CC BY
17
УДК [ 616.311.2 - 002:616.34 - 002 - 07 ]
Полгщук Т.В., Скрипников П.М., Кайдашев 1.П.
Д1АГНОСТИКА ДИСБ1ОЗУ ПРИ ХРОН1ЧНОМУ КАТАРАЛЬНОМУ Г1НГ1В1Т1 МЕТОДОМ МУЛЬТИПЛЕКСНОТ ПОЛ1МЕРАЗНОТ ЛАНЦЮГОВОТ РЕАКЦ1Т З РЕЕСТРАЦ1ЕЮ ДАНИХ В РЕАЛЬНОМУ ЧАС1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я» м. Полтава
Змти кшьтсних i якгсних характеристик основних представнитв мтробюти приясенного зубного нальоту, визначеш за допомогою мультиплексног nолiмеразноi ланцюговог реакцп з реест-ращею даних в реальному чаei, при хрошчному катаральному гiнгiвiтi, можна ттерпретувати як дисбюз, що мае клiнiчне значення. Кшьтсш змти Lactobacterium spp., Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Gardnerella spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp., Eubacteridacea spp., Mi-coplasma (hominis + genitalium), Candida spp. можуть служити новим чутливим дiагностuку-мом для слизовог оболонки порожнини рота.
Ключов1 слова: дисбюз, бюпл1вка, хрожчний катаральний riHriBiT, мультиплексна пол1меразна ланцюгова реакц1я.
Робота е самостмним фрагментом НДР ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» за угодою i3 МОЗ УкраТни «Визначення ролi полiморфiзму Толл-подiбних рецепторiв у механiзму розвитку iмуноопосередкованих захворювань» ДР№ 0109U001629
.Вступ
Ротова порожнина може розглядатися як мк-роекосистема, вщкрита для найрiзноманiтнiших мiкроорганiзмiв. Мiкроекологiчний фенотип лю-дини формуеться пiд впливом генотипових осо-бливостей i факторiв середовища. Порушення мiкроеколоriТ (дисбiози) вiдiграють iстотну роль у патогенезi захворювань, у тому чи^ стоматоло-гiчних. Нормальна мiкрофлора дитини являе собою цтюну систему, що складаеться iз сукупно-ст бiотопiв, в залежностi вiд локалiзацil; бiотоп мае вiдносно стабiльну структуру мiкробного пейзажу [1].
Хронiчний катаральний пнпв^ (ХКГ) на даний час належить до актуальних проблем стоматологи. Це захворювання може бути як результатом звичайноТ незадовтьноТ' ппени порожнини рота, так i бути першим етапом розвитку паро-донтиту чи пародонтального синдрому [2, 3].
В лiтературi iснуе значна ктькють вiдомостей про склад мiкробiоти ротовоТ порожнини як в но-рмi, так i за умов розвитку рiзних нозологiчних одиниць. При цьому основна частина результа-^в, особливо отриманих ранiше, 10-15 рош тому, отримана культуральними методами, дат яких залежали вщ умов культивування та здат-ностi збудника рости за цих умов. Окремi ре-зультати щодо характеристик мiкробiоти отри-мувались за допомогою «квазiмiкробюлопчноТ» оцiнки на основi ферментативних властивостей [4], як можуть залежати вщ багатьох чинникiв, зокрема окремi ферменты системи мiкроорганi-змiв iндукуються певними субстратами [5, 6]. Тому сьогодж необхщно спиратися на результа-ти отримаж методами, якi дозволяють реально вщобразити кiлькостi та якостi мiкробiоти.
Мета дослiдження
Вивчення кiлькiсних та якюних характеристик мiкробiоти приясенного зубного нальоту у д^ей при хрожчному катаральному гiнгiвiтi для погли-бленого розумшня етiопатогенезу захворювання, що покращить ефективнють лiкування.
Матерiали та методи дослвдження
Дослiдження проводилося в перюд з 2009 по 2012 рк на базi кафедри пюлядипломноТ освiти лiкарiв-стоматологiв ВДНЗУ «УМСА», мюькоТ клiнiчноТ дитячоТ стоматологiчноТ полiклiнiки та Науково-дослщного iнституту генетичних та iму-нологiчних основ розвитку патологiТ та фармако-генетики УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академiТ, м. Полтава. Перед початком дослн дження було отримано схвалення комiсiТ по бю-етицi УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ ака-демiТ.
У кл^чне дослiдження було включено всього 26 па^енпв-д^ей вiком вiд 9 до 16 рош, хворих на хрожчний катаральний пнпв^ легкого та се-реднього ступенiв тяжкостi, за класифка^ею, рекомендованою Республiканською конференцн ею стоматолопв УкраТни (Одеса, 1998) до вико-ристання у якостi робочоТ в учбових та лкуваль-них закладах УкраТни. Згщно МКХ-10 (2007), дiа-гноз вiдповiдав K05.1: хрожчний марпнальний простий гiнгiвiт. Та 10 оаб з iнтактними яснами.
Кл^чне стоматологiчне обстеження, встано-влення та верифка^я дiагнозу ХКГ I або II сту-пеня тяжкостi проводили у вах пацiентiв за допомогою загальноприйнятих методiв [7-9]. Ви-значали клiнiчнi iндекси: гiгiенiчний шдекс (Г1) Федорова-ВолодкiноТ (1971), згiдно iз стандарт-ним роздiлом амбулаторноТ картки стоматологи
чного патента, Г1 Silness-Loe (1967), РМА, ш-декс кровоточивост (1К) за Мюлеманом, а також штенсивнють карiесу КПВ+кп. У oci6 першоТ гру-пи (порiвняння) визначали Ti самi шдекси, для пiдтвердження iнтактного стану i вiдсутностi прихованого запалення ясен. Для з'ясування су-nyTHix захворювань вивчали амбулаторн картки хворих.
Першу групу - порiвняння (10 осiб) складали особи з штактними яснами, у яких ми вивчали кшькюы i якюы характеристики мiкробного при-ясенного зубного нальоту.
Другу групу (12 оаб) - па^енти з хронiчним катаральним пнпвп"ом 1-11 ступеня тяжкостi.
Групи були врiвноваженi за статевими, ан-тропометричними та клiнiчними характеристиками.
Вам пацiентам в рамках санацiйних заходiв проводили лiкування гiнгiвiту згiдно протоколiв лiкування наказу МОЗ УкраТни вщ 22.11.2000 № 305, що полягало у наступних заходах. Профе-сшна гiгiена порожнини рота у поеднанн з анти-септичними iригацiями хлоргексидину б^люко-нату 0,2%, з ïï контролем у наступний вiзит; курс аплкацш «Декасан®» - 5 процедур. Навчан-ня/корекцiя iндивiдуальноï гiгiени. Призначення протизапальноТ зубноТ пасти «Лесной бальзам» (Роая) та ополiскувача порожнини рота «Лесной бальзам» (Роая) на 14 дыв. Призначення i на-вчання штердентальному флосингу. Протягом двох тижшв пацiентам рекомендували дотриму-ватися дiети без вмiсту рафiнованих вуглеводiв. Па^енти отримували пам'ятку по догляду за по-рожниною рота.
Для визначення бактерш у складi приясенно-го зубного нальоту в учасниш дослщження отримували пробу нальоту з поверхн приший-ковоТ дiлянки вестибулярноТ поверхн двох-трьох фронтальних зубiв (рiзцiв та кол), у безпосере-днiй близькост до ясенного краю (не торкаючись i не травмуючи його), на верхнш та/або нижнiй щелепах. Зуби, з яких вщбирали пробу, не були уражен карiесом та/або деструктивною формою флюорозу (що могло б впливати на адгезш та/або склад бактерiальноï приясенноТ бляшки). Пробу зубного нальоту вщбирали за допомогою мiкробраша або стерильного екскавато-ра/гладилки, проби вмщували у пробiрки iз сте-рильним фiзiологiчним розчином та протягом години доставляли до лабораторп, де проводи-лося бактерiологiчне дослiдження.
Мiкробiологiчне дослiдження проводили методом мультиплексноТ полiмеразноï ланцюговоТ
реакцп в реж^ реального часу (РЧ-ПЛР) за допомогою комплекту реаген^в «Фемофлор 8» (ООО «НПО ДНК - Технология», Роая, РУ ФСР 2009/04663). Пюля проходження aмплiфiкaцiï результати реестрували за допомогою детекту-ючого амплiфiкатору ДТ-322 (НПО «ДНК-Технология», Росiя), програмно обчислювали Ki-лькостi ген-копiй за показником шдикаторного циклу; кiлькiснi результати виражен у десяти-чних логарифмах. Визначали загальну бактерiа-льну масу, кшькюы спiввiдношення: Lactobacte-rium spp., сумарних Enterobacterium spp., Strep-tococcacea spp., Gardnerella spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp., Eubacteridacea spp., Mi-coplasma (hominis + genitalium), та Candida spp.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного пакету про-грам «STATISTICA 6.0 for Windows» (StatSoft Inc., США). Використовували непараметричн методи: критерш Вткоксона та Ван-дер-Вердена, R-критерш рангово!' кореляцп Сшрме-на. Статистично значимi вважали вiдмiнностi при р<0,05.
Результати та ïx обговорення
Стоматологiчне обстеження дiтей першо'Г групи показало, що Тх ясна були рожевого ко-льору, вологi, блискучi, ясенн сосочки мали гос-трокiнцеву форму, щтьно прилягали до зубiв, три особи мали аномалп прикусу, як могли б сприяти накопиченню зубного нальоту. 1ндекси карiесу вiдповiдали трьом ступеням його штен-сивностi; значення Г1 iнтерпретували як незадо-втьш у 30% пацiентiв (бiльше 2,1 бали); з супут-нiх захворювань вщзначено неврит слухового нерву у 1ï особи. 1ндекси РМА та 1К дорiвнювали 0.
Клiнiчнi данi па^ен^в другоï групи були такi: ясенний край i мiжзубнi сосочки пперемоваш, iз цианотичним вiдтiнком, набряклi, кровоточивк Чотири пацiенти мали аномальний прикус. 1нде-кси карiесу вiдповiдали компенсованш та субко-мпенсованiй формам карiесу; гiгiенiчний стан у 75% па^етчв з ХКГ був незадовiльнiй (вщ 2,1 до 5 балiв), шдекси РМА (вщ 17% до 50%) та 1К (вiд 0,3 до 3,0) вщображали запалення ясен 1-11 сту-пенiв тяжкостi. Супутнi захворювання вiдзначенi у 4х осiб: серед яких у 2х - сколюз, у 1ï особи -сколюз та гiпертрофiя пiднебiнних мигдаликiв та ще у 1-ï - цереброастешчний синдром.
Результати РЧ-ПЛР дозволили установити кшькюы характеристики мiкробiоти приясенного зубно!' бляшки, якi наведенi у таблиц 1.
Таблиця №1
Мiкробiологiчне досл'дження приясенноТ зубноТ бляшки методом РЧ-ПЛР
№ пациента Загальна ба-ю^альна маса Lactobacte-rium spp. Enterobacterium spp. Streptococ-cacea spp. Gard-nerella+Prevo tella+Porphyr omonas spp. Eubacterida-cea spp. Micoplasma (hominis+gen italium) Candida spp.
Перша рупа
1. 8.2 5.4 5.9 7.1 7.5 6.3 - 0.7
2. 8.2 6.3 6.6 7.3 7.3 3.9 - 2.7
3. 5.3 5.2 5.0 4.1 4.0 3.8 2.3 3.4
4. 4.3 4.0 3.8 2.7 0.7 - 4.2 4.3
5. 5.6 3.1 3.8 4.9 4.7 4.3 2.7 3.6
6. 7.9 5.9 6.5 7.3 7.4 5.4 - 2.9
7. 7.0 4.5 5.3 6.2 6.2 3.0 2.2 3.2
8. 6.6 3.4 5.9 6.1 5.1 4.3 3.9 3.8
9. 5.8 5.2 5.1 4.0 3.6 - - 4.2
10. 4.9 1.3 2.6 4.1 3.6 2.3 - 2.6
Друга група
8.0 5.4 5.9 7.1 7.5 6.3 - 0.7
7.9 6.1 6.2 6.9 7.6 5.7 - 2.9
8.5 5.9 6.6 8.0 6.0 4.1 2.3 3.6
6.9 5.3 5.4 5.6 6.3 4.2 1.7 2.8
7.4 - 6.0 6.7 6.4 4.6 - 2.4
8.4 5.8 7.2 8.0 7.2 4.0 2.3 3.5
5.4 - 5.2 4.0 4.2 - - 3.0
8.1 5.5 6.0 7.0 7.0 4.7 1.8 3.0
8.4 - 7.2 7.9 6.4 4.0 - -
7.6 6.7 6.7 5.9 6.3 1.9 1.8 2.8
8.4 6.8 7.0 7.6 7.6 5.5 2.2 3.2
5.7 5.4 5.3 5.0 4.3 3.4 4.1 5.3
npuMimKa: «-» - групу мiкроорагнiзмiв не виявив РЧ-ПЛР-аналiз.
Результати статистичноТ обробки даних дозволили установити, що при ХКГ кшькюы показ-ники загальноТ бактерiальноТ маси, Lactobacillus spp., Enterobacteriaceae, Gardnerella
vaginalis/Prevotella bivia/Porphyromonas spp. у
пробi приясенноТ зубноТ бляшки достовiрно пе-ревищували показники за фiзiологiчних умов, тому можуть служити критерiями дiагностики дисбiозу (табл. 2).
Таблиця. 2
Показники дисбозу над'ясенноТзубноТ бляшки при ХКГ
Контингент дослщжен-ня Загальна баю^альна маса Lactobacillus spp. Entero-bacteriaceae G.vaginalis / P.bivia / Porphyromonas spp.
Особи з штактними яснами 6,38±0,45 5,1±1,4 5,1± 0,44 5,01± 0,68
Па^енти з ХКГ 1-11 сту-пеня 7,56± 0,3* 6,22 ±0,72* 6,22 ±0,2* 3.50±0,33*
Прим1тки: данн наведенн у вигляд1 середнього та стандарт * - достов1рнють в/дм/нностей м1ж групами р<0,05.
Важливий той факт, що при хроычному пнп-вт, як виявилося, загальна кшьмсть Lactobacillus spp. достовiрно перевищуе таку у oci6 з шта-ктними яснами, хоча у 3х oci6 (№№ 5, 7, 9) при ХКГ РЧ-ПЛР-аналiз не виявив цю групу бактерш (табл. 1). Клiнiчно цi па^енти характеризувалися звичайними, не визначними шдексними оцшка-ми: КПВ складав 0, 5 та 5; Г1 Федорова-Володкшо!': 2,7; 2,3; 3,0; Г1 Silness-Loe: 2,0; 1,3; 1,0; РМА=44, 22 та 19%; 1К 2,0; 2,0 та 1,0 бали.
Lactobacillus gasseri, Lactobacillus fermentum, Lactobacillus vaginalis (поруч з S.mutans i S.sobrinus), що ix звичайно виявляють у порож-нинi рота, можуть позитивно корелювати з ^ie-сом зубiв у дiтей; а Lactobacillus acidophilus - негативно [10]. У значно бтьшш ктькосп лактоба-ктерп мешкають у порожнинi рота д^ей до про-рiзування зубiв [11, 12].
Enterobacterium spp. е умовно-патогенними
чпомилки середнього
бактерiями. 1х кiлькiсть значно варiюe в залеж-ностi вiд вiку (дiти, доросла похилi) та певних ш-ших факторiв [13], i е важливою в установленнi особливостей мiкрооекологiТ, зокрема кишечнику [14], а у нашому дослщжены, як виявилося, i при ХКГ.
Вщносно групи
Gardnerella+Prevotella+Porphyromonas spp. у приясенному нальотк вiдомо, що Porphyromonas gingivalis вiдiграе роль в етюлогп та патогене-зi/прогресуваннi хронiчного пародонтиту [15] та може забезпечувати соагрегацш з шшим паро-донтопатогенним мiкроорганiзмом - Treponema denticola [16]. Ротовi i вагiнальнi мiкроекологiчнi умови вважають схожими за мiкробiологiчними ознаками: щентичы види бактерiй були iзольо-ван при пародонтитi i бактерiальному вагiнозi рiзними дослiдниками [17-18].
Власнi результати РЧ-ПЛР дозволили уста-
новити зменшення кiлькiсних показниш Gardnerella+Prevotella+Porphyromonas spp. при ХКГ, порiвняно з iнтактними яснами, що може свщчити про другорядну роль ^eï групи мiкроор-ганiзмiв в етiологiï та патогенезi ХКГ.
Кл^чне значення дисбiозу у приясеннш зу-бнiй бляшцi полягало у взаемозв'язку клiнiчних iндексiв при ХКГ i кiлькiсних спiввiдношень мк-рофлори. Так, результати статистично' обробки методом непараметрично' кореляцп Спiрмена показали, що кшькюы показники Lactobacillus spp. та Candida spp. негативно корелювали (p<0,05) з Г1 за Федоровим-Володкiною (r= -0,85; R= -0,66, вiдповiдно) при ХКГ.
Достовiрних корелятивних взаeмовiдношень мiж кiлькостями мiкроорганiзмiв i Г1 у першш гру-пi осiб - з штактними яснами - ми не встанови-ли. Отже, залежнють розвитку ХКГ вiд Г1, вимн рюваних традицiйно у клiнiцi, досить вщносна. У якостi етiологiчних чинниш важливiше значення мае кiлькiсне сшввщношення певних видiв мк-роорганiзмiв, ыж загальна бактерiальна маса всього зубного нальоту. ^м того, саме та час-тина зубного нальоту, що безпосередньо приля-гае до марпнального краю ясен, мае вщношення до етюлоги' й патогенезу ХКГ, що узгоджуеться з iншими дослiдженнями [19, 20].
При ХКГ ми встановили достовiрнi кореляцш-нi спiввiдношення (p<0,05) також мiж Г1 Silness-Loe та кiлькiсними показниками Eubacteridacea spp., (R=0,60) та негативну кореляцiю - мiж 1К i Lactobacillus spp. (R= -0 ,85). Разом з даними [21] це може вщображати значення Eubacteridacea spp. як показника збтьшення загально' кть-косп нальоту, i переважне представництво серед Lactobacillus spp. аутохтонних коменсальних видiв.
Серед Eubacteridacea spp., Eubacterium sa-burreum e звичайним представником мiкроорга-нiзмiв, що iзолюють з порожнини рота [16].
Ктькюн показники охарактеризованих мiкро-органiзмiв дають лкарю-стоматологу шформа-цiю про необхiднiсть та об'ем терапи. Один з поширених напрямкiв терапiï при багатьох за-хворювання слизово' оболонки порожнини рота - це використання про- та пребютиш. Даш, отриман методом дiагностики, застосованому у даному дослiдженнi, слугують обфунтуванням 'х вибору.
Висновки
1. В етюлоги та патогенезi ХКГ важливше значення мае кiлькiсне спiввiдношення певних видiв мiкроорганiзмiв у приясенному вщд^ зу-бно' бляшки порiвняно iз загальною бактерiаль-ною масою зубного нальоту.
2. Метод РЧ-ПЛР дозволяе проводити бага-тофакторний ктькюний аналiз мiкрофлори порожнини рота по числу ген-копш мiкроорганiзмiв, що е новим пщходом до дiагностики стану поро-
жнини рота та може слугувати чутливим шстру-ментом для дослщження дисбiозу.
Автори висловлюють подяку к.мед.н., с.н.с. Шликовiй О.А., к.б.н., Бобровiй Н.О. за прове-дення молекулярно-мiкробiологiчних дослiджень та к.м.н., доц. Шинкевич В.1. за допомогу у шдго-товцi рукопису статп.
Лiтература
1. Воробьев А.А. Бактерии нормальной микрофлоры: биологические свойства и защитные функции / А.А. Воробьев, Е.А. Лыкова // Микробиология. - 1999. - № 6. - С.102-105.
2. Косенко К.Н. Уровень и структура стоматологической заболеваемости у детей г. Киева / К.Н. Косенко, О.В. Деньга, Л.А. Хо-менко // Вюник стоматологи. - 2004. - № 4. - С. 79.
3. Мащенко И.С. Особенности микробиоценоза зубодесневой борозды и обоснование принципов выбора антибактериальной терапии у больных генерализованным катаральным гингивитом / И.С. Мащенко, А.В. Самойленко, Т.О. Пиндус // Вюн. стоматологи. - 2005. - № 2. - С. 45-48.
4. Пат. № 16048 Укра'ша. СпоЫб оцшки дисбактерюзу порожнини рота / Левицький А.П., Макаренко О.А., Селiванська 1.0. та ш.; 0публ.17.07.2006. - Бюл. №7.
5. Len A. Proteome analysis of Streptococcus mutans metabolic phe-notype during acid tolerance / A. Len, D. Harty, N. Jacques // Microbiology. - 2004. - V.150. - P.1353-1366.
6. De Reuse H. Positive regulation of the pts operon of Escherichia coli: genetic evidence for a signal transduction mechanism / H. De Reuse, A. Danchin // J Bacteriol. - 1991. - V.173, № 2. - P.727-733.
7. Скрипников П.М. Стандарти надання стоматолопчноТ допомоги населенню УкраТни / П.М. Скрипников, Л.Г. Павленко, Д.Р. Ши-ленко, Ю.1. Мастеров. - Т.1.Терапевтична стоматолопя : Полтава, 2009. - 100 с.
8. Протоколи надання медичноТ допомоги. Стоматолопя. - К. : МН1АЦ медичноТ статистики МВЦ «Медшформ». - 2007. - 236 с.
9. Стоматологические обследования. Основные методы // 3 изд. Всемирная организация здравоохранения. - Женева, 1989. -62 с.
10. Kanasi E. Microbial Risk Markers for Childhood Caries in Pediatricians' Offices / E. Kanasi, I. Johansson, S.C. Lu [et al.] // J Dent Res. - 2010. - V.89, № 4. - P.378-383.
11. Shen D. Polymerase chain reaction detection of Lactobacillus acidophilus in human oral cavity and fecal samples after 2-week consumption of yoghurt / D.Shen, Y.Zhu , Y.Hao J.Lu // Acta Odontol Scand. - 2010. - V.69, № 1. - P.27-32.
12. Badet C. Ecology of lactobacilli in the oral cavity: a review of literature / C. Badet, N.B. Thebaud // Open Microbiol J. - 2008. - V.2. -P.38-48.
13. Hopkins M.J. Age and disease related changes in intestinal bacterial populations assessed by cell culture, 16S rRNA abundance, and community cellular fatty acid profiles / M.J. Hopkins, R. Sharp, G.T. Macfarlane // Gut. - 2001. - V.48. - P.198-205.
14. Tang Z.-R. Comparative quantification of human intestinal bacteria based on cPCR and LDR/LCR / Z.-R. Tang, K. Li, Y.-X. Zhou [et al.] // World J Gastroenterol. - 2012. - V.18, № 3. - P.268-274.
15. Handfield M. Beyond Good and Evil in the Oral Cavity: Insights into Host-Microbe Relationships Derived from Transcriptional Profiling of Gingival Cells / M. Handfield, H.V. Baker, R.J. Lamont // J Dent Res. - 2008. - V. 87, № 3. - P.203-223.
16. Kolenbrander P.E. Adhere Today, Here Tomorrow: Oral Bacterial Adherence / P.E. Kolenbrander, J. London // J. BACTERIOL. -1993. - V. 175, № 11. - P. 3247-3252.
17. Pretorius C. The relationship between periodontal disease, bacterial vaginosis, and preterm birth / C. Pretorius, A. Jagatt, R.F. Lamont // J Perinat Med. - 2007. - V. 35 - P.93-99.
18. Srinivasan U. Vaginal and oral microbes, host genotype and preterm birth / U. Srinivasan, D. Misra, M.L. Marazita, B. Foxman // Med Hypotheses.-2009. - V.73, № 6. - P.963-975.
19. Gomes S.C. The effect of a supragingival plaque-control regimen on the subgingival microbiota in smokers and never-smokers: evaluation by real-time polymerase chain reaction / S.C.Gomes, C.Nonnenmacher, C.Susin [et al.] //J Periodontol. - 2008. - V.79, № 12. - P.2297-2304.
20. Sekino S. The effect of a mouth rinse containing phenolic compounds on plaque formation and developing gingivitis / S. Sekino, P. Ramberg // J Clin Periodontol. - 2005. - V.32, № 10. -P.1083-1088.
21. Dal Bello F. Oral cavity as natural reservoir for intestinal lactobacilli / F. Dal Bello, C. Hertel // Syst Appl Microbiol. - 2006. - V.29, № 1. -P.69-76.
Реферат
ДЫАГНОСТИКА ДИСБИОЗА ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ КАТАРАЛЬНОМ ГИНГИВИТЕ МЕТОДОМ МУЛЬТИКОМПЛЕКСНОЙ ПОЛИМЕРИЗАЦИИ ЦЕПНОЙ РЕАКЦИИ С РЕГИСТРАЦИЕЙ ДАННЫХ В РЕАЛЬНОМ ВРЕМЕНИ Полищук Т.В., Скрыпников П.Н., Кайдашев И.П.
Ключевые слова: дисбиоз, биопленка, хронический катаральный гингивит, мультиплексная полимеразная цепная реакция.
Изменения количественных и качественных характеристик основных представителей микробиоты придесневого зубного налета, определенные с помощью мультиплексной полимеразной цепной реакции с регистрацией данных в реальном времени, при хроническом катаральном гингивите можно интерпретировать как дисбиоз, что имеет клиническое значение. Количественные изменения Lactobacterium spp., Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Gardnerella spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp., Eubacteridacea spp., Micoplasma (hominis + genitalium), Candida spp. могут служить новым чувствительным диагностикумом для слизистой оболочки полости рта.
Summary
DIAGNOSTICS OF DYSBIOSIS UNDER CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS BY MULTIPLEX POLYMERASE CHAIN REACTION WITH IN REAL-TIME DATA REGISTRATION Polishchuk T.V., Skrypnikov P.N., Kaydashev I.P.
Keywords: dysbiosis, biofilm, simple marginal gingivitis, real-time polymerase chain reaction.
Quantitative and qualitative changes in characteristics of main representatives of the dental plaque's mi-crobiota that was studying by use the multiplex polymerase chain reaction with in real-time data registration, at chronic simple marginal gingivitis, may be interpreted as dysbiosis that is of great clinical significance. Quantitative changes for the total bacterial mass, Lactobacterium spp., Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Gardnerella spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp., Eubacteridacea spp., Micoplasma (hominis + genitalium), Candida spp. have to serve a novel sensitive diagnosticum for oral mucosa.
УДК: 616.314.-163.4-089.818.1 Попович 1.Ю., Гасюк Н.В.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р1ЗНИХ СПОСОБ1В ПРЕПАРУВАННЯ ТА ОБТУРАЦП КОРЕНЕВИХ КАНАЛ1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академiя», м.Полтава.
За останн десятир{ччя значно полтшилась якжть ендодонтичних втручань, яка пов'язана ie появою нового тструментарЮ, технологш препарування кореневих каналiв та гх обтурацп. Питання вибору системи для препарування кореневих каналiв залишаеться досить дискутабе-льним. В результатi проведених нами дослiджень можна дшти наступного висновку - для най-бшьш ефективного препарування кореневих каналiв необхгдно використовувать машинш файли «Mtwo» и «Pro taper».
Ключовi слова: едодонт, силер, препарування кореневих каналiв, файли, ш^ф зуба.
Карieс зубiв е найбшьш розповсюдженим за-хворюванням серед вах груп населення. За ль тературними даними розповсюдженють цього захворювання складае близько 98 % [1].
Ускладнений карiес в 60-80% е головною причиною видалення зубiв [2].
На сьогодшшнш день актуальним е питання ендодонтичного лкування кореневих каналiв. Ефективнють ендодонтичного лкування кореневих каналiв незважаючи на сучасн досягнення не е 100 вщсотковою. В той час розповсюдженють ускладненого карiесу у населення Укра'Тни не зменшуеться i залишаеться на високому рiвнi.
За даними дослщжень, як були проведет в Ымеччиы в 1997 роф, було з'ясовано, що пюля вдало проведено' терапп у бтьш ыж 60% зубiв були в^^чеы деструктивы процеси в перюдонт [3]. Основною причиною цього було використан-ня для того часу традицшно'Т методики препарування i очистки кореневих каналiв. При даному способi препарування не було можливост повш-стю видалити бiоплiвку з системи кореневих ка-
налiв[4].
Протягом останшх рош постшно вщбуваеть-ся вдосконалення способiв ендодонтичного лн кування, яке пов'язане з появою нового шстру-ментарш, технологш препарування кореневих каналiв та Т'х обтураци. Якюне препарування ко-реневого каналу дае можливють трьохмiрноТ обтурацп кореневого каналу, що в подальшому за-безпечить устшнють ендодонтичного лкування. Ще в 1974 роцi Shilder визначив наступнi крите-рп формування кореневих каналiв: досягнення оптимально' конусносп; збереження анатомiчноТ форми кореневого каналу; збереження ашкаль-ного звуження кореневого каналу; обробка вах поверхонь кореневого каналу[5].
Мета дослiдження Порiвняння рiзних способiв препарування кореневих каналiв та Т'х обтурацп.
Матерiали та методи дослвдження Для лабораторних дослщжень були вибран найбiльш розповсюдженi у практичнш роботi лi-
