CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
10. nirnaK О.В., Ареч Г.1. Хроноперспективи визначення ефективно- 12. Соловьев Н.А., Иванов Ю.В., Чудных С.М. Патогенетические CTi л1кування хворих на подагру // XI Конгрес свтовоТ федерацп принципы лечения и профилактики печеночной недостаточнос-украшських лкарських товариств: Тези доп. - Полтава-К.- ти при остром панкреатите// Медицина экстремальных ситуа-Чикаго, 2006. - С.298. ций. - 2001. - №1(8). - С. 83-91.
11. Пшенникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии // Пат. физиол. и эксперим. терапия. -2000. - №. 2. - С. 24-31.
Реферат
К ВОПРОСУ ОБ УЧАСТИИ МЕКСИДОЛА В ОБМЕНЕ АМИНОКИСЛОТ И ПУРИНОВ
Луценко Р.В., Олейник Н.А., Важничая Е.М.
Ключевые слова: мексидол, стресс, мочевина, мочевая кислота.
В экспериментах на белых крысах-самцах изучено влияние мексидрола (100 мг/кг) на содержание мочевины и мочевой кислоты в сыворотке крови при остром стрессе. Показано, что через 2 и 5 суток после завершения действия стрессорного фактора наблюдается увеличение содержания мочевины и мочевой кислоты в сыворотке крови. Одноразовое профилактическое применение мексидола достоверно предупреждает повышение в концентрации мочевины и мочевой кислоты, вызванное острым стрессом. Введение мексидола интактным животным не изменяет исследованных показателей через 2 и 5 суток после инъекции.
Summary
THE ROLE OF MEXIDOL IN AMINOACID AND PURINE METABOLISM Lutsenko R.V., Oliynyk N.A., Vazhnycha Ye.M. Key words: mexidol, stress, urea, uric acid.
The effect of mexidol (100 mg/kg) on the contents of urea and uric acid in the blood serum in acute stress was studied on white male rats. In 2 and 5 days after the completion of stress factor influence the contents of urea and uric acid in the blood serum was observed to be increased. Single-used preventive administration of mexidol reliably prevents the increase of urea and uric acid concentration induced by acute stress. The administration of mexidol to intact animals does not change the indices in 2 and 5 days after injection.
УДК 611.36 - 018:611.013.85 - 001.19 - 089.843
М0РФ0Л0Г1ЧН1 ЗМ1НИ ГЕПАТ0ЦИТ1В ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦ11 КР10К0НСЕРВ0ВАН01 ПЛАЦЕНТИ
Прокопенко О.О.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
На основ1 експерименту була досл1джена динамта реакцп гепатоцит1в на трансплантацю крюконсервованог плаценти. Введення крюконсервованог плаценти в оргатзм експерименталъ-них тварин стимулюе функцюналъну активтстъ печтки за рахунок бюлог1чно активних речо-вин, гормотв та тших фактор1в, що знаходятъся у великих концентращях у тканин плаценти. При цъому переважаютъ адаптивш процеси в структурних елементах печтки. На транс-плантацю крюконсервованог плаценти печтка в1дпов1дае активною реакщею, яка проявляетъся в ранш термти експерименту ( 7 доба ). У пгзнг термти досл1дження ( 60 доба ) ця реакщя суттево не в1др1зняетъся в1д контролю.
Ключов1 слова: гепатоцити, крюконсервована плацента.
Вступ
Серед проблем медицини сьогодення одыею з найбтьш вагомих е лкування хворих з гострими захворюваннями печтки. В 65% - 85% випадюв етюлопчним фактором захворювання е в1русне \ токсичне ураження. В залежност1 вщ етюлоги, стад и та активност1 процесу, вку \ наявност1 ¡н-ших соматичних захворювань буде проводитись вщповщна тератя. Основним напрямком етют-ропноТ терапи при вкусному ураженн1 печтки е консервативний метод. Сутн1сть цього методу полягае в призначенн1 гепатопротектор1в, ¡муно-стимулюючих засобо1в, д1ето- та в1тамшотерапи. Але т1льки в 25% - 32% випадках рееструеться стабтьна рем1с1я, незважаючи на досить широкий спектр фармакологии их засоб1в. Тому однин ¡з напрямк1в стимуляц|| регенераци гепатоцит1в вивчае можливост1 використання трансплантацИ"
кр1оконсервованоТ плаценти, як регенеративно!, замюноТ та ¡муномоделюючо!' терапИ" [2, 4 ].
Плацента е високоактивною залозою внутр1-шньоТ секрецИ", що мютить велику к1льк1сть рос-тостимулюючих фактор^.
Це пов'язано з тим, що плацента е природним "депо" р^них 61олог1чно активних речовин, що забезпечують р1ст \ розвиток орган1зму плоду. Кр1м того, плацента е ¡муногенним органом \ мае яскраво виражеы ¡мунн1 функцИ" за рахунок ре-продуктивних протеТн1в вона використовуеться в кпнннм практиц1 [ 1,3 ]. У цьому в1дношенн1 да-них л1тератури вкрай мало щодо проблеми про системну д1ю на морфофункцюгенез печ1нки при трансплантац1Т кр1оконсервованоТ плаценти.
Мета дослщження вивчення морфолог1чних змш структури гепатоцит1в при трансплантацИ" крюконсервованоТ плаценти.
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Матер1али та методи досл1дження
Дослщження проводилось на статевозртих щурах л!нп "В!стар", в ктькост! 35 тварин. Тва-рини були роздтен! на дв1 групи: I група контрольна ( 5 тварин), II груп1 проводилась транспла-нтац!я крюконсервованоТ плаценти. Евтаназ!ю тварин проводили на 2-у, 5-у, 7-у, 14-у, 30-у та 60-у доби эксперименту п!д тюпенталовим наркозом. П!сля взяття матер!алу тканини печ!нки ущтьнювали в ЕПОН-812. Для забарвлення на-п!втонких зр1з1в використовували толуТдиновий син!й. Для проведения дослщження використан! пстолопчн! методи, та методи статистичного анал!зу.
Результати та 1х обговорення
У груп1 ¡нтактних тварин м!кроскоп!чно на препаратах виявлялись д!лянки печ!нковоТ сполуч-нотканинноТ строми. При м!кроскоп!чному досл!-дженн! на малому збтьшенн! були ч!тко пом!тн! печ!нков! часточки з центральною веною та печ!-нкова тр!ада, в як1й ч!тко видтялись печшкова артер!я, вена, жовчна протока, а в окремих час-точках I л!мфатична судина. Навколо тр!ади бу-ла пом!тна сполучнотканинна строма. Трабекули у середин! печ!нковоТ часточки були добре стру-ктурован!, звивист!. М!ж трабекулами проходили синусоТди, як1 вщкриваються в центральну вену. М!кросудини нормального кровонаповнення. На трабекулах печ!нкових часточок в 1-2 шари роз-ташовувались печ!нков! кл!тини.
В гепатоцитах, в основному, визначались велик! округл! ядра з н!жнос!тчастим хроматином. В цитоплазм! при фарбуванн! Шифф-реактивом виявлялись пурпурно пофарбован! глибки гл!ко-гену. В зон! тр!ад була слабко розвинена сполу-чна тканина. Купферов! кп!тини за розм!ром невелик!. В IX св!тл!й цитоплазм! визначались ядра, як! мали овальну форму з г!перхромним сер-попод!бним ядром. Зустр!чались двоядерн! кл!-тини (25%) та поодинок! з п!кнотичними ядрами.
У груп! тварин в ус!х терм!нах спостереження печ!нков! часточки збер!гали свою добре розви-нену структуру. Гепатоцити у трабекулах печ!н-кових часточок були розташован! в 1-2 шари. В зон! тр!ад слабо розвинена сполучна тканина. Гепатоцити, в основному, м!стили г!перхромн! ядра середнього розм!ру, як! займали централь-не положения. Цитоплазма св!тла та м!стила грубозернист! ! еозинопофарбован! гранули. Купферов! кл!тини велик! за розм!ром, з!рчастоТ форми. К!льк!сть двоядерних гепатоцит!в в пор!-внянн! з контролем у вс!х терм!нах спостереження, достов!рно не в!др!знялись. У ц!лому структура печ!нки не в!др!знялась в!д контролю.
При трансплантацп крюконсервованоТ плаценти на 2-у добу паренх!ма печ!нки була добре структурована (рис.1).
Рис.1. Паренх/ма печ/нки; 2- доба эксперименту. 1 - двоядерн/ гепатоцити; 2 - посилен/ м/този. Забарвлення : ге-матоксил/н-еозин. 36.: об.х20, ок.х10.
Виражена судинна реакц!я вщсутня. Поблизу портальноТ вени визначались гепатоцити в основному двоядерн! з гомогенно пофарбованою цитоплазмою. Число Тх досягало 30%. Ядра з н!жнос!тчастим хроматином. Збтьшення ктько-ст! двоядерних гепатоцит!в свщчить про розви-ток явищ ф!з!олог!чноТ регенераци. Зб!льшення к!лькост! двоядерних кл!тин статистично недо-стов!рне при пор!внянн! з контролем. Купферов! кл!тини нечисленн!, невеликого розм!ру, м!този не виявились. На 7 добу п!сля трансплантаци крюконсервованоТ плаценти при м!кроскоп!чному дослщженн! визначалась добре структурована паренх!ма печ!нки. Гепатоцити за розм!ром невелик! з др!бнодисперсною, гомогенно пофарбованою цитоплазмою, ядра середнього розм!ру, пперхромн!, центрально розташован!. Зустр!ча-лись кл!тини з полтлощними, великими г!пер-хромними ядрами. Судини нормального кровонаповнення. К!льк!сть двоядерних гепатоцит!в зб!льшилась в 3 рази при пор!внянн! з контролем при р<0,01. Купферов! кл!тини нечисленн! (до 6%), невелик!. На 14-у добу п!сля трансплантацп крюконсервованоТ плаценти спостер!галося по-силене накопичення гл!когену у гепатоцитах. На препаратах, пофарбованих гематоксил!ном ! ео-зином, кл!тини печ!нки мали велик! розм!ри. Цитоплазма слабко забарвлена, св!тла, в середин! якоТ були розташован! кругл!, невелик! за розм!-ром, пперхромн! ядра.
Також в!дзначались двоядерн! кл!тини (рис.2). При пор!внянн! з контролем к!льк!сть Тх зб!льши-лась в 1,5 рази (р<0,05). Купферов! кл!тини з!-рчастоТ форми, з невеликими за розм!ром г!пер-хромними ядрами, розташованими в середин! св!тлоТ цитоплазми. Судини задовтьного кровонаповнення. Орган перебував в нормальному, ф!з!олог!чно активному стан!. Через 30 д!б в структур! печ!нки при трансплантац!Т крюконсер-вованоТ плаценти м!кроскоп!чно виявилися пов-нокровн! синусоТди, гепатоцити знаходились в активному стан!. Ядра великого розм!ру з нитко-под!бним хроматином.
В!дзначались поодинок! двоядерн! гепатоцити, як! зменшились в к!лькост! в пор!внянн! з попе-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
редыми термЫами спостереження в 2 рази, цитоплазма яких гомогенно пофарбована, др1бно-дисперсна. Стан паренх1ми печнки в цей строк спостереження вщповщав такому ж на 2-у добу даного впливу. На 60 добу спостереження при трансплантаци крюконскрвованоТ плаценти на препаратах печнки сполучна тканина часточок була слабко розвинена, переважали темы гепа-тоцити над св1тлими, ктькютьдвоядерних кттин наближалась до контролю, зустрнались пооди-ною м1този. У кттинах печнки виявлялися нако-пичення глкогену (рис.3).
Рис.2. Паренх/ма печ/нки; 14 -а доба експерименту. 1 -двоядерн/ гепатоцити; 2 - гепатоцити; 3 - розширення м/жкл/тинних npocmopie. Забарвлення : гематоксил\н-еозин. 36.: об.х40, ок.х10.
паренх1ми печнки у вигляд1 збтьшення ктькост1 двоядерних KniTHH, а також виявився стимулюю-чий ефект на стромалы-ii та паренх1матозы еле-менти в печ1нц1, який супроводжувався посилен-ням портально!' гемодинамки, розширенням си-нусоТдних каптярв i розвитком реактивного стану Купферових кттин. Купферов1 кттини при цьому були збтьшеы в po3Mipax, мали з1рчастий вигляд i, нерщко, перетворювались у BinbHi макрофаги, що свщчить про потенцмы можливост1 захисно!' функц1Т печЫки. Алотрансплантац1я Kpi0K0HcepB0B3H0ï плаценти здмснюе стимулю-ючу д1ю на структури печЫки, що призводить до пщвищення трофнно!', захисно!' та ¡нших ïï фун-кцм, не викликаючи ушкоджень.
Висновки
Введения крюконсервовано!' плаценти в органам експериментальних тварин стимулюе функ-цюнальну активн1сть печнки за рахунок бюлоп-чно активних речовин, гормон ¡в та ¡нших факто-piB, що знаходяться у великих концентрац1ях у тканин1 плаценти. При цьому переважають ада-птивн1 процеси в структурних елементах печнки. На трансплантацю крюконсервовано!' плаценти печнка вщповщае активною реакцию, яка про-являеться в paHHi термЫи експерименту (7 доба). У ni3Hi термши дослщження (60 fli6) ця реа-кц1я суттево не вщр^нясться вщ контролю.
Одержан! результати поглибили уявлення про регенераторно-репаративы процеси у печЫц1 при трансплантаци крюконсервовано!' плаценти та можуть використовуватись як в навчальному, так i науково-дослщницькому процеск
Л1тература
1. Васильев H.B., Коляда Т.И., Волянский Ю.Л. и др. О возможных механизмах метода терапевтического использования феталь-ных клеток и тканей. Сб. ст. Трансплантация фетальных тканей и клетокчеловека. Москва, 1996.-С. 28-30
2. Грищенко В.И. Фундаментальные и прикладные исследования в области криобиологии и криомедицины и перспективы основних направлений отрасли // Проб. Криобиологии. - 1993.-№ 4.-С.3-6.
3. Ширшев C.B. Белки фетоплацентарного комплекса в регуляции имунных реакций // Успехи современной биологии. - 1993. - Т
Рис.3. Паренх/ма печ/нки; 60- а доба експерименту. 1 - ге- III. Вып2. - C.230-246.
патоцити; 2 - ядра гепатоцит\в; 3 - гранули глкогену. 4. Гольцев A.H., Дубрава Т.Г., Лученко Е.Д., Останкова Л.В., Про-
Забарвлення : гематоксил/н-еозин. 36.: об.х20, ок.х10. кофьева В.А. Поиск альтернативных криоконсервированию пу-
тей модификации иммунореактивности алломиелотранспланта-Таким чином, трансплантац1я крюконсервова- нта. II. Возможность сотрансплантации клеток эмбриональной
hoï плаценти в раннм термш спостереження (до печени // пр°6л™ы криобиологии.-2000.^1.^. 10-21.
14 доби) викликало виражену вщповщну реакц1ю
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ГЕПАТОЦИТОВ ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ. Прокопенко O.A.
Ключевыеслова: гепатоциты, криоконсервированная плацента.
На основании проведенного эксперимента была изучена динамика реакции гепатоцитов на трансплантацию криоконсервированной плаценты. Введение криоконсервированной плаценты в организм экспериментальных животных стимулирует функциональную активность печени за счет биологически активных веществ, гормонов и других факторов, которые содержатся в больших концентрациях в ткани плаценты. При этом преобладают адаптационные процессы в структурных элементах печени. В ответ на трансплантацию криоконсервированной плаценты печень отвечает активной реакцией, которая проявляется в ранние сроки эксперимента ( 7 сутки ). В поздние сроки исследования ( 60 суток ) эта реакция значительно не отличается от контроля.
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Summary
MORPHOLOGICAL CHANGES OF HEPATOCYTES UNDER THE TRANSPLANTATION OF CRYOPRESERVED PLACENTA. Prokopenko O.A.
Key words: hepatocytes, transplantation of cryopreserved placenta, animals, liver.
The research was devoted to the study of the dynamics of hepatocyte reaction to the transplantation of cryopreserved placenta. Administering of cryopreserved placenta into the organism of experimental animals stimulates the hepatic functional activity due to the bioactive substances, hormones, and other factors being contained by placenta in large amounts. The processes of adaptation prevail in the structural elements of the liver. As a response to transplantation of cryopreserved placenta the live develops an active reaction which is observed in the early period of the experiment (7th day). On the 60th day this reaction does not differ from the control significantly.
УДК 616.13-004.6-092.9:615.916'175
NO-СИНТАЗНИЙ MEXAHI3M РЕГУЛЯЦП ПРОДУКЦП СУПЕРОКСИДНОГО АН10Н-РАДИКАЛУ В AOPTI ХОМ'ЯШВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АТЕР0АРТЕР10СКЛЕР03У НА ТЛ1 ХР0Н1ЧН01 1НТ0КСИКАЦП Н1ТРАТ0М НАТР1Ю
Щиров О.В., Цебржинський O.I.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ!я», м. Полтава МиколаТвський державний уыверситет
Ключов1 слова: експериментальний атероартерюсклероз, HiTpaTHa ¡нтоксикац1я, оксид азоту, супероксидний ан1он-радикал.
В encnepuMenmi на 80 золотистих cipi-йсъких хом'яках виявлено, що неселективне пригтчення NO-синтаз та селективне iнгiбyвання iNOS ютотно позначаютъся на продукцп супероксидного анюн-радикалу клтинами аорти за умов вiдmворeння як холестеринового, так i пероксидного атероартерюсклерозу на mлi хротчно1 ттоксикацп ттратом натрт. Вiдмiчаemъcя знижен-ня продукцп супероксиду мтросомалъним електронно-транспортним ланцюгом, збшъшення йо-го вироблення мimохондрiалъним електронно-транспортним ланцюгом та лейкоцитами (останне виявлено тыъки при моделювант холестеринового атероартерюсклерозу). Зроблене припущення, що пригшчення NO-синтазного компоненту циклу оксида азоту робитъ значний внесок у порушення окиснювалъних процеЫв за умов розвитку експерименталъного атероартерюсклерозу на mлi хрошчно1 ттоксикацп штратом натрЮ, незважаючи на можливктъ утво-рення значно быъшо1 кiлъкоcmi NO вна^док ферментативних та неферментативних реакцт вiдновлeння нimраmiв i нimриmiв, що потребуе подалъшого вивчення.
Вступ
Незважаючи на числены дослщження, присвя-чен! рол! оксиду азоту (N0) в патогенез! атеросклерозу, дос! не ¡снуе единоТ думки з цього приводу, б!льше того, дан! р!зних автора надзви-чайно суперечлив!. Вщомо, що продукцп N0 за участю ендотел!альноТ N0-cинтaзи е необхщним фактором запоб!гання ендотел!альноТ дисфунк-ц!Т та атерогенезу [4]. В той же час, прип-нчення утворення N0 ¡ндуцибельною N0-cинтaзoю (iN0S) призводить до зменшення атероскперо-тичних ушкоджень судин [7].
Практично не з'ясованою залишасться роль у атерогенез! N0, що утворюеться з екзогенних попередник!в у ход! ферментативних та неферментативних реакц!й вщновлення н!трат- та н1т-рит-!он!в. Не дослщжено зм!ни окиснювальних процес!в, що мають ¡стотне значения у патогенез! атеросклерозу [1], за умов р1зноТ активност! N0-cинтaз в умовах утворення значно!' ктькост! оксиду азоту з екзогенних джерел.
У цих умовах не можна виключити можливост! р!зноспрямованих ефект!в молекули N0 в зале-жност! в1д и походження.
Метою ц1еТ роботи було дослщження залежно-ст1 м!ж зм!неною активн!стю N0-cинтaз та проду-
кцию супероксидного анюн-радикалу електро-нно-транспортними ланцюгами в тканин! аорти хом'як!в за умов моделювання холестеринового (ХС-ААС) та пероксидного (П-ААС) атероартер!-осклерозу на тл! хрон1чноТ ¡нтоксикаци н!тратом натр!ю.
Матер1али та методи
Дослщження були проведен! на 80 золотистих с!р!йських хом'яках масою 130-190 г. У перш!й серп необхщн! показники вивчали у ¡нтактних тварин (контрольна сер!я); у друг1й серп - п!сля моделювання ХС-ААС на тл! хрон1чноТ ¡нтокси-каци н!тратом натр!ю (90 д1б) з введениям час-тин! тварин неселективного !нг!б!тору N0-синтаз метилового еф!ру н!тро-1-арг!н!ну (Ь-NAME) (внутр!шньоочеревинно в доз! 5 мг/кг 1 раз у тиждень протягом перебування тварин на холестеринов!й д!ст!), селективного !нг!б!тору iN0S ам!ногуан!дину (внутр!шньоочеревинно в доз! 10 мг/кг протягом перебування тварин на холестеринов!й дют!) та субстрату N0-синтазноТ реакцп - 1-арг!н!ну (у доз! 100 мг/кг маси ¡нтрагастрально 1 раз у тиждень протягом перебування тварин на холестеринов!й д!ст!); у трет!й серп - п!сля моделювання П-ААС на тл! хрон!чно1 ¡нтоксикаци н!тратом натр!ю (90 д!б) з
