CC BY
42
УДК: 616.314-089.28
Т.В. Перепелова, Ю.1. Силенко, М.В. Хребор, О.А. Шликова, Н.О. Боброва
СТАН М1КРОБНОГО БАЛАНСУ У ХВОРИХ 13 ГАЛЬВАНОЗОМ, ЯК1 КОРИСТУЮТЬСЯ НЕ3Н1МНИМИ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя»
Рiзнорiднi метали i сплави в порожнинi рота, контактуючи 3i слиною, можуть викликати гальва-нiчнi струми, якi створюють стшку мiсцеву i зага-льну кл^чну симптоматику: "металевий" присмак, пекучiсть язика, неприемн вiдчуття при дотику металевою ложкою до протезiв, вiдчуття пркого, кислого i солоного присмаку, проходження елект-ричного струму, змiна слиновидтення, попршен-ня загального стану [1,2,3]. Наявн клiнiчнi прояви на слизовш оболонцi порожнини рота i змши мк-робного пейзажу в бк появи переважно умовно-патогенноТ мiкрофлори i грибiв роду Candida [4,5]. Це захворювання називаеться "гальванозом" i призводить до порушення компенсаторних реак-цiй органiзму людини та зниження ТТ працездатно-стi. Частота виявлення гальванозу складае вщ 25% до 48% оаб, якi користуються металевими протезами [6].
У зв'язку з цим актуальним питанням стоматологи е розробка первинноТ i вторинноТ профтак-тики гальванозу, вивчення впливу пщвищених по-казникiв (за наявност в порожнинi рота сплавiв металiв зубних протезiв) потенцiометрiТ на стан тканин ротовоТ порожнини, мiсцевоТ i загальноТ неспецифiчноТ резистентностi органiзму.
Мета дослщження - вивчити стан мiкробiоце-нозу ротовоТ порожнини в па^ен^в iз гальванозом, якi користуються незшмними зубними орто-педичними конструк^ями.
Матерiали i методи дослiдження
Для досягнення поставлено!' мети нами проведено кл^чне i лабораторне обстеження 28 оаб у вiцi вщ 35 до 55 рокiв: 12 чоловшв i 16 ж1нок. Хво-рих обстежували за традицiйною схемою, що охо-плювала клiнiчне обстеження ротовоТ порожнини, пародонтолопчний статус. Дослщження проводили протягом 2009-2012 рр. на базi кафедри орто-педичноТ стоматологiТ ВДНЗУ «УМСА», обласноТ кл^чноТ стоматолопчноТ полiклiнiки та Науково-дослщного iнституту генетичних та iмунологiчних основ розвитку патологи та фармакогенетики УкраТнськоТ медичноТ стоматологiчноТ академiТ, м. Полтава. Перед початком дослщження було отримано схвалення комiсi! з бюетики УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академiТ.
Пiд нашим спостереженням перебували 19 па-^ен^в iз гальванозом, якi користувалися незшмними зубними ортопедичними конструк^ями зi сплавiв неблагородних металiв. До оаб iз мета-
левими включеннями ми вщносили пацieнтiв i3 коронками, паяними мостоподiбними протезами, якi були виготовлен з нержавiючоT сталi. Контролем були 9 практично здорових людей такого ж вку, але без металевих включень (амальгамових пломб i металевих протезiв) iз санiрyваною поро-жниною рота. Залежно вiд ктькосп металевих включень у ротовiй порожнин хворi були розпо-дiленi на 6 груп:
1 група - 4 особи, як користуються штампова-ними коронками iз нержавiючоT стал^ кiлькiстю до 3 одиниць;
2 група - 6 оаб, як користуються паяними мос-топодiбними протезами iз нержавiючоT сталi, з ю-лькiстю металевих включень бiльше 3 одиниць;
3 група - 5 оаб iз метaлокерaмiчними констру-к^ями, до 3 одиниць;
4 група - 3 особи з метaлокерaмiчними конс-трyкцiями, бiльше 3 одиниць;
5 група - 4 особи з пластмасовими коронками, до 3 одиниць;
6 група - 5 оаб iз пластмасовими коронками, бтьше 3 одиниць.
Па^енти пщлягали загальнокл^чному обсте-женню, яке охоплювало огляд, пальпацш, перку-сiю зyбiв. Для встановлення дiaгнозy "гальваноз" застосовували методи бюпотенцюметричного обстеження. Для цього був використаний автомати-чний цифровий потенцюметр "Pitterling Electronic". Рiзницю потенцiaлiв оцiнювaли мiж крaйнiми точками металевого протеза (метал-метал) i метале-вим включенням та слизовою оболонкою порожнини рота.
Для визначення бактерш у склaдi приясенного зубного нальоту в учасниш дослiдження отри-мували пробу нальоту з поверхн пришийковот дiлянки вестибулярноТ поверхнi ортопедичних конструкцш (коронок) у безпосереднiй близькост до ясенного краю (не торкаючись i не травмуючи його), на верхнш i нижнiй щелепах. Пробу зубного нальоту вщбирали за допомогою мiкробрaшa; проби помiщaли в пробiрки зi стерильним фiзiологiчним розчином та протягом години доставляли до лаборатори, де проводили бактерюлопчне дослщження.
Бактерюлопчне дослiдження проводили методом мультиплекснот полiмерaзноT ланцюговоТ реакци в режимi реального часу (ПЛР-РЧ) за допомогою комплекту реаген^в «Фемофлор 8» (ООО «НПО ДНК - Технология», Роая, РУ ФСР 2009/04663) [7]. Результати aмплiфiкaцiT
реестрували за допомогою детектуючого амплiфiкатора ДТ-322 (НПО «ДНК Технология», Роая), програмно обчислювали кiлькостi ген-копiй за показником шдикаторного циклу; кiлькiснi ре-зультати виражен в десятичних логарифмах. Визначали загальну бактерiальну масу, кiлькiснi спiввiдношення: Lactobacterium spp., сумарних En-terobacterium spp., Streptococcacea spp., Gardnerella spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp., Eubacteridacea spp., Micoplasma (hominis + geni-talium), та Candida spp. Статистичну обробку от-риманих даних проводили за допомогою стандартного пакета програм «STATISTICA 6.0 for Windows» («StatSoft Inc.», США).
Результати та ix обговорення
Установлено, що в бтьшосл хворих на гальва-ноз показник рiзницi потенцiалiв частше характери-зувався великими величинами - вщ 120 до 150 мВ у 14 оаб i вiд 150 до 240 мВ у 5 хворих; у 1 патента цей показник досяг 400 мВ. У 50,4% хворих на галь-ваноз клУка гальванозу розвивалася протягом першого року користування протезом, у 18,5% - протягом двох рош користування i в 30,1% - бтьше 5 рош. Па^енти без ознак гальванозу користувалися зубними протезами вщ 3 до 5 (41,9%) i бтьше 5 ро-ш (48,1%).
Результати ПЛР-РЧ дозволили встановити, що в уах групах обстежених спостер^алося пору-шення рiвня нормофлори на рiвнi помiрного дис-бiозу (табл.1). У 20% па^ешчв 1 групи та в 30% па^етчв 2 групи спостерiгався виражений дисбн
Етiологiчна значи
Аналiз показника Enterobacteriaceae spp. показав, що найнижчим його рiвень був у 4 i 5 групах, найвищим - у 2 груп хворих. У хворих iз гальвано-зом, як користуються металевими конструкцiями, спостер^алась тенденцiя до збiльшення цього показника за збтьшення кiлькостi коронок. У хворих, як користуються металокерамiчними конструкцн ями, спостерiгалася зворотна тенден^я.
Аналiз показника Streptococcus spp. виявив, що в 5 i 6 групах вш був найнижчим, а найвищим - у 2 i 1 групах. Найвищий показник Gardnerella+Pre-votela+Perphiromonas spp. нами зафiксований та-кож у хворих друго'Т групи (запротезован металевими конструкцiями бтьше 3 од.) та першоТ групи, а найменший - у 6 групк
оз. У третiй i четвертiй групах ( 25% i 20% па^е-нтiв вiдповiдно) зафксовано нормоценоз. Серед-нiй рiвень частки Lactobacillus spp. був вищим у групах па^ен^в, як користувалися металокерамн чними (3 i 4 групи) i пластмасовими конструкцiями (5 i 6 групи) в порiвняннi з патентами, якi користувалися металевими коронками та штамповано-паяними мостоподiбними протезами (1 i 2 групи).
Таблиця 1
CepedHi значення дисбютичних порушень мкрофлори
в групах спостереження
Групи об- Lactobacillus spp. Р1вень дисбюзу в
стежених (%) груп1 (%)
1група 35 100
2 група 32 100
3 група 43 75
4 група 45 80
5 група 42,6 100
6 група 43 100
Для визначення етюлопчноТ' значимост пред-ставникв умовно-патогенноТ бiоти в розвитку дис-бiозу проведено порiвняння кшькосп цих мiкроор-ганiзмiв iз ктькютю лактобацил (табл.2).
Установлено, що в уах групах спостер^ався значно вищий рiвень показникiв Streptococcus spp. та Gardnerella+Prevotela+Perphiromonas spp. в по-рiвняннi з показниками iнших мiкроорганiзмiв. Причому в 67% випадш переважав показник Streptococcus spp.
Таблиця 2
ь представникв умовно-патогенноГ б'юти в розвитку дисбюзу
Рiвень Eubacterium spp. був найвищим у хворих на гальваноз 2 групи i найнижчим у па^етчв 6 групи.
Рiвень показника Candida spp. був найнижчим у па^етчв 5 групи i мав тенденцш до пщвищення в пацiентiв зi збiльшенням кiлькостi металевих включень у ротовш порожнинi.
Отже, проведенi дослщження дозволили встановити змiни мiкробiоценозу ротово'Т порожнини i виявити домшуючу групу мiкрофлори в розвитку дисбюзу в пацiентiв iз гальванозом, як користуються незнiмними ортопедичними конструк^ями з неблагородних сплавiв.
Отриманi результати зумовлюють необхiднiсть проведення профiлактично-лiкувальних заходiв у хворих на гальваноз для корекци дисбiозу.
Групи обсте-ження Enterobacteriaceae spp. Streptococcus spp. Gard-nerella+Prevotel a+Perphiromona s spp. Eubacte-rium spp. Candida spp
1 група 80 126 120 51 46
2 група 197 289 246 159 93
3 група 80 114 140 80 43
4 група 4.3 121 110 90 37
5 група 46 69 91 59 21
6 група - 90 66 24 46
№ 2 2013 р.
59
Лiтература
1. Тимофеев А.А. Гальванизм - это патологическое состояние или болезнь? / А.А. Тимофеев //Современная стоматология. - 2010.- С. 108-110.
2. Axell Т. Clinical evaluation of patients with symptoms related to oral galvanism / Axell Т., Nilner К.Т., Nils-son В. // Sewed. Dent. J. - 1983. - № 7. - P. 169-180.
3. Гожая Л.Д. Аллергические заболевания в ортопедической стоматологии / Л.Д. Гожая. - М.: Медицина, 1988. - 160 с.
4. Глазунов О.А. Дисбиоз полости рта при непереносимости металлических сплавов зубных протезов / Глазунов О.А., Кравец Т.П.// Дентальные технологии.- 2012.-№ 3-4 (50-51). - С.19-23.
5. Мiкрофлора пародонтальних кишень у хворих ге-нералiзованим пародонтитом II ступеня / Ю. I. Си-
ленко, Н. Н. Копельян, М. В. Хребор [та Ы.] // Вю-ник проблем бюлоги i медицини. - 2012. - Вип. 3, т. 1 (94).-С. 211-213.
6. Зайцева А.Г. Диагностика и лечение гальванизма в полости рта : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / А.Г. Зайцева.- СПб., 2004.- 18 с.
7. Пат. 65337 Укра'ши, МПК G01N 33/00. Споаб вико-ристання мультиплексно''' полiмеразноí ланцюгово''' реакцп для визначення пародонтопатогенно' фло-ри / Кайдашев 1.П., Веснша Л.Е., Шликова О. А., 1змайлова О.В., Боброва Н.О.; заявник та власник патенту ВДНЗУ «УМСА». - № и201100737 ; заявл. 24.01.11; опубл. 12.12.11, Бюл. №23.
Стаття надшшла 20.03.2013 р.
Резюме
Дослщженнями РЧ-ПЛР установлено змши мiкробiоценозу ротовоТ порожнини i домшуючу групу мк-рофлори в розвитку дисбюзу в па^ен^в iз гальванозом, як користуються незшмними ортопедичними конструк^ями з неблагородних сплавiв.
Ключовi слова: гальваноз, дисбюз, незнiмнi конструкцiТ зубних протезiв.
Резюме
Исследованиями РВ- ПЦР установлены изменения микробиоценоза ротовой полости и доминирующая группа микрофлоры в развитии дисбиоза у пациентов, которые пользуются несъемными ортопедическими конструкциями из неблагородных сплавов.
Ключевые слова: гальваноз, дисбиоз, несъемные конструкции зубных протезов.
Summary
Oral biocenose changes and installed the dominant group of microflora in the development of dysbiosis in patients who use the fixed prosthetic constructions of base alloys have been determined by conducted RV-PCR researches.
Key words: galvanoz, dysbiosis, fixed constructions of dentures.
