CC BY
9
УДК 332.14:338.45:66 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.20211(40).47-59
Ганна Зшна Шевцова
д-р екон. наук
ORCID 0000-0003-3960-5296 е - mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua,
Наталп Bn4ecAaeieHa Швець
канд. екон. наук
ORCID: 0000-0003-1215-2397 е-mail: shvetsnnn@ukr.net,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ЗАСТОСУВАННЯ РЕГЮНАЛЬНОГО БЕНЧМАРК1НГУ В ПРОЦЕС1 СМАРТПРЮРИТИЗАЦП
Постановка проблеми. В Укра'ш продовжуеться iмплементацiя европейського тдходу смартспещ^за-цп (Strategy for Smart Specialization — S3) у методолопю та практику регюнального управлiння, що передбачае використання сильних сторш територiй, спшьний по-шук нових точок зростання i структурно-технологiчну модернiзацiю економiки репону на основi знанне- та шновацшномютких рiшень. Вiдповiдно до оновлено! у 2019 р. Методики розроблення, проведення мотто-рингу та ощнки результативносп реатзацп регюналь-них стратегiй розвитку та планiв заходiв з !х реалiзащí украшсью регiони впродовж 2019-2020 рр. розробили та затвердили регюнальш стратеги розвитку на перiод до 2027 р., де, м1ж шшим, окреслили певнi галуз^сек-тори, за якими надапi здiйснюватиметься пошук смартпрюритепв у процесi пiдприемницького вщ-криття (Entrepreneurial Discovery Process — EDP). Сьо-годнi перед стейкхолдерами кожного репону стоггь завдання оргашзаци конструктивного дiалогу i визна-чення спшьних iнтересiв для запуску структурних трансформацш у регiональнiй економiцi. Враховуючи новизну та важливють цього складника сучасно! ре-пональног полiтики, на сьогодш особливо! актуально-стi набувають питання адаптаци кращих м1жнародних практик та розроблення вщповщного методичного су-проводу EDP з урахуванням нащонально! специфiки та евроiнтеграцiйного вектору розвитку.
Науковцями 1нституту економiки промисловостi НАН Укра!ни (О. Амоша, Ю. Залознова, О. Лях, В. Ляшенко, I. Петрова, I. Пдоричева, Д. Череватсь-кий та iн. [1-8]) опрацьовано певний спектр теоре-тико-методологiчних та прикладних аспектiв iмпле-ментаци пiдходу смартспецiалiзацil у промислових ре-гiонах з фокусуванням уваги на особливостях регюнального стратегування на рiзних рiвнях вiдповiдно до европейсько! класиф^ци NUTS, шституцшному за-безпеченнi модершзацп економiки старопромислових територiй та потенцiалi !х економiчного, енергетич-ного, iнновацiйного, сощального i екологiчного розвитку на засадах смартспецiалiзацil. Результати попе-реднього авторського дослщження [9], Грунтованого на досвда безпосередньо1 участi у робот групи з розроблення Стратеги розвитку Лугансько1 областi до 2027 р. та опитуванш представниюв тдприемниць-кого сектору, засвiдчили низьку защкавлешсть бiз-несспшьноти у реалiзацil пщходу смартспецiалiзацil як через сукупнiсть традицшних бар'ерiв у системi <^з-нес — влада», так i наявшсть певних органiзацiйних,
комунiкацiйних, iнформацiйних та методичних проблем при залученш пщприемщв до EDP.
Заслуговують на увагу результати дослiдження С. 1щук та Л. Созанського [10], в якому визначено ти-повi методичш помилки, допущенi пiд час обГрунту-вання нових напрямiв регюнально1 спецiалiзацií у про-цесi розроблення украшськими регiонами стратегiй розвитку до 2027 р. та запропоновано авторськш шд-хiд до вибору потенцiйних сфер смартспецiалiзацii. В. Родченко та ш. [11] акцентують увагу на категори «домен», його штерпретаци як структуровано'1 теми в рамках регiонального розвитку й аналiзують европей-сью рекомендацй до визначення доменiв на основi пiдприемницького вiдкриття. О. Салiхова [12] наголо-шуе, що центральною ланкою полггики 6С у частинi розумно'1 спецiалiзацií стали KETs (Key Enabling Technologies — ключовi технологи, що надають можли-востi, або шакше ключовi перспективнi технологи [13]). Первюно, з огляду на економiчний потенщал, внесок у вирiшення суспшьних проблем та штенсив-нiсть знань, бвроком^я до складу KETs включала таю категорп, як нанотехнологп, мiкро- та наноелектро-нiку, сучаснi матерiали, фотошку, промисловi бютех-нологп та передовi виробничi системи [14].
Концептуальне бачення EDP визначено методо-логiею Об'еднаного дослщницького центру (Joint Research Center — JRC) €врокомiсií [15; 16]. EDP роз-глядаеться як рушшна сила i ключовий етап S3. Це iнклюзивний та iнтерактивний процес «знизу — вгору», де за результатами фахових комушкацш представниюв рiзних секторiв (освiтньо-наукового, пщприемниць-кого, полггачного тощо) i штеграци 1х знань генеру-ються новi потенцiйнi можливосп, що базуються на локальних конкурентних перевагах, мають шнова-цiйно-технологiчну складову, ринковi перспективи та/або соцiально-екологiчнi ефекти i становлять щд-Грунтя для ухвалення iнвестицiйних рiшень.
На основi положень та принципiв зазначено! методологи Украшськнм iнститутом м1жнародно1 поль тики запропоновано методичне забезпечення впро-вадження процесу пiдприемницького вiдкриття [17]. Це неофщшш рекомендаций, яю дають роз'яснення етапностi проведення EDP та окреслюють внутршню органiзацiю й шструменти для роботи координацiйних груп у репонах. Вiдповiдно до цих рекомендацш процес пiдприемницького вщкриття мютить три етапи: пiдготовчий, партисипативний та планування впро-вадження. Аналiтична робота для обГрунтування
смартпрюритизацп передбачена на другому еташ i включае «аналiз свiтових тенденцш та трендiв акту-альних технологш та iнновацiйних продукпв» у межах обраного секторального напряму [17, с. 24].
Водночас зазначеш методичнi напрацювання не передбачають вивчення досвiду i рекомендацiй з лока-лiзацil успшних практик iнших регiонiв, що мають аналогiчнi чи схожi секторальнi прюритети, тобто поза увагою залишаеться такий важливий iнструмент, як регiональний бенчмарюнг.
Мета дано! CTaTTi полягае в обГрунтуванш ролi регiонального бенчмарюнгу в процеа смартпрюритизацп, опрацюваннi науково-методичних засад його проведення та викладенш результата бенчмарюнго-вого дослiдження одного з прюритетних напрямiв смартспецiалiзацil промислових регюшв.
Виклад основного матерiалу. У загальному виглядi бенчмарюнг е шформацшно-аналггичним управлш-ським iнструментом, який дозволяе здшснювати по-рiвняльнi дослiдження, виявляти й застосовувати кращi практики у рiзних сферах дiяльностi, змщню-вати на цш основi конкурентнi переваги та формувати передумови для реалiзацil нових стратегш розвитку. Одним з його рiзновидiв е регiональний бенчмарюнг [18-20].
бвропейська Платформа зi смартспецiалiзацil S3 Platform мiстить iнтерактивний шструмент Regional Benchmarking [21], який дозволяе швидко визначати структурно подiбнi европейсью регiони зi схожими
умовами i характеристиками (соцiальними, економiч-ними, технолопчними, iнституцiйними та географiч-ними), що впливають на iнновацiйний розвиток регюшв. Цей шструмент був розроблений S3 Platform у ствпращ з Orkestra — Basque Institute of Competitiveness на основi вщповщно! методологи [22]. Остання Грун-туеться на щентифжацп референтних регiонiв (reference regions), !х порiвняльному аналiзi, визначенш конкурентних переваг i виборi орiентирiв для побу-дови обГрунтованих шновацшних стратегiй смартспе-цiалiзацil.
Водночас вивчення, залучення й адаптацiю кра-щих регiональних практик смартпрюритизацп до-цшьно здiйснювати i безпосередньо на етат тдпри-емницького вiдкриття при обГрунтуванш обмежено! кiлькостi конкретних прiоритетiв у рамках роботи секторальних координацiйних груп. Тут потрiбний ре-гiональний бенчмарюнг шшого типу, спрямований на визначення перспективних регiональних внутршньо-та кроссекторальних прiоритетiв з урахуванням акту-альних трендiв, цiлей та iнiцiатив бвросоюзу, а також накопиченого досвiду смартпрюритизацп европей-ських регiонiв.
Отже, вищезгадане методичне забезпечення впровадження процесу пщприемницького вiдкриття Укра1нського iнституту м1жнародно1 политики [17] на пiдготовчому етапi пропонуеться доповнити методикою бенчмарюнгового дослщження з вiдповiдними науково-аналiтичними заходами (рис. 1).
• вибiр об'екпв та 36ip даних на S3 Platform
• аналiз смартпрiоритетiв за цшями полiтики, видами дiяльностi та м1ж-галузевою, м1жрегю-нальною взаeмодieю
• обробка результатiв аналiзу та формулю-вання рекомендацiй
Рис. 1. Застосування регюнального бенчмарктгу в процеЫ тдприемницького вiдкриття Розроблено та доопрацьовано авторами на основi джерела [17].
Особливосп проведення бенчмарюнгового до- но! продукцй» та С22 «Виробництво гумових i пластма-слiдження продемонструемо на прикладi хiмiчноí га- сових виробiв» згiдно з NACE Rev. 2 — поточно! версй лузi (коди С20 «Виробництво хiмiчних речовин i хiмiч- Statistical classification of economic activities in the European
Community), яка е перспективним сектором у контексп смартспещатзацш украшських регюшв. Так, на ос-новi анатзу затверджених регiонапьних стратегiй до 2027 р. виявлено, що хiмiчне виробництво як один iз секторальних напрямiв смартспецiалiзацil (або до-помiжних видiв економiчноl дiяльностi у разi м1жсек-торальних прiоритетiв) обрано у Дншропетровськш, Iвано-Франкiвськiй, Кишсьюй, Луганськiй та Харюв-ськiй областях. Передумови та перспективи такого вибору обГрунтовано науковцями та експертами зi смартспецiалiзацil, зокрема у публжащях [2; 4; 5; 7; 23; 24].
На першому етат бенчмарюнгового аналiзу ев-ропейських регюшв проведено картографування за-значених видiв економiчноl дiяльностi з використан-ням вбудованих шструменив S3 Platform [25]. Як свщ-чать результати, представлен на рис. 2, з розвитком хiмiчних виробництв пов'язують перспективи смарт-спецiалiзацiй 69 регiонiв iз 21 европейсько! кра!ни. За-галом проаналiзовано 90 смартпрiоритетiв, яю Грунту-ються на видах економiчноl дiяльностi С20 i С22. Таке широке залучення хiмiчноl шдустрп до формування смартспецiалiзацiй свiдчить про ii важливу роль у за-безпеченi сучасних трансформацш регiональних еко-
Рис. 2. бвропейськ регюни, що формують смартпрюритети на ocHoei залучення та розвитку хiмiчнoгo виробництва (коди С20, С22) [25]
На наступному етат у межах визначених смарт-прюритетав проаналiзовано цМ политики смартспещ-алiзацil (policy objectives), перелж яких включае основнi сфери, що окреслеш так званими Суспшьними викли-ками, зазначеними у програмi «Горизонт 2020», та Флагманськ1й iнiцiативi Iнновацiйного союзу: A — Аеронавтика та космос; B — Блакитне зростання; C — Культурш та креативш iндустрil; D — Цифрова транс-формацiя; E — KETs; F — Природа та бiорiзноманiття; G — Охорона здоров'я та безпека; H — 1нновацп у сферi послуг; I — Сощальш iнновацil; J — Сталi шно-бяц!!; K — Iншi.
За результатами аналiзу виявлено, що регюни, обираючи смартпрiоритети iз залученням хiмiчного виробництва, здебiльшого зосередженi на трьох кате-горiях цiлей: KETs, «Сталi iнновацil» та «Цифрова трансформацiя» (рис. 3).
Такий вибiр пояснюеться стратепчним значен-ням указаних ц^льових напрямюв на наднацiональ-ному рiвнi. Так, у висновках 6вропейсько1 Ради [26] ще у 2012 р. було тдкреслено важливiсть для бвропи активiзацil зусиль у сферi розвитку KETs, яю мають системне значення для шновацшноси промисловостi та економiки в цшому. Вагому роль ключових техно-логiй також вiдзначено та враховано у таких документах бврокомюП, як «бвропейська стратегiя для KETs — мют для зростання i зайнятостi» (A European Strategy for Key Enabling Technologies — A Bridge to Growth and Jobs) [27] та «Потужнша европейська промисловють для зростання та економiчного вщновлення» (A Stronger European Industry for Growth and Economic Recovery) [28].
На сьогодш бвроком^ею видшено шють ключових технологiй, що стимулюють шновацп у всiй еко-номщ, охоплюючи рiзнi галузi з тенденщею до повно1 конвергенцil та штеграцП м1ж ними:
Рис. 3. Цiлi полтики смартспецiалiзацiï регiонiв €С, що Урунтуються на залученнi та розвитку хiмiчного виробництва
Розраховано на побудовано авторами на ochobî джерела [25].
■ передове виробництво (advanced manufacturing);
■ сучасш матерiали (advanced materials);
■ технологи науки про життя (life-science technologies);
■ мжро/наноелектрошка та фотошка (micro/nano-electronics and photonics);
■ штучний штелект (artificial intelligence);
■ безпека та зв'язок (security and connectivity) [29].
Слщ вщзначити, що хiмiчна промисловють вда-
грае одну з провщних ролей у таких шновацшних сферах, як сучасш матерiали, нанотехнологи, передовi виробництва i бютехнологи, а також робить значний внесок у фотошку та наноелектрошку [30, с. 183]. В умовах четверто1 промислово1 революци Хiмiчну ш-дустрiю 4.0 (Chemicals 4.0) [31-33] можна розглядати як провщний концептуальний пiдхiд для виведення хь мiчних технологiй, виробництв i ринюв на принци-пово новий рiвень завдяки системному використанню розумних iнновацiй та iнформацiйно-комунiкацiйних технологш. Хiмiчне виробництво е ключовим поста-чальником прогресивних матерiалiв та технолопчних рiшень для розвитку цифрових i смартнапрямюв ш-ших галузей i ринюв. Так, наприклад, для мобшьних та смартпристро1в потрiбнi складники з сучасних хь мiчних матерiалiв (шдложки, системнi плати, прозорi провiдники, захисш плiвки, фоторезисти), для висо-кошвидюсного iнтернету — хлорсилан для надчисто-го скла, для ефективнiших i менших за розмiром ш-тегральних схем — дiелектрики, колощний кремнезем, фоторезисти, пiдсилювачi потужностi [34; 35].
Так само прюритеттсть цшей «Сталi шновацп» та «Цифрова трансформацiя» е вщображенням гло-бальних сучасних тенденцш та поширення м1ждис-циплiнарних концепцш, зокрема Сталого розвитку та 1ндустри 4.0. Унаслiдок 1хнього всеосяжного впливу та за результатами посилено1 м1жгалузево1 штеграци та спiвпрацi народжуються новi технологiчнi та продук-товi ршення, здатнi сприяти вирiшенню глобальних проблем людства.
Дотримуючись логiки запропоновано1 методики до проведення бенчмарюнгового дослiдження, обранi
для анал1зу регюни згруповано за р1внем шнновацш-носи вщповщно до даних Репонального шновацш-ного табло (Regional Innovation Scoreboard — RIS) [36]. Групу лщер1в (Innovation Leaders) сформували високо-розвинеш регюни Ф1нлянд11, Швеци, Шдерланд1в та Бельги (табл. 1), яю визначили 13 смартпрюритепв, де зад1яний потенщал х1м1чних виробництв. Сильними шноваторами (Strong Innovators) е 22 регюни Австри, Бельги, Ф1нлянд11, Франци, Шмеччини, Дани, Естони, 1рланди, Люксембурга та Португали з 30 релевантними смартпрюритетами. Найчисленнша група — «пом1рн1 шноватори» (Moderate Innovators) — включае 26 регю-шв з 34 смартпрюритетами. I як «скромш шноватори» (Modest Innovators) зазначеш 5 польських та 3 румун-ських регюни, що визначили разом 13 прюритепв.
Даш табл. 1 свщчать, що лщери фокусуються на обмеженому кол1 цшьових ор1ентир1в, серед яких до-мшують знову таки три зазначеш вище категорий KETs, «Стал1 шноваци» та «Цифрова трансформащя». Групи сильних та пом1рних шноватс^в ор1ентуються вже на бшьш широкий перелж цшей, але вщносне стввщношення м1ж трьома провщними целями поль тики збер1гаеться майже таке ж як й у лщер1в. Вияв-лену загальну тенденщю порушують лише регюни-скромш шноватори, де спостер1гаеться домшування сталих шновацш та найменша юльюсть прюритетав, пов'язаних з цифровими трансформащями.
З методолопчно1 точки зору важливо тдкреслити наявшсть двох компонента смартпрюритизаци. ЦЫ полггики смартспец1ал1зац11 — це зовншня компонента цшьових ор1ентир1в прюритизаци репонального розвитку, що задаеться загальними шновацшними, сощальними, еколопчними трендами та стратепчно важливими детермшантами зростання. Внутршня компонента визначаеться змютом та целями смарт-проекив регюшв, яю мютять бажаний юнцевий результат к реал1заци та вщображають регюнальш ком-петентшсш, ресурсш можливоси для створення i впровадження iнновацiй. Саме в рамках взаемоди цих компонентiв i вщбуваеться вибiр смартпрiоритетiв у процесi EDP.
Регюни та обрат цШ полггики смартспещ^защ? за групами iHHOBaTOpiB
Таблиця 1
лИдеричнно ватори
БельгЯ
Брюссельський столичний perioH (ВЕ1)
Шдерланди
Захiднi (NL3)
Пiвденнi Нiдерланди (NL4)
ФтляндЯ
Гельсшю-Ууамаа (FI1B1) Пiвденна Карелiя (FI1C5) Пiвденна Пох'янмаа (FI194) nipKaHMaa (FI197) Пяйят-Хяме (FI1C3) Сатакунта (FI196)_
ШвецЯ
Вестманланд (SE125) Вестра Йоталанд (SE232) Естерйотланд (SE123) Сконе (SE224)
0
1
3
Аеронавтика та космос Блакитне зростання Культурш та креативш шдустри Цифрова трансформацiя KETs
Природа та бiорiзноманiття Охорона здоров'я та безпека 1нноваци у сферi послуг Сощальш шноваци Сталi шноваци Iншi
Сильш iнноватори
АвстрЯ
Бургенланд (АТ11) Верхня Авс^я (АТ31) Кaринтiя (АТ21) Нижня Австрiя (АТ12)
Бельгш Вaллонiя (ВЕ3) Флaндрiя (ВЕ2)
ДанЯ
Пiвденнa Дашя (DK03)
Нмеччина
Бранденбург (DE4) Саксошя-Ангальт (DEE) Тюрингiя (DEG)
ПортугалЯ Люабон (PT17)
ФтляндЯ Пiвденнa Сaвонiя (FI1D1) Швшчна Сaвонiя (FI1D2) Центральна Пох'янмаа (FI1D5)
1рландЯ (IE) ЕстонЯ (EE) Люксембург (LU) Шдерланди
Швшчш Нщерланди (NL1)
ФранцЯ Лотаринпя (FR41) Пуату-Шарант (FR53) Рона-Альпи (FR71) Шампань--Арденни (FR21)
10
15
20
25
Аеронавтика та космос Блакитне зростання Культурш та креативш шдустри Цифрова трансформащя KETs
Природа та бiорiзноманiття Охорона здоров'я та безпека 1нноваци у сферi послуг Соцiальнi шноваци Сталi шноваци Iншi
□ □
0
5
Зактчення табл. 1
noMipHi шноватори
ГрецЯ
Захщна Грещя (EL23) Центральна Македошя (EL12) 1спанЯ
Арагон (ES24) Валенсш (ES52) Галiсiя (ES11) Кантабрiя (ES13) Рiоха (ES23)
Шдерланди Фрисладщя (NL12)
Польша
Лодзинське воеводство (PL11) Малопольське воеводство (PL21) Нижньосшезьке воеводство (PL51) Оломоуцький край Чехiя (CZ071) СловенЯ (SL) Латвiя (LV) Литва (LT)
1талЯ
Венето (ITH3) Калабрiя (ITF6) Кампашя (ITF3) Марке (ITI3) П'емонт (ITC1) Тоскана (ITI1)
ФранцЯ Верхня Нормандiя (FR23) Гваделупа (FR91) Нор-Па-де-Кале (FR30) Пiкардiя (FR22)
ШвецЯ Вестерноррланд (SE321)
10
15
20
25
Аеронавтика та космос Блакитне зростання Культурш та креативш iH4ycTpiï Цифрова трансформащя KETs
Природа та бiорiзноманiття Охорона здоров'я та безпека 1нноваци у сферi послуг Сощальш шноваци Стат шноваци Iншi
Скромш шноватори
Польша
Захщнопоморське воеводство (PL42) Куявсько-Поморське воеводство (PL61) Люблiнське воеводство (PL31) Мазовецьке воеводство (PL12) Опольське воеводство (PL52)
РумунЯ
Захщна Румунiя (RO42) Швденна Румунiя (RO31) Пiвнiчно-захiдна Румушя (RO11)
Аеронавтика та космос Блакитне зростання Культурш та креативш шдустри Цифрова трансформащя KETs
Природа та бюр1зномашття Охорона здоров'я та безпека ¡нновацп у сфер1 послуг Сощальш 1нноваци Стал1 iнновацiï' 1нш1
Систематизовано та побудовано авторами на основ1 джерел [25; 36].
0
5
За результатами порiвняльно-змiстовного анал1зу нено !х групування за змiстом та цшями проeктiв. У всього масиву смартпрюритет1в, що представленi в он- табл. 2 наведено 8 виокремлених груп та приклади лайн-базi даних Eye@RIS3 на S3 Platform [25], здшс- смартпрiоритетiв, що входять до к складу.
Таблиця 2
Групування репональних смартпрiоритетiв за змiстом та тлями проекпв_
Назва репону, кра!на (код NUTS) Назва смартпр1оритету Опис смартпрюритету
Новi маmерiали
Естерйотланд, Швецiя (SE123) Передов1 промислов1 ма-тер1али Виробництво легких композицшних та наноповерхневих покрить для метал1в 1 пластмас
Пiвденна Пох'янмаа, Фшлян-дiя (FI194) Передов1 матер1али для промисловосп та 6уд1в-ництва Дослщження та розробка розумних матер1ал1в для булдвництва та промисловостп
Розвиток виробниитва
Верхня Австрiя, Австрiя (АТ31) Процеси промислового виробництва Промислове виробництво на основа мехатронжи, автоматизацй, ре-сурсоефективностп тощо
Венето, 1тал1я (ITH3) Передов1 технологи виробництва Застосування нових моделей виробництва та оргашзацй, передових технологий проектування та виробництва, автоматизацЦ, створення шновацшного та шклюзивного робочого простору
Продукmовi
Мазовецьке воеводство, Польща (PL12) Безпечна !жа Отримання високояк1сних, стшких харчових продуктов, безпечних як для кшцевого споживання, так 1 для навколишнього середовища
Швшчно-захщна Румунiя, Ру-мунiя (RO11) Косметика та харчов1 добавки Виробництво косметики та натуральних харчових продуктов (б1о/орган1чних) без шк1дливих х1м1чних добавок
Галузевi
Р1оха, 1спанш (ES23) Взуттева промислов1сть Включае шк1ряну та взуттеву промислов1сть, а також гумовий та пластмасовий сектори
Малопольське воеводство, Польща ^Ь21) Х1м1чна промисловють Впровадження нових сполук, матер1ал1в та х1м1чних технологий, що включають енергоефективш р1шення
Цифрова трансформация
Люксембург (LU) Цифровiзацiя промисло-вост1 (IND 4.0) Перехщ до галуз1, керовано! цифровими технолог1ями нового поко-л1ння. Зм1на парадигми впливу на продукц1ю, процеси та б1знес-модел1 в кожнш п1дгалуз1 шдустрй Люксембургу
Словени (SL) Розумш фабрики Створення штегрованих цифрових р1шень, що дозволяють компа-н1ям будувати компетентна ланцюжки вартост1, а також оптим1зу-вати та автоматизувати виробнич1 процеси
Екологiчнi
П'емонт, Iталiя (ГГС1) Нов1 продукти та про-цеси для розвитку зеле-них х1м1кат1в (Cleantech) Бюпереробш заводи та установки з переробки непродовольчо! б1о-маси для виробництва х1м1чних речовин, б1опалива та бюпластик1в, управл1ння, обробка та валоризац1я твердих та р1дких в1дход1в, уп-равлшня вторинною сировиною, технологи рекультивацй забрудне-них д1лянок
Пiкардiя, Францiя (FR22) Бюекономжа та бюпере-робний завод Розумне землеробство та с1льськогосподарське машинобудування, зелена економ1ка та агропромислов1сть, б1оенергетика, б1огаз та уп-равл1ння ризиками
Охорона здоров'я
Шрканмаа, Фiнляндiя (FI197) Здоров'я майбутнього, б1омедичн1 системи Розробка та виробництво «запасних частин» для людського организму, л1к1в, б1омедичних систем та прилад1в, медичн1 послуги
Валлонiя, Белытя (ВЕ3) Здоров'я та добробут Б1отехнолог1я охорони здоров'я та медичш технологи, диагностика, шновацшш шструменти та обладнання тощо
Комбтоват
Центральна Пох'янмаа, Ф1н-ляндiя (FI1D5) Мшерали, матер1али на бюлопчнш основ1 та процеси для нових енер-готехнолог1й Модершзацш х1м1чно! промисловост1 через розробку та впровадження шновацш на основ1 кластеру неорганично! х1мй, м1нерал1в, матер1ал1в та б1опроцес1в. Стале л1сове господарство. Енергоефек-тивн1сть. Вщновлювальт джерела енергй та енерг1я б1омаси
Лотарингiя, Францiя (FR41) Передов1 матер1али та процеси для галузей ма-сового виробництва Розробка та пропозицш сучасних матер1ал1в та процес1в для галузей масового виробництва, включаючи розробку та випробування нових процес1в трансформацй, створення та виробництво матер1ал1в майбутнього, а також моделювання та експерименти
Визначено та згруповано авторами на основ1 джерела [25].
Для визначення мiжгалузевих зв'язюв м1ж х1м1ч-ними виробництвами та шшими секторами економiки на наступному етапi бенчмаркшгу вiдiбрано тальки т1 регiональнi смартпрiоритети, як1 передбачають подiбнi взаемодн. У рамках вирiшення даного завдання вста-новлено, що найбшьшу кшьюсть м1жгалузевих зв'язюв демонструють еколопчш та комбiнованi смартпрюри-тети. Водночас до певно! частини смартпрiоритетiв, хоча й входять хiмiчнi виробництва за кодами С20, С22, але вони не м1стять мiжгалузевi взаемодн i сфор-мованi простим сумуванням окремих видiв дiяльностi.
Наприклад, у шведському регiонi Вестманланд (SE125) обрано смартпрiоритет «Автоматизащя», який включае усi роздали секцiй С (Переробна промисло-вiсть) та М (Професшна, наукова та технiчна д1яль-тсть) i спрямований на створення окремих нових промислових виробництв та удосконалення юнуючих на основi розвитку iнженерних, комп'ютерних й ш-формацiйних наук. Також до уваги не взято смартпрю-ритети, в яких заявлено тшьки коди С20, С22 i в опи-сах не розкрито кроссекгоральш вiдносини.
Результати aHani3y встановлених м1жгалузевих зв'язюв у регiонaпьних смaртпрiоритетaх представлено на рис. 4, 5.
Особливють м1жгалузевих зв'язюв хiмiчноí про-мисловостi, яка е одним i3 базових сегменпв сучасно'1 свттово! економiки, виявляеться у двох аспектах. По-перше, вона виробляе велику кшьюсть пром1жних та юнцевих продуктiв (близько 70 тис. найменувань), три чверп з яких використовуються в iнших секторах еко-номiки. По-друге, виробництвом продуктiв та натв-
продуктiв для багатьох шших галузей хiмiчнa промис-ловiсть значною мiрою визначае !х конкурентоспро-можшсть i темпи розвитку. Тому генерування власних продуктових та технологiчних шновацш створюе тд-Грунтя та стимули для aктивiзaцil iнновaцiйних проце-ав, впровадження стрaтегiй сталого розвитку на вск етапах глобальних лaнцюгiв створення вартость У цьому сенсi сучасна хiмiчнa промисловiсть вважаеться одним iз рушив технологiчного розвитку [30, с. 157; 33; 37].
Рис. 4. Взаeмодiя виробництва xiMiHHUx речовин i xiMiHHoi продукци (С20) з тшими видами eK0H0Mi4H0i дiяльностi Визначено та побудовано авторами на основi джерела [25].
Рис. 5. Взаeмодiя виробництва гумових i пластмасових виробiв (С22) з тшими видами економiчноi дiяльностi Визначено та побудовано авторами на основi джерела [25].
Структура та глобальш ланцюги додано1 вартоси хГмГчно! промисловостi демонструють послщовне пе-ретворення основно1 хГмГчно! сировини — нафти i газу на нафтохiмiю, базовi хiмiкати, полiмери, спещальш хiмiкати й активнi iнгредiенти [30, с. 495; 38]. Вщпо-вщно до цього виробництво хiмiчних речовин i хГмГч-но! продукцп (С20) передуе етапу створення гумових i пластмасових виробiв (С22) та мае бшьше мiжгалузе-вих зв'язюв, осюльки випускае промiжнi продукти дуже широкого призначення та е споживачем добувно! промисловостi.
Рис. 4 i 5 також наочно вщображають той факт, що зв'язки м1ж галузями носять як одностороннш, так i двостороннш характер, який визначаеться спрямова-шстю потоюв продуктiв. Наприклад, смартпрюрите-тами, що включають обидва коди (С20 i С22), позна-чена кругова взаемодiя м1ж хiмiчними виробництвами та сшьським, лiсовим та рибним господарством. Це обумовлено, перш за все, розповсюдженням концеп-цп бiоекономiки, розвитком бютехнологш i засто-суванням !х у рiзних сферах. Так, хiмiчнi виробництва, включен до роздшу С20, як i ранiше, поста-чають сшьськогосподарському сектору добрива та агрохiмiкати, отримуючи натомiсть вщ нього бюмасу для переробки.
Споживачами хГмпродукцп традицiйно е широкий перелж виробництв переробно! промисловоси, а також енергетика, бущвництво, водопостачання, сектор охорони здоров'я. В рамках репональних смарт-проекта акцент робиться на розробку нових затребу-ваних цими галузями продукта та !х екологiзацiю. Також передбачено зворотне забезпечення х1мвироб-ництв прогресивними машинами, устаткуванням, електронними виробничими системами.
Реалiзацiя стратег:! цифрово! трансформацп еко-номГки збшьшуе залучення у промисловють продукта та послуг сектору шформацп та телекомушкацп, роз-виток якого, в свою чергу, вимагае нових ефективних матерiалiв.
Сформоваш смартпрiоритети вiдображають тют взаемовiдносини м1ж хГмГчними виробництвами та професiйною науково-техтчною дГяльшстю, яка е важливою частиною iнновацiйного процесу та демон-струе участь у смартспецiалiзацil рГзних R&D суб'екпв, включаючи унiверситетську науку. Слщ зазначити, що у регiонах-лiдерах у сферi iнновацiй половина смарт-прюритета акцентують увагу на професiйнiй, науко-вш та технiчнiй дГяльноси i мютять код М. Водночас у «скромних iнноваторiв» цей код д1яльносп зус^ча-еться лише у 15% смартпрюритета. Такий показник може свщчити або про недостатне залучення науков-щв до процесу пiдприемницького вщкриття, або про неспроможнiсть репонально! науки, або про поверх-неве опрацювання обраних шновацшних напрямiв розвитку.
Також щкавим е факт, що у визначенш сукуп-носп мгжсекторальних зв'язюв х1м1чно1 промисловосп не вiдображенi ll вщносини з сектором освгги. Це може свщчити про достатню забезпечешсть репошв потрГ6ними фахiвцями та вщповщшсть освггшх про-грам вимогам ринку.
Освiта як вид д1яльноси до перелiку економiчних доменiв включена лише двома фшськими регiонами: Гельсшю-Ууетмаа (прiоритет — Клiматична нейтраль-шсть) та Пяйят-Хяме (прiоритет — Циркулярна еко-номiка), смартпроекти яких передбачають змшу мис-
лення та поведшки мiсцевих компанiй i мешканцiв, для чого заплановано розроблення та впровадження рiзних освiтнiх програм.
На нашу думку, методика бенчмарюнгового дослщження, крiм встановлення та аналiзу мгжгалузевих зв'язюв, мае також включати вивчення наявного в 6в-рот досвiду застосування кластерних технологiй при прюритизацп розвитку регiонiв. Необхiднiсть такого етапу дослщження обумовлена схож1стю методолопч-них засад концепцiй кластеризацп та смартспещал!за-цп.
Попередне дослiдження авторiв [39] показало, що у европейсьюй хiмiчнiй промисловостi кластернi im-щативи набули широкого розповсюдження з утворен-ням мережевих структур рiзного масштабу та типу оргашзацй. У рамках завдань бенчмаркшгу на основi ш-формацп бвропейськой платформи кластерно1 ств-працi (European Cluster Collaboration Platform — ECCP) [40] виявлено 12 кластерiв за кодом С20 та 22 — за кодом С22. Здебшьшого щ кластернi утворення орга-нiзовано за типом «потршно1 стралЬ>, коли до !х складу залучаються представники державного i приватного секторiв, а також науково-дослiдних установ та ушверситета. За регiональною локатзащею визна-ченi кластери охоплюють бшьшу юльюсть кра1н н!ж у перелiку, що складено на етапi картографування за да-ними S3 Platform (рис. 1). Окремi кластери е актив-ними учасниками регiональних смартспецiалiзацiй, прiоритетними сферами яких е таю: A — Аеронавтика та космос; B — Блакитне зростання; D — Цифрова трансформащя; E — KETs; G — Охорона здоров'я та безпека; I — Сощальш шновацп та J — Сталi шновацп.
Ще один етап бенчмаркшгу спрямований на ви-явлення мгжрепонального спiвробiтництва iз залучен-ням виробництв х!м!чно1 промисловостi. S3 Platform надае можливiсть визначити спiвпрацю регiонiв за певними тематичними напрямами. За напрямом Chemicals, головною метою якого е модершзащя х!м!чно1 промисловостi та П трансформацiя у стiйкий, ресурсо-ефективний, iнновацiйний i конкурентоспроможний сектор, у рамках репонального партнерства розробля-ються так! шновацшш ршення: стале виробництво на основi вiдновлювальних джерел сировини та чисто1 енергп (декарбошзована викопна енергiя, сонячна та вироенергетика); скорочення викищв парникових га-з!в (головним чином CO2) та споживання енергп i ре-сурав на х1м1чних заводах; сприяння новим ланцюгам додано1 вартостi та штеграцп через репональш кор-дони i м!ж такими секторами, як логiстика, сшьське i лiсове господарства, енергетика i т. ш., таким чином, щоб використовувати комплементарнiсть репональ-них спецiалiзацiй; пiдтримка максимально готових для виведення на ринок продуктових нововведень, проек-ив масштабування, тлотних та демонстрацiйних установок [41].
Фшальний етап бенчмарюнгового дослщження передбачае формалiзацiю отриманих результата у ви-гляд! рекомендацiй для !х представлення регiональним стейкхолдерам на партисипативному етап! EDP.
Висновки. Вщмшною особливютю смартспещаль зацп як нового пщходу до стратегування репонального розвитку е процес пщприемницького вщкриття, який через залучення широкого кола защкавлених сторш мае забезпечити досягнення спшьного бачення прю-ритетних вектор!в економ!чного зростання репошв на основ! знань та шновацш. Результативтсть EDP
значною мiрою залежить вщ повнощнно1 та яюсно! аналiтики, яка повинна не тшьки дати розумiння шно-вацiйного i ресурсного потенцiалiв регюну, а й сфор-мувати у стейкхолдерiв уявлення про свiтовi тенденцп iнновацiйного розвитку, загальноевропейсью цiлi, im-цiативи та накопичений досвiд регюнальних смарт-спецiалiзацiй. Для забезпечення зазначеного у данш роботi запропоновано доповнити наявне методичне забезпечення процесу тдприемницького вщкриття методикою регiонального бенчмаркшгового дослщ-ження. Останне дозволяе отримати важливу та ко-рисну для робочих груп EDP шформащю, що розкри-вае iснуючi успiшнi практики смартпрюритизацп при виборi певних секторальних фокуав i формуе аналь тичне пщГрунтя для визначення доменiв майбутньо1 регюнально1 конкурентоспроможностi i розроблення дiйсно перспективних для отримання фшансування та успшно1 реал!зацп iнновацiйних смартпроeктiв. За-пропонована методика бенчмаркшгового дослiдження для застосування регюнальними координаторами EDP носить ушверсальний характер i включае так! етапи:
- картографування та визначення смартпрюрите-тав за фокусними видами економ!чно1 д!яльносп з ви-користанням штерфейсу S3 Platform;
- аналiз регюнальних прюритетав за европей-ськими цшями политики смартспещал!зацй з визна-ченням структури !х вибору, у тому числ! й за групами iнноваторiв зпдно з рейтингом Регiонального шнова-цшного табло;
- аналiз змюту та цшей регiональних смартпроек-пв, що передбачае вщб!р прiоритетiв з м1жсектораль-ною взаeмодieю та встановлення галузей-партнерiв i характеру наявних м1ж ними зв'язюв;
- аналiз залучення у регiональну смартспещал!за-щю кластерних утворень з визначенням !х локал!зацп та обраних прiоритетних сфер S3 на основ! даних 6вропейсько1 платформи кластерно1 ствпращ;
- анал!з м1жрегюнально1 ствпращ за певним те-матичним напрямом S3 Platform для отримання кейсу актуальних секторальних шновацшних ршень;
- обробка та формал!защя отриманих результата для презентацп членам регюнально1 робочо1 групи EDP.
Апробащю запропоновано1 методики здшснено шляхом проведення бенчмаркшгу регюнально1 смарт-спещал!зацп з акцентом на х!м!чну галузь, яка визна-чена перспективним секторальним смартпрюритетом у п'яти укра1нських регюнах. Результати бенчмаркш-гового дослщження показали, що х1м1чна шдустр!я за-д!яна у 90 регюнальних прюритетах смартспещал!зацп 69 европейських регюшв, що ще раз доводить важливу роль х1м1чних виробництв у забезпеченш шновацш-носи регюнальних економж та !х сталого розвитку. Обираючи цт полттики/прюритетш сфери смартспе-щал!зацп, яю пропонуеться розглядати як зовншню компоненту цшьових ор1ентир1в прюритизацп регю-нального розвитку, европейсью регюни здебшьшого зосереджуються на KETs, Сталих шноващях та Циф-ровш трансформаций. Така тенденщя характерна на-самперед для шновацшно активних регюшв за визначенням Регюнального шновацшного табло. У регюшв з низьким р!внем шновацшного розвитку рейтинг прюритетних сфер смартспещал!зацп за частотою !х зазначення мае шший вигляд: Стал! шновацп, KETs та Охорона здоров'я i безпека. Такий виб!р цшей поль
тики смартспецiалiзацil в шновацшно слабких регю-нах можна пояснити незрЫстю регiональних шнова-цiйних екосистем i, вiдповiдно, !х неготовнiстю роз-робляти та повсюдно впроваджувати, наприклад, ви-соковартiснi цифровi технологи. Один зi шляхiв вирь шення тако1 проблеми — це поеднання знань та акти-BiB через активiзацiю мшгалузевого та м1жрегюналь-ного ствробггаицтва. Такий шлях обирають багато европейських регюшв, зокрема застосовуючи кластеры технологи.
Сшд вiдзначити, що у бшьшосп розглянутих кей-сiв мiжсекторальнi зв'язки в рамках смартпроектiв но-сять традицiйний характер i не виходять за межi юну-ючих ланцюпв додано1 вартостi. Водночас в бврот чiтко вiдстежуються процеси формування й укрш-лення нових мiжгалузевих зв'язюв, конвергенцп та ш-теграцп галузей, зокрема у напрямi розроблення i впровадження бiотехнологiй, технологiй сталого розвитку та дiджиталiзацil.
Викладеш матерiали проведеного бенчмарюнго-вого дослщження за авторською методикою мiстять основш положення й результати, що подаш до робочо1 групи EDP Лугансько1 областi. Завдання подальшого дослiдження полягае у виявленш та поглибленому аналiзi взаемозв'язюв м1ж кластерiзацiею та смартспе-цiалiзацiею в европейських регiонах.
Список використаних джерел
1. Циркулярна смарт-спецiалiзацiя старопромисло-вих шахтарських регюшв Украши: моногр. / Д. Ю. Че-реватський, М. О. Солдак, О. В. Лях, Ю. С. Залознова та iн.; за заг. ред. О. I. Амошi / НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-стi. Ки1в, 2020. 196 с.
2. 1нновацшне Приднтров'я: гра на випередження: моногр. / О. I. Амоша, Ю. С. Залознова, С. В. 1ванов, В. I. Ляшенко, I. Ю. Пiдоричева та iн.; за заг. ред. В. I. Ляшенка / НАН Украши, Iн-т економiки пром-стi. Ки'ш, Днiпро, 2021. 286 с.
3. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D. Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy. 2018. № 17 (3). Р. 305-332. doi: 10.35774/jee2018.03.305.
4. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z. Utilization of mine water of Kryvbas as an imperative for sustainable development of Dnipropetrovsk region. E3S Web of Conferences. 2020. 166 , 01009. doi: 10.1051/ e3sconf/202016601009.
5. Амоша О. I., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Пе-редумови смарт-спецiалiзацil Донецько-Придншров-ського макрорегюну на основi розвитку хiмiчного ви-робництва. Економжа промисловость 2019. № 3. С. 533. DOI: 10.15407/econindustry2019.03.005.
6. Петрова I. П. Модершзащя економiки старо-промислових регюшв на засадах smart-спецiалiзацil (за матерiалами наукового повщомлення на засщанш Президп НАН Украши 11 березня 2020 р.). Вкник На-цшнальног академи наук Украши. 2020. № 6. С. 30-37. DOI: 10.15407/visn2020.06.030.
7. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. V. 9 N. 2, June2020. Р. 512-524. DOI: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
8. Пдоричева I. Ю. !нституцшне забезпечення розширення функцюналу регiональних наукових цен-трiв НАН Украши та МОН Украши у контекси смарт-
спещатзацп (на прикид: Придншровського економь чного району). Вкник економтног науки Украти. 2020. № 2. С. 63-72. DOI: 10.37405/1729-7206.2020.2(39).63-74.
9. Швець Н. В., Шевцова Г. З. Розвиток пщпри-емництва та його роль у реатзацп пщходу смарт-спе-цiалiзацii в Украшь ЕкономНний всник Донбасу. 2020. № 2. С. 53-66. DOI: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66.
10. 1щук С. О., Созанський Л. Й. Методолопчш засади вибору потенцшних сфер смартспецiалiзацii ре-пошв Укра!ни. Економка та право. 2020. № 2. С. 3244. DOI: 10.15407/econlaw.2020.02.032.
11. Родченко В. Б., Белявцева В., Хрипунова Д. Дослщження домешв в розрГзГ формування стратеги смарт спецiалiзацii. Сощальна економжа. 2018. № 56. C. 69-77.
12. Салкова О. Б. Модершзащя промисловосп на засадах розумно! спецiалiзацii. Частина I. Викорис-тання технологiй, що надають можливосп, як прюри-тет промислово! политики 6С. Статистика Украти. 2019. № 4. С. 65-71. DOI: 10.31767/su. 4(87)2019.04.07.
13. Лях А. В., Свэйн А. Модернизация промышленности на основе ключевых перспективных технологий: обзор зарубежного опыта. Економка промисло-вост1 2019. № 3. С. 34-58. DOI: 10.15407/econindustry 2019.03.034.
14. Preparing for Our Future: Developing a Common Strategy for Key Enabling Technologies in the EU. Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2009) 512 final. Brussels. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/PDF/?uri=CELEX:52009DC0512&from =EN.
15. Foray D., Goddard J., Goenaga Beldarrain X. et al. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2012. May, 122 p.
16. Gianelle C., Kyriakou D., Cohen C., Przeor M. (Eds). Implementing Smart Specialisation: A Handbook. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
2016. 122 p. DOI: 10.2791/53569.
17. Методолопя щодо впровадження процесу щд-приемницького вщкриття. Неофщшна верая. Украт-ський тститут мiжнародноi полтики. 2020. 46 c. URL: http://surl.li/fopw.
18. Прус Л. Р. Типолопя бенчмаркшгу. Сталий розвиток економки. 2011. № 4 (7). С. 265-268.
19. Панчишин Т. В. Репональний бенчмаркшг як шструмент мунщипального та державного управлшня. ^y^ei записки [Укратськог академи друкарства].
2017. № 2. С. 84-92.
20. Педак I. С. Бенчмаркшг як мехашзм пор1вня-льного аналiзу та запорука майбутнього репошв. Внет записки ТНУ iMem В.1. Вернадського. Серiя: Державне управлшня. 2017. Т. 28. № 1. С. 52-56.
21. Benchmarking Regional Structure. Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa. eu/regional-benchmarking.
22. Navarro M., Gibaja J., Franco S. et al. Regional benchmarking in the smart specialisation process: Identification of reference regions based on structural similarity. S3 Working Paper Series No. 03/2014. Spain: European Commission, Joint Research Centre, 2014. 36 p.
23. Чикаренко I., Маматова Т., Чикаренко О. Стратепя репонального розвитку на основ! Cмарт-спецiалiзацii: методолопчш засади. Аспекти публНного управлмня. 2020. № 8. С. 30-42. DOI: 10.15421/152003.
24. Швець H. В. Пш^ння фоpмyвaння xiмiчного клaстepy в контекси iмплeмeнтaцïï п^оду смapт-спe-цiaлiзaцïï у Дншропетровськш облaстi. Екoнoмiчнuй вi-снш Дoнбacy. 2020. № 3. C. 70-79. DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(6l)-70-79.
25. Eye@RIS3: Innovation Priorities in Europe. Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc .ec.europa.eu/map.
26. European Council Conclusions. 1/2 March 2012. EUCO 4/3/12 REV 3. Brussels. URL: https: //data.consili um.europa.eu/doc/document/ST-4-2012-RE V-3/en/pdf.
27. A European Strategy for Key Enabling Technologies — A Bridge to Growth and Jobs. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2012) 341 final. Brussels. URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri =COM:2012:0341:FIN:EN:PDF.
28. A Stronger European Industry for Growth and Economic Recovery. Industrial Policy Communication Update. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM (2012) 582 final. Brussels. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52012DC0582 &from=EN.
29. Key enabling technologies. European Commission. URL: https: //ec.europa.eu/info/research-and-innovation/ research-area/industrial-research-and-innovation/key-enabling-technologies_en.
30. Нацюнальна мoдель неoiндycmрiaльнoгo рoзвu-mKy yKpamu: моногр. / В. П. Вишневський, Л. О. Збa-paзськa, M. Ю. Зaнiздpa, В. Д. Чеита тa ш.; зa зaг. ред. В. П. Вишневського; HAH y^aï™, !н-т eкономiки пром-сть Ки'1в, 2016. 518 с.
31. Шeвцовa Г.З. Хiмiчнa iнцyстpiя 4.0 як гaлyзeвa концeпцiя peaлiзaцïï основ четверто'х промислово'1 ре-волюц11. Екoнoмiчнuй вкнш Дoнбacy. 2017. № 2. C. 3541.
32. Meincke H., Nickel J.-P., Westerheide P. Chemistry 4.0 — Growth through innovation in a transforming world. Journal of Business Chemistry. 2018. Vol. 15 (1). P. 42-53.
33. Shevtsova H., Maslosh O. Chemical production modernization in the formative phase of Industry 4.0: study of trends and problems of investment support. Technology audit and production reserves. 2019. V. 1. N. 4 (45). P. 3037. DOI: 10.15587/2312-8372.2019.157152.
34. Spelman M., Gomez F., Weinelt B. et al. Digital Transformation Initiative. Chemistry and Advanced Materials industry. World Economic Forum, Assenture. 2017. 40 p.
35. Смaрm-прoмucлoвicmь: нaпрямu статвлення, прoблемu i ршення: моногр. / В. П. Вишневський, О. В. Вieцькa, О. A. Вieцький тa ш.; зa зaг. ред. В. П. Вишневського; HAH y^aï™, !н-т eкономiки пром-сть Ктв, 2019. 464 с.
36. Regional Innovation Scoreboard 2019. European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2019. 96 p. DOI: 10.2873/89165.
37. Shevtsova H., Shvets N., Kasatkina M. How Leading Global Chemical Companies Contribute to Industry 4.0. 2020 61st International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University (ITMS). Riga, Latvia. 2020. P. 1-6. DOI: 10.1109/ITMS51158.2020.9259317.
38. Kannegiesser M. Value Chain Management in the Chemical Industry: Global Value Chain Planning of Commodities. Physica-Verlag HD, Heidelberg. 2008. DOI: 10.1007/978-3-7908-2032-4.
39. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластеризащя xi-MÎ4HOÏ промисловостi: европейський досвiд та уроки для Украши. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2017. № 2. С. 103-109.
40. Cluster mapping: Industry Selector. European Cluster Collaboration Platform. URL: https://reporting. clustercollaboration.eu/industry.
41. Шевцова Г. З. Сучасш тренди та прюритети розвитку европейсько'1 xiмiчноï iндустрiï: аналггичний огляд. Вкник економтно'г науки Украти. 2020. № 2. С. 36-45. DOI: 10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45.
References
1. Cherevatskyi, D. Iu., Soldak, M. O., Liakh, O. V., Zaloznova, Yu. S. et al. (2020). Tsyrkuliarna smart-spetsi-alizatsiia staropromyslovykh shakhtarskykh rehioniv Ukrainy [Circular smart specialization of old industrial mining regions of Ukraine]. Kyiv, IIE of the NAS of Ukraine. 196 p. [in Ukrainian].
2. Amosha O. I., Zaloznova Yu. S., Ivanov S. V., Liashenko V. I., Pidorycheva I. Iu., et al. (2021). Inno-vatsiine Prydniprovia: hra na vyperedzhennia [Innovative Dnieper: a game ahead]. Kyiv, IIE of the NAS of Ukraine. 286 p. [in Ukrainian].
3. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D.
(2018). Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coalmining regions in Ukraine. Journal of European Economy, Vol. 17 (3), pp. 305-332. doi: 10.35774/jee2018.03.305.
4. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z. (2020). Utilization of mine water of Kryvbas as an imperative for sustainable development of Dnipropetrovsk region. E3S Web of Conferences. 166, 01009. doi: 10.1051/e3sconf/ 202016601009.
5. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V.
(2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pry-dniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich-noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical production development]. Ekon. promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/econin-dustry2019.03.005 [in Ukrainian].
6. Petrova, I. P. (2020). Modernizatsiia ekonomiky staropromyslovykh rehioniv na zasadakh smart-spetsi-alizatsii [Modernization of the economy of the old industrial regions on the basis of smart specialization]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy — Herald of National Academy of Sciences of Ukraine, Vol. 6, pp. 30-37. doi: 10.15407/visn2020.06.030 [in Ukrainian].
7. Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M., Pchelynska, H. (2020). In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, Vol. 9 No 2, pp. 512524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512 [in English].
8. Pidorycheva, I. Yu. (2020). Instytutsiine zab-ezpechennia rozshyrennia funktsionalu rehionalnykh nau-kovykh tsentriv NAN Ukrainy ta MON Ukrainy u kon-teksti smart-spetsializatsii (na prykladi Prydniprovskoho ekonomichnoho raionu) [Institutional Safeguarding of Functional Expanding of Regional Scientific Centers of NAS of Ukraine and MES of Ukraine in the Context of Smart Specialisation (on the Example of the Prydniprov-skyi Economic Area)]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic Sciences of Ukraine, Vol. 2, рр. 63-74. doi: 10.37405/1729- 7206.2019.2(37).63-74 [in Ukrainian].
9. Shvets, N., Shevtsova, H. (2020). Rozvytok pid-pryiemnytstva ta yoho rol u realizatsii pidkhodu smart-
spetsializatsii v Ukraini [Entrepreneurship development and its role in implementing the smart specialization approach in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic — Herald of the Donbas, Vol. 2, pp. 53-66 doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66 [in Ukrainian].
10. Ishchuk, S. O., Sozanskyy, L .Y. (2020). Metod-olohichni zasady vyboru potentsiinykh sfer smartspetsi-alizatsii rehioniv Ukrainy [Methodological principles for choosing potential areas of smart specialization of the regions of Ukraine]. Ekonomika ta pravo — Economics and Law, Vol. 2, pp. 32-44 doi: 10.15407/econlaw.2020.02.032 [in Ukrainian].
11. Rodchenko, V., Beliavtseva, V., Khripunova, D. (2018). Doslidzhennia domeniv v rozrizi formuvannia stratehii smart spetsializatsii [Domains research in the detection of smart specialization strategy formation]. Ekonomika ta pravo — Social Economics, Vol. 56, pp. 69-77 [in Ukrainian].
12. Salikhova, O. B. (2019). Modernizatsiia promys-lovosti na zasadakh rozumnoi spetsializatsii. Chastyna I. Vykorystannia tekhnolohii, shcho nadaiut mozhlyvosti, yak priorytet promyslovoi polityky YeS [Industry Modernization Based on the Principles of Smart Specialization. Part I. Using the Key Enabling Technologies as a Priority of the EU Industrial Policy]. Statystyka Ukrainy — Statistics of Ukraine, Vol. 4, pp. 65-71 doi: 10.31767/su. 4(87)2019. 04.07 [in Ukrainian].
13. Lyakh, A. V., Swain, A. (2019). Modernizatsiya promyishlennosti na osnove klyuchevyih perspektivnyih tehnologiy: obzor zarubezhnogo opyita [Modernization of industry based on key enabling technologies: overview of foreign experience]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 3, pp. 34-58 doi: 10.15407/econindus-try2019.03.034 [in Russian].
14. Preparing for Our Future: Developing a Common Strategy for Key Enabling Technologies in the EU. Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2009) 512 final. Brussels. Retrieved from https: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/PDF/?uri=CELEX: 52009DC0512&from=EN.
15. Foray, D., Goddard, J., Goenaga Beldarrain, X. et al. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg: Publications Office of the European Union, 122 p.
16. Gianelle, C., Kyriakou, D., Cohen, C., Przeor, M. (Eds). (2016). Implementing Smart Specialisation: A Handbook. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 122 p. doi: 10.2791/53569.
17. Metodolohiia shchodo vprovadzhennia protsesu pidpryiemnytskoho vidkryttia. Neofitsiina versiia. (2020). Ukrainian Institute for International Politics, 46 p. Retrieved from http://surl.li/fopw [in Ukrainian].
18. Prus, L. R. (2011). Typolohiia benchmarkinhu [Typology of benchmarking]. Stalyi rozvytok ekonomiky — Sustainable economic development, Vol. 4 (7), pp. 265-268 [in Ukrainian].
19. Panchyshyn, T. V. (2017). Rehionalnyi bench-markinh yak instrument munitsypalnoho ta derzhavnoho upravlinnia [Regional benchmarking as a tool of municipal and public administration]. Naukovi zapysky — Scientific Papers, Vol. 2, pp. 84-92 [in Ukrainian].
20. Pedak, I. S. (2017). Benchmarkinh yak mekhan-izm porivnialnoho analizu ta zaporuka maibutnoho re-hioniv [Benchmarking as a mechanism of comparative analysis and guarantee of development of regions]. Vcheni zapysky TNUimeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne up-ravlinnia, Vol. 1 (28), pp. 52-56 [in Ukrainian].
21. Benchmarking Regional Structure. Smart Specialisation Platform. Retrieved from https://s3platform.jrc.ec. europa.eu/regional-benchmarking.
22. Navarro, M., Gibaja, J., Franco, S. et al. (2014). Regional benchmarking in the smart specialisation process: Identification of reference regions based on structural similarity. S3 Working Paper Series No. 03/2014. Spain: European Commission, Joint Research Centre, 36 p.
23. Chykarenko, I., Mamatova, T., Chykarenko, O. (2020). Stratehiia rehionalnoho rozvytku na osnovi Cmart-spetsializatsii: metodolohichni zasady [Regional development strategy based on Smart-specialization: methodological background]. Aspekty publichnoho upravlinnia — Public Administartion Aspects, Vol. 8, pp. 30-42 doi: 10.15421/ 152003 [in Ukrainian].
24. Shvets, N. (2020). Pytannia formuvannia khimichnoho klasteru v konteksti implementatsii pidkhodu smart-spetsi-alizatsii u Dnipropetrovskii oblasti [Issues of chemical cluster formation in the context of the implementation of smart specialization approach in Dnipropetrovsk region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic — Herald of the Donbas, Vol. 3, pp. 70-79 doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-70-79 [in Ukrainian].
25. Eye@RIS3: Innovation Priorities in Europe. Smart Specialisation Platform. Retrieved from https: //s3platform.jrc.ec.europa.eu/map [in English].
26. European Council Conclusions. 1/2 March 2012. EUCO 4/3/12 REV 3. Brussels. Retrieved from https: //data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-4-2012-REV-3/en/pdf.
27. A European Strategy for Key Enabling Technologies — A Bridge to Growth and Jobs. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. C0M(2012) 341 final. Brussels. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUr-iServ.do?uri=C0M:2012:0341:FIN:EN:PDF.
28. A Stronger European Industry for Growth and Economic Recovery. Industrial Policy Communication Update. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM (2012) 582 final. Brussels. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX: 52012DC0582&from=EN.
29. Key enabling technologies. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/research-and-in-novation/research-area/industrial-research-and-innova-tion/key-enabling-technologies_en.
30. Vyshnevskyi, V. P., Zbarazska, L. O., Zanizdra, M. Iu. et al. (2016). Natsionalna model neoindustrialnoho rozvytku Ukrainy [National model of neo-industrial development of Ukraine]. Kyiv, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 518 p. [in Ukrainian].
31. Shevtsova, H. Z. (2017). Khimichna industriia 4.0 yak haluzeva kontseptsiia realizatsii osnov chetvertoi promyslovoi revoliutsii [Chemicals 4.0 as a sectoral concept of implementation the foundations of the fourth industrial revolution]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic — Herald of the Donbas, Vol. 2, pp. 35-41 [in Ukrainian].
32. Meincke, H., Nickel, J.-P., Westerheide, P. (2018). Chemistry 4.0 — Growth through innovation in a transforming world. Journal of Business Chemistry, Vol. 15 (1), pp. 42-53.
33. Shevtsova, H., Maslosh, O. (2019). Chemical production modernization in the formative phase of Industry 4.0: study of trends and problems of investment support. Technology audit and production reserves, Vol. 1. N. 4 (45), pp. 30-37 doi: 10.15587/2312-8372.2019.157152.
34. Spelman, M., Gomez, F., Weinelt, B. et al. (2017). Digital Transformation Initiative. Chemistry and Advanced Materials industry. World Economic Forum, Assen-ture, 40 p.
35. Vyshnevskyi, V. P., Viietska, O. V., Viietskyi, O. A. et al. (2019). Smart-promyslovist: napriamy stanovlennia, problemy i rishennia [Smart industry: directions of formation, problems and solutions]. Kyiv, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 464 p. [in Ukrainian].
36. Regional Innovation Scoreboard 2019. (2019). European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 96 p. doi: 10.2873/89165.
37. Shevtsova, H., Shvets, N., Kasatkina, M. (2020). How Leading Global Chemical Companies Contribute to Industry 4.0. 2020 61st International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University (ITMS). Riga, Latvia, pp. 1-6. doi: 10.1109/ITMS51158.2020.9259317.
38. Kannegiesser, M. (2008). Value Chain Management in the Chemical Industry: Global Value Chain Planning of Commodities. Physica-Verlag HD, Heidelberg. doi: 10.1007/978-3-7908-2032-4.
39. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2017). Klaste-ryzatsiia khimichnoi promyslovosti: yevropeiskyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic Sciences of Ukraine, Vol. 2, pp. 103-109 [in Ukrainian].
40. Cluster mapping: Industry Selector. European Cluster Collaboration Platform. Retrieved from https://re-porting.clustercollaboration.eu/industry.
41. Shevtsova, H. Z. (2020). Suchasni trendy ta pri-orytety rozvytku yevropeiskoi khimichnoi industrii: anali-tychnyi ohliad [Current trends and priorities of the European chemical industry's development: an analytical review]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic Sciences of Ukraine, Vol. 2 (39), pp. 36-45 doi: 10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45 [in Ukrainian].
Crarra Hagiöm.na go pega^ii 03.05.2021
QopMam цитуeаннR:
ffleвцoвa r. 3., fflBe^ H. B. 3acTocyBaHHA perioHanbHoro 6eHHMapKiHiy B npo^ci CMapTnpiopHTH3a^i. BicHUK eKOHOMiHHoi HayKu yKpaiHu. 2021. № 1 (40). C. 47-59. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).47-59
Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2021). Applying of Regional Benchmarking in the Smart Prioritization Process. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), pp. 47-59. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).47-59
