CC BY
22
The author used the method of causal analysis and theoretically generalized world experience of formation of an efficient system for the national economy legalization, established methods (administrative, economic, and combined) and mechanisms (institutional, legal, institutional, organizational, fiscal, financial, anti-corruption) that are to be used. We prove that countermeasures towards the black economy problems are only possible by thoughtful, comprehensive and systematic approach regulation.
Key words: legalization, blackening, economy, national economy, state, mechanism.
УДК339.727.22 Ст. викл. П.1. Вiблий, канд. екон. наук;
асист. Х.В. Горбова, канд. екон. наук; студ. Б.А. Федак -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ПЕРСПЕКТИВИ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА УКРАШИ З еВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
В Украшу стабшьно швестують грошовi кошти краши СС, роз)шр яких сьогоднi становить близько 50 млрд дол. США. С1Б готовий швестувати в Украшу понад 1 млрд дол. США. 1нвестицп будуть спрямоваш на розвиток окремих галузей, таких як: елек-троенергетика, освта, залiзничний транспорт тощо. 1нвестицп СС допоможуть Укрщш розвивати свою економшу, яка знаходиться тшьки на початкових етапах розвитку. Ос-новну увагу придшено проблемi швестицшного спiвробiтництва Украши з Свропейсь-ким Союзом. Проаналiзовано та висвiтлено iнвестицiйне спiвробiтництво Украши з ш-шими крашами, зокрема крашами-членами Свропейського Союзу, та перспективи по-дальшого iнвестицiйного спiвробiтництва.
Ключовi слова: швестицп, прямi iноземнi швестицп, iнвестицiйне сшвробггниц-тво, Свропейський Союз.
Постановка проблеми. У сучаснш економщ ефективна iнвестицiйна дiялънiстъ значною мiрою пiдтримуeться завдяки зовнiшньому фiнансуванню. Сучасний розвиток Украши не можливий без залучення прямих iноземних ш-вестицш з iнших краш, економiка яких е бшьш розвиненою. Украша стоггь за крок до пiдписання угоди про асощащю з Свропейським Союзом. На шляху до подальшого ствробиництва з iноземними iнвесторами постаютъ внутршш проблеми Украши, такi як: подальше посилення економiчноí кризи, висока ш-флящя, валютна нестабiлънiстъ, нерозвинене й непередбачуване правове поле, вади системи державного правочинства (зокрема у сферах захисту прав власни-кiв та поширення "рейдерства", дисциплiни виконання законодавчих актш), ви-сокий рiвенъ корупцп, тiнiзацiя економiки тощо. Подальше ^естицшне сшв-робiтництво потребуе вирiшення зазначених вище проблем. Також потрiбно визначити, яю краши СС найбшьш защкавлеш в iнвестуваннi в украшську еко-номiку.
Аналiз останнiх дослщжень. Публжацш, в яких розглянуто актуалънi проблеми ^естицшного спiвробiтництва Украши, е чимало [3-5]. Проте у свгг-лi подш, що вiдбудутъся у найближчому майбутнъому, iнвестицiйне сшвроби-ництво мiж Украшою та Свропейським Союзом може стати штенсившшим. Зважаючи на це, потрiбно бшьш детально розглянути перспективи стосунюв Украши та Свропейського Союзу.
Метою дослщження е аналiз досвщу iнвестицiйного спiвробiтництва Украши та СС i оцiнка перспектив подальшого íх спiвробiтництва.
Виклад основного матерiалу дослщження. Станом на 1 квиня 2012 р. загальний обсяг прямих iноземних iнвестицiй в Украшу становив 50 млрд 793,5 млн дол. США, що бiльше на 1,7 % за даними Державно!' статистично1 служби. !нвестицп надходили зi 130 краш свiту [1].
Десятку основних краíн-iнвесторiв, на якi припадае бшьш нiж 83 % за-гального обсягу прямих iнвестицiй, становлять: Кiпр - 13,66 млрд дол. США, Нмеччина - 7,47 млрд дол., Шдерланди - 4,91 млрд дол., Росшська Федерацiя -3,66 млрд дол., Австрк - 3,45 млрд дол., Великобританк - 2,3 млрд дол., Фран-цiя - 2,28 млрд дол., Швещя - 1,76 млрд дол., Вiргiнськi Острови (Брит.) -1,65 млрд дол. i США - 1,04 млрд дол. Десятку основних ^есторш Украши зображено графiчно на рис. 1 [1, 2].
Обсяг прямих шоземних швестицш з краш-члешв 6С становить 49 362,3 млн дол. США або 79,8 % ввд загального обсягу прямих шоземних ш-вестицiй, здiйснених крашами свиу в украшську економiку. Отож, найбшьше в iнвестицiйному спiвробiтництвi з Украшою зацiкавленi краши-члени 6С. Проте питания сшвробпництва спонукае нас розглянути також напрям прямих швес-тицiй Украши в економiки iноземних краш
Загальний обсяг прямих швестицш з Украши станом на 01.01.2012 р. становив 6 898,0 млн дол. США, зокрема до краш-члетв бвропейського Союзу 6 484,9 млн дол. США, що становить 94,0 % ввд загального обсягу украшських ^естицш, залучених до краш свиу [1].
Найбшьшу частку прямих ^естицш Украша спрямувала до Кiпру (6 342,1 млн дол. США), який залучив 91,9 % ввд загального обсягу украшських ^естицш або 97,8 % ввд обсягу украшських швестицш до кра!'н 6С [2, 4]. Друге та трете мкце за обсягом спрямованих у !хню економiку швестицш посща-ють Латвiя та Польща, в економiку яких з Украши надшшло вiдповiдно 95,5 млн дол. i 54,2 млн дол.
Розглядаючи iнформацiю щодо надходження прямих швестицш в Украшу з рiзних краш свiту, можна побачити, що швестицп, що надiйшли з Роси становили 4,33 млрд дол. США, натомкть обсяг прямих iноземних ^естицш з краíн-членiв 6С становив 49, 362 млрд дол. США, що вже, щонайменше, в 10 раз бшьше, шж з Росií.
Угода про асощацда з 6С для Украши буде означати шгерес iнвесторiв не тiльки з краш 6С. У випадку пiдписания цiеí угоди, шдвищення iнтересу ш-весторiв шдтвердили у США i Кита!'. Дуже важливим моментом у швестицшно-му спiвробiтництвi е пiдготовка правового поля для швестування. На сьогоднi в УкраЫ створено розвинене правове поле для швестування, а законодавство Украши передбачае необхщш гарантп даяльносп для iнвесторiв.
На територií Украши до шоземних ^есторш застосовуеться нащональний режим ^естицшно1 дiяльностi, тобто надано ршш умови дiяльностi як для вичизняних iнвесторiв, так для шоземних. !ноземш iнвестицií в УкраЫ не шд-лягають нацiоналiзацií.
У випадку припинення iнвестицiйноí дiяльностi шоземному iнвестору гарантуеться повернення його швестицп в натуральнш формi або у валюта ш-вестування без сплати мита, а також доходiв ввд iнвестицiй у грошовiй або то-
варнш формi. Держава також гарантуе безперешкодний i негайний переказ за кордон прибуттв i iнших коштiв в шоземнш валютi, одержаних на законних пiдставах унаслiдок здiйснения iноземних швестищй.
Для пiдвищения захисту iноземних швестищй Законом Украши вiд 16.03.2000 р., № 1547 ратифковано Вашингтонську Конвенцда 1965 р. про порядок виртення iивестицiйних спорiв мiж державами та шоземними особами [2]. Питання щодо сприяння iивестицiям вiдображеннi у Програмi економiчних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економь ка, ефективна держава". Зокрема, в рамках програми реформ здшснюються кон-кретнi заходи з покращення бiзнес-клiмату, а саме: вдосконалення дозвшьно1 системи, лiцензувания, адмiнiстративних послуг, започаткування та лiквiдацií бiзнесу, державного нагляду та контролю, техтчного регулювання, формуван-ня митних процедур [2, 5].
Основним форматом iнвестицiйного сшвробиництва мiж Украшою та 6С е взаемодк нашо1 держави з бвропейським iнвестицiйним банком (61Б). Кредитний портфель 61Б в Украíнi складаеться зi шести iнвестицiйних проек-тiв. Прюритетними сферами кредитно1 дiяльностi 61Б в УкраЫ е модернiзацiя транспортно1 та енергетично1 iнфраструктури, пiдвищения рiвия енергоефек-тивностi економiки Украши, змiцнения рiвня захисту навколишнього середови-ща, реформування системи освiти, а також кредитна шдтримка приватного делового сектору Украши.
бвропейський iнвестицiйний банк готовий надавати шдтримку Украíнi в модершзацц 11 газотранспортно1 системи (ГТС) вiдповiдно до положень Зак-лючно1 заяви Мiжнародноí iивестицiйноí конференцií щодо модершзацц ГТС Украши, яка ввдбулась у березш 2009 р. у Брюссел^ та згiдно з положеннями листа про намiри з цiеí проблематики, шдписаного з НАК "Нафтогаз Украши" у вересш 2011 р. У цьому контекста, 61Б опрацьовуе звернення украхнськох' сторо-ни щодо надання кредиту для фiнансування невiдкладного ремонту газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород за умови надання Плану дш щодо реформування НАК "Нафтогаз Украши" ввдповщно до положень цiеí заключнох' заяви.
Модершзащя транспортноí iнфраструктури е одним iз прiоритетiв дiяль-ностi €1Б в УкраЫ. Вiдбiр потенцiйних iнвестицiйних проектав у сферi тран-спортноí шфраструктури проводиться €1Б та украíнською стороною вiдповiдно до прiоритетiв транспортного сшвробиництва мiж €С та краíнами-учасницями Ыщативи €С "Сх1дне партнерство". Узгодження цих прiоритетiв вiдбуваеться в рамках роботи Транспортноí панелi "Сх1дного партнерства". На сьогодш прi-оритетними напрямами сшвпращ краíн €С та краíн-учасниць "Схiдного партнерства" визначено залiзничну та автомобшьну транспортну iнфраструктуру.
У сферi автомоб1льного транспорту спiвробiтництво з 61Б зддйснюе Дер-жавне агентство автомобшьних дорiг Украíни "Укравтодор" у рамках ^ести-цiйного проекту "Gвропейськi дороги Украши I" iз залученням кредитних кош-тiв на суму 200 млн евро. У 2012 р. започатковано наступний ^естицшний проект "бвропейсью дороги Украíни II" на загальну суму 450 млн евро (шфор-мацiя про проекти мiститься у додатку I). 6Ш з Укравтодор також опрацьову-
ють доцшьнкть фшансування швестицш в модершзацда системи безпеки до-рожнього руху Украши.
У сфер1 розвитку шфраструктури зад1зничного транспорту здшснюеться штенспвний даадог 61Б з ДП "Укрзад1зниця". Предметом даадогу е в1дб1р потен-щйних 1нвестицшнпх проектов у сфер1 едектрифжацц перспективных зад1зничних маршрутав кодш. У цьому контекст! за сприяння Е1Б досягнуто домовденосп про надання гранту Европейсько! Ком1си в рамках Трастового фонду техшчно!' допо-моги Ыщатпви "Схщне партнерство" для фшансування проведення технко-еко-ношчного обгрунтування зазначених проектав. У сфер1 повиряного транспорту, Правдшням 61Б схвадено надання кредиту УКРАЕРОРУХУ у розшр1 56,8 млн евро ддя модершзацц украшсько! шфраструктури управд1ння ашарухом.
У сфер1 мушцппадьного транспорту 61Б пров1в в1дпов1дну оцшку та передав на затвердження украшськш сторон проект кредитно! угоди на суму 152 мдн евро на фшансування розширення Дшпропетровського метроподггену. Зазначений проект фшансуеться Е1Б сшдьно з ЕБРР. Кредитш кошти зазначених фшансових шституцш будуть доповнет грантом Трастового фонду техшч-но! допомоги Ыщатпви "Схщне партнерство" в розм1р1 200000 евро ддя шдго-товки техшко-економ1чного обгрунтування та маркетинговой концепцц роботи метроподггену.
Е1Б зацкавдений надавати фшансову шдтрпмку проектам у сфер1 модер-шзацп та розвитку сфери мушцппадьного господарства. Перший тдотний 1нвес-тицшний проект у цш сфер1 на суму 15,54 мдн евро щодо модершзацц системи водопостачання та водовщведення в Микодаев1 був схвадений у 2012 р. урядом Украши. Додаткове фшансування проекту здшснюеться за рахунок гранив у рамках м1жнародно1 Ыщатпви у сфер1 енергозбереження Е5Р. Видадення пер-шого траншу кредитних кошпв мае вщбутися у другш подовин 2012 р. [2].
З метою надагодження системного сп1вроб1тництва у цш сфер1 м1ж Е1Б та Урядом Укра!ни опрацьовуеться укдадення Меморандуму про взаеморозу-мшня м1ж МЫстерством регюнадьного розвитку, буд1вництва та комунадьного господарства Украши та Е1Б. За попередшми оценками Е1Б, обсяг кредитних кошт1в, як1 можуть бути видшен шд проекти у цш сфер1, може становити 800 мдн евро. Прюритетами фшансування можуть стати проекти в сферах водопостачання та водов1дводу, опадення та енергозбереження в громадських буд1в-дях та утид1зацп твердих в1дход1в [2].
1ншим напрямом д1ядьност1 Е1Б в УкраЫ е фшансування проектав у сфер1 захисту навкодишнього середовища. Д1адог щодо визначення прюритет-них сфер та потенцшних проекпв ведеться з МЫстерством екодоги та природ-них ресурйв Украши. Беручи до уваги ведике м1жнародне значення шдтриман-ня на надежному р1вн1 природоохоронних заход1в у репон дедьти Дунаю, розвитку м1жнародного економ1чного сшвробггництва та модершзацп транспор-тно! шфраструктури в цьому регюш, Е1Б готовий надавати фшансову шдтрим-ку реад1зацц в1дпов1дних швестицшних проекпв у регюнах Украши, як1 вхо-дять в дедьту Дунаю (придунайсью райони Одесько! обдасп).
На сьогодн Е1Б проводить оцшку 1нвестицшних проектав на зазначених територ1ях, представдених МЫнфраструктури Украши сшдьно з "Укравтодо-
ром" та ДП "Укрз^зниця". Серед запропонованих проектш - модернiзацiя ав-томобiльноí магiстралi Одеса - PeHi та залiзничноí вiтки PeHi - Одеса - 1змаш.
С1Б готовий сшвпрацювати з украшською стороною у сферi розвитку освгги. Дiалог щодо прiоритетiв та потенцшних проектiв здшснюеться з Мшк-терством освiти та науки Украши. На сучасному етапi прiоритетом сшвробгг-ництва визначено фiнансування заходiв з тдвищення енергозбереження примь щень навчальних закладiв. Орieнтовний обсяг фiнансування на ц потреби може становити 200 млн евро [2].
Висновки. Отже, спiвробiтництво Украши з бвропейським Союзом сприятиме подальшому змiцненню економiчних зв'язюв, торгiвлi й iнвестицiям мiж обома сторонами. Це спiвробiтництво е важливим кроком у проведеннi урядом Украши програми реформ, яка мае на меп подолання негативних насладив глобально!' економiчноí та фшансово!' рецесií, забезпечення вiдновлення сталого розвитку нащонально!' економiки. Пiдписання угоди з бвропейським Союзом додатково забезпечить сприятливi умови для швестування в аграрний сектор, а саме забезпечить залучення додаткових коштш для технiчного переос-нащення. Ще однiею позитивною умовою стане запровадження зони вiльноí торпвл^ що надасть додатковi переваги вичизняним експортерам на ринку з достатньо високим захистом.
3i свое!' сторони Украша робить усе можливе для защкавлення шозем-них iнвесторiв з СС. Для подальшого спiвробiтництва було введено нащональ-ний режим ^естицшно!' дiяльностi, що надае рiвнi права шоземним iнвесторам та вiтчизняним швесторам. Також значних змiн зазнав податковий кодекс, в якому було переглянуто та змшено величини податкiв, яю обмежували дяль-нiсть iнвесторiв на територп Украши. Вiдповiдно цi кроки повинш зробити можливим подальшу сшвпрацю вигiдною для обох сторiн.
Лггература
1. Держкомстат Украши: офщшний сайт. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Мшстерство закордонних справ Украши: офщшний сайт. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.mfa.gov.ua.
3. Акутина А.С. Основные тенденции процессов международного инвестирования в ЕС и их влияние на экономический рост региона / А.С. Акутина // Экономическая наука и практика : матер. Междунар. заочной. науч. конф. (Г. Чита, февраль 2012 г.). - Чита : Изд-во Молодой ученый 2012. - С. 42-44.
4. Носирэв О.О. 1нвестищйне сшвробпництво Украши з СС: Регюнальний аспект / О.О. Носирев // Проблемы материальной культуры. - Сер.: Географические науки. - 2012. - С. 99-103.
5. Захарш С.В. 1нвестицшне забезпечення шновацшно-технолопчного розвитку економши : монографш / С.В. Захарш. - К. : Вид-во КНУТД 2011. - 344 с.
Виблый П.И., Горбова Х.В, Федак Б.А. Перспективы инвестиционного сотрудничества Украины с Европейским Союзом
В Украину стабильно инвестируют денежные средства страны ЕС, размер которых на данное время составляет около 50 млрд дол. США. ЕИ готов инвестировать в Украину свыше 1 млрд дол. США. Инвестиции будут направлены на развитие отдельных отраслей, таких как: электроэнергетика, образование, железнодорожный транспорт и тому подобное. Инвестиции ЕС помогут Украине развивать свою экономику, которая находится только на начальных этапах развития. Основное внимание уделено проблеме инвестиционного сотрудничества Украины с Европейским Союзом. Проанализировано
и отражено инвестиционное сотрудничество Украины с другими странами, в частности странами-членами Европейского Союза, и перспективы дальнейшего инвестиционного сотрудничества.
Ключевые слова: инвестиции, прямые иностранные инвестиции, инвестиционное сотрудничество, Европейский Союз.
Viblyi P.I., Gorbova K. V., Fedak B.A. Prospects for investment cooperation between Ukraine and the European Union
Monetary resources that nowadays amount about USD 50 billion are constantly being invested into Ukraine by countries of EU. EU is ready to invest an over USD 1 billion to Ukraine. Investments will be sent for the development of certain industries, such the electro energy, education, railway transport, and others. The EU investments are to help Ukraine develop the economy that is only on the initial stages of development. Special attention is devoted to the problem of investment collaboration of Ukraine with European Union. The investment collaboration of Ukraine with foreign countries, in particular the countries-members of European Union and prospect further investment collaboration are analysed and reflected.
Keywords: investments, foreign direct investment, investment cooperation, the European Union.
УДК 331.104 Астр. Н.Д. Кривохатько1 - НУ "Львiвська полтехшка"
1ДЕНТИФ1КАЦ1Я НАПРЯМ1В ТА СТРУКТУРИ МЕХАН1ЗМУ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛШСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ МАШИНОБУД1ВНИХ ПЩПРИ6МСТВ
Проаналiзовано науковi шдходи до трактування сутносп, змiсту та особливостей управлшського персоналу шдприемств; надано характеристику управлшськш, профе-сшнш та педагопчнш компетенцп управлшського персоналу втизняних шдприемств машинобудування; обгрунтовано концептуальну послщовшсть та визначено структуру мехашзму формування управлшського персоналу машинобущвних шдприемств; зроб-лено висновки щодо ефективного формування управлшського персоналу машинобудв-них шдприемств.
Ключовi слова: шдприемства машинобудування, управлшський персонал, управ-лшська дшльшсть, формування персоналу, напрями та структура мехашзму.
Постановка проблеми. Розвиток кожного суб'екта господарювання пе-редбачае необхщшсть поспйного цшеспрямованого впдиву на його ресурси, що мае на мет1 забезпечення узгодженосп м1ж його структурними тдроздшами у напрям1 орган1зац11 та реад1зацл стдьних дш в процес1 досягнення обраних стра-тепчних цшей. У цьому контекста визначадьне мкце вдаодять дюдським ресурсам. Вдасне, саме вони е основою формування довготермшових конкурентних пе-реваг ддя шдприемства. Тож, з одного боку, дюдсью ресурси вимагають свое!' ор-гашзацл, структуризацп та контродю, тобто е об'ектом управдшня, а з 1ншого -вдасне вони 1 е безпосередтм суб'ектом управдшня вс1ма видами ресурсов шд-приемства як цшсно!' системи. З огдяду на це, ш вдаедено кдючову родь в орга-тзавд- даядьносп шдприемства, незадежно вщ виду його економ1чно!' д1ядьносп. Своею чергою, специф1чною категор1ею персонаду шдприемства е управдшський персонад. Вдасне вш безпосередньо реад1зуе сощадьно-економ1чн1 засади управ-
1 Наук. кергвник: проф. O.G. Кузьмш, д-р екон. наук
