CC BY
13
МЕНЕДЖМЕНТ 1ННОВАЦ1Й
УДК 332.14:001.895:330.837(477.63) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).63-74
1рина Юривна Шдоричева
канд. екон. наук ORCID 0000-0002-4622-8997
e-mail: pidoricheva@nas.gov.ua,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ШСТИТУЩЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗШИРЕННЯ ФУНКЦЮНАЛУ РЕГЮНАЛЬНИХ НАУКОВИХ ЦЕНТР1В НАН УКРА1НИ ТА МОН УКРА1НИ У КОНТЕКСТ СМАРТ- СПЕЦ1АЛ1ЗАЦП (НА ПРИКЛАД1 ПРИДН1ПРОВСЬКОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РАЙОНУ)
Постановка проблеми. Пдписанням Угоди про асоцiацiю мiж Украшою та бвропейським Союзом (6С), внесенням змiн до Конституци Украши щодо реалiзащí стратегiчного курсу на набуття повноправ-ного членства в 6С (ст. 102) украшська держава здш-снила цивiлiзацiйний вибiр, продемонструвала намiри i готовнiсть iнтегруватися до европейського простору i системи формальних iнститутiв 6С, прийняти його норми i практики, стати невiд'емною частиною европейського спiвтовариства.
У затвердженш 14 вересня 2020 р. Указом Президента Украши Стратеги нащонально! безпеки Украши магiстральним напрямом розвитку украшсько1 дер-жави визнано европейську iнтеграцiю [1]. Для реалiза-ци цього напряму Украша мае забезпечити повну iм-плементацiю Угоди про асощащю з 6С, що передба-чае максимальне наближення украшського законодав-ства до законодавства 6С, iмплементацiю сотень директив, регламентiв та ршень 6С. Одним iз таких зо-бов'язань е впровадження тдходу смарт-спещалiзащí у систему стратегiчного планування регiонального розвитку.
За визначенням бвропейсько! Кмси, стратегiя смарт-спецiалiзацil представляе собою «нащональну або регiональну iнновацiйну стратегiю, яка встанов-люе прiоритети, що спрямовуються на створення кон-курентних переваг шляхом розвитку власного науко-вого та шновацшного потенцiалу вiдповiдно до потреб бiзнесу, щоб повною мiрою використати юнукч мож-ливостi i тенденци ринку, не допускаючи дублювання i фрагментаци зусиль» [2, с. 2]. Як практична техноло-гiя розбудови стратегш смарт-спецiалiзацil застосову-валася спочатку модель «потршно1 стралЬ», а наразi рекомендаци 6С стосуються важливостi та необхщно-стi використання моделi «чотирьохланково1 стралЬ» [3, с. 37; 4, с. 23]. Це означае, що стратеги смарт-спе-цiалiзацil мають розроблятися спшьно органами влади, науковою експертною спшьнотою, бiзнесом iз за-лученням представниюв громадянського суспшьства. Тим самим пщкреслюеться важливiсть залучення уах зацiкавлених сторiн, у тому чист науки, до пошуку можливостей шновацшного розвитку регюну.
Пiдхiд смарт-спецiалiзацil орiентований на пошук та пiдтримку прюритепв iнновацiйного розвитку ре-гiону, що базуються на його науковому, освггньому, промисловому, шновацшному потенцiалi та спрямовуються на галузеву диверсифiкацiю економiки з метою посилення конкурентних переваг регiону на м1ж-
народному piBHi. Смарт-спецiалiзацiя покликана вирь шувати таю нагальнi проблеми:
пiдвищити шновацшний потенцiал европейських краш i регюшв у вiдповiдностi до конкретних !х потреб та можливостей як основи сталого розвитку; змiцнити м1жрегюнальне спiвpобiтництво; посилити увагу до менш розвинених pегiонiв; удосконалити спшьну роботу в рамках полггики та програм 6С, що пiдтpимують шноваци.
Саме так! завдання е актуальними для Украши та ii pегiонiв, а 1х виpiшенню сприятимуть pегiональнi ш-новацiйнi екосистеми. Останнi мають бути зор!енто-ванi на pеалiзацiю прюритепв смарт-спещал!заци розвитку pегiонiв.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Концепцiя смарт-спещал!заци вперше була викладена в аналь тичних доповщях у 2007 i 2009 роках европейськими дослщниками Д. Фореем, Б. ван Арком, П. Давщом i Б. Холлом [5; 6]. Вона швидко завоювала популяр-тсть i була включена до порядку денного европей-сько! стратеги «бвропа 2020» [7], а також набула по-ширення далеко за межами 6С i пpiоpитезована у про-грамних документах ОЕСР [8] i ООН [9].
Наpазi пщхщ смарт-спещал!заци як iнстpумент полггаки, умови та практики його впровадження широко представлен! в науковш лггературь Украшсью дослщники придшяють значну увагу проблемам !м-плементацп тдходу смарт-спещал!заци до вичизня-них умов. Так, у наукових працях О. Амош!, Г. Шевцовой Н. Швець, М. Крамчаншово1, Г. Пчелинсько! [10; 11; 12] визначено можливосп та оргашзащю про-цесу !мплементаци смарт-спещал!заци як сучасного iнстpументу структурно1 трансформаци економiки регюшв, запропоновано способи виршення проблем постконфлжтних теpитоpiй (на пpикладi Лугансько1 областi) за допомогою пщходу смарт-спещал!заци, розглянуто проблеми та запропоновано шляхи удоско-налення процесу тдприемницького вщкриття. В. Ля-шенко, I. Петрова [13; 14] пропонують для реал!заци стpатегiй смарт-спещал!заци в Укра1ш сформувати систему шституцш сприяння pегiональному розвитку вщповщно до р1вшв NUTS, обГрунтовують пропозици щодо посилення рол! стратегування pегiонального та територ!ального розвитку на загальнонацюнальному р1вш, на р!внях регюну та громади. У статп О. Амош!, О. Ляха, М. Солдак, Д. Череватського [15] розглянуто особливосп застосування тдходу смарт-спещал!заци у старопромислових вугшьних регюнах, надано реко-
мендацп щодо удосконалення iнституцiйного середо-вища розвитку цих репошв. О. CHiroBa [16] обГрунто-вуе пропозицп щодо вдосконалення запровадження пiдхoду смaрт-спецiaлiзaцií в держaвнiй полгшщ Ук-раши. У наукових працях I. бгорова, Ю. Рижково! [17] та В. Григи [18] розглянуто бар'ери на етапах розроблення стратегш смaрт-спецiaлiзaцií на нащона-льному та репональному рiвнях, обГрунтовано прак-тичш рекомендацп з iмплементaцií пiдхoду смарт-спе-цiaлiзaцií до вiтчизняних умов.
Розвиток репональних iннoвaцiйних екосистем, налагодження ефективних взаемозв'язюв i комушка-цiй м1ж усiмa !х акторами [19, с. 75; 20, с. 116-117] вдаграе виршальну роль в успiшнiй реaлiзaцil страте-гiй смaрт-спецiaлiзaцií. В Укра'ш теоретичним i прак-тичним аспектам розвитку нацюнально1 та репональ-них шновацшних екосистем присвячено дoслiдження С. Давимуки i Л. Федулово1 [21], А. Касич [22], С. Ка-цури [23], С. Кравченка i М. Зaнiздри [24].
Проте виконаш дoслiдження, по-перше, недо-статню увагу придшяють iнституцiйним iнструментaм пiдтримки репональних шновацшних екосистем; подруге, не враховують европейський пiдхiд до терито-рiaльнoгo подолу та репонально1 политики, згiднo з яким iннoвaцiйнi екосистеми можуть формуватися на рiзних рiвнях — екoнoмiчнoгo району (NUTS1 1), об-лaстi (NUTS 2), мюта (NUTS 3), громади (LAU2). I, по-трете, нaрaзi розвиток регioнaльних шновацшних екосистем мае розглядатися як колективш зусилля усiх ланок «чотирьохланково1 стралЬ» для успшно1 реаль зацп стратегш смарт-спещ^зацп розвитку областей Укра1ни.
Метою статп е обГрунтування науково-шститу-цшних положень i рекoмендaцiй щодо формування репональних шновацшних екосистем на рiвнi еконо-мiчних рaйoнiв Укра1ни (яю вiдпoвiдaють вимогам ев-
ропейсько1 класифшацп NUTS 1) в умовах iмплемен-тацп Угоди про асощацп м1ж Укра1ною та 6С й тд-ходу смaрт-спецiaлiзaцil.
Система взаeмозв'язкiв м1ж акторами шновацшних екосистем Украши та Придншровського економiчного району
Взаемозв'язки м1ж учасниками iннoвaцiйнoгo процесу та !х взaемoдiя iз зoвнiшнiм середовищем вь дiгрaють вирiшaльну роль в устху iннoвaцiйних екосистем. Нaвiть, якщо iснуе достатня кшьюсть оргаш-зацш, що виконують рiзнi функцп та рол^ а !х яюсть та результати дiяльнoстi е задовшьними, екосистема не буде розвиватися за вщсутносп налагоджених взаемозв'язюв i взаемодш м1ж ними.
Нaцioнaльнiй та репональним iннoвaцiйним еко-системам Укра1ни, у тому числ! Приднiпрoвськoгo екoнoмiчнoгo району, бракуе ефективних взаемозв'язюв i, насамперед, м1ж ключовими акторами — урядом, бiзнесoм (прoмислoвiстю), наукою i громадсьюстю.
Створення iннoвaцiй часто залежить вiд здaтнoстi oргaнiзaцiй використовувати рiзнi джерела шформацп та знання або ствпрацювати з iншими oргaнiзaцiями при !х рoзрoбленнi. У 6С для вимiрювaння ступеня залучення пiдприемств до шновацшного ствроб^ни-цтва використовуеться шдикатор Innovative SMEs collaborating with others. Вш обмежуеться малими i се-реднiми пiдприемствaми (МiCП), осюльки вважа-еться, що всi велик! пщприемства aпрioрi зaлученi до iннoвaцiйнoгo ствробггаицтва. У середньому по 6С цей показник складае 11,8%, а у деяких крашах-чле-нах 6С перевищуе 20%. В Укра1ш цей показник у рази менше нaвiть краш-аналопв для нашо1 держави (рис. 1), що свщчить про недooцiнку малими i серед-шми пiдприемствaми важливоси внеску шших оргаш-зaцiй у процес продукування iннoвaцiй.
35 -
30,6
Рис. 1. Частка шновацшних МСП, як уклали угоди про ствпрацю у сфер1 тновацшно1 дшльностг з шшими тдприемствами та установами протягом останнх трьох рок1в, у загальнш кыькостг М1СП, % (станом на 2019р.)*
* Побудовано автором за джерелом [27, с. 81-83, 89].
1 Nomenclature of Territorial Units for Statistics. 2 Local Administrative Units.
У розр!з! регюшв по цьому показнику в топ-20 краш-члешв 6С1 входять 12 регюшв Великобритании, регюни Австри та Бельгп, що вщповщають р!вню NUTS 1, а також регюни НорвегИ, Ф1нляндп та Грецп, що вщповщають р!вню NUTS 2 [25, с. 58]. В Укра1ш цей шдикатор не вим!рюеться [26, с. 25-30].
1ншим показником, який свщчить про наявшсть зв'язюв м1ж наукою i б!знесом, е юльюсть державно-приватних спшьних публ!кацш у розрахунку на млн
На регюнальному р!вш актившсть державно-приватного ствробггаицтва, яке виражаеться у юлькосп спшьних публ!кацш, безпосередньо залежить вщ на-явност в регюш дослщницького шституту чи ушвер-ситету. Тому у столицях цей показник е зазвичай ви-соким. Найкращ! результати демонструють регюни кра1н Скандинавп, Швейцарп, ЩдерлавдДв, Шмеч-чини, яю вщповщають р!вню NUTS 2, а також регюни NUTS 1 Австрп, Бельгп i Великобританп [25, с. 60]. В Укра1ш цей шдикатор не вим!рюеться [26, с. 25-30]. Для анал!зу наявносп та штенсивносп взаемозв'язюв м1ж ключовими акторами шновацшно1 екосистеми Придншровського економ!чного району використаемо доступну статистичну шформащю, що надаеться Державною службою статистики Украши.
Дан! офщшно1 статистики свщчать, що бшьше половини загально1 юлькосп шновацшно активних пщприемств Укра1ни залучен! до шновацшного ствробггаицтва (58,3%). На перший погляд таке значення може здатися непоганим. Але, якщо враховувати, що мова йде про частку шновацшно активних пщпри-емств Укра1ни, тобто про 28,1% загально1 юлькосп пщприемств, виходить, що шновацшною ствпрацею займаеться лише кожне шосте пщприемство (16,4%). З цих 58,3% шновацшно активних пщприемств 5,8% ствпрацюють !з закладами вищо1 освгти (ЗВО) i 9,6% — з науковими установами (табл. 1). Перерахову-ючи щ значення до загально1 юлькосп пщприемств
1 Станом на 2019 р., до виходу Великобританп з Свропей-ського Союзу.
населення (Public -private co -publications per million population). Цей показник фжсуе державно-приватш зв'язки та активну ствпрацю м1ж дослщниками б!з-нес-сектору i державного сектору, яю ведуть до акаде-м!чних публжацш. Украша також значно вщстае вщ 6С за цим показником. Якщо у середньому по 6С вш складае 81,7 публ!кацш на млн населення, то в Укра1ш вш у 14 раз!в менше (рис. 2).
Украши, отримуемо дуже низью показники: iз закладами вищо! освгга спiвпрацюють 1,6%, а з науковими установами — 2,7% пщприемств. Одшею з можливих причин тако1 ситуацп е низька зацiкавленiсть пщпри-емств в реалiзацil iнновацiйних стратегiй розвитку i надання переваги запозиченню заруб1жних готових рiшень у виглядi машин, технологш i обладнання. 1н-диферентне вщношення пщприемств до взаемодп з виробниками знань також частково може визначатися вщсутшстю ефективних механiзмiв захисту прав ште-лектуально1 власностi в крашь
У регiональному розрiзi ситуащя дещо iнша. У табл. 1 наведено обласп-лщери та областi-аутсайдери, а також обласп Приднiпровського економiчного району, одна з яких (Юровоградська область) нале-жить до найактивнiших у плаш iнновацiйного ствро-бiтництва пщприемств, а шша (Запорiзька область) — до групи областей, яю демонструють найгiршi показники, але виключно через низьку спiвпрацю шнова-цшних пiдприемств з постачальниками обладнання, матерiалiв тощо, осюльки саме пiдприемства Запорь зько! областi на фонi шших областей Придшпров-ського економiчного району найактивнше ствпрацю-ють iз закладами вищо1 освiти та науковою сферою. Лщером серед усiх регiонiв Украши за цими показни-ками е Донецька область. Не найпршу позищю займае i Луганська область, це свщчить, що, незважаючи на значш втрати промисловостi, iнфраструктури i сощ-
300 250 200 150 100 50 0
267,6
200,5
162,5
137,3
120,0 116,7
81,7
60,3
38,5
У,
У
✓ / £
23,8 20,9 19,1 16,5 16,4
Ш ЕЗ Eza са га
&
5,8
Рис. 2. Кшьюсть спшьних державно-приватних академ!чних публ1кацш у розрахунку на млн населення, одиниць*
* Побудовано автором за: [27, с. 81-83, 89].
альних об'екив, м^ращю населения, окупацiю час-тини територи, Донецький економiчний район ще збе-рiгае певнi внутрiшнi резерви для тдвищення шнова-цiйностi та конкурентоспроможносп репональног економiки. Така ситуацiя обумовлена, насамперед, ю-торично сформованими умовами розвитку цих областей, яю вiдрiзнялися вагомим промисловим i науково-технiчним потенцiалом, високою концентрацiею ос-новних промислово-виробничих фондiв i компетент-них кадрiв, значною щiльнiстю населення. Наразi щд-приемства Донецького економiчного району намага-
Серед iнновацiйно активних шдприемств Укра-!ни лише 7,4% вважають державнi науковi установи i заклади вищо! освiти важливим джерелом шформацп для iнновацiй; прiоритет у цьому плат вщдаеться по-стачальникам i клiентам (табл. 2). Такий пiдхiд обме-
ються вiдновити свою дiяльнiсть, побудувати новi ланцюжки поставок i матерiально-технiчного забезпе-чення з шшими регiонами, запустити процеси вщнов-лення галузево! диверсифжацп шляхом ствпращ з на-уковими установами та освггшми закладами. Що сто-суеться Дншропетровсько! областi, то вона займае се-реднi позицп серед шших регiонiв Укра!ни. Найак-тивнiше падприемства Дншропетровсько! областi ств-працюють з постачальниками i клiентами, найменш розвинутими е зв'язки iз закладами вищо! освгги.
Таблиця 1
жуе шновацшну спроможиiсть пiдприемств, осюльки мiжорганiзацiйнi зв'язки та джерела шформацп е таким самим стратепчним вибором падприемств, як i ш-вестицп, яю вони вкладають у розробку продукив, по-лiпшення обслуговування або у розвиток навичок.
Таблиця 2
Розподы шновацшно активних пщприемств за найбiльш важливими джерелами шформацп
для шновацшноТ дiяльностi у 2014-2016 рокiв в УкраТш та деяких областях, _ % до загальноТ кiлькостi шновацшно активних пиприемств"_
Областi Джерела
Внутрiшнi (в межах пщприем-ства) ринковi шституцшш iншi
поста-чаль-ники ктенти ЗВО держ. НД1 конференцп, ярмарки, виставки наук. жур-нали/рекл. видання
УкраТна 37,0 26,8 22,5 2,8 4,6 14,7 10,0
Вiнницька 46,8 36,7 21,5 2,5 5,1 19,0 13,9
Днiпропетровська 36,2 20,2 17,8 1,2 3,6 12,2 7,1
Донецька 44,9 28,6 24,5 6,1 14,3 14,3 6,1
Житомирська 34,8 29.2 20,2 6,7 4,5 20,2 12,4
Запорвька 32,6 25,4 20,3 3,6 9,4 10,9 10,9
К1ровоградська 30,0 18.6 18,6 1,4 14,3 11,4
Луганська 34,6 34,6 19,2 3,8 3,8 15,4 23,1
Хмельницька 27,3 38,6 18,2 6,8 4,5 18,2 13,6
Чернiвецька 23,8 33,3 23,8 9,5 14,3 23,8 14,3
* «-» — данi вiдсутнi.
** Складено автором за джерелом [28, с. 142].
Розподы шновацшно активних пщприемств, залучених до iнновацiйного спiвробiтництва, за типами партнерiв в УкраТнi, Придншровському економiчному район! та деяких шших областях, _% до загальноТ к!лькост! iнновацiйно активних пщприемств**_
Обласп Усього У тому чи^
постачальники обладнання, матерiалiв ... ктенти ЗВО науковi установи
20162018 роки + ,-* 20162018 роки + ,-* 20162018 роки + ,-* 20162018 роки + ,-* 20162018 роки + ,-*
УкраТна 58,3 23,9 52,0 25,9 16,4 2,7 5,8 -0,1 9,6 1,2
Вшницька 75,8 23,9 54,5 29,2 9,1 -2,3 4,5 -0,6 21,2 16,1
Волинська 80,4 47,1 78,6 48,4 5,4 2,2 1,8 * 1,8 0,2
Дншропетровська 58,1 29,6 54,1 34,2 25,2 13,3 5,2 -1,3 10,4 1,2
Донецька 76,1 29,2 59,7 27,0 23,9 3,5 13,4 1,2 26,9 8,5
Запорiзька 28,8 3,4 23,2 5,1 15,2 5,1 10,4 3,2 12,0 1,1
1вано-Франювська 25,0 -3,8 22,2 3,0 6,9 -5,4 _* _* 2,8 -5,4
Кфовоградська 86,2 63,3 81,6 63,0 13,8 8,1 2,3 0,9 5,7 2,8
Луганська 92,3 38,5 76,9 30,7 15,4 0 * * 15,4 -3,8
Одеська 66,1 33,6 60,0 35,6 8,7 -4,4 10,4 4,1 12,2 2,2
Сумська 58,9 25,6 38,4 10,9 23,3 3,0 6,8 -0,4 19,2 9,1
Черкаська 18,6 1,0 15,7 3,9 1,4 -1,5 1,4 -0,1 4,3 1,4
Чершвецька 26,7 -16,2 20,0 -13,3 13,3 -1,0 * _* 13,3 -1,0
* Прирют/зменшення вщносно попереднього перюду обстеження п1дприемств за 2014-2016 рр.;
«-» — дан1 вщсутш. ** Складено автором за джерелом [28, с. 105].
Серед регюшв науковим установам i закладам ви-що1 освгги як джерелу iнформацiï вщдають належне значення знову ж таки пiдприeмства Донецько'1 об-ластi, а також Чершвецько'1, Хмельницько'1, Житомир-сько'1 та Запорiзькоï областей. Пiдприeмства Дшпро-петровсько'1 i Юровоградсько1 областей за цим показником суттево поступаються iншим регiонам Украши. Як окреме джерело iнформацiï потрiбно вiдзначити науковi журнали i рекламнi видання, яю вважаються найбшьш цiнними пiдприeмствами Лугансько'1 об-ластi. На конференцiях, виставках та ярмарках шфор-мацiю отримуе значна частка пiдприeмств у багатьох регюнах Украши — цей показник коливаеться вщ 4,8% (у Волинсьюй областi) до 23,8% (у Чершвецьюй обла-стi). Приднiпровський економiчний район за цими показниками займае середш позицп серед iнших регюшв Украши.
На пiдставi проведеного аналiзу можна зробити висновок, що як в Украш в целому, так i в Придшп-ровському економiчному районi, зокрема, спостерта-еться брак ефективних взаемозв'язюв в iнновацiйних екосистемах. М1ж акторами виникають значнi роз-риви, що поглиблюють так звану «долину смери», яку бiльшiсть розробниюв iнновацiй не в змозi подолати самостшно, що вимагае державно'1 пщтримки, яка мае полягати не стшьки у прямiй фiнансовiй допомозi, скшьки у створеннi стимулiв, необхiдноï шфраструк-тури, забезпеченнi сприятливих iнституцiйних умов для консолщацп iнтересiв та ефективно'1 координацп взаeмодiй усiх зацiкавлених в шновацшному процесi сторiн.
Iнституцiйна щдтримка розвитку регiональних 1нновац1йни\ екосистем на piBHi економiчних район1в Украши
В Украш, згiдно з економiчним районуванням, ва областi охопленi системою державного управлшня, проте наукове та шновацшне забезпечення ïx функ-цiонування чгтко не простежуеться. У жоднiй iз за-тверджених регiональниx стратегiй смарт-спецiалiзацiï наука не представлена серед прюритепв, що гальмуе регiональний iнновацiйний розвиток.
У бшьшосп обласних державних адмшстрацш немае единого органу по забезпеченню комплексного iнновацiйного розвитку територiй, таю функцп розпо-рошенi мiж рiзними департаментами. Так, наприклад, Днiпропетровська обласна державна адмшстращя мае департамент економiчного розвитку, управлiння агро-промислового розвитку, департамент освгга i науки, управлшня шформацшних теxнологiй та електронного урядування, яю тою чи iншою мiрою опiкуються шно-вацiями. Однак жоден з них не забезпечуе комплексного шновацшного розвитку регюну та неспроможний оргашзувати ефективну управлшську дiяльнiсть з реа-лiзацiï в обласп системно'1, послiдовноï та сприятливо'1 до шновацш державно'1 полiтики.
На рiвнi економiчного району вiдсутнi адмшст-ративш органи управлiння. Областi, як входять до складу певного економiчного району, здебшьшого не-залежно здiйснюють шновацшну дiяльнiсть без будь-яко'1 ствпращ. Однак, маючи взаемопов'язану шфра-структуру, подiбну структуру економiки та подiбнi проблеми, шляхом спiвпрацi та об'еднання ресурав, вони могли б забезпечувати бшьш динамiчний розвиток, у тому чист iнновацiйний. Тому координащя дь яльностi з розбудови шновацшно'1 екосистеми на рiвнi економiчного району може здшснюватися переважно
на громадських засадах iз залученням ключових акто-рiв «чотирьохланковоЬ» спiралi усix областей, що входять до складу економiчного району. Пропонуеться ви-користати в MKoemi головного координатора регшнальт HayKoei центри НАН Украти та МОН Украти (далi — регюнальш науковi центри, РНЦ). Це обумовлено тим, що в забезпеченш шновацшного розвитку краши i регюшв провщна роль належить наущ. Фундаментальна наука створюе новi знання та пропонуе новi пщ-ходи, яю можуть привести до ïx практичного застосу-вання i забезпечити шновацшш рiшення глобальних i локальних проблем людства та покращити життя людей.
Формування шновацшних екосистем на рiвнi економiчниx районiв потребуе посилення ствпращ та координацп дiяльностi м1ж урядом, бiзнесом (промис-ловiстю), наукою та широкою громадсьюстю. При цьому забезпечення шновацшного розвитку мае здшснюватися у вщповщносп до сучасних глобальних тенденцш iнновацiйного розвитку, що може обГрунту-вати наукова експертна стльнота. РНЦ могли би ви-конувати функцп з координацп зв'язюв м1ж уетма акторами iнновацiйноï екосистеми не лише в окремш обласп, а в межах економiчного району [29].
Тим бшьше, що Законом Украши «Про наукову та науково-техшчну дiяльнiсть» вони надшеш вщпо-вщними повноваженнями. Так, згiдно зi статтею 25 цього закону, «регiональнi науковi центри створю-ються з метою пщвищення ролi науки в розробленш та реалiзацiï ефективно'1 регiональноï полггаки, ïï орь ентацп на поеднання загальнодержавних i регюналь-них штереав, наукове забезпечення розв'язання акту-альних проблем соцiально-економiчного розвитку регюшв» [30].
Вiдповiдно до Типового статуту регюнального на-укового центру [31], регюнальний науковий центр е державною неприбутковою бюджетною науковою установою, яка проводить дослщження в штересах економiки та соцiального розвитку регюну i за результатами дослщжень спрямовуе зусилля вчених вщпо-вщного регiону незалежно вiд ïx науково'1 спецiалiзацiï та вiдомчоï належностi на виршення комплексних ре-гiональниx проблем переважно мiжгалузевого характеру, а також залучае для цього фаxiвцiв з iншиx ре-гiонiв. По суп, РНЦ виступають мiжвiдомчими на-уково-координацшними органами, що охоплюють установи НАН Украши i МОН Украши, науково-дослщш, проектно-конструкторсью оргашзацп i заклади вищо'1 освiти iншиx видiв пiдпорядкування.
Разом iз тим для розвитку ефективно'1 регюналь-но'1 шновацшно'1 екосистеми недостатньо об'еднати зусилля лише науково'1 та освiтньоï сфер, важливо пiдключити до цього процесу бiзнес, органи влади, представниюв громадськостi, iншi зацiкавленi оргаш-зацп, скоординувати ïx спшьну дiяльнiсть для забезпечення стшкого випереджаючого iнновацiйного розвитку регюшв. Повноваження регюнальних наукових цен^в з координацп багатостороннix взаемозв'язюв м1ж рiзними акторами не передбаченi законодавством i не прописан в Типовому статуи РНЦ та Статуи На-цюнально'1 академи наук Украши.
Тому доцльно розширити функцп i повноваження регональних наукових центрiв, перетворити ïx у ефек-тивно drn4Î мiжрегюнальнi координацшт центри шновацшного розвитку. Подвшне пщпорядкування РНЦ дозволяе реалiзувати цю пропозищю.
На niqcraBi вищевикладеного пропонуеться внести доповнення до cmammi 25 Закону Украгни «Про на-укову та науково-те^чну дiяльнiсть» у такш редакци:
«1. Регюнальш HayKOBi центри створюються з метою пщвищення ролi науки в розробленш ефективно! регюнально! политики, ii орiентaщi на поеднання за-гальнодержавних i регiонaльних iнтересiв з метою за-безпечення стшкого випереджаючого тновацшного роз-витку крагни, наукове забезпечення розв'язання ак-туальних проблем соцiaльно-економiчного та тновацшного розвитку регюшв та економiчних райотв, як не-адмтктративних агрегацш, що вiдповiдaють рiвню NUTS 1 номенклaтурно-територiaльних одиниць статистики бвропейського Союзу.
2. Регюнальш нayковi центри створюються На-цюнальною aкaдемiею наук Украши, нацюнальними галузевими академями наук спшьно з центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування i реaлiзyе державну полiтикy у сферах освти i науки, науково'1, нayково-технiчноi та тновацшног дiяльностi, за погодженням з вщповщними мiсцевими органами виконавчо! влади.
3. Регюнальш нaуковi центри, вiдповiдно до законо-давства Украши, Типового статуту регюнального на-укового центру НАН Украгни i МОН Украгни, Статутам Нащональног академи наук Украгни та нащональ-них галузевих академш наук виконують функцн мiж-вiдомчоi координаци зв 'язтв мiж акторами регюнальних тновацшних екосистем в межах aреaлiв ix ди, ят вiдпо-вiдaють рiвню економiчного рашону.
При регюнальних наукових центрах можуть ство-рюватися мiжрегiонaльнi громадськ оргатзацн та спыки, незалежн вiд держави i бiзнес-структур «фабрики думок», як об'еднають науковиш, тдприемницькш, освтнш, промисловиш, тфраструктурниш, громадськиш потенщал областеш для забезпечення быьш динaмiчного тновацшного розвитку кожного учасника та економiч-ного рашону в цыому.
Регюнальж нaуковi центри в умовах Угоди про асо-щацт мiж Украгною, з однег сторони, та бвропешським
Союзом, Европейським ствтовариством з атомног енерги г Ихнгми державами-членами, з тшог сторони, з метою ефективног ттеграци Украти до бвропейського дослгдницького простору, за погодженням з европей-ськими партнерами, можуть створювати фшг та пред-ставництва при наукових оргатзацшх та утверситетах крат-члетв бвропейського Союзу».
Вщповщт змши доцшьно прописати в Типовому статут РНЦ, Статутах Нацюнально! академп наук Украши i нацюнальних галузевих академш наук.
Реалiзацiя додаткових функцш РНЦ мае здшсню-ватися за рахунок кошта державного та мюцевих бюджета, переважно, на засадах державно-приватного партнерства iз залученням кошта бiзнес-структур, ук-ра!нських та шоземних швестицш, кошта европей-ських програм, кредита, гранта та шших джерел, не заборонених законодавством. Для цього потрiбно внести доповнення до щорiчних закошв про держав-ний бюджет, в яких окремим рядком передбачалося б фшансування дiяльностi РНЦ у цьому напрямь
Регюнальш науковi центри також потребують по-силення кадрово! складово!, у тому чист молодими науковцями, i систематичного залучення до ствпращ представниюв бiзнесу та широко! громадськость Як показуе практика кра!н-члешв 6С, держава не може бути единим регулятором шновацшних процеетв, на-разi успiшний iнновацiйний розвиток кра!ни та регю-нiв неможливий без активно! учасп суспшьства в про-цеа ухвалення державних рiшень.
Мережа РНЦ та !х можливих фiлiй та представ-ництв при наукових i освiтнiх закладах кра!н-членiв 6С повинна стати реальним i дiевим осередком, орга-нiзацiйним ядром розвитку регюнальних шновацшних екосистем Укра!ни.
В Укра!ш створено шiсть, а наразi дiе п'ять ре-гiональних наукових цен^в: Донецький, Приднш-ровський, Пiвнiчно-схiдний, Швденний i Захiдний (рис. 3). Ареали !х ди загалом спiвпадають з межами економiчних районiв (рис. 4).
Захщний науковий центр
К иг в
П1вн1чно-сх1дняй науковий центр
ДонецькиГ] науковий центр
ПридШпрооський науковий центр
Швденний науковий центр
Кримський науковий центр
л
40
Рис. 3. Регюнальн нaуковi центри НАН Украгни i МОН Украгни [32]
Рис. 4. Карта eKOHOMÎHHUx райотв Украти у eidnoeidHocmi до pieHM NUTS 1 GC* * Побудовано автором.
Однак шють областей — Вшницька, Житомир-ська, Черкаська, Чершпвська, Кишська област та м. Ки!в — не увшшли до ареалу жодного наукового центру. Захщний РНЦ, який охоплюе 8 областей, штучно з'еднав Карпатський та Пiвнiчно-Захiдний економiчнi райони та штучно розiрвав економiчно единий Подшьський економiчний район, двi областi якого — Хмельницька i Тернопшьська — увшшли до складу Захщного наукового центру, а третя — Вшницька — залишилась поза !х межами.
Для того, щоб науковi центри могли вiцiгравати провiдну координацшну роль у розвитку iнновацiйних екосистем економiчних районiв пропонуеться провести експеримент i в межах Подшьського економiч-ного району об'еднати зусилля Вшницько1, Хмельни-цько! i Тернопшьсько1 областей шляхом формування Подшьсько1 регюнально1 шновацшно1 екосистеми, органiзацiйним ядром яко! може стати новостворений Подшьський науковий центр Нацюнально1 академп аграрних наук (НААН) Укра1ни та МОН Украши. Основу наукового центру можуть скласти науковi шсти-тути НААН Украши, заклади вищо1 освiти, науковi та освiтнi установи, пiдпорядкованi шшим мiнiстерствам i вiдомствам Укра1ни. До складу установ Подшьського наукового центру НААН Украши та МОН Украши могли б увшти:
у Вшницькш обласи — 1нститут кормiв та сшь-ського господарства Подiлля НААН Украши; Вшни-цький нацiональний аграрний ушверситет, Вшниць-кий нацiональний техшчний унiверситет, Донецький нацiональний унiверситет iменi В. Стуса;
у Хмельницькш област — Хмельницький нацю-нальний ушверситет, Кам'янець-Подшьський нацю-нальний унiверситет iменi 1вана Огiенка, Подшьський державний аграрно-техшчний унiверситет;
у Тернопшьськш областi — Тернопшьська фiлiя державно1 установи «1нститут охорони грантiв Украши», ДП «Тернопшьський науково-дослiдний та про-ектний шститут землеустрою», Тернопшьська державна сшьськогосподарська дослiдна станцiя 1нсти-туту кормiв та сшьського господарства Подшля НААН Укра1ни, Тернопшьський нацiональний техшчний ушверситет iм. 1вана Пулюя, Тернопшьський нацюналь-ний економiчний ушверситет.
Пдсилити наукову складову Подшьсько1 регю-нально1 шновацшно1 екосистеми пропонуеться шляхом утворення фiлiй, структурних шдроздЫв, лабора-торiй наукових установ НАН Укра1ни при ушверсите-тах, академiях, iнститутах цих областей. Право наукових установ створювати спшьно з закладами вищо1 освiти спiльнi науково-освгтш структури закрiплено статтею 7 Закону Украши «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть».
Втiлення пропозици щодо створення Подшьсько1 регюнально1 шновацшно1 екосистеми на базi наукового центру НААН Украши та МОН Украши залежить вщ зацiкавленостi И актс^в, органiзаторських здiб-ностей керiвникiв установ, оскшьки науковий та освiтнiй потенщал областей е цшком достатнiм для ре-алiзацil тако1 iнiцiативи.
Придшпровський науковий центр НАН Украши та МОН Украши як драйвер розвитку Придшпровсько!' регюнально!" шновашйноТ екосистеми
Приднiпровському науковому центру НАН Украши та МОН Украши (далi — Центр) пропонуеться провести експеримент з формування Придшпровсько1 регюнально1 шновацшно1 екосистеми в межах При-днiпровського економiчного району з метою приско-рення реапiзацiï в його межах шновацшно1 моделi еко-номiчного зростання. Науково-методичний супровiд м^ би здiйснювати 1нститут економiки промисловосп НАН Украши та його Дшпровське вщщлення. 1нсти-тут мае угоди про ствпрацю з Днiпровським нацю-нальним унiверситетом iм. О. Гончара, Нацюнальним унiверситетом «Днiпровська полiтеxнiка», Дшпров-ським державним xiмiко-теxнологiчним ушверсите-том, Утверситетом iм. А. Нобеля, як могли б стати базовими акторами проекту. За умови устшно'1 реаль заци експерименту вiн може бути дуплшований й ти-ражований в шших економiчниx районах Украши.
Центр мае достатнш потенцiал i досвщ для вть лення цieï пропозици. Так, Центр тдтримуе ств-працю з державною i мсцевою владою, зокрема, з Мш-економрозвитку Украши, Нацюнальним офюом ште-лектуально'1 власноси, мiсцевими радами i обласними державними адмшстращями, науково-виробничими об'еднаннями, зокрема, з ТОВ «Екотехсервю», репре-зентативними органами роботодавщв, зокрема, з Фе-деращею органiзацiй роботодавцiв Дшпропетров-щини, науковими установами тших регютв, зокрема, з 1нститутом економiки промисловостi НАН Украши (м. Ктв), громадськими спыками, наприклад, з ГС «Центр шновацш «Сходи в Майбутне», спшьно з якими проводить науковi та експериментальш дослщ-ження i розробки, оргашзовуе семiнари i конференций, бере учать у розробленнi державних стратегiчниx документа (серед останньо'1 — Нацюнальна стратегiя розвитку iнтелектуальноï власностi Украши на 20202030 рр.), готуе науково-методичш рекомендаций щодо забезпечення шновацшного розвитку Придшпров-ського економiчного району. Центр устшно здiйснюe науковий супровщ дiяльностi потужних промислових пiдприeмств економiчного району, ят працюють в космiчнiй та авiацiйнiй, вугiльнiй та прничо-металур-гiйнiй, енергетичнiй, машинобудiвнiй та агропромис-ловiй галузях [33].
Для надання такому експерименту юридично'1 сили пропонуеться розробити та затвердити обласними радами Придшпровського економiчного району Концепщю розвитку Приднiпровськоï регiональноï iнновацiйноï екосистеми на базi Приднiпровського наукового центру НАН Украши та МОН Украши. Така Концепщя могла б доповнити Стратепю розвитку сфери шновацшно1 дiяльностi на перiод до 2030 року, метою яко'1 е розбудова нацюнально1 шновацш-но1 екосистеми, але у якш регiональний рiвень шновацшного розвитку чгтко не простежуеться.
На базi Центру за участю експертно'1 спшьноти — Академп економiчниx наук Укра1ни, промислових пiд-приемств i пщприемщв, представник^в державного уп-равлiння та мiсцевого самоврядування, агенцш регiо-нального розвитку областей, регюнальних торгово-промислових палат та шших защкавлених сторiн — пропонуеться заснувати мiжрегiональну громадську спыку «Платформа тновацшного розвитку «Приднт-ров'я»». Ця платформа може стати постшно ддачим
комушкацшним майданчиком м1ж державою, науко-вою експертною спшьнотою, бiзнесом та широкою громадсьюстю для обмiну iнформацieю; виявлення спшьних проблем i завдань шновацшного розвитку; узгодження сво'1х позицiй з принципових питань; ко-легiального вироблення ршень та консолiдацiï ресур-ав на розв'язання найбгльш гострих проблем освгт-ньо'1, науково'1, науково-теxнiчноï, виробничо'1 та iнно-вацiйноï сфер економiчного району. У тiснiй спiвпрацi з Придшпровським науковим центром НАН Украши та МОН Украши ця платформа може стати « фабрикою думки» щодо шляxiв i засобiв перезавантаження вщ-носин мiж акторами регюнально1 iнновацiйноï екосистеми та неошдус^ального вiдродження Приднiп-ров'я.
Реалiзацiя тако'1 пропозици дозволить державним шститущям на постшнш основi комунiкувати з на-уковцями, бiзнесом i громадськ^стю, оперативно вщ-стежувати ïx думку з рiзниx питань та, виходячи з цього, реалiзовувати, а у разi необхщносп, корегувати заходи з реалiзацiï регюнально1 iнновацiйноï полiтики для досягнення кращих результата. Це також дасть можжливють попередити неефективне витрачання державних кошта i спрямовувати ïx до сфер найбшьшого защкавлення промисловцiв i пщприемщв, виходячи з прюритета смарт-спецiалiзацiï областей та мети роз-будови нацюнально'х та регiональниx iнновацiйниx екосистем Украши — забезпечити стшкий випереджа-ючий iнновацiйний розвиток кра'1ни та регюшв як ос-нови високого рiвня життя широких верств населення.
Висновки. Пщписанням Угоди про асощащю Ук-ра'1на взяла на себе зобов'язання наблизити свое зако-нодавство до законодавства 6С, iмплементувати евро-пейськ! директиви, регламенти та ршення, що стосу-еться i впровадження пiдxоду смарт-спецiалiзацiï у систему стратепчного планування регiонального розвитку. Згщно з цим пiцxодом, влада, бiзнес (промис-ловiсть), наука i широка громадсьюсть покликанi об'еднати зусилля у пошуку та пiдтримцi прюритета шновацшного розвитку регюну з метою посилення його конкурентних переваг на м1жнародному рiвнi. Вирiшенню цих завдань сприятимуть регюнальш iн-новацiйнi екосистеми, ефектившсть яких значною мi-рою визначаеться наявшстю, iнтенсивнiстю та яюстю взаемозв'язк^в м1ж ïx акторами. Саме тому недо-статньо просто розвивати окремi складовi iнновацiй-но'1 екосистеми, необхщно вдосконалювати меxанiзми взаемозв'язк^в м1ж ними.
Аналiз iндикаторiв бвропейського шновацшного табло показав, що за ступенем залучення малих i се-редн1х пiдприeмств до iнновацiйного спiвробiтництва, за розвинешстю зв'язк^в м1ж дослiдниками бiзнес-сектору i державного сектору, яю ведуть до академiч-них публшацш, Укра'1на в рази вiдстаe вщ усix кра'1н-членiв 6С, у тому чи^ краïн-аналогiв, зокрема, Польщ^ Естон11, ЛатвИ, Литви, Болгар11 та РумунИ.
На прикладi Приднiпровського економiчного району, який вiцповiдаe вимогам европейсько'х класи-фiкацiï NUTS 1, здшснено аналiз наявностi та iнтен-сивносп взаемозв'язк1в мiж ключовими акторами його шновацшно'х екосистеми. Визначено, що серед уах ре-гiонiв Укра'1ни Юровоградська область належить до найактивнiшиx у плат шновацшного ствробггаицтва пiдприeмств, але таке ствробггаицтво обмежуеться здебгльшого зв'язками з постачальниками обладнання i матерiалiв, а з науковими установами i ЗВО ствпра-
цюе незначна частка шновацшно активних пщпри-емств (вщповщно 5,7 i 2,3% загально'1 кшькосп шно-вацiйно активних пiдприемств обласп). Запорiзька область хоча i вщноситься до групи областей-аутсайдерiв за штенсивтстю iнновацiйного спiвробiтництва, але ïï пiдприемства на фонi iнших областей Придншров-ського економiчного району найактивнше ствпрацю-ють i3 ЗВО та науковою сферою (10,4 i 12,0% вщповщно). Дншропетровська область займае середш позиций серед шших регюшв Украши. Найактивнше тд-приемства Днiпропетровськоï областi спiвпрацюють з постачальниками (54,1%) i клiентами (25,2%), най-менш розвинутими е зв'язки iз ЗВО (5,2%). Серед iнновацiйно активних пщприемств лише 1,4% у Юро-воградськш областi та 4,8% у Дншропетровськш об-ластi вважають державш науковi установи i заклади вищо'1 освiти важливим джерелом iнформацiï для шновацшно! дiяльностi. Пiдприемства Запорiзькоï областi за цим показником демонструють кращi позици (13,0%) навiть у порiвняннi iз середнiм рiвнем по Ук-раïнi (7,4%), але цей вщсоток все одно е незначним, що суттево обмежуе iнновацiйну спроможшсть щд-приемств.
З метою створення належних iнституцiйних ш-струментiв пiдтримки регюнальних шновацшних екосистем, пщвищення ролi науки в забезпеченш шнова-цшного поступу краши запропоновано надшити регюнальш науковi центри НАН Украши та МОН Украши додатковими повноваженнями з координаци зв'яз-юв м1ж всiма акторами iнновацiйних екосистем на рiвнi економiчних районiв. Запропоновано внести змши i доповнення до Закону Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть», Типового статуту регюнального наукового центру, статуив Нацюнально'1 академи наук Украши та нацюнальних галузевих академш наук щодо розширення функцш i повноважень регюнальних наукових центр!в, перетворення к у ефективно дiючi мiжрегiональнi координацiйнi центри шновацшного розвитку. У такий споетб мережа регю-нальних наукових центр!в могла би виступити реаль-ним i дiевим осередком, органiзацiйним ядром розвитку регюнальних шновацшних екосистем на рiвнi економiчних районiв, яю вiдповiдають рiвню NUTS 1
ее.
Запропоновано пiдхiд до формування Подшь-сько'1 регiональноï iнновацiйноï екосистеми в межах Подшьського економiчного району у складi Вшниць-ко'1, Хмельницько'1, Тернопшьсько'1 областей. Для наукових установ НААН Украши, як! розташованi на те-ритори цих областей, пропонуеться використати до-свщ формування юнуючо1 мережi регiональних наукових центр!в НАН Украши та МОН Украши, а для пщсилення 1х науково'1 складово'1 — створити при утверситетах, академiях та iнститутах цих областей фши та шш! структурш пщроздши наукових установ НАН Украши, як! розташоваш в шших регюнах Украши.
На баз! Придншровського наукового центру НАН Украши та МОН Украши запропоновано реал!зувати ряд експерименпв для подальшо'1 дупткаци й тиражу-вання в шших економ!чних районах Украши, по-перше, з формування Придншровсько'1 регюнально'1 шновацшно'1 екосистеми з метою прискорення реат-заци в межах економ!чного району шновацшно'1 мо-дел! економ!чного зростання. Для надання такому екс-перименту юридично'1 сили запропоновано розробити та затвердити обласними радами Концепщю розвитку
Приднiпровськоï регюнально'1 iнновацiйноï екосистеми; по-друге, за участю експертно'1 спшьноти та Bcix зацiкавлених сторiн створити мiжрегiональну гро-мадську спшку «Платформа iнновацiйного розвитку «Придншров'я»», яка може стати постшно дiючим ко-мунiкацiйним майданчиком мiж владою, бiзнесом, наукою та широкою громадсьюстю для обмiну шформа-цieю, узгодження ними сво'1х позицш з принципових питань, колегiального вироблення ршень та консоль даци ресуретв на розв'язання найбшьш гострих проблем науково'1, науково-технiчноï, виробничо'1 та шновацшно'! сфер економiчного району. Ця платформа може стати «фабрикою думки» щодо шляхiв i засобiв перезавантаження вщносин мiж акторами регюнально'1 iнновацiйноï екосистеми та неоiндустрiального вщ-родження Приднiпров'я. Науково-методичний супро-вщ реалiзацiï запропонованих експериментiв та щей ми би здiйснювати 1нститут економiки промисловостi НАН Украши та його Дншровське вщдшення.
Практична реалiзацiя запропонованих науково-iнституцiйних положень i рекомендацш щодо формування регiональних шновацшних екосистем на рiвнi економiчних райошв, яю вiдповiдають вимогам евро-пейсько'1 класифiкацiï NUTS 1, дозволить, окрiм гар-монiзацiï регiональноï статистики Украши та 6С, по-кращити змютовний характер економiчного району-вання, представити територда Украши як систему со-цiально та економiчно збалансованих частин, що представляють собою просторовi сощально-культурш та економiчнi eдностi; пiдвищити роль науки в забезпеченш бшьш динамiчного iнновацiйного розвитку регiонiв i краши в целому; створити сприятливi шсти-туцiйнi умови для стшкого випереджаючого шнова-цiйного розвитку Украши.
Перспективи подальших дослiджень полягають у розробщ рекомендацiй щодо пiдвищення ефективно-стi регiональних iнновацiйних екосистем на рiвнi областей (NUTS 2) та економiчних районiв (NUTS 1) з метою успшно'1 реалiзацiï регюнальних стратегш смарт-спецiалiзацiï в Украïнi.
Список використаних джерел
1. Про ршення Ради нацiональноï безпеки i оборони Украши вщ 14 вересня 2020 року «Про Стратепю нацюнально'1 безпеки Украши»: Указ Президента Украши вщ 14.09.2020 р. № 392/2020. URL: https: //www.president.gov.ua/documents/3922020-35037.
2. Smart specialization and Europe's growth agenda. European Commission. Brussels: European Commission. 2014. 13 p.
3. Foray D., Goddard J., Beldarrain X.G., Landabaso M., McCann P., Morgan K., Nauwelaers C., Ortega-Ar-gilйs R. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisations (RIS3). Brussels: European Commission. May. 2012. 122 p.
4. Arnkil R., Jдrvensivu A., Koski P., Piirainen T. Exploring Quadruple Helix. Report of Quadruple Helix Research for the CLIQ Project. University of Tampere, Work Research Center. 2010. 88 р.
5. Foray D., van Ark B. Smart specialisation in a truly integrated research area is the key to attracting more R&D to Europe. Knowledge Economists Policy Brief. 2007. Vol. 1. P. 1-4.
6. Foray D., David P., Hall B. Smart specialization — The concept. Knowledge Economists Policy Brief. 2009. Vol. 9. № 85. P. 1—5.
7. Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. European Commission. Brussels. 2010. URL: http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/C0MPLET%20E N%20BARR0S0%20%20%20007%20-%20Europe%2020 20%20-%20EN%20version.pdf.
8. Innovation-driven growth in regions: The role of smart specialisation. Paris: OECD. 2013. URL: https: //www.oecd.org/innovation/inno/smart-specialisation.pdf.
9. Report of the Team of Specialists on Innovation and Competitiveness Policies on its seventh session. Seventh session. 16—17 October 2014. Geneva: United Nations. 2014. URL: https://www.unece.org/fileadmin/DA M/ceci/documents/2015/CECI/ECE.CECI.ICP.2014.2_a s_submitted.pdf.
10. Амоша О. I., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Пе-редумови CMapT-cne^ani3a^'i Донецько-Придншров-ського макрорегюну на 0CH0Bi розвитку xiMi4Horo ви-робництва. Економка промисловости 2019. № 3 (87).
C. 5-33. doi: 10.15407/econindustry2019.03.005.
11. Швець Н. В., Шевцова Г. З. Розвиток тдпри-емництва та його роль у реaлiзaцiI тдходу смарт-спе-цiaлiзaцii в Украшп Економiчний вкник Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 53-66. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66.
12. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska, H. In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. 2020. № 9 (2). P. 512-524. doi: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2 p512.
13. Ляшенко В. I., Петрова I. П. Стратегування в системi державного управлшня: виклики сьогодення та науково-експертш платформи. Всник економiчноi науки Укршни. 2020. №1 (38). С. 86-96. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).86-96.
14. Ляшенко В. I., Петрова I. П. Система шсти-туцш сприяння регюнальному розвитку на засадах смaрт-спецiaлiзaцiI. Управлшня публiчною економкою: новi виклики та стратегiя:: зб. тез доповщей учасниюв V Мiжнaр. наук.-практ. конф.: 5-6 грудня 2019 р. Ки1в: КНЕУ, 2019. С. 62-68.
15. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi
D. Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coalmining regions in Ukraine. Journal of European Economy. 2018. № 17 (3). Р. 305-332. doi:10.35774/jee2018.03.305.
16. Сшгова О.Ю. Розкриття потенцiaлу смарт-спецiaлiзaцiI для подолання репонально! структурно1 iнертностi в Украшь Економжа Украти. 2018. № 8 (681). С. 75-87.
17. Yegorov I., Ryzhkova Yu. Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Ekon. prognozuvanne. 2018. № 3. P. 48-64. doi: https://doi.org/ 10.15407/eip2018.03.048.
18. Грига В. Ю. Заруб1жна практика впрова-дження «розумно! спецiaлiзaцiI» та можливоси ii за-стосування в Украшь Економжа i прогнозування. 2019. № 2. С. 138-153. doi: 10.15407/eip2019.02.138.
19. Пщоричева I. Ю. Шновацшна екосистема у сучасних економiчних дослщженнях. Економка проми-словости 2020. № 2 (90). С. 54-92. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2020.02.054.
20. Пiдоричевa I. Ю. Iнновaцiйнa екосистема Приднiпровського економiчного району: актори, ix яюсть та повнота. Вкник економiчноi науки. 2020. № 1
(38). С. 116-130. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206. 2020.1(38).116-130.
21. Давимука С. А., Федулова Л. I. Репональш ш-новацшш екосистеми: напрями розбудови в умовах европейсько! штеграцп: моногрaфiя. ДУ <Тнститут ре-пональних дослiджень iменi M.I. Долiшнього НАН Украши». Львiв, 2016. 464 с.
22. Касич А. О. Досвщ формування нaцiонaльниx iнновaцiйниx систем у кра!нах, що розвиваються. Ак-туальш проблеми економжи. 2013. № 5. С. 46-49.
23. Кацура С. Н. Становление инновационной системы в Украине: национальный и региональный аспекты: моногр. НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2011. 504 с.
24. Кравченко С. И., Заниздра М. Ю. Типологи-зация базовых наднациональных инновационных систем. Економжа промисловостi. 2019. № 1. С. 5-29. http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.005.
25. Regional Innovation Scoreboard 2019. European Commission. European Union, 2019. 97 p.
26. Перший етап модершзаци економiки Украши: досвщ та проблеми / О.М. Алимов, O.I. Амоша та ш.; за заг. ред. ВТ. Ляшенка; ШП НАН Украши, КПУ. Запор1жжя: КПУ, 2014. 798 с.
27. Innovation Union Scoreboard 2019. European Commission. European Union, 2019. 95 p.
28. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши у 2018 рощ: стат. зб. Ки!в: Державна служба статистики Украши, 2019. 108 с.
29. Ляшенко В. I., Пдоричева I. Ю. Репональш нaуковi центри НАН Украши та МОН Украши як ядро розбудови репональних шновацшних систем в умовах децентрaлiзaцii. Економiчний вкник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 13-20.
30. Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть: Закон Украши вiд 26.11.2015 р. № 848-VIII. Вiдомостi Верховноi Ради Украти. 2016. № 3. ст. 25.
31. Типовий статут регюнального наукового центру НАН Украши i МОН Украши затверджений пос-тановою КолегiI МОН УкрaIни та Президп НАН Ук-рaIни вiд 22.11.2006 р. № 14/1-13 / 302.
32. Нaуковi центри НАН Украши i МОН Украши / Головний портал НАН Украши. 2020. URL: http://www1.nas.gov.ua/rsc/all/Pages/default.aspx.
33. Про пщсумки жуково! дiяльностi Приднш-ровського наукового центру НАН Украши та МОН Украши у 2015—2019 роках. Головний портал НАН Украши. 2020. URL: http://www.nas.gov.ua/UA/ Mes-sages/Pages/View.aspx?MessageID=6419.
References
1. National Security and Defense Council of Ukraine. (2020). Ukaz Prezydenta Ukrainy: Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 14 veresnia 2020 roku «Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy» vid 14.09.2020 № 392/2020 [The Presidential Decree: On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated September 14, 2020 «On the National Security Strategy of Ukraine» of Sept. 14, № 392/2020]. Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/ 3922020-35037 [in Ukrainian].
2. European Commission. (2014). Smart specialization and Europe's growth agenda. Brussels, European Commission.
nifiOPH^EBA i. 10.
3. Foray D., Goddard J., Beldarrain X.G., Landabaso M., McCann P., Morgan K., Nauwelaers C., Ortega-Ar-gilâs R. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisations (RIS3). Brussels, European Commission.
4. Arnkil R., Jgrvensivu A., Koski, P., Piirainen T. (2010). Exploring Quadruple Helix. Report of Quadruple Helix Research for the CLIQ Project. University of Tampere, Work Research Center.
5. Foray D., van Ark B. (2007). Smart specialisation in a truly integrated research area is the key to attracting more R&D to Europe. Knowledge Economists Policy Brief, Vol. 1, pp. 1-4.
6. Foray D., David P., Hall B. (2009). Smart specialization — The concept. Knowledge Economists Policy Brief, Vol. 9, No. 85, pp. 1—5.
7. European Commission. (2010). Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Brussels. Retrieved from http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/ COMPLET% 20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf.
8. OECD. (2013). Innovation-driven growth in regions: The role of smart specialisation. Paris: OECD. Retrieved from https://www.oecd.org/innovation/inno/ smart-specialisation.pdf.
9. UNECE. (2014). Report of the Team of Specialists on Innovation and Competitiveness Policies on its seventh session. Seventh session. 16—17 October 2014. Geneva: United Nations. Retrieved from https://www.unece.org/ fileadmin/DAM/ceci/documents/2015/CECI/ECE.CECI .ICP.2014.2_as_submitted.pdf.
10. Amosha O. I., Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pryd-niprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich-noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development]. Econ. promisl., 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
11. Shvets N., Shevtsova H. (2020). Rozvytok pidpry-iemnytstva ta yoho rol u realizatsii pidkhodu smart-spetsializatsii v Ukraini [Entrepreneurship development and its role in implementing the smart specialization approach in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (60), pp. 53-66. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66 [in Ukrainian].
12. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. (2020). In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, 9 (2), pp. 512-524. doi: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n 2p512.
13. Liashenko V. I., Petrova I. P. (2020). Stratehu-vannia v systemi derzhavnoho upravlinnia: vyklyky so-hodennia ta naukovo-ekspertni platformy [Strategies in the system of public administration: current challenges and scientific and expert platforms]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (38), pp. 86-96. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020. 1(38).86-96 [in Ukrainian].
14. Liashenko V. I., Petrova I. P. (2019). Systema instytutsii spryiannia rehionalnomu rozvytku na zasadakh smart-spetsializatsii [A system of institutions for promoting regional development based on smart specialization]. Up-ravlinnia publichnoiu ekonomikoiu: novi vyklyky ta stratehiia — Public Economy Management: New Challenges
and Strategy: Proceedings of V International Scientific and Practical Conference, pp. 62-68. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
15. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D. (2018). Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy, 17 (3), pp. 305-332. doi:10.35774/jee2018.03.305.
16. Snihova O. Yu. (2018). Rozkryttia potentsialu smart-spetsializatsii dlia podolannia rehionalnoi struk-turnoi inertnosti v Ukraini [Smart specialisation potential revealing for the overcoming of regional structural inertness in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 8 (681), pp. 75-87 [in Ukrainian].
17. Yegorov I., Ryzhkova Yu. (2018). Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Ekon. Prognozuvanne — Economy and forecasting, 3, pp. 4864. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.03.048.
18. Gryga V. (2019). Zarubizhna praktyka vprova-dzhennia «rozumnoi spetsializatsii» ta mozhlyvosti yii zas-tosuvannia v Ukraini [Foreign practice of the implementation of smart specialization and the opportunities of its use in Ukraine]. Ekon. Prognozuvanne — Economy and forecasting, 2, pp. 138-153. doi: 10.15407/eip2019.02.138 [in Ukrainian].
19. Pidorycheva I. (2020). Innovation ecosystem in contemporary economic researches. Econ. promisl., 2 (90), pp. 54-92. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020. 02.054 [in Ukrainian].
20. Pidorycheva I. Yu. (2020). Innovation ecosystem of Pridneprovsky economic region: actors, their quality and completeness. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (38), pp. 116-130. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38). 116130 [in Ukrainian].
21. Davymuka S. A., Fedulova L. I. (2016). Re-hionalni innovatsiini ekosystemy: napriamy rozbudovy v umovakh yevropeiskoi intehratsii [Regional innovation ecosystems: directions of development in the conditions of European integration]. Lviv, Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
22. Kasych A.O. (2013). Dosvid formuvannia natsio-nalnykh innovatsiinykh system u krainakh, shcho rozvyva-iutsia [Formation experience of national innovation systems in developing countries]. Aktualniproblemy ekonomiky — Actual Problems of Economics, 5, pp. 46-49 [in Ukrainian].
23. Kacura S. N. (2011). Stanovlenie innovacionnoj sistemy v Ukraine: nacionalnyj i regionalnyj aspekty [A formation of the innovation system in Ukraine: national and regional aspects]. Donetsk, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Russian].
24. Kravchenko S. I. & Zanizdra M. Yu. (2019). Typology of basic supranational innovative systems. Econ. promisl, 1 (85), pp. 5-29. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.01.005 [in Ukrainian].
25. European Commission. (2019). Regional Innovation Scoreboard 2019. European Commission. European Union.
26. Alymov O. M., Amosha O. I. et al. (2014). Pershyietap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problem [The first stage of modernization of the economy of Ukraine: experience and problems]. Zaporizhzhia, KPU [in Ukrainian].
27. European Commission. (2019). Innovation Union Scoreboard 2019. European Commission. European Union.
28. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy u 2018 rotsi [Science and innovation in Ukraine in 2018]. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine [in Ukrainian].
29. Liashenko V. I., Pidorycheva I. Yu. (2017). Re-hionalni naukovi tsentry NAN Ukrainy ta MON Ukrainy yak yadro rozbudovy rehionalnykh innovatsiinykh system v umovakh detsentralizatsii [Regional Science Centers of NAS of Ukraine and MES of Ukraine as the core of the development of regional innovation systems in the context of decentralization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 13-20 [in Ukrainian].
30. Verkhovna Rada of Ukraine. (2016). Law of Ukraine: On Scientific and Scientific and Technology Activities of Nov. 26, № 848-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 3, art. 25 [in Ukrainian].
31. Typovoi ustav rehyonalnoho nauchnoho tsentra NAN Ukraynbi y MON Ukraynbi utverzhden posta-novlenyem Kollehyy MON Ukraynbi y Prezydyuma NAN Ukraynbi [The model charter of the Regional Scientific Center of NAS of Ukraine and MES of Ukraine approved by the resolution of the Collegium of MES of Ukraine of Nov. 22, № 14/1-13 / 302] [in Ukrainian].
32. NAS of Ukraine. (2020). Naukovi tsentry NAN Ukrainy i MON Ukrainy [Scientific Centers of NAS of Ukraine and MES of Ukraine]. Retrieved from http: //www1.nas.gov.ua/rsc/all/Pages/default.aspx [in Ukrainian].
33. NAS of Ukraine. (2020). Pro pidsumky naukovoi diialnosti Prydniprovskoho naukovoho tsentru NAN Ukrainy ta MON Ukrainy u 2015-2019 rokakh [On the results of scientific activity of Prydniprovskyi Scientific Center of NAS of Ukraine and MES of Ukraine in 20152019]. Retrieved from http://www.nas.gov.ua/UA/ Mes-sages/Pages/View.aspx?MessageID=6419_[in Ukrainian].
Orarra Hagiömna go pega^iï 21.09.2019
Формат цитування:
Пдоричева I. Ю. 1нституцшне забезпечення розширення функцюналу регюнальних наукових центр!в НАН Украши та МОН Украши у контекст! смарт-спещал1заци (на приклад! Придншровського економ!чного району). Вкник eK0H0Mi4H0Ï науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 63-74. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).63-74 Pidorycheva I. Yu. (2020). Institutional Safeguarding of Functional Expanding of Regional Scientific Centers of NAS of Ukraine and MES of Ukraine in the Context of Smart Specialisation (on the Example of the Prydniprovskyi Economic Area). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 63-74. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).63-74
