CC BY
7
УДК 330.34.01:[001.102+004]
ПЕРСПЕКТИВИ ЛЕГАЛ!ЗАЦ!Т МЕРЕЖЕВО1 ЗАЙНЯТОСТ! В УКРА1Н1
© 2016
КЕРЕЯ О. С.
УДК 330.34.01:1001.102+004]
Керея О. С. Перспективи легалiзацм мережевоТ зайнятостi в УкраТн
Актуальнсть cmammi зумовлена необхiднiстю досл'дження нових можливостей та виклиюв у сфер реатзацн трудового потенщалу людини, що несе четверта промислова революцт. Розглянуто гносеологiчну та онтологчну природу трансформации характеру прац1 що спричинена зрос-таннямзначення тформацтно-знанневихресурав тамережевого принципуорганiзацii. Проанал'вованозмiнихарактерузайнятостiwdвпливом нформацйних технологй. У зв'язку з цим виршуються так завдання: дослдження сутностi та процесу формування мережевоiзайнятостi як результатуфункцюнування шформацшно-мережевоiекономки, анал'вперспектив iпроблем розвиткумережево!зайнятостiв УкраМта шляхи ¡х виршення. Проанал'вовано норми податкового законодавства Украни та виявлено адмнстративт бар'ери на шляху реал'ваци мережево'1' зайнятост'!у сфер'! експорту послуг, розраховано втрати мсцевих бюджет'ю, що пов'язашз ними. Запропоновано заходи, що необхiднi для нсти-туцонального оформлення мережевоi зайняmосmi в Укра'1'ш.
Ключов'! слова: iнформацiя, мережа, фрланс, мережева зайнятшь, нформа^йно-мережева економка. Рис.: 2. Табл.: 2. Шл.: 11.
Керея Олександра СергП'вна - аспiранmка, старший викладач кафедри економiчноi теорП та економiчних меmодiв управлння, Хармвський нацо-нальний ушверситет !м. В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: atoporkova92@gmail.com
УДК 330.34.01:1001.102+004] Керея А. С. Перспективы легализации сетевой занятости в Украине
Актуальность статьи обусловлена необходимостью исследования новых возможностей и вызовов в сфере реализации трудового потенциала человека, которые несет четвертая промышленная революция. Рассмотрены гносеологическая и онтологическая природа трансформации характера труда, вызванная ростом значения информационно-знаниевых ресурсов и сетевого принципа организации. Проанализова-ны изменения характера занятости под влиянием информационных технологий. В связи с этим решаются следующие задачи: исследование сущности и процесса формирования сетевой занятости как результата функционирования информационно-сетевой экономики, анализ перспектив и проблем развития сетевой занятости в Украине и пути их решения. Проанализированы нормы налогового законодательства Украины, выявлены административные барьеры на пути реализации сетевой занятости в сфере экспорта услуг, рассчитаны потери местных бюджетов, связанные с данными барьерами. Предложены меры, необходимые для институционального оформления сетевой занятости в Украине.
Ключевые слова: информация, сеть, фриланс, сетевая занятость, информационно-сетевая экономика. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 11.
Керея Александра Сергеевна - аспирантка, старший преподаватель кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: atoporkova92@gmail.com
UDC 330.34.01:1001.102+004] Kereia O. S. Prospects for Legalizing Online Jobs in Ukraine
Topicality of the article stems from the need to explore new opportunities and challenges in the field of human labor potential, which are emerging due to the fourth industrial revolution. Both the gnoseological and the ontologi-cal nature of transformation of way of working, caused by the growing importance of informational-knowledge resources and the network principle of organization, have been considered. Changes in the nature of employment under the influence of information technologies have been analyzed. In this regard, the following tasks are being accomplished: studying the essence together with process of developing the online jobs as a result of function of information- and network-based economy, analyzing prospects and problems of development of online jobs in Ukraine as well as ways to their solution. Provisions of the tax legislation of Ukraine have been analyzed, administrative barriers hindering implementation of online jobs in the sphere of exports of services have been identified, losses of local budgets because of these barriers have been calculated. Some measures that can be necessary to institutionalize online jobs in Ukraine have been proposed. Keywords: information, network, freelance, online jobs, information- and network-based economy. Fig.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 11.
Kereia Oleksandra S. - Postgraduate Student, Senior Lecturer of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: atoporkova92@gmail.com
Зкшця XX столггтя в науковш лггерату^ просте-жуеться деталiзацiя та конкретизацш постшду-стрiальноí проблематики, досл^жуються питання зростання ролi шформаци в економщ та змши принципу оргашзаци економiчних i сощальних форм та шституйв. Зростання складност господарсько'1 структури, швид-юсть, глибина та системний характер змш св^чать про переход вц третьо'1 до четверто'1 промислово'1 революци, яка характеризуеться «стиранням меж мiж фiзичною, цифровою та бюлопчною сферами» [10]. Розвиток по експоненп, заснований на створенш все бкьш потужних технологш, парадигмальш змши в суспiльствi та еконо-мщ, трансформацш вси систем - вц приватних компа-нш до держав - е результатом ди провцних факторiв, яю
принесла нова промислова революцш: хмарш технологи, мобкьний штернет, штернет речей, досягнення у сфер1 обчислювальних потужностей, краудсорсшг, економка розподку (sharing economy).
Прогнозуеться, що у 2018-2020 рр. основними чинниками, що впливатимуть на розвиток галузей та б1знес-моделей, стануть використання штучного ште-лекту та машинного навчання, автономного транспорту та робототехнки, бютехнологш та геномки. Бурхливий розвиток цих галузей спричинив зростання значення нематер1альних актив1в, шформацшно-знанневих ре-сурйв та штелектуального кашталу.
1ерарх1чний принцип за таких умов уже не в1дпов1-дае вимогам побудови динамкно! суспкьно! структури,
тому актуамзуеться «мережева лопка», яка «моделюе сучасн1 системи та сукупн1сть в1дносин, що базуються на 1нформац1йних технолотх... Мережа е найбкьш гнуч-кою 3i структурно впорядкованих, динам1чних та прин-ципово вiдкритих до рiзнонаправлених трансформацiй множин» [7, с. 15]. Питання розвитку мережевих структур та шформаци не можуть бути цшсно обгрунтоваш в межах ткьки одше1 з теорiй постiндустрiального су-спкьства, тому, на нашу думку, доцкьно дослiджувати в едностi теорш шформащйно-мережево1 економiки.
Oднiею з фундаментальных змш шформацшно-мережево'1 економiки е трансформацiя характеру працi. З гносеолоичного боку в процесi розвитку пращ змшюеться як ii внутрiшнiй змiст - творча складова стае домiнуючою над фiзичною, так i зовнiшне вираження - з втратою еквiвалентностi мiж фiзичними зусиллями та заробiтною платою вiдбуваеться переход, в1д розумшня робочо'1 сили як товару (товарообмш) до працi-послуги (працеобмш) та в перспективi до дiяльнiс-них послуг й прагнення до самовираження, самовдоско-налення заради дшльност (обмiн дiяльнiсними послуга-ми), що е свцченням про рух до загально'1 працi [8, с. 161]. Звертаючи увагу на онтологiчну природу розвитку шформацшно-мережево! економiки та змши у пiдходах до працi, слд вiдмiтити й пов'язанi з цим перетворення у вiдносинах зайнятостi та, в1дповцно, на ринку працi.
Дослдженню трансформаци зайнятостi в шфор-мацшному суспiльствi придкяеться увага в роботах Дж. Гелбрейта, Д. Белла, Т. Стоун'ера; мережева форма ор-ганшаци зайнятосп аналiзуеться в працях М. Кастельса; новi типи дистанщйно1 роботи дослцжувался Дж. Най-ллсом; формування шформацшно! робочо! сили розгля-даюеься С. Дятловим [3]. Серед в^чизняних вчених, пра-цi яких присвячеш питанню формування шформацшно-мережево! економжи, слiд видкити А. А. Гриценка [1], А. О. Маслова, Л. Г. Мельника, А. А. Чухно.
Метою стати е аналiз змш характеру зайнятостi пiд впливом шформацшних технологiй. Згiдно з постав-леною метою завданнями е: дослiдження сутност та процесу формування мережево1 зайнятост як результату функцiонування шформащйно-мережево1 економiки, аналiз проблем розвитку мережево1 зайнятостi у сферi експорту послуг в УкраМ та шляхи !х вирiшення.
Видкення шформаци як ресурсу сощально-еко-номiчного розвитку сприяло зародженню рiзних кон-цепцiй сощально1 структури постiндустрiального су-спкьства. У робот Д. Белла «Майбутне постiндустрiаль-не суспкьство» потенцiал розвитку цього суспкьства визначаеться масштабами використання шформаци та знань, формуеться клас iнтелектуальних робггниюв -«бiлi комiрцi». Джерелом продуктивност та зростання е знання, що розповсюджуеться в усi галузi економiчноl дiяльностi через обробку шформаци. На думку О. Тоф-флера, новий тип робиникш вiдрiзняе винахiдливiсть, наявшсть спецiальностi та професiйнi знання. Т. Сто-ун'ер зазначае, що в постiндустрiальнiй економiцi до-мшуючою формою сучасно1 працi стае нова профей-ональна категорiя - iнформацiйнi робгтники. Зщно з М. Кастельсом, з розвитком глобально: шформащо-
нально1 економжи вiдбувся перехiд до горизонтально-мережевого типу управлшня: виникли «мережевi п1дпри-емства» та «мережевi робiтники», яю вступають в систему багатонаправлених форм спiвробiтництва за мереже-вим принципом з можливiстю дистанцшно1 роботи.
1нформацшш технолог^ створили умови для к-нування дистанщйно1 роботи. Первкно, для позначен-ня цього явища вживався термiн «телеком'ютинг» (Дж. Найллс), наприкiнцi 1980-х рокiв бвропейською комга-ею введено категорiю «телеробота». Уй наведенi вище термiни описують рiзнi аспекти шформащйно1 робочо1 сили, що передбачае побудову вцносин спiвробiтника з компашею за мережевим принципом, наявшсть нави-чок i квалiфiкацil в 1КТ [3, с. 296].
На сучасному еташ iнформацiйна робоча сила з дистанцшною формою роботи реалiзуеться як фрканс (в1д англ. freelance) - мережева форма зайнятосп, що передбачае вцсутшсть единого роботодавця, можли-вiсть надходження замовлень вiд рiзних клiентiв, при цьому дiяльнiсть реалiзуеться у вiртуальному просто-рi (повшстю або окремi операци - пошук замовлення, процес постачання, реалшаци продукту пращ). Фрканс як мережева форма не суперечить традицшному визна-ченню зайнятосп як дiяльностi людей, що направлена на задоволення особистих i суспкьних потреб в едностi з суспiльно-економiчними вiдносинами щодо залучення громадян в цю дiяльнiсть [4, с. 105].
1нститущональне оформлення мережева зайняткть набувае через бiржi он-лайн роботи, що шдтверджу-еться iнформацiею з щорiчного звiту Всесвiтнього економiчного форуму [10]. Четверта промислова рево-люцiя змiнюе особливостi оргашзаци роботи: усе бкьш розповсюдженим стае використання гнучкого графжа та залучення он-лайн платформ для дистанщйно1 сшв-працi з незалежними професiоналами.
Щорiчно збкьшуеться ккьюсть працiвникiв, якi обирають фрканс як форму зайнятостЬ У 2014 р. на найбкьших бiржах он-лайн роботи Elance та oDesk було зареестровано 13,5 млн аккаунпв (з них 9,7 млн фркан-серiв та 3,8 млн компанш) та отримано доходу з 2009 по 2014 рр. 3,2 млрд дол. США (накопичувальним шдсум-ком за вказаний перюд) [11].
За ккьюстю отриманих зареестрованих доходiв на бiржах Elance та Odesk фркансерами за 2014 р. найбкь-шим попитом користуються спецiалiсти, дiяльнiсть яких пов'язана з шформацшними технологiями (50%) (рис. 1).
Украша посiдае перше мiсце за ккьюстю та темпами зростання IТ-фахiвцiв в бврош; очiкуеться, що до 2020 р. ккьюсть фахiвцiв зросте вдвiчi та складатиме понад 200 000 оаб. За темпами зростання рiвня отри-маного доходу через бiржi он-лайн роботи Украша за-ймае мiсце в T0P-10 краш свiту, знаходячись в груш краш з темпами зростання в1д 10% до 25% разом з Канадою, Iндiею та Паюстаном. Найчастiше украшських IT-фрiлансерiв наймають роботодавщ iз США, Велико-британи, Австрали, Канади та Нiмеччини [11].
У 2014 р. на бiржi фркансу Elance було зареестровано понад 95 000 користувачiв з Украши, з яких 52 000 -техшчш фахiвцi. У середньому, вичизняш технологiчнi
12%
Ш Технологи
□ Системне адмшктрування
□ Переклад, написання текспв 50% ■ Дизайн та мультимед1а
□ Мобтьы розробки ■ Маркетинг та продаж
□ Фшанси та право
12%
О
ш СП
о ^
о =п X
о_ о в
<
2 ш
Рис. 1. Структура галузей мережевоТ зайнятосп Джерело: складено автором за даними [11].
фркансери заробляли $ 21 на годину. У цьому ж рощ за-гальний дох1д украшських 1Т-фркансер1в склав 60 млн дол. За перший квартал 2015 р. ккьюсть зареестрованих украшських фах1вц1в на платформ! ЦТршогк (поеднан1 б1рж1 Е1апсе та оЭе8к) склало майже 123 000 шдив1дуаль-них фах1вц1в та бкьше 5000 компан1й. За ощнками опи-таних експерт1в, загальний обсяг доходу, як отримують украшц за допомогою он-лайн б1рж, складае 350-500 млн дол. на рж [5]. При цьому 85 % загально'1 вартост1 експорту послуг Укра1ни, що реал1зуються через б1рж1 он-лайн роботи, припадае на 1Т-сектор.
Що
е
комп'ютерн
'одо офщшно'1 статистики, то простежуеть-ся позитивна тенденц1я зростання обсягу (експорту послуг у сфер1 телекомушкацш, рних та 1нформац1йних послуг. Найбкьш1 темпи зростання демонструе експорт комп'ютерних послуг - збкьшення у 2,43 разу у 2014 р., пор1вняно з базовим 2010 р. (без впливу девальваци нацюнально'1 валюти). Загалом, частка послуг у сфер1 телекомушкаци, комп'ютерних та 1нформац1йних послуг у ВВП збкьши-лася з 0,49 % у 2010 р. до 1,26°% у 2014 р. (табл. 1, рис. 2).
Не зважаючи на свггову тенденцш активного розвитку мережево'1 зайнятост1 та попит на висококва-л1ф1кованих 1 конкурентоспроможних украшських фа-х1вц1в, в Укра!н1 кнують перепони для реал1зацИ 1нте-лектуального кап1талу та отримання доход1в з боку су-перечност1 укра!нського законодавства та його нев1д-пов1дност1 м1жнародним нормам. Це е насл1дком того, що законодавча база, укладена на початку перюду роз-
гортання ринково1 1ндустр1ально1 економ1ки, нараз1 не в1дпов1дае потребам економ1ки.
Основними проблемами для розвитку мережево! зайнятост1 в УкраМ е:
1. Наявтсть адмтстративних бар^в тд час проходження валютного контролю. Доходи, отримаш в1д замовник1в, що знаходяться закордоном, шдляга-ють оподаткуванню в Укра'1н1. Стандартна процедура валютного контролю передбачае надання банку пакета документ1в, який включае догов1р укра'1нською мовою з п1дписом та печаткою двох сторш, акт виконаних ро-б1т та рахунок. Можлив1сть 1х отримання в1д замовника в1дсутня, оск1льки щ документи не використовуються в м1жнароднш практиц1. Тому легально зд1йснювати д1яльшсть у рамках чинного законодавства неможли-во. З опубл1куванням Листа НБУ № 22-01012/46746 в1д 07.07.2015 р. [6, с. 2], в якому було надано пояснення ви-мог валютного контролю до операцш з експорту послуг через мережу 1нтернет, ситуац1я покращилася, але ц1е'1 рекомендащ! дотримуються невелика к1льк1сть банк1в. Цим листом дозволено використання публ1чно'1 оферти як альтернативи договору та швойсу, а також скасова-но обов'язковкть надання двомовного договору про надання послуг фркансерами, програм1стами, коп1рай-терами 1 т. ш. Але змш у податковому законодавств1 та стандартах бухгалтерского обл1ку не в1дбулося, тому таю первинш документи, як догов1р, акт виконаних ро-б1т, рахунок, що св1дчать про джерела походження доходу, е обов'язковими.
Таблиця 1
Структура експорту послуг у сферi телекомунiкацiТ, комп'ютерних та шформацшних послуг, млн грн
Найменування послуги згщно з КЗЕП Рiк
2010 2011 2012 2013 2014
Послуги у сферi телекомуыкацп, комп'ютернi та iнформацiйнi послуги, усього 5336 6878 8986 11995 20056
Телекомункацшш послуги 2535 2710 2635 2798 4433
Комп'ютернi послуги 2027 3054 5220 7564 13191
1нформацшш послуги 775 1113 1131 1633 2432
Джерело: складено автором за даними [2].
Млн грн
14000
12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
%
2010
2011
2012
2013
2014
Телекомушкацшьл послуги
Комп'ютерш послуги 1нформацшш послуги
Частка послуг у сфер1 телекомункацп, комп'ютерних та ¡нформацшних послуг у ВВП
Рис. 2. Динамка структури експорту послуг у сферi телекомушкацп, комп'ютерних та iнформацiйних послуг Джерело: складено автором за даними [2].
П1сля публкаци листа НБУ 1н1ц1ативною групою були проведен переговори з найбкьшими комерцшни-ми банками та направлено запит на надання шформаци державним податковим органам, ММстерству еко-ном1чного розвитку i торг1вл1, М1н1стерству фшансш i Нац1ональному банку Укра'1ни для того, щоб розробити единий шаблон швойсу, який був би прийнятний для вск регулюючих органiв.
Осккьки рекомендацiйний Лист НБУ не е обов'яз-ковим для виконання, подготовлено законопроект № 4496 про «Усунення адмiнiстративних бар'ерiв для експорту послуг», який 12 липня 2016 р. пройшов перше читання та очкуе друге [9].
2. BidcymHicmb в Укра'т MimHapobHux систем iHmepHem-mameMiB. Наразi не виршена проблема легального введення виручки в шоземнш валют на тери-торiю Украши.
Найбкьш поширеними е такi способи отримання виручки:
1. СВ1ФТ-плаиж. 6 дуже затратним через високу комкш виведення грошей.
2. Плапжний сервiс Payoneer. В УкраМ цей сервiс розглядаеться як рахунок в шоземному банку, для в1д-криття якого необхiдна лiцензiя НБУ.
3. Платiжна система PayPal. Використання повно-го функцiоналу електронно'1 плапжно! системи PayPal, яка розповсюджена майже в 190 кра'1нах свггу, е немож-ливим в УкраМ, осккьки на сьогоднi PayPal не узгоджу-вала умови, порядок дкльност та не внесена до Реестру плапжних систем, систем розрахунюв, учасниюв цих систем та операторiв послуг плапжно! iнфраструктури.
Перевагами використання PayPal для фрiлансерiв в УкраМ е:
+ вiдсутнiсть комiсiй, що дае можливiсть викону-вати невеликi замовлення та шдвищуе конку-рентоспроможнiсть послуг та товарiв, осккьки в оцшку вартостi не буде включатися сума ви-нагородження посередникiв;
•f шдвищення ДOBiри ÎH03eMHMX 3aMOBHMKÎB та
спрощення процедури переводу грошей; f шдвищення конверси e-commerce, осккьки PayPal мктить гарантiю надання послуги для за-мовника та отримання оплати для виконавця; f можливiсть поширення дiяльностi на стоках та бiржах, якi використовуютьРауРа1 - вихiд на свiтовий ринок.
3. Вимога обов'язкового продажу валютноЧ виручки. Постанова НБУ вк 3 червня 2015 р. № 354 «Про врегулювання ситуаци на грошово-кредитному та валютному ринку УкраМ» закршлюе норму обов'язкового продажу 75 % надходжень в шоземнш валют на мiж-банкiвському валютному ринку Украши. Постановою НБУ № 342 вк 07.06.2016 р. ця норма знижена до 65 % обов'язкового продажу. НБУ мае сенс, продовжуючи ïï дш, оскiльки норма е ефективним шструментом управ-лшня курсом валют, проте вона стимулюе пiдтримку дЬ-яльностi «чорного» валютного ринку.
Отже, зважаючи на кнування регуляторних бар'ерiв, мережева зайнятiсть в УкраМ е об-меженою: вксутнкть можливостi легального впровадження дiяльностi примушуе бiльшiсть фркан-серiв, що постачають послуги та товари закордон, збкь-шувати тiньовий сектор економiки, тому доцкьно шд-рахувати втрати мкцевих бюджетiв (табл. 2).
Найбкьш поширеною серед суб'ектiв малого та се-реднього бiзнесу, що надають послуги або впроваджують маломатерiаломiстке виробництво товарк, е спрощена система оподаткування, яка включае сплату единого по-датку - 5 % вк отриманого доходу - та единого сощаль-ного внеску в процентному вкношенш до мМмально'1 заробiтноï плати.
Осккьки у 2014 р. ккьюсть фркансерк склала 95 000 оаб i, зважаючи на те, що мМмальна заробiтна плата ста-новила 1218 грн, а ставка единого сощального внеску -34,7%, то втрати Пенсшного фонду склали 40,15 млн грн.
Таблиця 2
Розрахунок втрат мкцевого бюджету та бюджету Пенсшного фонду у 2014 i 2015 рр.
Показник 2014 р. 2015 р.
МУмальна заробггна плата, грн 1218 1370
Середньозважений курс на мiжбанкiвському ринку 11,97 21,92
Кшьюсть фрiлансерiв 95000 123000
Ставка Единого со^ального внеску, % 34,70% 22%
Дохщ за рк, дол. США 60 000 000 350 000 000
Ставка Единого податку, % 5% 4%
Втрати мкцевого бюджету вщ несплати единого податку, млн грн 35,91 306,88
Втрати Пенсшного фонду вщ несплати единого со^ального внеску, млн грн 40,15 37,07
Джерело: складено автором за даними [5].
Зг1дно зi статтею 10 Податкового кодексу Укра!ни еди-ний податок належить до мiсцевих податкiв, тому втра-ти мiсцевих бюджетiв склали в тому ж роцi 35,91 млн грн за умови ставки единого податку 5 %. Аналопчний розрахунок для 2015 р. (див. табл. 2). У 2015 р. втрати в1д несплати единого податку склали 4,56% обсягу бюджету м1ста Харюв.
ВИСНОВКИ
Четверта промислова революцiя принесла не ткь-ки надш та можливост1 виршення проблем глобально! безпеки, змши клiмату та виходу з гуманiтарно! кризи, а й виклики: змша основ функцiонування бiзнесу, роз-виток нових галузей вже мае значний вплив на св1товий ринок працi.
Трансформацiя зайнятостi у зв'язку з переходом до iнформацiйно-мережево! економжи спричинила формування класу шформацшних робiтникiв, зайнятих у сферi послуг, в1дбуваеться перерозподГл ро6очо! сили мiж галузями. За даними Всесвiтнього економiчного форуму, цi тенденцГ! можуть призвести до втрати понад 5,1 млн робочих м1сць за перюд 2015-2020 рр. за рахунок частково! замiни людсько! працi на автоматизовану та появи 2 млн робочих м1сць у сферi комп'ютерних i ма-тематичних наук.
В Укра!нi частка зайнятих у галузях, пов'язаних з розробкою шформацшних технологш та телекомуш-кац1ями, склала 1,7 %, у галуз1 науково! та технiчно! д1-яльносп - 2,5% вГд загально! юлькосп зайнятих (частка зайнятих у сГльському господарствГ та промисловостГ склала 33,1%).
Мережева зайнятГсть е реальнГстю XXI столГття, з кожним роком ккьюсть осГб, що обирають фрГланс як основну або додаткову форму зайнятостГ, збГльшуеться як в Укра!нГ, так i у свГтГ. Однак в УкраМ е ряд проблем для розвитку мережево! зайнятостГ, якГ виражаються в незавершеностГ ii ГнституцГонального оформлення. Для збГльшення валютно! виручки та швестицш в Укра!ну, стабшзаци нацюнально! валюти та створення умов для розвитку мережево! зайнятостГ пропонуеться:
+ внесення змГн до Закону Укра!ни «Про зовнГш-ньоекономГчну д1яльнГсть»та Закону Укра!ни «Про електронн1 документ1 та електронний до-кументооб1г», а саме - надати можлив1сть укла-
дення зовнгшньоеконом1чного договору в елек-тронному вид1 з цифровим п1дписом; + внесення зм1н до Податкового кодексу Укра!ни та Закон Укра!ни «Про бухгалтерський обл1к» -надати статус швойсу та публ1чно! оферти пер-винних документ1в, що п1дтверджують д1яль-н1сть та легальн1сть доход1в; + створення умов для розповсюдження м1жна-родних плат1жних систем i недопущення !х мо-нопол1зму на територГ! Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем : монография / [Артёмова Т. И., Гриценко А. А., Кричевская Т. А. и др.]; под ред. чл.-корр. НАН Украины А. А. Гриценко ; НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. -К., 2013. - 567 с.
2. Динамка експортучмпорту послуг. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Дятлов С. А. Информационно-сетевая экономика: структура, динамика, регулирование : монография / С. А. Дятлов, В. П. Марьяненко, Т. А. Селищева. - СПб. : Астерион, 2008. -416 с.
4. Ким М. Н. Экономика труда и социально-трудовые отношения : учебное пособие / Ким М. Н. - Х. : Точка, 2015. - 308 с.
5. Когда государство позволит айтишникам выйти из тени [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://internetua. com/kogda-gosudarstvo-pozvolit-aitishnikam-viiti-iz-teni
6. Лист НБУ № 22-01012/46746 вщ 07.07.2015 р. «Про здш-снення контролю за опера^ями резиден^в, як передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу 1нтернет» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=19208488
7. Павленко Ю. В. Иерархические и сетевые структуры в общественно-экономической истории человечества / Ю. В. Павленко // Економiчна теорiя. - 2007. - № 1. - C. 13-35.
8. Пкоцька €. I. Вщ сумкно роздтено! прац до всезагаль-но! / £. I. Пкоцька // Бiзнес 1нформ. - 2012. - № 3. - С. 158-163.
9. Проект Закону «Про внесення змш до деяких за-конодавчих акпв Укра!ни (щодо усунення адмЫстративних бар^в для експорту послуг)» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf 3516=4496&skl=9
10. The Future of Jobs Employment, Skills and Workforce Strategy for the Fourth Industrial Revolution [Електронний ре-
сурс] . - Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_ FOJ_Executive_Summary_Jobs.pdf
11. The Global Online Work Report [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://elance-odesk.com/online-work-report-global
Науковий кер1вник - Гриценко А. А., член-кореспондент НАН Украши, доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри економiчноï теорп та економiчних метсдав управлшня Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразiна
REFERENCES
"Dynamika eksportu-importu posluh" [Dynamics of exportimport of services]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Dyatlov, S. A., Maryanenko, V. P., and Selishcheva, T. A. Infor-matsionno-setevaya ekonomika: struktura, dinamika, regulirovaniye [Information network economy: structure, dynamics, regulation]. St. Petersburg: Asterion, 2008.
Gritsenko, A. A. et al. Ierarkhiya i seti v institutsionalnoy arkhi-tektonike ekonomicheskikh sistem [Hierarchy and networks in the institutional architecture of economic systems]. Kyiv, 2013.
Kim, M. N. Ekonomika truda i sotsialno-trudovyye otnosheniya [Labor Economics and labor relations]. Kharkiv: Tochka, 2015.
"Kogda gosudarstvo pozvolit aytishnikam vyyti iz teni" [When the government will allow it to emerge from the shadows]. http://internetua.com/kogda-gosudarstvo-pozvolit-aitishnikam-viiti-iz-teni
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://www.bank.gov.ua/doc-catalog/document?id=19208488
Pavlenko, Yu. V. "lerarkhicheskiye i setevyye struktury v ob-shchestvenno-ekonomicheskoy istorii chelovechestva" [Hierarchical and network structures in socio-economic history of mankind]. Ekonomichna teoriia, no. 1 (2007): 13-35.
Pisotska, Ye. I. "Vid sumisno rozdilenoi pratsi do vsezahalnoi" [From jointly divided labor to universal labor]. Biznes Inform, no. 3 (2012): 158-163.
"Proekt Zakonu pro vnesennia zmin do deiakykh zakono-davchykh aktiv Ukrainy (shchodo usunennia administratyvnykh barieriv dlia eksportu posluh)" [The draft Law on amendments to certain legislative acts of Ukraine (concerning elimination of administrative barriers to exports of services)]. http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=4496&skl=9
"The Future of Jobs Employment, Skills and Workforce Strategy for the Fourth Industrial Revolution". http://www3.weforum. org/docs/WEF_FOJ_Executive_Summary_Jobs.pdf
"The Global Online Work Report". http://elance-odesk.com/ online-work-report-global
<
О ш
