CC BY
41
1. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. / Л.И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков // - М.; Триада-Х, - 1998. -456 с.
2. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия. / Г. Г. Автандилов // М.; Медицина, - 1999. - 384 с.
3. Афанасьев Ю.И. Гистология. / Ю. И. Афанасьев, Н.А.Юдина М.; Медицина, - 1999, - С. 607-608.
4. Агаханян Н. Г. Изменения морфометрических параметров желчного пузыря человека в период инволюции / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2008 - №2. - 7 с.
5. Агаханян Н. Г. Форма и объем желчного пузыря в инволютивный период онтогенеза человека по данным ультразвуковых исследований / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2009. - №4. 8 с.
6. Валькер, Ф. И. Морфологические особенности развивающегося организма / Ф. И. Валькер //- Л.: Медгиз,- 1994.- 103 с.
7. Волкова О. В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека/ О.В.Волкова, М.И.Пекарский // -М.; Медицина, - 1996,1. С. 155-157.
8. Верин В. К. Желчный пузырь / В. К. Верин // Руководство по гистологии. СПб.: СпецЛит, - 2001. - Т. II. - С. 172-173.
9. Гертвиг О. О. Элементы эмбриологии человека и позвоночных животных: Для врачей и студентов: пер. с нем. / О. Гертвиг // - СПб.: Изд. К. Л. Риккера, - 1908.-194 с.
11. Дубшш С. I. Морфо-функцюнальна характеристика печшки, жовчного мiхура та мапстральних жовчовивщних проток у собак при експериментальному гострому холецистит в динамщ / С.1. Дубшш // Вюник морфологи. Вшниця, -1998. - № 1 - С.46-47.
10. Дерижанова И. С. Об изменении клеточного состава эпителия желчного пузыря при холециститах/ И.С.Дерижанова. Ростов-на-Дону.-2006.-ч.1 .-С.79-81.
12. Крючков В. Н. Эколого-морфологические особенности патологии и адаптации органов и тканей рыб: Дис..д. биол. наук: 03.00.16 / Дагестанская Государственная Медицинская академия, ГБОУ ВПО.- Махачкала, - 2004.- 123 с.
13. Мельгунов В. И. Анатомия, Морфология, Физиология Животных/ В. И. Мельгунов// Избранные научные журналы, -2002-2004
14. Сливки О. Я. Лабораторное дело / О. Я. Сливки, А.Я.Фищенко // - 2001. - № 11. - С. 633-656.
15. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M. A. Malas, E. Koyuncu [et al.] // Surg Radiol Anat. - 2010 Apr;32(4), P.363-369.
16. Ben Brahim E. Gastric heterotopia: clinical and histological study of 12 cases / E. Ben Brahim, R. Jouini, S. Aboulkacem // Tunis Med. - 2011.- Dec; 89(12):P. 935-939.
17. Karayiannakis A. J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A. J. Karayiannakis, H.,Bolanaki, N. Courcoutsakis // Case Rep Gastroenterol. - 2012, May; 6(2):P. 523-529.
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ СЕРОЙ ГУСКИ Дубинин С. И., Рябушко Е. Б., Улановськая-Цыба Н. А., Передерий Н. А.
В работе изучали особенности строения стенки желчного пузыря серых гусей в сравнительно-анатомическом аспекте, что сможет помочь в решении проблемы профилактики возникновения желчекаменной болезни и эффективного лечения воспалительных процессов в органах гепатобилиарной системы. Структурное многообразие строения стенки желчного пузыря, без сомнений, можно объяснить изменением функциональных проявлений элементов стенки желчного пузиря.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчно - каменная болезнь .
Стаття надшшла 26.09.2014 р.
STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE
GALLBLADDER WALL GRAY GOOSE Dubinin S.I., Ryabushko E.B., Ulanovskaya Tsyba-N.A., Perederiy N.A.
In this paper we studied the structural features of the gallbladder wall of gray geese in the comparative-anatomical aspect that can help in solving the problem of the prevention of gallstones and effective treatment of inflammatory processes in the organs of the hepatobiliary system. Structural diversity of the structure of the gallbladder wall, no doubt, can be attributed to the change in functional manifestations of the wall elements gall puzirya.
Key words: gallbladder, cystic duct, cholecystitis, gall - stone disease.
Рецензент Бшаш С.М.
УДК 611.018.4: 616-088.811.1
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ НИРОК ЩУР1В В УМОВАХ КЛ1ТИННО1 ДЕГ1ДРАТАЦП НА
ФОН1 ПОСТРАВМАТИЧНО1 РЕГЕНЕРАЦП ВЕЛИКОГОМ1ЛКОВО1 К1СТКИ
Проведено дослщження нирок тд дieю гшеросмолярно! кйтинно! депдратацп середнього ступеня тяжкост на фош посттравматично! регенерацп великогомшково! юстки. Вивчали структуру нирок статевозрших щурiв. В дослщжуваних тканинах нирок найбшьш виражеш змши видно на шзшх етапах дослщження (21 доба) i характеризуются збшьшенням розмiрiв структурних елеменив нирки, порушенням арх^ектошки i вираженими змшами мжроциркуляцй дослщжуваного органу.
Ключов! слова: нирки, депдратащя, посттравматична регенеращя.
Одшею з найбшьш контрольованих констант внутршнього середовища е стан водно-сольового балансу, який вщграе ключову роль у вс1х метабол1чннх процесах оргашзму. Вода приймае участь у формуванш мембранних структур, транспортних систем, макромолекул та
надмолекулярних сполук. Фшогенетично сформувалися потужш механiзми шдтримки постiйного стану водно-електролiтного, а його порушення спричиняють 3Ha4HÍ змiни в ушх системах органiзму через порушення активност ферментних систем, зрушення чутливост рецепторiв i трансмембранного транспорту [3, 7].
Баланс вологи в органiзмi тюно пов'язаний з обмiном електролтв (солей), навiть частково можна сказати, що вода е лише розчинником для солей, як забезпечують функцюнальний стан збудливих та незбудливих тканин, а також стан проникносп бюлопчних мембран, тому прийнято говорити про водно-електрол^ний (або сольовий) баланс [1, 5]. Тобто водно-електрол^ний баланс - це сукупшсть процесiв надходження води та електролтв в оргашзм, розподш !х у внутрiшньому середовищi та видшення з органiзму [3, 5]. Найпотужшшим i життево необхщним природним фiльтром е нирки. Швидкiсть вщновлення змiн у íx структурi шсля дií негативних чинникiв е необхщною умовою для функцiонування органiзму в цшому [2, 6].
Нирки називають «центральним органом гомеостазу», так як в результат íx дiяльностi зберiгаються iонний склад i об'ем бюлопчних рщин. Нирки пiдтримують гомеостаз внаслщок íx здатностi контролювати баланс натрiя, калiя, кальцiя, магнiя, брати участь в метаболiзмi бiлкiв, вуглеводiв i лiпiдiв, видiляють ряд гормошв i бiологiчно активних речовин. Навт незначнi ушкодження нирок вiдображаються на функцюнуванш бiльшостi органiв i систем. Таким чином, у даний час, завдяки сучасним методам ктшчного, iмунологiчного, бiоxiмiчного i морфологiчного дослiджень, особливо при вивченш бiоптатiв нирок, отримаш принципово новi данi про сутшсть, патогенез i морфологiю багатьох захворювань нирок [6, 9, 10].
Метою роботи було вивчення реактивних змш в нирках пiсля гiперосмолярноí кттинно].' дегiдратацií на фонi посттравматичноí регенерацн великогомiлковоí кiстки.
Матерiал та методи дослщження. Експеримент поставлений на 38 бших статевозрiлиx безпородних щурах-самцях, яю знаходились в стандартних умовах вiварiю [4, 8]. Всi експериментальнi дослщження над лабораторними тваринами та íx утримання проводились згiдно Gвропейськоí конвенцн про захист хребетних тварин та з дотримання загальних етичних принцишв експериментiв над тваринах [4]. Тварини були роздшеш на 2 групи: контрольну i експериментальну. Тваринам експериментально].' групи моделювалось гiперосмолярне клiтинне зневоднення органiзму шляхом вiльного пиття 1,2% розчину №С1 протягом 14 дiб (середнiй ступiнь зневоднення). Пiсля досягнення певного ступеня зневоднення тваринам були нанесет дiрчастi дефекти дiаметром 1,5 мм у великогомшкових кiсткаx на межi проксимальноí та центральноí частин. Дослщжуваш органи для гiстологiчниx дослщжень вилучали на 3, 7, 14, 21 i 28 добу шсля нанесення травми, що вщповщае основним термшам репаративно].' регенерацií за Корж Н.А. та Дедух Н.В.. Виводили щурiв з експерименту шляхом передозування ефiрним наркозом. Гiстологiчнi препарати готували iз парафiновиx зрiзiв iз використанням загальноприйнятих методик, фарбували гематоксилiн-еозином. Загальний морфологiчний аналiз проводили за допомогою свiтлооптичного мiкроскопа Olympus BH-2, з об'ективами iз збiльшенням х4, х10, х20, х40. Фотодокументацiя отриманих результат проводилась за допомогою цифровоí вщеокамери (збiльшення х10) на персональний комп'ютер. Морфометричний аналiз виконаний iз застосування програмного забезпечення SEO Image Lab (Sumy).
Результати дослщження та ix обговорення. На пстолопчному препарат нирки на 3 добу шсля нанесення травми у тварин iз середшм ступенем дегiдратацií фiброзна капсула тонше на 12,61 % в порiвняннi з контролем та становить 4,01±0,48 мкм (p<0,005), епiтелiй звивистих ниркових канальцiв набряклий, середнiй розмiр клггин якого становить 39,53±1,23 мкм (p<0,005), з зернистою еозинофiльною цитоплазмою. Спостертаеться збiльшення розмiрiв ниркового клубочка на 13,01 % вщносно контрольних показниюв. Внутрiшньонирковi артерií мiстять невелику кшьюсть еритроцитiв, деякi артерiоли спазмованi, вени з помiрно вираженим кровонаповненням, судини мiжканальцевого мiкроциркуляторного русла нерiвномiрно наповнеш кров'ю. Морфологiчнi змiни будови нирки на 7 добу на мшроскошчному рiвнi майже не вiдрiзняються вщ даних, що отриманi на 3 добу.
На 14 добу спостертаеться подальше стоншення капсули в середньому на 18, 21 % в порiвняннi з контролем. Нирковi клубочки рiзного дiаметру з iшемiею i колапсом катлярних петель (рис. 1). Середнш розмiр клубочкiв коливаеться вщ 109,71±2,41 до 134±2,07 мкм (p<0,005). Епiтелiй звивистих ниркових канальцiв набряклий та дещо збiльшений в порiвняннi з попереднiм термiном спостереження на 8,1 %, з зернистою еозинофшьною цитоплазмою. Внутрiшньонирковi артерií також нерiвномiрно наповненi кров'ю, деякi артерiоли сильно спазмоваш, вени повнокровнi, судини мiжканальцевого мiкроциркуляторного русла нерiвномiрно наповненi кров'ю.
На 21 добу фiброзна капсула в мшропрепарат майже не прослщковуеться. Середня товщина останньо1 становить 2,81±0,22 мкм (p<0,005), що на 61,2 % менше нiж в контрольнiй rpyni тварин. На пстолопчних препаратах подекуди спостернаються периваскулярнi лiмфоïднi iнфiльтрати (рис.2). Спостер^аетъся прогресуюча iшемiя ниркових клyбочкiв (рис.3). Нирковi судини всiх рiвнiв мало наповнеш кров'ю, артерiоли у сташ спазму.
На 28 добу фiброзна капсула в мiкропрепаратi мае такий же вигляд як на 21 добу. Спостертаеться зморщення судинних клубочюв та запyстiння ниркових тiлець. При цьому стутнь ураження ниркових гломерул вiдрiзняеться, що може свiдчить про нерiвномiрнy реакцiю на дегiдратацiю Середнш дiаметр судинного клубочка складае вщ 61,49 ±2,39 до 64,55±2,06 мкм (p<0,005). Кровонаповнення судин знаходиться на такому рiвнi, що приводить до шемн всiх структурних елементiв нирки, яка в свою чергу значно мае меншi розмiри в порiвняннi з контрольною групою.
Рис 1. 1шем1я кашлярних Рис 2. Периваскулярний Рис 3. 1шем1я нирки на Рис 4. Зморщення судин-
петель ниркових клубочгав на лiмфоïдний шфшьтрат на 21 21 добу спостереження Заб. них клубочгав та запустшня
14 добу спостереження Заб. г.- добу спостереження Заб. г.-е., г.-е., Зб. х200. ниркових тшець Заб. г.-е.,
е., Зб. х200. Зб.х400. Зб.х400.
Морфологiчнi змiни нирок при мшроскошчному дослiдженнi проявляються у зменшеннi наповнення кров'ю, наростанням iшемiïï тканини, iз збiльшенням термiна спостереження, на фош артерiолоспазмy внyтрiшньониркових судин, стоншенням нирковоï капсули та коливанням розмiрy ниркових тшець в бiльшy сторону.
1. Аксенов С. И. Вода и ее роль в регуляции биологических процессов / С. И. Аксенов // - АН СССР МОИП. - М.: Наука,
- 1990. - 117 с.
2. Акоева Л. А. Динамика диуреза и гистоморфологических изменений почек у белых крыс при хронической интоксикации нитритом натрия / Л. А. Акоева, Л. А. Гиреева, И. Г. Джиоев [и др.] // Журнал анатомии и гистопатологии.
- 2012. - Т. 1, № 4.
3. Жалко-Титаренко В. Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии // -Кшв: Здоро'я,- 1989.-199 с.
4. Западнюк И. П. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте / И.П. Западнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария [и др.] // - 1983. - 383 с.
5. Зенин С. В. Развитие информационных представлений о структурном состоянии воды / С. В. Зенин // - Самара: «Путь к Солнцу», 21-23 сентября, - 2006-224 с.
6. 1ваночко В. М. Морфолопчний стан структурних компонента фшьтрацшно-реабсорбцшного бар'еру нирок у нормi i при хрошчнш алкоп^зацй напоями рiзноl якост та мщностг автореф. дис. на здобуття вч. туп. канд. мед. наук, 1ваночко В. М., 1вано-Франювськ, - 2003. - 20 с.
7. Исаков В. Т. Естественное и искусственное структурирование воды. Федеральный научный клинико-экспериментальный центр традиционных методов диагностики и лечения Минздравсоцразвития / В. Т. Исаков // -Москва, - 2008.- 120 с.
8. Сидоров П. И. Использование лабораторных животных в токсикологическом эксперименте: методические рекомендации / П. И. Сидоров // - Архангельск, - 2002. - 15 с.
9. Edward Strieker V. Osmoregulation in water-deprived rats drinking hypertonic saline: effect of area postrema lesions/ V. Edward Strieker, F. Carl Craver, S. Kathleen Curtis [et al.] // Am J Physiol Regulatory Integrative Comp Physiol. - 2001. -№280. - P. 831-842.
10. Sutton R. The Principles and Practice of Nephrology / R. Sutton, K. Dakhaee // Philadelphia: B.C. Decker. - 1995. - P. 136-139.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПОЧЕК КРЫС В УСЛОВИЯХ КЛЕТОЧНОЙ ДЕГИДРАТАЦИИ НА ФОНЕ ПОСТРАВМАТИЧЕСКОГО РЕГЕНЕРАЦИИ БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ Киптенко Л. И., Васька Л. В., Гортинский А. М., Бумейстер В. И., Масленко А. А. Проведено исследование почек под действием гиперосмолярной клеточной дегидратации средней степени тяжести на фоне посттравматической
MORPHOLOGICAL CHANGES OF KIDNEYS OF RATS IN CONDITIONS OF CELLULAR DEHYDRATION ON POSTRAVMATYCHNOYI BACKGROUND OF TIBIA
REGENERATION Kiptenko L. I., Vasko L., Kortinska A., Bumeyster V. I., Maslenko A. A. On the 21st day the fibrous capsule in specimens is hardly evident. Perivascular lymphoid infiltrates are sometimes observed on histological preparations. There is a progressive ischemia of
регенерации большеберцовой кости. Изучали строение почек половозрелых крыс. В исследуемых тканях почек наиболее выразительны изменения наблюдаются на последних сроках наблюдения (21 сутки) и характеризуются увеличением размеров структурных елементов почки, нарушением архиотектоники и выраженными изменениями микроциркуляции исследуемого органа.
Ключевые слова: почки, дегидратация, посттравматическая регенерация.
Стаття надшшла 7.10.2014 р.
renal glomeruli. Renal vessels at all levels are full of blood, arterioles are in a state of spasm. Conclusions. Overall, in terms of cellular dehydratation frank changes in parenchymal organs occur on the 14th day. Thus, morphological changes of kidneys while microscopic examination occur in reducing the content of blood, ischemia of tissue, with increasing time of observation, on the background of arteriospasm of inrarenal vessels thinning of renal capsule and the fluctuation of the size of renal capsules to the big.
Key words: kidneys, dehydratation, posttraumatic regeneration.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 159.938:612.13-053.6
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИК1В КАРДЮШТЕРВАЛОГРАФП В ЗДОРОВИХ Д1ВЧАТ З Г1ПОК1НЕТИЧНИМ ТИПОМ ГЕМОДИНАМ1КИ
В стата описан математичш моделi показниюв кардюштервалографп в здорових дiвчат юнацького вку з гшоюнетичним типом гемодинамжи на 0CH0Bi урахування ix антропометричних, соматотиполопчних показниюв та показниюв компонентного складу маси тша. Змодельовано 15 з 17 дослщжуваних показниюв кардюштервалографп, в тому чи^ 9 моделей показниюв, яю залежать вiд сумарного комплексу антропометричних та соматотиполопчних характеристик оргашзму бшьше, нiж на 50% - для показниюв PNN50, AMo, Max, Min, ВАР (варiацiйний розмах R-R iнтервалу), VLF, LF, HF, LF/HF з R2 вiд 50,4 % до 86,2 %. Найвища точнiсть опису ознаки в моделях встановлена для групи спектральних показниюв варiабельностi серцевого ритму (R2 вщ 66,1 % до 79,8 %), а найменша - для показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського (R2 вщ 9,9 % до 41,4 %).
Ключов! слова: здоров1 д1вчата, гемодинамжа, антропометричш показники, соматотип.
Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативных критерйв здоров 'я рiзних вжових та статевих груп населення (юнацький вж, серцево-судинна система)», номер держреестраци: 0109и005544.
Анатз вар1абельносп серцевого ритму (ВСР) базуеться на вивченш серцевого ритму з наступною його математичною обробкою 1 е одним з основних метод1в юльюсного дослщження функцюнального стану вегетативно! нервово! системи. Цей метод використовуеться не тшьки для визначення р1вня здоров'я населення, але й з метою д1агностики та прогнозування виникнення { перебну цшого ряду захворювань, насамперед - захворювань серцево-судинно! системи, яю в розвинутих кра!нах посщають провщне мюце в структур! захворюваност та смертносп населення [2, 6]. В той же час, переважна бшьшють виконаних дослщжень та ктшчних спостережень присвячеш визначенню показниюв кардюштервалограми в хворих людей [8, 11, 14], а масштабних популяцшних дослщжень на здоровому контингент населення для встановлення меж норми таких показниюв в групах ос1б р1зних за в1ком, статтю, регюнами проживання, р1зних конституцюнальних тишв, практично не проводилося.
Тшьки в останнш час з'явилися розробки та науков1 публшацп, присвячеш визначенню кардюштервалограф1чних показниюв в норм1, в здорових ос1б, !х зв'язку з показниками морфолопчно! конституцп, так само, як { не чисельш публшацп з математичного моделювання належних показниюв кардюштервалографп. Але, щ розробки стосуються, в основному, хлопчиюв 1 д1вчаток шдл^кового вшу [4, 12]. В той же час проблема математичного моделювання кардюштервалограф!чних показниюв в ос1б юнацького вшу, вшу, який е багато в чому визначальним у формуванш здоров'я населення та його репродуктивно! здатносп, залишаеться не вивченою. Поодиною дослщження показниюв кардюштервалографп у здорових юнаюв { д1вчат довели роль морфолопчно! складово! конституцп { необхщшсть урахування соматотипу у визначенш нормативних кардюштервалограф!чних показниюв [9, 10]. Зважаючи на те, що не тшьки морфолопчна складова е вщображенням конституцюнально! неоднорщносп, постала необхщшсть у визначенш та математичному моделюванн належних показниюв кардюштервалографп не тшьки в ос1б р1зних титв морфолопчно! конституцп, але й р1зних груп за ф!зюлопчною складовою загально! конституцп, зокрема в ос1б р1зних тишв гемодинамши.
Метою роботи було розробити математичш модел1 належних кардюштервалограф!чних показниюв в здорових д1вчат юнацького вшу з гшоюнетичним типом гемодинамши.
Матерiал та методи дослщження. На баз! науково-дослщного центру Вшницького нацюнального медичного ушверситету ¿меш М.1. Пирогова проведено комплексне клшшо-
