CC BY
46
УДК 616.311.2 - 002.2: 616.34 - 002] - 08 Т.В. Полщук, П.М. Скрипников
АЛГОРИТМ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕ- I ПРОБ1ТИКУ ДЛЯ КОРЕКЦП ЛОКАЛЬНОГО ДИСБ1ОЗУ ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОМУ КАТАРАЛЬНОМУ Г1НГ1В1Т1 В Д1ТЕЙ
ВДНЗ Укра'ши «Укра'шська медична стоматологiчна акаде1^я»
Cy4acHi дослiдження доводять роль дисбютич-них локальних порушень у зубнш бляшцi в етюло-гп та naTOreHe3i хронiчних запальних захворювань тканин ясен [12]. Молекулярно-генетичн мiкробiо-лопчы дослiдження дозволяють спостерiгати на-тивн особливостi життeдiяльностi мiкроорганiзмiв у складi мiкробноT бiоплiвки i поповнюють знання про патогенез бiоплiвкових iнфекцiй [14,15 ].
Нин в УкраМ популяризоване використання пре-i пробiотикiв у рiзних галузях медицини [2,6,8]. Розроблен та виданi методичнi рекомендаци щодо застосування пре- i пробiотикiв на основi лактоба-цил у стоматологи [3,5]. Провщна iдея напряму -пошук i рацiональне використання пробютичних конкурентоспроможних видiв бактерiй, якi витюняли б iз бiоплiвки патогеннi й умовно-патогенн мiкроорганiзми, не порушуючи рiвноваги [13].
Lactobacillus spp. - аутохтонний для порожнини рота вид i одночасно рiзнорiдна група бактерiй. 1м належить роль коменсалiв i конкурент анаероб-них i карieсогенних видiв [9,10,13]. Досвiд використання лiзоциму характеризуе його як такий, що забезпечуе мiкроумови для заселення комен-сальною мiкрофлорою [1,4,11], що вщображае пребiотичнi властивостi. Наведенi вiдомостi обфунтовують вибiр пробiотику «Лацидофт®-WM», який мютить 2*109 живих лiофiлiзованих пробютичних лактобактерш Lactobacillus rhamnosus R0011 (95%) та Lactobacillus acidophilus R0052 (5%) у шгулцО (1нститут Розель 1нк., Монреаль, Канада, сертифiкат державно! реестрацп №531/05-300200000 вiд 12.10.2005) у поеднанн з лiзоцимом у виглядi препарату «Люобакт», який складаеться з лiзоциму i вiтамiну В6 (Bosnalijek, Босыя i Герцеговина, реестрацiйне посвiдчення № UA/2790/01/01 вщ 30.03.2001).
Отже, дiагностика показань i розробка схеми використання лiзоциму i пробiотичних лактобацил е важливим напрямом корекцп локальних дисбю-тичних порушень при хронiчному генералiзовано-му катаральному гiнгiвiтi.
Метою дослщження була розробка алгоритму дiагностики дисбюзу i схеми використання пре- i пробiотику («Лiсобакт» i «Лацидофiл») для його корекцп додатково до лкування хронiчного гене-ралiзованого катарального пнпв^у в дiтей 9-15 рокiв.
Матерiали i методи дослiдження.
Дослiдження проводили протягом 2009-2012 рр. на базах кафедри пюлядипломноТ освгги лiкарiв-стоматолопв ВДНЗ Укра'ши «УМСА», мюькоТ клУчноТ дитячоТ стоматолопчноТ полiклiнiки м. Пол-тави i Науково-дослiдного iнституту генетичних та iмунологiчних основ розвитку патологи' та фармако-генетики УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академiï, м. Полтава. Перед початком дослщження було отримано схвалення комiсiï з бюетики УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академiï.
Ефективнiсть про- i пребютику в лiкуваннi ХГКГ вивчали за такими критерiями:
1) огляд порожнини рота з визначенням стан-дартних шдешв: гiгieнiчних iндексiв (Г1) Федоро-ва-Володкiноï (1971) i Silness-Loe (1967), РМА (1960), iндексу кровоточивост (1К) за Мюлеманом (1975);
2) мiкробiологiчне дослiдження над'ясенного зубного нальоту методом мультиплексноТ полiме-разноТ ланцюговоТ реакцiï в режимi реального часу (РЧ-ПЛР) за допомогою комплекту реаген^в «Фемофлор 8» (ООО «НПО ДНК - Технология», Роая, РУ ФСР 2009/04663) до лкування i в динамiцi спостереження до твроку.
З метою диференцiйованоï дiагностики i врiвноваження груп клiнiчного дослiдження визна-чали iндекс КВП, аномалiï прикусу, проводили прицтьне рентгенологiчне дослiдження дтянки зубного ряду з найактивнiшим запаленням ясен.
Крuтерiямu включення в дослщження були пщписання шформованоТ угоди i наявнють у па-цieнта хрошчного генералiзованого катарального гiнгiвiту (ХГКГ) легкого i середнього ступеыв тяжкостi за класифка^ею, рекомендованою протоколами надання медичноТ допомоги [7].
Kpumepiï виключення з досл'дження: 1. Наявнють дiагностованих тяжких, неконтрольованих захворювань внутршых оргашв чи нейропсихiат-ричних розладiв; 2. Наявнють будь-яких умов, що визначали нездатнють патента та/або його ошку-нiв розумiти природу, сутнiсть i можливi наслiдки дослiдження.
Пiсля протокольних процедур щодо лкування ХГКГ, яке було однаковим для вах учасниш дос-лiдження, пацiентiв рандомiзували на двi клiнiчно врiвноваженi групи ключного спостереження.
Перша група (14 оаб) - пацiенти, якi отриму-вали традицшну терапiю ХГКГ.
Друга група (12 oci6) - пацieнти, яким проводили таку ж саму терапш ХГКГ, як i патентам першоТ групи, але додатково вщразу пiсля курсу мюцевоТ терапи призначали «Люобакт» i «Лаци-дофт» за схемою.
Групою nopiBHHHHH (10 оаб) були дiти такого ж вку з iнтактними яснами, стан яких було пщ-тверджено клiнiчними обстеженнями й шдексними оцiнками.
Пацiентiв 1-Т i 2-Т груп повторно оглядали через 30±5, 90±5i180±5.
Для РЧ-ПЛР у вах учасникiв дослiдження от-римували пробу нальоту з поверхн пришийковоТ дтянки вестибулярноТ поверхнi двох-трьох фрон-тальних зубiв (рiзцiв та iклiв), у безпосереднш близькостi до ясенного краю (не торкаючись його), на верхнш та/або нижнiй щелепах. Пробу вщбирали за допомогою мiкробраша, помiщували в пробiрки зi стерильним фiзiологiчним розчином та протягом години доставляли до лаборатори. Мiкробiологiчнi дослiдження дозволяли встанови-ти кiлькiснi спiввiдношення Lactobacterium spp., сумарних Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Prevotella+Porphyromonas spp., Eubacterida-cea spp., Micoplasma (hominis + genitalium) та Candida spp. у над'ясеннш зубнш бляшцк
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного пакету програм «STATISTICA 6.0 for Windows» («StatSoft Inc.», США). Використовували параметричн та непара-метричн методи.
Результати.
Па^енти були рандомiзованi на двi групи кпшь
КлнЧна характеристика nau,ieHmie i3 хронЧним гене
чного дослщження, врiвноваженi за вком, статтю, ступенями тяжкостi, ступенем активност Kapiecy. За ознаками аномального прикусу i ступенем ак-тивноcтi кapiecy пaцieнтiв pозподiлили до груп дослщження «попарно». За класифка^ею вiкових пер^в за ВООЗ, вiк yчacникiв дослщження вщ-повiдaв другому дитинству i пiдлiтковомy вiкy - вiд 9 до 15 рош (cеpеднiй вк - 13 pокiв).
Сеpедньоcтaтиcтичнi показники шдексних оцн нок i мiкpобiологiчних пapaметpiв 1-Т та 2-Т груп до лкування не вiдpiзнялиcя кл^чно значимо.
Поpiвняно з групою оаб без ХГКГ, для над'ясенноТ бляшки при захворюванн були виз-начен мiкpобiологiчнi оcобливоcтi: доcтовipно пiдвищенi кшькюы показники загальноТ бактерн альноТ маси, Lactobacillus spp., Enterobacteriaceae, Prevotella+Porphyromonas spp. Отже, ц показники були центральною мiкpобiологiчною рисою ХГКГ у д^ей 9-15 pокiв у нашому дослщженш.
Щодо клiнiчноТ оцiнки застосування «Люобак-ту» i «Лацидофту», то гтеычний ефект лiкyвaння (зниженi Г1) переважно тримався протягом усього термшу дослщження (див. табл. 1) у 1-й i 2-й трупах, окpiм одного з еташв доcлiдження - в 2-й груш через 30±5 дыв, коли cеpеднi значення жод-ного з Г1 не в^знялися доcтовipно вiд cеpеднiх значень до лкування. До pечi, поpiвняння серед-ньостатистичних Г1 в пaцieнтiв iз ХГКГ i оciб групи поpiвняння (з iнтaктними яснами) не показало до-cтовipних вiдмiнноcтей (дaнi не наводили), отже, ттьки кiлькicтю зубного нальоту розвиток ХГКГ не обмежений.
Таблиця 1
ованим катаральним г1нг1в1том легкого i середнього ступен1в тяжкост'1 до та псля лкування в динамц
Термши, дш Перша група Друга група
Г1 Ф.-В. Г1 S.-L. РМА, 1 К, % пац1ент1в Г1 Ф.-В. Г1 S.-L. РМА, 1К, % пац1ент1в
= «0» > «0» = «0» > «0»
До л1ку-вання 2,41±0,2 1,78±0,18 100% 0 2,82±0,27 1,59±0,17 100% 0
14±3 1,43±0,17 (p=0,001) 1,14±0,11 (p=0,009) 85,7% 14,3% 1,53±0,2 (р=0,001) 1,36±0,16 75% 25%
30±5 2,01±0,2 1,28±0,13 (p=0,05) 71,5% 28,5% 2,1±0,22 1,42±0,15 66,7% 33,3%
90±5 1,87±0,17 (p=0,02) 1,14±0,1 (p=0,01) 85,7% 14,3% 1,81±0,22 (р=0,004) 1,2±0,13 (р=0,01) 75% 25%
180±5 1,77±0,23 (p=0,03) 1,1±0,11 (p=0,01) 85,7% 14,3% 1,82±0,25 (р=0,04) 1,27±0,15 (р=0,04) 75% 25%
npuMimKu: 1. Г1 Ф.-В. - Г1 Федорова-ВолодшноТ; Г1 S.-L. - Г1 Silness-Loe;
2. Наведенi результати статистично'1 обробки за Ван-дер-Верденом у виглядi M±m - середне ± стандартна помилка середнього;
3. Подано значення р<0,05 при порiвняннi Г1 з показником до лкування.
Отже, ктычно ми виявили, що застосування обраних про- i пробютику не впливае на детекто-ване утворення зубного нальоту, однак може по-кращувати переб^ ХГКГ у виглядi вщносно стабн льышоТ динамки середых значень РМА, тобто запоб^аючи рецидивам ХГКГ.
У деяких випадках ХГКГ був стшкий або рези-стентний до терапи. Це було вщображено шдек-сами РМА та 1К, що знизилися порiвняно зi станом до лкування, але не прийшли до норми, тобто до «0» (табл. 1). Загалом у обох групах у 5 па^ен^в iз 26 (19,2%) ми виявили резистентний до терапи
перебiг ХГКГ. Рецидивний переб^ ХГКГ ми зарее-стрували у двох пацiентiв першо''' групи i в одного - друго''', приблизно через 1 мюяць пiсля лiкування (11,5%). Застосування препара^в «Люобакт» i «Лацидофт» не змшюе сутностi патологiчного процесу за резистентного до терапп та рецидивного переб^у ХГКГ.
Тому на мiкробiологiчний монiторинг ми звер-тали посилену увагу.
Результати РЧ-ПЛР, тобто ктькюш показники мiкроорганiзмiв, представленi десятковими логарифмами (1д) пiдрахованих амплiфiкатором ген-еквiвалентiв, або ген-копiй дослiджених мiкроор-ганiзмiв. Показники прямо пропорцiйнi до кшькосп мiкроорганiзмiв у зразку. Поняття ген-еквiвалент стосуеться кiлькостi напрацьованих ДНК-копш у процесi РЧ-ПЛР i залежить, вщповщно, вiд ктько-
Динамка середнiх кльксних мiкробiологiчних показниюв до i пн
стi генетичного матерiалу у вихщному зразку чи пробi. Велике значення отриманих результат полягало у встановленш саме спiввiдношень мiж мiкроорганiзмами в складi над'ясенного зубного нальоту. Показник загально' бактерiальноl маси слугував позитивним контролем вщбору проби. Специфiчнiсть набору «Фемофлор-8» зумовлена перелiком мiкроорганiзмiв. За iнструкцiею до набору, spp. - це широка група мiкроорганiзмiв, якi належать до певного роду, але можуть не зб^ати-ся повнiстю з родом у його систематичному розу-мiннi.
Результати показали, що через 30±5 дшв пiсля лiкування ХГКГ у 1-й груш збiльшувалася середня кiлькiсть Е^еюЬа^епит spp. у порiвняннi з станом до лкування (табл. 2).
Таблиця 2
лкування хрончного генералiзованого катарального гШг'в'ту
Групи Загальна бактер1аль-на маса Lactobacte rium spp. Enterobact erium spp. Streptococ cacea spp. Prevotella +Porphyro monas spp. Eubacterid acea spp. Mico-plasma (hominis+g enitalium) Candida spp.
До лкування
1 6,59±0,51 5,0± 0,31 5,87± 0,21 6,5± 0,19 6,01± 0,29 4,29±0,28 2,98±0,47 3,76± 0,4
2 7,56±0,3 5,87± 0,19 6,22± 0,21 6,64± 0,37 6,4± 0,33 4,4±0,36 2,31±0,31 2,94± 0,34
Через 30±5 дн1в; пор1вняння з1 станом до лкування *
1 7,36±0,37 5,8±0,58 6,42±0,12* 6,7±0,12 6,82±0,18 4,33±0,22 3,57±0,54 3,49±0,17
2 7,44±0,17 4,93±0,41 6,05±0,24 6,75±0,19 6,21±0,26 4,04±0,22 4,41±0,35 4,06±0,28
Через 90±5 дн1в; пор1вняння з1 станом до лкування* i через 30±5 дн1в п1сля лкування**
1 7,58±0,24 5,47±0,38 6,16 ±0,1 6,71±0,19 6,78±0,31 4,71±0,2** 2,78±0,27 3,45±0,11
2 7,42±0,21 5,58±0,32 6,17 ±0,2 6,64±0,21 6,62±0,35 4,05±0,16### 3,55±0,21*,## 3,86±0,163###
Через 180±5 дн1в; 1 група; пор1вняння з1 станом до лкування*; через 30±5** та 90±5 дшв пюля лкування***
1 7,76±0,11 4,24±0,95 6,44±0,13* 6,78±0,14 6,55±0,2 4,2±0,16 3,4±0,49 3,67±0,21
2 7,54±0,13 5,53±0,35 6,0 ±0,17 6,63±0,11 6,26±0,27 4,36±0,18 2,16±0,52** 3,45±0,11**' ***
Прим1тки: Наведен! результати статистичноГ обробки з визначенням критерю Влкоксона для незалежних зм1нних у вигляд1 M±m - середне ± стандартна помилка середнього; ### p<0,05 - при пор1внянн1 з 1-ю групою через 90±5 дн1в псля лкування.
Через 90±5 дшв пюля лкування в 1-й rpyni середш ктькюш показники Eubacterium spp. були достовiрно вищi порiвняно з попередшм етапом. У 2-й rpyni середш кiлькiснi показники Eubacterium spp. були достовipно нижчi в поpiвняннi з 1-ю групою. Ктькюш показники Mycoplasma пiдвищилися поpiвняно зi станом до лiкyвання. Кiлькiснi показники Mycoplasma та Candida spp. були достовipно вищi в поpiвняннi з 1-ю групою на цьому самому еташ дослiдження (табл. 1).
Через 180±5 днiв у 1-й груш середш ктькюш показники Enterobacterium spp. достовipно пере-вищували сво'Г значення поpiвняно зi станом до лкування. У 2-й гpyпi середньостатистичш ктькю-нi показники Micoplasma i Candida spp. достовipно знизилися поpiвняно з попеpеднiми етапами до-слщження (табл. 1).
Через 30±5 дшв у 2-й груш ми не виявили ра-
дикальних ктькюних змш Í3 боку Lactobacteríum spp., за даними РЧ-ПЛР (табл. 1).
При порiвняннi ктькюних мiкробiологiчних результат на етапах дослiдження пiсля лкування з iнтактними яснами (за допомогою U-критерiю Манна-УТтш для незалежних величин) вiроriдноT рiзницi не виявлено з жодною групою.
У шiстьох оаб 2-Т групи через 30±5 дшв РЧ-ПЛР не виявив Lactobacteríum spp. або Тх ктькють була нижче детектованого рiвня.
На подальшому етапi - через 90±5 дшв - у 2-й груш Lactobacteríum spp. «вщновлювалися» в уах оаб, але через 180±5 днiв «зникали» в п'яти осiб (не обов'язково тих самих) знову (шдивщуальш даш наведенi в первиннiй документацп).
На вщмшу вiд другоТ групи в 5-6 оаб (35,754,5%) першоТ групи Lactobacteríum spp. не вияв-ляли на всiх етапах дослщження (табл. 3).
Таблиця 3
Вiдсоmок оаб у групах, у над'ясенному нальотi яких РЧ-ПЛР не виявив виду мiкроорганiзмiв
Групи Lactobacteri um spp. Enterobacte rium spp. Streptococc acea spp. Prevotella+ Porphyromo nas spp. Eubacterida cea spp. Micoplasma hominis+ge nitalium Candida spp.
Пор1в-няння + + + + 20 50 +
ХГКГ до лкування
1 i 2 15,4 + + + 3,8 26,9 3,8
Через 30±5 дшв
1 54,5 9,1 18,2 18,2 9,1 63,6 9,1
2 50 8,3 + 8,3 + 41,7 8,3
Через 90±5 дшв
1 35,7 + + + 7,1 50 14,3
2 + + 8,3 16,7 + 16,7 +
Через 180±5 дшв;
1 50 7,1 14,3 7,1 + 57,1 +
2 41,6 + + 8,3 + 58,3 +
npuMimка: «+» позначено, коли в уах оаб результати РЧ-ПЛР в!
Щодо результат РЧ-ПЛР за видами бактерш, яких вш не детектував, то в 1-й груш через 30±5 дшв вони були такк Lactobacterium spp. - 6 iз 11, або 54,5%; Enterobacterium spp. - 1 iз 11, або 9,1%; Streptococcacea spp. - 2 з 11, або 18,2%; Prevotella+Porphyromonas spp. - у тих самих двох iз 11 оаб, що i попереднш вид бактерш; Eubacteridacea spp. - 1, або 9,1%; Micoplasma (hominis+genitalium) - 7 iз 11, або 63,6%; i Candida spp. - 1, або 9,1%.
Через 90±5 дшв у 1-й груш РЧ-ПЛР не виявив: Lactobacterium spp. - 5 iз 14, або 35,7% не завжди у тих самих оаб; Eubacteridacea spp. - 1 iз 14, або 7,1%; Micoplasma - 7, або 50%, не завжди в тих самих оаб; Candida spp. - 2 з 14, або 14,3%.
Через 180±5 дшв у 1-й груш РЧ-ПЛР не детектував: Lactobacterium spp. - 7 iз 14 оаб, або 50%; Enterobacterium spp. - 1 iз 14, або 7,1%; Streptococcacea spp. - 2 з 14, або 14,3%; Prevotella+Porphyromonas spp. - 1, або 7,1%; Micoplasma - 8, або 57,1 % (табл. 3).
Загальною зaкономipнicтю були «зникнення» i «поява» баю^альних видiв незалежно вщ особи.
Через 30±5 дшв у 2-й груш РЧ-ПЛР не виявив: Lactobacterium spp. - 6 iз 12, або 50%; Enterobacterium spp. - 1 iз 12, або 8,3%;
Динамка достовiрних кореля^йних пар мiж ки
ляли зазначений вид мiкроорганiзмiв.
Prevotella+Porphyromonas spp. - 1, 8,3%; Micoplasma - 5, 41,7%; Candida spp. - 1, 8,3%.
Через 90±5 дшв у 2-й груш РЧ-ПЛР не визна-чив: Streptococcacea spp. - 1 iз 12, або 8,3%; Prevotella+Porphyromonas spp. - 2, або 16,7%; Micoplasma - 2, 16,7%.
Через 180±5 дшв у 2-й груш РЧ-ПЛР не виявив: Lactobacterium spp. - 5 iз 12, або 41,6%; Prevotella+Porphyromonas spp. - 1, 8,3%; Micoplasma (hominis+genitalium) - 7, 58,3%.
У принцип тенден^я, аналопчна 1-й груш, ви-явлена i в 2-й, хоча в частини па^ен^в РЧ-ПЛР не детектував Micoplasma на вах етапах дослщжен-ня (табл. 3).
Зютавлення виявлених доcтовipних кореляцш-них ктькюних сшввщношень мiж бaктеpiaльними видами показало, що найбтьшою ктькютю коре-ляцшних зв'язш характеризувалися стани над'ясенного нальоту при: ХГКГ до лкування; ш-тактних яснах; у па^етчв 2-Т групи через 90±5 дшв шсля лкування та стани в обох групах через 180±5 дшв шсля лкування. Однaковi коpелюючi пари мiкpооpгaнiзмiв (видтеш жирним курсивом у табл. 4) ми встановлювали i в оаб групи поpiв-няння з штактними яснами, i в па^ен^в iз ХГКГ.
Таблиця4
iсними показниками бактерiальних видiв i клiнiчними iндексами
Група поpiвняння 1 i 2 rpynu flo niKyBaHHA Через 30±5 Через 90±5 Через 180±5 дшв
Ent. i Strep. Ent. i Strep. 1 група: 1 група: 1 група:
Ent. i Prev. Ent. i Prev. Ent. i Eub. Strep. i Prev. Ent. i Prev.
Ent. i Lac. Ent. i Lac. Ent. i Cand. Lac. i Eub. (R=-0,68) Ent. i Eub.
Eub. i Prev. Eub. i Prev. Г1 Ф.-В. i Eub. Г1 S.-L. i Lac. Eub. i Prev.
Cand. та Prev. (R=-0,64) Cand. i Strep. (R=-0,66) Gard. i Strep. Cand. i Mic. ri O.-B. i Lac. (R=-0,85) ri O.-B. i Can. (R=-0,66)
2 група: Ent. i Prev. Г1 S.-L. i Eub. 2 група: Lac. i Ent. Lac. i Eub. Ent. i Eub. Strep. i Prev. 2 група: Ent. i Strep. Ent. i Prev. Strep. i Eub. Strep. i Mic.
ri S.-L. i Eub. Gard. i Cand. Eub. i Prev.
IK i Lac. (R=-0 ,85) Eub. i Mic. Г1 Ф.-В. i Strep.
Примiтка: Lac. - Lactobacterium spp.; Ent.- Enterobacterium spp.; Strep.- Streptococcacea spp.; Prev.-Prevotella+Porphyromonas spp.; Eub.- Eubacteridacea spp.; Mic.-Micoplasma (hominis+genitalium); Cand.- Candida spp.
Загальною тенден^ею було збiльшення числа достовiрних кореляцш з часом пiсля лiкування в 1-й i 2-й дослщжуваних групах.
Кореляци за участi Lactobacterium spp. ми встановлювали i при ХГКГ, i при iнтактних яснах, що може вщображати неоднорiднiсть складу в межах бактерiального виду.
Через 30±5 днiв пiсля лiкування втрата коре-ляцiйних зв'язкiв у обох групах свщчить, що пору-шуються встановленi мiжмiкробнi взаемовщно-шення в етюлопчнш над'ясеннiй бляшцi.
Через 90±5 днiв у 1-й групi кшшко-мiкробiологiчнi взаемозв'язки вiдображала коре-ля^я Г1 Silness-Loe i Lactobacterium spp. (R=0,69; р<0,05). Це можна трактувати так, що покращення гiгiенiчного стану за вщсутносп запалення ясен може бути пов'язане зi зменшенням кшькосп Lac-^Ьа^епит spp.
Через 90±5 днiв у 2-й групi визначено двi пози-тивнi кореляци за участ Lactobacterium spp. (табл. 3), як можуть вiдображати Тхнш вплив на форму-вання мiжмiкробних взаемовщносин. Кореляци з Lactobacterium spp. у 2-й груш разом зi стабтьно позитивною клiнiкою через 90±5 дшв пiсля лку-
вання ХГКГ можуть свщчити про значення Lacto-bacterium spp. у вщновленш та пщтриманш здорового стану ясен.
Вщдалеш результати доcлiдження через 180±5 дшв установили численш коpеляцiйнi зв'язки в 2-й груш, однак жодного - з Lactobacterium spp. Очевидно, ефект запропонованого нами лкування не проявляеться радикальним збтьшенням ктькосп цього виду бактерш безпосередньо in situ через близько 6 мюя^в шсля лкування.
Отже, новi коpеляцiйнi зв'язки, що утворилися в 2-й груш, в^знялися вщ виявлених при ХГКГ. Це може означати руйнування патогенноТ мiкpо-бноТ acоцiaцiТ i побудову новоТ, що вiдповiдae здоровому стану ясен. Тим бтьше, що три з коре-люючих пар були таю ж сам^ як при штактних яснах (табл. 4). Аналопчно гpyпi поpiвняння така ж сама ктькють коpеляцiйних зв'язш мiж бaктеpiaльними видами може свщчити про чис-ленну i стабтьну взaeмодiю в пpоцеci вiдновлення оптимального видового складу мiкpобного над'ясенного нальоту.
Схематичне узагальнення алгоритму наведено на cхемi рис. 1.
Рисунок 1
Стандартна стоматолопчна дiагностика
Хронiчний генералiзований катаральний гiнгiвiт (ХГКГ) у дитини 9-15 рошв
1нш1 даагнози
Проведення стандартного лжування ХГКГ за протоколами МОЗ Украши. Призначення «Люобакту» i «Лацидоф^» вiдразу по закiнченню лiкування: по 1 шгулщ 2 рази за день, 10 дшв, розсмоктуючи, по черзц «Шсобакт», а через твгодини - «Лацидофiл»
Отже, алгоритм використання пре- i пробютику для корекцп локального дисбiозу при хрошчному катаральному гiнгiвiтi в дiтей полягае в проведеннi клiнiчноT дiагностики; з'ясуванш анамнезу захво-рювання ясен i загальноТ захворюваностi; прове-деннi дiагностики щодо над'ясенноТ зубноТ бляшки методом РЧ-ПЛР iз використанням комплекту ре-агентiв «Фемофлор 8» (ООО «НПО ДНК - Технология», Ройя, РУ ФСР 2009/04663) i визначенням ктькюних сшввщношень Lactobacteríum spp., су-марних Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Prevotella+Porphyromonas spp., Eubacteridacea spp., Micoplasma (hominis + genitalium) та Candida spp.; штерпретаци результат та визначенш пока-зань до призначення «Люобакту» i «Лацидофту»; стандартного мiсцевого лкування ХГКГ та призначення згаданих препара^в за схемою.
Лiтература
1. Влияние таблеток «Гексализ» на микрофлору биопленки десневой борозды у пациентов с воспалительными заболеваниями пародонта [Электронный ресурс] / Э.М. Кузьмина, В.Н Царев, А.В. Лапатина, Т.Д. Смирнова // DENTALFORUM. -2007. - № 4 (24). - Режим доступу: http//medi.ru/Doc/184105.htm.
2. Грудянов А.И. Применение пробиотиков в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта / Грудянов А.И., Дмитриева Н.А., Фоменко Е.В. - М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2006. - 112 с.
3. Застосування пробютигав у комплексна терапп за-хворювань тканин пародонту: метод. реком. / [К.С. Непорада, Т.В. Берегова, Д.С. Янковський та ш.]. -К.: МОЗ УкраТни, УкраТнський центр науково-медичноТ шформацп та патентно-лщензшноТ робо-ти, 2010. - 24 с.
4. Левицкий А. П. Влияние зубного эликсира „Лизо-мукоид" на биохимические показатели ротовой жидкости у больных с заболеваниями слизистой оболочки полости рта / А. П. Левицкий, В. Н. Почтарь, А. Б. Македон // Вюник стоматологи. - 2009. - № 3. - С. 23-27.
5. Применение пробиотиков в комплексном лечении острого герпетического стоматита у детей [Электронный ресурс] / С.М. Бабанина, Л.Г. Павленко, Т.Н. Демина, М.Ю. Бабанина. - Режим доступу: http://ponos.org/lechprof_probiotiki.
6. Пробиотики: клиническое применение и доказательства эффективности: материалы V Конгресса педиатров Украины [Электронный ресурс] // Здо-ров'я УкраТни. - 2008. - №24/1. - С.8-9 - Режим доступу: http//health-ua.com/articles/3398.html.
7. Протоколи надання медичноТ допомоги. Стомато-лопя.-К.: МН1АЦ медичноТ статистики МВЦ «Медь нформ»,2007.-236 с.
8. Эубиотики в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта [Электронный ресурс] / А.И. Грудянов, Н.А. Дмитриева, Е.Б. Фоменко //Стоматология. - 2006. - Режим доступу:11Йр: //www.medin.
org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id =4739&Itemid=491.
9. Dal Bello F. Oral cavity as natural reservoir for intestinal lactobacilli / F. Dal Bello, C. Hertel // Syst. Appl. Microbiol. - 2006. - Vol. 29, № 1. - Р. 69-76.
10. Determining the Genetic Diversity of Lactobacilli from the Oral Cavity / R. Yang, S. Argimon, Y. Li [et al.] // J. Microbiol. Methods. - 2010. - Vol. 82, N 2. - P. 163-169.
11. In vitro evaluation of yoghurt starter lactobacilli and Lactobacillus rhamnosus GG adhesion to saliva-coated surfaces / I. Stamatova, K. Kari, S. Vladimirov, J.H. Meurman // Oral Microbiol Immunol. - 2009. -Vol. 24, N 3. - P. 218-223.
12. Marsh P.D. Are dental diseases examples of ecological catastrophes?/ P.D. Marsh // Microbiology. -2003. - Vol. 149, N 2. - P. 279-294.
13. Specific Lactobacillus/Mutans Streptococcus co-aggregation / C. Lang, M. Bottner, C. Holz [et al.] // J. Dent Res. - 2010. - Vol.89, N 2. - P. 175-179.
14. Tribble G.D. Genetic diversity in the oral pathogen Porphyromonas gingivalis: molecular mechanisms and biological consequences / G.D. Tribble, J.E. Kerr, B.Y. Wang // Future Microbiol. - 2013. - Vol. 8. -P.607-620. - Режим доступу: http://www. 10.2217/fmb. 13.30.
15. Wang P.L. Roles of oral bacteria in cardiovascular diseases--from molecular mechanisms to clinical cases: Treatment of periodontal disease regarded as biofilm infection: systemic administration of azithromycin / P.L.Wang // J. Pharmacol Sci.-2010.-Vol.113, N 2.-P.126-133.
Стаття надшшла 29.05.2013 р.
Резюме
Молекулярно-генетичш MiKpo6^ori4Hi дослщження дозволяють спостер^ати нативш особливост життeдiяльностi мiкроорганiзмiв у складi мiкробноï бiоплiвки, окремим випадком яко'1 е мiкробна зубна бляшка. Метою дослщження була розробка алгоритму дiагностики дисбюзу i схеми використання пре- ы пробютику («Люобакт» i «Лацидофт») для його корекцп додатково до лкування хрошчного генералiзованого катарального пнпвп"у в д^ей 9-15 рош.
Вивчення ефективност проводили через 30, 90 ы 180±5 дшв спостереження за стандартними кл^чними показниками (ппешчш шдекси та шдекси запалення ясен) та порiвнюючи мiкробiологiчнi показники над'ясенного зубного нальоту мiж групами па^ен^в iз хрошчним генералiзованим катаральним пнпв^ом, яким проводили стандартне мюцеве лкування i додатково призначали «Лацидофт» i «Люобакт».
Сутнють запропонованого алгоритму полягае в проведенш додатково!' дiагностики методом РЧ-ПЛР iз набором реаген^в «Фемофлор 8» проби над'ясенного нальоту. При виявленш збтьшення загально'1 бактерiальноï маси до 7,56±1,05 та/або вщсутносп чи збтьшення до 5,87±0,56 Lactobacillus spp.; збтьшення Enterobacteriaceae spp. до 6,22±0,72, збтьшення Prevotella+Porphyromonas spp. до 6,4 ±1,15
lg, призначають «Люобакт» i «Лацидофт» вiдразу пюля лiкування xpoHi4Horo генералiзованого катарального riHriBiTy в дiтей 9-15 ромв, по 1 пiгулцi 2 рази за день, розсмоктуючи, по 4ep3i, «Люобакт», а через пiвгодини - «Лацидофт».
Ключовi слова: дiти, хроычний генералiзований катаральний riHriBiT, пробiотики, пребютики, лiкування.
Резюме
Молекулярно-генетические микробиологические исследования позволяют наблюдать нативные особенности жизнедеятельности микроорганизмов в составе микробной биопленки, частным случаем которой является микробная зубная бляшка. Целью исследования была разработка алгоритма диагностики дисбиоза и схемы использования пре- и пробиотика («Лисобакт» и «Лацидофил») для его коррекции дополнительно к лечению хронического генерализованного катарального гингивита у детей 9-15 лет. Изучение эффективности проводили через 30, 90 и 180 ± 5 дней наблюдения за стандартными клиническими показателями (гигиенические индексы и индексы воспаления десны) и сравнивая микробиологические показатели наддесневого зубного налета между группами пациентов с хроническим генерализованным катаральным гингивитом, которым проводили стандартное местное лечение и дополнительно назначали «Лацидофил» и «Лисобакт».
Сущность предлагаемого алгоритма состоит в проведении дополнительной диагностики методом радиочастотного ПЦР с набором реагентов «Фемофлор 8» пробы наддесневого налета. При выявлении увеличения общей бактериальной массы до 7,56 ± 1,05 и / или отсутствия или увеличения до 5,87 ± 0,56 Lactobacillus spp., увеличения Enterobacteriaceae spp. до 6,22 ± 0,72, увеличения Prevotella + Porphyromonas spp. до 6,4 ± 1,15 lg назначают «Лисобакт» и «Лацидофил» сразу после лечения хронического генерализованного катарального гингивита у детей 9-15 лет, по 1 таблетке 2 раза в день, рассасывая «Лисобакт», а через полчаса - «Лацидофил».
Ключевые слова: дети, хронический генерализованный катаральный гингивит, пробиотики, пребио-тики, лечение.
Summary
Molecular and genetic microbiological investigations reveal native features of microorganisms' activity in microbe film, one of which the microbe dental plaque is. The aim of the study is the elaboration of diagnostic algorithm for dysbiosis and scheme for using pre- and probiotics ("Lisobact" and "Lacydofil") for its correction, as additional method for treatment of generalized chronic catarrhal gingivitis in children aged 9-15 years.
The study of effectiveness has been carried out in 30, 90 and 180 ± 5 days of observation according to standard clinical parameters (hygienic indices and indices of inflammation of the gums). The microbiological indices of gingival dental deposit have been compared between the groups of patients with generalized chronic catarrhal gingivitis who take standard local treatment and patients who use "Lisobact" and "Lacydofil". The present algorithm is the following: conducting additional diagnostic method of RF-PCR with reagent set "Femoflor 8" samples of gingival deposit. "Lisobact" and "Lacydofil" are administered in increasing of the total bacterial mass to 7,56 ± 1,05 and / or the absence or increasing to 5,87 ± 0,56 Lactobacillus spp.; increasing Enterobacteriaceae spp. to 6,22 ± 0,72, increasing Prevotella + Porphyromonas spp. to 6,4 ± 1,15 lg.
Key words: children, generalized chronic catarrhal gingivitis, probiotics, prebiotics, treatment.
