CC BY
64
О.А. 1щенко, М.Г. Чумаченко
КОНЦЕПЦ1Я СТВОРЕННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ Б1ЗНЕС-ШКУБАТОРШ СФЕРИ ПОСЛУГ
Свгговий досвiд показуе, що в умовах економiчноi кризи полiтика, орieнтована на надання допомоги i сприяння розвитку малого
пщприемництва, дае значнi результати в досягненш збалансованого економiчного зростання. Пщтримка пiдприемництва е в першу чергу метою регюшв i мют Украши. Ефективне ринкове
господарство в репонах (мiстах) можливо лише в тому випадку, якщо на ринках товарiв i послуг монополiстичнi структури врiвноважуються необхiдним числом пiдприемств малого
пщприемництва, що у виршальному ступеш забезпечуе збереження ринку i дозволяе виршувати соцiальнi й економiчнi проблеми. Тому пщтримка сфери пщприемництва, особливо в секторi послуг, у репонах Украши повинна бути вщнесена до важливших цiлей державно'1' полiтики, яка здшснюеться на мiському, регiональному i державному рiвнях.
Як вiдзначаеться в лiтературi, «епоха стихiйного «пщприемницького буму» по суп закiнчилася. Пiшли в минуле торгово-посередницью операци «купи-продай», у яких брали участь «вщ мала до велика». «Пша роюв» торкнулася не тшьки пiдприемцiв, але i цiлi оргашзацп рiзного рiвня. Знаменним явищем цього епохального перiоду стало формування нового сощального прошарку суспшьства, так названого «середнього класу», тобто категори людей, рiвень i стиль життя яких визначаеться своерiднiстю поточного моменту i можливiстю 1'хньо'1' участi в
пiдприемницькiй дiяльностi» [1, 3].
В останш роки в науковш лiтературi з'явилася значна кiлькiсть робгт, в яких розглядаються провiднi проблеми розвитку украшського пiдприемництва, у тому чист i методичнi розробки, що сприяють ефективностi малого пiдприемництва в Украшу в 1'х числi i формуванню бiзнес-iнкубаторiв. Серед них необхiдно вiдзначити роботи В.1. Ляшенко [2; 3]. Основною особливютю цих робгт був розгляд поставлено'!' проблеми, як правило, не з позици конкретно досягнутого, а з позици того, що ще тiльки мае бути виконано в цш сферi. Ситуащя в Украiнi характеризуеться вiдсутнiстю
збалансовано'1' моделi розподiлу повноважень i вщповщальносп мiж центральними, регiональними i мунщипальними органами влади i управлiння, включаючи i здiйснення полiтики пiдтримки малого
пщприемництва. У результат ця полгтика, спрямована на регулювання i пщтримку пiдприемництва, виявляеться пiдданою частим i слабко аргументованим змiнам.
Актуальнiсть дано'1' роботи визначаеться тим, що створення i розвиток бiзнес-iнкубаторiв у сферi послуг - один з методiв удосконалення i регулювання господарських суб'екпв регiону. Метою роботи е формування концепци створення та управлiння регюнальним бiзнес-iнкубатором сфери послуг.
Свiтовий досвiд пщтверджуе: малий
© 1щенко Олександр Анатолшович - кандидат eKOHOMiHHnx наук, доцент. Державний ушверситет економiки i торгiвлi iM. М.1. Туган-Барановського; Чумаченко Микола Григорович - академж НАН Украши. 1нститут економiки промисловостi НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
бiзнес - важливий елемент ринкових вщносин, без якого не може гармоншно розвиватися держава. Вш багато в чому визначае темпи економiчного зростання, структуру i якiсть валового нацiонального продукту, формуючи його в межах для Украши обсягом 25-40%. Але справа не тшьки в кшькюних показниках - цей сектор по свош сутi е iманентним елементом ринково'1 iнфраструктури. Високий рiвень розвитку малого пщприемництва виступае необхiдним додатком сучасно'1 моделi ринково-конкурентного
господарства, особливо на рiвнi регiону. Якщо колишня економiчна система в СРСР, у тому чист в Украшу робила виразний акцент на розвитку великих i навпъ гiгантських пiдприемств, то у цей час подолання надмiрноi концентраци виробництва i капiталу, розукрупнення структури економжи виступае однiею з найважливших складового процесу приватизаци, всiеi економiчноi реформи в цiлому.
Мале тдприемництво сприяе в державi ршенню ряду задач:
створенню нових робочих мюць, у тому числi у виробничш i iнновацiйнiй сферах;
насиченню регiональних i мiсцевих ринкiв товарами i послугами вiтчизняного виробництва;
розвитку господарських зв'язюв i економiчноi штеграци;
формуванню соцiального шару приватних власниюв i, тим самим, середнього класу, що сприяе стiйкостi суспiльства.
На раншх стадiях розвитку ринкових вщносин тдприемництво мае потребу в серйознш державнш пiдтримцi. Сприяння малому бiзнесу мають здiйснювати державнi органи влади i громадськi оргатзаци самих пiдприемцiв (союзи, асощацп, агентства,
торгово-промисловi палати). Для цього необхщно сформувати чгтку, едину державну полiтику у вщношент малого бiзнесу. Державну полiтику доцшьно направляти не на адмшютративно-директивне регулювання малого бiзнесу, а на створення необхщно'1 ринково'1 iнфраструктури регюну, системи державно! i суспщьно!' тдтримки його розвитку. Повинно бути обгрунтування економiчних важелiв впливу на малi пiдприемницькi структури з метою 1'хнього прискореного розвитку.
Коли говориться про «мале пiдприемництво», то мова йде про такий процес господарськох дiяльностi, у якому функцii контролю за поточними справами пщприемства здiйснюе фiзична особа. Тому необхiдно враховувати роль власника в процеа виробництва i управлiння фiрмою.
Пропонуеться ув'язати економшо-юридичне поняття «мале пiдприемство» iз соцiально-економiчним явищем i дати визначення малих форм п^^темни^^ дiяльностi як iманентноi складовоi ринкових вiдносин шдус^ального типу, що визначае й шновацшну активнiсть i пiдтримку конкурентного середовища.
Досвiд краiн зi змiшаною економжою показуе, що не всi починання пщприемщв е успiшними. Можна видшити вiсiм стадiй малого бiзнесу (рис. 1).
Наведемо коротку характеристику кожно'1 стадii. Виб1р напряму д1яльност1 та формування ¡дег (окремi особи i групи осiб переконуються в iснуваннi перспективноi можливостi для того, щоб почати малий бiзнес. Створення концепцй i
висування щей, реалiзацiя яких може перетворити можливють у дiйснiсть). Зав'язування контакт1в - реалiзацiя нових iдей вимагае, як правило, пщтримки з боку тих, хто мае фiнансовi
ресурси, ресурси знань, звязки i тдприемницький досвщ. Розробка тактики I стратеги (план маркетингу) -проведення проектного аналiзу i розрахункiв, яке дозволяе
переконатися, що проект може бути здшсненим i мае маркетинго-ринкову перспективу. Початок дгяльностг -починаеться боротьба за виживання з великими
Зростання
УСП1Х
В'яле 1снування
/ -------- ' / \ \ ч ч ч
/ Початок Зак1нчення \ 1
/ д1яльност1 д1яльност1 1 1 г
/ 5 6 7 8 9 10
Зав'язування контакпв
Виб1р напряму д1яльност1
—Г
Формування 1де1
Розробка тактики 1стратегИ
Закриття тдприемства, продаж
2
3
4
Рис. 1. СтадИ розвитку тдприемництва
витратами ресурав i енергп. Складний перюд розвитку, коли майбутне тдприемство пiд сумнiвом, тому що витрати на цих стадiях перевищують доходи. Закгнчення дгяльностг - стадiя «переляку» через неквалiфiковане проектування й ощнку ринкових можливостей пiдприемства. Часто фiрма припиняе свою дiяльнiсть, тому що вона безперспективна. Окремi фiрми повертаються до формулювання ново'1 ще'1 i роблять спробу втiлити п в життя. Припинення дiяльностi - це не банкрутство. В'яле гснування - бшьшють нових пщприемств зупиняються в розвитку, у тому чист через вщсутнють довгостроково'1 мюп, задовольняються досягнутим обсягом i iснують при мiнiмальному числi працiвникiв.
Зростання - в окремих випадках при наявностi iнновацiйного проекту, квалiфiкованого сегментування ринку i позитивно'1 кон'юнктури деякi пiдприемства успiшно минають перiод млявого iснування i починають швидко зростати. Закриття тдприемства, продаж - далеко не вс створеш пiдприемства мають потенцiйнi можливостi зростання в силу помилковосп ще'1, а також через недостатню готовнiсть тдприемця до бiзнесу, у тому чист неквалiфiкованого управлiнського рiшення. Тому тдприемства закриваються або 1х перепродають [4, 134-135].
В Укра'1т у пщприемницькш сферi 23% нових починань вщзначають трирiчний ювiлей i тiльки 8% -
десятилгтшй ювшей. При цьому 53% невдач зв'язано з недостачею каппашв, 21% - викликано недолгом професiйних знань бiзнесу, 15% - неквалiфiкований маркетинг-менеджмент, 11% -
вщсутнють досвiду. Таким чином, пiдприемництво, даючи суспшьству багато чого, у той
же час i обходиться йому недешево. Це необхщно враховувати в умовах становлення пщприемництва практично з нуля.
У вгтчизняному пщприемницга простежуються нездоровi тенденци:
активне проникнення тшьових структур i 1'хне злиття з пiдприемництвом (у сферi послуг, багатьма пщприемствами, що надають професшш послуги, володiють кримiнальнi структури);
перекiс убш невиробничо'1' дiяльностi з орiентацiею на торгово-заку-пiвельну i посередницьку дiяльнiсть (найчастiше на шкоду професiйних i дiлових послуг);
обiг великих обсяпв готiвки, минаючи облiк i контроль фшансових i податкових органiв;
низька пщприемницька культура й етика.
У результат функцп малого i середнього бiзнесу в Укра'т часто не зб^аються з його функцiями в захщних кра'шах. Через структурну
деформованiсть на користь торгово-закупiвельного капiталу таю
найважливiшi функцп пiдприемництва, як здшснення прориву у науково-технiчному прогресс
висококвалiфiкованого консалтингу i високо'1 якосп соцiальних послуг, а також зниження сощально'1 напруженостi через формування середнього класу, в нашш крат залишаються нереалiзованими.
Малий бiзнес як iманентна складова сучасного виробництва багато в чому сприяе пiдтримцi конкурентного тонусу у
вгтчизнянш економiцi, створюе природну сощальну опору суспiльному устрою, оргашзованому на засадах ринку, i формуе новий сощальний шар пiдприемцiв. До цього часу пщприемництво в Украшу незважаючи на проголошений 11 полгтичним керiвництвом i пiдтримуваний бiльшiстю активного населення курс на розвиток ринкових вщносин, розвиваеться уповшьнено i суперечливо.
Однак на сучасному етат внесок малого пщприемництва в оздоровлення економжи краши явно недостатнiй. Пояснюеться це як загальним спадом виробництва i розривом господарських зв'язкiв, так i тим, що не одержала належного розвитку державна пщтримка цього сектора економки, i насамперед на регюнальному рiвнi. Узагальнення досвiду державноi пщтримки малого бiзнесу в розвинутих крашах (Японii, Iталii, Iспанii) [5; 6] указуе, що в УкраЫ необхщно прийняти заходи для створення i функцiонування
регiональних систем державноi пщтримки малого пщприемництва на регюнальному i мунщипальному рiвнях, включаючи спецiальнi органи - комгтети, фонди пiдтримки малого
пщприемництва, i що особливо важливо - об'екти шфраструктури.
Мале пщприемництво для забезпечення свое! життедiяльностi використовуе юнуючу iнфраструктуру економiки краiни, регюну i пiдприемництва в цiлому. Тому внаслщок обмеженостi ресурсiв i вщсутносп можливостей рiвноi конкуренцП з бшьш великими компанiями по таких параметрах, як доступ до фшансових ресурав i державних iнвестицiй, дослiдження кон'юнктури ринку, освоення ново! продукцп, придбання нових технологш, здiйснення науково-технiчних розробок, одержання й аналiз iнформацii, вони
об'ективно знаходяться в несприятливих умовах.
Для мiнiмiзацii негативного впливу цього фактора i додання малому тдприемництву великого динамiзму i гнучкостi необхiдно створення i розвиток iнфраструктури, насамперед у сегмент професiйних послуг, орiентованоi на його потреби. Вона повинна включати систему спецiалiзованих пiдприемств, яю сприятимуть реалiзацii державно! полiтики в сферi малого пiдприемництва i дшчих при державнiй участi або з шщативи самих пiдприемницьких кiл (кредитт, страховi установи,
iнформацiйнi, консультацiйнi й обслуговуючi структури, бiзнес-iнкубатори, технолопчт парки).
Дiяльнiсть iнфраструктури
пiдтримки малого бiзнесу в регiонi спрямована на створення сприятливих умов його розвитку шляхом забезпечення адресно! тдтримки малих пiдприемств за такими
напрямами: фшансовому, майновому, консультацiйному, прогнозно-аналгтич-ному з використанням шструментарш маркетингу, технологiчному,
навчальному й у наданш пiдприемцям широкого спектра висококвалiфiкованих дiлових послуг. У регюнах Украши бiльшiсть елементiв шфраструктури створюеться або стихiйно, або тд програму закордонно'1 допомоги, або виходячи з потреб визначених пщприемницьких груп i об'еднань. При цьому практично вщсутня адекватна ресурсна тдтримка з боку органiв влади. Окремi проекти створення елементiв iнфраструктури, навггь включенi у вiдповiднi державнi i регiональнi програми, не реалiзуються через недостатнють фiнансових ресурсiв i квалiфiкованих кадрiв. Слiд зазначити i недостатню шформованють пiдприемцiв про наявнiсть у регюнах тих або шших елемеш^в iнфраструктури малого
пiдприемництва, 1хне мюцезнаходження, перелiк наданих послуг i умови '1'хнього одержання. Це можна пояснити тим, що i державнi, i регiональнi органи влади i управлшня самоусуваються вiд активно! участi в створенн iнфраструктури пiдтримки малого тдприемництва.
Наступним рiвнем ефективного функцiонування елемеш^в
iнфраструктури регiону е об'еднання !х у комплексну систему з шшими елементами пiдтримки малого i середнього бiзнесу. Цей принцип варто використовувати при реалiзацii проектiв розвитку регiональноi системи -iнформацiйних центрiв, центра маркетингових послуг i регiональних агентств.
Инструментом упорядкування
елемеш^в iнфраструктури повинна стати 1хня акредитацiя в мюцевих органах влади i розвиток процеав саморегулювання пiдприемницького середовища. До числа нових господарських ринкових структур регiону, що тдтримують
пiдприемництво, варто вiднести бiзнес-шкубатори сфери послуг.
Бiзнес-iнкубатор являе собою невелику оргатзащю з обмеженим персоналом, що забезпечуе фiзичний простiр для роботи, рiзнi примiщення i споруди на основi спiльного використання, а також доступ до технiчних засобiв i послуг у сферi ведення бiзнесу як единого iнтегрованого i цiлком прийнятного по вартостi комплексу. Крiм надання пiдприемцям-початкiвцям тимчасових примщень та використання устаткування, керiвництво бiзнес-iнкубатором надае консультативну допомогу в сферi менеджменту, планування, бухгалтерського облжу та звiтностi, з правових питань. Досвщ функщонування бiзнес-iнкубаторiв у розвинутих крашах показуе, що три чвер^ ретельно обраних пiдприемств у
6i3Hec-ÏHKy6aTopi мають rapHi шанси на життя.
Бiзнес-iнкy6aтоp нaцiлено на надання послуг i в знaчнiй Mipi залежить вщ використання обладнання i техшчних зaсо6iв в yнiвеpситетaх i лaбоpaтоpiях, а також вiд надання професшних послуг на нефоpмaльнiй основi людьми,
защкавленими в цiй ще! При piзних пiдходaх, якi використовуються для створення малих тдприемств i3 новою технолопею (як правило, у приватному сектору), метод 6iзнес-iнкy6aтоpiв дав гарш результати.
Концепцiя 6iзнес-iнкy6aтоpiв, що представляе со6ою створення
мжросередовища для пщтримки 6iзнесy на його раншх стaдiях, 6ула розро6лена наприкшщ 70-х роив ХХ сторГччя. На початку 90-х роив зазначена концепщя розвивалася убш створення цшьових бiзнес-iнкyбaтоpiв, «^ртуальних 6Гз^с-iнкy6aтоpiв» i пбрид1в, що складалися з центpiв по розвитку тдприемств i 6Гз^с-iнкyбaтоpiв. Програми розвитку 6Гз^с-iнкy6aтоpiв усе бшьше i 6iльше здобувають характер партнерства мГж державними оpгaнiзaцiями i приватним сектором на основ! взaемноï вигоди. Досвщ фyнкцiонyвaння близько 500 бiзнес-iнкyбaтоpiв у США показуе, що при вщносно скромних фiнaнсових вкладеннях добре оргашзований i керований бiзнес-iнкyбaтоp здатен допомогти в ствоpеннi 50-70 нових ф1рм, тобто 2000-2500 нових робочих мюць, за пеpiод у 10 роюв.
Головною рисою бiзнес-iнкyбaтоpiв е те, що пеpед6aчyвaнi учасники -суб'екти проходять ретельний вщб1р, ï^ надаеться допомога в розробщ 6гз^с-плaнiв i вишyкyвaннi стартового катталу, проводиться навчання основам 6Гз^су. 1нша важлива характеристика полягае у тому, що бiзнес-iнкyбaтоp сам е об'ектом, у якого е перспектива стати незалежним, коли вс його потужносп
будуть задiянi. Першочергова мета бiзнес-iнкубаторiв на рiвнi регiону -виховання п^^темни^^ культури i посилення учасп мiсцевих пiдприемцiв у регюнальному господарста.
Конкретнi цiлi можуть розрiзнятися в залежностi вiд того, у якому напрямi дiе даний бiзнес-iнкубатор, наприклад:
регiональний розвиток - шляхом децентралiзацii господарськоi дiяльностi i вщволжання П вiд великих мiст, мобшзаци мiсцевих ресурсiв;
технологiчнi нововведення -шляхом взаемоди мiж унiверситетами i дослiдницькими iнститутами для просування нововведень (товарiв i послуг) на внутршнш i зовнiшнi ринки;
глобалiзацiя - шляхом надання допомоги у швидкому розвитку бiзнесу шоземним компанiям i просуваннi 1х на внутрiшнiй ринок разом з мюцевими партнерами.
На рис. 2 показано види бiзнес-iнкубаторiв. Створення деяких ринкових структур, наприклад регюнальних бiзнес-iнкубаторiв, можливо на рiвнi не одного, а декшькох регiонiв (наприклад, Донбасу). Такi питання повинш пророблятися з вiдповiдними
регюнальними органами управлiння. Регiональний бiзнес-iнкубатор сфери послуг може створюватися у видi акцюнерного товариства i державноi оргашзацп. У першому випадку вони будуть дiяти в рамках однiеi з оргашзацшно-правових форм
санкцiонування пiдприемств,
передбачених законодавством Украши, зокрема у виглядi акцюнерного товариства закритого типу. При цьому регюнальний фонд пщтримки малого пщприемництва може бути одним iз ств-засновниюв бiзнес-iнкубатора, i доцшьно, щоб йому належало право володшня контрольним пакетом акцiй iнкубатора. У другому випадку бiзнес-iнкубатори дшть як державнi органiзацii.
Рис. 2. Види б
Регюнальний бiзнес-iнкубатор сфери послуг являе собою нову для Украши i 11 регiонiв органiзацiйну структуру. Закордонний досвiд (1тали, 1спани, Нiмеччини, США) [4, 231-234] свiдчить про те, що подiбнi утворення грали i вiдiграють iстотну роль у розвитку п^^темни^^ активностi населення регюну, удосконаленнi органiзацiйних форм господарювання, пщвищенш технiчного i техно-лопчного рiвня виробництва i поширен-ш передового управлiнського досвiду. Створення регюнальних бiзнес-iнкуба-торiв, у тому чист в сферi послуг, у крашах зi змiшаною економiкою здiйснюеться або в рамках державних структур, або на асощативних чи кооперативних основах.
Анал^ична i методологiчна робота з формування регюнального бiзнес-iнку-батора, визначення джерел його фiнансування, функцiй i повноважень носить в Укра"ш пiонерний характер. У даному випадку регюнальний бiзнес-шкубатор сфери послуг задуманий як багатопрофшьна установа, що мае своею метою допомогти опiкуваним 1'м юридичним i фiзичним особам почати власну справу, вийти на внутрiшнiй i зовнiшнi ринки, закрiпитися на них (за
с-гнкубаторгв
умови добропо-
рядного ведення справ), захищатися вщ несумлшних або некомпетентних дш контрагентiв, органiв влади, банюв.
Для реалiзацii ще! задачi регюнальний бiзнес-iнкубатор сфери послуг (РБ1СП) повинен мати у своему розпорядженш оргашзацшш, кадровi i фiнансовi ресурси. З огляду на замовниюв конкретного регюну Украши бiзнес-iнкубатор сфери послуг мае бути орiентований на значно бшьш рiзноманiтну дiяльнiсть, особливо в здшсненш професiйних послуг. Вiн повинен профшюватися на такi види робiт: професшний консалтинг (маркетинговий, фiнансовий,
управлiнський), шжишринг, розробку кон'юнктурних i довгострокових прогнозiв, надання аудиторських i iнформацiйних послуг, аутсорсинг, комплексне бiзнес-планування,
створення додаткових робочих мюць, пiдготовку кадрiв.
Бiзнес-iнкубатор створюеться як едина органiзацiя, що мае статус юридично! особи. Подiбна побудова приваблива своею компактнiстю й оперативнютю, а також тим, що грошi у випадку виконання роботи йдуть на единий розрахунковий рахунок бiзнес-
шкубатора. Акци 6iзнес-iнкy6aтоpa понад контрольний пакет можуть бути запропоноваш як великим
тдприемствам, так i пiдпpиемствaм малого бГзнесу, розташованим на територи даного центра i за його межами, шшим центрам пщтримки
пщприемництва, юридичним i фГзичним особам, що володшть вшьними фiнaнсовими засобами i защкавлеш в швестувант ïx у цю сферу, шоземним фГрмам.
При такш оргашзацшнш побудовГ регюнального бГзнес-шкубатора виникае питання про порядок його взаемин з регюнальним фондом пщтримки пщприемництва. Фонд, що володГе контрольним пакетом акцш, може визначати основш напрями роботи
бГзнес-шкубатора, вибГр прюритетГв мГж ними, можливГ додатковГ джерела фшансування, цГльову полггику на виконуват роботи i послуги, яю надаються, порядок розподшу прибутку i дивщендГв, а також структуру бГзнес-шкубатора i кошторис витрат на його утримання.
Комерцшт тарифи за послуги, надаш бГзнес-шкубатором, будуть рГзт для починаючих пщприемщв та тих, що досягли визначеного рГвня розвитку, великих тдприемств, шоземних юридичних i фГзичних оаб.
1з урахуванням викладеного схема управлшня регюнальним бГзнес-шкубатором сфери послуг повинна мати такий вигляд (рис. 3).
Рис. 3. Управлшня регюнальним бгзнес-гнкубатором сфери послуг
Ретельний добiр учасниюв i 'хня життестшкють також е необхiдною умовою дiяльностi регiонального 6i3Hec-iнкубатора в сферi послуг. При цьому роль менеджера може бути виршальною для устху iнкубатора в цiлому. Труднощi в пiдборi добре пiдготовлених менеджерiв з тдприемницькими задатками стали гострою проблемою в багатьох кра'нах. Необхiдно мати на уваз^ що регiональний бiзнес-iнкубатор не е iнтенсивним засобом одержання прибутку, i вiн може стати рентабельним приблизно через 3 роки тсля створення гарних умов. Однак шкубатор -штенсивний засiб для тдготовки кадрiв, що мае потребу в досвщченш адмiнiстративнiй командi i мережi професшно'' пiдтримки.
Представлена модель оргашзацп i функцiонування регiонального бiзнес-iнкубатора сфери послуг i тдтримки пiдприемництва е концептуальною. Розподiл на компани (рис. 3), що представлен на схемi, у значнiй мiрi умовнi. Рада директорiв, керуючись конкурентною обстановкою, може ix укрупнювати або розукрупнювати. При цьому необхщно враховувати, що практичного досвщу в Укра'ш по створенню територiальниx
(регюнальних) бiзнес-iнкубаторiв
фактично немае. У вщмшносл вiд США, де бiзнес-iнкубатори досить устшно здiйснюють свою дiяльнiсть при ушверситетах, в Укра'ш окремi бiзнес-iнкубатори функцiонують у сферi малого бiзнесу не взаемодiючи один з одним. Саме тому представляеться необхщним виконати методичш розробки, що дозволять бшьш реально реалiзувати запропоновану концепцш бiзнес-iнкубаторiв сфери послуг на регюнальному рiвнi.
У висновку видшимо основнi критери, за допомогою яких можна визначити ефективнють функцiонування
регюнального бiзнес-iнкубатора сфери послуг:
кiлькiсть шкубованих малих пiдприемств, перетворених у самостшш фiрми;
обсяг реалiзованоi ними продукци або послуг;
обсяг пiдсумковиx надходжень у бюджет регюну, мюта вiд бiзнес-шкубатора i випущених 1'м пiдприемств;
обсяг виконаних робгг з рiзниx замовлень i програм (реконструкцй промисловостi, аутсорсингу i т.д.);
кiлькiсть i ефективнють
упроваджених шновацшних i
iнвестицiйниx проеклв;
число робочих мiсць, створених на випущених бiзнес-iнкубатором малих пiдприемстваx i фiрмаx;
кiлькiсть створених i випущених наукомютких i iнновацiйниx фiрм;
iншi показники, що вiдображають виконання статутних задач бiзнес-iнкубатора.
Такi головш особливостi створення i меxанiзму функцюнування
регiонального бiзнес-iнкубатора сфери послуг. Доцшьно iнiцiювати створення даних бiзнес-iнкубаторiв у вах регiонаx Укра'1'ни.
Л1тература
1. Блинов А.О., Санин И.И. Менеджмент предпринимательских структур. - Подольск: Сатурн-С, 1999. -432 с.
2. Общие методические положения по формированию специального режима содействия развитию малого предпринимательства в бизнес-инкубаторах / Рук. авт. кол-ва В.И. Ляшенко. Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. - 185 с.
3. Ляшенко В.И. Экономико-правовое обеспечение развития субъектов малого предпринимательства.
Зарyбежный опыт и перспективы его использования в Украине. - Донецк: ИЭП HAH Украины, 2001. - 456 с.
4. Zemke Ronald. The Service Edge.
- Cincinnati: International Thomson Publishing, 2002. - 735 p.
5. McColl R., Callaghan B., Palmer A. Services Marketing: A Managerial Perspective. - Sydney: McGraw Hill, 1998.
- 806 p.
6. Lovelock C.H. Service Marketing. - London: Grichman Press, 2001. - 701 p.
