CC BY
24
кам розвинути додатаода навички, почуття вщповща-льностi i лiдерський досвщ — всi ключовi елементи, яю можуть принести користь пiдприeмствy завдяки швидким досягненням в облaстi комушкацшних тех-нологiй. Важливою тактикою в управлшш трудовим потенцiaпом промислового пiдприeмствa мae бути ефективна комyнiкaцiя, спшкування спiвробiтникiв, зворотний зв'язок чи заохочення за добре виконану роботу або iншi необхщш полiпшення як ключовi ас-пекти пiдвищення продyктивностi та ефективноси дь яльностi прaцiвникiв.
Список використаних джерел
1. Bratton and Gold. Human Resource Management, Theory and Practice, 4th edition, Bratton and Gold, published by Palgrave Macmillan, p. 3.
2. Harris, E. A New Approach To Workforce Management. Source: Innovative Retail Technologies. May 2012 Integrated Solutions For Retailers. URL: https://www.retailitinsights.com/doc/a-new-approach-to-workforce-management-0001.
3. McCrea, B. Three Approaches to Improve Workforce Management Efficiency. Workforce Management. URL: http://www.m2sys.com/blog/workforce-manageme nt/three-approaches-to-improve-workforce-management-efficiency/.
4. Rouse, M. A guide to workforce management solutions and software. URL: https://searchhrsoftware. techtarget.com/definition/workforce-management.
5. Supply Chain and Logistics Technology: Logistics Management Systems and the untapped potential. Logistics Management. URL: https://www.logisticsmgmt.com/ article/supply_chain_and_logistics_technology_lms_and_ the_untapped_potential.
6. Антонюк В. П., Шамшева Л.Л. Ощнка ефективноси використання трудового потенщалу промисло-
boctí 3 ypaxyBaHHAM pÍBHA HayKoeMHOCTÍ ïï rany3eñ. Eko-homíhhuü eichuk ffohôacy. 2017. № 2 (48). C. 196-206.
References
1. Bratton and Gold. Human Resource Management, Theory and Practice, 4th edition, Bratton and Gold, published by Palgrave Macmillan, p. 3.
2. Harris, E. A New Approach To Workforce Management. Source: Innovative Retail Technologies. May 2012 Integrated Solutions For Retailers. Retrieved from https://www.retailitinsights.com/doc/a-new-approach-to-workforce-management-0001.
3. McCrea, B. Three Approaches to Improve Workforce Management Efficiency. Workforce Management. Retrieved from http://www.m2sys.com/blog/workforce-manageme nt/three-approaches-to-improve-workforce-management-efficiency/.
4. Rouse, M. A guide to workforce management solutions and software. Retrieved from https: //searchhrsoftware. techtarget.com/definition/workforce-management.
5. Supply Chain and Logistics Technology: Logistics Management Systems and the untapped potential. Logistics Management. Retrieved from https://www.logis-ticsmgmt. com/ article/supply_chain_and_logistics_tech-nology_lms_and_ the_untapped_potential.
6. Antoniuk V. P., Shamileva L.L. (2017). Otsinka efektyvnosti vykorystannia trudovoho potentsialu promyslovosti z urakhuvanniam rivnia naukoiemnosti yii haluzei [Estimation of the efficiency of use of labour potential of industry taking into account the level of knowledge-intensive of its industries]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (48), pp. 196206 [in Ukrainian].
О. О. Кондратенко, О. Д. Шалаев,
Дoнбacькa деpжaвнa мaшuнoбудiвнa aкaдемiя, м. Кpaмaтopcьк
РОЛЬ БIЗHЕС-IHKУБАТOРIВ У АКТИВ1ЗАЦП IHHOВАЦIЙHOГO РОЗВИТКУ УКРАШИ
Постановка проблеми. Траектс^я сталого роз-витку Укра!ни визначаеться поступальними прогре-сивними зрушеннями у ветх сферах суспшьного життя, закладеними у Програмi реформ, яка розроблена на виконання завдань вщновлення економiчного зрос-тання i модершзацп вичизняно! економiки, що поставив Президент Украши. Пошук джерел стратегiчних перетворень, покликаних сприяти вирiшенню нагаль-них проблем задля задоволення суспшьних потреб, яю в мiру розвитку цивМзацп й обмеженостi природних ресурсiв невпинно зростають, стрiмко активiзуеться.
Науково-технiчна та шновацшна сфера у системi стратепчних перетворень наукового потенцiалу Украши, як iнтелектуальний ресурс суспшьства, продукуе у формi iнновацiйного базису шляхи виршення так-тичних завдань уряду в сучасних умовах, а саме думки
й ще!, генерованi як результат аналiзу, синтезу, порiв-няння та узагальнення значних масивiв шформацп, втшених у матерiальнiй формi або в управлiнському ршенш. Актуальнiсть проблем впровадження шнова-цш у вiтчизняну економiку в умовах П трансформацш-них перетворень характеризуе мала частка шновацш-них активних промислових тдприемств на рiвнi 10,7% вщ загально! кiлькостi та низький рiвень у межах 0,95% наукоемносп ВВП за рахунок неефективного використання уетх джерел фiнансування. Цi проблеми здебшьшого зумовленi особливостями впровадження нововведень на регюнальному рiвнi за рахунок уз-годження iнтересiв та мотивiв суб'ектiв державно-приватного партнерства у науково-техшчнш та шновацш-нiй сферах. У таких умовах потенцшним джерелом для черпання iдей створення i впровадження iнновацiй
виступають бiзнес-iнкубатори, як можливий потужний генератор i накопичувач перспективних щей та думок i чинник формування iнновацiйного потенцiапу як ок-ремого регiону, так i кра!ни в целому [1].
У розвинених крашах модель бiзнес-iнкубування працюе вже тривалий час i зарекомендувала себе як потужний рушш активiзацil шновацшно! дiяльностi у промисловостi. В Укра!ш юридично створена низка бiзнес-iнкубаторiв, але вони фактично перебувають лише на початковш стадп функцiонування. Тому необхщне вивчення питання вiтчизняних умов утво-рення i дiяльностi бiзнес-iнкубаторiв, оцшки можли-востей щодо апробацп передового свгтового досвiду розгортання бiзнес-iнкубаторного руху. Незважаючи на те що юнуе велика юльюсть дослiджень в галузi впровадження новацiй, проблема бiзнес-iнкубаторiв як одше! iз сучасних органiзацiйних форм тдтримки реалiзацil iнновацiй досi недостатньо дослщжена. Бiз-нес-iнкубатор привертае до себе увагу урядiв, мюце-вого керiвництва, наукових кш та економютав, оскль-ки допомога малим i середнiм пiдприемствам розгля-даеться як шструмент забезпечення економiчного росту та боротьби з бщшстю шляхом розширення са-мостшно! зайнятостi, як зааб змiцнення приватного сектору [2].
Аналiз останн1х дослщжень та публiкацiй. Питан -ням удосконалення механiзмiв створення бiзнес-iнку-баторiв придшено увагу у працях таких вчених, як О. Бородша, Л. Дмитриченко, В. Зянько, С. брохш, М. Жук, В. Ляшенко [3, 4, 5], I. Шдоричева [3, 4, 5], 6. Шанченко, О. Титаренко, В. Третьяк [6], Л. Ковчуга [10], Н. Чухрай, В. Шарапов та ш. Шроте проблема вивчення i узагальнення успiшного вiтчизняного досвiду створення i функцiонування бiзнес-iнкубаторних структур залишаеться актуальним завданням.
Метою статтi е дослiдження вiтчизняного досвiду у сферi дiяльностi бiзнес-iнкубаторiв для викорис-тання в економщ Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. У сучасних умовах бiзнес-iнкубатори як локомотиви впровадження прогресивних бiзнес-iдей та рiзного роду шно-вацiй стали невщ'емною частиною економiк розвинених кра!н. З пiдписанням Угоди про асощащю з 6в-ропейським Союзом украшсью виробники зiткнулися
з глобальною конкуренщею як на внутрiшньому, так i на мiжнародному ринках. З одного боку, вони отри-мали бгльше можливостей для реалГзацГ! продукцп на европейських ринках, але, разом i3 тим на вГтчизня-ний ринок зайшли потужнi конкуренти — европейськг компанп розвинених кра!н. Усе це змушуе укра!нських виробникгв пiдвищувати власну конкурентоспромож-нiсть насамперед за рахунок шновацшно! складово'1 [3, с. 440].
За В. Третьяком [6], головними елементами на-цюнально! шновацшно! системи е: наука (система ге-нерацГ! та поширення знань), iнновацiйний сектор ви-робництва, освiта, орiентована на подготовку високо-квалiфiкованих спецiалiстiв, шновацшна шфраструк-тура, механiзми пiдтримки шновацшно! дiяльностi (рис. 1).
Тобто, нацюнальна iнновацiйна система передба-чае сукупшсть взаемопов'язаних органiзацiй, якг без-посередньо здшснюють виробництво та комерцiйну реалiзацiю наукових знань, технологiй, а також комплекс правових, фшансових i соцiальних шститу-тiв, як! забезпечують функцiонування iнновацiйних структур.
Головним показником, що дозволяе стежити за станом шновацшних процесiв та !х результатившстю у всьому свiтi, е Глобальний iндекс iнновацiй (Global Innovation Index, GII), який публiкуеться починаючи з 2007 р. У 2014 р. у дослщжент показникгв шнова-цшного розвитку приймали участь Мiжнародна бГз-нес-школа INSEAD, Корнельський унiверситет та Всесвггня органiзацiя iнтелектуально! власностi. До-слiдження GII у 2014 р. охопило 143 кра!ни, на яю припадае 92,9% свiтового населення та 98,3% свгтового ВВП [7]. Глобальний шновацшний iндекс розра-ховувався на основ! двох допом1жних шдекетв — Умови iнновацiйно! дГяльноси (Innovation Input Sub-Index), до складу якого входять: шститути, людський капiтал та дослщження, iнфраструктура, розвиненiсть ринку та розвинешсть бiзнесу; та Результати шновацшно! дь яльноси (Output Sub-Index), який враховуе рiвень знань та технологш, результати креативно! дГяльность Усього при розрахунку iндексу використовувався 81 показник.
Рис. 1. Головт елементи нацюнальног тновацшноИ системи (доопрацьовано авторами на основГ джерела [6])
Укра!на у 2014 р. посша 63 мiсце зГ значенням ш- склало 38,2 (88 мюце), а Output Sub-Index — 34,4 дексу 36,3, тодГ як значення Innovation Input Sub-Index (46 мюце). При цьому першГ два показники виявились
большими у ветх суетдшх кра!н, i лише за результатами шновацшно! дiяльностi Укра!на випереджае Польщу та Бшорусь. Важливим елементом iнфраструктури на-щонально! шновацшно! системи е бiзнес-шкубатори. Процес бiзнес-шкубування являе собою комплекс за-ходiв, спрямованих на пщтримку новостворюваних суб'ектiв малого бiзнесу, допомогу у формуванш та ре-алiзацil !х короткостроково! стратеги та досягненш ба-жаного пiдприемницького результату. В 2009-2012 рр. в Укра!ш дiяв затверджений постановою КМ Укра!ни вщ 21 травня 2009 р. № 510 «Порядок реестраци орга-шзацш, дiяльнiсть яких спрямована на задоволення потреб суб'екпв малого й середнього пщприемни-цтва», що визначав бiзнес-iнкубатор як органiзацiю, що надае на певних умовах i на певний час спещально обладнанi примiщення й шше майно суб'ектам малого
й середнього пщприемництва, що розпочинають свою дiяльнiсть, з метою сприяння в придбанш ними фь нансово! самостшносп, однак з 10.12.2012 р. даний нормативно-правовий акт втратив силу [8].
Саме в перюд ди зазначеного вище Порядку було створено перший з ддачих сьогоднi бiзнес-шкубато-рiв — Growth Up, що з'явився в 2010 р. Також, свою дiяльнiсть в Укра!ш здiйснюють ще шiсть бiзнес-iнку-баторiв, готових надати примщення, додатковi швес-тици, начальш курси, але деяк з них не надають юри-дичну допомогу, що досить важливо. Серед них: Polyteco (Ки!в), EastLabs (Ки!в), Founder Institute (Ки!в), WannaBiz (Одеса), Happy Farm (Ки!в), iHUB (Ки!в) [9]. На рис. 2 представлена типова модель бiз-нес^нкубатору в Украшь
Бiзнес-iнкубатор
Рис. 2. Типова модель 6i3Hec-iHKy6amopa (удосконалено авторами на ochobî джерела [11])
Основними перешкодами на шляху розвитку бiз-нес-iнкубаторiв в Укра!ш е:
1) вiдсутнiсть законодавчо! бази дiяльностi бiз-нес- шкубатс^в;
2) вiдсутнiсть належних примiщень;
3) низька iнформованiсть мюцевих керiвникiв про можливостi бiзнес-iнкубування в розвитку щд-приемництва регiону;
4) небажання керiвникiв ВНЗ займатися проблемами працевлаштування студентiв, застосовуючи методики й технологи бiзнес-iнкубацil.
Для стимулювання пiдприемництва значення бiзнес-iнкубаторiв полягае у забезпеченш надання по-слуг за нижчими вщ ринкового рiвня цiнами. Основною функдiею бiзнес-iнкубаторiв е пiдтримання малих пiдприемств, яю тшьки-но розпочинають свою дiяль-шсть, як правило, iнновацiйного характеру. У середо-вищi бiзнес-iнкубаторiв малим шновацшним пщпри-емствам надаеться мiсце, де вони можуть вести свш бiзнес, !м пропонуеться допомога по залученню фь нансування, надаються рiзнi консультативна адмь нiстративнi та офiснi послуги, забезпечуеться доступ до необхiдного офюного обладнання тощо [4, с. 78]. Шдприемницька дiяльнiсть е механiзмом улаштування соцiально-економiчного життя суспшьства, що впли-вае на розвиток конкуренци, запровадження великими компанiями ново! технiки i технологи виробництва, покращення ефективностi виробництва та економiки кра!ни в цшому. Полiтика держави у регулюваннi пщ-приемницько! дiяльностi полягае в одночасному зба-лансуваннi iнтересiв держави та бiзнесу, створеннi оп-тимальних умов для пщприемницько! дiяльностi. Вiд
розвитку пiдприeмництва залежить функдiонування e^D^Mi™ краши в целому, але в Украш не розроб-лена чггка стратeгiя регулювання цieï форми господа-рювання. Для розширення пiдприeмницькоï дiяльно-CTi та стiйкого розвитку в умовах eкономiчноï ситуаци краши дуже важливим e аналiз свiтового досвщу дiя-льностi пiдприeмств та можливють його використання в Украïнi.
Пeршi бiзнeс-iнкубатори в Украïнi були створеш наприкiнцi 90-х роюв минулого столптя. Серед них: тeхнологiчний бiзнeс-iнкубатор «Харювсью технолога», бiзнeс-iнкубатор Херсонсько! промислово! па-лати, бiзнeс-iнкубатор Об'eднаного профкому Чорно-бильсько'1 АЕС тощо. Метою гхнього функцiонування було навчання менеджменту, маркетингу, бiзнeс-пла-нуванню; маркeтинговi дослщження конкурентоспро-можностi продукту i мeтодiв його просування та iн. Проте щея створення бiзнeс-iнкубаторiв не знайшла широкого застосування та розвитку. Динам^ створення бiзнeс-iнкубаторiв в Украш за пeрiод з 2000 по 2014 р. наведена на рис. 3.
На тепершнш час в Украш, за даними Держтд-пр^мнищ-ва, зарeeстровано понад 70 бiзнeс-iнкубато-рiв. За даними ж нещодавно проведеного Украшською асоцiацieю бiзнeс-iнкубаторiв та шновацшних цeнтрiв (УАБ11Ц) монiторингу дiяльностi бiзнeс- iнкубаторiв, 1хня чисeльнiсть виявилася значно меншою i складаe лише близько 10 бiзнeс-iнкубаторiв, яю реально пра-цюють [12, с. 11]. Серед них насамперед можна на-звати Бшоцерювський, Славутицький, Хмельницький, Сiмфeропольський, Львiвський, Полтавський, 1вано-
Франювський б1знес-шкубатори. Така суттева розб1ж-н1сть у даних спричинена насамперед дос законо-давчо не визначеним поняттям б1знес-шкубатора. У Господарському кодекс Укра1ни взагал1 не згадуеться тако! оргашзацп, як б1знес-шкубатор. Концепщя 6Í3-нес-шкубатора припускае ротащю ф1рм-кл1ент1в, тому в шкубатор1, як правило, не повинно бути довгостро-
кових або передчасних договор1в про оренду прим1-щення. Термш !х «життя» в шкубатср складае вщ двох до п'яти роив. Якщо пщприемство за цей час мщно встае на ноги, то йому варто знайти соб1 примщення поза шкубатором i звшьнити мюце для ново! ф1рми. Проте на практищ, у залежноси вщ наявно! площ1 i попиту на не!, шод1 можуть використовуватися i бшьш тривал1 договори про оренду [1, с. 102].
Рис. 3. Динамка створення 61знес-ткубатор1в в Украш за перюд з 2000 по 2014 р. (складено авторами на основ1 джерела [11])
Недолжом вичизняно! оргашзацшно-господар-сько! шновацшно! пiдприeмницькоI дiяльностi е не-рiвномiрнiсть розподшу II iснуючих об'eктiв за регю-нами Укра!ни. Так, у Киeвi та Кишськш областi ддать 12 бiзнес-iнкубаторiв, в Одеськш обласп — дев'ять; 18 регiонiв кра!ни мають по один-два бiзнес-iнкубатора. З 255 юнуючих iнновацiйних фондiв 175 працюють у Киeвi. Як вщомо, успiх пiдприeмництва залежить вiд вдалого поeднання особистостi пiдприeмця (який повинен бути професшно й морально пщготовлений до виживання в умовах ринково! конкуренцiI), бiзнес-iдеI (спроможно! забезпечити задоволення попиту визна-чених споживачiв та отримання очiкуваного прибутку) та швестицш (коштiв, необхiдних для реалiзацiI бiз-нес-iдеI). Тому принцип функцюнування бiзнес-шку-батора полягаe в тому, щоб забезпечувати пiдтримку молодого бiзнесу. Отже, концепцiя iнкубацiI бiзнесу полягаe в створеннi умов для перетворення новачка у сферi бiзнесу з пiдприeмницькою iдеeю на успiшного суб^кта пiдприeмницькоI дiяльностi.
Реeстрацiя бiзнес-iнкубаторiв в якоси некомер-цiйноI структури надаe додатковi можливостi для здо-буття грантiв i засобiв рiзних оргашзацп пiдтримки малого бiзнесу, шновацш. Форми державно!, обласно! або установ нижчого пiдпорядкування забезпечують доступ до бюджетного фшансування, участi у держав-них i регiональних програмах розвитку малого пщпри-eмництва. У свою чергу, оргашзацшно-правова форма iнкубатора залежить вщ того, ким та на чи! кошти вiн створюeться. Головна перевага бiзнес-iнкубатора для починаючих п^^р^м^в, що найчастiше випробують фiнансових труднощiв, укладаeться в тому, що шкуба-тори надають !м «дах над головою» на тльгових умовах, за щнами нижчими вiд ринкових (принаймш, спочатку). Для повноцiнноI дiяльностi бiзнес-iнкуба-тор повинен мати необхщш примiщення (виходячи з
закордонного досвщу — 1000-2000 м2), матер1ально-техшчну базу (офюна техшка, 1нтернет, навчальш класи, конференц-зал, б1блютека), квал1ф1кований штат, а також консультанпв i викладач1в, що працюють, як правило, на контрактнш основ1 [11]. В Укра!ш кшьюсть технопарков (оргашзацшних структур, що мютять у соб1 науков1 оргашзац!!, мал1 промислов1 i сервюш пщприемства), яю мають у своему склад1 б1знес-шкубатори, е пор1вняно невеликою. Необхщно створювати i розвивати спещальш виробничо-техно-лопчш зони на баз1 пщприемств, що д1ють, або, щоб уникнути труднощ1в, пов'язаних з реконструкщею площ, не пристосованих п1д потреби малих пщпри-емств, на нових площах [1, с. 56]. Державну политику в галуз1 малого пщприемництва слщ будувати на до-триманш принципу стабшьноси нормативно-правового режиму. Це визначальний чинник зовншнього середовища малого пщприемництва.
Устх функцюнування б1знес-шкубатора в Укра-!ш визначаеться низкою фактор1в (див. таблицю) [13].
Варто зазначити, що б1знес-шкубатори не ство-рюють пщприемницьке середовище, а лише катал1зу-ють економ1чш процеси. Одними з найуспшшших б1знес-шкубатор1в у США на сучасному етап1 е: б1з-нес-шкубатор для техшчно! пщтримки високотехно-лопчних компанш FFVC у Швшчнш Каролш, б1знес-шкубатор для допомоги пщприемцям-початювцям Affinity Lab у Вашингтон!, б1знес-шкубатор для реал1-зацп софтових та 1нтернет-проекив Alpha Lab у Пен-сильванп. Взагал1 для американсько! модел1 характерна схема створення технопарков з офюних центр1в пщприемств з перспективою перетворення !х у техно-полюи.
Б1знес-шкубатори е ефективною формою оргашзацп впровадження шновацш в економщ1 в цшому та
тдтримки розвитку малого i середнього бiзнeсу. Де-стабЫзащя вiтчизняноï eкономiки потрeбуe потуж-ного поштовху для своeï рeабiлiтацiï, яка можлива
саме шляхом тдтримки й утворення тако1 оргашзацш-но! форми.
Фактори успшного функцiонування 6Ï3Hec-ÏHKy6aTopa
Таблиця
Фактор успжу Сутн1сть
Консолiдацiя Сп1впраця мгсцево! влади, науковц1в, малих п1цприбмц1в i недержавних орган1зац1й
Синерпзм Формування рег1онально! системи шновацш, створення спiльних проект1в декшькома те-ритор1альними одиницями
Мотивашя Ч1тке розумшня потреби осередку 1нновацй для мюта та гнформацгйна робота з ключовою аудитор1бю
Маркетинг Використання вс1х функц1й маркетингу, а перш за все — анал1з потреб мюта, його конку-рентних переваг, сильних i слабких сторш з метою вибору правильно! спещатзаци осередку гнновацй
Гнформацшш технолог1! Дозволяють спростити i зробити маловидатковим процес управлшня системою, з одного боку, i забезпечити доступ до шформаци та сервгав бiльшiй к1лькост1 користувачш — з другого
Ф1нансова пщтримка З боку мюцево! влади, держави, приватного б1знесу, венчурних i благод1йних фонд1в, мiж-народних орган1зац1й
Гнвестицгйний кл1мат Створення сприятливого правового та економ1чного кл1мату, дотримання прав швестор1в
Профес1йн1 кадри Квал1ф1кован1 проектн1 менеджери допомагають створювати усп1шн1 гнновацй та б1знеси
Орieнтацiя на результат Досягнення ц1лей i обсяг1в вщповщно до розробленого б1знес-плану
Висновки. Розглянутий вгтчизняний досвiд ство-рення й дiяльностi бiзнес-iнкубаторiв показав, що вони стали неодмшним атрибутом ринково! шфра-структури, ефективним засобом реалiзацil перспек-тивних iнновацiйних пiдприемницьких iдей ^ як на-слiдок, потужним рушiем соцiально-економiчного розвитку. В Укра!ш, незважаючи на свое започатку-вання, бiзнес-iнкубаторний рух не набув значного по-ширення та ефективностi передусiм через вщсутшсть дiевоl державно! полiтики стимулювання розвитку бiзнес-iнкубаторiв, нерозумiння багатьма ринковими суб'ектами ролi бiзнес-iнкубаторiв як джерел утворення пщприемницького середовища. Основними перешкодами на шляху розвитку бiзнес-iнкубаторiв в Укра!ш е:
1) вщсутшсть законодавчо! бази дiяльностi бiз-нес-iнкубаторiв, стимулювання !хнього започатку-вання;
2) дефщит власних фiнансових ресурсiв бiзнес-iнкубаторiв;
3) вiдсутнiсть державно! политики залучення шве-стицiй у розвиток бiзнес-iнкубаторiв;
4) складна процедура отримання земельних дь лянок для розмiщення на них бiзнес-iнкубаторних структур;
5) нерозвинешсть систем венчурного фшансу-вання в Укра!ш;
6) вiдсутнiсть ефективних механiзмiв трансферу iнновацiй в укра!нську промисловють;
7) низький рiвень iнформування про можливоси бiзнес-iнкубаторiв у розвитку пщприемництва регю-нiв;
8) небажання керiвникiв вищих навчальних за-кладiв займатися проблемами працевлаштування сту-дентiв, застосовуючи методики та технологи бiзнес-iн-кубаци.
Подальший розвиток бiзнес-iнкубування в Укра-!нi неможливий без розробки й прийняття спецiалiзо-ваного нормативного акту про бiзнес-iнкубатори. Саме такий нормативний акт повинен стати першим кроком створення всебiчних сприятливих умов для розвитку мереж1 бiзнес-iнкубаторiв в Укра!ш.
Список використаних джерел
1. Гончаров В.М., Деречинський Ю.Н. Форму-вання органiзацiйно-eкономiчного мeханiзму системи шновацшного розвитку пiдприeмств рeгiону: моногра-фш. Донецьк: СПД Купрiянов В.С., 2009. 280 с.
2. Шевчук Л.Т., Колодшчук А.В. Свiтовий i вгт-чизняний досвiд створення i функцюнування бiзнeс-iнкубаторiв. Регюнальна економка. 2013. № 1(67). С. 178-184.
3. Ляшенко В. I., Пдоричева 1.Ю. Концепщя «Iнновацiйного лiфта»: вiд школи до Свропи» / Мо-дертзацш економжи в умовах зростання суспыьног œi-doMocmi: туризм, людиномiрнicть, партнерство, коопе-ращя: збiрник матeрiалiв II Всеукр. наук.-практ. ш-тернет-конф. (14 груд. 2017). Полтава, 2017. С. 437441.
4. 1ванов С.В., Ляшенко B.I., Пдоричева 1.Ю. «1нновацшний лiфт» як iнструмeнт забезпечення ста-лого розвитку / Соцiально-економiчний розвиток крати в контекcтi ттеграцшних процеЫв: доcвiд, проблеми, перспективи: зб. матeрiалiв Всеукр. наук.-практ. конф. (14-15 лип. 2017 р.). Ки!в, 2017. С. 78-81.
5. Ляшенко В. I., Пдоричева 1.Ю. Регюнальш на-уковi центри НАН Укра!ни та МОН Украши як ядро розбудови регюнальних шновацшних систем в умовах дeцeнтралiзацiï. Економiчний вкник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 13-20.
6. Третьяк В. В. Национальная инновационная система как основа экономики инновационного типа. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 12345 6789/45477/23-Tretyak.pdf?sequence=1.
7. Global Innovation Index 2014 Conceptual Framework. URL: https://www.globalinnovationindex.org/con-tent. aspx?page=framework.
8. Васильeва Л. М. Бiзнeс-iнкубатор як форма й елемент шновацшно! шфраструктури. URL: http: //www.rusnauka.com/26_0INXXI_2009/Economics/526 32. doc.htm. — Назва з экрану.
9. Яровая М. Украинские стартап-инкубаторы: что представляют и чего хотят взамен? URL:
https://ain.ua/ukrainskie-startap-inkubatory-chto-predo stavlyayut-i-chtoxotyat-vzamen. — Название с экрана.
10. Ковчуга Л.1. До формування понятшного апа-рату теорп iнновацiй. Економiчний вкник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 55-65.
11. Гаташ В. Бiзнес-iнкубатор для маленьких i се-реднгх шновацшних фiрм. Дзеркало тижня. URL: http:// www.zn.kiev.ua.
12. Проданова I.I., Бережницька У.Б. Аналiз роз-витку малого пщприемництва та його вплив на регю-нальну економiку. Формування ринковог економжи в Ук-ра'Ш : зб. наук. праць Львiвського нащонального уш-верситету iM. 1вана Франка. 2011. № 24. С. 74—80.
13. Матвшчук-Соскша Н. Практика дiяльностi 6i-знес-iнкубаторiв на базi шформацшних технологiй: досвiд европейських кра'1н. Шляхи впровадження тно-вацшно-твестицшног моделi розвитку в укратських Mi-стах. Ки'ш : 1нститут трансформацп суспшьства, 2008. 64 с.
14. Шевченко Н.Ю., Мала Ю.В. Управлiння iнновацiйною дiяльнiстю пiдприемства: концепщя та методи прийняття рiшень. Економiчний вкник Донбасу. 2018. № 2 (52). С. 151-154.
15. Ляшенко В.И. Общие методические положения по формированию специального режима содействия развитию малого предпринимательства в бизнес-инкубаторах / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. 185 с.
References
1. Honcharov V.M., Derechynskyi Yu.N. (2009). Formuvannia orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu systemy innovatsiinoho rozvytku pidpryiemstv rehionu [or-mation of organizational and economic mechanism of the system of innovation development of enterprises of the region]. Donetsk: SPD Kupriyanov V.S. [in Ukrainian].
2. Shevchuk L.T., Kolodiichuk A.V. (2013). Svitovyi i vitchyznianyi dosvid stvorennia i funktsionuvannia biznes-inkubatoriv [World and domestic experience of creation and operation of business incubators]. Rehionalna ekonomika — Regional economy, 1(67), рр. 178—184 [in Ukrainian].
3. Liashenko V. I., Pidorycheva I.Yu. (2017). Kontseptsiia «Innovatsiinoho lifta»: vid shkoly do Yevropy» [The concept of "Innovation elevator": from school to Europe "]. Modernizatsiia ekonomiky v umovakh zrostannia suspilnoi svidomosti: turyzm, liudynomirnist, partnerstvo, kooperatsiia — Modernization of the economy in the conditions of social consciousness growth: tourism, humanity, partnership, cooperation. Proceedings of the 2nd All-Ukrainian Scientific and Practical Internet-Conference (Poltava, Dec 14, 2017). (рр. 437-441) [in Ukrainian].
4. Ivanov S.V., Liashenko V.I., Pidorycheva I.Yu. (2017). «Innovatsiinyi lift» yak instrument zabezpechennia staloho rozvytku ["Innovative elevator" as a tool for sustainable development]. Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok krainy v konteksti intehratsiinykh protsesiv: dosvid, problemy, perspektyvy — Socio-economic development of the country in the context of integration processes: experience, problems, prospects. Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (Kyiv, July 14-15, 2017), (pp. 78-81) [in Ukrainian].
5. Liashenko V. I., Pidorycheva I.Yu. (2017). Rehio-nalni naukovi tsentry NAN Ukrainy ta MON Ukrainy yak
yadro rozbudovy rehionalnykh innovatsiinykh system v umovakh detsentralizatsii [Regional science centers under NAS and MES of Ukraine as the core of the development of regional innovation systems in the context of decentralization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 13-20 [in Ukrainian].
6. Tret'yak V. V. Natsional'naya innovatsionnaya sistema kak osnova ekonomiki innovatsionnogo tipa [National Innovation System as the Basis of the Innovation Type Economy]. (n.d.). Retrieved from_http://dspace. nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 12345 6789/45477/23-Tretyak.pdf?sequence=1 [in Russian].
7. Global Innovation Index 2014 Conceptual Framework. Retrieved from https://www.globalinnovationindex. org/content. aspx?page=framework.
8. Vasylieva L. M. Biznes-inkubator yak forma y element innovatsiinoi infrastruktury [Business Incubator as a Form and Element of Innovation Infrastructure]. (n.d.). Retrieved from http: //www.rusnauka.com/26_OINXXI _ 2009/Economics/52632. doc.htm [in Ukrainian].
9. Yarovaya M. Ukrainskiye startap-inkubatory: chto predstavlyayut i chego khotyat vzamen? [Ukrainian startup incubators: what they represent and what they want in return?]. (n.d.). Retrieved from https://ain.ua/ukrainskie-startap-inkubatory-chto-predo stavlyayut-i-chtoxotyat-vzamen [in Russian].
10. Kovchuha L.I. (2017). Do formuvannia poniatiinoho aparatu teorii innovatsii [To the formation of the conceptual framework of the theory of innovation]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (48), pp. 55-65 [in Ukrainian].
11. Hatash V. Biznes-inkubator dlia malenkykh i serednikh innovatsiinykh firm [A business incubator for small and medium-sized innovation firms]. Dzerkalo tyzhnia — Mirror of the week. Retrieved from http:// www.zn.kiev.ua [in Ukrainian].
12. Prodanova I.I., Berezhnytska U.B. (2011). Analiz rozvytku maloho pidpryiemnytstva ta yoho vplyv na rehionalnu ekonomiku [Analysis of the development of small business and its impact on the regional economy]. Formuvannia rynkovoi ekonomiky v Ukraini — Formation of a market economy in Ukraine, 24, pp. 74—80 [in Ukrainian].
13. Matviichuk-Soskina N. (2008). Praktyka diialno-sti biznes-inkubatoriv na bazi informatsiinykh tekhnolohii: dosvid yevropeiskykh krain [Practice of business incubators on the basis of information technologies: experience of European countries]. Shliakhy vprovadzhennia innovatsiino-investytsiinoi modeli rozvytku v ukrainskykh mistakh — Ways of introduction of innovation-investment model of development in Ukrainian cities. Kyiv, Institute for the Transformation of Society [in Ukrainian].
14. Shevchenko N.Yu., Mala Yu.V. (2018). Uprav-linnia innovatsiinoiu diialnistiu pidpryiemstva: kontseptsiia ta metody pryiniattia rishen [Management by innovative activity of enterprise: conception and methods of making decision]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (52), pp. 151-154 [in Ukrainian].
15. Lyashenko V.I. (2003). Obshchiye metodicheskiye polozheniya po formirovaniyu spetsial'nogo rezhima sodeystviya razvitiyu malogo predprinimatel'stva v biznes-inkubatorakh [General methodological provisions for the formation of a special mode of promoting the development of small business in business incubators]. Donetsk, LLC South-East, Ltd. [in Russian].
