CC BY
31
УДК 718.5-001-003.93-092.9
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ СЕЛЕЗ1НКИ ЩУР1В В УМОВАХ КЛ1ТИННО1 ДЕГ1ДРАТАЩ1 НА ФОН1 ПОСТТРАВМАТИЧНО! РЕГЕНЕРАЦП ВЕЛИКОГОМ1ЛКОВО1 К1СТКИ
Проведено дослщження селезiнки пiд дieю гиперосмолярной кл1тинно! депдратаци середнього ступеня тяжкост на тлi посттравматично! регенерацп великогомшково! кiстки. Вивчали селезiнку статевозрiлих щурiв. У дослiджуваних тканинах залози найбшьш вираженi змiни спостерiгаються на останшх термiнах експерименту (21 доба) i характеризуються зменшенням розмiрiв структурних елеменив органу, порушенням архiтектонiки i вираженими змшами мжроциркуляцн.
Ключов! слова: селезшка, депдратащя, посттравматична регенеращя
Робота е фрагментом держбюджетноХ НДР № 0113U003315 "Морфогенез загально патологiчних процеЫв."
Вода - ушкальна речовина i ус li властивостк висока температура кишння, значна розчинювальна i диссощююча здаттсть, мала теплопровщтсть, висока теплота випару i rnmi обумовлет будовою !! молекули i просторовою структурою [1,3,4]. Вона необхщна для проходження бюлопчних реакцш, впливае на формування i стабшзащю нативно! структуры макромолекул б1опол1мер1в, бюмембран [3,7].
Головним неоргатчним компонентом оргатзму ссавщв е вода, яка здатна забезпечувати зв'язок внутршнього та зовтшнього середовищ i транспортування речовин м1ж кттинами та позакттинним матриксом [2]. Вода е утверсальним розчинником як оргатчних, так i неоргатчних речовин, вона е основним середовищем розгортання метаболiчних процесiв та входить до складу рiзноманiтних систем оргатчних речовин. Однiею з найбшьш контрольованих констант внутрimнього середовища е стан водно-сольового балансу, який вщграе ключову роль у вшх метаболiчних процесах органiзму . Вода приймае участь у формуваннi мембранних структур, транспортних систем, макромолекул та надмолекулярних сполук. Фшогенетично сформувалися потужнi мехашзми пiдтримки постiйного стану водно-електролiтного, а його порушення спричиняють значнi змши в усiх системах органiзму через порушення активносп ферментних систем, зрушення чутливостi рецепторiв i трансмембранного транспорту [8].
Метою роботи було вивчити морфолопчт змши в селезшщ тсля гшеросмолярно! кттинно! депдратаци на фот посттравматично! регенерацп великогомшково! кiстки.
Матер1ал та методи дослщження. Експеримент поставлений на 30 бiлих статевозрiлих безпородних щурах-самцях, якi знаходились в стандартних умовах вiварiю [5, 6]. Всi експериментальт дослiдження над лабораторними тваринами та !х утримання проводились згiдно Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин та з дотриманням загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах [6]. Тварини були роздшет на 2 групи: контрольну i експериментальну. Тваринам експериментально! групи моделювалось гiперосмолярне кл^инне зневоднення органiзму шляхом вiльного пиття 1,2% розчину №С1 протягом 20 дiб (середнiй ступiнь зневоднення). Пюля досягнення певного ступеня зневоднення тваринам були нанесет дiрчастi дефекти дiаметром 1,5 мм у великогомiлкових юстках на меж проксимально! та центральноi частин. Дослiджуваний орган для пстолопчних дослiджень вилучали на 3, 7, 14 i 21 добу тсля нанесення травми, що вiдповiдае основним термшам репаративно! регенерацп за Корж Н.А. та Дедух Н.В. Виводили щурiв з експерименту шляхом передозування ефiрним наркозом. Гiстологiчнi препарати готували iз парафiнових зрiзiв з використанням загальноприйнятих методик, фарбували гематоксилiн-еозином. Загальний морфолопчний аналiз проводили за допомогою св^лооптичного мiкроскопа Olympus BH-2, з об'ективами iз збiльmенням х4, х10, х20, х40. Фотодокументацiя отриманих результатiв проводилась за допомогою цифрово! вiдеокамери (збiльmення х10) на персональний комп'ютер.
Результати дослщження та Тх обговорення. На третю добу експерименту спостерпаеться незначне зменшення товщини капсули селезшки на 8,73 % (до 6,28±0,71 мкм (p<0,005)) в порiвняннi з контролем та зменшення товщини тдкапсулярних трабекул. Аналiз спiввiдноmення паренхiми до строми залози показуе, що вщбуваеться збiльmення останньо! на 8,21 % за рахунок зростання загально! кшькосп сполучно! тканини на фот зниження ретикулярних та еластичних волокон. Середт розмiри лiмфатичних фолiкулiв майже не змшюються i складають 280,42±2,45 мкм (p<0,005).
©Васько Л.В., Кттенко Л.1. та 1нш., 2014 105
Cepeдня плoщa ocтaннix cклaдae 67716,75±12,45 мкм2 (p<0,005). Пoдeкyди в лiмфaтичниx фoлiкyлax cпocтepiгaeтьcя вiдcyтнicть T-зoн. Cтiнкa тpaбeкyляpниx apxeprn знaxoдитьcя в cтaнi нaбpякy, мюцями в cтiнкax cyдин вiдмiчaeтъcя гiaлiнoз. Пpocвiт вeн poзшиpeний,cпocтepiгaeтъcя aгpeгaцiя фopмeниx eлeмeнтiв кpoвi, вeни пoвнoкpoвнi.
Ha 7 дoбy пicля нaнeceння тpaвми вiдмiчaeтьcя пoдaльшe пoтoншeння кaпcyли ceлeзiнки. Гpaницi лiмфaтичниx фoлiкyлiв ceлeзiнки cтaють нeчiткими. Aнaлiз cпiввiднoшeння бiлoï пульпи дo чepвoнoï cклaдae 59,48% дo 40,52% (в кoнтpoльнi гpyпi - 68,31% дo 31,69%). Tpaбeкyляpнi кpoвoнocнi cyдини пoвнoкpoвнi. Пyльпapнi apтepiï cпaзмoвaнi, ïx внyтpiшня oбoлoнкa щiльнa, a м'язeвa oбoлoнкa - гiпepтpoфoвaнa. Beни тa cинycи чepвoнoï пульпи зaлoзи poзшиpeнi тa пepeпoвнeнi кpoв'ю. В пpocвiтi дeякиx вeн cпocтepiгaютьcя тpoмби.
Ha чoтиpнaдцятy дoбy eкcпepимeнтy вiдмiчaeтьcя знижeння зaгaльнoï мacи ceлeзiнки m 19,27 % в пopiвняннi з кoнтpoлeм. Oднoчacнo iз змeншeнням Maœ ceлeзiнки вiдбyвaeтьcя i пoтoншeння гажу™ нa 31,86%, мicцями кaпcyлa мaйжe вiдcyтня. Cepeднiй дiaмeтp лiмфaтичниx фoлiкyлiв змeншyeтьcя дo 226,23±2,12 мкм (p<0,005) (cepeдня плoщa фoлiкyлa cклaлa 52119,23±8,23 мкм2 (p<0,005)), пpи oднoчacнoмy змeншeннi плoщi гepмiнaтивнoгo цeнтpy дo 21893,82±2,54 мкм2 (p<0,005).
Tpaбeкyляpнi кpoвoнocнi cyдини зaлишaютьcя пoвнoкpoвними. Пyльпapнi apтepiï знaxoдятьcя в cтaнi cпaзмy. Beни тa cинycи poзшиpeнi тa пepeпoвнeнi кpoв'ю (pиc.1). В лiмфaтичниx вyзликax тa y кpacнiй пyльпi ceлeзiнки в мicцяx кpoвoвиливy i нaбpякy cпocтepiгaeтьcя пopyшeння cтpyктypи peтикyляpнoï ciтки, a тaкoж poзpиви, фpaгмeнтaцiï тa poзшapyвaння вoлoкoн.
а.ЖйУ • ШтЗЁшШЁКЁ
ШШшШ:*
ШШ
ЕШШ ШШШШ&
®ЯИ
__
Pиc 1. Poзшиpeння пpocвiтy cyдин тa cтaз кpoвi нa 14 дoбy eкcпepимeнтy (зaб. г.-e., зб. x200).
Pиc 2. Cyдиннa cтiнкa apтepiй в cтaнi нaбpякy, зглaджeння мeжi мiж чepвoнoю тa бiлoю пульгою нa 21 дoбy eкcпepимeнтy ^a6. г.-e., зб. x200).
Ha 21 дoбy eкcпepимeнтy вiдмiчaeтьcя пoдaльшe змeншeння тoвщини кaпcyли ceлeзiнки, якa в бiльшocтi випaдкiв нe cпocтepiгaeтьcя. В cyдиннoмy pycлi зaлoзи пpocтeжyютьcя poзлaди мiкpoциpкyляцiï: збiльшeння epитpoцитapнoï мacи, aгpeгaцiя фopмeниx eлeмeнтiв кpoвi, знижeння oбcягy плaзми, збiльшeння кiлькocтi тpoмбoцитiв, дecквaмaцiя eндoтeлiю. Судини мiкpoциpкyлятopнoгo pycлa нepiвнoмipнo нaпoвнeнi кpoв'ю. Ha гicтoпpeпapaтax вiдмiчaeтьcя poзшиpeний пpocвiт вeн, cтaз cyдин, вeнoзнe пoвнoкpoв'я. Cyдиннa cтiнкa вeн тa apтepiй знaxoдитьcя в CTarn нaбpякy. Гpaницi лiмфaтичниx фoлiкyлiв ceлeзiнки cтaють нeчiткими (pиc.2). poзшиpeнi. Ш вciй плoщинi зpiзy пpeпapaтiв в ^a^rn пyльпi ceлeзiнки cпocтepiгaютьcя poзшиpeнi cинycи тa дpiбнoвoгнищeвi кpoвoвиливи. Пyльпapнi apтepiï cпaзмoвaнi.
В yмoвax дeгiдpaтaцiï виpaжeнi змiни в ceлeзiнцi пpoявляютьcя з 14 дoби.
Opгaнoмeтpiя opгaнa пoкaзaлa знижeння мacи ceлeзiнки iз збiльшeнням cтpoкy eкcпepимeнтy. Mopфoлoгiчнi змiни xapaктepизyютьcя змeншeнням тoвщини га^ули ceлeзiнки, змeншeнням poзмipiв фoлiкyлiв тa зглaджeнням ïx гpaниць, poзлaдaми мiкpoциpкyляцiï cтaзoм кpoвi y cyдинax, дoбpe пoмiтнo нa 21 дoбy cпocтepeжeння.
1. Aкceнoв С.И. Boдa и ee poль в peгyляции биoлoгичecкиx пpoцeccoв //AH СССР MOИП. - M.: Hayxa, 1990. - 117c.
2. Жaлкo-Tитapeнкo В.Ф. Boднo-eлeктpoлитнiй oбмeн и киcлoтнo-ocнoвнoe cocтoяниe в нopмe и пpи пaтoлoгии //Кшв: Здopo,я, 1989.-199c.
3. Зeнин C.B. Paзвитиe инфopмaциoнныx пpeдcтaвлeний o cтpyктypнoм cocтoянии вoды. / Зeнин C.B.// Сб. дoклaдoв Meждyнapoднoгo кoнгpecca пo кoмплeмeнтapнoй, xoлиcтичecкoй и нaтypoпaтичecкoй мeдицинe. Ч1. - Caмapa: «Путь к ^лнцу», 21-23 ceнтябpя, 2006г.-224 c.
4. Исаков В.Т. Естественное и искусственное структурирование воды. Федеральный научный клинико-экспериментальный центр традиционных методов диагностики и лечения Минздравсоцразвития. / Исаков В.Т.- Москва, 2008г.- 120 с.
5. Использование лабораторных животных в токсикологическом эксперименте: методические рекомендации / под редакцией проф., академика РАМН П.И. Сидорова. - Архангельск , 2002. - 15 с.
6. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте / И.П. Западнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария [и др.]., 1983. - 383 с.
7. Петросян Э.А. Состояние водно-электролитного, липидного, белкового обмена и состояние плазматических мембран клеток при экспериментальном желчном перетоните/ £.А. Петросян, В.И. Сергиенко, Л.В. Горбов //Бюлетень экспериментальной биологии и медицины. - 2005. - №1. - С. 25-27.
8. Osmoregulation in water-deprived rats drinking hypertonic saline: effect of area postrema lesions/ V. Edward Strieker, F. Carl Craver, S. Kathleen Curtis [et all] // Am J Physiol Regulatory Integrative Comp Physiol. - 2001. - №280. - P. 831-842.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СЕЛЕЗ1НКИ КРЫС В УСЛОВИЯХ КЛЕТОЧНОЙ ДЕГИДРАТАЦИИ НА ФОНЕ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ РЕГЕНЕРАЦИИ БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ Васько Л. В., Киптенко Л.И., Гортинськая Е.Н., Приходько О.А.
Проведено исследование селезенки под действием гиперосмолярной клеточной дегидратации средней степени тяжести на фоне посттравматической регенерации большеберцовой кости. Изучали селезенку половозрелых крыс. В исследуемых тканях железы наиболее выраженые изменения наблюдаются на последних сроках эксперимента (21 сутки) и характеризуются уменьшением размеров структурных елементов органа, нарушением архитектоники и выраженными изменениями микроциркуляции.
Ключевые слова: селезенка, дегидратация, посттравматическая регенерация.
Стаття надшшла 12.06.2014 р.
MORPHOLOGICAL CHANGES OF RATS' SPLEEN IN THE CONDITION OF CELLULAR DEHYDRATATION ON BACKGROUND OF POSTTRAUMATIC REGENERATION OF TIBIA Vas'ko L.V., Kiptenko L.I., Gorpinskaya O.M., Pryhodko O.O.
Research of internal organs influenced by the hyperosmolar cellural dehydration moderate severity against the background of posttraumatic regeneration of the tibia was made. Studied the spleen of adult rats. In the studied tissues of the spleen the most pronounced changes observed in the last stages of the experiment (21 days) and characterized by decreasing the sizes of structural elements of the organ, violation of architectonics and pronounced changes in the microcirculation.
Key words: spleen, dehydration, posttraumatic regeneration.
Рецензент Шеттько В.I.
УДК 616.314.17-02-092
Г1СТОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯСЕН ЗА УМОВ УРАЖЕННЯ СИМПТОМАТИЧНИМ
ГШПВ1ТОМ ПРИ ПАРОДОНТИТ1
Приведет в po6oTi результати комплексних пстолопчних дослщжень дають можливють стверджувати, що еттелш прикршлено'1 частини ясен за умов ураження симптоматичним пнпв^ом зазнае цитоспецифiчних та пстофункщональних змш, яю характеризуются мiжклiтинним набряком за рахунок вакуолiзащI цитоплазми шипуватих кйтин. На межi шипуватих та поверхневих кл™н в розширених мiжепiтелiальних щшинах, за рахунок порушення цшсносп десмосом, вiзуалiзуються сегментоядерт лейкоцити. Наявтсть даних кл™н е характерною як для пародонтиту хротчного переб^у, так i при загострент.
IGii040Bi слова: ясна, еттелШ, забарвлення, лейкоцити, rmriBiT.
Робота е фрагментом НДР «Роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов 'язаних iз системним запаленням», номер державноI реестраци № 0112и0011538, та «Комплекте дотдження генетично обумовлених особливостей №кр-опосередковано1 сигнальноI трансдукцй, що визначае розвиток хротчного системного запалення, у хворих на метаболiчний синдром та цукровий дiабет 2 типу» номер державноI реестраци № 011Ш001774.
Цитоспецифiчнi властивост ештелюципв ясен за умов ураження симптоматичним пнпв^ом, дають можливють взаемоди i кооперацп !х iз «професшними» шдукторами i ефекторами запалення та iмунiтету. Це пов'язано з ти, що, знаходячись тд впливом екзогенних i ендогенних чинниюв, еттелюцити ясен змшюють свш пстофукщональний статус, включаючись у формування порочних кш, яю тдтримують хрошчну патолопю в тканинах пародонта [3, 4].
Роботи попередниюв показують, що характер перебпу запально-деструктивних процешв в пародонтi в чому визначаеться станом мiсцевого iмунiтету, який знаходить свое вiдображення в змш цитокiнового профiлю ясенно! рщини [1, 2], про те даш про змiну клiтинного складу запальних шфшьтрапв, !х взаемовплив на компоненти дифузно! ендокринно! системи тканин пародонта © Гасюк Н.В., 2014
