CC BY
19
ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
УДК 616.31-002:615
Бойченко О.М., Насанкна К.С., Костенко В.О.
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ АНТИГ1П0КСАНТ1В МЕТАБ0Л1ЧН01 Д11 У СТ0МАТ0Л0Г11
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
У cmammi проан^зовано сучаст тдходи до створення та застосування aHm^inoKcanmie метcболiчноi dii, мехашзми 1'хньо'1' dii на окиснювальш та вiдновлювcльнi процеси в ушкоджених тканинах. Шдкреслюеться ви-сока ефективтсть застосування cнтигiпоксcнтiв у стомcтологiчнiй практищ. Особливий ттерес викликае можливкть використання антигтоксичних зcсобiв у комплекстй терапп гншно-запальних захворювань щеле-пно-лицьово'1' облcстi, слизово'1' оболонки порожнини рота, гострих i хронiчних сicлcденiтiв на тлi супутньо'1 патологИ, що супроводжуеться розвитком системно'1' гiпоксii.
KnrcwoBi слова: антиппоксанти метаболiчноí дм, тканинна (бюенергетична) ппокая, окиснювальний метаболiзм, стоматолопя.
З порушенням кисневого гомеостазу оргашзму прямо чи опосередковано пов'язаний розвиток бтьшост патолопчних процеав. Загальна i мюцева ппошя розгпядаеться як додатковий чинник пошко-дження, що Ыщюе механiзми некробiозу та втьнора-дикального окиснення [34,35,57].
Тому захист вщ ппокси та ii наслiдкiв е першоряд-ним завданням медицини [35,52]. Проте лкування за-пальних захворювань оргашв порожнини рота до цьо-го часу направлено, головним чином, на усунення основного причинного фактора - мiкробного зубного на-льоту, контроль за його утворенням, використання антимiкробних, мюцевих та загальних протизапальних засобiв, вдосконалення хiрургiчних методiв усунення iнфекцiйно-деструктивного вогнища.
Антигiпоксанти - це лкарсью речовини, що пщви-щують резистентнiсть органiзму до ппокси або запобь гають ii розвитку, а також прискорюють нормалiзацiю функци клiтини у вiдновлювальному перiодi [24,38,53]. В наш час антиппоксанти видтеш та визнан в якостi самостшного класу фармакологiчних речовин, в осно-вi дií яких лежить корега^я дефiциту енергií в тканинах, що дае можливють профiлактики та пом'якшення впливу гiпоксií на будь-який орган. Вони можуть бути прямо!' або непрямо!' дм [33].
Антиппоксанти прямо!' дм коригують фiзiологiчнi процеси в к^тиш, що знаходиться в умовах ппокси, на рiвнi мппхондрм: нормалiзують електроннотранспор-тну функцiю дихального ланцюга (ДЛ), активують фе-рменти. Це полегшуе надходження кисню в штину i вiдновлюе аеробний енергетичний обмн Антиппок-санти непрямо!' дм полегшують реакцiю органiзму на ппошю в цiлому i прискорюють нормалiзацiю функцiй клiтин опосередковано.
Згiдно з сучасними уявленнями, ппокая, що вини-кае в органiзмi при неадекватному постачанн тканин i органiв киснем, е фазним процесом, що супроводжуеться дисфунга^ею мiтохондрiальних ферментних
комплешв (МХФК), призводить, до пригнiчення аеро-бного синтезу енергií, енергозалежних функцш i мета-болiзму клiтин [35]. Порушення енергосинтезуючоí функцií мiтохондрiй, що супроводжуеться зниженням споживання кисню, розцЫюеться як тканинна (бюенергетична) ппокая.
У лiтературi наводиться декiлька пiдходiв, спрямо-ваних на оптимiзацiю енергозабезпечення штини [1,33,35,46]:
1) пiдвищення ефективност використання мппхо-ндрiями кисню шляхом попередження розмежування окиснення та фосфорилювання, стаб^за^я мембран мiтохондрiй;
2) введення ззовн високоенергетичних сполук;
3) ослаблення пригшчення реакцiй циклу Кребса за рахунок пщтримки активностi сукцинатоксидазноí ланки;
4) вщновлення втрачених компонентiв ДЛ;
5) формування штучних редокс-систем, що шун-тують переобтяжений електронами ДЛ;
6) економiзуе використання кисню i зниження кис-невоí потреби тканин, або ослаблення дихального контролю в мiтохондрiях;
7) збтьшення утворення АТФ в ходi глiколiзу без збтьшення продукцi!' лактату;
8) зниження витрачання АТФ штиною на процеси, що не визначають екстрену пiдтримку жит^яльност в критичних ситуацiях.
Реалiзацiя цих пiдходiв дозволила створити антиппоксанти метаболiчноí дií, здатнi регулювати енергетичний обмш в клiтинi [1,28,33,35,46]:
1. Препарати з полiвалентною дiею
1.1. Похiднi амiдотiосечовини (гутимiн, амтизол) [44,46];
1.2. 1нпбп"ори окиснення жирних кислот (тримета-зидiн, ранолазин, мiлдронат, карштин) [33,39].
2. Макроергiчнi сполуки (креатинфосфат (неотон), АТФ) [5,46].
3. Сукцинатвмiснi та сукцинатутворюючi засоби (що мютять - мексидол (мексикор, мексидант), прок-сипiн, реамберин [8,11,24,33,35]; утворюючi - мафу-сол, оксибутират натрiю/лiтiю) [33,4б].
4. Природнi компоненти ДЛ (цитохром с (цитомак), убiхiнон (убiнон, коензим 010), щебенон (нобен) [29,39,58,59].
5. Штучн редокс-системи (олiфен, гiпоксен) [1,44,46].
У дослщах на щурах i кролях вiдтворення важкоТ механiчноí травми i масивноТ крововтрати супрово-джувалося загибеллю приблизно 80% тварин протя-гом першоТ доби. Попередне введення антиппоксан^в з полiвалентною дiею (гутимша та амтизола) в опти-мальних дозах нав^ь без додаткових традицмних ме-тодiв лiкування скорочувало число загиблих тварин в 2-3 рази i бтьш [4б].
Призначення антиппоксан^в в першi 15-20 хв пю-ля масивноТ крововтрати приводило до зниження ве-личини кисневого боргу у собак i достатньо ефектив-ному включенню захисних компенсаторних мехашз-мiв, що затримувало розвиток незворотних змЫ в ор-ганiзмi тварин i сприяло кращiй переносимостi крововтрати на тл критичного зниження об'ему циркулюю-чоТ кровi. Використання амтизола в тзньому перiодi геморапчного шоку супроводжувалося лише незнач-ним подовженням тривалосп життя тварин. Застосу-вання амтизола в клiнiчних умовах дозволило зроби-ти аналогiчний висновок про важливють раннього йо-го введення для пщвищення ефективностi трансфу-зiйноí терапií при масивнiй крововтрат i попереджен-ня важких порушень в життево важливих органах. У таких хворих пюля застосування амтизола рано збь льшувалася рухова активнють, зменшувалися задиш-ка i тахiкардiя, нормалiзувався кровоток. Заслуговуе уваги, що н у одного хворого не було гшйних усклад-нень пюля оперативних втручань. Це обумовлено здатнютю антиппоксан^в обмежувати формування посттравматичноТ iмунодепресií i знижувати ризик н фекцмних ускладнень тяжких механiчних травм.
А.Е. Александрова [1] пов'язуе д^ синтетичних i природних антигiпоксантiв, в т.ч. гутимЫа та амтизола з Тх здатнiстю пiдвищувати експресiю регуляторних бтгав (бiлкiв теплового шоку, iндукованою ппокаею чинника).
Вiдносно екзогенних макроергiчних сполук (АТФ i iнших фосфорильованих речовин - фруктозо-1,6-дифосфату, глюкозо-1-фосфату), поширена точка зо-ру про Тхню слабку антиппоксичну активнiсть через практично повне дефосфорилювання в кровi i надхо-дження у клiтини в енергетично знецЫеному виглядi [45]. Проте iншi автори вiдмiчають, що антигiпоксична дiя природних макроергiв може бути пов'язана з ней-ромедiаторними властивостями АТФ i ТТ метаболiтiв (впливом на адрено-, холiно-, пуриновi рецептори) [5]. Продукти деградаци АТФ впливають на обмш речовин i клiтиннi мембрани (АМФ пщсилюе глiкогенолiз, цАМФ - уыверсальний посередник передачi внутрь к^тинного сигналу iз зовнiшнього боку штинноТ мембрани до ефекторних систем штини, аденозин вияв-ляе вазодилятаторну, антиаритмiчну, антиагрегацiйну дiю, iнозин пщвищуе активнiсть ряду ферментiв циклу Кребса, стимулюе синтез нуклеотидiв) [5,46].
Основний принцип, що визначае тактику застосування антиппоксан^в метаболiчноТ дií при ппокси, за-
снований на врахуванн послiдовностi порушень бю-енергетичних процесс, якi починаються на субстратна дiлянцi ДЛ з порушенням МХФК I i розповсюджу-ються у мiру збiльшення кисневоТ недостатностi до термЫальноТ (цитохромноТ) дiлянки [33-35]. На пщста-Bi цього захист оргашзму вiд кисневоТ недостатностi за допомогою засобiв антигiпоксiй обумовлюе, як обо-в'язкову умову ввiдновлення енергосинтезуючоТ фун-кци i пулу макроергiв. За способом такоТ корекци, а та-кож по мiсцю прикладання дм антигiпоксантiв в систе-мi внутршньоштинного метаболiзму останнi прийня-то роздтяти на речовини прямоТ i непрямоТ енерпзу-ючоТ ди [33].
На стади компенсованоТ гiпоксiТ корекцiя м^охонд-рiальних порушень мае бути направлена або на вщ-новлення електронтранспортноТ функцiТ МХФК I, або на активацю альтернативних НАДН-оксидазному шляху компенсаторних метаболiчних потокiв. I те, i iнше забезпечуе надходження електронiв на цито-хромну дiлянку i пщтримуе тим самим здiбнiсть ДЛ до окиснювального фосфорилування. При збiльшеннi тяжкост або тривалостi дiТ гiпоксiТ (шеми) i вiдповiдно ступеню гiпоксичних порушень з'являються ознаки де-компенсаци енергетичного обмЫу i головним стае вщ-новлення електронтранспортноТ функцiТ цитохромноТ дтянки ДЛ в областi цитохромiв Ь-с-
Обмеження НАД-залежного окиснення як перший етап порушень енергетичного обмшу при ппокси сприяе зниженню швидкостi окиснення субстра^в циклу Кребса, пщвищенню вiдношення лактат/пiруват, розвитку метаболiчного ацидозу. У цих умовах усу-нення «перевщновленносп» клiтини i блоку електронтранспортноТ функци ДЛ на НАД-залежшй Т'Т дiлянцi може бути досягнуто за допомогою речовин з донор-но-акцепторними властивостями, здатних шунтувати перенесення електрошв на дiлянцi НАДН, - СоО [27,36]. Такi властивостi проявляе олiфен (гiпоксен) -полiдiгiдрокситiосульфонат натрю, який шунтуе 1-й i 2-й МХФК ДЛ мтохондрм, пригнiченi унаслщок гiпоксiТ [44,46].
В останнi роки повщомляеться про ефективнiсть використання олiфену (гiпоксену) в клiнiчнiй медицинi як засобу корекци судинних розладiв вегетативного i коронарного генезу, а також у стоматологи - для оп-тимiзацiТ кисневого режиму тканин пародонту [3]. Доведено, що олiфен (ппоксен) перешкоджае жировiй дистрофiТ печшки, мае антиатерогеннi властивостями, гальмуючи прогресування пперлтопротеТнеми та, в рядi випадюв, викликаючи Тх регресiю.
Застосування при захворюваннях пародонту у па-^ен^в з iшемiчною хворобою серця (стабтьна стено-кардiя напруги II-III функцюнального класу) олiфену виявляе виражений терапевтичний ефект: зростае рь вень сатураци киснем слизовоТ оболонки рота, поси-люються активнi i пасивнi мехашзми регуляцiТ мiкро-циркуляци, знижуеться нейрогенний i мiогенних тонус прекапiлярiв, зростають лiнiйнi та об'емнi швидкостi кровотоку, полтшуються показники регiонарноТ гемо-динамки, що проявляються в зниженнi тонусу судин пародонту i периферичного опору [3].
1ншим пiдходом, що сприяе збереженню електронтранспортноТ функцiТ цитохромноТ дтянки, в умовах пригшчення НАД-залежного окиснення, е актива^я надходження вщновних еквiвалентiв в ДЛ на рiвнi СоО замiсть iнактивованого НАДН-оксидазного шляху
окиснення. У зв'язку з цим широко обговорюеться роль сукцинатоксидазного шляху як термшового компенсаторного мехашзму, що використовуеться шти-ною на раншй стадiï гiпоксiï/iшемiï [26]. Перехщ на пе-реважне окиснення сукцинату е одним з механiзмiв пщвищення стiйкостi клiтини до гiпоксiï.
Застосування для активаци цього термiнового компенсаторного мехашзму солей бурштиново! кис-лоти (натрю, калiю або амонiю сукцинату) засноване на експериментальних доказах того, що в умовах ппо-кси/шеми завдяки збтьшенню проникностi бюлопч-них мембран екзогенний сукцинат стае доступним мь тохондрiям i окиснюеться в них [6,55]. Передбачаеть-ся, що наявнють Na+ у складi a^i бурштиновоï кисло-ти (БК) активiзуе транспорт сукцинату в клiтини [24,54]. Антиппоксичш ефекти солей БК посилюються завдяки наявностi у них антиоксидантних (АО) влас-тивостей, 1х здатност модифiкувати фосфолiпiди, за-безпечуючи ix ресинтез, i знижувати у зв'язку з цим юнну проникнiсть мембран i вихщ К+ з м^охондрм за градiентом концентрацiï [14,60].
Мексидол (2-етил-6-метил-3-окситридину сукцинат) володiе вираженою антигiпоксичною дiею, що ви-ражаеться в здатност препарату збiльшувати трива-лiсть життя i число тварин, що вижили, за умов моде-лювання рiзних гiпоксичних станiв [8,16]. У дослщах на iзольованих мiтохондрiях печiнки встановлена зда-тнiсть мексидола пщсилювати ендогенне дихання (у 3 рази), що супроводиться ввщновленням флавопроте-ïнiв i активацiею окиснювального фосфорилювання [7]. Виявлено, що мексидол сприяе порушенню рiвно-ваги реакцiй ^ю^зу у бiк пiрувату як енергетично ви-гiднiшого субстрата ферментативного окиснення [13].
Дослщження механiзму антигiпоксичноï дм мекси-дола дозволяе вважати, що молекула 3-ОП полегшуе проникнення сукцинату в штину i його подальше окиснення в ДЛ, що i обумовлюе антиппоксичш власти-востi цього препарату [33,35,37].
Останшми роками виявлена здатнють сукцинату i його похiдних (в т.ч. мексидола) послаблювати нега-тивну дю на органiзм ряду токсичних речовин, потен-цiювати фармакологiчнi ефекти нестерощних проти-запальних засобiв [21,30,40,43,48,55].
Утворення ендогенного сукцинату можливе i в де-яких реакцiях переамЫування, пов'язаних з активаць ею при ппокси (шеми) так званого швидкого кластера циклу Кребса [25,26]. Його лiмiтуючими ланками е дефiцити в^ам^в В1, В6, лiпоевоï кислоти, рибофла-вiну - кофермента сукцинатдегiдрогенази. Bd цi ре-човини - потужш антигiпоксанти [33]. Вираженими ан-типпоксичними властивостями володiе тiамiнсукцин -похщне сукцинанiловоï кислоти, що мiстить ^амЫ [4].
З активацiею реакцiй переамшування, що забез-печують повноцiнну роботу швидкого кластера циклу Кребса, пов'язують i захисну антиппоксичну дто хлор-гiдрату 2-етил-6-метил-3-оксипiридину (емоксипiну), що мае структурну схожiсть з пiридоксином [16,33]. Унаслщок повернення термiнальних реакцiй циклу Кребса при важкш гiпоксiï в сукцинат може перетво-рюватися шший його субстрат - фумарат [26]. Остан-нiй складае основу нового препарату з антиппоксич-ною дiею мафусола. Клiнiчнi дослiдження останнього показали його ефективнють при гiповолемiчних i ппо-ксичних станах рiзноï етюлоги (крововтрата, травма, шок, iнтоксикацiя) [46].
Потенцмно всi антигiпоксанти незалежно вщ ïх хь мiчноï будови можуть мати вторинну АО дiю завдяки енергостабозуючим i антиацидотичним властивос-тям, що перешкоджае надмiрному утворенню втьних радикалiв i пригнiченню ендогенних АО систем [17,60]. АО властивос^ 3-ОП пов'язанi також з наявнi-стю в 1х структурi фенольного гiдроксилу [49]. За ан-тиоксидантною активнютю аналоги 3-ОП утворюють такий ряд: мексидол > емоксипЫ > проксипш [22].
Примiтна можливiсть обмеження за допомогою антиппоксан^в наростання ацидозу. Актива^я сукци-натдегiдрогенази i окиснення сукцинату, окиснення глюкози, що не е продуктом, е резервний шлях енер-гопродукци в умовах ппокси, який перешкоджае наро-станню ацидозу за рахунок зменшення утворення ган-цевих продук^в глiколiзу i сприяе видаленню вщнов-них еквiвалентiв цитоплазми через ДЛ, а також нор-мализаци кальцiевого обмiну в мiтохондрiях [55,60].
Протизапальш i антинекротичнi ефекти мексидола пов'язаш з його здатнiстю пригшчувати вiльнорадика-льнi стадiï синтезу простагландишв i лейкотрiенiв, що каталiзуються циклооксигеназою i лiпоксигеназою [16]. Показано, що похщш 3-ОП можуть пригнiчувати ферментативне i неферментативне пероксидне окиснення лт^в (ПОЛ), а також нормалiзувати функ^ю найважливiших ферментних АО систем оргашзму (су-пероксиддисмутази та ш.), вiдповiдальних за утворення i витрачання АФК i пероксидiв лт^фв [10,22,23]. Встановлена здатнiсть мексидола знижувати актив-нiсть iндуцибельноï NO-синтази, що продукуе надмiрнi кiлькостi «хiмiчного Ыдикатора запалення» оксиду азоту [41,56].
Т.О. Дев'ятгана i спiвавт. [14] пщ час вивчення впливу мексидола i речовин, близьких за структурою (тридоксину, натрю сукцинату i емоксипiна), на ПОЛ виявили, що мексидол володiе найбiльш стабiльною АО активнiстю в печЫц^ селезiнцi i слинних залозах. Автори в^^чають, що в мехашзмах стреспротектив-ного ефекту мексидола ютотна роль сукцинату як активного метабол^у. Антистресову дiю мексидола вщ-мiчають i iншi автори [7-9,31].
А. Горелашво i Н. Антелава [12] виявили, що застосування мексидола в експеримен^ на бтих щурах за 15 хвилин до пересадки шфного трансплантата i пюля операци протягом 3-х днiв скорочуе зону некрозу в пересадженш дтян^ шкiри на 22% (при введенш трентала - на 15%).
Останшми роками об^рунтована ефективнiсть застосування мексидола при лкуванш гшйно-запальних захворювань щелепно-лицьовоï областi, слизовоï оболонки порожнини рота, гострих i хрошчних неспе-цифiчних сiаладенiтiв [15,19,40,50,51].
Порiвняльний аналiз ефективностi комплексного лiкування iз застосуванням антигiпоксантiв показав, що в грут хворих, яким призначали мексидол, усунення гострих запальних явищ вщбувалося швидше в середньому на 6-7 дшв (р<0,05) [42]. Особливо успш-ним було лiкування iз застосуванням 5% розчину мек-сидолу внутршньом'язово i перорально по 125-250 мг три рази на день у додаток до традицмного стомато-лопчного лiкування та мiсцевому застосуванню мек-сидолу в порожнинi рота, що призвело до значного покращення кгишчного стану пародонта, до зменшення штенсивнос^ втьнорадикального окиснення i збь льшення антиоксидантного захисту.
Виявлено, що пiсля K0M6iH0BaH0r0 лiкування i3 за-стосуванням мексидола показники антиоксидантного захисту у змшашй слинi збiльшуються, а параметри втьнорадикального окиснення зменшуються [42].
Результати лкування запальних та запально-деструктивних захворювань пародонта з використан-ням антигiпоксантiв дозволяють зробити висновок, що змши в пародонтальному комплекс не носять характеру суто мiсцевого процесу i вимагають поеднання мiсцевого впливу на пародонт i оргашзм хворого. Введення мексидолу в комплексне лкування стома-тологiчних захворювань, пов'язаних з окиснювальним стресом, призводить до пщвищення якост та скоро-чення термiнiв лiкування. Повiдомляеться про засто-совування мексидолу для премедикацп (2 мл 5% роз-чину вводили внутршньом'язово за 15-20 хвилин до лкування) [32], у комплексному лкуванш хронiчного сiаладенiта (4 мл 5% розчину протягом 7 дыв внутрь шньом'язово через день) [2], у комплексному лкуваны ксеростоми (2 мл 5% розчину мексидола в 20 мл 0,5% розчину новокаТну вводили за типом новокашових блокад в область слинноТ залози, курс - 5-6 блокад (при необхщност до 10) на одну залозу) [20]. Мекси-дол знайшов застосування в комплексна терапи у хворих червоним плоским лишаем у виглядi таблеток по 0,125 г per os (на курс 60 таблеток) та Ы'екцм 5% розчину по 2 мл пщ елементи ураження при ерозивно-виразковм формi захворювання [42]. Пiд впливом мексидола полтшуеться психоемоцiйний стан хворих, зникае плаксивють, знижувався рiвень тривоги, де-пресiï. На цьому тлi спостер^алася прискорена етте-лiзацiя ерозивних уражень.
Аналог мексидолу препарат мексикор випускаеть-ся в капсулах, що забезпечуе бтьш високу бюдоступ-нють у порiвняннi з таблетованою формою [47]. Проте застосування мексикору у стоматолопчнш практик залишаеться не вивченим.
Очiкуеться ефективне застосування сукцинатвмю-них антигiпоксантiв при лiкуваннi захворювань слизо-воТ оболонки порожнини рота (у тому чи^ i стомати-тiв рiзноï етiологiï), в стоматолопчшй iмплантологiï, при лiкуваннi травм щелепно-лицьовоТ областi та Тх наслiдкiв у вах вiкових групах. Створенi новi покриття («Колетекс») з вираженою антиоксидантною активню-тю в результатi iммобiлiзацiï на них на альгiнатi на-трiю мексидола (1-2 мг/см2), що рекомендуються в ль куваннi гшйних ран [18]. Пщтверджена здатнiсть мек-сидола, що входить до складу перев'язувальних ма-терiалiв та шовних матерiалiв, достатньо ефективно пригнiчувати вiльнорадикальнi реакцiï, обмежуючи тим самим вторинну альтера^ю в паравульнарних тканинах [23,28].
Таким чином, наявн дан свiдчать про перспектив-нiсть застосування антигiпоксантiв метаболiчноï дм у стоматологiчнiй практицi. Особливий Ытерес викликае можливiсть використання антигiпоксичних засобiв у комплекснiй терапп гнiйно-запальних захворювань щелепно-лицьово'1' областi, слизовоТ оболонки порожнини рота, гострих i хрошчних ааладентв на тлi супу-тньо'1' патологiï серцево-судинноТ та дихальноТ систем, що супроводжуеться розвитком системно!' ппокси.
Лггература
1. Александрова А.Е. Антигипоксическая активность и механизмы действия некоторых синтетических и природных
соединений / А.Е. Александрова // Экспер. и клин. фар-макол. - 2005. - Т.68, №5. - C.72-78.
2. Базикян Э.А. Обоснование включения мексидола в ком-
плексное лечение больных хроническим сиаладенитом / Э.А. Базикян, М.В. Козлова, О.Н. Эстрина // Образование, наука и практика в стоматологии : Всеросс. научно-практич. конф. (10-13 февраля 2004 г.) : тезисы. - М., 2004. - С.37-39.
3. Бартенева Т.В. Лечение и профилактика заболеваний па-
родонта у пациентов с ишемической болезнью сердца : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Т.В. Бартенева. -Волгоград, 2008. - 19 с.
4. Березнякова М.Е. Фармакологическое действие тиаминсу-
кцина на тканевое дыхание / М.Е. Березнякова // Експе-риментальна i кглжчна медицина. - 2002. - №1 - С. 3940.
5. Билалова Г.А. Влияние экзогенного АТФ на сердечную деятельность крыс / Г.А. Билалова, Т.А. Аникина, Ф.Г. Ситдиков, Р.А. Гиниатуллин // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2000. - Т.129, №4. - C.377-380.
6. Васильев К. Ю. Влияние комбинации янтарной и глутами-
новой кислот на энергетический обмен печени мышей при гипоксии / К.Ю. Васильев, А.А. Киселева, В.А. Хаза-нов // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2009. - Т. 147, № 3.
- С. 307-310.
7. Воронина Т.А. Гипоксия и память. Особенности эффектов
и применения ноотропных препаратов / Т.А. Воронина // Вестн. РАМН. - 2000. - №9. - C.27-34.
8. Воронина Т.А. Мексидол: основные нейропсихотропные эффекты и механизм действия / Т.А. Воронина // Фарма-тека. - 2009. - № 6. - С. 35-38.
9. Воронина Т.А. Изучение антистрессорного и анальгетиче-
ского эффектов мексидола, диазепама, парацетамола и их комбинаций / Т.А. Воронина, Г.М. Молдавкин, И.И. Бабаев [и др.] // Экспер. и клин. фармакол. - 2006. -Т.69, №4. - C.6-9.
10. Галенко-Ярошевский В.П. Антигипоксическое и антинекротическое действие мексидола и ишемии кожи / В.П. Галенко-Ярошевский, Е.Н. Багметова, И.А. Фильчукова [и др.] // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2005. - Т.139, №2.
- C.170-174.
11. Гацура В.В. Противоишемический кардиопротективный эффект мексидола / В.В. Гацура, В.В. Пичугин, Л.Н. Сер-нов, Л.Д. Смирнов // Кардиология. - 1996. - Т.36, №11. -C.59-62.
12. Горелашвили А. Антинекротическое и антиишемическое действие мексидола и трентала при ишемии кожного трансплантата / А. Горелашвили, Н. Антелава // Гру-зинск. мед. новости. - 2005. - №122. - C.72-75.
13. Девяткина Т.А. Влияние мексидола на процессы гликолиза при остром стрессе / Т.А. Девяткина, Е.М. Важничая, Р.В. Луценко // Экспер. и клин. фармакол. - 2004. -Т.67, №4. - C.47-49.
14. Девяткина Т.А. Влияние мексидола и его структурных компонентов на содержание углеводов и перекисное окисление липидов при остром стрессе / Т.А. Девяткина, Р.В. Луценко, Е.М. Важничая, Л.Д. Смирнов // Вопр. мед. химии. - 1999. - Т.45, №3. - C.246-249.
15. Дерябин Е.И. Комплексная терапия острых и обострившихся хронических неспецифических паротитов с применением мексидола и некогерентной инфракрасной терапии / Е.И. Дерябин, Л.А. Шумихина // Стоматология. -2006. - Т.85, №3. - C.21-23.
16. Дюмаев К.М. Антиоксиданты в профилактике и терапии патологий ЦНС / К.М. Дюмаев, Т.А. Воронина, Л.Д. Смирнов. - М., 1995. - 271 с.
17. Зарубина И.В. Антиоксидантная активность антигипокса-нтов, производных тиомочевины, тиадиазола и пипера-зина в модельных системах in vitro / И.В. Зарубина, О.П. Миронова, Б.И. Криворучко, А.В. Смирнов // Вопр. биол. мед. и фарм. химии. - 2001. - №1. - C.51-55.
18. Иванян А.А. Новые покрытия с антиоксидантной активностью в лечении гнойных ран / А.А. Иванян, Н.Д. Олта-ржевская, М.П. Толстых, Ю.Н. Жинко // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных импланта-тов : III Международ. конф., 26-27 мая 1998 г. : мат. - М., 1998. - С.66-67.
19. Ивашова А. В. Лечение воспалительных заболеваний па-родонта с применением антиоксидантного препарата
"Мексидол" и лазерной терапии : дисс. ... канд. мед. наук : 14.00.21 / Ивашова Алла Витальевна. - Ставрополь, 2008. - 136 с.
20. Ирмияев А.А. Применение препарата мексидол при лечении больных с ксеростомией / А.А. Ирмияев, В.В. Афанасьев, В.В. Яснецов // Образование, наука и практика в стоматологии : Всеросс. научно-практич. конф. (10-13 февраля 2004г.) : тезисы. - М., 2004. - С.135-137.
21. Катикова О.Ю. Влияние мексидола на состояние гомео-стаза и перекисное окисление липидов при интоксикации парацетамолом / О.Ю. Катикова // Экспер. и клин. фар-макол. - 2002. - Т.65, №6. - C.53-56.
22. Клебанов Г.И. Антиоксидантные свойства производных 3-оксипиридина: мексидола, эмоксипина и проксипина / Г.И. Клебанов, О.Б. Любицкий, О.В. Васильева [и др.] // Журн. мед. хим. - 2001. - Т.47, №3. - C.288-300.
23. Клебанов Г.И. Антиоксидантная активность ингибиторов свободно-радикальных реакций в перевязочных материалах / Г.И. Клебанов, О.Б. Любицкий, С.Э. Ильина [и др.] // Биомед. хим. - 2006. - Т.52, №1. - C.69-82.
24. Клигуненко Е.Н. Реамберин - новый органопротектор при критических состояниях : [методические рекомендации] / Клигуненко Е.Н. - Днепропетровск, 2004. - 22 с.
25. Кондрашова М.Н. Структурно-кинетическая организация цикла трикарбоновых кислот при активном функционировании митохондрий / М.Н. Кондрашова // Биофизика. -1989. - Т.34, Вып.3. - С.450-458.
26. Кондрашова М.Н. Взаимодействие процессов переами-нирования и окисления карбоновых кислот при разных функциональных состояниях ткани / М.Н. Кондрашова // Биохимия. - 1991. - Т.56, Вып.3. - С.388-405.
27. Корнеев А.А. Антигипоксические эффекты некоторых хи-нонов, связанные с восстановлением электронтранспор-тной функции дыхательной цепи изолированного сердца крысы / А.А. Корнеев, О.А. Попова, С.В. Замула [и др.] // Бюл. экспер. биол. и мед. - 1990. - Т. 110, №7. - С. 6063.
28. Костенко В.А. Антигипоксанты метаболического действия - перспективные средства коррекции окислительных и репаративных процессов в тканях / В.А. Костенко, Л.Ю. Глебова, Н.Н. Мельник [и др.] //Актуальн проблеми су-часно!' медицини: Вюн. УкраТнсько!' мед. стоматол. ака-демп. - 2003. - Т.3, №1. - C.4-8.
29. Крылов В.Н. Влияние убихинона-10 на энергетический обмен и ПОЛ в миокарде крыс при ишемии / В.Н. Крылов, Л.Д. Лукьянова, А.С. Корягин, Е.В. Ястребова // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2000. - Т.130, №7. - C.35-38.
30. Лазарева Г.А. Протективное действие активаторов биологического окисления при нитритной интоксикации у крыс / Г.А. Лазарева, И.Л. Бровкина // Антибиотики и химиотерапия. - 2005. - Т.50, №7. - C.8-12.
31. Ларенцова Л.И. Антистрессорные эффекты антиоксида-нта мексидола в экспериментальных и клинических условиях / Л.И. Ларенцова, Т.А. Воронина, Х. Хубиев // Рос. стоматол. журн. - 2005. - № 2. - С.48-50.
32. Ларенцова Л.И. Премедикация антиоксидантом мекси-долом на фоне антигомотоксической терапии у больных пародонтитом / Л.И. Ларенцова, Ю.М. Максимовский, Т.А. Воронина, К.Р. Григорян // Стоматология. - 2002.-№2,- С.20-22.
33. Лукьянова Л.Д. Новые подходы к созданию антигипокса-нтов метаболического действия / Л.Д. Лукьянова // Вестн. РАМН. - 1999. - №3. - C.18-25.
34. Лукьянова Л.Д. Роль биоэнергетических нарушений в патогенезе гипоксии / Л. Д. Лукьянова // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 2004. - № 2. - С.2-11.
35. Лукьянова Л.Д. Современные проблемы гипоксии / Л.Д. Лукьянова // Вестн. РАМН. - 2000. - №9. - C.3-12.
36. Лукьянова Л.Д. Энерготропное, антигипоксическое и ан-тиоксидантное действие флавоноидов / Л.Д. Лукьянова, Э.Л. Германова, А.И. Лыско // Вестн. РАМН. - 2007. -№2. - С. 55-62
37. Лукьянова Л.Д. Энерготропное действие сукцинатсодер-жащих производных 3-оксипиридина / Л.Д. Лукьянова, Э.Л. Германова, Т.А. Цыбина [и др.] // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2009. - Т. 148, № 10. - С. 388-392.
38. Оковитый С.В. Антигипоксанты / С.В. Оковитый, А.В. Смирнов // Эксперим. и клин. фармакология. - 2001. - № 3. - С.76-80.
39. Основные методы лечения детей, страдающих митохон-дриальными заболеваниями / [Л.З. Казанцева, Э.А. Юрьева, Е.А. Николаева и др.] - М., 1999. - С.16.
40. Петрович Ю.А. Результаты и перспективы применения мексидола в стоматологии / Ю.А. Петрович, Т.В. Сухова, Т.И. Лемецкая // Стоматология. - 2004. - Т.83, №6. -C.17-22.
41. Попков В.Л. Активность NO-синтетазы и содержание конечных метаболитов оксида азота в десне при экспериментальной патологии / В.Л. Попков, И.А. Фильчукова, Н.В. Лапина [и др.] // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2005. - Т.140, №10. - C.384-386.
42. Применение препарата мексидол в профилактике и комплексном лечении воспалительных заболеваний полости рта : учебно-методическое пособие [для врачей] / [Т.И. Лемецкая, Э.М. Кузьмина, Т.В. Сухова, Ю.А. Петрович] / Моск. гос. медико-стоматол. ун-т. - М., 2005.
43. Саратиков А.С. Влияние аммония сукцината на фармакологические эффекты кислоты ацетилсалициловой / А.С. Саратиков, А.П. Булатников, А.И. Венгеровский [и др.] // Экспер. и клин. фармакол. - 2000. - №5. - C.56-58.
44. Семиголовский Н.Ю. Применение антигипоксантов в остром периоде инфаркта миокарда / Н.Ю. Семиголовский // Анестезиол. и реаниматол. - 1998. - №2. - C.56-59.
45. ^улачев В.П. Энергетика биологических мембран / ^улачев В.П. - М. : Наука, 1989. - 564 с.
46. Смирнов А.В. Антигипоксанты в неотложной медицине / А.В. Смирнов, Б.И. Криворучко // Анестезиол. и реаниматол. - 1998. - №2. - C.50-55.
47. Смирнов Л.Д. Современные средства и методы антиок-сидантной фармакотерапии. 2. Клиническое применение гетероароматических антиоксидантов / Л.Д. Смирнов // Энциклопедия инженера-химика. - 2007. - № 6. - С. 1527.
48. Сокирко Т.А. Влияние туберкулостатических препаратов и сукцината натрия на функциональное состояние митохондрий печени при туберкулезе / Т.А. Сокирко // Вопр. мед. химии. - 1987. - Т.33, №4. - C. 83-86.
49. Столярова Л. Г. Синтез, психофармакологическая и анти-гипоксическая активность бета-замещенных пиридинка-рбоновых кислот / Л.Г. Столярова, Р.Н. Ахундов, И.Х. Рахманкулова [и др.] // Хим.-фарм. журн. - 1986. - Т.20, №1. - C.45-47.
50. Сухова Т.В. Результаты и перспективы применения мексидола в стоматологии / Т.В. Сухова, Ю.А. Петрович, Т.И. Лемецкая // Стоматология. - 2004. - № 6. - С.17-22.
51. Сухова Т.В. Сравнение эффективности разных способов введения мексидола при лечении пародонтита под контролем нового объективного метода оценки состояния пародонта / Т.В. Сухова, Ю.А. Петрович, Т.И. Лемецкая // Росс. стоматол. журн. - 2008. - №1. - С.26-30.
52. Чеснокова Н.П. Возможности эффективного использования антиоксидантов и антигипоксантов в экспериментальной и клинической медицине / Н.П. Чеснокова, Е.В. Понукалина, М.Н. Бизенкова [и др.] // Фундамент. исследования. - 2006. - № 8 - С. 18-25.
53. Шилов А.М. Антигипоксанты и антиоксиданты в кардиологической практике / А. М. Шилов // Рус. мед. журн. -2004. - № 2. - С.112-114.
54. Штурм Р. Радиорезистентность мышей при включении в рацион янтарной кислоты и ее солей / Р. Штурм, Ю.Ю. Иваницкий // Радиобиология. - 1992. - Т.32, №1. -C.117-120.
55. Янтарная кислота в медицине, пищевой промышленности, сельском хозяйстве / под ред. М.Н. Кондрашовой, Ю.Г. Каминского, Е.И. Маевского. - Пущино : ИТЭБФ РАН, 1997. - 300 с.
56. Bashkatova V. The influence of anticonvulsant and antioxidant drugs on nitric oxide level and lipid peroxidation in the rat brain during penthylenetetrazole-induced epileptiform model seizures / V. Bashkatova, V. Narkevich, G. Vitskova, A. Vanin // Prog. Neuropsychopharmacol. Biol. Psychiatry. - 2003. - V.27, №3. - Р.487-492.
57. Bonazzi A. Regulation of cyclooxygenase-2 by hypoxia and peroxisome proliferators in the corneal epithelium / A. Bonazzi, V. Mastyugin, P.A. Mieyal [et al.] // J. Biol. Chem. -2000. - V. 275, №4. - P.2837-2844.
58. Chan A.C. Interaction of antioxidants and their implication in genetic anemia / A.C. Chan, C.K. Chow, D. Chiu // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. - 1999. - V. 222, №3. - P. 274-282.
59. Saikumar P. Mechanisms of cell death in 60. Tretter L. Effect of succinate on mitochondrial lipid
hypoxia/reoxygenation injury / P. Saikumar, Z. Dong, J.M. peroxidation. The protective effect of succinate against
Weinberg, M.A. Venkatachalam // Oncogene. - 1998. - V.17, functional and structural changes induced by lipid peroxidation
№25. - P.3341-3349. / L. Tretter, G. Szabados, A. Ando, I. Horvath // J. Bioenerg.
Biomembr. - 1987. - V.19, №1. - P. 31-44.
Реферат
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АНТИГИПОКСАНТОВ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ В СТОМАТОЛОГИИ
Бойченко О.Н., Насанкина Е.С., Костенко В.А.
Ключевые слова: антигипоксанты метаболического действия, тканевая (биоэнергетическая) гипоксия, окислительный метаболизм, стоматология.
В статье проанализированы современные подходы к созданию и применению антигипоксантов метаболического действия, механизмы их действия на окислительные и восстановительные процессы в поврежденных тканях. Подчеркивается высокая эффективность применения антигипоксантов в стоматологической практике. Особый интерес вызывает возможность использования антигипоксических средств в комплексной терапии гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области, слизистой оболочки полости рта, острых и хронических сиаладенитов на фоне сопутствующей патологии, сопровождающейся развитием системной гипоксии.
Summary
PROSPECTS OF METABOLIC ANTIHYPOXANTS USE AT STOMATOLOGY Boychenko O.N., Nasankina E.S., Kostenko V.A.
Key words: antihypoxants with metabolic effect, tissue (bioenergy) hypoxia, oxidative metabolism, stomatology. The paper is devoted to the analysis of the modern approaches to creation and application of antihypoxants with metabolic effect mechanisms of their action on oxidative and reparative processes in the damaged tissues. The high effectiveness of the antihypoxants application in stomatological practice is emphasized. The use of antihypoxic agents in complex treatment of purulent and inflammatory diseases of maxillo-facial area, oral mucosa, acute and chronic sialadenitis especially with associated systemic hypoxia diseases has particular interest.
УДК 616-092.18-092.9:615.916'175
Костенко В. О., Соловйова Н.В., Коваленко О.В., Левченко О.А., Соротн Б.В., Стасюк О.А., Фар-тушна А.М., Богданов О.В.
МЕХАН13МИ АУТОРЕГУЛЯЦП УТВОРЕННЯ ОКСИДУ АЗОТУ В 0РГАН13М1 ССАВЦ1В ТА IX ПОРУШЕННЯ ПРИ РОЗВИТКУ ПАТОЛОГ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
У cmammi npoaHcmi3oeano шляхи утворення оксиду азоту, взаемозв 'язок NO-синтазних та нтрат- i нтрит-редуктазних реакцт, порушення 1хньо1 спряженостi за умов патологiчних проце^в. На nidcmaei власних до^джень зроблено висновок, що умов продукцП великоi K^^crni NO порушення вироблення навть порiвняно незначних концентрацт оксиду азоту конституцюнальними NO-синтазами може мати принципове патоге-нетичне значення. Припускаеться кнування механ1зму, при реалгзаци якого клтини "розпгзнають" не ттьки молекулярну будову, але й походження NO - чи то е продуктом нтритредуктазних реакцт, або певних NO-синтаз (iндуцибельноi або конституцюнальних).
Ключовi слова: оксид азоту, NO-синтази, ытрат- i штрит-редуктази, цикл оксиду азоту, ауторегуля^я, патолопчы процеси.
легко реагуе з шшими речовинами [12].
Основними первинними мшенями No вважаються юни та комплекси перехщних металiв, у зв'язку з чим NO може брати участь у регуляцп активност будь-якого бiополiмера, що утворюе таю комплекси, у тому чи^ металозалежних фермен^в. Цей взаемозв'язок може призвести як до активаци, так i до Ыпбування ферментативноТ активность NO легко вступае у зв'язок з простетичною гемовою групою та залiзо-сiрними комплексами ряду фермен^в та бтгав, таких як гуантатцикпаза, власне самих NO-синтаз, гемоглобшу, мiтохондрiальних фермен^в (НАДН-убихЫонредуктази, цитохромiв), фермен^в циклу Кребсу (цис-акоштази), фермен^в синтезу бтка та ДНК [30,33].
Взаемодiя NO з цими мшенями мае важливе значення в цитотоксичшй дм макрофапв, у розслабленн м'язiв судин та шлунково-кишкового тракту, у перенос
Оксид азоту (N0) являе собою розчинний у водi та жирах безю^рний газ, е одыею з найбтьш важливих бюлопчних сполук. Середшй час життя у бюлопчних тканинах 5,6 с. Не дивлячись на це N0 може викону-вати не ттьки аутокринш, але й паракринн функцп, що пов'язано з високим коефiцiентом дифузп N0 (у 1,4 рази вище, шж у кисню [3,12]) та здатнютю стаб^зуватися шляхом включення до диштрозильних комплешв залiза або до Э-штрозот^в, як в по-дальшому можуть поступово вивтьняти N0. Таю N0-вмюш комплекси утворюють у тканинах фiзiологiчно активне депо оксиду азоту. Це дае можливють N0 транспортуватися на вщсташ, як перевищують у всякому разi в декiлька разiв розмiри клiтин.
Молекула N0 парамагштна мiстить непарну кiлькiсть електронiв, один з яких мае неспаренний спин, що перетворюе ТТ у високореактивний радикал, який втьно проникае через бюлопчш мембрани та
