Научная статья на тему 'Концепция создания региональных бизнес-инкубаторов сферы услуг'

Концепция создания региональных бизнес-инкубаторов сферы услуг Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
106
52
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Іщенко О. А., Чумаченко М. Г.

Запропоновано концептуальну модель організації і функціонування регіонального бізнес-інкубатора сфери послуг і підтримки підприємництва.Предложена концептуальная модель организации и функционирования регионального бизнес-инкубатора сферы услуг и поддержки предпринимательства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

A conceptual model is offered for organizing and functioning of regional incubators of business in the service industries and for supporting the enterprise.

Текст научной работы на тему «Концепция создания региональных бизнес-инкубаторов сферы услуг»

О.А. 1щенко, М.Г. Чумаченко

КОНЦЕПЦ1Я СТВОРЕННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ Б1ЗНЕС-ШКУБАТОРШ СФЕРИ ПОСЛУГ

Свгговий досвiд показуе, що в умовах економiчноi кризи полiтика, орieнтована на надання допомоги i сприяння розвитку малого

пщприемництва, дае значнi результати в досягненш збалансованого економiчного зростання. Пщтримка пiдприемництва е в першу чергу метою регюшв i мют Украши. Ефективне ринкове

господарство в репонах (мiстах) можливо лише в тому випадку, якщо на ринках товарiв i послуг монополiстичнi структури врiвноважуються необхiдним числом пiдприемств малого

пщприемництва, що у виршальному ступеш забезпечуе збереження ринку i дозволяе виршувати соцiальнi й економiчнi проблеми. Тому пщтримка сфери пщприемництва, особливо в секторi послуг, у репонах Украши повинна бути вщнесена до важливших цiлей державно'1' полiтики, яка здшснюеться на мiському, регiональному i державному рiвнях.

Як вiдзначаеться в лiтературi, «епоха стихiйного «пщприемницького буму» по суп закiнчилася. Пiшли в минуле торгово-посередницью операци «купи-продай», у яких брали участь «вщ мала до велика». «Пша роюв» торкнулася не тшьки пiдприемцiв, але i цiлi оргашзацп рiзного рiвня. Знаменним явищем цього епохального перiоду стало формування нового сощального прошарку суспшьства, так названого «середнього класу», тобто категори людей, рiвень i стиль життя яких визначаеться своерiднiстю поточного моменту i можливiстю 1'хньо'1' участi в

пiдприемницькiй дiяльностi» [1, 3].

В останш роки в науковш лiтературi з'явилася значна кiлькiсть робгт, в яких розглядаються провiднi проблеми розвитку украшського пiдприемництва, у тому чист i методичнi розробки, що сприяють ефективностi малого пiдприемництва в Украшу в 1'х числi i формуванню бiзнес-iнкубаторiв. Серед них необхiдно вiдзначити роботи В.1. Ляшенко [2; 3]. Основною особливютю цих робгт був розгляд поставлено'!' проблеми, як правило, не з позици конкретно досягнутого, а з позици того, що ще тiльки мае бути виконано в цш сферi. Ситуащя в Украiнi характеризуеться вiдсутнiстю

збалансовано'1' моделi розподiлу повноважень i вщповщальносп мiж центральними, регiональними i мунщипальними органами влади i управлiння, включаючи i здiйснення полiтики пiдтримки малого

пщприемництва. У результат ця полгтика, спрямована на регулювання i пщтримку пiдприемництва, виявляеться пiдданою частим i слабко аргументованим змiнам.

Актуальнiсть дано'1' роботи визначаеться тим, що створення i розвиток бiзнес-iнкубаторiв у сферi послуг - один з методiв удосконалення i регулювання господарських суб'екпв регiону. Метою роботи е формування концепци створення та управлiння регюнальним бiзнес-iнкубатором сфери послуг.

Свiтовий досвiд пщтверджуе: малий

© 1щенко Олександр Анатолшович - кандидат eKOHOMiHHnx наук, доцент. Державний ушверситет економiки i торгiвлi iM. М.1. Туган-Барановського; Чумаченко Микола Григорович - академж НАН Украши. 1нститут економiки промисловостi НАН Украши, Донецьк.

ISSN 1562-109X

бiзнес - важливий елемент ринкових вщносин, без якого не може гармоншно розвиватися держава. Вш багато в чому визначае темпи економiчного зростання, структуру i якiсть валового нацiонального продукту, формуючи його в межах для Украши обсягом 25-40%. Але справа не тшьки в кшькюних показниках - цей сектор по свош сутi е iманентним елементом ринково'1 iнфраструктури. Високий рiвень розвитку малого пщприемництва виступае необхiдним додатком сучасно'1 моделi ринково-конкурентного

господарства, особливо на рiвнi регiону. Якщо колишня економiчна система в СРСР, у тому чист в Украшу робила виразний акцент на розвитку великих i навпъ гiгантських пiдприемств, то у цей час подолання надмiрноi концентраци виробництва i капiталу, розукрупнення структури економжи виступае однiею з найважливших складового процесу приватизаци, всiеi економiчноi реформи в цiлому.

Мале тдприемництво сприяе в державi ршенню ряду задач:

створенню нових робочих мюць, у тому числi у виробничш i iнновацiйнiй сферах;

насиченню регiональних i мiсцевих ринкiв товарами i послугами вiтчизняного виробництва;

розвитку господарських зв'язюв i економiчноi штеграци;

формуванню соцiального шару приватних власниюв i, тим самим, середнього класу, що сприяе стiйкостi суспiльства.

На раншх стадiях розвитку ринкових вщносин тдприемництво мае потребу в серйознш державнш пiдтримцi. Сприяння малому бiзнесу мають здiйснювати державнi органи влади i громадськi оргатзаци самих пiдприемцiв (союзи, асощацп, агентства,

торгово-промисловi палати). Для цього необхщно сформувати чгтку, едину державну полiтику у вщношент малого бiзнесу. Державну полiтику доцшьно направляти не на адмшютративно-директивне регулювання малого бiзнесу, а на створення необхщно'1 ринково'1 iнфраструктури регюну, системи державно! i суспщьно!' тдтримки його розвитку. Повинно бути обгрунтування економiчних важелiв впливу на малi пiдприемницькi структури з метою 1'хнього прискореного розвитку.

Коли говориться про «мале пiдприемництво», то мова йде про такий процес господарськох дiяльностi, у якому функцii контролю за поточними справами пщприемства здiйснюе фiзична особа. Тому необхiдно враховувати роль власника в процеа виробництва i управлiння фiрмою.

Пропонуеться ув'язати економшо-юридичне поняття «мале пiдприемство» iз соцiально-економiчним явищем i дати визначення малих форм п^^темни^^ дiяльностi як iманентноi складовоi ринкових вiдносин шдус^ального типу, що визначае й шновацшну активнiсть i пiдтримку конкурентного середовища.

Досвiд краiн зi змiшаною економжою показуе, що не всi починання пщприемщв е успiшними. Можна видшити вiсiм стадiй малого бiзнесу (рис. 1).

Наведемо коротку характеристику кожно'1 стадii. Виб1р напряму д1яльност1 та формування ¡дег (окремi особи i групи осiб переконуються в iснуваннi перспективноi можливостi для того, щоб почати малий бiзнес. Створення концепцй i

висування щей, реалiзацiя яких може перетворити можливють у дiйснiсть). Зав'язування контакт1в - реалiзацiя нових iдей вимагае, як правило, пщтримки з боку тих, хто мае фiнансовi

ресурси, ресурси знань, звязки i тдприемницький досвщ. Розробка тактики I стратеги (план маркетингу) -проведення проектного аналiзу i розрахункiв, яке дозволяе

переконатися, що проект може бути здшсненим i мае маркетинго-ринкову перспективу. Початок дгяльностг -починаеться боротьба за виживання з великими

Зростання

УСП1Х

В'яле 1снування

/ -------- ' / \ \ ч ч ч

/ Початок Зак1нчення \ 1

/ д1яльност1 д1яльност1 1 1 г

/ 5 6 7 8 9 10

Зав'язування контакпв

Виб1р напряму д1яльност1

—Г

Формування 1де1

Розробка тактики 1стратегИ

Закриття тдприемства, продаж

2

3

4

Рис. 1. СтадИ розвитку тдприемництва

витратами ресурав i енергп. Складний перюд розвитку, коли майбутне тдприемство пiд сумнiвом, тому що витрати на цих стадiях перевищують доходи. Закгнчення дгяльностг - стадiя «переляку» через неквалiфiковане проектування й ощнку ринкових можливостей пiдприемства. Часто фiрма припиняе свою дiяльнiсть, тому що вона безперспективна. Окремi фiрми повертаються до формулювання ново'1 ще'1 i роблять спробу втiлити п в життя. Припинення дiяльностi - це не банкрутство. В'яле гснування - бшьшють нових пщприемств зупиняються в розвитку, у тому чист через вщсутнють довгостроково'1 мюп, задовольняються досягнутим обсягом i iснують при мiнiмальному числi працiвникiв.

Зростання - в окремих випадках при наявностi iнновацiйного проекту, квалiфiкованого сегментування ринку i позитивно'1 кон'юнктури деякi пiдприемства успiшно минають перiод млявого iснування i починають швидко зростати. Закриття тдприемства, продаж - далеко не вс створеш пiдприемства мають потенцiйнi можливостi зростання в силу помилковосп ще'1, а також через недостатню готовнiсть тдприемця до бiзнесу, у тому чист неквалiфiкованого управлiнського рiшення. Тому тдприемства закриваються або 1х перепродають [4, 134-135].

В Укра'1т у пщприемницькш сферi 23% нових починань вщзначають трирiчний ювiлей i тiльки 8% -

десятилгтшй ювшей. При цьому 53% невдач зв'язано з недостачею каппашв, 21% - викликано недолгом професiйних знань бiзнесу, 15% - неквалiфiкований маркетинг-менеджмент, 11% -

вщсутнють досвiду. Таким чином, пiдприемництво, даючи суспшьству багато чого, у той

же час i обходиться йому недешево. Це необхщно враховувати в умовах становлення пщприемництва практично з нуля.

У вгтчизняному пщприемницга простежуються нездоровi тенденци:

активне проникнення тшьових структур i 1'хне злиття з пiдприемництвом (у сферi послуг, багатьма пщприемствами, що надають професшш послуги, володiють кримiнальнi структури);

перекiс убш невиробничо'1' дiяльностi з орiентацiею на торгово-заку-пiвельну i посередницьку дiяльнiсть (найчастiше на шкоду професiйних i дiлових послуг);

обiг великих обсяпв готiвки, минаючи облiк i контроль фшансових i податкових органiв;

низька пщприемницька культура й етика.

У результат функцп малого i середнього бiзнесу в Укра'т часто не зб^аються з його функцiями в захщних кра'шах. Через структурну

деформованiсть на користь торгово-закупiвельного капiталу таю

найважливiшi функцп пiдприемництва, як здшснення прориву у науково-технiчному прогресс

висококвалiфiкованого консалтингу i високо'1 якосп соцiальних послуг, а також зниження сощально'1 напруженостi через формування середнього класу, в нашш крат залишаються нереалiзованими.

Малий бiзнес як iманентна складова сучасного виробництва багато в чому сприяе пiдтримцi конкурентного тонусу у

вгтчизнянш економiцi, створюе природну сощальну опору суспiльному устрою, оргашзованому на засадах ринку, i формуе новий сощальний шар пiдприемцiв. До цього часу пщприемництво в Украшу незважаючи на проголошений 11 полгтичним керiвництвом i пiдтримуваний бiльшiстю активного населення курс на розвиток ринкових вщносин, розвиваеться уповшьнено i суперечливо.

Однак на сучасному етат внесок малого пщприемництва в оздоровлення економжи краши явно недостатнiй. Пояснюеться це як загальним спадом виробництва i розривом господарських зв'язкiв, так i тим, що не одержала належного розвитку державна пщтримка цього сектора економки, i насамперед на регюнальному рiвнi. Узагальнення досвiду державноi пщтримки малого бiзнесу в розвинутих крашах (Японii, Iталii, Iспанii) [5; 6] указуе, що в УкраЫ необхщно прийняти заходи для створення i функцiонування

регiональних систем державноi пщтримки малого пщприемництва на регюнальному i мунщипальному рiвнях, включаючи спецiальнi органи - комгтети, фонди пiдтримки малого

пщприемництва, i що особливо важливо - об'екти шфраструктури.

Мале пщприемництво для забезпечення свое! життедiяльностi використовуе юнуючу iнфраструктуру економiки краiни, регюну i пiдприемництва в цiлому. Тому внаслщок обмеженостi ресурсiв i вщсутносп можливостей рiвноi конкуренцП з бшьш великими компанiями по таких параметрах, як доступ до фшансових ресурав i державних iнвестицiй, дослiдження кон'юнктури ринку, освоення ново! продукцп, придбання нових технологш, здiйснення науково-технiчних розробок, одержання й аналiз iнформацii, вони

об'ективно знаходяться в несприятливих умовах.

Для мiнiмiзацii негативного впливу цього фактора i додання малому тдприемництву великого динамiзму i гнучкостi необхiдно створення i розвиток iнфраструктури, насамперед у сегмент професiйних послуг, орiентованоi на його потреби. Вона повинна включати систему спецiалiзованих пiдприемств, яю сприятимуть реалiзацii державно! полiтики в сферi малого пiдприемництва i дшчих при державнiй участi або з шщативи самих пiдприемницьких кiл (кредитт, страховi установи,

iнформацiйнi, консультацiйнi й обслуговуючi структури, бiзнес-iнкубатори, технолопчт парки).

Дiяльнiсть iнфраструктури

пiдтримки малого бiзнесу в регiонi спрямована на створення сприятливих умов його розвитку шляхом забезпечення адресно! тдтримки малих пiдприемств за такими

напрямами: фшансовому, майновому, консультацiйному, прогнозно-аналгтич-ному з використанням шструментарш маркетингу, технологiчному,

навчальному й у наданш пiдприемцям широкого спектра висококвалiфiкованих дiлових послуг. У регюнах Украши бiльшiсть елементiв шфраструктури створюеться або стихiйно, або тд програму закордонно'1 допомоги, або виходячи з потреб визначених пщприемницьких груп i об'еднань. При цьому практично вщсутня адекватна ресурсна тдтримка з боку органiв влади. Окремi проекти створення елементiв iнфраструктури, навггь включенi у вiдповiднi державнi i регiональнi програми, не реалiзуються через недостатнють фiнансових ресурсiв i квалiфiкованих кадрiв. Слiд зазначити i недостатню шформованють пiдприемцiв про наявнiсть у регюнах тих або шших елемеш^в iнфраструктури малого

пiдприемництва, 1хне мюцезнаходження, перелiк наданих послуг i умови '1'хнього одержання. Це можна пояснити тим, що i державнi, i регiональнi органи влади i управлшня самоусуваються вiд активно! участi в створенн iнфраструктури пiдтримки малого тдприемництва.

Наступним рiвнем ефективного функцiонування елемеш^в

iнфраструктури регiону е об'еднання !х у комплексну систему з шшими елементами пiдтримки малого i середнього бiзнесу. Цей принцип варто використовувати при реалiзацii проектiв розвитку регiональноi системи -iнформацiйних центрiв, центра маркетингових послуг i регiональних агентств.

Инструментом упорядкування

елемеш^в iнфраструктури повинна стати 1хня акредитацiя в мюцевих органах влади i розвиток процеав саморегулювання пiдприемницького середовища. До числа нових господарських ринкових структур регiону, що тдтримують

пiдприемництво, варто вiднести бiзнес-шкубатори сфери послуг.

Бiзнес-iнкубатор являе собою невелику оргатзащю з обмеженим персоналом, що забезпечуе фiзичний простiр для роботи, рiзнi примiщення i споруди на основi спiльного використання, а також доступ до технiчних засобiв i послуг у сферi ведення бiзнесу як единого iнтегрованого i цiлком прийнятного по вартостi комплексу. Крiм надання пiдприемцям-початкiвцям тимчасових примщень та використання устаткування, керiвництво бiзнес-iнкубатором надае консультативну допомогу в сферi менеджменту, планування, бухгалтерського облжу та звiтностi, з правових питань. Досвщ функщонування бiзнес-iнкубаторiв у розвинутих крашах показуе, що три чвер^ ретельно обраних пiдприемств у

6i3Hec-ÏHKy6aTopi мають rapHi шанси на життя.

Бiзнес-iнкy6aтоp нaцiлено на надання послуг i в знaчнiй Mipi залежить вщ використання обладнання i техшчних зaсо6iв в yнiвеpситетaх i лaбоpaтоpiях, а також вiд надання професшних послуг на нефоpмaльнiй основi людьми,

защкавленими в цiй ще! При piзних пiдходaх, якi використовуються для створення малих тдприемств i3 новою технолопею (як правило, у приватному сектору), метод 6iзнес-iнкy6aтоpiв дав гарш результати.

Концепцiя 6iзнес-iнкy6aтоpiв, що представляе со6ою створення

мжросередовища для пщтримки 6iзнесy на його раншх стaдiях, 6ула розро6лена наприкшщ 70-х роив ХХ сторГччя. На початку 90-х роив зазначена концепщя розвивалася убш створення цшьових бiзнес-iнкyбaтоpiв, «^ртуальних 6Гз^с-iнкy6aтоpiв» i пбрид1в, що складалися з центpiв по розвитку тдприемств i 6Гз^с-iнкyбaтоpiв. Програми розвитку 6Гз^с-iнкy6aтоpiв усе бшьше i 6iльше здобувають характер партнерства мГж державними оpгaнiзaцiями i приватним сектором на основ! взaемноï вигоди. Досвщ фyнкцiонyвaння близько 500 бiзнес-iнкyбaтоpiв у США показуе, що при вщносно скромних фiнaнсових вкладеннях добре оргашзований i керований бiзнес-iнкyбaтоp здатен допомогти в ствоpеннi 50-70 нових ф1рм, тобто 2000-2500 нових робочих мюць, за пеpiод у 10 роюв.

Головною рисою бiзнес-iнкyбaтоpiв е те, що пеpед6aчyвaнi учасники -суб'екти проходять ретельний вщб1р, ï^ надаеться допомога в розробщ 6гз^с-плaнiв i вишyкyвaннi стартового катталу, проводиться навчання основам 6Гз^су. 1нша важлива характеристика полягае у тому, що бiзнес-iнкyбaтоp сам е об'ектом, у якого е перспектива стати незалежним, коли вс його потужносп

будуть задiянi. Першочергова мета бiзнес-iнкубаторiв на рiвнi регiону -виховання п^^темни^^ культури i посилення учасп мiсцевих пiдприемцiв у регюнальному господарста.

Конкретнi цiлi можуть розрiзнятися в залежностi вiд того, у якому напрямi дiе даний бiзнес-iнкубатор, наприклад:

регiональний розвиток - шляхом децентралiзацii господарськоi дiяльностi i вщволжання П вiд великих мiст, мобшзаци мiсцевих ресурсiв;

технологiчнi нововведення -шляхом взаемоди мiж унiверситетами i дослiдницькими iнститутами для просування нововведень (товарiв i послуг) на внутршнш i зовнiшнi ринки;

глобалiзацiя - шляхом надання допомоги у швидкому розвитку бiзнесу шоземним компанiям i просуваннi 1х на внутрiшнiй ринок разом з мюцевими партнерами.

На рис. 2 показано види бiзнес-iнкубаторiв. Створення деяких ринкових структур, наприклад регюнальних бiзнес-iнкубаторiв, можливо на рiвнi не одного, а декшькох регiонiв (наприклад, Донбасу). Такi питання повинш пророблятися з вiдповiдними

регюнальними органами управлiння. Регiональний бiзнес-iнкубатор сфери послуг може створюватися у видi акцюнерного товариства i державноi оргашзацп. У першому випадку вони будуть дiяти в рамках однiеi з оргашзацшно-правових форм

санкцiонування пiдприемств,

передбачених законодавством Украши, зокрема у виглядi акцюнерного товариства закритого типу. При цьому регюнальний фонд пщтримки малого пщприемництва може бути одним iз ств-засновниюв бiзнес-iнкубатора, i доцшьно, щоб йому належало право володшня контрольним пакетом акцiй iнкубатора. У другому випадку бiзнес-iнкубатори дшть як державнi органiзацii.

Рис. 2. Види б

Регюнальний бiзнес-iнкубатор сфери послуг являе собою нову для Украши i 11 регiонiв органiзацiйну структуру. Закордонний досвiд (1тали, 1спани, Нiмеччини, США) [4, 231-234] свiдчить про те, що подiбнi утворення грали i вiдiграють iстотну роль у розвитку п^^темни^^ активностi населення регюну, удосконаленнi органiзацiйних форм господарювання, пщвищенш технiчного i техно-лопчного рiвня виробництва i поширен-ш передового управлiнського досвiду. Створення регюнальних бiзнес-iнкуба-торiв, у тому чист в сферi послуг, у крашах зi змiшаною економiкою здiйснюеться або в рамках державних структур, або на асощативних чи кооперативних основах.

Анал^ична i методологiчна робота з формування регюнального бiзнес-iнку-батора, визначення джерел його фiнансування, функцiй i повноважень носить в Укра"ш пiонерний характер. У даному випадку регюнальний бiзнес-шкубатор сфери послуг задуманий як багатопрофшьна установа, що мае своею метою допомогти опiкуваним 1'м юридичним i фiзичним особам почати власну справу, вийти на внутрiшнiй i зовнiшнi ринки, закрiпитися на них (за

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

с-гнкубаторгв

умови добропо-

рядного ведення справ), захищатися вщ несумлшних або некомпетентних дш контрагентiв, органiв влади, банюв.

Для реалiзацii ще! задачi регюнальний бiзнес-iнкубатор сфери послуг (РБ1СП) повинен мати у своему розпорядженш оргашзацшш, кадровi i фiнансовi ресурси. З огляду на замовниюв конкретного регюну Украши бiзнес-iнкубатор сфери послуг мае бути орiентований на значно бшьш рiзноманiтну дiяльнiсть, особливо в здшсненш професiйних послуг. Вiн повинен профшюватися на такi види робiт: професшний консалтинг (маркетинговий, фiнансовий,

управлiнський), шжишринг, розробку кон'юнктурних i довгострокових прогнозiв, надання аудиторських i iнформацiйних послуг, аутсорсинг, комплексне бiзнес-планування,

створення додаткових робочих мюць, пiдготовку кадрiв.

Бiзнес-iнкубатор створюеться як едина органiзацiя, що мае статус юридично! особи. Подiбна побудова приваблива своею компактнiстю й оперативнютю, а також тим, що грошi у випадку виконання роботи йдуть на единий розрахунковий рахунок бiзнес-

шкубатора. Акци 6iзнес-iнкy6aтоpa понад контрольний пакет можуть бути запропоноваш як великим

тдприемствам, так i пiдпpиемствaм малого бГзнесу, розташованим на територи даного центра i за його межами, шшим центрам пщтримки

пщприемництва, юридичним i фГзичним особам, що володшть вшьними фiнaнсовими засобами i защкавлеш в швестувант ïx у цю сферу, шоземним фГрмам.

При такш оргашзацшнш побудовГ регюнального бГзнес-шкубатора виникае питання про порядок його взаемин з регюнальним фондом пщтримки пщприемництва. Фонд, що володГе контрольним пакетом акцш, може визначати основш напрями роботи

бГзнес-шкубатора, вибГр прюритетГв мГж ними, можливГ додатковГ джерела фшансування, цГльову полггику на виконуват роботи i послуги, яю надаються, порядок розподшу прибутку i дивщендГв, а також структуру бГзнес-шкубатора i кошторис витрат на його утримання.

Комерцшт тарифи за послуги, надаш бГзнес-шкубатором, будуть рГзт для починаючих пщприемщв та тих, що досягли визначеного рГвня розвитку, великих тдприемств, шоземних юридичних i фГзичних оаб.

1з урахуванням викладеного схема управлшня регюнальним бГзнес-шкубатором сфери послуг повинна мати такий вигляд (рис. 3).

Рис. 3. Управлшня регюнальним бгзнес-гнкубатором сфери послуг

Ретельний добiр учасниюв i 'хня життестшкють також е необхiдною умовою дiяльностi регiонального 6i3Hec-iнкубатора в сферi послуг. При цьому роль менеджера може бути виршальною для устху iнкубатора в цiлому. Труднощi в пiдборi добре пiдготовлених менеджерiв з тдприемницькими задатками стали гострою проблемою в багатьох кра'нах. Необхiдно мати на уваз^ що регiональний бiзнес-iнкубатор не е iнтенсивним засобом одержання прибутку, i вiн може стати рентабельним приблизно через 3 роки тсля створення гарних умов. Однак шкубатор -штенсивний засiб для тдготовки кадрiв, що мае потребу в досвщченш адмiнiстративнiй командi i мережi професшно'' пiдтримки.

Представлена модель оргашзацп i функцiонування регiонального бiзнес-iнкубатора сфери послуг i тдтримки пiдприемництва е концептуальною. Розподiл на компани (рис. 3), що представлен на схемi, у значнiй мiрi умовнi. Рада директорiв, керуючись конкурентною обстановкою, може ix укрупнювати або розукрупнювати. При цьому необхщно враховувати, що практичного досвщу в Укра'ш по створенню територiальниx

(регюнальних) бiзнес-iнкубаторiв

фактично немае. У вщмшносл вiд США, де бiзнес-iнкубатори досить устшно здiйснюють свою дiяльнiсть при ушверситетах, в Укра'ш окремi бiзнес-iнкубатори функцiонують у сферi малого бiзнесу не взаемодiючи один з одним. Саме тому представляеться необхщним виконати методичш розробки, що дозволять бшьш реально реалiзувати запропоновану концепцш бiзнес-iнкубаторiв сфери послуг на регюнальному рiвнi.

У висновку видшимо основнi критери, за допомогою яких можна визначити ефективнють функцiонування

регюнального бiзнес-iнкубатора сфери послуг:

кiлькiсть шкубованих малих пiдприемств, перетворених у самостшш фiрми;

обсяг реалiзованоi ними продукци або послуг;

обсяг пiдсумковиx надходжень у бюджет регюну, мюта вiд бiзнес-шкубатора i випущених 1'м пiдприемств;

обсяг виконаних робгг з рiзниx замовлень i програм (реконструкцй промисловостi, аутсорсингу i т.д.);

кiлькiсть i ефективнють

упроваджених шновацшних i

iнвестицiйниx проеклв;

число робочих мiсць, створених на випущених бiзнес-iнкубатором малих пiдприемстваx i фiрмаx;

кiлькiсть створених i випущених наукомютких i iнновацiйниx фiрм;

iншi показники, що вiдображають виконання статутних задач бiзнес-iнкубатора.

Такi головш особливостi створення i меxанiзму функцюнування

регiонального бiзнес-iнкубатора сфери послуг. Доцшьно iнiцiювати створення даних бiзнес-iнкубаторiв у вах регiонаx Укра'1'ни.

Л1тература

1. Блинов А.О., Санин И.И. Менеджмент предпринимательских структур. - Подольск: Сатурн-С, 1999. -432 с.

2. Общие методические положения по формированию специального режима содействия развитию малого предпринимательства в бизнес-инкубаторах / Рук. авт. кол-ва В.И. Ляшенко. Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. - 185 с.

3. Ляшенко В.И. Экономико-правовое обеспечение развития субъектов малого предпринимательства.

Зарyбежный опыт и перспективы его использования в Украине. - Донецк: ИЭП HAH Украины, 2001. - 456 с.

4. Zemke Ronald. The Service Edge.

- Cincinnati: International Thomson Publishing, 2002. - 735 p.

5. McColl R., Callaghan B., Palmer A. Services Marketing: A Managerial Perspective. - Sydney: McGraw Hill, 1998.

- 806 p.

6. Lovelock C.H. Service Marketing. - London: Grichman Press, 2001. - 701 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.