Напрями інтеграції України до європейських науково-освітніх та інноваційних просторів в умовах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 339.92:330.341.1

В. I. Ляшенко,

доктор економ!чних наук, ОКСЮ 0000-0001-6302-0605,

I. Ю. Пiдоричева,

кандидат економ!чних наук, ОКСЮ 0000-0002-4622-8997,

А. В. Кучеров,

кандидат економ!чних наук,

П. В. Тесновський,

1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв

НАПРЯМИ 1НТЕГРАЦ11 УКРА1НИ ДО СБРОПЕЙСЬКИХ НАУКОВО-ОСВ1ТН1Х ТА 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОСТОР1В В УМОВАХ УГОДИ ПРО АСОЦ1АЦ1Ю З СВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ

Менеджмент персоналу

Шдписанням Угоди про асощащю мiж Укра!-ною, з одше! сторони, та Свропейським Союзом, Св-ропейським спiвтовариством з атомно! енергп i !х-нiми державами-членами, з iншоl сторони, (далi -Угода про асощащю Украши з €С) Украша проде-монструвала намiри побудувати зрiлу демократичну державу, реформувати iнститути, якi не лише дозволять людям вшьно обирати професто, яка найлш-шим чином вщповщатиме 1хшм прагненням i талантам, а ще й надасть !м рiвнi можливост оволодiти нею, професшно i творчо самореалiзуватися. Такi прагнення украшщв сьогоднi очевиднi, а в умовах нестабшьного полiтико-правового середовища та складно! економiчноl ситуаци в кра!ш, триваючого вiйськового конфлiкту на Донбас^ вони лише поси-люються. Як результат, суттево зросла останнiми роками освггня i трудова мiграцiя з Украши.

За словами директора департаменту монетарное' полiтики i економiчного аналiзу Нацiонального банку Украши С. Ншолайчука, мiграцiя привела до зменшення укра1нсько1 робочо! сили на 5-8% i очь куеться, що в найближчi два-три роки вона посилю-ватиметься i може негативно позначитися на еконо-мiцi [1]. Тому питания м^ацп залишаеться одним з найбшьш обговорюваних, але разом з тим - одним з найбшьш схильних до манiпуляцiй у виступах поль тикiв та експертгв. Сьогодш часто можна почути критику щодо того, що держава нiчого не робить для припинення потоку ем^анпв, однак така критика не цшком справедлива.

Швидко припинити мiграцiю можна хiба закривши кордони або почавши строкову реалiзацiю масштабних державних проекпв iз залученням усiх бажаючих. Закриття кордонiв - це точно не демок-ратичнi методи, як тшьки посилять проблеми, а грошей на умовний новий БАМ в Укра!ш теж немае. Те, що дшсно може припинити мiграцiю - це зростання доходiв всерединi краши. Тому питання мае поля-

гати не тому, як зупинити вшзд укра1нських фахiв-цiв, студентов та абiтурiеитiв до iнших кра1н для отримання яшсно! освiти та кращих умов працевла-штування, а в тому, як створити в кра!ш середовище, щоб вони поверталися, збагачеш знаннями та досвь дом i вкладали !х у розвиток украшсько! економiки.

Метою досл1дження е пошук напрямiв та ш-струменпв реалiзацil такого оптимiстичного сцена-рiю для Украши з урахуванням можливостей Угоди про асощацто Укра1ни з €С, а саме: розбудови ст-льних науково-освiтнiх та iнновацiйних просторiв, мiждержавних i транскордонних iнновацiйних систем i кластерiв як засобу кооперацп та ствробгтни-цтва Укра1ни з крашами-членами СС в умовах роз-витку мiждержавноl кооперенци (кооперацп+конку-ренцл) та пiдвищення ролi регiонiв у стимулюванн економiчного зростання на iнновацiйних засадах.

Питанням штеграцп Укра1ни до европейських (дослiдницького, освiтнього, енергетичного, оборонного та шших) просторiв придiляеться значна увага укра1нських дослiдникiв. Так, у колективнш монографп [2] на основi аналiтичних оцiнок стану формування европейських наукового та освiтнього просторiв висвiтлено проблеми та перспективи iнте-грацп Укра1ни до СС. У статп [3] надано пропозицл до нащонального плану дiй з реалiзацil украшського дослiдницького простору на основi iмплемеитацil Дорожньо! карти зi створення единого европей-ського дослiдницького простору кра1н-члешв СС 2015-2020 рр. Розгляду правових засад европейсь-ко! та евроатлантично! iитеграцil Укра1ни присвя-чено матерiали однойменно! конференцп [4], на якш фахiвцями порушено багато питань, у тому числi тенденцiй та перспектив розвитку вiдносин мгж Ук-ра1ною та СС.

Обговорення шляхiв i переваг штеграцп Украши до европейських просторiв тривають. На думку авторiв дано! статп розглядати щ процеси потрiбно

з урахуванням регюнально! специфiки, оскiльки ко-жен perioH е унiкальним, мае свiй Ha6ip факторiв i ресурсiв, конкурентних переваг i слабких мiсць, як й обумовлюють його власний шлях розвитку, на-прями та прiоритети штеграцл до европейських про-сторiв.

В останш десятилiття спостерiгaеться тдви-щення штересу дослiдникiв до регiонaльного (мю-цевого) рiвня, який вiдiгрaе важливу роль в стимулю-вани розвитку нацюнальних економiк i вважаеться нaй6iльш придатним для здшснення iнновaцiй. Така ситуащя обумовлена низкою чиннишв:

по-перше, в регюнах i мiстaх зосереджено про-цес створення нових знань та юнуе вiдповiднa ш-фраструктура 1х подальшого поширення i застосу-вання. Передача знань у практику е бшьш ефектив-ною на регюнальному рiвнi завдяки безпосеред-ньому спшкуванню мiж суб'ектами шноващйно! дь яльност на вiдмiну вiд застосування довгих кaнaлiв зв'язку на мaкрорiвнi [5]. Так, у до^дженш Орга-шзацп економiчного спiвро6iтництвa та розвитку (ОЕСР) зазначаеться, що нaй6iльш iнтенсивнa вза-емодiя мiж учасниками, зaдiяними в шноващйних процесах, вiд6увaеться в рaдiусi близько 200 км [6,

с. 15]. Бшьше того, деякi форми нових знань поши-рюються виключно в межах локального соцiaльного середовища (наприклад, результати наукових досль джень, якi не мали очiкувaного ефекту, дуже рiдко або взaгaлi не публiкуються). Дане явище локально! циркуляцп знань отримало назву «ефекту гуд1ння» («buzz effect»);

по-друге, високою концентращею високоосвь чено! та квaлiфiковaноl робочо! сили в окремих центрах економiчноl aктивностi, що пропонують най-крaщi умови працевлаштування, а саме: столичних регiонaх та мегaполiсaх. Вже зараз бшьше половини населення свггу - 3,3 млрд осi6 - мешкае в мiстaх i ме-гaполiсaх i очiкуеться, що до 2030 р. частка його збшь-шиться до 5 млрд оаб [7, с. 1]. Прогнозуеться, що у 2025 р. кшьшсть мегаполгав з чисельшстю населення 10 i 6iльше млн осi6 в кожному сягне 30 оди-ниць, тодi як у 1950 р. таких було всього два - Нью-Йорк i Токю. Як результат, вони вщграють ключову роль у стимулюванш розвитку нaцiонaльних економш, забезпечуючи незрiвнянно вищi темпи економiчного зростання, шж сшьсьш райони - в мютах i мегaполiсaх виробляеться понад 80% свiтового ВВП [7, с. 8] (рис. 1);

Прогнозований кумулятивный внесок лист у зростання светового ВВП, 2025 р. %

Топ 600 MiCT сецту будуть гснсрувати 62% свггового ВВП

1000 найбигьших MicT

cbity вироблятимуть 68% CBiTQBoro ВВП

На 2000 найбигьших мкьких агломеращй cbity буде припадати 75% свггового ВВП

Топ 100 найбигьших MicT свт

вироблятимуть 35% свггового ВВП

0 200 400 600 800 1,000 1,200 1,400 1,600 1,800 2,000 2,200 2,400

Ю.чъюсть лист

Рис. 1. Очжуваний внесок топ 2000 мкт у зростання свггового ВВП

Побудовано за даними: McKinsey Global Institute.

по-трете, зниженням можливосп упрaвлiння iнновaцiями на державному рiвнi через регiонaльну специфiку iнновaцiйних процесiв, значну нерiвно-мiрнiсть у розмщенш людського та наукового по-тендiaлу. Так, близько 25% висококвaлiфiковaних фaхiвцiв, понад 33% витрат на до^дження i роз-робки i 58% патентних заявок зосередженi лише у 10% найбшьших регюшв ОЕСР [6, с. 15]. У кожному репой формуються сво! ушкальш умови для появи iнновaцiй, специфша яких залежить вiд бага-тьох фaкторiв, серед яких: спецiaлiзaцiя регюну,

сформован iнститути, яшсть регiонaльних iнновa-цiйних систем, культурн традици та щнностг

Деякi дослiдники - з метою систематизацл умов здiйснення шноващйно! дiяльностi та вироб-лення на цш основi стрaтегiй та пол^ики тдтримки iнновaцiй - подiляють регюни на групи. Так, Ф. Тьототнг i М. Трiппл [8] виокремлюють центра-льш, периферiйнi та стaропромисловi регiони. Як приклад, наведемо опис старопромислових регiонiв. Так1 регiони спецiaлiзуються на «старих» галузях, якi, на думку вчених, навряд чи будуть швидко роз-

виватися в майбутньому; в них переважають велим тдприемства з «вузькими технологiчними траекто-рiями». Дослвдницьш органiзацiï та унiверситети, орiентованi на традицшш галузi i технологiï; освгта сконцентрована на технiчних навичках, у той час як управлшсьш навички та сучаснi компетенцiï нерiдко ввдсутш. Дiï учаснишв iнновацiйних процесiв слабо скоординоваш, а в регiонах переважають iнкре-ментнi iнновацiï, якi не ведуть до радикальних змiн i застосовуються локально (на якомусь виробни-чому ланцюжку чи пiдроздiлi тдприемства), ефект ввд 1'х упровадження е нетривалим i, як правило, об-межуеться одним-двома роками. Прикладами таких регюшв е Рурська область у Шмеччиш, герцогство Штирiя в Австрп, Уельс i Пiвнiчно-Схiдна Англiя, ям спецiалiзувалися на важких галузях промислово-стi, i швейцарська Jura Arc з ïï годинною промисло-вютю, трансформована у високопродуктивну галузь завдяки поеднанню традицшних технологiй (мшро-техтки) з новими технологiями (мшроелектрош-кою, новими матерiалами, оптикою).

Проблеми структурних, технологiчних та ш-ституцшних змш в економiцi старопромислових ре-гюшв дослiджуються й украшськими вченими [916]. Найбiльш широко вони представлен у працях вчених 1нституту економiки промисловост НАН Украши, деяк з яких виконанi у спiвпрацi з поль-ськими колегами [9; 10; 12]. Так, у робот! [12, с. 17] ïï автори роздшяють промисловi регюни Украïни на двi групи: 1) регiони з переважною часткою прни-чодобувних галузей та металургiйноï промисловостi (до них ввднесено Днiпропетровську, Донецьку, За-порiзьку та Луганську областТ); 2) регiони з розви-неною переробною промисловiстю, у структурi якоï домiнуе харчова iндустрiя i машинобудування (Пол-тавська, Харшвська i Киïвська обласп). На думку вчених, друга група регiонiв мае кращi умови для структурноï перебудови економiки, оскiльки техно-логiчна база тдприемств е менш консервативною та значно бшьшою мiрою орiентована на впрова-дження iнновацiй, нiж вугшьш шахти чи металур-гiйнi заводи, розташоваш в регiонах першоï групи. У робот! [13] ïï авторами встановлено, що для ус-mшноï структурноï перебудови промисловим регю-нам слiд спиратися виключно на внутршш ресурси iнновацiйного зростання, використовуючи переваги та позитивн ефекти ввд прямих iноземних iнвести-щй;

по-четверте, можливютю зниження трансак-щйних i транспортних витрат при безпосереднш ко-мунiкацiï учаснишв iнновацiйного процесу;

по-п'яте, об'ективними процесами глобалiза-ц11' мiжнародноï торгiвлi, що обумовлюе розосере-дження рiзних частин виробничого процесу по всьому свiту, розмiщення ï^ там, де знаходяться ло-кальн конкурентш переваги. При цьому природнi ресурси втрачають свою виключну роль як конку-рентноï переваги, поступаючись мюцем висококва-лiфiкованим людським ресурсам, розвиненш iнфра-

структурi та ефективним шститутам, як1 стають усе бiльш важливими. Як зазначають автори статт^ [17, с. 118], «ним утверджуеться нова парадигма роз-витку, центральними елементами яко! стають креа-тивтстъ (творч1стъ), знання I доступ до тформа-цп. Цi три складовi е потужними двигунами, що сти-мулюють економiчне зростання i сприяють розвит-ковi в глобалiзованому свiтi».

по-шосте, специфiчним соцiокультурним се-редовищем, яке юнуе в окремих мiстах, що приваб-люють висококвалiфiкованих працiвникiв не лише кар'ерними перспективами, але й високими стандартами життя. Так, американський економiст, автор теорп креативного класу Р. Флорида вважае, що так1 мюта характеризуються наявнютю широкого спектру рiзних видiв креативно! дiяльностi та, вiд-повiдно, талановитих працiвникiв; соцiальною не-однорiднiстю суспшьства (що проявляеться у наяв-ност! серед мiсцевого населення представникiв рiз-них етнiчних та нацiональних груп); толерантнiстю (пiдтверджуеться присутнiстю значно! кшькост! сексуальних меншин) та рiзноманiтнiстю культурного життя. Крiм того, в мютах з вищенаведеними характеристиками для представнишв креативного, науково-освiтнього класу зазвичай iсиують низьк1 вхiднi бар'ери на ринок працевлаштування та лока-льне сощальне середовище. У межах кра!ни, як правило, iсиуе один або два, рвдше - три чи бтьше цен-трiв тяжшня для креативних i високоосвiчених пра-цiвникiв. У такому середовищi креативний клас може бути вiльним у сво!х дiях i самовираженнi, «де, - за словами Р. Флориди, - в« форми творчо-Ст! - художня та культурна, технолопчна та еконо-мiчна - можуть вкоренитися та процвiтати» [18]. Це мае бути середовище, яке сприятиме розвитку креативности через надання гiдно! оцiнки !! дiяльностi, спонукання до творчост^, забезпечення ресурсами наявних iдей; середовище, яке було б однаково сприйнятливим до незначних змш i нових iдей великого масштабу [19, с. 55].

Тому закономiрно, що регюни i мюта з !х ло-кальними конкурентними перевагами стають при-родними осередками iнновацiйного розвитку, вони на бшьш вигiдних засадах можуть iнтегруватися у свгтогосподарсьш зв'язки, глобальнi виробничi та технолопчш ланцюжки, надаючи можливiсть тд-приемствам розширювати доступ до нових знань, ресурсiв i ринкiв.

Передумови штеграцп УкраТни до европейських простор1в у контекст1 Угоди про асощащю з СС. На початку нового тисячолгття економша постсоцiалiстичних кра!н опинилася перед довго-тривалими системними економiчними викликами, для яких характерним е поеднання таких факторiв: виснаження джерел експортно-сировинного типу розвитку, що базуються на iнтенсивному нарощу-ванш паливного i сировинного експорту; зростання ролi людського капiталу в соцiально-економiчному розвитку; посилення глобально! конкуренцi!, яка

охоплюе ринки не тшьки товарiв, капiталiв, робочо! сили, але й технологiй.

У ситуаци, що склалася в постсоцiалiстичних кра!нах, не може бути альтернативного шляху роз-витку, окрiм як формування економши, засновано! на знаннях, тобто iнновацiйно! моделi економiчного розвитку. Недооцiнка ще! обставини вже в най-ближчi роки може привести до того, що постсоща-лiстичнi держави будуть витiсненi з ринку високо-технолопчно! продукцп, що, в концевому тдсумку, не дозволить пiдняти до сучасних стандартов рiвень життя населения i забезпечити економiчну безпеку держав в цшому.

Проте, володiючи значними людськими, при-родними та матерiальними ресурсами, за рiвнем со-цiально-економiчного й технолопчного розвитку, мiсцем високотехнолопчно! продукцп в структурi виробництва i експорту, розвитком шноващйно! ш-фраструктури та iншими показниками постсощалю-тичнi кра!ни значно поступаються багатьом кра!нам свгту.

Показовим з цього приводу е показник частки ВВП, яка спрямовуеться на науковi дослiджения i

розробки. Свiтовим лвдером за наукомiсткiстю ВВП е 1зра!ль, де вiдрахування на дослiдження i розробки складають 4,27% ВВП, у Швденнш Коре! цей пока-зник складае 4,23% ВВП, у Швецп - 3,26, в Австрп -3,07, в Дани - 3,01, у США - 2,79, в Кита! - 2,07% ВВП. У середньому в свт вш дорiвнюе 2,23%, у кра!нах-членах СС i ОЕСР - 2,05 i 2,55% вщповвдно [20].

Протилежна ситуащя складаеться в державах пострадянського простору. За роки ринкових транс-формацiй цей показник суттево знизився i в середньому складае 0,367% (див. таблицю). В Укра!ш, зо-крема, за перюд 2010-2017 рр. наукомютшсть ВВП скоротилася на 0,3% i склала у 2017 р. 0,45% ВВП -мшмальне значення цього показника за всю iсторiю незалежност Укра!ни (для довiдки: у 1991 р. наукомютшсть ВВП дорiвнювала 2,5%). За наявних обся-пв фiнансового забезпечення наука в укра!нському суспiльствi вимушена вiдiгравати переважно тзна-вальну та соцiокультурну функцп, адже зi свгтово! практики добре ведомо, що можливють впливу науки на рiвень економiчного розвитку виникае за умови И фiнансування понад 0,9% ВВП.

Динамжа валових внутршшх витрат на дослiдження i розробки деяких постсощалктичних кра1'н, у % вщ ВВП

Таблиця

Кра!на Роки

1997 1998 2000 2005 2008 2010 2013 2014 2015

Азербайджан 0,37 0,421 0,336 0,22 0,166 0,218 0,211 0,21 0,222

Вiрмеиiя 0,187 0,226 0,191 0,258 0,224 0,241 0,22 0,241 0,251

Бiлорусь 0,73 0,706 0,722 0,678 0,74 0,696 0,674 0,521 0,517

Грузiя 0,342 0,354 0,215 0,177 - - 0,084 0,185 0,320

Казахстан 0,294 0,221 0,181 0,284 0,216 0,154 0,171 0,167 0,169

Киргизстан 0,194 0,211 0,156 0,198 0,19 0,156 0,149 0,125 0,121

Молдова 0,807 - - 0,399 0,535 0,44 0,352 0,371 0,370

Росiя 1,045 0,954 1,049 1,068 1,044 1,13 1,056 1,088 1,132

Таджикистан - - - 0,096 0,07 0,089 0,118 0,115 0,109

Укра!на 1,192 1,066 0,963 1,032 0,846 0,833 0,759 0,649 0,617

Узбекистан - - 0,36 0,238 0,193 0,195 0,196 0,198 0,214

* Побудовано за джерелом

20].

За таких умов формування «Свропи рiзних швидкостей» роль драйвера, яку виконували для тслявоенно! «старо! Свропи» Францiя та №меч-чина, можуть взяти на себе Польща та Украта, щоб використати те «вiконце можливостей», яке ввдкри-вае перехiд вiд 5-! до 6-! «довго! хвилi» М.Д. Кондратьева. Вiдповiдний приклад використання такого «вiкиа можливостей^» продемонстрували «новi iн-дустрiальнi кра!ни» Пiвденно-Схiдно! Азн, ставши при переходi вiд 4-! до 5-! «довго! хвилi Кондратьева» так званими «Азiйськими тиграми».

Тим бшьше, що Польща та Укра!на мають значнi можливост^ та конкурентш переваги аби до-коршно змiнити економiку:

висококвалiфiкований та освiчений людський капiтал (Польща та Укра!на посiдають вiдповiдно 31 i 24 мюця зi 130 кра!н за iндексом людського капi-

талу, The Global Human Capital Index 2017 [21, с. 153, 179]);

випдне географiчне розташування - у цеш^ Свропи на перехрест^ транспортних шляхiв. Близь-к1сть держав до великих i розвинених кра!н-членiв СС, легкий доступ до !х ринков е особливо приваб-ливим для тих iнвесторiв, як1 вiдкривають бiзнес з орiеитацiею на експортну дiяльнiсть;

великий споживчий ринок, не насичений окре-мими групами товарiв - чисельнють населення Польщi та Укра!ни складае ввдповвдно 38,2 млн осiб i 44,4 млн осiб станом на 2017 р. [21, с. 153, 179]. За умови забезпечення зростання рiвня споживання та купiвельно! спроможносп населення можна забезпечити гарт перспективи для розвитку багатьох га-лузей економiки кра!н;

розвинену мережу наукових установ i утверси-тетгв, як потрiбно повернути «обличчям» один до одного та потреб промисловосп;

промисловий потенщал, який потребуе для мо-дертзацп та розвитку використання нових знань та шновацш.

Одним iз головних завдань Свропейського ш-дустрiального дня, до проведення якого Укра!на вперше долучилась 2018 р., а також Укра!нського ш-дустрiального тижня, було надання сприяння укра-!нському бiзнесу у встановленнi тiснiших зв'язшв з европейськими партнерами. Розвиток таких зв'язшв мае вiдбуватись у форм1 залучення втчизняних тд-приемств до европейсъкихрегюналъних ланцюг1в до-даног вартостг [22].

Дiевим i практичним шструментом для тако! взаемодi! е Д1алог Украгна-СС високого ргвня щодо горизонталъних питанъ та окремих секторгв про-мисловостг [23]. За своею сутшстю - це уткальна конструкщя, яка застосовуеться з боку СС далеко не до в«х кра!н-партнерiв. Вона передбачае декшька рiвнiв комунiкацiй iз залученням широкого кола стейкхолдерiв. 27 березня 2018 р. вiдбулась вже друга зустрiч на вищому рiвнi, тд час яко! укра!н-ська та европейська сторони мали можливють про-звiтуватись про результати проведено! протягом року роботи в рамках п'яти робочих груп з питань: усунення техтчних бар 'ер1в у торггвлг та стандар-тизацгг; малого та середнъого тдприемництва; спгвробгтництва у космгчнгй галузг; публгчних заку-пгвелъ; промисловостг (автомобшебудування). За тдсумками проведення двох пленарних засвдань та засвдань робочих груп було розроблено Дорожню карту Диалогу, яка все ще знаходиться на етат узгодження сторонами. Очевидно, що для значног кглъкостг втчизняних компаний зазначенг плат-форми е новими та незвичними для використання та й гнформацгг про них е не так г багато у вгдкри-тому доступг.

У 2014-2015 рр. унаслвдок зовтшньо! агресп укра!нський промисловий комплекс зазнав величез-них втрат. Одним гз додаткових стимулгв вгднов-лення украгнсъког промисловостг мае стати залучення до глобалъних, европейсъких та рег1оналъних ланцюг1в постачання та розвиток кооперацгг з пгд-приемствами держав-членгв СС. З щею метою у 2016 р. вищим полгтичним керiвництвом Укра!ни та СС прийнято ршення про започаткування Дiалогу високого рiвня Укра!на-СС з горизонтальних питань та окремих секторiв промисловостi.

Цглями диалогу визначенг: 1) сприяння ефектив-ному виршенню проблем, з якими стикаеться укра-!нська промисловiсть; 2) тдвищення довiри мiж представниками бiзнесу Укра!ни та СС з метою усунення негативних стереотитв щодо промислового потенщалу Укра!ни; 3) забезпечення учасп в глоба-льних, европейських i репональних ланцюгах поставок, розвиток ствпращ з тдприемствами дер-жав-членiв СС, а також вивчення i застосування пе-

редового досвiду з метою вдосконалення управлiння промисловим виробництвом; 4) застосування европейських стандартов якосп в промисловому вироб-ниптвц 5) сприяння залученню технологiчних та шновацшних рiшень.

Сторони розглядають дiалог як шструмент по-глиблено! взаемодii мiж Укра!ною та СС, який поряд з традицшними механiзмами визначатиме також по-тужну бiзнес-складову, що сприятиме налагоджен-ню прямих контактов мгж бгзнес-асоцгацгями Укра-гни та СС i допоможе втчизняним промисловцям легше взаeмодiяти з гх колегами з крагн-члетв Свропейського Союзу. Участь Укра!ни в Дiалозi також е комплiментарним елементом функцюнування Нащ-онального комитету з промислового розвитку та його Експертно! ради. Уткальтсть Промислового дiалогу Украгна-СС полягае в обмеженостi застосування СС таког форми ствпращ: на сьогодш така платформа взаемодп юнуе лише з Асощащею кра!н Пiвденно-Схiдноi Азп, державами Середземно-мор'я, Японiею, Китаем, Бразилiею та Iндiею. Сформовано наступну структуру Дiалогу (рис. 2).

1-2 березня 2017 р. у м. Брюссель ввдбулось перше шавгурацшне засвдання Дiалогу. В рамках якого, зокрема, було проведено заседания 5 робочих груп. Потенщйними напрямами ствроб^ниптва Укра'ни та СС визначенi: 1) поглиблене цшьове ре-гуляторне наближення з фокусом на участь у европейських ланцюгах створення додано! вартостц 2) промисловий аутсорсинг; 3) ширше залучення Укра!ни до програм "Horizon 2020" та COSME; 4) обмш новггшми технологiями.

4 грудня 2017 р. проведено друге засвдання Ро-бочо! групи з питань промисловосп (текстильна промисловiсть).

7 грудня 2017 р. ввдбулось друге засiдания Ро-бочо! групи з питань усунення техтчних бар'ерiв у торгiвлi та стандартизации

Промисловий дiалог став майданчиком для об-мiну iнформацiею та передовим досвiдом щодо шля-хiв модернiзацii та реструктуризацп укра!нсько! промисловосп i полiпшення рамкових умов для тд-приемств, зокрема МСП. Надалi Дiалог також сприятиме зниженню технiчних бар'ерiв у торгiвлi, шляхом узгодження нормативних i техтчних стандартов Укра!ни та СС. Завдяки робот Дiалогу у жовтнi 2017 р. Укра!т було надано статус спостер^ача в Експертнiй групi СК з питань постачання сировин-них матерiалiв.

27 березня 2018 р. у м. Киевi проведено Друге засвдання Дiалогу Укра!на - СС високого рiвня щодо горизонтальних питань та окремих секторiв промисловосп. Пiд час заходу сторони схвалили Дорожню карту Дiалогу. Заходи, ввдображеш у згаданiй До-рожнiй картт, не е вичерпними, саме тому цей документ залишатиметься ввдкритим для нових спiльних iнiцiатив. Крiм того, в рамках Другого засвдання Дь алогу були проведенi засвдання п'яти Робочих груп: промисловiсть (автомобшебудування); малий та се-

реднiй бiзнес (МСБ); космос; публiчнi закупiвлi; техиiчнi бар'ери у торгiвлi та стандартизацiя. Наступними кроками визначеш так1: ствпраця в межах схвалено! Дорожньо! карти Дiалогу;

виконання домовленостей, досягнутих у рамках дискусш вщповвдних Робочих груп;

Дорожня карта Дiалогу буде корисною для представнишв вiтчизияного бiзнесу, оскшьки на-дасть iнформацiю як пiдключитись до шструменпв Дiалогу вже в рамках юнуючих робочих груп i ви-ступити з консолiдованими iнiцiативами та пропо-зицiями щодо розширення !х перелiку. Наведемо стисло основнi першочерговi напрями дiяльностi [22]:

Промдгалог в цглому як платформи для вироб-лення полтик: просування сталого розвитку, про-цвiтання обраних галузей промисловосп та дивер-сифiкацiя економiчно! дiяльностi; залучення укра!н-сько! промисловостi до европейських та регюналь-них ланцюпв додано! вартостц забезпечення поль тично! дискусi! високого рiвня на щорiчних засадах.

Ствпраця у сферг промисловостг: ствпраця Укра!на-СС у сферi розвитку промислово! стратегi! Укра!ни.

Мале та середне тдприемництво: розширення ствпращ у сферi полiтики щодо МСП ввдповвдно до

започаткування дiяльностi додаткових напря-мiв в рамках Робочо! групи з питань промисловосп (напрями уточняються);

утворення постшних консультацiйних мехашз-м!в з питань взаемодп в iндустрiальнiй (промисло-вш) сферi з державами-членами СС та !ншими кра!-нами свггу.

щ-

v

ЗА

принцитв Акту про малий бiзнес для Свропи (ББЛ) i передово! практики в СС ввдповвдно до положень Угоди про асощащю м!ж Укра!ною та СС.

Публгчш закутвлг: приведення укра!нського за-конодавства у сферi пу6л!чних закутвель ввдпо-ввдно до законодавства СС; взаемний/взаемовипд-ний доступ до ринку публ1чних закупiвель; змщ-нення шституцшно! структури державних закупi-вель Укра!ни.

Техтчш бар'ери в торггвлг та стандартизация: укладання Угоди про ощнку ввдповвдносп та при-йняттсть промислових товарiв (Угода АСАА).

Космгчна галузь: поглиблення ствробгтництва в косм!чнш галузi м!ж Укра!ною та Свропейським Союзом.

Автомобтьна тдустргя: використання потен-цiалу Укра!ни для повного або часткового виробни-чого ланцюга для автомобтьно! промисловосп.

ДДялог Укряша — 6С високого ршня щодо горизонтально иитань та акремих секторга кромисловосБ

ГОРИЗОНТАЛЬШ ПИТАНИЯ

ПРОМИСЛОВ1 КЛАСТЕР!!

галузевим при! [ципо:

>

> >

Техшчш Шер'ериу ш^жл та еншн ёщттжцш Щублмт шкушялз Мшшй пш середит &1шес

Пюпезшцжл сфера;

> Легка щныжнелитзе^Ша

'> ДоШутш ггролпн'.!(нжчиь

> Лерок&сммна галузь

> Суднобудувяшиг.

> Мшишоф^дшш

> Деревовбро&на

У Хьш чма г »тешь

> О5оромлгш сешпор та сфера падв1(шмх пшхналюгШ

V Пи]; с бяжифпвЬ збор&к йги \teamторт ЛЕС (урана ва пр о 6л емат ика)

Джерело: [23].

Рис. 2. Структура .налогу У краТна - СС

Добувна промислов1стъ: розвиток мiжнарод-ного ствробгтниптва та залучення швестицш в пр-ничо-збагачувальний комплекс Укра!ни. У сферi до-бувно! промисловосп заслуговуе на увагу додатко-вий механiзм взаемодi! з СС в рамках Експертног групи СК з питанъ постачання сировинних матер1-ал!в, у дiяльностi яко! Укра!ш було надано статус спостерп-ача у жовтш 2017 р.

Легка промислов1стъ: нарощування економiч-ного потенцiалу легко! промисловосп в Укра!ш та долучення до европейських ланцюгiв створення додано! вартосп.

Енергетичне машинобудування: нарощування економiчного потенцiалу енергетичного машинобудування в Укра!ш та долучення до ланцюпв додано! вартостi СС.

Вагонобудування: використання виробничого потенцiалу Укра!ни для повного або часткового виробничого ланцюга для вагонобудiвно! промислово-стi.

Авгацшна галузъ: використання виробничого потенщалу Укра!ни для повного або часткового виробничого ланцюга для авiацiйно! промисловосп.

Хгмгчна промисловгстъ: використання виробничого потенщалу Укра!ни для повного або часткового виробничого ланцюга для хiмiчно! промисловосп.

Тенденцп освггньот 1 трудовот м1грацп в Ук-раТн1, ТТ позитивн1 та негативш насл1дки для еко-ном1ки. Останшми роками все часпше озвучуються ризики для укра!нсько! економiки, пов'язанi з освгт-ньою i трудовою мчащею з Укра!ни. Те, що вщток робочо! сили з Укра!ни з 2014 р. рiзко збiльшився -це факт, незважаючи на те, що ощнки масштабiв трудово! м^ацп сильно рiзняться (у тому числ^ через фактор сезонно! робочо! сили). За рiзними ощн-ками, за кордоном перебувають вщ 2 до 3 млн тру-дових мiгрантiв з Укра!ни. Точнi цифри назвати складно, оскшьки данi по трудовш мiграцi! в бага-тьох кра!нах не фiксуються [24].

Понад 70 тис. укра!нщв отримують вищу освiту за межами Укра!ни. У той час як в укра!нських закладах вищо! освiти навчаеться (станом на кшець 2017 - початок 2018 рр.) понад 66 тис. шоземних студентов - ця цифра практично не змiиювалася про-тягом останнiх п'яти рокiв. Найчастоше до Укра!ни !дуть навчатися студенти з Iндi! - !х на сьогодш бь льше 10 тис. о«б, близько 7,5 тис. студентов в Укра-!нi - громадяни Азербайджану, трохи менше 6 тис. оаб - студенти з Марокко. Кожен третой iноземний студент - мешканець пострадянських кра!н, евро-пейцi, ям бажають отримати освiту в Укра!ш, спра-вжня рiдкiсть [25]. Слщ зауважити, що не в останню чергу це пов'язано з обмеженими можливостями для iноземних студеитiв працевлаштуватися на укра!нському ринку працi, особливо це стосуеться найбшьш квалiфiкованих фахiвцiв.

Але якщо у випадку з шоземцями !х кшьшсть в Укра!ш за останн роки змiнилася несуттево, то ук-

раiнцi все актившше ви!жджають на навчання за кордон - за даними дослiдження аналгтичного центру CEDOS, з 2009 до 2016 р. динамша зростання склала 176%. Причому украшсьш студенти найчастоше обирають польськi виш - кожен третей укра!-нець за кордоном навчаеться саме в Польщу На другому за популярнютю мiсцi нiмецькi вузи (близько 10 тис. студентов-украшщв) i росшсьш (близько семи тисяч студентов з Укра!ни); на четвертому мю-щ - Канада (майже три тисячi укра!нських студентов), на п'ятому i шостому мiсцях - вщповщно Чех1я та Iталiя (близько двох тисяч укра!нських студентiв у кожнш з кра!н) [26].

За даними опитування компанii Active Group, бшьше третини украiнцiв хочуть отримувати освгту для себе або сво!х дгтей в навчальних закладах Св-ропи. Втом, таке замiщення вiтчизняних студентов шоземними - зовсiм не дивина в сучасному свiтi. Наприклад, у 2017 р. в Китай при!хало навчатися майже твмшьйона осiб. Натомють кiлькiсть китай-щв, як навчаються за межами рiдноi кра!ни, переви-щила 600 тис. осiб. Так, Шднебесна стала одночасно володарем двох звань: найбiльшого освiтнього хаба в Азп i найбiльшого постачальника шоземних студентов у свт [26].

Китай та Iндiя е позитивними прикладами емь грацii. Цi кра!ни надсилають мiльйони студентов до iнших кра!н свiту для отримання !х громадянами но-вих знань та досвiду, якi вони потом застосовують на благо рiдноi кра!ни. На думку Гаррi Джейкобса (головного виконавчого директора Всесвiтньоi акаде-ми мистецтва та науки), яку вш висловив на Ки!всь-кому мiжнародному економiчному форумi у 2016 р., дана стратег1я тгльки збагачуе Ц крати. Так, якби студенти з 1ндп не освоювали програмне забезпе-чення за кордоном, в кра!ш навряд чи сформувався пiдходящий ктмат для розвитку IT.

Поряд з щею перевагою, згадуються ще так позитивна наслгдки мгграцп:

1) дуже помiрне зростання безробiття навгть в тк кризи - у 2014-2017 рр. рiвень безробiття в Ук-раiнi не перевищував 10% (9,9% у 2017 р. проти 7,8% у 2013 р.). Високий рiвень безробiття веде до сощально! нестабiльностi та багатьох пов'язаних з цим проблем, тому можна сказати, що з точки зору зайнятосп Укра!на пройшла кризу без вiдчутних втрат;

2) зростання грошових переказiв iз-за кордону (заробiтки, якi передаються ам'ям в Украiнi). Згiдно з уточненою методолопею НБУ, у 2017 р. там привата перекази склали 9,3 млрд дол. США, а всього за 2015-2017 рр. - 23,8 млрд дол. США, що в два рази бшьше, шж ва закордонш позики та швестицп за той же перiод (4,65 млрд дол. США). Грошовi перекази ем^антов впливають на скорочення бщно-стi, тдтримують споживчий попит, стимулюючи зростання виробництва, виступають джерелом шве-стування в економiку;

3) окрiм описаних вище наслiдкiв е ще один, дiя якого не так однозначна: зростання заробГтних плат. Дефiцит кадрiв вже починае гостро вiдчуватися в ре-гiонах: так, наприклад, окремi роботодавщ навiть за-мовляють рекламу на радю, яка активно запрошуе на роботу претендентов, обiцяючи стабiльиу ви-плату гiдно! зарплати та iншi преференцi!, зокрема деякi пiдприемцi вже наршають, що незабаром бу-дуть змушенi пiдвищувати зарплату сво!м пращвни-кам, зайнятим низькоквалiфiкованою працею, до 500-600 евро, щоб то не ви!жджали до Польщi. Як слушно зауважуе А. Боренков: «Ефекти ввд зростання зарплат i дефщиту кадрiв розрiзияються в ко-роткостроковому i довгостроковому перiодi: а) па-дiния конкурентоспроможностi укра!нсько! еконо-мши i скорочення експорту (дешева робоча сила перестае бути дешевою) - негативний короткостроко-вий i середньостроковий ефект; б) збiльшення по-питу на внутрiшньому ринку за рахунок тдвищення доходiв населення - позитивний короткостроковий i середньостроковий ефект; в) вимушене зростання каттальних iнвестицiй: власники тдприемств бу-дуть змушенi бшьше iнвестувати в засоби виробни-цтва [27].

Поряд iз цим iснують i невдалг приклади мггра-цп, зокрема, Латвп, близько п'ято! частини громадян яко! так i не повернулись на батьшвщину. У цьому полягае найбшьший ризик для кра!н, який може стати реальшстю i для Укра!ни.

Загалом, коли говорять про шкоду мГграцп за-звичай згадують там негативы гг аспекти:

1) скорочення поточного зростання економiки, що е правдою лише частково, оскшьки мГгращя дш-сно негативно впливае на зростання економiки, але водночас недостатне зростання економши стимулюе мiграцiю ^ «куркою» швидше за все ж е економiка);

2) скорочення потенцiалу економiки в майбут-ньому («ви!жджають найкращЬ>) - частину кращих фахiвцiв дiйсно не вдаеться утримати, тому що Ук-ра!на поки просто не може дати !м можливосп само-реалiзацi!. Наприклад, ми часто чуемо, що черговий талановитий вчений погхав на Зах1д через те, що в УкраШ не м1г проводити дослгдження. На жалъ, але ця тенденция е практично в усъому свтг, I Укра-гна просто не зможе дуже швидко створити мате-ргалъно-технгчну базу, щоб утримати всгх талано-витих людей. Тут включаеться аналог трамвди Маслоу: в кра!т, де не виршено навгть багато важ-ливих шфраструктурних проблем, навряд чи мо-жуть бути лабораторп свГтового рiвня;

3) зберiгання тенденцi! до зниження/фшсацп низьких рiвнiв заробiтно! плати в кра!нах-рецитен-тах - створення груп населення, як готовi працю-вати за невелике винагородження, що загострюе глобальнi проблеми бiдностi, нерiвностi всерединi кра!н i м1ж кра!нами;

4) соцiально-психологiчний стан родин, члени яких вимушенi жити окремо i разом з тим так званий «гталшський синдром» - термiн, яким описують

психологiчний стан людей, ям, повертаючись iз-за кордону, не можуть адаптуватись у рiднiй кра!нi.

Проте, навгть незважаючи на перелiченi за-грози, для Укра!ни питання мае полягати не в тому, як штучно зупинити мiграцiю, а в тому, щоб ство-рити в кра!нi середовище, сприятливе для повер-нення емiграитiв. Те, що дшсно може припинити ма-совий ви!зд укра!нцiв за кордон у пошуках якюшшо! освГти та кращих умов працевлаштування - це зростання доходГв всерединi кра!ни, чому допомагае г сама мiграцiя.

Так, в штерв'ю dsnews.ua завсектором мГгра-цГйних дослГджень Iнституту демографГ! та сощаль-них дослГджень ГменГ М.В. Птухи НАН Укра!ни ОлексГй Позняк зазначае [24], що на тдвищення кшькосп укра!нських зовнГшнГх мГгрантГв, перш за все, вплинула економГчна ситуащя в Укра!нГ. В ПольщГ, наприклад, створеш привабливГ умови для працевлаштування емГгрантГв, вищим е рГвень заробгтних плат, до того ж, це сусвдня з нами кра!на, до яко! ввдносно дешево дютатися. На додаток до цього, з початку 2018 р. в ПольщГ були введет новГ правила для трудових мГгрантГв з пострадянських кра!н, якГ дозволяють !м працювати в ПольщГ протя-гом дев'яти мюящв протягом року.

Позитивним у цьому плат е те, що така мГгра-тя, на думку О. Позняка, е короткостроковою, тобто укра!нт вГд самого початку планують повер-нутись на батькГвщину або повертаються на коротка перГоди Г часто. Вчений вважае, коли ситуатя на укра!нському ринку працГ почне покращуватися, ук-ра!нськ1 емГгранти почнуть повертатися [24].

У першу чергу, потрГбно розвивати промисло-вГсть та !! переробний сектор. Переробна промисло-вють виступае драйвером економГчного зростання, виробляючи бГльше 16% свГтового ВВП [28]. У Кита! та Швденнш Коре!, де зосереджено значт ви-робничГ потужностГ, переробна промисловГсть за-безпечуе майже 30% ВВП, в Японп ця частка знахо-диться на рГвт 20% ВВП, у Шмеччит - 22,9%, у Чеськш РеспублГцГ - 27,1%, у ПольщГ - 20,4%, на-вГть у Болгарп, традицГйно аграрнГй кра!нГ, вона складае 16,6% ВВП, що на 2,5% бшьше, шж в Укра-!нГ. Хоча ще у 1999 р. внесок промисловосп у ВВП Укра!ни складав 32,8% - бшьше, шж у будь-якГй з вище перерахованих кра!н на той час [29].

Переробна промисловють е генератором тех-нГчного прогресу та шновацш в економГцГ. Наприклад, в Свропейському СоюзГ на частку промисловосп припадае 65% витрат, ям спрямовуються на дослГдження й розробки, Г майже 50% витрат на шновацп. За даними ЮНЩО [30, с. 41], кра!ни, якГ мають сучасну промисловГсть, демонструють мен-шу вразливГсть до глобальних потрясГнь та здатш успГшнГше долати випробування. Бшьше того вони зберГгатимуть значнГ можливосп для промислового зростання й технолопчного прогресу протягом на-ступних десятилГть.

Маючи сучасну промисловють, засновану на нових технолопях, Укра!на зможе забезпечити годною працею власних громадян, у тому числГ моло-дих фахГвщв, як здобули освГту за кордоном, а та-кож скласти конкуренщю шшим кра!нам у боротьбГ за трудовГ ресурси (у чому поки що у нас, за словами О. Позняка, мало шансГв [24]), залучаючи ГммГгран-■пв для збалансування попиту та пропозицп на ринку пращ.

Повертаючись до аналГзу тенденцш зовшшньо! мГграцл, варто зауважити, що поки що кшъюстъ ук-рагнсъких трудових мггрантгв до Полъщг постШно зростае: на кшець 2016 - початок 2017 р. вона до-рГвнювала 760 тис. осГб, можливо наразГ ця цифра вже перевищила мшьйон осГб [24].

Спираючись на позитивний зарубГжний досвщ, зокрема Iрландi!, можна стверджувати, що завдяки державним програмам репатрГаци Грландсько! дГас-пори на батьшвщину кра!ш вдалось наприкшцГ XX столгття зупинити скорочення населення та при-скорити економГчний розвиток за рахунок заоща-джень колишшх емГгранпв та !х Гнвестувань в еко-номГку.

У той же час, як зазначае О. Позняк, наразГ в Укра!ш немае браку робочо! сили, так само немае суттевих загроз Г для ринку пращ. Навпаки, якщо п-потетично уявити, що трудовГ мГгранти почнуть ма-сово повертатися, це вже стане загрозою для укра!н-ського ринку пращ, почне швидко зростати рГвень безробггтя. Але, оскшьки динамша старГння насе-лення та зменшення його чисельност тривае, в дов-гостроковому перюдГ Укра1на все ж таки зГткнеться з дефГцитом робочо! сили Г тодГ «фактор повернення мГгранпв мГг би зГграти позитивну роль». Тому Ук-ра!на вельми защкавлена у тдтриманш зв'язкГв з емГгрантами для !хнього поступового повернення -це, на думку вченого, е щеальним варГантом на про-тивагу неповерненню або швидкому поверненню

[24].

Загалом вчений оцшюе мкращйну ситуащю в Укра!ш «в межах норми». Звюно, юнуе низка нега-тивних аспектов, спричинених мГгращею, але, циту-ючи О. Позняка, «говорити про те, що кра!на гине, тдстав немае». НаразГ е дефГцит фахГвщв за окре-мими спещальностями, але це лише стимул для тих громадян, ям залишаються в кра!ш, освоювати цю спещальнють [24].

Аналопчно! точки зору дотримуеться письмен-ник Ю. Винничук. Цшавим у цьому сена е його дГа-лог з кореспондентом журналу «Кра!на»:

«Стилъ життя украгнцгв змгнився остантм часом? - Звичайно. С можливгстъ погхати за кордон. Багато людей I гдутъ. Знаю родину, яка постШно вгдпочивае у Болгари. Везутъ велику торбу горгхгв - ними розплачуютъся за помешкання. Бе-рутъ 1з собою сало, ковбасу. А е таю, що скажи йому: «Безвгз» - «О, так у нас грошей нема». - Але зростае I потж трудовог мгграцгг за кордон. - Багато крагн пройшли через це. 1талШц1 тсля Другог

свтовог' втни масово гздили у Швейцаргю, Н1меч-чину, Скандинавт на заробтки. А тепер ми до них гздимо. З часом це змтитъся. Люди, ям гдутъ у ближню Свропу, повертаютъся, вгдкриваютъ влас-ну справу. Вкладаютъ зароблене тут. У Лъвовг -купа магазитв 1тал1йсъких продуктов. Ресторани ростутъ, як гриби. - У вас колисъ виникало бажання вигхати до Свропи? - Я гжджу. Весъ час презента-цп якгсъ. Але щоб лишитися - то т. Мен1 пишетъся тглъки вдома, в хатг. Якосъ мав стипендгю, у В1дн1 мгсяцъ жив - не йшла робота. От Андрш Курков, мШ товариш, у лтаку, в потяз1 може писати. Я не можу. - Курков - це украгнсъка лтература чи ро-сшсъка? - Вт заявив, що вважае себе украгнсъким писъменником. Якийможе бути сумтв? У ФтляндИ е писъменники, якг пишутъ шведсъкою. Але вони -фтсъю автори. Так само в нас. Думаю, скоро виро-битъся своя росшсъка мова - дещо вгдмтна вгд тамтог. Як е англШсъка мова - американсъка, ямай-съка. Як е Iспансъка мова - чилШсъка, аргентин-съка» [31].

Концепщя ««1нновацшного л1фта: вщ школи до Свропи» як шструмент «вирощу-вання» шновацшних старташв в умовах штегра-цГТ до Свропейського дослщницького простору з урахуванням м1грацшних процес1в. Шдприемщ займають центральне мюце в Гнновацшному процесс Це пов'язано з самою природою шновацш, яш часто сприймаються як мехамчний результат наукових до-слГджень. Для уникнення помилкових уявлень про джерела та процес створення Гнновацш, варто наголо-сити на тому, що ¡нновацп насправдг вгдргзняютъся вгд дослгдженъ I далеко не завжди е гх резулътатом. Як правило, ¡нновацп здшснюютъся тдприемцями, яш намагаються задовольнити юнуючий попит на новГ продукти та процеси. Джерелом тдприемницьких щей у даному випадку виступають не науковГ досль дження, а потреби споживачГв, постачальнишв Г ви-робнишв [32]. У «КерГвництвГ Осло» тдкреслю-еться, що найчастше саме «попит е основною ру-шГйною силою Гнновацш», якщо тдприемства не впевнеш в юнуванш конкретно! потреби на ринку, тдкр1плено! грошима, вони можуть вщмовитися вщ шноващйно! дГяльностГ [33, с. 53]. На цьому акцен-тують увагу авторитетш дослщники свГту. Так, на думку ПГтера Друкера наука посГдае останне мюце у перелГку причин появи шновацш, Фшп Котлер зазначае, що шщатором ГнновацГй на тдприемств1 майже в 50% випадк1в е ствроб1тники Г лише у 12% випадшв - академГчна наука. Але дослщники краще за шших можуть ощнити несуперечливГсть розро-бок науковим догмам, досяжнГсть !х втГлення, мож-ливГсть реалГзацГ! на ринку Г цим вони суттево змен-шують ризики невдач [34, с. 452].

Це актуалгзуе питання тдтримки тдприемни-цъког ¡нщативи у запровадженнг тновацШ впро-довж усъого ¡нновацШного ланцюга створення до-даног вартостг вгд науковог Iдег до етапу сершного виробництва та виведення тновацИ на ринок. Тим

бшьше, що здГбностями до тдприемницько! дГяль-ност володтоть лише 5-7% населення.

В Укра!т тдприемництво е слабо розвиненим. Це е результатом не стшьки вадсутносп тдприем-ницького середовища чи тдприемницького мис-лення, скшьки вгдсутностг тдприемницъкого менталитету, тобто правильного розумшня суп тд-приемництва, його функцш та ролГ у розвитку еко-номГки та суспшьства.

На жаль, у бшьшосп випадкГв тдприемець сприймаеться суспшьством як користолюбець, який переслГдуе тшьки свою вигоду. Справедливости за-ради треба сказати, що в 9 випадках з 10 так воно Г е. Ми отримали те, чого нас навчили. Ми побуду-вали той капГталГзм, яким нас лякали комутстичт пропагандисти, вишукуючи його темт сторони в кра!нах з катталютичною моделлю економши. Ко-мутстична модель економши давно показала свою неспроможтсть, але в мГзках населення пострадян-ського простору тдприемництво, як Г рашше, «дозволена спекулящя».

Хотшося б звернути увагу на той факт, що рь вень тдприемницько! культури набагато вище в за-хвдних областях Укра!ни, тж на сходГ та в центрг Напевно, цьому е безлГч пояснень, але одне з них Г досить вагоме - наявтстъ правилъного розумтня сутг тдприемництва в менталтетг жителгв цих реггонгв. Одна з гшотез причин такого стану справ стверджуе, що в цих областях радянська пропаганда «промивала мГзки» всього чотири десятки рошв Г, схоже, не встигла вимити !х до стерильности, як це сталося на сходГ кра!ни Г далГ, на територГях нашо! схГдно! сусвдки. Як аргумент можна навести досить швидкий Г безболюний перехвд на катталютичт рейки економГки в кра!нах Схвдно! Свропи, на тери-торп яких соталГзм проюнував Г того менше. Схоже, юторична пам'ять зирала свою роль Г в ефективному ввдновлент економГчних укладГв. Так це чи т - пи-тання дискусшне. Але точно можна сказати одне -без правилъного розумтня сут1 тдприемницъког дг-ялъностг швидке зростання економгки I добробуту населення в крагн неможлив1.

Звгдси, одним 1з завданъ е вирощування у молодг тдприемницъког св1домост1. Причому не тшьки Г не стшьки для того, щоб вони ва стали тдприемцями, скшьки для того, щоб ставилися до тдприемницько! дГяльносп так, як вона того заслуговуе.

Звернемося до досвгду навчання тдприемни-цтву громадсъког оргатзацп (ГО) «Клуб тдприем-ц1вДонбасу». Оргашзащя мае власний проект «Сту-д1я б1знесу», поспйно дточий з 2011 р. Проект спрямований на просвтництво учтвсъког та сту-дентсъког молодг в напрямку тдприемництва I навчання гх основам тдприемницъког дгялъностг та проектування б1знес1в. За цей час проведено 10 на-борГв Г навчання пройшло бшьше 300 осГб. Практично вам слухачам доводилося не добудовувати, а перебудовувати мислення в частит тдприемництва. Найяскравший приклад - роз 'яснення того, що

метою тдприемнщько1 дгяльностг е не отримання прибутку, а виробництво moeapie чи послуг, необ-хгдних спoживaчевi. I отримання при цьому прибутку, як показника успiшнoсmi справи.

Але найважлившим, з точки зору TpeHepiB-ви-кладачiв у цьому проект!, е досить несподiваний факт. Практично Bei випускники студи, raTpi не ввд-крили свое! справи, а працюють за наймом, мають досить швидкий кар'ерний рют. Опитування показало, що одтею з головних причин цього зростання стали знання про те, «як влаштовано тдприемництво», отримат в «Студи бiзнесу».

«Я зpозумiв, як наспpавдi працюе бiзнес, - роз-повiв один з випускникiв Студи 2013 р., який працюе в Мепнвест. - Це допомогло мет правильно вибудувати прюритети свого кар'ерного росту».

Одтею з найсильтших оргатзацш, яка виро-щуе у студенпв пiдпpиемницьке мислення та при-щеплюе !м потяг до розвитку та самоpеалiзацiï е Enactus Ukraine. Enactus е мiжнаpодною оргатза-тею, яка була створена у 1975 р. у США, а наpазi об'еднуе 36 кpаïн, 1700 утверситепв i бшьше 70500 студентов щоpiчно; в Укpаïнi дiе з 1999 p. Enactus Ukraine - це спшьнота студенпв, представнишв за-кладiв вищоï освiти (ЗВО) i бiзнесу, яка pеалiзовуе соцiально-пiдпpиемницькi проекти [35].

Кожного року в Украш проводяться нацюна-льнi змагання Enactus Ukraine, на яких команди ЗВО (цьогоpiч у змаганнях прийняло участь 20 ЗВО) пре-зентують результати своïх проектов. Мета змагань -показати як тдприемницьш iдеï студентов та шнова-тйний пiдхiд до виршення соцiальних, економiч-них та еколопчних проблем можуть покращити як-ють життя та життевих стандартов piзних верств на-селення.

Пiд час презентацп кожнiй командi надаеться 17 хв. на демонстрацто свого проекту, яш вони реа-лiзовували та удосконалювали протягом року вiд iдеï до шнцевого впровадження та отримання ре-зультатiв. Проекти оцiнюються представниками бiз-несу, якi враховують важливiсть проблематики проекту, його внесок у досягнення Цшей Сталого Розвитку, кшькють залучених до pеалiзацiï проекту стейкхолдеpiв, ефективнiсть проекту. Переможцями стають тальки т команди, яким вдаеться досягти реальних, вимipюваних pезультатiв. Цього року пе-реможцем нацюнальних змагань Enactus Ukraine стала команда Вшницького нацюнального техтч-ного унiвеpситету (ВНТУ) [36], яка презентувала п'ять проектов:

«Свiтлi вчинки» iз запровадження неформально!' освгти у дитячих притулках (проект було реаль зованого на базi дитячого притулку в м. Жмеринка);

«Оpiентиp на успiх» - спрямований на допо-могу людям з порушенням зору. Студенти з'ясу-вали, що в ïхньому рвдному мiстi близько двох тисяч людей мають piзну ступiнь порушення зору, а шфра-структура мiста аж тяк не сприяе ïхнiй соцiалiзацiï та нормальному життю. Кеpiвник проекту А. Жу-

равльов зазначае: «Ми з командою виршили ство-рити техтчний комплекс, що буде встановлюватись бшя входу у рiзноманiтнi заклади: аптеки, магазини, комунальнi та культурнi установи, транспортн за-соби пересування. 1х функцiонал спрямований на подання сигналу задля орiентування у просторi на слух. У Вiнницi вже встановили шiсть таких датчи-кiв, а також отримали замовлення на встановлення ще 40 таких» [37];

«Eco To Go» - проект креативного еко-контей-нера по збору стаканчиков у кав'ярнях мiста з пода-льшим вiдправленням зiбраного матерiалу на вто-ринну переробку. Контейнер пройшов тестування у ВНТУ та в найближчий час буде презентовано у кав'ярнях мюта;

«Екошкола» - спрямований на тдвищення еко-лопчно! сввдомосп школярiв за допомогою спета-льно розроблено! просвгтницько! програми занять з дгтьми з метою виховання у них правильно! поведь нки з вiдходами;

«Open To The World» - проект, з яким команда виграла змагання. Учасники команди з'ясували, що у Ганi (батькiвщинi одного з учаснишв) е суттевi проблеми з екологiею, зокрема, iз сортуванням та переробкою смiття. Тому метою проекту стало нав-чання мешканщв Гани правильно поводитися з выходами. Як зазначила член журi О. Нестеренко, всi команди презентували чудовi та важливi проекти, але цей проект виявився на рiвень вищим, тому що вийшов за межi унiверситету, регiону та навгть кра-!ни [37].

Команда переможщв представлятиме Укра!ну на мiжнародних змаганнях Enactus World Cup, що пройде восени у Кремтевш Долинi.

Така модель роботи оргашзацп Enactus Ukraine е важливою для Укра!ни, вона розвивае у молодi потяг до тдприемництва i не просто, - а до сощально значущого тдприемництва, яке впливае на якють життя людей i майбутне кра!ни. Вона дозволяе студентам вже на етат навчання проявити свою креа-тивнiсть, спробувати сво! сили у пiдприемнидтвi, познайомитись з ринком. Приймаючи участь у таких проектах, студенти мають можливiсть «знайти себе», свое покликання i тим самим безболюно по-долати мюток мiж alma mater i першим мюцем роботи.

Вважаемо, що робота по вирощуванню пiдпри-емницького мислення мае вибудовуватися як на-скрiзний процес, що починаеться в старших класах шкiл i тривае в закладах вищо! освiти.

На pieni старших клаав шкт треба займатися саме просвгтництвом. Знайомити старшокласникiв з основами тдприемництва, роз'яснювати !! суттсть, функцп i мiсце в сощуш. Найкраще це робити через iгровi методи. Експерти ГО «Клуб тдприемщв Дон-басу» за пiдтримки сво!х партнерiв - Ресурсного

центру «Агентство тдтримки мiсцевих iнiцiатив» -використовують такi методи. Вони дозволяють в п--ровiй формi не тшьки дати учасникам уявлення про тдприемницьку дiяльнiсть, але стають першим кро-ком у виборi майбутньо! професп.

У закладах вищог освти необхвдний дещо ш-ший пiдхiд. Тут треба навчати не стшьки основам тдприемницько! дiяльностi, скшьки практикам про-ектування бiзнесу. Це дозволить студентам глибше проникнута в систему тдприемницько! дiяльностi, познайомить !х з рiзними елементами як тдприем-ницько! структури, так i пiдприемницького середо-вища - ринку.

При цьому однозначно необхвдно скасувати «план по випускникам». Тут маеться на увазi таке. При навчанш проектуванню бiзнесу метою е отри-мання проектантом знань i навичок з пошуку вде! для бiзнесу, розробки бiзнес-моделi i створення бiз-нес-плану. При цьому, якщо дивитися на процес на-вчання з точки зору «план з випуску», не береться та обставина, що бiзнес-план розраховуеться для того, щоб з'ясувати - а чи тде бiзнес? Тому в цьому ви-падку як тколи актуальна улюблена наукою формула: «Негативний результат - теж результат». Тут важливий сам процес. I розумшня того, що 6i3nec-плап не е гаpаnтieю ycnixy в mдпpиeмnщтвi.

Це твердження потребуе додаткового пояс-нення. За останнiми дослвдженнями, проведеними вiдомим американським п1дприемцем, засновником восьми успiшних стартапiв Стiвом Бланком, значения бiзнес-плану е занадто переощненим. Запуск нового пiдприемства (будь то технолопчний бiзнес, малий бiзнес або велика корпорацiя), - як зазначае у сво!й статт-i «Why the Lean Start-Up Changes Everything» [38] С. Бланк, - завжди передбачав прохо-дження стандартно! схеми: написання бiзнес-плану, вiдправления його iнвесторам, збирання команди, розробку продукту i виведення на ринок. I десь у цш послiдовностi етатв пiдприемцiв спiткають невдачi, особливо це стосуеться стартатв, 75% яких вияв-ляються певдалими.

1спують дектъка пiдходiв до визпачеппя стартатв, осповпими з яких е таю.

Шд стартапом С. Бланк розуше компатю, створену для пошуку повторювано! та масштабова-но! бiзнес-моделi. У свою чергу, бiзнес-модель опи-суе, як ваша компатя створюе, поставляе та фшсуе цiннiсть, iнакше кажучи, як вона заробляе кошти

[39].

За визначенням Свропейсько! мережi стартапiв, стартап - це незалежна органiзацiя, молодша п'яти рошв i нацiлена на створення, покращення та розширення масштабованого1, iнновацiйного, техиологiч-ного продукту з високим та швидким зростанням

[40].

1 Масштабовапий продукт або послуга мае невелику варпсть, пов'язану зi зростанням, порiвияио з потенцшним прибутком.

-157

Еконотчний вiсник Донбасу № 3(53), 2018

За iншим визначенням, стартап - це нещодавно створена компанОя (можливо, ще юридично не заре-естрована), яка перебувае на стадп розвитку i будуе свiй бiзнес або на основi нових шноващйних iдей, або на основi технологш, як тшьки-но з'явилися

[41].

За визначенням сервюу Startup Ranking, стартап - це оргатзацОя з високою iнновацiйною компе-тенцiею та потужною технологiчною базою, яка мае здаттсть до прискореного зростання та збертае не-залежнiсть у часг Максимальна тривалiсть життя -10 роив [42].

Для того, щоб процес створення компанп був не таким ризикованим, С. Бланк запропонував ме-тодологт т.зв. «ощадливого стартапу» («lean start-up»), яка вгддае перевагу експериментуванню над складним плануванням, зворотному зв'язку з mi-ентами та теративному тдходу над традицшним розвитком майбутнього проектного продукту. I хоча ця методология ввдносно нова, !! концепция була швидко сприйнята стартапами, а проввдт бiз-нес-школи вже почали адаптувати навчальнi плани для ii викладання.

Як зазначае С. Бланк, ввдповвдно до загально-прийнято! точки зору, перше, що повинен зробити кожен засновник пiдприемства - створити бiзнес-план - статичний документ, у якому окреслюеться проблема, наводиться !! рiшення, п'ятирiчний прогноз доходiв, прибутку i грошових потокiв. По сутi, бiзнес-план е «кабшетним» дослiдженням, написа-ним iзольовано вiд споживачiв/клiентiв ще до того, як тдприемець почне створювати новий продукт. Передбачаеться, що можна заздалепдь - ще до того етапу фшансування, втiлення iдеi та виведення !! на ринок - визначити цiльовий сегмент ринку (клiента) та необхадний йому продукт.

Пiсля того, як тдприемець з переконливим бiз-нес-планом отримуе грошi вiд швестора, вiн почи-нае створювати продукт таким само iзольованим способом. Першi серйознi вiдгуки вiд клiентiв тдприемець отримуе лише тсля розробки та виве-дення продукту на ринок, коли продавець намага-еться його продати. I дуже часто пiдприемцi дiзна-ються, що клiентам не потрiбна бiльша частина функцiй/характеристик продукту, на розробку яких вони витратили ввд декшькох мiсяцiв до декшькох рошв роботи.

Не одне десятилiття спостер^аючи за тисячами стартапiв, якi працюють за шею стандартною схемою, С. Бланк доходить наступних висновюв [38]:

1) бiзнес-плани редко витримують першi кон-такти з ктентами;

2) нiхто, окрiм венчурних iнвесторiв, не вима-гае п'ятирiчних плашв прогнозування. Цi плани, як правило, е вигадкою, i мрiяти, що вони стануть реа-льнiстю майже завжди е тратою часу;

3) стартапи не е зменшеними версОями великих компанiй, вони не створюються за генеральними планами. Ti стартапи, що в кшцевому пiдсумку до-

сягають ycnixy, швидко йдуть ввд невдачi до нев-дачi, увесь час адаптуючи, повторюючи та вдоско-налюючи сво! початковi Оде!, поспйно навчаючись у клieнтiв.

У той час як дiючi компанп реалгзують сво! бiзнес-моделi, стартапи шукають 1'х. Ця вгдмттсть i була покладена в основу методологи «ощадливого стартапу».

Ключовими принципами методологИ' «ощадливого стартапу» е таю [38]:

1. Замють того, щоб займатися мюяцями плануванням i «кабшетними» дослОдженнями, тдприем-цям необxiдно пОдсумувати сво! гшотези (тдпри-eмцi визнають: все, що вони мають ввд самого початку - це сукупнОсть неперевiрениx гiпотез, якi е лише догадками) i визначити, яку тннОсть вона ма-тиме для клiентiв.

2. «ОщадливО стартапи» (тобто тО, що слiдyють методологи «lean start-up») «виходять з будiвлi» для перевiрки свогх гтотез. Вони йдуть i запитують у сво!х потентйних клiентiв, покyпцiв i партнерiв ix думку щодо основних елементОв бiзнес-моделi, включаючи характеристики продукту, його тну, ка-нали розповсюдження та im Акцент робиться на швидкост та спритностО: пiдприемцi швидко «зби-рають» мiнiмально життездатний продукт для отримання зворотного зв'язку з клОентами. ПотОм, вико-ристовуючи вклад клОентОв для перегляду сво!х гшо-тез, вони знову починають цикл, тестують перероб-ленi продукти i вносять подальшi невеличкi корек-тування (гтерацп) або бiльш сyттевi змiни до вдей, якi не працюють.

За стандартною схемою стартапи намагаються уникати вiдкритого позицiонyвання сво!х продуктов (аби не шформувати потентйних конкурентов про ринковi можливостО), працюючи в «режим невидимости» (вони виставляють прототипи сво!х продуктов цшьовим клОентам лише пОд час високооргашзо-ваних бета-тестев). Методологiя «ощадливого стартапу» робить таку схему безальтернативною, оскь льки вказуе, що в бшьшостО галузей вОдгуки клiентiв мають бшьше значення, нож секретнОсть, i постшний зворотнОй зв'язок дае кращО результати, нож приваб-ливО вОдкриття.

У сво!й статтО [43] пОдприемець ГенрОх ЗОлмер (Henrik Zillmer) - випускник найуспОшнОших бОзнес-ОнкубаторОв в СвропО (Rocket Internet) i США (Y Combinator) згадуе перше e-mail, яке вш отримав вОд ОлО Самвера (ствзасновника Rocket Internet): «1дей хоч греблю гати, успОх полягае у виконанш». I далО продовжуе, що пОсля заснування 10 стартапОв вш не може з цим не погодитися. «Я бачив безлiч чудових iдей, - пише Г. Зтмер, - яю загинули через те, що засновники не знали як гх вттити в життя, але я нжоли не бачив, щоб гарт керiвники з чудовими управлтськими навичками губили бiзнес, навть, якщо iдея була посередньою. Все це тому, що вони змтювали та адаптували iдею аж поки не отриму-вали те, що потрiбно. Бтьшють стартатв - неза-

лежно eid того, насктъки чудовими е ixni idei - ви-мушеш змтювати свое уявлення про продукт по Mipi його розвитку».

3. «Ощадлиы стартапи» практикують тер-ативний nidxid1, що, до реч^ виник у гaлузi про-грамного забезпечення. На вiдмiну ввд звичайних рiчних циклiв розробки продукту, цей тдхвд усувае даремно витрачений час i ресурси, розвиваючи продукт гтеращйно та поступово. Це процес, за допомо-гою якого стартапи створюють мшмально житте-здатш продукти, якi вони випробовують.

Для шюстрацл ключових приндипiв С. Бланк наводить приклад стартапу сво!х учтв зi Стенфорду Хорхе Ероу (Jorge Heraud ) i Лi Реддена (Lee Redden), як започаткували Blue River Technology. У них було бачення створити ро6отизовaнi газоноко-сарки для гольф-майданчиюв. Пiсля розмов з бшьш, тж 100 потендiйними ктентами протягом 10 тиж-тв вони дiзнaлися, що цiльовi клiенти, на яких вони робили ставку, не ощнили !хнього рiшення. Але по-■пм вони почали спiлкувaтись з iншими групами по-тендiйних замовниюв, у тому числi з фермерами, i визначили величезний попит на автоматизований спосi6 знищення бур'ятв без хiмiчних речовин. На цьому сегмент! ринку вони i сфокусували сво! пода-льшi розробки i протягом наступних десятьох тиж-тв розробили i протестували прототип Blue River. Дев'ять мюящв потому стартап отримав понад 3 млн дол. США венчурного фшансування, оч!ку-ючи, що комерщйний продукт буде готовий вже через дев'ять мюящв тсля цього.

Таким чином, методологiя «ощадливого стартапу» доводить на конкретних прикладах неефек-тивнiсть стандартних схем запуску стартатв, ак-центуючи увагу на тому, що необхвдно у кореш змь нювати !х змют i ключовi принципи. Iнструменти методологи були популяризован! в серп устшних книг i викладаються (станом на 2013 р.) у бшьш тж 25 ушверситетах, а також онлайн курсом на Udacity.com. Окр!м того в багатьох мютах в усьому свт можна знайти оргaнiзaцii (на кшталт Startup Weekend), як! знайомлять потенщйних пiдприемцiв з методологiею «ощадливого стартапу». На таких зiбрaннях команди стартатв можуть пройти через ввдб1р нaйкрaщоi iдеi серед твдюжини потентйних протягом кшькох годин. Як тдкреслюе С. Бланк, це може звучати неймовiрно для людей, як! не вщв1ду-вали тaкi заходи, але на них деяк тдприемства створюються у п'ятницю ввечерi, а генерують при-буток у недiлю вдень [38].

Повертаючись до iдеi наскр!зного «вирощу-вання» пiдприемницького мислення, потр!6но наго-лосити, що на стади навчання пiдприемництву цей процес зашнчуватися не повинен. Людина, яка отри-мала знання i навички з пiдприемницькоi д!яльносп

повинна мати можливють !х реaлiзувaти, тобто ор-гашзувати свш власний 6iзнес. Тому оптимальним буде наявнють ще однiеi ланки в ланцюжку ство-рення тдприемця - на р!вт зaклaдiв вищо! освгти це можуть бути бiзнес-iнкубaтори, для створення яких е достатньо умов: по-перше, це примiщення; подруге, оргашзатйна структура.

Важливою складовою 6iзнес-iнку6aторa е наявнють менторiв - досвiдчених професiонaлiв, радни-шв, як стежать за розвитком компатй i дшяться до-сввдом. Рад Хоффман (Reid Hoffman) - ствзасновник сайту професiонaльних мереж LinkedIn (стартап-компaнii, яка була створена у 2003 р. i продана Microsoft у 2016 р. за 26 млрд дол. США) одного разу сказав, що заснувати стартап - «це як скинути себе з! скел! i на шляху вниз спробувати зi6рaти ль так». Ментор - це людина, яка вже пройшла цей шлях, вже з!6рала такий лгтак i, як правило, неодноразово, а зараз допомагае початшвцям це зробити

[45].

Перш! дв! ланки у ланцюгу «вирощування» тд-приемця, по суп, е першими стад!ями розвитку стартатв. Ввдразу варто зазначити, що у свтовш практищ загальноприйнятого тдходу до етапност розвитку стартатв не юнуе, все залежить ввд !х мети, сфери д1яльносп та !нших фактор!в, що впли-ватимуть на швидкють розвитку стартатв.

З урахуванням вищезазначеного пропону-еться впровадити в практику регшнального розвитку систему «1нновацшного л!фта»: вiд школи до Свропи» (далi - «шновацшний лiфт»), засно-вану на методолопУ «ощадливого стартапу» («lean start-up»), з його оргатчними складо-вими - бiзнес-студiями (на рiвнi шкiл), бiзнес-iн-кубаторами i науковими парками (на рiвнi ви-шiв), укра'шськими iндустрiальними парками або европейськими технопарками - як шстру-менту «вирощування» стартатв, запуску шнова-цшних бiзнесiв, створених на базi розробок на-укових установ i закладiв вищо!' освiти, шляхом забезпечення ix фiнансовою, органiзацiйною, ш-формацiйною та iншими формами пiдтримки впродовж усього шновацшного ланцюжка створення додано'! вартостi вiд науково'! щеТ до етапу серiйного виробництва та виведення шноващ! на ринок.

Нами пропонуеться п'ятистадшна система «шновацшного лiфта» з такою послщовтстю етапiв (стадiй): 1) генерування щей; 2) «посiв» стартапiв; 3) зростання стартатв; 4) розширення дiяльностi стартатв; 5) «вихщ» стартапiв -кожна з яких (окрiм остаиньо'!) здiйснюеться у се-редовищi вщповщно"! шновацшноТ структури (рис. 3).

1 1теративний nidxid передбачае виконання робгт паралельно з безперервним анал!зом отриманих результапв

i коригуванням попередшх етатв роботи. Проект при цьому тдход! в кожнш фаз! розвитку проходить цикл PDCA: Планування - Реал!защя - Перев!рка - Оцшка (вщ англ. Plan-do-check-act cycle) (див.: [44]).

dd

и я о я о

х Я К КС

о я

Мета «шновацшного л1фта»:

забезпечити стартапи фшансовою, оргашзацшною, шформацшною та шшими формами пщтримки впродовж усього шновацшного ланцюжка додано! вартост1 вщ науковоУ ¡де\' до етапу сершного виробництва та виведення ¡нновацп на ринок

I cmadin

о

ГЕНЕРУВАННЯ ЩЕИ

Б13НЕС-СТУДП

Зародження шновацшно! iдеУ, формування команди стартапу, члени яко1 заряджеш ентуз1азмом

i в1рять в щею i бажають ii реапизувати. Фшансування здшснюеться за власш заощадження засновниюв i за правилом 3F (Family, Friends, Fools).

Передбачае створення закладами вищо1 осв1ти самостшно або у ствпращ з тдприемствами та тдприемцями репону на 6a3i серед Hi х шкш i лще1в мереж/

6i3Hec-cmydiii з метою «вирощування» тдприемщв 3i школи, поширення серед учшв

навичок креативного та тдприемницького мислення, спонукання ix до продукування шновацшних щей, прищеплення 1м потягу до самостийного набуття знань з метою тдготовки майбутшх тдприемщв

II cmadin

III cmadin

ЗРОСТАННЯ CTAPTAHIB

ПОС1В СТАРТАП1В

Б13НЕС-1НКУБА ТОРИ

Складання детального плану розвитку, розподшення функцш 1упж членами команди, створення мшмально життездатного прототипу продукту (технологи, послуги, роботи) та здшснення його

апробацп потенцшними покупцями (клиентами) для отримання зворотного зв'язку. На цш стадп поспйно вносяться

змши до прототипу, проводиться його тестування аж до того, поки не буде знайдено той самий ушкальний продукт,

у якому е защкавленють кпиенпв. Виготовляеться пробна партия продукту. Джерелом фшансування, як правило, е краудфандшг, в щеальному випадку - кошти швестицшних компанш чи б1знес-янпшв. На цьому етат тдприемцям варто звернутись до б1знес-шкубатору або б1знес-акселератору_

НАУКОВ1 ПАРКИ

налагодження системи просування продукту на ринок, залучення все бшыыо! кшькосп споживач1в (юненпв). Стартап на

цш стад и е прибутковим шдприемством, займае вщиовщну

ринкову шшу та користуеться популяршстю серед споживач1в, реашзуе активну маркетингову стратегпо. Доа зберпаеться потреба в швестищях для покриття поточних витрат {активних маркетингових заход1в.

Передбачаеться змщнш стартапи базувати у середовипц наукових иарюв, особливо иридатних для подалыпого зростання шновацшних бпнеслв завдяки концентраци в одному мющ у ах зад1яних в шновацшному процесл учасншав,

яю володдать науковими, техшчними, адмшютративними, швестицшними знаниями, досвщом {вмшнями, взаемодпоть, шдтримують дшов1 зв'язки, навчаються один у одного, намагаються досягти усгпху в свош сфер1 та доиомагають в цьому

IV cmadin

РОЗШИРЕННЯ ДШЛЬНОСТ! СТАРТАП1В

1НДУСТР1АЛБШ ПАРКИ УКРА1НИ

Передбачае форсований розвиток стартатв завдяки забезпеченню ix доступом до промислово!, транспортно!, виробничо-складськш, адмшютративно! та сощалыкн шфраструктури, шдтримуючи таким чином промислове освоения шновацшно! продукци всередиш краши

еВРОПЕИСЬК! ТЕХНОПАРКИ

Передбачае базування украшських шдприемств у технопарках краш-члешв €С, що сприятиме тдвшценню конкурентоспромож-

ност1 украшсько1 продукци, розвитку м1жнародно1 сшвпращ з ¿ноземними колетами, иадасть прямий доступ до европейських ринюв, pecypciB i технологш

V cmadin

«ВИХ1Д» СТАРТАП1В

Основне завдання щеТ стадп -визначити стратепю розвитку стартапу. Можлив1 два вар1анти: 1) засновник стартапу починае випуск акцш, отримуючи вщ цього дохщ; 2) засновник вир1шуе продати шдприемство як готовий б1знес, тод1 основна робота зосереджуеться на пошуку швестора, якому тдприемець погодиться продати контрольний пакет акцш за прийнятною щною, залишивши невеличку частку собь Стартап, який доходить до щеТ стади, е усшшним б1знесом, займае вагому частку ринку, його продукщя (роботи, послуги) користуеться високим попитом, команда складаеться з висококомпетентних професюнал1в

» Е

CD

а «

о

о s

л

CD dd Р

dd Я л

CD

о dd

dd н

CD

о а о dd о

сг «

а ас

Рис. 3. Концепщя «1нновацшного л1фта: вщ школи до Свропи»

(розроблено B.I. Ляъаенком та 1.Ю. Шдоричееою)

Стадiя генерування iдей - зародження !ннова-щйно! iдеi щодо розробки 1нноващйного продукту, технологii, надання послуги, виконання робгт. На цш стaдii формуеться команда стартапу, члени яко! заряджеш ентуз!азмом i в!рять в вдею i бажають ii реал!зувати. Фшансування цього етапу здшсню-еться, як правило, за власш заощадження; кошти ро-дини, друз!в чи партнер!в, тобто за правилом 3F (Family, Friends, Fools).

У систем! «шновацшного л!фта» цей етап пе-редбачае створення закладами вищо! освгти само-спйно або у ствпращ з тдприемствами та тдпри-емцями регюну на баз! середшх шкш i лще!в мережi бiзнес-студiй з метою «вирощування» тдприемщв з! школи, поширення серед учшв навичок креативного та тдприемницького мислення, спонукання !х до продукування 1нноващйних щей, прищеплення !м потягу до самостшного набуття знань з метою тдготовки майбутшх тдприемщв. Передбачае за-лучення малих тдприемщв, досвщчених стартапе-р!в, венчурних !нвестор!в до викладацько! д!яльно-ст у 6!знес-студ!ях.

Стадiя «посiву» стартапiв - на цш стад!! скла-даеться детальний план розвитку, розподшяються функцп м!ж членами команди, створюеться мшма-льно життездатний прототип продукту (технолог!!, послуги, роботи) та здшснюеться його апробащя по-тенщйними покупцями (ктентами) для отримання зворотного зв'язку. На цш стадп постшно вносяться змши до прототипу, проводиться його тестування аж до того, поки не буде знайдено той самий утка-льний продукт, у якому е защкавленють ктенпв. Виготовляеться пробна партия продукту. Джерелом фшансування на цш стад!!, як правило, е краудфан-дшг, в вдеальному випадку - кошти 1нвестицшних компанш чи 6!знес-янгол!в, як1 спещал!зуються на швестищях у рант стадп шноващйного циклу.

На цьому етап! тдприемцям варто звернутись до 6!знес-шкубатору або 6!знес-акселератору [46] з метою отримання консультащйних, адмшютратив-них, оргатзащйних та !нших послуг по запуску шновацшних 6!знес!в.

Стадiя «зростання» старташв - налаго-дження системи просування продукту (технолог!!, послуги, роботи) на ринок, залучення все бшьшо! ш-лькост споживач!в (ктетОв). Стартап на цш стад!! е прибутковим тдприемством, займае вадповадну ринкову тшу та користуеться популяртстю серед споживач!в, реал!зуе активну маркетингову страте-пю. Для покриття поточних витрат все ще ввдчувае потребу у залучент додаткових !нвестиц!й. Але шу-кати швестор!в вже немае потреби - вони сам! защ-кавлеш в швестувант в усп1шний стартап.

У систем! <анноващйного л!фта» пропонуеться змщнш стартапи базувати у середовищ наукових парив, особливо придатного для подальшого зростання шновацшних б1знеав завдяки концентраци в одному мющ ус!х зад!яних в !нновац!йному процес учаснишв, як! володдать науковими, техтчними,

адм!тстративними, 1нвестицшними знаниями, до-свщом i вм!ннями, взаемодтоть, тдтримують дшов! зв'язки, навчаються один у одного, намагаються до-сягти усп1ху в сво!й сфер! та допомагають в цьому !ншим.

Стадiя розширення дiяльностi стартапiв - це

стад!я, на якш тдприемство стабшьно працюе на ринку та отримуе постОйний прибуток. Воно готово до збшьшення обсяпв виробнидтва i збуту, розширення цшьового сегменту ринку. На цьому етап! пропонуеться два вектори розвитку стартатв - у середовищi укратсъких iндустрiалъниx парюв, як забезпечують доступ до необхщно! промислово!, транспортно!, виробничо-складсько!, адмшютратив-но! та сощально! шфраструктури, тдтримуючи таким чином промислове освоення шноващйно! про-дукцп всередиш краши. Другий вектор орiентова-ний на европейсъкий ринок i передбачае базування тдприемств у технопарках крат-члетв СС, зок-рема, у польських, словацьких, угорських i румун-ських технопарках.

Тобто студенти, як! мають хист до тдприемни-цько! д!яльност! i навчаються за бакалаврськими програмами в Укра!ш започатковують «власну справу» в 6!знес-!нкубатор! вадповадного укра!н-ського вишу, а поттм переводячи !! до ввдповвдного укра!нського наукового або шдустр!ального парку. Продовжуючи навчання за мапстерськими програмами в европейськш кра!т, вони спочатку адапту-ють свш малий 6!знес у вадповадному европей-ському технопарку, тим самим вони стають вже резидентами СС. Це надае !м можливють виходу як на ринки окремих краш-члешв СС, так i на загальноев-ропейський ринок, не пориваючи зв'язк1в з Укра!-ною та ii ринком.

При формуванш стлъного украшо-полъсъкого транскордонного науково-освтнъого простору ук-ра!нськ заклади вищо! освгти де-факто стають май-данчиками отримання бакалаврсько! осв!ти, не тальки для вгтчизняних, але i для шоземних студентов з пострадянських (Азербайджан, Туркмешя), аз!йських (Китай, Iндiя, Пакистан), африканських (Марокко, Н!гер!я) кра!н з метою продовження !! за мапстерськими програмами у Польщ! та !нших кра-!нах-членах СС.

Така схема мае ряд переваг:

вона надае людин1 право на вшьний розвиток в!дпов!дно до ii !ндив!дуальних зд!6ностей, потреб i задатк!в;

п1двищуе доступн1сть як1сно! освгти для укра-!нц!в зг!дно з вимогами в!дкрито! конкурентно! еко-ном!ки. Спадщина радянських час!в залишила Укра-iиi чимало характерних рис дореформено! системи осв!ти, як! не ввдповвдали умовам ринково! еконо-м!ки. I хоча за роки незалежносп нащональна система осв!ти зазнала докор!нних перетворень, багато недол!к1в ще залишились. Як результат - близько 40% тдприемств пов!домляють про в!дсутн!сть ввд-

повщних навикiв працiвникiв та невдоволеш рiвнем освгти кандидатов на працевлаштування [47];

забезпечуе мобшьнють студенпв, дослщнишв i пiдприемцiв, що е важливим фактором впливу на розвиток науки - за останнi роки бшьше половини виданих патентов у кра!нах Регiоиу Свропи та Центрально! Аз!! доводилось на колективи дослщнишв, як! працювали бшьше, шж в однш кра!ш [48, с. 4648];

м!жнародне ствробгтництво сприятиме усу-ненню фрагментарносп та дублюванню наукових досл!джень, тдвищить значимють та якють наукових досл!джень ! зрештою, - привабливють кра!ни на м!жнародному р!внц

тдприемства, як! приймають ршення на ко-ристь здшснення !нвестицш в людський каттал шляхом оплати навчання (тдвищення квал!фшацп) сво!х робгтнишв в !нших кра!нах, бшьш економ!чно розвинених, отримають явш вигоди, як! стосуються навик1в ! знань, що здобуватимуть особи в заруб!ж-них кра!нах, а потОм застосовуватимуть на тдпри-емствах власно! кра!ни, що забезпечить тдвищення продуктивности прац та з огляду на р!зницю у тех-нолопчному розвитку дозволить тдтримувати !! впродовж тривалого перюду.

Слад зазначити, що Iснування таких шновацшних середовищ як б1знес-ткубатори, науков1 парки, технологгчнг парки та 1ндустр1альн1 парки вказуе на недосконалгсть тституцшного та регуляторного середовищ багатьох крат, яку складно подолати в загальнонацгональнихмасштабах. Проте, створення цих шноващйних середовищ, хоча б точково, дозво-ляе сформувати ушкальш умови, необхщш для про-дукування нових знань та шновацш, залучати швес-тор!в, створювати нов! робоч! мюця, що, зрештою, позитивно впливае не лише на розвиток окремого регюну, але й позначаеться на економ!чному розвитку кра!ни в цшому.

Остання стадiя - «виходу» стартатв - мае ос-новним завданням визначення стратег!! розвитку стартапу. Тут можлив! два вар!анти: 1) засновник стартапу починае випуск акцш, отримуючи вщ цього дохщ; 2) засновник виршуе продати стартап як готовий б!знес, тод! основна робота зосереджу-еться на пошуку !нвестора, якому тдприемець пого-диться продати контрольний пакет акцш за прий-нятною цшою, залишивши невеличку частку соб! Стартап, який доходить до ще! стад!!, е устшним б!знесом, займае вагому частку ринку, !! продукщя (роботи, послуги) користуеться високим попитом, команда складаеться з висококомпетентних профе-сюнал!в.

Фактично для запровадження системи «1нно-вацШного лгфта» вгд школи до Свропи» в УкраШ вже створен необхгднг передумови та тдгрунтя.

Так, цього року в Укра!ш вщкрито перш! контакты пункти (точки) Свропейсъког програми об-мту досвiдом для тдприемщв (Erasmus for Young Entrepreneurs, EYE). Ця програма !нщшована Свро-пейським Союзом для надання можливосп молодим тдприемцям1 отримати навички для започатку-ваиня власного 6!знесу та/або управлшия нещодав-но розпочатим 6!знесом шляхом використаиня до-св!ду та знань досвщчених тдприемщв з !иших ев-ропейських кра!н (рис. 4). По суп, EYE е шструмен-том побудови партнерських зв'язшв м!ж тдприем-цями з р!зиих европейських кра!н на взаемовилдних умовах. Тривалють програми розрахована на перюд в!д 1 до 6 мюящв з можливютю роздшити перебу-вання за кордоном у приймаючо! сторони на фази мшмум один тиждень протягом 12 мюящв.

EYE фшансуеться Свропейською Ком!шею: фь нансова п1дтримка надаеться молодим тдприемцям для покриття витрат на про!зд та перебувания в приймаючш крaiиi на основ! щомюячно! суми вщпо-вщно до Фшансово! угоди з контактною точкою.

Для кожно! приймаючо! кра!ни встановлеш сво! максимальш щомюячш суми вщшкодувания витрат з урахуванням по!здок. Найбшьш! суми пе-редбачет в Дат! (1100 евро/мюяць), Iрлaидii i Ве-ликобританп (по 1000 евро/мюяць), Швецп (950 евро/мюяць), а наймеиш! - в Албат! та Молдов! (530 евро/мюяць), Болгарп, Македонп, Литв!, Руму-mi, Серби та Чорногорп (по 560 евро/мюяць) [49, с. 9-10].

Реал!зацто програми передбачаеться здшсию-вати за допомогою мюцевих контактних nунктiв як посередницьких оргашзацш, компетентних у питан-нях п1дтримки тдприемтв (це можуть бути торгов! палати, стартап-центри, !икубатори). Таи оргатза-цл обираються Свропейською Комю!ею для супро-воджения молодих тдприемтв упродовж усього перюду обмшу досвщом: вони мають допомагати !з заявкою на участь, встановлювати устшт вщно-сиии з вщповщиими досвiдчеиими тдприемцями, а також консультувати з будь-яких шших питаиь. Шдприемцю, який бажае взяти участь в програм!, необхщно обрати мюцевий контактиий пуикт, який розташований у зручному для нього регют або в кра!т його проживания, або ж, за вщсутносп такого, - в !иш!й европейськш кра!ш за вибором. В Ук-раМ першими контактними пунктами обраш Тор-гово-промислову палату Украгни, Чернтвсъку регi-оналъну торгово-промислову палату, АгенцЮ регю-налъного розвитку Заnорiзъкоi областi.

EYE передбачае проходження п'ятьох етатв. На рис. 5 наведено послщовнють реал!зацп програми для молодих тдприемщв, у тому числ! з Ук-ра!ии. Для приймаючо! сторони процедура учасп

1 Тут тд «молодим тдприемцем» маються на уваз! шдприемщ, як! тшьки збираються почати власну справу або вже почали свою д1яльшсть протягом останшх трьох рок!в, тобто вжового обмеження програма не мае, так само немае тематичних обмежень - вгтаються 6удь-як! галуз! та сектори.

Можлив1 учасники EYE i

Молод1 пщприемщ

Досвщчеш пщприемщ

1. Пцщриемщ, яю мають нам!р розпочати власний

б1знес та мають надшний б1знес-илан.

2. Шдириемщ, яю нещодавно розпочали власний

б1знес (не бшьше 3 роюв)

Усшшш шдириемщ (в 1деал1 власники малих i середшх шдприемств) або особи, яю

шдприемиицьюй д1яльиоси на píbhí правлшня

Мотиващя та умови учасп в EYE

i

Защкавленють у розвитку б!знесу досвщчених ШДПриеМСТВ, TOTOBHiCTb дшитися дшовими навиками i знаниями

Готовшсть сприяти розвитку б1знесу молодих

тдприемщв, дшитися шдприемиицьким _досвщом i знаниями_

Професшнш досвщ i життездатна б!знес-щея, ш1щатившсть та творчий шдх!д до справи

Бажання i можливють залучати додатков! кошти для покриття витрат на перебування в приймаючш Kparni, яю перевищують розм!р _гранту СС_

Бажання отримати досв!д вщ сшвпращ з молодим шдприемцем i hobí îrgï для розвитку власиого б!зиесу

Бажання у подальшому розвивати м!жнародне партнерське сп!вроб1тиицтво та покращувати cboï шдприемиицью иавички

Знания мови обмшу (одшо з офщшних мов GC)

Знания мови обмшу (одшо з офщшних мов GC)

Рис. 4. Можлив^ учасники EYE, умови та мотивацшна складова участи в программ

Побудовано за: [49].

в EYE схожа. Детальна шформащя щодо y4acTÍ в програмi представлена на центральному сайт про-грами (http://www.erasmus-entrepreneurs.eu).

Варто лише шдкреслити, що EYE не шдтримуе стажувань та робочих мюць, а спрямована на побу-дову партнерських зв'язюв мiж европейськими шд-приемцями на рiвних взаемовигiдних умовах.

Ще одшею европейською програмою зi створення сприятливих умов розвитку малого i серед-нього бiзнесy е COSME (Competitiveness for Enterprises and SME; Конкурентоспроможтсть шдприемств малого i середнього 6i3Hecy). Бюджет про-грами складае 2,3 млрд евро на перюд 2014-2020 рр. Украша е членом програми COSME з лютого 2017 р. Приеднання до ще'1 програми вщкривае Украш доступ до бюджету COSME у розмiрi близько 900 млн евро.

Генеральний директорат COSME регулярно оголошуе тендери та гранти на фшансування проек-тв з тдтримки шновацшно'1 та експортно'1 дiяльно-стi пiдприемств малого i середнього бiзнесy (рис. 6).

Членство у nporpaMi COSME надае Украш можливють:

(1) доступу до шдпрограм, класифжованих за трьома напрямами:

- полегшення виходу МСП на зовншш ринки шляхом надання кoнсультaцiй щодо експортно^м-портно'1 дiяльнoстi МСП на ринках €С;

- покращення умов для конкурентоспроможно-стi, у тому чист визначення та усунення зайвих ре-гуляторних бap'еpiв;

- формування культури ведення бiзнесу - за-провадження oсвiтнiх програм, проведення тренш-гiв, семiнapiв, стажувань, програм з обмшу тощо;

(2) отримати повний доступ до Свропейсько!' меpежi шдприемств (Enterprise Europe Network, EEN) та знайти пapтнеpiв у GC та шших крашах-учасницях EEN [50].

Для тформацп: незважаючи на назву, EEN е глобальною мережею, вiртуалъним торговельним майданчиком, що охоплюе 65 крат Свропи, Ази та Америки. В ïï межах працюе понад 600 бiзнес-асоцi-

РеEстрацiя на сайт програми: bit.ly/EYE_Register Подача документ (резюме, бвнес-плану та мотивацшного листа) Вибiр контактноУ точки - органваци-посередника, яка перев1рить документи на в1дпов1дшсть умовам

Етап 1 РеEстрацiя

Пошук досвщченого шдпрдемця за кордоном (¡з бази даних) самостшно або за допомогою органваци-посередника

Проведення neperoBopiB з приймаючою стороною про дати та строки

подорожей

Визначення цшей, завдань, плану, очтувань, обсяпв фшансування та iнших складових програми

Погодження ycix складових програми м1ж сторонами Прийняття рiшення Свропейською КомiсiEю щодо зд1йснення обм1ну Пiдписання договору з орган iзацiEю-посередником, в якому описуються узгоджен складов! програми

Перебування молодого шдприЕмця за кордоном Звiтування органваци-посереднику щодо стану виконання погодженого плану

Рис. 5. Послщовшсть реалiзацiï EYE для молодих тдприемщв

Побудовано за: [49].

ацт та понад 25 млн компант-учасницъ. Вона об'еднуе понад 16 тис. технологгчних розробок та бгзнес-пропозицШ. Протягом року EEN проводить близъко 100 великих заходгв для бизнесу, на яких ком-панп-учаснщ1 шукаютъ партнер1в (Ь2Ъ зустр1ч1).

За допомогою EEN украшсьш тдприемт ма-ють можливють:

1) шукати потентйних rapraepiB по 6i3Hecy та покупщв продукцп у СС та iнших крашах-учасни-цях EEN;

2) розмщувати комерцiйнi замовлення, поши-рювати/вiдстежyвати комерцшш пропозицiï;

3) шукати та залучати новiтнi iнновацiйнi тех-нологiï з-за кордону;

4) просувати своï шновацшш технологiï на ринки СС;

5) шукати iнвесторiв i партнерiв у СС та iнших крашах-учасницях EEN, у тому числi для створення спiльних пiдприeмств. Для подачi бiзнес чи техно-логiчних заявок украшсьш пiдприeмцi можуть звер-нутись за допомогою до членiв Консорциуму EEN-Ukraine [51], ям надають консyльтацiйнi послуги, пiдтримyють у пошуку бiзнес-партнерiв та iнвесто-рiв для технологш, роз'яснюють правила тендерiв i гранпв, сприяють налагодженню бiзнес-контактiв у мережi EEN. Послуги членiв Консорцуму е без-коштовними. Членами Консорцуму EEN-Ukraine е:

Мiнiстерство економiчного розвитку i торгiвлi Ук-раïни; Мшстерство закордонних справ Украïни; Вiддiл трансферу технологш 1нституту фiзики НАН Украши; Торгово-промислова палата Украши; ТОВ «Нова ^ернацюнальна корпоратя»; Громадська органiзацiя «Споживач»; Кшвський нацiональний yнiверситет iм. Т.Г. Шевченка.

Програми Erasmus for Young Entrepreneurs i COSME е основними европейськими програмами на Свропейському дослвдницькому просторi1, шцшо-ваними для тдтримки малих i середнiх пiдприемств з метою розширення кооперацiï та ствробггницгва мiж крашами (не лише европейськими) на остантх ланках iнновацiйного ланцюга створення додано1' вартост! На перших ланках в СС запроваджен iншi програми:

COST (European Cooperation in the field of Scientific and Technical research) - найстарша мiж-урядова европейська мережа для тдтримки ствро-бiтництва в наукових i техтчних дослiдженнях. Ук-раша не членом ще1" мережi, але може брати участь в ïï актях;

HORIZON-2020 - найбiльш потужний шстру-мент фiнансyвання iнновацiйного розвитку в СС з бюджетом понад 80 млрд евро на перюд 20142020 рр.;

1 Свропейсъкий дослгдницъкий простгр (European Research Area, ERA) - широке коло взаемозв'язюв i комушкацш вздовж шновацшного ланцюга створення додано! вартоста, якi поширюються за географiчнi кордони Свропи.

COSME — цепрограмаеСдлясприянняпщприемництвутастворення COSME працюс можливостей для зростання й розвитку малого та середнього у 6¡/1bLU HÍ>K 60 краТнах, 6¡3Hecy. Щоб двнатися б1льше, вщвщайте www.cosme.me.gov.ua 3 УкраУною ВКЛЮЧНО

ПЕРЕВАГИ COSME ДЛЯ УКРАШСЬКИХ МСП

Шлях

до м1жнародно'| сгпвпраф

Краще розумшня правил роботи на европейських ринках

Навчання

у досвщчених МСП за кордоном

enterprise еигоре

network

it * * ^ *

Business Support on Your Doorstep

Erasmus for Young

Entrepreneurs

ГЕНЕРАЛЬНИИ ДИРЕКТОРАТ COSME РЕГУЛЯРНО ОГОЛОШУС ТЕНДЕРИ ТА ГРАНТИ

Як подати заявку?

1. Перегляньте Тендеры можливосгп, доступы для УкраУни, за допомогою ¡нструмента пошуку (лише англ. мовою)

Ыиу/1епс1ег соБте

2. Кожен тендер мае своТ правила

1 процедури, уважно прочитайте (х перед поданням заявки

ТЕНДЕРИ ~ ГРАНТИ

Ям областч охоплюються? •к

Дослщження Туризм 1нновацп

прямуемо

РАЗОМ

EU4Busine$s

1. Гранти оголошуються через публкацю Оголошення щодо можливосл подання пропозици, щоб побачити доступы, вщвщайте www.ec.europa.eu/easme/en/ cosme (лише англшською мовою)

2. Будь ласка, прочитайте «KepiBHi принципи фшансовоУ 3b¡thoctí для координатор1в та бенефщ1ар1в грантових угод COSME (20142020)» перед поданням заяви. 1нформац1я за посиланням: bit.ly/FinReportCOSME

FORBIZ

Промисловють Полянки Торпвля МСП

Хто може подати заявку?

• m¡cü,eBÍ та репональы органи влади

• корпорацм

• громадсью та промислов1 об'еднання

■ державы адмжютраци

• торгово-промислов1 палати та агенци

• МСП

MIHICTEPCTBO економ1чного розвитку i торг1вл1 украТни

Рис. 6. Програма «Competitiveness for Enterprises and SME» (COSME) СС з пщтримки малого та середнього 6Í3Hecy

EUREKA (European Research Coordination Agency) - европейська програма, яка спрямована на розробку технологш, продуктов i послуг високо! якостО, на ринкове просування науково-технiчних розробок; залучення науково-дослiдних установ i промислових пiдприемств до виконання спiльних розробок тощо. Укра!на е членом програми з 2007 р., але повною мiрою не використовуе 11 мож-ливостО: за останнi роки було затверджено лише один проект з Укра!ни.

Мережа регiональних наукових ^HTpiB НАН i МОН УкраТни як основа формування ре-гiональних i транскордонних шновацшних систем, високотехнолопчних кластерiв, мiждержав-ни\ i транскордонних науково-освггшх та шнова-цiйни\ просторiв.

У сучасних умовах лтшна модель тновацш, яка припускае односпрямований зв'язок мiж науко-вими дослiдженнями та iнновацiями з послiдовною

змiною етатв (фундаментальнi дослiдження ^ при-кладт дослiдження ^ дослiдно-конструкторськi роботи ^ комерцiалiзацiя результатов наукових до-^джень i розробок) та учаснишв, що в них задiянi, вiдiйшла на другий план.

Ii мiсце зайняли концепция нацюналъних таре-гюналъних тновацтних систем (рис. 7), ям розгля-дають iнновацil як ттерактивний процес (ввд англ. interaction - «взаемодОя»), результат спiльних зусиль тдприемств i органiзацiй з рiзними функщями i можливостями (науково-дослiдних iнститутiв, за-кладiв вищо! освiти, великих тдприемств, малих i середтх фiрм, урядових установ, суб'екпв iинова-тйно! шфраструктури, фiнансових оргаиiзацiй), об'еднаних у складну систему взаемозв'язкiв i кому-нжацш, як постiйно обмiиюються знаннями, розпо-дiляють i використовують 1х для продукування но-вих або суттевого удосконалення iсиуючих продуктов (товарiв i послуг), матерiалiв, процесiв, приладiв або методiв.

Людський кап1тал

Освтю установи ecixргвнгв (дошкыъна, початкова загальна, загальна середня, професшно-техшчна, вища)

Забезпечують набуття людиною необхщних знань та формують 11 компетенцл

е

а

3 4

и

а.

иие

1 I

" О

ро

су

н

ян

ж

н

е ч е зп

vg

и ре

It

уз

Науково-дослвдний потенцiал

Забезпечення компетентними кадрами

Попит на освту та знання

,\\vA

wwwwwwwwwwwwwv

Науковi установи дер-жавног, комуналъноi, при -ватноi форм

власностi, утверситети, аналтичт «мозковi» центри

Здшснюють фундамен-тальш та прикладт дослiдження й розробки

Пропозищя резулътатiв R&D

Попит на новi знання, R&D

Потенщал освосння шновацш

Пiдприeмства рiзних видiв дiялъностi, кiнцевi споживачi, користувачi

Використовують шновацп у новому середовищ для удос-коналення виробничих процесiв, оновлення продукци тощо

и

д

, о в S

те д ,и

ос

ре пц

по р

п

D &

■S

цв

в

§ S с 53 пот ръ

Iнновацiйний потенщал

1нновацтш тдприемства

Здшснюють R&D, використовують результати R&D

(внутршш, зовшшш) для виробництва принципово нових або суттевого удосконалення iснуючих продукпв, процесiв, метод1в тощо

Рис. 7. Схематична модель нащональноТ/регшнальноТ1 шновацшноТ системи

(розроблено В.1. Ляшенком та 1.Ю. üiдоричевою)

1 Фундаментальш засади формування репональних шновацшних систем багато в чому запозиченi з концепцп нащональних iнновацiйних систем - вони вибудовуються за тими ж принципами, що i нацiональнi, мають у своему складi аналогiчнi пiдсистеми та схожий характер взаемозв'язюв мiж ними.

Ефективнгстъ гнновацгйног системи значною мгрою визначаетъся наявнгстю комунгкацгй мгж ргзними учасниками, а також тим, яким чином вони взаемодгютъ один з одним як складовг единог сис-теми створення, використання та поширення нових знанъ та гнновацгй. Нездаттстъ до взаемодгг, на-впаки, галъмуе процес гнновацгй, знижуе продук-тивтстъ системи в цглому. Саме тому недостат-нъо просторозвивати окремг елементи гнновацгйног системи, необхгдно вдосконалювати механгзми вза-емозв'язкгв мгж ними. Це актуалгзуе питання т-ституцгоналгзацгг гнновацгйних систем, у тому чи-сл1 на регюналъному р1вы як особливо придатного для здгйснення гнновацгй, шляхом створення та роз-витку елемент1в гнновацгйног тфраструктури, а також кластерних г мережевих форм взаемо-зв 'язку, що сприятиме модернгзацгг економгкирегго-нгв.

Ыституцюнальне оточення, поряд з Гншими факторами, впливае на Гнновацл. Воно здатне як шд-тримувати Гнноващйш процеси, так Г чинити !м отр. Прикладом цього е правове регулювання, захище-нють прав Гнтелектуально! власносп, рГвень коруп-цл, розвиненють шноващйно! шфраструктури. Для того, щоб Гнновацшна система працювала ефек-тивно, необхГдно удосконалювати або виключати шститути, ям перешкоджають Гнновашям, Г створю-вати таш, як шдтримують Гнноваци.

В Укра!ш, зпдно з економГчним районуванням, вс регюни охоплеш територГальною оргашзащею Г системою державного управлшня, проте наукове та Гнноващйне забезпечення !х функцiонувания чГт-ко не простежуеться, що гальмуе регюнальний Гнно-вацшний розвиток. У таких умовах функцгю мгж-вгдомчог координацгг зв 'язкгв мгж пгдсистемамире-ггоналъних гнновацгйних систем могли б взяти на себе регюналъы науков1 центри НАН г МОН Украгни (далГ - науковГ центри) [52]. Тим бшьше, що Законом Укра!ни «Про наукову та науково-техшчну дГя-льнють» (стаття 25) [53] вони надшеш ввдповвдними повноваженнями.

Для розбудови регшнальних 1нновац1йних систем в умовах децентрал1зацй управл1ння на баз1 1снуючих економ1чних район1в УкраТни та ареал1в дй наукових центр1в (рис. 8), а також гро-мадськоТ оргашзацй Академй економ1чних наук УкраТни пропонуеться зробити так1 кроки:

сформувати спец1альн1 стимулююч1 режими (податкового, кредитного, митного, валютного курсу) для реалГзацл Гнвестицшних та шновацшних проектов на територп областей ввдповвдних еконо-мГчних райошв;

сформувати мережу Корпорац1й випереджа-ючого розвитку. На прикладГ Придшпровського економГчного району, це можуть бути Корпоращя випереджаючого розвитку Придшпровського еко-номГчного району, Корпорашя випереджаючого розвитку Дшпропетровсько! обласп, Корпорашя випереджаючого розвитку ЗапорГзько! обласп, Кор-

порашя випереджаючого розвитку КГровоградсько! обласп, корпорацп розвитку мют, корпорацп розвитку сшьських райошв та ОТГ;

створити при Корпоращях випереджаючого розвитку мережу Фонд1в регшнального розвитку:

фонди розвитку виробництва - для фшансу-вання проектов в ГндустрГальних парках, регюналь-них Г мюцевих кластерГв та регюнальних «точок зростання», формування фшансово! шфраструк-тури;

фонди науково-техшчного розвитку та шно-вацш - для фшансування проектов в бГзнес-Гнкуба-торах, наукових Г технолопчних парках, науково-до-слГдних Г дослвдно-конструкторських робГт (НДДКР) прюритетних середньострокових науково-техшчних напрямГв регюшв, мют, райошв, громад;

фонди сощального розвитку - для фшансу-вання проектов розвитку освГти (середньо!, вищо!, спешально!), охорони здоров'я, рекреацп, туризму, житлово-комунального господарства;

обгрунтувати корегування обласних та необ-х1дн1сть розробки Концепцй загальноТ для еконо-м1чних район1в Стратегш сталого (збалансованого) розвитку, ям будуть використовувати можливосп неформально! складово! економГки регюшв як неви-черпний резерв !! модершзацл;

трансформувати регюнальш науковГ центри НАН та МОН Украши в ядра регюнальних Гннова-щйних систем на кшталт «1нновац1йного офшору "Дншро"».

В Укра1ш з шнця 60-х рошв ХХ ст. по дшсний час дтоть шють наукових центрГв, кожний з яких охоплюе дешлька областей (рис. 9). Ареали !х ди за-галом сшвпадають з межами економГчних районГв, якГ сформувались, виходячи з особливостей розмГ-щення продуктивних сил, територГального подГлу працГ та адмшютративно-територ1ального устрою.

Однак, шГсть територГальних одиниць Укра-!ни - ВГнницька, Житомирська, Черкаська, ЧернГгГв-ська, Ки!вська обласп та м. Ки!в - не увГйшли до ареалу жодного наукового центру. Зах1дний науко-вий центр, до якого увГйшли 8 областей, штучно з'еднав Карпатський та Швшчно-Захвдний еконо-мГчнГ райони та розГрвав ПодГльський економГчний район, двГ обласп якого - Хмельницька Г Тернопшь-ська - увГйшла до складу Захвдного наукового центру, а третя - ВГнницька - так Г залишилась поза межами будь-якого наукового центру, попри наявний науковий Г освгтнш потенцГал. Для того, щоб на-уковг центри могли ефективно виконувати повнова-ження, якими надшив гх закон, та вгдггравати про-вгдну координацгйну ролъ у науково-технгчному та гнновацгйному розвитку крагни доцглъно у Вгнницъ-кт, Хмелъницъкгй, Житомирсъкгй, Кигвсъкгй, Черка-съкгй, Чернгггвсъкгй областях створити двареггона-лъних наукових центри, використовуючи гх потуж-ну наукову та освгтню базу. Житомирську, Ки!в-ську, Черкаську, Чершпвську обласп Г м. Ки!в пропонуеться об'еднати тд епдою Полгсъкого науко-

Державна влада Репональна влада Мюцева влада Фш;

Дослiдницькi фонди

Фшанси V

Податки

ЗБАЛАНСОВАНИИ РОЗВИТОК

Науковi установи заклади вищо! осв^и

Нау■cовi

роз юбки _^_

Регюнальш науков1 центри НА Н 1 М О Н Укра'ши

Посiв стартапiв ч 1нтелектуальна

власнiсть

Малi та сер е дш шдприемства, у т.ч. шноващйш стартапи

Знання

Фiнанси ->

Недержавнi дослiдницькi та технологiчнi оргашзаци

Фшг

нси

Венчурнi iнвестори, бiз нес-янголи, банки, краудфандiнг

Спецiальнi податков^ митш, кредитнi та режими валю гного курсу

Рис. 8. Концептуальна модель регшнальноТ шновацшноТ системи, до якоТ мае прагнути УкраТна

(розроблено В.1. Ляшенком та 1.Ю. Шдоричевою)

вого центру НАН Украти та МОН Украти; Вiнни-цьку та Хмельницьку област - тд егiдою Подгль-ського наукового центру НАН Украти та МОН Украти [55] (рис. 10).

Основу наукових центр1в можуть скласти на-уковi шститути галузевих академiй, зокрема Нащо-нально! академп аграрних наук (НААН) Укра!ни, вищi навчальнi заклади МОН Укра!ни, науковi та освггт установи, пiдпорядкованi iншим мшютер-ствам i вiдомствам Укра!ни.

До складу Полгського наукового центру НАН Украти та МОН Украти могли б увтти:

у Житомирськш област - 1нститут сшьського господарства Полiсся НААН Укра!ни; Житомир-ський державний технолопчний унiверситет МОН

Укра!ни, Житомирський державний ушверситет iменi I. Франка МОН Укра!ни, Житомирський на-цiональний агроеколопчний унiверситет;

у Кшвськш областi - Нащональний науковий центр «1нститут землеробства НААН Укра!ни», На-цiональний науковий центр «1нститут мехашзацп та електрифшацл сiльського господарства», 1нститут картоплярства НААН Укра!ни, 1нститут садiвни-цтва НААН Укра!ни, Миронiвський iнститут пше-нищ iменi В. М. Ремесла НААН Укра!ни, 1нститут розведення i генетики тварин iменi М.В. Зубця НААН Укра!ни; Бiлоцеркiвський нацiональний аг-рарний унiверситет, Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет iменi Г. Сковороди МОН Укра!ни;

П1вн1чно-сх1Дний науковий центр

Захщний науковий центр

КиУв

Донецьки*] науковий центр

Приднтровський науковий центр

ГЬвденний науковий центр

Кримський науковий центр

Рис. 9. Ареали л и наукових цснтрш НАН I МОН УкраТни

Джерело: [54].

Рис. 10. Науковi центри УкраТни

1 - Захвдний НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни; 2а (пропонуеться) - Полюький НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни; 2б (пропонуеться) - Подшьський НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни; 3 - Швшчно-СхГдний НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни; 4 - Швденний НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни; 5 - Придшпровський НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни; 6 - Донецький НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни; 7 - Кримський НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни

Побудовано авторами.

у Черкаськш областi - 1нститут помологiï ÎMeHÎ Л. П. Симиренка НААН; Уманський нацiональний ушверситет садiвництва, Черкаський нацiональний ушверситет iмеш Б. Хмельницького МОН Украïни, Черкаський державний технологiчний yнiверситет мОн Украши;

у Чернiгiвськiй областi - 1нститут сшьськогос-подарськоï мiкробiологiï та агропромислового ви-робництва НААН Украïни; Чершпвський нащона-льний технологiчний yнiверситет МОН Украши, Hi-жинський державний ушверситет iменi М. Гоголя МОН Украши, Шжинський агротехнiчний iнститyт Hацiонального ушверситету бiоресyрсiв i природо-користування Украши.

Основу Подшъсъкого НЦ НАН Украти i МОН Украти можутъ скласти:

у Вiнницькiй обласп - 1нститут кормiв та сшь-ського господарства Подшля НААН Украши; Вш-ницький нацiональний аграрний yнiверситет, ВГнни-цький нацiональний технiчний yнiверситет МОН Украши, Донецький нацiональний yнiверситет iменi В. Стуса МОН Украши (перемiщений з тимчасово окуповано1' територiï вищий навчальний заклад);

у Хмельницькш обласп - Хмельницький на-цiональний yнiверситет МОН Украши, Кам'янець-Подiльський нацiональний ушверситет iменi I. Опенка МОН Украши, Подшьський державний аг-рарно-техшчний yнiверситет.

Наукова складова Подiльськоï та Полюько1' ре-гiональних iнновацiйних систем може бути шдси-лена шляхом утворення фiлiй iнститyтiв НАН Украши при вищих навчальних закладах цих областей, а також кафедр (факультепв) цiльовоï пiдготовки кадрiв, сшльних лабораторiй й науково-методичних центрiв. Право наукових установ створювати сш-льно з ушверситетами, академiями та шститутами спiльнi наyково-освiтнi структури закрiплено у статт 7 Закону Украши «Про наукову i науково-технiчнy дiяльнiсть» [54]. Вттення цeï пропозицп eidKpueae можливостi для формування мiждер-жавних i транскордонних науково-освтнх та тно-вацшних nросторiв, на базi яких у майбутнъому можутъ розбудовуватися мiждержавнi та транс-кордонн тновацтш системи та кластери як зааб кооперацИ' та ствробтництва Украти з кратами-членами СС в умовах Угоди про асощацт Украти з €С з урахуванням тенденцш розвитку кооперенцп (кооперацИ'+конкуренцИ) мiж кратами.

У процес формування мiждержавних i транскордонних науково-освтшх та тновацтних про-сторiв можутъ бути вирШен таю завдання:

розвитку мiждержавноï та мiжрегiональноï ко-операцп в iнновацiйнiй та науково-освгтнш сферах, зокрема, розвиток шститупв шновацшного та на-уково-освгтнього сшвробгтництва для отримання найбшьшого ефекту ввд збку нащональних та регюнальних економiчних iнтересiв, створення необхвд-них умов для розвитку риншв iнновацiйних товарiв i надання науково-освгтшх послуг;

мобiлiзацiï i розвитку науково-технолопчного потенцiалy, визначення зон взаемних штереав, ви-дiлення в них прюритетних технологiчних областей для сшльних науково-освгтшх та шновацшних проектов, створення умов для 1'х реалiзацiï в Тнтересах держав та регiонiв;

розвитку системи кадрового забезпечення мГж-державного та мгжрегюнального науково-освгт-нього та Тнноващйного спiвробiтництва, розвитку людського кашталу та тдготовки кадрiв сучасних ^рГв^шв та активних yчасникiв iнновацiйних та науково-освгтшх програм i проектов; стимулювання пiдприемницькоï активности i формування сучасно1' культури yчасникiв iнновацiйного та науково-освгт-нього процесу;

сшльного ефективного використання i розвитку наyково-освiтньоï та шноващйно1' шфраструк-тури, впровадження нових форм взаемодiï держави, суб'екпв науково-техшчно", освГтньо1' та шноващй-но1' д1яльносп та пiдприемницького сектору, розвитку Тнвестищйних iнстрyментiв, що спираються на мехашзми державно-приватного партнерства при комерцiалiзацiï результатов iнновацiйноï дГяльносп, використання потеншалу шститущй розвитку;

розвитку системи мiждержавного регулювання iнновацiйноï дГяльносп, усунення можливих право-вих i адмiнiстративних бар'ерiв, створення умов для поступово1' гармошзацп та розвитку нацiональних систем шститушйного та нормативно-правового регулювання науково-освгтньо1' та iнновацiйноï дГяль-носп, стандартизацп та сертифiкацiï продукцп (послуг) у сферi розробки i виробництва високотехно-логГчно1' наyкомiсткоï продукцп (послуг), техшч-ного регулювання та саморегулювання.

Серед прюритетних напрямiв украно-полъ-съкого економiчного ствробтництва в межах Угоди про асощацт з СС можна видтити:

завершення введення повномасштабного режиму вшьно1' торпвлц

розробку узгоджених рiшень використання енергетичних ресyрсiв та транспортних послуг, розвиток сшльних риншв, зокрема, сшьськогосподар-сько1' продукцп;

розвиток взаемодiï в галyзi транспорту, в тому числГ формування мережi мiжнародних транспортних коридорГв;

поглиблення спiвпрацi в галyзi енергетики, особливо альтернативно!';

багатосторонне сшвробгтництво в галyзi транс-портування i транзиту вуглеводшв;

кластеризацiю та розвиток виробничих коопе-рацiйних зв'язшв мГж пiдприемствами i техноло-пчно взаемопов'язаними виробництвами, розробку мiждержавних програм технiчного переозброення, сприяння iнновацiйним технологiям, взаемодiя на передових напрямах наyково-технiчного сшвробгт-ництва;

розвиток вiйськово-економiчного сшвробгтни-цтва;

pозpобкy та pеaлiзaцiю великж cпiльниx шве^ тицiйниx пpоектiв, в пеpшy чеpгy в гaлyзi гpaнc-поpтy, енеpгетики та телекомyнiкaцiй;

cтвоpення ефективниx меxaнiзмiв плапжно-pозpaxyнковиx вiдноcин;

cтвоpення cпiльниx цифpовиx та теxнологiчниx плaтфоpм, взaeмодоповнюючиx лaнцюгiв додано1' вapтоcтi, cпiльниx пiдпpиeмcтв та iншиx фоpм еко-номiчного cmвpобiтнищ•вa;

cпiльнy штегращю в cвiтовy економiкy та шшг Miждepжaвиими npiopитeтaми в npo^ci фopмyвaиия, зoкpeмa yкpaïиo-noльcьких иayкoвo-ocвiтиiх npocтopiв та ^тва^йного poзвиткy, мо-жyть бyти визиaчeиi:

iнcтитyцiйне (ноpмaтивно-пpaвове) забезпе-чення pеaлiзaцiï мiждеpжaвноï та мiжpегiонaльноï нayково-оcвiтньоï та iнновaцiйноï дiяльноcтi;

тдвищення iнновaцiйноï aктивноcтi гад^и-eмcтв pеaльного cектоpy економiки;

економiчнi та фiнaнcовi меxaнiзми та pежими aктивiзaцiï та cтимyлювaння iнновaцiйноï та гад^и-емницько1' дiяльноcтi;

облiк i ефективне викоpиcтaння iнтелектyaль-но1' влacноcтi, pозвиток ïï cпiльного pинкy;

iнcтитyцiйнi пеpетвоpення шновацшно1' cфеpи, зокpемa cтвоpення умов для pеaлiзaцiï конщпцИ' ««Ышвацшшго лiфтa вiд школи до Cвponи»;

тдготовка та тдвищення кв^фшацп кaдpiв, менеджеpiв в iнновaцiйнiй та пiдпpиeмницькiй cфе-

pax;

тpaнcкоpдонне cпiвpобiтництво: клacтеpизaцiя, ЦДДКР, iнновaцiйнi пpогpaми i пpоекти;

зaxоди в cфеpi екcпоpтy та митно1' cпpaви. Ha nepюд до 2025 p. в cфepi фopмyвaиия cnmъ-них yкpaïиo-noлbCbких иayкoвo-ocвiтиiх npocтopiв як npiopитeтиi мoжyтъ бyти визиaчeиi:

оcвоeння cy^acrax iнфоpмaцiйниx теxнологiй i pозвиток iнфоpмaцiйноï iнфpacтpyктypи на оcновi cиcтем cyпyтникового i оптоволоконного зв'язку;

pозвиток нaнотеxнологiй i cтвоpення наномате-piaлiв з нaпеpед заданими влacтивоcтями;

pозвиток бiотеxнологiй, генно1' iнженеpiï, якi зaбезпечyють ефективнicть оxоpони здоpов'я, АПК, фapмaкологiчноï, xapчовоï та iншиx видiв пpомиc-ловоcтi;

pозвиток отпячно].', вiтpовоï, воднево1' енеpге-тики, а також iншиx поновлювaниx джеpел енеpгiï;

pозвиток комплекcy теxнологiй ядеpного циклу;

pозвиток лaзеpниx теxнологiй; зacтоcyвaння теxнологiй pегенеpaцiï та звapю-вання бiологiчниx тканин;

комплекcний pозвиток paкетно-коcмiчноï пpо-миcловоcтi;

pозвиток цивiльноï aвiaцiï; pозвиток cyчacниx тpaнcпоpтниx теxнологiй з метою тдвищення швидкост! та надшносп комбь новaниx пеpевезень;

впpовaдження cy^acrax теxнологiй по забезпе-ченню житлового бyдiвницгвa i модеpнiзaцiï ЖКГ;

модеpнiзaцiя невиpобничоï cфеpи та cфеpи ^о-гpеcивниx та кpеaтивниx поcлyг на оcновi cyчacного обладнання;

пiдвищення якоcтi навколишнього cеpедовищa на оcновi cyчacниx ««^rax», «зелениx» та pециpкy-ляpниx теxнологiй;

теxнологiï монiтоpингy навколишнього cеpедо-вища, зaпобiгaння пpиpодним i теxногенним катастрофам, лiквiдaцiï нacлiдкiв нaдзвичaйниx crnya-цiй.

Виходячи з iитepeciв мiжpeгioиaлъиoгo та тpaиcкopдoииoгo cniвpoбiтиицтвa У^ати та Пoлъщi, фopмyютъcя таю npiopитeти тновацш-ного poзвиткy y:

cфеpi пaливно-енеpгетичного комплешу; фоpмyвaннi новиx тpaнcпоpтниx мaгicтpaлей, eвpопейcькиx тpaнcпоpтниx коpидоpiв, pозpобцi та pеaлiзaцiï комплекcy зi cтвоpення отстеми теxноло-гiчного, митного, iнфоpмaцiйно-логicтичного та cеpвicного забезпечення пеpевезень вaнтaжiв на дь лянкax мiжнapодниx тpaнcпоpтниx коpидоpiв;

фоpмyвaннi pинкy екологiчно чиcтиx пpодyктiв xapчyвaння на бaзi ciльcькогоcподapcькиx тд-пpиeмcтв з виpобнидгБa та пеpеpобки пpодyкцiï за iнновaцiйними теxнологiями «замкнутого» циклу, за единими мiжнapодними cтaндapтaми безпечного xapчyвaння, cпиpaючиcь пpи цьому на iдеологiю дбайливого i ycвiдомленого cтaвлення до здоpов'я людини i збеpеженню бiоcфеpи Землi;

cтвоpеннi в cфеpi pеcypcо- та енеpгозбеpеження такж пpaвовиx умов, за якиx машинально можливе зaмiщення пpиpодноï cиpовини;

фоpмyвaннi повноцiнного pинкy нано^о^к-

mï;

cфеpi цифpовiзaцiï, iнфоpмaтизaцiï i забезпечення доступност! cyчacниx iнфоpмaцiйно-комyнi-кaцiйниx поcлyг для нacелення;

поглибленнi i pозшиpеннi cпiвpобiтниuтвa в коcмоci;

фоpмyвaннi cy^acrax меxaнiзмiв фiнaнcyвaння мiждеpжaвниx пiлотниx ^о^ам i окpемиx адое^ ниx ^дава^йн^ пpоектiв;

pозвиткy pегiонaльноï iнновaцiйноï полпики з питань конкypентоcпpоможноcтi нaцiонaльного бiз-неcy на cyчacномy cвiтовомy pинкy;

фоpмyвaннi мiждеpжaвноï cиcтеми пiдготовки та пеpепiдготовки кaдpiв.

Moжe бyти зanponoиoвaиий иacтynиий nepeлiк ^льних мiждepжaвиих та мiжpeгioиaлъиих тeх-иoлoгiчиих nлaтфopм ^ова^йно! та иayкoвo-ocвiтиъoï ^в^ащ y:

гaлyзi нaнотеxнологiй; cфеpi енеpгобезпеки; cфеpi iнфоpмaцiйниx теxнологiй; гaлyзi коcмiчниx теxнологiй; гaлyзi теxнiчного pегyлювaння iнновaцiйноï пpодyкцiï;

г^узГ транспорту; сфер1 продовольчоУ безпеки; сферi екологiчноï безпеки; енергетичнш сферi;

соцiальнiй сферi - шновацшна пiдпрограма «Ыклюзивний розвиток територiальних громад (гмш, селищ)».

Загалом реал^защя сформульованих вище ц-лей i завдань украто-польського межрегионального та транскордонного ствробтництва сприяти-ме:

забезпеченню економiчноï, продовольчо", енер-гетично,1 та екологiчноï безпеки, стабшьного i зба-лансованого економ1чного розвитку краш та ïx реп-ошв;

виробництву наyкомiсткиx, конкурентоспро-можних товарiв i послуг за рахунок тдвищення яюсного рГвня iнновацiйностi та еколопчност^ зменшення енерго-, матерiало- i фондомюткост ви-робництва;

рацiональномy i ефективному використанню природних, сировинних i швестищйних ресурав за рахунок застосування шновацшних, науково-освгтшх та креативних технологш;

пiдвищенню глобальноТ конкурентоспромож-носи нацiональниx та регiональниx економiк через змщнення позицш краш та регюшв в новш глобаль-нш арxiтектyрi свГтово*1 господарсько*1 системи, з якими свггова спiльнота буде спiвпрацювати на справедливих паритетних умовах;

виртенню завдань щодо забезпечення добро-буту населення i тдвищення якост життя, набли-зивши ïx до соцiальниx стандарт розвинених краш;

виконанню мiжнародниx сощальних стандартiв на рГвш не нижче 75% р1вня iндyстрiально розвинених краш свггу.

На пiдставi проведеного нами до^дження можутъ бути в першому наближенш сформулъоваш основш етапи формування транскордонного висо-котехнологiчного кластера (рис. 11).

,rlbUl4

Рис. 11. Схема формування транскордонного кластера

(розроблено В .1. Ляшенком та I. Ю. Шдоричевою)

На прикладi розвитку нано- i бютехнологш процес формування транскордонного високотехно-лопчного кластера може включати таю кроки.

1. Створення Orniï головного по проблемi ш-ституту НАН Украши при вщповщнш кафедрi укра-шського yнiверситетy-партнера.

2. Укладання Угоди про ствпрацю з iноземним yнiверситетом-партнером.

3. Забезпечення структурних тдроздшв, що займаються дослiдженнями у сферi розвитку висо-ких теxнологiй (зокрема, нано- та бютехнологш) взаемодоповнюючим обладнанням.

4. Забезпечення кадрами, стажування, ^уковГ обмши.

5. Забезпечення фшансування шляхом залу-чення кошт1в европейських, нацiональниx та регю-

нaльниx пpогpaм, мicцевиx бiзнеc-cтpyктyp або че-pез cиcтемy piзномaнiтниx фондiв.

6. Пiдготовкa пpопозицiй до в^облення нацю-нaльниx та pегiонaльниx cтpaтегiï «smart-cлецiaлiзa-uiï» та дивеpcифiкaцiï тpaдицiйниx галузей отещаль зaцiï pегiонiв i мicт кpaïн-пapтнеpiв.

7. Введения на фiзичниx та бiологiчниx отеща-льноcтяx yнiвеpcитетiв пapтнеpiв cпецкypciв «Oc-нови економiки та пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi», «Eкономiкa нaнотеxнологiй», «Eкономiкa бiотеxно-лопй».

8. Забезпечения бiзнеc-iнкyбyвaння мaлиx тд-пpиeмcтв i тиpaжyвaння нано- i бiоpозpобок на бaзi мicцевиx iнкyбaтоpiв, нayковиx, теxнологiчниx та iндycтpiaльниx nap^.

Haно- i бiотеxнологiï е пpоpивними теxнологi-ями, як! у наступт pоки будуть знaxодитиcь в цет^ нayковиx доcлiджень i pозpобок, д!яльносп б!знест cтpyктyp i полгтики уряд!в, що обумовлюе нагаль-нicть та пеpcпективнicть pозpобок i пpопозицiй ав-тоpiв.

Екcпeримeнт з фoрмyвaння yкрaïнo-пoль-cькoгo нayкoвo-ocвiтньoгo тa iннoвaцiйнoгo прo-cтoрiв у виглядi «пiлoтнoгo» прoeктy трaнcкoр-дoннoгo виcoкoтeхнoлoгiчнoгo клacтeрy з ви^-риcтaнням тeхнoлoгiï «iннoвaцiйнoгo лiфтa» мiг би прoвecти oдин з функцшнуючих нayкoвих цeнтрiв, нaприклaд, Приднiпрoвcький нayкoвий центр HAH Укршни i MOH Укршни.

Hayково-методичний cyпpовiд мй би здiйcню-вати Iнcтитyт економiки пpомиcловоcтi HАH У^а-ши та його Ди^ов^ке вiддiления. Iнcтитyт мае угоди ^о cпiвпpaцю з Д^^ов^ким нaцiонaльним yнiвеpcитетом !м. О. ^rnapa, Haцiонaльним rip™-чим yнiвеpcитетом, Днiпpопетpовcьким деpжaвним xiмiко-теxнологiчним yнiвеpcитетом, Унiвеpcите-том !м. А. Hобеля, а також низкою шоземнж пapт-неpiв, зо^ема з польcького боку, як! могли б стати базовими для ^оему.

Виакшк'и. Шдводячи пiдcyмок вищевикладе-ному, зазначимо, що започаткувания cиcтеми «Ыно-ващйного л!фта»: ввд школи до Свpоли» та за^ш-лення його в Закон! Укpaïни пpо cтapтaпи дозволить впpовaдити в пpaктикy новий iиcтpyмeит цыъового «виpoщyвaиия» cтapтaniв, який вpaxовye cyчacнy методолопю та ^акт^ний доcвiд cтвоpения crap-тап!в у cвiтi, тенденцiï оcвiтньоï та тpyдовоï мiгpaцiï в Укpaïнi, пеpедбaчae pозвиток шиpокоï коопеpaцiï та cлiвpобiтнищ•вa у^аш^к^ заклад!в вищоï оcвiти, нayковиx установ, мaлиx i cеpеднix пiдпpи-емщв !з зapyбiжними колегами.

Сиcтемa «Лнноващйного л!фта»: ввд школи до Свpоли» не мае на мет! copara емiгpaцiï вдооко-квaлiфiковaниx у^аш^к^ фaxiвцiв i cтyдентiв до СС (як це може здаватшя на пеpший погляд), навпаки, ïï вдея полягае в тому, щоб забезпечити молод! можлив^тъ отpимyвaти якicнy оcвiтy, нов! знания, навички i пpaктичний доcвiд ведения б!з-неcy на eвpопейcькомy pинкy (збшьшити пpиcyт-

нють на якиx так пpaгнyть у^аш^м виpобники), не поpивaючи зв'язшв з У^ашою та ïï pинком, а, отже, зacтоcовyючи ïx на благо piдкоï кpaïни.

Звicно, pизик неповеpнення у^аш^к^ ^ома-дян icнye, але вш icнye у будь-якому випадку. ^оте, навгть, якщо гшотетично уявити, що yci молод! пвд-пpиeмцi зaлишaтьcя за коpдоном, то це буде не 6í-льше 5-7% нacеления (а, ypaxовyючи, неpозвиие-нють пiдпpиeмницького менталгтету, i того менше). Щоб цього не допустити необxiдно не зaкpивaти коpдони, а cтвоpювaти в кpaïнi cпpиятливий !ннова-щйний i бiзнеc-клiмaт, аби виcококвaлiфiковaнi фа-xiвцi повеpтaлиcя з покpaщеними знаниями, cвi-жими вдеями pозвиткy бiзнеcy, налагодженими пapтнеpcькими зв'язками з eвpопейcькими колегами. Це лише збагатить У^ашу у довгоcтpоковiй пеpcпективi. Поки що ж, як показав анал!з тенденцш оcвiтньоï i тpyдовоï м^ацл, пiдcтaв для пашки не-мае. Вони дшото з'являтьcя, якщо не будуть pоби-тиcя зважен та ж^довт кpоки убш pозвиткy мщ-ного iндycтpiaльного комплекcy Укpaïни. У цьому план! концепщя <анноващйного л!фта» е дiйcно ва-жливою, о^^ки оpieнтовaнa на доcягнения тaкиx pезyльтaтiв:

1) забезпечения eдноcтi шноващйного ланцюга додaноï вapтоcтi (вдея - ^отстал - пpомиcловий зpaзок/коpиcнa модель - œp^ra в^об^ит-во - pи-нок);

2) по^ащеина якоcтi iнcтитyцiйного оточения pегiонaльниx, мiждеpжaвниx i тpaнcкоpдонниx iнновaцiйниx отстем завдяки pозвиткy iнновaцiйниx cтpyктyp в ïx взаемнш кооpдииaцiï;

3) пвдвищення ефективноcтi iнновaцiйниx otc-тем завдяки щшьному iнcтитyцiйномy оточенню, лоcиленню взаемозв'язшв м!ж лiдcиcтемaми, що cлецiaлiзyютьcя на cтвоpеннi, викоpиcтaннi та по-ш^ент шновацш, локpaщенню меxaнiзмiв взае-мозв'язшв м!ж ними;

4) pозбyдовy мiждеpжaвноï i тpaнcкоpдонноï нayково-оcвiтньоï та iнновaцiйноï коолеpaцiï на вза-eмовигiдниx yмовax;

5) лiдтpимaння вiдкpитого pинкy оcвiтнix по-cлyг, вiдкpитого pиикy пpaцi для науковщв, лapт-неpcького cпiвpобiтництвa у^аш^к^ i зapyбiжниx MСП;

6) cтвоpення новиx леpcлективниx вид!в д!яль-ноcтi i cектоpiв економши як оотови шноващйного вщновлення економ!ки Укpaïни;

Концепщя «Iнновaцiйного л!фта»: вщ школи до Свpопи» вщповщае багатьом cy^acrnH« тенденщям i глобальним викликам, у тому чи^ pозвиткy м!ж-деpжaвноï коолеpенцiï (коолеpaцiï+конкypенцiï).

Haдiлення pегiонaльниx нayковиx центpiв HАH Укpaïни та MOH Укpaïни додатковими повноважен-нями щодо кооpдинaцiï зв'язшв м!ж лiдcиcтемaми pегiонaльниx iнновaцiйниx cиcтем та удоотона-лення меpежi нayковиx центpiв вiдкpивae можливо-cтi для фоpмyвaння мiждеpжaвниx i тpaнcкоpдонниx нayково-оcвiтнix та iнновaцiйниx пpоcтоpiв, на баз!

яких у майбутньому можуть розбудовуватися мiж-державнi i транскордонш iнновацiйнi системи та кластери як заиб кооперацл та спiвробiтництва Ук-ра!ни з кра!нами-членами СС в умовах Угоди про асощащю Украши з СС.

Л^ература 1. Емнращя з Укра!ни посилиться в найближчi 2-3 роки // НБУ. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2018/02/27/634501/. 2. 1нтегращя в европейсь-кий освiтнiй простер: здобутки, проблеми, перспек-тиви: монографiя / за заг. ред. Ф.Г. Ващука. Ужгород: ЗакДУ, 2011. 560 с. (Серiя «Свроштегращя: укра!нський вимiр»; Вип. 16). 3. Матюшенко 1.Ю., Хаустова B.C., Князев С.1. 1нститушйна шдтримка науково-iнновацiйного розвитку при формуванш единого дослiдницького простору в кра!нах СС i Украшу Nauka innov., 2017, 13(2):5-26. 4. Правов1 засади европейсько! та евроатлантично! штеграцл Ук-ра!ни: досягнення та перспективи: матерiали учас-нишв заочно! наук.-практ. конф. (Львiв, 31 жовтня 2017 р.). Львiв: НН1ПП НУ «Львiвська Полгтех-нiка», 2017. 157 с. 5. Andersson Martin, Karlsson Charlie. Regional Innovation Systems in Small & Medium-Sized Regions: A Critical Review & Assessment. URL: http://www.infra.kth.se/cesis/documents/ WP10. pdf. 6. Regions and Innovation: Collaborating across Borders. OECD Reviews of Regional Innovation, OECD Publishing. Paris. 2013. URL: http://dx.doi.org/ 10.1787/9789264205307-en.7. United Nations Human Settlements Programme (2011) The Global Urban Economic Dialogue Series. The Economic Role of Cities, Nairobi. 45 р. 8. Tödtling F., Trippl M. One size fits all?: Towards a differentiated regional innovation policy approach. Research Policy. 2005. № 34 (8). Р.1203-1219. 9. Amosha O., Kharazishvili Y., Liashenko V., Kvilinskyi O. Economic security of sustainable development of the regions (based on the example of the Donetsk region) w: (red.). Gospodarka niskoemisyjna i jej wplywa na rozwoj wojewodztwa wielkopolskiego, Wydawnictwo Naukowe PWN, 2016, s. 19-34. 10. 1н-новацшне промислове тдприемство в формуванш сталого розвитку: монографiя / ред. кол. O.I. Амоша, Х. Джвтел, Р. Мiшкевiч; НАН Укра!ни, 1н-т еконо-мши пром-сп. Ки!в, 2018. 296 с. 11. Якубовський М.М., Ляшенко B.I. Модершзащя економши про-мислових регiонiв: спроба концептуалiзацi!. Весник економ1чно1 науки Украти. 2016. №1 (30). С. 188195. 12. Economy modernization of industrial regions (based on the example of Ukraine) / M. Yakubovskiy, V. Liashenko, B. Kaminska, O. Kvilinskyi // Economic transformation in Ukraine: comparative analysis and European experience. Warsaw: Consilium Sp. z o.o. 2017. Р. 12-29. 13. Soldak М.О., Shamileva L.L. Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Econ. Promisl, 2018, 1(81): 21-43. 14. Сшгова О.Ю. Мож-ливост формування постiндустрiальних конкурент-них переваг старопромислових регюшв Укра!ни.

Економгчний вгсник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 3951. 15. Шдоричева I. «Серф^ реальности»: як тй-мати хвилю структурних змш i запустити iHHOBa-щйш процеси на Донбaсi. Дзеркало тижня. 2017. № 28 (324), 22 липня-11 серпня. С. 7. 16. Ляшенко

B.I., Харазiшвiлi Ю.М. Стратепчш сценaрii структурного розвитку промислових регiонiв Укрaiни. Ысник економ1чно1 науки Украти. 2016. № 2 (31).

C. 113-126. 17. Антонюк В.П., Шдоричева 1.Ю. Прюритетш вектори модершзацл економiки Укра-iни. Стратег1чна панорама. 2017. № 2. С. 116-123.

18. Richard Florida (2004). Cities and the creative class. URL: http://creativeclass.com/rfcgdb/articles/4% 20Cities%20and% 20the%20 Creative%20Class.pdf.

19. Флорида P. Креативный класс: люди, которые меняют будуще / [пер. с англ.]. Москва: Издательский дом «Классика-ХХ1», 2007. 421 с.

20. Research and development expenditure (% of GDP) / The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/ indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS?view=chart. 21. The Global Human Capital Report 2017. Preparing people for the future of work. World Economic Forum. URL: https://weforum.ent.box.eom/s/dari4dktg4jt2g9xo2o5p ksj patvawdb. 22. Базилевич Д. Iндустрiaльний дia-лог Украша-СС: що потрiбно знати бiзнесу? URL: http://telegra.ph/%D0%86ndustr%D 1%96alnij-d%D 1 %96alog-Ukraina-YES-sheho-potr%D1%96bno-znati-b%D1%96znesu-06-03. 23. Дiалог високого рiвня Укрaiнa - СС щодо горизонтальних питань та окре-мих секторiв промисловост! URL: http://www.me. gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=bb996857 -88dd-4326-8249-3d74069542e1&title=DialogUkrain asVisokogoRivniaSehodoGorizontalnikhPitanTaOkre mikhSektorivPromislovosti. 24. Олексш Позняк: Рiзке Повернення Трудових Мiгрaнтiв Може Стати Загрозою Для Украши / 1нтерв'ю газет «Деловая столица». URL: http://www.dsnews.ua/eeonomies/ oleksiy-poznyak-yakshcho-ekonomika-ukrayini-bude-shvidko-rosti--12062018220400. 25. Стадний С. Ук-рaiнськi студенти за кордоном: факти та стереотипи. URL: https://eedos.org.ua/uk/osvita/ukrainski-studenty -za-kordonom-fakty-ta-stereotypy. 26. Неделина А. Диплом на экспорт. Как украинские вузы зарабатывают на индусах и азербайджанцах. URL: http://www.dsnews.ua/soeiety/diplom-na-eksport-zaeh em-v-ukrainu-edut-inostrannye-studenty-0504201822 0000. 27. Боренков А. Почему трудовая миграция полезна для Украины. URL: https://biz.nv.ua/experts/ andrej-borenkov/pochemu-trudovaja-mihratsija-polez na-dlja-ukrainy-2475792.html. 28. The World Bank. World Development Indicators. Manufacturing, value added (% of GDP). URL: https://data.worldbank.org/in-dicator/NV.IND. MANF.ZS. 29. The World Bank. World Development Indieators. Manufaeturing, value added (% of GDP). URL: https://data.worldbank.org/in-dieator/NV.IND.MANF.ZS?loeations=US-CN-KR-JP-DE-UA-PL-CZ-BG&view=ehart. 30. Отчет о промышленном развитии - 2016. Роль технологий и инноваций во всеохватывающем и устойчивом про-

мышленном развитии. Обзор / Организация Объединенных Наций по промышленному развитию. Вена, 2015. 77 с. 31. Дворецька Л., Демчук С. Юрш Винничук: "Русский мир" лiзе дрiбницями, але на кожному крощ. Крата. 2018. №23. С. 29-32. 32. Innovation policy: a guide for developing countries: Main report [Aubert, Jean-Eric; Chen, Derek; Kim, Ronald; Kuznetzov, Yevgeny; Larsen, Kurt; Theus, Florian; ... Welsum, Desiree Van]. Washington DC. 2010. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/2511 81468340760891/Main-report. 33. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям Организация экономического сотрудничества и развития, Евростат. - 3-е изд-е; пер. с англ. Москва, 2006. 196 с. 34. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций). Киев: Феникс, 2006. 506 с. 35. Enactus Ukraine. Мета. URL: https://enactus.org. ua/nasha-meta/. 36. Нащональш змагання 2018. Enactus Ukraine. URL: https://enactus.org.ua/natsio nalni-zmagannya-2018/. 37. Хром'як Я. Робити бь льше, тж iншi думають. Про те, як розвиваються студентсьш проекти на всеукрашському та мiжнаро-дному рiвнi. День. 2018. 17 лип. С. 8. 38. Steve Blank. Why the Lean Start-Up Changes Everything. Harvard Business Review. 2013. URL: https://hbr.org/2013/ 05/why-the-lean-start-up-changes-everything. 39. Steve Blank. What's A Startup? First Principles. 2010. URL: https://steveblank.com/2010/01/25/whats-a-startup-first -principles/. 40. European Startup Network. Our Vision. URL: http://europeanstartupnetwork.eu/vision/. 41. Шкуль В.С. Что такое стартап? URL: https: //3222.ua/ru/article/scho_take_startap.htm. 42. What is a startup? / Startup Ranking. URL: https://www.startup ranking.com/what-is-a-startup. 43. Zillmer Henrik. The Difference between Rocket Internet and Y Combi-nator. URL: http://henrikzillmer.com/the-difference-between-rocket-internet-and-y-combinator. 44. Итеративный подход разработки программного обеспечения. URL: http://unetway.com/tutorial/iterativnyj-podhod-razrabotki-programmnogo-obespecenia/. 45. Reid Hoffman. Chairman and Cofounder Linkedln. (2018). Forbes. URL: https://www.forbes.com/profile/ reid-hoffman/#3d58b1281849. 46. Бондаренко Ю. Акселератор vs бизнес-инкубатор. Hubs. 2014. URL: http://hubs.ua/starter/akselerator-vs-biznes-inku bator-21224.html. 47. The World Bank. Ukraine-BEEPS-at-a-glance. URL: https://openknowledge.worldbank.org/ handle/10986/9634. 48. The International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank, 2011 Igniting innovation: rethinking the role of government in emerging Europe and Central Asia. URL: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle /10986/2358/647000PUB0EPI000Box361544B00PUB LIC0.pdf?sequence=1&isAllowed=y. 49. Programme Guide. Erasmus for Young Entrepreneurs. European Comission. URL: https://www.erasmus-entrepreneurs. eu/upload/Programme%20Guide%20EN%20May% 20

2015.pdf. 50. Helping companies innovate and grow internationally. Enterprise Europe Network. URL: https://een.ec.europa.eu/. 51. Hk mh MO^eMO gonoMo-ith BamoMy 6i3Hecy? EEN-Ukraine Network. URL: http://www.iop.kiev.ua/~een/. 52. ^ameHKO B.I., ni-flopuneBa I. M. PerioHanbHi HayKOBi ^mpu HAH YKpaiHu Ta MOH YKpaiHu hk agpo po36ygoBH perio-HanbHux iHHoBamÖHux cucTeM B yMOBax ge^mpani-3ami. EKonoMiunuü eicnuK ßonöacy. 2017. № 1(47). C. 13-20. 53. npo HayKOBy i HayKOBO-TexmnHy gianb-HicTb: 3aKOH YKpaiHH Big 26.11.2015 p. № 848-VIII. BidoMocmi Bepxoenoi Padu YKpainu. 2016. № 3. Ct. 25. 54. HayKOBi ^mpu HAH YKpaiHu Ta MOH YKpa-iHu / ronoBHHH nopTan HAH YKpaiHH. URL: http: //www1.nas.gov.ua/rsc/all/Pages/default.aspx. 55. iBaHOB C.B., ^arneHKO B.I. npo CTBopeHHH noginbcb-Koro HayKOBoro цeнтpy HAH Ta MOH YKpaiHu hk agpa perioHanbHoi iHHoBamHHoi cucTeMH b yMoBax ge-^mpani3ami // npoöneMu ma nepcneKmueu po3eumKy innoea^ünoi dimbuocmi e YKpaini: MaTepianu X Mi®-Hap. 6i3Hec-^opyMy (Kh'b, 21 6ep. 2017 p.). Kh'b: KHTEY, 2017. C. 75-76.

References

1. Emihratsiia z Ukrainy posylytsia v naiblyzhchi 2-3 roky [Emigration from Ukraine will increase in the next 2-3 years]. (n.d.). epravda.com.ua. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/news/2018/02/27/634501/ [in Ukrainian].

2. Intehratsiia v yevropeiskyi osvitnii prostir: zdo-butky, problemy, perspektyvy [Integration into the European educational space: achievements, problems, perspectives]. (2011). In F.H. Vashchuk (Ed.). Uzhhorod: ZaKDU [in Ukrainian].

3. Matiushenko, I.Yu., Khaustova, V.Ye., Knia-ziev, S.I. (2017). Institutional support for scientific and innovation development in the formation of a single research area in the EU and Ukraine. Nauka innov, 13(2), pp.5-26 [in Ukrainian].

4. Pravovi zasady yevropeiskoi ta yevroatlantych-noi intehratsii Ukrainy: dosiahnennia ta perspektyvy [Legal principles of European and Euro-Atlantic integration of Ukraine: achievements and prospects]. (2017, October 31). Proceedings of the Correspondence Scientific and Practical Conference. Lviv: «Lviv Polytechnic» [in Ukrainian].

5. Andersson, Martin, Karlsson, Charlie. Regional Innovation Systems in Small & Medium-Sized Regions: A Critical Review & Assessment. Retrieved from http://www.infra.kth.se/cesis/documents/WP 10. pdf.

6. Regions and Innovation: Collaborating across Borders. (2013). OECD Reviews of Regional Innovation, OECD Publishing. Paris. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1787/9789264205307-en.

7. United Nations Human Settlements Programme. (2011). The Global Urban Economic Dialogue Series. The Economic Role of Cities, Nairobi. 45 p.

8. Tödtling F., Trippl M. (2005). One size fits all?: Towards a differentiated regional innovation policy approach. Research Policy, 34 (8), pp.1203-1219.

B. I. ^ameHKO, I. M. nigoprneBa, A. B. KynepoB, n. B. TecHOBCbKHH

9. Amosha, O., Kharazishvili, Y., Liashenko, V., Kvilinskyi, O. (2016). Economic security of sustainable development of the regions (based on the example of the Donetsk region) w: (red.). Gospodarka niskoemisyjna i jej wplywa na rozwój województwa wielkopolskiego, Wydawnictwo Naukowe PWN, pp. 19-34.

10. Innovatsiine promyslove pidpryiemstvo v formu-vanni staloho rozvytku [Innovative industrial enterprise in the formation of sustainable development]. (2018). In O.I. Amosha, Kh. Dzhvihol, R. Mishkievich (Eds.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

11. Yakubovskiy, M.M., Lyashenko, V.I. (2016). Modernisation of industrial regions economy: the attempt of conceptualization. Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (30), pp. 188-195 [in Ukrainian].

12. Economy modernization of industrial regions (based on the example of Ukraine) / M. Yakubovskiy, V. Liashenko, B. Kaminska, O. Kvilinskyi // Economic transformation in Ukraine: comparative analysis and European experience. Warsaw: Consilium Sp. z o.o. 2017, pp. 12-29.

13. Soldak, M.O., Shamileva, L.L. (2018). Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Econ. Promisl., 1(81), pp. 21-43.

14. Snihova, O.Yu. (2017). The possibilities of post-industrial competitive advantages' formation of old-industrial regions of Ukraine. Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 39-51 [in Ukrainian].

15. Pidorycheva, I. (2017). «Serfinh realnosti»: yak piimaty khvyliu strukturnykh zmin i zapustyty inno-vatsiini protsesy na Donbasi [«Surfing reality»: how to catch a wave of structural changes and launch innovative processes in the Donbass]. Dzerkalo tyzhnia - Mirror of the week, 28 (324), pp. 7 [in Ukrainian].

16. Lyashenko, V.I., Kharazishvili, Yu.M. (2016). Strategic Scenarios of Development of the Industrial Regions of Ukraine. Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), pp. 113-126 [in Ukrainian].

17. Antoniuk, V.P., Pidorycheva, I.Yu. (2017). Priority vectors for the modernization of the Ukrainian economy. Stratehichna panorama - Strategic panorama, 2, pp. 116-123 [in Ukrainian].

18. Richard Florida (2004). Cities and the creative class. Retrieved from http://creativeclass.com/ rfcgdb/ articles/4% 20Cities%20and% 20the%20 Creative%20 Class.pdf.

19. Florida, R. (2007). The Rise of The Creative Class and How It's Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. Moscow: Izdatelskii dom «Classics-XXI» [in Russian].

20. Research and development expenditure (% of GDP). The World Bank. Retrieved from https://data. worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS?view =chart.

21. The Global Human Capital Report 2017. Preparing people for the future of work. World Economic Forum. Retrieved from https://weforum.ent.box.com/ s/dari4dktg4jt2g9xo2o5pksjpatvawdb.

22. Bazylevych, D. Industrialnyi dialoh Ukraina-YeS: shcho potribno znaty biznesu? [Ukraine - EU Industrial Dialogue: what need to know about business?] Retrieved from http://telegra.ph/%D0%86ndustr%D1% 96alnij-d%D1%96alog-Ukraina-YES-shcho-potr%D1 %96bno-znati-b%D1%96znesu-06-03 [in Ukrainian].

23. Dialoh vysokoho rivnia Ukraina - YeS shchodo horyzontalnykh pytan ta okremykh sektoriv promyslovosti [The high-level Ukraine - EU dialogue on horizontal issues and individual sectors of industry]. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Documents/De-tail?lang=uk-UA&id=bb996857-88dd-4326-8249-3d74 069542e1&title=DialogUkrainasVisokogoRivniaScho doGorizontalnikhPitanTaOkremikhSektorivPromislov-osti [in Ukrainian].

24. Oleksii Pozniak: Sharp returning of migrant workers could be a threat to Ukraine: interview for newspaper «Delovaia stolytsa». Retrieved from http://www.dsnews.ua/economics/oleksiy-poznyak-yak shcho-ekonomika-ukrayini-bude-shvidko-rosti--12062 018220400 [in Ukrainian].

25. Stadnyi, Ye. Ukrainski studenty za kordonom: fakty ta stereotypy [Ukrainian students abroad: facts and stereotypes]. Retrieved from https://cedos.org.ua/ uk/osvita/ukrainski-studenty-za-kordonom-fakty-ta-ste reotypy [in Ukrainian].

26. Nedelina. A. Dyplom na эksport. Kak ukraynskye vuzw zarabatbivaiut na yndusakh y azerbai-dzhantsakh [Diploma for export. How Ukrainian universities earn on Hindus and Azerbaijanis]. Retrieved from http://www.dsnews.ua/society/diplom-na-eksport-zach em-v-ukrainu-edut-inostrannye-studenty-05042018220 000 [in Russian].

27. Borenkov, A. Pochemu trudovaia myhratsyia polezna dlia Ukrayiny [Why labor migration is useful for Ukraine]. Retrieved from https://biz.nv.ua/ex-perts/andrej-borenkov/pochemu-trudovaj a-mihratsija-polezna-dlja-ukrainy-2475792.html [in Russian].

28. The World Bank. World Development Indicators. Manufacturing, value added (% of GDP). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NV. IND. MANF.ZS.

29. The World Bank. World Development Indicators. Manufacturing, value added (% of GDP). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NV. IND.MANF.ZS?locations=US-CN-KR-JP-DE-UA-PL-CZ-BG&view=chart.

30. Industrial Development Report - 2016. Role of technologies and innovations in inclusive and sustainable industrial development: review. United Nations Industrial Development Organization. Vienna, 2015 [in Russian].

31. Dvoretska, L., Demchuk, S. (2018). Yurii Vynnychuk: "Russkyi myr" lize dribnytsiamy, ale na kozhnomu krotsi ["Russkyi myr" climb little things, but at every turn]. Kraina, 23, pp. 29-32 [in Ukrainian].

32. Innovation policy: a guide for developing countries: Main report [Aubert, Jean-Eric; Chen, Derek; Kim, Ronald; Kuznetzov, Yevgeny; Larsen, Kurt; Theus, Florian; ... Welsum, Desiree Van]. Washington

DC. 2010. Retrieved from http://documents.worldbank. org/curated/en/251181468340760891/Main-report.

33. Oslo Manual. (2006). Guidelines for collecting and interpreting innovation data. Eurostat. (3d ed.). Moscow [in Russian].

34. Soloviev, V.P. (2006). Innovatsyonnaya deyatelnost kak systemnyi protsess v konkurentnoi ekonomike (Ssnerhetscheskse effekty innovatsiy) [Innovative activity as a system process in a competitive economy (Synergetic effects of innovation)]. Kyiv: Phoenix [in Ukrainian].

35. Purpose. Enactus Ukraine. Retrieved from https://enactus.org.ua/nasha-meta/ [in Ukrainian].

36. National competition 2018. Enactus Ukraine. Retrieved from https://enactus.org.ua/natsionalni-zma gannya-2018/ [in Ukrainian].

37. Khromiak, Ya. (2018, July, 17). Robyty bilshe, nizh inshi dumaiut. Pro te, yak rozvyvaiutsia studentski proekty na vseukrainskomu ta mizhnarodnomu rivni [Do more than others think. About how student projects are developing on the national and international level]. Den - The Day, p. 8 [in Ukrainian].

38. Steve Blank. (2013). Why the Lean Start-Up Changes Everything. Harvard Business Review. Retrieved from https://hbr.org/2013/05/why-the-lean-start -up-changes-everything.

39. Steve Blank. (2010). What's A Startup? First Principles. Retrieved from https://steveblank.com/2010/ 01/25/whats-a-startup-first-principles/.

40. European Startup Network. Our Vision. Retrieved from http://europeanstartupnetwork.eu/vision/.

41. Pikul, V.S. Chto takoe startap? [What is a startup?] Retrieved from https://3222.ua/ru/arti-cle/scho^take_startap.htm [in Russian].

42. What is a startup? Startup Ranking. Retrieved from https://www.startupranking.com/what-is-a-start up.

43. Zillmer, Henrik. The Difference between Rocket Internet and Y Combinator. Retrieved from http://henrikzillmer.com/the-difference-between-rocket -internet-and-y-combinator.

44. Iterativniy podhod razrabotki prohrammnogo obespecheniya [Iterative software development approach]. Retrieved from http://unetway.com/tutorial/it-erativnyj -pod hod-razrabotki-programmnogo-obespe-cenia/ [in Russian].

45. Reid, Hoffman. (2018). Chairman and Co-founder LinkedIn. Forbes. Retrieved from https: // www.forbes.com/profile/reid-hoffman/#3d58b 12818 49.

46. Bondarenko, Yu. (2014). Akselerator vs byznes-ynkubator [Accelerator vs Business Incubator]. Hubs. Retrieved from http://hubs.ua/ starter/akselerator-vs-biznes-inkubator-21224.html [in Ukrainian].

47. The World Bank. Ukraine-BEEPS-at-a-glance. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/ handle/10986/9634.

48. The International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank, 2011 Igniting innovation: rethinking the role of government in emerging Europe and Central Asia. Retrieved from https:

//openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/1098 6/2358/647000PUB0EPI000Box361544B00PUBLIC0. pdf? sequence= 1&isAllowed=y.

49. Programme Guide. Erasmus for Young Entrepreneurs. European Comission. Retrieved from https: //www.erasmus -entrepreneurs. eu/upload/Programme% 20Guide%20EN%20May% 202015 .pdf.

50. Helping companies innovate and grow internationally. Enterprise Europe Network. Retrieved from https://een.ec.europa.eu/.

51. Yak my mozhemo dopomohty vashomu biznesu? [How can we help your business?]. EEN-Ukraine Network. Retrieved from http://www.iop.kiev. ua/~een/ [in Ukrainian].

52. Lyashenko, V.I., Podorycheva, I.Yu. (2017). Regional science centers under NAS and MES of Ukraine as the core of the development of regional innovation systems in the context of decentralization. Economic Herald of the Donbas, 1(47), рр. 13-20 [in Ukrainian].

53. Verkhovna Rada Ukrayiny (2015). On scientific and scientific and technical activity from November 26, № 848-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 3, art. 25 [in Ukrainian].

54. Scientific centers of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine. The main portal of the National Academy of Sciences of Ukraine. Retrieved from http ://www 1 .nas.gov.ua/rsc/all/Pages/default. aspx [in Ukrainian].

55. Ivanov, S.V., Lyashenko, V.I. (2017, March). About the creation of the Podilsky Scientific Center of the National Academy of Sciences and the Ministry of Education and Science of Ukraine as the nucleus of a regional innovation system in the conditions of decentralization. Proceedings of the International Business Forum Problems and perspectives of development of innovation activity in Ukraine: materials of the Kyiv National University of Trade and Economics (рр. 75-76). Kyiv: KNUTE [in Ukrainian].

Ляшенко В. I., Шдоричева I. Ю., Кучеров А. В., Тесновський П. В. Напрями штеграцп Украши до европейських науково-освггшх та шно-вацшиих просторiв в умовах Угоди про асощащю з Свропейським Союзом

Статтю присвячено до^дженню передумов i напрямiв iнтегpаmi Украши до европейських на-уково-освггтх та iнновацiйних просторiв в умовах Угоди про асотатю Украши з СС з урахуванням тенденцп посилення ролi репотв у стимулювант економiчного зростання на шновацшних засадах. Визначено необхвднють iнституцiоналiзацii репона-льних iнновацiйних систем шляхом формування щшьного шституцюнального оточення, сприятли-вого до шновацш Запропоновано концептуальну модель регiональноi iнновацiйноi системи, до якоi мае прагнути Украша. Проаналiзовано тенденцп освiтньоi та трудовоi мйрацл в Украш, визначено ii позитивш та негативт наслвдки для економiки.

Розроблено концепцiю «Ыноващйного л1фта»: вiд школи до Свропи», засновану на методологi! «ощадливого стартапу», з його оргашчними складо-вими - бiзнес-студiями (на рiвнi шкiл), бiзнес-iнку-баторами i науковими парками (на рiвнi вишiв), ук-ра!нськими iндустрiальними парками та европей-ськими технопарками - як нового шструменту «ви-рощування» старташв, запуску iнновацiйних бiзне-сiв, створених на базi розробок наукових установ i закладiв вищо! освiти, шляхом забезпечення !х фь нансовою, органiзацiйною, iнформацiйною та ш-шими формами шдтримки впродовж усього iннова-цiйного ланцюжка створення додано! вартост вiд науково! iде! до етапу серiйного виробництва та ви-ведення iнновацi! на ринок. Концепщя «Ыновацш-ного лiфта»: вiд школи до Свропи» заснована на су-часнш методологi! та враховуе практичний досвiд створення стартапiв у свт, тенденцi! освiтньо! та трудово! м^рацл в Укра!нi, передбачае розвиток широко! кооперацп та спiвробiтництва укра!нських закладiв вищо! освiти, наукових установ, малих i се-реднiх пiдприемцiв iз зарубiжними колегами.

Iдея, покладена в основу концепцл «Ыновацш-ного лiфта»: вiд школи до Свропи», полягае у забез-печеннi молодих фахiвцiв можливiстю отримувати високоякiсну освiту, новi знання, навички i практичний досввд ведення бiзнесу на европейському ринку, не пориваючи зв'язкiв з Укра!ною та !! ринком i застосовуючи !х на благо рвдко! кра!ни.

Обгрунтовано, що надшення регiональних наукових центрiв НАН Укра!ни та МОН Укра!ни до-датковими повноваженнями щодо координацi! зв'язшв мiж пiдсистемами регiональних шновацш-них систем та удосконалення мережi наукових цен-трiв вiдкривае можливостi для формування мiждер-жавних i транскордонних науково-освiтнiх та шно-вацiйних просторiв, на базi яких можуть формува-тися мiждержавнi й транскордоннi шновацшш сис-теми та кластери як заиб кооперацi! та сшвробгтни-цтва Укра!ни з кра!нами-членами СС в умовах Угоди про асощащю Укра!ни з СС з урахуванням тенденцш розвитку кооперенцi! (кооперацi!+конку-ренцi!).

КлючовI слова: европейсьш науково-освiтнi та шновацшш простори, iнновацiйна система, кластер, регюн, науковi центри, мiграцiя, «Лнноващйний лiфт»: вiд школи до Свропи», стартап.

Ляшенко В. И., Пидоричева И. Ю., Кучеров А. В., Тесновский П. В. Направления интеграции Украины в европейские научно-образовательные и инновационные пространства в условиях Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом

Статья посвящена исследованию предпосылок и направлений интеграции Украины в европейские научно-образовательные и инновационные пространства в условиях Соглашения об ассоциации Украины с ЕС с учетом тенденции усиления роли

регионов в стимулировании экономического роста на инновационной основе. Определена необходимость институционализации региональных инновационных систем путем формирования плотного институционального окружения, способствующего инновациям. Предложена концептуальная модель региональной инновационной системы, к которой должна стремиться Украина. Проанализированы тенденции образовательной и трудовой миграции в Украине, выделены ее положительные и отрицательные последствия для экономики.

Разработана концепция «Инновационного лифта» от школы к Европе», основанная на методологии «бережливого стартапа», с его органическими составляющими - бизнес-студиями (на уровне школ), бизнес-инкубаторами и научными парками (на уровне учреждений высшего образования), украинскими индустриальными парками и европейскими технопарками - как нового инструмента «выращивания» стартапов, запуска инновационных биз-несов, созданных на базе разработок научных учреждений и учреждений высшего образования, путем обеспечения их финансовой, организационной, информационной и другими формами поддержки на протяжении инновационной цепочки создания добавленной стоимости от научной идеи до этапа серийного производства и вывода инновации на рынок. Концепция «Инновационного лифта»: от школы к Европе» основана на современной методологии и учитывает практический опыт создания стартапов в мире, тенденции образовательной и трудовой миграции в Украине, предусматривает развитие широкой кооперации и сотрудничества украинских учреждений высшего образования, научных учреждений, малых и средних предпринимателей с зарубежными коллегами.

Идея, положенная в основу концепции «Инновационного лифта»: от школы к Европе», заключается в обеспечении молодых специалистов возможностью получать высококачественное образование, новые знания, навыки и практический опыт ведения бизнеса на европейском рынке, не порывая связей с Украиной и ее рынком и используя их на благо родной страны.

Обосновано, что наделение региональных научных центров НАН Украины и МОН Украины дополнительными полномочиями по координации связей между подсистемами региональных инновационных систем и совершенствование сети научных центров открывает возможности для формирования межгосударственных и трансграничных научно-образовательных и инновационных пространств, на базе которых могут формироваться межгосударственные и трансграничные инновационные системы и кластеры как средство кооперации и сотрудничества Украины со странами-членами ЕС в условиях Соглашения об ассоциации Украины с ЕС с учетом тенденций развития кооперенции (кооперации + конкуренции).

Ключевые слова: европейские научно--образовательные и инновационные пространства, инновационная система, кластер, регион, научные центры, миграция, «Инновационный лифт: от школы к Европе», стартап.

Lyashenko V., Pidorycheva I., Kucherov A., Tesnovsky P. Directions of Ukraine's integration within the European scientific-educational and innovation areas under the Association Agreement with the European Union

The article devoted to the exploration of the prerequisites and directions of Ukraine's integration within the European scientific-educational and innovation areas under the Association agreement with the European Union in view of the trend of strengthening the role of the regions in stimulating innovation-based economic growth. The article also identified the need for institutionalization of regional innovation systems by forming of a closely institutional milieu that fosters innovation. The conceptual model of a regional innovation system, to which Ukraine should seek, is proposed. Some aspects are considered are tendencies of educational and labor migration in Ukraine, its positive and negative consequences for the economy are highlighted.

The concept of «Innovative lift: from school to Europe» has been developed, which based on the methodology of the «lean start-up", with its components - business-studios (at the school level), business incubators and scientific parks (at the level of higher education institutions), Ukrainian industrial parks and European technology parks - as a new tool for «cultivation" of start-ups, launching of innovative businesses by providing them with financial, organizational, informational and other forms of support throughout the innovative

value chain from the scientific idea to the stage of mass production and bringing innovation to the market. The concept of «Innovative lift: from school to Europe» is based on modern methodology and takes into account the practical experience of creating start-ups in the world, the tendencies of educational and labor migration in Ukraine, provides for the development of broad cooperation of Ukrainian higher education institutions, scientific institutions, small and medium-sized entrepreneurs with foreign colleagues.

The idea behind the concept of «Innovative lift: from school to Europe» is to provide young professionals with the opportunity to receive high-quality education, new knowledge, skills and practical experience of doing business in the European market without breaking ties with Ukraine and its market and then using them for the benefit of the native country.

It is proved that empowerment deriving of regional scientific centers of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine to coordinate the links between the subsystems of regional innovation systems and the improvement of the network of scientific centers opens up opportunities for the formation of inter-state and cross-border scientific-educational and innovation areas on the basis of which may be formed inter-state and cross-border systems and clusters as a means of cooperation of Ukraine with the EU member countries under the EU-Ukraine Association Agreement, taking into account the development trends of coopertition (cooperation + competition).

Keywords: European scientific-educational and innovation areas, innovation system, cluster, region, scientific centers, migration, «Innovative lift: from school to Europe», start-up.

CTaTTH HagiMmna go pegaKmi 23.07.2018

npHHHATO go gpyKy 11.09.2018