CC BY
12
муляцией секреции гистамином и карбахолином развиваются следующие изменения: снижение активности орнитиндекарбоксилазы, а-амилазы и активация NO-эргической системы. Это свидетельствует об угнетении синтеза регуляторных полиаминов, нуклеиновых кислот и белков в условиях стимуляции секреции и активации NO-эргической системы в слюнных железах.
Summary
ACTIVITY OF ORNITINDE CARBOXYLASE, a-AMYLASE AND NO-ERGIC SYSTEM OF SALIVARY GLANDS UNDER HYPERGASTRINEMIA AND THE STIMULATIONS OF SECRETION BY HISTAMINE AND CARBACHOLINE Sukhomlyn A.A., Neporada K.S.
Keywords: salivary glands, omeprazole, hypergastrinemia, polyamines, NO-ergic system, carbocholine, histamine.
The research was aimed to study the effect of hypergastrinemia under the secretory stimulation on salivary gland tissues of rats. Experiments were carried out on 55 Wistar rats. Homogenates of salivary glands were studied for the detection of the activity of ornithinedecarboxylase, a-amylase, NO-ergic system and for the nitrite contents. Under the omeprazole-inducted hypergastrinemia associated with the secretory stimulation by histamine and carbocholine the following changes develop: the decrease of ornithinedecarboxylase, a-amylase activity and the activation of NO-ergic system. It testifies to the suppression in the synthesis of regulative polyamines, nucleic acids and proteins under the secretory stimulation in salivary glands.
УДК:616.681 -002-018-089.843:611.013.85
М0РФ0МЕТРИЧНА 0Ц1НКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТОВ С1М'ЯНИК1В ЩУР1В ПР0ТЯГ0М РОКУ ПРИ 0ДН0РА30В1Й П1ДШК1РН1Й ТРАНСПЛАНТАЦП КР10К0НСЕРВ0ВАН01 ПЛАЦЕНТИ
Шеттько К.В., Стецук Е.В., Томаш Б.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В резулътат{ проведених досл{дженъ на 65 щурах-самцях лтп ЕЯстар виявлено, що при прове-дент тдштрног трансплантацп криоконсервированог плаценти в ттерстицшнш тканит Ым'янитв починаючи з 7-г до 60-г доби експерименту виникае бшъш виражена функщоналъна напруга, яка характеризуешься покращенням гемомшроциркуляци, збшъшенням кшъкост{ кл{-тин Лейдка та об'ему гх цитоплазми. 3 7 доби експерименту в зввивистих каналъцях визнача-етъся поступове збшъшення кшъкост{ шаргв г кл{тин сперматогеного еттел{ю з максимально вираженим ефектом на 60-у добу.
Ключов1 слова: крюконсервована плацента, пщшфна трансплантацт крюконсервованоТ плаценти, ам'яники.
Трансплантолога, як вщомо е одшею з най- вана плацента як можливий ¡мплантацшний ма-бтьш проблемних, залежною вщ медичноТ етики тер1ал ¡з ктькох причин. Плацента е могутшм дисциплшою, що потребуе чИжоТ ¡дентифкаци антигенного спектру матер1алу, що пересаджу-еться та його узгодження з антигенами пстосумн сносп рецишента, ¡муносупресивносп останньо-го \ т.д. [1,3,4].
Головы з цих проблем може виршити вщнос-но нова \ водночас маюча ¡сторичний досвщ клн тинна \ тканинна трансплантолога. Перевагою використання тканинних \ кл1тинних трансплантате е те, що патент одержуе збалансоваш сполуки природного походження, яю впливають на метабол1зм цшюного оргашзму, а також кт-тини, здатш виконувати замшы функцм. Терапе-втичний ефект фунтуеться на тому, що при введены в оргашзм рецишента фетальних кл1тин \ тканин вщбуваеться активац1я спец1ал1зованих кл1тин, вщновлення кттинного \ тканинного го-меостазу. Пюля ¡мплантацГ! деконсервованого фрагмента тканини плаценти в оргашзм рецишента вводиться комплекс кл1тин, як1 певний час продукують природы гормони, ферменти, цито-й ¡нтерлейкши, ¡нтерферон, фактор росту тощо [2,5,6].
Нашу увагу привернула до себе крюконсерво-
джерелом системних бткових \ стерощних гор-мошв, цитомедишв, ¡мунних фактор1в \ АТФ, як1 володшть могутньою ф1зюлопчною д1ею [4,5,10].
Другою важливою властивютю плаценти е м д1я як тимчасового ¡мунного \ ендокринного органа. Це ¡муносупресивний ефект (деяю глкоп-ротещи), але, кр1м цього, синтезуються ¡муно-стимулятори \ плацентарш ¡муноглобулши. Отже роль плаценти як матер1алу для трансплантацп - це джерело гормошв \ ¡муномодулятор1в [5,9].
Метою експериментального дослщження було вивчення морфолопчних змш в структур! ам'янимв при одноразовш пщцшрнш трансплантацп плаценти.
Дослщження було проведене на 55 статевоз-рших щурах-самцях лжи «Вютар» [7], 45 тварин, яким одноразово була проведена транспланта-ц1я крюконсервованноТ плаценти. Евтаназ1я щу-р1в була проведена пюля 2-Т, 7-Т, 10-Т, 14-1 21-1 30-1 60-1 120-1 360-1 доби експерименту, 10 тварин склали контрольну групу. Пюля евтаназГ|' тварин матер1ал тканини ам'янимв заключали в ЕПОНовн812 блоки [8], виготовленш нашвтоню зр1зи вивчали в свпповому м1кроскош ф1рми
* Робота е фрагментом НДР „Розробка нових кр'юб'юлог'тних технологШ, використання крюконсервованих ембрюнальних KnimuH, тканин людини та тварини в медицинГ, № державно)'реестрацп 0199U000323
«В1СЖЕХ» з адоптованим пакетом програм для фотографування.Морфометричш дослщження були проведены за допомогою окуляр-м1крометра МОВ -1x1,5. Статистична обробка одержаних цифрових даних здшснювалась за Ст'юдентом-Ф1шером.
Результати дослпджсння
Починаючи з 7 до 60 д1б експерименту виникае бтьш виражена функцюнальна напруга у вщпо-вщнш реакци з боку ¡нтерстицшноТ тканини. яка характеризувалась пщсиленням гемодинамки ¡нтерстицшноТ тканини, збтьшенням кшькосп кл1тин Лейд1га та Тх цитоплазми (об'ем цих кт-
тинна 60-у добу вирю на 12% вщ контрольних) за рахунок синтезу та продукци бюлопчно акти-вних речовин кл1тинами Лейд1га.
В просвт ам'яних канальц1в визначалось по-ступове збтьшення кшькосп шар1в та кл1тин сперматогенного егптелш, максимальний ефект визначався на 60-у добу: сперматогонш -222,16±6,23 (р<0,001), що на 18% -бшьше н\ж в контрол1 - 186,58+4,83, сперматоцит1в -208,66±5,12 (р<0,001) на 47% - в контрол1 -142,77+2,75, сперматид - 412,23±19,13 (р<0,001) на 29% - в контрол1 - 318,70+7,60.
Рис. 1. Звивист1 с1м'ян1 канальи,/ с/м'яник/в щур/в на 10 добу теля проведено)'гндшк/рноГ трансплантацП'плаценти. Напмтон-кий зр1з. Забарвлення: метиленовим син1м. 36.: об.40, ок.15: 1 - просв1т звивистого канальця; 2 - власна оболонка звивисто-го амяного канальця; 3 - евтлоклтинна сперматогошя типу А; 4 - /'нтерстицШний ендокриноцит; 5 - сперматоцит I порядку; 6 - сперматоцит II порядку.
А в свою чергу \ висоти сперматогенного еш-телш (60 доба) - 67,84±2,801 мкм (р<0,01) - в контрол1 - 55,83±1,27 мкм.
Результати морфолопчного анал1зу змш в ам'яниках при пщшюрнш трансплантацП' крюко-нсервованоТ плаценти як в груш контролю, так \ при р1зних термшах дослщження при трансплантацП' крюконсервованоТ плаценти варшвав, але достов1рнють р1зниц1 статистично недостов1рна
при р>0,05.
Поступово починаючи з 14-1 до 60-Т доби експерименту збшьшуеться функцюнальна актив-нють кл1тин Сертолк Загальна кшькють кл1тин залишаеться приблизно такою як \ в контроле але об'ем Тх ядер збшьшився приблизно на 7%. I вже на 60 добу становив - 88,72±1,801 мкм3 (р<0,05) - в контрол1 - 83,54±1,28 мкм3.
Диметр канальцю
212 211 210 209 | 208 207 206 205 204
*
0<* & о^ о^ о^ о^ о^ о^
О,4 ^ термши досл1дження
<Г
Рис.2. Динам'жа ктькюних змш д1аметру звивистих канальцт при п1дшк1рнш трансплантацП'плаценти.
Рис. 3. Звивист/' с/м'ян/ канальи,/' с'ш'янишв щур1в на 60 добу теля проведено)'тдшшрно)'трансплантаци плаценти. Нап1втон-кий зр1з. Забарвлення: метиленовим син1м. 36.: об.40, ок.10: 1 - просв1т звивистого канальця; 2 - /'нтерстицШна тканина; 3
- кл')тини еттел'ю-сперматогенного шару.
починаючи з 60 до 360 доби виникало поступове зменшення висоти сперматогенного егптелш
В той час, як висота сперматогенного ештелш при пор1внянн1 з контролем статистично достовн рно р1вном1рно збшьшувалась починаючи вже на 10 добу \ продовжилась до 60 експерименту, а
при р<0,01.
Висота сперматогеного епггел1ю
75 70 65
2
| 60 55 50
§
1
I
Л
4]
§
о<" & о^ о^ & & о^ о^ ^ ^ ^ ^ А? Л*
V ^ <<г термши досл1дження
\
•Г
Рис. 4. Динамка юльюсних змш висоти сперматогенного
Встановлено, що висота сперматогенного еш-телш на 360 добу в пор1внянн1 з контролем статистично недостов1рна при р>0,05.
Анал1зуючи кшькюш показники кл1тин Сертол1 при пщшюрнш трансплантаци крюконсервованоТ' плаценти на р1зних термшах спостереження, ви-явлено, що |'х кшькють статистично достов1рно не змшюеться протягом вах термш1в за винят-ком 360 доби в пор1внянш з контролем при р>0,05.
Що стосуеться об'ему ядер кттин Сертол1 мо-жливо визначити, що цей показник р1вном1рно збшьшувався в пор1внянш з контролем, починаючи з 2 до 60 д1б при р<0,05. Починаючи з 60
еп/'тел/ю при тдштрнш трансплантаци плаценти. доби показники об'ему ядер кл1тин Сертол1 р1в-ном1рно статистично зменшуються до 360 доби при р<0,05. Пор1внюючи показники об'ему ядер в груш контролю та 360 доби статистично не змн нювались при р>0,05.
При вивченш нами кл1тин сперматогенного шару, виявлена рашше загальна тенденц1я до збшьшення кшькюних показниш висоти сперматогенного ештелш також вщм1чаеться в змшах кшькюного складу кттин сперматогенного шару: сперматогонш, сперматоцит1в I та II порядку, сперматид до 60-Т доби спостереження при р<0,001.
Об'ем ядер клггин Сертол1
92
90
СО 88
5 86
84
82
80
А
/ ^ ** ** ** У
V ^ термжи досл1дження
Рис.5. Динамка кмькюних змт об'ему ядер кл1тин Сертот при тдшюрнШ трансплантаци плаценти.
Сперматогони
230 220 ¡5 210
о
200
л
■| 190 180 170
|Ь
*
|Ь
¿1
¿Ф ^ <<Р
/ ^ .с/.с/
л1
V
г4
<Г
термжи досл1дження
Рис.6. Динамка юльюсних змт сперматогонШ при тдшюрнШ трансплантаци плаценти.
Сперматоцити
220 210 200 ¡5 190 ■У 180 За 170 ■| 160 150 140 130
Й|
Р ^ # #
ч- Т> о? # термжи достидження
^ г/ л/ ^ ^ ^ ^ ^ ^
Рис.7. Динамка юльюсних змт висоти сперматоцит!в I та И порядку при тдшюрнШ трансплантаци плаценти.
Сперм атмди
440
„ 410 л
£ 380
Л
5 350 320
290
А
А
Л
4
гЬ
гЬ
^ <0*
/ / ^ .й3 / .д3 / ¿Я ^ ^ ^ ^ ^ ^
Л
V
V
термши дослщження
Рис.8. Динамка ктькюних змШ сперматид В той же час вщм1чаеться статистично досто-в1рне зменшення ктькосп юмтин сперматогенно-го егптелш з 60 до 360 д1б при р<0,05. Але р1в-ном1рнють зменшення цього показника характерна для сперматоцит1в I та II порядку та сперматид.
Проведений корелятивний анал1з показав, що м1ж д1аметром звивистих ам'яних канальц1в та висотою сперматогенного ештелш, нами вияв-
при п1дшшрнШ трансплантацП' плаценти. лений прямий середнш корелятивний зв'язок при г=0,486 при р<0,05.
М1ж висотою сперматогенного еп1тел1ю та клн тинами ештелю-сперматогенного шару виявляв-ся прямий високий корелятивний зв'язок , так з показниками сперматогонш г=0,943, з спермато-цитами I та II порядку г=0,922, а з1 сперматидами г=0,976 при р<0,01 (для вах кл1тин).
Рис.9. Звивист1 ам'ян1 канальц) ам'янишв щур'т на 360 добу пюля проведено)'тдшшрно)'трансплантацП'плаценти. Напмтон-кий зр1з. Забарвлення: метиленовим син1м. 36.: об.40, ок.12: 1 - просв1т звивистого канальця; 2 - /'нтерстицШна тканина; 3-
кл'тини еттел'ю-сперматогенного шару.
Як вщомо, що трофка базальних шар1в кл1тин сперматогенного шару (сперматогонш) здшсню-еться за рахунок мкроциркуляторного русла ¡н-терстицшноТ' тканини. Кл1тини Сертол1 за рахунок щтьних замикальних контакт1в, як1 е основ-ним елементом гематотестикулярного бар'еру, утворювали мкросередовище для статевих кт-тин, що дозр1вали (сперматоцит1в I та II порядку та сперматид), ¡золюючи Тх вщ токсин1в та ауто-¡мунних реакцш.
Виходячи з цього, нами виявлений прямий ко-
релятивний зв'язок м1ж об'емом ядер кл1тин Сертол1, та кл1тинами сперматогенного шару. Так з1 сперматоцитами I та II порядку - г=0,842, а з1 сперматидами г=0,939 при р<0,01.
Висновки
1. Трансплантац1я крюконсервованоТ' плаценти викликае активну реакцш з боку ¡нтерстицшноТ' тканини ам'яниш, яка проявлялась пщсилен-ням гемодинамки ¡нтерстицшноТ тканини, збть-шенням активност1 ¡нтерстицшних ендокриноци-
Tie. Об'ем цих кл1тин на 60 добу на 12% (р<0,05) перевищуе контрольш значения за рахунок синтезу та продукци речовин кл1тинами Лейд1га. У ni3Hi термши дослщження (120 i 360 fli6) вщбу-ваеться поступове пригшчення активносп кл1тин ¡нтерстицш, ктькють та об'ем кл1тин Лейд1га по-ступово зменшуються до р1вня контрольних по-казниш.
2. Пщшюрна трансплантац1я крюконсервованоТ плаценти стимулюе прол1феративну активнють кл1тин сперматогенного ештелш. Максимальний ефект визначаеться на 60 добу - збтьшуеться загальна ктькють юмтин ештелюсперматогенно-го шару: сперматогонш - на 18%, сперматоцит1в - на 47%, сперматид - на 29% пор1вняно з контролем, а в свою чергу i висоти сперматогенного ештелш 67,84±2,80 мкм (р<0,01). Поступово, по-чинаючи вщ 14 до 60 доби експерименту, збтьшуеться функцюнальна активнють кл1тин Сер-толк Загальна ктьюсть цих кл1тин залишаеться без зм1н, але об'ем Тх ядер збтьшуеться на 7% (р<0,05) i вже на 60 добу flocirae 88,72±1,80 мкм3. На 120 та 360 добу експерименту виявля-еться поступове пригшчення активносп кл1тин сперматогенного ряду та кштин Сертолк
Реферат
МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ СЕМЕННИКОВ КРЫС НА ПРОТЯЖЕНИИ ГОДА ПРИ ПОДКОЖНОЙ ТРАНСПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Шепитько В.И., Стецук Е.В., Томаш Б.В.
Ключевые слова: криоконсервированная плацента, подкожная трансплантация криоконсервированной плаценты, семенники.
В результате проведенных исследований на 65 крысах-самцах линии Вистар выявлено, что при проведении подкожной трансплантации криоконсервированной плаценты в интерстициальной ткани семенников начиная с 7 до 60 суток эксперимента возникает более выраженное функциональное напряжение, которое характеризуется улучшением гемомикроциркуляции, увеличением количества клеток Лейдига и объема их цитоплазмы. С 7 суток эксперимента в извитых семенных канальцах определяется постепенное увеличение количества слоев и клеток сперматогенного эпителия с максимально выраженным эффектом на 60 сутки.
Summary
MORPHOMETRIC ESTIMATION OF STRUCTURAL COMPONENTS OF TESTICLES IN RATS DURING A YEAR UNDER HYPODERMIC TRANSPLANTATION OF PLACENTA Shepit'ko V.I., Stetsuk E.V., Tomash B.V.
Key words: cryopreserved placenta, hypodermic transplantation, testicles.
The findings of the researches carried out on 65 Wistar male rats have shown that under the hypodermic transplantation of cryopreserved placenta in the interstitial tissues of testicles since the 7th to the 60th day of the experiment there has been developed more pronounced functional tension which is characterized by the improvement of hemomicrocirculation, the increase in the number of Leydig's cells and the enlargement of their cytoplasm volume. Since the 7th day of the experiment it is possible to note gradual increase in the number of layers and cells of spermatogenic epithelium in the coiled testicular tubules and its maximal effect on the 60th day.
Лпсратура
1. Абрамова Ж.И. Человек и противовоспалительные вещества / Ж.И.Абрамова, Г.И.Оксенгендлер. - Л. : Наука, 1985. - 230 с.
2. Быков В.Л. Сперматогенез у мужчин в конце XX века: Обзор / Л.В.Быков // Пробл. репродукции. -2000. - №1. -С.6-13.
3. Васильев Н.В. О возможных механизмах метода терапевтического использования фетальных клеток и тканей. Сб. ст. Транп-лантация фетальных тканей и клеток человека / Н.В.Васильев, Т.И.Коляда, Ю.Л.Волянский. - М., 1996. -С.28-30.
4. Грищенко В.И. Трансплантация продуктов эмбриофетоплацен-тарного комплекса. От понимания механизма действия к повышению эффективности применения / В.И.Грищенко,
A.Н.Гольцев // Пробл. криобиологии. - 2002. - № 1. - С.54-85.
5. Грищенко В.И. Концепция клеточной терапии / В.И.Грищенко, Б.П.Сандомирский // Пробл. криобиологии. - 2000. - №1. - С.З-7.
6. Грищенко В.И. Достижения и перспективы развития клеточной и тканевой терапии / В.И.Грищенко // Межд. медицинский журнал. -1999.-Т.5, № 4. - С.6-10.
7. Западнюк И.П. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте / И.П.Западнюк,
B.И.Западнюк, Е.А.Захарина, Б.К.Западнюк. - К. : Вища школа, 1983.-382 с.
8. Карупу В.Я. Электронная микроскопия / В.Я.Карупу. - К. : Вища школа. Головное изд-во, 1984. - 208 с.
9. Шештько В.1. Морфолопчш аспекти мехашзму дм нативних \ крюконсервованих трансплантате плаценти в експер1мент1 / В.I.Шештько, В.П.Козлова, Т.М.Юрченко, В.кСтрона // Транс-плантолопя. - 2000. - Т.1, №1. - С.294-295.
10. Шештько В.1. Вплив крюекстракту плаценти на реакц1ю тучних кл1тин при запаленш / В.I.Шештько, Т.М.Юрченко, М.О.Клименко, С.В.Татарко // Вюн. проблем бюлогм \ медицини. -2004.-Вип. 2.
