CC BY
6
УДК 330.341.1:338.2:574 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).U6-130
1рина Юривна Шдоричева
канд. екон. наук ORCID 0000-0002-4622-8997
e-mail: pidoricheva@nas.gov.ua,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
1ННОВАЦ1ЙНА ЕКОСИСТЕМА ПРИДНШРОВСЬКОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РАЙОНУ: АКТОРИ, IX ЯК1СТЬ ТА ПОВНОТА 1
Постановка проблеми. В Укра!ш на регюналь-ному piBHi активно розробляються стратеги смарт-спе-щ^заци. Смарт-спещалгзацм — це розумний щдхщ до виявлення сильних сторiн, унiкальних функцiй i акти-BiB регiону завдяки постiйнiй ствпращ бiзнесу, науки, влади та громадськосп у пошуку та пiдтримцi прюри-тетiв iнновацiйного розвитку економiки регюну, що базуються на його науковому, освггаьому, промисло-вому та шновацшному потенцiалi, та мають на мета посилити його конкурентнi переваги на м1жнародному рiвнi. Згiдно з цим тдходом, регiональнi органи влади покликаш сприяти пошуку i вщкриттю в регюнах но-вих iнновацiйних нш та розвитку цшсних регюнальних шновацшних екосистем як основи сталого випереджа-ючого iнновацiйного розвитку регiонiв та краши в цi-лому.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. У сучаснш науковiй лiтературi iнновацiйнi системи все частше iменуються екосистемами. Зазвичай науковщ [1-3] ус-вщомлено використовують цей термш для тдкрес-лення важливих властивостей, притаманних сучасним iнновацiйним процесам, серед яких: нелiнiйнiсть, ш-терактивтсть, мережевiсть, вiдкритiсть, стiйкiсть, са-морозвиток, здатшсть еволюцiонувати у часi та по вщношенню до зовнiшнього середовища, коеволюцiя, коспецiалiзацiя, коллаборацiя. Деяю науковщ [4-6] негласно виступають в пщтримку традицiйного термiна «шновацшна система», таоруючи новомодне захоп-лення шновацшними екосистемами, що, слiд визнати, е справою академiчного смаку i мае право на юну-вання, якщо концепцiя шновацшно! системи враховуе сучасш реалп.
Процеси формування iнновацiйних екосистем дослщжуються на рiзних рiвнях — вщ вгртуального (цифровi платформи) до глобального (м1ждержавш й транскордоннi шновацшш екосистеми). Предметом особливого iнтересу економютав е регiональнi шнова-цiйнi екосистеми з огляду на зростаючу роль регюшв у розвитку iнновацiйних процеав [7]. Засновником концепцп регюнально! шновацшно! системи е профе-сор Кардифського ушверситету (Великобританiя) Ф. Кук (P. Cooke), який вперше зробив наголос на тому, що регюни бшьш пристосованi, н1ж нащональ-ний просир, до налагодження реальних дiевих зв'язюв м1ж учасниками iнновацiйних процесiв. Наукова шко-
ла Ф. Кука розглядае регюн як цiлiсний (неподшьний) оргашзм — певну соцiально-культурну еднiсть, — через призму якого дослщжуе регюнальш iнновацiйнi системи, акцентуючи увагу на оргашзащях, iнститутах та культурi [5; 8; 9].
На вщмшу вiд Ф. Кука i його прибiчникiв, iнша група науковцiв наголошуе на виключнiй значимостi пiдприемств, сектс^в економiки, технологiй та тд-приемництва у розвитку шновацшних систем, при-чому не стшьки регiональних, скшьки просторових. Просторовi iнновацiйнi системи, на !х думку, е квш-тесенщею нацiональних, регiональних та галузевих шновацшних систем та не обмежуються адмшстра-тивними межами регiону, а тому е гнучкшими i мо-жуть приймати рiзноманiтнiшi конф^уращ! у простер [10; 11]. Обидва пiдходи мають сво! переваги i будуть враховаш при проведеннi подальших дослiджень.
В Укра!ш науковi iнтереси дослiдникiв зосе-редженi на пошуку напрямiв розбудови регюнальних iнновацiйних екосистем в умовах евроштеграцшних процесiв [12], налагодження ствпращ м1ж !х ключо-вими гравцями [13]; на розробщ нових поглядiв на теоретичнi засади формування i реалiзацil державно! науково!, науково-техшчно! та шновацшно! политики [14-16].
Проте, серед фахiвцiв немае згоди щодо того, яю структурнi елементи i вщносини е найважливiшими в iнновацiйних екосистемах, i яким мае бути !х склад. Традицiйно учасниюв екосистеми роздшяють за моделями потрiйно! спiралi (наука — бiзнес— держава) або чотирьохланково! спiралi (наука — бiзнес — держава — громадянське суспшьство), роблячи акцент на шсти-туцшних секторах, а не на функщях i ролях учасниюв. Нами пропонуеться розширити перелiк складових (ак-тс^в) iнновацiйно! екосистеми, залежно вщ викону-ючих ними функцiй та ролей, i на приклацi Придшп-ровського економiчного району проаналiзувати !х на предмет наявноси, достатностi та якосп для формування цiлiсних працюючих регiональних iнновацiйних екосистем на рiвнi областей та економiчного району в щлому. У цьому полягае мета даного дослщження.
Виклад основного матер1алу. Актори2 регюнально! iнновацiйно! екосистеми розглядаються як оргатзацн, що вбудованi в шституцшну конструкцiю регiону, представлену сукупшстю iнститутiв (законiв, норм,
1 Стаття пiдготовлена в рамках виконання науково-технiчного проекту «Концепцiя iнституцiйного забезпе-чення формування iнновацiйноi екосистеми в еконо-мiчних районах (на прикладi Приднiпровського еко-номiчного району)» (номери державно! реестрацп: 0120U100941, 0120U100989).
2 У неокласичнш економiцi всi оргатзацп, ят бе-руть участь в шновацшних процесах, прийнято позначати економiчними агентами; в iнституцiйнiй економiчнiй теорй вони iменуються «акторами» i в1^зняються вщ економiчних агентiв тим, що займаються не лише еконо-мiчною, але й iншими видами д1яльноси, а отже, прий-мають ршення, якi впливають на всi сфери д1яльносп су-спiльства.
розробок наукових установ i ушверситепв до бiзнесу (центри трансферу технологiй); надають доступ до спещ^зованого обладнання та виробничих площ для створення мiнiмапьно життездатного продукту та його апробацп на життездатшсть i затребуванiсть кшцевим споживачем з подальшим внесенням (за необхiдностi) змш до його комплектацп i виведення на ринок (тех-нологiчнi, науковi та iндустрiапьнi парки) та шш^ яю всшяко допомагають перетворити креативш ще1 i роз-робки в реальний iнновацiйний бiзнес;
сектор громадських об'еднань — надае i поширюе щформащю, об'еднуе акторiв у виршенж спльних щ-лей — включае недержавш неприбутаода самовряднi оргашзацп, спшки, асощаци, яю своею дiяльнiстю впливають на розвиток шновацшно1 екосистеми, до-помагаючи долати соцiапьнi бар'ери м1ж людьми, озвучуючи реальнi проблеми, з якими стикаються 1х члени та суспшьство в целому, пропонуючи свое ба-чення та конкретнi шляхи 1х вирiшення, iнiцiюючи об'еднання акторiв у спiльнi структури (наприклад, кластери) для досягнення синергетичного ефекту вщ спшьно1 дiяльностi.
Таке групування дае чггке розумiння призна-чення кожного актора в екосистем^ осюльки для того, щоб бути частиною екосистеми недостатньо працю-вати на територп 11 локацп — в нашому випадку в межах економiчного району, — потрiбно внести свiй вклад в 11 розвиток.
Вщповщно до цього групування, проаналiзуемо стан шновацшних екосистем в областях Придншров-ського економiчного району за секторами акторiв на предмет !х повноти та якост для забезпечення цМс-ностi регiональних iнновацiйних екосистем на рiвнi областей та економiчного району в цшому. 1. Шдприемницький сектор
Придншровський економiчний район у складi трьох областей — Дншропетровсько1, Запорiзькоl та К1ровоградсько! — е одним iз найбшьш промислово потужних економiчних районiв Укра1ни. Промисло-вiсть району представлена практично ветма видами промислово1 дiяльностi, серед яких провiдне мюце по-сiдають гiрничо-металургiйний комплекс, машинобу-дування, харчова промисловiсть та електроенергетика. Причому Днiпропетровська i Запорiзька обласп мають виражений iндустрiальний характер економiки, а Юровоградська область — аграрно-iндустрiальний (табл. 1).
Таблиця 1
Структура випуску за деякими видами еконо]шчно1 дiяльностi
правил, успадкованих соцiальних звичок, традицш, цiнностей), що визначають шституцшне оточення дь яльностi органiзацiй, впливають на вщносини мiж людьми в оргашзащях, м1ж органiзацiями, м1ж оргаш-зацiями i зовнiшнiм середовищем. Виходячи з цього, пропонуеться розглядати регюнальну шновацшну екосистему як спiввiдношення таких структурних еле-ментiв (акторiв), згрупованих у шють секторiв вщпо-вщно до !х призначення та ролей:
шдприемницький сектор — створюе тноваци та формуе основний попит на нноваци — представлений тдприемствами ветх сфер економiчноl дiяльностi, форм власноси та розмiрiв, укра1нськими та шозем-ними, сталими i молодими (стартапами);
державний сектор — сприяе (тдтримуе) або блокуе щновацн — органи державно1 влади i регiонального уп-равлiння, яю визначають та реалiзують державну та ре-гiональну шновацшну политику; iншi владнi структури, яю сво1ми управлiнськими рiшеннями впливають на переб^ iнновацiйних процеетв;
науково-освтнш сектор — навчае, нарощуе люд-ський потенщал; продукуе новi знання, iдеi, вiдкриття — включае заклади освгти ветх рiвнiв (дошюльно1, за-гально1 середньо1, професшно1 (професшно-техшч-ноГ), фахово1 передвищо1 та вищо1); оргашзацп, яю займаються фундаментальними та прикладними до-слiдженнями i розробками ветх шституцшних секторiв (державного, тдприемницького, приватного непри-буткового, вищо! освгти);
сектор фнансового забезпечення — фтансуе ннова-ци протягом усього щновацшного циклу — включае дер-жавш фонди та установи; украшсью венчурш фонди; банки; мiжнароднi учасники — це можуть бути зару-б1жш венчурнi iнвестори, компанп, як! укладають контракти з науковими установами на проведення ко-мерцiйних дослiджень i розробок; зарубiжнi програми i фонди та шш1;
сектор щфраструктурног тдтримки — з'еднуе ак-торiв в однш локаци, здшснюе нкубащю, тестування, апробацю, просування на ринок — представлений суб'ектами шновацшно1 шфраструктури, яю: допомагають запустити шновацшний 6!зжс, надаючи офюш площ!, спецiалiзованi послуги та консультацп щодо створення тдприемства, залучення iнвестицiй, за-хисту штелектуально1 власностi (бiзнес-iнкубатори та акселератори); сприяють просуванню шновацшних
Обласп Усього Сшьське гос-подарство, л1-сове та рибне господарства Добувна промис-ловють i розроб-лення кар'ер1в Переробна промисловють Постачання елект-роенергп, газу, пари та кондицшованого повггря
Дншропетровська 100,0 6,1 17,1 42,8 2,9
Запор1зька 100,0 9,4 1,7 52,5 9,5
Юровоградська 100, 31,1 5,8 21,8 2,4
* Остант доступт данi. 1 Складено автором за джерелом [17, с. 103].
Переважна бшьшють пiдприемств економiчного району, як i в цшому Укра1ни, е малими i середнiми за розмiрами (табл. 2), вони сконцентрованi пере-важно у промисловосп, сферi торпкт та сшьському господарствi (табл. 3). Малi i середнi пiдприемства (МЮП) економiчного району е менш шновацшно ак-
тивними, н1ж велик тдприемства, що характерно для Украши i свггу в целому. В економ1чному райош, од-нак, зустр1чаються приклади високошновацшних М1СП, наприклад, Infocom Ltd i Sprybuild (м. Запо-р1жжя), Distributed Data Systems (м. Дншро).
Таблиця 2
Юльюсть тдприемств за 1х розмiрами в Укра?ш та областях Приднiпровського економiчного району у 2018 р.1
Усього, одиниць у тому чист
велик! пщприемства середш пщприемства мал! пщприемства
одиниць у % до зага-льно! кшько- сп пщпри-емств обласп одиниць у % до загаль-но! кшькосп пщприемств обласп одиниць у % до зага-льно! кшькосп пщприемств обласп
Укра1на 355952 446 0,1 16124 4,5 339382 95,4
Дншропетровська область 29124 54 0,2 1298 4,4 27772 95,4
Запор!зька область 14995 26 0,2 594 3,9 14375 95,9
Юровоградська область 8068 3 0,0 344 4,3 7721 95,7
1 Складено автором за джерелом [18]
Таблиця 3
Частка великих, середшх i малих пщприемств у загальнш кiлькостi пщприемств вщповщного розмiру _за окремими видами економiчноl дiяльностi у 2018 р.1_
Дншропетровська область* Запор!зька обласп*
Велик! Середш Мал! Велик! Середш Мал!
пщпри- пщприем- пщприем- пщпри- пщприем- пщпри-
емства ства ства емства ства емства
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Сшьське, люове та рибне господарство - 9,4 14,7 - 17,4 19,1
Промисловють 70,4 36,5 12,1 77,0 38,3 12,9
Бущвництво - 7,2 7,7 - 4,2 7,3
Оптова та роздр!бна торпвля; ремонт авто-транспортних засоб!в ! мотоциктв 24,1 19,1 31,2 23,0 14,2 27,0
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д!яльшсть 3,7 7,1 4,3 - 6,1 3,5
Операщ! з нерухомим майном - 2,8 10,6 - 1,8 11,0
Професшна, наукова та техшчна д!яльшсть 1,9 3,1 7,0 - 2,7 6,0
1 Складено автором за джерелами [19; 20].
* Головним управлшням статистики у Юровоградськш областi вщповщна шформаще не надаеться.
Серед трьох областей економiчного району най-нижчий рiвень шновацшно! активностi мають про-мислов! пiдприемства Дншропетровсько! областi, при-чому така тенденцiя (за виключенням деклькох рок1в) е стшкою i тривае, починаючи з 2011 р. (рис. 1). Це, якщо розглядати вщносш показники, але в абсолютному виразi кшьюсть iнновацiйних промислових щд-приемств найвищою е саме у Дншропетровськш об-ластi — 71 тдприемство проти 36 i 26 пщприемств у Запорiзькiй та Юровоградськш областях вщповщно [21, с. 66].
Позитивним е те, що у 2018 р. Юровоградська область стала лщером серед ус!х регюшв Украши за часткою реал!зовано! шновацшно! продукцп (послуг) у загальному обсяз! реал!зовано! промислово1 продукцп (послуг) — 4,8% (у 2017 р. — 1,8%). У Дншропетровськш обласп цей показник е нижчим за середнш по Укра!ш — 0,2% проти 0,8% (у 2017 р. — 0,1% ! 0,7% вщповщно). У Запор!зькш обласп вш складае 2,1% (у 2017 р. — 2,4%) [21, с. 81; 22, с. 102].
Однак за ступенем новизни реал!зовано! шновацшно! продукцп лщером е Запор!зька область: частка реал!зовано! шновацшно! продукцп — ново1 для ринку — в нш склала 31,4% обсягу реал!зовано! шновацшно! продукцп обласп, проте, цей р!вень е меншим за середнш по Укра!ш (31,6%); у Дншропетровськш обласп частка тако1 продукцп дор!внюе 19,6%; а от щд-
приемства К1ровоградсько1 обласп реал!зовували пе-реважно продукщю, яка була новою лише для пщпри-емства (87,7%) [21, с. 81].
Як видно з табл. 4, р!зним в областях району е розподш шновацшних витрат за напрямами шновацшно! д!яльносп. Прогресивншою виглядае структура витрат на пщприемствах Днтропетровськог об-ластi, як! витрачають приблизно однаков! суми на внутршш, зовншш дослщження ! розробки та прид-бання обладнання. Але промислов! пщприемства б!льш схильш до закуткт машин ! обладнання, що також характерно для Запорiзькоi областi, пщприем-ства яко! недоощнюють важливють зовншшх НДР в шновацшних процесах. У Кровоградськш областi на внутршш дослщження ! розробки та закутвлю обладнання пщприемства витрачають приблизно однаков! суми, але вони е закритими до зовншшх знань.
Отже, за станом шновацшно! д!яльносп пщприемств обласп суттево вщр!зняються м!ж собою. Це обумовлено насамперед !х р!зною галузевою спещаль защею, технолопчним р!внем галузей, сформованим шституцшним середовищем, политикою регюнально! влади та кер!вництва пщприемств. Так, пщприемства прничодобувно! та металургшно! галузей, як! займа-ють провщне мюце у структур! промислового комплексу Дншропетровсько! обласп, мають низьку науко-мютюсть, !х технолог^ е вщносно стабшьними, а про-
дукщя — однотипною й нерiзноманiтною. Натомють, пiдприемства харчово! промисловостi (основний вид дiяльностi переробно! промисловостi Юровоградсько! областi) та машинобудування (найважливiша галузь промислового комплексу Запорiзькоi областi) сприй-
нятливiшi до шновацш i большою мiрою потребують освоення шновацшно-ринкових механiзмiв господа-рювання для виходу !х виробництв на конкуренто-спроможнi позицп на свiтовому й внутршньому ринках.
35,0 30,0 25,0 20,0 15,0 10,0 5,0 0,0
27, □ 28,8 24,8 26,0
22,9 А 12,1 22У*
14,3 15,8 15,5 18,3 18,3 17,3 20,9 1 7JS ц 19,1 14,7 г 15,1
10,8 ___ 10,7 . 13,2 ->fn 1 13,4 13,0 14,6
9,8 10,8 8, 8 ,7 11,9 11,0
7,0 5,3
2004 2006 2008 2010 2012 2014 — — Днтропетровська область □ 3anopi3bKa область
2016 2018 2020 ■Юровоградська область
Рис. 1. Частка шновацшно-активних промислових тдприемств, у % до загальног кыькостг промислових тдприемств вгдповгдних областей*
* Побудовано автором за даними: Державно! служби статистики Укра!ни, головних управлшь статистики у Днш-ропетровськш, Запорiзькiй та Юровоградськш областях.
Таблиця 4
Частка витрат на ¡нновацп пщприемств за напрямами шновацшно! дiяльностi, у % до загального обсягу
Внутршш НДР Зовншш НДР Придбання машин, обладнання та програмного забезпечення Придбання шших зовншшх 1нша шновацшна
знань дгяльшсть
П* ПП* П ПП П ПП П ПП П ПП
Укра!на 31,4 22,2 8,6 4,1 52,2 68,1 1,1 0,4 6,7 5,2
Днiпропетровська область 36,2 3,6 30,8 к** 30,0 85,5 - к 3,0 10,3
Запорiзька область 28,0 6,2 1,9 2,1 69,8 91,5 0,1 к 0,3 к
К1ровоградська область 37,2 43,4 0,6 к 41,6 32,5 0,1 - 20,5 к
1 Складено автором за джерелом [21, с. 69, 91].
* П — пщприемства вск видiв економiчноi дiяльностi; ПП — промисловi тдприемства. ** к — данi не оприлюднюються з метою збереження конфщенцшноси iнформацii.
Найшвидшим шляхом продукування шновацш е розвиток стартатв — незалежних оргашзацш, молод-ших п'яти роив, нацшених на створення, впро-вадження та поширення iнновацiйного продукту з ви-соким та швидким зростанням. За даними сервiсу Startup Ranking, зi 192 кра!н свiту Украша посiдае 42 мiсце за кшьюстю стартапiв (266 од.) [23]. Найпрогре-сивнiшим украшським стартап-сектором е техноло-гiчний сектор: у 2019 р. до цього сектору було залучено рекордш 544 млн дол. США венчурних швестицш, су-марно за 2014-2019 рр. в укра'1нськ1 технолопчш компаний iнвестовано 1400 млрд дол. США [24], що робить
Украшу одшею з найбшьш швестицшно привабли-вих кра!н Центрально! та Схщно! бвропи. Розподш стартапiв по областях е неоднорщним: найбшьша !х кшьюсть зафiксована у Кшвськш обласп (майже 58% або 154 од.), але iснуе чимало областей, де не зареес-тровано жодного стартапу. Придншровський еконо-мГчний район до !х числа не вщноситься, на його те-ритори зареестровано п'ять стартатв: у Дшпропетров-ськш обласп — OWOX BI, molfar.io, Flyy.io; у Запорь зькш i Юровоградськш областях — Callfound та Delibroom вщповщно, що свщчить про шновацшний потенцiал економiчного району.
2. Державший сектор
До актор!в державного сектора вщнесено:
1) органи державно! влади ! регюнального управ-л!ння, як! визначають та реал!зують державну шновацшну пол!тику — це:
Президент Украни;
представницьк органи влади: Верховна Рада Украши, Верховна Рада АР Крим, обласш, районш ради, сшьсью, селищш, мюьк! ради;
виконавчi органи влади: Кабшет М!н!стр!в Укра!ни (КМУ), Рада м!н!стр!в АР Крим, обласш та районш державш адмшютрацп, Ки!вська та Севастопольська мюькдержадмшютрацп, виконавч! органи сшьських, селищних, м!ських рад; центральш органи виконавчо! влади (ЦОВВ) — Мшекономрозвитку Укра!ни, Мш-стерство освгти ! науки (МОН) Укра!ни, Мшстерство ф!нанс!в Укра!ни та !нш!, д!яльшсть яких тою чи ш-шою м!рою стосуеться питань !нновац!йного розвитку кра!ни (наприклад, Державне косм!чне агентство Украши), а також консультативно-дорадч! органи при КМУ (Рада з розвитку шновацш, Нащональна рада Укра!ни з питань розвитку науки ! технолог!й).
У травн! 2018 р. м!ж МОН Укра!ни ! Мшекономрозвитку Укра!ни п!дписано протокол про розподыення повноважень у сферi нновацш. Згщно з ним, МОН Украши формуватиме шновацшне середовище в освгтшх ! наукових закладах, а Мшекономрозвитку Укра!ни за-безпечить умови для комерщал!защ! розробок [25];
2) шш! державн! оргашзацп та агентства: Нащо-нальний оф!с !нтелектуально! власноси (НО1В), цент-ри п!дтримки технологш та !нновац!й НО1В, шщато-рами створення яких можуть виступати будь-як! защ-кавлен! оргашзацп — в Укра!ш д!е 11 таких центр!в, у тому числ! один у Придншровському економ!чному район! — на баз! Дншровського нац!онального ушвер-ситету зал!зничного транспорту !мен! академ!ка В. Ла-заряна; агенцп рег!онального розвитку у Дншропетровськш, Запор!зькш та Юровоградськш областях, за-сновниками яких е облдержадмшютрацп та обласн! ради та шшь
Система орган!в державного управлшня шнова-ц!йним розвитком Укра!ни е розгалуженою ! достат-ньою для реал!защ! сво!х функц!й, однак проблема по-лягае саме в !х належному виконанн! та усуненш ва-гомих недолтв, серед яких: брак координацшних м!жв!домчих зв'язюв; вщсутшсть спадкоемност! та по-сл!довност! в реал!зацп р!шень р!зними пол!тичними силами; забюрократизовашсть; в!дсутн!сть вщповь дальност! оргашв влади за (не)прийнят! р!шення; вщсутшсть в органах регюнального управлшня (окр!м де-к!лькох областей) структурних пщроздЫв, як! б ц!ле-спрямовано откувалися проблемами !нновац!йно! д!-яльносп; основна увага рег!ональних орган!в влади сконцентрована на забезпеченн! функц!онування гос-подарського комплексу, в той час як регюнальна шно-вац!йна политика, зазвичай, е невиразною та здшсню-еться безсистемно.
Так, у Придншровському економ!чному район! в обласних державних адмшстращях в!дпов!дн! струк-турн! пщроздши (департаменти), до компетенц!й яких входить забезпечення реал!защ! на територп областей державно! политики у сфер! освгти, науково!, науково-техн!чно! та шновацшно! д!яльносп, д!ють лише у двох областях — у Дншропетровськш i Юровоградськш. В обласних державних адмшстращях цих областей так! функц!! виконують в!дпов!дно Департамент осв!ти !
науки та Управлiння освгти, науки, молодi та спорту. У структур! 3anopi3bKoï ОДА також дie Департамент ocbîth i науки, але шновацшною дiяльнiстю bîh не от-куеться, так само, як i iншi департаменти, про що можна судити з шформацп, наведено! на офщшному сайтi облдержадмiнiстрацiï. За розвиток промисловоси областей вiдповiдальнi окремi струкгурнi пщроздши облдержадмшстрацш. Проте, наскльки вони уз-годжують спшьну дiяльнiсть мiж собою i з органами влади вищих рiвнiв у напрямi формування регюналь-них iнновацiйних екосистем судити складно.
Вщповщно до Закону Украши «Про прюритетш напрями шновацшно! дiяльностi в Укра!нЬ>, регiони шляхом формування та виконання регюнальних i мю-цевих шновацшних програм та окремих шновацшних проекпв беруть участь в реалiзацiï середньострокових прюритетних напрямiв регiонального рiвня. На даний час регiональна програма шновацшного розвиту реа-лiзуeться лише у Дншропетровськш область У Запорь зькш та Юровоградськш областях заходи щодо щд-тримки iнновацiй передбачено вщповщними стратеп-ями розвитку регюшв. У Запорiзькiй областi — единш з трьох областей економiчного району — розроблена i затверджена ршенням обласно! ради вiд 12.12.2019 р. № 134 стратепя смарт-спецiалiзацiï — Стратепя регю-нального розвитку Запорiзькоï областi на перiод до 2027 року, в якш прописано напрями смарт-спещаль зацп областi. Формування проекту стратеги смарт-спе-цiалiзацiï тривае наразi у Днiпропетровськiй областi, К1ровоградська область поки що до цього процесу не долучилася.
Держава е гарантом тновацшного розвитку крати та регюшв, оскльки шновацшна екосистема не може базуватися на iнтересах бiзнесу. Мета б!знесу — мак-симiзацiя прибутку в короткостроковому перюд! з найменшим ризиком, що несумюне з шновацшною д1яльшстю, якщо, звюно, вона не обмежуеться заку-твлею готових технолопчних ршень.
Роль держави полягае не лише у створенш спри-ятливого податкового, митного i валютно-фшансового ктмату для шновацш, але i у тдтримщ тклюзивних та блокувант екстрактивних iнститутiв. За Д. Адже-моглу i Дж. Робшсоном, шклюзивш шститути спри-яють економ!чному розвитку, стимулюють участь на-селення в економ!чнш активносп, дозволяючи !м розвивати таланти, вшьно обирати профеетю i кар'еру; частиною шклюзивних шституив е захист прав приватно! власноси, надшна система правосуддя, р1вш права i можливосп для вс!х громадян. Протилежш ш-клюзивним — екстрактивш шститути, вони спрямо-ваш на те, щоб «вичавити максимальний дохщ з екс-плуатацп одше! частини суспшьства i направити його на збагачення шшо! частини» [26], у такому випадку про шновацшний розвиток мова не йде.
Окр!м того, до функцш держави належить створення умов для налагодження ствпращ та консолщацп штереетв ус!х защкавлених в шновацшному процес сторш. Вщповщно до Стратепчного плану д!яльносп МОН Укра!ни до 2024 року та Оперативного плану МОН Украши на 2020 рж [27], в Укра!ш передбачено вщповщш заходи у цьому напрям!, а саме: створення та функцюнування онлайн-платформи для комушка-цп м!ж учасниками !нновац!йного процесу; унорму-вання на законодавчому р1вш створення та функцюнування технолопчних платформ. Ц! заходи потр!бно спускати i на р!вень рег!он!в.
3. Науково-освггнш сектор
Основна частина науково-освпнього потенщалу eK0H0Mi4H0r0 району сконцентрована у Дншропетров-ськш областi як за кшьюстю наукових оргашзацш (57,7% наукових органiзацiй економiчного району) i закладiв освiти ветх рiвнiв, так i за чисельшстю учнiв, студентiв та наукових пращвниюв [21, с. 13, 16, 21, 28; 28, с. 30-33; 29, с. 16-17, 122; 30, с. 13-14].
Однак привертае увагу тенденщя щорiчного зменшення протягом останнiх роив кшькоси наукових органiзацiй економiчного району, яка супроводжу-еться виснаженням кадрового потенщалу (табл. 5, 6).
Ключовими гравцями науково! сфери eK0H0Mi4H0r0 району е1:
1. HayKoei установи НАН УкраТни, НащональноТ академп аграрних наук (НААН) УкраТни i НащональноТ академп медичних наук (НАМН) УкраТни:
у Днтропетровськш область'
1нститут геотехшчно! мехашки iM. М.С. Полякова НАН Укра!ни;
1нститут проблем природокористування та еколо-п! НАН Укра!ни;
1нститут чорно! металург!! iменi З.1. Некрасова НАН Укра!ни;
1нститут чорно! металург!! НАН Укра!ни; 1нститут технiчно! мехашки НАН Укра!ни i Державного космiчного агентства Укра!ни;
1нститут зернових культур НААН Укра!ни; 1нститут гастроентеролог!! НАМН Укра!ни та
iншi;
у 3anopi3bKiü область'
1нститут олiйних культур НААН Укра!ни; 1нститут зрошуваного садiвництва НААН Укра-
!ни;
1 Наведений перелш не е вичерпним, у ньому наведено приклади ключових органiзацiй науково! сфери областей Придншровського економiчного району. Пункт
Так, за перюд 2010-2018 рр. чисельшсть працiвникiв наукових органiзацiй району скоротилася на 4492 особи, у тому числ1 у Днiпропетровськiй областi — на 22,9%, у Запорiзькiй обласп — на 32,0%, у Юровоградськш обласп — на 14,2% (табл. 6).
Найменших втрат зазнала Юровоградська область, що загалом лопчно, ураховуючи !! значно мен-ший науковий потенцiал, порiвняно з шшими областями економiчного району. Бшьше того, кшьюсть наукових оргашзацш за перюд 2010-2018 рр. залишилася незмшною (табл. 5), а чисельшсть дослщниюв навiть зросла — на 35 оетб (табл. 6).
Таблиця 5
Таблиця 6
Кам'янсько-Дншровська дослщна станцiя 1нсти-туту водних проблем i мелiорацi! НААН Укра!ни та iншi.
2. Науково-до^дш, проектно-конструкторсьм та iншi органЬащТ, у тому чил тдпорядковат мМстер-ствам i вгдомствам УкраТни:
у Днтропетровськш областi:
ДП «Конструкторське бюро «Швденне» iм. М.К. Янгеля», ПАТ «Укра!нський науково-дослщний iнститут технолог!! машинобудування», ДУ «Укра!н-ський науково-дослiдний iнститут промислово! меди-цини», пiдпорядкована Мiнiстерству охорони здоров'я Укра!ни;
у Запорiзькш областi:
Науково-техшчний центр панорамних акустич-них систем НАН Укра!ни;
у Кровоградськш область
ДП «1нженерний центр твердих сплавiв «Свпкер-мет», пiдпорядковане Мiнiстерству розвитку еконо-мiки, торгiвлi та сшьського господарства Укра!ни, ДП «Кропивницький науково-дослщний i проектний iн-ститут землеустрою».
перший мютить науковi оргашзаци лише тих нащональ-них галузевих академiй наук, як1 представленi в еконо-м1чному район!
Динамка кiлькостi наукових органiзацiй в Укра?ш та Придншровському економiчному _ райош, осiб1
2010 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р. Темпи падшня 2018 до 2010, % Темпи падшня 2018 до 2016, %
Укра!на 1303 972 963 950 27,1 2,3
Дншропетровська область 78 58 54 56 28,2 3,4
Запор!зька область 33 30 31 26 21,2 13,3
Юровоградська область 15 15 15 15 100 100
1 Складено автором за джерелами [21, с. 28; 31, с. 35; 32, с. 32, 33].
Динамжа чисельност пращвниюв наукових оргашзацш за категор1ями персоналу _в областях Придншровського економiчного району, осiб1_
Дншропетровська область Запор!зька область Юровоградська область
2010 р. 2016 р. 2018 р. 2010 р. 2016 р. 2018 р. 2010 р. 2016 р. 2018 р.
Усього 11231 9675 8658 5755 4203 3913 544 480 467
у тому nu^i
дослщники 5782 6039 5216 1661 1458 1295 318 348 353
техшки 1713 1816 1887 730 419 404 91 48 41
допом!жний персонал 1794 1820 1555 2609 2326 2214 96 84 73
шш1 1942 - - 755 - - 39 - -
1 Складено автором за джерелами [21, с. 28; 31 с. 35; 32, с. 32, 33].
3. Науковi тдроздыи тдприемств:
ДП «Швденмаш» (Дншропетровська область), АТ «Мотор Оч» (Запорiзька область).
4. Заклади вищоТ освти Ш-1У рiвнiв акредитацп (ушверситети, академп, тститути) та Тх структурш тдроздыи (навчально-науковi тститути, науково-до-смдн^ науково-виробничi та проектш тститути, на-вчально-науково-виробничi центри (сектори, комплекси тощо), для яких, вгдповгдно до п. 1 статтi 65 Закону УкраТни «Про вищу освту», провадження науковоТ i на-уково-техшчноТ дiяльностi е обов'язковим:
у Днтропетровськш область
Нацюнальний техшчний ушверситет «Дшпров-ська полггехшка», Дншропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни, Нацюнальна металургшна академiя Ук-ра!ни;
у Запорiзькш область
Запорiзька державна iнженерна академiя, Запорь зький нацiонапьний унiверситет, Нацюнальний ушверситет «Запорiзька полiтехнiка»;
у Шровоградськш область
Центральноукра!нський нацiональний техшчний ушверситет, Центральноукра!нський державний педа-гопчний унiверситет iм. Винниченко.
5. Громадсьм науковi органиацп та об'еднання, у тому чил аналтичш центри державноТ та недержав-ноТ форм власности
Академiя прничих наук Укра!ни, 1нститут роз-витку мiста Кривого Рогу (м. Кривий Р^), Дшпров-ський центр соцiальних дослiджень (м. Дншро).
4. Сектор ф1нансового забезпечення
Питання фшансування е одним iз найбшьш про-блемних для регiонiв. Вщповщно до статтi 7 Закону Укра!ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть», обласнi i районнi ради затверджують регiональнi шновацшт програми, що кредитуються з обласних i районних бю-джетiв; визначають кошти обласних i районних бюджета для фшансово! пiдтримки таких програм. Проте Бюджетним кодексом Укра!ни (БКУ) не перед-бачено в мюцевих бюджетах напряму витрат на фшансування шновацшно! дiяльностi. Бюджет розвитку мiсцевих бюджетiв (стаття 71 БКУ), за рахунок кошпв якого мае фшансуватися iнновацiйна дiяльнiсть на ре-гiональному (мiсцевому) рiвнi, спрямовуеться на рiзнi цш, не пов'язат з тновацшми — погашення мюцевого боргу; каттальш видатки, включаючи каттальш трансферти iншим бюджетам; розроблення мютобу-дiвно! документации та iншi подiбнi напрями. Це не за-безпечуе обов'язкового видiлення коштiв на цт шно-вацiйного розвитку областей i вимагае перегляду на-прямiв витрат бюджету розвитку мюцевих бюджетiв i закрiплення у ньому джерела коштiв на фiнансування iнновацiйних програм.
Осюльки головними iнноваторами в екосистемi е тдприемства та пiдприемцi, доцшьно розглянути, на-сюльки доступними для них е кошти на розвиток шновацш. Украшсью пiдприемства, у тому чи^ При-днiпровського економiчного району, значно обмежеш у сво!х можливостях займатися шноващями. Основ-ним джерелом фшансування шновацшно! дiяльностi в промисловостi е власт кошти тдприемств, на частку яких припадае у Запорiзькiй, Юровоградсьюй та Днш-ропетровсьюй областях — вщповщно 83,4%, 78,5% i 74,0% загального обсягу фiнансування iнновацiй [22, с. 92].
Державна шновацшна фшансово-кредитна уста-нова разом 1з новоствореними Фондом пщтримки ви-находiв Мшекономрозвитку та Укра!нським Фондом Стартапiв не впливають на р!вень iнновацiйно! актив-ност1 бiзнесу [33].
У Придншровському економiчному районi пряму державну тдтримку отримують [22, с. 136]:
з державного бюджету — 1,2% шновацшно ак-тивних тдприемств, яю працюють у Дшпропетров-сьюй областi;
з мюцевого бюджету — 8,4% шновацшно актив-них пiдприемств, з яких 7,1% — пщприемства Юрово-градсько! областi, що св1дчить про певне усвщомлення регiональною владою важливостi шновацш для щд-тримання конкурентоспроможностi б!знесу.
Проте, державну п1дтримку важливо надавати не в ручному режим!, виршуючи це «за закритими две-рима», а системно та прозоро, вщповщно до прюрите-т1в розвитку укра!нсько! економiки та напрямiв смарт-спецiалiзацi! областей. На думку експертiв, такими прюритетами для укра!нсько! економiки можуть бути [34, с. 195]: виробництво ракетно-космiчно! техшки та ракетно-реактивного озброення; високотехнолопчш транспортнi системи (енерг!!, вантажних i пасажир-ських перевезень тощо); високопродуктивний агроп-ромисловий комплекс; розвиток сучасно! 1Т-1ндустр!!; атомна енергетика; високотехнолопчне, екологiчно чисте виробництво на основ! уткального ресурсного потенцiалу Укра!ни.
Дискусшним е питання про надання державно! пщтримки окремим суб'ектам лггакобудування у ви-гляд1 звшьнення в1д оподаткування прибутку пщпри-емств, податку на додану вартють, сплати земельного податку i вв1зного мита. За оновленим перелшом [35], !"! отримують 7 пщприемств економiчного району:
у Днтропетровськш областi: ПАТ «Дшпропетров-ський агрегатний завод»; ДП «Виробниче об'еднання Швденний машинобудiвний завод iменi О.М. Макарова»;
у Запорiзькш область ПАТ «Мотор С1ч»; Запорь зький машинобудiвний завод iменi В.1. Омельченка ПАТ «Мотор С1ч»; ДП «Запорiзьке машинобудiвне конструкторське бюро «Прогрес» iменi академiка О. Г. 1вченка»; ДП «Запорiзький державний авiацiйний ремонтний завод «Мiгремонт»; ТОВ Науково-вироб-нича фiрма «МС АВ1А-ГРЕЙД».
З одного боку, таю преференций е важливим заходом п1дтримки одше! з прiоритетних сфер укра!нсько! економiки, з шшого боку, держава у такий споаб щд-тримуе не авiацiйну промислов1сть як таку, а окремi пiдприемства, що, враховуючи масштаби корупц!! у владних структурах, не може не викликати запитань. Больше того, авiацiйна промислов1сть е не единим видом промислово! д1яльност1 Укра!ни, який потребуе невiдкладного державного сприяння. Саме тому, по-перше, !"! не можна розглядати як замшник широким реформам щодо зняття внутр1шн1х обмежень i вирь шення проблем макроекономiчного та 1нституц1йного характеру, несприятливих для розвитку шновацш; подруге, важливо застосовувати не одиничш сектороорi-ентоваш iнструменти п1дтримки, а впроваджувати заходи шновацшно! полггаки, яю охоплюватимуть вщ-разу деюлька сфер д1яльносп та матимуть позитивний вплив на економ^ в целому.
В Укра!ш в1дсутня ефективна система стимулю-вання та мотивування пщприемств до здшснення
шновацш. Незважаючи на мету останньо! податково! реформи (2017 р.), якою було визначено покращення швестицшного ктмату та сприяння розвитку еконо-м!ки [36], конкретш шструменти та стимули залучення швестицш в шновац!! так i не були передбачеш зако-нодавством, у тому чист i в новш редакц!! Податко-вого кодексу Украши.
Позитивною тенденщею останшх мюящв е зни-ження облшово! ставки Нацюнального банку Украши, яка з 13.03.2020 р. зафшсована на р1вш 10,0% р!чних [37]. Це, безумовно, здешевить кредити та фшансу-вання швестицшних проекив (реальш процентш ставки у 2018-2019 рр. коливалися в д!апазош 7-10%), але швестицшну привабливють регюшв суттево не по-кращить, якщо врахувати тдвищеш ризики неплате-ж1в для кредитор!в та несприятлив! шституцшш умови для швестор1в. Кр!м того, в шших крашах створен! на-багато кращ! умови швестування. Так, бвропейський центральний банк зафшсував процентш ставки за ос-новними операщями рефшансування i вщсотков! ставки по кредитах i депозитах на р!внях 0,00%, 0,25% i 0,50% вщповщно [38]. Федеральна резервна система США ухвалила ршення про зниження процентно! ба-зово! ставки на 1% до 0-0,25% через економ!чний спад на rai пандем!! коронав!русу [39].
Банки, зазвичай, неохоче кредитують шновацшт проекти через к високу ризиковашсть i неспромож-шсть МЮП надати надшш гарант!! повернення позик. У розвинених крашах нестача кошпв на шновацшш цМ пщприемств i пщприемщв, особливо на раншх стад!ях шновацшного проекту, компенсуеться кош-тами венчурних твесторiв. Для пщприемств, яю роз-робляють принципово нов! технолог!! венчурний кат-тал часто е единим доступним джерелом фшансу-вання. В Укра!ш на частку венчурного катталу при-падае лише 0,08% ВВП; у середньому по 6С — 0,68% ВВП [40].
Венчурш фонди е ключовими гравцями шновацшних екосистем у багатьох розвинутих крашах. Позитивно, що в Укра!ш протягом останшх трьох роив венчурш фонди демонструють стаб!льну динам!ку зростання. За перюд з етчня по вересень 2019 р. венчурний сектор зрю на 13,9% за чистими активами. Ю-льк!сть венчурних фонд!в, починаючи з 3-го кварталу 2017 р., також неухильно зб!льшуеться i станом на 3-й квартал 2019 р. в Укра!ш працюе вже 1163 венчурних фонд!в [41; 42]. Управляють активами венчурних фонд!в компан!! з управлшня активами (КУА). Основна !х частка зосереджена у м. Киев! та Ктвськш обласп, по регюнах !х нараховуеться незначна кль-к!сть, але найб!льша — у Дншропетровськш та Харюв-ськш областях (по 19 КУА); у Запор!зьк!й обласп — 4 од.; у Юровоградськш — 2 од., що на фон! шших регюшв Украши виглядае не найпрше (наприклад, у Луцькш, Р1вненськш, Житомирськш, Тернопшьськш, Сумськш областях КУА взагал! вщсутш).
Головна складшсть полягае в тому, що венчурш фонди в Укра!ш спрямовують швестиц!! переважно у буд!вництво нерухомосп, агропромисловий сектор, оптову та роздр!бну торпвлю (зокрема, «Ушбудш-вестт», «1нтергалБуд1нвест», «Третш венчурний фонд — Промислов! швестиц!!», Девелопмент Агро). Виб!р таких напрям!в швестування пов'язаний з ба-гатьма причинами, насамперед, з неефекгивним пра-вовим регулюванням д1яльносп венчурних фонд!в вщповщно до базового Закону Украши «Про шститути
спшьного швестування», а також численних поло-жень, як! унормовують д1яльшсть КУА. Кр1м того, венчурш швестори потребують належного р1вня за-хисту об'екпв права штелектуально! власносп при ре-ал1зац!! шновацшних проекпв, з чим також в Укра!ш е велик! проблеми. Тому лише поодинок! венчурш фонди, як! переважно сконцентроваш у столищ, защ-кавлеш в технолопчних швестищях i пщтримщ технолопчних стартатв, серед них: AVentures, ICU, u.ventures, WannaBiz, SMRK VC Fund, Digital Future, TAV.
Отже, хоча в Укра!ш i д1е велика кшьюсть венчурних фонд1в i КУА (у тому чист у Придтпров-ському економ1чному райош), !х д1яльшсть майже шяк не пов'язана з шновацшною сферою. Це, як i ранше, вимагае створення принципово ново! модел1 венчурного швестування з урахуванням передового европей-ського досвщу.
5. Сектор шфраструктурно! щдтримки
В Укра!ш немае единого шформацшного ресурсу, який би надавав актуальну шформащю про кшьюсть, види суб'екпв шновацшно! шфраструктури та !х стан, у тому чист у розр1з1 регюшв, де велася б !х реестращя та публ1кувалися актуальш новини про створення та розвиток таких структур. Нараз1 МОН Укра!ни i Mi-некономрозвитку Укра!ни вщповщно до сво!х повно-важень у сфер1 шновацш дають шформащю лише по таких суб'ектах шновацшно! шфраструктури, як тех-нолопчш парки, науков1 парки та шдустр1альш парки
(1П).
Проведений анал1з дозволив визначити, що в економ1чному район1:
1. Не створено жодного наукового парку. В Укра!ш зареестровано 28 наукових парив.
2. Зареестровано один технологiчний парк — «Ма-шинобудiвнi технологи» (м. Днтро). В Укра!ш створено 16 технопарюв, з них зареестрованих — 12. Але у зв'язку з вщмшою у 2005 р. спещального режиму шновацшно! д1яльносп технопарюв щ структури на даний час не виконують сво!х функц1й.
3. Створено або зареестровано 6 iндустрiальних парке (станом на 31.01.2020 р. до Реестру шдустр1аль-них парив Укра!ни (дал1 — Реестр) включено 43 1П), з них [43]:
■ у Дншропетровськш областi зареестровано 3 т-дустрiальнi парки:
iндустрiальний парк «Кривбас» — створений Кри-вор1зькою мюькою радою строком на 30 роив, включений до Реестру у 2014 р., розм1р дшянки — 26,03 га. Фактично не працюе, знаходиться на стад!! облашту-вання, керуюча компашя не вибрана;
iндустрiальний парк «Павлоград» — створений Дшпропетровською облдержадмшютращею строком на 30 роив, включений до Реестру у 2017 р., розм1р дшянки — 250 га (greenfield). Територ1я парку подшена на 5 зон: машинобудування, х1м1чна промислов1сть та виробництво буд1вельних матер1ал1в, лог1стичний комплекс, легка промисловють, електрон1ка, 1Т-техно-лог!!. Керуючою компан1ею п1дписано договори з трьома учасниками, як1 нараз1 займаються проекту-ванням виробничих потужностей на територ!! парку;
iндустрiальний парк «INNOVATION FORPOST» — створений Дншровською мюькою радою строком на 45 роив, включений до Реестру у 2018 р., розм1р д1-лянки — 49,5 га (brownfield). Перебувае у сташ облаш-тування, нараз1 пщписано угоди з 11 майбутн1ми рези-
дентами. У парку плануеться розмщувати технолопчш компанп, пов'язаш з Iндустрiею 4.0, а також створити бiзнес-iнкубатори, Я&О-центри, навчальнi кампуси, виставковий комплекс;
■ у Запорiзькш областi створено, але не зареестро-вано, два iндустрiальнi парки:
iндустрiальний парк на базi тдприемства ПАТ«За-порiжкран», де устшно працюють 12 промислових пщприемств малого 6!зжсу, з яких 10 — украшсьи компанп;
iндустрiальний парк «Мелтополь» на мющ ко-лишнього ПАТ «Мелггопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА», який створено ТОВ «1затекс-1ндастрЬ>; парк знаходиться на стадп облаш-тування.
Плануеться створення iндустрiального парку на територп Семешвсько! сшьсько! ради та iндустрiаль-ного парку з глибоко! переробки зерна «Житниця» (м. Бердянськ). Також нараховуеться 65 вшьних зе-мельних дшянок greenfield i brownfield гад створення ш-дустрiальних парив;
■ у Кровоградськш областi зареестровано один т-дустрiальний парк:
iндустрiальний парк «ОлександрЯ» — створений Олександршською мюькою радою строком на 49 роив, включений до Реестру у 2018 р., розм1р дшянки — 24,48 га. Перебувае у сташ облаштування. Плануеться створення iндустрiальних парив у мютах Кропив-ницький i Свпловодськ.
4. Дiе мережа бiзнес-iнкубаторiв (вони можуть створюватися у складi наукових парив, при ЗВО, а також як окремi структури за шщативою бiзнесу чи дер-жави), з них:
■ у Дншропетровськш областi створено рiзнi види бiзнес-iнкубаторiв, зокрема:
перший в Укра!ш шкубатор для стартатв у кос-м1чнш галузi Space Hub;
регiональний бiзнес-iнкубатор InnovationBOX на базi Унiверситету Тмеш Альфреда Нобеля за шщати-вою Дншропетровсько! обласно! ради;
вiртуальний бiзнес-iнкубатор КриворГзького ресурсного центру;
регiональний офю 1991 Open Data Incubator — не-комерцшний iнкубатор, який надае пщтримку IT-розробникам у створеннi стартатв та сервiсiв на основ! вщкритих даних, як! будуть корисш громадянам, бГзнесу та державним органам;
■ у Запорiзькш областi бiзнес-iнкубатори активно формуються на базi закладiв вищог освти, наприклад:
бiзнес-iнкубатор Запорiзького нащонального тех-шчного унiверситету;
бiзнес-iнкубатор на базi економiчного факультету Запорiзького нацiонального унiверситету «Б1-ЗАПОР1ЖЖЯ»;
бiзнес-iнкубатор при Комунальному закладi ви-що! освгти «Хортицька нацiональна навчально-реабь лiтацiйна академiя»;
бiзнес-iнкубатор при Запорiзьий державнiй Гнж«-нернiй академп;
бiзнес-iнкубатор Бердянського державного педа-гопчного ушверситету;
■ Кровоградська область вiдстае вiд нших областей за кыькктю цих структур, на гг територп створено:
Свиловодський шновацшний бiзнес-iнкубатор;
шновацшний бiзнес-iнкубатор при Юровоград-сьий регюнальнш торгово-промисловiй палатi Укра-!ни, який спецiалiзуеться на стартапах у сферах ш-формацiйних та iнформацiйно-комунiкацiйних техно-логiй.
5. Створено одиничт центри трансферу техноло-гш, здебшьшого при ушверситетах, наприклад: Центр трансферу технологш на базi Запорiзького нащональ-ного ушверситету (м. Запор1жжя); Укра!нський центр комерцiалiзацi! та трансферу технологiй (м. Дшпро).
6. Вiдсутнi технологiчнi платформи — незалежне партнерство м1ж державою, наукою i бiзнесом для ди-версифiкацi! економiки на основi полшшення техно-логiчно! бази !! секторiв. Фактично, вони е шструмен-том комушкацп, поеднання iнтересiв усiх защкавле-них сторiн з метою пщвищення конкурентоспромож-ностi галузей, швидкого розповсюдження у галузях нових технологiй, розробки проривних технологiй для створення нових ринив високотехнологiчно! продукций. Технолопчш платформи визнаються багатьма кра-!нами як дiевий iнструмент iнновацiйно! полггаки. В Укра!нi технологiчнi платформи тшьки формуються, хоча ще у 2012 р. Держшформнаукою Укра!ни було розроблено проект розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження Концепщ! формування технолопчних платформ в Укра!нi».
Важливою формою розвитку регiональних шно-вацiйних екосистем е кластери — зосереджеш на пев-нiй територп групи взаемопов'язаних пщприемств, а також шших оргашзацш та фiрм, включених до лан-цюжка створення вартостi, яи ствпрацюють та кон-курують м1ж собою в однш або сум1жних галузях еко-номiки з метою пщвищення конкурентоспроможностi власно! продукцi!/послуг, налагодження !х експорту та сприяння економiчному розвитку репону. У 6С кластери розглядаються як стратепчш iнструменти еконо-мiчно! полiтики, що сприяють розвитку шновацш та напрямiв смарт-спецiалiзацi! регюшв i пiдтримують МiСП. На економiчну дiяльнiсть в кластерах 6С при-падае близько 39% европейських робочих мюць i 55% европейсько! зароб^но! плати [44].
У 6С склалися таи практики дiяльностi кластерiв [45; 46; 47]:
основною кластеру е коллаборащя широкого кола економiчних гравщв вiдповiдного сектору — великих пщприемств, МЮП, стартапiв, унiверситетiв, наукових установ тощо;
кластери е невщ'емною частиною регiонально! економiки, це означае, що учасники кластеру взаемо-дiють не лише м1ж собою, але й з шшими економiч-ними гравцями певного сектору, що працюють в реп-ош;
розвиток кластерiв пiдтримуеться кластерною по-лiтикою та програмами розвитку, що передбачае створення шфраструктури кластерiв, сервiсних послуг для !х учасниив, дозволяючи !м краще реагувати на спшь-нi виклики;
кластери високотехнолопчних секторiв схильнi розвивати дослiдження, розробки та шновацп, але це залежать насамперед вщ умов !х дiяльностi;
кластери переходять на вищий рiвень — м1жна-родний, формуються транскордонш та м1ждержавш кластери, посилюеться дшова, наукова, iнновацiйна та культурна коллаборащя мiж кластерами, що призво-дить до зростання конкурентоспроможносп кластерiв, !х учасниив i територiй !х дислокацп;
органи влади державного та регюнального р1вшв управлшня покликан! впроваджувати кращ! практики регулювання д1яльносп кластер!в шляхом оцшки самих кластер!в та 1х учасниюв, анал!зу впливу кластер-но1 полггики на ефектившсть 1х розвитку.
В Украш визначають себе як кластери близько 40 утворень, з них у Придншровському економ!чному район! — бшьше 10, у тому числь
Дншровський косм!чний кластер (м. Дншро);
Украшський аерокосм!чний кластер (м. Дншро);
«Дншро 1Т Ком'юнт» (м. Дншро);
Гор!хово-медовий шновацшний кластер (Дншро-петровська область);
«1нжишринг. Автоматизащя. Машинобудування» (Запор!зька область);
«Айст кластер Запор!жжя» (м. Запор!жжя);
«Купуй запор!зьке. Обирай свое» (Запор!зька область);
Кластер бджшьництва «Бджола не знае кордошв» (Запор!зька область);
1нновацшно-технолопчний кластер «АгроБУМ» (Запор!зька область);
Мелггопольський туристичний кластер (Запорь зька область);
1Т-Альянс 4.0 (Юровоградська область).
Однак, як зазначають фах!вц!-пракгики [46], лише одинищ з них пщпадають тд визначення кластеру i вщповщають европейським практикам, шш1 е звичайними об'еднаннями пщприемств, зазвичай, у форм! громадських спшок, як не мають шчого спального з реальними кластерами, е слабо штегрованими в регюнальну економ!ку та не мають тяких цшей щодо ïï розвитку.
Разом !з тим спроби створити справжш кластери все ж таки робляться. Одшею з останшх е створення кластеру «1нжишринг. Автоматизащя. Машинобудування» в Запорiзькш областi за шщативою Запор1зько1 торгово-промислово1 палати, Асощацп Пщприемств Промислово1 Автоматизации Украши, Нацюнального ушверситету «Запор!зька полiтехнiка». Першими учасниками кластеру стали запорiзькi пщприемства: «Тр!ада Зварка», «Ролл Гранд», «1нфоком», «Перетво-рювач», ПК «Котломонтаж», «Кранкомплект», «Буд-комплекг». Основними принципами д1яльност1 кластеру проголошено змщнення взаемозв'язюв м!ж учасниками з метою виробництва високотехнолопчно'х продукцп, формування д!ево1 шновацшно1 екосистеми регюну.
В Украш також нам!гилась тенденщя започатку-вання м!жрегюнальних кластер!в (наприклад, кластер «Агротехшка», Полюький еколопчний кластер), однак обласп Придншровського економ!чного району майже не беруть у цьому участь
6. Сектор громадських об'еднань 1
Громадянське суспшьство, оргашзацп та спшки, як! створюються громадянами та юридичними особами, для просування та захисту свои спшьних ште-реетв, виступають важливим системоутворюючим еле-ментом iнновацiйноï екосистеми.
1 Громадськ орган!зац!! та громадськ спшки е орга-н!зац!йно-правовими формами громадських об'еднань. Р!зниця м!ж ними полягае в тому, що засновниками гро-мадськог органгзацп можуть виступати лише ф!зичт особи — громадяни Укра!ни, !нших держав, особи без
В умовах Угоди про асощащю з 6С Украш по-тр!бно враховувати позищю европейських держав щодо вагомо1 рол! громадян у розвитку европейського суспшьства [48]. Посилення рол! широко! громадсько-ct1 в 6С виражаеться у застосуванш принципу вiдкри-тостi вс1х сфер суспшьства для активного д!алогу з громадянами: в полггищ через «партисипативну демократию» (Participatory Democracy), в державному управ-л1нн1 через «вщкритий уряд» (Open Government), в еко-ном1ц1 через «вщкрип iнновацiï» (Open Innovation), в наущ через «вщкриту науку» (Open Science).
В Укра'хш р!вень залучення громадських оргашза-ц1й до прийняття пол!гичних ршень зведена до мш-муму. Вщсутшсть належно! комунiкацiï оргашв влади з громадсьюстю, д!ючих комушкацшних майданчиюв (платформ) для обговорення та спшьного ухвалення ршень по вс1х важливих для краши та ïï регюшв питаниях, кулуарне ьх прийняття призводить до пол!гич-них проблем, загострення соцiально-економiчноï си-туацп. Для налагодження такоï комунiкацiï потр!бна кардинальна змша вщносин м1ж владою i широкою громадсьюстю у 61к формування м!ж ними дов!ри i партнерства, забезпечення вщкритоси i прозоросп д1яльност1 владних структур. Тим бшьше, що украш-ське суспшьство мае активну громадську позищю по багатьох питаннях. За даними державноï статистики, 47% населення Украши е членами громадських оргашзацш. Громадська актившсть населення Приднш-ровського економ!чного району е нижчою за середню по Украш (рис. 2). Серед трьох областей економ!ч-ного району видшяеться Дншропетровська область, яка у регюнальному розр!з! е одшею з найакгивнших за кшьюстю та рiзноманiтнiстю громадських об'еднань [49].
Сплеск громадськоï акгивносп в Украïнi при-йшовся на 2016 р. (що пов'язано з новими викликами, зумовленими анекетею АР Крим Роетею та масштаб-ним военним конфл!кгом на сход! краши) i продовжуе дос1 зростати. Так, за перюд 2016-2019 рр. кшьюсть громадських оргашзацш збшьшилася на 20,3% i ста-новить 84608 од.; кшьюсть громадських спшок пщви-щилася на 93,2% до 1455 од. [50, с. 233-234].
У сфер! розвитку науки, освгти та шновацш у Придншровському економ!чному район! д1ють: ГО «1нститут реформ та шновацш», ГО «Лаборатор!я на-укових шщатив», ГО «Вщкрите знання», ГО «Центр практичних шновацш» (м. Дншро), ГО «Солянка» (Дншропетровська область), ГО «1нновацп та швести-цп», ГО «1нститут iнновацiйноï ocbIth» (м. Запо-р!жжя), ГО «Проспр взаeмодïï», ГС «Обрш» (м. Кро-пивницький). Д1яльн1сть цих оргашзацш свщчить про р!вень iнновацiйноï культури населення, високу зац!-кавлешсть широкоï громадськост! в iнновацiйному оновленш областей i краïни в цшому.
Регюнальна влада областей економ!чного району вказуе на залучен!сть представник!в громадськосп до обговорення важливих для регюшв питань. Така залу-чен!сть мала мюце, наприклад, при розробленн! стратеги смарт-спещал!заци Запорiзькоï облает!: до робо-
громадянства, як1 на законних пщставах перебувають на територИ Украши. Засновниками громадськог спмки можуть бути лише юридичш особи приватного права, до яких не вщносяться органи державно'1 влади та м!сцевого сам оврядування.
чо1 групи з ïï розроблення увшшло понад 250 oci6, з них 51% — представники грoмадськoстi. Однак у бшь-шoстi випадюв це е звичайною фoрмапьнiстю, Bei кпючoвi рiшення приймаються кулуарно на користь тих гравщв, яю використовують адмiнiстративний ре-
сурс та лобдають свoï iнтереси у владь Тому в регioнах доет залишаеться актуальним питання отримання гро-мадянами дiевих важелiв впливу на ршення посадов-цiв, що в умовах переважання екстрактивних шститу-тав е нездiйсненним завданням.
50,0 45,0 40,0 35,0 30,0 25,0 20,0 15,0 10,0 5,0 0,0
47,0
27,9
22,0
12,3
Укра'|'на Днтропетровська
область
3anopi3bKa область
Юровоградська область
Рис. 2 Частка населения Украти та eidnoeidHux областей, як е членами громадських оргатзацш, у % до чисельиостi иаявиого населения за областями*
Побудовано автором за джерелами [51, с. 7; 52, с. 245-246].
Висновки. Проведене дослщження свщчить, що за рiзними групами актор!в обласп Придншровського екoнoмiчнoгo району знаходяться на рiзних рiвнях го-тoвнoстi до формування цтсних iннoвацiйних еко-систем.
Найрозвинутшими секторами акторiв е тдприем-ницький та науково-освтнш з поправкою на нер!вно-мiрнiсть й розосередження по областях району, струк-турну рoзбалансoванiсть промислового комплексу та поступове виснаження кадрового потенщалу науково': сфери. Проте, навггь цi вузьк1 мiсця не зменшують внутрiшнiх резервiв областей для суттевого тдви-щення iннoвацiйнoстi та конкурентоспроможноси ре-гioнальнoï екoнoмiки. Кожна з них мае сво': переваги: Запорiзька область е лщером за ступенем новизни ре-алiзoванoï iннoвацiйнoï продукцп (нoвoï для ринку); Кровоградська область утримуе лщерсью позицп за рiвнем iннoвацiйнoï активнoстi промислових тдпри-емств, обсягами реалiзoванoï iннoвацiйнoï продукцп; Днтропетровська область мае прогресивншу структуру шновацшних витрат пiдприемств, як! витрачають приблизно oднакoвi суми на внутршш, зовншш до-слiдження i розробки та придбання обладнання. Така ситуащя обумовлена р!зною галузевою спецiалiзацiею областей, технолопчним рiвнем ïх базових галузей, сформованим шституцшним середовищем, политикою мiсцевoï влади та керiвництва пiдприемств. ус! обласп мають потенщал у розвитку стартатв.
Основна частина науково-освтнього потенщалу Придншровського економ!чного району сконцентро-вана у Дншропетровськш обласп як за кшьюстю на-укових оргашзацш i заклад!в освпи ветх р!вшв, так i за чисельшстю учтв, студенпв та науковщв. Тенденщя виснаження кадрового потенщалу наукoвoï сфери торкнулася ветх областей, але меншою м!рою Юрово-градськoï область За р!зномаштшстю актор!в наукова сфера економ!чного району виглядае бшьш-менш зба-
лансованою, на ïï територИ ддать: науков! установи НАН Украïни, двох галузевих академш наук (аграрних i медичних); науково-дослщш, проектно-конструктор-ськ! oрганiзацiï, тдпорядковаш мшстерствам i ведомствам; чимало освишх установ, заклад!в вищoï освпи III-IV р1вшв акредитацiï; громадськ1 науков! оргашза-цИ, аналггачш центри, а також науков! тдроздши промислових пщприемств.
Перспективна можливють пщвищення шновацш-носп та конкурентоспроможноси економ!ки областей залежить значною м!рою вщ актор!в державного сектору, секторiв фтансового забезпечення та тфра-структурно'1 тдтримки шновацш. Поки що вони е най-быьш критичними за кыькстю та якктю акторiв.
Розбудова iннoвацiйнoï екосистеми не може здш-снюватися виключно зусиллями б!знесу, науки та гро-мадськоси за вщсутносп пщтримки з боку владних структур. Якщо держава не е активним учасником шновацшних процеетв, не защкавлена в шновацшних перетвореннях будь-яю спроби б!знесу та суспшьства ïх запровадити натикатимуться на державний ступор, який буде «заморожувати» шщативи та консервувати застш, що спостер!гаеться в Украïнi. Базуючись чис-ленних дослщженнях та досвда шших краш, можна за-ключити, що така ситуащя вщбуваеться, коли струк-турш змши, базоваш на шноващях, загрожують прав-лячш елт втратою важел!в впливу, змшою юнуючого балансу влади та перерозподшом ренти. Для того, щоб остаточно не втратити економ!чну незалежшсть, не за-знати ф!аско при все зростаючому вщставанш вщ краïн-iннoвацiйних лщер!в, украïнськiй держав! по-тр!бно розвивати шклюзивш шститути, !мплементу-ючи формат iнклюзивнoï iннoвацiйнoï полпики, в основ! якого лежить розумшня того, що, чим бшьше людей залучено до шновацшного процесу, тим суттев!-шими е вигоди для широкого кола оетб — чи то шно-ватор!в, чи споживач!в iннoвацiйнoï прoдукцiï.
Проте, у ceKmopi громадських об'еднань eKOHOMÍ4-ного району склалася суперечлива ситуащя (що характерно для Укра!ни в цшому): з одного боку, регю-нальна влада визнае необхiднiсть залучення широко! громадськоста до обговорення та учасп у вирiшеннi нагальних проблем регюнального та мiсцевого роз-витку, з шшого боку, вона не створюе для цього на-лежних умов — ус ключовi рiшення приймаються кулуарно на користь тих гравщв, яю використовують ад-мшютративний ресурс та лобiюють сво! штереси у владi. Це вимагае розвитку зовсiм iншо! культури вщ-носин м1ж владою i громадсьюстю, засновано! на принципах вiдкритостi, довiри i партнерства. З цих по-зицш та в контекстi европейсько! штегращ! досвiд СС щодо вiдкриття ветх сфер суспшьства для активного дiалогу з громадянами мае бути показовим для Укра-!ни.
Очевидно, що без розвинутих та збалансованих за складом ceKmopie фтансового забезпечення та тфра-структурно'1 тдтримки тновацш не варто i казати про можливють створення працюючих регюнальних шновацшних екосистем. У цих секторах економiчного району е мало ддачих осiб, а та, що iснують, по-перше, не виконують або неяюсно виконують сво! функщ!, не завжди вiдповiдають тай ролi, яку повиннi вiдiгравати в екосистемi (технопарки, венчурнi фонди, державш фонди та установи з фшансування iнновацiй); подруге, iснують формально, а на дЫ майже шяк не впливають на iнновацiйнi процеси (центри трансферу технологiй). Навiть та одиничнi структури, яю з'явля-ються останнiм часом i дiйсно прагнуть запустити ш-новацiйнi процеси в регюнах (одиничнi кластери, бiз-нес-шкубатори, iндустрiальнi парки), не зможуть са-мотужки пiдтримувати стабiльнiсть iнновацiйних про-цесiв, поширювати !х позитивний вплив на регюна-льну економiку. Тут потрiбна, як вже зазначалося вище, участь держави у створенш (сприянш ство-ренню) вiдсутнiх акторiв, пщвищенш якостi дiючих та формуваннi умов (макроекономiчних, iнституцiйних, технологiчних), яю тдтримуватимуть кожну складову екосистеми, стимулюючи !х взаемне пiдсилення та спiвпрацю.
Заповнення вщсутшх акторiв по всiм секторам регюнальних шновацшних екосистем, досягнення повноти, достатноста i балансу за яюсним та юльюс-ним !х складом дозволить перекрити розриви мiж ста-дiями iнновацiйного циклу, подолати так звану «долину смерта», до яко! потрапляють багато гарних щей, так i не доходячи до ринку. Ц аспекти можуть бути системно викладеш у концептуальних документах розвитку регюнальних шновацшних екосистем на рiвнi областей або економiчних райошв i затвердженi обласними радами для надання !м юридично! сили. Як пшотну пропонуеться розробити Концепцiю шститу-цiйного забезпечення формування регiонально! шно-вацiйно! екосистеми на прикладi Придншровського економiчного району для подальшо! дуплшащ! й тира-жування в шших регiонах i економiчних районах Украши. Аналiз, проведений у цш роботi, буде покладе-ний в основу тако! Концепц!!. У цьому полягають перспективи подальших дослiджень.
Список використаних джерел
1. Adner R. Ecosystem as structure. An actionable construct for strategy. Journal of Management. 2017. Vol. 43 (1). P. 39-58.
2. Gloor P.A. Swarm Creativity: Competitive Advantage through Collaborative Innovation Networks. New York: Oxford University Press. 2006. 212 р.
3. Rabelo R., Bernus P., Romero D. Innovation Ecosystems: A Collaborative Networks Perspective. 16th Working Conference on Virtual Enterprises (PROVE), AIbi, France. 2015. Р.323-336. https://doi.org/10.1007/ 978-3-319-24141-8_29.
4. Cooke P., Uranga M.G., Etxebarria G. Regional Systems of Innovation: An Evolutionary Perspective. Environment and Planning. 1998. Vol. 30. P. 1563-1584.
5. Asheim Bjorn T., Gertler Meric S. The geography of innovation: regional innovation systems. In: Fagerberg, Jan, Mowery, David, Nelson, Richard (Eds.), The Oxford Handbook of Innovation. Oxford University Press, Oxford. 2005. Р. 291-317.
6. Kravchenko S. Simulation of the national innovation systems development: a transnational and coevolution approach. Virtual Economics. 2019. Vol.2 No 3. P. 41-54. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.03(4).
7. 1ванов С.В., Ляшенко В.I., Пщоричева 1.Ю. та ш. Укра!на в европейському науково-освггньому та шновацшному простор!: концепщя адаптацп та штегращ! в умовах Угоди про асощащю з Свропейським Союзом. Ки!в : НАН Укра!ни, 1н-т економ1ки пром-ста. 2018. 331 с.
8. Cooke P. Regional innovation systems: competitive regulation in the new Europe. Geoforum. 1992. Vol. 23. Р.365-382.
9. Cooke P. Strategies for regional innovation systems: learning transfer and applications. Centre for advanced Studies Cardiff University (Prepared for UNIDO World Industrial Development Report). 2001. 35 р.
10. Doloreux D., Parto S. Regional Innovation Systems: A Critical Review. International Journal of Innovation Management. 2003. № 7. 26 р.
11. Oinas P., Malecki E. J. Spatial innovation systems. Making connections: Technological learning and regional economic change, edited by E. J. Malecki and P. Oinas. Aldershot, UK: Ashgate. 1999. Р. 7-33.
12. Давимука С. А., Федулова Л. I. Регюнальш ш-новацшш екосистеми: напрями розбудови в умовах европейсько! штегращ! : монограф1я / ДУ «1нститут регюнальних дослщжень iменi M.I. Долшнього НАН Укра!ни». Льв1в, 2016. 464 с.
13. Соловьев В.П. Инноватика — сотрудничество науки, власти и бизнеса. Наука та наукознавство. 2017. № 3. С. 23-33.
14. Сгоров 1.Ю. Формування державно! науково-техшчно! та шновацшно! полггики на основi розши-рено! модел! «потршно! спiралi» (держава—наука—про-мисловiсть) (коротка шформащя про проект). Nauka innov. 2018. № 14 (1). С. 86-89. https://doi.org/10.15407/ scin14.01.086.
15. Хименко О. А. Засади та шляхи удоскона-лення державно! полггики щодо активiзацi! розвитку нащонально! шновацшно! системи в Укра!ш. Ефекти-вна економжа. 2020. № 3. URL: http://www.econ-omy.nayka.com.ua/?op=1&z=7732. https://doi.org/10.32 702/2307-2105-2020.3.70.
16. Перший етап модершзацп економ1ки Укра!ни: досв!д та проблеми: моногр. / О.М. Алимов, O.I. Амоша та 1н.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Укра!ни, КПУ, Запор1жжя: КПУ, 2014. 798 с.
17. Валовий рег1ональний продукт у 2017 рощ: стат. зб1рник. Ки!в, 2019. 159 с.
18. Кшьюсть пщприемств за ix розм1рами за реп-онами у 2018 рощ. Державна служба статистики Украши. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2013/ fin/kp_reg/kp_reg_u/ kp_reg_u_2018.htm.
19. Кшьюсть пщприемств за видами eKOHOMi4HOi дiяльностi з pозподiлом на велию, сepeднi, малi та мь кропщприемства у 2018 р. Данi Головного управлшня статистики у Днiпpопeтpовськiй область URL: http: //www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/rpid/.
20. Кшьюсть пщприемств за видами eкономiчноi дiяльностi з розподшом на вeликi, середш, малi та мь кpопiдпpиемства у 2018 р. Даш Головного управлшня статистики у Запоpiзькiй область URL: http://www.zp. ukrstat.gov.ua/index.php/statystychna-informatsiia#2.2.1.
21. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши за 2018 рш: стат. збipник. Державна служба статистики Украши. Кшв. 2019. 108 с.
22. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши за 2017 рш: стат. збipник. Державна служба статистики Украши. Кшв. 2018. 178 с.
23. Startup Ranking. Countries. URL: https: //www.startupranking.com/countries.
24. AVentures DealBook 2020. URL: https: //www. slideshare. net/ YevgenSysoyev/aventures-dealbook-2020-229990810?fbclid=IwAR00iEpVzPkBTamnIagFa0q5G2X owdfViGGunqbeG0I0VrtXwTor30Ql_jM.
25. МОН створюватиме iнновацiйнe середовище в освггшх i наукових закладах, а МЕРТ — умови для комepцiалiзацii винаxодiв — пiдписано протокол про новий розподш повноважень. Мiнiстepство освгти i науки Украши. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-stvoryuvatime-innovacijne-seredovishe-v-osvitnih-i-nauko vih-zakladah-mert-umovi-dlya-komercializaciyi-vinahodiv -pidpisano-protokol-pro-novij-rozpodil-povnovazhen.
26. Аджемоглу Д., Робинсон Дж. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты / Экстрактивные и инклюзивные экономические институты. URL: https: //history.wikireading.ru/416046.
27. Плани роботи. Мшстерство освгти i науки Украши. URL: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyal-nist/plan-roboti.
28. Вища освгти в Украш у 2017 рощ: стат. збip-ник. Державна служба статистики Украши. Кшв. 2018. 298 с.
29. Загальноосвгтш та професшно-техшчш навча-льш заклади Украши: стат. збipник. Державна служба статистики Украши. Кшв. 2018. 134 с.
30. Дошкшьна освгга в Украш у 2017 рощ: стат. збipник. Державна служба статистики Украши. Кшв. 2018. 96 с.
31. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши за 2016 piK стат. збipник. Державна служба статистики Украши. Кшв. 2017. 141 с.
32. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши за 2012 piK стат. збipник. Державна служба статистики Украши. Кшв. 2013. 287 с.
33. Пщоричева 1.Ю., Ляшенко В.1. Стартапи в Украшь як здолати «долину смертЬ>. Дзеркало тижня. 2019., 19-25 жовт. (№ 39). URL https://dt.ua/ macrole vel/startapi-v-ukrayini-yak-zdolati-dolinu-smerti-326705_.html.
34. Вишневський В.П., Сгоров 1.Ю., Ляшенко В.1., Антонюк В.П., Князев С.1., Пiдоpичeва 1.Ю., Ковчуга Л.1. До питання про стратепю iнновацiйного
розвитку Укра!ни або якою мае бути стратегiя Ьннова-цшного розвитку Укра!ни. Bíchuk eKOHOMÍHHOi науки Украши. 2018. № 2. С. 183-198.
35. Про внесення змЬн до перелiку суб'ектЬв лЬта-кобудування щодо яких запроваджуються тимчасовi заходи державно! пщтримки. Постанова КабЬнету Mi-нiстрiв Укра!ни вiд 24.04.2019 № 349. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/349-2019-%D0%BF.
36. Податкова реформа. Мета податково! рефо-рми. The reforms guide. URL: http://reformsguide.org.ua/ ua/reforms/tax-reform/.
37. ОблЬкова ставка Нащонального банку Украши. URL: https://bank.gov.ua/monetary/stages/archive-rish/.
38. Monetary policy decisions. European Central Bank. March 12, 2020. URL: https://www.ecb.europa.eu/ press/pr/date/2020/html/ecb.mp200312~8d3aec3ff2.en.ht ml.
39. Federal Reserve issues FOMC statement. Federal Reserve System. March 15, 2020. URL: https://www.fed-eralreserve.gov/newsevents/pressreleases/monetary202003 15a.htm.
40. Relationship between 2.1 Finance and Support and 2.1.2 Venture capital. European Innovation Scoreboard 2019. Interactive tool. URL: https://interactive-tool.eu/EIS/EIS_2.html#f.
41. АналЬтичний огляд ринку управлшня активами шституцшних швесторЬв за 2-й квартал 2019 року. Загальш результати. Укра!нська асощащя Ьнвес-тицшного бЬзнесу. URL: https://www.uaib.com.ua/ analituaib/publ-ici- quart/278470.
42. АналЬтичний огляд дЬяльностЬ управлЬння активами в Укра!нь 1нститути спЬльного Ьнвестування. 3-й квартал 2019 року. Укра!нська асощащя швестицш-ного бЬзнесу. URL: https://www.uaib.com.ua/analituaib/ publ-ici-quart/3 -y-kvartal - 2019-roku-instituti -spilnogo-investuvannya.
43. 1ндустрЬальнЬ парки в Укра!нЬ. Мшстерство розвитку економЬки, торгЬвлЬ та сЬльського господарс-тва Укра!ни. 2020. URL: https://www.me.gov.ua/Docu-ments/List?lang=uk-UA&id=6463d3ba-aa13-4e54-8db9-0f36642c43d9&tag=IndustrialniParkiVUkraini.
44. Smart Guide to Cluster Policy. How to support SME Policy from Structural Funds. European Commission. General for Internal Market, Industry, Entrepreneur-ship and SMEs Directorate-General for Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs Directorate. 2016. 60 p.
45. European observatory for clusters and industrial change. European Commission. 2020. URL: https://ec.eu-ropa.eu/growth/industry/policy/cluster/observatory_en.
46. Кластери 1АМ. «1нжишринг. Автоматизащя. Машинобудування». Асощащею Пщприемств Проми-слово! Автоматизацп Укра!ни. 2020. URL: mautic.ap-pau.org.ua.
47. Miskiewicz R. Challenges facing management practice in the light of Industry 4.0: The example of Poland. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No 2. P. 37-47. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.02(2).
48. Vodolazskaya N. Types and ways of modernization in a context of the international experience. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No. 1. P. 82-94. https://doi.org/ 10.34021/ve.2019.02.01(5).
49. Громадський проспр. Карта оргашзацш Украши. 2020. URL: https://www.prostir.ua/category/ngo/.
50. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2018 р1к. Державна служба статистики Укра!ни. Житомир: ТОВ «БУК-ДРУК», 2019. 482 с.
51. Д1яльшсть громадських оргашзацш в Укра!ш у 2017 рощ. Державна служба статистики Укра!ни: стат. зб1рник. Ки!в, 2018. 75 с.
52. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2017 рж. Державна служба статистики Укра!ни. Ки!в, 2018. 541 с.
References
1. Adner, R. (2017). Ecosystem as structure. An actionable construct for strategy. Journal of Management, Vol. 43 (1), рр. 39-58.
2. Gloor, P.A. (2006). Swarm Creativity: Competitive Advantage through Collaborative Innovation Networks. New York, Oxford University Press.
3. Rabelo, R., Bernus, P., & Romero, D. (2015). Innovation Ecosystems: A Collaborative Networks Perspective. 16th Working Conference on Virtual Enterprises (PROVE), Albi, France. Р.323-336. https://doi.org/ 10.1007/978-3-319-24141-8_29.
4. Cooke, P., Uranga, M.G., Etxebarria, G. (1998). Regional Systems of Innovation: An Evolutionary Perspective. Environment and Planning, Vol. 30, рр. 1563-1584.
5. Asheim, Bjorn T., Gertler, Meric S. (2005). The geography of innovation: regional innovation systems. In: Fagerberg, Jan, Mowery, David, Nelson, Richard (Eds.), The Oxford Handbook of Innovation. Oxford University Press, Oxford. Р. 291-317.
6. Kravchenko, S. (2019). Simulation of the national innovation systems development: a transnational and co-evolution approach. Virtual Economics, Vol. 2, No 3, рр. 41-54. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.03(4).
7. Ivanov, S.V., Lyashenko, V.I., Pidorycheva, I.Yu. (Eds). (2018). Ukraine in the European science-educational and innovative spaces: the concept of adaptation and integration in the context of the Association agreement between the EU and Ukraine. Kyiv, Institute of Industrial Economy of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
8. Cooke, P. (1992). Regional innovation systems: competitive regulation in the new Europe. Geoforum, Vol. 23, рр. 365-382.
9. Cooke, P. (2001). Strategies for regional innovation systems: learning transfer and applications. Centre for advanced Studies Cardiff University (Prepared for UNIDO World Industrial Development Report).
10. Doloreux, D., Parto, S. (2003). Regional Innovation Systems: A Critical Review. International Journal of Innovation Management, Vol. 7.
11. Oinas, P., Malecki, E. J. (1999). Spatial innovation systems. Making connections: Technological learning and regional economic change. E. J. Malecki and P. Oinas (Eds.). Aldershot, UK: Ashgate. Р. 7-33.
12. Davymuka, S. A., Fedulova, L. I. (2016). Regional innovation ecosystems: development directions in the context of European integration. Lviv, State Institution "Institute of Regional Research named after M. I. Dolishniy of NAS of Ukraine" [in Ukrainian].
13. Soloviev, V.P. (2017). Innovation theory: cooperation between science, government and business. Science and Science of Science, Vol. 3, рр. 23-33 [in Russian].
14. Yegorov, I.Yu. (2018). The formation of national R&D and innovation policy based on «triple helix» (gov-
ernment—science—industry) extended model (brief information about the project). Sci. innov, Vol. 14 (1), pp. 7679. https://doi.org/10.15407/scin14.01.086 [in Ukrainian].
15. Khymenko, O. (2020). The principles and the ways to improve the state policy on activating the national innovation system development in Ukraine. Efektyvna ekonomika. [Online]. Vol. 3. Retrieved from http: //www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7732. https: //doi.org/10.32702/2307-2105-2020.3.70_[in Ukrainian].
16. Alymov, O.M., Amosha, O.I., Liashenko, V.I. (Eds). (2014). The first stage of modernization of the Ukrainian economy: experience and problems. Zaporizhia, Classic Private University [in Ukrainian].
17. State Statistic Service of Ukraine. (2019a). Gross regional product in 2017. Statistical book [in Ukrainian].
18. State Statistic Service of Ukraine. (2020). Number of enterprises by size and regions in 2018. Retrieved from https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2013/fin/kp_reg/ kp_reg_u/ kp_reg_u_2018.htm_[in Ukrainian].
19. Statistical Department of Statistics in the Dnipropetrovsk region. (2020). Number of enterprises by type of economic activity divided by large, medium, small and micro enterprises in 2018. Retrieved from http: //www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/rpid/ [in Ukrainian].
20. Statistical Department of Statistics in the Zaporizhia region. (2020). Number of enterprises by type of economic activity divided by large, medium, small and micro enterprises in 2018. Retrieved from http://www.zp.ukr-stat.gov.ua/index.php/statystychna-informatsiia#2.2.1 [in Ukrainian].
21. State Statistic Service of Ukraine. (2019b). Scientific and innovative activity in Ukraine in 2018. Statistical Yearbook [in Ukrainian].
22. State Statistic Service of Ukraine. (2018a). Scientific and innovative activity in Ukraine in 2017. Statistical Yearbook [in Ukrainian].
23. Startup Ranking. Countries. Retrieved from https://www.startupranking.com/countries.
24. AVentures DealBook 2020. Retrieved from https: //www.slideshare.net/YevgenSysoyev/aventures-dealbook-2020-229990810?fbclid=IwAR00iEpVzPkBTamnIagFa0q 5G2XowdfViGGunqbeG0I0VrtXwTor30Ql_jM.
25. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2018a). The Ministry of Education and Science will create an innovative environment in educational and scientific institutions, and the Ministry of Economic Development and Trade — the conditions for the invention commercialization — a protocol was signed on a new distribution of powers. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/mon-stvoryuvatime-innovacijne-seredovishe-v-osvitnih-i-nauko vih-zakladah-mert-umovi-dlya-komercializaciyi-vinahodiv -pidpisano-protokol-pro-novij-rozpodil-povnovazhen [in Ukrainian].
26. Acemoglu, D., Robinson, J. A. (2014). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. Retrieved from https://history.wikireading.ru/416046 [in Russian].
27. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2018b). Working Schedule. Retrieved from https: //mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/plan-roboti [in Ukrainian].
28. State Statistic Service of Ukraine. (2018b). Higher education in Ukraine in 2017. Statistical book [in Ukrainian].
nifiOPH^EBA I. 10.
29. State Statistic Service of Ukraine. (2018c). General educational and vocational educational institutions. Statistical book [in Ukrainian].
30. State Statistic Service of Ukraine. (2018d). Preschool education in Ukraine in 2017 Ukraine. Statistical book [in Ukrainian].
31. State Statistic Service of Ukraine. (2017). Scientific and innovative activity in Ukraine in 2016. Statistical Yearbook [in Ukrainian].
32. State Statistic Service of Ukraine. (2013). Scientific and innovative activity in Ukraine in 2012. Statistical Yearbook [in Ukrainian].
33. Pidorycheva, I.Yu., Liashenko, V.I. (2019). Startups in Ukraine: how to overcome the "valley of death". Mirror weekly. Vol. 39. October 19-25. Retrieved from https://dt.ua/macrolevel/startapi-v-ukrayini-yak-zdolati-dolinu-smerti-326705_.html.
34. Vyshnevskyi, V.P., Yehorov, I.Iu., Liashenko, V.I., Antoniuk, V.P., Kniaziev, S.I., Pidorycheva, I.Yu., Kovchuha, L.I. (2018). To the question of the Strategy of innovation development of Ukraine or what should be the Strategy of innovation development of Ukraine. Bulletin of Economic Science of Ukraine, Vol. 2, pp. 183-198 [in Ukrainian].
35. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2019). On amendments in the list of aircraft industry entities in respect of which temporary state support measures are introduced of 24.04.2019 № 349. Retrieved from https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/349-2019-%D0%BF [in Ukrainian].
36. The reforms guide. (2017). Tax reform. The purpose of tax reform. Retrieved from http://reformsguide. org.ua/ua/ reforms/tax-reform/_[in Ukrainian].
37. National Bank of Ukraine. (2020). Discount rate of the National Bank of Ukraine. Retrieved from https: //bank.gov.ua/monetary/stages/archive-rish/ [in Ukrainian].
38. European Central Bank. (2020). Monetary policy decisions. March 12. Retrieved from https://www.ecb.eu-ropa.eu/press/pr/date/2020/html/ecb.mp200312~8d3aec3f f2.en.html.
39. Federal Reserve System. (2020). Federal Reserve issues FOMC statement. March 15. Retrieved from https: //www.federalreserve.gov/newsevents/pressreleases/mone-tary 20200315a.htm.
40. European Innovation Scoreboard. (2019). Relationship between 2.1 Finance and Support and 2.1.2 Venture capital. Interactive tool. Retrieved from https://inter-activetool.eu/EIS/EIS_2.html#f.
41. Ukrainian Association of Investment Business. (2019a). Analytical Review of the Asset Management Market in Ukraine in Q2 2019. General Results. Retrieved from https : //www. uaib. com. ua/analituaib/publ - ici - quart/ 278470 [in Ukrainian].
42. Ukrainian Association of Investment Business. (2019b). Analytical Review of the Asset Management Market in Ukraine in Q3 2019. Joint Investment Institutions. Retrieved from https://www.uaib.com.ua/analituaib/publ-ici-quart/3-y-kvartal-2019-roku-instituti-spilnogo-investu-vannya [in Ukrainian].
43. Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine. (2020). Industrial parks in Ukraine. Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/List? lang=uk-UA&id=6463d3ba-aa13-4e54-8db9-0f36642c43d 9&tag=IndustrialniParkiVUkraini [in Ukrainian].
44. European Commission. (2016). Smart Guide to Cluster Policy. How to support SME Policy from Structural Funds. General for Internal Market, Industry, Entre-preneurship and SMEs Directorate-General for Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs Directorate.
45. European Commission. (2020). European observatory for clusters and industrial change. Retrieved from https://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster/ob-servatory_en.
46. Association of Industrial Automation of Ukraine. (2020). LAM cluster "Engineering. Automation. Engineering". Retrieved from mautic.appau.org.ua [in Ukrainian].
47. Miskiewicz, R. (2019). Challenges facing management practice in the light of Industry 4.0: The example of Poland. Virtual Economics, Vol. 2, No 2, pp. 37-47. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.02(2).
48. Vodolazskaya, N. (2019). Types and ways of modernization in a context of the international experience. Virtual Economics, Vol. 2, No. 1, pp. 82-94. https: //doi.org/10.34021/ve.2019.02.01(5).
49. Public space. (2020). Map of organizations of Ukraine. Retrieved from https://www.prostir.ua/cate-gory/ngo/ [in Ukrainian].
50. State Statistic Service of Ukraine. (2019c). Statistical Yearbook of Ukraine for 2018 [in Ukrainian].
51. State Statistic Service of Ukraine. (2018e). Activities of NGOs in Ukraine in 2017. Statistical Yearbook [in Ukrainian].
52. State Statistic Service of Ukraine. (2018f). Statistical Yearbook of Ukraine for 2017 [in Ukrainian].
Crarra Hagiñmna go pega^ïi 02.04.2020
npHÖHATO go gpyKy 14.04.2020
QopMam цитуeаннR:
ffigopuneBa I. ro. iHHOBa^HHa eraocucreMa npugmnpoBCbKoro eraoHOMraHoro panoHy: aKTopu, ix AKicTb Ta noBHOTa. BicHUK eKOHOMMHoi HayKU yKpamu. 2020. № 1 (38). C. 116-130. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).116-130
Pidorycheva I. Yu. (2020). Innovation ecosystem of Pridneprovsky economic region: actors, their quality and completeness. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), pp. 116-130. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).116-130
