CC BY
14
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
10.
11.
Методы исследования в профпатологии / Под ред. О.Г.Архиповой. - М.: Медицина, 1988. - 208 с. Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты // Современные методы в биохимии / Под. ред. В. Н. Ореховича. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.
Цебржинский О.И. Дифференцированное спектрофотометриче-ское определение продукции супероксида в тканях НСТ-тестом // Актуальн1 проблеми сучасноТ медицини: BicH. УкраТнськоТ мед. стоматол. академп. - 2002. - Т.2, №1. - C.96-97. Atkinson D.E. The energy charge of the adenylate pools as a regulatory parameter. Interaction with feedback modifiers // Biochemistry. -1968. - V.7, №11. - P.4030-4034.
Beutler E. Methods of enzymatic analisis. - N.Y., 1975. - V.1. - 565 p.
Jaworek D., Gruber W., Bermeyer H.V. Adenosin-5'-diphosphat und adenosin-5'-monophosphat // Methoden der enzymatischen analyse. - Bd.II. - Weinheim: Verlag - Chemie, 1974. - S.2147-2151. Slomiany BL, Slomiany A. Nitric oxide as a modulator of gastric mucin synthesis: role of ERK and p38 mitogen-activated protein kinase activation // IUBMB Life. - 2002. - V.54, №5. - P.267-273.
потенц1алу. П1сля 90-денного введения ытрату натр1ю вщмнасться зниження продукци активних форм кисню NADPH-оксидазою лейкоцит^, що зумовлюе порушення ТхньоТ фагоцитарно!' функци.
Л1тература
1. Ажипа Я.И., Реутов В.П., Каюшин Л.П. Экологические и медико-биологические проблемы загрязнения окружающей среды нитратами и нитритами // Физиология человека. - 1990. - T.16, №3. -C.131-149.
2. Брусов О.С., Герасимов A.M., Панченко Л.Ф. Влияние природных ингибиторов радикальных реакций на автоокисление адреналина // Бюл. эксперим. биол. мед. - 1976. - №1. - C.33-35.
3. Гоженко А.И., Доренский B.C., Рудина Е.И. и др. Причины и механизмы интоксикации нитратами и нитритами // Медицина труда и пром. экология. - 1996. - №4. - C.15-21.
4. Голиков П.П. Оксид азота в клинике неотложных заболеваний. -М.: Медпрактика. - М., 2004. - 180 с.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ ОКИСЛИТЕЛЬНОГО МЕТАБОЛИЗМА В ТКАНЯХ ЖЕЛУДКА БЕЛЫХ КРЫС В УСЛОВИЯХ ХРОНИЧЕСКОЙ ИНТОКСИКАЦИИ НИТРАТОМ НАТРИЯ Луценко Б.А.
Ключевые слова: оксид азота, нитрат натрия, хроническая интоксикация, слизистая оболочка желудка.
В опытах на лабораторных крысах установлено, что длительное введение избыточного количества нитрата натрия приводит к прогрессирующему угнетению энергетического метаболизма в тканях слизистой оболочки желудка белых крыс начиная с 30-го дня интоксикации.
Summary
CHANGES OF OXIDIZING METABOLISM IN STOMACH TISSUE OF THE WHITE RATS DURING CHRONIC INTOXICATION BY NITRATE OF SODIUM Lucenko B.O.
Key words: oxide of nitrogen, nitrate of sodium, chronic intoxication, mucus shell of stomach.
In the experiment on the laboratory rats, it was set that the protracted introduction the great quantity of nitrate of sodium resulted in making progress oppression of power metabolism in tissues of mucous membrane of white rats stomach since the 30th days of intoxication.
УДК: 615.21: 616.36-008.6
ДО ПИТАНИЯ ПРО УЧАСТЬ МЕКСИДОЛУ В 0БМ1Н1 АМ1Н0КИСЛ0Т I ПУРИН1В
Луценко Р.В., Олшник Н.О., Важнича О.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
В експериментах на бглих щурах-самцях дослгджено вплив мексидолу (100 мг/кг) на вмгст сечо-вини та сечовог кислоти в сироватцг кровг тварин при гострому стреЫ. Показано, що через 2 г 5 дгб пгсля завершення дгг стресорного фактору спостерггаетъся збглъшення вмгсту сечовини г сечовог кислоти в сироватцг кровг. Одноразове профглактичне застосування месидолу вгроггдно запобггае пгдвищенню концентрацгг сечовини г сечовог кислоти, викликаному гострим стресом. При цъому введення мексидолу гнтактним тваринам не змгнюе дослгдженг параметри через 2 доби г 5 дгб пгсля гн'екцгг.
Ключов1 слова: мексидол, стрес, сечовина, сечова кислота.
Дослщження останых рою в показали, що мексидол (2 етил-6-метил-3-оксип1ридину сукцинат), який спочатку зарекомендував себе як потужний антиоксидант з нейротропними властивостями [1], мае також числены екстрацеребральы ефек-ти [5, 6]. Позитивний вплив мексидолу на переб1г панкреатиту [4, 12], перитоыту [7], печнковоТ недостатност1 частково може пояснюватись втручанням препарату в процеси детоксикаци I метабол^му продукт^ розпаду бтюв та нуклеТ-нових кислот [12].
Зокрема, це стосуеться циклу сечовини, який локал^ований в кттинах печнки. В ньому вщбу-ваеться знешкодження в1льного aMiaKy, що утво-рюсться при окисному дезамЫуваны глутамату в м1тохондр1ях гепатоцит1в [8]. Катаболны процеси, KOTpi активуються за умов патологИ", характе-ризуються також посиленим руйнуванням пури-HiB, яке в свою чергу TicHO пов'язане з утворен-ням та екскрец1ею сечовоТ кислоти [8]. Однак д1я мексидолу на зазначен1 процеси вивчена недо-статньо i потребуе подальшого досл1дження.
* Досл/дження е фрагментом науково-досл/дноТ теми ВДНЗ УкраУни Укратськоа медична стоматолог/чна академ/я" "Ви-вчення зв'язк/в ушкоджень орган/в системи травления i кровопостачання за умов емоцЮного стресу та корещп".
Мета роботи - дослщити вплив мексидолу на BMicT сечовини та сечовоТ кислоти в KpoBi експе-риментальних тварин при гострому cipeci.
Матер1али i методи дослвдження
Експерименти виконано на 36 бтих статевоз-ртих щурах-самцях. Стрес вщтворювали шляхом жорсткоТ ¡ммоб1л1зац1Т щур1в на спит за Сел'е протягом трьох годин [2]. Однм з груп тварин за 30 хв до початку стресу внутршньооче-ревинно вводили мексидол удоз1 l0o мг/кг. Роз-чин для ¡н'екцм готували ex tempore з субстанци мексидолу, яка була люб'язно надана проф. Л.Д. Смирновим (Всеросмский науковий центр з без-печност1 бюлопчно активних речовин, Старая Купавна, Роая). В такий же cnoci6 ¡н'скцювали препарат ¡нтактним бтим щурам. Контролем слугували ¡нтактн1 тварини. Через 2 й 5 fli6 п1сля завершения стресу здмснювали евтаназ1ю щу-piB пщ тюпенталовим наркозом (50 мг/кг маси Ti-ла, внуршньоочеревинно) шляхом забору KpoBi з серця до його зупинки. В сироватц1 KpoBi ви-значали BMicT сечовини i сечовоТ кислоти на анал1затор1 Super-z-818 (Японт), реактиви ф1р-ми "Hormen" (Гермаыя). Результати обробляли статистично з використанням критер1ю t Ст'юдента.
Результати дослiдження та ix обговорення
Встановлено, що через 2 доби пюля завершения стресорного впливу BMicT сечовини в си-роватц KpoBi зростас на 17% (р<0,05) пороняно з контролем (рис. 1). Через 5 fli6 пюля завершения стресового впливу BMicT сечовини в си-роватц1 ¡стотно не вщр^няеться вщ показника в ¡нтактних тварин.
Зростання концентрацп сечовини через 2 доби п1сля стресу можна пояснити посиленням роз-паду бтка в opraHi3Mi в стад1ю тривоги загально-го адаптацмного синдрому (ЗАС) [11] i пщви-щенням на цьому фоы синтезу сечовини з aMi-нокислот. В1домо також, що стрес супроводжу-сться зростанням секрецп глюкагону [11], а стреснндукована секретя глюкагону може акти-вувати цикл сечовини. Повернення BMicTy сечовини до норми через 5 fli6 пюля стресорного впливу, вочевидь, зумовлене розвитком стади резистентное^ ЗАС, яка характеризуется переходом до анаболнноТ фази стресу i зменшенням окисного розщеплення амнокислот.
Через 2 доби пюля дм стрес орного фактору роз-виток стрес-синдрому супроводжуеться збтьшен-ням BMicTy сечовоТ кислоти на 46% (р<0,02) у пороняны з контролем (рис. 2). Через 5 fli6 пюля моде-лювання стресу BMicT сечовоТ кислоти лишаеться
пщвищеним на 50% (р<0,01). Збтьшення р1вня сечовоТ кислоти в KpoBi щурв, гндданих стресу може пояснюватись тим, що в стад1ю тривоги ЗАС акти-вуеться не ттьки катабол1зм 6inKiB та амЫокислот, а й розщеплення пуринових нуклеотццв, юнцевим продуктом обмЫу яких е сечова кислота. Значна ¡н-тенсивнос1сть обмЫу пуриыв збер1гаеться i в стад1ю резистентносп ЗАС. Як вщомо, урикозем1я е одним з провщних факторе що сприяють розвитку подаг-ри та ¡нших захворювань cymo6iB [10]. Тому, слщ припустити, що стреси рЬноТ ¡нтенсивност1 i трива-лосл врграють певну роль в етюпатогенез1 подагри i обмЫних пол1артртв.
Профтактичне застосування мексидолу (100 мг/кг) 3ano6irae збтьшенню концентрацп сечовини в сироватц1 KpoBi в стад1ю тривоги гострого стресу (див. рис 1). За цих умов вмют сечовини зменшусться на 15% (р<0,05) пороняно 3i стре-сом без корекци. Водночас, превентивне введения мексидолу суттево не позначаеться на BMicTi сечовини в сироватц1 KpoBi в стад1ю резис-тентност1 ЗАС.
nifl д1сю препарату через 2 доби п1сля стресу р1вень сечовоТ кислоти зменшусться на 41% (р<0,02) з патолопчним фоном (див. рис. 2). Аналопчно мексидол flic на цей показник в ста-д1ю резистентное^ ЗАС, коли препарат в1ропдно сприяе зниженню концентрацп сечовоТ кислоти в сироватц1 KpoBi.
Для дослщження впливу мексидолу на азотис-тий та пуриновий обмн здорового оргаызму були проведен! дослщи з введениям препарату ¡нтактним тваринам. Показано, що мексидол не змшюе BMicT сечовини i сечовоТ кислоти в сироватц1 KpoBi через 2 доби i 5 fli6 теля ¡н'екцп (див. рис. 1; рис. 2).
Як евщчать результати експериментО, регуля-торний вплив мексидолу на показники азотистого i пуринового обмну при CTpeci залежить вщ стади стрес-синдрому. BiH може фунтуватись на регуляцп препаратом центральних нейроендо-кринних механ1зм1в стрес-реакци [11]. 1ншим ¡мов1рним механ1змом впливу на метаболны ре-акцп можна вважати безпосередню участь мексидолу в регуляцп м1тохондр1альних процеав у печ1нц1, де локатзовано цикл сечовини. Адже описано, що в присутност1 мексидолу вщбува-сться активаця сукцинатоксидазного шляху окисления, що супроводжуеться вщновленням ni-ридиннукпеотид1в, флавопротеТтв i збтьшен-ням мембранного потенц1алу м1тохондрм [9]. Водночас, важливо, що мексидол здатний 36i-льшувати анаболны процеси i синтез ¡нформа-цмних макромолекул [3].
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Рис. 1. Вплив мексидолу (100 мг кг/кг) на вмют сечовини в сироватц! кров! через 2 доби (А) 15 д':б (Б) пюля стресорного впли-ву. 1. ¡нтактн: тварини; 2. IнтактнI + мексидол; 3. Стрес; 4. Стрес + мексидол.
Рис. 2. Вплив мексидолу (100 мг кг/кг) на вмют сечовоТ кислоти го впливу. 1- ¡нтактн'! тварини; 2 - ¡нтактн: +
Таким чином, гострий ¡ммобтЬацмний стрес через 2 \ 5 д1б теля завершения дм стресорного фактору викликае збтьшення в сироватц1 кров1 вмюту сечовини \ сечовоТ кислоти. Одноразове профтактичне застосування месидолу (100 мг/кг) в1ропдно запоб1гае п1двищенню в сироват-ц1 кров1 сечовини \ сечовоТ кислоти, викликаному гострим стресом.
Л1тература
1. Воронина Т.А., Молодавкин Г.М., Бабаев И.И. и др.. Изучение антистресорного и аналгетического эффектов мексидола, диа-зепама, парацетамола и их комбинации // Эксперим. и клин. фармакология. - 2006. -Т.69, №4. - С. 6 - 9.
2. Горизонтов П.Д., Белоусова О.И., Федотова М.И. Стресс и система крови. - М.: Медицина, 1983. - 240 с.
в сироватц/ кровI через 2 доби (А) 15 д ':б (Б) пюля стресорно-мексидол; 3 - Стрес; 4 - Стрес + мексидол.
3. Дюмаев К.М., Воронина Т.А., Смирнов Л.Д. Антиоксиданты в профилактике и терапии патологии ЦНС. - М.: Изд. Ин-та биомедицинской химии РАМН., 1995 - 272 с.
4. Иванов И.В., Яснецов В.В. Влияние семакса и мексидола на течение острого панкреатита у крыс // Эксперим. и клин. фармакология. - 2000. -Т.63, №1. - С. 41-44.
5. Исаев Р.Н. Экспериментальное исследование детоксикационно-го действия антиоксидантов при остром панкреатите: Автореф. дис... к.м.н. - М., 2003. - 16 с.
6. Котляров А.А., Смирнов Л.Д., Смирнова Л.Э. и др. Исследование сочетанного применения мексидола с антиаритмическими препаратами // Эксперим. и клинич. фармакология. - 2002. - Т. 65, №5. - С. 31-34.
7. Кудрявцева Л.В. Влияние витамина Е, мексидола и гепарина на гемостаз и эндогенную интоксикацию при перитоните (экспериментальное исследование). Авторе. дис. к.м.н. - Йошкар-Ола, 2001. - 16 с.
8. Кульман Я., Реш К.- Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. - М.: Мир, 2000. - 469 с.
9. Лукьянова Л.Д. Новые подходы к созданию антигипоксантов метаболического действия // Вестн. АМН СССР. - 1999. - №3. - С. 18-25.
10. nirnaK О.В., Ареч Г.1. Хроноперспективи визначення ефективно- 12. Соловьев Н.А., Иванов Ю.В., Чудных C.M. Патогенетические CTi л1кування хворих на подагру // XI Конгрес свтовоТ федерацп принципы лечения и профилактики печеночной недостаточнос-украшських лкарських товариств: Тези доп. - Полтава-К.- ти при остром панкреатите// Медицина экстремальных ситуа-Чикаго, 2006. - C.298. ций. - 2001. - №1(8). - С. 83-91.
11. Пшенникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии // Пат. физиол. и эксперим. терапия. -2000. - №. 2. - С. 24-31.
Реферат
К ВОПРОСУ ОБ УЧАСТИИ МЕКСИДОЛА В ОБМЕНЕ АМИНОКИСЛОТ И ПУРИНОВ
Луценко Р.В., Олейник H.A., Важничая Е.М.
Ключевые слова: мексидол, стресс, мочевина, мочевая кислота.
В экспериментах на белых крысах-самцах изучено влияние мексидрола (100 мг/кг) на содержание мочевины и мочевой кислоты в сыворотке крови при остром стрессе. Показано, что через 2 и 5 суток после завершения действия стрессорного фактора наблюдается увеличение содержания мочевины и мочевой кислоты в сыворотке крови. Одноразовое профилактическое применение мексидола достоверно предупреждает повышение в концентрации мочевины и мочевой кислоты, вызванное острым стрессом. Введение мексидола интактным животным не изменяет исследованных показателей через 2 и 5 суток после инъекции.
Summary
THE ROLE OF MEXIDOL IN AMINOACID AND PURINE METABOLISM Lutsenko R.V., Oliynyk N.A., Vazhnycha Ye.M. Key words: mexidol, stress, urea, uric acid.
The effect of mexidol (100 mg/kg) on the contents of urea and uric acid in the blood serum in acute stress was studied on white male rats. In 2 and 5 days after the completion of stress factor influence the contents of urea and uric acid in the blood serum was observed to be increased. Single-used preventive administration of mexidol reliably prevents the increase of urea and uric acid concentration induced by acute stress. The administration of mexidol to intact animals does not change the indices in 2 and 5 days after injection.
УДК 611.36 - 018:611.013.85 - 001.19 - 089.843
М0РФ0Л0Г1ЧН1 ЗМ1НИ ГЕПАТ0ЦИТ1В ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦ11 КР10К0НСЕРВ0ВАН01 ПЛАЦЕНТИ
Прокопенко О.О.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
На основ1 експерименту була досл1джена динамта реакцп гепатоцит1в на трансплантацю крюконсервованог плаценти. Введення крюконсервованог плаценти в оргатзм експерименталъ-них тварин стимулюе функцюналъну активтстъ печтки за рахунок бюлог1чно активних речо-вин, гормотв та тших фактор1в, що знаходятъся у великих концентращях у тканин плаценти. При цъому переважаютъ адаптивш процеси в структурних елементах печтки. На транс-плантацю крюконсервованог плаценти печтка в1дпов1дае активною реакщею, яка проявляетъся в ранш термти експерименту ( 7 доба ). У пгзнг термти досл1дження ( 60 доба ) ця реакщя суттево не в1др1зняетъся в1д контролю.
Ключов1 слова: гепатоцити, крюконсервована плацента.
Вступ
Серед проблем медицини сьогодення одыею з найбтьш вагомих е лкування хворих з гострими захворюваннями печтки. В 65% - 85% випадюв етюлопчним фактором захворювання е в1русне \ токсичне ураження. В залежност1 вщ етюлоги, стад и та активност1 процесу, вку \ наявност1 ¡н-ших соматичних захворювань буде проводитись вщповщна тератя. Основним напрямком етют-ропноТ терапи при вкусному ураженн1 печтки е консервативний метод. Сутн1сть цього методу полягас в призначенн1 гепатопротектор1в, ¡муно-стимулюючих засобо1в, д1сто- та в1тамшотерапи. Але т1льки в 25% - 32% випадках ресструсться стабтьна рем1с1я, незважаючи на досить широкий спектр фармакологии их засоб1в. Тому однин ¡з напрямк1в стимуляц|| регенераци гепатоцит1в вивчас можливост1 використання трансплантацИ"
кр1оконсервованоТ плаценти, як регенеративно!, замюноТ та ¡муномоделюючо!' терапИ" [2, 4 ].
Плацента е високоактивною залозою внутр1-шньоТ секрецИ", що мютить велику к1льк1сть рос-тостимулюючих фактор^.
Це пов'язано з тим, що плацента е природним "депо" р^них 61олог1чно активних речовин, що забезпечують р1ст \ розвиток орган1зму плоду. Кр1м того, плацента е ¡муногенним органом \ мае яскраво виражеы ¡мунн1 функцИ" за рахунок ре-продуктивних протеТн1в вона використовуеться в кпнннм практиц1 [ 1,3 ]. У цьому в1дношенн1 да-них л1тератури вкрай мало щодо проблеми про системну д1ю на морфофункцюгенез печ1нки при трансплантац1Т кр1оконсервованоТ плаценти.
Мета дослщження вивчення морфолог1чних змш структури гепатоцит1в при трансплантацИ" крюконсервованоТ плаценти.
