CC BY
16
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛЕРОВ ДЛЯ ПОСТОЯННОЙ ОБТУРАЦИИ КОРНЕВЫХ КАНАЛОВ Попович И.Ю., Гасюк Н.В.
Ключевые слова: силер, эндодонт, лечение, адгезия, шлиф зуба.
Для постоянной обтурации корневых каналов на окончательном этапе лечения осложненного кариеса врачи-стоматологи используют силеры разных химических групп. Вопрос выбора силера на сегодня есть довольно дискуссионным. Выходя из проведенных нами исследований, можно сделать следующие выводы. В результате сравнивания силеров разных химических групп следует заметить, что согласно выше приведенных критериев максимально приближенным к данным показателям есть силеры на основе эпоксидных смол. Эта группа силеров удобна для внесения, имеет гомогенную консистенцию и обеспечивают максимальную адгезию к поверхности дентина корневого канала, при этом снижая риск возникновения вторичного инфицирования корневого канала.
Summary
œMPARATIVE CHARACTERISTICS OF SEALERS FOR ROOT CANAL OBTURATION. Popovitch I.Yu., Hasiuk N.V.
Key worlds: sealer, endodontic treatment, adhesion, tooth slice.
For permanent obturation of root canals at the final stage of treatment of complicated caries dentists use sealers of various chemical groups. The choice of proper sealer seems still to be discussable. Our own studies allow to draw the following conclusion. Having compared sealers of various chemical groups it should be noted that according to the above-mentioned criteria the most appropriate are epoxide resin-based sealers. This type of sealers is easy-to-use, homogenous, and provides the maximal adhesion to the dentin of root canal, preventing the risk of root canal secondary infection.
УДК [616,31: 616.934] - 071 - 08 Ступак О.П., Школшин А.К.
П0Р1ВНЯЛЬНА 0Ц1НКА ЕФЕКТИВН0СТ1 ЗАСТОСУВАННЯ БАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В Р13НИХ ГРУП В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ТА ПР0Ф1ЛАКТИЦ1 КАНИДИЗУ СЛИЗ0В01 0Б0Л0НКИ П0Р0ЖНИНИ РОТА У ХВОРИХ НА ЦУКР0ВИЙ Д1АБЕТ ТИПУ 1
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
За допомогою клíhíhhux, мiкробiологiчних та 6íoxímíhhux Memodie до^дження вивчеш клтчш та патогенети-HHÍ oсoбливoсmi кандидозу слизовог оболонки порожнин рота у хворих на цукровий дiабem типу 1, до^джений ступть дисбюзу порожнин рота ферментативним методом. На пiдсmавi проведених клтто-лабораторних до^джень показано, що запропонований лiкувальнo-прoфiлакmичний комплекс у хворих з кандидозним стоматитом на фош цукрового дiабemу типу 1 через 12 дтв покращуе клiнiчний стан в пoрoжнинi рота, а через 6 мкящв поновлюе мжробюценоз порожнин рота.
KnrcwoBi слова: цукровий дiабет, кандидоз слизово''' оболонки порожнин рота, ротова рщина, синбютики.
Стаття е фрагментом комплексноТ науково-досл/дноТ теми кафедри терапевтичноТ стоматологи Вищого державного навчального закладу УкраТни "УкраТнська медична сmомаmологiчна академiя": "Патогенетичн/ пiдходи до методiв л/кування основних стоматологiчних захворювань на основi вивчення механiзмiв пошкодження твердих тканин зубiв, тканин ендодон-ту, пародонту та слизовоТ оболонки порожнин рота" (№ ДержавноТреестрац/Т 0104U004411).
Кандидоз слизовоТ оболонки порожнин рота (СОПР) - це захворювання, яке викликають дрiждже-подiбнi гриби роду Candida, що вщносяться до умов-но-патогенноТ мiкрофлори порожнини рота i, за дани-ми рiзних авторiв, в неактивна формi в невелиш га-лькост присутн у 50% населення. Патогеннють грибiв роду Candida може проявлятися лише при наявносл сприятливих умов для Тх росту, а саме: зниженн iмун-ного захисту макрооргаызму, розвитку у хворих зага-льноТ соматичноТ патологи, наприклад, цукрового дiа-бету (ЦД), неконтрольованому використанн в медицин антибютигав, iмунодепресантiв, гормональних препара^в, яга призводять до пригшчення сапроф^ноТ мiкрофлори та розвитку дисбактерюзу (дисбюзу) [2, 8, 18].
На сьогодшшшй день лкування кандидозних стомати^в у хворих, як правило, викликае у практич-них лiкарiв-стоматологiв значн труднощк Це пов'язано зi схильнютю даноТ стоматолопчноТ
патологи до виникнення частих рецидивiв внаслщок неефективноТ корекци дисбактерюзу (дисбюзу) порожнини рота та шлунково-кишкового тракту, толерантнютю мiкозiв у даного контингенту хворих до традицмноТ протигрибковоТ терапи, вщсутнютю ефек-тивних схем лкування кандидозних стоматитiв у хворих в реаботацмний перiод [15].
Особливе мюце серед провокуючих факторiв, якi призводять до виникнення кандидозних стомати^в у хворих займае ЦД. Метаболiчнi та iмунологiчнi пору-шення, властивi цьому захворюванню, спричиняють зниження фагоцитозу грибiв, а збiльшення вмюту глюкози (гiперглiкемiя) в тканинах та секретах створюе сприятливий фон для Тх активного росту [13, 14].
В сучасшй стоматологи в комплексному лкуванш мкотичних уражень слизовоТ оболонки порожнин рота (СОПР) з устхом використовують бактерiальнi препа-рати рiзних груп, проте, практично не вивченими ли-
шаються питання корекцп MiKpo6ioqeH03y порожнин рота у хворих з кандидозом СОПР на фон ЦД [4].
В зв'язку з цим, метою нашого дослщження було пiдвищення ефективностi лiкyвання та профтактики кандидозу СОПР у хворих на ЦД типу 1 шляхом роз-робки патогенетично об^рунтованого способу терапи з використанням комплексу медикаментозних засобiв.
Матерiали та методи дослвдження
Для вирiшення поставлених завдань нами були проведен клiнiчнi, мiкробiологiчнi та бiохiмiчнi дослiдження.
У клiнiчних дослщженнях взяли участь 101 хворий на ЦД типу 1 вком вщ 18 до 40 рокiв, що знаходились на диспансерному облку та стацюнарному лiкyваннi в ендокринологiчномy вщдтенш 2-Т мiськоí клiнiчноí лiкарнi м. Полтави, та 37 практично здорових людей аналопчного вку, якi склали контрольну групу.
Бактерiологiчнi дослiдження використовували для видтення та кiлькiсного пщрахунку грибiв роду Candida з використанням щтьного поживного середови-ща Сабуро. Режим культивування проводили протя-гом 48 годин при температyрi 280С [1]. Визначення чyтливостi грибiв роду Candida проводили за методом дисгав [5].
Кyльтyральнi данi оцшювали згiдно кiлькостi колонie утворюючих одиниць (КУО) грибiв роду Candida у хворих на 1 стерильний тампон а саме: нега-тивний результат вважали з виавом до 100 КУО, вщ 100 до 1000 КУО - кандидоносмство або латентний кандидоз, бтьше 1000 КУО - кандидоз або ютинний кандидоз [1].
Забiр ротово'1' рiдини у хворих проводили вранщ натщесерце, до ш'екцп iнсyлiнy для проведення по-дальших бiохiмiчних дослiджень [10]. Бiохiмiчнi дослiдження ротово'' рiдини включали визначення активности лiзоцимy [7], уреази [3] та ступеня дисбюзу (СД) порожнин рота ферментативним методом [9].
Останшм часом дисбактерюз або дисбiоз розгля-дають як клiнiко-лабораторний синдром, який провокуе та ускладнюе цiлий ряд захворювань, в тому числi i стоматологiчних, в резyльтатi чого порушують-ся фyнкцií екосистеми макроорганiзмy, зменшуеться кiлькiсть пробiотичноí та збiльшyеться ктькють умов-но-патогенно' мiкрофлори [8, 17].
Незважаючи на великий вибiр методiв дiагностики дисбактерiозiв порожнини рота, вс вони в тiй або шшм мiрi викликають трyднощi. Так, наприклад мiкробiологiчнi (кyльтyральнi) методи, якi передбача-ють вирощування бактерiй на поживних середовищах (рщких або щiльних) з наступним пщрахунком колонiй, дуже громiздкi i не завжди точнi, молекулярно-бiологiчнi, заснованi на полiмеразнiй ланцюговм реакцií (ПЛР), не дозволяють ктькюно визначити рiвень мiкроорганiзмiв, iмyнологiчнi, засноваш на iмyноферментних тестах, дуже дорог i не дозволяють iдентифiкyвати широке коло бактерiй.
Сьогоднi альтернативу цим методам може скласти ферментативний метод визначення дисбюзу порожнини рота, запропонований А.П. Левицьким. Його методика заснована на визначенш стввщношення вщносно! активност уреази та лiзоцимy ротовоí рiдини. В нормi у здорових оаб цей коефiцiент СД повинен дорiвнювати 1,0. При порушены мiкробiоценозy
порожнини рота у хворих цей показник зростае пара-лельно збiльшенню СД. А саме: показник вщ 1,5 до 3,0 вщповщае сyбклiнiчнiй компенсовашй формi дисбiозy порожнини рота, вщ 3,0 до 8,0 - клУчшй сyбкомпенсованiй формi та вiд 8,0 до 20,0 - кл^чшй декомпенсовашй формi СД порожнини рота.
Залежно вщ складу лiкyвально-профiлактичного комплексу хворi з кандидозом СОПР на тл ЦД типу 1 були розподтеш на двi групи: 25 хворих основно! гру-пи отримували лкування кандидозного стоматиту за запропонованою нами схемою, на яку одержано патент на корисну модель [11], 23 хворим групи порiвняння проводили лкування за загальноприйня-тою методикою [16].
Лкування хворих основноí групи з кандидозним стоматитом на тл ЦД типу 1 проводилось за наступ-ною схемою: внутршньо призначали "Флюконазол" по 1 капсyлi в дозi 100 мг 1 раз на добу впродовж 7-14 дшв; "Кларитин" по 1 таблетц 1 раз на добу протягом 10 дшв; "1ммунал" по 20 крапель 3 рази на добу впродовж 14 дшв; синбютик "БактулЫ" по 3 таблетки на добу протягом 20 дшв, утримуючи в порожнин рота до повного розсмоктування; в^амшо-мЫеральний комплекс "Апфав^^абет" по 1 таблетц 3 рази на добу впродовж мюяця. Мюцеве лiкyвання включало в себе аплкаци "Мiрамiстиновоí мазi" 1-3 рази на добу протягом тижня та полоскання порожнини рота пюля прийому ixi 4-5 разiв на добу розведеним в 5 разiв лкувально-профтактичним зубним елiксиром "Лiзомyкоíдом", який мютить лiзоцим, цетавлон та овомyкоíд [11]. Для корекцп дисбiозy у наших хворих ми вибрали синбютик "БактулЫ" виробництва НПО "Одеська бiотехнологiя", у яких оптимально п^браш концентрацií важливих для органiзмy культур пробiотичних мiкроорганiзмiв (бiфiдyмбактерií, лакто-бацили, стрептококи) та субстрат для 1х росту (iнyлiн).
Лiкyвання хворих групи порiвняння проводили традицмно: внyтрiшньо призначали "Нiстатин" по 500 тис. ОД через 6-8 год. впродовж 7-14 дшв; "Лактобак-терин" по 1 таблетц 3 рази на добу протягом 20 дшв; полiвiтамiнний препарат „Дуовт по 2 таблетки на добу впродовж мюяця. Мюцево призначали „Люобакт" по 2 таблетки 4 рази на добу протягом тижня, утримуючи в порожниш рота до повного розсмоктування, та полоскання порожнини рота розчином хлоргекси-дину б^люконату [16].
З метою профтактики рецидивiв захворювання та закртлення результат лкування через 2 та 5 мюя^в хворим основно1 групи повторювали курси прийому "БактулЫу" та '^зомукощу" [12], а хворим групи порiвняння призначали традицмш iмyнобiологiчнi препарати "Лактобактерiн" та "Люобакт" [16].
Ефективнють запропонованого нами лкувально-профiлактичного комплексу у хворих з кандидозом СОПР на фош ЦД типу 1 оцiнювали через 2 тижш за кпiнiчним станом СОПР та ступенем обамешння СОПР грибами роду Candida, через 1 и 3 мюяц згщно даних клУчних та бiохiмiчних показникiв, через 6 мюя^в - згiдно результа^в повного комплексу клiнiко-лабораторних дослщжень.
Результати та ix обговорення
Як показали результати наших дослщжень, канди-дозний стоматит дiагностовано у 48 (47,5±3,7%) хво-
рих на ЦД типу 1. Пюля ретельного обстеження гос-трий переб^ кандидозу СОПР зуст^чався у 14 (29,1±12,1%) хворих, хронiчний - у 34 (70,9±7,7%). При гострому перебiгy кандидозного стоматиту у хворих частше спостер^алась атрофiчна форма (18,7±12,1%), при хрошчному - гiперпластична форма (41,6±10,1%). Найбiльш часто у хворих на ЦД типу 1 кандидоз СОПР зуст^чався у виглядi глоситу (64,5±8,5%) та стоматиту (12,5±12,2%), рiдше у виглядi палатинiтy (6,3±13,1%) та хейл^у (2,1±12,9%).
У посiвах патологiчного матерiалy кiлькiсть КУО грибiв роду Candida до лкування коливалась в межах 2169,2±143,7 КУО на 1 тампон, а у здорових оаб без фоново1 патологií цi показники не перевищували 40,2±6,6 КУО на 1 тампон (p<0,001) (табл. 1).
Таблиця 1
CmyniHb обамешння ротовоТ порожнини грибами роду Candida у хворих з кандидозним стоматитом на тлi ЦД типу 1 та практично здорових оаб
Група КУО
па^ентв
Контрольна група 40,2±6,6
(n=12)
Дослiднa група 2169,2±143,7
(n=48) p<0,001
Примiтки: 1. p - вiрогiднiсть вiдмiнностей до показниюв оаб контрольноТ групи; 2. n - юльюсть спостережень.
Визначення чутливост грибiв роду Candida до ан-тимкотигав показало що найбтьш активними препаратами з вираженою антифунпцидною дiею були: "Флюконазол" - 94,1±5,8% та "Мiрамiстинова мазь" -82,3±10,2%, менш активними "Орунгал - 76,4±11,7%", "Клотримазол" - 70,5±13,1% та "Хлоргексидину б^лю-конат" - 64,7±14,4%; практично неефективними або слабо ефективним е полiеновий антибiотик - "Нюта-тин" - 29,4±20,3% (рис. 1).
□ Флюконазол
% О4 2 4 6 8 О О О О О О
□ Орунгал □ Нютатш
oJ
□ MipaMicmHOBa мазь
Рис. 1. Чутлитсть zpudieроду Candida до протигрибкових npenapamie.
Суть змЫи чутливост патогенних грибiв роду Candida до полiенових антибютигав в бiльшостi випадкiв лишаеться невизначеною, але можна припустити, що вщсутнють протигрибкового ефекту обумовлена зв'язуванням полiенiв з бтками, незначною розчинш-стю цих медикаментозних протигрибкових препаратiв та так званим "звиканням" грибiв роду Candida до традицшних полiенових антибютигав.
Результати проведених дослiджень показали, що активнють лiзоцимy в ротовiй рщиш у хворих на кан-дидозний стоматит на тл ЦД типу 1 до лкування зни-жувалась у 2,6 рази (23±3 од./л проти 61 ±6 од./л в контрольна грул; p<0,001).
Причому, ослаблення стану неспецифiчного за-хисту порожнини рота у хворих з кандидозом СОПР на тлi ЦД типу 1 корелювала зi збтьшенням активностi уреази - ферменту, що вщображае рiвень загального мiкробного обаменшня порожнини рота. Так, активнiсть уреази в ротовм рiдинi у хворих на кандидозний стоматит та ЦД типу 1 до лкування збтьшилась в 2,5 рази (7,23±0,4 мкмоль/хв.л проти 2,83±0,1 мкмоль/хв.л в контрольна грyпi; p<0,001).
Враховуючи виникаючi в органiзмi у хворих на ЦД метаболiчнi та iмyнологiчнi порушення, ми дослщили у них рiвень СД в порожниш рота ферментативним методом, що заснований на розрахунку слввщношення вiдносних показникiв активностi уреази та лiзоцимy. Так, згiдно наших дослщжень, у хворих з кандидозним стоматитом на тл ЦД типу 1 до лкування СД порожнини був у 6 разiв вищий, шж у практично здорових оаб без фоново! пaтологií (6,71±0,8 проти 1,0 в контрольнiй грул; p<0,001), що вiдноситься до клУчно1 сyбкомпенсовaнноí форми дисбiозy.
Безпосереднiй, позитивний результат лкування у хворих основно1 групи отриманий у 92±2,9% випадгав, а у хворих груп порiвняння - у 69,6±11,4% випaдкiв.
^м того, комплексне лiкyвaння за запропонова-ною нами схемою дозволило скоротити термши лiкyвaння у хворих в 1,27 рaзiв. Так, якщо в основшй грyпi хворих лiкyвaння здшснювалось протягом 12,56±0,2 днiв, то в грул порiвняння - 15,95±0,2 дшв.
Комплексне лiкyвaння позитивно впливало на клшчний стан хворих. Так, у хворих зникали неприемш сyб'ективнi вщчуття сyхостi, печií в порожнинi рота. Пщ час об'ективного огляду хворих в порожниш рота зменшувалась гiперемiя, нал^, нормaлiзyвaвся загальний стан оргашзму.
Бaктерiологiчне дослiдження порожнини рота у хворих обох груп через 2 тижш пюля лкування свiдчило про суттеве зменшення ступеня обсiменiння порожнини рота грибами роду Candida. Проте, юлькють КУО грибiв роду Candida на 1 стерильний тампон у хворих залишалась вищою 100 КУО, що могло, на нашу думку, в майбутньому викликати рецидив кандидозного стоматиту. Через 6 мюя^в у хворих основно1 групи юльюсть КУО грибiв роду Candida на 1 тампон в порожниш рота зменшилась до 74,1±3,6 КУО проти 2140,8±133,9 КУО до лiкyвaння (p1<0,001), а у хворих групи порiвняння - до 206,1±14,9 КУО проти 2196,6±156,9 КУО до лiкyвaння (p1<0,001), тобто була вищою, шж у хворих основноí групи i перевищу-вала 100 КУО.
Динамка змш бiохiмiчних покaзникiв ротовоí рщини основноí групи та групи порiвняння нaведенi в тaблицi 2.
Активнють уреази в ротовм рiдинi пюля лкування через 1 мiсяць у хворих основно1 групи знизилась у 1,5 рази, а у хворих групи порiвняння мала лише по-зитивну тенденцю до зниження.
Через 3 та 6 мюя^в у хворих основно1 групи пiсля протирецидивного профтактичного призначення "Бaктyлiнy" та ^зомукощу" aктивнiсть уреази в ротовiй рщиш знизилась i наблизилась до рiвня aктивностi уреази в ротовiй рщиш практично здорових оаб, а у хворих групи порiвняння активнють уреази через 3 та 6 мюя^в була вищою, шж у хворих основно1 групи.
Паралельно зi зменшенням aктивностi уреази в обох групах у хворих з кандидозним стоматитом на тш ЦД типу 1 пюля застосування лкувально-профтактичного комплексу через 1 та 3 мюя^
вiдмiчалось збiльшення активностi лiзоциму в ротовiй збтьшилася в 3 рази i наблизилася до вщповщних рiдинi. показникiв практично здорових оаб без фоновоТ
Через 6 мюя^в пiсля лiкування у хворих основноТ патологiТ (61±6 од./л). групи активнють лiзоциму в ротовм рiдинi
Таблиця 2
Вплив лiкувально-профiлакmичного комплексу на активнiсть уреази та лiзоциму в ротовiй рдин хворих з кандидозним стоматитом на тлi ЦД типу 1
Група пац1ент1в Ктькють пац1ент1в Активнють уреази Активн1сть л1зоциму
мкмоль/ хв.л в1дносна актив-н1сть од./л вщносна актив-н1сть
Контрольна група 22 2,83±0,15 1 61±6 1
Кандидозний стоматит, група пор1вняння
До лкування 13 7,25±0,82 р<0,001 2,56±0,24 р<0,001 23±3 р<0,001 0,38±0,03 р<0,001
Через 1 мюяць 13 6,90±0,27 р<0,001 Р1>0,05 2,44±0,20 р<0,001 Р1>0,05 31±5 р<0,001 Р1>0,05 0,51±0,04 р<0,001 Р1<0,05
Через 3 мюяц1 11 6,00±0,30 р<0,001 Р1>0,05 2,12±0,21 р<0,001 Р1>0,1 35±5 р<0,001 Р1>0,05 0,57±0,05 р<0,001 Р1<0,05
Через 6 мюяц1в 10 5,32±0,12 р<0,001 Р1<0,05 1,88±0,15 р<0,001 Р1<0,05 51±6 р>0,1 Р1<0,05 0,84±0,06 р>0,05 р1<0,001
Кандидозний стоматит, основна група
До лкування 12 7,21±0,84 р<0,001 2,55±0,25 р<0,001 24±3 р<0,001 0,39±0,03 р<0,001
Через 1 мюяць 12 4,87±0,06 р<0,001 р,<0,05 Р2<0,01 1,72±0,15 р<0,01 р,<0,05 Р2<0,01 32±6 р<0,05 р!>0,05 Р2>0,05 0,52±0,04 р<0,001 р!>0,05 Р2>0,05
Через 3 мюяц1 10 4,69±0,04 р<0,001 Р1<0,05 р2<0,01 1,66±0,11 р<0,01 Р1<0,01 р2<0,05 36±5 р<0,05 Р1>0,05 Р2>0,05 0,59±0,04 р<0,001 Р1<0,05 Р2>0,05
Через 6 мюяц1в 10 3,15±0,04 р>0,05 Р1<0,001 Р2<0,01 1,11±0,09 р>0,1 Р1<0,001 Р2<0,01 65±4 р>0,3 Р1<0,001 Р2<0,05 1,04±0,08 р>0,5 Р1<0,001 Р2<0,05
Примiтки: 1. р - вiрогiднiсть вiдмiнностей до показникв осб контрольноГ групи;
2. р1 - вiрогiднiсть вiдмiнностей до показникв до лкування;
3. р2 - вiрогiднiсть вiдмiнностей до показниюв оаб групи порiвняння.
Через 3 мюяц пюля додаткового антирецидивного призначення "БактулЫу" та '^зомукоТду" рiвень СД порожнини рота знизився до 2,81±0,31 проти 6,53±0,62 до лкування (р1<0,01), що вщноситься до субкгмшчноТ компенсованоТ форми дисбюзу порожнини рота, а у хворих групи порiвняння - до 3,71±0,38 проти 6,73±0,65 до лкування (р1<0,01), що вщносить-ся до клУчноТ субкомпенсованноТ форми дисбiозу порожнини рота.
Остаточно мiкробiоценоз порожнини рота у хворих основноТ групи нормалiзувався лише через 6 мюя^в.
Зокрема, рiвень СД у хворих на кандидоз СОПР на тлi ЦД типу 1 знизився в 6 разiв (1,08±0,10 проти 6,53±0,62 до лiкування; р1<0,01) i повернувся до рiвня СД порожнини рота здорових оаб (1,0).
Через 6 мюя^в у хворих групи порiвняння рiвень СД порожнини рота знизився у 3 рази (2,23±0,20 проти 6,73±0,65 до лкування; р<0,01) i залишався збiльшеним майже в 2 рази у порiвняннi з рiвнем СД порожнини рота здорових оаб.
Тобто пюля лкування кандидозу СОПР у хворих необхщно досягти не лише зникнення клУчних ознак грибкового стоматиту, але й нормалiзувати мiкробiоценоз порожнини рота.
Вщновлення нормального мiкробiоценозу порожнини рота е обов'язковою умовою позитивного результату лкування кандидозного стоматиту. Викори-стання у хворих основноТ групи запропонованого нами способу лкування кандидозу СОПР у хворих на ™ ЦД типу 1 дозволило через 1 мюяць знизити рiвень СД порожнини рота в 2, а у хворих групи порiвняння -лише в 1,5 (рис. 2).
Рис 2. Динамка змт ступеня дисбюзу порожнини рота у хворих на кандидозний стоматит на тлi ЦД типу 1 в основнш груш та груш порiвняння.
Висновки
1. З метою покращення якост дiагностики канди-дозу слизовоТ оболонки порожнин рота у хворих на цукровий дiабет типу 1 рекомендуеться включати в комплекс методiв обстеження визначення ступеня дисбiозу порожнини рота ферментативним методом шляхом визначення слввщношення вщносних показ-никiв активности уреази та лiзоциму в ротовш рiдинi.
2. Ступiнь дисбiозу порожнин рота у хворих на кандидозний стоматит на тл цукрового дiабету типу 1 збтьшуеться в 6 разiв завдяки збiльшенню активностi уреази в 2,5 рази та зменшення активности лiзоциму в 2,6 рази в ротовм рiдинi.
3. Розроблений лкувально-профтактичний комплекс для хворих на кандидозний стоматит на тл цукрового дiабету типу 1 включае: "Флюконазол", "Клари-тин", "1ммунал", "Бактулш", "Алфав^ Дiабет", "^рамютинова мазь", '^зомуко'Щ".
4. На основi проведених клшко-лабораторних дослiджень доведено, що запропонований лкувально-профтактичний комплекс для хворих на кандидоз слизовоТ оболонки порожнин рота на ™ цукрового дiабету типу 1 через 12,5б±0,2 днiв покращуе клшчний стан в порожниш рота, а через 6 мюя^в вщновлюе мiкробiоценоз порожнин рота.
5. Для профтактики рецидивiв захворювання та закртлення результатiв лiкування в реабiлiтацiйний перюд у хворих на кандидозний стоматит на ™ цукрового дiабету типу 1 рекомендовано через 2 и 5 мюя^в повторювати курси прийому iмунобiологiчних засобiв "Бактулiну" та '^зомуко'щу".
Лiтература
1. Биргер М.О. Справочник по микробиологии и вирусологическим методам исследования / Биргер М.О. - М. : Медицина, 1998. - 736 с.
2. Борисенко А.В. Профилактика заболеваний слизистой оболочки полости рта / А.В. Борисенко, А.В. Видерская // Стоматолог. - 2000. - № 3. -С. 57-60.
3. Гаврилова Л.М. Уреазная активность ротовой жидкости у больных с острой одонтотропной инфекцией челюстно-лицевой области / Л.М. Гаврилова, И.М. Сегень // Стоматология. - 1996. - Спец. выпуск. - С.49-50.
4. Грудянов А.И. Применение пробиотиков в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта / А.И. Грудянов, Н.А. Дмитриева, Е.В. Фоменко. - М. : Медицинское информационное агентство, 2006. - 111 с.
5. Кривошеин Ю.С. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней / Ю.С. Кривошеин. - К. : Вища школа, 1986. - С.251-259.
6. Кулыгина В.Н. Показатели иммунного статуса больных хроническим кандидозом слизистой оболочки полости рта / В.Н. Кулыгина, Л.А. Дымнич // Современная стоматология. - 2004. - № 4. - С. 64-67.
7. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков / Левицкий А.П. - Одесса, 2005. - 53 с.
8. Левицкий А.П. Пребиотики и проблема дисбактериоза / А.П. Левицкий, Ю.Л. Волянский, К.В. Скидан. - Харьков, 2008. - 100 с.
9. Левицкий А.П. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская. - К., 2007. - 26 с.
10. Леонтьев В.К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии / В.К. Леонтьев, Ю.А. Петрович. - Омск, 1976. - 93 с.
11. Патент на корисну модель № 35558 УкраТна МПК (2006) А61С 5/02. Споаб лкування кандидозу слизовоТ оболонки порожнини рота у хворих на цукровий дiабет / Ступак О.П., Нколшин А.К., Левицький А.П.; заявник та патен-товласник Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТнська медична стоматололчна академiя та 1нститут стоматологи АМН УкраТни - № u 2008 05081; заявл. 21.04.2008; опубл. 25.09.2008, Бюл. №18.
12. Патент на корисну модель № 37472 УкраТна МПК (2006) А61К 31/00. Споаб профтактики кандидозу слизовоТ оболонки порожнини рота у хворих на цукровий дiабет / Ступак О.П., Ыколшин А.К., Левицький А.П.; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТнська медична стоматололчна академiя та 1нститут стоматологи АМН УкраТни - № u 2008 08890; заявл. 07.07.2008; опубл. 25.11.2008, Бюл. №22.
13. Рабинович И.М. Изучение микробиоценоза при хронических заболеваниях слизистой оболочки полости рта / И.М. Рабинович, В.В. Хазанова, Н.А. Дмитриева // Стоматология. - 1996. - №2. - С. 26-27
14. Рединова Т.Л. Частота кандидоза слизистой оболочки полости рта и эффективность его лечения у больных сахарным диабетом / Т.Л. Рединова, О.А. Злобина // Стоматология. - 2001. - №3. - С. 20-22.
15. Скиба В.Я. Комплексное лечение кандидозного стоматита с включением зубного эликсира „Биодент-3" / В.Я. Скиба, В.Н. Почтарь, Л.Н. Россаханова // Вюник стоматологи. - 2006. - №1. - С.56-58.
16. Терапевтическая стоматология: учебник для студентов медицинских вузов / Под ред. редакцией Е.В. Боровского
- М. : Медицинское информационное агентство, 2004. -840 с.
17. Циммерман Я.С. Дисбиоз (дисбактериоз) кишечника и\или „синдром избыточного бактериального роста" / Я.С. Циммерман // Клиническая медицина. - 2005. - №4.
- С. 14-22.
18. Willis A. M. Factors affecting the adhesion of Candida albicans to epithelial of insulin diabetes mellitus patients / A.M. Willis, W.A. Coulter, J.R. Hayes // J. of Medical microbiology. - 2000. - V. 49, №3. - P. 291-293.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕИЯ БАКТЕРИАЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ РАЗНЫХ ГРУПП В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ И ПРОФИЛАКТИКЕ КАНИДИЗА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ ТИПА 1 Ступак Е.П., Николишин А. К.
Ключевые слова: сахарный диабет, кандидоз слизистой оболочки полости рта, ротовая жидкость, синбиотики. С помощью клинических, микробиологических и биохимических методов обследования изучены клинические и патогенетические особенности кандидоза слизистой оболочки полости рта у больных с сахарным диабетом типа 1, исследована степень дисбиоза полости рта ферментативным методом. На основании проведенных клинико-лабораторных исследований показано, что предложенный лечебно-профилактический комплекс у больных с канди-дозным стоматитом на фоне сахарного диабета тип 1 через 12 дней улучшает клиническое состояние в полости рта, а через 6 месяцев восстанавливает микробиоценоз полости рта.
Summary
EFFECTIVENESS OF BACTERIAL MEDICINES OF DIFFERENT GROUPS USED FOR COMPLEX TREATMENT AND PROPHYLAXIS OF ORAL CANDIDOSIS IN PATIENS WITH DIABETES MELLITUS TYPE 1 Stupak O.P., Nikolishin A.K.
Key words: diabetes mellitus, oral candidosis, oral fluid, synbiotics.
By the clinical, microbiological and biochemical methods clinical and pathogenic features of candidosis of oral mucosa in patients with diabetes mellitus of type I we studied oral dysbiosis. Some enzyme methods were applied as well. On the base of performed clinical and laboratory investigations it has been proven that suggested prophylactic complex for patients with oral candidosis with diabetes mellitus of type I improves clinical stage of oral cavity in 12 days and in 6 months renews oral microbiocenosis.
УДК [616.716.1/.4+617.52]-056.7-071 Фет1сова Г.Л.
0С0БЛИВ0СТ1 КЛ1Н1ЧН0Г0 ТА ПАРАКЛИН1ЧН0Г0 ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦ1ЕНТ1В 13 СПАДКОВОЮ ПАТ0Л0Г1ЕЮ ЩЕЛЕПН0-ЛИЦЕВ01 Д1ЛЯНКИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Розроблена карта стоматологгчного обстеження пацгентгв 1з спадковою патологгею з урахуванням генетично обумовлених особливостей формування щелепно-лицевог дглянки. Пацгенти щег групи потребують особливоI уваги на етапах дгагностики та лгкування. Тому алгоритм обстеження повинен бути доповненим даними ме-дичного обстеження близьких родич1в, анамнезу життя, загальносоматичного статусу, естетичного аналгзу обличчя, додаткових методгв дослгдження.
Кгючовi слова: клУчне обстеження, параклУчш дослщження, естетичний аналiз обличчя, зубощелепн аномалп, спадковють.
Вщповщнють встановленого дiагнозу та обраного плану лкування у першу чергу залежить вщ якюного та уважного ключного обстеження патента iз зубо-щелепними аномалiями. Не менш вагомий сенс, до-повнюючий та корегуючий, мають параклУчш методи дослiдження, особливо коли мова йде про па^етчв iз патолопею щелепно-лицевоТ дiлянки, яка обтяжена спадковим анамнезом [1, 2, 3, 4]. Сучасна наукова л^ература не дае вичерпноТ вiдповiдi на питання що-до систематизацiТ обстеження па^етчв iз генетичною патологiею щелепно-лицевоТ дтянки. Тому, метою нашого дослщження стало розробка карти стоматолопчного обстеження па^етчв iз спадковою патологiею з урахуванням генетично обумовлених особливостей формування щелепно-лицевоТ дтянки.
Матерiали та методи
Проведений аналiз карт ключного обстеження 26 стоматолопчних пацiентiв, а також л^ературних дже-рел щодо обстеження па^етчв iз спадковою патологiею.
Результата
Нами визначен найбiльш вагомi компоненти ключного та параклiнiчного обстеження па^етчв iз спадковими ЗЩА. Так, при проведены статичного обстеження таких па^енлв необхщно до карти обстеження стоматолопчного хворого внести визначення:
- даних медичного обстеження близьких родичiв;
- особливостей анамнезу життя;
- загальносоматичного статусу;
- стоматолопчного статусу;
- естетики голови та обличчя;
- результат додаткових методiв дослщження .
При з'ясуванн анамнезу до типових питань
необхщно додати деяк спе^альш:
- наявнють вроджених вад розвитку у дитини, яка обстежуеться, та ТТ кровних родичiв (матера батька,
сестер, бра^в, бабусь та дщуав);
- професмш шкщливост та шкщл^ звички батьшв;
- вщхилення протiкання BariTHOCTi;
- мюце проживання родини.
При загальносоматичному обстеженн слiд обов'язково враховувати:
- оцшку конституцiонaльних особливостей тiлa дитини, яка обстежуеться, та TT родичiв (рют, вагу, пропорцiйнiсть тiлa, порушення постави);
- стан оргaнiв ектодермального походження (шкiри, волосся, нiгтiв);
- форму черепу;
- розмiри черепу.
Естетичний aнaлiз голови та обличчя повинен проводитись повною мiрою тому, що спaдковi та вродженi стани найчастше проявляються лицевими ознаками. ВЫ повинен включати оцiнку макро-, мЫь та мiкроестетичних ознак.
Макроестетичний aнaлiз обличчя включае визна-чення:
- розмiрiв обличчя за Izard;
- форми обличчя за Schwarz;
- пропорцшност обличчя;
- типу профтю;
- ствпадшня середнiх лiнiй зубних дуг з естетич-ним центром обличчя;
- особливост розвитку, форми та розташування окремих частин обличчя: вух, очей, носа, губ.
МУестетичний aнaлiз включае визначення на-ступних пaрaметрiв:
- висота верхньоТ губи (filtrum);
- висота комiсур;
- стутнь оголення коронки центральних рiзцiв верхньоТ щелепи пщ час посмiшки;
- дуга посмшки;
- коефiцiент та симетрiя посмiшки;
