CC BY
14
the main group. This confirms the benefits of prophylactic treatment methods in patients who additionally used cream "Dermofibraze." Thus, the method preventing the formation of postoperative scarring for the first 6-8 months promoted the resorption of cicatricial tissues, precluded edema and nonspecific inflammation, improved microcirculation and significantly reduced the probability of formation of keloids compared with patients who took conventional treatment. The application of the cream "Dermofibraze" is less effective, although further effects of reducing edema and nonspecific inflammation were observed. These data allow us to suggest that the application of the cream "Dermofibraze" in the complex therapy is a highly effective and pathogenetically appropriate method for prophylaxis of postoperative pathological scarring.
УДК 616.314.18-002.2-008.9:615 Бойченко О.М.
КОРЕКЦ1Я МЕТАБОЛ1ЧНИХ РОЗЛАД1В ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОМУ ПАРОДОНТИТ1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АНТИГ1ПОКСАНТ1В МЕТАБОЛ1ЧНО1 ДМ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
У po6omi наведено результаты лабораторного дослiдження ротовог piduHU 45 oci6 втом 45-65 poKie з верифтованим хротчний генеpалiзованuй пародонтит (ХГП) I-II ступеню, як стражда-ють на iшемiчну хворобу серця. Виявлено, що застосування у nацieнтiв 3i стабшьною стенока-pдieю напруги 3i збереженою сuстoлiчнoю функщею лiвoгo шлуночка мексикору у капсулах(0,3 г на добу) та локальног антигтоксичног тератг при ХГП коригуе процеси пероксидного окиснен-ня лiпiдiв, збшьшуе антиоксидантний потенщал, активтсть супероксиддисмутази, зменшуе концентрацю ттрит-ютв у ротовш piдuнi. При ХГП I-II ступеню у пащент1в зi стабшьною стенoкаpдiею напруги зi зниженою сuстoлiчнoю функщею лiвoгo шлуночка системну та локаль-ну антигтоксичну тератю з використанням мексикору доцшьно доповнити призначенням кое-нзиму Qio у капсулах (0,9 г на добу).
Ключов1 слова: генерал1зований пародонтит, 1шем1чна хвороба серця, стабтьна стенокард1я напруги, втьнорадикальне окиснення, антиоксидантна система, ытроксидерпчна система, антиппоксанти, мексикор, коензим Q10.
Стаття е фрагментом планово!' НДР ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академ1я» "Патогенетичн глдходи до ме-тод1в лкування основних стоматолопчних захворювань на основ! вивчення механ1зм1в пошкодження твердих тканин зуб1в, тканин ендодонту, пародонта та слизово! оболонки порожнини рота" (№ держреестрацп 0104U004411).
кардюлоги призначають 3-гщрокси-6-метил-2-етилшридину сукцинат у виглядi препарату «мексикор», який випускаеться у формi капсул. Bi-домi фармакокшетичы вщмшносл мексикору вщ аналопв у шших лкарських формах [8].
Метою роботи було дослщження закономiр-ностей змш показниш втьнорадикальних про-цеав, антиоксидантно! та штроксидерпчно''' систем у ротовш рщиш па^енпв з ХГП, якi страж-дають на 1ХС, з використанням антиппоксанпв метаболiчноl дi' (препаратiв 3-гщрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцинату та коензиму Q10).
Об'ект та методи дослiдження У робот наведено результати лабораторного дослщження ротово! рiдини 45 осiб вком 45-65 рокiв з верифiкованим ХГП, як страждають на 1ХС та перебували на стацюнарному лiкуваннi у терапевтичному вщдтены ДЗ «Biддiлкова клшн чна лiкарня ст. Полтава» СТГО «Пiвденна залiз-ниця». Встановлення та верифка^я дiагнозу 1ХС у хворих проводилася кардiологом (терапевтом).
Усi хвор^ якi ввiйшли до дослiдження, були рандомiзованi на групи, порiвняннi за тяжкютю основного та супутнiх захворювань. У кожнш з груп хворих витримано близьке сшввщношення мiж ктькютю пацiентiв з I та II ст. хрошчного ге-нералiзованого пародонтиту.
Контрольну групу спостереження складали хвор^ якi отримували адекватне лiкування за стандартами ведення стоматолопчного хворого: 1) хворi на 1ХС зi стабшьною стенокардiею на-
Хвороби пародонта займають друге мюце за поширенiстю серед стоматолопчних захворювань. Хрошчний генералiзований пародонтит (ХГП) - найпоширенiший вид патологи пародонта, особливо у другш половит життя людини [1]. Висока поширенють, схильнiсть до прогресуван-ня i багатогранний вплив на зубощелепну систему, й оргашзм у цтому, а також неоднознач-нiсть лiкування дозволяють вiднести захворю-вання пародонта до числа актуальних проблем сучасно! медицини.
Встановлено тюний зв'язок патологи пародо-нту з загальними захворюваннями оргашзму, особливе мюце серед яких займае серцево-судинна патолопя, i зокрема iшемiчна хвороба серця (1ХС) [14].
Застосування 3-гщрокси-6-метил-2-
етилпiридину сукцинату, який регулюе тканинне дихання i мае антиоксидантнi властивосп, для лiкування ХГП е досить поширеним [6,7,9]. У комплекснш терапи ХГП 3-гщрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцинат використовуеться у ви-глядi препарату «мексидол» - його iн'екцiйних, таблетованих форм та у складi лiкувальних зу-бних паст. Biдома ефективнiсть препарату «мексидол» i при комплексному лкуванш ХГП у пацн ентв iз захворюваннями внутрiшнiх органiв (ви-разковою хворобою шлунка та дванадцятипало! кишки) [5]. Проте вiдсутнi дослщження ефектив-ностi застосування препаратiв 3-гщрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцинату у хворих з ХГП та iшемiчною хворобою серця. Патентам з 1ХС
пруги I функцюнального класу (ф.к.), СН I, ф.к. II, 3i збереженою систолiчною функцieю лiвого шлуночка з хрошчним генералiзованим пародо-нтитом I-II ст.; 2) XBopi на 1ХС 3i стабiльною сте-нокардieю напруги II-III ф.к., СН IIA, ф.к. III, 3i зниженою систолiчною функцieю лiвого шлуночка з хронiчним генералiзованим пародонтитом III ст. Другу групу складали хворi на IXC 3i стабн льною стенокардieю напруги I ф.к., 3i збереженою систолiчною функцieю лiвого шлуночка з хрошчним генералiзованим пародонтитом I-II ст., яким поряд зi стандартною терашею призна-чалися антигiпоксанти метаболiчно''' дм. Третю групу складали хворi на IXC зi стабiльною стено-кардiею напруги II-III ф.к., зi зниженою систолiч-ною функцiею лiвого шлуночка з хрошчним ге-нералiзованим пародонтитом I-II ст., яким поряд зi стандартною терашею призначалися антиппо-ксанти метаболiчноl' дм.
У якостi антиппоксичних засобiв за рекомен-дацiею кардюлога (терапевта) призначались ме-ксикор (техюог, 3-гщрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцинат, виробник - ВАТ "Мосхн мфармпрепарати" iм. Н.А. Семашко для ТОВ "Екофармшвест", Росшська Федерацiя) у капсулах по 0,3-0,6 г на добу та препарат "Коензим Q10" (КоQ1o) виробництва Olimp-Labs (Польша) у капсулах по 0,9 г на добу протягом 10 дiб.
Локально мексикор вводили в тканини паро-донту шляхом проведення шстиляцш 5% розчи-ну та накладання твердшчо' пов'язки (5% роз-чин 3-гiдрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцина-ту - 2 мл, оксид цинку та порошок дентину по 3,5 г, ланолш - 1 г) на слизову оболонку ясен з вестибулярной та орально' сторш альвеолярних вщростмв верхньо' та нижньо' щелепи. Твердшча пов'язка зберiгалася на поверхш слизово' оболонки тканин пародонту до повного и розчинення. Курс лiкування складав орiентовно 10 сеанав. Вищезазначенi лiкувальнi заходи проводилися на фош застосування адекватного лкування за стандартами ведення стоматологiчного хворого iз запально-деструктивними захворюваннями пародонту.
Змшана нестимульована слина збиралася
шсля попереднього полоскання ротово' порож-нини. PiBeHb пероксидного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) у ротовш рiдинi оцiнювали по утворенню в реакци тюбарб^урово''' кислоти (ТБК) з вторин-ними (ТБК-активними) продуктами пероксидаци забарвленого триметiнового комплексу до i пiсля 1,5-годинно''' шкубаци' [4]. Активнiсть антиоксидантно' системи оцшювали за приростом концентрацп ТБК-активних продук^в за час швторагодинно' шкубаци у залiзоаскорбатному буферному розчинi, а також за активнютю анти-оксидантних фермен^в - супероксиддисмутази (СОД) та каталази [4].
Про стан штроксидерпчно' системи судили за концентра^ею штрит-юшв (NO2") [11], якi е продуктами окиснення оксиду азоту (NO) та вико-нують роль його "депо", та вмютом сечовини [3] - продукту метаболiзму L-аргiнiну - субстрату NO-синтазно' реакци.
Отриманi даш пiддавали статистичнiй оброб-цi. Для перевiрки розподiлу на нормальнiсть бу-ло застосовано розрахунок критерiю Шашро-Вiлка. Якщо данi вiдповiдали нормальному роз-подiлу, то для ïx порiвняння використовували t-критерiй Ст'юдента для незалежних вибiрок. У випадку, коли ряди даних не шдлягали нормальному розподту, статистичну обробку здшсню-вали, використовуючи непараметричний метод -тест Мана-Вiтнi. Статистичнi розрахунки проводили з використанням програм "Microsoft Excel 2007" та "StatisticSoft 6.0".
Результати дослвдження та ïx обговорення При проведены лабораторних методiв дослн дження ротово'1 рiдини на вмют вторинних про-дуктiв ПОЛ (табл. 1) звертае на себе увагу до-стовiрне зменшення концентрацп ТБК-реактантiв пiсля iнкубацiï у прооксидантному буферному розчиш - до 6.93±0.15 мкмоль/л (на 12.7%, р<0,02) та 'х приросту за час шкубаци -до 2.32±0.05 мкмоль/л (на 15.0%, р<0,01) у груш хворих з ХГП I-II ступеню зi стабiльною стенока-рдiею напруги зi збереженою систолiчною функ-цiею лiвого шлуночка, що отримали курс лку-вання згiдно iз стандартом.
Таблиця 1
Показники ПОЛ, антиоксидантно'1 та HimpoKcuôepai4Hoï систем у pomoeiü piduHi хворих з ХГП I-II ступеню, як страждають на стабльну стенокард'ею напруги 3i збереженою систол'чною функцею л':воао шлуночка (M+m, n=20)
Показники До лкування Спосiб лiкування
Згiдно iз стандартом + препарат "Мексикор" у капсулах + препарат "Мексикор"+ мюцева антигiпоксична терапiя
Концентра^я ТБК-реактан"пв до шкубаци, мкмоль/л 5.21±0.28 4.62±0.15 4.05±0.15 */** 3.63±0.17 */**
Концентра^я ТБК-реактан™ шсля ш-кубацм, мкмоль/л 7.94±0.32 6.93±0.15 * 6.12±0.29 */** 5.5±0.14 */**
Прирют концентрацп' ТБК-реактан™ за час шкубаци, мкмоль/л 2.73±0.11 2.32±0.05 * 2.07±0.10 */** 1.87±0.05 */**
СОД, од. акт. 0.39±0.02 0.51±0.01 * 0.53±0.01 * 0.59±0.01 */**
Каталаза, мкат/л 7.67±0.49 8.17±0.51 8.38±0.46 7.66±0.42
Вмют NO2-, мкмоль/л 6.67±0.16 6.12±0.16 * 5.78±0.18 * 5.45±0.11 */**
Вмют сечовини, мкмоль/л 68.6±1.11 57.6±1.17 * 56.3±1.23 * 54.6±1.15 *
Примiтка. У табл. 1-2: 1. * - р<0,05 у порiвняннi з даними тiеïж арупи до лкування; 2. **- р<0,05 у порiвняннi з даними арупи пацiентiв, яю отримували стоматолотне л^вання з^дно iз стандартом.
Введення препарату «мексикор» у капсулах у склад терапи 1ХС виявило достовiрнi змши пока-
зниш ПОЛ y ротовш рщиш. Так, концeнтрацiя TБK-рeактантiв до шкубацп ротово'1 рiдини y проокcидантномy бyфeрномy розчинi - знизила-ся до 4.05±0.15 мкмоль/л, що на 22.3% (р<0,01) поcтyпаeтьcя даним до лкування та на 12.3% (р<0,02) - рeзyльтатам, одeржаним y грyпi хво-рих, якi отримyвали cтандартнy тeрапiю ХГП. Kонцeнтрацiя TБK-рeактантiв пicля шкубацп ро-товоï рiдини y проокcидантномy бyфeрномy роз-чинi - знизалася до 6.12±0.29 мкмоль/л, що на 22.9% (р<0,01) поcтyпаeтьcя даним до лкування та на 11.7% (р<0,05) - рeзyльтатам, одeржаним y груш хворих, як отримyвали cтандартнy тeра-пiю ХГП. Вeличина приросту концeнтрацiï ТБ^ рeактантiв за час шкубацп ротовоï рiдини - зни-зилася до 2.07±0.10 мкмоль/л, що на 24.2% (р<0,001) поступаеться даним до лкування та на 10.8% (р<0,05) - рeзyльтатам, одeржаним у груш хворих, як отримували стандартну тeрапiю ХГП.
Бiльш eфeктивним засобом корeкцiï вмicтy вторинних продyктiв ПОЛ у ротовш рщиш хворих з ХГП I-II cтyпeню, якi страждають на стабтьну cтeнокардieю напруги зi збeрeжeною cиcтолiч-ною фyнкцieю лiвого шлуночка, виявилося ввe-дeння у склад комплeкcноï тeрапiï поряд с Me^ сикором у капсулах 3-гiдрокcи-6-мeтил-2-eтилпiридинy сукцинат застосовували локально (вводили в тканини пародонту шляхом провe-дeння iнcтиляцiй 5% розчину та накладання твe-рдючоГ пов'язки на слизову оболонку яceн).
За цих умов, концeнтрацiя TБK-рeактантiв до iнкyбацiï ротовоГ рiдини у прооксидантному бу-фeрномy розчинi - знизилася до 3.63±0.17 мкмоль/л, що на 30.3% (р<0,001) поступаеться даним до лiкyвання та на 21.4% (р<0,001) - рe-зультатам, одeржаним у грyпi хворих, як отримували стандартну тeрапiю ХГП. Kонцeнтрацiя тБк-рeактантiв пicля шкубацп ротовоГ рiдини у прооксидантному бyфeрномy розчинi - знизилася до 5.5±0.14 мкмоль/л, що на 30.7% (р<0,001) поступаеться даним до лкування та на 20.6% (р<0,001) - рeзyльтатам, одeржаним у грyпi хворих, як отримували стандартну тeрапiю ХГП. Вeличина приросту концeнтрацiï TБK-рeактантiв за час iнкyбацiï ротовоï рщини - знизилася до 1.87±0.05 мкмоль/л, що на 31.5% (р<0,001) поступаеться даним до лкування та на 19.4% (р<0,001) - рeзyльтатам, одeржаним у грyпi хворих, як отримували стандартну тeрапiю ХГП.
У груш хворих з ХГП I-II cтyпeню зi стабть-ною cтeнокардieю напруги зi збeрeжeною систо-лiчною фyнкцieю лiвого шлуночка, за час провe-дeння курсу лкування згiдно iз стандартом, у ротовш рщиш активнють СОД пщвищуеться - до 0.51 ±0.01 од. акт. (на 30.8%, р<0,001), активнють каталази - доcтовiрно нe змшюеться.
Ввeдeння прeпаратy «Me^^» у капсулах сприяло пiдвищeнню активноcтi СОД у ротовш рщиш - до 0.53±0.01 од. акт., що на 35.9% (р<0,001) пeрeвищye рeзyльтат до лкування, алe доcтовiрно нe вiдрiзняeтьcя вщ рeзyльтатy, одeржаного в грyпi хворих, як отримували стан-
дартну тeрапiю ХГП.
Застосування у cкладi комплeкcноï тeрапiï поряд з призначeнням прeпаратy «Me^^» локальноï антигiпокcичноï тeрапiï супроводжу-еться збiльшeнням активноcтi СОД у ротовш рн динi - до 0.59±0.01 од. акт., що пeрeвищye рe-зультат до лiкyвання - на 51.3% (р<0,001), при порiвняннi з даними групи хворих, як отримували стандартну тeрапiю ХГП, - на 15.7% (р<0,001), та групи з пeроральним призначeнням прeпаратy «Me^^» - на 11.3% (р<0,01). До-cтовiрниx змiн активноcтi каталази в уах групах хворих, як доcлiджyвалиcя, нe виявлeно.
Показники нiтрокcидeргiчноï cиcтeми у рото-вiй рщиш також виявилися чутливими при про-вeдeннi лiкyвання ХГП у хворих iз cтабiльною cтeнокардieю напруги зi збeрeжeною cиcтолiч-ною фyнкцieю лiвого шлуночка.
У попeрeднix доcлiджeнняx було показано, що у хворих на ХГП ceрeднi показники в ротовш рщиш штрит-юшв i ceчовини пiдвищeнi в порiв-няннi з практично здоровими людьми: NO2-(p<0,001); ceчовини (р=0,001) [10].
Для високого рiвня NO, який здатний утворю-ватися за цих умов, хара^рна потужна пряма та опоceрeдкована цитотоксична дiя [13]. Остання пов'язана iз yтворeнням пeрокcинiтритy та його здатнicтю окиснювати NH- i SH-групи 6í-лкв, ДHK, iнактивyвати ряд фeрмeнтiв (а1-iнгiбiтор протeïнaз, тканинний iнгiбiтор мeтало-протeïнaз, Mn/Fe-СОД тощо), порушувати функ-цiï цитоплазматичних рeцeпторiв, iнiцiювaти процecи ПОЛ [12].
У грyпi хворих з ХГП I-II cтyпeню зi стабть-ною cтeнокaрдieю напруги зi збeрeжeною систо-лiчною фyнкцieю лiвого шлуночка, за час провe-дeння курсу лiкyвaння згiдно iз стандартом, у ротовш рщиш доcтовiрно знизився вмют штрит-iонiв - до 6.12±0.16 мкмоль/л (на 8.2%, р<0,05) та ceчовини - до 57.6±1.17 мкмоль/л (на 16.0%, р<0,001).
Ввeдeння прeпaрaтy «мeкcикор» у капсулах сприяло змeншeнню концeнтрaцiï штрит-юшв у ротовш рщиш - до 5.78±0.18 мкмоль/л, що на 13.3% (р<0,01) поступаеться рeзyльтaтy до лку-вання, aлe доcтовiрно нe в^^зняеться вiд рe-зультату, одeржaного в груш хворих, яю отримували стандартну тeрaпiю ХГП. При цьому також знижувався вмicт ceчовини - до 56.3±1.23 мкмоль/л, що на 17.9% (р<0,001) поступаеться рeзyльтaтy до лкування, aлe доcтовiрно нe вщ-рiзняeтьcя вiд рeзyльтaтy, одeржaного в груш хворих, яю отримували стандартну тeрaпiю ХГП.
Застосування у cклaдi комплeкcноï тeрaпiï прeпaрaтy «мeкcикор» та локально1 aнтигiпокcи-чноï тeрaпiï сприяе знижeнню концeнтрaцiï нiт-рит-iонiв у ротовш рщиш - до 5.45±0.11 мкмоль/л, що на 18.3% (р<0,001) поступаеться даним до лкування та на 10.9% (р<0,01) - рe-зультатам, одeржaним у грyпi хворих, яю отримували стандартну тeрaпiю ХГП. За цих умов також змeншyeтьcя вмicт ceчовини - до
54.6±1.15 мкмоль/л, що на 20.4% (р<0,001) по-ступаеться результату до лiкування, але досто-вiрно не вiдрiзняеться вщ результату, одержано-го в груш хворих, як отримували стандартну те-рапiю ХГП.
Показники ПОЛ, антиоксидантно'1 та нiтроксидергiчноi' сис на стабльну стенокардieю напруги
У груш хворих з ХГП 1-11 ступеню зi зниженою систолiчною функ^ею лiвого шлуночка, за час проведення курсу лкування згiдно iз стандартом, у ротовш рiдинi вмiст вторинних продукпв ПОЛ достовiрно не змiнювався (табл 2).
Таблиця 2
1ем у роmовiй рiдинi хворих з ХГП 1-11 ступеню, як страждають г зниженою систолЧною функц/ею лiвого шлуночка (М+т, п=20)
Показники До лкування Спосiб лiкування
Згiдно iз стандартом + препарат "Мексикор" у капсулах + препарат "Мексикор"+ мiсцева антигiпоксична терашя
Концентра^я ТБК-реактан"пв до шкубацп, мкмоль/л 5.87±0.21 5.6±0.25 5.48±0.18 5.30±0.26
Концентра^я ТБК-реактантiв пiсля ш-кубацп, мкмоль/л 9.79±0.40 9.43±0.19 8.44±0.37 */** 8.04±0.35 */**
Прирют концентрацп ТБК-реактантiв за час шкубацп, мкмоль/л 3.92±0.16 3.84±0.08 2.96±0.13 */** 2.74±0.12 */**
СОД, од. акт. 0.37±0.01 0.41±0.01 * 0.43±0.02 * 0.46±0.01 */**
Каталаза, мкат/л 6.03±0.42 5.68±0.34 6.29±0.67 6.74±0.50
Вмют NO2-, мкмоль/л 6.72±0.12 6.57±0.16 6.34±0.21 6.22±0.13
Вмют сечовини, мкмоль/л 71.3±1.07 66.7±1.21 * 68.5±1.13 64.3±1.17 *
Введення препарату «мексикор» у капсулах усклад терапи стабтьноТ стенокарди напруги зi зниженою систолiчною функцiею лiвого шлуночка виявило достовiрнi змiни показникiв ПОЛ у ротовш рщиш. Так, концентрацiя ТБК-реактантв пiсля шкубацп ротовоТ рiдини у прооксидантному буферному розчин - знизилася до 8.44±0.37 мкмоль/л, що на 13.8% (р<0,05) поступаеться даним до лкування та на 10.5% (р<0,05) - результатам, одержаним у груш хворих, як отримували стандартну терашю ХГП. Величина приросту концентрацп ТБК-реактантiв за час шкубацп ротовоТ рiдини - знизилася до 2.96±0.13 мкмоль/л, що на 24.5% (р<0,001) поступаеться даним до лкування та на 22.9% (р<0,001) - результатам, одержаним у груш хворих, як отримували стандартну терашю ХГП.
Застосування у складi комплексно' терапи поряд з призначенням препарату «мексикор» локально'' антиппоксичноТ терапи суттево не по-кращило показники вмюту вторинних продуктв ПОЛ у ротовiй рiдинi хворих з ХГП 1-11 ступеню, як страждають на стабтьну стенокардiею напруги зi зниженою систолiчною функ^ею лiвого шлуночка. Концентрацiя ТБК-реактантiв шсля ш-кубацп ротовоТ рiдини у прооксидантному буферному розчиш - знизилася до 8.04±0.35 мкмоль/л, що на 17.9% (р<0,01) поступаеться даним до лкування та на 14.7% (р<0,01) - результатам, одержаним у груш хворих, як отримували стандартну терашю ХГП. Величина приросту концентрацп ТБК-реактантв за час шкубацп ротовоТ рiдини - знизилася до 2.74±0.12 мкмоль/л, що на 30.1% (р<0,001) поступаеться даним до лкування та на 28.6% (р<0,001) - результатам, одержаним у груш хворих, як отримували стандартну терашю ХГП.
Проте достовiрних вщмшностей величин ука-заних показникiв вiд даних групи хворих, як отримували мексикор без додатковоТ локально'' антигiпоксичноТ терапп не виявлено.
У груш хворих з ХГП 1-11 ступеню зi стабть-ною стенокардiею напруги зi зниженою систолiч-ною функцiею лiвого шлуночка, за час прове-
дення курсу лкування згщно iз стандартом, у ротовш рщиш активнiсть СОД пщвищуеться - до 0.41 ±0.01 од. акт. (на 10.8%, р<0,02), активнють каталази - достовiрно не змшюеться.
Введення препарату «мексикор» у капсулах сприяло шдвищенню активностi СОД у ротовiй рiдинi - до 0.43±0.02 од. акт., що на 16.2% (р<0,02) перевищуе результат до лкування, але достовiрно не в^зняеться вiд результату, оде-ржаного в груш хворих, як отримували стандартну терашю ХГП.
Застосування у складi комплексно' терапп поряд з призначенням препарату «мексикор» локально' антиппоксичноТ терапи супроводжу-еться збтьшенням активносл СОД у ротовiй рн диш - до 0.46±0.01 од. акт., що перевищуе результат до лкування - на 24.3% (р<0,001), при порiвняннi з даними групи хворих, як отримували стандартну терашю ХГП, - на 12.2% (р<0,01). Проте достовiрних вiдмiнностей величин актив-ностi СОД вiд даних групи хворих, як отримували мексикор без додатковоТ локально' антиппоксичноТ терапи не виявлено. Достовiрних змш ак-тивностi каталази в уах групах хворих, якi дослн джувалися, не виявлено.
При дослщженш показникiв штроксидерпчноТ системи у ротовш рщиш у груш хворих з ХГП 1-11 ступеню зi стабтьною стенокардiею напруги зi зниженою систолiчною функцiею лiвого шлуночка, за час проведення курсу лкування згщно iз стандартом, у ротовiй рщиш достовiрно знизив-ся вмiст сечовини - до 66.7±1.21 мкмоль/л (на 6.5 %, р<0,02), проте вщсутш стуттевi вiдмiнностi у концентрацп штрит-юшв.
Введення препарату «мексикор» у капсулах не призводило до достовiрних змш вмюту NO2-та сечовини.
Застосування у складi комплексно' терапи поряд з призначенням препарату «мексикор» локально' антиппоксичноТ терапи не призводить до достовiрних змш концентрацп штрит-юшв у ротовш рщиш, але супроводжуеться зменшен-ням вмюту в нш сечовини - до 64.3±1.17 мкмоль/л, що перевищуе результат до лкування
- на 9.8% (р<0,001), але достовiрно не в^зня-еться вщ результату, одержаного в групi хворих, як отримували стандартну терапiю ХГП.
Недостатня корек^я у ротовiй рщиш показни-кiв вiльнорадикального пероксидного окиснення лт^в, антиоксидантно''' системи, компонентiв системи N0 при застосуванш мексикору та локально! антиппоксично''' терапи у хворих з ХГП III ступеню, якi страждають на стабтьну стенока-рдieю напруги зi зниженою систолiчною функцн ею лiвого шлуночка, обумовила необхiднiсть до-повнення комплексно! терапи додатковим анти-гiпоксичним засобом.
Оскльки за умов розвитку кл^чно значущо'Т серцевоТ недостатностi (через дисфунк^ею лн вого шлуночка) в органiзмi збiльшуеться штен-сивнiсть системного гтоксичного впливу i ступе-ня гшоксичних порушень, закономiрною е деко-
Показники ПОЛ, антиоксидантно) та нiтроксибергiчноi' сис на стабЛьну стенокарб'ею напруги
мпенса^я енергетичного обмшу. Це потребуе обов'язкового вщновлення електрон-транспортноТ функци дихального ланцюга на рн внi коензим Q - цитохроми Ь-с1 [2]. При цьому можна припустити доцтьнють застосування препара^в КоQ1o.
Призначення комплексно'' терапи, що мiстить препарат "мексикор", КоQ10 та мiсцеву антигшок-сичну терашя, достовiрно зменшуе у хворих з ХГП 1-11 ступеню, як страждають на стабтьну стенокардiею напруги зi зниженою систолiчною функцiею лiвого шлуночка, концентрацiю ТБК-реактантiв (табл. 3) до шкубаци ротово'Т рщини у прооксидантному буферному розчинi - до 4.59±0.18 мкмоль/л (на 13.4%, р<0,05) у порiв-няннi з групою хворих, якi отримували мексикор та мюцеву антигiпоксичну терапiя без додавання КоQ1o.
Таблиця 3
1ем у роmовiй рiбинi хворих з ХГП 1-11 ступеню, як страждають ! зниженою систол'чною функцею л':вого шлуночка (М+т, п=10)
Показники Спосiб лiкування
Призначення препарату "Мексикор" + мю-цева антиппоксична терапiя Призначення препарату "Мексикор" + Ко010 + мюцева антигiпоксична терапiя
Концентра^я ТБК-реактан"пв до шкубаци, мкмоль/л 5.30±0.26 4.59±0.18 *
Концентрацiя ТБК-реактан™ пiсля шкубаци, мкмоль/л 8.04±0.35 6.82±0.15 *
Прирiст концентрацп ТБК-реактант за час ш-кубаци, мкмоль/л 2.74±0.12 2.23±0.05 *
СОД, од. акт. 0.46±0.01 0.54±0.02 *
Каталаза, мкат/л 6.74±0.50 8.69±0.51 *
Вмют 1М02-, мкмоль/л 6.22±0.13 5.74±0.12 *
Вмют сечовини, мкмоль/л 64.3±1.17 55.7±1.12 *
Примiтка: * - р<0,05 у порiвняннi з баними групи пацiентiв, яш
За цих умов також зменшуеться концентра^я ТБК-реактан^в пюля шкубаци ротово'Т рщини -до 6.82±0.15 мкмоль/л (на 15.2%, р<0,01), величина приросту концентрацп ТБК-реактан^в за час шкубаци - до 2.23±0.05 мкмоль/л (на 18.6%, р<0,01).
При застосуваннi комплексно' терапи iз дода-ванням КоQ10 у хворих з ХГП 1-11 ступеню, як страждають на стабтьну стенокардiею напруги зi зниженою систолiчною функцiею лiвого шлуночка, достовiрно пiдвищуеться активнiсть у ро-товш рiдинi антиоксидантних ферментiв - СОД -до 0.54±0.02 од. акт. (на 17.4%, р<0,01), катала-зи - до 8.69±0.51 мкат/л (на 28.9%, р<0,02) у по-рiвняннi з групою хворих, якi отримували мексикор та мюцеву антиппоксичну терашя без КоQ10.
За цих умов достовiрно змiнюються показни-ки штроксидерпчно''' системи у ротовiй рщиш: концентрацiя нiтрит-iонiв - зменшуеться до 5.74±0.12 мкмоль/л (на 7.7%, р<0,02), вмiст се-човини - до 55.7±1.12 мкмоль/л (на 13.4%, р<0,001) у порiвняннi з групою хворих, як отримували мексикор та мюцеву антиппоксичну терашя без КоQ10.
Висновки
1. Застосування у па^етчв з 1ХС зi стабть-ною стенокардiею напруги зi збереженою систо-лiчною функцiею лiвого шлуночка з ознаками
оимували антигiпоксичну терапю без призначення КоО10.
ХГП 1-11 ступеню антиппоксанту мексикору (0,3 г на добу) забезпечуе виражений терапевтичний ефект, пов'язаний з пригшченням пероксидного окиснення лт^в та збтьшенням антиоксидант-ного потен^алу. Використання за цих умов мексикору та локально' антиппоксично''' терапи бтьш ефективно коригуе антиоксидантнi проце-си та штроксидерпчну систему, що виявляеться у збтьшенш антиоксидантного потенцiалу, акти-вност супероксиддисмутази, зменшеннi концентрацп штрит-юшв у ротовiй рiдинi.
2. Застосування стандартно' терапи ХГП 1-11 ступеню у хворих зi стабтьно''' стенокардiею напруги зi зниженою систолiчною функцiею лiвого шлуночка не е достатшм для корекци показникiв втьнорадикального пероксидного окиснення лн пiдiв, антиоксидантного статусу, штроксидерпчно''' системи, що потребуе додаткового призначення засобiв патогенетично' антиппоксично''' терапи.
3. Доповнення антиппоксично''' терапи (мексикор 0,6 г на добу, шстиляци 5% розчину мексикору та накладання твердшчо''' пов'язки на сли-зову оболонку ясен) призначенням коензиму Q10 у па^ен^в |Хс зi стабтьною стенокардiею напруги зi зниженою систолiчною функцiею лiвого шлуночка з ознаками ХГП 1-11 ступеню бтьш ефективно коригуе процеси пероксидного окиснення лш^фв, розлади антиоксидантно' та штро-
KCИДергiЧHOТ систем що виявляеться у змен- 7. Применение препарата мексидол в профилак™ке и гамтете-
. 1 . 1 ном лечении воспалительных заболеваний полости рта : учеб-
шенш вмiсту вторинних пр0дуктiв пер0ксидацi', но-методическое пособие [для врачей] / [Т.И. Лемецкая, Э.М.
збтьшены антиоксидантного потеншалу, актив- Кузьмина, ТВ. Сухов^ЮА Петрович] / Моск. гос. медико-
" ^ 1 стоматол. ун-т. - М., 2005.
H0Cтi супероксиддисмутази та каталази, змен- 8. Смирнов Л.Д. Современные средства и методы антиоксидант-
шенн концентрац^ нiтрит-i0нiв та сечовини у ро- ной фармакотерапии. 2. Клиническое применение гетероаро-
матических антиоксидантов / Л.Д. Смирнов // Энциклопедия товШ рЩиШ. инженера-химика. - 2007. - № 6. - С. 15-27.
9. Сухова Т.В. Сравнение эффективности разных способов введения мексидола при лечении пародонтита под контролем но-
Л^ература
Вольф Г.Ф. Пародонтит: смена пародигмы / Г.Ф. Вольф, вого объективного метсда оценки состояния пародонта / Т.В.
У П Заксер - Львов : ГолДент 2007 - 40 с Сухова, Ю.А. Петрович, Т.И. Лемецкая // Росс. стоматол. журн.
г п 1 _2008 _No1 _С 26 30
Лукьянова Л.Д. Роль биоэнергетических нарушений в патогене- . . . - .
зе гипоксии / Л. Д. Лукьянова // Патол. физиол. и эксперим. те- 1°. Чайковская И.В. Эндотелиальная дисфункция и ее роль при
рапия. _ 2004. _ № 2. _ С.2-11. патологических процессах / И.В. Чайковская, О.А. Семенова //
Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клини- ушвер. клшпш. _ 2011.- Т. 7, №Z _ С. 210-213.
ке / Меньшиков ВВ_ М : Медицина 1987 _ 365 с 11. Hevel I.M. Purification of the inducible murene macrophage nitric
.. oxide synthase / 1.М. Hevel // J. Biol. Chem. _ 1991. _ V. 266. _ №
Методи кп1н1чних та експериментальних дослщжень в медицин1 34 р 227ла22'7а1
/ [ Л.В.Беркало, О.В.Бобович, Н.О.Боброва та ш.] ; За ред. 34. р. 22'89-22'9'.
1.П.Кайдашева. _ Полтава, 2003. _ 320 с. 12. Szabó S. Peroxynitrite: biochemistry, pathophysiology and devel-
/-.„-■-„„„„.,„„ п и-. n„....„..„....„ ..„.,„..„„r,„ „ „„,,„,,,.,. к„„.......opment of therapeutics / C. Szabó, H. Ischiropoulos, R. Radi // Na-
Островская Л.Ю. Применение мексидола в лечении больных t r 2007. V 6 P 662 680
воспалительными заболеваниями пародонта в сочетании с яз- ture Rev. _ 2007. _ V. 6. _ P. 662-680.
венной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки / Ост- 13. Ugar-Cankal D. A multifaceted mo|ecu|e, n|tr|c oxide in oral and
ровская Л.Ю., Кобзева Ю.А., Хариш Н.А., Могила А.П. // Сара- periodontal diseases / D. U^i"-^^1, N. Ozmeric // с||п. Chim.
товск. науч.-мед. журн. _ 2011. _ Т. 7, № 1 (прил.). _ С. 316-318. Acta. _ 2006. _ V366, №1-2. _ р. 90-100.
Петрович Ю.А. Результаты и перспективы применения мекси- 14. Yudina N. Correlation of dental status with cardiovascular diseases
дола в стоматологии / Ю.А. Петрович, Т.В. Сухова, Т.И. Лемец- / N.Yudina // J. Oral Health Management in the Black Sea Coun-
кая // Стоматология. _ 2004. _ Т.83, №6. _ C.17-22. tries. _ 2003. _ №4 (6). _ p. 4-8.
Реферат
КОРРЕКЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОМ ПАРОДОНТИТЕ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ АНТИГИПОКСАНТОВ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ Бойченко О.Н.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, ишемическая болезнь сердца, стабильная стенокардия напряжения, свободнорадикальное окисление, антиоксидантная система, нитроксидергическая система, антигипоксанты, мексикор, коэнзим Q10.
В работе приведены результаты лабораторного исследования ротовой жидкости 45 человек в возрасте 45-65 лет с верифицированным хроническим генерализованным пародонтитом (ХГП) I-II степени, страдающих ишемической болезнью сердца. Выявлено, что применение у пациентов со стабильной стенокардией напряжения с сохраненной систолической функцией левого желудочка мексикора в капсулах (0,3 г в сутки) и локальной антигипоксической терапии при ХГП корригирует процессы перок-сидного окисления липидов, увеличивает антиоксидантный потенциал, активность супероксиддисму-тазы, уменьшает концентрацию нитрит-ионов в ротовой жидкости. При ХГП I-II степени у пациентов со стабильной стенокардией напряжения со сниженной систолической функцией левого желудочка системную и локальную антигипоксическую терапию с использованием мексикора целесообразно дополнить назначением коэнзима Q10 в капсулах (0,9 г в сутки).
Summary
CORRECTION OF METABOLIC DISORDERS IN CHRONIC GENERALIZED PERIODONTITIS BY ANTIHYPOXANTS OF METABOLIC ACTION IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE Boychenko O.N.
Keywords: generalized periodontitis, coronary artery disease, stable angina pectoris, free radical oxidation, antioxidant system, nitroxidergic system, antihypoxants, mexbor, coenzyme Q10.
The paper presents the results of laboratory studies of oral fluid taken in 45 people aged 45-65 who have verified chronic generalized periodontitis (CGP) I-II degree and coronary artery disease. It has been found out the drug therapy with mex^or in capsules (0.3 g daily) and local antihypoxic therapy in cases of CGP correct the processes of lipid peroxidation, increase the antioxidant capacity, superoxide dismutase activity, and reduce the concentration of nitrite ions in oral fluid in the patients with stable exertional angina and intact systolic ventricle function. When the condition has aggravated in the patients it is advisable to supplement the above mentioned systemic and local therapy with coenzyme Q10 in capsules (0.9 g per day).
2
3
4
5
6
