CC BY
29
УДК 330.341.1(477) DOI: ЪИр5://сЫ.отъ/10.37405/1729-720б.2020.1(38).131-137
Вжшорш Ярославiвна Пушак
магстр ОКСЮ 0000-0002-6217-1767,
Наталя Iгорiвна Горбаль
канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0003-1448-5603,
Нацюнальний утверситет «Льв^вська полтехтка», м. Львiв
1ННОВАЩ1 ЯК ЧИННИК П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСП УКРА1НИ
Вступ. Одним iз найважливiших завдань розвитку нацюнально1 економiки Украши сьогодш е стимулю-вання та забезпечення стшкого економiчного зрос-тання, вихщ на зовнiшнi ринки, а також створення бiзнес-середовища, сприятливого для впровадження iнновацiйних проектiв. Розвиток iнновацiйного бiз-нес-середовища залежить вiд системно! роботи уряду, державно-приватного партнерства, пщприемницьких шщатив та науково! дiяльностi. Пiдтримка пщприем-ництва повинна супроводжуватися ефективним вико-ристанням фiнансових iнструментiв та шновацш. Уряд повинен гнучко й, оптимiзуючи бюрократичнi про-цеси, вiдiгравати ключову роль у активiзащí шновацш-ного розвитку тдприемств, що у глобальних умовах е ключовим фактором тдвищення мiжнародноí конку-рентоспроможностi (КСП) кра!ни в целому.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Протягом багатьох роив у наукових працях придшяеться значна увага розвитку теори, методологи, шформацшного та аналiтичного забезпечення управлiння шноващями, а також розвитку бiзнес-середовища нащональних еко-номiк кра!н, зокрема Украши.
Так, I. Ломачинська та I. Шдпрна [1] вважають, що в контекста технолопчних змiн та глобалiзащí, важливо використовувати iнновацiйний потенцiал, щоб забезпечити розвиток нащонально1 економiки. Аналiз впливу елементiв iнновацiйного потенцiалу на ВВП та експорт у крашах 6С показав, що найбшьший вплив на КСП розвинених кра1н 6С здiйснюють на-уковi, фiнансовi i людсью ресурси. М. Вакулич [2] до-слiджуе iнновацiйний клiмат Украши та вказуе на важливiсть залучення саме iнвестицiй з-за кордону з метою його покращення. Л. Дмитришин та О. Зварич [3] пропонують методичний пiдхiд до визначення сту-пеня ефективностi iнновацiй в iерархiчному регю-нальному розрiзi, що базуеться на використанш бага-товимiрних статистичних шструменив аналiзу. Я. Ша-нас i С. Ткач [4] стверджують, що бiльшiсть показни-юв нащональних економж кра1н 6С можуть слугувати Укра1ш лише прикладом стратегiчних характеристик, а не базою порiвняння для формулювання коротко- чи середньострокових плашв iнновацiйного розвитку.
Д. Завадська [5] зазначае, що монетаристи об-Грунтували роль грошово-кредитно1 полiтики як основного шструменту, що визначае рiвень економiчноl активностi та можливiсть фшансування iнновацiй. А. Руснак та С. Шрохорчук [6] стверджують, що Укра-!ш потрiбно брати участь у потужних iнiцiативах щодо iнновацiй, яю впроваджуються в 6С. Б. Шуба й А. Со-цький [7] пишуть, що фiнансова пiдтримка шновацш-
ного малого бiзнесу базуеться на його орiентащí i мае рiзнi джерела фiнансування. Шричому, капiталiзацiя нематерiальних активiв малого бiзнесу у виглядi ш-телектуального капiталу забезпечуе використання фшансових iнструментiв на економiчному ринку. О. Жилшська, М. Ситницька та А. Вылова [8] визна-чили основш принципи, на яких повинен базуватись шновацшний потенцiал у дослщницьких ушверсите-тах. В. Качурiнер та М. Грушко [9] стверджують, що в рамках штеграцшних процесiв для Украши, виникла потреба у формувант власно1 шновацшно1 моделi розвитку вггчизняно1 економiки. В. Ляшенко та Л. Ков-чуга [10] пропонують штегральну оцiнку шновацшно1 дiяльностi вгтчизняних промислових пiдприемств по-рiвняно з шшими iнновацiйно-активними пщприем-ствами за окремими галузями з метою виявлення !х досягнень чи вiдставань.
На думку Ю. Лазаренко, сучаснi компанп не можуть вижити на ринку в довгостроковш перспективi без динамiчних iнновацiйних можливостей розробляти новi компетенци з адаптацп до мiнливих бiзнес-сере-довищ. Фактори допомагають переходити з «закрито1» шновацшно1 моделi, яка орiентована переважно на внутрiшнi дослщження та розробки, до «вщкрито1» шновацшно1 практики, засновано1 на принципi струк-туровано1 взаемодп кшькох партнерiв, що беруть участь у бiзнес-екосистемi для спшьного розвитку шно-вацшних продуктiв [11]. П. Латковський та А. Мару-щак [12], аналiзуючи вiдносини 6С-Украша, стверджують, що крашам потрiбно знайти правильний баланс м1ж ефективною державою та сильними демо-кратичними органiзацiями, що здатш забезпечити справжню вiдповiдальнiсть сво1х керiвникiв.
Питання КСП сьогоднi також детально вивчають багато заруб1жних та вичизняних науковцiв та практиков. Так, автори пщручника [13] системно аналiзують КСП рiзних об'ектiв на уах рiвнях, зокрема й кра'ш, а Т. Хворост [14] дослщжуе КСП вичизняног еконо-мiки.
Роль шновацш у забезпеченш КСП остантми роками теж дедалi больше актуалiзуеться. Так, В. Ан-тощенкова [15] стверджуе, що конкурентоспроможна економiка вимагае формування шновацшно1 екосис-теми, де шновацп iнтенсифiкуються на всiх рiвнях, i задiянi всi зацiкавленi сторони; адже саме шновацп, пов'язанi з високотехнолопчним виробництвом, е ключовим фактором забезпечення сильних глобальних позицiй.
Ю. Лупенко та Н. Патика [16] довели, що конку -рентоспроможними в м1жнароднш торгiвлi сьогоднi
стають не т кра'1ни, що забезпеченi природно-ктма-тичними чи людськими ресурсами, а яю активно роз-вивають i впроваджують у практику шновацшш технологи.
Ю. Полякова [17] узагальнюе засади взаемообу-мовленосп iнновацiйного розвитку та КСП, формуе методолопчш основи стратегiчного програмування розвитку регюшв, включаючи використання шнова-цшного чинника посилення конкурентних переваг, анатзуе вiдмiнностi стратегiй iнновацiйного розвитку кра'1н 6С i Укра'1ни, пропонуе оргашзацшно-еконо-мiчнi iнструменти штеграци Укра1ни та 6С в шнова-цiйнiй сферi тощо.
Н. Скоробогатова [18] систематизуе фактори, яю впливають на м1жнародну КСП кра'1н на макро- та мiкрорiвнях. При цьому визначено, що краши, яю е iнновацiйними лщерами шляхом застосування таких iнструментiв 1ндустри 4.0, як управлiння життевим циклом товару, штернет речей, кiберфiзичнi системи, обробка великих даних, розумне пщприемство та мiсто, хмарнi обчислення, адитивне виробництво, краще реалiзували сво'1 конкуренты переваги за раху-нок пщвищення КСП товарiв та пiдприемств.
Попри значний обсяг наукових праць за тематикою, все ж актуальною залишаеться потреба у визна-ченнi можливостей пщвищення м1жнародно'1 КСП Ук-ра!ни на сучасному етапi шляхом активiзацu 11 шнова-цшно'1 складово'1.
Метою статп, власне, й е визначення впливу шновацш на КСП Укра!ни в сучасних умовах та перспектив 11 пiдвищення.
Виклад основного матерiалу. В умовах все больше глобалiзованого економiчного середовища кра!ни сти-каються з рiзними ризиками та можливостями, пов'я-заними з КСП. 1нтенсившсть та напрямки руху това-рiв, послуг, робочо! сили та катталу м1ж вiдкритими економiками зростають i стають бшьш нестабшьними з позитивними наслщками для одних та негативними для шших економiк та кра!н, що все больше уваги придшяють рiзним м1жнародним рейтингам КСП та прагнуть покращити вiдповiдну полiтику свое! кра!ни в пошуках шляхiв 11 пiдвищення. На свiтовому рiвнi м1жнародш економiчнi оргашзаци сприймають пщви-щення КСП кра'1н як необхiдну умову стабильности й зростання свггово1 економiки та бшьш глибоко'1 штеграци економiк, що розвиваються, у м1жнародш еко-номiчнi процеси. Мiжнароднi порiвняння КСП кра'1н широко використовують iз метою визначення можливостей бiзнесу, а також вiдносного добробуту наци, що в свою чергу допомагае формувати подальшi очiку-вання вщ полiтики уряду.
1снують рiзнi м1жнародш методики рейтингу-вання кра'1н за КСП. Одним iз найпоширенiших серед них е 1ндекс глобально'1 конкурентоспроможносп
(1ГК) Всесвiтнього економiчного форуму, що включае 12 показниюв, а саме: яюсть iнститутiв, шфраструк-туру, макроекономiчну стабiльнiсть, здоров'я i почат -кову освиу, вищу освiту та професшну пiдготовку, ефективнiсть на ринку товарiв i послуг, ефекгивнiсть на ринку пращ, розвинешсть фiнансового ринку, КСП компанш та iнновацiйний потенцiал. За останш де-юлька роюв позищя Укра1ни за 1ГК погiршилась. Протягом 2017-2019 рр. рейтинг кра'1ни знижувався на 2 позици щороку та станом на 2019 р. склав 85 пози-цiю серед 141 краши [19-21].
Аналiзуючи складовi 1ГК, вiдзначимо, що шфра-структура вщирае вирiшальну роль у пiдвищеннi м1ж-народно'1 КСП кра'1ни. II вдосконалення приводить до бшьш плавного перемщення людей, продуктiв та послуг, що сприяе швидшш доставцi товарiв та послуг.
Дшове середовище повинно бути таким, щоб воно покращувало координащю м1ж органiзацiями державного сектору. Найкращi методи включають на-дання пщтримки та стимулiв для науково-дослщно'1 дiяльностi, розвитку людських ресурсiв та освгга, заохочення iнновацiй, сприяння вдосконаленню про-мислових блоков та пщвищення продуктивности малих та середнiх пщприемств.
Висока загальна продуктивнiсть факторiв вироб-ництва е пщГрунтям економiчного зростання i показуе синергiю та ефектившсть використання капiталу та управлiння персоналом, сприяе зростанню КСП краши.
Важливе значення мають також кампани з пщвищення продуктивности, осюльки вони сприяють пош-формованостi громадськоси та надають механiзми для використання шструменпв та методiв пiдвищення продуктивность
Одним iз ключових факторiв впливу е посилення науково-дослщно'1 дiяльностi, яка сприяе творчосп, iнновацiям та технолопчному розвитку. Стратегiчне значення мае вдосконалення можливостей пщприемств стати бшьш продуктивними постачальниками та експортерами.
Сьогоднi шноваци визначають як новi напрямки використання наявних ресуретв бiзнесу, нову продук-цiю, новi методи виробництва, новi постачальники або джерела сировини, використання нових ринюв збуту та ш. 1нноваци е важливим iнструментом пщприемця у створеннi й пiдтриманнi конкурентного потенщалу бiзнесу, а отже — формуванш м1жнародно'1 КСП кож-но'1 кра'1ни зокрема.
На основi проведених дослщжень можна ствер-джувати, що для Укра'ши протягом 2018-2019 рр. шно-вацiйний потенцiал (за 1ГК) був iндикатором iз най-нижчими позицiями. Оцiнювання його складових наведено у таблиц та на рис. 1.
Вплив iнновацiйного потенщалу на КСП Укра'ши за (1ГК) у 2018-2019 рр
Таблиця
Показники Значення показника Ранг/140 Значення показника Бал* Ранг/141 Кра'1на з най-вищим показ-ником
2018 2019
1 2 3 4 5 6 7
1. Iнновацiйний потенцiал (0-100) - 58 - 40,1 Т 60 Нiмеччина
1.1. Взаемодiя i рiзноманiт-тсть (0-100) - - - 40,3 Т 70 Сiнгапур
132
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
Зактчення таблищ
1 2 3 4 5 6 7
1.1.1. Рiзноманiтнiсть робочо'1 сили (1-7) 4,5 62 4,6 60,4 î 59 Сшгапур
1.1.2. Стан розвитку клас-терiв (1-7) 3,2 106 3,5 40,9 î 96 Iталiя
1.1.3. Мтжнародш спiльнi винаходи (од./млн осiб) 0,5 56 0,53 13,0 î 55 5 краш
1.1.4. Ствпраця мульти-стейкхолдерiв (1-7) 3,7 56 3,8 47,0 î 58 Ъзрашь
1.2. Дослщження та розвиток (0-100) - - - 31,1 1 59 Япошя
1.2.1. Науковi публiкацiï (iндекс) 215,7 50 229,3 80,6 î 50 9 краш
1.2.2. Патентт заявки (од./млн осiб) 1,41 62 1,56 17,3 î 62 8 краш
1.2.3. Витрати на досль дження i розробки (% ВВП) 0,6 56 0,4 15,0 1 67 7 краш
1.2.4. Яюсть науково-досль дних iнститутiв (iндекс) 0,04 44 0,04 11,8 î 44 7 краш
1.3. Комерцiалiзацiя (0-100) - - - 57,6 î 60 Люксембург
1.3.1. Досвiдченiсть спожи-вачiв (1-7) 3,4 74 3,6 44,0 î 65 Корея
1.3.2. Заявки на торговельш марки (од./млн оаб) 653,88 60 744,49 71,2 î 59 7 краш
* Бали за шкалою вщ 0 до 100, де 100 показуе оптимальну ситуащю або «межу», стршки вказують напрям змши балу у порiвняннi з попередтм перiодом.
Складено авторами на основi джерел [20-21].
Заявкпна тор говел ьт марки
Д0свичен1сть спожпвач1В
Яю сть наук'ОЕО-
Д0СЛ1ДН11Х ШСТПГуТТВ
В] гграшна досл1дженга i рочробкп
Рвномаштшсть pooonoï сипи ЮС
Стан p03bi itky taacTqjÎB
М)Жнародш спщьш ВННаХОДИ
Сгпвпраця тльти-стеккхолдерш
HayKosi публнсацн
001S •2019
Патентш заявки
Рис. 1. Пор1вняння значень складових тновацшного потенщалу Украти (за 1ГК) у 2018-2019 рр. (за шкалою 0-100)
Побудовано авторами на основi джерел [20-21].
Найбшьш позитивний ефект серед елеменив, що впливають на шновацшний потенщал Украши вщпо-вщно до 1ГК, здшснюють так! його складов1 показ-ники, як науков1 публжацп, заявки на торговельш марки та р1зномаштшсть робочо'1 сили.
Натомють, значно гальмують здатшсть до шновацш таю складов!, як яюсть науково-дослщних шсти-туив, мтжнародш спшьш винаходи, а також змен-шення витрат на дослщження i розробки. Зауважимо, що низька яюсть науково-дослщних iнститутiв зу-мовлена, насамперед, неефективним використанням бюджетних коштiв, що ускладнюе проведення фунда-ментальних дослiджень у рiзних галузях. До основних
проблем, що стосуються звггування головного розпо-рядника бюджетних коштiв, можна вiднести той факт, що форми звтв, яю використовуються науковими ус-тановами, е недосконалими та не дозволяють належ-ним чином оцiнити яюсть к дiяльностi. Важливо за-значити, що дуже часто формування прiоритетних на-прямюв дослiджень у зазначених установах вщбува-еться недостатньо обГрунтовано, що призводить до не-доцшьного використання ресуретв та зниження мтжна-родно'1 КСП Украши загалом.
Характерною особливютю розвинених краш свiту е вщносно висою витрати на дослiдження та розробку iнновацiй. Цi краши подшяють на три групи залежно
вщ !х шновацшно! политики. До першо! групи належать кра!ни, зор1ентоваш на розвиток шновацш, !х впровадження та претендування на мюце лщера в га-луз1 шновацшних розробок, а також на шдтримку на-укового потенщалу (США, Франщя та Великобрита-шя). Друга група — краши, де створено сприятлив1 умови для розвитку шновацшно! д1яльност1, шнова-цшного потенщалу (Швейцар1я, Швещя, Шмеччина). Третя група — краши, яю сприяють стимулюванню шновацшного розвитку та координують шноващ! (Япошя та Швшчна Корея) [22]. Вважаемо, що до ще! групи також можна вщнести й Укра!ну, осюльки на даному етат вщбуваеться багато процеав 1з розвитку шновацшних галузей.
За результатами The 2019 European innovation scoreboard [23] краши 6С за результатившстю шновацшно! д1яльноси подшено на так! 4 групи: 1) шнова-цшш лщери (Швещя, Ф1нлянд1я, Дашя, Нщерланди, Естотя, 1рланд1я); 2) сильш новатори (Люксембург, Великобриташя, Шмеччина, Бельпя, Австр1я, Франщя); 3) пом1рш новатори (Португал1я, Чех1я, Словешя,
Словаччина, Юпр, Мальта, Ггал1я, Латв1я, Литва, Угор-щина, Польща, 1спашя); 4) скромш новатори (Руму-шя, Болгар1я). У 2019 р. 6С на глобальному р1вш перевершив США, розрив щодо Бразилп, 1ндГ1, Росп та Швденно! Африки залишаеться значним. Однак 6С втрачае позищ! щодо Япош! та Швденно! Коре!, а Китай наздоганяе 6С втрич1 швидше, н1ж зростае шно-вацшна д1яльшсть Союзу. В окремих сферах шновацш найкращими кра!нами 6С е: Дашя — людсью ресурси та сприятливе для шновацш середовище; Люксембург — приваблив1 дослщницью системи; Франщя — фшанси та тдтримка; Шмеччина — ф1рмов1 швести-щ!; Португал1я — шноватори МСП; Австр1я — зв'язки; Мальта — штелектуальш активи; 1рланд1я — вплив на зайнятють та збут [23].
Вщповщно ж до Глобального шдексу шновацш, який враховуе 80 критерИв та дозволяе проводити що-р1чний мониторинг шновацшно! д1яльносп кра!н (129 у 2019 р.), рейтинг шновацшно! д1яльносп Укра!ни у свт зменшився протягом 2019 року (рис. 2).
39
о 38,5
о '
о 38
«
и 37,5
л «
о к д
• ¡5 3б,5
(D
37
. И 36 g 35,5
Л
§ 35
ю о
4 34,5
1-ч
34
2013 (71) 2014 (63) 2015 (64) 2016 (56) 2017 (50) 2018 (43) 2019 (47)
Роки (мюце у рейтингу) Рис. 2. Динамжа рейтингу Украти за Глобальним тдексом тновацш у 2013-2019 рр.
Побудовано авторами на основ1 джерела [24].
Завдяки бшьш детальному дослщженню шновацшного потенщалу та вщповщних показниюв, можна побачити, що яюсть вггчизняного державного регулю-вання у цьому напрям1 е досить слабкою i вимагае вщповщних дш влади та вжиття необхщних заход1в щодо вдосконалення показниюв.
На сьогодш шновацшне законодавство Укра!ни включае понад тисячу нормативно-правових акпв, що регулюють ту чи шшу сферу шновацшно! д1яльность Однак законодавство Укра!ни е складним i мютить як нормативно-правов1 акти Укра!ни, так i м1жнародш правов1 акти, учасниками яких е Укра!на. Анал1зу-вання законодавства Укра!ни про шноващ! свщчить про вщсутшсть узгоджено! системи стимулювання шновацш. Незважаючи на значну юльюсть шщатив щодо вдосконалення, укра!нське законодавство щодо шновацш дос1 залишаеться недосконалим i потребуе систематизащ! й адаптування до м1жнародних стандарта, у першу чергу 6С.
У сучасних умовах одним 1з ключових прюритепв Укра!ни е штегращя до бвропейського дослщниць-кого простору. Це можливо завдяки двостороннш м1ж-народнш ствпращ з кра!нами, що е членами 6С, кра-!нами сх1дного партнерства, а також учасп Укра!ни у Рамков1й програм1 6С з досл1джень та 1нновац1й «Горизонт 2020». Пдсумовуючи 446 конкурав програми «Горизонт 2020», що вщбувались протягом 20142019 рр., можна побачити, що для 117 украшських ор-ган1зац1й-учасник1в передбачено ф1нансування у роз-м1р1 17,232 млн евро для 90 проекив, 9 з яких координують украшсью оргашзацп. Протягом цього пер1оду 1190 украшських установ тдготували та подали для учаси 915 пропозиц1й проект1в. 117 украшських орга-н1зац1й беруть участь у проектах, загальна варт1сть яких становить близько 465 млн евро [25].
Украшсью ушверситети 1 науков1 установи активно беруть участь у двосторонньому науково-тех-шчному сп1вроб1тництв1 в рамках м1журядових угод.
134
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
У 2019 р. вггчизняш вчеш виконували 119 бшатераль-них проекив разом 1з шоземними науковцями з 12 кра!н, серед яких бшьша частина е членами 6С, а та-кож 1ндп, Китаю, Коре!, Б!лорус1, США. У пор1внянш з попередшм роком юльюсть проекив такого типу збшьшилась майже на чверть.
Сьогодш Укра!на е асоцшованим учасником Програми наукових дослщжень та навчання «бвра-том», М1жнародно! европейсько! шновацшно! науко-во-техшчно! програми «EUREKA», програми НАТО «Наука заради миру» та ш. Також налагоджена ств-праця укра!нських дослщницьких оргашзацш та уш-верситетав 1з м1жнародними оргашзащями та фондами, а саме Укра!нським науково-технолопчним центром (УНТЦ), бвропейською оргашзащею з ядер-них дослщжень (ЦЕРН), Науковим комитетом з ан-тарктичних дослщжень (СКАР) тощо.
Завдяки процесу глобал1защ!, що впливае, в тому числ1, на наукову сферу, шформащя, що стосуеться результата наукових дослщжень мае бути доступна ук-ра!нським науковцям. У травш 2019 р. завдяки МОН ус украшсью державш чи комунальш заклади вищо! освгти та науков1 установи отримали можливють доступу до визнаних м1жнародних баз даних Scopus та Web of Science за кошти бюджету. Станом на жовтень 2019 р. вщповщний доступ отримали вже 394 украшсью комунальш заклади вищо! освгти та науков1 установи [25].
У контексп проведених дослщжень слщ вщзна-чити й важливють р1вня шновацшноси вгтчизняних суб'екив господарювання.
Видання «Mind.ua» спшьно з «KPMG Укра!на» та платформою вщкритих шновацш «RE:ACTOR» провели дослщження та створили 1ндекс шновацш укра-!нських компанш (Mind Innovation Index) [26], анал1-зуючи р1вень шновацшносп, здатн1сть зм1нюватись чи швидко адаптуватись та вщповщати викликам часу 50 найбшьших укра!нських компан1й у 10 р1зних галу-зях. Цей 1ндекс 1нновац1йност1 не мае на мет1 визна-чити найб1льш 1нновац1йн1 компанп чи створити рейтинги на основ1 конкуренцИ м1ж ними, а прагне про-анал1зувати, чи велик! компанп в Укра!ш е готовими до змш, визначити досягнення чи недол1ки для пода-льшого прогнозу перспектив д1яльность
В1дпов1дно у 2019 р. було виявлено таю ключов1 тенденщ! 1нновац1йно! д1яльност1 в1тчизняних компа-н1й: 1) найслабше м1сце укра!нських компан1й — б1з-нес-модел1; 2) за браком шновацш доц1льно автомати-зувати б1знес-процеси; 3) споживач1 не завжди реагу-ють на шновацп; 4) державн1 компанИ набагато по-в1льн1ше впроваджують 1нновац1!, н1ж приватш; 5) ци-фрова трансформац1я неможлива без одночасно! зм1ни корпоративно! культури; 6) майбутне взаемодИ з1 спо-живачем — у використанн1 дата-анал1тики задля ство-рення нового емоцшного досв1ду.
Завдяки проведеному досл1дженню [26], «Mind. ua» та «KPMG Укра!на» визначили 10 галузей укра!н-сько! економ1ки, що найб1льше зм1нились протягом останнього часу або мають тенденщ! до значних змш завдяки розвитку та впровадженню шновацш у кон-кретнш галуз1 або сум1жних 1з нею сферами. Також на основ1 1ндексу 1нновац1йност1 укра!нських компан1й було визначено його еталонний р1вень для кожно! га-луз! зокрема.
Висновки. В сучасних умовах господарювання шноващ! е важливим фактором КСП. Товарш 1ннова-цИ, 1нновац1йн1 процеси чи б1знес-модел1 дозволяють б1знесу зб1льшити частку ринку, формувати стратег1чн1 конкурентн1 переваги, що мае позитивш результати не лише для певно! орган1зац1!, але й для вс1е! нац1ональ-но! економ1ки.
П1двищення КСП на основ1 розвитку 1ннова-ц1й — це не здатшсть чи прив1лей лише кра!н 1з висо-ким р1внем доходу. Кра!ни, що розвиваються, також прагнуть втшювати в1дпов!дну пол1тику з метою збшь-шення сво!х шновацшних можливостей. 1нновац1йна пол1тика розробляеться залежно в1д потреби кра!н, а !! вплив в1др1зняеться нав1ть, якщо р1вень розвитку кра!н однаковий. Деяк1 кра!ни, що розвиваються, пост1йно вдосконалюють свш 1нновац1йний потенц1ал, що позитивно впливае на !х КСП.
1з метою п1двищення р1вня 1нновац1йно! складо-во! КСП Укра!ни п1дприемствам доцшьно актив1зу-вати розвиток та автоматизащю власних б1знес-проце-с1в, що дозволить впровадити у д1яльшсть нов1тн1 технолог^ та вщповщно покращити фшансов1 результати. А перспективи актив1зац1! експорту, зокрема на ринку 6С, е суттевим стимулом для п1дприемств. З метою ж вдосконалення процес1в та д1яльноси науково-досл1д-них 1нститут1в загалом доц1льно розширювати сп1вро-б1тництво м1ж орган1зац1ями з р1зних галузей за най-б1льш перспективними напрямками. При цьому важ-лива ор1ентац1я на назваш вище чинники й показники формування 1нновац1йного потенц1алу, що ощню-ються в м1жнародних рейтингах кра!н, та св1тових л1-дер1в у сфер1 1нновац1йного розвитку.
Список використаних джерел
1. Lomachynska I., Podgorna I. Innovation potential: impact on the national economy's competitiveness of the EU developed countries. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. № 4(1). P. 262-270. https://doi.org/ 10.30525/2256-0742/2018-4-1-262-270.
2. Вакулич М. М. Глобал1зацшш виклики еконо-м1ки Укра!ни: д1агностування стану швестицшного кл1мату як руш1йно! сили в контексп економ1чних те-нденц1й сьогодення. Вкник eKOHOMiHHoi науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 38-43. doi: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2019.2(37).38-43.
3. Dmytryshyn L., Zvarych O. Innovations as a priority factor of the regional economic development. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. № 4(2). P. 70-77. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-2-70-77.
4. Panas Ya., Tkach S. The features of innovation management at Ukrainian and European enterprises. Baltic Journal of Economic Studies. 2017. №3(2). Р. 101-106. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-2-101-106.
5. Zavadska D. Determining the role of banks in the financing of innovative development processes of the economy. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. № 4(3). P. 68-73. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-68-73.
6. Rusnak A., Prokhorchuk S. Innovative capacity of Ukraine's economy in the international context. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. № 4(3). P. 264-270. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-264-270.
7. Shuba B., Sotskyi A. World experience in financing innovative small businesses. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. № 5(1). P. 239-244. doi: 10.30525/22560742/2019-5-1-239-244.
8. Zhylinska O., Sitnicki M., Vikulova A. Systematic assessment of the innovative potential of a research university. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. № 5 (2). P. 38-44. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-38-44.
9. Kachuriner V., Hrushko M. Formation of the innovative project financing model in modern conditions. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. 5(2). P. 65-72. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-65-72.
10. Ляшенко В. I., Ковчуга Л. I. PiBeHb шновацш-hoï дiяльносri промислових пщприемств: методичний щдхщ до ощнки. Економжа промисловости 2018. № 4 (84). С. 87-101. https://doi.org/10.15407/econindustry 2018.04.087.
11. Lazarenko Yu. Open innovation practice: exploring opportunities and potential risks. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. № 5(2). P. 90-95. https: //doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-90-95.
12. Latkovskyi P., Marushchak A. Problems and prospects of deepening EU-Ukrainian relations. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. 5(2). P. 96-103. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-96-103.
13. Кузьмш О. G., Горбаль H.I. Управлшня м1ж-народною конкурентоспроможтстю тдприемства: тдручник. Львiв: Компакт-ЛВ, 2005. 304 с.
14. Хворост Т.В. Стан конкурентоспроможноси нащонально1 економiки Украши. Економжа i суспыьс-тво. 2017. Вип. №10. URL: http://www.economyand society.in.ua/journal/10_ukr/27.pdf.
15. Антощенкова В. В. Конкурентоспроможнiсть як основа ефективно! нацiональноï економiки. Вкник XapKie. нац. техн. ун-ту сы. госп-ва iM. П. Василенка. Харюв : ХНТУСГ, 2019. Вип. 200: Екон. науки. С. 8495.
16. Лупенко Ю.О., Патика H.I. Роль шновацш у забезпеченш конкурентоспроможностi Украши на св1-тових ринках сшьськогосподарсько! продукдiï. Агрос-вт. 2019. №11. С. 16-23. doi: 10.32702/2306-6792. 2019.11.16.
17. Полякова Ю.В. Iнновацiйнi засади тдви-щення конкурентоспроможностi регiонiв Украши в процес евроiнтеграцiï: дис.... д-ра екон. наук за спец. 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил i репональна економжа» / ДУ « 1нститут регюнальних дослiджень iм. M.I. Долшнього НАН Украши». Львiв, 2019.
18. Скоробогатова Н. Мiжнародна конкуренто-спроможшсть краш у реалiях iнновацiйних зрушень шдустрп 4.0. Економiчний аналiз. 2019. Т. 29(3). С. 2128. https://doi.org/10.35774/econa2019.03.021.
19. The Global Competitiveness Report 2017-2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05 FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2% 80%932018.pdf.
20. The Global Competitiveness Report 2018. URL: http://www.cdi.org.pe/pdf/IGC/2018/The_Global_Comp etitiveness_Report_2018.pdf.
21. The Global Competitiveness Report 2019. URL: http :/ /www3.weforum .org/docs/WEF_TheGlobalCompeti tivenessReport2019.pdf.
22. Юринець З.В. 1нновацшш стратеги в системi тдвищення конкурентоспроможностi економiки Украши: дис.... д-ра екон. наук 3i спещальносп: 08.00.03 — Економiка та управлшня нащональним господарст-вом. Льв1в: Льв1вський нацiональний унiверситет 1м. I. Франка, 2016.
23. 2019 innovation scoreboards: The innovation performance of the EU and its regions is increasing. Published on: 17/06/2019. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/growth/content/2019-innovation-sco reboards-innovation-performance-eu-and-its-regions-inc reasing_en.
24. Global Innovation Index. 2019 report. URL: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2019-report.
25. Мгжнародш HayKOBi проекти. МОН. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/mizhnarodni-naukovi-proekti.
26. Mind Innovation Index 2019: штучний штелект, але тратський софт. URL: https://mind.ua/publications/ 20203121-mind-innovation-index-2019-shtuchnij-intelekt -ale-piratskij-soft.
References
1. Lomachynska I., Podgorna I. (2018). Innovation potential: impact on the national economy's competitiveness of the EU developed countries. Baltic Journal of Economic Studies, 4(1), рр. 262-270. https://doi.org/ 10.30525/2256-0742/2018-4-1-262-270.
2. Vakulich M. M. (2019). Globalizing challenges of Ukraine's economy: diagnosing the state of investment climate as a driving force in the context of economic tendency. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 37. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).38-43 [in Ukrainian].
3. Dmytryshyn L., Zvarych O. (2018). Innovations as a priority factor of the regional economic development. Baltic Journal of Economic Studies, 4(2), рр. 70-77. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-2-70-77.
4. Panas Ya., Tkach S. (2017). The features of innovation management at Ukrainian and European enterprises. Baltic Journal of Economic Studies, 3(2), рр. 101106. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-2-101-106.
5. Zavadska D. (2018). Determining the role of banks in the financing of innovative development processes of the economy. Baltic Journal of Economic Studies, 4(3), рр. 6873. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-68-73.
6. Rusnak A., Prokhorchuk S. (2018). Innovative capacity of Ukraine's economy in the international context. Baltic Journal of Economic Studies, 4(3), рр. 264270. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-3-264-270.
7. Shuba B., Sotskyi A. (2019). World experience in financing innovative small businesses. Baltic Journal of Economic Studies, 5(1), рр. 239-244. doi: 10.30525/22560742/2019-5-1-239-244.
8. Zhylinska O., Sitnicki M., Vikulova A. (2019). Systematic assessment of the innovative potential of a research university. Baltic Journal of Economic Studies, 5(2), рр. 38-44. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-38-44.
9. Kachuriner V., Hrushko M. (2019). Formation of the innovative project financing model in modern conditions. Baltic Journal of Economic Studies, 5(2), рр. 6572. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-65-72.
10. Lyashenko, V. I. & Kovchuha, L. I. (2018). The level of innovative activity of industrial en- terprises: methodical approach to assessing. Econ. promisl., 4 (84), рр. 87-101. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.04.087 [in Ukrainian].
11. Lazarenko Yu. (2019). Open innovation practice: exploring opportunities and potential risks. Baltic Journal
136
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
of Economic Studies, 5(2), рр. 90-95. https: //doi.org/ 10.30525/2256-0742/2019-5-2-90-95.
12. Latkovskyi P., Marushchak A. (2019). Problems and prospects of deepening EU-Ukrainian relations. Baltic Journal of Economic Studies, 5(2), рр. 96-103. https: //doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-96-103.
13. Kuzmin O.Ye., Horbal N.I. (2005). Upravlinnia mizhnarodnoiu konkurentospromozhnistiu pidpryiemstva [Management of international competitiveness of the enterprise]. Lviv, Kompakt-LV [in Ukrainian].
14. Khvorost T.V. (2017). Stan konkurentospro-mozhnosti natsionalnoi ekonomiky Ukrainy [The state of competitiveness of the national economy of Ukraine]. Ekonomika i suspilstvo — Economy and society, Issue 10. Retrieved from http://www.economyand society.in.ua/ journal/10_ukr/27.pdf [in Ukrainian].
15. Antoshchenkova V.V. (2019). Konkurentospro-mozhnist yak osnova efektyvnoi natsionalnoi ekonomiky [Competitiveness as the basis of an efficient national economy]. BicHUK Хар^вського нащонального технiчного утверситету сыьського господарства тет Петра Васи-ленка — Bulletin of Kharkiv National Technical University of Agriculture Named after Peter Vasylenko, Issue 200, Economic Sciences, рр. 84-95 [in Ukrainian].
16. Lupenko Yu.O., Patyka N.I. (2019). Rol inno-vatsii u zabezpechenni konkurentospromozhnosti Ukrainy na svitovykh rynkakh silskohospodarskoi produktsii [The role of innovations in ensuring the competitiveness of Ukraine in world markets for agricultural products]. Ag-rosvit, 11, рр. 16-23 doi: 10.32702/2306-6792. 2019.11.16 [in Ukrainian].
17. Poliakova Yu.V. (2019). Innovatsiini zasady pid-vyshchennia konkurentospromozhnosti rehioniv Ukrainy v protsesi yevrointehratsii [Innovative principles of increasing the competitiveness of the regions of Ukraine in the process of European integration]. Doctor's thesis. Lviv, DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen im. M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy» [in Ukrainian].
18. Skorobohatova N. (2019). Mizhnarodna konku-rentospromozhnist krain u realiiakh innovatsiinykh zrushen industrii 4.0 [International competitiveness of countries in the realities of innovative changes in industry 4.0]. Ekonomichnyi analiz — Economic analysis, Vol. 29(3), pp. 21-28. https://doi.org/10.35774/econa2019.03.021 [in Ukrainian].
19. The Global Competitiveness Report 2017-2018. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/GCR 2017 -2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport 20 17%E2% 80%932018.pdf.
20. The Global Competitiveness Report 2018. Retrieved from http://www.cdi.org.pe/pdf/IGC/2018/The _Global_Competitiveness_Report_2018.pdf.
21. The Global Competitiveness Report 2019. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/WEF_ TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf.
22. Yurynets Z.V. (2016). Innovatsiini stratehii v systemi pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ekonomiky Ukrainy [Innovative strategies in the system of increasing the competitiveness of the economy of Ukraine Lviv, Lviv National University named after I. Franko [in Ukrainian].
23. 2019 innovation scoreboards: The innovation performance of the EU and its regions is increasing. Published on: 17/06/2019. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/growth/content/2019-innovation-sco reboards-innovation-performance-eu-and-its-regions-inc reasing_en.
24. Global Innovation Index. 2019 report. Retrieved from https://www.globalinnovationindex.org/gii-2019-report.
25. International research projects. MES of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/tag/mizhnarodni-naukovi-proekti [in Ukrainian].
26. Mind Innovation Index 2019: artificial intelligence, but pirated software. Retrieved from https: //mind.ua/publications/20203121-mind-innovation-index -2019- shtuchnij- intelekt -ale-piratskij-soft.
Grarra Hagiftmna go pegaK^i 30.03.2020
npHHHATo go gpyKy 14.04.2020
Формат цитування:
Пушак В. Я., Горбаль Н. I. 1нновацп як чинник тдвищення конкурентоспроможносп Украши. Вкник eKOHOMÎHHoï науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 131-137. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).131-137
Pushak V. Ya., Horbal N. I. (2020). Innovations as a factor increasing the competitiveness of Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 131-137. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).131-137
