CC BY
11
обеззараживания воздуха может применяться при проектировании оборудования. Разработана новая конструкция оборудования для ионизации и распыления жидкостей в потоке ионного ветра. Предложены способы обеззараживания воздуха.
Summary
APPLICATION OF "ION WIND" IN ENVIRONMENTAL CLEARANCE OF MEDICAL ACCOMMODATION Petrovsky O. M., Solovyova N.V.
Key words: ionizers, decontamination, ion wind, corona discharge.
This article provides the analysis of applying aeroionisation to disinfect premises of different functional purposes. The theoretical principles of the ion wind process have been highlighted. The efficiency of ionizing systems used in the creation of microclimate in medical premises has been proved. The electrophysical model of the operation of ion-winding ionizer-air disinfector taking into account the processes of creating electric wind, negative air ions, ozone, air disinfection that can be used in designing the appropriate equipment, has been offered. Much attention has been paid to the characteristics of new constructions of equipment for ionization and spraying liquids in the ion wind. Novel ways to disinfect air have been carefully evaluated as well.
УДК 616.614:[616.381 - 002:615.368] - 092.9 Скотаренко Т. А., Шепiтько В. I., Срьом'на Н. Ф.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИК1В КАПСУЛИ НАДНИРКОВО1 ЗАЛОЗИ ПРИ КОРЕКЦИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕРИТОН1ТУ ВВЕДЕННЯМ КРЮКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Експериментальне вивчення зм/'н г'ютологЫно)' будови та ктьюсних параметр¡в структурних еле-мент'т наднирково)' залози при асептичному перитон1т1 та його корекци' введенням кроконсерво-вано)' плаценти е актуальним напрямом експериментально)' медицини та дозволить пол1пшити уже юнуюч! методи лкування. Метою роботи було морфолог1чне та морфометричне досл'дження капсули надниркових залоз та ))' кровоносного русла при введенн кр'юконсервовано)' плаценти, асептичному перитон1т1 та його корекци кроконсервованою плацентою. Таким чином, виявлено, що при введенн/ ККП при експериментальному перитон1т1 та його корекци в'дбуваються змни не тльки ендокриноцит'т наднирково)' залози, а й ))' сполучнотканинних компонент¡в. Виявлено, що активаця кл1тинних компонент¡в капсули при ЕП в'дбуваеться ран1ше н1ж при введенн ККП. Дос-тов'рне збльшення резистивно)' та обмнно)'ланок КР капсули при ЕП в'д 3 до 7 доби та в'д 10 до 14 доби / емнюно)' - на 5 та 10 добу пдтверджуе реакц1ю елемент1в КР капсули, як вдповдь на запа-лення. Введення ККП на тл1 експериментального перитошту коригуе змни структурних компоне-нт'т капсули наднирково)' залози з 3 по 7 добу, з 10 доби у капсул/ виникають змни аналог'чн/ запа-льним.
Ключов1 слова: надниркова залоза, експериментальний перитонит, крюконсервована плацента, волокниста пластинка капсули, штинна пластинка капсули.
Робота е фрагментом НДР „Експериментально-морфолог1чне вивчення дп трансплантат1в кр1оконсервованоГ плаценти на морфофункцональний стан ряду внутршн1х орган1в", № державно)'реестрацп 0108и001572.
Вступ
За даними науковоТ л^ератури, хвороби щитоподiбноТ залози, ожиршня, цукровий та нецукровий дiабет вщносяться до патолопчних сташв, що е основними у структурi захворюваност ендокринноТ системи у д^ей вком до 17 рош. ^м того, вчасна дiагностика патологи статевого дозрiвання, до якоТ належить вроджена дисфунк^я мрковоТ речовини надниркових залоз, е незадовтьною у вах репонах УкраТни [1].
Таким чином, експериментальне вивчення змш пстолопчно'Т будови та ктькюних параметрiв структурних елеменпв наднирково' залози при асептичному перитонт та його корекци введенням крюкон-сервованоТ плаценти, е актуальним напрямом експериментально' медицини та дозволить полтшити уже iснуючi методи лкування.
Мета роботи
Морфолопчне та морфометричне дослщження капсули надниркових залоз та ТТ кровоносного русла при введены крюконсервованоТ плаценти, асептичному перитонт та його корекци крюконсервованою плацентою.
Матерiал та методи дослщження
Робота виконана на 140 бiлих щурах-самцях лiнiV «Вютар», роздiлених на 4 групи. I група - 5 штак-тних тварин, II група - 45 тварин, яким була проведена транспланта^я крюконсервованоТ плаценти (ККП) за методом, розробленим в 1нститут проблем крюбюлогп та крюмедицини НАН УкраТни (м. Хар-ш), III група - 45 тварин, яким було змодельовано гострий експериментальний асептичний перитошт шляхом внутршньочеревного введення 5 мг Л-карапнену «Sigma» в 1 мл iзотонiчного розчину NaCl на 1 тварину, IV група - 45 тварин, яким було змодельовано гострий експериментальний перитошт (ЕП) у поеднанш з пщшмрним введенням ККП [2]. Забiр матерiалу наднирковоТ залози здiйснювався на 1, 2, 3, 5, 7, 10, 14, 21 та 30 доби.
Шматочки наднирковоТ залози ущтьнювали в парафш та епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками та виготовляли з них гютолопчш зрiзи, як забарвлювали гематоксилш-еозином (парафн новi зрiзи) та метиленовим сишм (напiвтонкi зрiзи) [3,4,5].
Пщ час роботи з тваринами керувались нацюнальними положеннями: «Загальнi етичнi принципи експеримен^в на тваринах» (УкраТна, 2001), узгоджених з вимогами «европейськоТ конвенцп про за-хист хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та шших наукових цiлях» (Страз-бург, 1985), Законом УкраТни № 3447-IV вщ 21.02.2006 р. «Про захист тварин вщ жорстокого пово-дження» та Гельсiнською декларацiею про гуманне вщношення до тварин [6,7,8].
Пщ час дослiдження визначали середнiй показник загальноТ товщини капсули, середнiй показник товщини волокнистоТ i ^тинноТ пластинок капсули, середнш показник дiаметра артерюл, капiлярiв та венул капсули. Використовували метод стандартних площин (S=7018,96±15,65), пюля попереднього фотографування зрiзiв при збтьшенш х 400 та 1000 мiкроскопа «Micromed XS-5510» з цифровою мк-рофотонасадкою фiрми «Micromed» з адаптованою для даних дослiджень програмою TSView.
Морфометричний аналiз кiлькiсних параметрiв капсули був проведений згщно з загальноприйнятими статистичними методами за допомогою програми Excel [9,10,11]. Для кожного показника визначали середне значення (M), середне квадратичне вщхилення (а), стандартну похибку середнього (m). Дос-товiрну рiзницю мiж незалежними мiкрометричними величинами визначали за допомогою двовибiрко-вого критерiя Ст'юдента.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Капсула наднирковоТ залози утворена щiльною сполучною тканиною, що мютить пучки колагенових волокон та фiброцити, якi утворюють зовнiшню волокнисту пластинку. У внутршньому шарi капсули, що мае назву кл^инноТ пластинки, переважають кл^инш елементи та пухка сполучна тканина. Серед кл^инних елеметчв у внутрiшнiй пластинцi зустрiчаються фiбробласти та невелика кiлькiсть тканин-них базоф^в, макрофагiв та лiмфоцитiв [12,13,14]. Середня товщина капсули наднирковоТ залози у штактнш груш тварин склала 27,28±0,912 мкм, волокниста пластинка - 12,58±0,682 мкм та кл^инна пластинка - 14,06±0,691мкм. У результатi морфометричного дослщження кровоносного русла (КР) капсули визначено середнш показник дiаметра артерюл - 22,67±2,212 мкм, дiаметра кровоносних каш-лярiв - 6,86±0,315 мкм та венул - 29,25±3,088 мкм.
При одноразовiй пiдшкiрнiй трансплантацп ККП на 1 та 2 добу суттевих змш сполучнотканинних елемен^в капсули не виявлено. Через 3 доби спостер^алося зменшення щiльностi розташування не-змiнених колагенових волокон у волокнистш пластинцi капсули та змша клiтинного складу внутршньоТ пластинки, у порiвняннi з iнтактною групою, у виглядi збiльшення кiлькостi лiмфоцитiв, тканинних ба-зофiлiв та макрофагiв. На 3, 7 та 10 добу спостер^алося достовiрне збiльшення загальноТ товщини капсули, причому на 3 добу - за рахунок кл^инноТ та волокнистоТ пластинок, а на 7 та 10 добу - за ра-хунок кштинноТ пластинки (табл. 1).
При вивченш тонких та нашвтонких зрiзiв в^^чена реакцiя елеметчв КР на введення крюконсер-вованоТ плаценти у виглядi незначного розширення артерiол i кровоносних капiлярiв капсули та не-значне зменшення венул на 1 добу, порiвняно з штактною групою. Це зi свого боку свщчить про почат-кову реакцш кiрковоТ речовини саме на проведення такоТ манiпуляцiТ, як транспланта^я (табл. 2).
Таблиця 1
Товщина капсули наднирковоТ залози при eeedeHHi крюконсервованоТ плаценти
Термши дослщження Розмiр (в мкм)
Загальний Волокниста пластинка Клiтинна пластинка
1нтактна група 27,28±0,912 12,58±0,682 14,06±0,691
1 доба 27,92±1,402 13,02±1,401 13,52±1,356
2 доба 28,06±1,514 12,67±0,618 15,01±1,404
3 доба 29,85±1,621* 14,52±1,124*х 16,08±0,422*
5 доба 28,31±1,022 13,80±1,104 15,32±1,631
7 доба 30,48±1,841*х 13,78±1,613 17,68±1,312*х
10 доба 29,52±0,985* 13,46±1,782 16,92±1,921*
14 доба 28,98±1,143 13,89±1,831 15,52±1,032
21 доба 27,84±1,549 12,45±1,678 15,96±1,082
30 доба 26,96±1,523 12,39±1,607 14,97±2,342
Том 17, Випуск 4 (60) частина&З
Прим1тка: *р<0,05 пор1вняно з ¡нтактною групою; х р<0,05 пор1вняно з попередн1м терм1ном спостереження.
Таблиця 2
КР капсули наднирковоГ залози при введенш ККП
Термши дослщження Дiаметр (в мкм)
Артерюли Кровоноснi капiляри Венули
1нтактна група 22,67±2,212 6,81±0,813 29,76±1,643
1 доба 24,66±1,228* 8,37±1,344* 28,43±0,521
2 доба 23,08±1,185 7,23±0,973 29,98±0,651
3 доба 27,01±0,561*х 9,42±0,432* 30,31±0,631
5 доба 24,42±0,264х 7,31±0,218* 31,97±0,874*
7 доба 27,70±0,345*х 10,32±0,421*х 30,19±0,312
10 доба 25,17±0,148*х 9,89±0,853* 32,55±1,501*х
14 доба 23,53±1,462х 8,63±0,378* 33,31±1,032*
21 доба 21,87±1,256 7,43±0,742 30,13±1,463х
30 доба 22,43±0,239 7,01±0,132 29,93±0,944
Прим1тка: *р<0,05 пор1вняно з ¡нтактною групою; х р<0,05 пор1вняно з попередн1м термном спостереження.
Вже на 2 добу дан показники резистивноТ та обмшноТ' ланок несуттево зменшуються, а емнюноТ' ланки несуттево збтьшуеться вщносно попереднього термшу спостереження
Але важливi змши резистивноТ, обмшноТ' та емнюноТ' ланок, що вiдображають дiю плаценти, вщбу-лись через 3 доби та вщ 7 до 14 доби (табл. 2).
На 1 добу ЕП вщбулось незначне збтьшення товщини капсули до 29,05±3,907 мкм за рахунок збн льшення 'ТТ' волокнисто' пластинки - 15,40±1,607 мкм. Зi сторони клп~инноТ' пластинки суттевих змш на 1 добу експериментального перитошту не виявлено, розмiр пластинки склав 14,89±2,546 мкм. На 3 добу дослщження вiдбулось достовiрне збiльшення капсули за рахунок ТТ' клiтинних компонентiв [15]. Через 7 та 10 дiб капсула збтьшена за рахунок як волокнисто', так i клiтинноТ пластинок (табл. 3).
Пщ час ЕП також спостер^ались певнi змiни дiаметра елементiв КР капсули наднирково'Т залози. У ранн термiни дослiдження на 1 та 2 добу спостер^алось незначне збтьшення дiаметра усiх ланок КР капсули. Але суттеве збтьшення резистивноТ та обмшноТ' ланок спостер^аеться вщ 3 до 7 доби та вщ 10 до 14 доби та емнюноТ' - на 5 та 10 добу (табл. 4).
Таблиця 3
Товщина капсули наднирковоГ залози при експериментальному перитон1т1
Термiни до^дження Розмiр (в мкм)
Загальний Волокниста пластинка Клiтинна пластинка
1нтактна група 27,28±0,912 12,58±0,682 14,06±0,691
1 доба 29,05±3,907* 15,40±1,607* 14,89±2,546
2 доба 26,03±1,965х 12,67±0,435х 16,04±1,864х
3 доба 30,14±1,458*х 9,94±1,136*х 19,17±0,962*х
5 доба 24,94±1,669*х 7,80±1,307* 16,09±1,669х
7 доба 29,91±1,211 х 14,78±1,613*х 17,89±2,792*
10 доба 30,68±2,451* 13,96±1,782 16,79±1,342*
14 доба 28,57±2,163х 14,56±2,321* 14,63±2,532*х
21 доба 28,09±1,549 12,45±1,678 15,76±1,452
30 доба 27,76±1,452 12,39±1,607 14,97±2,342
Прим1тка: *р<0,05 пор1вняно з ¡нтактною групою; х р<0,05 пор1вняно з попередн1м терм1ном спостереження.
Таблиця 4
КР капсули наднирковоГ залози при експериментальному перитон1т1
Термiни до^дження Дiаметр (в мкм)
Артерюли Кровоноснi капiляри Венули
1нтактна група 22,67±2,212 6,81±0,813 29,76±1,643
1 доба 24,81±1,032* 8,39±1,002* 31,36±1,772*
2 доба 25,79±2,023* 8,12±1,075* 30,48±2,024
3 доба 28,09±1,792*х 9,98±0,613*х 28,64±1,307
5 доба 26,89±1,061* 8,23±1,351* 32,23±1,231*х
7 доба 29,48±1,863*х 10,23±1,231*х 29,94±2,041
10 доба 26,96±1,478*х 9,75±0,404* 33,41±1,986*х
14 доба 26,04±1,562* 8,54±1,376 30,79±1,783х
21 доба 24,01 ±1,022 7,39±1,003 31,06±1,617
30 доба 22,09±2,352 7,01±0,613 28,96±1,683
Прим1тка: *р<0,05 пор1вняно з ¡нтактною групою; х р<0,05 пор1вняно з попереднш терм1ном спостереження.
При введены крюконсервованоТ плаценти на тлi експериментального перитошту спостерiгалися змiни як загального розмiру капсули, так i ТТ волокнистоТ та кштинноТ пластинок. На 1 добу шсля вве-дення крюконсервованоТ' плаценти спостер^алось розволокнення некл^инних елементiв капсули. На 1 добу загальна товщина капсули склала 29,79±0,704 мкм, збiльшення вiдбулось за рахунок волокнистоТ пластинки, ТТ розмiр складав 17,08±1,068 мкм. Тодi як середнiй показник товщини кл^инноТ пластинки був 13,17±0,768 мкм. На 3 добу загальна товщина капсули зменшилась до 2б,84±0,828 мкм, але товщина кл^инноТ пластинки збтьшилась на 14,54±1,177 мкм вщносно попереднього термiну спостере-ження. Але суттеве достовiрне збiльшення загальноТ товщини капсули вщбулось за рахунок ТТ волокнистоТ та клiтинноТ пластинок на 10 добу (р<0,05) (табл. 5).
При морфометричному дослщженш елемен^в КР капсули виявлено, що достовiрне збiльшення дь аметру артерiол вщбулось вщ 3 до 7 доби, з максимальним пщвищенням даного показника на 7 добу - 28,30±0,501 мкм (р<0,05). Дiаметр кровоносних капiлярiв також збiльшився вiд 3 до 10 доби. Макси-мальне значення дiаметра кровоносних капiлярiв на 7 добу становило 10,77±0,570 мкм, достовiрнiсть склала (р<0,05). Венули капсули достовiрно збiльшились вiд 5 до 7 доби та на 14 добу (р<0,05). Мак-симальне значення венул виявлено на 7 добу - 35,11 ±0,514 мкм та 14 добу - 35,32±1,04б мкм (табл. 6).
Таблиця 5
Товщина капсули наднирковоГ залози при введеннi ККП на mлi експериментального перитонiту
Термши дослщження Розмiр (в мкм)
Загальний Волокниста пластинка Клiтинна пластинка
1нтактна група 27,28±0,912 12,58±0,682 14,06±0,691
1 доба 29,79±0,704* 17,08±1,068* 13,17±0,768
2 доба 27,93±1,965 16,78±1,073* 12,56±0,971
3 доба 26,84±0,828 13,62±1, 188х 14,54±1,177х
5 доба 28,26±0,724 14,21±0,947 14,84±0,423
7 доба 26,57±0,670 14,52±0,733* 13,34±0,614
10 доба 30,79±3,663*х 15,00±2,828* 16,79±1,274*х
14 доба 28,59±0,609х 14,18±0,378х 15,79±0,959х
21 доба 27,06±0,839 14,87±0,572 14,82±0,834
30 доба 26,61±0,768 13,02±0,354 15,28±0,491
Примiтка: *р<0,05 порiвняно з нтактною групою; х р<0,05 порiвняно з попереднiм термiном спостереження.
Таблиця 6
КР капсули наднирковоГ залози при введеннi ККП на тлi експериментального перитонiту
Термiни дослщження Дiаметр (в мкм)
Артерюли Кровоноснi капiляри Венули
1нтактна група 22,67±2,212 6,81±0,813 29,76±1,643
1 доба 23,79±1,018 6,37±1,344 27,94±0,556
2 доба 23,98±0,256 7,23±0,973 26,98±0,651
3 доба 25,48±1,211* 8,31±0,446* 30,17±0,958х
5 доба 24,94±0,893* 8,86±0,568* 32,48±1,911*х
7 доба 28,30±0,501*х 10,77±0,570*х 35,11±0,514*х
10 доба 24,44±0,784х 9,95±0,949* 31,05±1,639
14 доба 21,98±1,083 7,52±0,378х 35,32±1,046*х
21 доба 22,66±1,988 8,43±0,547 31,13±1,463
30 доба 22,86±0,659 7,22±0,282 30,93±0,944
Примiтка: *р<0,05 порiвняно з нтактною групою; х р<0,05 порiвняно з попереднiм термiном спостереження.
Висновки
Таким чином, виявлено, що при введены ККП, при експериментальному перитонт та його корекци вщбуваються змши не ттьки ендокриноци^в наднирковоТ залози, а й ТТ сполучнотканинних компонен-^в.
Виявлено, що актива^я кл^инних компонент капсули при ЕП вщбуваеться рашше, шж при введены ККП.
Достовiрне збтьшення резистивноТ та обмшноТ ланок КР капсули при ЕП вщ 3 до 7 доби та вщ 10 до 14 доби i емнюноТ - на 5 та 10 добу пщтверджуе реакцiю елеметчв КР капсули, як вiдповiдь на за-палення.
Введення ККП на ™ експериментального перитошту коригуе змши структурних компонент капсули наднирковоТ залози з 3 по 7 добу, з 10 доби у капсулi виникають змши аналопчш запальним.
Лтература
1. Зелшська Н. Б. Аналiз статистичних показникiв дитячоТ ендокринолопчноТ служби УкраТни у 2015 роц / Н. Б. Зелiнська, Н. Г. Руденко // Укра-Тнський журнал дитячоТ ендокринологп. - 2016. - № 2. - С. 7-17.
2. Плацента: криоконсервирование, структура, свойства и перспективы клинического применения / под ред. В. И. Грищенко, Т. Н. Юрченко. -Х. : СПДФЛ Бровин А. В., 2011. - 292 с.
Том 17, Випуск 4 (60) частина&5
3. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. - Л. : Медицина, 1969. - 424 с.
4. Бташ С. М. Вплив крюконсервовано''' плаценти на морфофункцюнальний стан екзокриноци™ воротарних залоз шлунка при запальних про-цесах / С. М. Бташ // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Т. 2, № 1. - C. 224-227.
5. Втьхова О. В. Морфофункцюнальна характеристика пщнебшних залоз щурiв в нормi та при трансплантацп крюконсервовано''' плаценти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.09 "Пстолопя, цитологiя, ембрюлопя" / О. В. Втьхова. - 1вано-Франювськ, 2009. - 30 с.
6. Гельсшська Декпарацiя Всесв^ньо''' медичноТ' асоцацм // Морфологiя. - 2010. - Т. 4, № 2. - С. 65-68.
7. Загальноетичш принципи експерименпв на тваринах // Ендокринолопя. - 2003. - Т. 8, № 1. - С. 142-145.
8. Закон УкраТ'ни № 3447-IV вщ 21.02.2006 р. «Про захист тварин вщ жорсткого поводження» / Верховна Рада УкраТ'ни. - Офщ. вид. // Вщомост Верховно' Ради Укра'ни. - 2006. - № 7. - С. 230.
9. Атраментова Л. А. Статистические методы в биологии / Л. А. Атраментова, О. М. Утевская. - Горловка, 2008. - 248 с.
10. Лапач С. Н. Статистические методи в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / C. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - Киев : Морион, 2000. - 320 с.
11. Юнкеров В. И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований / В. И. Юнкеров, С. Г. Григорьев. - СПб. : ВМедА, 2002. - 266 с.
12. Пстолопя людини / О. Д. Луцик, А. Й. 1ванова, К. С. Кабак, Ю. Б. Чайковский. - Ки'в: Книга плюс, 2010. - 584с.
13. Гистология, эмбриология, цитология : учебник / [Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юрина, Е. Ф. Котовский и др.] ; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. - 6-е изд., перераб. и доп. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2012. - 800 с.
14. Хэм А. Гистология : пер. с англ / А. Хэм, Д. Кормак. - Москва : Мир, 1983. - Т. 5. - 296 с.
15. Скотаренко Т. А. Реак^я юрково''' речовини наднирниюв при гострому асептичному перитонт та його корекцп введенням крюконсервовано''' плаценти / Т. А. Скотаренко, К. В. Шештько // Свп" медицини та бюлогп. - 2016. - № 1. - С. 156-159.
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ И ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КАПСУЛЫ НАДПОЧЕЧНИКА ПРИ КОРРЕКЦИИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕРИТОНИТА ВВЕДЕНИЕМ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ
Скотаренко Т. А., Шепитько В. И, Еремина Н. Ф.
Ключевые слова: надпочечник, экспериментальный перитонит, криоконсервированная плацента, волокнистая пластинка капсулы, клеточная пластинка капсулы.
Экспериментальное изучение изменений гистологического строения и количественных параметров структурных элементов надпочечника при асептическом перитоните и его коррекции введением крио-консервированной плаценты является актуальным направлением экспериментальной медицины и позволит улучшить уже существующие методы лечения. Целью работы было морфологическое и мор-фометрическое исследование капсулы надпочечников и их кровеносного русла при введении крио-консервированной плаценты, асептическом перитоните и его коррекции криоконсервированной плацентой. Таким образом, обнаружено, что при введении ККП, при экспериментальном перитоните и его коррекции происходят изменения не только эндокриноцитов надпочечника, но и ее соединительнотканных компонентов. Обнаружено, что активация клеточных компонентов капсулы при ЭП происходит раньше, чем при введении ККП. Достоверное увеличение резистивного и обменного звена КР капсулы при ЭП от 3 до 7 суток и от 10 до 14 суток и емкостного - на 5 и 10 сутки подтверждает реакцию элементов КР капсулы, как ответ на воспаление. Введение ККП на фоне экспериментального перитонита коррегирует изменения структурных компонентов капсулы надпочечника с 3 по 7 сутки, с 10 суток в капсуле возникают изменения аналогичные воспалительным.
Summary
MORPHOLOGICAL CHANGES AND CHARACTERISTICS OF MORPHOMETRIC PARAMETERS OF ADRENAL GLAND CAPSULE IN EXPERIMENTAL PERITONITIS CORRECTED BY TRANSPLANTATION OF CRYOPRESERVED PLACENTA Skotarenko T.A., Shepit'ko V.I., Yeremina N.F.
Key words: adrenal gland, experimental peritonitis, cryopreserved placenta, fibrous plate of capsule, cell plate of capsule.
Experimental study of changes in the histological structure and quantitative parameters of the adrenal gland structural elements in aseptic peritonitis and its correction by the administering of cryopreserved placenta (CPP) is topical direction of experimental medicine that can considerably contribute to the improvement of the existing methods of its treatment. The purpose of the work was to investigate the morphological and morphometric parameters of the adrenal gland capsule and its circulatory bed when administering the cryopreserved placenta in aseptic peritonitis, and its correction with the cryopreserved placenta. Thus, it has been found that when administering CPP in the experimental peritonitis (EP) and its correction, the changes occur not only in endocrinocytes of adrenal glands, but also in its connective tissue components. It was found that the activation of cellular components of the capsule with experimental peritonitis occurs earlier than when administering CPP. A significant increase in resistive and metabolic units of the capsule's circulatory bed with EP is registered on the 3r to the 7 days and on the 10 to the 14 days, and of a capacitive unit - on the 5th and the 10th days that confirms the reaction of the elements of the capsule circulatory bed as a response to inflammation. The introduction of CPP against experimental peritonitis corrects changes in the structural components of the adrenal gland capsule from the 3rd to the 7th days, from the 10th day the changes in the capsule are similar to the inflammatory ones.
