Научная статья на тему 'Перспективи використання про- та пребіотиків для корекції дисбі03ів при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота'

Перспективи використання про- та пребіотиків для корекції дисбі03ів при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
52
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
слизова оболонка / мікробіоценоз / дисбіоз / дисбактеріоз / пробіотики / пребіотики / mucosa / microbiocenosis / dysbiosis / dysbacteriosis / probiotics / prebiotics

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Поліщук Т. В.

Порушення в системі мікроекології дисбіози і дисбактеріози відіграють істотну роль у формуванні гострих і хронічних запальних процесів слизової оболонки порожнини рота. До теперішнього часу питання етіопатогенезу, механізми мікробного синергізму або антагонізму, особливостей сучасної клініки і підходи до терапії уражень порожнини рота, викликаних асоціацією збудників, вивчені недостатньо. Останніми роками набули поширення нові підходи до лікування, пов'язані з відновленням природної екології організму і засновані на використанні активних біологічних продуктів. Одним з аспектів такого підходу є нормалізація зміненого мікробного складу різних відділів слизових оболонок організму за допомогою проі пребиотиков.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Поліщук Т. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

POTENTIALS OF PRO- AND PREBIOTICS IN CORRECTION OF ORAL MUCOSA DYSBIOSIS

The disturbances in the system of microecology as dysbacteriosis and dysbiosis play important role in formation of acute and chronic inflammatory processes of the oral mucosa. Up to now little is known about the questions of etiopathogenesis and the mechanisms of synergism or antagonism as well as about clinical features and therapeutic approaches for oral diseases, caused by microbial associations. Therefore the latest treatment approaches aimed to restore natural ecology restoration are mainly based on the application of active biological products. One of aspects of such approaches is the normalization of changed microbial composition in different mucosal regions with the proand prebiotics

Текст научной работы на тему «Перспективи використання про- та пребіотиків для корекції дисбі03ів при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота»

Summary

INNATE IMMUNITY RECEPTORS IN DEVELOPMENT OF CHRONIC INFLAMMATORY DISEASES IN CHILDREN Ostapenko V.P.

Key word: inflammatory diseases, innate immune system, Toll- like receptor 2 and 4, polymorphism. Many researches were devoted to the study of adaptive immunity mechanisms during the last decade, and less attention was paid to the innate immune system. At present the study of the mechanisms of the complex system responsible for foreign agents' recognition which is realized by the Toll- like receptors of innate immune system became one of the main task of clinical immunology. The function of Toll- like receptors 2 and 4 were demonstrated in the realization of chronic inflammatory diseases in children. Polymorphism genes of TLR 2 (Arg753gln) and 4 (Asp299gly and Thr399ile), and alarm ways which started by them, were observed as well.

УДК 616.311-002-085.242 Пол^ук Т.В.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРО- ТА ПРЕБ10ТИК1В ДЛЯ К0РЕКЦ11 ДИСБ1031В ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЛИ30В01 0Б0Л0НКИ П0Р0ЖНИНИ РОТА

ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академия, м. Полтава

Порушення в системI мгкроекологИ - дисбюзи I дисбактергози - вгдгграють Iстотну роль у формуванн1 гост-рих I хротчних запальних процеав слизовог оболонки порожнини рота. До тепергшнього часу питання етю-патогенезу, механгзми м1кробного синергизму або антагонгзму, особливостей сучасног клтки I тдходи до терапИ уражень порожнини рота, викликаних асоцгацгею збудниюв, вивченг недостатньо. Остантми роками набули поширення нов1 пгдходи до лгкування, пов'язанг з вгдновленням природной екологИ оргатзму I засно-ванг на використанш активних бюлог1чних продуктгв. Одним з аспектгв такого пгдходу е нормалгзацгя змтено-го мжробного складу ргзних вгддШв слизових оболонок оргатзму за допомогою про- I пребиотиков.

Ключовi слова: слизова оболонка, мiкробiоценоз, дисбюз, дисбактерюз, пробютики, пребютики.

Питання мiкроекологií вщдов травного тракту, а саме порожнини рота, складае важливють у процесах заселення та/або бактерiальноí контамЫаци Ыших вщд^в шлунково-кишечного тракту (ШКТ) [6,7,14].

З шшого боку, дисбактер/'оз кишечника може пщ-вищувати ризик розвитку системних гострих i хрошч-них захворювань, у тому чи^ слизово' оболонки порожнини рота (СОПР), оргашв дихання; пщвищуе ризик розвитку алерпчних захворювань та iмунних по-рушень. Характер мiкробiоценозу людини грае ютотну роль в пщтриманы гомеостазу всього оргаызму, у функцюнуванш системи резистентности колошзацп слизових оболонок. Становлення мiкробного бюценозу починаеться з перших хвилин життя дити-ни, що вщомо досить давно. Пщ час фiзiологiчних полопв розпочинаеться заселення травно' системи дитини за рахунок проковтування - головна роль у цьому процес належить мiкрофлорi родових шляхiв матерк Нормальна мiкрофлора, яку отримае дитина вщ матерi у норм^ покликана протистояти й поперед-жувати розвиток дисбактерiозiв у новонародженого [15]. Аналiз початкових етатв заселення мiкрофлорою кишечника дитини i його перших мюя^в життя показав, що вщстрочене перебування в полого-вому будинку спричиняе колоыза^ю антибютикорезистентними штамами умовно патоген-них ентеробактерм i стафiлококiв, якi мають госттальне походження [3]. Звiсно, окрiм згадано'', iснуе цiлий ряд причин виникнення дисбактерiозiв кишечника у грудному пер^ [1,2,11].

За сучасними даними лп"ератури, у порожнинi рота виявлено понад 700 чи нав^ь 750 [25] видiв та фiлотипiв бактерш, близько половини з яких не пщдаються культивуванню, та багато з них здатн брати участь у захворюваннях порожнини рота чи системних [17].

Протягом останнього десятирiччя iстотно зросла

роль резидентно! ммкрофлори у виникненнi запальних процесс слизово! оболонки порожнини рота. Проте до тепершнього часу питання етюлоги, патогенезу, механiзми бактерiального синерпзму або антагонiзму, особливостей сучасно! клшки i пiдходи до терапи уражень порожнини рота, викликаних асо^а^ею збудниюв, вивченi недостатньо. Таким чином, дослщження i вiдновлення нормально! мiкрофлори, яка очевидно змшилася останнiм часом, складае важпивють.

Метою даного огляду було проаналiзувати дат про нормальну мiкрофлору порожнини рота та про досвщ !! корекци для визначення перспектив i рацiональностi застосування про- i пребiотикiв.

Вiдомостi про нормальний склад мiкрофлори порожнини рота. З початку дослщжень та опису нормального мiкробного складу покривiв людини, порож-нину рота характеризували у тюному взаемозв'язку iз ШКТ - як його перший вщдт. Було помiчено, що не дивлячись на численнють мiкроорганiзмiв, !х склад е Ыдивщуально i анатомiчно стабiльним та специфiчним для певного вiддiлу. Нин описано кiлька сотень видiв мiкроорганiзмiв, що входять в нормальну мiкрофлору порожнини рота [12]. Серед основних, з доведеним корисним потен^алом, дуже давно визна-чають лактобацили та бiфiдобактерi!.

Важливо, що до групи молочнокислих бактерм входять також i стрептококи порожнини рота: саливарiус, мiтис, мiлерi, мутанс та iн.. Streptococcus salivarius i S.sanquis вважають непатогенними мiкроорганiзмами порожнини рота, якi володють адгезiею до твердих тканин зуба. Однак, S.mutans, S.sobrinus, Lactobacillus gasseri, Lactobacillus fermen-tum, Lactobacillus vaginalis виявилися позитивно асоцiйованими з карiесом зубiв у дiтей; у той час як Lactobacillus acidophilus - був асоцмований негативно [26].

Том 11, Випуск 3

133

Бiфiдобактерií складають близько 95% популяцií бактерiй в товстому кишечнику дп"ей. Вони метаболiзують сахара Í3 видiленням великоí ктькосл кислот, серед яких молочна та оцтова сприяють по-силенню всмоктування iонiв кальцiю, залiза, вiтамiну D. Бiфiдобактерií продукують лiзоцим, бактерiоцини, спирти i володють антагонiзмом по вщношенню до патогенних бактерiй, перешкоджають íx проникненню у верxнi вiддiли ШКТ. Бiфiдобактерií здатнi до синтезу амЫокислот, бiлкiв, вiтамiнiв групи В, що всмоктують-ся в кишечнику.

Серед лактобактерм кишечнику основними вва-жають пiдвиди L.acidophilus, L.casei, L.plantarum, L.fermentum. Пригшчення гнильних i гноeрiдниx мiкроорганiзмiв i антибактерiальна активнiсть лактобактерiй у кишечнику пов'язан з виробленням молочно!' кислоти, лiзоциму, iнтерферонiв та ряду iншиx. Зникнення лактобактерiй призводить до зру-шення реакцií середовища в лужну сторону, рiзко знижуючи утилiзацiю кишечником бiологiчно активних сполук. G вiдомостi, що лактобактерií мешкають у порожнин рота дiтей до початку прорiзування зубiв, а потiм зникають [30].

З метою розширення знань про рiзноманiтнiсть бактерiй здоровоí порожнини рота та визначення специфiчниx локалiзацiй бактерiальноí колонiзацií Jenkinson H.F., Lamont R.J. (2005) використали моле-кулярну техшку дослiдження й проаналiзували 9 вщд^в порожнини рота (спинку язика, буккальний еттелш, тверде пiднебiння, м'яке пщнебЫня, надя-сенний та пщясенний зубний налiт, присiнок порожнини рота верхньо1 щелепи та мигдалики) у 5 здорових оаб. 16S рРНК гешв iз проб ДНК були амплiфiкованi, клонованi та трансформоваш в Escherichia coli. Послiдовнiсть 16S рРНК гешв використали для визначення видово1 щентичност або найблищого рщства. Серед 2,589 клонiв було виявлено 141 домЫуючий вид, з яких понад 6о% не культивуються. Було iдентифiковано 30 нових фтотишв. Види, спiльнi для всix вщд^ порожнини рота, належали до родiв Ge-mella, Granulicatella, Streptococcus та Veillonella. Ряд видiв специфiчно колошзували окремi вiддiли порожнини рота. Бтьшють вiддiлiв порожнини рота харак-теризувалася 20-30 рiзними домiнуючими видами; ктькють домiнуючиx видiв, отриманих iз всix 9-ти вiддiлiв, складало в залежност вiд особи вiд 34 до 72 [17].

До фiзiологiчниx ефекпв нормальноí мiкрофлори вiдносять: регулювання перистальтики кишечника, участь в регуляци диференцiювання i регенерацií епiтелiальниx тканин, пщтримка iонного гомеостазу, регуляцiя газового складу порожнин, детоксика^я, руйнування мутагешв, активацiя лiкарськиx сполук, утворення сигнальних молекул, у тому чи^ нейротрансмiттерiв, стимуляцiя iмунноí системи, стимуляцiя мюцевого iмунiтету, утворення пула iмуноглобулiнiв, забезпечення цитопротекци, пiдвищення резистентностi епiтелiальниx штин до мутагенiв (канцерогенам), пригнiчення патогенно1 мiкрофлори та íí адгезií до еттелю, перехоплення i виведення вiрусiв, постачання субстратiв глюконеоге-незу i лтогенезу, участь в метаболiзмi бтгав, в рециркуляцií жовчних кислот, стеро^в i iншиx макромолекул, резервуар мiкробниx плазмiдниx i хромо-сомних гешв, синтез i постачання в^ам^в групи В,

пантотеновоТ кислоти, незамЫних амiнокислот та iн. [4].

Вщомосп про дисбiози, що розвиваються при за-хворюваннях слизовоТ оболонки порожнини рота та пародонту людини. Поняття дисбiоз порожнини рота полягае у змЫах кiлькiсних та якiсних стввщношень мiж «корисними видами бактерiй» - пробютичними, коменсальними, патогенними й умовно-патогенними видами у межах бюлопчноТ нЫ, i вiдiграе роль у патогенезi багатьох захворювань [5, 9]. Повщомляеться про наявнiсть дисбiозу порожнини рота при таких стоматолопчних захворюваннях як червоний плескатий лишай, хрошчний пародонтит, хрошчний рецидивуючий афтозний стоматит [10]. На твариншй моделi доведено, дисбюз призводить до розвитку запальних процеав у СОПР. Хлоргекседин, триклозан у складi зубних паст та ротових ополiскувачiв при тривалому застосуваннi приводить до загибелi в першу чергу нормально!' мiкрофлори, що сприяе розвитку дисбютичних станiв i погiршуе переб^ основного захворювання [34]. Отже, виявлен-ня i попередження дисбiозiв мае актуальне значення, осгальки сприяе усуненню стану, що може передувати патологи тканин порожнини рота.

Бактери порожнини рота в цтому можуть брати участь у системних захворюваннях: бактерiальний ендокардит, астрацшна пневмонiя [31], остеомiелiти у дiтей [21], зумовлювати малу вагу новонародженого [20, 29], серцево-судинш захворювання [19, 32].

Бiоплiвка як форма оргашзацп життедiяльностi мiкроорганiзмiв порожнини рота. Протягом останшх 120 рогав дослiдники намагалися зрозумiти мiкробну природу хвороб ротовоТ порожнини. 1х погляди на зубну бляшку i складовi ТТ мiкроорганiзми змiнювалися вiд ппотез про специфiчнiсть бляшки до припущень про ТТ неспецифiчнiсть i знову поверталися до теори про наявнють специфiчних пародонтальних патогенних мiкроорганiзмiв у бляшцi. Останнiми роками зубну бляшку розглядають як бiоплiвку.

Бiоплiвка - це добре органiзоване, взаемод^че спiвтовариство мiкроорганiзмiв. Класичним прикладом бiоплiвки може служити тонке нашарування на скелях, що знаходяться посеред течи. Подiбнi бляшки утво-рюються i в ротовiй порожнинi. У природi бiоплiвки поширенi повсюди. Встановлено, що понад 95% бактерм, що юнують в природi, знаходяться в бiоплiвках.

З розумiнням сутностi бiоплiвки було показано, що юнують велик вщмЫност в поведiнцi бактерiй в лабораторшй культурi i в Тх природних екосистемах. Наприклад, бактерiя в бiоплiвцi виробляе такi речови-ни, яга вона не продукуе, знаходячись в культурк ^м того, матрикс, що оточуе мiкроколонiТ бактерiй, служить захисним бар'ером. Це допомагае зрозумiти, чо-му антимiкробнi засоби як загальноТ дм, так i вживаш мiсцево, не завжди дають устшш результати, навiть тодi, коли вони нацтеш на конкретний вид мiкроорганiзмiв. Це також допомагае пояснити, чому мехашчне видалення бляшок i особиста ппена ротовоТ порожнини продовжують залишатися невiд'емною складовою частиною лкування захворювань пародонту. Бiоплiвки можуть бути видалеш механiчними засобами, проте вони негайно почина-ють вщновлюватися, тому пошук шляхiв боротьби з бiоплiвками продовжуеться.

Досвщ використання про- i пребютигав для лкування захворювань порожнини рота. Lang C. et al. (2010) провели пошук безпечних бактерм серед лактобацил, якi здатнi специфiчно соагрегувати i3 S.mutans, що могло б сприяти усуненню останнього з порожнини рота без порушення балансу мiкрофлори порожнини рота [27]. Виявлено 6 видiв, серед яких L.paracasei та L.rhamnosus, якi здатнi до такоТ соагрегаци, i хоча сама по собi взаeмодiя не залежить вщ видiв або генiв Lactobacillus, соагрега^я була досить стабiльною при нагрiвання, пiд впливом протеаз, лектинiв, ротовоТ рiдини, не пригнiчувалася цукрозамiнниками, коливаннями рН, але залежала вщ кальцю Отриманi результати важливi як розробка стратегш руйнування in vivo зубноТ бляшки для запобiгання карieсу.

Досвщ використання пробiотикiв, зокрема лактобактерiну, при пародонтит легкого й середныого ступеню вiдображаe, що цей препарат сприяе збере-женню нормального складу мiкрофлори порожнини рота до 6 мюя^в [8].

Для корекци дисбiозiв при захворюваннях СОПР, таких як глосалпя, десквамативний глосит, кандидоз, афтозний стоматит, плескатий лишай, лейкоплагая, рекомендуються тага препарати еубютики, пробiотики, iмунокорегуючi препарати [33]. G дослщження, що свщчать про ефективнiсты використання пробiотику Симбтер, який мiститы активнi штами бiфiдо-, лакто-, пропiонобактерiй та iн. нав^ь для заселення верхнiх дихальних шляхiв новонароджених груп перинатального ризику; Симбтер-2 та симбiотичний кефiр вико-ристовують i для лiкування дисбюзу порожнини рота у дорослих оаб. Встановлена лiкувалына дiя елiксиру «Лизомукоид» (мiститы лiзоцим, iнгiбiтор протеаз -овомуко'1'д й активатор лiзоциму - цетавлон), що сприяла усуненню дисбюзу й значному зниженню ступеню запалення при червоному плескатому лишаТ СОПР та при кандидозному стоматитк

Мехашзми дм про- та пребiотикiв при Ух використанн для корекци дисбiозiв при захворюваннях порожнини рота.

Основне призначення пребютигав - у покращенн симбiозу мiж макроорганiзмом та корисними бактерiями. Пребiотики, подiбнi до Ыулшу, покращу-ють мiкробний баланс кишечноТ екосистеми, стиму-люючи рют бiфiдобактерiй та лактобацил. Сумiш про-та пребiотикiв, що включае Ыулш чи олiгофруктозу, наприклад, достовiрно знижуе ризик пюляоперацмних iнфекцiй у па^ен^в, яким трансплантовано печiнку. lнулiн та ол^офруктоза зменшують запалення при за-пальних захворюваннях кишечнику, що доведено на твариннш моделi [22].

Пребiотичнi препарати лiзоциму виконують функцiю по перетворенню баю^альних антигенiв в iмуногенну форму, що вщображае iмуномодулюючу, протизапальну дю, стимулюе метаболiчнi й репаративнi процеси, посилюючи захисний потен^ал ротовоТ рщини [l6].

Механiзм дм пробiотикiв активно вивчаеться [18, 28]. Зараз вщомо, що призначення пробiотикiв пригнiчуе активацю NFkB за рахунок попередження його шпбпюру IkB-a [24]. Хоча самi пробiотики у виглядi корисних видiв мiкроорганiзмiв не мають обов'язково виживати у порожнин рота чи кишечнику, але створюють умови для росту власноТ корисноТ мiкрофлори.

Бiфiдобактерiï надають стимулюючу дiю T рег

штинам ÎMyHÎTeTy, що призводить до вироблення TGF-p, 1Л-10, сприяючи формуванню iмyнологiчноï толерантностi. Цей процес супроводжуеться знижен-ням синтезу IgE i посиленням синтезу SIgA. Найактивнiше пiдвищyють рiвень 1Л-10 B.longum, B.bifidum, B.infantis.

1мунорегулююча дiя пробiотикiв розширюе можливостi ïx використання i розкривае широкi пер-спективи для застосування в рiзниx клiнiчниx ситyацiяx [23]. Так, в новому мiжнародномy докyментi по застосуванню про- i пребiотикiв (htpp://www.worldgastroenterology.org) в число нозолопчних форм, при яких показаний прийом препара^в qieï групи, включен запальнi захворювання кишечника, а також обговорюеться ефективнiсть пробютичноТ терапiï при аyтоiмyнниx захворюваннях [13].

Таким чином, проведений огляд лтератури дозволив зробити висновки про те, що наразi юнуе проблема дисбюзу порожнини рота, який розвиваеться при запальних захворюваннях СОПР, пародонту та ШКТ. Лтературы дат свщчать, що терапевтичн стратеги з використанням про- i пребиотигав для нормалiзацiï мiкрофлори порожнини рота науково об^рунтоваш та ефективнi.

Лiтература

1. Акоев Ю.С. Новый взгляд на дисбиозы новорожденных детей / Ю.С.Акоев, Т.Б.Сенцова, Г.В.Яцык // Российский педиатрический журнал. - 2000. - №5. - С. 13-14.

2. Анохин В.А. Материнская бактериолактия и дисбакте-риоз кишечника у детей / В.А.Анохин // Актуальные вопросы инфекционной патологии у детей: мат. 3 Всероссийского конгресса педиатров инфекционистов России.

- М., 2004. - С. 26-29.

3. Амирова В.Р. Характеристика микрофлоры и антибио-тикорезистентность микроорганизмов у новорожденных из групп высокого риска по внутриутробному инфицированию / В. Р. Амирова, Э. Н. Ахмадеева, З. Г. Габидул-лин // Педиатрия. - 2000. - №3. - С. 14-17.

4. Бельмер С. В. Кишечная микрофлора и значение пре-биотиков для ее функционирования / С. В.Бельмер, А.

B. Малкоч // Лечащий Врач. - 2006. - №4. - С. 43-44.

5. Бондаренко В.М. Дисбиозы и препараты с пробиотичес-кой функцией / В.М.Бондаренко, А.А.Воробьев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии.

- 2004. - №1. - С. 84-92.

6. Гаврилова О.А. Микробиоценоз различных отделов полости рта у детей с патологией желудочно-кишечного тракта / О.А. Гаврилова, В.М. Червинец, Ю.В. Червинец // Материалы межрегиональной научно-практической конференции. - Тверь, 2007. - С. 21-24.

7. Давыдов Б.Н. Микробиоценоз полости рта у здоровых подростков и больных хроническим гастритом и гастро-дуоденитом / Б.Н.Давыдов, О.А.Гаврилова, В.М. Червинец // Стоматология: научно-практический рецензируемый журнал. - 2009. - Т.88, № 3. - С. 34-37.

8. Грудянов А.И. Эубиотики в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта / А.И. Грудянов, Н.А.Дмитриева Е.Б. Фоменко // Стоматология. - 2006. -№ 3. - С. 34-35.

9. Дмитриева Н.А. Изучение микробиоценоза при хронических заболеваниях слизистой оболочки полости рта / Н.А.Дмитриева // Стоматология. - 1996. - Т.7, № 52. -

C.26-28.

10. Зеленова Е.Г. Микрофлора полости рта: норма и патология: Учебное пособие. / Е.Г. Зеленова, М.И Заславская, Е.В. Салина, С.П. Рассанов. - Нижний Новгород : Издательство НГМА, 2004. - 158 с.

11. Конев Ю. В. Дисбиозы и их коррекция / Ю. В.Конев // Consilium medicum. - 2005. - Т. 7, № 6. - С. 432-437.

12. Левицкий А.П. Физиологическая микробная система полости рта в поддержании стоматологического здоровья детей / А.П.Левицкий, О.В.Деньга, Е.Н.Рябоконь [та Ы.]

Том 11, Выпуск 3

135

// Стоматологiчне здоров'я - дiтям УкраТни: наук. вюник Нацiонального медичного унiверситету iM. О.О. Богомо-льця. - К., 2007. - С. 137.

13. Ливзан М. А. Пробиотики: новые грани хорошо знакомых средств / М. А.Ливзан // Лечащий врач. - 2010. -№2. - С. 24-26.

14. Мушч О. М. Вплив характеру вигодовування на стан здоров'я та мiкробiоценоз основних бютотв у дтей перших мюяцв життя / О. Г. ШадрН О. М. Мушч, Т. Л. Марушко, Т. О. Люяна // Современная педиатрия. -2008. - № 4 (21). - С. 159.

15. Савичук Н.О. Микроэкология полости рта, дисбактериоз и пути его коррекции / Н.О. Савичук, А.В.Савичук // Современная стоматология. - 2002. - №4. - С. 9-12.

16. Ткаченко П.1. Клшкочмунолопчне обгрунтування дифе-ренцшованого пщходу до лкування хроычного генераль зованого катарального пнпвггу в дггей / П.1. Ткаченко, В.1. Шинкевич, 1.П. Кайдашев // Вюник стоматологи. -2004. - № 3. - С.82.

17. Aas J.A. Defining the Normal Bacterial Flora of the Oral Cavity / J.A.Aas, B.J.Paster,. L.N. Stokes [et al.] // Journal of Clinical Microbiology. - 2005. - V. 43, №11. - Р.5721-5732.

18. Adachi K. Oral immunization with a Lactobacillus casei vaccine expressing human papillomavirus (HPV) type 16 E7 is an effective strategy to induce mucosal cytotoxic lymphocytes against HPV16 E7 / K.Adachi, К. Kawana, TYokoyama [et al.] // Vaccine. J Clin Gastroenterol. - 2010.

- V.1, №28. - Р. 2810-2817.

19. Beck J. Periodontal disease and cardiovascular disease / J.Beck, R. Garcia, G. Heiss, P. S. Vokonas // J. Periodontol.

- 1996. - №67. - Р.1123-1137.

20. Buduneli N. Periodontal infections and pre-term low birth weight: a case-control study / N.Buduneli, H. Baylas, E. Buduneli [et al.] // J. Clin. Periodontol. - 2005. - №32. -Р.174-181.

21. Dodman T. Kingella kingae infections in children / T.Dodman, J. Robson, D. Pincus // J. Paediatr. Child. -2000. - №36. - Р.87-90.

22. Guarner F. Studies with inulin-type fructans on intestinal infections, permeability, and inflammation / F.Guarner // Nutr. - 2007. - №137. - Р.2568-2571.

23. Gill H. Probiotics, immunomodulation, and health benefits / H.Gill, J.Prasad // Adv Exp Med Biol. - 2008. - №606. - Р. 423-454.

24. Hegazy S.K. Effect of probiotics on pro-inflammatory cytokines and NF-kappaB activation in ulcerative colitis / S.K.Hegazy, M.M.El-Bedewy // World J Gastroenterol. -2010. - №16. - Р.4145-4151.

25. Jenkinson H.F. Oral microbial communities in sickness and in health / H.F. Jenkinson, R.J.Lamont // Trends Microbiol. -2005. - №13. - Р. 589-595.

26. Kanasi E. Microbial Risk Markers for Childhood Caries in Pediatricians' Offices / E. Kanasi, I.Johansson, S.C. Lu [et al.] // J Dent Res. - 2010.

27. Lang C. Specific Lactobacillus/Mutans Streptococcus co-aggregation / C. Lang, M.Böttner, C.Holz [et al.] // J Dent Res. - 2010. -V.89, № 2. - P.175-179.

28. Mengheri E. Health, probiotics, and inflammation / E.Mengheri. - 2008. - V. 42, №3. - P.177-178.

29. Offenbacher S. Potential pathogenic mechanisms of periodontitis associated pregnancy complications / S.Offenbacher, H. L. Jared, P. G. O'Reilly [et al.] // Ann. Periodontol. - 1998. - №3. - Р.233-250.

30. Shen D. Polymerase chain reaction detection of Lactobacillus acidophilus in human oral cavity and fecal samples after 2-week consumption of yoghurt / D.Shen, Y.Zhu, Y.Hao, J.Lu // Acta Odontol Scand. - 2010. - №69. - Р.27-32.

31. Scannapieco F. A. Role of oral bacteria in respiratory infection / F. A.Scannapieco // J. Periodontol. - 1999. -№70. - Р.793-802.

32. Wu T. Periodontal disease and risk of cerebrovascular disease: the first national health and nutrition examination survey and its follow-up study / T.Wu, M. Trevisan, R. J. Genco [et al.] // Arch. Intern. Med. - 2000. - №160. -Р.2749-2755.

33. Ефимович О.И. Применение Имудона в комплексной терапии дисбактериозов полости рта / О.И.Ефимович, И. М. Рабинович, О. Ф. Рабинович и др. [Электронный ресурс]. - Режим доступа к статье: http://old.solvay-pharma.ru.

34. Уразова Р.З.Сравнительный анализ антисептических зубных паст / Уразова Р.З., Мусина Л.Т., Егорова А.Б. [Электронный ресурс]. - Режим доступа к статье: http://mfvt.ru/sravnitelnyj-analiz-antisepticheskix-zubnyx-past/

Реферат

ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРО- И ПРЕБИОТИКОВ ДЛЯ КОРРЕКЦИИ ДИСБИОЗОВ ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА Полищук Т.В.

Ключевые слова: слизистая оболочка, микробиоценоз, дисбиоз, дисбактериоз, пробиотики, пребиотики. Нарушение в системе микроэкологии - дисбиозы и дисбактериозы - играют существенную роль в формировании острых и хронических воспалительных процессов СОПР. До настоящего времени вопросы этиопатогенеза, механизмов бактериального синергизма или антагонизма, особенностей современной клиники и подходов к терапии поражений полости рта, вызванных ассоциацией микроорганизмов (биопленкой), изучены недостаточно. В последние годы получили распространение новые подходы к лечению, связанные с восстановлением естественной экологии организма и основанные на использовании активных биологических продуктов. Одним из аспектов такого подхода является нормализация измененного микробного состава разных отделов слизистых оболочек организма при помощи про- и пребиотиков.

Summary

POTENTIALS OF PRO- AND PREBIOTICS IN CORRECTION OF ORAL MUCOSA DYSBIOSIS Polischuk T.V.

Key words: mucosa, microbiocenosis, dysbiosis, dysbacteriosis, probiotics, prebiotics.

The disturbances in the system of microecology as dysbacteriosis and dysbiosis play important role in formation of acute and chronic inflammatory processes of the oral mucosa. Up to now little is known about the questions of etiopathogene-sis and the mechanisms of synergism or antagonism as well as about clinical features and therapeutic approaches for oral diseases, caused by microbial associations. Therefore the latest treatment approaches aimed to restore natural ecology restoration are mainly based on the application of active biological products. One of aspects of such approaches is the normalization of changed microbial composition in different mucosal regions with the pro- and prebiotics.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.