CC BY
15
УДК: 616.843:616-123.67:33-21
ПОПВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ С1ТК1ВКИ ЩУР1В ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ РЕТИН1Т1 ТА ОДНОРАЗОВО! П1ДШК1РН01 ТРАНСПЛАНТАЦП ПЛАЦЕНТИ НА ТЛ1 Г0СТР0Г0 РЕТИН1ТУ
Стецук О.О., Шеттько В.1., Лисаченко О.Д.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Укра'шська медична стоматолопчна академия» м. Полтава
В резулътат{ проведенног статестичног обробки морфометричних досл{дженъ двох експериме-нталъних груп (асептичного ретитту та трансплантацп крюконсервованог плаценти на тл{ гострого асептичного ретитту) виявлено, що проведения тдштрног трансплантацп крюкон-сервировано'г плаценти зменшуе перебк гострого асептичного ретитту з посл1дуючим втовлен-ням до показнитв контролю в ГМЦР на 2 доби, а в шарах ыттвки на 3 доби.
Ключов1 слова: крюконсервована плацента, гпдшфна трансплантацт крюконсервованоТ плаценти, атавка. 3 початку 90-х рош ¡нтенсивно розвиваеться тижту (АР) вводили внутр1шньоочеревинно 5 мг
кл1тинна I тканинна терагпя, що повязано з но-вими науковими фактами отриманими в ряд1 су-м1жних з медициною дисциплш: юмтинноТ \ моле-кулярноТ бюлоги, фармакологП' [1,6]. Це насам-перед нов1 можливосп лкування патолопчних процеав у людини з використанням крюконсер-вованих тканин плаценти [1,3,6]. Тому вивчення використання пщшюрноТ трансплантацп крюконсервованоТ плаценти при гострих асептичних ретижтах являеться актуальною проблемою сьогодення.
Метою експериментального дослщження було пор1вняння морфолопчних змш в структур! спевки на модел1 гострого експериментального асептичного ретижту, викликаного введениям Л-карапнену та асептичного ретижту з одноразовою пщшюрною трансплантац1ею крюконсервованоТ' плаценти.
Матср1ал та методи дослпджснни
Дослщження було проведене на 120 статевоз-ртих щурах-самцях лши «Вютар», 35-и з яких для створення модел1 гострого асептичного ре
13
Л-карапнену в 1 мл ¡зотожчного розчину ЫаС1, трансплантац1я плаценти (ТП) - пщшмрна. Евта-наз1я щур1в була проведена шсля 6-оТ', 12-оТ', 24-оТ годин, 2-Т', 3-Т, 5-Т, 7-Т доби, 10-Т доби, 14-1 доби, 21-Т доби, 30-Т доби експерименту, 10 тварин склали контрольну групу. Пюля евтанази тварин матер1ал тканини очей ущтьнювали в парафн нов1 та ЕПОНов1-812 блоки, виготовленж нашв-тоню зр1зи вивчали в свпповому м1кроскош ф1р-ми «В1СЖЕХ» з адоптованим пакетом програм для фотографування. Морфометричж дослн дження були проведенж за допомогою окуляр-м1крометра МОВ -1x1,5 [4,5]. Статистична обро-бка одержаних цифрових даних здшснювалась за Ст'юдентом-Ф1шером [2].
Результати дослпджсння Так при вивченж нами д1аметр1в кашляр1в протягом всього експерименту встановлено, що максимальж показники становили на 7-му добу - 10,91 ±0,12 мкм при р <0,001 в пор1вняж з по-казниками контрольно'!' групи.
А? <Г ^ ж Ж Ж А
/ / Ч? ** О* ^
? ¿Р У ¿Р & & & &
V
«— Кагпляр1в АЗ —■— Кап1пяр1в АЗ+П Рис. 1. Сп!вв!дношення д1аметр1в капмярв при АР та при ТП на тл/' гострого АР.
Вщновлення до контрольних показниш вщбу-валось на 14-у добу при гострому експеримен-тальному АР, а при одноразовш пщцшрнш ТП на тл1 гострого АР, цей показник був максималь-ним лише на 5-у добу (11,34±1,30 мкм при р <0,001 в пор1внянш ¡з контрольними показника-ми), з подальшим зниженням \ вщновленням до контрольних показниш на 10-у добу (рис.1.)
Анал1зуючи показники д1аметр1в артерюл сгшвки щур1в при гострому АР та ТП на тл1 гострого АР нами встановлено, що на раншх термшах (6-ть та 12-ть годин) при ТП,
визначалось незнание розширення д1аметру артерюл з максимумом на 12-у годину експерименту \ цей показник становив -16,33±1,09 мкм, але вш був статистично не до-стов1рним в пор1вняны ¡з контролем. Артерюс-пазм при АР визначався до 3 доби спостере-ження, що на 1 добу тривал1ше шж в груп1 тва-рин з ТП на тл1 гострого АР. Вщновлення показ-ниш експериментальних груп до показниш контролю вщповщно становило: при АР - на 5-у добу (15,22±1,06 мкм), а при ТП на тл1 гострого АР на 3-ю добу (17,06±1,21 мкм), вщповщно рис.2.
X У / ^
Г ^ (УС
? # # # / / / /
№ <р г$>
- Артерюл АЗ —■—Артерюл АЗ + П
Рис. 2. Смвв/дношення д1аметр1в артер1ол при АР та при ТП на тл\ гострого АР
Що стосуеться показника д1аметру венул вла-сно атмвки, можливо визначити, що цей показник р1вном1рно збтьшувався в пор1внянш ¡з контролем, починаючи з 6-ти години до 2-Т доби експерименту з максимумом на 2-у добу в двох експериментальних трупах (АР - 46,12±1,44 мкм, АР+ТП - 44,56±1,55 мкм при р<0,001). Починаю-
чи з 2 доби показник р1вном1рно статистично знижуеться, але вщновлення його вщбувалось по р1зному. Так в групп1 з ТП на тл1 гострого АР, цей показник вщновився вже на 5-у добу експерименту в пор1внянш з контролем, а при АР тть-ки на 10-у добу.
—»— Венули АЗ ■— Венул АЗ+П
Рис. 3. Сп1вв1дношення д1аметр1в венул при АР та при ТП на тл/' гострого АР
Пор1внюючи показники д1аметр1в артерюл двох експериментальних груп з групою контролю з 14-Т до 30-Тдоби, вони статистично не змшювались при р>0,05 рис.3.
При анал1з1 морфометричних показниш тов-щини атмвки в двох експериментальних трупах,
210 п
нами було встановлено, що цей показник рав-ном1рно статистично достов1рно пщвищувався до Юн доби експерименту, з максимальними показниками на 10-у добу, при АР - 199,28±2,26 мкм, та при АР+ТП - 186,14±1,23 мкм, вщповщ-но.
ЧУ
о*
# # кр Ь® Ь® Ь® Ь®
О V
Рис. 4.
Починаючи з Юн доби визначалось поступове зменшення показника до контролю на 30-у добу спостереження рис.4.
При вивченш нами товщини зовшшнього ядерного шару атмвки в двох експериментальних
39 37 35
2
* 33
2
31 29 27
-АЗ • АЗ+П
СпювЮношення товьцини атмвки при АР та при ТП на тт вострого АР
трупах тварин, встановлено що при АР цей показник збтьшувався ттью з першо'Г доби спостереження, а при ТП на тл1 АР виявлялись до-стов1рш статистичы змши вже з 6-Т години експерименту.
1
. & \
11111 II
о^ / / / Р^ ^ <1> V* ^ ^ ^ ч^ ч^ ф
■АЗ -«-АЗ+П
Рис. 5. СпювЮношення товьцини зовшшнього ядерного шару при АР та при ТП на тт гострого АР
Цей показник статистично достов1рно збтьшу-вався \ мав максимум на 10-у добу спостере-ження (АР - 37,06±0,33 мкм, АР+ТП - 35,08±0,87 мкм при р<0,001 в пор1внянш з контролем -29,03±0,25 мкм) з подальшим зниженням до 30-Т доби експерименту рис.5.
Анал1зуючи показники д1аметр1в ядер зовшш-
5,5
5 4,5 4 3,5 3 2,5 2
нього шару атмвки, була виявлена тенденц1я до поступового наростаючого збтьшення показни-ка до 7-1 доби спостереження в обох експериме-нтальних трупах, але бтьш активна реакц1я ви-явлалась груп1 з ТП (4,57±0,39 мкм при при р<0,001 в пор1вняны з контролем ) рис.6.
}
\
/
\
>
^____ 1
¿Я
<оч
¿я ¿л ¿л ^ ^ ч\>> ^
-АЗ -■—АЗ+П
Рис. 6. Сп1вв1дношення диаметре ядер зовн1шнього ядерного шару при АР та при ТП на тл/' гострого АР Вивчаючи показники морфометричного доели риментальних груп (АР та АР+ТП), статистично дження д1аметр1в ядер та товщини зовшшнього достов1рних змш нами не виявлено. ядерного шару атмвки в пор1вняны двох експе-
43 п
г г
36
^ чо/ / / / / / /
♦—АЗ -"—АЗ+П
Рис. 7. Сп1вв1дношення товщини внутрмнього ядерного шару при АР та при ТП на тл/' гострого АР
Анал1зуючи показники товщини ганглюнарного шару сгшвки, нами було встановлено, що вщно-влення показника вщбувалось по-р1зному, так при АР ттьки на 30 добу експерименту, а при АР+ТП - вже на 21 добу. Максимуми показника
становили теж на р1зних строках експерименту, вщповщно АР - 10-а доба - 36,12±0,77 мкм, а при АР+ТП - 7 доба - 37,91 ±0,56 мкмк при при р<0,001 в пор1вняны ¡з контролем рис.9.
2 х 2
ч?
«Г <о<?
#
<ох
\
.V
Л
Л
о^
Г
г
¿у
-АЗ
-АЗ+П
Рис.9. СтввШношення товщини гангл1онарного шару при АР та при ТП на тл\ гострого АР
При анал1з1 середых д1аметр1в ядер ганглюна-рного шару атшки виявляеться тенденц1я до поступового наростючого збтьшення показника, але максимум його нами встановлений на р1зних строках експерименту для двох груп. Так при АР
- 10 доба - 7,77±0,29 мкм, а при АР+ТП - на 5 добу - 8,13±0,23 мкм., з послщуючим зменьшен-ням \ вщновлення до контрольних показниш в груш АР+ТП на 21 добу, а в груш АР - на 30 добу рис.10.
^А..... 1
р 1 т____■ М ч
г ^
ул Г"
111111111
8,5 8 7,5 7 6,5 6 5,5
& & & <<? Ф & & Ф
У <1? -Ъ* О* л* У У У У
—♦—АЗ —"—АЗ+П
2 2
Рис. 10. СтввШношення ядер гангл1онарного шару при АР та при ТП на тл\ гострого АР
Висновки Лпсратура
Пщшмрна трансплантац1я крюконсервованоТ плаценти при гострому асептичному карапнено- щенко//Трансплантолопя.-2003.-Т. 4, №1.-С. 12-15.
Грищенко В. I. Фундаментальна дослщження i HOBi бютехнологи одержання кл1тинних i тканинних алотранспланта"пв / В. I. Гри-
Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чу-
вовому ретинт корегуе його nepe6ir шляхом
скорочення альтеративних та ексудативних про- бенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2000. - 320 с.
явт В CTpyKTypi CiTKiBKH i прискорюе процеси 3- Плацента - источник биологически активных веществ / Р. П. . . vT r r r 71 Морозова, E. П. Козулина, И. А. Николенко [ и др.1//Укр. 6ioxim.
ПрОЛ|фераЦМ. В микроциркуляторному РУСЛ1 ВИ- журн.-1999.-Т. 71,№4.-С. 21-29.
явлена тенденц1я ДО прискорення вщновлення 4. Ташкэ К. Введение в количественную цито-гистологическую кровопостачання в атктц! в експеримент! з ТП бл°иРкФи~нииК; юш-Т91Ус.арест: Изд'академии с°ц'респу"
на 2 "Bi доби В ПОр1вНЯНН1 3 АР. В структур! ГЭНГ- 5. Хесин Я. Е. Размеры ядер и функциональное состояние клеток, люнарного шару вщновлення на 7 fli6, а В ЗОВ- -М. : Медицина, 1967.-423 с.
. „ 6. Шепггько B.I. Структурно-функцюнальш показники крюконсер-
Н1ШНЬОМу Та ВНутр1ШНЬОМу ядерному шар1 на о вованоТ плаценти i вплив и трансплантацм на морфофункцюна-
доби, вщновлення ДО ПОКЭЗНИШ КОНТРОЛЮ. льний стан РЯДУ внутршшх opraHiB: дис. ... д-ра мед. наук :
г 14.01.35 / Шеттько Володимир 1ванович. - XapKiB, 2004. - 326 с.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ СЕТЧАТКИ КРЫС ПРИ ОСТРОМ АСЕПТИЧЕСКОМ РЕТИНИТЕ И ОДНОРАЗОВОЙ ПОДКОЖНОЙ ТРАНСПЛАНТАЦИИ ПЛАЦЕНТЫ НА ФОНЕ ОСТРОГО РЕТИНИТА
Стецук О.А., Шепитько В.И., Лисаченко О.Д.
Ключевые слова: криоконсервированная плацента, подкожная трансплантация криоконсервированной плаценты, сетчатка.
В результате проведенной статистической обработки морфометрических исследований двух экспериментальных групп (асептического ретинита и трансплантации криоконсервованной плаценты на фоне острого асептического ретинита) обнаружено, что подкожное введение криоконсервированной плаценты снижает течение острого асептического ретинита с последующим восстановлением к показателям контроля в ГМЦР на 2 сутки, а в слоях сетчатки - на 3 сутки.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF MORPHOFUNCTIONAL STATE OF RETINA IN RATS UNDER ACUTE ASEPTIC RETINITIS AND SINGLE HYPODERMIC TRANSPLANTATION OF PLACENTA AGAINST BACKGROUND OF ACUTE RETINITIS Stetsuk O.A., Shepit'ko V.I., Lysatchenko O.D. Keywords: cryopreserved placenta, hypodermic transplantation, retina.
The findings obtained by the statistical manipulation of morphometric studies carried out in two test groups (aseptic retinitis and cryopreserved placenta transplantation against the background of acute aseptic retinitis) have shown the hypodermic introduction of cryopreserved placenta reduces the course of acute aseptic retinitis with the following recovery to the control indices in GMCR on the 2nd day, and in the layers of retina on the 3rd day.
УДК 616.831 - 005 - 092.9:615.831
ВПЛИВ ПАЙЛЕР-СВГГЛА НА ПР0К0АГУЛЯНТНУ, АНТИОКСИДАНТНУ ТА Ф1БРИН0Л1ТИЧНУ АКТИВШСТЬ ТКАНИН М03КУ У ЩУР1В ПРИ ХР0Н1ЧН0МУ ПОРУШЕНЫ М03К0В0Г0 КР0В00Б1ГУ
Таряник К.А., М1щенко В.П.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В експериментах на щурах установлено, що хротчне порушення мозкового кровообку (ХПМК) зл{ва викликало посилення фгбринол1тичног активност{ гомогенат1в як правог, так г , особливо, л{вог половини мозку. Пайлер-св{тло знижувало гх ф{бринол{тичну активтстъ. На фот ХПМК його бгя призводила до змт ц{ег активност{, яка ставала ближчою до р{вня ттактних тварин. Кр{м того, пайлер-св{тло викликало посилення активност{ супероксиддисмутази як у л{вш. так г у правш половит мозку. Обговорюетъся мехатзм цих змт, повязаний з екстраокулярними фоторецепторами (протегнами активатора плазминогену).
Ключов1 слова: пайлер-свптю, антиоксидантна, прокоагулянтна, фЮринолп^ична активнють мозку.
Сучасна медицина все часпше використовуе Разом з тим, добре вщомо, що бтьшють за-
методи органноТ (латеральноТ) терапи, що на- хворювань пов'язаы з появою в оргашзм1 х1м1чно
правлена на пошкоджений орган або систему. агресивних сполук (втьних радикал1в), яю ви-
Серед них велике значения придтяють методам кликають перекисне окисления лтщ1в (ПОЛ), що
нешвазивноТ терапи природного характеру, а порушуе кл1тинш мембрани. Це не може не вщо-
саме, поляризованому або пайлер-свппу [3,4]. бразитись на процесах згортання кров1 та ф1б-
* Робота е фрагментом конкурсно)' теми «Досл^дження молекулярно-генетичних аспект/в патогенезу артеральноТ г/'-пертензп у хворих на дисциркуляторну енцефалопатю для розробки нових методов диагностики та диференцШованого л/'-кування» НДР УкраГни № держ. реестрацп 01040005763 та теми «Вплив поляризованого свтла на маркери гемостазу та клш1чний перебм дисциркуляторноГ енцефалопати II ступеню р1зного Генезу» НДР УкраГни № держ. реестрацп 010611008486.
