiчнi показники використання гель коптерiв та шших технологiй у процесах лiсозаготiвлi. Грунтовну оцшку вар-тост трелювання 1 м3 деревини, враховуючи вартiсть люовозних дорш, екс-плуатацiйнi витрати, наведено в [13] в цшах 2003 р. При перерахунку до цш 2007 р. вартють трелювання - 150 грн./м3 без вартостi транспортування люо-возними дорогами. Ефективна люозаго^вля за використання сучасних техно-логш можлива при наявностi розгалужено! мереж! люовозних автодорiг з параметрами 20 мп/га. Вартють будiвництва таких дорш у цiнах 2007 р.:
• нормативна вартшть ~ 300 000 грн./км;
• прикладова вартшть 700 000 грн./км у складних умовах (Хрипелiвське л1с-ництво) без дорожнього полотна;
• оцiика вартост з дорожтм полотном ~ 900 000 грн./км (Хрипелiвське л1с-ництво);
• пропозищя будiвиицтва лшовозних дорп (без полотна) австрiйською ф1р-мою 120 000 €/км - 880 000 грн./км.
Приймаючи вартють закшчено1 дороги 1 млн. грн./км на 2008 р. та ви-користовуючи данi [4], виконано таю ощнки. Нехай вартiсть гелiкоптера 35 млн. $. При робот гелiкоптера протягом 20 рокiв з кшьюстю робочих змiн 250 змш/рж з трелюванням 60-160 м3/змiна отримуемо:
Втр = 3,75 - 16,67 $/м3, де Втр - вартють трелювання 1 м3 деревини. Середня вартють В^. = 10,22 $/м3, причому цей показник враховуе лиш вартiсть амортизаци гелiкоптера без вартост лiсосiчних робiт, вартостi експлуатаци механiзмiв, палива, вар-тостi допомiжних робгг i т.iн. Враховуючи можливiсть трелювання деревини разом з гшлями, що можуть використовуватись як додаткове джерело для це-люлозно! та шших видiв промисловостi [12] i вщповщне до 35 % збiльшення об'ему трелювання, можна вважати:
Втр. = 10,22/1,35 = 7,57$/м3 « 38 грн./м3 (1)
За 20 роюв роботи гелiкоптер може виконати трелювання V = 20 • 250 • (60 - 160) = 300000 - 800000 м3 деревини з важкодоступних мюць. При цьому максимум показника досягаеться з вщсташ 3 км, мтмум - 5 км, якщо ^дувати даним [4]. Вважаючи, що запас деревини 400 м3/га, то гелiкоптер за перюд експлуатаци може зтрелювати деревину з 750-2000 га важкодоступних люових масивiв, де i зосереджена основна маса стиглого та перестиглого ль су. Для освоення таких масивiв шшими способами варто збудувати люових дорiг Ь = (750. - 2000) • 0,02 = 15 - 40 км з вартютю 15 - 40 млн. грн. К^м того, варто збудувати люовозш дороги у вказаш важкодоступш масиви за-гальною довжиною 5-15 км (припущення) з вартiстю 5 - 15 млн. грн. При ви-користанш прогресивних технологiй за допомогою харвестерiв i форвадерiв варто закупити вщповщт механiзми, за орiентовну вартють нових приймае-мо 4 млн. грн. (один харвестер та один форвадер). Таким чином, вартють по-чатково1 швестици для освоення люових масивiв 750 - 2000 га становить 24 - 59 млн. грн. вiдповiдно, дiйсна усереднена вартiсть за використання таких технологш:
В^. = 73,75 - 80 грн./м3 (2)
У цьому показнику не враховано вартють експлуатаци механiзмiв, палива, вартостi допомiжних робiт. При лiсозаготiвлi без використання технологш "харвестер-форвадер":
Втр. = 66,67 - 68,75 грн./м3 (3)
У показнику (2) не враховано вартють люоЫчних робiт, а лише вар-тiсть будiвництва дорiг.
Таким чином, варто вщзначити, що питома вартють iнвестицiйних затрат для трелювання деревини з важкодоступних та проблемних мюць е най-нижчою для трелювання за допомогою гелiкоптерiв. 1стотною вадою е необ-хщшсть однократно1 швестици 15-25 млн. грн. на початку процесу освоення люових масивiв. За використання iнших технологш обсяг швестицш е ль ншною залежнiстю вiд часу з нульовою початковою точкою (класична техно-лопя) та початковим капiталовкладенням 4 млн. грн. при використанш хар-
вестера. Схему швестування процесiв лiсозаготiвлi представлено на рис. 5. За використання кредитних програм закупiвлi гелжоптера (11 % рiчних) схема iнвестування мае вигляд, представлений на рис. 6. 1з ан^зу побудованих дь аграм видно, що використання гелiкоптерiв для трелювання лiсу з проблем-них мюць е економiчно доцiльнiшим порiвняно з iншими технологiями, пот-ребуе вщносно менших капiтальних затрат у цшому та на одиницю зтрельо-вано! деревини. Навiть застосування банювського кредиту з вiдносно високи-ми вщсотками дае кращий результат, ашж органiзацiя вiдповiдного промис-лового доступу до люових масив1в.
В ¡нбест А
млн грн
^ и роки
О 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20
Рис. 5. Розподл швестування рЬних технологШ по роках: 1 - технологи за використання гел1коптер1в; 2 - класичт технологи; 3 - технологи за використання харвестер1в
В ¡нЗест. Л млн. грн 4
^ Ь роки
О 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 Рис. 6. Розподт Швестування рiзних технологш за роками: 1 - технологи за використання гелЫоптер1в з врахуванням банк1всъких в1дсотюв; 2 - класичш технологи; 3 - технологи за використання харвестер1в та форвадер1в
Розвиток технологш за допомогою повггроплавальних апаратв е об-грунтованим, економiчний стан нашого сусшльства е достатшм для впрова-
дження таких пiдходiв. Можливiсть використання гелiкоптерiв для трелюван-ня деревини дасть змогу здшснювати вибiр стратеги лiсозаготiвлi з повшшим врахуванням еколого-економiчних чинникiв.
Лггература
1. Браун Л. Стан свпу 2000. - К.: 1нтелсфера, 2000. - С 312.
2. Библюк Н.1. Люотранспорт в Украшських Карпатах: головш етапи i тенденцп розви-тку// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: технiка, технологiя i довкiлля. - Львiв: УкрД-ЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 183-194.
3. Шкиря Т.М. Технология и машины лесосечных работ. - Львов: Выща шк.. Изд. Львов. ун-та, 1988. - С. 264.
4. Адамовський М.Г., Бакай Б.Я. Анашз i перспектива використання трелювальних тракторiв у лiсовому комплекс Украши// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: технiка, технологiя i довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 175-182.
5. Библюк Н.1. Люотранспортш засоби: Теорiя: Пiдручник. - Львiв: Вид. дiм "Панорама", 2004. - 453 с.
6. Стирашвський О. Моделювання транспортного освоення гiрського люового масиву з врахуванням потенцiйних еколопчних ризикiв// Працi ЛАНУ. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 3. - С. 133-138.
7. Коржов В.Л. Оптимальна транспортна мережа у лiсфондi як фактор еколопчно! ста-бiльностi та сталого природокористування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсова iнженерiя: техш-ка, технология i довкiлля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 201-207.
8. Mikles M. Riesenie Lesnych Lanovych Systemov v Sucasnosti. - In: Mobilne energeticke prostriedky - Hydraulika - Zivotne prostredie - Ergonomia Mobilnych Strojov. Zborn. medz.ved.konf. Zvolen, 20 sept.2007. - TU vo Zvolene. - P. 147-153.
9. Acar H. Acar T 750 Monorail System In Turkisz Forestry// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: техшка, технология i довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 58-64.
10. Messingerova V. Accessing Mountain Forests Based on Technological Planning. - In: Forest and Wood Processing Technology and the Environment. - 26-30 maj, Brno, Czech Republic. - Proc. of the 2-nd int. sci. conf. Fortechenvi. Mendel Univ. of Agr. and Forestry. 2004. - Brno. -Vol.1. - P. 259-268.
11. Stollmann V., Belanova K. Calamity Processing By Forest Cableway. - In: Logging and Wood Processing in Central Europe. Proceedings. Kostelec nad Cernymi Lesy. 20-21 June 2007. -CULS. Prague, 2007. - P. 101-104.
12. Hosseini S.M., Mirkalaci S.W.M. Helicopter Logging System in the Natural Broadleaf Forest in Iran// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: техшка, технология i довкшля. -Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 145-148.
13. Стирашвський О.А., Стирашвський Ю.О. Обгрунтування способу транспортного освоення гирського люового масиву// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: техшка, технология i дозвшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 371-380.
УДК 582.912.42 Ст. наук. ствроб. Г.В. Тимчишин, канд. бюл. наук -
Ботамчний сад ЛНУ îm. 1вана Франка
ЕКОЛОГО-Б1ОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ РОЗМНОЖЕННЯ РОДОДЕНДРОН1В 13 НАС1ННЯ
Подано коротю вщомосп з географп, екологп видiв роду Rhododendron L. та можливосп масового розмноження ïx насшням.
Ключов1 слова: рододендрони, насшня, розмноження, строки авби, субстрат, температура, догляд, культивування.
