CC BY
10
УДК 616.452 - 018.8:[616.381 - 002:615.368] - 092.9 Скотаренко Т. А.
ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИК1В ЕП1НЕФРОЦИТ1В ТА НОРЕП1НЕФРОЦИТ1В МОЗКОВО1 РЕЧОВИНИ НАДНИРКОВО1 ЗАЛОЗИ ПРИ КОРЕКЦИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕРИТОН1ТУ ВВЕДЕННЯМ КР1ОКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ
ВДНЗ Украши «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Питання патогенезу, сучасн методи топ'чно)' д'агностики та розробка нових метод'т лкування захворювань наднирково)' залози були та залишаються актуальними напрямками досл'джень клiнiч-но)' ендокринологi'i. Метою роботи було морфологiчне та морфометричне досл'дження мозково)' речовини надниркових залоз при введенн кр'юконсервовано)' плаценти, асептичному перитонiтi та його корекци кроконсервованою плацентою. Введення ККП на тлi експериментального перитошту посилюе функцональну активнсть еп/'нефроцит/'в з 5 по 10 добу, тодi як при асептичному перитонт - з 3 по 14 добу. Збльшення клькостi норепiнефроцитiв при введенн ККП з 3 по 10 добу, з максимальним значенням на 3 добу, св/'дчить про високу синтетичну активнсть мозково)' речовини у вдповдь на транспланта^ю ККП. Визначалось достов'рне зб'тьшення розмiру норепiнефроцитiв на 3 добу та з 7 по 10 добу корекци.
Ключов1 слова: наднирков1 залози, асептичний перитонит, крюконсервована плацента, еглнефроцити, нореглнефроцити. Робота е фрагментом НДР „Експериментально-морфологiчне вивчення дп трансплантатiв крiоконсервованоí плаценти на морфофуницональний стан ряду внутрiшнiх органiв", № державно)'реестрацп 0108U001572.
[3,4]. Забiр матерiалу наднирковоТ залози здшс-нювався на 1, 2, 3, 5, 7, 10, 14, 21 та 30 доби.
Шматочки наднирковоТ залози ущтьнювали в парафш та епоксидну смолу за загальноприйня-тими методиками та виготовляли з них пстолоп-чн зрiзи, як забарвлювали гематоксилш-еозином (парафiновi зрiзи) та метиленовим си-шм (натвтонк зрiзи) [5,6,7].
Пщ час роботи з тваринами керувались нацн ональними положеннями: «Загальн етичн принципи експерименпв на тваринах» (УкраТна, 2001), узгоджених з вимогами «ЕвропейськоТ конвенци про захист хребетних тварин, що вико-ристовуються в експериментальних та шших на-укових цтях» (Стразбург, 1985), Законом УкраТ-ни № 3447-IV вщ 21.02.2006 р. «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» та Гельсш-ською деклара^ею про гуманне вщношення до тварин [8,9,10].
Пщ час дослщження визначали середнш по-казник кшькосп та ядерно-цитоплазматичного сшввщношення (ЯЦС) ендокриноци^в мозковоТ речовини. Використовували метод стандартних площин (S=7018,96±15,65), пiсля попереднього фотографування зрiзiв при збiльшеннi х 400 та 1000 мiкроскопа «Micromed XS-5510» з цифровою мiкрофотонасадкою фiрми «Micromed» з адаптованою для даних дослщжень програмою TSView.
Морфометричний кшькюний аналiз парамет-рiв мозковоТ речовини був проведений згщно з загальноприйнятими статистичними методами за допомогою програми Excel [11,12,13]. Для кожного показника визначали середне значення (M), середне квадратичне вщхилення (а), стан-дартну похибку середнього (m). Достовiрну рiз-ницю мiж незалежними мiкрометричними величинами визначали за допомогою двовибiркового критерiя Ст'юдента.
Вступ
Питання патогенезу, сучасн методи тотчноТ дiагностики та розробка нових методiв лкування захворювань наднирковоТ залози були та залишаються актуальними напрямками дослщжень кшычноТ ендокринологи. Наприклад, у науковш лiтературi значна увага придiляeться вивченню частоти розвитку серед населення Украши таких нозологш, як хвороба 1ценка-Кушинга, феохро-моцитома, iнсиденталоми наднирковоТ залози, адренокортикального раку та шших патологш, також дослщжуються модифiкацiТ методiв комбн нованоТ терапи [1,2].
Тому, експериментальне вивчення змш гюто-лопчноТ будови та кiлькiсних параметрiв струк-турних елементiв наднирковоТ залози при асептичному перитонт та його корекци введенням крюконсервованоТ плаценти е актуальним на-прямом експериментальноТ медицини та дозволить полтшити уже iснуючi методи лiкування.
Мета роботи
Морфолопчне та морфометричне дослщжен-ня мозковоТ речовини надниркових залоз при введены крюконсервованоТ плаценти, асептичному перитонт та його корекци крюконсервова-ною плацентою.
Матерiал та методи до^дження
Робота виконана на 140 бтих щурах-самцях лши «Вютар», роздiлених на 4 групи. I група - 5 штактних тварин, II група - 45 тварин, яким була проведена транспланта^я крюконсервованоТ плаценти (ККП) за методом, розробленим в 1н-ститут проблем крюбюлоги та крюмедицини НАН УкраТни (м. Харкiв), III група - 45 тварин, яким було змодельовано гострий експеримента-льний асептичний перитошт шляхом внутрш ньочеревного введення 5 мг Л-карагшену «Sigma» в 1 мл iзотонiчного розчину NaCl на 1 тварину, IV група - 45 тварин, яким було змодельовано гострий експериментальний перитошт (ЕП) у поеднанн з пщшюрним введенням ККП
Результати дослщження та 1х обговорення
У групi iнтактних тварин середнiй розмiр св^-лих ендокриноцитiв (епiнефроцитiв) склав 20,52±0,493 мкм та темних ендокриноцитiв (но-репiнефроцитiв) - 16,32±0,501 мкм.
та ¡'хне:
ЯЦС епiнефроцитiв становило 0,15±0,021, тодi як ЯЦС норешнефроци™ - 0,13±0,022. Се-редне значення кшькосп епiнефроцитiв склало 5,6±0,37 та норешнефроци™ - 9,1±0,53.
Таблиця 1
Юлькюна характеристика ендокриноцитiв мозковоТречовини но-цитоплазматичне спiввiдношення (ЯЦС) при введеннi ККП
Термши дослщження Ешнефроцити Норепiнефроцити
Ктьюсть ЯЦС Кiлькiсть ЯЦС
1нтактна група 5,6±0,37 0,15±0,002 9,1±0,52 0,13±0,002
1 доба 5,8±0,43 0,18±0,004 10,6±0,43 0,14±0,008
2 доба 6,0±0,32 0,21±0,001* 11,3±0,23 0,13±0,009
3 доба 5,6±0,45 0,20±0,002 19,4±0,96* 0,20±0,008*х
5 доба 6,6±0,46 0,18±0,002* 14,1±0,33*х 0,19±0,008*
7 доба 7,6±0,45* 0,14±0,007* 11,1±1,15х 0,17±0,001*
10 доба 9,7±0,84*х 0,20±0,001*х 12,4±0,73* 0,16±0,001*
14 доба 4,9±0,23х 0,15±0,006х 10,5±0,73* 0,15±0,009*
21 доба 5,8±0,42 0,18±0,005 10,8±0,22 0,17±0,006*
30 доба 5,9±0,67 0,16±0,008 9,7±0,18 0,14±0,008
Примiтка: *р<0,05 порiвняно з нтактною групою;
х р<0,05 порiвняно з попереднiм термiном спостереження.
Дослщивши мозкову речовину II експеримен-тальноТ групи, порiвняно з штактною групою, ви-явлено, що при трансплантацп ККП середнш по-казник ктькосп епiнефроцитiв мозковоТ речовини достовiрно збiльшився на 7 та 10 доби спостереження (р<0,05). Тодi як кiлькiсть норешне-фроци^в збiльшилась вiд 3 до 14 доби. На 21 та 30 добу суттевих змш показниш не вщбулось. Достовiрних змiн розмiру епшефроци^в та но-репiнефроцитiв, порiвняно з показниками штакт-ноТ групи, не вщбулось. Змша ЯЦС ешнефроци-^в та норепiнефроцитiв вiдбувалась в ус термн ни спостереження (табл. 1).
При морфометричному дослщженш мозковоТ речовини надниркових залоз у III груш виявлено достовiрне збiльшення середнього розмiру еш-нефроцитiв на 3 добу до 22,55±1,233 мкм та но-репiнефроцитiв до 17,31 ±0,837 мкм (р<0,05). На 7 добу розмiр епiнефроцитiв склав 22,75±1,369 мкм та норешнефроцтчв - 20,08±0,735 мкм (р<0,05). Зменшення розмiру епiнефроцитiв спо-стерiгалось на 14 добу до 18,77±0,654 мкм та норепiнефроцитiв теж - 16,66±0,740 мкм досто-
вiрнiсть склала (р<0,05).
При ЕП, порiвняно з iнтактною групою, кть-кють епiнефроцитiв достовiрно збiльшилась вiд 3 до 5 доби та вщ 10 до 21 доби (р<0,05). Юль-кiсть норепiнефроцитiв достовiрно збтьшилась на 7 та 10 доби (р<0,05) (табл. 2).
При дослщжены мозковоТ речовини IV групи виявлено достовiрне збiльшення середнього ро-змiру епiнефроцитiв на 3 добу до 24,55±0,904 мкм та норепiнефроцитiв до 18,51±0,465 мкм (р<0,05). На 7 добу розмiр епiнефроцитiв склав 25,75±0,770 мкм та норепiнефроцитiв -21,78±0,835 мкм (р<0,05). Та на 10 добу розмiр клiтин, порiвняно з iнтактною групою, залишався збтьшеним: епiнефроцити - 21,54±0,895 мкм та норешнефроцити - 18,06±0,874 мкм. На 14 добу середнш розмiр кштин не вiдрiзнявся вiд даних штактноТ групи: епiнефроцити - 21,08±0,905 мкм та норешнефроцити - 16,76±0,735 мкм. А кть-кiсть епiнефроцитiв при корекцп ЕП введенням ККП, порiвняно з iнтактною групою, достовiрно збтьшилась вщ 3 до 10 добу (р<0,05) та нореш-нефроцитiв - на 5 та 7 доби (табл. 3).
Таблиця 2
Ктьюсна характеристика ендокриноцитiв мозковоТречовини та ¡¡хне ядерно-цитоплазматичне ствв'дношення (ЯЦС) при експериментальному перитонт
Термiни дослiдження Ешнефроцити Норешнефроцити
Ктьюсть ЯЦС Ктьюсть ЯЦС
1нтактна група 5,6±0,37 0,15±0,02 9,1±0,52 0,13±0,02
1 доба 5,9±0,45 0,15±0,08 9,7±0,65 0,16±0,01*
2 доба 6,2±0,64 0,13±0,04 9,4±0,56 0,19±0,006*
3 доба 6,6±0,54* 0,12±0,01 10,2±0,97* 0,22±0,01*
5 доба 6,2±0,63 0,19±0,02 8,8±0,33 0,19±0,008*
7 доба 5,4±0,46 0,18±0,02 14,3±1,22* 0,15±0,009х
10 доба 9,6±1,04*х 0,16±0,02 10,7±1,04х 0,17±0,006*
14 доба 8,4±0,52* 0,29±0,04 9,3±0,56х 0,18±0,02*
21 доба 7,9±1,07* 0,26±0,06 9,6±1,45 0,16±0,04*
30 доба 6,4±1,04 0,20±0,07 8,9±1,87 0,14±0,03
Примiтка: *р<0,05 порiвняно з нтактною групою;
х р<0,05 порiвняно з попереднiм термiном спостереження.
Таблиця 3
Юлькюна характеристика ендокриноцитiв мозковоТречовини та ¡хне ядерно-цитоплазматичне спiввiдношення (ЯЦС) при введеннi ККП на тлi експериментального перитонiту
Термши дослщження Ешнефроцити Норепiнефроцити
Ктькють ЯЦС Кiлькiсть ЯЦС
Ытактна група 5,6±0,37 0,15±0,02 9,1±0,52 0,13±0,02
1 доба 5,8±0,25 0,15±0,008 9,7±0,65 0,16±0,021
2 доба 6,4±0,74 0,13±0,024 9,9±0,46 0,20±0,006*
3 доба 7,2±0,44* 0,14±0,006 10,3±0,57 0,23±0,012*
5 доба 9,4±0,42*х 0,20±0,012* 11,2±0,41* 0,22±0,011*
7 доба 8,9±0,46* 0,18±0,002* 15,3±1,42* 0,15±0,009х
10 доба 11,6±1,04*х 0,16±0,042 10,7±1,04х 0,17±0,006*
14 доба 6,8±0,52 0,20±0,014*х 9,6±0,58 0,18±0,02*
21 доба 7,1±1,07* 0,24±0,026*х 9,2±1,45 0,16±0,04
30 доба 6,4±1,04 0,20±0,017*х 8,9±1,62 0,14±0,03
Примiтка: *р<0,05 порiвняно з нтактною групою;
х р<0,05 порiвняно з попереднiм термiном спостереження.
Порiвнюючи середне значення кшькосп еш-нефроци^в та норепшефроцтчв експеримента-льних II та III груп мiж собою, виявлено, що сут-теве достовiрне збтьшення епшефроцтчв при трансплантаци ККП вщбуваеться на 7 добу, а норешнефроци^в - вщ 3 до 5 доби та на 10 добу (р<0,05). Тодi як при ЕП ктькють ешнефроци-тiв достовiрно збiльшилась на 14 добу спостереження, а норешнефроци^в на 7 добу (р<0,05). На 21 та 30 добу суттевих змш показниш не вн дбулось. Змiна ЯцС епiнефроцитiв та норешне-фроцитiв вщбувалась в усi термiни спостереження.
При морфометричному дослщженш мозковоТ речовини у IV груш виявлено максимальне дос-товiрне збiльшення середнього розмiру ендок-риноцитiв на 7 добу: розмiр епiнефроцитiв склав 25,75±0,770 мкм та норешнефроци^в 21,78±0,835 мкм (р<0,05). Кiлькiсть ешнефроци-тiв достовiрно збтьшилась вiд 3 до 10 доби, а норешнефроци^в на 5 та 7 доби (р<0,05). Тодi як при ЕП розмiр епiнефроцитiв збтьшився на 3 та 7 добу, а норешнефроци^в на 7 добу та Т'х розмiр був меншим нiж при його корекцп.
Висновок
норешнефроци^в на 3 добу та з 7 по 10 добу корекцп.
Лтература
1. Тронько М. Д. Ыпбтэри гормоноутворення в надниркових зало-зах та Т'х застосування у кшшчнш практицi / М. Д. Тронько, I. В. Комюаренко, Я. Г. Бальон [та ш.] // Журн. АМН УкраТни. - 2010. - Том 16, № 2. - С. 271-287.
2. Галузинська О. I. Клтчна та лабораторна характеристика гормонально неактивних новоутворень надниркових залоз i застосування тонкоголковоТ асшрацшноТ пункцшноТ бюпсп для Тх дiа-гностики та лiкування: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.14 "Ендокринолопя" / О. I. Галузинська. - К., 2016. - 148 с.
3. Плацента: криоконсервирование, структура, свойства и перспективы клинического применения / под ред. В. И. Грищенко, Т. Н. Юрченко. - Х. : СПД ФЛ Бровин А. В., 2011. - 292 с.
4. Шештько В. I. Реак^я паренхiми наднирниюв на введення ало-генноТ нативноТ та крюконсервованоТ плаценти / В. I. Шештько // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2003. - Вип. 2. - С. 122124.
5. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. - Л. : Медицина, 1969. - 424 с.
6. Бташ С. М. Вплив крюконсервованоТ плаценти на морфофункцюнальний стан екзокриноцит воротарних залоз шлунка при запальних процесах / С. М. Бташ // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Т. 2, № 1. - С. 224-227.
7. Втьхова О. В. Морфофункцюнальна характеристика пщнебш-них залоз щурiв в нормi та при трансплантаци крюконсервованоТ плаценти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.09 "Пстолопя, цитолопя, ембрюлопя" / О. В. Втьхова. - !вано-Франювськ, 2009. - 30 с.
8. Гельсшська Декпара^я Всесв^ньоТ медичноТ асощацп // Мор-фолопя. - 2010. - Т. 4, № 2. - С. 65-68.
9. Загальноетичш принципи експеримент на тваринах // Ендокринолопя. - 2003. - Т. 8, № 1. - С. 142-145. Закон УкраТни № 3447-!У вщ 21.02.2006 р. «Про захист тварин вщ жорсткого поводження» / Верховна Рада УкраТни. - Офщ. вид. // Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни. - 2006. - № 7. - С. 230.
Атраментова Л. А. Статистические методы в биологии / Л. А. Атраментова, О. М. Утевская. - Горловка, 2008. - 248 с. Лапач С. Н. Статистические методи в медико-биологических исследованиях с использованием Ехе1 / С. Н. Лапач, А. В. Чу-бенко, П. Н. Бабич. - Киев : Морион, 2000. - 320 с. Юнкеров В. И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований / В. И. Юнкеров, С. Г. Григорьев. -СПб. : ВМедА, 2002. - 266 с.
10
11
12
13
Введення ККП на ™ експериментального пе-ритошту посилюе функцюнальну активнють еш-нефроци^в з 5 по 10 добу, тодi як при асептич-ному перитонiтi - з 3 по 14 добу.
Збтьшення кшькосп норешнефроци^в при введены ККП з 3 по 10 добу, з максимальним значенням на 3 добу, свщчить про високу синте-тичну активнють мозковоТ речовини у вщповщь на трансплантацш ККП.
Визначалось достовiрне збтьшення розмiру
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЕПИНЕФРОЦИТОВ И НОРЕПИНЕФРОЦИТОВ МОЗГОВОГО ВЕЩЕСТВА НАДПОЧЕЧНИКОВ ПРИ КОРРЕКЦИИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕРИТОНИТА ВВЕДЕНИЕМ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Скотаренко Т. А.
Ключевые слова: надпочечники, асептический перитонит, криоконсервированная плацента, епинефроциты, норепинефроциты.
Вопросы патогенеза, современные методы топической диагностики и разработка новых методов лечения заболеваний надпочечников были и остаются актуальными направлениями исследований клинической эндокринологии. Целью работы было морфологическое и морфометрическое исследование мозгового вещества надпочечников при введении криоконсервированной плаценты, асептичес-
ком перитоните и его коррекции криоконсервированной плацентой. Введение ККП на фоне экспериментального перитонита усиливает функциональную активность епинефроцитов с 5 по 10 сутки, тогда как при асептическом перитоните - с 3 по 14 сутки. Увеличение количества норепинефроцитов при введении ККП с 3 по 10 сутки, с максимальным значением на 3 сутки, свидетельствует о высокой синтетической активности мозгового вещества в ответ на трансплантацию ККП. Определялось достоверное увеличение размера норепинефроцитов на 3 сутки и с 7 по 10 сутки коррекции.
Summary
CHARACTERISTICS OF MORPHOMETRIC PARAMETERS OF EPINEPHROCYTES AND NOREPINEPHROCYTES OF ADRENAL MEDULLA UNDER CORRECTION OF MODELLED ASEPTIC PERITONITIS WITH CRYOPRESERVED PLACENTA Skotarenko T.A.
Key words: adrenal glands, aseptic peritonitis, cryopreserved placenta, epinephrocytes, norepinephrocytes.
The issues on the pathogenesis, the modern methods of topical diagnosis and the development of new approaches in treating diseases of adrenal glands are within the research mainstream on clinical endocrinology. The aim of this study was to investigate morphological and morphometric peculiarities of adrenal medulla under the administration of cryopreserved placenta, in aseptic peritonitis and its correction with the cryopreserved placenta. Administration of cryopreserved placenta against the background of aseptic peritonitis increases the functional activity of epinephrocytes from the 5th to 10th days, while during the aseptic peritonitis - from the 3d to the 14th days. Significant growth of norepinephrocytes in number on the 3rd day and from the 7th to the 10th day of the correction of modelled aseptic peritonitis with cryopreserved placenta demonstrates the high synthetic activity of adrenal medulla in response to the administration of cryopreserved placenta.
УДК 611.813.3/.9:611.814.1/2 Шевцов А.А.
МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕКОТОРЫХ СТРУКТУР ЛИМБИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ГОЛОВНОГО МОЗГА ЧЕЛОВЕКА
Харьковский национальный медицинский университет
Данная работа посвящена изучению анатомического строения и пространственного положения отдельных структур лимбической системы головного мозга человека, и в частности, парагиппо-кампальной извилины и гиппокампа в различных возрастных группах под влиянием таких факторов как: пол, сторона мозга и форма черепа. Были определены возрастные характеристики, а также влияние на их характер некоторых факторов. Установлено, что форма черепа оказывает влияние на положение извилин, располагающихся на медиальной поверхности крючка гиппокампа. Анализ влияния формы черепа на морфометрические показатели парагиппокампальной извилины показал, что ширина ее (на уровне границе с основной подлежащей тканью) в 7% случаев у долихоцефалов шире, чем у мезо- и брахиоцефалов. При изучении внутреннего строения гиппокампа нами было установлено, что пол, и сторона мозга не оказывает математически достоверного влияния на объем собственно гиппокампа и зубатой пластинки. Достоверное влияние на объем гиппокампа оказывает возраст: при этом зубчатая пластинка такому влиянию не подвержена.
Ключевые слова: парагиппокамп, головной мозг, люди, череп.
Данная работа выполнена в соответствии с планом научных исследований Харьковского национального медицинского университета МОЗ Украины (ХНМУ) и является составной частью научно-исследовательской темы кафедры анатомии человека «Морфологические особенности органов и систем тела человека на этапах онтогенеза» государственная регистрация № 0114U004149
В настоящее время является установлен- височная эпилепсия, синдром Клювера - Бюси
ным, что структуры лимбической системы мозга (повышение оральных рефлексов, выраженная
участвуют в регуляции и интеграции следующих отрицательная реакция на каждое новое опти-
функций: эмоциональное поведение, половая ческое раздражение, резкое снижение или от-
активность, память, регуляция вегетативных и сутствие аффективных выражений, повышение
эндокринных функций, изменение функцио- половой активности и «душевной слепотой» -
нальной активности коры, регуляция влечений и невозможность оценивать значение объектов на
аффективности высших психических функций, основе оптических критериев. При недостаточ-
интеграция деятельности гипотонических струк- ности лимб. С-мы, гиппокамп) [4,5], фантомные
тур, отвечающих за сон, в формировании ус- болевые синдромы связаны с патологическими
ловно рефлекторных реакций, организации мо- процессами в структурах головного мозга чело-
тиваций, социальной адаптации [1,2,3]. века, и в частности, в структурах лимбической
При поражении лимбического комплекса от- системы.
мечается ряд психических заболеваний: тяже- Среди оперативных методов лечения нерв-
лые формы неврозов, шизофрения, наркомания, ных и психических заболеваний одно из веду-
