CC BY
15
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.112-131
Н.В. Швець, к.е.н.
ORCID 0000-0003-1215-2397
e-mail: shvetsnnn@ukr.net,
1нститут економжи промисловостг
НАН Украгни, м. Кигв
ПЕРСПЕКТИВИ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ ТА СТРУКТУРНО! МОДЕРШЗАЦП ЕКОНОМ1КИ ЛУГАНСЬКО1 ОБЛАСТ1 НА ЗАСАДАХ СМАРТ-СПЕЦ1АЛ1ЗАЦП
Характерною ознакою розвинуто! нацюнально!/регюнально! eкономiки е висока частка в !! CTpyKTypi наукоемних високотехно-лопчних галузей, що формують спроможнiсть соцiально-eкономiч-но! системи конкурувати на зовшшньому ринку та швидко вщпов> дати на сучасш глобальнi виклики. Укра!ш поки що не вдалося по-долати стрyктyрнi диспропорций iмпортозалeжнiсть, сировинну орiентацiю експорту та розпочати шновацшне оновлення еконо-мiчно! системи. Динамiзм переходу свiтy до нового технолопчного устрою посилюе вiдставання нашо! кра!ни i збiльшyе прiрвy мiж Укра!ною та розвинутими кра!нами. Змiна ситуаци можлива тiльки шляхом iнтeнсивного шновацшного розвитку та структурно! мо-дершзаци, у тому числi на репональному рiвнi. Особливу актуаль-нiсть щ наyково-практичнi питання мають у постконфлштних ре-гiонах - Донeцькiй i Лyганськiй областях, якi втратили суттеву час-тину людського капiталy та промислово-виробничого потeнцiалy.
Проблeматицi вiдновлeння економши Донбасу присвячено багато дослiджeнь втизняних учених. У пyблiкацiях наyковцiв 1н-ституту eкономiки промисловостi НАН Укра!ни, таких як О. Амо-ша, В. Антонюк, Н. Брюховецька, I. Булеев, В. Вишневський, Ю. Драчук, Ю. Залознова, В. Ляшенко, О. Лях, О. Новшова, I. ni-доричева, М. Солдак, Ю. Харазшвш, Д. Череватський, Г. Шевцова, М. Якубовський [1-16], детально проаналiзовано структурш змiни та наслiдки збройного конфлшту для промислових комплeксiв До-нецько! та Лугансько! областей, а також висв^лено шляхи вщ-родження !хнього потeнцiалy.
Проблеми та можливостi соцiально-eкономiчного розвитку сходу Укра!ни також розглядають наyковцi Лугансько! фiлi! 1нсти-
© Н.В. Швець, 2020
туту економшо-правових дослщжень: I. Заблодська, I. Попова, С. Гречана, Ю. Рогозян [17; 18] та Нащонального шституту страте-гiчних дослiджень: А. Дв^ун, О. Шевченко, О. Бондаренко [19]. Стратепчне бачення розвитку Донецько! та Лугансько! областей як старопромислових регюшв викладено у працях Л. Беззубко, Б. Да-нилишина, Я. Жалша, О. Сшгово! [20-23].
Узагальнення результат вищезазначених дослiджень свщ-чить, що економiка Донбасу зазнала суттевих втрат унаслщок збройного конфлiкту та тимчасово! окупаци частини територи, що спричинило суттеве зниження промислового потенцiалу й агрори-зацiю регiонального господарства. Проте постконфлштна сощ-ально-економiчна ситуацiя в кожнш областi е рiзною, оскшьки вони мають сво! особливi умови для вщновлення. Тому пошук можливо-стей i визначення вектора яюсних змiн для подальшого економiч-ного зростання на основi iнновацiй необхщно здiйснювати окремо для кожного регюну, спираючись на наявнi матерiальнi, природш та людськi ресурси. На визначення ушкального потенцiалу певно! територи та штенсифшащю iнновацiйних процесiв за ключовими прiоритетами, що формують регiональнi конкуренты переваги, орiентовано застосування сучасного европейського тдходу смарт-спецiалiзацil, активна iмплементацiя якого в Укра!ш розпочалася з 2018 р.
Мета статтг - ощнювання сучасного стану економши Лу-гансько1 областi й визначення напрямiв И структурно1 модершзаци та шновацшного розвитку на засадах смарт-спецiалiзацil.
Об'ектом даного дослiдження е Луганська область, яка впро-довж багатьох роюв була серед лiдерiв промислового виробництва, але суттево втратила сво! позици спочатку пiсля першо1 хвилi еко-номiчноl кризи (2008-2009 рр.), а потiм i друго! у 2012 р. Це поси-лилося iз загостренням пол^ично! ситуаци в Укра!ш та початком збройного конфлшту у 2014 р. [24, с. 212-213]. У результат валовий регюнальний продукт (ВРП) Лугансько! областi у 2015 р. знизився на 57% порiвняно з 2013 р., що зменшило внесок регюну в загаль-ноукра!нський показник iз 3,6 до 1,2% у 2015 р. та до 1% у 2018 р. (рис. 1). Вщ'емну динамшу з багаторазовим падшням та невеликими коливаннями значень також продемонстрували показники об-сягу реалiзованоl продукци, експорту та кшькост суб'ектiв госпо-дарювання i зайнятих працiвникiв.
До 2014 р. вс основнi економiчнi показники Луганщини вщ-повiдали середньоукра!нському рiвню, але сьогодш область нале-жить до найбщшших депресивних регiонiв кра!ни.
1
1 1
|| 1 .
■
■ 1 —РР1 1 I I РР1
2014
2015
2016 2017 2018
I Обсяг реалвованоТ продукц" ■ Кшьшсть суб'eктiв господарювання
2013
■ ВРП
■ Експорт
■ Кiлькiсть зайнятих пращвнишв
Рис. 1. Внесок Луганськог област1 в показники Украгни Джерело: побудовано за даними Державно! служби статистики Укра-
Погiршення економiчного стану значною мiрою пов'язане з втратою промислового потенцiалу через вiдчуження частини акти-вiв. У Луганськiй областi ще за часiв Радянського Союзу сформува-лися три великих промислових вузли: Луганський - шдприемства машинобудування, металообробки та легко! промисловостц Алчев-сько-Стахашвський (Кадi!вка) - пiдприeмства вугiльно!, металур-гiйно! та машинобудiвно! галузей; Лисичансько-Рубiжансько-Сeвe-родонецький - пiдприeмства хiмiчно!, нафтохiмiчно! промисловостi [1]. Сьогоднi на шдконтрольнш територi! з перелiчених вузлiв зали-шився тiльки останнiй, тобто регюнальна економiка втратила дом> нуючу частку машинобудiвно!, легко!, добувно! та металургшно! галузей (рис. 2).
Структурнi зрушення вiдбулися у валовiй доданiй вартосп (рис. 3). Перш за все, протилежно змшилися внески сiльського гос-подарства та промисловостi в загальну суму додано! вартостi, по-ступово перетворюючи Луганську область на аграрний регюн. Якщо у 2013 р. сшввщношення промислово! та сiльськогосподар-сько! продукцi! становило 34,4 та 6,9%, то у 2018 р. - 11,8 i 21,7%.
5
4
3
2
1
0
У crpyKTypi реатзацп TOBapiB i послуг за цей час теж вщбулися значш змiни вбiк зростання частки сшьськогосподарських продук-TiB (з 3,4 до 20,1%) та зменшення внеску промисловост (з 67 до 42,6%).
Межа Mix До1-ецькою та Луганською областями Кордон 3 Foci ею пщ контролем УкраТни Кордон з Pod ею пщ контролем бойоаишв
TepmopiH п!д контролем УкраУни Окупована територт
Б^СчуМч Нн4
Mapiynont
Рис. 2. Карта cxidmix областей Укртни гз зазначенням великих промислових вузлгв
Джерело: використано карту 24 Каналу.
Також значних змш зазнали структура й обсяг репонального експорту товaрiв (рис. 4), який за шють рокiв у доларовому е^ва-лентi зменшився у 23 рази. Якщо у 2013 р. бшьшють валютних надходжень (57,3%) забезпечували добувна та метaлyргiйнa галуз^
100 90 80 70 60 5? 50 40 30 20 10 0
I Сшьське господарство Добувна промислов^ь I Переробна промислов^ь
I Постачання електроенергп, газу, пари та
кондицшованого повiтря Буд^вництво
I Оптова та роздрiбна торпвля
¡Транспорт, складське господарство
2013 2014 2015 2016 2017 2018
Pue. 3. ДтамЫа empyKmypu валoвoï дoданoï eapmoemi за eudaMu екoнoмiчнoï дiяльнoстi Лугансьkoï oбластi
Джеpелo: пoбyдoвaнo зa дaними Дeржaвнoï cлyжби cтaтиcтики y^a-
2013 р. 2019 р.
Pue. 4. CmpyKmypa eKenopmy Лугансьkoï oблaстi, % Джеpелo: пoбyдoвaнo зa дaними Дeржaвнoï cлyжби cтaтиcтики Укрa-
ïни. 116
то y 2019 р. 4acrKa прoдyктiв дoбyвнoï прoмиcлoвocтi прaктичнo дo-cяглa нуля, a мeтaлyргiйних - знизилacя з 47,5 дo 1,7%. Сeрeд жга-тивних нacлiдкiв втрaти прoвiдних eкcпoртooрieнтoвaних гaлyзeй cлiд вiдзнaчити пaдiння oбcягiв прoдyкцiï мaшинoбyдyвaння. TaK, Лугажьта oблacть y дoкoнфлiктний пeрioд бyлa пocтaчaльникoм зa-лiзничних лoкoмoтивiв тa iнших зacoбiв нaзeмнoгo трaнcпoртy - y 2013 р. ïx 4acrKa cтaнoвилa 18,7%, a в 2019 р. - лишe 0,4%. ^й фaкт, щo з вeликиx прoмиcлoвиx вyзлiв y рeгioнi зaлишивcя тшьки oдин -Лиcичaнcькo-Рyбiжaнcькo-Сeвeрoдoнeцький (трaдицiйнo xiмiчнoï cпeцiaлiзaцiï), пoзнaчивcя зрocтaнням чacтки xiмiчнoï прoдyкцiï з 12,8% y 2013 р. дo 22,9% y 2019 р. Ц oдин iз тайбшьших пoкaзникiв ceрeд ycix тoвaрниx груп, щo нaрaзi eкcпoртyютьcя oблacтю. A^o-ризaцiя eкoнoмiки рeгioнy тaкoж прocтeжyeтьcя зa вiднocним зрoc-тaнням ^газни^в ciльcькoгocпoдaрcькoï прoдyкцiï тa прoдyктiв пeрeрoбки (cyкyпнa чacткa у 2013 р. - 1,4%; у 2019 р. - 19,4%). 3a ocтaннiми дaними в рeгioнaльнoмy eкcпoртi пeрeвaжaють iншi то-вaри, групу якиx фoрмyють: лeгкa прoмиcлoвicть (10,1%), прилaдo-бyдiвнa гaлyзь (6,7%), вирoбництвa пaпeрy тa кaртoнy (28%), мa-шин, мexaнiзмiв тa eлeктрoтexнiчнoгo oблaднaння (4%), a тaкoж мeблi, iгрaшки тa iншi прoмиcлoвi тoвaри (6,8%).
Отжe, рeзyльтaти aнaлiзy eкoнoмiки Лyгaнcькoï oблacтi cвiд-чaть, щo ocтaннiм чacoм m тлi пaдiння вирoбництвa у трaдицiйниx для рeгioнy гaлyзяx вiдбyлиcя cyn^i cтрyктyрнi зрyшeння в рeaль-шму ceктoрi, якi e нacлiдкoм впливу як cитyaцiйниx, тaк i cиcтeм-ниx чинникiв тa iлюcтрyють дeгрaдaцiю рeгioнaльнoгo прoмиcлo-вoгo кoмплeкcy. Прoдoвжeння дeiндycтрiaлiзaцiï тa aгрoризaцiï era-вдмши oблacтi - цe нacлiдoк нeкeрoвaнoгo прoцecy ïï caмoвижи-вaння. Збeрeжeння тeндeнцiï пeрexoдy eкoнoмiки дo aгрaрнoгo типу e дyжe нeбeзпeчним, ocRMbRH cтвoрюe пeрeдyмoви для зрocтaння вщпливу з рeгioнy квaлiфiкoвaниx трyдoвиx рecyрciв i пocилeння coцiaльнoгo нaпрyжeння. Слщ пoгoдитиcя з aвтoрaми cтaттi [11], m думку якиx бeзпeрcпeктивнo рoзвивaти тiльки ciльcькe гocпoдaр-cтвo, того рoзвитoк мae cтимyлювaти cyмiжнi, бшьш тexнoлoгiчнi гaлyзi eкoнoмiки дo шдшму, викликaючи мyльтиплiкaтивний eфeкт. Вiдрoджeння eкoнoмiки Лyгaнcькoï oблacтi мae cyпрoвoджy-вaтиcя ïï cтрyктyрнo-тexнoлoгiчнoю мoдeрнiзaцieю, cпрямoвaнoю m ocyчacнeння тa дивeрcифiкaцiю eкoнoмiчнoï дiяльнocтi в рeгioнi.
Питaння cтрyктyрнoï трaнcфoрмaцiï рeгioнaльниx eкoнoмiк e дyжe aктyaльними тa aктивнo oбгoвoрюютьcя в тутов^ кoлax Ук-рaïни. Нayкoвцi мaють як cпiльнi, тaк i рiзнi пoгляди нa мaйбyтнe
cтaрих гaлyзей прoмиcлoвocтi тa вибiр шляхiв екoнoмiчних пере-твoрень y регюшх.
TaK, О. Амoшa [1] тa Ю. Зaлoзнoвa [8] пiдкреcлюють зшчу-щicть прoмиcлoвoгo кoмплекcy, зoкремa Луган^то!' oблacтi, як ключoвoгo елементa екoнoмiчнoï системи cхoдy крaïни i нaгoлoшy-ють нa збереженнi йoгo перcпективнoï чacтини тa неoбхiднocтi mo-дернiзaцiï вирoбництв через дocтyп пiдприeмницькoгo сектору дo нoвих прoгреcивних технoлoгiй, ст^рен^ прoмиcлoвoгo iннoвa-цiйнoгo cектoрy шляхoм oб'eднaння тa aктивiзaцiï нayки, вирoб-ництвa, великoгo i мaлoгo бiзнеcy для iннoвaцiйнoгo рoзвиткy.
Ha думку М. Якyбoвcькoгo тa М. Сoлдaк [15], пoзaкoнфлiктнi теритoрiï мaють рoзвивaти cвoï регioнaльнi cпецiaлiзaцiï тa дoпoв-нювaти ïx нoвими. Лyгaнcькa i Дoнецькa oблacтi дicтaли мoжли-вють пoвнicтю змiнити cвiй прoмиcлoвий прoфiль тa мoжyть пере-твoритиcя m регioни креaтивнoï екoнoмiки.
Сxoжy точку зoрy виcлoвлюe Я. Жaлiлo: таутовець стверджуе прo неoбxiднicть переocмиcлення рушив рoзвиткy Дoнбacy i no6y-дoви нoвoï iдентичнocтi регioнy з oрiентaцiею нa iннoвaцiйнi техш-лoгiï, cтвoрення aльтернaтивниx реcyрcнo-теxнoлoгiчниx лaнцюгiв i рoзвитoк кoнкyрентocпрoмoжниx нoвиx iндycтрiй [22].
Автори пyблiкaцiï [4] нaгoлoшyють нa вaжливocтi «iннoвa-цiйнoгo гоштовху» для трaдицiйниx гaлyзей cxiдниx oблacтей i вщ-знaчaють вaжливicть рoзбyдoви iннoвaцiйнoï системи. У рoбoтax [9; 25] звертaетьcя yвaгa нa кaтacтрoфiчнy cитyaцiю з нayкoвo-дocлiд-ницькoю aктивнicтю тa ïï кaдрoвим зaбезпеченням y регioнax, ocoбливo в Лyгaнcькiй oблacтi.
У 2019 р., зпдвд iз cтaтиcтичними дaними, cпaднa тенденцiя зa пoкaзникoм «кшьюсть прaцiвникiв, зaдiяниx y викoнaннi таут-вих дocлiджень» зберiглacя (рис. 5), того знaчення зменшилocя y 12 рaзiв пoрiвнянo з 2013 р. тa нa 29% вiднocнo 2018 р. Прoте впрo-дoвж ocтaнньoгo рoкy зaзнaченoгo перioдy вiдбyвcя гоки не зрoзy-мiлий сплеск nrnoMoï вaги iннoвaцiйнo aктивниx пiдприемcтв i o6-сягу реaлiзaцiï прoмиcлoвoï iннoвaцiйнoï прoдyкцiï. Це мoже бути резyльтaтoм aктивiзaцiï нaявнoгo в регioнi тa неiдентифiкoвaнoгo cтaтиcтикoю нayкoвo-дocлiдницькoгo пoтенцiaлy.
Лугансьга oблacть нaвiть y cyчacниx yмoвax Mae знaчнy кшь-кicть iнтелектyaльниx реcyрciв, здaтниx зaлyчитиcя дo iннoвaцiй-нoгo рoзвиткy регioнy. Ha пiдкoнтрoльнiй теритoрiï рoзтaшoвaнo 5 прoвiдниx регioнaльниx перемiщениx зaклaдiв вищoï ocвiти (Лу-гaнcький нaцioнaльний aгрaрний yнiверcитет, Держaвний зaклaд
Ктьжсть працтнишв, задтних у виконанн1 наукових дослщжень i розробок - усього, oci6
Питома вага пщприемств, що займалися ¡нновацтми, %
Питома вага пщприемств, що впроваджували ¡нновацп, %
Питома вага реал1зовано| ¡нновацшно! продукци
в обсяз1 промисловоУ, %
Рис. 5. Динамгка юлькостг працгвнитв та показниюв гнновацШно! активност1 тдприемств Луганськог област1
Джерело: побудовано за даними Головного управлшня статистики у Луганськш областа.
«Луганський державний медичний ушверситет», Державний заклад «Луганський нащональний ушверситет ¡меш Тараса Шевченка», Луганський державний ушверситет внутршшх справ 1мен1 Е.О. Д> доренка, Схщноукра!нський нащональний ушверситет ¡меш Воло-димира Даля), як здшснюють шдготовку здобувач1в на I-III та на-уковому р1внях вищо! освгги. За шформащею Департаменту м1жна-родно! техшчно! допомоги, шновацшного розвитку та зовшшшх зносин Лугансько! ОДА [26] у 2018 р. асшрантуру та докторантуру закшчили 54 та 16 ос1б вщповщно. Науковий потенщал репональ-них виш1в також шдтверджуеться наявшстю в них значно! кшькосп патенив. Наприклад, Луганський державний медичний ушверситет мае 79 патент1в, Схщноукра!нський нащональний ушверситет 1мен1 В. Даля - понад 2300 патент1в Укра!ни та 175 патенив США, Hi-меччини, Франци, Канади, Китаю та шших кра!н. Разом з ушверси-тетами в обласп науково-дослiдницьку дiяльнiсть здшснюють в> домi в Укра!ш та за !! межами iнжинiринговi, проектш компанп та науково-дослiднi iнститути, зокрема, ТОВ «Жмтехнолопя», ПрАТ
3000
16
2500
2000
Ü 1500
1000
500
14
12
10
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
8
6
4
2
0
0
«Северодонецький Ортам», Науково-дослщний i проектний шсти-тут «Водоочиснi технологи» та ш.
Попри втрату велико! кiлькостi компетентних наукових кад-рiв, Луганщина поки ще зберiгaе внyтрiшнiй потенцiaл для здшс-нення економiчних трaнсформaцiй на шновацшних засадах.
На думку aвторiв стaттi [9], для пришвидшення репонального iнновaцiйного розвитку необидно використати комплексний тдхщ до модернiзaцi! всього соцiaльно-економiчного комплексу. Тобто треба забезпечити одночасне вдосконалення нayково-освiтньо! сфери, формування людського кaпiтaлy, просування технолопч-ного прогресу. Усе це мае вщбуватися на основi реiндyстрiaлiзaцi! та смaрт-спецiaлiзaцi! репонально! економiки.
Саме смaрт-спецiaлiзaцiя, як новий европейський шдхщ до розроблення нащонально!/регюнально! стрaтегi! дослiджень й шно-вацш (Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation -RIS3), спрямована на налагодження плiдного спiвробiтництвa мiж владою, бiзнесом, наукою та осв^ою для aктивiзaцi! iнновaцiйно! дiяльностi на мезо- i мaкроекономiчномy рiвнях.
Процес iмплементaцi! в Укрa!нi пiдходy смaрт-спецiaлiзaцi! поступово набирае обертiв, першi практичш кроки вже здiйснено i в Луганськш облaстi.
Згiдно з «Методикою розроблення, проведення монiторингy та ощнки резyльтaтивностi реaлiзaцi! регiонaльних стрaтегiй розвитку та плашв зaходiв з !х реaлiзaцi!» у 2020 р. було затверджено Стратепю розвитку Лугансько! облaстi на перiод до 2027 року, яка визначила стратепчш орiентири для регiонy на нaстyпнi шм рокiв. У докyментi зазначено, що регiонaльнa стрaтегiя враховуе вимоги ЕС щодо дотримання европейсько! методологi! стратегування, тому «...першу стрaтегiчнy цiль «Економiчне зростання регiонy: конку-рентоспроможнiсть, смaрт-спецiaлiзaцiя, сприятливе бiзнес-середо-вище» та завдання !! виконання було сформовано на засадах смарт-спецiaлiзaцi!». Зазначену цшь детaлiзyють три оперaцiйнi цiлi: «Розвиток iнновaцiйних галузей економiки з високою доданою вaртiстю», «Розвиток сiльських територш на бaзi партнерства та кооперацн» i «Системна пiдтримкa бiзнесy та його диверсифшащя». Нaведенi оперaцiйнi цш окреслюють ключовi гaлyзi, у межах яких нaдaлi необхiдно здiйснити пошук прiоритетiв смaрт-спецiaлiзaцi! пiд час процесу тдприемницького вiдкриття (Entrepreneurial Discovery Process - EDP). Серед них основний акцент зроблено на хь мiчномy комплекс й аграрному сектор^ якi домiнyють в економiцi регюну та мають потенцiaл для подальшого зростання. 120
1дентифжащя смарт-пршрите^в на основi розвитку хiмiчноl галузi
Унаслiдок збройного конфлiкту та втрати частини територи у 2014 р. ресурсний i виробничий потенщал хiмiчного сектору Лу-гансько! област суттево скоротився [4].
Так, за шдсумками 2015 р. порiвняно з показниками 2013 р. обсяги реалiзацil хiмiчноl продукци зменшилися в 4 рази. З того часу вщбулося певне переформатування хiмiчного бiзнесу обласп: частина пiдприемств на пiдконтрольнiй територи вщновила роботу, нарощуючи i диверсифшуючи випуск продукци, iнша частина шд-приемств (iнодi разом iз виробничими потужностями) була перем> щена подалi вiд зони ООС, решта - припинила дiяльнiсть або стаг-нуе через неможливiсть забезпечити стабiльний виробничий процес.
Однак, незважаючи на вищезазначеш факти, хiмiчний сектор залишаеться значущим для промислового комплексу Лугансько! область За даними 2019 р., у ньому працюють 111 суб'екпв господа-рювання з кiлькiстю зайнятих понад 6,3 тис. осiб (20% працюючих у промисловостi). На шдконтрольнш Укра1ш територи наразi здш-снюють господарську дiяльнiсть лише два фармацевтичних шдири-емства (рис. 6) i майже рiвна кiлькiсть суб'ектiв секторiв основно! хiмil та виробництва гумових i пластмасових виробiв, якi включа-ють рiзнi за КВЕД групи тдприемницьких структур. Слiд вщзна-чити, що малий бiзнес переважно сконцентрований у груш 22.2. Ви-робництво пластмасових виробiв.
■ 20.1. Виробництво о с н ов но'1 тпчно1 продукци, добрив 1 азотних сполук
■ 20.3. Виробництво фарб.лаюв i пощбно1 лродушш
■ 20.4. Виробншхтво мила та мийних засоб1в. засоб1в для чшцення
20.5. Виробництво шлю! точно!" ГГрОДуКЦи
■ 20. Виробництво хвичних речовин 1 хвочноё продукци
■ 21. Виробництво 0СН0ВНИХ фармацевтичних продукпв
■ 22. Виробництво гумових 1 пластмасових вироб1в
■ 22.1. Виробництво гумових вироб1в
■ 22.2. Виробництво пластмасових внробш
Рис. 6. Кглъкгстъ суб'ект!в господарювання у хгмгчному комплекс/ за даними 2019 р.
Джерело: побудовано за даними Головного управлшня статистики у Луганськш области
Хiмiчний комплекс забезпечуе понад 14% регюнального об-сягу реалiзовано! промислово! продукцй та близько 23% експорт-них надходжень (див. рис. 4). Що стосусться структури комплексу областi, то, як i ранiше [28], за вартюними показниками в ньому до-мiнують базовi хiмiчнi виробництва, здебшьшого зосередженi у промисловому «трикутнику» - Северодонецьк, Лисичанськ та Ру-бiжне. Тут давно iснуe неформальний хiмiчний кластер, який крiм виробничих майданчиюв включае провiднi галузевi науково-дослщш та проектнi оргашзаци, навчальнi заклади та розвинутий сектор 1КТ.
Порушення питання про залучення потенцiалу неформального хiмiчного кластера е неновим для стратепчного планування областi. У роздш 2 «SWOT-аналiз» Стратеги розвитку Лугансько! област до 2020 року вщзначено, що одна з !! переваг - це наявнiсть хiмiчного науково-виробничого кластера, однак його шновацшш та виробничi ресурси так i залишилися незадiяними в комплексi проектов та заходiв щодо економiчного вщродження регiону.
У сучасних умовах необхщно актуалiзувати положення щодо розвитку хiмiчного комплексу областi, використовуючи для цього тдхвд смарт-спецiалiзацi! та сучаснi кластерш технологi!.
На важливостi кластерiв для розвитку регюшв наголошено в затвердженш 2020 р. Державнiй стратегi! регюнального розвитку на 2021-2027 роки, у якш зазначено, що досягнення стратепчно! цш 2 «Пiдвищення рiвня конкурентоспроможносто регюшв» буде вщбу-ватися у тому чи^ шляхом забезпечення сталого розвитку про-мисловостi (оперативна цшь 5), зокрема розвитку прiоритетних ви-дiв економiчно! дiяльностi, визначених на засадах смарт-спецiалiза-цi! та сприяння «створенню регiональних, мiжрегiональних та на-цiональних кластерiв свiтового рiвня, а також iнтернацiоналiзацi! кластерних шщатив».
У затвердженш Стратеги розвитку Лугансько! областо до 2027 року у перелшу завдань та орiентовних сфер реалiзацi! проек-тiв до стратегiчно! цш 1. «Економiчне зростання регiону: конкурен-тоспроможнiсть, смарт-спецiалiзацiя, сприятливе бiзнес-середо-вище» також зазначено: «сприяння розвитку виробничих класте-рiв...», включаючи хiмiчну галузь.
Згуртування розташованих у регiонi суб'ектов хiмiчного комплексу для пошуку нових iнновацiйних напрямiв регiонального зростання мае вщбуватися на добровiльних засадах, iз застосуван-ням стимулюючих та тдтримуючих заходiв з боку держави. Зу-силля мiсцево! влади мають бути нацiленi на сприяння формуванню
кластерних утворень, aKrnBÎ3a^ï iнновацiйноï дiяльностi, модерш-заци та диверсифiкацiï наявного виробництва, заснування нових бiзнес-моделей та швестицшнш пiдтримцi обраних прiоритетiв для одержання синергетичного ефекту.
Разом Î3 тим консолщащю ключових регiональних стейкхол-дерiв доцiльно здiйснювати з урахуванням евроштеграцшних перспектив розвитку хiмiчноï промисловость Аналiз европейського до-свiду показав, що трансформащя хiмiчноï iндустрiï та регюнальна смарт-прiоритизацiя [28] вiдбуваються в напрямi широкого впро-вадження продуктових, технолопчних iнновацiй у контекстi завдань сталого розвитку, що досягаеться в результат мiжгалузе-вого i мiжрегiонального спiвробiтництва.
Перспективи кроссекторального спiвробiтництва в контекст! визначення смарт-прiоритетiв
Можливiсть комбшаци галузей для кроссекторально1' сшв-пращ з метою посилення наявних i створення нових регiональних конкурентних переваг зпдно з европейською методологiею [29] розглядаеться як один iз важливих критерив вiдбору прiоритетiв при визначенш смарт-спецiалiзацiï.
Великi невикористанi резерви для розвитку Лугансько1' об-ластi приховаш у кроссекторальнiй взаемоди регiональних суб'екпв хiмiчноï галузi та агровиробництва. ïхня спiвпраця мае бути налагоджена шд час процесу пiдприемницького вiдкриття, результатом якого може стати набiр перспективних для регюну проектiв.
Сiльське господарство визначено як один iз прюритетних секторiв економiки, що було закршлено у Стратеги розвитку Лугансько!' област до 2020 року (стратепчна цiль 3 «Економiчне вщ-новлення та перехщ до сталого розвитку», оперативна цшь 3.1 «Пщ-вищення стiйкостi регiональноï економiки та перехщ до ïï сталого зростання», завдання 3.1.3 «Сприяти пiдвищенню продуктивностi та ефективност сiльського господарства» i 3.1.4 «Сприяти розвитку переробки сiльськогосподарськоï продукцп та розширенню ринкiв ïï збуту»). Провiдну роль агросектору також позначено в затвердженш Стратеги розвитку регюну до 2027 року (стратепчна цшь 1 «Економiчне зростання регюну: конкурентоспроможшсть, смарт-спецiалiзацiя, сприятливе бiзнес-середовище», оперативна цiль 1.2 «Розвиток сшьських територiй на базi партнерства та коопераци», завдання 1.2.1 «Сприяти шдвищенню продуктивностi та ефектив-
ност сшьського господарства» i 1.2.2 «Сприяти тдвищенню ефек-тивностi переробки сшьськогосподарсько! продукци»).
PerioH мае 3Ha4Hi сшьськогосподарсью угiддя та велику кшь-KicTb виробникiв агропродукци. За даними обласного управлшня статистики у 2019 р. у зазначеному ceRi^i було зосереджено 29% шдприемств, з яких 95% - представники малого бiзнecу.
Однак останшм часом у рeзультатi безсистемного викорис-тання та вiдcутноcтi ефективних заходiв вiдновлeння зeмeльнi угiддя област стали низькопродуктивними, а аграрний сектор де-монструе низьку врожайнicть порiвняно з iншими рeгiонами Укра-!ни. Так, за урожайнicтю основних культур, таких як зeрновi та со-няшник, Луганська область поciдае 21 та 19 мюця вiдповiдно. Через це втрачаеться велика частина потенцшного валового регюнального продукту. 1нтенсифшащя сшьського господарства потребуе грамотно! збалансовано! агротехшчно! пiдтримки, що водночас мае вщбуватися з дотриманням eкологiчних вимог до використання добрив та шшо! агрохiмi!.
Перспективним напрямом шдвищення eфeктивноcтi аграрного виробництва е впровадження iнновацiйних рiшeнь, якi вщпо-вiдають цiлям сталого розвитку (Sustainable Development Goals -SDGs).
Серед ухвалених ООН у 2015 р. SDGs до 2030 року регю-нальним стейкхолдерам треба звернути увагу на шдцшь SDG2, яка мютить: «сприяти cтiйкому ciльcькому господарству» [30]. У частит стшкого сшьського господарства наголошуеться на тому, що сшьськогосподарсью системи у всьому свт мають стати бiльш про-дуктивними та менш виснажливими. Для цього необхщно збшь-шити врожайнicть на наявних ciльcькогоcподарcьких землях, що мае передбачати вщновлення деградованих дiлянок за допомогою cтiйких ciльcькогоcподарcьких практик i рацiональнe управлiння дeфiцитною водою завдяки вдосконаленим тeхнологiям зрошення та збершання.
Сьогоднi дeдалi бiльшe науковцiв та практиюв пов'язують ви-рiшeння цих завдань iз точним землеробством (Precision Farming). Це вщносно нова концепщя, яка будуеться на комбiнацi! великих даних та агротехшчнш науцi, а !! рeалiзацiя здатна перетворити аг-ротeхнiчну галузь з iндуcтрi! промислово! епохи на iндуcтрiю циф-рово! епохи [31]. На практицi управлшня фермерськими господар-ствами здiйcнюетьcя шляхом збору й аналiзу великого масиву даних, яю надходять у рeжимi реального часу, та адекватного ситуацп
здшснення певних агротехшчних зaходiв щодо використанням точ-них зaсобiв.
Слiд вщзначити, що системи Precision Farming ще недоско-нaлi та дуже дороп. Вони мають розвиватися та ставати доступними i зрозyмiлими для вшх фермерських господарств незалежно вiд розмiрiв i розташування.
У регiонaх Укра!ни вже е першi спроби реaлiзaцi! концепцi! точного землеробства. Так, у межах наукового парку «Агроперс-пектива», створеного Микола!вським нaцiонaльним аграрним уш-верситетом, розроблений i реaлiзyеться проект «Упровадження еле-ментiв точного землеробства при вирощуванш зернових культур» [32]. Цей проект грунтуеться на взаемодп сфер освiти, науки, ви-робництва та передбачае проведення монiторингy продуктивност земель, стану посiвiв за допомогою «безпшотниюв» й адекватне його результатам шдживлення рослин i внесення гербiцидiв. Крiм очiкyвaного економiчного ефекту, зазначений проект розширюе можливостi для наукових дослщжень i дае змогу створити базу для практики майбутшх i перепiдготовки наявних фaхiвцiв агросектору.
Луганська область мае значш ресyрснi можливосп для реал> зaцi! концепцi! точного землеробства, яю формуються наявною науково-освпньою та виробничою сферами не тшьки хiмiчного, аграрного, але й 1КТ-спрямування [33]. Залучення сектору шформа-цшно-комушкацшних технологiй е об'ективно необхiдним, оскшь-ки системи Precision Farming грунтуються на цифровiзaцi! процесу yпрaвлiння аграрним i сyмiжним виробництвом. Таким чином, за-початкування партнерства мiж бiзнесом, наукою, освiтою i визна-чення регюнального смaрт-прiоритетy в Лyгaнськiй обласп мають здiйснювaтися також i в межах екосистеми «аграрна галузь - х> мiчне виробництво - 1КТ».
Налагодження продуктивних комyнiкaцiй мiж провщними стейкхолдерами передбачае обмiн знаннями, технолопями i досв> дом, розробку спшьного бачення можливостей розвитку вже юну-ючих або створення нових виробництв/вцщв економiчно! дiяльно-стi та концентращю ресyрсiв на узгоджених прiоритетaх.
Висновки. Встановлено, що в Луганськш обласп тривають де-iндyстрiaлiзaцiя та агроризащя економiки, якi е негативним наслщ-ком сукупного впливу системних i ситyaцiйних чинникiв та вiдсyт-носп з боку держави дiевого регулюючого впливу. Збереження та-ко! тенденци е неприпустимим, оскiльки загрожуе подальшим за-гостренням соцiaльно-економiчних проблем у репош.
Вщновлення регiональноï економiки та змiна траекторш ïï розвитку мае здiйснюватися на основi використання та розвитку стратепчного потенцiалу як традицiйних, так i нових перспектив-них секторiв/видiв дiяльностi, що, перш за все, визначаеться наяв-ними регiональними ресурсами та внутршшми можливостями створювати iнновацiï.
Попри втрату регюном великоï кiлькостi наукових кадрiв, вiн зберiгае спроможнiсть до шновацшного розвитку за окремими на-прямами. Активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi сприятиме подальша iмплементацiя на регiональному рiвнi пiдходу смарт-спецiалiзацiï.
Iдентифiкацiю смарт-прiоритетiв для визначення майбутшх точок економiчного зростання регюну тд час процесу тдприемни-цького вiдкриття доцiльно здiйснювати на основ^ по-перше, розвитку хiмiчноï галузi iз застосуванням кластерних технологш i вра-хуванням евроiнтеграцiйних перспектив; по-друге, кроссектораль-ного спiвробiтництва хiмiчного, аграрного та IКТ-секторiв для реа-лiзацiï концепцiï точного землеробства.
Подальшi дослiдження будуть спрямованi на розроблення ре-комендацiй щодо практичноï реалiзацiï зазначених напрямiв регю-нальноï смарт-спецiалiзацiï.
Л1тература
1. Амоша О.1. Промисловють Донбасу на шляху до вщновлення. Еконо-Mirn Украши. 2016. № 8. С. 93-108.
2. Амоша О., Лях О., Солдак М., Череватський Д. 1нституцшш детермша-нти впровадження концепцп смарт-спецiалiзацiï: приклад старопромислових шах-тарських регюшв Украши. Журнал европейськоЧ економжи. Т. 17. 2018. № 3 (66). С. 310-344. doi: 10.35774/jee2018.03.305.
3. Амоша О.1., Новжова О.Ф., Антонюк В.П. та in. Проект Концепци державно! цшьово! Програми з вщновлення та розбудови миру у схщних регюнах Ук-ра1ни. EKOHOMiuHuü eicHUK Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 4-15.
4. Амоша О.1., Новжова О.Ф., Залознова Ю.С. та ш. Формування модел1 стратег1чного розвитку Донбасу: вщ сучасних реал1й до в1зп майбутнього. Еконо-MiHHUü eicHUK Донбасу. 2020. № 3 (61). С. 234-245. doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245.
5. Амоша О.1., Шевцова Г.З., Швець Н.В. Передумови смарт-спецiалiзацiï Донецько-Придн1провського макрорегюну на основ1 розвитку х1м1чного виробни-цтва. Економжа npoMumoeocmi. 2019. № 3 (87). С. 5-33. doi: 10.15407/ econindustry2019.03.005.
6. Булеев 1.П., Брюховецька Н.Ю. Шляхи в1дновлення економжи Укра1ни та Донбасу. EKOHOMiuHuü eicHUK Донбасу. 2015. № 1 (39). С. 4-11.
7. Драчук Ю. З., Сав'юк Л. О. 1нновацшний розвиток машинобудування в умовах реструктуризацп старопромислових шахтарських рег1он1в. Теоретичт та прикладш питання економжи. 2018. Вип. 1 (36). С. 55-69.
8. Залознова Ю.С. EK0H0Mi4Hi та сощальш проблеми розвитку промисло-BOCTi: монографiя / НАН Укра'ни, 1н-т економжи пром-CTi. Ки'в, 2017. 288 с.
9. 1ванов С.В., Антонюк В.П., Ляшенко В.1. Проблеми вiдтворення науко-вих кадрiв старопромислових регiонiв Донбасу i Приднiпров'я для забезпечення i'x iнновацiйноi модершзацп. EKonoMiHnuü eicnuK Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 200-208. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208.
10. Ляшенко В.1., Харазiшвiлi Ю.М. Стратегiчнi сценарп структурного розвитку промислових регiонiв Украши. BicHUK eK0H0Mi4H0i науки Украши. 2016. № 2 (31). С. 113-126.
11. Ляшенко В.1., Прокопенко Р.В., Якубовський М.М. Обгрунтування на-прямiв розвитку промислових регiонiв Укра'ни з метою структурно-технолопчно'' модернiзацii'. Управлтня економтою: теорiя та практика: зб. наук. пр. Ки'в: 1ЕП НАН Украши, 2017. С. 3-26.
12. Ляшенко В.1., Пщоричева 1.Ю., Петрова 1.П. «1нновацшний лiфт» як ш-струмент стимулювання нових видiв дiяльностi в малому бiзнесi Донбасу. Еконо-мiчнuй eimrn Донбасу. 2017. № 3 (49). С. 11-24.
13. Промисловють Донецько'' та Лугансько'' областей: проблеми подаль-шого функцiонування та вщновлення: наук.-аналiт. доп. / О.1. Амоша, 1.П. Булеев, Н.Ю. Брюховецька та ш.; НАН Укра'ни, 1н-т економжи пром-стi. Ки'в, 2016. 152 с.
14. Якубовський М.М., Ляшенко В.1. Модершзащя економiки промислових регiонiв: спроба концептуалiзацii. Bicнuк економiчноí науки Украши. 2016. № 1 (30). С. 188-195.
15. Якубовський М.М., Солдак М.О. Репональш особливост розвитку про-мисловост Укра'ни. Економта Украши. 2017. № 3. С. 35-48.
16. Вщродження Донбасу: ощнка соцiально-економiчних втрат i прюрите-тнi напрями державно'' полтки: наук. доп. / Е.М. Лiбанова, О.1. Амоша, В.П. Ви-шневський та iн.; НАН Украши. Ки'в, 2015. 168 с.
17. Заблодська 1.В., Попова 1.А., Васильчук Н.О. та ш. Iнтеграцiя укра'нсь-кого суспiльства в контекстi виклиюв та загроз подiй на Донбасс В^ник Схiдноук-ралнськогоушверситету iM. В. Даля. 2015. № 6 (223). С. 40-83.
18. Гречана С.1., Рогозян Ю.С. Соцiально-економiчний розвиток Донбасу ^зь призму сучасностг виклики та можливостi. Економта та право. 2018. № 3 (51). С. 49-57.
19. Дв^ун А.О., Шевченко О.В., Бондаренко О.О. Регулювання сощально-економiчного розвитку Донбасу за умов пбридно'' вiйни: аналiт. зап. Ки'в: Н1СД,
2016. 22 c. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/2459/
20. Беззубко Л.В., Беззубко Б.1. Розвиток стратегш старопромислових реп-ошв. Економiчнuй в^ник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 40-44.
21. Данилишин Б.М., Сшгова О.Ю. Формування моделi економiчного розвитку Донбасу в умовах становлення ново'' репонально'' полтки: монографiя. Ки'в: Вид-во «Пол^ехшка» КП1 iм. 1горя Сжорського, 2019. 208 с.
22. Жалшо Я. Донбас у пошуку ново'' модели шiсть вихiдних позицiй для стратеги майбутнього. Дзеркало тижня. 2017. № 22 (10 червня - 16 червня). URL: https://dt.ua/macrolevel/donbas-u-poshuku-novoyi-modeli-shist-vihidnih-poziciy-dlya-strategiyi-maybutnogo-245055_.html.
23. Сшгова О.Ю. Можливост формування постiндустрiальних конкурент-них переваг старопромислових регюшв Украши. Економiчнuй в^ник Донбасу.
2017. № 1 (47). С. 39-51.
24. Забезпечення сталого розвитку регюну: економiчнi, управлшсью, пра-вовi та iнформацiйно-технiчнi аспекти: колективна монографiя / [П.В. Кривуля,
Н.Б. Чернецька-Бшецька, С.С. Штапаук та ш.]; за заг. ред. Ю.1. Клюс, Н.В. Швець. Северодонецьк: Вид-во СНУ ¡м. В. Даля, 2017. 282 с.
25. Крамчаншова М.Д., Швець Н.В., Паничок М.Ю. Стан кадрового забез-печення в контекст актив!зацп шновацшного розвитку регюну. Вкник СНУ M. В. Даля. 2019. № 1 (257). С. 49-53. doi: 10.33216/1998-7927-2020-257-1-49-53.
26. Наукова та шновацшна д1яльшсть у Луганськш област за 2018 рк. Департамент м1жнародно! техшчно! допомоги, шновацшного розвитку та зовншшх зносин Лугансько! ОДА. 2019. URL: http://loga.gov.ua/sites/default/files/naukova_ ta_innovaciyna_diyalnist_u_luganskiy_oblasti.pdf.
27. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Потенщал х1м1чного комплексу Лугансько! области сучасний стан та перспективи структурно! модершзацп. ErnHOMiuHm eic-ник Донбасу. 2019. № 1 (55). С. 4-15. doi: 10.12958/1817- 3772-2019-1 (55)-4-15.
28. Шевцова Г.З. Сучасш тренди та прюритети розвитку европейсько! х1мь чно! шдустрп: анал1тичний огляд. BicHUK eK0H0Mi4H0'i науки Украши. 2020. № 2 (39). С. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45.
29. Foray D. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Joint Research Center. 2012. URL: https://s3platform. jrc.ec. europa.eu/documents/20182/84453/RIS3+Guide.pdf/fceb8c58-73a9-4863-8107-752aef 77e7b4.
30. SDG 2. Sustainable development Goals KNOWLEDGE PLATFORM. 2019. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/topics/foodagriculture.
31. Ross A. The industries of the future. Simon & Schuster, UK Ltd, 2016. 304 p.
32. Науковий парк МНАУ «Агроперспектива». URL: https://np.mnau.edu.ua/ ua/?page_id=471.
33. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. V. 9. N. 2, June 2020. Р. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
References
1. Amosha, O. I. (2016). Promyslovist Donbasu nashliakhu do vidnovlennia [Donbass industry on the way to recovery]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 8, рр. 93-108 [in Ukrainian].
2. Amosha, O., Lyakh, О., Soldak, M., Cherevatskyi, D. (2018). Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy, 17(3), pp. 305332. doi: 10.35774/jee2018.03.305 [in English].
3. Amosha, O. I., Novikova, O. F., Antoniuk, V. P. et al. (2016). Proekt Kontseptsii derzhavnoi tsilovoi Prohramy z vidnovlennia ta rozbudovy myru u skhidnykh rehionakh Ukrainy [Project of the Conception of National Program on Renewal and Development of the peace in the East regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (43), рр. 4-15 [in Ukrainian].
4. Amosha, O. I., Novikova, O. F., Zaloznova, Yu. S., Pankova, O. V., Kasperovych, O.Yu. (2020). Formuvannia modeli stratehichnoho rozvytku Donbasu: vid suchasnykh realii do vizii maibutnoho [Formation of the Model of Strategic Development of Donbass: from Modern Realities to the Vision of the Future]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 3 (61), рр. 4-15. doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245 [in Ukrainian].
5. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Prydniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimichnoho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/ econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
6. Bulieiev, I. P., Briukhovetska, N. Yu. (2015). Shliakhy vidnovlennia ekono-miky Ukrainy ta Donbasu [Ways of reviving the economy of Ukraine and the Donbass]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (39), pp. 4-11 [in Ukrainian].
7. Drachuk, Yu. Z., Saviuk, L. O. (2018). Innovatsiinyi rozvytok mashyno-buduvannia v umovakh restrukturyzatsii staropromyslovykh shakhtarskykh rehioniv [Innovative development of mechanical engineering in the conditions of restructuring of old industrial mining regions]. Teoretychni taprykladnipytannia ekonomiky - Theoretical and Applied Issues of Economics, 1 (36), pp. 55-69 [in Ukrainian].
8. Zaloznova, Yu. S. (2017). Ekonomichni ta sotsialni problemy rozvytku promyslovosti: monohrafiia [Economic and social problems of industrial development: monograph]. Kyiv, IIE of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Ivanov, S. V., Antoniuk, V. P., Liashenko, V. I. (2020). Problemy vidtvoren-nia naukovykh kadriv staropromyslovykh rehioniv Donbasu i Prydniprovia dlia zab-ezpechennia yikh innovatsiinoi modernizatsii [Problems of Reproduction of Research Personnel in the Old Industrial Regions of Donbass and Dnieper to Ensure their Innovative Modernization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (60), pp. 200-208. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208 [in Ukrainian].
10. Liashenko, V. I., Kharazishvili, Yu. M. (2016). Stratehichni stsenarii strukturnoho rozvytku promyslovykh rehioniv Ukrainy [Strategic Scenarios of Development of the Industrial Regions of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - The Herald of Economic Science of Ukraine, 2 (31), pp. 113-126 [in Ukrainian].
11. Liashenko, V. I., Prokopenko, R. V., Yakubovskyi, M. M. (2017). Obgruntu-vannia napriamiv rozvytku promyslovykh rehioniv Ukrainy z metoiu strukturno-tekhnolohichnoi modernizatsii [Substantiation of directions of development of industrial regions of Ukraine for the purpose of structural and technological modernization]. Up-ravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka - Economic management: theory and practice: collection of scientific works. Kyiv, IIE of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
12. Liashenko, V.I., Pidorycheva, I.Iu., Petrova, I.P. (2017). «Innovatsiinyi lift» yak instrument stymuliuvannia novykh vydiv diialnosti v malomu biznesi Donbasu [«Innovative lift» as an instrument for stimulating new activities in the small business of the Donbas]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 3 (49), pp. 11-24 [in Ukrainian].
13. Amosha, O. I., Bulieiev, I. P., Briukhovetska, N. Yu. et al. (2016). Promys-lovist Donetskoi ta Luhanskoi oblastei: problemy podalshoho funktsionuvannia ta vidnovlennia [Donetsk and Luhansk Oblasts Industry: Problems of Further Functioning and Renewal]. Kyiv, IIE of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
14. Yakubovskyi, M. M., Lyashenko, V. I. (2016). Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh rehioniv: sproba kontseptualizatsii [Modernisation of industrial regions economy: the attempt of conceptualization]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - The Herald of Economic Science of Ukraine, 1(30), pp. 188-195 [in Ukrainian].
15. Yakubovskyi, M. M., Soldak, M. O. (2017). Rehionalni osoblyvosti rozvytku promyslovosti Ukrainy [Regional peculiarities of industry development in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 3, pp. 35-48 [in Ukrainian].
16. Libanova, E. M., Amosha, O. I., Vyshnevskyi, V. P. et al. (2015). Vidro-dzhennia Donbasu: otsinka sotsialnoekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy derzhavnoi polityky [Donbass Revival: Assessment of Socio-Economic Losses and Priority Areas of State Policy]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].
17. Zablodska, I. V., Popova, I. A., Vasylchuk, N. O. et al. (2015). Intehratsiia ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi [The policy of ukrainian society integration in the context of challenges and threats in the Donbas]. Visnyk Skhidnoukrainskoho universytetu im. V. Dalia - Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, 6 (223), pp. 40-83 [in Ukrainian].
18. Hrechana, S. I., Rohozian, Yu. S. (2018). Sotsialnoekonomichnyi rozvytok Donbasu kriz pryzmu suchasnosti: vyklyky ta mozhlyvosti [Socio-economic development of the Donbas through the prism of the present: challenges and opportunities]. Ekonomika ta pravo - Economics and Law, 3 (51), pp. 49-57 [in Ukrainian].
19. Dvihun, A. O., Shevchenko, O. V., Bondarenko, O. O. (2016). Rehuliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Donbasu za umov hibrydnoi viiny [Managing the socio-economic development of Donbass in a hybrid war]. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/2459/ [in Ukrainian].
20. Bezzubko, L. V., Bezzubko, B. I. (2018). Rozvytok stratehii staropromyslo-vykh rehioniv [Development of strategies of old industrial regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (51), pp. 40-44 [in Ukrainian].
21. Danylyshyn, V. M., Snihova, O. Iu. (2019). Formuvannia modeli ekonomich-noho rozvytku Donbasu v umovakh stanovlennia novoi rehionalnoi polityky [Shaping the economic development model of the Donbas under the new regional policy]. Kyiv, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" [in Ukrainian].
22. Zhalilo, Ya. (2018). Donbas u poshuku novoi modeli: shist vykhidnykh pozytsii dlia stratehii maibutnoho [Donbass in search of a new model: six starting positions for the strategy of the future]. Dzerkalo tyzhnia - Mirror of the week, No. 22 (June 10 - June 16). Retrieved from https://dt.ua/macrolevel/donbas-u-poshuku-novoyi-modeli-shist-vihidnih-poziciy-dlya-strategiyimaybutnogo-24505 5_.html [in Ukrainian].
23. Snihova, O. Yu. (2017). Mozhlyvosti formuvannia postindustrialnykh konkurentnykh perevah staropromyslovykh rehioniv Ukrainy [The possibilities of postindustrial competitive advantages' formation of old-industrial regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 39-51 [in Ukrainian].
24. Klius, Yu. I., Shvets, N. V. et al. (2017). Zabezpechennia staloho rozvytku rehionu: ekonomichni, upravlinski, pravovi ta informatsiino-tekhnichni aspekty [Sustainable development of the region: economic, governance, legal and Information technology aspects]. Sievierodonetsk, View of the SNU them. Volodymyr Dahl [in Ukrainian].
25. Kramchaninova, M. D., Shvets, N. V., Panychok, M. Iu. (2020). Stan kadrovoho zabezpechennia v konteksti aktyvizatsii innovatsiinoho rozvytku rehionu [Staffing condition in context of intensifying innovation development of the region].
Visnyk Skhidnoukrainskoho universytetu im. V. Dalia - Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, 1 (257), pp. 49-53. doi: 10.33216/1998-7927-2020257-1-49-53 [in Ukrainian].
26. Naukova ta innovatsiina diialnist u Luhanskii oblasti za 2018 rik [Scientific and Innovative Activity in Luhansk Oblast for 2018]. (2019). Department of International Technical Assistance, Innovative Development and External Relations of Luhansk Regional State Administration. Retrieved from http://loga.gov.ua/sites/default/files/ naukova_ta_innovaciyna_diyalnist_u_luganskiy_oblasti.pdf [in Ukrainian].
27. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Potentsial khimichnoho kompleksu Luhanskoi oblasti: suchasnyi stan ta perspektyvy strukturnoi modernizatsii [The potential of the chemical complex of Luhansk region: current state and prospects for structural modernization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1, pp. 4-15. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-4-15 [in Ukrainian].
28. Shevtsova, H. Z. (2020). Cuchasni trendy ta priorytety rozvytku yevropeiskoi khimichnoi industrii: analitychnyi ohliad [Current trends and priorities of the European chemical industry's development: an analytical review]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - The Herald of Economic Science of Ukraine, 2 (39), рр. 36-45. doi: 10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45 [in Ukrainian].
29. Foray, D. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Joint Research Center. Retrieved from https: //s3platform. jrc.ec.europa.eu/documents/20182/84453/RIS3+Guide.pdf/fceb8c58-73a9-4863-8107-752aef77e7b4.
30. SDG 2. Sustainable development Goals KNOWLEDGE PLATFORM. (2019). Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/topics/foodagriculture.
31. Ross, A. (2016). The industries of the future. Simon & Schuster, UK Ltd.
304 p.
32. Naukovyi park MNAU "Ahroperspektyva" [Science Park MNAU "Ahroper-spektyva"]. Retrieved from https://np.mnau.edu.ua/ua/?page_id=471 [in Ukrainian].
33. Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M., Pchelynska, H. (2020). In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, 9(2), pp. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
Надшшла до редакцИ' 17.11.2020 р.
