CC BY
41
УДК 616. 831 - 018 . 613. 632
ПЕРЕБ1Г МОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н У СЕЛЕЗ1НЦ1 СТАТЕВОЗР1ЛИХ ЩУР1В ЗА УМОВ АДАПТАЦ1ЙНО-РЕАДАПТАЦ1ЙНИХ ЗМ1Н У К1СТКОВ1Й СИСТЕМ1 ТА КЛ1ТИННО1
ДЕГ1ДРАТАЩ1 ОРГАН1ЗМА
В po6oTÍ проведений морфологiчний аналiз стану селезшки в умовах репаративно! регенераци великогомшково! юстки при експериментальнiй ттиннш депдратацп. Виявленi рiзнi кiлькiснi стввщношення структурних компонентiв бшо! пульпи, що дозволяе розглядати зазначенi змiни в ракурс процесiв адаптацп органiзма до ди патологiчних чинникiв (зневоднення та травмуючого агента). Гiстологiчне дослiдження встановило тдвищення толерантностi компонентiв тканини селезшки до впливу катанного зневоднення оргашзму в умовах адаптацп'. Встановлено зв'язок термшу дп зневоднюючого фактора та травмуючого агента з глибиною структурних перебудов органа. На раншх термшах адаптацп дегiдратацiя легкого ступеня не викликае суттевих змш в паренхiмi та судинному руслi селезiнки. Збшьшення термiнiв адаптацп викликае реактивнi змши всiх структурних компонентiв тканини селезшки.
Kjik)40bí слова: травма великогомшково! истки, щурк селезшка, юптинна депдратащя.
Дослщження адаптацп оргашзму до р1зних екоантропогенних фактор1в е одшею з найважливших проблем сучасно! медично! науки та морфологи. Вщомо, що органи ¡мунно! системи одн з перших реагують на численш фактори впливу зовшшнього середовища на живий оргашзм [7, 18]. Дослщження структурних основ ¡мунолопчних процес1в е одшею з актуальних задач ¡муноморфологп [3].
Селезшка е важливим перифершним органом 1мунно! системи, що виконуе р1зномаштш 1мунолопчш та не тшьки 1мунолопчш функцп. Селезшка мае виразну зд1бшсть до морфо функцюнальних змш шд впливом р1зномаштних екзо- та ендогенних чинниюв. На тепершнш час досить добре вивчено вплив на селезшку гшерграв1тацп [10], 1муномодулятор1в та 1мунодепресанпв [2, 8, 9, 11, 16] летючих компоненпв епоксидних смол [5], антигенно! стимуляцп оргашзму [6], гшертермп [12] та шш. На сьогодшшнш день активно обговорюеться участь ¡мунокомпетентних оргашв в морфогенез! юсток скелета. Особливий штерес представляе пошук нових даних, що доказують юнування взаемозв'язку морфогенеза кюток з станом не тшьки центральних, а й перифершних оргашв ¡мунно! системи. На юнування таких зв'язюв вказуе в сво!х роботах Abe E. (1986), котрому вдалося видшити !з кл1тин селезшки потужний остеокластактивуючий фактор [8, 17].
Важливою умовою юнування живого оргашзму та збереження динам1чно! р1вноваги внутршнього середовища( гомеостазу) е постшнють водно-сольового обм1ну [1]. Зневоднення оргашзму належить до частих клш1чних синдром1в [14]. Кл1тинна депдратащя е постшною складовою загально!, а ¡зольовано може бути наслщком неправильного лшування чи активного наводнення оргашзму гшертошчними розчинами або вимушеного вживання солено! води. Вивчення адаптацшних можливостей кютково! тканин та особливостей И морфоф1зюлопчних реакцш на стресов1 фактори залишаеться актуальним напрямком дослщжень у сучаснш морфологи [4, 13, 15]. I, незважаючи на постшну защкавленють науковщв проблемами адаптацп та широке висв1тлення !х у друкованих працях природа формування адаптативних реакцш та реадаптацшних мехашзм1в залишаеться не достатньо вивченою [10, 12].
В л1тератур1 ми знайшли недостатньо публшацш що до висв1тлення рол1 оргашв кровотворення та ¡мунного захисту в умовах адаптацшно-реадаптацшних змш у кютковш систем! та клиинно! депдратацп оргашзма р1зного ступеня важкосп. Можливо, що специфша шдивщуальних прояв1в селезшки повинна морфолопчно вщображатися на особливостях життевих реакцш у шдтриманш гомеостазу.
Метою роботи було встановлення в умовах експерименту особливостей морфолопчних та структурних перебудов селезшки в умовах клиинно! депдратацп легкого та середнього ступеня в р1зш термши адаптацп пюля нанесення травми великогомшково! кютки.
Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проведено на 24 бших безпородних лабораторних щурах-самцях в1ком 3 мюящ. Тварини, що були розподшеш на контрольну та експериментальну групи, знаходилися у звичайних умовах в1вар1ю. Вс експерименти над тваринами та !х утримання проводилося вщповщно до "Загальних етичних принцитв експерименпв на тваринах". Щурам експериментально! групи моделювалось кттинне зневоднення оргашзму шляхом вшьного пиття 1,2% розчину NaCl. На протяз1 10 д1б досягалась легка стушнь зневоднення. Пюля досягнення необхщного ступеня зневоднення, тваринам були нанесет переломи великогомшково!
© Гринцова Н.Б., 2014 113
юстки на межi проксимально1 та центрально!' частини. Дослщження селезiнки проводилося на 3, 6 та 15 добу шсля нанесення травми згiдно стадiям регенерацп. Щурiв декапiтували пiд ефiрним наркозом, вилучали частину селезiнки. Зверталася увага на макроскошчний стан органа. Пстолопчш препарати тканини селезiнки готували за загальновизнаними методиками, забарвлювали гематоксилiн-еозином. Загальний морфолопчний аналiз проводили за допомогою свiтлооптичного мiкроскопа Microscope XS-3320 «MICROmed», з об'ективами кратнiстю х4, х10, х20, х40 i окулярами WF 10x/18. Фотодокументацiя отриманих результатiв за допомогою цифрово1 вiдеокамери "Olimpus BX-41" на персональному комп'ютерi.
Результати дослщження та ïx обговорення У тварин на 3 та 6 добу шсля нанесення травми, з легким ступенем зневоднення, збер^аеться загальна пстоархтектошка органа. Капсула селезiнки тонка, компактна, щшьно прилягае до тканини селезшки. Подiл на червону i бшу пульпу в гiстоструктурi селезiнки простежуеться чiтко. У тварин, на 3 добу шсля нанесення травми, виразних патолопчних змiн не спостерiгаеться. Бша пульпа представлена головним чином лiмфатичними перiартерiальними пiхвами, з характерною для них пстоструктурою та клiтинним складом. Взаеморозташування клiтин в перiартерiальнiй област бiльш компактне, нiж в периферичнш ( маргiнальнiй ) зонi. Лiмфоцити перiартерiальноï областi меншi за розмiрами, нiж в маргiнальнiй зонi. Перiартерiальна область, за площею, вiзуально переважае над маргiнальноï зоною, i зазначене сшввщношення стабiльно зберiгаеться на всш площi дослiдження мiкропрепарату тканини селезшки. Лiмфатичнi вузлики, з характерними гермшативними центрами, поодинокi. Гермiнативнi центри невеликих розмiрiв, нечiтко окресленi. Синуси червоноï пульпи повнокровнi. У багатьох донках дослiдження, в структурi червоноï пульпи, в селезшкових тяжах, визначаються груповi скупчення лiмфоцитiв. Центральнi артерiï з вузькими просвгами; стiнки артерiй кшька потовщенi, ïx просвiти кровi не мютять. У просвiтаx трабекулярних судин рееструеться нагромадження лейкоцитiв кровi.
1з зростанням термiнiв адаптацiï, а саме на 6-ту добу пiсля нанесення травми, спостер^аеться декотре зростання площi бiлоï пульпи в порiвняннi з попередшми термiнами дослiду. Лiмфоцити перiартерiальноï областi меншi, нiж у маргшальнш зонi. Межi мiж перiартерiальною областю та маргiнальною зоною не завжди чiткi. Спiввiдношення мiж перiартерiальною областю та маргшальною зоною не стабшьне, рiзне в рiзниx полях зору. Лiмфатичний вузлик, з характерним гермшативним центром в мiкропрепаратi поодинокий; гермшативний центр невеликих розмiрiв, нечiтко окреслений. Синуси червоно1' пульпи повнокровнi. Груповi скупчення лiмфоцитiв у структурi червоно1' пульпи, а також у селезшкових тяжах визначаються лише мюцями, в порiвняннi з попереднiм термiном дослщу. Центральнi артерiï з вузькими просвгами;стшки артерiй кiлька потовщенi, ïx просв^и кровi не мiстять (рис. 1). Трабекулярш судини повнокровнi. Спiввiдношення еритроципв та лейкоцитiв кровi в просвгах трабекулярних судин рiзне в рiзниx полях зору.
---1 KHlBHI^^^Bka '
Рис. 1. Лiмфатичний вузлик бiлоï пульпи селезшки щурiв на 6-ту добу шсля нанесення травми. Потовщення станки центрально!' артери, звуження просвiту. Забарвлення гематоксилш-еозином. х400.
Рис. 2. Лiмфатичний вузлик бiлоï пульпи селезiнки щурiв на 15-ту добу пiсля нанесення травми. Повно^в'я трабекулярних судин, дисощащя кровi на рiдку частину i форменш елементи. Забарвлення гематоксилiн-еозином. х400.
На 15-ту добу пiсля нанесення травми капсула селезшки шддослщних тварин дещо набрякла, щiльно прилягае до тканини органа. Подш на червону i бшу пульпу в гiстоструктурi селезшки простежуеться ч^ко. Кiлькiсне сшввщношення бiлоï та червоноï пульпи в рiзниx полях зору рiзне. Бша пульпа, по колишньому, представлена, головним чином, лiмфатичними перiартерiальними пixвами, з характерною для них пстоструктурою. Величина лiмфатичниx перiартерiальниx пixв рiзна в рiзниx полях зору, також рiзне спiввiдношення перiартерiальноï областi та маргiнальноï зони в структурi пixв. Межi мiж перiартерiальною областю та маргiнальноï зоною не завжди виразнi. Сшввщношення (за площею) мiж перiартерiальною областю та маргiнальноï зоною в дослщжуваному мiкропрепаратi не стабiльне, рiзне в рiзниx полях зору. Лiмфатичнi вузлики з характерними для них
гермшативними центрами в мшропрепарап не спостерпаються. Синуси червоно! пульпи повнокровнi. У структурi червоно! пульпи, мiсцями, в селезшкових тяжах, визначаються груповi скупчення лiмфоцитiв. Центральнi артерi! з вузькими просвпами, стiнки артерiй кiлька потовщенi , !х просвiти кровi не мютять. В просвiтах трабекулярних судин рееструеться дисоцiацiя кровi на рiдку частину i форменнi елементи кровi (рис. 2). Сшввщношення еритроцитiв та лейкоципв кровi в просвiтах трабекулярних судин рiзне в рiзних полях зору.
Крiм того, на всiх термшах адаптацй органiзма до дi! травмуючих агентiв прослiдковуеться повнокрiв'я трабекулярних судин. По всш площi дослiдження препарапв селезiнки( на всiх термiнах спостереження) серед клiтин червоно! пульпи вiзуалiзуються зерна i грудочки пiгменту чорного i темно-коричневого кольору.
1.Проведено морфолопчний аналiз стану селезiнки в умовах репаративно! регенерацi! великогомiлково! кiстки при експериментальнш клiтиннiй дегiдратацi!. Динамiка морфо функцюнальних перебудов в оргаш перебувае в прямш залежностi вiд термшв адаптацi! пiсля нанесення травми.
2.На раннiх строках адаптацй ( 3 доба ) депдратащя легкого ступеня не викликае суттевих змш в паренхiмi та судинному ру^ селезшки. 1з збшьшенням термiнiв експерименту (на 6-ту добу дослщу) прослiдковуеться помiрно виражена гiперплазiя клiтин бiло! пульпи з рiзним кiлькiсним спiввiдношенням клiтин перiартерiально! област та маргiнально! зони.
3. Збшьшення термшв адаптацi! (15 доба дослщу) викликае реактивнi змiни всiх структурних компоненпв тканини селезiнки. Звертае на себе увагу рiзне спiввiдношення площi бiло! та червоно! пульпи, а також рiзне спiввiдношення структурних елеменпв бiло! пульпи.
4. Морфологiчнi перебудови в судинному ру^ селезiнки, на останшх термiнах дослiду, характеризуються змшою реологiчних властивостей кровi та розвитком в центральних артерiях гострого артерииту.
Перспективи подальших дослгджень передбачають проведення морфометричного, цитохiмiчного, електронно-мтроскотчного та iмуногiстохiмiчних дотджень з метою бтьш поглибленого вивчення динамти морфологiчних змш у селезтщ.
1.Боднар Я. Я. Патогенез водно-електролпно! мюкардюпатп при зневодненш оргашзму / Я. Я. Боднар, Я. I. Федонюк, В. М. Творко [та ш.] // Укра!нський медичний альманах. -2000.-Т.3, № 3. - С. 24-27.
2. Бобрышева И. В. Морфологическая реактивность селезенки крыс различных возрастных периодов при иммуностимуляции / И.
B. Бобрышева // Журнал клшчних та експериментальних медичних дослщжень. -2013.- Т.1, № 3. - С. 315-321.
3. Вайнагш О. М. Змша юлькост! плазмоцит!в, макрофапв 1 ттинних базофшв в л1мфатичних вузлах бших щур1в при локальному !х опромшенш низько енергетичним лазером / О. М. Вайнагш // Укра!нський медичний альманах. -2000.-Т.3, № 3. - С. 27-29.
4.Волошин В. Д. Морфофункцюнальний стан кютково! тканини щур1в з нормо тошчним типом вегетативно! нервово! системи при сублетальному загальному зневодненш оргашзму / В. Д. Волошин, Я. I. Федонюк, О. С. Волошин [та ш.] // Укра!нський медичний альманах. -2000.-Т.3, № 3. - С. 38-40.
5.Волошин В. М. Вивчення шгаляцшного впливу ешхлорпдрину на органометричш показники селезшки статевозрших щур1в / В. М. Волошин // Таврический медико-биологический вестник. -2012.-Т.15, № 1(57). - С. 54-56.
6.Гербут А. О. Морфофункцюнальна характеристика структурних компоненпв бшо! пульпи селезшки «старих» щур1в-самщв тсля антигенно! стимуляцп! орган1зму / А. О. Гербут // Вюник морфолог!!. -2007.- № 1. - С. 13-17.
7.Кузнецов А. В. Типы макрофагов центральной лимфы кроликов в условиях применения радонових вод / А. В. Кузнецов // Морфология. -1995.-Т.108, № 1. - С. 44-45.
8.Кащенко СА. Взаимосвязь морфогенеза костей с иммунной системой лабораторных крыс в условиях иммуносупрессии /
C. А. Кащенко // Укра!нський морфолопчний альманах. -2008.-Т.6, № 1. - С. 87-88.
9.Кащенко С. А. Особливоси реактивност1 селезшки при застосуванш ¡мунофану у статевонезрших тварин / С. А. Кащенко, М. В. Золотаревська //Здобутки клшчно! ! експериментально! медицини. -2010.- № 2(13). -129 с.
10. Мороз Г. А. Морфофункциональные особенности селезенки неполовозрелых крыс линии Вистар при повторяющемся гипергравитационном воздействии /Г .А. Мороз, М.А. Кривенцов//Вюник проблем бюлогп ! медицини.-2011.-Т.2, № 2.- С. 188-191.
11. Нужная Е. К. Электронномикроскопические изменения селезенки в условиях иммуностимуляции тимогеном / Е. К. Нужная // Укра!нський медичний альманах. -2005.-Т.3, № 2. - С. 60-65.
12. Овчаренко В. В. Макро-, мкро- оргашзащя будови селезшки статевозрших щур1в тд впливом хрошчно! гшертермп екстремального ступеню вираженноси / В.В.Овчаренко // Укра!нський медичний альманах. - 2012.-Т.15, № 3. - С. 108-111.
13. Огтенко М. М. Стимулящя репаративного остеогенезу великогомшково! юстки молодих щур1в за умов загального зневоднення / М. М. Огтенко, В. I. Бумейстер // Журнал клшчних та експериментальних медичних дослщжень. -2014.- № 2. - С. 30-38.
14. Сикора В. З. Особенности роста строения и формообразования костей скелета при общей дегидратации организма / В. З. Сикора, Г. Ф. Ткач //Укра!нський медичний альманах. -2001.-Т.4, № 5. - С. 143-145.
15. Слюаренко О. В. Структурш змши юсткового регенерату за умов клпинного зневоднення оргашзму/ О. В. Слюаренко // Журнал клтачних та експериментальних медичних дослщжень. -2013.- Т.1, № 2. - С. 163-168.
16. Штепа С. Ю. Ультрамикроскопические изменения белой пульпы селезенки белах крыс-самцов после введения циклофосфана / С. Ю. Штепа //Укра!нський морфолопчний альманах. -2008.-Т.6, № 1. - С. 179-181.
17. Abe E. Differentiation-inducing factor purified from conditioned medium of mitogen-treated spleen cell cultures stimulates bone resorbtion / E. Abe, H. Tanaka // Proc. Natl. Acad. Sci. USA.-1986.-Vol. 83.-P.5, 958-962.
18. Yoon G. N.C.J. Development and Application of three dimensional light IEEE. / G. Yoon, A.J. Welch, M. Motamedi [et al.] //J. quantum electronics., - 1987, P. 1721-1733.
Ж
ТЕЧЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИИ В СЕЛЕЗЕНКЕ ПОЛОВОЗРЕЛЫХ КРЫС ПРИ АДАПТАЦИОННО-РЕАДАПТАЦИЙНИХ ИЗМЕНЕНИИ В КОСТНОЙ СИСТЕМЕ И КЛЕТОЧНОЙ ДЕГИДРАТАЦИИ ОРГАНИЗМА Гринцова Н. Б.
В работе проведен морфологический анализ состояния селезенки в условиях репаративной регенерации большеберцовой кости при экспериментальной клеточной дегидратации. Выявлены различные количественные соотношения структурных компонентов белой пульпы, что позволяет рассматривать указанные изменения в ракурсе процессов адаптации организма к действию патологических факторов (обезвоживание и травмирующего агента). Гистологическое исследование установило повышение толерантности компонентов ткани селезенки к влиянию клеточного обезвоживания организма в условиях адаптации. Установлена связь срока действия обезвоживающего фактора и травмирующего агента с глубиной структурных перестроек органа. На ранних сроках адаптации дегидратация легкой степени не вызывает существенных изменений в паренхиме и сосудистом русле селезенки. Увеличение сроков адаптации вызывает реактивные изменения всех структурных компонентов ткани селезенки.
Ключевые слова: травма большеберцовой кости, крысы, селезенка, клеточная дегидратация.
Стаття надшшла 23.06.2014 р.
COURSE MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE SPLEEN MATURE RATS UNDER ADAPTIVE-READAPTATSIYNYH CHANGES IN SKELETAL SYSTEM AND CELLULAR DEHYDRATION ORGANISMS Hryntsova N. B.
In this paper, morphological analysis of the state of the spleen in terms of reparative regeneration of the tibia in experimental cell dehydration. Revealed various quantitative ratios of the structural components of the white pulp that allows us to consider these changes from the perspective of the processes of adaptation of the organism to pathological factors (dehydration and traumatic agent). Histological study found increased tolerance components to the influence of the spleen cell dehydration in terms of adaptation. The connection expiration, dewatering factor and traumatic agent with deep structural rearrangements body. In the early stages of adaptation mild dehydration does not cause significant changes in the parenchyma and vasculature of the spleen. Increase in terms of adaptation causes reactive changes of the structural components of the spleen.
Key words: injury of the tibia, rat, spleen, cell dehydration.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 615.01.547:615.461.2
АСПЕКТИ ФАРМАКОЛОГ1ЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ НОВОГО ПОХ1ДНОГО
ОКСАМ1НОВО1 КИСЛОТИ
Вивчено вплив метоксараду на актившсть протеол^ичних фермен™ юшново! системи i вмют простагландишв. Встановлено, що метоксарад шпбуе процес юншогенезу i, на вщмшу вщ ацетилсалщилово! кислоти, попереджае розтрачання компонента калжре'ш-юншово! системи, а також зменшуе вмют простагландишв на 62,3% порiвняно з експериментальною групою щурiв з карагеншовим набряком лапки. Отримаш результати дозволяють рекомендувати метоксарад для подальшого вивчення з метою створення на його основi лкарського засобу з протизапальними та аналгетичними властивостями.
Ключовi слова: похщш оксамшово! кислоти, протеолтчш ферменти юшново! системи..
Робота е фрагментом НДР «Створення нових лжарських препаратiв» (№ державноI реестраци 0109и007008).
Аиал1з доступно! в1тчизняно! та заруб1жно! л1тератури показуе, що в даний час актуальним е створення нових ефективних протизапальних засоб1в нестеро!дно! структури .
В основ! мехашзму дп бшьшост НПЗЗ лежить властивють шпбувати синтез i звшьнення в оргашзм! простагландишв (ПГ) [10]. Щд впливом циклооксигенази (ЦОГ) блокуються реакцп арахщонового каскаду i порушуеться синтез простагландишв, тромбоксану А2, простациклшу, лейкотр!ешв, пригшчуеться агрегащя тромбоципв. Провщну роль у розвитку запального процесу грають ПГС1> простациклш i тромбоксан [12]
У регуляцп процешв мшроциркуляцп i запальних реакцш беруть участь кшши (брадикшш i калщин), як являють собою низькомолекулярш пептиди. Особливо важлива роль у процес утворення юшшв належить протеол1тичному ферменту калшрешу, який д1е в плазм1 кров1 у вигляд1 попередника - прекал1кре!ну (калшрешогену), що перетворюеться в калшреш в процес реакцп протеол1зу тд дiею фактора Хагемана системи згортання кровi [9].
© Литвинова О.М., Литвинов В. С., 2014
